Личный кабинет
КАПЕЦИТАБИН АМАКСА табл. п/о 500 мг №120
rx
Код товара: 389669
Производитель: Amaxa
20 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Капецитабин amaxa
Капецитабин Amaxa.
Место хранения:
Активный ингредиент: капецитабин;
1 таблетка содержит 150 мг или 500 мг капецитабина;
вспомогательные вещества: лактоза безводная, натрия croscarmelosis, gipromelose, микрокристаллическая целлюлоза, стеарат магния;
Фильм:
Для таблеток 150 мг - OPADRY II розовый 85F240015: поливиниловый спирт (Е 1203), диоксид титана (Е 171), macrool (Е 1521), тальк (Е 553B), оксид железа красный (Е 172), оксид железа желтый (Е 172 );
для таблеток 500 мг - OPADRY II розовый 85F240045: поливинилового спирта (Е 1203), диоксид титана (Е 171), macrool (Е 1521), тальк (Е 553B), оксид железа красный (Е 172), оксид железа (E 172 ), оксид железа 172), оксид железа черный (е 172).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
Таблетки , покрытые оболочкой пленки, 150 мг: светло - персикового цвета, диоксид, продолговатой формы;
Таблетки , покрытая оболочкой пленки, 500 мг: персиковый цвет, диоксид, продолговатая форма.
Фармакотерапевтическая группа. Противоопухолевые средства. Антиметаболиты. Структурные аналоги пиримидина. ATH L01B код С06.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика .
CapeCitabine представляет собой нецитотоксическое производное фторопиримидина карбамата, орального предшественника цитотоксического соединения - 5-фторурацил (5-фу). Капецитабин активируется несколько этапов фермента. Окончательное превращение в 5-ФУ происходит под действием temidine фосфорилазы в опухолевой ткани, а также у здоровых тканей организма, но, как правило, на низком уровне. На моделях раковых ксенотрансляций CAPECITABINE продемонстрировал синергетический эффект в сочетании с доцетакселом, который может быть связан с увеличением активности тимидиновой фосфорилазы доцетакселом.
Данные свидетельствуют о том , что метаболизм анаболических пути блоков 5-Fu реакция метилирования deoxyridylic кислоты к temidic кислоты, предотвращая тем самым синтез дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК). Inbuilding 5-фу также подавляет синтез рибонуклеиновой кислоты (РНК) и белков. Так как ДНК и РНК необходимы для клеточного деления и роста, 5-ФЗ может вызвать дефицит тимидина, что способствует несбалансированного роста и гибели клеток. Воздействия на ДНК и РНК более выражены в клетках с более интенсивной пролиферацией и с более высоким уровнем обмена веществ 5-фу.
Фармакокинетика.
Фармакокинетика CapeCitabine определялась в диапазоне доз 502-3514 мг / м 2 / день. Параметры капецитабина, 5'-дезокси-5-фторцитидина (5'-DFCT) и 5'-дезокси-5-fluorourdin (5'-ДФУР) на 1 - й и 14 - й день были похожи. На 14 - й день AUC 5-Fu был на 30-35% выше. Уменьшение дозы капецитабина привело к уменьшению воздействия 5-фу более чем пропорционально дозы из-за нелинейной фармакокинетики активного метаболита.
Поглощение
После приема орального приема CapeCitabine, он быстро и полностью поглощается, после чего он проходит бионтранформацию в метаболитах 5'-DFCT и 5'-DFUR. Питание уменьшает скорость поглощения капецитабина, но не оказывает существенного влияния на размер площади под кривой «концентрации-времени» (AUC) 5'-DFUR и следующим метаболитом 5-фу. При назначении препарата после еды в дозе 1250 мг / м 2 на 14 - й день концентраций максимум М AH капецитабина, 5'-DFC, 5'-ДФУР, 5-фторурацила и α-фтор-бета-аланин ( phobals) были Соответственно, 4,67, 3,05, 12,1, 0,95 и 5,46 мкг / мл. Время для достижения максимальной концентрации Т м АГ в плазме составляет 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 и 3,34 ч, А АУК - 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 и 36,3 мкг × ч / мл соответственно.
Распределение
Исследование плазмы крови человека в пробирке показали , что в капецитабина, 5'-DFCT, 5'-ДФУР и 5-ФУ связь с белками ( в основном с альбумином) составляет соответственно 54%, 10%, 62% и 10%.
Метаболизм
Капецитабин метаболизируется в печени под действием карбоксилэстеразы к метаболита 5'-DFCT, который затем преобразуется в 5'-ДФУР под действием cytidinezaminase, который является , главным образом , в печени и опухолевых тканях. Дальнейшая каталитическая активация 5'-DFUR происходит из-за темидина фосфорилазы. Ферменты, участвующие в каталитической активации, являются как опухолевые ткани, так и в нормальных тканях, но обычно на более низком уровне. Далее фермент биотрансформации капецитабина в 5-ФУ приводит к повышению концентрации в опухолевых тканях. В случае колоректальных опухолей значительная часть 5-фу локализуется в стромальных опухолевых клетках. После устного применения CapeCitabine пациенты с соотношением колоректального рака 5-FF в колоректальных опухолях до концентрации в соседних тканях составили 3,2 (диапазон от 0,9 до 8,0). Соотношение концентрации 5-FF в опухоле до концентрации плазмы крови составляло 21,4 (диапазон от 3,9 до 59,9, n = 8), в то время как соотношение концентрации в здоровых тканях к концентрации плазмы крови составляло 8,9 (диапазон от 3,0 до 25,8, n = 8). При измерении активности тимидинфосфорилазы была в 4 раза выше в первичной колоректальной опухоли по сравнению с соседними нормальными тканями. Согласно иммуногистохимическим исследованиям, большинство тимидиновых фосфорилаза локализуются в стромальных опухолевых клетках.
Затем 5-ФУ катаболизируется dihydropyrimidindin дегидрогеназы (DPD) с образованием менее токсичного дигидро-5-фторурацила (FU 2). Дигидропиримидиназа расщепляет пиримидиновое кольцо с образованием 5-фтороидопропионной кислоты (FPK). Окончательная реакция - расщепление β-мочевинопропионазина FUPP до α-фтор-β-аланина (Phob), который находится в моче. Деятельность дигидропиримидиндинской дегидрогеназы ограничивает скорость реакции. Дефицит DPD может привести к увеличению токсичности капецитабина.
Разведение
Полужизни (Т 1/2) capectabin, 5'-DFC, 5'-ДФУР, 5-ФУ и phoba составляет 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 и 3,23 ч соответственно. Метаболиты Capecitabine и Capecitabine в основном выделяются мочой. Экскреция с мочой - 95,5%, с фекалиями - 2,6%. Основным метаболитом в моче является фобал, который составляет 57% приемной дозы. Приблизительно 3% от принятой дозы выводится в неизменном состоянии.
Комбинированная терапия
В фазовых исследованиях и не было никакого эффекта капецитабина на фармакокинетику доцетаксела и паклитаксела (C max и AUC) и влияние доцетаксела и паклитаксела на фармакокинетику капецитабина и 5'-DFUR.
Фармакокинетика в специальных клинических группах
Население фармакокинетический анализ проводили после лечения CapeCitabine в дозе 1250 мг / м 2 два раза в день 505 пациентов с колоректальным раком. Пол, наличие или отсутствие метастазов в печени до начала лечения, индекс пациента пациента для Carnovsk, концентрации общего билирубина, сывороточного альбумина, активность аланинаминотрансферазы (АЛТ) и аспартат-аминотрансферазы (АСТ) не было существенное влияние на фармакокинетику 5'-ДФУР, 5-Fu. и phobals.
Пациенты с метастатическими поражениями печени.
По данным фармакокинетических исследований у пациентов с легкой и умеренной степенью печеночной недостаточности, вызванной метастазами, биодоступность капецитабина и воздействие 5-ФУ может увеличиваться по сравнению с пациентами без нарушения функции печени. Данные из фармакокинетики у пациентов с тяжелыми расстройствами функций печени отсутствуют.
Пациенты с нарушением функции почек .
При различных степенях (от легких в тяжелых) почечная недостаточность в ракообразных фармакокинетиках неизменного препарата и 5-фу не зависит от оформления креатинина (CK). КК влияет на значение AUC 5'-DFUR (увеличение AUC на 35% - с уменьшением 50%) и фообалами (увеличение AUC на 114% за счет сокращения КК на 50%). FOBAL - метаболит, который не имеет антипролиферативной активности.
Пожилые больные.
По данным анализа Фармакокинетические населения, которое включало пациентов в широком диапазоне возраста (27-86 лет), из которых 234 пациентов (46%) были старше 65 лет, возраст не влияет на фармакокинетику 5'-ДФУР и 5- Фу. АУК FOBA увеличивается с возрастом (увеличение возраста на 20% сопровождалось увеличением AUC phoba на 15%), что , вероятно , связано с изменением функции почек.
Этнические факторы.
После устного употребления 825 мг / м 2 капецитабины два раза в день в течение 14 дней у пациентов с японской национальностью (N = 18) C Max Capacytabine было ниже на 36%, а AUC - на 24% по сравнению с пациентами в европейской гонке (N = 22 ). Пациенты в японской национальности также имели 25% ниже C Max Max и 34% нижних фоонов AUC по сравнению с пациентами в европейской гонке. Клиническое значение этой разницы неизвестно. Нет существенной разницы в экспозиции других метаболитов (5'-DFCT, 5'-DFUR и 5-FU).
Клинические характеристики.
Индикация.
Рак молочной железы:
- Местное распространение или метастатического рака молочной железы в сочетании с доцетакселом после неэффективной химиотерапии, включавшей антрациклин лекарственных препаратов;
- местное распространение или метастатического рака молочной железы в качестве монотерапии после неэффективной химиотерапии, включавшей таксаны и препараты антрациклина серии, или в наличии противопоказаний к антрациклинов терапии.
Рак толстой кишки, колоректальный рак:
- рак толстой кишки, в адъювантной терапии после хирургического лечения рака III (стадия с Dewuk);
- метастатический колоректальный рак.
Рак желудка:
- Подготовка к первой линии лечения распределенного рака желудка в сочетании с платиновыми препаратами на основе.
Противопоказания .
Повышенная чувствительность к капецитабину, к любому компоненту препарата или фторурацила.
Сильная, в том числе неожиданные реакции на лечение фторопиримидина в анамнезе.
Дефицит дигидропиримидин - дегидрогеназы (ДПД).
Беременность и период грудного вскармливания.
Жесткая лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения.
Серьезные нарушения функции печени.
Небольшая почечная недостаточность (клиренс креатинина <30 мл / мин).
Одновременный прием sorvine или его структурные аналоги типа brivodine.
Противопоказания к использованию любого лекарственного средства, используемого в комбинации.
Специальные меры безопасности.
Неиспользованный препарат или расходные материалы должны подвергаться утилизации в соответствии с требованиями местного законодательства. Получение лекарственного средства во внешней среде должно быть сведено к минимуму.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия .
Исследования взаимодействия проводились только у взрослых пациентов.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Субстраты цитохрома P450 2с9 . Исследования взаимодействия капецитабины и других препаратов, метаболизируемых изонзима 2С9 системы цитохрома P450, за исключением варфарина, не были проведены. Необходимо предписывать капецитабину с этими препаратами (например, фенитоин).
Антикоагулянты в Кумарин ряду. Капецитабин усиливает эффекты непрямых антикоагулянтов (варфарин и fenprocomon), что может привести к нарушению показателей свертывания и возникновения кровотечений через несколько дней или месяцев от начала терапии капецитабином, а в некоторых случаях - в течение одного месяца после окончания лечения капецитабина. В клиническом исследовании фармакокинетического взаимодействия после однократного введения S-варфарина в дозе 20 мг лечения капецитабином приводило к увеличению AUC варфарина на 57% и международное нормализованное отношение (ГКГ) на 91%. Поскольку метаболизм R-Warfarin не нарушал, указывалось, что указывает на то, что подавления капецитабина представляет собой аненксим 2C9 и не влияет на изонзимы 1А2 и 3А4. У пациентов , которые одновременно принимают капецитабин и пероральные антикоагулянты - производные Кумарины, детальный мониторинг показателей свертывания крови (Министерство по чрезвычайным ситуациям или протромбиновое время) и выбрать дозу антикоагулянта.
Фенитоин . При одновременном применении капецитабина и фенитоина, были отдельные случаи повышения концентрации фенитоина в плазме крови, сопровождающееся появлением симптомов интоксикации фенитоином. У пациентов , принимающих капецитабин одновременно с фенитоином, рекомендуется регулярно контролировать концентрацию фенитоина в плазме.
Фолиевая кислота. Комбинированные исследования капецитабина и фолиновой кислоты показали , что фолиевая кислота не оказывает существенного влияния на фармакокинетику капецитабина и его метаболитов. Однако фоллицитная кислота влияет на фармакодинамику CAPECITABINE, что может привести к увеличению токсичности капецитабина: максимальная передача дозы капецитабина в режиме монотерапии в схеме прерывистой дозировки составляет 3000 мг / м 2 в день, а с комбинированным использованием с фолом Кислота (30 мг устно два раза в день.) - всего 2000 мг / м 2 в день. Увеличение токсичности может иметь место при переходе от 5-FU / LV к схеме лечения капецитабина. Это также может наблюдаться при использовании фолиевой кислоты для того , чтобы устранить дефицит фолатов через сходство между Фолинами и фолиевой кислотой.
Sorivudine и его аналоги. В научной литературе, клинически значимое взаимодействие между sorvidin и 5-ФУ в результате подавления dihydropyrimidindin дегидрогеназы описывается sorivide. Такое взаимодействие может потенциально привести к смертельному усовершенствованию токсичности фторопиримидинов. Таким образом, капецитабин не могут быть использованы одновременно с sorvidine или его структурных аналогов , таких как Brivine (смотри раздел «Противопоказания»). Период между началом лечения CapeCitabine и конец лечения сорвидин или его структурными аналогами должен составлять не менее 4 недель.
Антациды . Изучено влияние антацидов, содержащих алюминиевый и гидроксид магния, на фармакокинетике капецитабина. Антациды , содержащие алюминий и гидроксид магния, слегка повышают концентрацию капецитабина и одного метаболита (5'-DFC) в плазме; Для трех основных метаболитов (5'-ДФУР, 5-FBA) они не влияют.
Алопуринол . Было взаимодействие между алопуринолом и 5-фторурацилом с возможным снижением эффективности 5-фторурацила. В связи с этим, одновременное применение капецитабина и аллопуринола следует избегать.
Интерферон альфа. Передача максимум дозы капецитабина составляет 2000 мг / м 2 в день с комбинированным использованием с интерферона альфа-2а (3 млн МЕ / м 2 в день) , по сравнению с 3000 мг / м 2 в день при применении этого препарата в монотерапии режим.
Лучевая терапия. Максимальная передача доза капецитабина в режиме монотерапии с прерывистой схемой дозировки составляет 3000 мг / м 2 в день, причем совместное использование с радиационной терапией ректального рака - 2000 мг / м 2 в день при непрерывном курсе радиационной терапии или ежедневно 6- Неделя курса радиационной терапии. В период с понедельника по пятницу.
Оксалиплатин . При комбинированном применении капецитабина и оксалиплатина с бевацизумаба, или без клинически значимой разницы в экспозиции капецитабина или его метаболитов, свободной платины, платины и общей, не отмечено.
Бевацизумаб . Клинически значимого эффект бевацизумаба к фармакокинетическим параметрам капецитабина или его метаболитов в присутствии оксалиплатины не отмечен.
Взаимодействие лекарственного средства является пищей
Во всех клинических исследованиях пациенты были проинструктированы о принятии capacitabine препарата Amaca в течение 30 минут после еды. Поскольку данные безопасности и эффективности основаны на использовании капецитабина с пищей, рекомендуется принимать лекарственный препарат с пищей. Прием капецитабина с пищей замедляет скорость абсорбции капецитабина.
Особенности применения.
Токсическое действие, которое зависит от дозы: диарея, боли в животе, тошнота, стоматит, пальмовое посаженные синдром (пальмовые посаженные кожные реакции, Palmary посаженные erythrodizesia). Наиболее нежелательные эффекты обратимы и не требуют полной отмены препарата, хотя может возникнуть необходимость в коррекции дозы или временного удаления.
Диарея: Для пациентов с тяжелыми дневниками тщательно наблюдать, проводя регидратацию и восстановление потерь электролитов при дегидратации. Стандартные антидиатрические препараты (например, лоперамид) могут быть назначены. Степень Диареи II в соответствии с критериями Национального института рака Канады (NCIC СТС, версия 2) определяются как увеличение количества дефекаций до 4-6 раз в день или дефекацию в ночное время ; Диарея III степени - как увеличение количества дефекций до 7-9 раз в день или недержание недержания фекалии и малабсорбции. Диарея IV степени определяется как увеличение числа дефекаций ≥ 10 / день или массивной диареи с примесью крови, или потребность в парентеральных вливаний. При необходимости доза препарата должна быть уменьшена (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Обезвоживание: это необходимо для предотвращения развития и коррекции обезвоживания обезвоживания в случае его возникновения. Обезвоживание может быстро развиться у больных с анорексией, астенией, тошнотой, рвотой или диареей. Обезвоживание может привести к острому почечной недостаточности, особенно у пациентов с существующим нарушением функции почек или при использовании капецитабиной одновременно с нефротоксическими препаратами. Острая почечная недостаточность, в дополнении к дегидратации, является потенциально смертельной. С появлением дегидратации II (или выше), то capacitabine препарата Amax может немедленно прекратить и провести коррекцию дегидратации. Восстановление лечения возможно при адекватной коррекции дегидратации и коррекции / управление приводит осадки (смотрите раздел «Способ применения и дозы»). Коррекция дозы при осаждении побочных эффектов осуществляется при необходимости.
Долонно-підошовний синдром (синоніми: долонно-підошовні шкірні реакції, долонно-підошовна еритродизестезія, периферична еритема, спричинена хіміотерапією). Долонно-підошовний синдром І ступеня не порушує щоденної активності хворого і проявляється онімінням, парестезіями, дизестезіями, поколюванням, безболісним набряком або почервонінням долонь і/або підошов і/або дискомфортом.
Долонно-підошовний синдром ІІ ступеня проявляється болісним почервонінням і набряками кистей рук і/або підошов; викликаний цими проявами дискомфорт порушує щоденну активність хворого.
Долонно-підошовний синдром ІІІ ступеня визначається як волога десквамація, утворення виразок, поява пухирів і гострий біль долонь і/або підошов і/або тяжкий дискомфорт, що не дає можливості пацієнтам працювати або займатися повсякденною діяльністю.
У випадках появи долонно-підошовного синдрому ІІ або ІІІ ступеня прийом капецитабіну слід припинити до зникнення симптомів або їх зменшення до І ступеня; при наступній появі синдрому ІІІ ступеня дозу капецитабіну потрібно зменшити. Хворим, які одночасно отримують Капецитабін і цисплатин, застосування вітаміну B 6 (піридоксин) не рекомендується з метою симптоматичного чи вторинного профілактичного лікування долонно-підошовного синдрому, оскільки опубліковані дані свідчать, що це може призвести до зниження ефективності цисплатину. Існує ряд доказів, що декспантенол ефективний для профілактики долонно-підошовного синдрому у пацієнтів, які отримували препарат капецитабін.
Кардіотоксичність: спектр кардіотоксичності при лікуванні капецитабіном аналогічний такому при застосуванні інших фторпіримідинів і включає інфаркт міокарда, стенокардію, аритмії, кардіогенний шок, раптову смерть і зміни ЕКГ (включаючи дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QT). Ці побічні ефекти частіше характерні для пацієнтів з ішемічною хворобою серця. При застосуванні капецитабіну повідомляється про випадки серцевих аритмій (включаючи фібриляцію шлуночків, піруетну шлуночкову тахікардію, брадикардію), стенокардії, інфаркту міокарда, серцевої недостатності, кардіоміопатії. При призначенні капецитабіну пацієнтам із клінічно значущим захворюванням серця, аритміями і стенокардією необхідно виявляти обережність.
Гіпо- чи гіперкальціємія: під час лікування капецитабіном повідомлялося про гіпо- чи гіперкальціємію. При призначенні капецитабіну пацієнтам із гіпо- чи гіперкальціємією необхідно виявляти обережність.
Захворювання центральної чи периферичної нервової системи: при призначенні капецитабіну пацієнтам із захворюванням центральної чи периферичної нервової системи, наприклад метастазами в головний мозок чи невропатією, необхідно виявляти обережність.
Цукровий діабет або порушення рівня електролітів: при призначенні капецитабіну пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням рівня електролітів необхідно виявляти обережність, оскільки застосування капецитабіну може призводити до погіршення їх перебігу.
Антикоагулянти – похідні кумарину: у дослідженні взаємодії з одноразовим застосуванням варфарину спостерігалося суттєве збільшення середньої величини площі під кривою «концентрація–час» (AUC) S-варфарину (на 57 %), що свідчить про наявність взаємодії, вірогідно, в результаті пригнічення капецитабіном цитохрому Р450 2С9 ізоферменту. У хворих, які одночасно приймають капецитабін і пероральні антикоагулянти – похідні кумарину, необхідно проводити детальний моніторинг показників згортання крові (МНС чи протромбіновий час) і підбирати дозу антикоагулянту.
Порушення функції печінки: у зв'язку з відсутністю даних з безпеки та ефективності для хворих з порушенням функції печінки під час застосування капецитабіну необхідно ретельно моніторити стан пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості, незалежно від наявності чи відсутності метастазів у печінці. Якщо в результаті лікування капецитабіном спостерігається гіпербілірубінемія, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази, або підвищується активність печінкових амінотрансфераз (АЛТ, ACT) більше ніж у 2,5 раза порівняно з верхньою межею норми, застосування капецитабіну слід призупинити. Застосування капецитабіну як монотерапії можна відновити при зниженні рівня білірубіну і активності печінкових трансаміназ нижче за вказані межі.
Порушення функції нирок: частота виникнення побічних реакцій ІІІ та ІV ступеня у хворих з порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 30–50 мл/хв) підвищена порівняно з такою в загальній групі пацієнтів.
Дефіцит дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД): іноді внаслідок дефіциту активності ДПД спостерігалася неочікувана тяжка токсичність (наприклад стоматит, діарея, запалення слизових оболонок, нейтропенія та нейротоксичність), пов'язана з 5-фторурацилом (5-ФУ). Не можна виключити зв'язок між зниженням рівнів ДПД та посиленням потенційно летальних токсичних ефектів 5-ФУ.
У пацієнтів з низькою активністю ДПД або відсутністю активності ДПД ферменту, який бере участь у розщепленні фторурацилу, існує підвищений ризик виникнення тяжких, небезпечних для життя або летальних побічних реакцій, спричинених фторурацилом. Хоча дефіцит ДПД неможливо встановити точно, відомо, що у пацієнтів з певними гомозиготними або деякими комбінованими гетерозиготними мутаціями в генетичному локусі DPYD, які можуть спричинити повну або практично повну відсутність ферментної активності ДПД (за визначенням лабораторних аналізів), спостерігається найвищий ризик небезпечної для життя або летальної токсичності, і таких пацієнтів не слід лікувати капецитабіном (див. розділ «Протипоказання»). Для пацієнтів з повною відсутністю активності ДПД немає дози з доведеною безпекою.
Пацієнтів з частковим дефіцитом ДПД (зокрема гетерозиготні мутації гена DPYD) (якщо вважається, що користь застосування капецитабіну переважає ризики, враховуючи доцільність призначення альтернативних режимів хіміотерапії не на основі фторпіримідину) слід лікувати з надзвичайною обережністю та проводити частий моніторинг із корекцією дози залежно від токсичності. Недостатньо даних, щоб рекомендувати певну дозу пацієнтам з частковою активністю ДПД за результатами проведення специфічного тесту.
У пацієнтів з нерозпізнаним дефіцитом ДПД, яких лікували капецитабіном, можуть спостерігатися прояви загрозливої для життя токсичності, подібні до гострого передозування (див. розділ «Передозування»). У разі гострої токсичності ІІ–IV ступеня лікування слід негайно відмінити до вирішення ситуації, що виникла. Слід розглянути питання про остаточну відміну лікування, базуючись на клінічній оцінці виникнення, тривалості та тяжкості спостережуваної токсичності.
Офтальмологічні ускладнення: стан пацієнтів слід ретельно контролювати щодо офтальмологічних ускладнень, таких як кератит або порушення з боку рогової оболонки, особливо при наявності порушень з боку органів зору в анамнезі. При клінічній необхідності слід розпочати лікування порушень зору.
Тяжкі шкірні реакції: лікування капецитабіном може спричинити тяжкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Слід остаточно припинити застосування капецитабіну пацієнтам, у яких розвинулися тяжкі шкірні реакції протягом застосування препарату.
Допоміжні речовини : оскільки препарат як допоміжну речовину містить безводну лактозу, пацієнтам із вродженою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа, порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід застосовувати капецитабін.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Жінкам репродуктивного віку слід порадити запобігати вагітності протягом лікування капецитабіном. При настанні вагітності протягом лікування слід роз'яснити пацієнтці потенційний негативний вплив на плід. Слід застосовувати ефективні методи контрацепції протягом лікування.
Вагітність
Застосування капецитабіну вагітним не вивчалося, однак можна припустити, що застосування капецитабіну може бути шкідливим для плода при застосуванні вагітним. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин капецитабін спричиняв ембріолетальність та тератогенність, які є очікуваними ефектами похідних фторпіримідину. У період вагітності не слід застосовувати капецитабін.
Годування груддю
Невідомо, чи проникає капецитабін у грудне молоко людини. У грудному молоці лактуючих мишей були виявлені значні кількості капецитабіну та його метаболітів. Тому при лікуванні препаратом Капецитабін Амакса не рекомендується годувати груддю немовлят.
Фертильність
Відсутні дані про вплив капецитабіну на фертильність. У базові дослідження застосування капецитабіну були включені тільки ті жінки репродуктивного віку та чоловіки, які погоджувалися застосовувати прийнятні методи контролю народжуваності для запобігання вагітності протягом дослідження та відповідний термін потому. У дослідженнях на тваринах спостерігався вплив на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат має незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Капецитабін може спричинити запаморочення, слабкість і нудоту.
Спосіб застосування та дози.
Препарат Капецитабін Амакса може призначати лише кваліфікований лікар, який має досвід застосування антинеопластичних лікарських засобів. Для всіх пацієнтів рекомендований ретельний моніторинг протягом першого циклу лікування.
Лікування слід відмінити при прогресуванні захворювання або розвитку неприйнятної токсичності. Стандартну та знижену дозу розраховують на площу поверхні тіла.
Препарат приймають перорально, не пізніше ніж через 30 хвилин після вживання їжі, запиваючи водою.
Монотерапія
Рак ободової кишки, колоректальний рак та рак молочної залози: рекомендована початкова доза при застосуванні капецитабіну як ад'ювантної терапії раку ободової кишки, метастатичного колоректального раку, місцево розповсюдженого або метастатичного раку молочної залози становить 1250 мг/м 2 поверхні тіла, яку приймають двічі на день (зранку і ввечері, добова доза становить 2500 мг/м 2 поверхні тіла), щодня протягом 14 днів, після чого роблять 7-денну перерву. Рекомендована загальна тривалість ад'ювантної терапії для пацієнтів з раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Комбінована терапія
Рак молочної залози: рекомендована початкова доза для лікування метастатичного раку молочної залози становить 1250 мг/м 2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою, у поєднанні з доцетакселом 75 мг/м 2 раз у 3 тижні у вигляді 1-годинної внутрішньовенної інфузії. Премедикація пероральними кортикостероїдами, такими як дексаметазон, проводиться перед введенням доцетакселу відповідно до інструкції для застосування доцетакселу пацієнтам, які отримують комбінацію капецитабін плюс доцетаксел.
Рак ободової кишки, колоректальний рак та рак шлунка: у режимі комбінованого лікування початкову дозу капецитабіну необхідно зменшити до 800–1000 мг/м 2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою чи до 625 мг/м 2 2 рази на добу при безперервному застосуванні. При комбінації з іринотеканом (200 мг/м 2 в 1-й день) рекомендована початкова доза становить 800 мг/м 2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою. Включення бевацизумабу у схему комбінованого застосування не впливає на початкову дозу капецитабіну.
Протиблювотні засоби та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначають пацієнтам, які отримують капецитабін у комбінації з цисплатином чи оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції для застосування цисплатину та оксаліплатину. Загальна рекомендована тривалість ад'ювантної терапії для пацієнтів з раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Дозу капецитабіну розраховують на площу поверхні тіла. У таблицях 1, 2 наведені розрахунки стандартної та зниженої дози (див. «Корекція дози у процесі лікування» нижче) для початкової дози препарату Капецитабін Амакса 1250 мг/м 2 чи 1000 мг/м 2 .
Таблиця 1
Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози препарату Капецитабін Амакса 1250 мг/м 2 залежно від площі поверхні тіла
Доза 1250 мг/м 2 (2 рази на добу) | |||||
Повна доза 1250 мг/м 2 | Кількість таблеток 150 мг і/або 500 мг на кожен прийом (зранку і ввечері) | Знижена доза (75 %) 950 мг/м 2 | Знижена доза (50 %) 625 мг/м 2 | ||
Площа поверхні тіла, м 2 | Доза на 1 прийом, мг | 150 мг | 500 мг | Доза на 1 прийом, мг | Доза на 1 прийом, мг |
≤ 1,26 | 1500 | - | 3 | 1150 | 800 |
1,27–1,38 | 1650 | 1 | 3 | 1300 | 800 |
1,39–1,52 | 1800 | 2 | 3 | 1450 | 950 |
1,53–1,66 | 2000 | - | 4 | 1500 | 1000 |
1,67–1,78 | 2150 | 1 | 4 | 1650 | 1000 |
1,79–1,92 | 2300 | 2 | 4 | 1800 | 1150 |
1,93–2,06 | 2500 | - | 5 | 1950 | 1300 |
2,07–2,18 | 2650 | 1 | 5 | 2000 | 1300 |
≥ 2,19 | 2800 | 2 | 5 | 2150 | 1450 |
Таблиця 2
Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози препарату Капецитабін Амакса 1000 мг/м 2 залежно від площі поверхні тіла
Доза 1000 мг/м 2 (2 рази на добу) | |||||
Повна доза 1000 мг/м 2 | Кількість таблеток 150 мг і/або 500 мг на кожен прийом (зранку і ввечері) | Знижена доза (75 %) 750 мг/м 2 | Знижена доза (50 %) 500 мг/м 2 | ||
Площа поверхні тіла, м 2 | Доза 1 на прийом, мг | 150 мг | 500 мг | Доза на 1 прийом, мг | Доза на 1 прийом, мг |
≤ 1,26 | 1150 | 1 | 2 | 800 | 600 |
1,27–1,38 | 1300 | 2 | 2 | 1000 | 600 |
1,39–1,52 | 1450 | 3 | 2 | 1100 | 750 |
1,53–1,66 | 1600 | 4 | 2 | 1200 | 800 |
1,67–1,78 | 1750 | 5 | 2 | 1300 | 800 |
1,79–1,92 | 1800 | 2 | 3 | 1400 | 900 |
1,93–2,06 | 2000 | - | 4 | 1500 | 1000 |
2,07–2,18 | 2150 | 1 | 4 | 1600 | 1050 |
≥ 2,19 | 2300 | 2 | 4 | 1750 | 1100 |
Корекція дози у процесі лікування
Явища токсичності при лікуванні капецитабіном можна усунути симптоматичною терапією і/або зміною дози капецитабіну (перервавши лікування чи зменшивши дозу препарату). Якщо дозу довелося зменшити, надалі її не збільшують.
При явищах токсичності, які, на думку лікаря, малоймовірно стануть серйозними чи будуть загрожувати життю, наприклад алопеція, зміна смакових відчуттів, зміни нігтів, застосування препарату можна продовжувати в тій самій дозі.
Пацієнтів, які отримують лікування капецитабіном, необхідно попередити, що лікування потрібно припинити у разі розвитку помірних або тяжких токсичних реакцій. Якщо через токсичні явища було пропущено кілька прийомів капецитабіну, то пропущені дози не потрібно застосовувати додатково.
Гематологічна токсичність
Хворим із вихідним рівнем нейтрофілів < 1,5×10 9 /л і/або тромбоцитів < 100×10 9 /л не можна призначати терапію капецитабіном. Терапію слід призупинити, якщо під час незапланованого лабораторного дослідження виявлено зниження рівня нейтрофілів < 1,0×10 9 /л або тромбоцитів < 75×10 9 /л.
Нижче наводяться рекомендації для зміни дози у випадку токсичних явищ відповідно до критеріїв ознак токсичності, що часто зустрічаються у клініці. Критерії розроблені Національним інститутом раку Канади (NCIC СТС, версія 1).
Таблиця 3
Схема зниження дози препарату Капецитабін Амакса
(3-тижневий цикл або безперервне лікування)
Ступінь токсичності за даними NCIC* | Зміни дози протягом курсу терапії | Корегування дози для наступного циклу (% початкової дози) |
Ступінь І | Дозу не змінюють | Дозу не змінюють |
Ступінь II | ||
– з першою появою ознак токсичності | Припинити терапію, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0–І | 100 % |
– з другою появою ознак токсичності | 75 % | |
– з третьою появою ознак токсичності | 50 % | |
– з четвертою появою ознак токсичності | Відмінити препарат | Не застосовується |
Ступінь III | ||
– з першою появою ознак токсичності | Припинити терапію, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0–І | 75 % |
– з другою появою ознак токсичності | 50 % | |
– з третьою появою ознак токсичності | Відмінити препарат | Не застосовується |
Ступінь IV | ||
– з першою появою ознак токсичності | Відмінити препарат або, якщо в інтересах хворого лікування необхідно продовжити, припинити терапію, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0–І | 50 % |
– з другою появою ознак токсичності | Відмінити препарат | Не застосовується |
*Відповідно до загальних критеріїв токсичності (версія 1) групи спеціалістів з клінічних досліджень Національного інституту раку Канади (NCIC CTG) або загальних критеріїв оцінки ступеня тяжкості побічних реакцій (CTCAE) програми оцінки терапії раку Національного інституту раку США, версія 4,0. Інформацію щодо долонно-підошовного синдрому і гіпербілірубінемії див. у розділі «Особливості застосування».
Зміна дози у випадку виникнення явищ токсичності при застосуванні капецитабіну протягом 3-тижневого циклу у комбінації з іншими лікарськими засобами
Зміну дози у разі виникнення явищ токсичності при застосуванні капецитабіну протягом 3-тижневого циклу у комбінації з іншими лікарськими засобами необхідно проводити відповідно до таблиці 3 для капецитабіну та відповідно до інструкцій для медичного застосування інших лікарських засобів.
На початку курсу лікування при необхідності відстрочення терапії капецитабіном чи іншим лікарським засобом слід відстрочити також призначення інших препаратів, доки не буде можливості призначити всі компоненти схеми.
При виникненні токсичних явищ під час лікування, які, на думку лікаря, не пов'язані із застосуванням капецитабіну, терапію препаратом необхідно продовжувати та провести корекцію дози інших лікарських засобів-компонентів схеми відповідно до інструкцій для медичного застосування.
У разі необхідності відміни інших лікарських засобів-компонентів схеми лікування капецитабіном можна продовжити при досягненні необхідних умов для повторного призначення капецитабіну.
Указані рекомендації стосуються всіх показань для застосування та всіх груп пацієнтів.
Зміна дози при виникненні явищ токсичності при безперервному режимі застосування капецитабіну у комбінації з іншими лікарськими засобами
Зміну дози при виникненні явищ токсичності при безперервному режимі застосування капецитабіну у комбінації з іншими лікарськими засобами необхідно проводити відповідно до таблиці 3 для капецитабіну та відповідно до інструкцій для медичного застосування інших лікарських засобів.
Корекція дози в особливих випадках
Хворі з порушеннями функції печінки
Даних з безпеки та ефективності для пацієнтів з порушенням функції печінки недостатньо для надання рекомендацій з корекції дози. Немає інформації про порушення функції печінки внаслідок цирозу або гепатиту.
Хворі з порушеннями функції нирок
Капецитабін протипоказаний хворим з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв за Кокрофтом–Голтом на початковому рівні). Частота виникнення побічних реакцій ІІІ або ІV ступеня у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв на початковому рівні) підвищується порівняно з таким у загальній популяції. Для хворих з вихідною помірною нирковою недостатністю рекомендовано зменшити початкову дозу до 75 % від стандартної (1250 мг/м 2 ). Для хворих з вихідною помірною нирковою недостатністю зниження початкової дози 1000 мг/м 2 не потрібне. Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 51–80 мл/хв) корекція початкової дози не потрібна.
Рекомендується ретельний моніторинг стану пацієнта та негайне переривання лікування при виникненні побічних явищ ІІ, ІІІ або ІV ступенів, а також подальша корекція дози відповідно до таблиці 3. При зниженні рівня креатиніну менше 30 мл/хв лікування капецитабіном необхідно припинити. Рекомендації щодо корекції дози при помірній нирковій недостатності однакові як при монотерапії капецитабіном, так і при комбінованій терапії.
Хворі похилого віку
Коригування початкової дози при монотерапії капецитабіном не потрібне. Проте у хворих віком понад 60 років явища ІІІ та ІV ступенів токсичності розвивалися частіше, ніж у молодших пацієнтів.
Рекомендується ретельний моніторинг стану хворих віком понад 60 років. При застосуванні капецитабіну в комбінації з іншими лікарськими засобами у хворих похилого віку (понад 65 років) відзначалася більша частота небажаних ефектів ІІІ та ІV ступенів токсичності, які призвели до відміни лікування, порівняно з хворими молодшого віку.
Капецитабін у комбінації з доцетакселом: у хворих віком понад 60 років відзначалося збільшення частоти небажаних ефектів ІІІ та ІV ступенів токсичності. Пацієнтам віком понад 60 років при комбінованому лікуванні рекомендується зменшити початкову дозу капецитабіну до 75 % (950 мг/м 2 двічі на добу). При відсутності явищ токсичності при лікуванні пацієнтів віком понад 60 років зниженою початковою дозою капецитабіну у комбінації з доцетакселом дозу капецитабіну можна поступово збільшити до 1250 мг/м 2 двічі на добу.
Капецитабін у комбінації з іринотеканом: для хворих віком понад 60 років рекомендується зменшити початкову дозу капецитабіну до 800 мг/м 2 двічі на добу.
Діти.
Безпека та ефективність для дітей не вивчалися.
Передозування .
Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування повинно включати стандартні терапевтичні та підтримувальні заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливих ускладнень.
Побічні реакції.
Загальний профіль безпеки капецитабіну базується на основі даних більше 3000 пацієнтів, які отримували лікування капецитабіном в режимі монотерапії чи в комбінації з різними схемами хіміотерапії за різними показаннями для застосування. Профіль безпеки монотерапії капецитабіну при метастатичному раку молочної залози, метастатичному колоректальному раку та раку ободової кишки в ад'ювантній терапії є порівнянним.
Найбільш частими і/або клінічно значимими побічними реакціями, пов'язаними з лікуванням, були реакції з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, нудота, блювання, біль у животі, стоматит), долонно-підошовний синдром (долонно-підошовна еритродизестезія), слабкість, астенія, анорексія, кардіотоксичність, прогресування порушення ниркової функції у пацієнтів з нирковою недостатністю, тромбоз/емболія.
Побічні реакції, які, на думку дослідника, розглядались як можливо чи віддалено пов'язані із застосуванням капецитабіну, спостерігалися у дослідженнях монотерапії капецитабіном та в дослідженнях застосування капецитабіну у комбінації з різними схемами хіміотерапії за різними показаннями для застосування.
Для опису частоти побічних реакцій використовуються такі категорії: дуже часті (≥1/10), часті (від ≥1/100 до <1/10), нечасті (від ≥1/1000 до <1/100), рідкі (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідкі (<1/10000) та частота невідома (частота не може бути оцінена з доступних даних). У кожній групі побічні реакції представлені в порядку зменшення тяжкості.
Монотерапія
Нижче наведені побічні реакції, пов'язані з монотерапією капецитабіном, на основі об'єднаного аналізу даних безпеки, одержаних із трьох основних досліджень за участю 1900 пацієнтів (М66001, SO14695 та SO14796). Побічні реакції внесені у відповідну групу за частотою згідно із загальною частотою в об'єднаному аналізі.
Інфекції та інвазії: часті – герпес (вірусна інфекція), назофарингіт, інфекції нижніх дихальних шляхів; нечасті – сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт (запалення пухкої клітковини), тонзиліт, фарингіт, кандидоз ротової порожнини, грип, гастроентерит, грибкова інфекція, інфекція, абсцес зубів.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення: нечасті – ліпома.
З боку системи крові та лімфатичної системи: часті – анемія, нейтропенія; нечасті – фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, збільшення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС)/подовження протромбінового часу.
З боку імунної системи: нечасті – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часті – анорексія; часті – дегідратація, зменшення маси тіла; нечасті – цукровий діабет, гіпокаліємія, розлади апетиту, недостатнє харчування, гіпертригліцеридемія.
Психічні розлади: часті – безсоння, депресія; нечасті – сплутаність свідомості, гострий тривожний стан з реакцією паніки, депресивний настрій, зниження лібідо.
Неврологічні розлади: часті – головний біль, загальмованість, запаморочення, парестезії, спотворення смаку; нечасті – афазія, порушення пам'яті, атаксія, синкопе, розлади балансу, розлади чутливості, периферична нейропатія.
З боку органів зору: часті – сльозоточивість, кон'юнктивіт, подразнення органів зору; нечасті – зниження гостроти зору, диплопія.
З боку органів слуху та лабіринту вуха : нечасті – запаморочення, біль у вухах.
Кардіальні порушення: нечасті – нестабільна стенокардія, стенокардія, ішемія міокарда, фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія, синусова тахікардія, відчуття серцебиття.
Судинні розлади: часті – тромбофлебіт; нечасті – тромбоз глибоких вен, артеріальна гіпертензія, петехії, артеріальна гіпотензія, приливи, периферичне відчуття холоду.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часті – задишка, носові кровотечі, кашель, ринорея; нечасті – легенева емболія, пневмоторакс, кровохаркання, астма, задишка при фізичному навантаженні.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часті – діарея, блювання, нудота, стоматит, біль у животі; часті – шлунково-кишкові кровотечі, запори, біль у верхніх відділах живота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті; нечасті – кишкова непрохідність, асцит, ентерит, гастрит, дисфагія, біль у нижніх відділах живота, езофагіт, абдомінальний дискомфорт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, коліт, кров у фекаліях.
З боку гепатобіліарної системи: часті – гіпербілірубінемія, відхилення рівня функціональних печінкових тестів; нечасті – жовтяниця.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже часті – долонно-підошовний синдром; часті – висипання, алопеція, еритема, сухість шкіри, свербіж, гіперпігментація шкіри, макулярне висипання, злущення шкіри, дерматит, порушення пігментації, порушення з боку нігтів; нечасті – утворення пухирів та виразок на шкірі, висипання, кропив'янка, реакції фоточутливості, еритема долонь, набряк обличчя, пурпура, зворотний променевий синдром.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часті – біль у кінцівках, біль у спині, артралгія; нечасті – набряк суглобів, біль у кістках, біль обличчя, ригідність опорно-рухової системи, слабкість у м'язах.
З боку нирок та сечовидільної системи: нечасті – гідронефроз, нетримання сечі, гематурія, ніктурія, підвищення рівня креатиніну крові.
Розлади репродуктивної системи та молочних залоз: нечасті – вагінальні кровотечі.
Загальні розлади: дуже часті – слабкість, астенія; часті – підвищення температури, периферичні набряки, нездужання, біль у грудній клітці; нечасті – набряк, лихоманка, грипоподібні симптоми, озноб, підвищення температури.
Комбінована терапія
Нижче наведені побічні реакції, зареєстровані при застосуванні капецитабіну у комбінації з різними схемами хіміотерапії при різних показаннях на основі даних з безпеки щодо більш ніж 3000 пацієнтів, додатково до вже зареєстрованих при монотерапії і які спостерігалися з вищою частотою у будь-якому з основних клінічних досліджень. Нечасті побічні реакції, про які було проінформовано при комбінованій терапії капецитабіном, відповідають побічним реакціям, про які було проінформовано при монотерапії капецитабіном з комбінованим агентом (літературні дані або коротка характеристика лікарського засобу).
Деякі побічні реакції часто спостерігаються при комбінованій терапії (наприклад, периферична чутлива невропатія при застосуванні доцетакселу чи оксаліплатину, реакції підвищеної чутливості при застосуванні бевацизумабу). Однак не можна виключити посилення вказаних побічних явищ при застосуванні капецитабіну.
Інфекції та інвазії: часті – оперізуючий лишай, інфекції сечовивідних шляхів, кандидоз ротової порожнини, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, грип, інфекції*, герпес ротової порожнини.
З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часті – нейтропенія*, лейкопенія*, нейтропенічна гарячка*, тромбоцитопенія*, анемія*; часті – пригнічення кісткового мозку, фебрильна нейтропенія*.
З боку імунної системи: часті – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часті – зниження апетиту; часті – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперглікемія.
Психічні розлади: часті – розлади сну, неспокій.
Неврологічні розлади: дуже часті – парестезії та дизестезії, периферична нейропатія, периферична чутлива нейропатія, спотворення смаку, головний біль; часті – нейротоксичність, тремор, невралгія, реакції підвищеної чутливості, гіпестезія.
З боку органів зору : дуже часті – сльозоточивість; часті – порушення зору, сухість в очах, біль в очах, порушення зору, розпливчатий зір.
З боку органів слуху та лабіринту вуха : часті – дзвін у вухах, зниження слуху.
Кардіальні порушення : часті – фібриляція передсердь, ішемія/інфаркт міокарда.
Судинні розлади : дуже часті – набряки нижніх кінцівок, артеріальна гіпертензія, тромбоз/емболія*; часті – припливи, артеріальна гіпотензія, гіпертензивний криз, гіперемія, флебіт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часті – ангіна, дизестезія глотки; часті – гикавка, фаринголарингеальний біль, дисфонія.
З боку шлунково-кишкового тракту : дуже часті – запор, диспепсія; часті – кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гастрит, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль у роті, дисфагія, ректальна кровотеча, біль у нижніх відділах живота, дизестезії ротової порожнини, парестезії ротової порожнини, гіпестезія ротової порожнини, дискомфорт у животі.
З боку гепатобіліарної системи : часті – відхилення рівня функціональних печінкових тестів.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже часті – алопеція, порушення з боку нігтів; часті – гіпергідроз, еритематозні висипання, кропив'янка, нічна підвищена пітливість.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини : дуже часті – артралгії, міалгії, біль у кінцівках; часті – біль у щелепах, м'язові спазми, тризм, слабкість у м'язах.
З боку нирок та сечовидільної системи: часті – гематурія, протеїнурія, зниження кліренсу креатиніну нирками, дизурія.
Загальні розлади : дуже часті – підвищення температури тіла, слабкість, загальмованість*, чутливість до підвищеної температури, астенія; часті – запалення слизових оболонок, біль у кінцівках, больові відчуття, озноб, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, гарячка*, інфузійні реакції, реакції у місці введення, біль у місці інфузії, біль у місці ін'єкції.
Пошкодження (травми, рани), отруєння : часті – пошкодження від удару.
*Частота включає всі ступені тяжкості, за винятком побічних реакцій, відзначених знаком «*», що включали лише побічні реакції ІІІ–ІV ступенів.
Досвід постмаркетингового застосування
У період постмаркетингового застосування препарату було зафіксовано такі серйозні побічні реакції:
З боку органів зору : рідко – стеноз слізної протоки, розлади рогівки, кератит, точковий кератит.
Кардіальні порушення : рідко – фібриляція шлуночків, подовження інтервалу QT, піруетна шлуночкова тахікардія, брадикардія, вазоспазм.
З боку гепатобіліарної системи : рідко – печінкова недостатність та холестатичний гепатит.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: рідко – шкірний червоний вовчак; дуже рідко – тяжкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса–Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.
З боку нирок та сечовидільної системи: рідко – гостра ниркова недостатність внаслідок зневоднення.
Окремі побічні реакції
Долонно-підошовний синдром
При застосуванні капецитабіну у дозі 1250 мг/м 2 двічі на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою долонно-підошовний синдром усіх ступенів тяжкості в дослідженнях монотерапії (ад'ювантної терапії раку ободової кишки, лікування метастазуючого колоректального раку, лікування раку молочної залози) реєструвався у 53–60 % пацієнтів та у 63 % хворих із метастазуючим раком молочної залози у групі лікування капецитабіном/доцетакселом. При застосуванні капецитабіну в дозі 1000 мг/м 2 двічі на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою долонно-підошовний синдром усіх ступенів тяжкості спостерігався у 22–30 % хворих, які отримували комбіноване лікування з капецитабіном.
Долонно-підошовний синдром усіх ступенів тяжкості при застосуванні капецитабіну у режимі монотерапії або комбінованого лікування з різними схемами хіміотерапії при різних показаннях для застосування (рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка, рак молочної залози) виникав у 43 % хворих у середньому через 239 днів після початку лікування капецитабіном (95 % ДІ 201–288). З підвищеним ризиком розвитку долонно-підошовного синдрому при всіх досліджених комбінаціях статистично достовірно були пов'язані такі коваріанти: збільшення початкової дози капецитабіну (у грамах), зменшення кумулятивної дози капецитабіну (0,1*кг), збільшення відносної інтенсивності дози у перші 6 тижнів лікування, збільшення тривалості лікування (тижні), збільшення віку пацієнта (приріст на 10 років), жіноча стать, добрий початковий загальний статус пацієнта (0 проти ≥ 1).
Діарея
Виникнення діареї під час лікування капецитабіном спостерігали у майже 50 % хворих. За результатами досліджень, з підвищеним ризиком розвитку діареї при всіх досліджених комбінаціях статистично достовірно були пов'язані такі коваріанти: збільшення початкової дози капецитабіну (у грамах), збільшення тривалості лікування (тижні), збільшення віку пацієнта (приріст на 10 років), жіноча стать. Зі зниженням ризику розвитку діареї статистично достовірно були пов'язані такі коваріанти: зростання кумулятивної дози капецитабіну (0,1*кг) та відносної інтенсивності дози у перші 6 тижнів лікування.
Кардіотоксичність
Окрім вказаних кардіальних побічних реакцій, були зареєстровані такі побічні реакції з частотою менше 0,1 % при монотерапії капецитабіном: кардіоміопатія, серцева недостатність, шлуночкові екстрасистоли, раптова смерть.
Енцефалопатія
Окрім указаних побічних реакцій, монотерапія капецитабіном, за даними досліджень, асоціювалась із виникненням енцефалопатії з частотою менше 0,1 %.
Побічні реакції в особливих групах пацієнтів
Хворі похилого віку
У пацієнтів віком понад 60 років, які отримували монотерапію капецитабіном та комбіноване лікування капецитабіном та доцетакселом, спостерігався підвищений ризик частоти виникнення побічних реакцій ІІІ та ІV ступеня та серйозних побічних реакцій, пов'язаних із лікуванням, порівняно з пацієнтами віком менше 60 років. У більшої кількості пацієнтів віком понад 60 років, які отримували комбіноване лікування Капецитабіном Амакса та доцетакселом, спостерігалося більш раннє припинення лікування у результаті побічних реакцій порівняно з пацієнтами віком менше 60 років.
У дослідженнях усіх комбінацій з віком (збільшення віку на 10 років) спостерігали статистично достовірне збільшення ризику розвитку долонно-підошовного синдрому та діареї, а також зниження ризику розвитку нейтропенії.
Стать
Аналіз даних усіх досліджень продемонстрував, що жіноча стать статистично достовірно пов'язана з підвищеним ризиком розвитку долонно-підошовного синдрому та діареї, а також зниженням ризику розвитку нейтропенії.
Хворі з порушенням функції нирок
У хворих з порушенням функції нирок до початку лікування, які отримували монотерапію капецитабіном (з приводу колоректального раку), спостерігалося підвищення частоти побічних реакцій ІІІ і ІV ступеня, пов'язаних із лікуванням, порівняно з хворими з нормальною функцією нирок (36 % – у хворих без порушення функції нирок (N = 268), 41 % – у хворих з нирковою недостатністю легкого ступеня (N = 257) та 54 % – у хворих з помірною нирковою недостатністю (N = 59)). У хворих з помірною нирковою недостатністю частіше виникала необхідність у зниженні дози (44 %), порівняно з 33 % та 32 % хворих без ниркової недостатності та нирковою недостатністю легкого ступеня відповідно, і частіше спостерігалася передчасна відміна лікування (у 21 % хворих під час перших двох курсів) порівняно з 5 % та 8 % у хворих з відсутністю порушення функції нирок та нирковою недостатністю легкого ступеня.
Термін придатності.
30 місяців.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Для 150 мг: по 10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у картонній коробці.
Для 500 мг: по 10 таблеток у блістері, по 12 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Лабораторіос Нормон С.А. / Laboratorios Normon, SA.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Ронда де Вальдекаррісо, 6, Трес Кантос, 28760 Мадрид, Іспанія / Ronda de Valdecarrizo, 6, Tres Cantos, 28760 Madrid, Spain.
Заявник.
Амакса Фарма ЛТД / Amaxa Pharma LTD.
Місцезнаходження заявника.
72 Хаммерсміт Роад, Лондон, W14 8TH, Велика Британія / 72 Hammersmith Road, London, W14 8TH, United Kingdom.
КАПЕЦИТАБИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа