Личный кабинет
КАПЕЦИТАБИН-ВИСТА табл. п/о 150 мг блистер №60
rx
Код товара: 597172
Производитель: Mistral Capital Management (Великобритания)
7 100,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
CapeCitabine Vista
CapeCitabin-Vista.
Хранилище:
активное вещество:
активное вещество:
капецитабин;
1 таблетка, покрытая оболочкой, содержит 150 мг капецитабина;
Вспомогательные вещества : натрийный кроскаррелоз, микрокристаллическая целлюлоза PH 101, микрокристаллическая целлюлоза PH 200, гипромелоза 5Ср, кремниевый коллоид (E 551), стеарат магния (E 470B)
Состав оболочки: гипомилоза 5Ср, диоксид титана (E 171), тальк (E 553B), Macroool 400, оксид железа красный (E172), желтый оксид железа (E 172).
Форма дозировки
Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
Таблетки покрыты скорлупой пленкой, овальной формой, светлом персикового цвета, с гравировкой «150» с одной стороны. Приближенные размеры 114 мм х 59 мм.
Фармакотерапевтическая группа
Противоопухолевые средства. Антиметаболиты. Структурные аналоги пиримидина.
Противоопухолевые средства. Антиметаболиты. Структурные аналоги пиримидина.
Фармакодинамика
CapeCitabine - это нецитотоксическое производное фторопиримидина карбамата, орального предшественника цитотоксического соединения 5-фторурацила (5-фу). CapeCitabine активируется на нескольких этапах фермента. Конечное преобразование до 5-фу происходит под воздействием фосфорилазы кишки в опухолевой ткани, а также в здоровых тканях тела, но, как правило, на низком уровне. На моделях раковых ксенотрансляций Capecitabine продемонстрировал синергетический эффект в сочетании с доцетакселем, который может быть связан с увеличением активности тимидиновой фосфорилазы доцетакселом.
CapeCitabine - это нецитотоксическое производное фторопиримидина карбамата, орального предшественника цитотоксического соединения 5-фторурацила (5-фу). CapeCitabine активируется на нескольких этапах фермента. Конечное преобразование до 5-фу происходит под воздействием фосфорилазы кишки в опухолевой ткани, а также в здоровых тканях тела, но, как правило, на низком уровне. На моделях раковых ксенотрансляций Capecitabine продемонстрировал синергетический эффект в сочетании с доцетакселем, который может быть связан с увеличением активности тимидиновой фосфорилазы доцетакселом.
Доказательства предполагают, что метаболизм анаболического способа 5-FU блокирует реакцию метилирования дезоксиридилаки кислоты гольчайной кислоты, что предотвращает синтез дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК). Инбилдинг 5-FU также подавляет синтез РНК и белков. Поскольку ДНК и РНК необходимы для разделения и выращивания клеток, 5-футовой может вызвать дефицит тимидина, что способствует несбалансированному росту и смерти клеток. Воздействия на ДНК и РНК более выражены в клетках с более интенсивным пролиферацией и высоким уровнем метаболизма 5-фу.
Фармакокинетика
Фармакокинетика CapeCitabine определялась в диапазоне доз 502-3514 мг / м2 / день. Параметры капецитабина, 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-DFCT) и 5'-дезокси-5-фторидин (5'-DFUR) в день 1 и 14 были аналогичными. В 14-й день AUC 5-FU был на 30-35% выше. Уменьшение дозы капецитабина привело к снижению воздействия 5-фу более чем пропорционально дозы из-за нелинейной фармакокинетики активного метаболита.
Фармакокинетика CapeCitabine определялась в диапазоне доз 502-3514 мг / м2 / день. Параметры капецитабина, 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-DFCT) и 5'-дезокси-5-фторидин (5'-DFUR) в день 1 и 14 были аналогичными. В 14-й день AUC 5-FU был на 30-35% выше. Уменьшение дозы капецитабина привело к снижению воздействия 5-фу более чем пропорционально дозы из-за нелинейной фармакокинетики активного метаболита.
Поглощение
После приема орального приема CapeCitabine, он быстро и полностью поглощается, после чего он проходит бионтранформацию в метаболитах 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-DFCT) и 5'-DFUR. Еда уменьшает скорость поглощения капецитабина, но не оказывает существенного влияния на размер площади под кривой «концентрация-час» (AUC) 5'-DFUR и следующим 5-фум метаболитом. При назначении доза в дозе 1250 мг / м2 после еды на 14-й день максимальных концентраций капецитабины намясти, 5'-DFC, 5'-DFUR, 5-FU и фообалы были соответственно 4,67, 3,05 , 12,1, 0,95 и 5,46 мкг / мл. Время добиться максимальной концентрации Tmak составляет 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 и 3,34 часа, AUC - 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 и 36,3 мкг × 20 лет соответственно.
После приема орального приема CapeCitabine, он быстро и полностью поглощается, после чего он проходит бионтранформацию в метаболитах 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-DFCT) и 5'-DFUR. Еда уменьшает скорость поглощения капецитабина, но не оказывает существенного влияния на размер площади под кривой «концентрация-час» (AUC) 5'-DFUR и следующим 5-фум метаболитом. При назначении доза в дозе 1250 мг / м2 после еды на 14-й день максимальных концентраций капецитабины намясти, 5'-DFC, 5'-DFUR, 5-FU и фообалы были соответственно 4,67, 3,05 , 12,1, 0,95 и 5,46 мкг / мл. Время добиться максимальной концентрации Tmak составляет 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 и 3,34 часа, AUC - 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 и 36,3 мкг × 20 лет соответственно.
Распределение
Изучение человеческой плазмы in vitro продемонстрировало, что для CapeCitabine, 5'-DFCT, 5'-DFUR и 5-Fu связь с белками (в основном с альбумином) соответственно 54%, 10%, 62% и 10%.
Изучение человеческой плазмы in vitro продемонстрировало, что для CapeCitabine, 5'-DFCT, 5'-DFUR и 5-Fu связь с белками (в основном с альбумином) соответственно 54%, 10%, 62% и 10%.
Метаболизм
Метаболизируется в печени под действием карбоксилестереээстераза до метаболита 5'-DFCT, который затем преобразуется на 5'-DFU под действием цитидинезамаминов, расположенных в основном в тканях печени и опухших тканей. Дальнейшая каталитическая активация 5'-DFUR происходит из-за темидина фосфорилазы. Ферменты, участвующие в каталитической активации, находятся в опухших тканях, а в нормальных тканях, но обычно на более низком уровне.
Метаболизируется в печени под действием карбоксилестереээстераза до метаболита 5'-DFCT, который затем преобразуется на 5'-DFU под действием цитидинезамаминов, расположенных в основном в тканях печени и опухших тканей. Дальнейшая каталитическая активация 5'-DFUR происходит из-за темидина фосфорилазы. Ферменты, участвующие в каталитической активации, находятся в опухших тканях, а в нормальных тканях, но обычно на более низком уровне.
Еще одна фермент биопроформация капецитабина до 5-фу приводит к более высоким концентрациям в опухших тканях. В случае колоректальных опухолей значительная часть 5-фу локализуется в стромальных клетках пушистых. После устного употребления капецитабина пациентов с соотношением колоректального рака 5-фу в колоректальных опухолях до концентрации в соседних тканях составили 3,2 (диапазон от 0,9 до 8,0). Соотношение концентрации 5-FL в опухоле до концентрации плазмы крови составляло 21,4 (диапазон от 3,9 до 59,9, n = 8), в то время как отношение концентрации в здоровых тканях к концентрации плазмы крови составляло 8,9 (диапазон от 3,0 до 25,8, n = 8). При измерении активности тимидиновой фосфорилазы было в 4 раза выше в первичной колоректальной опухоли по сравнению со смежными нормальными тканями. Согласно иммуногистохимическим исследованиям, большинство тимидиновых фосфорилазы локализуются в стромальных поплавках.
Затем 5-фу катаболизированный дигидропиримидин дегидрогеназа (DPD) с образованием менее токсичного дигидро-5-фторурацила (ФУ2). Дигидропиримидиназа расщепляет пиримидиновое кольцо с образованием 5-фтороидопропионной кислоты (FPK). Окончательная реакция - расщепление β-мочевинопропионазина FUPP до α-фтор-β-аланина (Phob), который находится в моче. Деятельность дигидропиримидиндинской дегидрогеназы ограничивает скорость реакции. Дефицит DPD может привести к увеличению токсичности капецитабина.
Разведение
Half-Life (T1 / 2) Capacitabine, 5'-DFC, 5'-DFUR, 5-FU и Phoba составляет 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 и 3,23 часа соответственно. Метаболиты Capecitabine и Capecitabine в основном выделяются мочой. Экскреция с мочой - 95,5%, с фекалиями - 2,6%. Основным метаболитом в моче является фобал, который составляет 57% приемной дозы. Приблизительно 3% от принятой дозы выводится в неизменном состоянии.
Half-Life (T1 / 2) Capacitabine, 5'-DFC, 5'-DFUR, 5-FU и Phoba составляет 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 и 3,23 часа соответственно. Метаболиты Capecitabine и Capecitabine в основном выделяются мочой. Экскреция с мочой - 95,5%, с фекалиями - 2,6%. Основным метаболитом в моче является фобал, который составляет 57% приемной дозы. Приблизительно 3% от принятой дозы выводится в неизменном состоянии.
Комбинированная терапия
Не было никакого влияния капецитабины на фармакокинетику доцетаксела и паклитаксела (CMAX и AUC) и влияния доцетаксела и паклитаксела на капецитабину фармакокинетики и 5'-DFUR.
Фармакокинетика в специальных клинических группах
Фармакокинетический анализ населения проводился после лечения Capecitabine в дозе 1250 мг / м2 два раза в день 505 пациентов с колоректальным раком. Чтобы стать наличием или отсутствием метастазов в печени перед лечением, индекс пациента пациента для Карновска, концентрации общего билирубина, сывороточного альбумина, альтернативной активности и актов не оказал значительного влияния на фармакокинетику 5'-DFUR , 5-фу и фоб.
Фармакокинетический анализ населения проводился после лечения Capecitabine в дозе 1250 мг / м2 два раза в день 505 пациентов с колоректальным раком. Чтобы стать наличием или отсутствием метастазов в печени перед лечением, индекс пациента пациента для Карновска, концентрации общего билирубина, сывороточного альбумина, альтернативной активности и актов не оказал значительного влияния на фармакокинетику 5'-DFUR , 5-фу и фоб.
Пациенты с метастатическими поражениями печени. Согласно данным фармакокинетических исследований у пациентов с легким и умеренным степенью расстройства печени, заранее определенные метастазы, биодоступность капецитабина и воздействия на 5 фунтов могут увеличить по сравнению с пациентами без нарушений функций печени. Данные из фармакокинетики для пациентов с тяжелыми расстройствами функций печени отсутствуют.
Пациенты с нарушением функций почек. При различных степенях (от легких в тяжелых) почечная недостаточность в ракообразных фармакокинетиках неизменного препарата и 5-фу не зависит от оформления креатинина (CK). КК влияет на значение AUC 5'-DFUR (увеличение AUC на 35% - при уменьшении на 50%) и фонели (увеличение AUC на 114% за счет сокращения КК на 50%). FOBAL - метаболит, который не имеет антипролиферативной активности.
Летний возраст. На основании данных фармакокинетического анализа населения, в том числе пациенты широкого возраста (27-86 лет), из которых 234 пациента (46%) были в возрасте 65 лет, возраст не влияет на фармакокинетику 5'-DFUR и 5-фу Отказ AUC FOBA увеличивается с возрастом (возрастающий возраст 20% сопровождался увеличением AUC Phoba на 15%), что, вероятно, связано с изменением функции почек.
Этнические факторы. После устного употребления 825 мг / м2 капецитабина два раза в день в течение 14 дней у пациентов с японской национальностью (N = 18) Cmax Capecitabine было ниже на 36%, а AUC - на 24% по сравнению с утечками у пациентов в европейской гонке (N = 22 ). Как и для Phobals, пациенты по национальности японцы имели Cmax Capecitabine ниже на 25%, а AUC ниже на 34% по сравнению с пациентами в европейской гонке. Клиническое значение этой разницы неизвестно. Нет существенной разницы в экспозиции других метаболитов (5'-DFCT, 5'-DFUR и 5-FU).
CapeCitabine - это нецитотоксическое производное фторопиримидина карбамата, орального предшественника цитотоксического соединения 5-фторурацила (5-фу). CapeCitabine активируется на нескольких этапах фермента. Конечное преобразование до 5-фу происходит под воздействием фосфорилазы кишки в опухолевой ткани, а также в здоровых тканях тела, но, как правило, на низком уровне. На моделях раковых ксенотрансляций Capecitabine продемонстрировал синергетический эффект в сочетании с доцетакселем, который может быть связан с увеличением активности тимидиновой фосфорилазы доцетакселом.
Доказательства предполагают, что метаболизм анаболического способа 5-FU блокирует реакцию метилирования дезоксиридилаки кислоты гольчайной кислоты, что предотвращает синтез дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК). Инбилдинг 5-FU также подавляет синтез РНК и белков. Поскольку ДНК и РНК необходимы для разделения и выращивания клеток, 5-футовой может вызвать дефицит тимидина, что способствует несбалансированному росту и смерти клеток. Воздействия на ДНК и РНК более выражены в клетках с более интенсивным пролиферацией и высоким уровнем метаболизма 5-фу.
Индикация:
Рак толстой кишки, колоректальный рак:
Рак толстой кишки, колоректальный рак:
Рак толстой кишки, в адъювантной терапии после хирургического лечения рака III этапа (шаг с Dewuk)
Метастатический колоректальный рак.
Рак желудка:
Подготовка к первой линии лечения общего рака желудка, в сочетании с препаратами на основе платины.
Рак молочной железы:
Местный общий или метастатический рак молочной железы в сочетании с доцетакселом после неэффективной химиотерапии, который включает препараты антрациклинового ряда;
Местный общий или метастатический рак молочной железы, в качестве монотерапии в неэффективности химиотерапии, включая налоги и препараты антрациклина, или при наличии противопоказаний к терапии антрациклины.
Противопоказание:
Тяжелая, в том числе неожиданные реакции для лечения фторопиримидинов в анамнезе. Гиперчувствительность к капецитабину или любой составляющей препарата, или фторурацил. Полное отсутствие деятельности дигидропиримидиндина дегидрогеназы (DPD) известна (см. Раздел «Особенности применения»).
Беременность и период грудного вскармливания.
Жесткая лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения.
Серьезные нарушения функции печени.
Небольшая почечная недостаточность (клиренс креатинина <30 мл / мин).
Недавнее или сопутствующее или сопутствующее обращение с бривином (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия» на взаимодействие с другими лекарственными средствами).
Противопоказания к использованию любого лекарственного средства, используемого в комбинации.
Специальные меры безопасности
Утилизация неиспользованного препарата и препарата с датой истечения срока годности квитанции лекарственного средства к внешней среде должны быть минимизированы. Препарат не следует бросить в сточные воды и бытовые отходы. Для утилизации необходимо использовать так называемую систему сбора отходов в присутствии такого.
Утилизация неиспользованного препарата и препарата с датой истечения срока годности квитанции лекарственного средства к внешней среде должны быть минимизированы. Препарат не следует бросить в сточные воды и бытовые отходы. Для утилизации необходимо использовать так называемую систему сбора отходов в присутствии такого.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий
Исследование взаимодействия проводилось только у взрослых пациентов.
Исследование взаимодействия проводилось только у взрослых пациентов.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами
Brivodin.
Клинически значимое взаимодействие между беруоидом и фторупиримидинами (например, CapEcitabine, 5-фторурацил, Tegafur) описывается в результате ингибирования дигидропиридино-дегидрогеназы бривина. Это взаимодействие, которое приводит к увеличению токсичности фторопиримидина, потенциально может привести к смерти. Таким образом, бривидин не может быть применен одновременно с CapeCitabine (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»). Должен быть период ожидания в течение не менее 4 недель между концом лечения бривина и начала капецитабинной терапии. Лечение беруцина может быть запущена через 24 часа после принятия последней дозы капецитабина.
Субстраты цитохрома P450 2S9
Исследования взаимодействия капецитабины и других препаратов, метаболизируемых изонзима 2C9 системы цитохрома P450, за исключением варфарина, не были проведены. Необходимо аккуратно прописать капецитабину с этими препаратами (например, с фенитоином).
Исследования взаимодействия капецитабины и других препаратов, метаболизируемых изонзима 2C9 системы цитохрома P450, за исключением варфарина, не были проведены. Необходимо аккуратно прописать капецитабину с этими препаратами (например, с фенитоином).
Антикоагулянты kumarin ряд
CAPECITABINE повышает влияние косвенных антикоагулянтов (варфарина и FENware), что может привести к нарушению индексов коагуляции и возникновения кровотечения в течение нескольких дней или месяцев с начала капецитабинной терапии, а в некоторых случаях - в течение 1 месяца После окончания лечения CapeCitabine. В клинических фармакокинетических исследованиях взаимодействия после одного введения S-Warfarin в дозе 20 мг захвата лечения привели к увеличению варфарина AUC на 57% и MHO на 91%. Поскольку метаболизм R-Warfarin не нарушил, указано указано, что капецитабин подавляет Iseener 2S9 и не влияет на изонции 1А2 и for4. У пациентов, которые одновременно принимают капецитабин и пероральные антикоагулянты, являются производными кумарина.
CAPECITABINE повышает влияние косвенных антикоагулянтов (варфарина и FENware), что может привести к нарушению индексов коагуляции и возникновения кровотечения в течение нескольких дней или месяцев с начала капецитабинной терапии, а в некоторых случаях - в течение 1 месяца После окончания лечения CapeCitabine. В клинических фармакокинетических исследованиях взаимодействия после одного введения S-Warfarin в дозе 20 мг захвата лечения привели к увеличению варфарина AUC на 57% и MHO на 91%. Поскольку метаболизм R-Warfarin не нарушил, указано указано, что капецитабин подавляет Iseener 2S9 и не влияет на изонции 1А2 и for4. У пациентов, которые одновременно принимают капецитабин и пероральные антикоагулянты, являются производными кумарина.
Фенитоин
При одновременном применении кадриста и фенитоина сообщили о индивидуальных случаях роста концентрации фенитоина в плазме крови, сопровождающиеся возникновением симптомов интоксикации с фенитоином. У пациентов принимая капецитабин одновременно с фенитоином, рекомендуется контролировать концентрацию фенитоина в плазме.
При одновременном применении кадриста и фенитоина сообщили о индивидуальных случаях роста концентрации фенитоина в плазме крови, сопровождающиеся возникновением симптомов интоксикации с фенитоином. У пациентов принимая капецитабин одновременно с фенитоином, рекомендуется контролировать концентрацию фенитоина в плазме.
Фолиевая кислота / фолиевая кислота
Фолиевая кислота существенно не влияет на фармакокинетику капецитабина и ее метаболитов. Тем не менее, фолликация кислоты влияет на фармакодинамику препарата репрезента, что может привести к увеличению токсичности капецитабина: максимальная передача дозы CapeCitabine в режиме монотерапии в схеме прерывистой дозировки составляет 3000 мг / м2 в день, а также с Комбинированное использование 30 мг) - только 2000 мг / м2 день. Увеличенная токсичность возможна в переходе от 5-FU / LV к схеме обработки Capecitabine. Это также может наблюдаться при использовании фолиевой кислоты для устранения дефицита фолиевой кислоты из-за сходства между фолиной и фолиевой кислотами.
Антациды
Влияние антацидов, содержащих гидроксид алюминия и магния, изучал в фармакокинетике капецитабина. Антациды, содержащие гидроксид алюминия и магния, слегка повышают концентрацию капецитабина и один из его метаболита (5'-DFC) в плазме крови до трех основных метаболитов (5'-DFUR, 5-FE и FBA) CapeCitabine, они не влияют.
Влияние антацидов, содержащих гидроксид алюминия и магния, изучал в фармакокинетике капецитабина. Антациды, содержащие гидроксид алюминия и магния, слегка повышают концентрацию капецитабина и один из его метаболита (5'-DFC) в плазме крови до трех основных метаболитов (5'-DFUR, 5-FE и FBA) CapeCitabine, они не влияют.
Алопуринол
Было взаимодействие между алопуринолом и 5-фторурацилом с возможным снижением эффективности 5-фторурацила. В связи с этим следует избегать одновременное использование капецитабина и аллопуринола.
Было взаимодействие между алопуринолом и 5-фторурацилом с возможным снижением эффективности 5-фторурацила. В связи с этим следует избегать одновременное использование капецитабина и аллопуринола.
Интерферон альфа.
Максимальная доза препарата, которая передается на захват, составляет 2000 мг / м2 в день с комбинированным использованием с интерфероном альфа-2а (3 млн. М4 / м2 в день) по сравнению с 3000 мг / м2 в день при использовании Capecitabine в режиме монотерапии Отказ
Максимальная доза препарата, которая передается на захват, составляет 2000 мг / м2 в день с комбинированным использованием с интерфероном альфа-2а (3 млн. М4 / м2 в день) по сравнению с 3000 мг / м2 в день при использовании Capecitabine в режиме монотерапии Отказ
Лучевая терапия
Максимальная передача дозы CapeCitabine в режиме монотерапии в схеме прерывистой дозировки составляет 3000 мг / м2 в день, причем комбинированное использование с радиационной терапией рака прямой кишки - 2000 мг / м2 в день при непрерывном курсе радиационной терапии или ежедневно курс. С понедельника по пятницу.
Максимальная передача дозы CapeCitabine в режиме монотерапии в схеме прерывистой дозировки составляет 3000 мг / м2 в день, причем комбинированное использование с радиационной терапией рака прямой кишки - 2000 мг / м2 в день при непрерывном курсе радиационной терапии или ежедневно курс. С понедельника по пятницу.
Oxaliplatin.
При комбинированном использовании капецитабина и оксалиплатина с бевацизумаб или без бевацизумаба, клинически значимая разница в воздействии капецитабина или его метаболитов, свободной платины и общая платина не отмечается.
При комбинированном использовании капецитабина и оксалиплатина с бевацизумаб или без бевацизумаба, клинически значимая разница в воздействии капецитабина или его метаболитов, свободной платины и общая платина не отмечается.
Бевацизумаб.
Нет клинически значимого влияния бевацизумаба в фармакокинетические параметры капецитабина и его метаболитов в присутствии оксалиплатина.
Взаимодействие лекарственного средства - это пища
Поскольку данные о безопасности и эффективности основаны на использовании CapEcitabine с продуктами питания, рекомендуется принять наркотик с едой. Прием лекарственного средства с пищей приводит к замедлению скорости поглощения капецитабина.
Поскольку данные о безопасности и эффективности основаны на использовании CapEcitabine с продуктами питания, рекомендуется принять наркотик с едой. Прием лекарственного средства с пищей приводит к замедлению скорости поглощения капецитабина.
Особенности применения
Токсическое действие зависит от дозы.
Токсическое действие зависит от дозы.
Токсичный эффект зависит от дозы, оно появляется при диарее, боли в животе, тошноте, стоматите, ладони-посаженном синдроме (ладони-посаженные кожные реакции, ладонные эритродеры). Большинство побочных реакций обратимы и не требуют полной отмены препарата, хотя могут возникнуть коррекция дозы или временное аннулирование.
Диарея. Для пациентов с тяжелыми диариями следует тесно наблюдать, проводя их для регистрации и восстановления потери электролитов во время дегидратации. Стандартные антидиатрические препараты (например, лоперамид) могут быть назначены. Диарея II степени в критериях национального института рака Канады (NCIC SPS, версия 2) определяется как увеличение количества дефекций до 4-6 раз в день или дефекации ночью, диарея III степени - как увеличение количества дефекций до 7-9 раз в день или недержание недержание фекалии и малабсорбции. Диарея 4 степени определяется как увеличение количества дефекаций ≥10 / день или массивная диарея с примесью крови или необходимость в парентеральных инфудациях. При необходимости доза препарата должна быть уменьшена (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Обезвоживание . Необходимо предотвратить разработку обезвоживания и коррекции дегидратации в случае его возникновения. Обезвоживание может быстро развиваться у пациентов с анорексией, астенией, тошнотой, рвотой или диареей. Дегідратація може спричинити гостру ниркову недостатність, особливо у пацієнтів з вже існуючим порушенням функції нирок або якщо капецитабін застосовувати одночасно з лікарськими засобами з відомою нефротоксичною дією. Гостра ниркова недостатність внаслідок дегідратації може бути потенційно летальною. З появою дегідратації II ступеня (або вище) терапію капецитабіном слід негайно припинити та провести корекцію дегідратації. Відновлення лікування можливе при адекватній корекції дегідратації та корекції/контролі причин преципітації (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Долонно-підошовний синдром
Долонно-підошовний синдром також відомий як долонно-підошовні шкірні реакції або долонно-підошовна еритродизестезія, або периферична еритема, спричинена хіміотерапією. Долонно-підошовний синдром І ступеня не зачіпає щоденної активності пацієнта і проявляється онімінням, парестезіями, дизестезіями, поколюванням, безболісним набряком або почервонінням долонь та/або підошв та/або дискомфортом. Долонно-підошовний синдром II ступеня проявляється хворобливим почервонінням та набряками кисті рук та/або підошв; спричинений цими проявами дискомфорт порушує щоденну активність хворого.
Долонно-підошовний синдром III ступеня визначається як волога десквамація, утворення виразок, поява пухирів та гострий біль долонь та/або підошв, та/або важкий дискомфорт, який не дає можливості пацієнтам працювати чи займатися повсякденною діяльністю. Персистирующий або важкий долоно-підошовний синдром (II ступеня або вище) може в кінцевому підсумку призвести до втрати відбитків пальців, може вплинути на ідентифікацію пацієнта.
Долонно-підошовний синдром III ступеня визначається як волога десквамація, утворення виразок, поява пухирів та гострий біль долонь та/або підошв, та/або важкий дискомфорт, який не дає можливості пацієнтам працювати чи займатися повсякденною діяльністю. Персистирующий або важкий долоно-підошовний синдром (II ступеня або вище) може в кінцевому підсумку призвести до втрати відбитків пальців, може вплинути на ідентифікацію пацієнта.
У разі появи долонно-підошовного синдрому ІІ або ІІІ ступеня прийом капецитабіну слід припинити до зникнення симптомів або їх зменшення до І ступеня; при наступній появі синдрому ІІІ ступеня дозу капецитабіну слід зменшити. Пацієнтам, які одночасно отримують капецитабін та цисплатин, застосування вітаміну B 6 (Піридоксин) не рекомендується з метою симптоматичного або вторинного профілактичного лікування долонно-підошовного синдрому, оскільки опубліковані дані свідчать, що це може спричинити зниження ефективності цисплатину. Деякі дані свідчать про те, що декспантенол є ефективним для профілактики долонно-підошовного синдрому у пацієнтів, які отримували капецитабін.
Кардіотоксичність
Спектр кардіотоксичності при лікуванні капецитабіном аналогічний такому при застосуванні інших фторпіримідинів і включає інфаркт міокарда, стенокардію, аритмії, кардіогенний шок, раптовий летальний кінець, зупинку серця, серцеву недостатність та зміни ЕКГ (включаючи дуже рідкісні випадки QТ). Ці побічні ефекти найчастіше характерні для пацієнтів з ішемічною хворобою серця. При застосуванні капецитабіну повідомляли про випадки серцевих аритмій (включаючи фібриляцію шлуночків, пірует шлуночкової тахікардії, брадикардії), стенокардії, інфаркту міокарда, серцеву недостатність, кардіоміопатію. При призначенні терапії капецитабіном пацієнтам із клінічно значущим захворюванням серця, аритміями та стенокардією необхідно виявляти обережність.
Спектр кардіотоксичності при лікуванні капецитабіном аналогічний такому при застосуванні інших фторпіримідинів і включає інфаркт міокарда, стенокардію, аритмії, кардіогенний шок, раптовий летальний кінець, зупинку серця, серцеву недостатність та зміни ЕКГ (включаючи дуже рідкісні випадки QТ). Ці побічні ефекти найчастіше характерні для пацієнтів з ішемічною хворобою серця. При застосуванні капецитабіну повідомляли про випадки серцевих аритмій (включаючи фібриляцію шлуночків, пірует шлуночкової тахікардії, брадикардії), стенокардії, інфаркту міокарда, серцеву недостатність, кардіоміопатію. При призначенні терапії капецитабіном пацієнтам із клінічно значущим захворюванням серця, аритміями та стенокардією необхідно виявляти обережність.
Гіпо-або гіперкальціємія
Під час лікування капецитабіном повідомляли про гіпо-або гіперкальціємію.
Під час лікування капецитабіном повідомляли про гіпо-або гіперкальціємію.
Захворювання центральної чи периферичної нервової системи
При призначенні лікарського засобу КАПЕВІСТА пацієнтам із захворюванням центральної або периферичної нервової системи, наприклад метастазами в головний мозок або нейропатією, необхідно виявляти обережність.
При призначенні лікарського засобу КАПЕВІСТА пацієнтам із захворюванням центральної або периферичної нервової системи, наприклад метастазами в головний мозок або нейропатією, необхідно виявляти обережність.
Цукровий діабет або порушення рівня електролітів
При призначенні препарату КАПЕВІСТА пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням рівня електролітів необхідно виявляти обережність, оскільки застосування капецитабіну може призводити до погіршення їхнього перебігу.
При призначенні препарату КАПЕВІСТА пацієнтам з цукровим діабетом або порушенням рівня електролітів необхідно виявляти обережність, оскільки застосування капецитабіну може призводити до погіршення їхнього перебігу.
Антикоагулянти – похідні кумарину.
У дослідженні взаємодії з одноразовим застосуванням варфарину спостерігалося суттєве збільшення середньої величини площі під кривою «концентрація-час» (AUC) S-варфарину (на 57%), що свідчить про наявність взаємодії, ймовірно, внаслідок пригнічення ізоферментом капецитабіном 2С9 системи цитохрому Р450. У пацієнтів, які одночасно приймають капецитабін та пероральні антикоагулянти – похідні кумарину, необхідно проводити детальний моніторинг показників зсідання крові (міжнародне нормалізоване відношення або протромбіновий час) та підбирати дозу антикоагулянту.
Брівудін
Брівудін не можна застосовувати одночасно з капецитабіном. Після такої лікарської взаємодії повідомляли про летальні випадки. Має бути період очікування мінімум поїздом 4 тижнів між закінченням лікування бривудина та початком терапії капецитабіном. Лікування бривудину можна розпочати через 24 години після прийому останньої дози капецитабіну (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Брівудін не можна застосовувати одночасно з капецитабіном. Після такої лікарської взаємодії повідомляли про летальні випадки. Має бути період очікування мінімум поїздом 4 тижнів між закінченням лікування бривудина та початком терапії капецитабіном. Лікування бривудину можна розпочати через 24 години після прийому останньої дози капецитабіну (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
У разі випадкового прийому бривудину пацієнтам, які отримують лікування капецитабіном, слід вжити ефективних заходів з метою зменшення токсичності капецитабіну. Рекомендується негайна шпиталізація. Слід розпочати всі необхідні заходи з метою попередження системних інфекцій та дегідратації.
Порушення функції печінки
У зв'язку з відсутністю даних щодо безпеки та ефективності у пацієнтів з порушенням функції печінки застосування капецитабіну необхідно ретельно моніторити у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості незалежно від наявності або відсутності метастазів у печінці. Якщо в результаті лікування капецитабіном спостерігається гіпербілірубінемія, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази, або підвищується активність печінкових амінотрансфераз (АЛТ, ACT) більше ніж у 2,5 рази порівняно з верхньою межею норми, застосування капецитабіну слід призупинити. Лікування капецитабіном як монотерапії можна відновити при зниженні рівня білірубіну та активності печінкових трансаміназ нижче вказаної межі.
У зв'язку з відсутністю даних щодо безпеки та ефективності у пацієнтів з порушенням функції печінки застосування капецитабіну необхідно ретельно моніторити у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості незалежно від наявності або відсутності метастазів у печінці. Якщо в результаті лікування капецитабіном спостерігається гіпербілірубінемія, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази, або підвищується активність печінкових амінотрансфераз (АЛТ, ACT) більше ніж у 2,5 рази порівняно з верхньою межею норми, застосування капецитабіну слід призупинити. Лікування капецитабіном як монотерапії можна відновити при зниженні рівня білірубіну та активності печінкових трансаміназ нижче вказаної межі.
Порушення функції нирок
Частота виникнення побічних реакцій III та IV ступеня у пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 30-50 мл/хв) підвищена порівняно з такою у загальній групі пацієнтів.
Частота виникнення побічних реакцій III та IV ступеня у пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 30-50 мл/хв) підвищена порівняно з такою у загальній групі пацієнтів.
Дефіцит дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД)
Іноді внаслідок дефіциту активності ДПД спостерігалася несподівана тяжка токсичність (наприклад, стоматит, діарея, запалення слизових оболонок, нейтропенія та нейротоксичність), пов'язана з 5-фторурацилом (5-ФУ).
У пацієнтів з низькою активністю ДПД або відсутністю активності ДПД, ферменту, який бере участь у розщепленні фторурацилу, існує підвищений ризик виникнення тяжких, небезпечних для життя або летальних побічних реакцій, спричинених фторурацилом. Хоча дефіцит ДПД неможливо встановити точно, відомо, що у пацієнтів з певними гомозиготними або деякими комбінованими гетерозиготними мутаціями в генетичному локусі DPYD (наприклад, DPYD*2A, c. 1679T>G, c.2846A>T і c3. варіації), які можуть призвести до повної або практично повної відсутності ферментної активності ДПД (за визначенням лабораторних аналізів), спостерігається високий ризик небезпечної для життя або летальної токсичності, і таким пацієнтам не слід призначати терапію капецитабіном (див. розділ «Протипоказання»). Було продемонстровано, що пацієнти з відомими гетерозиготними DPYD варіаціями (зокрема, DPYD*2A, c. 1679T>G, c. 2846A>T та c.1236G>A/HapB3 варіації) мають підвищений ризик тяжкої токсичності при лікуванні з застосуванням капе.
Частота гетерозиготного DPYD*2A генотипу в DPYD гені у пацієнтів європеоїдної раси становить близько 1%, 1,1% для c. 2846A> T, 2,6-6,3% для c. 1236G> A / HapB3 варіацій та 0,07-0,1% для c. 1679> G. Рекомендується проведення генотипування даних алелей з метою виявлення пацієнтів, які мають підвищений ризик виникнення тяжкої токсичності. Дані про частоту даних DPYD варіацій у різних популяціях європеоїдної раси обмежені. Не слід виключати, що інші рідкі варіації можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення важкої токсичності.
Іноді внаслідок дефіциту активності ДПД спостерігалася несподівана тяжка токсичність (наприклад, стоматит, діарея, запалення слизових оболонок, нейтропенія та нейротоксичність), пов'язана з 5-фторурацилом (5-ФУ).
У пацієнтів з низькою активністю ДПД або відсутністю активності ДПД, ферменту, який бере участь у розщепленні фторурацилу, існує підвищений ризик виникнення тяжких, небезпечних для життя або летальних побічних реакцій, спричинених фторурацилом. Хоча дефіцит ДПД неможливо встановити точно, відомо, що у пацієнтів з певними гомозиготними або деякими комбінованими гетерозиготними мутаціями в генетичному локусі DPYD (наприклад, DPYD*2A, c. 1679T>G, c.2846A>T і c3. варіації), які можуть призвести до повної або практично повної відсутності ферментної активності ДПД (за визначенням лабораторних аналізів), спостерігається високий ризик небезпечної для життя або летальної токсичності, і таким пацієнтам не слід призначати терапію капецитабіном (див. розділ «Протипоказання»). Було продемонстровано, що пацієнти з відомими гетерозиготними DPYD варіаціями (зокрема, DPYD*2A, c. 1679T>G, c. 2846A>T та c.1236G>A/HapB3 варіації) мають підвищений ризик тяжкої токсичності при лікуванні з застосуванням капе.
Частота гетерозиготного DPYD*2A генотипу в DPYD гені у пацієнтів європеоїдної раси становить близько 1%, 1,1% для c. 2846A> T, 2,6-6,3% для c. 1236G> A / HapB3 варіацій та 0,07-0,1% для c. 1679> G. Рекомендується проведення генотипування даних алелей з метою виявлення пацієнтів, які мають підвищений ризик виникнення тяжкої токсичності. Дані про частоту даних DPYD варіацій у різних популяціях європеоїдної раси обмежені. Не слід виключати, що інші рідкі варіації можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення важкої токсичності.
Пацієнтів з частковим дефіцитом ДПД (зокрема з гетерозиготними мутаціями гена DPYD) і якщо лікар вважає, що користь застосування капецитабіну переважає ризики (враховуючи доцільність призначення альтернативних режимів хіміотерапії не на основі фторпіримідину), слід лікувати з надзвичайною обережністю. залежно від токсичності. Слід розглянути можливість зниження початкової дози для таких пацієнтів, щоб уникнути серйозної токсичності. Існує недостатньо даних, щоб рекомендувати певну дозу пацієнтам із частковою активністю ДПД за результатами проведення специфічного тесту. Повідомлялося, що DPYD*2A, c. 1679T> G варіації призводять до більшого зниження ферментної активності з високим ризиком розвитку побічних реакцій між іншими видами варіацій. Вплив зменшення дози на ефективність не визначено. Таким чином, за відсутності серйозної токсичності, доза може бути підвищена за умови ретельного контролю стану пацієнта.
Пацієнти, які мали негативний результат тесту на алелі, зазначені вище, але все ще можуть мати ризик виникнення тяжких побічних реакцій.
Пацієнти, які мали негативний результат тесту на алелі, зазначені вище, але все ще можуть мати ризик виникнення тяжких побічних реакцій.
У пацієнтів з невідомим дефіцитом ДПД, яких лікували капецитабіном, а також у пацієнтів з негативним результатом тесту на наявність специфічних DPYD варіацій можуть спостерігатися прояви загрозливого життя токсичності, подібні до гострого передозування (див. Розділ «Передозування»). У разі гострої токсичності ІІ-ІV ступеня лікування слід негайно відмінити. Слід розглянути питання про остаточне скасування лікування, ґрунтуючись на клінічній оцінці виникнення, тривалості та тяжкості токсичності, що спостерігається.
Офтальмологічні ускладнення
Стан пацієнтів слід ретельно контролювати через офтальмологічні ускладнення, такі як кератит або порушення з боку рогової оболонки, особливо за наявності порушень з боку органів зору в анамнезі. При клінічній необхідності слід розпочати лікування порушень зору.
Стан пацієнтів слід ретельно контролювати через офтальмологічні ускладнення, такі як кератит або порушення з боку рогової оболонки, особливо за наявності порушень з боку органів зору в анамнезі. При клінічній необхідності слід розпочати лікування порушень зору.
Шкірні реакції
Застосування препарату КАПЕВІСТА може спричинити шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Слід припинити застосування капецитабіну пацієнтам, у яких розвинулися важкі шкірні реакції протягом застосування препарату.
Таблетки препарату не слід подрібнювати або розрізати. При контакті пацієнта або наглядача з подрібненими або розрізаними таблетками препарату КАПЕВІСТА можуть виникати побічні реакції (див. розділ «Побічні реакції»)
Застосування препарату КАПЕВІСТА може спричинити шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Слід припинити застосування капецитабіну пацієнтам, у яких розвинулися важкі шкірні реакції протягом застосування препарату.
Таблетки препарату не слід подрібнювати або розрізати. При контакті пацієнта або наглядача з подрібненими або розрізаними таблетками препарату КАПЕВІСТА можуть виникати побічні реакції (див. розділ «Побічні реакції»)
Панкреатит
У літературі є повідомлення про випадки панкреатиту після застосування капецитабіну.
У літературі є повідомлення про випадки панкреатиту після застосування капецитабіну.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи роботі з механізмами
Препарат має незначний чи помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Лікарський засіб КАПЕВІСТА може викликати запаморочення, слабкість та нудоту.
Препарат має незначний чи помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Лікарський засіб КАПЕВІСТА може викликати запаморочення, слабкість та нудоту.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Жінки репродуктивного віку / контрацепція у чоловіків та жінок
Жінки репродуктивного віку / контрацепція у чоловіків та жінок
Жінкам репродуктивного віку слід порадити уникати вагітності під час лікування капецитабіном. При настанні вагітності під час лікування слід пояснити пацієнтці потенційний негативний вплив на плід. Слід застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом 6 місяців після прийому останньої дози капецитабіну.
Враховуючи результати досліджень на генотоксичність, пацієнтам чоловічої статі з партнерками репродуктивного віку слід застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом 3 місяців після останньої дози капецитабіну.
Вагітність
Застосування капецитабіну вагітним вивчали, однак можна припустити, що застосування препарату КАПЕВІСТА може бути шкідливим для плода при застосуванні вагітним.
Застосування капецитабіну вагітним вивчали, однак можна припустити, що застосування препарату КАПЕВІСТА може бути шкідливим для плода при застосуванні вагітним.
У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин капецитабін викликав ембріотальність та тератогенність, які є очікуваними ефектами похідних фторпіримідину. У період вагітності не слід застосовувати препарат КАПЕВІСТА.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає капецитабін у грудне молоко. Дослідження щодо впливу капецитабіну на лактацію або присутності капецитабіну в грудному молоці людини не проводили. У грудному молоці лактуючих мишей були виявлені значні кількості капецитабіну та його метаболітів. Оскільки потенційна шкода для немовлят, які отримують грудне вигодовування, невідомо, слід припинити годування груддю під час лікування капецитабіном та протягом 2 тижнів після прийому останньої дози.
Невідомо, чи проникає капецитабін у грудне молоко. Дослідження щодо впливу капецитабіну на лактацію або присутності капецитабіну в грудному молоці людини не проводили. У грудному молоці лактуючих мишей були виявлені значні кількості капецитабіну та його метаболітів. Оскільки потенційна шкода для немовлят, які отримують грудне вигодовування, невідомо, слід припинити годування груддю під час лікування капецитабіном та протягом 2 тижнів після прийому останньої дози.
Фертильність
Відсутні дані про вплив капецитабіну на фертильність. У базові дослідження застосування препарату КАПЕВІСТА були включені тільки ті жінки репродуктивного віку та чоловіки, які погоджувалися застосовувати прийняті методи контролю народжуваності для запобігання вагітності протягом дослідження та відповідний термін по тому. У дослідженнях тварин спостерігалося вплив на фертильність.
Спосіб застосування та дози
Лікарський засіб може призначати лише кваліфікований лікар, який має досвід застосування антинеопластичних лікарських засобів. Для всіх пацієнтів рекомендовано ретельний моніторинг протягом першого циклу лікування.
Лікарський засіб може призначати лише кваліфікований лікар, який має досвід застосування антинеопластичних лікарських засобів. Для всіх пацієнтів рекомендовано ретельний моніторинг протягом першого циклу лікування.
Лікування слід відмінити при прогресуванні захворювання або розвитку неприйнятної токсичності.
Препарат в таблетках приймати внутрішньо, не пізніше ніж через 30 хвилин після їди, запиваючи водою. Таблетки препарату не слід подрібнювати або розрізати.
Особливі запобіжні заходи при утилізації та інші особливості поведінки з препаратом
Слід дотримуватись процедур безпечного поводження з цитотоксичними лікарськими засобами.
Монотерапія
Рак ободової кишки, колоректальний рак та рак молочної залози. Рекомендована добова доза КАПЕВІСТА як ад'ювантна терапія становить 2500 мг/м2 поверхні тіла. Застосовувати у вигляді тритижневих циклів: приймати щодня протягом 2 тижнів, після чого робити тижневу перерву. Сумарну добову дозу капецитабіну розподіляти на 2 прийоми (по 1250 мг/м2 поверхні тіла вранці та ввечері). Рекомендована загальна тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Комбінована терапія
Рак молочної залози. У комбінації з доцетакселом рекомендована початкова доза для лікування метастатичного раку молочної залози становить по 1250 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою (у поєднанні з доцетакселом 75 мг/м 2 1 раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії). ).
Слід дотримуватись процедур безпечного поводження з цитотоксичними лікарськими засобами.
Монотерапія
Рак ободової кишки, колоректальний рак та рак молочної залози. Рекомендована добова доза КАПЕВІСТА як ад'ювантна терапія становить 2500 мг/м2 поверхні тіла. Застосовувати у вигляді тритижневих циклів: приймати щодня протягом 2 тижнів, після чого робити тижневу перерву. Сумарну добову дозу капецитабіну розподіляти на 2 прийоми (по 1250 мг/м2 поверхні тіла вранці та ввечері). Рекомендована загальна тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Комбінована терапія
Рак молочної залози. У комбінації з доцетакселом рекомендована початкова доза для лікування метастатичного раку молочної залози становить по 1250 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою (у поєднанні з доцетакселом 75 мг/м 2 1 раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії). ).
Премедикацію оральними кортикостероїдами, такими як дексаметазон, проводити перед введенням доцетакселу відповідно до інструкції для застосування доцетакселу пацієнтам, які отримують комбінацію капецитабін плюс доцетаксел.
Рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка. У режимі комбінованого лікування початкову дозу капецитабіну необхідно зменшити до 800-1000 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою або до 625 мг/м2 2 рази на добу при безперервному застосуванні. При комбінації іринотекану (200 мг/м2 на день 1-й) рекомендована початкова доза становить 800 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою. Включення бевацизумабу до схеми комбінованого лікування не впливає на початкову дозу капецитабіну.
Протиблювотні засоби та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначати пацієнтам, які отримують терапію капецитабіном у комбінації з цисплатином або оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції до застосування цисплатину та оксаліплатину. Загальна рекомендована тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка. У режимі комбінованого лікування початкову дозу капецитабіну необхідно зменшити до 800-1000 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою або до 625 мг/м2 2 рази на добу при безперервному застосуванні. При комбінації іринотекану (200 мг/м2 на день 1-й) рекомендована початкова доза становить 800 мг/м2 2 рази на добу протягом 2 тижнів з наступною тижневою перервою. Включення бевацизумабу до схеми комбінованого лікування не впливає на початкову дозу капецитабіну.
Протиблювотні засоби та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначати пацієнтам, які отримують терапію капецитабіном у комбінації з цисплатином або оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції до застосування цисплатину та оксаліплатину. Загальна рекомендована тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів із раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.
Дозу ПРЕПАРАТУ розраховувати в залежності від площі поверхні тіла.
У таблицях 1, 2 наведено розрахунки стандартної та зниженої (див. «Корекція дози в процесі лікування») початкової дози препарату.
Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози лікарського засобу залежно від площі поверхні тіла
У таблицях 1, 2 наведено розрахунки стандартної та зниженої (див. «Корекція дози в процесі лікування») початкової дози препарату.
Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози лікарського засобу залежно від площі поверхні тіла
Таблиця 1
Доза 1250 мг/м2 (2 рази на добу)
Доза 1250 мг/м2 (2 рази на добу)
Площа поверхні тіла, м2 | Повна доза 1250 мг/м2 | Кількість таблеток 150 мг та/або 500 мг на кожен прийом (Вранці і ввечері) | Знижена доза (75%) 950 мг/м2 | Знижена доза (50%) 625 мг/м2 | |
Доза на 1 прийом, мг | 150 мг | 500 мг | Доза на 1 прийом, мг | Доза на 1 прийом, мг | |
≤ 1,26 | 1500 | - | 3 | 1150 | 800 |
1,27–1,38 | 1650 | 1 | 3 | 1300 | 800 |
1,39–1,52 | 1800 | 2 | 3 | 1450 | 950 |
1,53–1,66 | 2000 | - | 4 | 1500 | 1000 |
1,67–1,78 | 2150 | 1 | 4 | 1650 | 1000 |
1,79–1,92 | 2300 | 2 | 4 | 1800 | 1150 |
1,93–2,06 | 2500 | - | 5 | 1950 | 1300 |
2,07–2,18 | 2650 | 1 | 5 | 2000 | 1300 |
≥ 2,19 | 2800 | 2 | 5 | 2150 | 1450 |
Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози лікарського засобу 1000 мг/м2 залежно від площі поверхні тіла
Таблиця 2
Таблиця 2
Площа поверхні тіла, м 2 | Доза 1000 мг/м2 (2 рази на добу) | ||||
Повна доза 1000 мг/м2 | Кількість таблеток 150 мг та/або 500 мг на кожний прийом (Вранці та ввечері) | Знижена доза (75%) 750 мг/м2 | Знижена доза (50%) 500 мг/м2 | ||
Доза на 1 прийом, мг | 150 мг | 500 мг | Доза на 1 прийом, мг | Доза на 1 прийом, мг | |
≤ 1,26 | 1150 | 1 | 2 | 800 | 600 |
1,27–1,38 | 1300 | 2 | 2 | 1000 | 600 |
1,39–1,52 | 1450 | 3 | 2 | 1100 | 750 |
1,53–1,66 | 1600 | 4 | 2 | 1200 | 800 |
1,67–1,78 | 1750 | 5 | 2 | 1300 | 800 |
1,79–1,92 | 1800 | 2 | 3 | 1400 | 900 |
1,93–2,06 | 2000 | - | 4 | 1500 | 1000 |
2,07–2,18 | 2150 | 1 | 4 | 1600 | 1050 |
≥ 2,19 | 2300 | 2 | 4 | 1750 | 1100 |
Діти
Безпека та ефективність капецитабіну у дітей не вивчали.
Безпека та ефективність капецитабіну у дітей не вивчали.
Передозування
Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування має включати стандартні терапевтичні та підтримувальні заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливим ускладненням.
Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування має включати стандартні терапевтичні та підтримувальні заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливим ускладненням.
Побічні реакції
Резюме профілю безпеки
Резюме профілю безпеки
Загальний профіль безпеки базується на основі даних понад 3000 пацієнтів, які отримували лікування капецитабіном у режимі монотерапії або у комбінації з різними схемами хіміотерапії для різних показань для застосування. Профіль безпеки монотерапії капецитабіном при метастатичному раку молочної залози, метастатичному колоректальному раку та раку ободової кишки в ад'ювантній терапії є порівнянним.
Частими та/або клінічно значущими побічними реакціями, пов'язаними з лікуванням, були реакції з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, нудота, блювання, біль у животі, стоматит), долонно-підошовний синдром (долонно-підошовна еритродизестезія), слабкість, аст анорексія, кардіотоксичність, прогресування порушення функції нирок у пацієнтів з нирковою недостатністю, тромбоз/емболія.
Побічні реакції, які, на думку дослідника, розглядали як можливі, ймовірно чи віддалено пов'язані із застосуванням препарату КАПЕВІСТА, були отримані у клінічних дослідженнях монотерапії капецитабіном та у клінічних дослідженнях застосування капецитабіну у комбінації з різними схемами хіміотерапії для різних показань для застосування.
Монотерапія капецитабіном
Нижче наведено побічні реакції, пов'язані з монотерапією капецитабіном, на основі об'єднаного аналізу даних безпеки, отриманих у ході трьох основних досліджень за участю 1900 пацієнтів (М66001, SO14695 та SO14796). Побічні реакції внесені до відповідної групи за частотою відповідно до загальної частоти в об'єднаному аналізі.
Інфекції та інвазії: часто – герпес (вірусна інфекція), назофарингіт, інфекції нижніх дихальних шляхів нечасто – сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт (запалення пухкої клітковини), тонзиліт, фарингіт, кандидоз абсцес зубів.
Нижче наведено побічні реакції, пов'язані з монотерапією капецитабіном, на основі об'єднаного аналізу даних безпеки, отриманих у ході трьох основних досліджень за участю 1900 пацієнтів (М66001, SO14695 та SO14796). Побічні реакції внесені до відповідної групи за частотою відповідно до загальної частоти в об'єднаному аналізі.
Інфекції та інвазії: часто – герпес (вірусна інфекція), назофарингіт, інфекції нижніх дихальних шляхів нечасто – сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт (запалення пухкої клітковини), тонзиліт, фарингіт, кандидоз абсцес зубів.
Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення: нечасто – ліпома.
З боку системи крові та лімфатичної системи: часто – анемія, нейтропенія; нечасто – фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНО) / збільшення протромбінового часу.
З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто – анорексія; часто – дегідратація, зниження маси тіла; нечасто – цукровий діабет, гіпокаліємія, порушення апетиту, недоїдання, гіпертригліцеридемія.
З боку системи крові та лімфатичної системи: часто – анемія, нейтропенія; нечасто – фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНО) / збільшення протромбінового часу.
З боку імунної системи: нечасто – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто – анорексія; часто – дегідратація, зниження маси тіла; нечасто – цукровий діабет, гіпокаліємія, порушення апетиту, недоїдання, гіпертригліцеридемія.
Психічні розлади : часто - безсоння, депресія; нечасто - сплутаність свідомості, гострий тривожний стан з реакцією паніки, депресивний настрій, зниження лібідо.
З боку нервової системи: часто – головний біль, загальмованість, запаморочення, парестезії, спотворення смаку; нечасто – афазія, порушення пам'яті, атаксія, непритомність, порушення рівноваги, чутливі розлади, периферична нейропатія; дуже рідко – токсична лейкоенцефалопатія.
З боку органу зору: часто – сльозогінність, кон'юнктивіт, подразнення органів зору; нечасто – зниження гостроти зору, диплопія; рідко – стеноз слізної протоки, порушення функції рогівки, кератит, точковий кератит.
З боку нервової системи: часто – головний біль, загальмованість, запаморочення, парестезії, спотворення смаку; нечасто – афазія, порушення пам'яті, атаксія, непритомність, порушення рівноваги, чутливі розлади, периферична нейропатія; дуже рідко – токсична лейкоенцефалопатія.
З боку органу зору: часто – сльозогінність, кон'юнктивіт, подразнення органів зору; нечасто – зниження гостроти зору, диплопія; рідко – стеноз слізної протоки, порушення функції рогівки, кератит, точковий кератит.
З боку органів слуху та лабіринту вуха: нечасто – запаморочення, біль у вухах.
Кардіальні порушення: нечасто – нестабільна стенокардія, стенокардія, ішемія/інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія, синусова тахікардія, серцебиття; рідко – фібриляція шлуночків, подовження інтервалу QT, пірует шлуночкова тахікардія, брадикардія, вазоспазм.
З боку судин: часті – тромбофлебіт; нечасто – тромбоз глибоких вен, артеріальна гіпертензія, петехії, артеріальна гіпотензія, припливи, периферичне відчуття холоду.
Кардіальні порушення: нечасто – нестабільна стенокардія, стенокардія, ішемія/інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія, синусова тахікардія, серцебиття; рідко – фібриляція шлуночків, подовження інтервалу QT, пірует шлуночкова тахікардія, брадикардія, вазоспазм.
З боку судин: часті – тромбофлебіт; нечасто – тромбоз глибоких вен, артеріальна гіпертензія, петехії, артеріальна гіпотензія, припливи, периферичне відчуття холоду.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – задишка, носові кровотечі, кашель, ринорея; нечасто – легенева емболія, пневмоторакс, кровохаркання, астма, задишка при фізичному навантаженні.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, нудота, блювання, стоматит, біль у животі; часто – шлунково-кишкові кровотечі, запори, болі у верхніх відділах живота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті; ентерит, гастрит, дисфагія, біль у нижніх відділах живота, езофагіт, абдомінальний дискомфорт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, коліт, кров у калі.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, нудота, блювання, стоматит, біль у животі; часто – шлунково-кишкові кровотечі, запори, болі у верхніх відділах живота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті; ентерит, гастрит, дисфагія, біль у нижніх відділах живота, езофагіт, абдомінальний дискомфорт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, коліт, кров у калі.
З боку травної системи: часто – гіпербілірубінемія, відхилення рівня функціональних печінкових тестів; нечасто – жовтяниця; рідко – печінкова недостатність та холестатичний гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – синдром долонно-підошовної еритродизестезії (на основі постмаркетингового досвіду, персистуючий або важкий синдром долонно-підошовної еритродизестезії може в кінцевому підсумку призвести до втрати відбитків пальців.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – синдром долонно-підошовної еритродизестезії (на основі постмаркетингового досвіду, персистуючий або важкий синдром долонно-підошовної еритродизестезії може в кінцевому підсумку призвести до втрати відбитків пальців.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часто – біль у кінцівках, біль у спині, артралгія нечасто – набряк суглобів, біль у кістках, біль обличчя, ригідність опорно-рухової системи, слабкість у м'язах.
З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – гідронефроз, нетримання сечі, гематурія, ніктурія, підвищення рівня креатиніну крові.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – вагінальні кровотечі.
Загальні порушення: дуже часто – слабкість, астенія часто – гіпертермія, периферичні набряки, нездужання, біль у грудній клітці нечасто – набряк, лихоманка, грипоподібні симптоми, озноб, підвищення температури тіла.
З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – гідронефроз, нетримання сечі, гематурія, ніктурія, підвищення рівня креатиніну крові.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – вагінальні кровотечі.
Загальні порушення: дуже часто – слабкість, астенія часто – гіпертермія, периферичні набряки, нездужання, біль у грудній клітці нечасто – набряк, лихоманка, грипоподібні симптоми, озноб, підвищення температури тіла.
У даному контексті «часті побічні реакції» у підрозділі «монотерапії капецитабіном» зазначені важкі побічні реакції та/або побічні реакції, що загрожують життю (3-4 ступеня), або медико значущі побічні реакції.
Комбінована терапія
Нижче наведені побічні реакції, зареєстровані при застосуванні капецитабіну в комбінації з різними схемами хіміотерапії при різних показаннях до застосування на основі даних з безпеки від більш ніж 3000 пацієнтів, додатково до вже зареєстрованих при монотерапії та/або спостерігалися з високою частотою у будь-якому з основних клінічних досліджень.
Нижче наведені побічні реакції, зареєстровані при застосуванні капецитабіну в комбінації з різними схемами хіміотерапії при різних показаннях до застосування на основі даних з безпеки від більш ніж 3000 пацієнтів, додатково до вже зареєстрованих при монотерапії та/або спостерігалися з високою частотою у будь-якому з основних клінічних досліджень.
Деякі побічні реакції часто спостерігаються при хіміотерапії (наприклад, периферична чутлива невропатія при застосуванні доцетакселу або оксаліплатину, реакції підвищеної чутливості при застосуванні бевацизумабу). Однак, не можна виключити посилення зазначених побічних реакцій при застосуванні препарату КАПЕВІСТА.
Інфекції та інвазії: часто – оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів, кандидоз ротової порожнини, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, грип, інфекції*, герпес ротової порожнини.
Інфекції та інвазії: часто – оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів, кандидоз ротової порожнини, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, грип, інфекції*, герпес ротової порожнини.
З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часто – нейтропенія*, лейкопенія* нейтропенічна лихоманка*, тромбоцитопенія*, анемія*; часто – пригнічення кісткового мозку, фебрильна нейтропенія*.
З боку імунної системи : часто – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто – зниження апетиту; часто – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперглікемія.
Психічні розлади: часто – розлади сну, занепокоєння.
З боку імунної системи : часто – реакції підвищеної чутливості.
З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часто – зниження апетиту; часто – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперглікемія.
Психічні розлади: часто – розлади сну, занепокоєння.
З боку нервової системи: дуже часто – парестезії та дизестезії, периферична нейропатія, периферична чутлива нейропатія, спотворення смаку, головний біль часто – нейротоксичність, тремор, невралгія, реакції підвищеної чутливості, гіпестезія.
З боку органу зору: дуже часто – сльозогінність; часто - порушення зору, сухість очей, біль у власних очах, порушення зору, розпливчастість зору.
З боку органів слуху та лабіринту вуха: часто – дзвін у вухах, зниження слуху.
Кардіальні порушення: часто – фібриляція передсердь, ішемія/інфаркт міокарда.
З боку органу зору: дуже часто – сльозогінність; часто - порушення зору, сухість очей, біль у власних очах, порушення зору, розпливчастість зору.
З боку органів слуху та лабіринту вуха: часто – дзвін у вухах, зниження слуху.
Кардіальні порушення: часто – фібриляція передсердь, ішемія/інфаркт міокарда.
З боку судин: дуже часто – набряки нижніх кінцівок, артеріальна гіпертензія, тромбоз/емболія*; часто – припливи, артеріальна гіпотензія, гіпертонічний криз, гіперемія, флебіт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння : дуже часто – ангіна, дизестезія глотки часто – гикавка, фаринголарингеальний біль, дисфонія.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – запор, диспепсія; часто – кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гастрит, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль у роті, дисфагія, ректальна кровотеча, біль у нижніх відділах живота, дизестезії ротової порожнини, парестезії ротової порожнини, гіпестезія ротової порожнини, дискомфорт у животі.
З боку травної системи: часто – відхилення рівня функціональних печінкових тестів.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – алопеція, порушення з боку нігтів; часто - гіпергідроз, еритематозні висипання, кропив'янка, нічна підвищена пітливість.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння : дуже часто – ангіна, дизестезія глотки часто – гикавка, фаринголарингеальний біль, дисфонія.
З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – запор, диспепсія; часто – кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гастрит, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль у роті, дисфагія, ректальна кровотеча, біль у нижніх відділах живота, дизестезії ротової порожнини, парестезії ротової порожнини, гіпестезія ротової порожнини, дискомфорт у животі.
З боку травної системи: часто – відхилення рівня функціональних печінкових тестів.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже часто – алопеція, порушення з боку нігтів; часто - гіпергідроз, еритематозні висипання, кропив'янка, нічна підвищена пітливість.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: дуже часто – артралгії, міалгії, болі в кінцівках; часто – біль у щелепах, м'язові спазми, тризм, слабкість у м'язах.
З боку нирок та сечовидільної системи: часті – гематурія, протеїнурія, зниження кліренсу креатиніну нирками, дизурія рідко – гостра ниркова недостатність внаслідок зневоднення (див. розділ «Особливості застосування»).
Загальні порушення: дуже часто – підвищення температури тіла, слабкість, загальмованість *, чутливість до підвищеної температури; часто - запалення слизових оболонок, біль у кінцівках, больові відчуття, озноб, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, лихоманка*, інфузійні реакції, реакції у місці введення, біль у місці інфузії, біль у місці ін'єкції.
Пошкодження (травми, рани), отруєння: часто – забій.
Частота включає всі ступені тяжкості, за винятком побічних реакцій, зазначених знаком «*», що включали лише побічні реакції 3-4 ступеня.
З боку нирок та сечовидільної системи: часті – гематурія, протеїнурія, зниження кліренсу креатиніну нирками, дизурія рідко – гостра ниркова недостатність внаслідок зневоднення (див. розділ «Особливості застосування»).
Загальні порушення: дуже часто – підвищення температури тіла, слабкість, загальмованість *, чутливість до підвищеної температури; часто - запалення слизових оболонок, біль у кінцівках, больові відчуття, озноб, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, лихоманка*, інфузійні реакції, реакції у місці введення, біль у місці інфузії, біль у місці ін'єкції.
Пошкодження (травми, рани), отруєння: часто – забій.
Частота включає всі ступені тяжкості, за винятком побічних реакцій, зазначених знаком «*», що включали лише побічні реакції 3-4 ступеня.
Термін придатності
3 роки.
3 роки.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 30°С у недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі не вище 30°С у недоступному для дітей місці.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник.
Mistral Capital Management (Великабритания)
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа