Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

КАПЕВИСТА табл. п/о 500мг №120

Код товара: 786374

Производитель: Mistral Capital Management (Великобритания)

63 500,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 29.10.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Капависта

Capevista.

Место хранения:

Активный ингредиент: CapeCitabine;

1 таблетка, покрытый скорлупой пленки, содержит капецитабин из 150 мг или 500 мг;

Вспомогательные вещества: натриевый кроскаррелоз, микрокристаллическая целлюлоза PH 101, микрокристаллическая целлюлоза PH 200, гипромелоза 5Ср, кремниевый коллоидный безводный (E 551), стеарат магния (E 470B);

Состав оболочки : гипомилоза 5Ср, диоксид титана (E 171), тальк (E 553B), Macroool 400, красный оксид железа (E 172), оксид железа (E 172).

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Основные физико-химические свойства: таблетки, покрытые скорлупой пленки, овальной формы, свет персикового цвета, с гравировкой «150» с одной стороны. Приблизительные размеры 11,4 мм х 5,9 мм;

Таблетки, покрытые оболочкой пленки, продолговатой формы, персиковый цвет, с гравировкой "500" с одной стороны. Приближенные размеры 17,1 мм х 8,1 мм.

Фармакотерапевтическая группа. Противоопухолевые средства. Антиметаболиты. Структурные аналоги пиримидина. ATH L01B код C06.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика .

CapeCitabine - это нецитотоксическое производное фторопиримидина карбамата, орального предшественника цитотоксического соединения 5-фторурацила (5-фу). CapeCitabine активируется на нескольких этапах фермента. Окончательное преобразование к 5-фуму возникает под действием темидиновой фосфорилазы в опухолевой ткани, а также в здоровых тканях тела, но, как правило, на низком уровне. На моделях раковых ксенотрансляций CAPECITABINE продемонстрировал синергетический эффект в сочетании с доцетакселом, который может быть связан с увеличением активности тимидиновой фосфорилазы доцетакселом.

Доказательства предполагают, что метаболизм анаболического способа 5-FU блокирует реакцию метилирования дезоксиридиловой кислоты к темнотической кислоте, что предотвращает синтез дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК). Инбилдинг 5-FU также подавляет синтез РНК и белков. Поскольку ДНК и РНК необходимы для разделения и выращивания клеток, 5-футовой может вызвать дефицит для демонстрации, что способствует несбалансированному росту и смерти клеток. Воздействия на ДНК и РНК более выражены в клетках с более интенсивной пролиферацией и с более высоким уровнем обмена веществ 5-фу.

Фармакокинетика.

Фармакокинетика CapeCitabine определялась в диапазоне доз 502-3514 мг / м ² / день. Параметры капецитабина, 5'-дезокси-5-фторцитидин (5'-DFCT) и 5'-дезокси-5-фторидин (5'-DFUR) в день 1 и 14 были аналогичными. В 14-й день AUC 5-FU был на 30-35% выше. Уменьшение дозы капецитабина привело к уменьшению воздействия 5-фу более чем пропорционально дозы из-за нелинейной фармакокинетики активного метаболита.

Поглощение

После устного введения CapeCitabine, он быстро и полностью поглощается, после чего он проходит бионтрасформацию в метаболитах 5'-дезокси-5-флуороцитидин (5'-DFCT) и 5'-DFUR. Питание уменьшает скорость поглощения капецитабина, но не оказывает существенного влияния на размер площади под кривой «концентрации-времени» (AUC) 5'-DFUR и следующим метаболитом 5-фу. При назначении дозы в дозе 1250 мг / м ² , после еды на 14-й день, максимальные концентрации CMA _CapeCitabine , 5'-DFC, 5'- _DFUR , 5-FU и Phobals были соответственно 4,67, 3,05 12,1, 0,95 и 5,46 мкг / мл. Время достижения максимальной концентрации T _m _AH составляет 1,50, 2,00, 2,00, 2,00 и 3,34 часа, AUC - 7,75, 7,24, 24,6, 2,03 и 36, 3 мкг × H / мл соответственно.

Распределение

Изучение человеческой плазмы in vitro продемонстрировало, что для CAPECITABINE, 5'-DFCT, 5'-DFUR и 5-FU соединения с белками (в основном с альбумином) соответственно
54%, 10%, 62% и 10%.

Метаболизм

Метаболизируется в печени под действием карбоксиместерии к метаболиту 5'-DFCT, который затем преобразуется на 5'-DFU под действием цитидинезаминазы, расположенной в основном в тканях печени и опухолей. Дальнейшая каталитическая активация 5'-DFUR происходит из-за темидина фосфорилазы. Ферменты, участвующие в каталитической активации, являются как опухолевые ткани, так и в нормальных тканях, но обычно на более низком уровне. Еще одна фермент биопроформация капецитабина до 5-фу приводит к более высоким концентрациям в опухолевых тканях. В случае колоректальных опухолей значительная часть 5-FF локализована в стромальных опухолевых клетках. После устного применения CapeCitabine пациенты с соотношением колоректального рака 5-FF в колоректальных опухолях до концентрации в соседних тканях составили 3,2 (диапазон от 0,9 до 8,0). Соотношение концентрации 5-FF в опухоле до концентрации плазмы крови составляло 21,4 (диапазон от 3,9 до 59,9, n = 8), в то время как отношение концентрации в здоровых тканях к концентрации плазмы крови составляло 8,9 (диапазон от 3,0 до 25,8. n = 8). При измерении активности тимидиновой фосфорилазы было в 4 раза выше в первичной колоректальной опухоли по сравнению со смежными нормальными тканями. Согласно иммуногистохимическим исследованиям, большинство тимидиновых фосфорилаза локализуются в стромальных опухолевых клетках.

Затем 5-фу катаболизированный дигидропиримидиндиндин дегидрогеназа (DPD) с образованием менее токсичного дигидро-5-фторурацила (Фу ₂ ). Дигидропиримидиназа расщепляет пиримидиновое кольцо с образованием 5-фтороидопропионной кислоты (FPK). Окончательная реакция - расщепление β-мочевинопропионазина FUPP до α-фтор-β-аланина (Phob), который находится в моче. Деятельность дигидропиримидиндинской дегидрогеназы ограничивает скорость реакции. Дефицит DPD может привести к увеличению токсичности капецитабина.

Разведение

Half-Life (T _1/2 ) Capectabin, 5'-DFC, 5'-DFUR, 5-FU и Phoba составляет 0,85, 1,11, 0,66, 0,76 и 3,23 часа соответственно. Метаболиты Capecitabine и Capecitabine в основном выделяются мочой. Экскреция с мочой - 95,5%, с фекалиями - 2,6%. Основным метаболитом в моче является фобал, который составляет 57% приемной дозы. Приблизительно 3% от принятой дозы выводится в неизменном состоянии.

Комбинированная терапия

Не было никакого влияния капецитабина на фармакокинетику доцетаксела и паклитаксела (C _max и AUC) и воздействия доцетаксела и паклитаксела на капецитабину фармакокинетики и 5'-DFUR.

Фармакокинетика в специальных клинических группах

Население фармакокинетический анализ проводили после лечения CapeCitabine в дозе 1250 мг / м ² два раза в день 505 пациентов с колоректальным раком. Пол, присутствие или отсутствие метастазов в печени перед лечением, индекс пациента пациента для Карновска, концентрации общего билирубина, сывороточного альбумина, активность ALT и ACT не влияли на фармакокинетику 5'-DFUR, 5 -FU и Phob.

Пациенты с метастатическими поражениями печени. Согласно фармакокинетическим исследованиям у пациентов с легким и умеренным степенью расстройства печени, заранее определенные метастазы, биодоступность капецитабина и воздействия на 5 фунтов могут увеличить по сравнению с пациентами без нарушений функций печени. Данные из фармакокинетики для пациентов с тяжелыми расстройствами функций печени отсутствуют.

Пациенты с нарушенной функцией почек . При различных степенях (от легких в тяжелых) почечная недостаточность в ракообразных фармакокинетиках неизменного препарата и 5-фу не зависит от оформления креатинина (CK). КК влияет на значение AUC 5'-DFUR (увеличение AUC на 35% - с уменьшением 50%) и фообалами (увеличение AUC на 114% за счет сокращения КК на 50%). FOBAL - метаболит, который не имеет антипролиферативной активности.

Летний возраст. На основании данных фармакокинетического анализа населения, в том числе пациенты широкого возраста (27-86 лет), из которых 234 пациента (46%) были в возрасте 65 лет, возраст не влияет на фармакокинетику 5'-DFUR и 5-фу Отказ AUC FOBA увеличивается с возрастом (возрастающий возраст 20% сопровождался увеличением AUC Phoba на 15%), что, вероятно, связано с изменением функции почек.

Этнические факторы. После употребления устного употребления 825 мг / м ² капецитабины два раза в день в течение 14 дней у пациентов с японской национальностью (N = 18) C _Max Capecitabine было ниже на 36%, а AUC - на 24% по сравнению с такими у пациентов в европейской гонке (N = 22.). Как и для Phobals, пациенты в японском национальности имели C _Max CapacyTabine ниже на 25%, а AUC ниже на 34% по сравнению с пациентами в европейской гонке. Клиническое значение этой разницы неизвестно. Нет существенной разницы в экспозиции других метаболитов (5'-DFCT, 5'-DFUR и 5-FU).

Клинические характеристики.

Индикация.

Рак толстой кишки, колоректальный рак:

- рак толстой кишки, в адъювантной терапии после хирургического лечения рака III (этап с Dewuk);

- метастатический колоректальный рак.

Рак желудка:

- подготовка к первой линии лечения распределенного рака желудка, в сочетании с

Препараты на основе платины.

Рак молочной железы:

- локальный распределенный или метастатический рак молочной железы, в сочетании с доцетакселем после неэффективной химиотерапии, который включает препараты антрациклинового ряда;

- Местный распределенный или метастатический рак молочной железы, в качестве монотерапии после неэффективной химиотерапии, включая налоговые препараты антрациклина, или в присутствии противопоказаний к терапии антрациклины.

Противопоказания .

Сильная, в том числе неожиданные реакции на лечение фторопиримидина в анамнезе. Гиперчувствительность к капецитабину или к любому компоненту препарата или фторурацила. Полное отсутствие деятельности дигидропиримидиндина дегидрогеназы (DPD) известна (см. Раздел «Особенности применения»).

Период беременности или грудное вскармливание.

Жесткая лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения.

Серьезные нарушения функции печени.

Небольшая почечная недостаточность (клиренс креатинина <30 мл / мин).

Недавнее или сопутствующее обращение с бривидин (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия» на взаимодействие с другими лекарственными средствами).

Противопоказания к использованию любого лекарственного средства, используемого в комбинации.

Специальные меры безопасности.

Утилизация неиспользованного препарата и подготовки с просроченной датой истечения срока действия: доход лекарственного средства во внешней среде должен быть минимизирован. Лечебный продукт не должен быть брошен в сточные воды и бытовые отходы. Использование необходимо использовать так называемую «систему сбора отходов» в присутствии таких.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия .

Исследования взаимодействия проводились только у взрослых пациентов.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Бриводин

Клинически значимое взаимодействие между брибилиями и фторупиримидинами (например, CapeCitabine, 5-фторурацил, Tegafur) описывается в результате ингибирования дигидропиримидина дегидрогеназы ярривуда. Это взаимодействие, которое вызывает повышенную токсичность фторопиримидина, потенциально может привести к смертельному следствию. Таким образом, бривидин не может быть применен одновременно с CapeCitabine (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»). Должен быть период ожидания в течение не менее 4 недель между окончанием лечения с бривидин и началом капецитабинной терапии. Лечение с бривидин может быть запущена через 24 часа после получения последней дозы CapeCitabine.

Субстраты цитохрома P450 2с9 .

Исследования взаимодействия капецитабины и других препаратов, метаболизируемых изонзима 2C9 системы цитохрома P450, за исключением варфарина, не были проведены. Необходимо предписывать капецитабину с этими препаратами (например, фенитоин).

Антикоагулянты Kumarin Row .

CAPECITABINE повышает влияние косвенных антикоагулянтов (варфарина и Фенпрокомона), что может привести к нарушению индексов коагуляции и возникновения кровотечения в течение нескольких дней или месяцев с начала капецитабинной терапии, а в некоторых случаях - в течение 1 месяца После окончания лечения CapeCitabine. В клиническом фармакокинетическом исследовании взаимодействия после одного введения S-Warfarin в дозе 20 мг лечения с помощью невольного препарата привели к увеличению варфарина AUC на 57% и MHO на 91%. Поскольку метаболизм R-Warfarin не нарушал, указывалось, что указывает на то, что подавления капецитабина представляет собой аненксим 2C9 и не влияет на изонзимы 1А2 и 3А4. У пациентов, которые одновременно принимают капецитабин и пероральные антикоагулянты - производные кумарина, необходимо провести подробный мониторинг показателей крови каруляции (международный коэффициент нормализации или время протромбина) и выберите дозу антикоагулянта.

Фенитоин .

При одновременном применении приготовления кадриста и фенитоина сообщили о некоторых случаях повышенной концентрации фенитоина в плазме крови, сопровождаемого возникновением симптомов интоксикации с фенитоином. У пациентов принимая капецитабин одновременно с фенитоином, рекомендуется регулярно контролировать концентрацию фенитоина в плазме крови.

Фолиевая кислота / фолиевая кислота.

Фолиевая кислота существенно не влияет на фармакокинетику капецитабина и ее метаболитов. Тем не менее, фолликатная кислота влияет на фармакодинамику препарата препарата, которая может привести к увеличению токсичности капецитабина: максимальная передача дозы кашецитабина в режиме монотерапии в схеме прерывистой дозировки составляет 3000 мг / м ² в день, а также С комбинированным использованием с фолиновой кислотой (30 мг устно дважды на основе дня) - только 2000 мг / м ² в день. Увеличенная токсичность возможна в переходе от 5-FU / LV к схеме обработки Capecitabine. Это также может наблюдаться при использовании фолиевой кислоты для устранения дефицита фолиевой кислоты из-за сходства между фолиной и фолиевой кислотами.

Антациды .

Влияние антацидов, содержащих гидроксид алюминия и магния, изучал в фармакокинетике капецитабина. Антациды, содержащие гидроксид алюминия и магния, слегка повышают концентрацию капецитабина и один из его метаболита (5'-DFC) в плазме крови; Для трех основных метаболитов (5'-DFUR, 5-FE и FBA) CapeCitabine они не влияют.

Алопуринол .

Было взаимодействие между алопуринолом и 5-фторурацилом с возможным снижением эффективности 5-фторурацила. В связи с этим следует избегать одновременное использование капецитабина и аллопуринола.

Интерферон альфа.

Максимальная передача дозы плешевого препарата составляет 2000 мг / м ² в день с комбинированным использованием с интерфероном альфа-2а (3 млн. М. М ² в день) по сравнению с 3000 мг / м ² в день при использовании капецитабины в монотерапии режим.

Лучевая терапия.

Максимальная передача дозы CAPECITABINE в режиме монотерапии в схеме прерывистой дозировки составляет 3000 мг / м ² в день, причем комбинированное использование с радиационной терапией ректального рака - 2000 мг / м ² в день при непрерывном курсе радиационной терапии или Ежедневный 6-недельный курс лучевой терапии. В период с понедельника по пятницу.

Оксалиплатин .

При комбинированном использовании капецитабина и оксалиплатина с бевацизумаб или без бевацизумаба, клинически значимая разница в воздействии капецитабина или его метаболитов, свободной платины и общая платина не отмечается.

Бевацизумаб .

Клинически значимое влияние бевацизумаба в фармакокинетические параметры капецитабина и его метаболитов в присутствии оксалиплатина не отмечено.

Взаимодействие лекарственного средства - это пища

Поскольку доступные данные о безопасности и эффективности основаны на использовании CapeCitabine с едой, рекомендуется принять подготовку захвата пищевыми продуктами. Прием фармацевтического захвата с едой приводит к замедлению скорости поглощения Capacytabin.

Особенности приложения .

Токсическое действие, которое зависит от дозы .

Токсический эффект, который зависит от дозы, выражено в диарее, боли в животе, тошноте, стоматите, синдроме Palm-растения (ладони-посаженные кожные реакции, ладонные эритродеры). Большинство побочных реакций являются обратимыми и не требуют полной отмены препарата, хотя может возникнуть коррекция дозы или временное удаление.

Диарея . Для пациентов с тяжелыми дневниками следует внимательно наблюдать, проводя их для регидратации и восстановления потери электролитов во время дегидратации. Стандартные антидиатрические препараты (например, лоперамид) могут быть назначены. Диарея II степени в соответствии с критериями национального института рака Канады (NCIC SPS, версия 2) определяется как увеличение количества дефекций до 4-6 раз в день или дефекация ночью; Диарея III Степень - как увеличение количества дефекций до 7-9 раз в день или нетекалии и малабсорбции. Диарея 4 градуса определяется как увеличение количества дефекаций ≥10 / день или массивная диарея с примесями крови или необходимость в парентеральных инфузиях. При необходимости доза препарата должна быть уменьшена (см. Раздел «Способ применения и доза»).

Обезвоживание. Необходимо предотвратить развитие обезвоживания и коррекции дегидратации в случае его возникновения. Обезвоживание может быстро развиваться у пациентов с анорексией, астенией, тошнотой, рвотой или диареей. Обезвоживание может вызвать острую почечную недостаточность, особенно у пациентов с существующей нарушением почечной функции или, если капецитабин используется одновременно с препаратами с известным нефротоксическим действием. Острая почечная недостаточность в результате обезвоживания может быть потенциально смертельным. Благодаря появлению дегидратации II (или выше), терапия капецитабина должна быть немедленно прекращена и исправлена дегидратация. Відновлення лікування можливе при адекватній корекції дегідратації та корекції/контролі причин преципітації (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Корекцію дози у разі виникнення преципітуючих побічних явищ проводити у разі необхідності.

Долонно-підошовний синдром

Долонно-підошовний синдром також відомий як долонно-підошовні шкірні реакції або долонно-підошовна еритродизестезія, або периферична еритема, спричинена хіміотерапією. Долонно-підошовний синдром І ступеня не порушує щоденної активності пацієнта і проявляється онімінням, парестезіями, дизестезіями, поколюванням, безболісним набряком або почервонінням долонь і/або підошов і/або дискомфортом.

Долонно-підошовний синдром ІІ ступеня проявляється болісним почервонінням і набряками кисті рук і/або підошов; викликаний цими проявами дискомфорт порушує щоденну активність хворого.

Долонно-підошовний синдром ІІІ ступеня визначається як волога десквамація, утворення виразок, поява пухирів і гострий біль долонь і/або підошов, і/або тяжкий дискомфорт, що не дає можливості пацієнтам працювати або займатися повсякденною діяльністю. Персистуючий або тяжкий долонно-підошовний синдром (ІІ ступеня або вище) може зрештою привести до втрати відбитків пальців, що може вплинути на ідентифікацію пацієнта. У разі появи долонно-підошовного синдрому ІІ або ІІІ ступеня прийом капецитабіну слід припинити до зникнення симптомів або їх зменшення до І ступеня; при наступній появі синдрому ІІІ ступеня дозу капецитабіну потрібно зменшити. Пацієнтам, які одночасно отримують капецитабін і цисплатин, застосування вітаміну B ₆ (піридоксин) не рекомендується з метою симптоматичного або вторинного профілактичного лікування долонно-підошовного синдрому, оскільки опубліковані дані свідчать, що це може призвести до зниження ефективності цисплатину. Деякі дані свідчать про те, що декспантенол ефективний для профілактики долонно-підошовного синдрому у пацієнтів, які отримували капецитабін.

Кардіотоксичність.

Спектр кардіотоксичності при лікуванні капецитабіном аналогічний такому при застосуванні інших фторпіримідинів і включає інфаркт міокарда, стенокардію, аритмії, кардіогенний шок, раптовий летальний наслідок, зупинку серця, серцеву недостатність і зміни ЕКГ (включаючи дуже рідкісні випадки подовження інтервалу QT). Ці побічні ефекти частіше характерні для пацієнтів з ішемічною хворобою серця. При застосуванні капецитабіну повідомляли про випадки серцевих аритмій (включаючи фібриляцію шлуночків, піруетну шлуночкову тахікардію, брадикардію), стенокардії, інфаркту міокарда, серцевої недостатності, кардіоміопатії. При призначенні терапії капецитабіном пацієнтам із клінічно значущим захворюванням серця, аритміями і стенокардією необхідно виявляти обережність.

Гіпо- або гіперкальціємія .

Під час лікування капецитабіном повідомляли про гіпо- або гіперкальціємію.

Захворювання центральної або периферичної нервової системи .

При призначенні лікарського засобу КАПЕВІСТА пацієнтам із захворюванням центральної або периферичної нервової системи, наприклад, метастазами у головний мозок чи невропатією, необхідно виявляти обережність.

Цукровий діабет або порушення рівня електролітів .

При призначенні препарату КАПЕВІСТА пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням рівня електролітів необхідно виявляти обережність, оскільки застосування капецитабіну може призводити до погіршення їх перебігу.

Антикоагулянти – похідні кумарину .

У дослідженні взаємодії з одноразовим застосуванням варфарину спостерігалося суттєве збільшення середньої величини площі під кривою «концентрація-час» (AUC) S-варфарину (на 57 %), що свідчить про наявність взаємодії, вірогідно, у результаті пригнічення капецитабіном ізоферментом 2С9 системи цитохрому Р450. У пацієнтів, які одночасно приймають капецитабін і пероральні антикоагулянти – похідні кумарину, необхідно проводити детальний моніторинг показників згортання крові (міжнародне нормалізоване співвідношення або протромбіновий час) і підбирати дозу антикоагулянту.

Бривудин

Бривудин не можна одночасно застосовувати з капецитабіном. Після такої лікарської взаємодії повідомляли про летальні випадки. Повинен бути період очікування щонайменше потягом 4 тижнів між закінченням лікування бривудином та початком терапії капецитабіном. Лікування бривудином можна розпочати через 24 години після прийому останньої дози капецитабіну (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У разі випадкового прийому бривудину пацієнтам, які отримують лікування капецитабіном, слід вжити ефективних заходів з метою зменшення токсичності капецитабіну. Рекомендується негайна госпіталізація. Слід розпочати усі необхідні заходи з метою попередження системних інфекцій та дегідратації.

Порушення функції печінки.

У зв'язку з відсутністю даних з безпеки та ефективності у пацієнтів з порушенням функції печінки застосування капецитабіну необхідно ретельно моніторити у пацієнтів з порушенням функції печінки легкого та середнього ступеня тяжкості незалежно від наявності або відсутності метастазів у печінку. Якщо в результаті лікування капецитабіном спостерігається гіпербілірубінемія, що перевищує верхню межу норми більш ніж у 3 рази, або підвищується активність печінкових амінотрансфераз (АЛТ, ACT) більше ніж у 2,5 раза порівняно з верхньою межею норми, застосування капецитабіну слід призупинити. Лікування капецитабіном як монотерапією можна відновити при зниженні рівня білірубіну та активності печінкових трансаміназ нижче за вказані межі.

Порушення функції нирок.

Частота виникнення побічних реакцій ІІІ та ІV ступеня у пацієнтів із порушенням функції нирок помірного ступеня тяжкості (кліренс креатиніну – 30–50 мл/хв) підвищена порівняно з такою у загальній групі пацієнтів.

Дефіцит дигідропіримідиндегідрогенази (ДПД).

Іноді внаслідок дефіциту активності ДПД спостерігалася неочікувана тяжка токсичність (наприклад, стоматит, діарея, запалення слизових оболонок, нейтропенія та нейротоксичність), пов'язана з 5-фторурацилом (5-ФУ).

У пацієнтів із низькою активністю ДПД або відсутністю активності ДПД, фермента, який бере участь у розщепленні фторурацилу, існує підвищений ризик виникнення тяжких, небезпечних для життя або летальних побічних реакцій, спричинених фторурацилом. Хоча дефіцит ДПД неможливо встановити точно, відомо, що у пацієнтів із певними гомозиготними або деякими комбінованими гетерозиготними мутаціями в генетичному локусі DPYD (наприклад, DPYD*2A, c. 1679T>G, c. 2846A>T та c. 1236G>A/HapB3 варіації), які можуть спричинити повну або практично повну відсутність ферментної активності ДПД (за визначенням лабораторних аналізів), спостерігається найвищий ризик небезпечної для життя або летальної токсичності, і таким пацієнтам не слід призначати терапію капецитабіном (див. розділ «Протипоказання»). Для пацієнтів з повною відсутністю активності ДПД немає дози з доведеною безпекою.

Було продемонстровано, що пацієнти з відомими гетерозиготними DPYD варіаціями (зокрема, DPYD*2A, c. 1679T>G, c. 2846A>T та c. 1236G>A/HapB3 варіації) мають підвищений ризик тяжкої токсичності у разі лікування із застосуванням капецитабіну.

Частота гетерозиготного DPYD*2A генотипу в DPYD гені у пацієнтів європеоїдної раси становить, близько, 1 %, 1,1 % для c. 2846A>T, 2,6–6,3 % для c. 1236G>A/HapB3 варіацій та 0,07–0,1 % для c. 1679T>G. Рекомендується проведення генотипування даних алелів з метою виявлення пацієнтів, які мають підвищений ризик виникнення тяжкої токсичності. Дані щодо частоти даних DPYD варіацій у різних популяціях європеоїдної раси обмеженні. Не слід виключати, що інші рідкі варіації також можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком виникнення тяжкої токсичності.

Пацієнтів із частковим дефіцитом ДПД (зокрема з гетерозиготними мутаціями гена DPYD) і якщо лікар вважає, що користь застосування капецитабіну переважає ризики (враховуючи доцільність призначення альтернативних режимів хіміотерапії не на основі фторпіримідину), слід лікувати з надзвичайною обережністю та проводити частий моніторинг із корекцією дози залежно від токсичності. Слід розглянути можливість зниження початкової дози для таких пацієнтів з метою уникнення виникнення серйозної токсичності. Існує недостатньо даних, щоб рекомендувати певну дозу пацієнтам з частковою активністю ДПД за результатами проведення специфічного тесту. Повідомляли, що DPYD*2A, c. 1679T>G варіації призводять до більшого зниження ферментної активності з вищим ризиком розвитку побічних реакцій між іншими видами варіацій. Вплив зменшення дози на ефективність на даний момент невизначений. Таким чином, у разі відсутності серйозної токсичності доза препарату може бути підвищена за умови ретельного контролю стану пацієнта.

Пацієнти, які мали негативний результат тесту на алелі, які вказані вище, однак все ще можуть мати ризик виникнення тяжких побічних реакцій.

У пацієнтів з нерозпізнаним дефіцитом ДПД, яких лікували капецитабіном, а також у пацієнтів з негативним результатом тесту на наявність специфічних DPYD варіацій можуть спостерігатися прояви загрозливої для життя токсичності, подібні до гострого передозування (див. розділ «Передозування»). У разі гострої токсичності ІІ–IV ступеня лікування слід негайно відмінити. Слід розглянути питання про остаточну відміну лікування, базуючись на клінічній оцінці виникнення, тривалості та тяжкості спостережуваної токсичності.

Офтальмологічні ускладнення.

Стан пацієнтів слід ретельно контролювати щодо офтальмологічних ускладнень, таких як кератит або порушення з боку рогової оболонки, особливо при наявності порушень з боку органів зору в анамнезі. При клінічній необхідності слід розпочати лікування порушень зору.

Тяжкі шкірні реакції.

Застосування препарату КАПЕВІСТА може спричинити тяжкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Слід остаточно припинити застосування капецитабіну пацієнтам, у яких розвинулися тяжкі шкірні реакції протягом застосування препарату.

Таблетки препарату КАПЕВІСТА не слід подрібнювати або розрізати. При контакті пацієнта або доглядача з подрібненими або розрізаними таблетками препарату КАПЕВІСТА можуть виникати побічні реакції (див. розділ «Побічні реакції»)

Панкреатит.

У літературі є повідомлення про випадки панкреатиту після застосування капецитабіну.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку/контрацепція у чоловіків та жінок

Жінкам репродуктивного віку слід порадити запобігати вагітності протягом лікування капецитабіном. При настанні вагітності протягом лікування слід роз'яснити пацієнтці потенційний негативний вплив на плід. Слід застосовувати ефективні методи контрацепції протягом лікування та протягом 6 місяців після прийому останньої дози капецитабіну.

З огляду на результати досліджень на генотоксичність, пацієнтам чоловічої статі із партнерками репродуктивного віку слід застосовувати ефективні методи контрацепції протягом лікування та протягом 3 місяців після останньої дози капецитабіну.

Вагітність

Застосування капецитабіну вагітним не вивчали, однак можна припустити, що застосування препарату КАПЕВІСТА може бути шкідливим для плода при застосуванні вагітним. У дослідженнях репродуктивної токсичності у тварин капецитабін спричиняв ембріолетальність та тератогенність, які є очікуваними ефектами похідних фторпіримідину. У період вагітності не слід застосовувати лікарський засіб КАПЕВІСТА.

Період годування груддю

Невідомо, чи проникає капецитабін у грудне молоко людини. Дослідження щодо впливу капецитабіну на лактацію або присутності капецитабіну у грудному молоці людини не проводили. У грудному молоці лактуючих мишей були виявлені значні кількості капецитабіну та його метаболітів. Оскільки потенційна шкода для немовлят, які отримують грудне годування, невідома, слід припинити годування груддю під час лікування капецитабіном та протягом 2 тижнів після прийому останньої дози.

Фертильність

Відсутні дані про вплив капецитабіну на фертильність. У базові дослідження застосування препарату КАПЕВІСТА були включені тільки ті жінки репродуктивного віку та чоловіки, які погоджувалися застосовувати прийняті методи контролю народжуваності для запобігання вагітності протягом дослідження та відповідний термін потому. У дослідженнях на тваринах спостерігався вплив на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат має незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати зі складними механізмами. Лікарський засіб КАПЕВІСТА може спричинити запаморочення, слабкість і нудоту.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб КАПЕВІСТА може призначати лише кваліфікований лікар, який має досвід застосування антинеопластичних лікарських засобів. Для всіх пацієнтів рекомендований ретельний моніторинг протягом першого циклу лікування.

Лікування слід відмінити при прогресуванні захворювання або розвитку неприйнятної токсичності.

Препарат КАПЕВІСТА у таблетках приймати перорально цілими, не пізніше ніж через 30 хвилин після вживання їжі, запиваючи водою. Таблетки препарату КАПЕВІСТА не слід подрібнювати або розрізати.

Особливі запобіжні заходи при утилізації та інші особливості поводження із препаратом

Слід дотримуватися процедур безпечного поводження з цитотоксичними лікарськими засобами.

Монотерапія

Рак ободової кишки, колоректальний рак та рак молочної залози. Рекомендована початкова добова доза препарату КАПЕВІСТА як ад'ювантної терапії становить 2500 мг/м ² поверхні тіла. Застосовувати у вигляді тритижневих циклів: приймати щодня протягом 2 тижнів, після чого робити тижневу перерву. Сумарну добову дозу капецитабіну розподіляти на 2 прийоми (по 1250 мг/м ² поверхні тіла зранку і ввечері). Рекомендована загальна тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів з раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.

Комбінована терапія

Рак молочної залози. У комбінації з доцетакселом рекомендована початкова доза для лікування метастатичного раку молочної залози становить по 1250 мг/м ² 2 рази на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою (у поєднанні з доцетакселом 75 мг/м ² 1 раз на 3 тижні у вигляді внутрішньовенної інфузії). Премедикацію пероральними кортикостероїдами, такими як дексаметазон, проводити перед введенням доцетакселу відповідно до інструкції для застосування доцетакселу пацієнтам, які отримують комбінацію капецитабін плюс доцетаксел.

Рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка. У режимі комбінованого лікування початкову дозу капецитабіну необхідно зменшити до 800–1000 мг/м ² 2 рази на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою або до 625 мг/м ² 2 рази на добу при безперервному застосуванні. При комбінації з іринотеканом (200 мг/м ² у день 1-й) рекомендована початкова доза становить 800 мг/м ² 2 рази на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою. Включення бевацизумабу у схему комбінованого лікування не впливає на початкову дозу капецитабіну.

Протиблювальні засоби та премедикацію для забезпечення адекватної гідратації призначати пацієнтам, які отримують терапію капецитабіном у комбінації з цисплатином або оксаліплатином перед введенням цисплатину відповідно до інструкції для застосування цисплатину та оксаліплатину. Загальна рекомендована тривалість ад'ювантної терапії у пацієнтів з раком ободової кишки ІІІ стадії становить 6 місяців.

Дозу препарату КАПЕВІСТА розраховувати залежно від площі поверхні тіла.

У таблицях 1, 2 наведено розрахунки стандартної та зниженої (див. «Корекція дози у процесі лікування») початкової дози препарату КАПЕВІСТА 1250 мг/м ² чи 1000 мг/м ² .

Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози лікарського засобу КАПЕВІСТА 1250 мг/м ² залежно від площі поверхні тіла

Таблиця 1

Доза 1250 мг/м ² (2 рази на добу)
Площа поверхні тіла, м ²	Повна доза 1250 мг/м ²	Кількість таблеток 150 мг і/або 500 мг на кожен прийом (зранку і ввечері)		Знижена доза (75 %) 950 мг/м ²	Знижена доза (50 %) 625 мг/м ²
Площа поверхні тіла, м ²	Доза на 1 прийом, мг	150 мг	500 мг	Доза на 1 прийом, мг	Доза на 1 прийом, мг
≤1,26	1500	-	3	1150	800
1,27–1,38	1650	1	3	1300	800
1,39–1,52	1800	2	3	1450	950
1,53–1,66	2000	-	4	1500	1000
1,67–1,78	2150	1	4	1650	1000
1,79–1,92	2300	2	4	1800	1150
1,93–2,06	2500	-	5	1950	1300
2,07–2,18	2650	1	5	2000	1300
≥2,19	2800	2	5	2150	1450

Розрахунки стандартної та зниженої початкової дози лікарського засобу КАПЕВІСТА 1000 мг/м ² залежно від площі поверхні тіла

Таблиця 2

Площа поверхні тіла, м ²	Доза 1000 мг/м ² (2 рази на добу)
	Повна доза 1000 мг/м ²	Кількість таблеток 150 мг і/або 500 мг на кожен прийом (зранку і ввечері)		Знижена доза (75 %) 750 мг/м ²	Знижена доза (50 %) 500 мг/м ²
	Доза на 1 прийом, мг	150 мг	500 мг	Доза на 1 прийом, мг	Доза на 1 прийом, мг
≤1,26	1150	1	2	800	600
1,27–1,38	1300	2	2	1000	600
1,39–1,52	1450	3	2	1100	750
1,53–1,66	1600	4	2	1200	800
1,67–1,78	1750	5	2	1300	800
1,79–1,92	1800	2	3	1400	900
1,93–2,06	2000	-	4	1500	1000
2,07–2,18	2150	1	4	1600	1050
≥2,19	2300	2	4	1750	1100

Корекція дози у процесі лікування

Загальні рекомендації

Явища токсичності при застосуванні капецитабіну можна усунути симптоматичною терапією і/або зміною дози препарату КАПЕВІСТА (перервавши лікування або зменшивши дозу препарату). Якщо дозу довелося зменшити, надалі її не слід збільшувати.

При явищах токсичності, які, на думку лікаря, малоймовірно можуть бути серйозними або можуть загрожувати життю, наприклад, алопеція, зміна смакових відчуттів, зміни нігтів, застосування препарату можна продовжувати в тій самій дозі, не перериваючи лікування та не зменшуючи дозу препарату.

Пацієнтів, які отримують лікування препаратом КАПЕВІСТА, необхідно попередити, що лікування потрібно припинити у разі розвитку помірних або тяжких токсичних реакцій. Якщо через токсичні явища було пропущено кілька прийомів капецитабіну, то пропущені дози не потрібно застосовувати додатково.

Гематологічна токсичність

Пацієнтам із початковим рівнем нейтрофілів <1,5 × 10 ⁹ /л і/або тромбоцитів <100 × 10 ⁹ /л не можна призначати терапію капецитабіном. Терапію слід призупинити, якщо у ході лікування під час позапланових лабораторних досліджень виявлено зниження рівня нейтрофілів <1,0 × 10 ⁹ /л або тромбоцитів <75 × 10 ⁹ /л.

Нижче наводяться рекомендації щодо зміни дози у разі токсичних явищ відповідно до критеріїв ознак токсичності. Критерії розроблені Національним онкологічним інститутом Канади (NCIC СТС, версія 1).

Схема зниження дози лікарського засобу КАПЕВІСТА (3-тижневий цикл або безперервне лікування)

Таблиця 3

Ступінь токсичності*	Зміни дози протягом курсу терапії	Корегування дози для наступного циклу (% початкової дози)
Ступінь І	Дозу не змінювати	Дозу не змінювати
Ступінь II
– з першою появою ознак токсичності	Припинити терапію, поки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1	100 %
– з другою появою ознак токсичності		75 %
– з третьою появою ознак токсичності		50 %
– з четвертою появою ознак токсичності	Відмінити препарат	не застосовувати
Ступінь III
– з першою появою ознак токсичності	Припинити терапію, поки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1	75 %
– з другою появою ознак токсичності		50 %
– з третьою появою ознак токсичності	Відмінити препарат	не застосовувати
Ступінь IV
– з першою появою ознак токсичності	Відмінити препарат або, якщо в інтересах хворого лікування необхідно продовжити, припинити терапію, доки ознаки токсичності не зменшаться до ступеня 0-1	50 %
– з другою появою ознак токсичності	Відмінити препарат	не застосовувати

* відповідно до загальних критеріїв токсичності (версія 1) групи спеціалістів з клінічних досліджень Національного інституту раку Канади (NCIC CTG) або загальних критеріїв оцінки ступеню тяжкості побічних реакцій (CTCAE) програми оцінки терапії раку Національного інституту раку США, версія 4.0. Інформацію щодо долонно-підошовного синдрому і гіпербілірубінемії див. у розділі «Особливості застосування».

Зміна дози у разі виникнення явищ токсичності при застосуванні капецитабіну протягом 3-тижневого циклу у комбінації з іншими лікарськими засобами

Зміну дози при виникненні явищ токсичності при застосуванні капецитабіну протягом 3-тижневого циклу у комбінації з іншими лікарськими засобами необхідно проводити відповідно до таблиці 3 для капецитабіну та відповідно до інструкцій для медичного застосування інших лікарських засобів.

На початку курсу лікування при необхідності відтермінування терапії препаратом КАПЕВІСТА або іншим лікарським засобом слід відтермінувати також призначення інших препаратів до періоду можливості призначення всіх компонентів схеми.

При виникненні токсичних явищ під час лікування, які, на думку лікаря, не пов'язані із застосуванням капецитабіну, терапію препаратом КАПЕВІСТА необхідно продовжувати та провести корекцію дози інших лікарських засобів-компонентів схеми відповідно до інструкцій для медичного застосування.

У разі необхідності відміни інших лікарських засобів-компонентів схеми лікування капецитабіном можна продовжити при досягненні необхідних умов для повторного призначення препарату КАПЕВІСТА.

Указані рекомендації стосуються всіх показань для застосування та всіх груп пацієнтів.

Зміна дози при виникненні явищ токсичності при безперервному режимі застосування капецитабіну у комбінації з іншими лікарськими засобами

Зміну дози при виникненні явищ токсичності при безперервному режимі застосування капецитабіну у комбінації з іншими лікарськими засобами необхідно проводити відповідно до таблиці 3 для капецитабіну та відповідно до інструкцій для медичного застосування інших лікарських засобів.

Корекція дози в особливих випадках

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Даних з безпеки та ефективності для пацієнтів з порушенням функції печінки недостатньо для надання рекомендацій щодо корекції дози. Немає інформації про порушення функції печінки внаслідок цирозу або гепатиту.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

Капецитабін протипоказаний пацієнтам з порушенням функції нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв за Кокрофтом–Голтом на початковому рівні). Частота виникнення побічних реакцій 3 або 4 ступенів у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв на початковому рівні) підвищується порівняно з таким у загальній популяції. Для пацієнтів з початковою помірною нирковою недостатністю рекомендовано зменшити початкову дозу до 75 % від стандартної (1250 мг/м ² ). Для пацієнтів з початковою помірною нирковою недостатністю зниження початкової дози 1000 мг/м ² не потрібне. Пацієнтам з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 51–80 мл/хв) корекція початкової дози не потрібна.

Рекомендується ретельний моніторинг та негайне переривання лікування при виникненні побічних явищ 2, 3 або 4 ступенів, а також подальше коригування дози відповідно до таблиці 3. При зниженні рівня креатиніну менше 30 мл/хв терапію капецитабіном слід припинити. Рекомендації щодо корекції дози при помірній нирковій недостатності однакові як при монотерапії капецитабіном, так і при комбінованій терапії.

Пацієнти літнього віку

Коригування початкової дози при монотерапії капецитабіном не потрібне. Проте у пацієнтів віком ≥ 60 років побічні реакції 3 та 4 ступенів, пов'язані з лікуванням, розвивалися частіше, ніж у молодших пацієнтів.

При застосуванні капецитабіну в комбінації з іншими лікарськими засобами у пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) відзначалася більша частота побічних реакцій 3 та 4 ступенів токсичності, які призвели до відміни лікування, порівняно з пацієнтами молодшого віку. Рекомендується ретельний моніторинг стану пацієнтів віком ≥ 60 років.

При лікуванні препаратом КАПЕВІСТА у комбінації з доцетакселом у пацієнтів віком понад 60 років відзначалося збільшення частоти побічних реакцій 3 та 4 ступенів токсичності. Пацієнтам цієї вікової категорії при комбінованій терапії капецитабіном та доцетакселом рекомендується зменшити початкову дозу препарату КАПЕВІСТА до 75 % (950 мг/м ² двічі на добу). При відсутності явищ токсичності при лікуванні пацієнтів віком ≥ 60 років зниженою початковою дозою капецитабіну у комбінації з доцетакселом дозу капецитабіну можна поступово збільшити до 1250 мг/м ² двічі на добу.

Діти.

Безпеку та ефективність капецитабіну для дітей не вивчали.

Передозування .

Симптоми гострого передозування: нудота, блювання, діарея, мукозит, подразнення шлунково-кишкового тракту та кровотечі, а також пригнічення кісткового мозку. Лікування повинно включати стандартні терапевтичні та підтримуючі заходи з метою корекції клінічних проявів та запобігання можливих ускладнень.

Побічні реакції.

Резюме профілю безпеки

Загальний профіль безпеки базується на основі даних більше 3000 пацієнтів, які отримували лікування капецитабіном у режимі монотерапії або у комбінації з різними схемами хіміотерапії для різних показань для застосування. Профіль безпеки монотерапії капецитабіном при метастатичному раку молочної залози, метастатичному колоректальному раку та раку ободової кишки в ад'ювантній терапії є порівнянним.

Найчастішими та/або клінічно значущими побічними реакціями, пов'язаними з лікуванням, були реакції з боку шлунково-кишкового тракту (діарея, нудота, блювання, біль у животі, стоматит), долонно-підошовний синдром (долонно-підошовна еритродизестезія), слабкість, астенія, анорексія, кардіотоксичність, прогресування порушення ниркової функції у пацієнтів з нирковою недостатністю, тромбоз/емболія.

Побічні реакції, які, на думку дослідника, розглядали як можливі, імовірно або віддалено пов'язані із застосуванням препарату КАПЕВІСТА, були отримані у клінічних дослідженнях монотерапії капецитабіном та в клінічних дослідженнях застосування капецитабіну у комбінації з різними схемами хіміотерапії для різних показань для застосування.

Для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні категорії: дуже часті (≥1/10), часті (від ≥1/100 до <1/10), нечасті (від ≥1/1000 до <1/100), рідкі (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідкі (<1/10000). У кожній групі за частотою побічні реакції представлені у порядку зменшення тяжкості проявів.

Монотерапія капецитабіном

Нижче наведено побічні реакції, пов'язані з монотерапією капецитабіном, на основі об'єднаного аналізу даних безпеки, одержаних у ході трьох основних досліджень з участю 1900 пацієнтів (М66001, SO14695 та SO14796). Побічні реакції внесені у відповідну групу за частотою згідно з загальною частотою в об'єднаному аналізі.

Інфекції та інвазії: часті – герпес (вірусна інфекція), назофарингіт, інфекції нижніх дихальних шляхів; нечасті – сепсис, інфекції сечових шляхів, целюліт (запалення пухкої клітковини), тонзиліт, фарингіт, кандидоз ротової порожнини, грип, гастроентерит, грибкова інфекція, інфекція, абсцес зубів.

Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення: нечасті – ліпома.

З боку системи крові та лімфатичної системи: часті – анемія, нейтропенія; нечасті – фебрильна нейтропенія, панцитопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія, збільшення міжнародного нормалізованого відношення (МНВ)/подовження протромбінового часу.

З боку імунної системи: нечасті – реакції підвищеної чутливості.

З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часті – анорексія; часті – дегідратація, зменшення маси тіла; нечасті – цукровий діабет, гіпокаліємія, розлади апетиту, недоїдання, гіпертригліцеридемія.

Психічні розлади: часті – безсоння, депресія; нечасті – сплутаність свідомості, гострий тривожний стан з реакцією паніки, депресивний настрій, зниження лібідо.

З боку нервової системи: часті – головний біль, загальмованість, запаморочення, парестезії, спотворення смаку; нечасті – афазія, порушення пам'яті, атаксія, синкопе, порушення рівноваги, чутливі розлади, периферична нейропатія; дуже рідко - токсична лейкоенцефалопатія.

З боку органів зору: часті – сльозоточивість, кон'юнктивіт, подразнення органів зору; нечасті – зниження гостроти зору, диплопія; рідко – стеноз слізної протоки, порушення функції рогівки, кератит, точковий кератит.

З боку органів слуху та лабіринту вуха : нечасті – запаморочення, біль у вухах.

Кардіальні порушення: нечасті – нестабільна стенокардія, стенокардія, ішемія/інфаркт міокарда, фібриляція передсердь, аритмія, тахікардія, синусова тахікардія, відчуття серцебиття; рідко – фібриляція шлуночків, подовження інтервалу QT, піруетна шлуночкова тахікардія, брадикардія, вазоспазм.

З боку судин: часті – тромбофлебіт; нечасті – тромбоз глибоких вен, артеріальна гіпертензія, петехії, артеріальна гіпотензія, приливи, периферичне відчуття холоду.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часті – задишка, носові кровотечі, кашель, ринорея; нечасті – легенева емболія, пневмоторакс, кровохаркання, астма, задишка при фізичному навантаженні.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часті – діарея, блювання, нудота, стоматит, біль у животі; часті – шлунково-кишкові кровотечі, запори, біль у верхніх відділах живота, диспепсія, метеоризм, сухість у роті; нечасті – кишкова непрохідність, асцит, ентерит, гастрит, дисфагія, біль у нижніх відділах живота, езофагіт, абдомінальний дискомфорт, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, коліт, кров у фекаліях.

З боку гепатобіліарної системи: часті – гіпербілірубінемія, відхилення рівня функціональних печінкових тестів; нечасті – жовтяниця; рідко – печінкова недостатність та холестатичний гепатит.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже часті – синдром долонно-підошовної еритродизестезії (на основі постмаркетингового досвіду, персистуючий або тяжкий синдром долонно-підошовної еритродизестезії може зрештою призвести до втрати відбитків пальців (див. розділ «Особливості застосування»); часті – висипання, алопеція, еритема, сухість шкіри, свербіж, гіперпігментація шкіри, макулярне висипання, злущення шкіри, дерматит, порушення пігментації, порушення з боку нігтів; нечасті – утворення пухирів та виразок на шкірі, висипання, кропив'янка, реакції фоточутливості, еритема долонь, набряк обличчя, пурпура, оборотний променевий синдром; рідко – шкірний червоний вовчак; дуже рідко – тяжкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: часті – біль у кінцівках, біль у спині, артралгія; нечасті – набряк суглобів, біль у кістках, біль обличчя, ригідність опорно-рухової системи, слабкість у м'язах.

З боку нирок та сечовидільної системи: нечасті – гідронефроз, нетримання сечі, гематурія, ніктурія, підвищення рівня креатиніну крові.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасті – вагінальні кровотечі.

Загальні розлади: дуже часті – слабкість, астенія; часті – гіпертермія, периферичні набряки, нездужання, біль у грудній клітці; нечасті – набряк, гарячка, грипоподібні симптоми, озноб, підвищення температури тіла.

У даному контексті «часті побічні реакції» у підрозділі «Монотерапія капецитабіном» вказані тяжкі побічні реакції та/або побічні реакції, що загрожують життю (3–4 ступеня), або медично значущі побічні реакції.

Комбінована терапія

Нижче наведені побічні реакції, зареєстровані при застосуванні капецитабіну у комбінації з різними схемами хіміотерапії при різних показаннях до застосування на основі даних з безпеки від більш ніж 3000 пацієнтів, додатково до вже зареєстрованих при монотерапії і/або спостерігалися з вищою частотою у будь-якому з основних клінічних досліджень.

Деякі побічні реакції часто спостерігаються при хіміотерапії (наприклад, периферична чутлива невропатія при застосуванні доцетакселу або оксаліплатину, реакції підвищеної чутливості при застосуванні бевацизумабу). Однак не можна виключити посилення вказаних побічних реакцій при застосуванні препарату КАПЕВІСТА.

Інфекції та інвазії: часті – оперізувальний лишай, інфекції сечовивідних шляхів, кандидоз ротової порожнини, інфекції верхніх дихальних шляхів, риніт, грип, інфекції*, герпес ротової порожнини.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже часті – нейтропенія*, лейкопенія*, нейтропенічна гарячка*, тромбоцитопенія*, анемія*; часті – пригнічення кісткового мозку, фебрильна нейтропенія*.

З боку імунної системи: часті – реакції підвищеної чутливості.

З боку обміну речовин, метаболізму: дуже часті – зниження апетиту; часті – гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіперглікемія.

Психічні розлади: часті – розлади сну, неспокій.

З боку нервової системи: дуже часті – парестезії та дизестезії, периферична нейропатія, периферична чутлива нейропатія, спотворення смаку, головний біль; часті – нейротоксичність, тремор, невралгія, реакції підвищеної чутливості, гіпестезія.

З боку органів зору: дуже часті – сльозоточивість; часті – порушення зору, сухість очей, біль в очах, порушення зору, розпливчатість зору.

З боку органів слуху та лабіринту вуха: часті – дзвін у вухах, зниження слуху.

Кардіальні порушення: часті – фібриляція передсердь, ішемія/інфаркт міокарда.

З боку судин: дуже часті – набряки нижніх кінцівок, артеріальна гіпертензія, тромбоз/емболія*; часті – припливи, артеріальна гіпотензія, гіпертензивний криз, гіперемія, флебіт.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часті – ангіна, дизестезія глотки; часті – гикавка, фаринголарингеальний біль, дисфонія.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часті – запор, диспепсія; часті – кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, виразки слизової оболонки ротової порожнини, гастрит, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, біль у роті, дисфагія, ректальна кровотеча, біль у нижніх відділах живота, дизестезії ротової порожнини, парестезії ротової порожнини, гіпестезія ротової порожнини, дискомфорт у животі.

З боку гепатобіліарної системи: часті – відхилення рівня функціональних печінкових тестів.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: дуже часті – алопеція, порушення з боку нігтів; часті – гіпергідроз, еритематозні висипання, кропив'янка, нічна підвищена пітливість.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: дуже часті – артралгії, міалгії, біль у кінцівках; часті – біль у щелепах, м'язові спазми, тризм, слабкість у м'язах.

З боку нирок та сечовидільної системи: часті – гематурія, протеїнурія, зниження кліренсу креатиніну нирками, дизурія; рідко – гостра ниркова недостатність внаслідок зневоднення (див. розділ «Особливості застосування»).

Загальні розлади: дуже часті – підвищення температури тіла, слабкість, загальмованість*, чутливість до підвищеної температури; часті – запалення слизових оболонок, біль у кінцівках, больові відчуття, озноб, біль у грудній клітці, грипоподібні симптоми, гарячка*, інфузійні реакції, реакції у місці введення, біль у місці інфузії, біль у місці ін'єкції.

Пошкодження (травми, рани), отруєння : часті – забій.

*Частота включає всі ступені тяжкості, за винятком побічних реакцій, відзначених знаком «*», що включали лише побічні реакції 3–4 ступеня.

Окремі побічні реакції

Долонно-підошовний синдром

При застосуванні капецитабіну у дозі 1250 мг/м ² двічі на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою долонно-підошовний синдром усіх ступенів тяжкості в дослідженнях монотерапії (ад'ювантної терапії раку ободової кишки, лікування метастатичного колоректального раку, лікування раку молочної залози) реєструвався у
53–60 % пацієнтів та у 63 % хворих із метастатичним раком молочної залози у групі лікування капецитабіном/доцетакселом. При застосуванні капецитабіну в дозі 1000 мг/м ² двічі на добу протягом 2 тижнів з подальшою тижневою перервою долонно-підошовний синдром усіх ступенів тяжкості спостерігався у 22–30 % пацієнтів, які отримували комбіноване лікування з капецитабіном.

Метааналіз даних, отриманих від понад 4700 пацієнтів у ході 14 клінічних досліджень, продемонстрував, що долонно-підошовний синдром усіх ступенів тяжкості при застосуванні капецитабіну у режимі монотерапії або комбінованого лікування з різними схемами хіміотерапії при різних показаннях для застосування (рак ободової кишки, колоректальний рак, рак шлунка, рак молочної залози) виникав у 43 % (2066) пацієнтів у середньому через 239 днів після початку лікування капецитабіном (95 % ДІ 201–288). З підвищеним ризиком розвитку долонно-підошовного синдрому при всіх досліджених комбінаціях статистично достовірно були пов'язані наступні коваріанти: збільшення початкової дози капецитабіну (у грамах), зменшення кумулятивної дози капецитабіну (0,1*кг), збільшення відносної інтенсивності дози у перші 6 тижнів лікування, збільшення тривалості лікування (тижні), збільшення віку пацієнта (приріст на 10 років), жіноча стать, добрий початковий загальний статус пацієнта (0 проти ≥ 1).

Діарея

Виникнення діареї під час терапії капецитабіном спостерігали у майже 50 % хворих. За результатами метааналізу даних, отриманих від більш ніж 4700 пацієнтів у ході 14 клінічних досліджень, з підвищеним ризиком розвитку діареї при всіх досліджених комбінаціях статистично достовірно були пов'язані наступні коваріанти: збільшення початкової дози капецитабіну (у грамах), збільшення тривалості лікування (тижні), збільшення віку пацієнта (приріст на 10 років), жіноча стать. Зі зниженням ризику розвитку діареї статистично достовірно були пов'язані наступні коваріанти: зростання кумулятивної дози капецитабіну (0,1*кг) та відносної інтенсивності дози у перші 6 тижнів лікування.

Кардіотоксичність

Окрім вказаних кардіальних побічних реакцій, були зареєстровані наступні побічні реакції з частотою менше 0,1 % при монотерапії капецитабіном на основі об'єднаного аналізу даних з безпеки, отриманих від 949 пацієнтів – учасників 7 клінічних досліджень (2 – фази ІІІ і 5 – фази ІІ при метастатичному колоректальному раку та метастатичному раку молочної залози): кардіоміопатія, серцева недостатність, шлуночкові екстрасистоли, раптовий летальний наслідок.

Енцефалопатія

Окрім указаних побічних реакцій, монотерапія капецитабіном на основі об'єднаного аналізу даних з безпеки, отриманих у ході 7 клінічних досліджень, асоціювалась із виникненням енцефалопатії з частотою менше 0,1 %.

Контакт із подрібненими або розрізаними таблетками капецитабіну

У разі контакту з подрібненими або розрізаними таблетками капецитабіну повідомляли про наступні побічні реакції: подразнення очей, набряк очей, висип на шкірі, головний біль, парестезія, діарея, нудота, подразнення шлунка та блювання.

Побічні реакції в особливих групах пацієнтів

Пацієнти літнього віку . У пацієнтів віком ≥60 років, які отримували монотерапію капецитабіном та комбіноване лікування капецитабіном та доцетакселом, спостерігався підвищений ризик частоти виникнення побічних реакцій 3 та 4 ступеня та серйозних побічних реакцій, пов'язаних із лікуванням, порівняно з пацієнтами віком <60 років. У більшої кількості пацієнтів віком ≥60 років, які отримували комбіноване лікування капецитабіном та доцетакселом, спостерігалося більш раннє припинення лікування внаслідок побічних реакцій порівняно з пацієнтами віком <60 років.

Метааналіз даних від більш ніж 4700 пацієнтів – учасників 14 клінічних досліджень продемонстрував, що у дослідженнях усіх комбінацій з віком (збільшення віку на 10 років) спостерігали статистично достовірне збільшення ризику розвитку долонно-підошовного синдрому та діареї, а також зниження ризику розвитку нейтропенії.

Стать

Метааналіз даних від понад 4700 пацієнтів – учасників 14 клінічних досліджень при об'єднанні даних усіх досліджень продемонстрував, що жіноча стать статистично достовірно пов'язана з підвищеним ризиком розвитку долонно-підошовного синдрому та діареї, а також зниженням ризику розвитку нейтропенії.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У пацієнтів з порушенням функції нирок до початку лікування, які отримували монотерапію капецитабіном (з приводу колоректального раку), спостерігалося підвищення частоти побічних реакцій 3 і 4 ступеня, пов'язаних із лікуванням, порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (36 % – у пацієнтів без порушення функції нирок (N=268), 41 % – у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеня (N=257) та 54 % – у пацієнтів з помірною нирковою недостатністю (N=59)). У пацієнтів з помірною нирковою недостатністю частіше виникала необхідність у зниженні дози (44 %) порівняно з 33 % та 32 % пацієнтів без ниркової недостатності та нирковою недостатністю легкого ступеня відповідно, та частіше спостерігалася передчасна відміна лікування (у 21 % пацієнтів під час перших двох курсів) порівняно з 5 % та 8 % у пацієнтів з відсутністю порушення функції нирок та нирковою недостатністю легкого ступеня.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 ºС у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

по 10 таблеток у блістері; по 6 блістерів (для дозування 150 мг) або по 12 блістерів (для дозування 500 мг) у пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Ремедіка Лтд

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

вул. Ахарнон, Лімасол Індастріал Естейт, будівля 5-гормони та кортикостероїди, будівля 10-антинеопластичні та імуномодулюючі препарати, Лімасол, 3056, Кіпр

КАПЕЦИТАБИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа