Личный кабинет
КСЕПЛИОН суспензия д/ин. пролонг. 100 мг/мл шприц 1 мл, + 2 иглы в/уп.
rx
Код товара: 184856
Производитель: Janssen-Cilag
138 600,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Xeplion ®
(Xeplion ® )
Хранилище:
Активное вещество: палиперидон пальмитат;
1 мл подвески содержит панель палимитона в количестве, соответствующем 100 мг палиперидона;
Эксципиенты: полисорбат 20; полиэтиленгликоль 4000; лимонная кислота, моногидрат; Гидрофосфат динатрия безводный; дигидрофосфат натрия моногидрат; гидроксид натрия; вода для инъекции.
Дозировка формы. Суспензия для длительной инъекции.
Основные физико -химические свойства: белая или почти белая подвеска, свободная от посторонних включений.
Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотический агент (нейролептический). ATX Code N05A X13.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия.
Палипперидон является селективным блокирующим агентом моноаминовых эффектов, фармакологические свойства которых отличаются от свойств традиционных нейролептиков. Палипперидон тесно связан с рецепторами серотонина 5-HT2- и дофамина D 2 . Палиперидон также блокирует альфа 1-адренергические и менее альфа-2-адренергические и гистаминовые рецепторы H1. Фармакологическая активность (+) и (-)-энантиомеры палиперидона количественно и качественно одинаковы.
Палиперидон не связывается с холинергическими рецепторами. Несмотря на то, что палиперидон является сильным D 2 -ангагонистом, который ослабляет симптомы шизофрении, он вызывает меньшую каталепсию и снижение моторных функций в меньшей степени, чем традиционные нейролептики. Преобладающий центральный антагонизм серотонина может снизить тенденцию панели вызывать экстрапирамидные симптомы.
Фармакокинетика.
Всасывание и распространение.
Палперидон пальмитат является неактивным сложным эфиром палиперидона и пальмитиновой кислоты. Из -за низкой растворимости в воде, пальмат, пальмитат после внутримышечной инъекции медленно растворяется, затем гидролизует палиперидон и поглощается в системный циркуляцию. После одной внутримышечной инъекции концентрация плазмы (t max ) медленно увеличивается, достигая максимума через 13 дней. Выпуск вещества обнаруживается в день 1 и хранится не менее 4 месяцев.
После однократной дозы 25-150 мг в дельтовидной мышце C макс в среднем
На 28 % больше, чем после введения в ягодичную мышцу. Две начальные инъекции в дельтовидную мышцу (150 мг в 1 и 100 мг на 8 -й день) помогают быстро достичь терапевтической концентрации вещества. Характеристики высвобождения активного компонента и схема дозировки пайлимитированного Плайперидона обеспечивают длительное поддержание терапевтической концентрации. В дозах палимперидона пальмитата 25-150 мг общий уровень системного воздействия на рамки Пальперидона изменился пропорционально дозе, и с максимумом в дозах более 50 мг увеличивался меньше, чем пропорционально дозе. Среднее соотношение максимальных и равновесных концентраций палиперидона после введения 100 мг пальмперидона пальмитата в ягодичную мышцу составляло 1,8, а после введения в дельтовидную мышцу - 2,2. Медиана полураспада палиперидона после введения пальперидона пальмитата в дозах 25-150 мг варьировалась от 25-49 дней.
Абсолютная биодоступность xeplion ® составляет 100 %.
После введения Palperidone он частично преобразуется в (-+) энантиомером, а соотношение PPC (+)-и (-)-Enantiomers-приблизительно 1,6-1,8.
Ракерская панель связывается с белками плазмы крови на 74 %.
Метаболизм и уход.
Через неделю после единого перорального введения 1 мг 14 панели с первой панелью с немедленным высвобождением активного компонента с неизменной мочой в неизменной форме 59 % введенной дозы выводятся; Это указывает на отсутствие значительного метаболизма препарата в печени. Приблизительно 80 % введенной радиоактивности была обнаружена в моче и 11 % в фекалии. Существует 4 пути метаболизма in vivo , но ни один из них не заставляет метаболизм составлять более 6,5 % введенной дозы: сделка, гидроксилирование, дегидризация, расщепление бензизоксазольной группы. Хотя исследования in vitro предполагают определенную роль CYP2D6 и CYP3A4 в метаболизме пакетов, нет данных о значительной роли этих изоферментов в метаболизме палиперидона in vivo . Фармакокинетический анализ популяции не выявил заметную разницу между клиренсом палиперидона после перорального введения препарата у пациентов с активным и плохим метаболизмом субстратов CYP2D6. Исследования с использованием печени человека in vitro показали, что палиперидон существенно не ингибирует метаболизм лекарств с цитохромом P450 CYP1A2, CYP2A6, CYP2C8/9/10, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4 и CYP3A4.
В ходе исследований in vitro палипперидон выявил свойства P-гликопротеинового субстрата и при высоких концентрациях-свойства слабого ингибитора P-гликопротеина. Не существует соответствующих данных in vivo , и клиническая значимость этих данных неизвестна.
Инъекции пальмитатной мусорной локкотики по сравнению с пероральным применением длительного действия Пейлперидона.
Xeplion ® предназначен для обеспечения длительного действия пакетидона в течение месяца, в то время как пероральный палиперидон длительного действия в таблетках следует принимать каждый день. Лечение лечения xeplion ® (150 мг/100 мг в дельтовидной мышцах в день 1/день 8) требуется для быстрого достижения состояния равновесия концентрации пальперидона в начале лечения без использования пероральных форм.
В целом, концентрация в плазме в плазме во время нагрузки xeplion ® находилась в том же диапазоне, что и после пероральной панели с длительным высвобождением активного компонента в дозах от 6 до 12 мг. Используемая схема нагрузки xeplion ® обеспечивает обслуживание в этом диапазоне даже в конце межодологического интервала (дни 8 и 36). Индивидуальные различия в фармакокинетике палиперидона после введения xeplion ® у разных пациентов были меньше, чем после орального палиперидона с длинным высвобождением активного компонента. Из -за различий в природе изменений в медиане концентрация концентрации плазмы в плазме при использовании двух лекарств должна осуществляться при сравнении их фармакокинетики.
Специальные категории пациентов.
Нарушенная функция печени.
Палипперидон не подвержен значительному метаболизму в печени. Хотя использование xeplion ® не было изучено у пациентов с нарушением функции печени, коррекция дозы не требуется для низких или умеренных нарушений печени. Во время изучения использования перорального палиперидона у пациентов с нарушением функции печени (класс B от детей-PU) концентрация свободной панели в плазме крови была такой же, как и у здоровых добровольцев. Использование пальперидона у пациентов с тяжелой функцией печени не было изучено.
Нарушение функции почек.
Было исследовано распределение палиперидона после одного введения таблетки пероральной панели 3 мг с длительным высвобождением активного компонента с различной степенью нарушения почечной функции. С уменьшением клиренса креатинина (CLCR) удаление палиперидона было ослаблено. Общий клиренс палиперидона в среднем снизился на 32 % с низкой функцией почек (CLCR 50-80 мл/мин), 64 % с умеренными расстройствами (CLCR 30-50 мл/мин) и 71 % с тяжелыми расстройствами (CLCR 10-30 мл/мин), в результате которого средний уровень системного воздействия (AUC Inf ) увеличился по сравнению с такими у здоровых добровольцев, соответственно, на 1,5, 2,6 и 4,8 раза. Основываясь на ограниченном числе пациентов с мягкой дисфункцией печени и фармакокинетическим моделированием, рекомендуется снизить дозу (см. Раздел «Метод использования и дозы»).
Пожилые пациенты.
В целом, коррекция дозы не требуется для пожилых пациентов. Однако из -за уменьшения клиренса креатинина с возрастом может потребоваться корректировка дозы (см. Информацию о нарушениях почек, указанную выше, а также раздел «метод использования и доза»).
Масса тела.
Фармакокинетические исследования палимитонового пальмитата продемонстрировали немного ниже
(10-20 %) Концентрация паферидона в плазме крови у пациентов с избыточной массой тела или ожирением по сравнению с пациентами с нормальной массой тела.
(10-20 %) Концентрация паферидона в плазме крови у пациентов с избыточной массой тела или ожирением по сравнению с пациентами с нормальной массой тела.
Расовая принадлежность.
Фармакокинетический анализ популяции исследований перорального палиперидона после использования Xeplion ® не показал зависимость фармакокинетических параметров от расовой принадлежности.
Секс
Не было клинически важных различий между женщинами и мужчинами.
Привычка курения.
Основываясь на данных in vitro с использованием ферментов печени человека, палиперидон не является субстратом CYP1A2; Следовательно, курение не должно влиять на фармакокинетику палиперидона. Фармакокинетический анализ популяции, основанный на данных пероральной панели, продемонстрировал немного более низкие концентрации у пациентов, которые имеют привычку к курению, хотя это различие не является клиническим. Привычка курения не была оценена для xeplion ® .
Клинические характеристики.
Индикация.
Поддерживающая терапия симптомов шизофрении у взрослых, состояние которого стабилизируется палиперидоном или рисперидоном. В некоторых случаях взрослые пациенты с шизофренией, которые ранее подвергались эффективному лечению палперидоном или рисперидоном, можно использовать xeplion ® без предварительной стабилизации пероральных препаратов этой группы, если психотические симптомы пациента варьируются от легкой до умеренной степени и если лечение показано.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к активному веществу либо к любому из экспиенции препарата, либо к рисперидону.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Рекомендуется назначать пальперидонский ладонь с осторожностью в то же время, что и препараты, связанные с QT, такие как антиаритмические агенты класса IA (хинидин, дизопирамид) и III класса (амиодарон, соталол), с некоторым антигистамином, другим антипсихотичным и антималарией. Этот список является информативным и может быть неполным.
Способность xeplion ® влиять на другие лекарства.
Не ожидается, что палиперидон будет показывать клинически важное фармакокинетическое взаимодействие с лекарствами, которые метаболизируются изоферментами системы цитохрома P450. Принимая во внимание основной эффект панели ЦНС (см. «Неблагоприятные реакции»), xeplion ® следует использовать с осторожностью в сочетании с другими веществами, которые влияют на ЦНС, например, с анксиолитиками, большинством нейролептиков, расстройствами сна, опиатами или алкоголем. Палипперидон может ослабить эффект леводопы и других агонистов дофамина. Если такая комбинация необходима, в частности, на терминальной стадии болезни Паркинсона, то следует назначать самую низкую эффективную дозу препарата.
Поскольку пальмитат палиперидона может вызвать ортостатическую гипотонию (см. Раздел «особенности использования»), при использовании пальперидона пальтидона возможно усиление этого эффекта, а также другие препараты, которые имеют тот же эффект, такие как другие антипсихотики, трицихолические антидепрессанты.
Carelion ® следует использовать с осторожностью в сочетании с лекарственными средствами, которые уменьшают судорожный порог (например, фенотиазины или бутирофеноны, трициклические антидепрессанты или ингибиторы обработанного серотонина, трамадола, меффохина и т. Д.).
Комбинированное использование пангигоидона для орального использования длительного действия (12 мг один раз в день) и вальпроата натрия (от 500 мг до 2000 мг один раз в день) не влияет на фармакокинетику вальпроата натрия.
Не существует клинической информации о взаимодействии лекарств xeplion ® и литиевых препаратов, но фармакокинетическое взаимодействие не ожидается.
Способность других препаратов влиять на xeplion ® .
Хотя исследования in vitro показывают возможность минимального участия CYP2D6 и CYP3A4 в метаболизме палиперидона, сегодня нет данных о том, что эти ферменты могут играть значительную роль в его метаболизме. Сопутствующее использование перорального пароксетина перорального пароксетина, мощного ингибитора CYP2D6, не оказывало клинически значимого влияния на фармакокинетику палиперидона.
Одновременное введение перорального палеперидона длительного действия (один раз в день) и карбамазепина (200 мг 2 раза в день) приводило к снижению среднего уровня C и AUC палперидона примерно на 37 %. Это снижение в значительной степени обусловлено увеличением клиренса почек палиперидона на 35 %, вероятно, из-за активации почечного P-гликопротеина карбамазепина. Очень небольшое уменьшение количества лекарственного средства, выделяемого в неизменной форме, позволяет предположить, что карбамазепин только плохо влияет на CYP на метаболизм или биодоступность палиперидона. В начале использования карбамазепина доза палимитона пакетидона должна быть рассмотрена и увеличена при необходимости. Напротив, когда карбамазепин прекращается, доза пакетидона палимитона должна быть рассмотрена и уменьшена при необходимости.
Сопутствующее использование трендецидона для перорального введения (12 мг таблеток) с вальтроатом натрия длительного действия (две таблетки по 500 мг один раз в день) привели к увеличению максимума C и AUC палперидона примерно на 50 %, вероятно, в результате увеличения увеличения C устное поглощение. Поскольку палиперидон не влияет на клиренс системы, вы не должны ожидать клинически значимого взаимодействия между длительным действием Valproat натрия и Xeplion ® для внутримышечной инъекции. Этот тип взаимодействия не изучался для xeplion ® .
Сопутствующее использование xeplion ® и рисперидона или перорального палиперидона.
Поскольку палиперидон является основным активным метаболитом рисперидона, следует соблюдать осторожность при использовании рисперидона или перорального палиперидона с xeplion ® в течение длительного времени. Данные о безопасности при одновременном использовании Xeplion ® с другими антипсихотическими препаратами ограничены.
Особенности приложения.
Использование пациентов в острой фазе или в тяжелом психическом состоянии.
Xeplion ® не следует назначать нестабильными пациентами в острой фазе или в тяжелом психическом состоянии, когда требуется быстрый контроль симптомов.
QT интервал.
Как и в случае с другими нейролептиками, следует соблюдать осторожность при назначении пальмитатного парсидона у пациентов с сердечно -сосудистыми заболеваниями или продлению интервала QT в семейном анамнезе, а также при использовании с другими препаратами, которые могут продлить интервал QT.
Злокачественный нейролептический синдром.
При использовании нейролептиков, включая палиперидон, развитие злокачественного нейролептического синдрома (ZnS), характеризующееся гипертермией, мышечной жесткостью, нестабильностью автономной нервной системы, нарушением сознания и повышенными уровнями креации сыворотки. Кроме того, могут наблюдаться миоглобинурия (рабдомиолиз) и острая почечная недостаточность.
Если возникают симптомы, которые позволяют вам принимать ZnS, потребление всех нейролептиков, включая пальмитимат палимперидона, должно быть отменено.
Поздняя дискинезия.
Использование антагонистов дофаминовых рецепторов сопровождается развитием поздней дискинезии, характеризующейся ритмическими непроизвольными движениями, в основном языковыми и/или лицевыми мышцами. Когда возникают симптомы поздней дискинезии, следует учитывать возможность отмены всех нейролептиков, включая пальмитимат палимперидона.
Лейкопения, нейтропения и агранулоцитоз.
При использовании xeplion ® сообщалось о случаях лейкопения, нейтропении и агранулоцитоза. Агранулоцитоз сообщалось очень редко (1/10000 пациентов) в период после маркетинга. В течение первых нескольких месяцев лечения мониторинг пациентов с клинически важным снижением лейкоцитов или лейкопении/нейтропении, вызванного лекарственными препаратами, и следует рассмотреть первые симптомы клинически важного снижения числа лейкоцитов . Пациенты с клинически важной нейтропениями следует тщательно изучить на наличие лихорадки или других симптомов инфекции и быстро принимать соответствующие меры в случае таких симптомов. Пациенты с тяжелой нейтропениями (абсолютное количество лейкоцитов нейтрофилов ˂ 1x10 9 /л) должны прерывать лечение xeplion ® до тех пор, пока требуемое количество лейкоцитов.
Гиперчувствительность реакции.
В течение периода после маркетинга случаи анафилактических реакций редко сообщались у пациентов, которые ранее переносили пероральный рисперидон или пероральный палиперидон (см. Срезы «Показания» и «неблагоприятные реакции»).
В случае реакций гиперчувствительности лечение xeplion ® следует прекратить, клинически соответствующие общие меры поддержки и надзор за пациентом до исчезновения симптомов (см. Противопоказания и побочные реакции).
Гипергликемия и диабет.
Обработка с пальперидоном сообщила о случаях гипергликемии, возникновения и ухудшения существующего диабета. В некоторых случаях сообщалось о увеличении массы тела, что может быть фактором. Дуже рідко повідомлялося про кетоацидоз та рідко – про діабетичну кому. Рекомендується відповідний моніторинг згідно з рекомендаціями щодо застосування антипсихотичних лікарських засобів. За пацієнтами, які лікуються будь-якими атиповими антипсихотиками, включно з Ксепліоном ® , слід вести ретельний моніторинг на предмет симптомів гіперглікемії (таких як полідипсії, поліурії, поліфагії та слабкості), а у пацієнтів з уже існуючим діабетом слід ретельно контролювати рівень глюкози.
Збільшення маси тіла.
При застосуванні Ксепліону ® повідомлялося про випадки значного збільшення маси тіла. Слід регулярно контролювати масу тіла.
Гіперпролактинемія.
Дослідження культур тканин дають змогу припустити, що патологічний ріст клітин тканини молочної залози може стимулюватися пролактином. Незважаючи на відсутність чіткого зв'язку із застосуванням антипсихотичних препаратів, рекомендується застосовувати з обережністю дану групу препаратів пацієнтам із підозрою на пролактинзалежні пухлини або пацієнтам, які мають пролактинзалежні пухлини в анамнезі.
Дослідження культур тканин дають змогу припустити, що патологічний ріст клітин тканини молочної залози може стимулюватися пролактином. Незважаючи на відсутність чіткого зв'язку із застосуванням антипсихотичних препаратів, рекомендується застосовувати з обережністю дану групу препаратів пацієнтам із підозрою на пролактинзалежні пухлини або пацієнтам, які мають пролактинзалежні пухлини в анамнезі.
Ортостатична гіпотензія.
Володіючи альфа-блокуючою активністю, паліперидон у деяких хворих може спричиняти ортостатичну гіпотензію. Згідно зі зведеними даними з трьох плацебо-контрольованих
6-тижневих досліджень фіксованої дози перорального паліперидону (таблеток пролонгованої дії по 3 мг, 6 мг, 9 мг та 12 мг), про ортостатичну гіпотензію повідомлялося у 2,5 % пацієнтів у групі паліперидону порівняно з 0,8 % у групі плацебо. Ксепліон ® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (такими як серцева недостатність, інфаркт або ішемія міокарда, порушення серцевої провідності), порушеннями мозкового кровообігу або станами, що призводять до зниження тиску (такими як зневоднення, зменшення об'єму крові).
6-тижневих досліджень фіксованої дози перорального паліперидону (таблеток пролонгованої дії по 3 мг, 6 мг, 9 мг та 12 мг), про ортостатичну гіпотензію повідомлялося у 2,5 % пацієнтів у групі паліперидону порівняно з 0,8 % у групі плацебо. Ксепліон ® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями (такими як серцева недостатність, інфаркт або ішемія міокарда, порушення серцевої провідності), порушеннями мозкового кровообігу або станами, що призводять до зниження тиску (такими як зневоднення, зменшення об'єму крові).
Судоми.
Як і інші нейролептики, Ксепліон ® слід з обережністю застосовувати хворим, які мають в анамнезі судоми або інші стани, при яких може знижуватися судомний поріг.
Порушення функції нирок.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок плазмові концентрації паліперидону підвищуються, тому пацієнтам з легкими порушеннями слід підбирати дозу індивідуально. Пацієнтам з порушеннями функції нирок від середнього до тяжкого ступенів (кліренс креатиніну <50 мл/хв) Ксепліон ® не рекомендований (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакологічні властивості»).
Порушення функції печінки.
Немає даних щодо застосування паліперидону пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки (клас С за шкалою Чайлда-П'ю). Таким пацієнтам паліперидон слід застосовувати з обережністю.
Пацієнти літнього віку з деменцією.
Застосування паліперидону пальмітату літнім хворим з деменцією не вивчалося. Таким пацієнтам Ксепліон ® слід застосовувати з обережністю через ризик інсульту. Оскільки паліперидон є активним метаболітом рисперидону, то слід враховувати досвід застосування рисперидону, наведений нижче.
Загальна смертність.
Мета-аналіз 17 контрольованих клінічних досліджень з участю пацієнтів літнього віку з деменцією, які отримували інші атипові нейролептики, у тому числі рисперидон, арипіпразол, оланзапін і кветіапін, показав підвищену смертність порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. Серед хворих, які отримували рисперидон і плацебо, смертність становила відповідно 4 % і 3,1 %.
Серцево-судинні реакції.
Під час проведення плацебо-контрольованих, рандомізованих клінічних досліджень застосування деяких атипових антипсихотиків, включаючи рисперидон, арипіпразол та оланзапін, у літніх пацієнтів з деменцією, спостерігалося триразове підвищення ризику серцево-судинних реакцій. Механізм підвищення ризику невідомий.
Хвороба Паркінсона та деменція з тільцями Леві.
Лікарі повинні враховувати співвідношення ризик/користь під час застосування нейролептиків, включаючи паліперидону пальмітат, пацієнтам з хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві, оскільки в обох цих категорій хворих може бути підвищений ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС) та підвищеної чутливості до нейролептиків. Прояви підвищеної чутливості можуть включати сплутаність свідомості, притуплення больової чутливості, нестійкість ходи з частими падіннями, а також екстрапірамідні симптоми.
Пріапізм.
Є дані про здатність препаратів, що мають властивості альфа-адреноблокаторів, спричиняти пріапізм. Випадки пріапізму зареєстровано у постмаркетинговому періоді застосування перорального паліперидону, який є активним метаболітом рисперидону. Пацієнтам слід рекомендувати звернутися за медичною допомогою, якщо пріапізм не зникне протягом 3-4 годин.
Є дані про здатність препаратів, що мають властивості альфа-адреноблокаторів, спричиняти пріапізм. Випадки пріапізму зареєстровано у постмаркетинговому періоді застосування перорального паліперидону, який є активним метаболітом рисперидону. Пацієнтам слід рекомендувати звернутися за медичною допомогою, якщо пріапізм не зникне протягом 3-4 годин.
Регуляція температури тіла.
Із застосуванням нейролептиків пов'язують погіршення здатності організму зменшувати внутрішню температуру тіла. Рекомендується виявляти обережність при призначенні паліперидону пальмітату хворим, які можуть піддаватися впливам, що підвищують температуру тіла, зокрема сильному фізичному навантаженню, високій температурі навколишнього середовища, впливу препаратів з активністю холінолітиків, а також зневодненню.
Венозна тромбоемболія.
На тлі застосування антипсихотичних засобів були зареєстровані випадки розвитку венозної тромбоемболії. Оскільки у пацієнтів, які отримують антипсихотичні препарати, в анамнезі часто виявляються фактори ризику розвитку венозної тромбоемболії, це слід враховувати до та під час лікування паліперидону пальмітатом та вжити відповідних заходів.
Протиблювальний ефект.
Доклінічні дослідження паліперидону виявили протиблювотну дію. Цей ефект у людини може маскувати ознаки і симптоми передозування деяких ліків або такі стани, як непрохідність кишечнику, синдром Рейє або пухлина мозку.
Введення.
При введенні Ксепліону ® слід проявляти обережність для недопущення випадкового потрапляння препарату в кровоносну судину.
При введенні Ксепліону ® слід проявляти обережність для недопущення випадкового потрапляння препарату в кровоносну судину.
Інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР).
Спостерігалися випадки інтраопераційного синдрому атонічної райдужки під час хірургічного лікування катаракти у пацієнтів, які приймали лікарські засоби з альфа-адренергічною блокуючою дією, такі як Ксепліон ® .
ІСАР може збільшувати ризик виникнення ускладнень на оці під час та після операції. Перед хірургічним втручанням необхідно повідомити лікаря про прийом альфа 1-адреноблокаторів. Потенційні переваги припинення застосування препарату перед операцією не з'ясовані, тому слід зважити ризики переривання терапії антипсихотичними засобами.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Безпека застосування паліперидону вагітним жінкам не встановлена. У ході досліджень на тваринах ніякої тератогенної дії внутрішньом'язового паліперидону пальмітату або перорального паліперидону не виявлено, але спостерігались інші види репродуктивної токсичності. У новонароджених, матері яких приймали антипсихотики, включаючи паліперидон, у третьому триместрі вагітності, ймовірний розвиток таких побічних реакцій, як екстрапірамідні симптоми та симптоми відміни після народження з різними ступенями тяжкості та тривалістю. Повідомлялось про збудження, гіпертонію, гіпотонію, тремор, сонливість, порушення дихання або порушення харчування. З огляду на вищесказане, за немовлятами слід ретельно наглядати. Ксепліон ® можна призначати вагітним тільки у випадку нагальної потреби, зваживши користь і ризики.
Годування груддю.
Паліперидон проникає у грудне молоко у такій кількості, що може мати вплив на новонародженого, якщо матір застосовує терапевтичні дози препарату. Не слід застосовувати Ксепліон ® протягом годування груддю.
Здатність до зачаття.
У до клінічних дослідженнях відповідного впливу не спостерігалося.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Паліперидон може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом та роботу з іншими механізмами через можливі побічні реакції на нервову систему та зір, такі як седація, сонливість, втрата свідомості, розмитість зору (див. розділ «Побічні реакції»). Тому пацієнтам слід рекомендувати уникати керування автомобілем або іншими рухомими механізмами поки не буде встановлена індивідуальна чутливість до Ксепліону ® .
Спосіб застосування та дози.
Рекомендована початкова доза Ксепліону ® становить 150 мг у перший день лікування та 100 мг через 1 тиждень (восьмий день лікування). З метою швидкого досягнення терапевтичної концентрації обидві ін'єкції слід вводити в дельтоподібний м'яз. Третю дозу слід вводити через місяць після другої початкової дози. Рекомендована щомісячна підтримуюча доза – 75 мг; у залежності від індивідуальної переносимості та/або ефективності дозу можна збільшити або зменшити в діапазоні 25-150 мг. Пацієнтам, які мають надлишкову масу тіла або ожиріння, може бути потрібне підвищення дози. Після другої початкової дози наступні підтримувальні ін'єкції можна вводити в дельтоподібний або сідничний м'яз.
Підтримувальну дозу можна коригувати щомісячно. Однак при цьому слід враховувати тривале вивільнення діючої речовини, оскільки ефект корекції дозування може повністю проявитися через кілька місяців.
Перехід з пероральних форм паліперидону або рисперидону.
Пероральний прийом паліперидону або рисперидону можна припинити у момент початку лікування Ксепліоном ® . Деяким пацієнтам може бути показане поступове припинення застосування перорального паліперидону або рисперидону. Лікування Ксепліоном ® слід розпочинати, як описано вище.
Перехід з рисперидону пролонгованої дії.
Хворим, які отримували рисперидон пролонгованої дії у вигляді ін'єкцій, слід розпочинати терапію Ксепліоном ® відповідно до терміну введення наступної ін'єкції. У подальшому Ксепліон ® вводити 1 раз на місяць. Початковий режим лікування тривалістю один тиждень (дні 1-8), як описано вище, не потрібен. Пацієнти, раніше стабілізовані різними дозами рисперидону пролонгованої дії, можуть досягти такої ж ефективності під час підтримуючого лікування Ксепліоном ® щомісячно при дотриманні дози за схемою, наведеною в таблиці 1.
Таблиця 1.
Остання доза рисперидону пролонгованої дії | Доза Ксепліону ® |
25 мг кожні 2 тижні | 50 мг щомісяця |
37,5 мг кожні 2 тижні | 75 мг щомісяця |
50 мг кожні 2 тижні | 100 мг щомісяця |
Припинення лікування антипсихотичними засобами повинно відбуватися відповідно до інструкцій для медичного застосування цих лікарських засобів. У разі відміни терапії Ксепліоном ® слід враховувати тривалий період вивільнення діючої речовини. Також слід періодично оцінювати необхідність продовження застосування засобів для профілактики екстрапірамідних симптомів.
Пропуск дози .
Рекомендації щодо уникнення пропущених доз.
Другу початкову дозу Ксепліону ® рекомендовано вводити через тиждень після введення першої дози. Щоб уникнути пропущених доз, другу дозу можна ввести за чотири доби до або після запланованого дня (8-го дня) введення. Третю та наступну ін'єкції після початкового режиму лікування слід вводити щомісяця. З метою уникнення пропуску чергової щомісячної дози ін'єкцію можна зробити на сім днів раніше або пізніше запланованої дати введення.
Якщо пропущено час введення другої дози (8-ий день±4 дні), рекомендований повторний початок терапії залежить від тривалості часу, що пройшов з дня першої ін'єкції.
Пропуск другої початкової дози (< 4 тижнів з моменту першої ін'єкції ).
Якщо минуло менше ніж 4 тижні з моменту введення першої ін'єкції, то другу ін'єкцію у дозі 100 мг потрібно ввести якомога швидше в дельтоподібний м'яз. Третю дозу Ксепліону ® 75 мг потрібно ввести через 5 тижнів після введення першої ін'єкції в дельтоподібний або сідничний м'яз (незважаючи на дату введення другої ін'єкції). Далі вводити Ксепліон ® один раз на місяць у дельтоподібний або сідничний м'яз у дозі 25-150 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.
Пропуск другої дози (4-7 тижнів з моменту першої ін'єкції).
Якщо з дня прийому першої ін'єкції минуло від 4 до 7 тижнів, слід дотримуватися нижчезазначеного порядку дій.
1. Ввести ін'єкцію у дозі 100 мг в дельтоподібний м'яз якомога швидше.
2. Наступну ін'єкцію у дозі 100 мг ввести в дельтоподібний м'яз через один тиждень.
3. У подальшому рекомендується щомісячне введення 25-150 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.
Пропуск другої дози (> 7 тижнів з моменту першої ін'єкції).
Якщо минуло більше ніж 7 тижнів з моменту введення першої дози, лікування слід розпочати спочатку.
Пропуск щомісячної підтримуючої дози (від 1 місяця до 6 тижнів).
Після початку лікування Ксепліоном ® рекомендовано вводити підтримуючу дозу щомісячно. Якщо з моменту введення останньої підтримуючої дози пройшло від 1 місяця до 6 тижнів, то наступну дозу слід ввести якомога швидше. Після цього відновити регулярне щомісячне введення призначеної дози Ксепліону ® .
Пропуск щомісячної підтримуючої дози (від 6 тижнів до 6 місяців).
Якщо з моменту останньої ін'єкції Ксепліону ® минуло більше 6 тижнів, то лікування відновлюють як зазначено нижче.
Пацієнти, які приймали підтримувальну дозу 25-100 мг
- Ввести дозу препарату, яка дорівнює попередній, в дельтоподібний м'яз якомога швидше;
- Наступну ін'єкцію у тій самій дозі зробити у дельтоподібний м'яз через один тиждень (день 8);
- Відновити введення препарату щомісяця у дельтоподібний або сідничний м'яз у дозі від 25 мг до 100 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.
Пацієнти, які приймали підтримувальну дозу 150 мг
- Ввести дозу препарату 100 мг у дельтоподібний м'яз якомога швидше;
- Наступну ін'єкцію у тій самій дозі зробити у дельтоподібний м'яз через один тиждень (день 8);
- Відновити введення препарату щомісяця у дельтоподібний або сідничний м'яз у дозі від 25 мг до 100 мг залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності.
Пропуск щомісячної підтримувальної дози (> 6 місяців).
Якщо минуло більше ніж 6 місяців з моменту прийому останньої дози, лікування слід розпочати спочатку.
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти літнього віку.
Ефективність та безпека застосування Ксепліону ® пацієнтам віком понад 65 років не встановлена.
Загалом, для літніх хворих з нормальною функцією нирок рекомендується загальна схема дозування паліперидону пальмітату. Однак у пацієнтів літнього віку функція нирок може бути зниженою, тому слід розглядати необхідність корекції дози як для пацієнтів з порушенням функції нирок (рекомендації щодо режиму дозування пацієнтам з нирковою недостатністю зазначені нижче).
Пацієнти з порушеннями функції нирок.
Застосування Ксепліону ® хворим з порушенням функції нирок систематично не вивчалося. Хворим з легким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≥ 50 до < 80 мл/хв) рекомендується починати застосування паліперидону пальмітату з дози 100 мг у 1-й день лікування і 75 мг на 8-й день лікування (обидві ін'єкції проводять в дельтоподібний м'яз). Рекомендована щомісячна підтримуюча доза – 50 мг у дельтоподібний або сідничний м'яз, хоча залежно від індивідуальної переносимості та/або ефективності дозу можна збільшити або зменшити у діапазоні 25-100 мг.
Ксепліон ® не рекомендується застосовувати хворим з помірним або тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <50 мл/хв) (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнти з порушенням функції печінки.
На основі даних досліджень застосування перорального паліперидону хворим з легким та помірним порушеннями функції печінки корекція дози не потрібна. Застосування паліперидону хворим з тяжкими порушеннями печінки не вивчалося, тому Ксепліон ® слід застосовувати таким пацієнтам з обережністю.
Спосіб застосування.
Паліперидону пальмітат призначений тільки для внутрішньом'язового застосування. Препарат вводять повільно, глибоко у м'яз. Вміст одного шприца слід вводити повністю за один раз, не можна вводити дозу за кілька ін'єкцій. Ін'єкції повинен проводити виключно медичний працівник. Не можна вводити препарат у кровоносні судини або підшкірно.
З метою швидкого досягнення терапевтичної концентрації, ін'єкції у перший та восьмий дні лікування потрібно вводити у дельтоподібний м'яз. Далі підтримуючу щомісячну дозу можна вводити або в дельтоподібний, або в сідничний м'яз. Слід розглянути можливість чергування м'язів (дельтоподібного з сідничним та навпаки) при виникненні болю у місці введення. Слід також чергувати введення препарату з лівої та правої сторони.
Введення ін'єкцій у дельтоподібний м'яз.
Розмір голки, рекомендований для введення паліперидону пальмітату у дельтоподібний м'яз, визначають за масою тіла пацієнта. Для пацієнтів з масою тіла ≥ 90 кг рекомендовано довгу голку з набору. Для хворих з масою тіла < 90 кг рекомендовано коротку голку з набору. Слід чергувати введення препарату у лівий та правий дельтоподібний м'язи.
Введення ін'єкцій у сідничний м'яз.
Для введення паліперидону пальмітату в сідничний м'яз рекомендовано довгу голку з набору. Ін'єкції слід проводити у верхній зовнішній квадрант сідниці. Слід чергувати введення препарату у правий та лівий сідничні м'язи.
Вказівки щодо застосування (інформація призначена винятково для працівників медичних закладів).
Суспензія призначена тільки для одноразового введення. Перед застосуванням слід оглянути її на предмет сторонніх включень. Не застосовувати за наявності видимих часточок.
- Інтенсивно струсити шприц протягом 10 секунд, щоб його вміст став однорідною суспензією.
- Вибрати відповідну голку.
Для введення у дельтоподібний м'яз хворим з масою тіла < 90 кг використовувати коротку голку (з блакитним корпусом), а хворим з масою тіла > 90 кг – довгу голку (з сірим корпусом).
Для введення в сідничний м'яз використовувати довгу голку (з сірим корпусом).
- Тримаючи шприц вертикально, зняти з нього гумовий ковпачок, акуратно обертаючи за годинниковою стрілкою.
- Наполовину відкрити упаковку безпечної голки, взяти ковпачок голки через упаковку та вставити шприц в люерівський ковпачок голки шляхом акуратного обертання за годинниковою стрілкою.
- Зняти з голки ковпачок, потягнувши його уздовж голки. Не слід обертати ковпачок, оскільки це може послабити з'єднання голки зі шприцом.
- Направити шприц з голкою вгору і видавити зі шприца повітря, злегка натиснувши на поршень.
- Ввести увесь вміст шприца в обраний м'яз (дельтоподібний або сідничний).
Слід уникати введення підшкірно або в кровоносну судину.
- Після завершення ін'єкції активувати захисний механізм голки з допомогою великого (рис. 8а) або вказівного (рис. 8b) пальця, або твердої поверхні (рис. 8с). Захисний механізм спрацював, якщо почулося клацання. Утилізувати шприц з голкою належним чином.
8a
8b
8с
Діти.
Безпека та ефективність застосування Ксепліону ® дітям не встановлені, тому препарат не застосовують у цій віковій групі.
Передозування.
Симптоми.
У цілому прояви ознак і симптомів передозування Ксепліоном ® відповідають посиленню відомої фармакологічної дії паліперидону, наприклад сонливість та седація, тахікардія, гіпотонія, подовження інтервалу QT, екстрапірамідні симптоми. Шлуночкова тахікардія за типом «пірует» та фібриляція шлуночків спостерігалися при передозуванні пероральними формами паліперидону. У разі гострого передозування слід враховувати можливість застосуваннями пацієнтами кількох препаратів.
Лікування.
При терапії передозування слід враховувати тривале вивільнення та довгий період напіввиведення паліперидону. Специфічного антидоту до паліперидону не існує. Заходи при передозуванні паліперидону включають симптоматичну терапію та спостереження за клінічним станом пацієнта.
Слід проводити загальні підтримуючі заходи, забезпечити і підтримувати прохідність дихальних шляхів, достатню вентиляцію та насичення крові киснем.
Слід негайно розпочати контроль функції серцево-судинної системи, включаючи постійний моніторинг ЕКГ, для виявлення можливої аритмії. У разі зниження артеріального тиску та циркуляторного колапсу слід вжити відповідних заходів, таких як внутрішньовенне введення розчинів та/або симпатоміметиків. При розвитку тяжких екстрапірамідних симптомів застосовують холінолітики. Слід ретельно контролювати стан хворого до його відновлення.
Побічні реакції.
Профіль безпеки.
Найчастішими побічними реакціями під час клінічних досліджень були безсоння, головний біль, тривожність, інфекції верхніх дихальних шляхів, реакції у місці ін'єкції, паркінсонізм, збільшення маси тіла, акатизія, ажитація, седація/сонливість, нудота, запор, запаморочення, м'язово-скелетний біль, тахікардія, тремор, біль у животі, блювання, діарея, слабкість та дистонія. З них акатизія та седація/сонливість виявилися дозозалежними побічними реакціями.
Побічні реакції, що спостерігалися у клінічних дослідженнях, наведені у Таблиці 2 та розподілені за системами органів та частотою виникнення. Всередині кожного класу частоти небажані реакції представлені у порядку зменшення серйозності. Частота визначається як дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто ( ≥ 1/1000 , < 1/100), рідко (≥ 1/10000,
< 1/1000), дуже рідко (˂ 1/10000) та невідомо (не може бути встановлена з доступних даних).
Таблиця 2.
Система органів | Побічні реакції | ||||
Частота | |||||
Дуже часто | Часто | Нечасто | Рідко | Невідомо | |
Інфекції та інвазії | інфекції верхніх дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, грип | пневмонія, бронхіт, інфекції дихальних шляхів, синусит, цистит, вушні інфекції, очні інфекції, тонзиліт, целюліт, акародерматит, підшкірний абсцес | оніхомікози | ||
Порушення кровоносної та лімфатичної системи | зниження кількості лейкоцитів, анемія, зниження рівня гематокриту, збільшення кількості еозинофілів | агранулоцитоз е , нейтропенія, тромбоцитопенія | |||
Порушення з боку імунної системи | гіперчутливість | анафілактичні реакції е | |||
Порушення з боку ендокринної системи | гіперпролакти-немія а | порушення виділення антидіуретичного гормону | наявність глюкози у сечі | ||
Порушення харчування та обміну речовин | гіперглікемія, збільшення маси тіла, зменшення маси тіла, підвищення рівня тригліцеридів у крові | цукровий діабет с , гіперінсулінемія, збільшення апетиту, анорексія, зниження апетиту, збільшення холестерину у крові | водна інтоксикація е , діабетичний кетоацидоз е , гіпоглікемія, полідипсія | ||
Психічні розлади | безсоння d | ажитація, депресія, тривожність | розлади сну, манія, сплутаність свідомості, зниження лібідо, знервованість, нічні жахіття | притупленість емоцій е , аноргазмія | |
Порушення з боку нервової системи: | головний біль | паркінсонізм b , акатизія b , седація/ сонливість, дистонія b , запаморочення, дискінезія b , тремор | пізня дискінезія, судоми d , втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, постуральне запаморочення, розлади уваги, дизартрія, дизгевзія, гіпестезія, парестезія | злоякісний нейролептичний синдром, церебральна ішемія, відсутність реакції на стимули, втрата свідомості, пригнічений рівень свідомості, діабетична кома е , порушення рівноваги, порушення координації е , ритмічне похитування голови е | |
Порушення з боку органів зору | розмитість зору, кон'юнктивіт, сухість очей | глаукома е , розлади руху очей, закочування очей, світлобоязнь, збільшення сльозовиділення, очна гіперемія | |||
Порушення з боку органів слуху | вертиго, тиніт, біль у вухах | ||||
Порушення з боку серця | брадикардія, тахікардія | фібриляція передсердь, атріовенрикулярна блокада, подовження інтервалу QT на кардіограмі, синдром постуральної ортостатичної тахікардії, відхилення на кардіограмі, відчуття серцебиття | синусова аритмія | ||
Порушення з боку судинної системи | гіпертензія | гіпотензія, ортостатична гіпотензія | легенева емболія e , венозний тромбоз, ішемія e , припливи | ||
Порушення з боку дихальної системи | кашель, закладеність носа | диспное, застій у легенях, свистяче дихання, фаринголарингеальний біль, носова кровотеча | синдром нічного апное е , гіпервентиляція е , аспіраційна пневмонія е , погіршення прохідності дихальних шляхів, дисфонія е | ||
Порушення з боку травної системи | біль у животі, блювання, нудота, запор, діарея, диспепсія, зубний біль | дискомфорт у животі, гастроентерит, сухість у роті, метеоризм | панкреатит, непрохідність кишечнику е , заворот кишок, набряк язика, нетримання калу, фекалома, дисфагія, хейліт е | ||
Порушення з боку гепатобіліар-ної системи | підвищення рівня трансаміназ | підвищення рівня гаммаглутамілтранс-ферази, підвищення рівня печінкових ферментів | жовтяниця е | ||
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин | висипання | кропив'янка, свербіж, алопеція, екзема, сухість шкіри, еритема, акне | ангіоневротичний набряк е , медикаментозний дерматит, гіперкератоз, зміна кольору шкіри е , себорейний дерматит е , лупа | ||
Порушення з боку м'язово-скелетної системи та сполучної тканини | м'язовоскелетний біль, біль у спині | м'язові спазми, скутість суглобів, біль у шиї, артралгія | рабдоміоліз е , підвищення рівня креатинфосфокі-нази у крові, порушення постави е , набрякання суглобів, м'язова слабкість | ||
Порушення з боку сечовидільної системи | нетримання сечі, полакіурія, дизурія | затримка сечовипускання | |||
Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани | синдром відміни препарату у немовлят (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю») е | ||||
Порушення з боку репродуктив-ної системи та молочних залоз | еректильна дисфункція, порушення еякуляції, аменорея, затримка менструації, менструальні розлади d , гінекомастія, галакторея, статева дисфункція, вагінальні виділення | приапізм е , біль у молочних залозах, дискомфорт у молочних залозах, набрякання молочних залоз, збільшення грудей, виділення з грудей | |||
Системні порушення та порушення, пов'язані із способом прийому | пірексія, астенія, слабкість, реакції у місці ін'єкції | набряк обличчя, набряки d , порушення ходи, біль у грудині, дискомфорт у грудині, погане самопочуття, ущільнення у місці ін'єкції | гіпотермія, зниження температури тіла d , озноб, підвищення температури тіла, спрага, синдром відміни препарату е , абсцес у місці ін'єкції, целюліт у місці ін'єкції, кіста у місці ін'єкції е , гематома у місці ін'єкції | ||
Пошкодження, отруєння та процедурні ускладнення | падіння |
а – Див. підрозділ «Гіперпролактинемія» нижче
b – Див. підрозділ «Екстрапірамідні симптоми» нижче
с – Під час плацебо-контрольованих досліджень про цукровий діабет повідомлялося у 0,32 % пацієнтів у групі Ксепліону ® порівняно з 0,39 % пацієнтів у групі плацебо. Загальна частота з усіх клінічних досліджень становила 0,47 %.
d – Безсоння включає: розлади засинання, інтрасомнічні розлади сну; судоми включають: великий епілептичний напад; набряки включають: генералізований набряк, периферійний набряк, точковий набряк; менструальні розлади включають: нерегулярні менструації, олігоменорею.
е – повідомлялося під час постмаркетингового періоду паліперидону.
Побічні реакції, що спостерігалися при прийомі рисперидону
Паліперидон є активним метаболітом рисперидону, тому профілі побічних реакцій цих речовин є порівнянними (включаючи пероральні та парентеральні лікарські форми).
На додачу до вищезазначених побічних реакцій, наступні побічні реакції спостерігалися при прийомі рисперидону, очікується, що вони можуть виникнути і при застосуванні Ксепліону ® .
Порушення з боку нервової системи: цереброваскулярні розлади.
Порушення з боку органів зору: інтраопераційний синдром атонічної райдужки.
Порушення з боку дихальної системи: хрипи.
Системні порушення та порушення, пов'язані зі способом прийому (спостерігалися при застосуванні ін'єкційних форм рисперидону): некроз у місці ін'єкції, виразка у місці ін'єкції.
Опис вибіркових побічних реакцій
Анафілактичні реакції.
Під час постмаркетингового періоду рідко повідомлялося про випадки анафілактичних реакцій після ін'єкцій Ксепліону ® у пацієнтів, стан яких попередньо було стабілізовано пероральним рисперидоном або пероральним паліперидоном (див. розділ «Особливості застосування»).
Реакції у місці ін'єкції.
Найчастішою побічною реакцією, пов'язаною із введенням препарату, про яку повідомлялося, був біль. Більшість цих реакцій були від легкого то помірного ступеня тяжкості. Під час усіх досліджень ІІ та ІІІ фази оцінка болю у місці ін'єкцій за візуальною аналоговою шкалою продемонструвала тенденцію до зменшення частоти виникнення та інтенсивності болю з часом. Ін'єкції у дельтовидний м'яз сприймалися більш болючими, ніж ін'єкції у сідничний м'яз. Інші реакції у місці ін'єкції були здебільшого легкого ступеня тяжкості та включали ущільнення (часто), свербіж (нечасто) та виникнення вузликів (рідко).
Екстрапірамідні симптоми.
Екстрапірамідні симптоми включають зведений аналіз наступних термінів: паркінсонізм (включає гіперсекрецію слини, м'язово-скелетну скутість, паркінсонізм, слинотечу, ригідність на зразок «зубчатого колеса», брадикінезію, гіпокінезію, маскоподібне обличчя, напруженість м'язів, акінезію, ригідність потиличних м'язів, паркінсонічну ходу, розлади глабелярного рефлексу та паркінсонічний тремор спокою), акатизія (включає акатизію, неспокійність, гіперкінезію та синдром неспокійних ніг), дискінезія (включає дискінезію, посмикування м'язів, хореоатетоз, атетоз та міоклонус), дистонія (включає дистонію, гіпертонію, кривошию, мимовільні скорочення м'язів, м'язові контрактури, блефароспазм, мимовільні рухи очних яблук, параліч язика, тики м'язів обличчя, ларингоспазм, міотонію, опістотонус, орофарингеальний спазм, плевротонус, спазм язика та тризм) та тремор. Слід відзначити, що включений ширший перелік симптомів, які не обов'язково можуть мати екстрапірамідне походження.
Збільшення маси тіла.
У дослідженні 13-го тижня з початковою дозою 150 мг пропорція пацієнтів з ненормальним збільшенням маси тіла ≥ 7 % виявилася дозозалежною, з частотою 5 % у групі плацебо порівняно з 6 %, 8 % та 13 % у групі Ксепліону ® 25 мг, 100 мг та 150 мг відповідно.
Протягом 33-тижневого відкритого перехідного/підтримуючого періоду довготривалого дослідження запобігання рецидивам 12 % пацієнтів, які отримували Ксепліон ® , відповідали даному критерію (збільшення маси тіла на ≥ 7 % з подвійної сліпої фази до кінцевої точки); середнє збільшення маси тіла з відкритого початкового рівня становило + 0,7 (4,79) кг.
Гіперпролактинемія.
Під час клінічних досліджень середнє збільшення рівня сироваткового пролактину спостерігалося у пацієнтів обох статей, які отримували Ксепліон ® . Про побічні реакції, які могли бути спричинені підвищенням рівня пролактину (наприклад аменорея, галакторея, менструальні розлади, гінекомастія) повідомлялося загалом у ˂ 1 % пацієнтів.
Побічні реакції, властиві даному класу лікарських засобів.
Пролонгація інтервалу QT, вентрикулярні аритмії (фібриляція шлуночків, шлуночкова тахікардія), раптова нез'ясована смерть, зупинка серця, тріпотіння-мерехтіння передсердь можуть виникнути при прийомі антипсихотичних засобів. Повідомлялося про випадки венозної тромбоемболії, включаючи випадки легеневої емболії та тромбозу глибоких вен під час застосування антипсихотичних лікарських засобів (частота невідома).
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Не слід змішувати Ксепліон ® з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
По 0,5 мл або 0,75 мл, або 1,0 мл, або 1,5 мл у попередньо наповненому шприці; по
1 шприцу і 2 голки для внутрішньом'язових ін'єкцій у картонній коробці.
1 шприцу і 2 голки для внутрішньом'язових ін'єкцій у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник и .
Відповідальні за випуск серії:
Янссен Фармацевтика Н.В./Janssen Pharmaceutica NV
Сілаг АГ/Cilag AG.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Турнхоутсевег 30, В-2340 Беерсе, Бельгія/
Turnhoutseweg 30, B-2340, Beerse, Belgium.
Хохштрассе 201, Шаффхаузен 8200, Швейцарія/
Hochstrasse 201, 8200 Schaffhausen, Switzerland.
Hochstrasse 201, 8200 Schaffhausen, Switzerland.
ПАЛИПЕРИДОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа