КУБИЦИН порошок для приготовления конц. д/р-ра д/инф. 350 мг фл. №1

Для медицинского использования лекарственного продукта

Кубицин

(Cubicin ^® )

Хранилище:

Активное вещество: даптомуцин;

1 флакон содержит 350 мг или 500 мг даптомицина;

Эксципиент: гидроксид натрия.

Дозировка формы. Порошок для концентрата для инфузионного раствора.

Основные физико -химические свойства: лиофилизированный конгломерат от бледно -желтого до светло -коричневого.

Фармакотерапевтическая группа.

Антибактериальные агенты для системного использования. ATX CODE J01X X09.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Механизм действия

Даптомицин является натуральным произведением класса циклических липопептидов, который показывает активность только с грамположительными бактериями.

Даптомицин связывается (в присутствии ионов кальция) с бактериальными клеточными мембранами и вызывает быструю деполяризацию потенциала клеточной мембраны как в фазе роста, так и в стационарной фазе. Эта потеря мембранного потенциала вызывает ингибирование синтеза белка, ДНК и РНК, что приводит к бактериальной клетке с его небольшим лизисом.

Фармакокинетика и фармакодинамика

Даптомицин демонстрирует быструю, зависящую от концентрации бактерицидной активности в отношении грамположительных микроорганизмов in vitro и in vivo на животных. В животном/месяц/max/max/max/max/max/max/max/max/max/max/max/max/max/max/max/max/max/ _max / mavo дозы в однократных дозах, эквивалентные 4 мг /кг и 6 мг/кг дозы один раз в день у людей.

Механизмы сопротивления

Появление штаммов с пониженной чувствительностью к даптомицину наблюдалось, в частности, у пациентов с трудными инфекциями и/или после использования препарата в течение длительного времени. В частности, случаи неэффективности лечения пациентов с инфекциями Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis или Enterococcus faecium , включая пациентов с бактериемией, которые сопровождались отбором микроорганизмов с уменьшенной чувствительностью или выраженным периодом лечения или выражены.

Механизм (ы) устойчивости к даптомицину еще не был определен (ы).

Предельные значения

Ограниченные значения минимальной ингибирующей концентрации (MIS) (MIS), установленной Европейской комиссией для определения антимикробной чувствительности (EUCAST) для бактерий рода стафилококки и стрептококки (кроме S. pneumoniae ), являются: чувствительные ≤ 1 мг/л и устойчивый> 1 мг.

Чувствительность

Распространенность устойчивых видов может отличаться в зависимости от географических зон и времени для определенных видов, поэтому желательно иметь локальную информацию о сопротивлении, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости вы должны обратиться за советом к эксперту, если местная распространенность устойчивых типов заключается в том, что выполнимость использования препарата сомнительна для лечения некоторых типов инфекций.

*Типы, чья деятельность была должным образом доказана в клинических испытаниях.

Информация о клинических исследованиях

В ходе двух клинических испытаний со сложными инфекциями кожи и мягких тканей 36 % пациентов, получающих кубицин, соответствуют критериям синдрома системной воспалительной реакции (SIRS). Наиболее распространенным типом инфекции была раневая инфекция (38 % пациентов), а 21 % пациентов имели большие абсцессы. Такая ограниченная популяция пациентов, проходящих лечение, следует учитывать при принятии решения об использовании кубицина.

В ходе рандомизированного контролируемого открытого исследования с участием 235 пациентов с бактериемией, вызванной Staphylococcus aureus (т. Е., когда по крайней мере один положительный стафилококк Aureus получается до первой дозы), 19 из 120 пациентов, получающих кубик. Из этих 19 пациентов 11 были инфицированы метициллином -чувствительными и 8 -резистентными метициллином штаммами Staphylococcus aureus . Частота успешных результатов у пациентов с правым инфекционным эндокардитом показана в таблице 1.

Таблица 1

Неэффективность лечения, вызванная постоянной или рецидивирующей инфекцией Staphylococcus aureus , наблюдалась у 19/120 (15,8 %) пациентов с введением кубицина, у пациентов с получением 1/53 (16,7 %) с ванкомицином и 2/62 (3,2 %). Полу -синтетический пенициллин с антистафилококковой активностью. Среди пациентов, у которых была неэффективность лечения, шесть пациентов из группы кубицина и одного из введения ванкомицина были инфицированы Staphylococcus aureus, что привело к увеличению мисс даптомицина во время или после лечения. Большинство пациентов, у которых было неэффективное лечение из -за постоянной или рецидивирующей инфекции, вызванной Staphylococcus aureus , вызванным глубоко локализованным очагом инфекции, и не получили необходимую операцию.

Фармакокинетика.

Фармакокинетика даптомицина обычно линейна и не зависит от дозы в диапазоне дозы от 4 до 12 мг/кг при вводе один раз в день в форме 30-минутной внутривенной инфузии в течение до 14 дней у здоровых добровольцев. Постоянная терапевтическая концентрация достигается на третий день.

Исследования на животных показали, что даптомицин не поглощается в значительной степени после перорального введения.

Распределение.

Устойчивый объем распределения даптомицина составлял приблизительно 0,1 л/кг у здоровых взрослых добровольцев и не зависел от дозы. Исследование крыс в тканях показало, что даптомицин слегка проникает в кровопролитие и плацентарные барьеры в одноразовом и многократном использовании.

Даптомицин связывается с плазменными белками, независимо от концентрации. У здоровых добровольцев и пациентов, получающих даптомицин, связывание белка в среднем составило около 90 %, включая пациентов с нарушением функции почек.

Биотрансформация.

Исследования in vitro продемонстрировали, что нет микросомального метаболизма печени у пациентов. В in vitro даптомицин не индуцировал и не игнорировал активность клинически значимых людей человека (1A2, 2A6, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 и 3A4). Маловероятно, что даптомицин подавит или индуцирует метаболизм лекарств, метаболизируемых системой P450.

После инфузии даптомицина 14C-Miracle, здоровых добровольцев, уровень радиоактивности плазмы был равен уровню концентрации, который определялся методом микробиологического анализа. Неактивные метаболиты определяли в моче с помощью разницы между общими концентрациями радиоактивных соединений и концентрациями микробиологически активных соединений. Во время отдельного исследования не было обнаружено никаких плазменных метаболитов, и в моче было обнаружено небольшое количество трех окислительных метаболитов и одно неопределенное соединение. Локализация метаболизма не определена.

Размножение.

Даптомицин выделяется в основном почками. Сопутствующее использование пробенецида и даптомицина не влияет на фармакокинетику даптомицина у людей, что указывает на минимально активную секрецию таналия даптомицина или его отсутствие.

После внутривенного введения клиренс плазмы даптомицина составляет приблизительно от 7 до 9 мл/ч/кг, а зазор почечного проведения - от 4 до 7 мл/ч/кг.

При использовании радиоактивной этикетки 78 % использованной дозы выводили в моче, причем приблизительно 50 % активного вещества не изменилось. Приблизительно 5 % используемой дозы было выведено.

Специальные группы пациентов.

Пожилые пациенты. После внутривенного введения одной дозы кубицина 4 мг/кг в течение 30 минут средний общий клиренс даптомицина у пожилых пациентов (≥ 75 лет) был приблизительно на 35 % ниже, а средняя _{версия AUC 0-} примерно на 58 % выше, чем в Молодые здоровые добровольцы (18-30 лет). Там не было никакой разницы в C _Max . Отмеченная разница объясняется, скорее всего, обычным ухудшением функции почек, характерным для пожилых людей.

Коррекция дозы не требуется только в возрасте. Тем не менее, функция почек должна быть оценена, а доза уменьшается, если есть признаки тяжелой почечной функции.

Дети (18 лет). Фармакокинетика даптомицина после однократной дозы кубицина 4 мг/кг была рассмотрена у трех групп пациентов с детства (2-6 лет, 7-11 лет и 12-17 лет) с грамположительной инфекцией, установленной или подозреваемой. Фармакокинетика даптомицина после одной дозы 4 мг/кг у детей в возрасте 12-17 лет, как правило, аналогична фармакокинетике у здоровых взрослых участников с нормальной функцией почек с тенденциями к немного меньшим AUC и C _MAX у детей. В более молодых возрастных группах (2-6 и 7-11 лет) общий клиренс был выше, чем у пациентов 12-17 лет, что привело к более низкому уровню воздействия (AUC и C _MAX ) и полураспада. Эффективность в ходе этого исследования не была изучена.

Было проведено отдельное исследование для оценки фармакокинетики даптомицина после введения одной дозы кубицина 8 мг/кг или 10 мг/кг в виде 1- или 2-часовой инфузии у детей в возрасте 2-6 лет, включая. с граммпозитивной инфекцией установлена ​​или подозреваемой, против стандартной антибиотикотерапии.

Среднее воздействие (AUC _{0-версия} ) составило приблизительно 429 и 550 мкг/ч/мл после введения однократных доз 8 мг/кг и 10 мг/кг соответственно, аналогично воздействию, отмеченному у взрослых после введения 4 мг/кг в равновесии (495 мкг/ч/мл). Фармакокинетика даптомицина в диапазоне тестовых доз является линейной. Полупластинка, очистка и объем распределения были аналогичны обеим дозам.

Пациенты с избыточной массой тела. По сравнению с пациентами, которые не страдают от ожирения, системное воздействие на даптомицина увеличился на 28 % у пациентов со средней массой тела (индекс массы тела 25-40 кг/м ² ) и на 42 % у пациентов с чрезвычайным массовым весом (тела массы больше чем 40 кг/м ² ). Тем не менее, корректировки дозы с учетом избыточного веса пациента не требуются.

Секс Не наблюдалось существенных различий в фармакокинетике даптомицина в зависимости от пола пациента.

Почечная недостаточность. При дозировке 4 мг/кг или 6 мг/кг даптомицина в течение 30 минут для пациентов с различной степенью почечной недостаточности, очистка даптомицина и системное воздействие (AUC - область под фармакокинетической кривой) увеличивалось по почек Уменьшение (CLIRE of Storage).

Основываясь на фармакокинетике и данных моделирования, AUC Daptomycin в первый день после дозы 6 мг/кг у пациентов, которые находились на гемодиализе или длительном амбулаторном перитонеальном диализе, был в 2 раза выше, чем у пациентов с нормальной функцией почки сама доза. Во второй день после введения 6 мг/кг для пациентов, которые находились на гемодиализе или длительный амбулаторный перитонеальный диализ, AUC -даптомицин был примерно в 1,3 раза выше, чем у пациентов с нормальной функцией почек после второй дозы 6 мг/кг. Ввиду этого рекомендуется, чтобы пациенты, находящиеся на гемодиализе или длительный амбулаторный брюшной диализ, получали даптомицин один раз каждые 48 часов в дозе, рекомендованной для лечения соответствующего типа инфекции.

Печеночная недостаточность. Фармакокинетика даптомицина при использовании одной дозы 4 мг/кг не различается у пациентов с умеренной печеночной недостаточностью (класс B по шкале детей-и-пю) по сравнению со здоровыми добровольцами, сходными по полу, возрасту и массе тела. Пациенты с умеренной нарушением функции печени при использовании коррекции дозы даптомицина не требуются. Фармакокинетика даптомицина у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью (класс С по шкале детей-и-и) не была оценена.

Клинические характеристики.

Индикация.

• Сложные инфекции кожи и подкожных тканей .

• Право, связанный с инфекционным эндокардитом, вызванный Staphylococcus aureus .

• Обработка бактериемии, вызванной Staphylococcus aureus, в случае ассоциации с правым инфекционным эндокардитом или сложной кожной инфекцией и подкожной тканью.

Кубицин активен только против грампозитивных бактерий. При лечении заболеваний, вызванных смешанными инфекциями, кубицин должен назначаться как часть комбинированной терапии.

Противопоказание.

Гиперчувствительность к даптомицину или на вспомогательные вещества.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.

Даптомицин не влияет на метаболизм косвенного цитохрома P450 (CYP450). Маловероятно, что даптомицин подавит или стимулирует метаболизм лекарств, метаболизируемых системой P450.

Они изучали лекарственные взаимодействия кубицина с азерреонамом, тобрамицином, варфарином и пробенецидом. Кубицин не влияет на биодоступность варфарина или пробенецида, и эти препараты также не изменили фармакокинетику даптомицина. Фармакокинетика даптомицина не имела значительных изменений в действии Азтреона.

Хотя небольшие изменения в фармакокинетике даптомицина и тобрамицина наблюдались при введении в виде внутривенной инфузии в течение 30 минут с кубицином в дозе 2 мг/кг, изменения не были статистически значимыми. Взаимодействие между даптомицином и тобрамицином в утвержденной дозе кубицина неизвестно. Внимание оправдано, когда кубицин используется вместе с тобрамицином.

Опыт сопутствующего использования кубицина и варфарина ограничен. Использование кубицина с другими антикоагулянтами, кроме варфарина, не было проведено. В первые несколько дней после начала терапии кубицином у пациентов, получающих кубицин и варфарин, следует контролировать антикоагулянтную активность.

Опыт одновременного использования даптомицина с другими лекарствами, которые могут вызвать миопатию (например, ингибиторами HMG-CoA-Reductase) ограничен. Тем не менее, иногда наблюдалось увеличение уровней ХФУ и случаев рабдомиолизма у пациентов, принимающих одно из этих препаратов против терапии кубицином. Рекомендуется временно прекратить использование других препаратов, которые могут вызвать миопатию во время лечения кубицином, за исключением случаев, когда польза от сопутствующего использования превышает риск. Если невозможно избежать сопутствующего использования, уровни ХФУ следует проверять более одного раза в неделю, а пациенты должны быть осторожны с любыми признаками или симптомами, которые могут указывать на миопатию.

Даптомицин выделяется в основном почечной фильтрацией, поэтому его уровни в плазме могут быть повышены путем сопутствующего использования лекарств, которые снижают почечную фильтрацию (например, нестероидные противовоспалительные препараты и ингибиторы циклооксигеназы-2). Кроме того, одновременное использование может быть фармакодинамическим взаимодействием из -за аддитивного воздействия на почки. Поэтому для даптомицина рекомендуется осторожность с любым другим препаратом, который может снизить почечную фильтрацию.

Во время наблюдения после маркетинга были зарегистрированы случаи взаимодействия даптомицина и определенных реагентов, используемых в некоторых методах определения времени протромбина/международного нормализованного соотношения (PB/EMC). Это взаимодействие привело к ошибочным результатам: увеличение IC и увеличение Министерства чрезвычайных ситуаций. Если пациенты, получающие даптомицин, имеют непостижимые отклонения от нормы IF/MHC, следует учитывать возможность взаимодействия in vitro во время лабораторных испытаний. Вероятность ошибочных результатов может быть сведена к минимуму путем взятия образцов для определения PT или EMC при примерно на самой низкой концентрации в даптомицине в плазме.

Особенности приложения.

Общий

Если после начала терапии кубицином определяется другая локализация инфекции в организме, в дополнение к сложной инфекции кожи и подкожной ткани или инфекционного эндокардита с правой стороны, использование альтернативной антибактериальной терапии, эффективно для лечения этого типа Инфекция должна быть рассмотрена.

Реакции анафилаксии/гиперчувствительности

При использовании кубицина сообщалось о анафилактических реакциях/гиперчувствительности. В случае аллергической реакции на кубицин его использование останавливается и назначает надлежащую терапию.

Пневмония

Клинические исследования показали, что кубицин не эффективен для лечения пневмонии. Следовательно, кубицин не указан для лечения пневмонии.

Право, связанный с инфекционным эндокардитом, вызванный Staphylococcus aureus

Клинические данные об использовании кубицина для лечения инфекционного эндокардита с поражениями правильных сердец, вызванных Staphylococcus aureus , ограниченными 19 пациентами.

Эффективность кубицина для пациентов с инфекциями протезного клапана или инфекционным эндокардитом с поражениями левого сердца, вызванных Staphylococcus aureus, не установлена.

Глубоко локализованные инфекции

Пацієнтам з глибоко локалізованою інфекцією якнайшвидше потрібно надати необхідну хірургічну допомогу (хірургічна обробка рани, видалення протезів, хірургічна заміна клапана тощо).

Інфекції, спричинені ентерококами

Немає достатньо доказів можливої клінічної ефективності Кубіцину проти інфекцій, спричинених ентерококами, в тому числі Enterococcus faecalis та Enterococcus faecium . Крім того, не було визначено режими дозування даптоміцину, що можуть бути доцільними для лікування ентерококових інфекцій з бактеріємією або без неї. Були зафіксовані випадки неефективного лікування даптоміцином ентерококових інфекцій, які переважно супроводжувалися бактеріємією. Іноді неефективність лікування була пов'язана з виділенням мікроорганізмів зі зниженою чутливістю або вираженою резистентністю до даптоміцину.

Нечутливі мікроорганізми

Застосування антибіотиків може зумовити розвиток резистентних до препарату мікроорганізмів. Якщо суперінфекція виникає протягом терапії, необхідно вжити відповідних заходів.

Діарея, асоційована з Clostridium difficile

На тлі застосування Кубіцину повідомлялося про діарею, асоційовану з Clostridium difficile (CDAD). Якщо діарея, асоційована з Clostridium difficile , є підозрюваною або підтвердженою, застосування Кубіцину, можливо, доведеться припинити і розпочати відповідне лікування за клінічними показаннями.

Вплив препарату на дані лабораторних досліджень

Помилкове подовження протромбінового часу (ПЧ) та підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) були виявлені при застосуванні для аналізу певних рекомбінантних тромбопластинових реагентів.

Креатинфосфокіназа та міопатія

Повідомлялося про збільшення у плазмі рівнів креатинфосфокінази (КФK, ММ-ізоензим), що асоціюється з м'язовими болем та/або слабкістю, а також про випадки міозиту, міоглобінемії та рабдоміолізу. Помітне зростання рівнів КФК у плазмі, що перевищували верхню межу норми (ВМН) у 5 разів і більше, без симптомів з боку м'язів, частіше відзначалося у ході клінічних досліджень у пацієнтів, яким призначали Кубіцин (1,9 %), ніж у тих, хто отримував препарати порівняння (0,5 %). Рекомендовано:

• плазмові рівні КФК вимірювати перед початком лікування та регулярно через однакові проміжки часу (принаймні 1 раз на тиждень) під час терапії у всіх пацієнтів;

• КФК вимірювати частіше (наприклад кожні 2-3 дні щонайменше протягом перших двох тижнів лікування) у пацієнтів, яким загрожує підвищений ризик розвитку міопатії. Наприклад, пацієнти з будь-яким ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 80 мл/хв), у тому числі ті, які знаходяться на гемодіалізі або тривалому амбулаторному перитонеальному діалізі, та пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, що, як відомо, здатні спричинити міопатію (наприклад інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, фібрати та циклоспорин).

Не можна виключати, що у пацієнтів із рівнями КФК, більше ніж у 5 разів вищими за верхню межу норми, перед початком лікування може бути підвищений ризик подальшого збільшення рівня КФК під час застосування даптоміцину. Це слід мати на увазі, починаючи терапію даптоміцином, і якщо даптоміцин застосовується, моніторинг рівня КФК у цих пацієнтів слід проводити частіше ніж 1 раз на тиждень.

Кубіцин не слід застосовувати пацієнтам, які приймають інші лікарські засоби, здатні спричинити міопатію, окрім випадків, коли вважається, що користь для пацієнта більша за ризик.

Пацієнтів потрібно регулярно обстежувати в період лікування щодо будь-яких ознак або симптомів, що можуть свідчити про міопатію.

Рівні КФК слід перевіряти кожні 2 дні в усіх пацієнтів, у яких розвинувся м'язовий біль, болючість, слабкість або судоми невідомої етіології. За наявності непоясненних м'язових симптомів потрібно припинити застосування Кубіцину, якщо рівень КФК більше ніж у 5 разів перевищує верхню межу норми.

Периферична нейропатія

Потрібно ретельно контролювати пацієнтів протягом лікування на наявність симптомів нейропатії, а також потрібно визначити необхідність відміни даптоміцину.

Еозинофільна пневмонія

Повідомлялося про випадки еозинофільної пневмонії у пацієнтів, які отримують Кубіцин. У більшості випадків, пов'язаних із застосуванням Кубіцину, у пацієнтів розвивалися гарячка, задишка з гіпоксичною дихальною недостатністю та дифузні інфільтрати в легенях. Більшість випадків спостерігалася після більш ніж 2 тижнів лікування Кубіцином з позитивною динамікою після відміни Кубіцину і призначення стероїдної терапії. Повідомлялося про рецидиви еозинофільної пневмонії при повторному призначенні препарату. Пацієнти з такими симптомами під час прийому Кубіцину потребують негайного медичного обстеження, в тому числі у разі необхідності – бронхоальвеолярного лаважу, для виключення інших причин (наприклад бактеріальної інфекції, грибкової інфекції, паразитів, інших лікарських засобів). Слід негайно відмінити Кубіцин і у разі необхідності розпочати лікування системними стероїдами.

Ниркова недостатність

Під час лікування Кубіцином повідомлялося про випадки порушення функції нирок. Тяжке порушення функції нирок само по собі може також сприяти підвищенню рівнів даптоміцину, що може збільшити ризик розвитку міопатії (див. вище).

Пацієнтам із кліренсом креатиніну < 30 мл/хв необхідно коригувати інтервал доз Кубіцину. Безпека та ефективність корекції інтервалу доз не були оцінені в ході контрольованих клінічних досліджень, і рекомендації базуються переважно на даних фармакокінетичного моделювання. Таким пацієнтам Кубіцин слід застосовувати, лише коли очікувана клінічна користь переважає потенційний ризик.

Рекомендується обережність при застосуванні Кубіцину, якщо кліренс креатиніну < 80 мл/хв до початку лікування. Рекомендується регулярний моніторинг функції нирок.

Регулярний моніторинг ниркової функції також рекомендується протягом супутнього застосування потенційно нефротоксичних препаратів незалежно від попереднього стану функцій нирок пацієнта.

Ожиріння

У пацієнтів з ожирінням з індексом маси тіла (ІМТ) > 40 кг/м, але кліренсом креатиніну > 70 мл/хв показник AUC _0-∞ даптоміцину був значно збільшений (в середньому на 42 % вище), ніж у відповідних пацієнтів із нормальною масою тіла. Інформація про безпеку та ефективність даптоміцину для пацієнтів зі значним ожирінням обмежена, тому рекомендується дотримуватися обережності. Однак на даний час немає доказів необхідності зменшення дози.

Застосування у період вагітності або годування груддю .

Вагітність

Клінічних даних щодо впливу даптоміцину на перебіг вагітності немає. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, перебіг пологів або післяпологовий розвиток.

Кубіцин не слід застосовувати в період вагітності, окрім випадків явної необхідності, тобто тільки якщо потенційна користь переважає можливий ризик.

Годування груддю

У ході одного дослідження Кубіцин в дозі 500 мг/добу вводили щоденно протягом 28 днів жінці, яка годує груддю, і на 27 день збирали зразки молока протягом 24 годин. Найбільша виміряна концентрація даптоміцину у грудному молоці була невеликою та становила 0,045 мкг/мл. Таким чином, поки не отримано більшої кількості даних, грудне вигодовування слід припинити у разі застосування Кубіцину жінкам, які годують груддю.

Фертильність

Клінічні дані щодо фертильності для даптоміцину відсутні. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень щодо здатності керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводилося.

З огляду на зафіксовані небажані реакції на препарат, малоймовірно, що Кубіцин впливатиме на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами.

Спосіб застосування та дози .

Кубіцин вводять шляхом повільної внутрішньовенної інфузії протягом більше 30 хв.

Ускладнені інфекції шкіри та підшкірних тканин, спричинені Staphylococcus aureus, без бактеріємії. Рекомендована доза становить 4 мг/кг маси тіла 1 раз на добу протягом 7-14 діб або поки інфекція не буде усунена.

Ускладнені інфекції шкіри та м'яких тканин, спричинені Staphylococcus aureus, із супутньою бактеріємією. Кубіцин 6 мг/кг вводять одноразово кожні 24 години. Корекцію дози для пацієнтів із порушенням функції нирок розглянуто далі. Лікування може тривати більше 14 діб відповідно до очікуваного ризику ускладнень у кожного окремого пацієнта.

Діагностований або підозрюваний правосторонній інфекційний ендокардит, зумовлений Staphylococcus aureus . Рекомендована доза для дорослих становить 6 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. Корекцію дози для пацієнтів із порушенням функції нирок розглянуто далі. Тривалість терапії встановлюють відповідно до наявних офіційних рекомендацій.

Кубіцин застосовують внутрішньовенно у 0,9 % розчині хлориду натрію. Кубіцин не слід застосовувати частіше ніж 1 раз на добу.

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Даптоміцин виводиться переважно нирками.

Через обмежений клінічний досвід Кубіцин слід застосовувати пацієнтам із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 80 мл/хв), лише якщо вважається, що очікувана клінічна користь переважає потенційний ризик. У пацієнтів із будь-яким ступенем порушення функції нирок слід проводити ретельне спостереження за відповіддю на лікування, функцією нирок та рівнями креатинфосфокінази (КФК).

Таблиця 2

Корекція дози для пацієнтів із нирковою недостатністю залежно від показань та кліренсу креатиніну

¹ Безпека та ефективність відкоригованих інтервалів між введенням не були оцінені в ході контрольованих клінічних досліджень, і рекомендації спираються на результати досліджень фармакокінетики та моделювання.

² Подібна корекція доз, що спирається на дані фармакокінетики у добровольців, у тому числі на результати фармакокінетичного моделювання, рекомендована для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі (CAPD). У разі можливості Кубіцин слід вводити після завершення діалізу в дні його проведення.

Печінкова недостатність.

Пацієнтам з печінковою недостатністю від легкого до помірного ступеня (клас В за шкалою Чайлд-П'ю) не потрібне коригування дози препарату Кубіцин. Немає даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлд-П'ю). Тому слід з обережністю застосовувати Кубіцин таким пацієнтам.

Пацієнти літнього віку.

Пацієнтам літнього віку слід застосовувати рекомендовані дози, за винятком осіб із тяжкою нирковою недостатністю. Оскільки дані щодо безпеки та ефективності даптоміцину для пацієнтів віком від 65 років обмежені, таким пацієнтам слід застосовувати препарат з обережністю.

Діти

Безпека та ефективність Кубіцину для дітей (віком до 18 років) не встановлені. Наявні на сьогодні дані описані в розділі Фармакокінетика , але ніяких рекомендацій щодо дозування не може бути надано.

Спосіб застосування

Кубіцин застосовують у вигляді внутрішньовенної інфузії і вводять протягом 30 хв.

Приготування розчину для інфузії потребує додаткового розведення, як описано нижче.

Введення Кубіцину у вигляді 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії

Концентрацію Кубіцину 50 мг/мл для інфузії отримують шляхом відновлення ліофілізованого препарату в 7 мл (для Кубіцину 350 мг) або 10 мл (для Кубіцину 500 мг) розчину хлориду натрію 9 мг/мл (0,9 %) для ін'єкцій.

Розчинення ліофілізованого препарату триває приблизно 15 хвилин. Повністю відновлений препарат – це прозорий розчин, можлива невелика кількість дрібних бульбашок або піна по краях флакона.

Відновлювати ліофілізований Кубіцин необхідно в асептичних умовах.

Для приготування Кубіцину для внутрішньовенної інфузії необхідно виконувати такі інструкції:

Розчин для інфузії, що містить Кубіцин, сумісний з такими препаратами, як азтреонам, цефтазидим, цефтріаксон, гентаміцин, флуконазол, левофлоксацин, допамін, гепарин та лідокаїн.

Флакони Кубіцину призначені тільки для одноразового застосування.

З мікробіологічної точки зору, препарат слід застосовувати одразу після відновлення.

Будь-який невикористаний препарат та всі відходи повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.

Діти .

Безпека та ефективність Кубіцину для дітей (віком до 18 років) не встановлені. Наявні на сьогодні дані описані в розділі Фармакокінетика , але ніяких рекомендацій щодо дозування не може бути надано.

Передозування .

У разі передозування рекомендована підтримуюча терапія. Даптоміцин повільно виводиться з організму шляхом гемодіалізу (приблизно 15 % дози, що застосовується, виводиться понад 4 години) або шляхом перитонеального діалізу (приблизно 11 % дози, що застосовується, виводиться понад 48 годин).

Побічні реакції.

Найбільш частими небажаними реакціями (часті (≥ 1/100 та < 1/10)) є: грибкові інфекції, інфекції сечовивідного тракту, кандидозні інфекції, анемія, тривожність, безсоння, запаморочення, головний біль, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, гастроінтестинальний та абдомінальний біль, нудота, блювання, запор, діарея, метеоризм, здуття та відчуття розтягнення у животі, відхилення результатів печінкових проб від норми (підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) або лужної фосфатази (ЛФ)), висипання, свербіж, біль у кінцівках, підвищений рівень креатинфосфокінази (КФК) у сироватці, реакції в місці введення, пірексія, астенія.

Менш часті, але більш серйозні небажані реакції включають реакції гіперчутливості, еозинофільну пневмонію, медикаментозні висипання з еозинофілією та системними проявами (DRESS), ангіоневротичний набряк та рабдоміоліз.

У таблиці 3 наведено побічні реакції, відзначені у період лікування та подальшого спостереження, та їх частоту: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100 та < 1/10); нечасті (≥ 1/1000 та < 1/100); рідкісні (≥ 1/10000 та < 1/1000); дуже рідкісні (< 1/10000); невідомої частоти (не можна оцінити на основі наявних даних).

У кожній групі частоти небажані явища представлені в порядку зменшення серйозності.

Таблиця 3

*За даними постмаркетингових повідомлень. Оскільки повідомлення про ці реакції є спонтанними в популяції невизначеного розміру, неможливо достовірно оцінити їх частоту, тому їх віднесено до категорії невідомої частоти.

** Див. розділ Особливості застосування .

¹ Оскільки частота виникнення еозинофільної пневмонії, пов'язаної з даптоміцином, невідома, на сьогодні рівень спонтанних повідомлень дуже низький (< 1/10000).

² У деяких випадках міопатії з підвищенням КФК та м'язовими симптомами у пацієнтів також відзначалося підвищення рівня трансаміназ. Такі підвищення трансаміназ, імовірно, були пов'язані із впливом на скелетну мускулатуру. Підвищення трансаміназ переважно відповідало 1-3 ступеню токсичності та минало після припинення лікування.

³ За отриманими клінічними даними приблизно 50 % випадків відзначено у пацієнтів з уже наявною нирковою недостатністю або в тих, хто отримує супутні препарати, здатні спричинити рабдоміоліз.

Термін придатності.

3 роки.

Після відновлення: протягом застосування хімічна та фізична стабільність відновленого розчину у флаконі зберігалася протягом 12 годин при температурі 25 ^о С та до 48 годин при 2-8 ^о С. Хімічна та фізична стабільність розведеного розчину у пакетах для інфузії зберігається протягом 12 годин при 25 ^о С або до 24 годин при температурі 2-8 ^о С.

Для 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії сукупний термін зберігання (відновленого розчину у флаконі та розведеного у пакеті для інфузії) при 25 ^о С не повинен перевищувати 12 годин (або 24 годин при температурі 2-8 ^о С).

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі 2-8 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність .

Кубіцин несумісний з розчинниками, що містять глюкозу.

Упаковка.

По 350 мг або 500 мг порошку ліофілізованого даптоміцину у скляних прозорих флаконах, закупорених гумовими кришками, обтиснутими алюмінієвими ковпачками з пластиковою захисною кришкою жовтого кольору – для дозування 350 мг та синього кольору – для дозування 500 мг; по 1 флакону у коробці з картону пакувального.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Новартіс Фарма ГмбХ / Novartis Pharma GmbH.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Рунштрассе 25 та Обер Турнштрассе 8, Нюрнберг, 90429, Німеччина /

Roonstrasse 25 und Obere Turnstrase 8, Nuernberg, 90429, Germany.