Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

КВЕТИРОН XR АСИНО табл. пролонг. дейст. 150 мг блистер №60

Код товара: 659087

Производитель: Асино Украина (Украина, Киев)

7 400,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Описание
Отзывы (0)

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Квентрон XR Asino

Quetiron XR Acino.

Место хранения:

Активный ингредиент : Кветиапин;

1 таблетка содержит 57,56 мг или 172,68 мг или 345,36 мг катеапина фумарата, эквивалентный 50 мг или 150 мг или 300 мг кветапина;

Вспомогательные вещества: метакрилатный сополимер (тип а), безводная лактоза (SD 250), кристаллическая мальтоза (Advantose 100), тальк, стеарат магния;

Круг оболочки: метакрилатный сополимер (тип а), триэтилцитрат (цитрофол).

Лекарственная форма. Таблетки длительное действие.

Основные физико-химические свойства:

50 мг: белые или почти белые круглые диоксидные таблетки с гравировкой "50" с одной стороны;

150 мг: белый или почти белый продлен с помощью таблеток диоксида с гравировкой "150" с одной стороны;

300 мг: белый или почти белый продлен с помощью таблеток диоксида с гравировкой "300" с одной стороны.

Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотики. ATT CODE N05A H04.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Механизм действия

Кветиапин является атипичным антипсихотическим лекарственным средством. Кветиапин и его активная плазменная метаболит NORKVETIAPIN взаимодействуют со многими нейротрансмиттовыми рецепторами. Кветиапин и Норкветиапин демонстрируют сродство для серотонина (5T2) и дофамин D1- и D2-мозговых рецепторов. Именно это комбинация антагонизма рецептора с большей селективностью до 5pt2 относительно рецепторов D2, считается, что способствует клиническим антипсихотическим эффектам и низкой склонности к экстрапирамидальной стороне симптомы кветиапина по сравнению с типичными антипсихотическими препаратами.

Quetiapine не имеет сродства с носителем Norepinephrine (Net) и имеет низкую аффинность с рецепторами серотонина 5Т1А, в то время как NORKVETIAPINE имеет высокую аффинность с обоими веществами. Ингибирование NORKVETIAPINE (NET), а также частичное действие агониста на рецепторах 5HT1A может способствовать терапевтической эффективности кветиапина в качестве антидепрессанта. Кветиапин и Норкветиапин имеют высокую аффинность для гистамальным рецепторами и α ₁ -адренорецепторами и умеренной аффинностью к α ₂ -адреносным рецепторам. Quetiapine также имеет низкую аффинность или без аффинности для мускариновых рецепторов, в то время как NORKVETIAPIN имеет умеренное или высокое сродство с несколькими подтипами мускариновых рецепторов.

Фармакодинамические эффекты

Кветиапина активна в тестах для антипсихотической активности, такая как условно рефлекторное предотвращение. Он также блокирует влияние агонистов дофамина или поведенческих или электрофизиологически, и увеличивает концентрацию метаболитов дофамина, неврохимический индекс рецепторов подавления D ₂ .

Фармакокинетика.

Поглощение

Кветиапин хорошо поглощен после устного использования. Самая высокая концентрация (T _max ) кветиапин и норлецингин в плазме крови достигается примерно через 6 часов после получения кветиапина. Пиковые молярные концентрации в равновесном состоянии активного метаболита NORKVETIAPINE составляют 35% тех, кто наблюдается для кветиапина.

Фармакокинетика Кветиапина и Норкветиапина являются линейными и пропорциональными дозами до 800 мг включительно при нанесении один раз в день. При сравнении одинаковых общих ежедневных доз Quetiapine, принимая 1 раз в день, с кветапином немедленного выпуска (кветиапящий фумарат немедленного выпуска), который был принят два раза в день, площадь в кривой «концентрации» (AUC) (AUC) такой же, но максимальная концентрация в плазме. Кровь (C _Max ) составляла на 13% ниже в равновесии. При сравнении препарата kventron ^® XR Asino с приготовлением кветеронного немедленного выпуска AUC, метаболит NORKVETIAPIN был ниже на 18%.

В ходе исследования, который изучил влияние пищи на биодоступность кветиапина, было обнаружено, что высокая жировая продукция вызывает статистически значимое увеличение C _Max и Auc Quetiapin примерно на 50% и 20% соответственно. Невозможно исключить, что эффект питания пищи с высокими жирами в форме дозировки может быть выше. Легкая еда не имеет значительного влияния на C _Max и Auc Quetiapin. Quetiapine рекомендуется занять 1 раз в день без еды.

Распределение

Приблизительно 83% кветиапина связывается с белками плазмы крови.

Метаболизм

Кветиапин активно метаболизируется в печени, использование радиоактивных меченых Quetiapine выявило, что менее 5% кветиапина не метаболизируется и выделяется в неизменной форме с мочой или фекалиями.

Разведение

Периоды кетаапина и норчапетиапина на полпути примерно 7 и 12 часов соответственно. Приблизительно 73% радиоактивной этикетки выводится с мочой и 21% - с фекалиями. С мочой, менее 5% от общей части радиоактивности среднего молярной дозы дозы свободного квадание и активного метаболита NORKVETIAPIN у людей отображаются.

Специальные группы населения

Секс

Фармакокинетика кветиапина у женщин и мужчин не отличается.

Лица летнего возраста

Средний клиренс Кветиапина у пожилых людей составляет примерно на 30-50% ниже, чем взрослые люди в возрасте 18-65 годов.

Нарушение функции почек

Средний плазменный клиренс Quetiapine был уменьшен примерно на 25% у пациентов с тяжелой почечной функцией (клиренс креатинина менее 30 мл / мин / 1,73 м ² ), но отдельные значения зазора находятся в пределах, характерных для здоровых людей.

Нарушение функции печени

Средняя плазменный клиренс Кветиапина снижается примерно на 25% у пациентов с известной функцией печени (стабильный алкогольный цирроз). Поскольку Quetiapine в значительной степени метаболизируется в печени, у пациентов с нарушением функции печени, ожидается, что он увеличит свой уровень в плазме крови. Для таких пациентов могут потребоваться регулировка дозы (см. «Способ применения и дозы»).

Клинические характеристики.

Индикация.

• шизофрения, включая профилактику рецидивов у пациентов со стабильным ходом шизофрении, получающего техническую терапию с препаратом quetron ^® XR.

• Биполярное расстройство, в частности:

для лечения умеренных и тяжелых маниакальных эпизодов в биполярном расстройстве;
для лечения тяжелых депрессивных эпизодов в биполярном расстройстве;
В целях предотвращения рецидива заболевания у пациентов с биполярным расстройством у пациентов с маниановыми или депрессивными эпизодами, в которых эффективно лечение quetron ^® XR Asino.

• В качестве дополнительной терапии при тяжелых депрессивных эпизодах у пациентов с тяжелым депрессивным расстройством (TDR), в котором был зафиксирован неоптимальный ответ на антидепрессанты монотерапии. К началу терапии доктор должен быть тщательно изучен подготовкой Queen Xr ^Asino .

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому компоненту препарата.

Противопоказанное одновременное использование ингибиторов цитохрома P450 3A4, таких как ингибиторы протеазы HIV, противогрибковые препараты азола, эритромицин, кларитромицин и нефазный.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Учитывая, что Кветиапин, в первую очередь, действует на центральную нервную систему, лекарственный продукт следует использовать с осторожностью в сочетании с другими препаратами, которые имеют аналогичный эффект, а также алкоголь.

Осторожно следует осуществлять при лечении пациентов, используемых другими препаратами с антихолинергическими (мускариновыми) эффектами.

Цитохромный P450 (CYP) 3A4 представляет собой фермент, который в основном несет в основном за цитохромный метаболизм Quetaapin Cytochrome P450. При изучении взаимодействия у здоровых добровольцев сопутствующее использование кветиапина (доза 25 мг) с кетоконазолом (ингибитор CYP3A4) вызвал увеличение AUC Quetiapine 5-8 раз. Таким образом, сопутствующее использование Quetiapine с ингибиторами CYP3A4 противопоказано. Также не рекомендуется использовать сок грейпфрута в течение периода лечения Кветиапина.

Во время изучения многократной дозы использования для оценки фармакокинетики кветиапина, которая была предписана до и во время лечения карбамазепина (индуктора печени фермента), сопровождающее использование карбамазепина значительно увеличило клиренс Кветиапина. Это увеличение оформления снижено, что система воздействия на уровне (измеряется областью AUC) до уровня, которая составляла в среднем на 13% от воздействия при использовании самой Кветиапии, хотя у некоторых пациентов оказывают больший эффект. В результате этого взаимодействия возможны более низкие концентрации в плазме крови, что может повлиять на эффективность кветиапиновой терапии.

Сопутствующее использование кветиапина и фенитоина (другой индуктор микросомального фермента) вызвало увеличение клиренса QuetiaPin примерно на 450%. Чтобы начать с терапии кветиапин, пациенты, получающие индуктор фермента печени, могут быть возможными только тогда, когда врач считает, что преимущества использования преобладающих рисков, связанных с индуктором фермента печени. Важно, чтобы любые изменения в приеме индуктора должны быть постепенными. При необходимости он должен быть заменен неиндуктором (например, вальпроат натрия). Раздел «Особенности применения».

Фармакокинетика Quetiapine существенно не изменится с сопутствующим использованием таких антидепрессантов, как имипрамин (известный ингибитор CYP2D6) или флуоксетина (известной ингибитор CYP3A4 и CYP2D6).

Сопровождающее применение таких антипсихотиков как Risperidon или Haloperidol не вызывает значительных изменений в фармакокинетике Кветиапина. Одновременное использование Quetiapine и Thioridazine вызвало увеличение клиренса Quetiapine примерно на 70%.

При одновременном использовании Cimetine фармакокинетика Quetiapine не изменилась.

Фармакокинетика лития не изменилась, когда оно одновременно используется с кветиапой.

Известен, что в 6-недельном рандомизированном исследовании при сравнении использования комбинации лития и кветиапинов и комбинации плацебо и кветиапина у взрослых пациентов, страдающих от острых мансов, в группе с добавлением лития по сравнению с группой плацебо. Был наблюдается увеличение частоты экстрапирамидальных явлений. Особенно тремор), сонливость и усиление массы тела (см. Раздел «Фармакодинамические свойства»).

Не было клинически значимых изменений в фармакокинетике натрия Valproate и Quetiapine, в то время как они предписаны. Ретроспективное исследование с участием детей и подростков, получающих вальпроата, кветиапин или оба лекарства, выявило более высокую частоту лейкопении и нейтропении в комбинированной группе, чем в группах монотерапии.

Изучение взаимодействия с сердечно-сосудистыми препаратами не проводилось.

Осторожно следует принимать при одновременном использовании кветиапина с лекарственными средствами, которые нарушают баланс электролита или расширяют интервал QT.

У пациентов, которые использовали Кветиапин, были случаи ложных положительных результатов фермента иммуноанализируя наличие метадона и трициклических антидепрессантов. Рекомендуется проверить сомнительные результаты скрининга иммуноанализ соответствующим хроматографическим методом.

Особенности приложения.

Поскольку quetiapine показан для лечения шизофрении, биполярное расстройство и сопутствующее лечение депрессивных эпизодов у пациентов с тяжелыми депрессивными расстройствами (TDR) следует тщательно учитывать профиль безопасности лекарственного средства ввиду диагностированного пациента и доза, что она берет.

Долгосрочная эффективность и безопасность сопутствующей терапии пациентов с TDP не были оценены, но изучали долгосрочную эффективность и монотерапию подготовку безопасности для взрослых пациентов.

Дети

Quetiapine не рекомендуется для использования для детей из-за отсутствия данных, указанных на использование этой возрастной группы. Клинические исследования Кветиапин показали, что, помимо известного профиля безопасности взрослых, некоторые нежелательные явления выше у детей, чем у взрослых (повышенные аппетит, рост уровня пролактина в сыворотке и экстрапирамидальных симптомах (EPS)), а также обнаружил одно явление, которое ранее не наблюдался во время учебы с участием взрослых пациентов (повышенное кровяное давление). Кроме того, дети и подростки изменили изменения в показателях функции щитовидной железы.

Следует также отметить, что отсроченный эффект лечения роста и сексуального созревания не изучался в течение более 26 недель. Долгосрочное влияние на когнитивное и поведенческое развитие неизвестно.

При контролируемых плацебо-контролируемым клиническим исследованиям кетапина с участием детей детей и подростков с кацетапином, он сопровождался повышенным по сравнению с плацебо-частотой EPP у пациентов с шизофренией и биполярной мани (см. Раздел «Побочные реакции»).

Самоубийство / суицидальные мысли или клиническое ухудшение

Депрессия связана с повышенным риском самоубийств, самоповреждения и самоубийства (события, связанные с самоубийством). Этот риск поддерживается для установления значительной / надежной ремиссии. Поскольку улучшение не может наблюдаться в течение первых недель лечения или дольше, по мнению пациентов, необходимо тщательно соблюдать время такого улучшения. Согласно общему клиническому опыту, риск самоубийства может увеличиться на ранних этапах восстановления.

Кроме того, врачи должны учитывать потенциальный риск самоубийств и проявлений после резкого прекращения лечения кветиапина из-за известных факторов риска в заболевании в отношении которого лечение осуществляется.

Другие психические заболевания, соответственно, предписаны Кветиапином, также могут быть связаны с повышенным риском самоубийств и проявлений. Кроме того, эти заболевания могут происходить одновременно с тяжелыми депрессивными эпизодами. Таким образом, при лечении пациентов с другими психическими расстройствами следующие меры предосторожности наблюдаются при лечении пациентов с тяжелыми депрессивными эпизодами.

Известно, что пациенты с самоубийственными событиями и проявлениями в анамнезе или демонстрация значительного количества самоубийственного мышления до начала терапии имеют более высокий риск самоубийств или попыток самоубийства и должны подвергаться тщательному надзору за лечением. Мета-анализ плацебо-контролируемых клинических исследований антидепрессантов у взрослых пациентов с психическими расстройствами показал повышенный риск самоубийства в использовании антидепрессантов по сравнению с плацебо у пациентов в возрасте до 25 лет.

Тщательный надзор за пациентами, в частности тех, кто с высоким риском, должен сопровождаться медицинской терапией, особенно в начале лечения и с последующими изменениями дозы. Пациенты (и уход за пациентами) следует предупредить о необходимости мониторинга клинического ухудшения, суицидального поведения или мнений и необычных изменений в поведении и немедленном лечении медицинской помощи в появлении симптомов.

В краткосрочной перспективных исследованиях с участием пациентов с тяжелыми депрессивными эпизодами в биполярных расстройствах, повышенный риск самоубийств и проявлений у молодых пациентов (в возрасте до 25 лет), которые обращались с Кветиапином по сравнению с теми (3,0% против 0% соответственно). В клинических испытаниях, участвующих у пациентов с TDP, частота убеждений, связанных с самоубийством, молодые пациенты (в возрасте до 25 лет) составило 2,1% (3/144) в группе CVETIAPIN, а 1, 3% (1/75) в группе плацебо. Ретроспективное исследование кетаапина для лечения пациентов с большим депрессивным расстройством на популяционной основе показало повышенный риск самоповреждения и самоубийства у пациентов от 25 до 64 лет без событий самоповреждения во время использования кветиапина с другими антидепрессантами.

Метаболический риск

Учитывая выявленный риск ухудшения метаболического профиля, в том числе с изменениями массы тела, уровни глюкозы (см. «Гипергликемию») и липиды в крови, наблюдаемые во время клинических исследований, необходимо оценить метаболические параметры пациента в начале лечения, а также Изменения в этих показателях должны регулярно контролировать во время лечения. Ухудшение этих показателей следует исправить с учетом клинической целесообразности.

Экстрапирамидальные симптомы

В плацебо-контролируемых клинических испытаниях с участием взрослых пациентов, использование кветиапина было связано с увеличением частоты экстрапирамидальных симптомов по сравнению с плацебо у пациентов, получающих лечение тяжелыми депрессивными эпизодами на фоне биполярных расстройств и тяжелых депрессивных расстройств.

Использование кветиапина было связано с развитием действия, характеризующегося субъективно неприятным или что вызывает беспокойство, беспокойство и необходимость движения, что часто сопровождается неспособностью, чтобы сидеть или подстил. Эти явления с более высокой вероятностью наблюдаются в течение первых нескольких недель лечения. Увеличение дозы пациентами, в которых развиваются такие симптомы, могут навредить им.

Тарридская дискинезия

С появлением особенностей и симптомов таррисской дискинезии вопрос о снижении дозы или расторжения применения кветиапина следует рассмотреть. Симптомы бессмысленного дискенеза могут ухудшаться и даже происходить после прекращения терапии (см. Раздел «Побочные реакции»).

Сонливість та запаморочення

Лікування кветіапіном асоційоване з сонливістю і подібними симптомами, такими як седація. У ході клінічних досліджень лікування пацієнтів з біполярною депресією та великим депресивним розладом такі симптоми виникали, як правило, протягом перших 3 днів лікування і були переважно від легких до помірних за інтенсивністю. Пацієнтам, у яких виникає тяжка сонливість, можуть бути потрібні більш часті спостереження щонайменше протягом 2 тижнів після появи сонливості або до того часу, поки зникнуть симптоми, або може бути необхідним розгляд питання про припинення лікування.

Ортостатична гіпотензія.

Лікування кветіапіном було асоційоване з ортостатичною гіпотензією та супутнім запамороченням що, подібно до сонливості, зазвичай виникають під час періоду титрування початкової дози. Ці явища можуть сприяти зростанню частоти випадкових травм (падіння), особливо серед пацієнтів літного віку. Тому пацієнтам слід радити бути обережними, поки вони не звикнуть до можливих ефектів лікарського засобу.

Кветіапін слід с обережністю застосовувати пацієнтам зі встановленими серцево-судинними захворюваннями, цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що можуть призвести до гіпотензії. Слід розглянути питання про зниження дози або більш тривале її титрування у разі виникнення ортостатичної гіпотензії, особливо у пацієнтів із фоновим серцево-судинним захворюванням.

Синдром апное уві сні

Були повідомлення про виникнення синдрому апное уві сні у пацієнтів, які приймали кветіапін, тому слід з обережністю застосовувати препарат Кветирон ^® XR Асіно пацієнтам з надмірною масою тіла/ожирінням, пацієнтам чоловічої статі, пацієнтам, які отримують супутню терапію антидепресантами.

Судоми

Під час контрольованих клінічних досліджень не було різниці в частоті виникнення судом у пацієнтів, які приймали кветіапін, та пацієнтів із групи плацебо. Як і при лікуванні іншими антипсихотичними препаратами, рекомендується з обережністю призначати препарат пацієнтам із судомами в анамнезі (див. розділ «Побічні реакції»).

Злоякісний нейролептичний синдром

Злоякісний нейролептичний синдром був пов'язаний з лікуванням антипсихотиками, включаючи кветіапін. Клінічні прояви включають гіпертермію, зміни психічного стану, ригідність м'язів, вегетативну нестабільність та підвищення рівня креатинфосфокінази. У такому випадку слід припинити застосування кветіапіну та розпочати відповідне медикаментозне лікування.

Тяжка нейтропенія і агранулоцитоз

Тяжка нейтропенія (кількість нейтрофілів <0,5х10 ⁹ /л) спостерігалася в клінічних дослідженнях кветіапіну. Більшість випадків тяжкої нейтропенії виникали у межах двох місяців від початку терапії кветіапіном. Явного зв'язку з дозою не було встановлено. Протягом постмаркетингового періоду деякі випадки були летальними. Можливі фактори ризику виникнення нейтропенії – попереднє існуюче зниження лейкоцитів та спричинена лікарськими засобами нейтропенія в анамнезі. Мали місце випадки нейтропеніїу пацієнтів без попередньо існуючих факторів ризику. Кветіапін слід відмінити у пацієнтів з кількістю нейтрофілів <1,0 × 109/л. Слід спостерігати за ознаками та симптомами інфекції та кількістю нейтрофілів у пацієнтів (до перевищення рівня 1,5 × 109/л).

Слід розглядати можливість розвитку нейтропенії у пацієнтів з наявною інфекцією та лихоманкою, особливо у разі відсутності очевидних сприяючих чинників(а), та проводити її корекцію з огляду на клінічну доцільність.

Пацієнтам слід рекомендувати негайно повідомити про появу ознак/симптомів, які пов'язані з агранулоцитозом або інфекцією (наприклад, лихоманка, слабкість, загальмованість або біль у горлі) у будь-який час під час терапії кветіапіном. Таким пацієнтам необхідно своєчасно проводити визначення кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів (АКН), особливо за відсутності сприяючих факторів.

Антихолінергічні (мускаринові) ефекти.

Норкветіапін, активний метаболіт кветіапіну, має помірну або високу спорідненість до декількох підтипів мускаринових рецепторів. Це сприяє виникненню побічних реакцій, що відображає антихолінергічні ефекти при одночасному застосуванні кветіапіну та інших препаратів, що мають антихолінергічні ефекти в умовах передозування. Кветіапін слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують препарати з антихолінергічними (мускариновими) ефектами. Кветіапін слід застосовувати з обережністю пацієнтам з поточним діагнозом або попереднім анамнезом затримки сечі, клінічно значущої гіпертрофії передміхурової залози, кишкової непрохідності або пов'язаних з нею станів, підвищеного внутрішньоочного тиску або закритокутової глаукоми.

Взаємодії

Див. також розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

Супутнє застосування кветіапіну з потужним індуктором печінкового ферменту, таким як карбамазепін або фенітоїн, суттєво знижує концентрацію кветіапіну у плазмі крові, що може впливати на ефективність терапії кветіапіном. Лікування кветіапіном пацієнтів, які отримують індуктор печінкового ферменту, можна розпочинати лише в тому випадку, якщо лікар вважає, що користь від застосування кветіапіну переважає ризики від відміни індуктора печінкового ферменту. Важливо, щоб будь-які зміни застосування індуктора відбувалися поступово і у разі потреби замінити його неіндуктором (наприклад, натрію вальпроатом).

Маса тіла

Повідомлялося про збільшення маси тіла у пацієнтів, які лікувалися кветіапіном, що слід контролювати та коригувати з огляду на клінічну доцільність відповідно до рекомендацій щодо застосування антипсихотичних препаратів.

Гіперглікемія

Гіперглікемія та/або розвиток чи загострення цукрового діабету іноді були пов'язані з кетоацидозом або комою, про які рідко повідомляли, включаючи декілька випадків з летальним наслідком. Були повідомлення про декілька випадків з попереднім збільшенням маси тіла, що може бути сприятливим фактором гіперглікемії та/або розвитку або загострення цукрового діабету. Відповідний клінічний моніторинг бажано проводити згідно з існуючими інструкціями щодо застосування антипсихотичних засобів. Пацієнти, які лікуються будь-якими антипсихотичними лікарськими засобами, у тому числі кветіапіном, повинні бути під наглядом щодо виникнення ознак та симптомів гіперглікемії (таких як полідипсія, поліурія, поліфагія та слабкість), а пацієнтам, які страждають на цукровий діабет, або з факторами ризику цукрового діабету, слід регулярно перевірятися стосовно погіршення контролю рівня глюкози. Масу тіла слід постійно контролювати.

Ліпіди

Підвищення рівня тригліцеридів, ЛПНЩ та загального холестерину, а також зниження рівня холестерину ЛПВЩ спостерігали у клінічних дослідженнях кветіапіну. Зміни рівня ліпідів слід коригувати з огляду на клінічну доцільність.

Подовження інтервалу QT

У ході клінічних досліджень та за умови застосування згідно з Інструкцією для медичного застосування кветіапін не спричиняв стійкого збільшення абсолютних QT-інтервалів. У постмаркетинговий період спостерігалося подовження інтервалу QT при застосуванні кветіапіну у терапевтичних дозах та при передозуванні. Як і у випадку з іншими антипсихотиками, слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями або пацієнтам з подовженим інтервалом QT у сімейному анамнезі. Також слід дотримуватися обережності при призначенні кветіапіну з іншими лікарськими засобами, що, як відомо, подовжують інтервал QT або при одночасному застосуванні з нейролептиками, особливо пацієнтам літнього віку, пацієнтам із вродженим синдромом подовження інтервалу QT, застійною серцевою недостатністю, гіпертрофією серця, гіпокаліємією або гіпомагніємією (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Кардіоміопатія і міокардит

При проведенні клінічних досліджень, а також протягом постмаркетингового періоду повідомляли про кардіоміопатію і міокардит, однак причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням кветіапіну не було встановлено. Слід повторно оцінити доцільність застосування кветіапіну пацієнтам із підозрою на кардіоміопатію або міокардит.

Важкі шкірні побічні реакції

Відомо, що під час лікування кветіапіном дуже рідко повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та реакція на ліки з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), які можуть загрожувати життю чи мати летальні наслідки. Тяжкі шкірні побічні реакції зазвичай представлені у поєднанні з наступними симптомами: обширний шкірний висип або ексфоліативний дерматит, лихоманка, лімфаденопатія і можлива еозинофілія. Якщо з'являються ознаки та симптоми, що свідчать про ці тяжкі шкірні реакції, кветіапін слід негайно відмінити та розглянути альтернативні варіанти лікування.

Відміна прийому препарату

Гострі симптоми відміни прийому препарату, такі як безсоння, нудота, головний біль, діарея, блювання, запаморочення та роздратованість були описані після раптової відміни кветіапіну. Тому рекомендована поступова відміна прийому препарату протягом періоду щонайменше від одного до двох тижнів (див. розділ «Побічні реакції»).

Пацієнти літнього віку із психозом, пов'язаним з деменцією

Кветіапін не рекомендується для лікування психозу, пов'язаного з деменцією.

У ході рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень у хворих на деменцію при застосуванні деяких атипових антипсихотиків спостерігалося підвищення приблизно в 3 рази ризику виникнення серцево-судинних небажаних явищ. Механізм такого підвищення ризику невідомий. Підвищений ризик не може бути виключений для інших антипсихотиків або для інших категорій пацієнтів. Кветіапін слід застосовувати з обережністю пацієнтам з факторами ризику інсульту.

За даними метааналізу атипових антипсихотиків відомо, що пацієнти літнього віку, які страждають на психоз, пов'язаний з деменцією, становлять групу підвищеного ризику летального наслідку порівняно з групою плацебо. Однак за даними двох 10-тижневих плацебо-контрольованих досліджень з вивчення кветіапіну у тієї ж категорії пацієнтів (n=710; середній вік 83 роки; діапазон 56 – 99 років) частота смертності серед пацієнтів, що лікувалися кветіапіном, складала 5,5 % проти 3,2 % у групі плацебо. У цих дослідженнях пацієнти вмирали з різних причин, що були очікуваними для цієї категорії.

Пацієнти літнього віку з хворобою Паркінсона (ХП)/паркінсонізмом

Популяційний ретроспективний аналіз застосування кветіапіну для лікування пацієнтів з ВДР показав підвищений ризик летальності під час застосування кветіапіну у пацієнтів віком > 65 років. Ці дані не підтвердились, коли дані пацієнтів з хворобою Паркінсона не враховували у результатах аналізу. Слід проявляти обережність, якщо кветіапін призначається пацієнтам літнього віку з ХП.

Дисфагія

При застосуванні кветіапіну повідомлялося про випадки дисфагії. Слід з обережністю застосовувати кветіапін пацієнтам, яким загрожує ризик аспіраційної пневмонії.

Запори та кишкова непрохідність

Запор – фактор ризику розвитку кишкової непрохідності. При застосуванні кветіапіну були зареєстровані випадки запору та непрохідності кишечнику. Ці повідомлення включають в себе повідомлення про летальні випадки у пацієнтів, які мають більш високий ризик розвитку кишкової непрохідності, включаючи тих пацієнтів, які отримують одночасно декілька лікарських засобів, що знижують перистальтику кишечнику, та/або лікарських засобів, стосовно яких могли бути не зареєстровані повідомлення про те, що вони спричиняють симптоми запору. Лікування пацієнтів з кишковою непрохідністю/заворотом кишок слід проводити під ретельним наглядом та з наданням невідкладної медичної допомоги.

Венозна тромбоемболія

На тлі застосування нейролептичних засобів відзначалися випадки венозної тромбоемболії (ВТЕ). Оскільки у пацієнтів, які застосовують нейролептики, часто наявні набуті фактори ризику розвитку ВТЕ, всі можливі фактори ризику появи ВТЕ слід визначити до та під час терапії кветіапіном та вжити запобіжних заходів.

Вплив на печінку

Лікування кветіапіном слід припинити при розвитку жовтяниці.

Панкреатит

Повідомляли про випадки панкреатиту у клінічних випробуваннях та протягом пост- маркетингового застосування. У повідомленнях протягом постмаркетингового застосування, хоча й не всі випадки були ускладнені наявністю факторів ризику, багато пацієнтів мали фактори, відомі як такі, що асоціюються з панкреатитом, як збільшення рівня тригліцеридів, жовчні камені та вживання алкоголю.

Серцево-судинні захворювання

Кветіапін слід з обережністю застосовувати пацієнтам з відомими серцево-судинними та цереброваскулярними захворюваннями або іншими станами, що можуть призвести до артеріальної гіпотензії. Кветіапін може спричиняти ортостатичну гіпотензію, особливо на початку титрування дози, тому у таких випадках необхідне зниження дози або більш тривале її титрування.

Додаткова інформація

Дані щодо застосування кветіапіну у комбінації з дивалпроексом або літієм при маніакальних епізодах помірного або тяжкого ступеня є обмеженими; проте комбінована терапія переносилася добре (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинамічні властивості»). Ці дані показали адитивний ефект на третьому тижні лікування.

Лактоза

Таблетки кветіапіну містять лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, тотальною лактазною недостатністю або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей лікарський засіб.

Неправильне застосування та зловживання

Повідомляли про випадки неправильного застосування та зловживання препаратом. Слід з обережністю призначати кветіапін пацієнтам, які в анамнезі мають зловживання алкоголем або наркотиками.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Безпека та ефективність застосування кветіапіну для лікування вагітних жінок не встановлені. На цей час немає отриманих у ході досліджень на тваринах доказів негативного впливу. Можливий вплив на органи зору плода не вивчався. Згідно інформації щодо декількох вагітностей, протягом яких застосовувався кветіапін, повідомляли про розвиток симптомів неонатальної абстиненції у новонароджених. Тому у період вагітності кветіапін можна призначати, лише якщо очікувана користь виправдовує потенційний ризик. У новонароджених, матері яких приймали кветіапін у період вагітності, спостерігалися симптоми відміни препарату.

Існують опубліковані повідомлення, що кветіапін проникає у грудне молоко людини, хоча ступінь проникнення препарату у молоко невідомий. Жінкам, які годують груддю, бажано припинити годування протягом лікування кветіапіном.

Новонароджені, матері яких у ІІІ триместрі приймали антипсихотичні препарати (у тому числі кветіапін), мають ризик виникнення побічних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни, що можуть змінюватися за рівнем тяжкості та тривалістю після пологів. Спостерігалися наступні побічні реакції – збудження, артеріальна гіпертензія, гіпотензія, тремор, сонливість, розлади дихання або розлади харчування. Таким чином, новонароджені повинні знаходитись під ретельним наглядом.

Годування груддю

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на основну дію кветіапіну на центральну нервову систему препарат може впливати на види діяльності, що вимагають пильності. Тому пацієнтам не рекомендується керувати автомобілем та користуватися механізмами, поки не буде з'ясовано індивідуальної чутливості до такого впливу.

Спосіб застосування та дози.

Для кожного показання існують різні схеми дозування. Слід переконатися, що пацієнту призначене дозування, що відповіає його стану.

Кветіапін слід застосовувати 1 раз на добу, натще. Таблетки слід ковтати цілими, не розламуючи, не розжовуючи та не подрібнюючи їх.

Для лікування шизофренії та маніакальних епізодів від помірного до тяжкого ступеня при біполярному розладі

Кветіапін слід застосовувати принаймні за 1 годину до прийому їжі. Добова доза на початку терапії становить 300 мг у перший день і 600 мг на другий день. Рекомендована добова доза – 600 мг, однак якщо клінічно обґрунтовано, дозу можна підвищити до 800 мг на добу. Дозу слід коригувати у рамках діапазону ефективних доз – від 400 мг до 800 мг на добу – залежно від клінічної відповіді і переносимості. Для підтримуючої терапії при шизофренії немає необхідності у коригуванні дози.

Для лікування депресивних епізодів при біполярному розладі

Кветіапін слід застосовувати перед сном. Загальна добова доза для перших чотирьох днів лікування становить 50 мг (у 1-й день), 100 мг (на 2-й день), 200 мг (на 3-й день) і 300 мг (на 4-й день). Рекомендована добова доза – 300 мг. У клінічних дослідженнях не спостерігалося додаткової переваги в групі застосування 600 мг порівняно з групою 300 мг (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Доза 600 мг може бути ефективною для окремих пацієнтів. Дози вище 300 мг повинен призначати лікар з досвідом лікування біполярного розладу. Клінічні дослідження показують, що для окремих пацієнтів у випадку виникнення проблем, пов'язаних із непереносимістю препарату, слід розглянути питання про зниження дози до мінімальної – 200 мг.

Для профілактики рецидиву захворювання при біполярному розладі

Для попередження наступних маніакальних, змішаних або депресивних епізодів при біполярному розладі пацієнти, у яких була відповідь на застосування кветіапіну при невідкладному лікуванні біполярного розладу, повинні продовжувати лікування кветіапіном у тій самій призначеній дозі перед сном. Дозу кветіапіну можна коригувати у межах діапазону доз від 300 мг до 800 мг/добу, залежно від клінічної відповіді і переносимості кожного окремого пацієнта. Важливо, щоб для підтримуючої терапії застосовували найнижчі ефективні дози.

Для супутнього лікування тяжких депресивних епізодів при ТДР

Кветіапін слід приймати перед сном. Добова доза на початку терапії становить 50 мг у 1-й та на 2-й день, та 150 мг – на 3-й і 4-й день. У ході короткотривалих досліджень супутньої терапії (з амітриптиліном, бупропіоном, циталопрамом, дулоксетином, есциталопрамом, флуоксетином, пароксетином, сертраліном та венлафаксином) антидепресивний ефект спостерігався при дозах 150 та 300 мг/добу та при дозі 50 мг/добу – у ході коротокочасного дослідження монотерапії. При застосуванні вищих доз препарату ризик розвитку побічних реакцій збільшується. Тому лікарю слід переконатися, що для лікування застосовується найнижча ефективна доза, починаючи з 50 мг/добу. Потреба у збільшенні дози зі 150 до 300 мг/добу повинна ґрунтуватись на оцінці стану окремого пацієнта.

Переведення з препарату Кветирон, таблетки з негайним вивільненням діючої речовини

Для зручнішого дозування пацієнтів, яких лікують окремими дозами препарату Кветирон (таблетки з негайним вивільненням діючої речовини), можна перевести на препарат Кветирон ^® XR Асіно в еквівалентній загальній добовій дозі, яку приймати 1 раз на добу. Може виникнути необхідність в індивідуальній корекції дози.

Пацієнти літнього віку

Як і інші антипсихотики та антидепресанти, кветіапін слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку, особливо на початку лікування та підбору дози. Може знадобитися більш повільне титрування дози кветіапіну, а добова терапевтична доза може бути нижчою, ніж та, що застосовують молодшим пацієнтам. Середній плазмовий кліренс кветіапіну був знижений на 30-50 % в осіб літнього віку порівняно з молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів літнього віку слід починати з дози 50 мг/добу. Дозу можна збільшувати поступово на 50 мг/добу до досягнення ефективної дози залежно від клінічної відповіді та переносимості лікування в кожного окремого пацієнта.

У пацієнтів літнього віку з тяжкими депресивними епізодами при ВДР лікування слід розпочинати з 50 мг/добу в 1-3-й день, збільшуючи дозу до 100 мг/добу на 4-й день і 150 мг/добу на 8-й день. Потрібно застосовувати найнижчу ефективну дозу, починаючи з 50 мг/добу. Якщо, виходячи з оцінки конкретного пацієнта, необхідне збільшення дози до 300 мг/добу, цього не слід робити раніше, ніж через 22 дні лікування.

Безпека та ефективність застосування пацієнтам віком понад 65 років з депресивними епізодами на фоні біполярного розладу не досліджувалися.

Порушення функції нирок

Немає необхідності у коригуванні дози для пацієнтів із порушенням функції нирок.

Порушення функції печінки

Кветіапін активно метаболізується у печінці. Тому кветіапін слід застосовувати з обережністю пацієнтам із відомими порушеннями функції печінки, особливо протягом початкового періоду підбору дози. Лікування пацієнтів із порушеннями функції печінки слід починати з дози 50 мг/добу. Дозу можна збільшувати з кроком 50 мг/добу до досягнення ефективної дози, залежно від клінічної відповіді та переносимості кожного окремого пацієнта.

Діти.

Кветіапін не рекомендується для застосування дітям через відсутність даних, що свідчили б на користь його застосування цій віковій групі.

Передозування.

Симптоми

Загалом ознаки та симптоми передозування були наслідком посилення відомих фармакологічних ефектів , таких як сонливість та седація, тахікардія, артеріальна гіпотензія та антихолінергічні ефекти. Передозування може призвести до пролонгації інтервалу QT, судом, епілептичного статусу, рабдоміолізу, пригнічення дихання, затримки сечовипускання, дезоріентації, марення та/або збудження, коми та летального наслідку. Пацієнти з існуючим тяжким серцево-судинним захворюванням можуть мати збільшений ризик появи ефектів передозування (див. розділ «Особливості застосування»).

Корекція передозування

Відомо, що під час клінічних досліджень повідомлялося про виживання при гострому передозуванні до 30 г кветіапіну. Більшість пацієнтів з передозуванням не повідомляли про побічні явища, або вони повністю одужували від таких явищ. Повідомлялося про летальний наслідок у ході клінічного дослідження після передозування 13,6 г кветіапіну. З досвіду постмаркетингового застосування повідомлення про передозування кветіапіну, що призводили до летального наслідку або коми, або подовження інтервалу QT, були дуже рідкісними після прийому 6 г кветіапіну у монотерапії. Крім того, такі події були зареєстровані в умовах передозування кветіапіну у монотерапії: QT-подовження, судомні напади, епілептичний статус, рабдоміоліз, пригнічення дихання, затримка сечі, сплутаність свідомості, марення та/або ажитація.

У пацієнтів з наявним тяжким серцево-судинним захворюванням існує підвищений ризик ефектів передозування (див. розділ «Особливості застосування»).

Загалом ознаки та симптоми, про які повідомлялося, були наслідком підсилення відомих фармакологічних ефектів препарату, таких як сонливість та седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія.

Специфічного антидоту до кветіапіну немає. У випадках тяжких ознак слід розглянути необхідність застосування різноспрямованих заходів та інтенсивної терапії, включаючи відновлення та підтримання прохідності дихальних шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції легень, моніторинг та підтримку діяльності серцево-судинної системи. На основі опублікованих літературних даних, пацієнти з маренням і збудженням, а також чіткими проявами антихолінергічного синдрому можуть лікуватися фізостигміном у дозі 1-2 мг під безперервним ЕКГ-моніторингом. Це не є рекомендацією для стандартного лікування через можливий негативний вплив фізостигміну на серцеву провідність. Фізостигмін може застосовуватися за відсутності ЕКГ-порушень. Не слід застосовувати фізостигмін при порушеннях ритму, блокадах будь-якого ступеня або розширенні комплексу QRS.

У випадках стійкої артеріальної гіпотензії при передозуванні кветіапіну слід застосовувати відповідні заходи, такі як внутрішньовенне введення рідини та/або симпатоміметиків (слід уникати застосування адреналіну і допаміну, оскільки стимуляція β-адренорецепторів може поглибити гіпотонію в умовах блокування α-адренорецепторів, спричиненого кветіапіном).

Оскільки профілактику абсорбції при передозуванні не вивчали, слід враховувати необхідність промивання шлунка, що за можливості слід провести протягом 1 години після застосування препарату (після інтубації, якщо пацієнт знепритомнів), а також застосування активованого вугілля разом з проносним засобом.

У разі передозування кветіапіну стійку артеріальну гіпотензію слід лікувати із застосуванням відповідних заходів, таких як внутрішньовенне введення рідини та/або симпатоміметиків. Слід уникати застосування адреналіну та допаміну, оскільки стимуляція бета-адренорецепторів може посилити гіпотензію в умовах блокування альфа-адренорецепторів кветіапіном.

Повідомлялося про формування сторонніх тіл шлунку при передозуванні кветіапіну пролонгованої дії, та рекомендована відповідна діагностична візуалізація для визначення тактики подальшого ведення пацієнта. У деяких випадках було успішно проведено ендоскопічне видалення фармакобезоару. Звичайне промивання шлунка може бути неефективним при видаленні фармакобезоару, через липку консистенцію маси.

Ретельний медичний контроль та моніторинг повинні тривати до повного одужання пацієнта.

Побічні реакції.

При прийомі кветіапіну найчастіше повідомляли про такі небажані реакції: сонливість, запаморочення, головний біль, сухість у роті, астенія легкого ступеня, запор, тахікардія, ортостатична гіпотензія та диспепсія.

Як і щодо інших антипсихотичних засобів, застосування кветіапіну супроводжувалося збільшенням маси тіла, синкопе, злоякісним нейролептичним синдромом, лейкопенією і периферичними набряками.

Частота виникнення небажаних явищ при лікуванні кветіапіном наведена нижче за такою класифікацією: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 до < 1/10), нечасто (> 1/1000 до <1/100), рідко (> 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та частота невідома (неможливо оцінити, виходячи з існуючих даних).

З боку крові та лімфатичної системи: дуже часто - зниження рівня гемоглобіну ²² ; часто - лейкопенія ^1,28 , зменшення кількості нейтрофілів, підвищення рівня еозинофілів ²⁸ ; нечасто - тромбоцитопенія, анемія, зменшення кількості тромбоцитів ¹³ , нейтропенія ¹ ; рідко - агранулоцитоз ²⁶ .

З боку імунної системи: нечасто - гіперчутливість (у тому числі алергічні реакції шкіри); дуже рідко - анафілактична реакція ⁵ .

З боку ендокринної системи: часто - гіперпролактинемія ¹⁵ , зниження загального Т ₄ ²⁴ , зниження вільного Т ₄ ²⁴ , зниження загального Т ₃ ²⁴ , підвищення ТТГ ²⁴ ; нечасто - зниження вільного Т ₃ ²⁴ , гіпотиреоїдизм ²² ; дуже рідко - неадекватна секреція антидіуретичного гормону.

Порушення метаболізму та трофіки: дуже часто - підвищення рівнів тригліцеридів у сироватці крові ^10,30 _, підвищення загального холестерину (особливо холестерину ЛПНЩ) ^11,30 , зниження холестерину ЛПВЩ ^17,30 _, підвищення маси тіла ^8,30 ; часто - посилення апетиту, підвищення рівня глюкози у крові до рівнів гіперглікемії; нечасто - гіпонатріємія ¹⁹ , цукровий діабет ^1,5 , загострення вже існуючого цукрового діабету; рідко - метаболічний синдром ²⁹ .

З боку психіки: часто - незвичайні сни та нічні кошмари, суїцидальні думки та суїцидальна поведінка ²⁰ ; рідко - сомнамбулізм та пов'язані з цим явища, такі як розмови уві сні та розлади харчової поведінки у сні.

З боку нервової системи: дуже часто - запаморочення ^4,16 _, сонливість ^2,16 , головний біль, екстрапірамідні симптоми ^1,21 ; часто - дизартрія; нечасто - судоми ¹ , синдром неспокійних ніг, тардитивна дискінезія ^1,5 _, непритомність ^4,16 .

З боку серця: часто - тахікардія ⁴ , серцебиття ²³ ; нечасто - пролонгація інтервалу QT ^1,12,18 , брадикардія ³² .

З боку органів зору: часто - нечіткість зору.

З боку судин: часто - ортостатична гіпотензія ^4,16 ; рідко - венозна тромбоемболія ¹ ; частота невідома - інсульт ³³ .

З боку нирок та сечовивідних шляхів: нечасто - затримка сечовипускання.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: часто - диспное ²³ ; нечасто – риніт.

З боку травної системи: дуже часто - сухість у роті; часто - запор, диспепсія, блювання ²⁵ ; нечасто - дисфагія ⁷ ; рідко - панкреатит ¹ , кишкова непрохідність/ілеус.

З боку гепатобіліарної системи: часто - підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛT) у сироватці крові ³ , підвищення рівнів гамма-ГТ ³ ; нечасто - підвищення рівня аспартаттрансамінази (АСТ) ³ у сироватці крові; рідко - жовтяниця ⁵ , гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини: дуже рідко - ангіоневротичний набряк ⁵ , синдром Стівенса-Джонсона ⁵ , частота невідома - мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, реакції лікарського засобу з еозинофілією та системними симптомами.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: дуже рідко - рабдоміоліз.

Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани: частота невідома - синдром відміни препарату у новонароджених ³¹ .

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто - статева дисфункція; рідко - пріапізм, галакторея, набряки молочних залоз, порушення менструального циклу.

Загальні порушення та реакції в місці введення: дуже часто - симптоми відміни (припинення застосування) ^1,9 ; часто - легка астенія, периферичний набряк, дратівливість, лихоманка; рідко - злоякісний нейролептичний синдром ¹ , гіпотермія.

Зміни лабораторних показників: рідко - підвищення рівнів креатинфосфокінази у крові ¹⁴ .

(1) Див. розділ «Особливості застосування».

(2) Сонливість може виникати, як правило, протягом перших двох тижнів лікування і зазвичай зникає при продовженні застосування кветіапіну.

(3) Асимптоматичні підвищення рівнів трансаміназ у сироватці крові (АЛТ, АСТ) або гамма-глутамілтрансферази спостерігались у деяких пацієнтів при застосуванні кветіапіну. Такі підвищення були зазвичай оборотними при продовженні лікування кветіапіном.

(4) Як і інші антипсихотичні препарати з блокуючою дією на α ₁ -адренергічні рецептори, кветіапін часто може індукувати виникнення ортостатичної гіпотензії, що супроводжується запамороченням, тахікардією, у деяких пацієнтів – синкопе, особливо протягом періоду підбору початкової дози (див. розділ «Особливості застосування»).

(5) Визначення частоти небажаних реакцій базується лише на постмаркетингових даних застосування кветіапіну у лікарській формі зі швидким вивільненням.

(6) Рівень глюкози у крові натще > 126 мг/дл (> 7,0 ммоль/л) або рівень глюкози у крові не натще > 200 мг/дл

(> 11,1 ммоль/л) як мінімум в одному випадку.

(7) Зростання частоти виникнення дисфагії при застосуванні кветіапіну порівняно з плацебо спостерігалося тільки у ході клінічних досліджень біполярної депресії.

(8) Ґрунтується на > 7 % збільшенні маси тіла порівняно з початковим. Виникає переважно протягом перших тижнів лікування.

(9) Симптоми відміни, які спостерігалися найчастіше у ході короткочасних плацебо-контрольованих клінічних досліджень монотерапії, в яких оцінювали симптоми відміни: безсоння, нудоту, головний біль, діарею, блювання, запаморочення і дратівливість. Частота виникнення таких реакцій виражено зменшувалась через 1 тиждень після припинення лікування.

(10) Тригліцериди > 200 мг/дл (> 2,258 ммоль/л) (пацієнти віком > 18 років) або > 150 мг/дл (1,694 ммоль/л) (пацієнти віком < 18 років) принаймні під час одного обстеження.

(11) Холестерин > 240 мг/дл (> 6,2064 ммоль/л) (пацієнти віком > 18 років) або > 200 мг/дл (5,172 ммоль/л) (пацієнти віком < 18 років) принаймні під час одного обстеження. Підвищення рівня ЛПНЩ холестерину

> 30 мг/дл (0,769 ммоль/л) спостерігалось дуже часто. Середня величина зміни серед пацієнтів, у яких відзначено підвищення, становила 41,7 мг/дл (> 1,07 ммоль/л).

(12) Див. текст нижче.

(13) Тромбоцити < 100 x 10 ⁹ /л як мінімум в одному випадку.

(14) Виходячи з повідомлень клінічних досліджень про побічні реакції, підвищення рівнів креатинфосфокінази у крові не пов'язані зі злоякісним нейролептичним синдромом.

(15) Рівні пролактину (пацієнти у віці > 18 років): > 20 мкг/л (> 869,56 пкмоль/л) чоловіки; > 30 мкг/л

(> 1304,34 пкмоль/л) жінки – у будь-який час.

(16) Може призводити до падіння.

(17) ЛПВЩ холестерин: < 40 мг/дл (1,025 ммоль/л) у чоловіків; < 50 мг/дл (1,282 ммоль/л) у жінок у будь-який час.

(18) Тривалість інтервалу QT від < 450 мсек до ≥ 450 мсек зі збільшенням на ≥ 30 мсек. У плацебо-контрольованих випробуваннях з кветіапіном середня зміна і частота пацієнтів, які перейшли на клінічно значущий рівень, схожа між кветіапіном і плацебо.

(19) Зсув від > 132 ммоль/л до ≤ 132 ммоль/л принаймні під час одного обстеження.

(20) Про випадки суїцидальних думок та суїцидальної поведінки повідомляли під час терапії кветіапіном пролонгованої дії або одразу після припинення лікування.

(21) Див. розділ «Фармакодинамічні властивості».

(22) Зниження рівня гемоглобіну до ≤ 13 г/дл (8,07 ммоль/л) у чоловіків, ≤ 12 г/дл (7,45 ммоль/л) у жінок принаймні під час одного обстеження спостерігалося в 11% пацієнтів, які приймали кветіапін у всіх дослідженнях, включаючи відкриті продовження досліджень. Для цих пацієнтів середнє максимальне зменшення рівня гемоглобіну у будь-який час становило 1,5 г/дл.

(23) Ці події часто траплялися на тлі тахікардії, запаморочення, ортостатичної гіпотензії та/або головних серцевих/респіраторних захворювань.

(24) На основі відхилення від нормального початкового до потенційно клінічно важливого значення у будь-який час після початкового в усіх дослідженнях. Відхилення загального Т ₄ , вільного Т ₄ , загального Т ₃ та вільного Т ₃ становило <0,8х НМН (пкмоль/л) та відхилення ТТГ становить >5 мМО/л у будь-який час.

(25) Згідно зі збільшенням частоти випадків блювання у пацієнтів літнього віку (≥65 років).

(26) Відхилення нейтрофілів від ≥ 1,5х10 ⁹ /л від базового до <0,5х10 ⁹ /л у будь-який час протягом лікування і на підставі пацієнтів з важкою нейтропенією (<0,5 х 10 ⁹ /л) та інфекцією під час усього лікування кветіапіном клінічних випробувань.

(27) Засноване на відхиленні від нормального початкового до потенційно клінічно важливого значення у будь-який час після початкового в усіх дослідженнях. Відхилення еозинофілів становило >1х10 ⁹ клітин/л у будь-який час.

(28) Засноване на відхиленні від нормального початкового до потенційно клінічно важливого значення у будь-який час після початкового в усіх дослідженнях. Відхилення лейкоцитів становило ≤3х10 ⁹ клітин/л у будь-який час.

(29) Згідно з повідомленнями побічних реакцій щодо метаболічного синдрому з усіх клінічних досліджень кветіапіну.

(30) Під час клінічних досліджень у деяких пацієнтів спостерігали посилення більше одного разу метаболічних факторів, що негативно впливають на масу тіла, рівень глюкози у крові та ліпіди.

(31) Див. розділ «Особливості застосування».

(32) Може виникнути під час або близько від початку терапії та асоціюватися з гіпотензією та/або непритомністю. Частота виникнення ґрунтується на повідомленнях щодо побічних реакцій брадикардії та пов'язаних із цим явищ, які спостерігалися у всіх клінічних дослідженнях кветіапіну.

(33) На основі одного ретроспективного нерандомізованого епідеміологічного дослідження.

Про випадки подовженого інтервалу QT, шлуночкової аритмії, раптового нез'ясованого летального наслідку, зупинки серця та аритмії типу « torsade de pointes » було повідомлено при застосуванні нейролептичних лікарських засобів та вважаються специфічними до цього класу препаратів.

У зв'язку з лікуванням кветіапіном повідомляли про сильні шкірні побічні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, реакцію з еозинофілією та системні симптоми.

Діти.

Зазначені вище побічні реакції, які спостерігалися у дорослих, мають місце у дітей та підлітків. Нижче зібрано побічні реакції з вищою частотою виникнення у цій віковій групі пацієнтів (10-17 років) або, які не спостерігали у дорослих хворих.

Побічні реакції розташовані залежно від їх частоти виникнення з використанням наступних категорій: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000) та дуже рідко (<1/10 000).

Ендокринологічні порушення: дуже часто – підвищення рівня пролактину ¹ .

З боку обміну речовин та харчування: дуже часто – посилення апетиту.

З боку нервової системи: дуже часто – екстрапірамідні симптоми ^3,4 ; часто – непритомність.

Судинні порушення: дуже часто – підвищення артеріального тиску ² .

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – риніт.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – блювання.

Загальні розлади та реакції у місці введення препарату: часто – дратівливість ³ .

Рівні пролактину (пацієнти <18 років): >20 мкг/л (>869,56 пкмоль/л) у чоловіків;

>26 мкг/л (>1130,428 пкмоль/л) у жінок у будь-який час. Менше 1 % пацієнтів мали підвищення рівня пролактину >100 мкг/л.

На основі відхилення вище клінічно значущих границь (адаптовані Національним Інститутом Охорони Здоров'я критерії) або підвищення >20 мм рт. ст. для систолічного або >10 мм рт. ст. для діастолічного артеріального тиску у будь-який час, отриманого з короткострокових (3-6 тижнів) плацебо-контрольованих досліджень з участю дітей та підлітків.
Примітка: частота відповідає такій, що спостерігалася у дорослих, але дратівливість може бути пов'язана з різними клінічними проявами у дітей та підлітків порівняно з дорослими.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливими. Це забезпечує продовження моніторингу співвідношення користі/ризику застосування лікарського засобу. Фахівців у галузі охорони здоров'я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці. Не потребує особливих умов зберігання.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 або по 6 блістерів у картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

ФАРМАТЕН ІНТЕРНЕШНЛ С.А.

ФАРМАТЕН С.А.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Індастріал Парк Сапес, Префектура Родопі, блок №5, Родопі 69300, Греція.

Дервенакіон 6, Палліні Аттика 15351, Греція

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа