Личный кабинет
ЛЕФЛОК-ДАРНИЦА табл. п/о 500 мг контурн. ячейк. уп. №5
rx
Код товара: 83513
Производитель: Дарница (Украина, Киев)
3 000,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 29.10.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Leflock
Leflock.
Место хранения:
Активное вещество: левофлоксацин;
1 таблетка содержит: левофлоксацин гемигидрата в переносе до левофлоксацина 250 мг или 500 мг;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, кросс-отчет, печатная, тальк, стеарат магния, гипромелоза, диоксид титана (E 171), Macrol 4000, желтое событие FCF (E 110).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 250 мг: таблетки, покрытые оболочкой, светло-розовый цвет, с двумя слойкой, с рисом;
Таблетки 500 мг: таблетки продолговатой формы, покрытые оболочкой, светло-розовой, с двумя слойкой, с рисом.
Фармакотерапевтическая группа.
Антибактериальные агенты группы хинолонов. Фторхинолоны. ATH ATH J01M A12.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Левофлоксацин - синтетический антибактериальный агент из группы фторхинолонов, представляет собой S-энантиомер рацемической смеси оторсикацина лекарственного средства.
Механизм действия. В качестве антибактериального препарата из группы фторхинолонов левофлоксацин действует на комплексе ДНК-гираз и топоизомераза IV.
Фармакокинетика / фармакодинамика соотношения. Степень бактериальной активности левофлоксацина зависит от соотношения максимальной концентрации в сыворотке крови (C MAH ) или области под фармакокинетической кривой (AUC) и минимальной ингибирующей (подавляющей) концентрацией (MIC (MK)).
Механизм сопротивления. Основной механизм сопротивления является следствием мутации в генах Гр. In vitro есть перекрестное сопротивление левофлоксацином и другими фторхинолонами. Из-за механизма действия нет перекрестных сопротивления между левофлоксацином и другими классами антибактериальных агентов.
Связанное значение. Рекомендуемый Европейским комитетом по тестированию чувствительности к противомикробным чувствительности (EUCAST) граничными значениями Майки для левофлоксацина, различая чувствительные микроорганизмы от организмов промежуточных чувствительных (умеренно устойчивых) и межлично-чувствительных к устойчивым организмам, представлены в следующей таблице тестирования MIC ( мг / л).
Клинические связанные значения MIC EUCAST для левофлоксацина (20.06.2006)
Таблица 1
Патогенные микроорганизмы | Чувствительный | Устойчивый |
Enterobacteriacae. | ≤ 1 мг / л | > 2 мг / л |
Псевдомонас SPP. | ≤ 1 мг / л | > 2 мг / л |
Acinetobacter SPP. | ≤ 1 мг / л | > 2 мг / л |
Staphylococcus SPP. | ≤ 1 мг / л | > 2 мг / л |
Staphylococcus pneumoniae 1 . | ≤ 1 мг / л | > 2 мг / л |
Streptococcus a, b, c, g | ≤ 1 мг / л | > 2 мг / л |
H. Г.О. М. Catarrhalis 2 . | ≤ 1 мг / л | > 1 мг / л |
Ограниченные значения не выделяются с видами 3 | ≤ 1 мг / л | > 2 мг / л |
1 - граничное значение смеси между чувствительными и промежуточными чувствительными (умеренно устойчивыми) штаммами было увеличено от 1 до 2 для ухудшения роста диких штаммов этого микроорганизма, который демонстрирует изменчивость этого параметра. Ограниченные значения относятся к терапии высоких доз. 2 - штаммы с размером категории выше граничного значения между чувствительными и промежуточными чувствительными (умеренно устойчивыми) штаммами, очень редки или еще не сообщаются. Идентификационные и антимикробные испытания чувствительности на любом таком изоляте должны повторяться, и если результат будет подтвержден, отправьте изолят в опорную лабораторию. 3 - Определены границы микрофона, не связанного с видами, предпочтительно на основе данных фармакокинетики / фармакодинамики и не зависят от распределения майка некоторых видов. Они используются только для видов, которые не были определены специфичными к типу граничного значения, и не используются для видов, когда тесты чувствительности не рекомендуются или для которых нет никаких доказательств сомнений в сомнительных видах ( Enterococcus, Neisseria , Gram-отрицательные анаэроб ). | ||
Антибактериальный спектр.
Распространенность сопротивления может варьироваться географически и вовремя для отдельных видов, и желательно получить местную информацию о сопротивлении, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости вы должны обратиться за советом специалиста, когда локальная распространенность сопротивления состоит в том, что полезность препарата, по меньшей мере, в некоторых типах инфекций, сомнительна.
Обычно чувствительные виды.
Аэробные грамположительные бактерии.
Staphylococcus aureus * чувствительный к метиллиному, стафилококку сапрофитика, стрептококки , группа C и G, стрептококки агалактии, стрептококки пневмония *, стрептококки pyogenes *.
Аэробные грамотрицательные бактерии.
Burkholderia Cepacia **, Eikenella Rebrodens, Haemophilus Partenzae *, Haemophilus Para-Glaneenzae *, Klebsiella Oxytoca, Klebsiella Pneumoniae *, Moraxella Catarrhalis *, Moraxella Catarrhalis *, Pasteurella Multocida, Proteus Vulgaris, Proventencia Rettgeri.
Анаэробные бактерии.
Пептидтрептококк.
Другие.
Chlamydophila Pneumoniae *, хламидофила Psittaci, Chlamydia Trachomatis, Legionella Pneumophila *, MyCoplasma Pneumoniae *, Mycoplasma Hominis, Уреалазм Уреалитикум.
Типы, для которых приобретенное (вторичное) сопротивление может быть проблематично.
Аэробные грамположительные бактерии.
Enterococccus Faecalis *, Staphylococcus Aureus Метициллин-устойчивый, коагулаз-отрицательный стафилококк SPP.
Аэробные грамотрицательные бактерии.
Acinetobacter Baumannii *, Citrobacter Freundii *, Enterobacter Agologenes, Enterobacter Agglomerans, Enterobacter Cloacae *, Escherichia Coli *, Morganella Morganii *, Proteus Mirabilis *, Providencia Stuartii, Pseudomonas Aeruginosa *, Serratia Marcescens *.
Анаэробные бактерии.
Бактериоиды Fragilis, бактериоиды OVATUS **, бактериоиды ThetaioTamicron **, бактериоиды Vulgatus **, Clostridium Difficile 
**.
**. _____________________________________________________________________________________________________________ ___________
* Клиническая эффективность была продемонстрирована для чувствительных изолятов в утвержденных клинических показаниях.
** Естественная промежуточная чувствительность.
Другие данные.
Больничные инфекции, вызванные P. Aeruginosa , могут потребовать комбинированной терапии.
Фармакокинетика.
Поглощение . Не существует существенного различия в фармакокинетике левофлоксацина после внутривенного и перорального введения.
После внутривенного введения препарат накапливается в слизистой оболочке бронхов, а в бронхиальной выделении легочной ткани (концентрация в легких превышает такую в плазме крови), мочу. В спинномозговой жидкости левофлоксацин падает плохо.
Распределение . Приблизительно 30-40% левофлоксацина связывается с белком в сыворотке крови. Совокупность воздействия левофлоксацина при нанесении 500 мг 1 раз в день, с многократным применением практически отсутствует. После использования доз от 500 мг два раза в день наблюдается небольшое, но предсказуемое сопровождающее действие. Устойчивое состояние достигается в течение 3 дней.
Проникновение в ткани и жидкости организма.
Проникновение в слизистую оболочку бронхов, бронхиальный секрет тканей легких (BSTL).
Максимальная концентрация левофлоксацина в слизистой оболочке бронхов и выделение бронхов легких после нанесения 500 мг перорально составила 8,3 мкг / г и 10,8 мкг / мл соответственно. Эти показатели были достигнуты в течение 1 часа после получения препарата.
Проникновение в ткань легких. Максимальные концентрации левофлоксацина в тканях легких после использования 500 мг перорально, приблизительно 11,3 мкг / г и были достигнуты через 4-6 часов после применения препарата. Концентрация в легких превышает такие в плазме крови.
Проникновение в содержимое пустулы. Максимальные концентрации левофлоксацина 4-6,7 мкг / мл в содержании пустулы были достигнуты через 2-4 часа после препарата в течение 3 дней при дозах 500 мг 1 или 2 раза в день соответственно.
Проникновение в мосбросскуносный (спинальная) жидкость. Левофлоксацин плохо проникает в спинномозговую жидкость.
Проникновение в ткань простаты. После нанесения 500 мг левофлоксацина 1 раз в день в течение 3 дней средние концентрации в ткани простаты достигли 8,7 мкг / г, 8,2 мкг / г и 2 мкг / г, соответственно 2 часа, 6 часов и 24 часа; Средняя простатная / плазменная коэффициент концентрации составлял 1,84.
Концентрация в моче. Средние концентрации в моче на 8-12 часов после одной дозы 150 мг, 300 мг или 500 мг левофлоксацина составляли 44 мг / л, 91 мг / л и 200 мг / л соответственно.
Биотрансформация . Левофлоксацин метаболизируется до очень незначительной степени, метаболиты - дисметилнофлоксацин и левофлоксацин N-оксид. Эти метаболиты составляют менее 5% от количества препарата, выделенного мочой. Левофлоксацин стереохимически стабилен, его хиральная структура не подвергается инверсиям.
Вывод . После орального и внутривенного введения левофлоксацин происходит из плазмы крови относительно медленно (период полураспада составляет 6-8 часов). Выход обычно через почки (более 85% введенных дозы).
Не существует существенного различия в фармакокинетике левофлоксацина после внутривенного и перорального введения, указывая на то, что эти входные маршруты взаимозаменяемы.
Линейность . Левофлоксацин проявляет линейную фармакокинетику в диапазоне доз от 50 до 600 мг.
Пациенты с почечной недостаточностью. Фармакокинетика левофлоксацина влияет на почечную недостаточность. При одновременном уменьшении функции почек, почечная вывод и зазор уменьшается, а полурасхождение увеличивается, как видно из таблицы ниже.
Таблица 2
Creatinin Clearance. | <20. | 20-40. | 50-80. |
Почки клиренс (мл / мин) | 13. | 26 | 57. |
Half-Life (часы) | 35 | 27 | 9 |
Пациенты пожилых людей. Не существует существенных различий в фармакокинетике левофлоксацина у молодых пациентов и пожилых пациентов, за исключением различий, связанных с зазором креатинина.
Гендерные различия . Отдельный анализ пациентов с женщинами и мужчинами продемонстрировал незначительные различия в фармакокинетике левофлоксацина в зависимости от пола. Нет доказательств того, что эти гендерные различия являются клинически значимыми.
Клинические характеристики.
Индикация.
Инфекционные и воспалительные заболевания света и умеренной тяжести, вызванные микроорганизмами, чувствительными к препарату: острый пазух, обострение хронического бронхита, пневмонии, сложных и несложных инфекций мочевыводящих путей (включая пиелонефрит), инфекции кожи и мягких тканей, хронический бактериальный простатит Отказ
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к левофотлоксацину, другие хинолоны или к любому из вспомогательных веществ. Эпилепсия. Наличие жалоб на побочные эффекты сухожилий после предварительного применения хинолонов.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Влияние других препаратов для левофлоксацина.
Зелезные соли, антациды, содержащие магний и алюминий, диданозин. Поглощение левофлоксацина значительно уменьшается при одновременном введении с антацидами, содержащими магниевый и алюминиевый, а также препараты, содержащие соли железа или с диданозином (диданозин в буферной таблетке с алюминием или магнием). Одновременное использование фторхинолонов с многовитаминами, содержащими цинка, приводит к снижению их поглощения. Рекомендуемый интервал времени между приемом левофлоксацина и названных препаратов должен составлять не менее 2 часов.
Соли кальция минимально влияют на поглощение левофлоксацина.
Сукралфат. Биодоступность левофлоксацина значительно уменьшается при одновременном использовании с сукральфатом. Если пациент должен быть получен в виде сукральфата и левофлоксацина, сукралфат следует принимать через 2 часа после приема левофлоксацина.
Теофиллин, Фенбуффом или аналогичные нестероидные противовоспалительные препараты. Не было обнаружено никакого фармакокинетического взаимодействия левофлоксацина с теофиллом. Однако значительное снижение судорожного порога возможно при одновременном использовании хинолонов с теофиллин, нестероидными противовоспалительными препаратами и другими агентами, которые уменьшают судорожный порог. Концентрация левофлоксацина в присутствии Fenbufen была примерно на 13% выше, чем при получении только левофлоксацина.
Пробенецид и циминидин. Пробенецид и циминидац статистически значительно влияют удаление левофлоксацина. Почечная очистка левофлоксацина уменьшается при наличии источника на 24% и выборки на 34%. Это связано с тем, что оба лекарства способны блокировать секрецию ханальса левофлоксацина. Необходимо обрабатывать одновременное использование левофлоксацина с лекарственными средствами, которые влияют на трубчатую секрецию, такие как пробенецид и Cimethyline, особенно у пациентов с почечной недостаточностью.
Другая информация.
Фармакокинетика левофлоксацина не имеет никакого клинически значимого влияния на одновременное использование со следующими лекарствами: карбонат кальция, дигоксин, глибенкамид, ранитидин.
Влияние левофлоксацина на другие лекарства.
Циклоспорин. Срок годности циклоспорина увеличивается на 33% при одновременном использовании с левофлоксацином.
Антагонисты витамина К. Антагонисты на временном применении с антагонистами витамина К (например, Warfarin), как сообщают, чтобы увеличить тесты коагуляции (нормализованное отношение PF / международное) и / или кровотечение, которое можно выразить. Ввиду этого пациенты получают витамин K параллельно для мониторинга индикаторов коагуляции (см. Раздел «Особенности применения»).
Лекарства, которые продлевают интервал Qt. Левофлоксацин, как и другие фторхинолоны, следует использовать с осторожностью пациентам, получающим лекарства, известные своей способностью расширить интервал QT (например, антиаритмические препараты класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды, антипсихотические препараты). (См. Раздел «Особенности приложения»).
Теофиллин. Левофлоксацин не влияет на фармакокинетику теофиллина (субстрата CYP1A2), показывая, что левофлоксацин не является ингибитором CYP1A2.
Другие формы взаимодействия.
Принимать пищу. Не было клинически значимого взаимодействия с едой. Таким образом, таблетки могут быть взяты независимо от еды.
Он не рекомендуется при нанесении левофлоксацина для использования алкоголя.
Особенности приложения.
Метциллиностойкий Золотой стафилококк (MRSS) устойчив к фтороохинолонам, в том числе левофлоксацином, поэтому левофлоксацин не рекомендуется предписать для лечения инфекций, вызванных миссими, за исключением случаев, когда чувствительность микроорганизма к левофлоксацину подтверждается.
Частый патоген инфекций мочевыводящих путей может быть устойчив к левофлоксацину E.coli , которое следует учитывать, назначать левофлоксацин пациентам с заболеваниями мочевыводящих путей. Врачи, предписанные терапии, рекомендуется учитывать локальную распространенность сопротивления E.coli для фтороохинолонов.
Левофлоксацин может быть использован при лечении острого бактериального синусита и обострения хронического бронхита, если эти инфекции были правильно диагностированы. Больничные инфекции, вызванные P. Aeruginosa , могут потребовать комбинированной терапии.
Тенцинит и сухожилия разрываются. При лечении хинолонов возникновение тенденций, которые могут привести к разрыву сухожилия, в том числе ахиллесов сухожилий. Тенгиниты и разрывы сухожилия, иногда двусторонний, могут возникнуть через 48 часов после использования левофлоксацина и даже через несколько месяцев после прекращения левофлоксацина. Пациенты в возрасте от 60 лет наиболее склонны к трудоводу и разрыву сухожилия, пациенты получают суточную дозу 1000 мг левофлоксацина и с сопутствующим лечением кортикостероидов. Ежедневная доза должна быть отрегулирована для пожилых пациентов с учетом оформления креатинина. Таким образом, необходимо следить за пациентами на летний возраст, предписывая их левофлоксацин. В случае подозрения в тенденциях применение левофлоксацина должно быть немедленно прекращено и начать надлежащее лечение (например, обеспечение иммобилизации сухожилия).
Заболевания, вызванные диффузкой Closttridium. Диарея, особенно в тяжелых случаях, настойчивом и / или геморрагическом, во время или после лечения летательной препаратом, может представлять собой симптом заболевания, вызванного диффузной , наиболее дорогой формой которого является псевдомембранозным колитом. Если есть подозрение в псевдомембранозном колите, вы должны немедленно прекратить принимать лекарство и начать лечение с поддержкой средств ± специфической терапии (например, пероральное введение ванкомицина). Средства, которые подавляют кишечную моторику противопоказаны в этой клинической ситуации.
Пациенты склонны к суду. Лецко противопоказан пациентам с эпилепсией в истории, а также (например, другие хинолоны), его следует использовать с особой осторожностью пациентам у пациентов и пациентов с существующими поражениями центральной нервной системы, с одновременными фенорическими терапией и аналогичным нестероидом - Воспитательные препараты или лекарства. Это увеличивает судорожному готовности (уменьшить судорожный порог), такой как теофиллин (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»). В случае судебного лечения левофлоксацин следует прекратить.
Пациенты с недостаточностью глюкозо-6-фосфатной дегидрогеназы. Пациенты с скрытыми или существующими дефектами активности дегидрогеназы глюкозы-6-фосфатной дегидрогеназы могут быть склонны к гемолитическим реакциям при лечении антибактериальных агентов группы хинолонов, поэтому левофлоксацин следует использовать с осторожностью.
Пациенты с почечной недостаточностью. Поскольку левофлоксацин получен преимущественно почками, коррекция дозы для пациентов с нарушенной функцией почек (почечная недостаточность) требуется (см. Раздел «Способ применения и доза»).
Ответ гиперчувствительности. Левофлоксацин может привести к тяжелым, потенциально смертельным реакциям высокой чувствительности (такой как ангионевротический отек, анафилактический шок), даже после первого применения. В этом случае пациенты должны быть остановлены и сразу обращаться к врачу.
Тяжелые ошибки реакции. При застосуванні левофлоксацину повідомлялося про тяжкі бульозні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. При виникненні бульозних реакцій необхідно негайно припинити прийом левофлоксацину, звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування. При появі будь-якого ураження шкіри та/або слизових оболонок пацієнти повинні негайно зв'язатися зі своїм лікарем, перш ніж продовжувати лікування.
Зміни рівня глюкози у крові. Як і при застосуванні інших хінолонів, можливі зміни рівня глюкози у крові, включаючи як гіперглікемію, так і гіпоглікемію, особливо у хворих на цукровий діабет, які одночасно застосовують пероральні гіпоглікемічні засоби (глібенкламід) або інсулін. Повідомлялося про випадки гіпоглікемічної коми. У хворих на цукровий діабет рекомендовано проводити моніторинг рівня глюкози у крові.
Профілактика фотосенсибілізації. Повідомлялося про випадки фотосенсибілізації на тлі застосування левофлоксацину. З метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час прийому або протягом 48 годин після припинення застосування препарату.
Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К. Унаслідок можливого збільшення показників коагуляційних тестів (ПТЧ/міжнародне нормалізоване співвідношення) і/або збільшення частоти геморагічних ускладнень у пацієнтів, які приймали Лефлок у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином), за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби застосовувати одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Психотичні реакції. Повідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи левофлоксацин. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому однієї дози левофлоксацину. У випадку, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом левофлоксацину слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати левофлоксацин пацієнтам із психотичними розладами чи пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.
Подовження інтервалу QТ. Слід з обережністю ставитися до застосування фторхінолонів, включаючи левофлоксацин, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, наприклад: вроджений синдром подовження інтервалу QT, супутнє застосування лікарських засобів, які подовжують інтервал QT (наприклад протиаритмічні засоби класу ІА та III, трициклічні антидепресанти, макроліди, антипсихотичні лікарські засоби), невідкоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія), хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, брадикардія). Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, що подовжують інтервал QТ. У зв'язку з цим необхідно з обережністю застосовувати фторхінолони, у тому числі левофлоксацин, пацієнтам цих підгруп.
Периферична нейропатія. Повідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію, що швидко виникає у пацієнтів, які приймають фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити розвиток незворотного стану.
Гепатобіліарні порушення. Повідомлялося про випадки некротичного гепатиту, аж до печінкової недостатності, що загрожує життю, при прийомі левофлоксацину, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад, сепсисом. Пацієнтам слід порекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи болі в ділянці живота.
Міастенія. Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м'язову передачу і можуть провокувати м'язову слабкість у пацієнтів із miastenia gravis . При прийомі фторхінолонів у післяреєстраційному періоді повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи летальні випадки і необхідність застосовування підтримки дихання у пацієнтів з miastenia gravis . Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам з miastenia gravis в анамнезі.
Розлади зору. Якщо спостерігається порушення зору або інший вплив на очі, слід негайно звернутися до офтальмолога.
Суперінфекція. При застосуванні левофлоксацину, особливо довготривало, можливий розвиток опортуністичних інфекцій та ріст резистентних мікроорганізмів. При розвитку вторинної інфекції необхідно прийняти відповідні заходи.
Лабораторні дослідження. У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно-позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати тесту на опіати за допомогою більш специфічних методів.
Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis , і тому може відзначатися хибно-негативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів із туберкульозом.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У зв'язку з можливістю ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат протипоказано застосовувати вагітним та жінкам, які годують груддю.
Якщо під час лікування препаратом діагностується вагітність, про це слід повідомити лікаря.
Левофлоксацин не зумовлює порушень фертильності або репродуктивної функції у щурів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Такі небажані побічні реакції з боку нервової системи як запаморочення, сонливість, розлади зору і слуху порушують здатність концентрувати увагу і швидко реагувати, тому препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які керують транспортними засобами або працюють з механізмами, що вимагають підвищеної уваги.
Спосіб застосування та дози.
Препарат приймати 1 або 2 рази на добу незалежно від прийому їжі (можна приймати як разом з їдою, так і в інший час). Ковтати, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Загальна доза залежить від типу і тяжкості інфекції. Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Рекомендовано продовжувати лікування левофлоксацином протягом 48-72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженої мікробіологічними тестами відсутності збудників.
Стосовно дозування слід дотримуватись таких рекомендацій для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв
Таблиця 3
Показання | Добова доза | Кількість прийомів на добу | Тривалість лікування |
Гострі синусити | 500 мг | 1 раз | 10-14 днів |
Загострення хронічного бронхіту | 250-500 мг | 1 раз | 7-10 днів |
Негоспітальні пневмонії | 500 мг | 1-2 рази | 7-14 днів |
Неускладнені інфекції сечостатевої системи | 250 мг | 1 раз | 3 дні |
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит | 250 мг | 1 раз | 7-10 днів |
Інфекції шкіри та м'яких тканин | 250-500 мг | 1-2 рази | 7-14 днів |
Хронічний бактеріальний простатит | 500 мг | 1 раз | 28 днів |
Дозування для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хв
Таблиця 4
Кліренс креатиніну | Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) | ||
50-20 мл/хв | 250 мг/24 год | 500 мг/24 год | 500 мг/12 год |
перша доза: 250 мг наступні: 125 мг/24 години | перша доза: 500 мг наступні: 250 мг/24 години | перша доза: 500 мг наступні: 250 мг/12 години | |
19-10 мл/хв | перша доза: 250 мг наступні: 125 мг/48 годин | перша доза: 500 мг наступні: 125 мг/24 години | перша доза: 500 мг наступні: 125 мг/12 годин |
< 10 мл/хв, (а також при гемодіалізі та ХАПД*) | перша доза: 250 мг наступні: 125 мг/48 годин | перша доза: 500 мг наступні: 125 мг/24 години | перша доза: 500 мг наступні: 125мг/24 години |
*Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
Для пацієнтів із порушеною функцією печінки корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці та виводиться переважно через нирки.
Для пацієнтів літнього віку , якщо функція нирок не порушена, немає потреби корегувати дозу.
Діти.
Лефлок протипоказаний для лікування дітей через імовірність ушкодження суглобових хрящів.
Передозування.
Відповідно до результатів досліджень з вивчення токсичності препарату на тваринах або досліджень з вивчення клінічної фармакології, які виконувалися з використанням супратерапевтичних доз, найбільш важливими ознаками, на які можна очікувати після гострого передозування левофлоксацину, є симптоми з боку центральної нервової системи (ЦНС), такі як сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомний напад, а також подовження інтервалу QT і шлунково-кишкові реакції, такі як ерозії слизових оболонок.
У рамках досвіду застосування препарату у післяреєстраційному періоді у таких випадках спостерігалися ефекти з боку ЦНС, такі як стан сплутаності свідомості, судоми, галюцинації і тремор.
У випадку передозування необхідно застосовувати симптоматичне лікування. Беручи до уваги можливе подовження інтервалу QT, потрібно здійснювати моніторинг показників ЕКГ. Для захисту слизової оболонки шлунка можна використовувати антациди. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз та хронічний амбулаторний перитонеальний діаліз, не ефективні для видалення левофлоксацину з організму. Специфічного антидоту до препарату не існує.
Побічні реакції .
Інфекції та інвазії: грибкові інфекції, включаючи Candida (та проліферація інших резистентних мікроорганізмів), розвиток вторинних інфекцій.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний та анафілактоідний шок, ангіоневротичний набряк. Анафілактичні та анафілактоїдні реакції іноді можуть виникати після прийому першої дози.
Метаболічні порушення: анорексія, гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, гіперглікемія, гіпоглікемічна кома.
З боку психіки: безсоння, нервозність, депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєність, нічні кошмари, аномальні сновидіння, психотичні реакції, включаючи галюцинації, параною, самодеструктивну поведінку, суїцидальну спрямованість мислення чи дій.
З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, сонливість, судоми, тремор, парестезії, сенсорна чи сенсомоторна периферична нейропатія, дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху), дискінезія, екстапірамідні розлади, синкопе, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія.
З боку органів зору: розлади зору, включаючи нечіткість зору, транзиторне порушення зору, тимчасову втрату зору.
З боку органів слуху : вертиго, шум у вухах, порушення слуху, втрата слуху.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія; відчуття серцебиття; шлуночкова тахікардія, що може призводити до зупинки серця; шлуночкова аритмія; аритмія типу torsa d e de pointes, що може призводити до зупинки серця (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT); подовження інтервалу QT на електрокардіограмі; артеріальна гіпотензія; алергічний васкуліт.
З боку системи дихання: бронхоспазм, диспное, задишка, алергічний пневмоніт.
З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, здуття живота, запори, геморагічна діарея, що у дуже рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення показників печінкових ензимів (АЛТ/АСТ, лужна фосфатаза, ГГТП), підвищення білірубіну крові, гепатит, жовтяниця та тяжкі порушення функції печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності, іноді летальні, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шкіри: висипання, свербіж, почервоніння шкіри, кропив'янка, гіпергідроз, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса-Джонсона, ексудативна мультиформна еритема, лейкоцитокластичний васкуліт, стоматит. Реакції з боку шкіри та слизових іноді можуть виникати навіть після прийому першої дози.
З боку кістково-м'язової системи : ураження сухожиль, у тому числі тендиніт, розрив сухожиль (може виявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллове сухожилля обох ніг), зв'язок, м'язів, артралгія, міалгія, м'язова слабкість, рабдоміоліз, артрит.
З боку сечовивідної системи: підвищення рівня креатиніну в сироватці крові, гостра ниркова недостатність (наприклад внаслідок інтерстиціального нефриту).
Загальні розлади: астенія, пірексія; біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках).
Інші: напади порфірії у пацієнтів, хворих на порфірію.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання .
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 5 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 10 контурних чарункових упаковок у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13
ЛЕВОФЛОКСАЦИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа