ЛЕВИТРА табл. п/о 20 мг блистер №4

Для медицинского использования лекарственного продукта

Л. Эвитра

( Левитра ^® )

Склад :

Активное вещество: Варденафил;

1 таблетка содержит Vardenafil 5 мг или 20 мг (соответствует 5,926 мг или 23,705 мг варденафила моногидрохлорида тригидрата);

Экспципиенты: поперечный репортер, стеарат магния, микрокристаллическая целлюлоза, кремниевая коллоидная безводом, макроголь 400, гипромалоза, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа (E 172), оксид железа Red JSC (E 172).

Дозировка формы. Таблетки покрыты оболочкой.

Основные физико-химические свойства: круглые биконвексные таблетки, покрытые оболочкой, от светло-оранжевого до серого оранжевого, с сжимающимися надписями «5» или «20», с одной стороны, и фирменной байерой, пересекающейся другой.

Фармакотерапевтическая группа. Средства для лечения расстройств эрекции.

Код ATX G04B E09.

Фармакологические свойства .

Фармакодинамика.

Vardenafil - это пероральный препарат, используемый для улучшения эректильной функции у мужчин с расстройствами эрекции. В естественных обстоятельствах, то есть во время сексуальной стимуляции, препарат восстанавливает нарушение эректильной функции за счет увеличения кровотока к пенису.

Эффекция полового члена является гемодинамическим процессом. Во время сексуальной стимуляции высвобождается оксид азота (NO), который активирует фермент гуанилалат циклазы, которая вызывает увеличение содержания циклического гуаносинососфата (CGMF) каверновых тел. В результате существует расслабление гладких мышц, что помогает увеличить кровоток к половому члену. Уровень CGMF регулируется скоростью синтеза с помощью гуанилалатной циклазы и скорости расщепления с помощью гидролизующих фосфодиэстераз CGMF (PDE).

Vardenafil является мощным селективным ингибитором CGMF специфической фосфодиэстеразы типа 5 (PDE-5), который является наиболее важным PDE в кавернозном человеческом организме. Vardenafil активно увеличивает влияние эндогенного оксида азота в кавернозном организме, подавляя PDE-5. Когда оксид азота выделяется в ответ на сексуальную стимуляцию ингибирования FDE-5 под влиянием варденафила, приводит к увеличению уровня CGMF в кавернозном организме. Следовательно, сексуальная стимуляция необходима для достижения желаемого терапевтического эффекта при использовании Vardenafil.

Исследования in vitro показали, что влияние варденафила более выражено с точки зрения PDE 5, чем на другие известные фосфодиэстеразы (> 15 раз относительно PDE 6,> 130 раз по сравнению с PDE 1,
> 300 раз по сравнению с PDE 11 и> 1000 раз по сравнению с PDE 2, 3, 4, 7, 8, 9 и 10).

При проведении пентиземографии (RIGISCAN) использование 20 мг варденафила у некоторых людей привело к эрекции, достаточной для проникновения (≥60 % богатства, согласно RIGISCAN), уже через 15 минут после приема Варденафила. Общий ответ у пациентов на терапию варденафилом был статистически значимым по сравнению с плацебо через 25 минут после принятия препарата.

Vardenafil вызывает небольшое временное снижение артериального давления, которое в большинстве случаев не является клиническим. Среднее максимальное снижение систолического артериального давления в положении лежа на спине после приема варденафила при дозе 20 мг или 40 мг составляло 6,9 мм рт. На фоне дозы 20 мг и 4,3 мм рт. На фоне дозы 40 мг по сравнению с плацебо. Аналогичные эффекты связаны с вазодилататорным эффектом ингибиторов PDE-5 и, возможно, вызваны увеличением уровня CGMF в клетках гладких мышц сосудов. Потребление полости рта варденафила в дозе до 40 мг, как одиночное, так и с множественным использованием, не вызывает клинически значимых изменений в показателях ЭКГ у здоровых мужчин -добровольцев.

В ходе двойного слепого рандомизированного перекрестного обследования с использованием единого введения препарата с участием 59 здоровых мужчин, сравнения влияния на интервал QT, который демонстрируется Vardenafil (10 мг и 80 мг), Силденафил (50 мг и 400 мг) и плацебо. Моксифлоксацин (400 мг) был включен в исследование в качестве активного внутреннего контрольного препарата. Определение воздействия на интервал QT был выполнен через 1 час после принятия препарата (средний _макс vardenafil). Основная цель этого исследования состояла в том, чтобы исключить возможность продления интервала QT _с более чем 10 мсека (т.е. в демонстрации отсутствия воздействия) по сравнению с плацебо, с одним устным использованием после получения и рассчитанным по Фредерику Формула (QT _C F = QT/RR1/3). Для vardenafil удлинение QT _C (F) на 8 мсек (90 % ДИ: 6-9) и 10 мсек (90 % ДИ: 4-7) на дозе 10 мг и 80 мг (по сравнению с плацебо) и увеличение в QT _{CI продемонстрированы для Vardenafil.} Для 4 мс (90 % CI: 3-6) и 6 мсек (90 % CI: 4-7) на фоне 10 мг и 80 мг (по сравнению с плацебо) через 1 час после принятия Наркотик. Что касается T _MAX , то только средние изменения в пределе QT _C F для Vardenafil в дозе 80 мг (среднее значение 10 мсек, 90 % ДИ: 8-11) были расположены за пределами предела. При применении формулы индивидуальной корректировки ни один из полученных показателей не вышел за рамки установленных пределов.

В отдельном исследовании после маркетинга с участием 44 здоровых добровольцев Vardenafil 10 мг или силденафил 50 мг использовали один раз с гатифлоксацином 400 мг - препаратом с сопоставимым эффектом на интервал QT. Обе препараты, Варденафил и Силденафил, показали удлинение QT _C (F) на 4 мсек (для варденафила) и 5 ​​мсек (для силденафила) по сравнению с использованием каждого из лекарств отдельно. Фактическое клиническое влияние этих изменений в интервале QT неизвестно.

Дополнительная информация о клинических исследованиях

В клинических исследованиях Варденафил использовал более 17 000 человек с эректильной дисфункцией (ЭД) в возрасте 18-89 лет, многие из которых также имели многочисленные сопутствующие заболевания. Более 2500 пациентов получали лечение с помощью Vardenafil в течение 6 месяцев или дольше. Из них 900 человек получили Vardenafil в течение 1 года или дольше.

В клинических исследованиях в клинических исследованиях были представлены следующие группы пожилых людей (22 %), пациентов с гипертонией (35 %), пациентов с диабетом (29 %), пациентов с ишемической болезнью сердца (коронарная болезнь сердца) и другие сердечно -сосудистые заболевания. (7 %), с хроническими заболеваниями легких (5 %), с гиперлипидемией (22 %), пациентами с депрессией (5 %) и пациентами после радикальной простатэктомии (9 %). Следующие группы пациентов не были должным образом представлены в клинических исследованиях: пожилые пациенты (> 75 лет,
2,4 %) и пациенты с сердечно -сосудистыми заболеваниями (см. Противопоказания »). Не проводил клинические исследования с участием пациентов с заболеваниями центральной нервной системы (ЦНС) (за исключением поражений спинного мозга); пациенты с тяжелой почечной или печеночной недостаточностью; Пациенты, которые перенесли операцию на органах таза (кроме простатэктомии с сохранением чувствительности нервных окончаний), пациентов с травмами; Пациенты, которые прошли радиационную терапию, и людей с уменьшением сексуального желания или анатомических пороков развития полового члена.

Основные исследования на фоне использования терапии Ванденафил (таблетки, покрытые оболочкой), наблюдали улучшение эректильной функции по сравнению с плацебо. У небольшого числа пациентов, которые пытались провести половой акт через 4-5 часов после принятия препарата, частота успешных проникновений и поддержания эрекции также была выше, чем для плацебо.

В ходе фиксированной дозы (покрытые оболочкой таблетки) в широкой популяции мужчин с ЭД в течение 3 месяцев у 68 % (5 мг), 76 % (10 мг) и 80 % (20 мг) пациентов наблюдали успешное проникновение ( 2 сентября), в отличие от 49 % в группе плацебо. Способность поддерживать эрекцию (3 сентября) в этой широкой популяции пациентов с ЭД составила 53 % (5 мг), 63 % (10 мг) и 65 % (20 мг) по сравнению с 29 % для группы плацебо.

Согласно анализу обобщенных данных базовых исследований по изучению эффективности препарата, было отмечено успешное проникновение на фоне использования варденафила: пациенты с психогенным ЭД (77-87 %), с смешанными ЭД (69-89 % ), органический ЭД (64-75 %), органический у пожилых людей (52-75 %), у пациентов с ишемической болезнью сердца (70-73 %), гиперлипидемией (62-73 %), хронические заболевания легких (74-78 %), депрессия (59-69 %) и у пациентов, которые принимают антигипертензивные препараты одновременно (62-73 %).

В клиническом обследовании у пациентов с диабетом (диабетом) на фоне использования варденафила в дозах 10 мг и 20 мг значительно улучшение индикаторов домена эректильной домены, увеличение способности достичь и поддерживать эрекцию во время времени для успешной сексуальной Общение и жесткости член, в отличие от пациентов, получающих плацебо. Частота объективного ответа на способность достигать и поддерживать эрекцию была у пациентов, которые прошли 3-месячный курс лечения 61 % и 49 % для дозы 10 мг и 64 % и 54 % для дозы 20 мг Vardenafil, по сравнению с 36 % и 23 % для плацебо.

В клиническом обследовании у пациентов после простатэктомии на фоне варденафила в дозах 10 мг и 20 мг наблюдалось значительное улучшение индикаторов области эректильной функции, повышенная способность достигать и поддерживать эрекцию во время достаточного времени для успешного полового акта и расти Пациенты, получающие плацебо. Частота объективной реакции на способность достигать и поддерживать эрекцию была у пациентов, которые прошли 3-месячный курс 47 % и 37 % для дозы 10 мг и 48 % и 34 % для дозы 20 мг Варденафил, по сравнению с 22 % и 10 % для плацебо.

В ходе клинического обследования с использованием переменной дозы у пациентов с травматическим повреждением спинного мозга Vardenafil показал значительное улучшение индикаторов эректильной функции, способность достигать и поддерживать эрекцию в течение времени, достаточного для успешного полового контакта, и пенис. Число пациентов, которые имели возвращение к норме международной эректильной функции (IIEF) (≥ 26), составило 53 % для Vardenafil и 9 % для плацебо. Уровень ответа относительно способности достигать и поддерживать эрекцию среди пациентов, проходящих 3-месячный курс терапии, составил 76 % и 59 % для Vardenafil и 41 % и 22 % для группы плацебо и был клинически и статистически значимым (P <0,001 )

Долгосрочные исследования отмечали безопасность и эффективность Vandenafil.

Доклинические данные безопасности.

Доклинические данные не указывают на особое риск для людей на основе стандартных исследований фармакологической безопасности, токсичности с повторными дозами, ежокситивностью, канцерогенности и репродуктивной токсичности.

Фармакокинетика.

Поглощение

Wardenafil, который является частью Levitra, таблетки, покрытые раковиной, быстро поглощается после использования внутри с достижениями максимальных концентраций в плазме в крови у некоторых мужчин через 15 минут. Однако в 90 % случаев максимальные концентрации в плазме достигаются 30-120 мин (в среднем 60 минут) после перорального введения натощак. Средняя абсолютная пероральная биодоступность составляет приблизительно 15 %.

После перорального введения Vardenafil AUC и C _Max они увеличивают почти доскопартер в соответствии с уровнем рекомендуемой дозы (5-20 мг).

При взятии левитры таблетки покрыты ракушкой, а также очень жирные продукты
(57 % жира) Скорость всасывания уменьшается, период достижения максимальной концентрации (T _MAX ) увеличивается до 60 минут, максимальная концентрация в плазме (C _MAX ) снижается на 20 %. При приеме варденафила с пищей, которая содержит 30 % жиров, фармакокинетические параметры (C _MAX , T _MAX и AUC) препарата не меняются по сравнению с индикаторами при получении пустого желудка.

Распределение

Средний объем распределения Vardenafil составляет 208 литров, что отражает распределение в тканях. Wardenafil и его основной циркулирующий метаболит (M1) имеют высокую аффинность с белками плазмы крови, около 95 % с основным веществом или M1. Эта связь с белками не зависит от общей концентрации Vardenafil.

Из -за измерения концентрации Ванденафила в сперме здоровых добровольцев через 90 минут после приема препарата не более 0,00012 % от предписанной дозы можно определить в сперме пациента.

Биотрансформация

Wardenafil, который является частью левитры, таблетки, покрытые оболочкой, метаболизируется в основном печеночными ферментами 3A4 цитохрома P450 и частично с помощью CYP3A5 и CYP2C9 изоформ.

M1 (основной циркулирующий метаболит варденафила у людей) образуется в результате детилагинга ваннафила и впоследствии трансформируется с половиной жизни из плазмы крови в течение около 4 часов. Некоторая часть M1 находится в системном кровотоке в виде глюкуронида. Метаболит M1 обнаруживает профиль отбора для фосфодиэстеразы, аналогичный Vardenafil, доступному in vitro по отношению к FDE-5, составляет около 28 % по сравнению с Vardenafil, что приводит к эффективной фракции 7 %.

Средняя конец половина жизни Vardenafil у пациентов, получающих дисперсные таблетки, Levitra® ODT 10 мг, находится в диапазоне от 4 до 6 часов. Полуэлиминация метаболита M1 составляет 3-5 часов, как и начальное вещество препарата.

Размножение

Общий клиренс препарата составляет 56 л/ч с окончательным периодом полураспада около 4-5 часов. После использования внутренне Vardenafil выводится в виде метаболитов в основном с фекалиями (91-95 % введенной дозы), в меньшей степени с мочой мочой
(2-6 % дозы).

Фармакокинетика отдельных групп пациентов.

Пожилые пациенты (65 лет).

У здоровых мужчин в возрасте 65 лет было отмечено снижение разрешения печени варденафила по сравнению с молодыми людьми (18-45 лет). В среднем, мужчины в возрасте 65 лет, которые взяли Левитру, в таблетках с оболочкой имели 52 % и на 34 % выше AUC и C _MAX , соответственно, чем молодые люди (см. Раздел «Применение и доза»).

AUC и C _Max Vardenafil у пожилых пациентов (65 лет), которые принимали дисперсные таблетки, Levitra® Ott увеличилась на 31-39 % и 16-21 % соответственно с пациентами в возрасте 45 лет и моложе. Нет накопления варденафила в плазме крови у пациентов в возрасте 45 лет и моложе или у пациентов в возрасте 65 лет после приема дисперсных таблеток, Levitra® ODT 10 мг один раз в день в течение 10 дней.

Пациенты с почечной недостаточностью.

У пациентов с нарушением функции легких и средней почки (клиренс креатинина
> 30-80 мл/мин) Степень фармакокинетики Варденафила была аналогична фармакокинетике в контрольной группе с нормальной функцией почек.

У пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <30 мл/мин) среднее значение AUC увеличилось на 21 %, а максимальное среднее с _{максимумом} снизилось на 23 % по сравнению со здоровыми добровольцами. Не было статистически надежной корреляции между клиренсом креатинина и концентрациями в плазме в крови (AUC I C _MAX ) (см. Раздел «Применение и доза»).

У пациентов с диализом не изучались фармакокинетика (см. Противопоказания »).

Пациенты с печеночной недостаточностью.

У пациентов с печеночной недостаточностью легкой и умеренной степени (класс A и B в соответствии с классификацией ребенка-PU) очистка Vardenafil был снижен в зависимости от степени печеночной недостаточности.

У пациентов с легкой печеночной недостаточностью (класс A по классификации детей-пик) средние значения AUC I C _Max Vardenafil увеличились (AUC на 17 % и C _MAX на 22 %) по сравнению со здоровыми добровольцами.

У пациентов с умеренной печеночной недостаточностью (класс B по классификации детей-PYU) AUC и C _Max Vardenafil увеличились на 160 % и 133 % соответственно со здоровыми добровольцами (см. Раздел «Метод использования и доза»).

У пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью (класс С по классификации детей-паутов) фармакокинетика Варденафила не была изучена (см. Раздел «Противопоказания»).

Клинические характеристики.

Индикация.

Лечение эректильной дисфункции у взрослых мужчин. Эректильная дисфункция - это неспособность достичь или поддерживать эрекцию, необходимую для полового акта.

Противопоказание.

Як правило, лікарські засоби для лікування еректильної дисфункції не слід застосовувати чоловікам, для яких статева активність є небажаною (наприклад пацієнтам з тяжкими серцево-судинними захворюваннями, такими як нестабільна стенокардія або тяжка серцева недостатність (ІІІ або IV класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації)).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види вза ємодій.

Вплив інших лікарських засобів на варденафіл

Дослідження in vitro

Варденафіл метаболізується головним чином печінковими ферментами ізоформи 3А4 цитохрому Р450 (CYP) та частково – ізоформами CYP3А5 та CYP2С.

Зважаючи на це, інгібітори цих ферментів можуть знижувати кліренс варденафілу.

Дослідження in vivo

Супутнє застосування варденафілу (Левітра 10 мг, таблетки, вкриті оболонкою) з інгібітором ВІЛ-протеази індинавіром (800 мг тричі на добу), що є потужним інгібітором CYP3A4, призводило до 16-разового зростання AUC варденафілу та семиразового зростання C _max варденафілу. Через 1 добу після супутнього введення плазмові рівні варденафілу знижувалися приблизно до 4 % максимального плазмового рівня варденафілу (C _max ).

Ритонавір (600 мг двічі на добу) призводив до 13-разового зростання C _max варденафілу та 49-разового зростання AUC _0-24 варденафілу при супутньому застосуванні з варденафілом у дозі 5 мг. Взаємодія є наслідком блокування печінкового метаболізму варденафілу ритонавіром, що є потужним інгібітором CYP3A4, який також пригнічує CYP2C9. Ритонавір значно подовжує період напіввиведення варденафілу до 25,7 години (див. розділ «Протипоказання»).

Кетоконазол (200 мг), що є потужним інгібітором CYP3А4, спричиняв десятиразове зростання AUC варденафілу та чотириразове зростання C _max варденафілу при супутньому застосуванні з варденафілом у дозі 5 мг (див. розділ «Особливості застосування»).

Незважаючи на те, що спеціальних досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії не проводили, при супутньому застосуванні інших потужних інгібіторів CYP3A4 (таких як ітраконазол) очікується, що рівень варденафілу в плазмі крові досягне значень, аналогічних тим, що спостерігаються на тлі кетоконазолу. Слід уникати одночасного застосування варденафілу з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як ітраконазол та кетоконазол (пероральні форми) (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»). У чоловіків віком від 75 років супутнє призначення варденафілу з ітраконазолом або кетоконазолом протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Еритроміцин (500 мг тричі на добу), інгібітор CYP3А4, спричиняв чотириразове зростання AUC варденафілу та триразове зростання C _max варденафілу при супутньому застосуванні з варденафілом у дозі 5 мг. Хоча спеціальних досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії не проводили, очікується, що супутнє застосування кларитроміцину спричинить подібний вплив на AUC і C _max варденафілу. У разі призначення у комбінації з помірними інгібіторами CYP3A4, наприклад еритроміцином або кларитроміцином, може виникнути потреба у корекції дози препарату (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування»).

Циметидин (400 мг двічі на добу), неспецифічний інгібітор цитохрому Р450, не впливає на AUC або C _max варденафілу у здорових добровольців при супутньому застосуванні з варденафілом у дозі 20 мг.

Грейпфрутовий сік, що є слабким інгібітором метаболізму CYP3A4 у стінках кишечнику, може спричинити помірне збільшення рівня варденафілу у плазмі крові (див. розділ «Особливості застосування»).

Фармакокінетика варденафілу (20 мг) не змінювалася при супутньому прийомі антагоніста Н ₂ -рецепторів ранітидину (150 мг двічі на добу), дигоксину, варфарину, глібенкламіду, при вживанні алкоголю (середній максимальний рівень алкоголю у крові – 73 мг/дл) або одноразових доз антацидів (магнію гідроксид/алюмінію гідроксид).

Незважаючи на те, що спеціальних досліджень з вивчення медикаментозної взаємодії з усіма лікарськими засобами не проводили, фармакокінетичний аналіз популяції показав відсутність впливу на фармакокінетику варденафілу при застосуванні його разом з такими препаратами: ацетилсаліцилова кислота, інгібітори АПФ, b-блокатори, слабкі інгібітори CYP3A4, діуретики та препарати для лікування діабету (сульфонілсечовина та метформін).

Вплив варденафілу на інші лікарські засоби

Дані щодо взаємодії варденафілу та неспецифічних інгібіторів фосфодіестерази, таких як теофілін або дипіридамол, відсутні.

Дослідження in vivo

У дослідженні з участю 18 здорових добровольців чоловічої статі не спостерігалося жодного посилення гіпотензивного ефекту нітрогліцерину, який застосовували сублінгвально (0,4 мг), при прийомі варденафілу у дозі 10 мг з різним інтервалом часу (від 1 години до 24 годин) до застосування дози нітрогліцерину.

У здорових добровольців середнього віку гіпотензивний ефект нітратів, які застосовували сублінгвально (0,4 мг) через 1 та 4 години після прийому варденафілу, посилювався при застосуванні варденафілу, таблеток, вкритих оболонкою, у дозі 20 мг. Ці ефекти не спостерігалися при прийомі разової дози варденафілу, таблеток, вкритих оболонкою, у дозі 20 мг за 1 добу до застосування нітрогліцерину.

Інформація щодо потенційних гіпотензивних ефектів варденафілу при супутньому застосуванні з нітратами відсутня, тому їх одночасне застосування протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

Нікорандил є гібридом активатора кальцієвих каналів та нітрату. Через наявність нітратного компонента він здатен вступати у значущу взаємодію з варденафілом.

Оскільки монотерапія a-блокаторами може зумовити виражене зниження артеріального тиску, особливо постуральну гіпотензію та зомління, були проведені дослідження їх медикаментозної взаємодії з варденафілом.

У ході двох таких дослідженнях з участю здорових добровольців із нормальним артеріальним тиском після форсованого титрування α-адреноблокаторів тамсулозину або теразозину до рівня високих доз одночасно з прийомом варденафілу повідомлялося про випадки розвитку артеріальної гіпотензії (іноді симптомної) у значної кількості осіб. У пацієнтів, які отримували теразозин, артеріальна гіпотензія відзначалася частіше, при одночасному застосуванні варденафілу та теразозину, ніж коли препарати приймали окремо з інтервалом у 6 годин.

Як показують результати досліджень із вивчення взаємодії, що проводили із застосуванням варденафілу у пацієнтів із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), які отримували стабільну терапію тамсулозином, теразозином або алфузозином:

Супутнє лікування слід розпочинати тільки у випадку, якщо стан пацієнта, який отримує терапію a-блокаторами, стабільний. При наявності стабільного стану у пацієнта, який отримує терапію a-блокаторами, лікування слід розпочинати з найнижчої з рекомендованих стартових доз варденафілу, що становить 5 мг.

З алфузозином чи тамсулозином препарат Левітра можна застосовувати у будь-який час. У випадку з іншими a-блокаторами при супутньому призначенні варденафілу слід враховувати необхідність дотримання інтервалів між прийомами (див. розділ «Особливості застосування»).

Не відзначено суттєвої взаємодії при застосуванні варфарину (25 мг), що метаболізується за допомогою CYP3A4, або дигоксину (0,375 мг) одночасно з варденафілом (таблетки 20 мг, вкриті оболонкою). При застосуванні з варденафілом (20 мг) не спостерігалося впливу на відносну біодоступність глібенкламіду (3,5 мг). Під час проведення спеціального дослідження, в якому пацієнти з артеріальною гіпертензією отримували варденафіл (20 мг) одночасно з ніфедипіном із пролонгованим вивільненням (30 мг або 60 мг), відзначене додаткове зниження показників артеріального тиску у положенні лежачи на спині: систолічного – на 6 мм.рт.ст. та діастолічного – на 5 мм.рт.ст., що супроводжувалося збільшенням частоти серцевих скорочень на 4 удари за хвилину.

При застосуванні варденафілу (таблетки 20 мг, вкриті оболонкою) разом з алкоголем (середній максимальний рівень алкоголю у крові – 73 мг/дл), під дією варденафілу не відзначено посилення впливу алкоголю на артеріальний тиск і частоту пульсу, також не спостерігалося будь-яких змін у фармакокінетиці варденафілу. Варденафіл (10 мг) не потенціює подовження часу кровотечі, спричинене ацетилсаліциловою кислотою (2 х 81 мг).

Особливості застосування.

Перед прийняттям рішення про призначення медикаментозної терапії має бути зібраний анамнез та проведене медичне обстеження пацієнта для діагностування еректильної дисфункції та визначення причин розвитку захворювання.

Перед початком лікування еректильної дисфункції лікар повинен перевірити стан серцево-судинної системи пацієнта, оскільки статева активність пов'язана з певним ризиком розвитку ускладнень з боку серцево-судинної системи (див. розділ «Протипоказання»). Варденафіл має властивості вазодилататора, що може призводити до незначного транзиторного зниження артеріального тиску (див. розділ «Фармакодинаміка»). Пацієнти з обструкцією вивідного відділу лівого шлуночка, наприклад, зі стенозом аорти та ідіопатичним гіпертрофічним субаортальним стенозом, можуть бути чутливими до дії вазодилататорів, включаючи інгібітори ФДЕ 5 типу.

Препарати, призначені для лікування порушень ерекції, з особливою обережністю слід призначати хворим з анатомічною деформацією статевого члена, наприклад при ангуляції, кавернозному фіброзі або хворобі Пейроні, а також пацієнтам із захворюваннями, що сприяють розвитку пріапізму (серпоподібноклітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія).

Безпека та ефективність застосування препарату Левітра, таблетки, вкриті оболонокою, у комбінації з таблетками, що диспергуються, Левітра® ОДТ, або разом з іншими препаратами, призначеними для лікування порушень ерекції, не досліджені, тому подібні комбінації застосовувати не рекомендується.

У пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) може спостерігатися нижча переносимість максимальної дози препарату – 20 мг (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції»).

Супутнє застосування α-блокаторів

Через вазодилататорний ефект α-блокаторів та варденафілу їх одночасне застосування може спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну артеріальну гіпотензію.

Супутнє лікування слід починати тільки у випадку, якщо стан пацієнта, який отримує терапію α-блокатором, стабільний. При наявності стабільного стану у пацієнта, який отримує терапію α-блокаторами, лікування слід розпочинати з найнижчої з рекомендованих стартових доз – 5 мг, використовуючи для цього таблетки Левітра, вкриті оболонкою.

З алфузозином або тамсулозином варденафіл можна застосовувати у будь-який час. У випадку з іншими α-блокаторами при супутньому призначенні варденафілу слід розглянути питання про достатній інтервал у прийомі препаратів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У пацієнтів, які вже приймають оптимізовану дозу варденафілу, терапію α-блокаторами слід розпочинати з найнижчої дози. Поступове збільшення дози α-блокаторів може асоціюватися з додатковим зниженням артеріального тиску у пацієнтів, які приймають варденафіл.

Супутнє застосування інгібіторів CYP 3 A 4

Слід уникати одночасного застосування варденафілу з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як ітраконазол та кетоконазол (пероральні форми), через дуже високі концентрації варденафілу у плазмі крові, що розвиваються на тлі комбінацій цих лікарських засобів (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

При супутньому застосуванні помірних інгібіторів CYP3A4, як еритроміцин та кларитроміцин, може виникнути потреба у корекції дози варденафілу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Грейпфрут або грейпфрутовий сік при одночасному застосуванні можуть збільшувати концентрацію варденафілу у плазмі крові. Слід уникати такої комбінації (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вплив на коригований інтервал QT (QTc)

При застосуванні варденафілу у разових пероральних дозах 10 мг і 80 мг спостерігали подовження інтервалу QT _c у середньому на 8 мсек та 10 мсек відповідно. На тлі разової дози 10 мг варденафілу у комбінації з гатіфлоксацином 400 мг, що володіє співставним впливом на інтервал QT, відзначено адитивний ефект на інтервал QT _c , який становив 4 мсек, порівняно із застосуванням кожної з речовин окремо. Клінічний вплив таких змін інтервалу QT невідомий (див. розділ «Фармакокінетика»).

Клінічна значущість вище вказаних фактів невідома та не може бути застосована до всіх без винятку пацієнтів в усіх умовах, оскільки залежить як від індивідуальних факторів ризику, так і від індивідуальної схильності, що можуть спостерігатися у будь-якого пацієнта у будь-який час. Пацієнтам, які мають відповідні фактори ризику, зокрема, гіпокаліємію, вроджену пролонгацію інтервалу QT, які приймають одночасно антиаритмічні препарати класу ІА (хінідин, прокаїнамід) або ІІІ класу (аміодарон, соталол), слід уникати застосування лікарських засобів, що можуть подовжувати інтервал QT _c , включаючи варденафіл.

Вплив на якість зору

Повідомлялося про випадки розладів зору та неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва (NAION) у зв'язку із застосуванням інгібіторів фосфодіестерази 5 (інгібіторів ФДЕ 5), включаючи препарат Левітра. Пацієнтів слід попереджати, що при раптовій появі розладів зору вони повинні припинити застосування препарату і негайно звернутися до лікаря (див. розділ «Протипоказання»).

Вплив на кровотечі

Дослідження in vitro на тромбоцитах людини виявили, що варденафіл не впливає на агрегацію тромбоцитів, однак при високих (супратерапевтичних) концентраціях варденафіл потенціює антиагрегаційний ефект донора оксиду азоту натрію нітропрусиду. У людей варденафіл не впливає на час кровотечі при окремому застосуванні або у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дані щодо безпеки застосування варденафілу пацієнтам з порушенням згортання крові або пептичною виразкою в активній формі відсутні. Відповідно застосування варденафілу таким пацієнтам слід проводити тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не застосовувати жінкам. Досліджень із застосування варденафілу вагітним жінкам не проводили. Дані щодо впливу на фертильність відсутні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень з вивчення впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами не проводили.

Зважаючи на відзначені у ході клінічних досліджень із застосуванням варденафілу запаморочення та порушення зору, перш ніж керувати автотранспортом або іншими механізмами, необхідно визначитися з реакцією пацієнта на застосування препарату Левітра.

Спосіб застосування та дози.

Для досягнення бажаного ефекту при застосуванні препарату Левітра необхідна статева стимуляція.

Дозування

Застосування дорослим чоловікам

Рекомендована доза препарату становить 10 мг, яку слід прийняти за 25-60 хвилин до початку статевого контакту. З урахуванням ефективності та переносимості препарату дозу можна підвищити до 20 мг або зменшити до 5 мг. Максимальна рекомендована доза препарату становить 20 мг, максимальна частота застосування – 1 раз на добу.

Препарат Левітра можна застосовувати незалежно від вживання їжі. Дія препарату може розпочатися із запізненням при прийомі Левітра з їжею, що містить велику кількість жирів (див. розділ «Фармакокінетика»).

Особливі категорії

Особи літнього віку (≥ 65 років)

Корекція дози не потрібна. Однак збільшення дози до максимальної 20 мг слід здійснювати з обережністю, зважаючи на індивідуальну переносимість (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції»).

Пацієнти з печінковою недостатністю.

У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня (клас A-В за класифікацією Чайлда-П'ю) рекомедована початкова доза препарату Левітра становить 5 мг на добу. З урахуванням ефективності та переносимості у подальшому добову дозу можна підвищити. Максимальна рекомендована доза для пацієнтів з печінковою недостатністю середнього ступеня (клас В за класифікацією Чайлда-П'ю) – 10 мг (див. розділи «Протипоказання», «Фармакокінетика» ).

Пацієнти з нирковою недостатністю.

Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості немає потреби в корекції дози. Для пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) ступеня рекомендована початкова доза становить 5 мг. З урахуванням ефективності та переносимості у подальшому добову дозу можна підвищити до 10 мг та
20 мг.

Призначення пацієнтам, які застосовують інші лікарські засоби

Одночасне застосування з інгібіторами CYP3A4

При застосуванні у комбінації з інгібіторами CYP3A4, такими як еритроміцин або кларитроміцин, дозу варденафілу 5 мг не слід перевищувати (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Діти.

Варденафіл не показаний для застосування особам віком до 18 років. Відповідні показання для призначення препарату Левітра дітям відсутні.

Передозування.

У ході досліджень з участю добровольців, які отримували одноразову дозу препарату, відзначено добру переносимість доз варденафілу до 80 мг включно на добу (таблетки, вкриті оболонкою) без розвитку будь-яких серйозних побічних реакцій.

При застосуванні варденафілу у вищих дозах та частіше, ніж при рекомендованому режимі дозування (таблетки 40 мг, вкриті оболонкою, 2 рази на добу) спостерігалися випадки вираженого болю у спині. Однак м'язової або неврологічної токсичності встановлено не було.

У випадках передозування у разі необхідності слід вживати стандартні заходи підтримуючої терапії. Підвищення кліренсу при гемодіалізі є малоймовірним, оскільки варденафіл активно зв'язується з білками плазми крові і практично не виводиться із сечею.

Побічні реакції.

Побічні реакції, відзначені у ході клінічних досліджень із застосуванням препарату Левітра, таблеток, вкритих оболонкою, та таблеток, що диспергуються, Левітра® ОДТ 10 мг, зазвичай мали транзиторний характер і легкий або помірний ступінь тяжкості. Найчастіше серед побічних реакцій на препарат повідомлялося про головний біль, що виникав у ≥ 10 % пацієнтів.

Зазначені побічні реакції розподілені за частотою виникнення відповідно до такої градації: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), поодинокі (від ≥1/10000 до <1/1000) та частота невідома (не може бути встановлена, виходячи з наявних даних). У межах кожної групи побічні реакції наведені у порядку зменшення їх ступеня тяжкості.

Повідомлялося про наступні побічні реакції:

Про кровотечі зі статевого члена, гематоспермію та гематурію, що асоціювалися із застосуванням усіх інгібіторів ФДЕ-5, у тому числі варденафілу, повідомляли у ході клінічних досліджень та у спонтанних повідомленнях протягом періоду постмаркетингового спостереження.

На тлі застосування препарату Левітра у дозі 20 мг (таблетки, вкриті оболонкою) в осіб літнього віку (≥ 65 років) спостерігали збільшення порівняно з молодшими пацієнтами (< 65 років) частоти виникнення головного болю (16,2 % і 11,8 %) та запаморочення (3,7 % і
0,7 %). Загальна частота розвитку побічних реакцій (особливо запаморочення) була дещо вищою у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в анамнезі.

Постмаркетингові дані про інші препарати цього класу

Судинні розлади

Були повідомлення про серйозні кардіоваскулярні реакції, такі як цереброваскулярні геморагії, раптова серцева смерть, транзиторна ішемічна атака, нестабільна стенокардія та вентрикулярна аритмія, які асоціювалися у часі з застосуванням лікарських засобів цього класу.

Термін придатності.

3 роки.

Не можна застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати у сухому, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30 °C.

Упаковка.

По 1 таблетці 5 мг, по 1 або по 4 таблетки 20 мг в блістері.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Байєр Фарма АГ, Німеччина / Bayer Pharma AG, Germany.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

51368, Кайзер-Вільгельм-Алее, Леверкузен, Німеччина/

51368, Kaiser-Wilhelm-Allee, Leverkusen, Germany.