Личный кабинет
ЛОЗАП табл. п/о 50 мг блистер №90
rx
Код товара: 79612
Производитель: Zentiva (Словацкая Республика)
1 900,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 22.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Лоза
Лозап
Хранилище:
Активное вещество: лозартан;
1 таблетка содержит калий лозартан 12,5 мг; или 50 мг; или 100 мг;
Экспципиенты: микрокристаллическая целлюлоза, маннитол (E 421), кроссотон, кремниевый коллоидный безводный, магний стеарат, тальк, белый сепифильм 752 краситель (содержит гипромгелоз, целлюлозный микрокристаллин, макророкзон, макроид).
Дозировка формы. Таблетки покрыты оболочкой.
Основные физико -химические свойства:
LOZAP ® (дозировка 12,5 мг): овальные биконвексные таблетки, покрытые оболочкой, белым или почти белым;
LOZAP ® (дозировка 50 мг): овальные биконвексные таблетки, покрытые раковиной, белой или почти белой, с хлопот, размером около 11,0´5,5 мм;
LOZAP ® (дозировка 100 мг): овальные биконвекские таблетки, покрытые раковиной, белой или почти белой, с рисом из карие, около 14,0´7,0 мм.
Фармакотерапевтическая группа.
Простые препараты антагонистов рецепторов ангиотензина II. ATX C09C A01 Код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика. Лозартан является синтетическим антагонистом рецепторов ангиотензина II (тип AO 1 ) для перорального введения. Ангиотензин II-A мощный вазоконстриктор-I является активным гормоном системы ренин-ангиотензина и является одним из наиболее важных факторов патофизиологии артериальной гипертонии. Ангиотензин II связывается с рецептором артериального давления 1 , который обнаруживается во многих тканях (например, в гладких мышцах сосудов, надпочечников, почек и сердца), определяя ряд важных биологических эффектов, включая вазоконстрикцию и высвобождение альдостерона. Ангиотензин II также стимулирует пролиферацию гладких мышц.
Лосартан избирательно связывается с рецептором артериального давления 1 . In vitro и IP Vivo IP Losartan и его фармакологически активный метаболит, карбоновая кислота (E-3174)-блокировки все физиологически значимые эффекты ангиотензина II, независимо от источника или пути синтеза.
Лозартан избирательно связывается с рецептором 1 артериального давления, не связывается и не блокирует другие гормональные рецепторы или ионные каналы. Более того, Лосартан не подавляет туз (кининаза II) - фермент, который способствует разрыву брадикинина. В результате эффекты, которые не связаны непосредственно с блокадой рецептора артериального давления 1 , такими как повышенные эффекты, которые являются брадикинином, не связаны с лозартаном.
Во время использования лозартана элиминация негативной обратимой реакции ангиотензина II на секрецию ренина приводит к увеличению активности ренина в плазме крови. Это увеличение активности приводит к увеличению ангиотензина II в плазме крови. Хотя такой рост происходит, сохраняются антигипертензивная активность и подавление концентрации альдостерона в плазме крови, что указывает на эффективную блокаду рецепторов ангиотензина II. После того, как рак прекращается, активность ренина в плазме крови и уровни уровней ангиотензина II возвращается к начальным значениям в течение 3 дней.
И Лосартан, и его основной метаболит имеют более высокое сродство к артериальному давлению 1 , чем кровяное давление 2 . Активный метаболит в 10-40 раз более активен, чем лозартан.
Использование лозартана позволяет уменьшить общее количество смертельных случаев по сердечно -сосудистым причинам, инсульта и инфаркта миокарда у пациентов с гипертонией с гипертрофией левого желудочка, обеспечивает защиту почек у пациентов с диабетом II типа с протеинурией.
Фармакокинетика.
Поглощение. После перорального введения лозартан хорошо поглощен и подвергается метаболизму первого прохода с образованием активного метаболита карбоксильной кислоты и неактивных метаболитов. Системная биодоступность таблеток лозартана составляет приблизительно 33 %. Средние пиковые концентрации лозартана и его активного метаболита достигаются соответственно через 1 час и 3-4 часа.
Распределение. Лозартан и его активный метаболит с ³ 99 % связываются с белками плазмы крови, особенно альбумином. Объем распределения лозартана составляет 34 литра.
Биотрансформация. Приблизительно 14 % лозартан с внутривенным введением или пероральным введением превращается в активный метаболит. После внутривенного и перорального введения калия лозартана, помеченного 14 C, радиоактивность в плазме циркулирующей крови обычно характеризуется лозартаном и его метаболитом. Минимальное преобразование лозартана в его активный метаболит наблюдался примерно в 1 % случаев. В дополнение к активному метаболиту образуются неактивные метаболиты.
Размножение. Плазменный очистка лозартана и его активного метаболита составляет 600 мл/мин и 50 мл/мин соответственно. Лосартанский почечный клиренс и его активный метаболит составляют приблизительно 74 мл/мин и 26 мл/мин соответственно. Когда лозартан используется перорально, приблизительно 4 % дозы выделяется без изменений с мочой, а приблизительно 6 % дозы выводится в моче в виде активного метаболита. Фармакокинетические свойства Лосартана и его активный метаболит линейный в пероральных дозах калия Лосартана до 200 мг.
После орального применения концентрации лозартана в плазме и его активного метаболита они уменьшают полиэкспонеальные с терминальной полужилой приблизительно приблизительно
2 часа и 6-9 часов соответственно. После перорального введения 14 C-маркированного лозартана около 35 % радиоактивности обнаруживается в моче и 58 % в кале.
2 часа и 6-9 часов соответственно. После перорального введения 14 C-маркированного лозартана около 35 % радиоактивности обнаруживается в моче и 58 % в кале.
Фармакокинетика в отдельных группах пациентов
Пожилые пациенты.
Концентрации лозартана и его активный метаболит в плазме крови пожилых пациентов с гипертонией не отличаются от этих показателей у молодых пациентов с гипертонией.
Секс
Концентрации лозартана в плазме крови были в 2 раза выше у женщин с гипертонией по сравнению с мужчинами. Концентрации активного метаболита у мужчин и женщин не различались.
Нарушение функции печени и почек.
При взятии внутренне пациенты с легким и умеренным алкогольным циррозом концентрации лозартана печени и его активным метаболитом в плазме крови были обнаружены соответственно в 1,7-5 раза больше, чем у добровольцев молодых мужчин.
Лозартанские концентрации в плазме крови у пациентов с клиренсом креатинина выше 10 мл/мин не отличались от концентраций у людей с неизменной функцией почек. При сравнении площади под кривой концентрации (PPC) у пациентов с нормальной почечной функцией PPC Losartan у пациентов, находящихся на гомотрансплантации, были примерно в 2 раза выше. Концентрации активного метаболита в плазме не изменяются у пациентов с нарушением функции почек или пациентов с гемодиализом. Лосартан и его активный метаболит не могут быть удалены гемодиализом.
Фармакокинетика у детей .
Фармакокинетика лозартана была изучена с участием 50 детей с гипертонией в возрасте от 1 месяца до 16 лет после перорального введения один раз в день в дозах от 0,54 до
0,77 мг/кг (средняя доза). Результаты показали, что активный метаболит лозартана образуется у пациентов всех возрастных групп. Результаты указывают на приблизительно аналогичные показатели лозартанской фармакокинетики после пероральной администрации у новорожденных и детей в возрасте до 2 лет, дошкольного возраста, школьного возраста и подростков. Фармакокинетические индикаторы метаболита больше различались в зависимости от возрастной группы. При сравнении дошкольных детей и подростков такие различия были статистически значимыми. Экспозиция у новорожденных и детей до 2 лет была относительно высокой.
0,77 мг/кг (средняя доза). Результаты показали, что активный метаболит лозартана образуется у пациентов всех возрастных групп. Результаты указывают на приблизительно аналогичные показатели лозартанской фармакокинетики после пероральной администрации у новорожденных и детей в возрасте до 2 лет, дошкольного возраста, школьного возраста и подростков. Фармакокинетические индикаторы метаболита больше различались в зависимости от возрастной группы. При сравнении дошкольных детей и подростков такие различия были статистически значимыми. Экспозиция у новорожденных и детей до 2 лет была относительно высокой.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение важнейшей гипертонии у взрослых, а также детей и подростков в возрасте 6 лет.
Лечение заболеваний почек у взрослых с гипертонией и диабетом II типа с протеинурией ≥ 0,5 г/день - как часть антигипертензивной терапии.
Лечение хронической сердечной недостаточности (у пациентов в возрасте 60 лет), когда использование ангиотензин -конвертирующих ферментов ингибиторов (ACE) считается невозможным из -за несовместимости, особенно с кашлем или противопоказанным. Пациенты с сердечной недостаточностью, состояние которого стабилизируется при использовании ингибитора АПФ, не должны быть перенесены в лечение лозартана. У пациента фракция выброса левого желудочка должна составлять ≤ 40 %, состояние должно быть клинически стабильным, а пациент должен соблюдать установленную схему лечения хронической сердечной недостаточности.
Снижение риска инсульта у взрослых с гипертонией и гипертрофией левого желудочка, которая подтверждается ЭКГ.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к активному веществу и любому эксципиенту, которое является частью препарата; Тяжелая нарушение функции печени. Препарат противопоказан для беременных женщин или женщин, планирующих забеременеть. Сопутствующее использование препаратов, содержащих алиски, пациентов с диабетом и почечной дисфункцией (GFF <60 мл/мин/1,73 м 2 ) противопоказано.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Другие антигипертензивные препараты могут усилить антигипертензивный эффект лозартана. Сопутствующее использование с другими препаратами, которые могут вызывать такую побочную реакцию, как артериальная гипотония (трициклические антидепрессанты, антипсихотики, балофен и амифостин), может увеличить риск гипотонии артерий.
Лозартан метаболизируется в основном с участием цитохрома P450 (CYP) 2C9 до активного карбокси-кислотного метаболита. Флуконазол (ингибитор CYP2C9) снижает активное воздействие метаболита примерно на 50 %. Было установлено, что сопутствующее лечение лозартаном и рифампицином (индуктор метаболического фермента) приводит к снижению 40 % концентрации активного метаболита в плазме крови. Клиническая ценность этого эффекта неизвестна. Не существует разницы в воздействии с одновременным использованием лозартана и флювастатина (слабый CYP2C9).
Как и в случае использования других препаратов, которые блокируют ангиотензин II или его эффекты, сопутствующее использование лекарств с калием (например, диуретики, способствующие калию: спиронолактон, триамтерин, амилорид) или может увеличить калий (например, гепарин). , Соли -содержащие калия могут увеличить сывороточный калий. Сопутствующее использование таких агентов не рекомендуется.
Обратимое увеличение концентраций лития в сыворотке, а также токсичность с одновременным использованием лития с ингибиторами ACE. Случаи также редко сообщались при использовании антагонистов рецептора ангиотензина II. Сопутствующее лечение лития и лозартана должно быть выполнено с осторожностью. Если использование такой комбинации считается необходимым, рекомендуется проверить уровень лития сыворотки во время комбинированного лечения.
При одновременном использовании ангиотензин II и нестероидных противовоспалительных препаратов (например, селективные селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 (COX-2) (COX-2), ацетилсалициловая кислота в дозах, которые оказывают противовоспалительные эффекты, неселективные NSAIDS ) Сопутствующее использование антагонистов ангиотензина II или НПВП может привести к увеличению риска нарушной функции почек, включая возможное развитие острой почечной недостаточности, а также повышению уровня калия в сыворотке, особенно у пациентов с существующими нарушениями фонта. Такая комбинация должна быть назначена с осторожностью, особенно у пожилых пациентов. Пациенты должны быть адекватно дегидратацией, и следует также рассмотреть проблемы мониторинга почечной функции после начала сопутствующей терапии и периодически.
Существуют доказательства того, что двойная блокада системы ренин-ангиотензин-альдостерона (RAAS) объединило использование ингибиторов ACE, блокаторы рецепторов ангиотензина II или алискин связан с большей частотой по сравнению с использованием одного средства защиты, которое поражает RAC. Двойная блокада должна быть ограничена только случаями, идентифицированными индивидуально и сопровождается тщательным мониторингом артериального давления, функции почек и баланса электролита. Allosciren с лозартаном у пациентов с диабетом или функцией почек (GFR <60 мл/мин) не следует использовать одновременно (см. Противопоказания).
Особенности приложения.
Гиперчувствительность
Ангионаротический отек . Должны контролировать пациентов с ангиорозным отеком (набухание лица, губ, горла и/или языка).
Артериальная гипотензия и дисбаланс водного электролита
Симптоматическая артериальная гипотензия, особенно после первой дозы лекарственного средства или после увеличения дозы, может возникнуть у пациентов с уменьшенным внутрисосудистого объема или дефицита натрия, вызванного использованием тяжелых диуретиков, ограничение потребления соли, диареи или рвоты. Такие условия требуют коррекции, прежде чем запустить десетинг или уменьшить начальную дозу препарата (см. «Метод использования и дозы»). Те же рекомендации применяются к детям с 6 лет.
Дисбаланс электролитов
Дисбаланс электролита часто наблюдается у пациентов с нарушением почечной функции (с диабетом или без него), что следует учитывать. В клиническом исследовании с участием пациентов с диабетом II типа и с нефропатией частота гиперкалиемии была выше при лечении лозартана по сравнению с плацебо. Следовательно, концентрации в плазме в крови и клиренс креатинина следует часто проверять, особенно у пациентов с сердечной недостаточностью и клиренсом креатинина 30-50 мл/мин.
Одновременное использование лозартанских и калийных диуретиков, добавок калия и заменителей соли, содержащих калий, не рекомендуется.
Система двойной блокады ренин-ангиотензин-альдостеророн (RAC)
Существуют доказательства того, что сопутствующее использование ингибиторов АПФ, блокаторов рецепторов ангиотензина II или алискарены увеличивает риск артериальной гипотонии, гиперкалиемии и ингибирует функцию почек (включая развитие острой почечной недостаточности). В этом отношении не рекомендуется двойная блокада RAAS комбинировала отмену ингибиторов АПФ, блокаторов рецепторов ангиотензина II или алискирена.
В случае двойной блокады RAAS он должен проводиться под наблюдением специалиста и с тщательным мониторингом функции почек, баланса электролита и артериального давления.
Ингибиторы АПФ и блокаторы рецепторов ангиотензина II не должны использоваться одновременно у пациентов с диабетической нефропатией.
Комбинация Alisciren противопоказана пациентам с диабетом или функцией почек (GFR <60 мл/мин/1,73 м 2 ).
Нарушенная функция печени
Принимая во внимание фармакокинетические данные, которые указывают на значительное увеличение концентрации лозартана в плазме крови пациентов с циррозом печени, следует рассмотреть вопрос о снижении дозы для пациентов с функцией печени в анамнезе. Нет опыта использования препарата у пациентов с тяжелой функцией печени.
Лозартан не рекомендуется для использования у детей с нарушением функции печени.
Нарушение функции почек
Сообщалось о изменениях почечной функции, включая почечную недостаточность, которая была связана с подавлением системы ренин-ангиотензина (особенно у пациентов с почечной функцией при функции ренин-ангиотензин-альдостерона, пациенты с тяжелыми нарушениями сердца или существующие нарушения функции почек). Анкет
Препараты, которые влияют на систему ренин-ангиотензин-альдостерона, могут вызвать увеличение мочевины в крови и сывороточного креатинина у пациентов с двусторонним стенозом почечной артерии или со стенозом одной почечной артерии. Эти изменения в функции почек могут быть обратимыми после прекращения терапии. Лозартан следует использовать с осторожностью у пациентов с двумя силами стеноза почечной артерии или со стенозом одной почечной артерии.
Использование для детей с нарушением функции почек .
Препарат не рекомендуется для использования для детей с частотой клубочкой фильтрации
<30 мл/мин/1,73 м 2 , поскольку нет соответствующих данных приложения.
<30 мл/мин/1,73 м 2 , поскольку нет соответствующих данных приложения.
Во время использования лозартана функция почки следует регулярно проверять, так как его ухудшение возможно. Это особенно верно, когда лозартан используется в присутствии других патологических состояний (лихорадка, дегидратация), которые могут повлиять на функцию почек.
Сопутствующее использование ингибиторов лозартана и туза ухудшает функцию почек, поэтому эта комбинация не рекомендуется.
Трансплантация почки.
Нет опыта в безопасности препарата для пациентов, которые только что совершили трансплантацию почек.
Первичный гиперальдостеронизм.
У пациентов с первичным гиперальдостеронизмом обычно нет никакого эффекта при использовании лекарств, действующих при ингибировании системы ренин-ангиотензина. Тому лозартан не рекомендований для цієї групи пацієнтів.
Захворювання коронарних артерій та цереброваскулярні захворювання.
Як і при застосуванні інших антигіпертензивних препаратів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічними захворюваннями коронарних артерій та цереброваскулярними захворюваннями може призводити до розвитку інфаркту міокарда або інсульту.
Серцева недостатність.
Як і при застосуванні інших препаратів, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, у пацієнтів із серцевою недостатністю з/без порушення функції нирок існує ризик розвитку тяжкої артеріальної гіпотензії і (часто гострого) порушення функції нирок.
Немає достатнього терапевтичного досвіду застосування лозартану пацієнтам із серцевою недостатністю і супутнім тяжким порушенням функції нирок, пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю (клас ІV за NYHA), а також пацієнтам із серцевою недостатністю і симптоматичною небезпечною для життя серцевою аритмією. Тому лозартан слід застосовувати з обережністю такій групі пацієнтів. Слід з обережністю одночасно застосовувати лозартан і
β-блокатори.
β-блокатори.
Стеноз аортального і мітрального клапанів, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія.
Як і при застосуванні інших вазодилататорів, з особливою обережністю призначати препарат пацієнтам зі стенозом аортального і мітрального клапанів або обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією.
Інші застереження .
Як встановлено щодо інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, лозартан та інші антагоністи ангіотензину менш ефективні у пацієнтів негроїдної раси, ніж в інших пацієнтів, можливо, через низьку активність реніну у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які є представниками чорної раси.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
Відомо, що застосування АРАІІ протягом II та III триместрів індукує фетотоксичність (послаблення функції нирок, олігогідрамніон, затримка осифікації кісток черепа) і неонатальну токсичність (ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, гіперкаліємія).
Якщо протягом II триместру вагітності застосовували АРАІІ, рекомендовано провести ультразвукове обстеження для перевірки функції нирок і стану кісток черепа.
Стан новонароджених, матері яких застосовували АРАІІ, слід часто перевіряти щодо розвитку артеріальної гіпотензії.
Лозартан не повинен застосовуватися вагітними або жінками, які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим лікарським засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування у вагітних.
Годування груддю . Оскільки немає інформації щодо застосування лозартану у період годування груддю, не рекомендується призначати цей препарат. Бажане альтернативне лікування препаратами з краще вивченим профілем безпеки щодо годування груддю, особливо у період новонародженості або якщо дитина недоношена.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Не проводили досліджень щодо впливу препарату на здатність управляти автотранспортом і механізмами. Однак слід пам'ятати про можливість розвитку таких побічних реакцій як запаморочення та сонливість, особливо на початку лікування та при підвищенні дози препарату.
Спосіб застосування та дози.
Таблетки можна застосовувати незалежно від прийому їжі, запиваючи 1 склянкою води.
Артеріальна гіпертензія
Зазвичай початкова і підтримуюча доза для більшості хворих становить 50 мг препарату 1 раз на добу (1 таблетка 50 мг). Максимальний антигіпертензивний ефект досягається на
3-6 тиждень від початку лікування препаратом. Для деяких пацієнтів може виявитися сприятливішим підвищення дози препарату до 100 мг 1 раз на добу (вранці).
3-6 тиждень від початку лікування препаратом. Для деяких пацієнтів може виявитися сприятливішим підвищення дози препарату до 100 мг 1 раз на добу (вранці).
Препарат можна застосовувати у поєднанні з іншими антигіпертензивними препаратами, особливо з діуретиками (наприклад, гідрохлоротіазидом).
Пацієнти з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом ІІ типу (протеїнурія ≥ 0,5 г/добу)
Зазвичай початкова доза становить 50 мг (1 таблетка 50 мг) 1 раз на добу. Дозу можна збільшити до 100 мг 1 раз на добу залежно від того, якими є показники артеріального тиску через 1 місяць після початку лікування. Лозартан можна застосовувати з іншими антигіпертензивними препаратами (наприклад, діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, блокаторами α- або
β-рецепторів, препаратами центральної дії), а також з інсуліном та іншими гіпоглікемічними препаратами, що широко застосовуються (наприклад, сульфонілсечовиною, глітазонами та інгібіторами глюкозидази).
β-рецепторів, препаратами центральної дії), а також з інсуліном та іншими гіпоглікемічними препаратами, що широко застосовуються (наприклад, сульфонілсечовиною, глітазонами та інгібіторами глюкозидази).
Серцева недостатність
Зазвичай початкова доза лозартану для пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю становить 12,5 мг 1 раз на добу. Як правило, доза титрується з тижневим інтервалом (тобто
12,5 мг на добу, 25 мг на добу, 50 мг на добу) до звичайної підтримуючої дози 50 мг (1 таблетка 50 мг) 1 раз на добу залежно від індивідуальної переносимості.
12,5 мг на добу, 25 мг на добу, 50 мг на добу) до звичайної підтримуючої дози 50 мг (1 таблетка 50 мг) 1 раз на добу залежно від індивідуальної переносимості.
Зменшення ризику розвитку інсульту у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і гіпертрофією лівого шлуночка, підтвердженою на ЕКГ
Зазвичай початкова доза становить 50 мг лозартану (1 таблетка 50 мг) 1 раз на добу. Залежно від змін рівня артеріального тиску до лікування слід додати гідрохлоротіазид у низькій дозі та/або збільшити дозу лозартану до 100 мг 1 раз на добу.
Окремі групи пацієнтів.
Застосування пацієнтам зі зниженим об'ємом циркулюючої крові
Пацієнтам зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (наприклад, унаслідок лікування високими дозами діуретиків) розпочинати терапію необхідно з дози 25 мг 1 раз на добу.
Застосування пацієнтам із порушенням функції нирок та пацієнтам, яким проводять гемодіаліз
При призначенні лозартану пацієнтам із порушенням функції нирок, а також пацієнтам, яким проводять гемодіаліз, початкову корекцію дози проводити не потрібно.
Застосування пацієнтам із порушенням функції печінки
Для пацієнтів із порушенням функції печінки в анамнезі слід розглянути питання щодо призначення препарату у меншій дозі. Немає досвіду лікування пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки, тому лозартан протипоказаний цій групі пацієнтів.
Застосування пацієнтам літнього віку
Як правило, немає потреби у коригуванні початкової дози для пацієнтів літнього віку, хоча слід враховувати можливість призначення препарату у початковій дозі 25 мг для пацієнтів віком від 75 років.
Діти
Дані щодо ефективності та безпеки застосування лозартану дітям та підліткам віком від 6 років для лікування артеріальної гіпертензії обмежені. Також є мало даних щодо фармакокінетики у дітей з артеріальною гіпертензією віком від 1 місяця.
Для дітей, які можуть ковтати таблетки і в яких маса тіла більше 20 кг та менше 50 кг, рекомендована доза становить 25 мг 1 раз на добу. У виняткових випадках дозу можна збільшити до максимальної – 50 мг 1 раз на добу. Дозу слід коригувати залежно від впливу на рівень артеріального тиску.
У пацієнтів з масою тіла більше 50 кг зазвичай разова доза становить 50 мг 1 раз на добу. У виняткових випадках дозу можна збільшити до максимальної – 100 мг 1 раз на добу. Застосування доз, що перевищують 1,4 мг/кг (або більше 100 мг) на добу, у дітей не вивчали.
Лозартан не рекомендований для застосування дітям віком до 6 років, оскільки даних щодо застосування препарату цій групі пацієнтів недостатньо.
Препарат не рекомендується застосовувати дітям зі швидкістю клубочкової фільтрації
< 30 мл/хв/1,73м 2 , оскільки немає відповідних даних щодо застосування.
< 30 мл/хв/1,73м 2 , оскільки немає відповідних даних щодо застосування.
Лозартан також не рекомендується для застосування дітям із порушенням функції печінки.
Діти.
Дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату у дітей віком від 6 місяців до 6 років не встановлені. Наявні на даний час дані наведені у розділі «Фармакологічні властивості», проте жодних рекомендацій щодо дозування препарату дітям віком до 6 років не може бути надано.
Передозування.
Симптоми інтоксикації . Не повідомлялося про випадки передозування препарату. Найімовірнішими симптомами, залежно від об'єму передозування, будуть артеріальна гіпотензія, тахікардія; можлива брадикардія.
Лікування інтоксикації .
Лікування залежить від тривалості часу, що минув після прийому препарату, а також від характеру і тяжкості симптомів.
Пріоритетною мірою має бути стабілізація функції серцево-судинної системи. Після перорального прийому препарату показане застосування активованого вугілля у відповідній дозі. Пізніше слід часто контролювати основні показники життєдіяльності організму та коригувати при необхідності. Лозартан та активні метаболіти не видаляються при проведенні гемодіалізу.
Побічні реакції.
Побічною реакцією, про яку найчастіше повідомлялося, було запаморочення.
Частота побічних реакцій, вказаних нижче, визначена як наступна: дуже часто: ≥1/10; часто: від ≥1/100 до <1/10; нечасто: від ≥1/1000 до <1/100; рідко: від ≥1/10000 до <1/1000; дуже рідко: <1/10000; невідомо (неможливо визначити за існуючими даними).
Артеріальна гіпертензія .
З боку нервової системи : часто – запаморочення, вертиго; нечасто – сонливість, головний біль, безсоння, м'язові судоми.
З боку серця : нечасто – пальпітація, стенокардія, тахікардія.
З боку судинної системи : нечасто – симптоматична гіпотензія (особливо у пацієнтів з внутрішньосудинною дегідратацією, наприклад, пацієнти з тяжкою серцевою недостатністю або при лікуванні діуретиками у високих дозах), дозозалежний ортостатичний ефект, висипання.
З боку травного тракту : нечасто – абдомінальний біль, диспепсія, запор.
З боку респіраторної системи: кашель, нежить, синусит, фарингіт, інфекція верхніх дихальних шляхів.
Загальний стан та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату : нечасто – астенія, слабкість, набряки.
Лабораторні показники . Клінічно значущі зміни стандартних лабораторних показників рідко були пов'язані із застосуванням таблеток лозартану. Рівень АЛТ підвищувався рідко і зазвичай нормалізувався після припинення застосування препарату. Гіперкаліємія (рівень калію у сироватці крові > 5,5 ммоль/л) спостерігалася у 1,5 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Пацієнти з гіпертрофією лівого шлуночка серця .
З боку нервової системи : часто – запаморочення.
З боку органів слуху та лабіринту : часто – вертиго.
Загальний стан та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату : часто – астенія/слабкість.
Хронічна серцева недостатність .
З боку нервової системи : нечасто – запаморочення, головний біль; рідко парестезія.
З боку серця : рідко – синкопе, фібриляція передсердь, інсульт.
З боку судинної системи : нечасто – артеріальна гіпотензія, включаючи ортостатичну гіпотензію.
З боку респіраторного тракту, органів грудної клітки та середостіння : нечасто – диспное.
З боку травного тракту : нечасто – діарея, нудота, блювання.
З боку шкіри та підшкірної клітковини : нечасто – кропив'янка, свербіж, висипання.
Загальний стан та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату : нечасто – астенія/слабкість.
Лабораторні показники : нечасто – підвищення рівня сечовини крові, креатиніну у сироватці крові та калію у сироватці крові.
Артеріальна гіпертензія і цукровий діабет типу ІІ, що супроводжується захворюванням нирок.
З боку нервової системи : часто – запаморочення.
З боку судинної системи : часто – артеріальна гіпотензія.
Загальний стан та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату : часто – астенія/слабкість.
Лабораторні показники : часто – гіпоглікемія, гіперкаліємія.
Наступні побічні реакції виникали частіше у пацієнтів, які застосовували лозартан, ніж у пацієнтів групи плацебо.
З боку системи крові та лімфатичної системи : анемія.
З боку серця : синкопе, пальпітація.
З боку судинної системи : ортостатична гіпотензія.
З боку травного тракту : діарея.
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини : біль у спині.
З боку нирок та сечовивідних шляхів : інфекції сечовивідних шляхів.
Загальний стан та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату : грипоподібні симптоми.
Лабораторні показники . У клінічному дослідженні з участю пацієнтів із цукровим діабетом типу ІІ і нефропатією у 9,9 % пацієнтів, які отримували таблетки лозартану, виникла гіперкаліємія > 5,5 мЕкв/л і у 3,4 % пацієнтів групи плацебо.
Постмаркетингове спостереження .
Протягом постмаркетингового спостереження повідомлялося про наступні побічні реакції.
З боку системи крові і лімфатичної системи : анемія, тромбоцитопенія.
З боку органів слуху та лабіринту : дзвін у вухах.
З боку імунної системи : рідко – реакції гіперчутливості (анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, включаючи набряк гортані та голосової щілини, що призводить до обструкції дихальних шляхів та/або набряку обличчя, губ, глотки та/або язика); у деяких пацієнтів в анамнезі був ангіоневротичний набряк, пов'язаний із застосуванням інших препаратів, у тому числі інгібіторів АПФ; васкуліт, включаючи пурпуру Шенляйна-Геноха.
З боку нервової системи : мігрень, дисгевзія.
З боку респіраторного тракту, органів грудної клітки та середостіння : кашель.
З боку травного тракту : діарея, панкреатит, блювання.
Загальний стан та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату : нездужання.
З боку гепатобіліарної системи : рідко – гепатит, невідомо – порушення функції печінки.
З боку шкіри та підшкірної клітковини : кропив'янка, свербіж, висипання, фоточутливість, еритродермія.
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини : міалгія, артралгія, рабдоміоліз.
З боку репродуктивної системи і молочних залоз : еректильна дисфункція/імпотенція.
З боку нирок і сечовивідних шляхів : як наслідок інгібування ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, повідомлялося про зміни функції нирок, включаючи ниркову недостатність у пацієнтів групи ризику; такі зміни ниркової функції можуть бути оборотними при припиненні терапії.
Психічні порушення : депресія.
Лабораторні показники : гіпонатріємія.
Діти .
Профіль побічних реакцій у дітей подібний до профілю у дорослих пацієнтів. Дані щодо побічних реакцій у дітей обмежені.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
№ 30 (10х3), №30 (15х2), № 60 (10х6), № 60 (15х4), № 90 (10х9), № 90 (15х6):
по 10 таблеток у блістері; по 3, 6 або 9 блістерів у картонній коробці;
по 15 таблеток у блістері; по 2, 4 або 6 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
АТ «Санека Фармасьютікалз».
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Нітрянська 100, 920 27 Глоговець, Словацька Республіка.
ЛОЗАРТАН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа