МЕТОТАБ табл. 7,5 мг фл. №30

Для медицинского использования лекарственного средства

Metotub.

(MetoTab)

Место хранения:

Активный ингредиент : метотрексат;

1 таблетка содержит 2,5 мг или 7,5 мг, или 10 мг метотрексата (в форме метотрексата);

Вспомогательные вещества : моногидрат лактозы, скаччатинизированные, стеарат магния.

Лекарственная форма. Таблетки

Основные физико-химические свойства:

METTENAB 2,5 мг. Допускаются желтые цветные, круглые диоксид таблетки. Надпись: 2.5.

Mettenab 7,5 мг. Допускаются желтые, круглые диоксидные таблетки, допускаются. Надпись: 7,5.

Metotub 10 мг: допускаются желтые, круглые диоксидные таблетки с рисунком. Надпись: 10.

Фармакотерапевтическая группа.

Противоопухолевые средства. Антиметаболиты. Структурные аналоги фолиевой кислоты.

ATH L01B A01 код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Метотрексат - производная фолиевой кислоты относится к цитотоксическим средствам антиметаболитового класса. Это действует во время S-фазы клеточного цикла и конкурентоспособно ингибировать фермент дигидрополяционной проточной продукции, что предотвращает восстановление дигидрофолата к тетрагидрофолату, что необходимо для синтеза ДНК и репликации клеток. Активно пролиферирующие ткани, такие как злокачественные образования, костный мозг, клетки плода, слизистые мембраны полости рта и кишечника, клеток мочевого пузыря, обычно более чувствительны к метотрексате. Поскольку распространение злокачественных тканей быстрее, чем обычно, Methotrexate может нарушать их развитие, не вызывая необратимого повреждения здоровых тканей.

Механизм действия метотрексата в заболевании к ревматоидному артриту неизвестен, он может повлиять на иммунные функции. Дальнейшее изучение метода метотрексата к иммунной системе необходимо в связи с ревматоидным иммунопатогенезом.

Когда псориаз, скорость репликации эпителиальных клеток в коже намного выше, чем обычно. Эта разница в уровне пролиферации является основой для использования метотрексата для управления псориатическим процессом.

Фармакокинетика.

Когда оральное использование MetTab быстро поглощается, биодоступность высока
(80-100%). После использования дозы 2 '2,5 мг максимальная концентрация метотрексата в сыворотке достигается в 0,83 часа и составляет в среднем 170 нг / мл.

Около 50% метотрексата связывается с белками в плазме крови. После распределения метотрексат накапливается преимущественно в печени, почках и селезенке в виде полилоглутаматов, которые могут проводиться в течение недель и месяцев. При применении в низких дозах минимальное количество метотрексата проникает в спинномозговую жидкость. Терминал Half-Life Methotrexate варьируется от 3 до 17 часов и средние значения 6-7 часов. У пациентов с третьей дистрибутивной камерой (плевральная выпота, асцит), период полураспада метатексата может составлять до 4 раз больше.

Приблизительно 10% дозы приняли метаболизу в печени. Основной метаболит метотрексата составляет 7 гидроксиметотрексат.

MetoTrexate выделяется преимущественно в неизменных почках (путем фильтрации в гломерулю и активной секреции в проксимальных канальнях).

Приблизительно 5-20% метотрексат и 1-5% от 7-гидроксиметотрексата получают из желчи. Существующая выраженная энтерогенетикатическая рециркуляция метотрексата.

У пациентов с расстройствами почек функции метотрексата намного медленнее. Неизвестно, влияет ли функция печени метотрексатом.

Существует значительная меж- и внутренняя изменчивость, в частности, с повторной дозировкой.

Клинические характеристики.

Индикация.

Ревматоидный артрит в активной форме у взрослых пациентов, которые показывают лечение плохо модифицирующих противоревматических препаратов (HPPP).

Тяжелые и общие формы Psoriasis вульгарной, особенно типа налета, у взрослых пациентов с неэффективностью традиционной терапии, например, фотографии, Puva терапии и применение ретиноидов.

Поддержка терапии острого лимфатического лейкоза.

Противопоказание.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Алкоголь, гепатотоксические и гематотоксические препараты

Риск гепатотоксического действия метотрексата увеличивается в случае регулярного использования алкоголя или сопровождающего принятия других гепатотоксических препаратов. При лечении пациентов с метотрексатом, которые одновременно принимают другие гепато- и гематотоксические препараты (например, Luplunide), требуется особый уход. В комбинированной терапии, метотрексат и луплесид частоты развития банитопении и гепатотоксических эффектов увеличивается.

Оральные антибиотики

Антибиотики для перорального применения (в частности тетрациклины, хлорамфеникол и антибиотики широкого спектра неабсорбирующих действий) могут повлиять на энтерогенепную циркуляцию из-за ингибирования кишечной микрофлоры или ингибирования бактериального метаболизма.

Антибиотики

Такие антибиотики, как пенициллины, гликопептиды, сульфонамиды, ципрофлоксацин и цефалотин в одном корпусе могут снизить почечную очистку метотрексата, что может увеличить его концентрацию в сыворотке крови и увеличивать токсичные действия на систему гематопоэза и пищеварительного тракта.

Существует фармакокинетическое взаимодействие между метотрексатом и флуклексациллином (уменьшенная область под фармакокинетической кривой для метотрексата) без клинического значения.

Лекарства с высоким уровнем связывания с белками плазмы крови

Метотрексат связывается с белками плазмы и может быть смещено другими препаратами, которые связывают белки, например салицилаты, гипогликетирующие агенты, мочегонные агенты, сульфонамиды, дифенилгидоиникозные, тетрациклины, противосудорожные, хлорамфеникол и пара-аминобенценовой кислотой, а также кислотыми противовоспалительными кислотами , означает, что совместимое приложение может привести к повышению токсичности.

Пробенецидные, слабые органические кислоты, пиразолы и нестероидные противовоспалительные препараты

Пробенецид, слабые органические кислоты (например, диуретики петли) и пиразолы (фенилбутазон) могут замедлить деривацию метотрексата, что приведет к увеличению концентрации крови, и гематологическая токсичность может увеличить. Риск токсических эффектов также увеличивается в случае объединения использования метотрексата в низких дозах и нестероидных противовоспалительных препаратах или салицилатах.

Наркотики, которые действуют неблагоприятным для мозга костей

В сопутствующей терапии препараты, которые могут привести к побочным эффектам к костным мозгам (например, сульфонамид, триметоприим / сульфаметоксазол, хлорамфеникол, пириметамин), следует учитывать возможность развития более выраженных гематологических расстройств.

Наркотики, которые вызывают дефицит фолата

В сопутствующей терапии лекарства, которые вызывают дефицит фолатов (например, сульфонамидов, триметоприма / сульфаметоксазол), токсический эффект метотрексата может быть увеличен. Особое осторожность также необходимо при лечении пациентов с существующей дефицитом фолиевой кислоты в организме.

Продукты, содержащие фолиевую кислоту или фоллиптую кислоту

Витаминные препараты или другие препараты, содержащие фолиевую кислоту, фолиновую кислоту или их производные, могут снизить эффективность метотрексата.

Другие антиревматические препараты

С комбинированным использованием с другими противоревматическими препаратами (например, соли золота, пеницилламин, гидроксихлохин, сульфасалазин, азатиоприин, циклоспорин), токсический эффект метотрексата обычно не усилен.

Сульфасалазин

Хотя с комбинированным использованием с сульфазалазином способ метотрексата может потенцировать в результате ингибирования синтеза фолиевой кислоты с сульфазалазином (в результате чего частота побочных эффектов) во время нескольких клинических исследований такие эффекты наблюдались только в одних случаях.

Меркаптопурин

Метотрексат увеличивает уровень меркаптопурина в плазме крови. Сопущенное использование метотрексата и меркаптопурина может потребовать коррекции дозы.

Ингибиторы протонного насоса

При одновременном использовании ингибиторам метотрексата и протона насоса (например, омепразол или пантопразола) происходит их взаимодействие. Омпразол может уменьшить почечную очистку метотрексата, а пантопразол может ингибировать устранение метаболита почек
7-гидроксиметотрексат, который в одном случае сопровождался развитием миалгии и тремора.

Цитостатика

Оформление метотрексата может уменьшаться при использовании в сочетании с цитостатикой. MetoTrexate может увеличить период полураспада 5-флурурацила.

Теофиллин

MetoTrexate может уменьшить зазор теофиллина; Уровни теофиллина должны контролироваться при одновременном использовании с метотрексатом.

Напитки, содержащие кофеин и теофиллин

Чрезмерные напитки, содержащие кофеин или тефилин (кофе, холодные кофеина, содержащие напитки, черный чай) во время метотрексата, поскольку это может снизить эффективность метотрексата через взаимодействие метотрексата и метоксантиновых аденозинских рецепторов.

Особенности приложения.

Пациент должен быть четко проинформирован, что препарат следует применять один раз в неделю, а не каждый день. Доктор, при необходимости, может указывать на день рецепта недели, когда необходимо принять препарат. Пациент следует предупредить, насколько важно придерживаться препарата один раз в неделю, и что неверное ежедневное использование может привести к серьезным токсичным реакциям.

Во время терапии метотрексат требуется для надзора пациентов квалифицированным врачам, имеющим опыт использования антиметаболитной терапии, чтобы своевременно обнаружить признаки возможного токсического действия и побочных эффектов. Учитывая риск сильных или даже смертельных токсичных реакций, пациенты должны быть подробно проинформированы в отношении возможных осложнений и рекомендуемых мер предосторожности.

Metotub содержит моногидрат лактозы. Пациенты с редкой наследственной непереносимостью галактозы, дефицит лактазы лаппа или глюкоз-галактоз глюкозы не должны использоваться этим лекарственным продуктом.

Рекомендуемые исследования и меры предосторожности.

Перед обработкой метотрексата или в продолжении терапии после перерыва , анализы крови с определением формулы лейкоцитов и количество тромбоцитов, уровней ферментов печени, билирубин, сывороточный альбумин крови и индикаторы функции почек, а также Радиографическое исследование грудных органов. В случае наличия клинических доказательств прописать исследования, чтобы исключить туберкулез и гепатит.

Во время лечения (ежемесячно в течение первых 6 месяцев и не менее чем через каждые 3 месяца): с увеличением доз желательно повысить частоту обзоров.

Сообщалось о предельном увеличении уровня трансаминазы (до 2-3 раза в течение верхнего предела нормы) в 13-20% пациентов. В случае стабильного увеличения активности ферментов печени необходимо уменьшить дозу или остановить лечение метотрексата.
Поскольку метотрексат имеет токсическое воздействие на печень, в течение периода лечения не нужно предписывать другие гепатотоксические препараты без явного потребностей. Также необходимо избегать или существенно ограничить потребление алкоголя. Особенно тщательно тщательно отслеживают уровни ферментов печени у пациентов, получающих сопутствующую терапию с другими гепатотоксическими и гематотоксическими препаратами (в частности, Luplunide).

У пациентов, получающих метотрексат в низких дозах, может развиться злокачественная лимфома; В таких случаях лечение метотрексата должно быть прекращено. При отсутствии спонтанной регрессии лимфома необходимо запустить терапию цитотоксическими препаратами.

Зарегистрированы несколько докладов, что сопутствующее введение антагонистов фолиевых антагонов, например, триметоприм-сульфаметоксазол, вызывает острую мегалоблуческую банитопению.

Прием доз, превышающих 20 мг / неделя, может сопровождаться значительным увеличением токсичности, особенно ингибирования костного мозга.

При наличии плеврального экссудата или асцитна необходимо слить перед лечением метотрексата. Если это невозможно, мемотрексат терапии не следует назначать.

Дерматит, спровокований опромінюванням, і сонячний опік можуть поновитися в ході лікування метотрексатом (анамнестична реакція). У ході УФ-опромінення з одночасним введенням метотрексату можуть загостритися прояви псоріазу.

Необхідно усунути плевральний випіт і асцити до початку лікування метотрексатом.

Діарея і виразковий стоматит можуть бути ознаками токсичних ефектів, що потребують припинення лікування з метою запобігання розвитку геморагічного ентериту, це може призвести до летальних наслідків, спричинених перфорацією кишечнику.

Вітамінні препарати або інші продукти, що містять фолієву кислоту, фолінову кислоту або їх похідні, можуть зменшувати ефективність метотрексату.

При лікуванні псоріазу застосування метотрексату необхідно обмежувати, вводячи його при тяжкій формі псоріазу, коли інші форми лікування неефективні, але тільки тоді, коли діагноз встановлений за допомогою біопсії та/або після консультації дерматолога.

Енцефалопатія/лейкоенцефалопатія були зареєстровані в онкологічних пацієнтів, які отримують терапію метотрексатом і не можуть бути виключені для терапії метотрексатом при неонкологічних показаннях.

Існує доказ того, що комбіноване застосування краніальної променевої терапії і інтратекального введення метотрексату підвищує частоту випадків лейкоенцефалопатії.

Після інтратекального введення метотрексату слід контролювати симптоми нейротоксичності (подразнення мозкових оболонок, тимчасові або постійні парези, енцефалопатія).

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Метотаб протипоказаний у період вагітності. Було показано, що метотрексат проявляє тератогенний вплив, він, як повідомляється, може стати причиною загибелі плода та/або вроджених аномалій. Експозиція з обмеженої кількості вагітних жінок (42) виявила збільшення частоти (1:14) мальформацій (краніальної, серцево-судинної і дистальної). У разі відміни метотрексату до зачаття випадки відхилень від нормального перебігу вагітності не зареєстровані.

У жінок репродуктивного віку вагітність слід виключити належними методами, такими як тест на вагітність, до початку лікування метотрексатом. Повідомлялося, що лікування метотрексатом може призвести до аборту.

Пацієнти репродуктивного віку (і жінки, і чоловіки) та їхні партнери мають користуватися ефективними контрацептивними засобами у період лікування і щонайменше протягом
6 місяців після закінчення терапії препаратом Метотаб.

Якщо пацієнтка або партнерша чоловіка, який лікується метотрексатом, все ж таки завагітніє, необхідно проконсультуватися з фахівцями щодо ризику несприятливого впливу метотрексату на плід.

З огляду на можливу генотоксичну дію метотрексату всім жінкам, які бажають завагітніти, рекомендується звернутися за консультацією до спеціалістів з генетики при можливості перед лікуванням препаратом, а чоловікам – порадитися з фахівцями стосовно можливості консервації сперми до початку терапії.

Оскільки метотрексат проникає у материнське молоко в концентрації, що може проявляти токсичну дію на немовлят, лікування препаратом протипоказане у період грудного годування. При необхідності застосування препарату годування слід припинити до початку терапії.

Повідомлялося, що Метотаб може спровокувати оогенні і сперматогенезні аномалії, олігоспермію, безпліддя, порушення менструального циклу та аменорею під час і протягом деякого часу після лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При лікуванні метотрексатом можуть спостерігатися такі побічні ефекти з боку ЦНС як стомлюваність і сплутаність свідомості. Метотаб чинить слабкий або помірний несприятливий вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Лікування препаратом Метотаб має здійснюватися під наглядом лікаря-онколога, дерматолога або ревматолога, а також терапевта. Метотаб приймати 1 раз на тиждень. Лікар може зазначити на рецепті день прийому препарату.

Таблетки ковтати не розжовуючи, за 1 годину до або через 1,5-2 години після прийняття їжі.

Дози при ревматоїдному артриті та псоріазі

Псоріаз. Рекомендована початкова доза – 7,5 мг на тиждень одноразово або якщо пацієнт страждає від нудоти – у вигляді розділених доз (2,5 мг тричі на тиждень з 12-годинними інтервалами).

Доза може збільшуватися поступово, поки не буде досягнуто оптимальної відповіді, але не повинна в цілому перевищувати 20 мг метотрексату на тиждень.

Відповідь на лікування зазвичай можна очікувати приблизно через 2-6 тижнів. Коли бажаний клінічний ефект був досягнутий, дозу слід поступово знижувати до мінімально можливої ефективної підтримуючої дози.

Ревматоїдний артрит. Рекомендована початкова доза – 7,5 мг на тиждень одноразово або якщо пацієнт страждає від нудоти – у вигляді розділених доз (2,5 мг тричі на тиждень з
12-годинними інтервалами).

Залежно від індивідуальної активності захворювання і толерантності пацієнта, початкова доза може бути збільшена з кроком 2,5 мг за тиждень. Тижнева доза не повинна перевищувати
20 мг метотрексату. Відповідь на лікування зазвичай можна очікувати приблизно через
4-8 тижнів. Коли бажаний клінічний ефект був досягнутий, доза повинна бути поступово знижена до мінімально можливої ефективної підтримуючої дози. У разі відсутності терапевтичного ефекту через 8 тижнів лікування із застосуванням максимальної дози прийом метотрексату слід припинити. Оптимальна тривалість лікування метотрексатом наразі не встановлена, проте попередні дані свідчать про збереження початкового ефекту щонайменше протягом 2 років при застосуванні підтримуючих доз. Після припинення лікування препаратом симптоми хвороби можуть проявитися знову через 3-6 тижнів.

Дози при злоякісних онкологічних захворюваннях

Метотрексат можна застосовувати перорально в дозах до 30 мг/м ² поверхні тіла. Вищі дози необхідно вводити парентерально. При підтримуючій терапії гострого лімфолейкозу метотрексат застосовувати дітям перорально в дозах до 20 мг/м ² поверхні тіла на тиждень у поєднанні з внутрішньовенним та інтратекальним введенням для профілактики ураження центральної нервової системи.

Лікування пацієнтів із порушеннями функції нирок

Метотаб необхідно з обережністю призначати пацієнтам із порушеннями функції нирок. Дози коригують залежно від кліренсу креатиніну (при кліренсі > 50 мл/хв знижувати дозу немає потреби, при кліренсі 20-50 мл/хв дозу знижувати на 50 %, а при кліренсі < 20 мл/хв метотрексат не призначати).

Лікування пацієнтів із порушеннями функції печінки

Метотаб призначати з великою обережністю (якщо це необхідно) пацієнтам зі значними порушеннями функції печінки (наявними або в анамнезі, особливо спричиненими зловживанням алкоголем). Метотрексат не можна застосовувати при рівні білірубіну
> 85,5 мкмоль/л.

Лікування пацієнтів літнього віку

Оскільки з віком погіршується функція печінки та нирок, а також знижуються резерви фолатів, може бути доцільним зниження доз для пацієнтів літнього віку.

Діти.

Препарат застосовувати дітям, хворим на гострий лімфоцитарний лейкоз (як підтримуюча терапія). Не рекомендується застосовувати для дітям до 3 років, оскільки немає достатньої інформації щодо ефективності та безпеки препарату для цієї групи пацієнтів.

Передозування.

Випадки передозування (іноді – летальні) траплялися, коли пацієнти помилково приймали тижневу дозу щодня. Симптомами у цих випадках є гематологічні та шлунково-кишкові реакції.

Симптоми передозування. Спостерігаються переважно симптоми, пов'язані з пригніченням системи кровотворення.

Лікування при передозуванні. Специфічним антидотом метотрексату є кальцію фолінат. Він нейтралізує побічні токсичні ефекти метотрексату.

У разі випадкового передозування кальцію фолінат вводити внутрішньовенно або внутрішньом'язово в дозі, що дорівнює або перевищує дозу метотрексату, не пізніше ніж через 1 годину після застосування метотрексату. Потім вводити ще кілька доз кальцію фолінату, поки концентрація метотрексату в сироватці крові не стане нижчою за 10 ^–7 моль.

У разі значного передозування може виникнути необхідність у гідратації організму та підлужуванні сечі для запобігання випаданню осаду метотрексату та/або його метаболітів у ниркових канальцях. Звичайний гемодіаліз і перитонеальний діаліз не покращують виведення метотрексату. Забезпечити ефективний кліренс метотрексату дозволяє інтенсивний інтермітуючий гемодіаліз з використанням діалізаторів із високою проникністю («high-flux»).

Побічні реакції.

Найсерйознішими побічними ефектами при лікуванні метотрексатом є пригнічення системи кровотворення та небажані реакції з боку травного тракту.

За частотою побічні реакції розділені на такі категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100 – < 1/10), непоширені (≥ 1/1000 – < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000 – < 1/1000), поодинокі (< 1/10000).

Інфекції та інвазії

Непоширені: фарингіт.

Рідко поширені: інфекція (включаючи реактивацію неактивних хронічних інфекцій), сепсис, кон'юнктивіт.

Невідомі: опортуністичні інфекції (у деяких випадках можуть бути летальними), можливі випадки нокардіозу, гістоплазми, криптококового мікозу, розсіяного простого герпесу, інфекції, спричинені цитомегаловірусом.

З боку травного тракту

Дуже поширені: стоматит, диспепсія, нудота, втрата апетиту, абдомінальний біль.

Поширені: виразки ротової порожнини, діарея.

Непоширені: виразки травного тракту і кровотечі, ентерит, блювання, панкреатит.

Рідко поширені: мальабсорбція, гінгівіт.

Поодинокі: гематемезис, кровотечі, токсичний мегаколон.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Поширені: екзантема, еритема, свербіж.

Непоширені: світлочутливість, алопеція, збільшення ревматичних вузлів, виразки на шкірі, оперізувальний лишай, васкуліт, герпетиформні висипання на шкірі, кропив'янка.

Рідко поширені: посилення пігментації шкіри, петехія, акне, екхімози, алергічний васкуліт.

Поодинокі: синдром Стівенса-Джонсона та епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

При ультрафіолетовому опроміненні під час терапії метотрексатом псоріатичні ураження можуть посилюватися. Повідомлялося про утворення виразок на шкірі у хворих на псоріаз. Можливі посилення пігментації нігтів, гостра пароніхія, фурункульоз, телеангіоектазія.

Невідомі: крововиливи на шкірі, висип, ексфоліативний дерматит, некроз шкіри.

Загальні розлади

Рідко поширені: пропасниця, порушення загоювання ран.

Невідомі: грипоподібні симптоми, астенія, раптовий летальний випадок.

З боку метаболізму

Непоширені: розвиток цукрового діабету.

Психічні розлади.

Непоширені: депресія, сплутаність свідомості.

Рідко поширені: зміни настрою.

З боку нервової системи

Поширені: головний біль, сонливість, стомлюваність.

Непоширені: запаморочення, порушення когнітивних функцій.

Рідко поширені: парез, розлади мовлення, включаючи дизартрію афазію.

Поодинокі: біль, міастенія або парестезії в кінцівках, зміни смаку (металевий присмак у роті), судоми, менінгізм, гострий асептичний менінгіт, параліч.

Невідомі: енцефалопатія/лейкоенцефалопатія.

З боку органів зору

Рідко поширені: порушення зору, нечіткість зору.

Поодинокі: порушення зору, ретинопатія.

З боку гепатобіліарної системи

Дуже поширені: відхилення печінкових функціональних проб (підвищення білірубіну, АСТ, АЛТ, лужної фосфатази).

Непоширені: цироз печінки, атрофія печінки, фіброз печінки, жирове переродження печінки, зменшення рівня альбумінів сироватки.

Рідко поширені: гострий гепатит.

Поодинокі: печінкова недостатність.

Невідомі: ураження печінки, реактивація хронічного гепатиту.

З боку серцевої системи

Рідко поширені: перикардит, випіт у порожнину перикарда, тампонада перикарда.

З боку судинної системи

Рідко поширені: артеріальна гіпотензія, тромбоемболія (включаючи артеріальний тромбоз, церебральний тромбоз, тромбоз глибоких вен, вен сітківки, тромбофлебіт та легеневу емболію).

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Поширені: пневмонія, інтерстиціальний пневмоніт/альвеоліт часто у поєднанні із еозинофілією, симптоми, що свідчать про потенційно серйозне ураження легенів при інтерстиціальному пневмоніті: сухий непродуктивний кашель, задишка, підвищення температури тіла).

Рідко поширені: легеневий фіброз, пневмонія, спричинена Pnevmocysta carinii, задишка та бронхіальна астма, плевральний випіт.

Невідомі: носова кровотеча, дихальна недостатність, плеврит, гострий набряк легенів.

З боку системи крові та лімфатичної системи

Поширені: пригнічення функції кісткового мозку (проявляється переважно у вигляді лейкопенії, хоча можливі тромбоцитопенія, анемія або їхні комбінації).

Непоширені: панцитопенія.

Поодинокі: тяжке прогресуюче пригнічення функції кісткового мозку, агранулоцитоз.

Невідомі: еозинофілія.

З боку імунної системи

Рідко поширені: алергічні реакції, анафілактичний шок, гіпогаммаглобулінемія.

З боку нирок та сечовидільної системи

Непоширені: запалення та виразки сечового міхура, порушення функції нирок, порушення сечовипускання.

Рідко поширені: ниркова недостатність, олігурія, анурія, порушення електролітного балансу.

Невідомі: протеїнурія.

Вагітність, післяпологовий період і перинатальні стани

Непоширені: вроджені вади розвитку.

Рідко поширені: аборт.

Поодинокі: внутрішньоматкова загибель плода.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Непоширені: виразки та запалення піхви.

Поодинокі: втрата лібідо, імпотенція, гінекомастія, олігоспермія, порушення оогенезу, сперматогенезу, стерильність, розлади менструального циклу, виділення з піхви.

Частота та ступінь тяжкості побічних ефектів залежать від доз та частоти прийому метотрексату. Однак серйозні побічні ефекти можуть спостерігатися навіть при лікуванні низькими дозами, тому важливо регулярно, через короткі інтервали часу, контролювати стан пацієнта.

Невідомі: аменорея.

З боку м'язово-скелетної системи та м'яких тканин

Непоширені : артралгія, міалгія, остеопороз.

Рідко поширені: стресові переломи.

Доброякісні, злоякісні та неспецифічні новоутворення (у тому числі кісти та поліпи)

Поодинокі : повідомлялося про розвиток лімфом, які в деяких випадках регресували після відміни метотрексату. Згідно з останніми даними не встановлено, чи збільшується частота розвитку лімфом при лікуванні метотрексатом.

Частота та ступінь тяжкості побічних ефектів залежать від доз та частоти прийому метотрексату. Однак серйозні побічні ефекти можуть спостерігатися навіть при лікуванні низькими дозами, тому важливо регулярно, через короткі інтервали часу контролювати стан пацієнта.

Невідомі: лімфопроліферативні захворювання (частково оборотні).

Звітування про очікувані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу дуже важливе. Це дозволяє продовжувати моніторинг балансу користі/ризику лікарського засобу. Просимо медичних працівників повідомляти про будь які передбачувані побічні реакції через державні системи звітності.

Термін придатності. Для дозування 2,5 мг – 3 роки.

Для дозування 7,5 мг і 10 мг – 5 років.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 або 30, або 100 таблеток у флаконі з поліетилену високої щільності або поліпропілену з поліпропіленовою кришкою.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ/Medac Gesellschaft fur klinische Spezialpraparate mbH

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Театерштрассе, 6, 22880 Ведель, Німеччина/Theaterstrasse, 6, 22880 Wedel, Germany.