Личный кабинет
НАПРОКСЕН-ЗДОРОВЬЕ табл. п/о 550 мг блистер №10
#N/A
Код товара: 539419
Производитель: Здоровье (Украина, Харьков)
1 000,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 19.04.2025
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Напроксен
Композиция:
Активное вещество: напроксен натрия;
1 таблетка содержит натрия напрокат 550 мг;
Эксципиенты: микрокристаллическая целлюлоза; Повидон; тальк; магний стеарат; индиго-кармин (E 132); Сухая смесь "Opadry White", содержащий: диоксид титана (E 171), гипромелоза, триацетин (E 1518).
Дозировка формы. Таблетки покрыты пленкой.
Основные физико -химические свойства: таблетки, покрытые пленочной оболочкой, от голубого до темно -синего, с двусторонней поверхностью, овальной по форме, с одной стороны. Поречная таблетка белая или почти белая.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты. Производные пропионовой кислоты. Напроксен. ATX M01A E02 Код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Напроксен представляет собой негероидальное анти -инфляционное препарат (НПВП), который имеет анти -инфляционные, анальгетические и антифрамовые. Нарокенская соль натрия была разработана в виде более поглощенной формы напроксена для использования в качестве анальгетика. Механизм действия аниона Нароккена, а также других НПВП не полностью изучен, но может быть связан с ингибированием простагландатазы.
Напроксен является мощным ингибитором синтеза простагландина in vitro. Концентрации Нароккена, достигнутые во время терапии, были сжаты in vivo. Простагландины чувствительны к афферентным нервам и способствуют влиянию брадикинина на индукцию боли на животных моделях. Простагландины являются посредниками воспаления. Поскольку напроксен является ингибитором синтеза простагландина, его мод может быть вызван снижением количества простагландинов в периферических тканях.
Фармакокинетика.
Напроксен натрий быстро и полностью поглощается в пищеварительном тракте с биодоступностью in vivo 95 %. Половина (T ½ ) составляет от 12 до 17 часов. Уровни равновесия достигаются через 4-5 дней, степень накопления напроксена соответствует полураспаду.
Поглощение. После перорального введения концентрации пика препарата (C MAX ) в плазме крови достигается 1-2 часа.
Распределение. Объем распределения напроксена составляет 0,16 л/кг. Терапевтические уровни более 99 % связаны с альбумином. В дозах напроксена более 500 мг в день наблюдается увеличение уровней в плазме в крови, чем пропорционально, из -за увеличения клиренса, которое вызвано насыщением связывания с белками плазмы в более высоких дозах (средний минимальный CSS 36,5, 49,2 и 56,4 мг/л в ежедневных дозах 500, 1000 и 1500 мг соответственно). Анион напроксен был обнаружен у женщин, кормящих грудью в концентрации, эквивалентной приблизительно 1 % от максимальной концентрации напроксена в плазме крови.
Метаболизм. Напроксен активно метаболизируется в печени до 6-O-деметилнапроксена, и как исходное вещество, так и метаболиты не вызывают метаболизации ферментов. Как напроксен, так и 6 - O -Дезметилнапроксен являются дальнейшим метаболизмом для соответствующих конъюгированных с кислотно -акисикуронидом метаболитов.
Размножение. Клиран напроксена составляет 0,13 мл/мин/кг. Приблизительно 95 %дозы выделяется в моче, главным образом в форме напроксена (<1 %), 6-O-деметилнапроксен (<1 %) или их конъюгатов (66-92 %). T ½ Anion напроксен из плазмы крови в организме человека составляет 12-17 часов. Соответствующие метаболиты T ½ и конъюгаты составляют менее 12 часов, и их показатели экскреции близко совпадают со скоростью выведения плазмы. Небольшие количества, 3 % или менее из введенной дозы, выделяются из организма с помощью фекалий. У пациентов с почечной недостаточностью метаболиты могут накапливаться.
Клинические характеристики.
Индикация.
Облегчение симптомов:
ревматоидный артрит;
остеоартрит;
тендинит;
бурсит;
острой подагры;
терапия боли;
Первичная дисменорея.
Противопоказание.
Препарат противопоказан у пациентов с известной гиперчувствительностью к напроксену натрия.
Пациентам, у которых в анамнезе астма, крапивница или аллергические реакции, вызванные аспирином или другими НПВП, не должны назначаться. У таких пациентов острые анафилактоидные реакции на НПВП были редкими, редко смертельными.
Не используйте препарат для лечения периоперационной боли при аорторонарном шунтировании (ACSH).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий .
Ингибитор и ангиотензин -конвертирующий фермент ( ингибиторы ACE)/ блокаторы рецепторов ангиотензина II . НПВП могут уменьшить антигипертензивный эффект ингибиторов АПФ, рецепторов ангиотензина II или β-блокаторов (включая пропранолол).
Изменения артериального давления следует тщательно контролироваться у пациентов, получающих НПВП одновременно с ингибиторами ACE, блокаторами рецепторов ангиотензина II или β-блокаторами.
Пожилые пациенты с дефицитом внеклеточного жидкости (включая диуретики) и расстройствами почечной функции сопутствует использование НПВП с ингибиторами АПФ или блокаторами рецепторов ангиотензина II может ухудшить функцию почек, включая острую почечную. Следовательно, тщательный мониторинг таких пациентов рекомендуется для наличия признаков нарушения почечной функции.
Антациды и сукальфат. Сопутствующее использование некоторых антацид (оксид магния или гидроксид алюминия) и сусальфат может задержать поглощение напроксена.
Стремиться к. В случае принятия препарата вместе с аспирином, связывание напроксена с белками уменьшается, хотя клиренс свободного напроксена не меняется. Клиническая ценность этого взаимодействия неизвестна; Однако, как и в случае других НПВП, одновременное потребление натрия и аспирина не рекомендуется из -за возможности побочных эффектов.
Известно, что одновременное использование НПВП и анальгетические дозы аспирина не дает большего терапевтического эффекта, чем использование НПВП. Сопутствующее использование НПВП и аспирин было связано со значительным увеличением частоты побочных эффектов по сравнению с использованием только НПВП.
Холестирамин. Как и в случае с другими НПВП, сопутствующее введение холестирамина может задержать поглощение напроксена.
Диуретики. Существуют доказательства того, что препарат может уменьшить натриянную эффект фуросемида и тиазидов у некоторых пациентов. Эта реакция была связана с ингибированием синтеза простагландина в почках. Во время сопутствующей терапии с НПВП пациент должен контролировать признаки почечной недостаточности, а также обеспечить мочегонное действие.
Литий. НПВП поднимают уровень лития в плазме крови и снижают метаболизм лития в почках. Средняя минимальная концентрация лития увеличивается на 15 %, а клиренс почек уменьшается примерно на 20 %. Эти эффекты были связаны с ингибированием НПВП синтеза простагландина. Таким образом, если НПВП и литий должны вводить в то же время, человеку следует обратить внимание на признаки токсичности лития.
Метотрексат. НПВП, как сообщалось, ингибируют накопление метотрексата в порезах почки кроликов. Также напроксен натрия и другие НПВП уменьшают трубчатую секрецию метотрексата у животных. Это может указывать на то, что они могут увеличить токсичность метотрексата. НПВП должны быть назначены с осторожностью в то же время с метотрексатом.
Варфар в. Влияние варфарина и НПВП на кровотечение желудочно -кишечного тракта является синергетическим, таким образом, введение обоих препаратов одновременно увеличивает риск серьезного желудочно -кишечного кровотечения по сравнению с применением каждого из лекарств отдельно. Не наблюдалось значительных взаимодействий между антикоагулянтами Нароккена и кумарина. Тем не менее, рекомендуется проявлять осторожность в связи с наблюдением взаимодействия с другими НПВП этого класса. Свободная доля варфарина может значительно увеличиться у некоторых людей, а напроксен противодействует функции тромбоцитов.
Серотонин обратный захват ( SSIZS) Селективные и ингибиторы . Существует повышенный риск желудочно -кишечного кровотечения при принятии селективных ингибиторов обратного захвата серотонина в сочетании с НПВП. Необходимо применять НПВП в то же время, что и SSR с осторожностью.
Дигоксин . Сообщалось, что сопутствующее использование напроксена с дигоксином увеличивает концентрацию сыворотки и продолжает t ½ дигоксина. При использовании лекарственного средства и дигоксина следует контролировать уровень дигоксина в сыворотке.
НПВП и салицилаты. Сопутствующее использование напроксена с другими НПВП или салицилатами (например, Diphlinisal, Salsalate) увеличивает риск токсичности, с небольшим повышением эффективности или нет.
Пеметрекс. Сопутствующее использование напроксена и pemetRexed может увеличить риск получения миелосресса и токсичности.
При введении с напроксеном и пемтрексексом у пациентов с функцией почек, чья клиренс креатинина составляет от 45 до 79 мл/мин, следует контролировать токсичность миелосупрессии и почки.
Другая информация о взаимодействии и лекарственном продукте. Напроксен имеет сильную связь с плазменными альбуминами; Таким образом, он обладает теоретическим потенциалом для взаимодействия с другими лекарствами альбумина, такими как антикоагулянты типа кумарина, производные сульфонилмочевины, гидантоин, другие НПВП и аспирин. Пациенты, которые берут напроксен и производное гидантона, сульфонамид или сульфонилмочевину, должны быть скорректированы при необходимости.
Одновременное введение с вероятностным вызовом увеличивает уровни анионного напроксена в плазме и значительно продлевает его плазму .
Взаимодействие лекарств /лабораторных испытаний . Напроксен может уменьшить агрегацию тромбоцитов и увеличить риск кровотечения. Это следует учитывать при определении времени кровотечения.
Прием напроксена может привести к увеличению 17-кетостероидов из-за взаимодействия лекарственного продукта и/или его метаболитов с м-динитробензолом, который используется в этом анализе. Несмотря на то, что показатели 17-гидроксикортикостероидов (тест на портер-зелбер) не были искусственно изменены, рекомендуется временно прекратить поступление на Нароккен за 72 часа до функциональных образцов надпочечников в случае теста на Зульбер.
Напроксен может повлиять на результат определения уровня 5-гидроксиндолоцетической кислоты в моче.
Особенности приложения.
Общая информация. Препарат не является заменой кортикостероидам и не должен использоваться при лечении кортикостероидной недостаточности.
Фармакологическая активность препарата, которая заключается в снижении температуры и воспаления, может снизить роль этих диагностических признаков в обнаружении осложнений болезненных состояний, которые считаются неинфекционными и неплощенными.
В случае любых изменений или нарушений зрения рекомендуются офтальмологические исследования.
Воздействие на печень. До 15 % пациентов, получающих НПВП, включая NDR, имели увеличение одного или нескольких тестов печени. Нарушение функции печени, скорее всего, является результатом гиперчувствительности, а не прямых токсических эффектов. Такие отклонения лабораторных параметров от нормы могут прогрессировать, оставаться практически неизменными или временными из -за продолжения препарата. Тест на аланиноаминотрансферазу (ALT) является наиболее чувствительным показателем функции печени.
Пациент, у которого есть симптомы или признаки дисфункции печени, или печень, которые не соответствуют норме, следует исследовать во время препарата для развития более тяжелой реакции печени.
Если клинические признаки и симптомы указывают на развитие заболеваний печени или в случае системных проявлений (например, эозинофилия, сыпь) следует прекратить.
Хронический цирроз печени и, возможно, другие заболевания с пониженными или патологическими уровнями белка (альбумин) плазмы крови снижают общую концентрацию напроксена в плазме крови, в то время как концентрация не связанного напроксена в плазме увеличивается. Препарат следует принимать с осторожностью, если вам нужны высокие дозы, и таким пациентам может потребоваться корректировка дозы. Препарат следует использовать в самой низкой эффективной дозе.
Влияние на гематологические параметры. Иногда анемия наблюдается у пациентов, получающих НПВП, включая НПВП, включая НПВП. Это может быть связано с задержкой жидкости, скрытой или высокой кровопотежей в пищеварительном тракте или из -за не полностью описанного воздействия на эритропоэз. Пациентам следует назначать регулярный мониторинг гемоглобина и гематокрита во время длительного лечения НПВП, включая НДП, включая НДП.
НПВП ингибируют агрегацию тромбоцитов и могут продлевать кровотечение у некоторых пациентов. В отличие от аспирина, их влияние на функцию тромбоцитов количественно меньше, короче и обратно. Те пациенты, получающие побочные реакции на изменения функции тромбоцитов (пациенты с нарушениями коагуляции или пациентами, получавшими антикоагулянты), должны быть тщательно контролироваться.
Астма в истории. Пациенты с астмой могут иметь астму аспирина. Аспирин у пациентов с астмой аспирина может вызвать тяжелый бронхоспазм, который может быть смертельным. Из -за возможности перекрестной реактивности, включая бронхоспазм, аспирин и другие НПВП у пациентов с гиперчувствительностью к аспирину, не следует назначать таким пациентам, и препарат следует использовать с осторожностью у пациентов с анамнезом.
Лабораторные исследования. Поскольку язвы и кровотечение пищеварительного тракта могут возникать без симптомов предупреждения, врачи должны регулярно проверять признаки или симптомы кровотечения пищеварительного тракта. Во время длительного лечения НПВП пациенты должны периодически проводить клинический и биохимический анализ крови. Если клинические признаки и симптомы указывают на нарушение функции печени или почек или когда системные проявления (например, эозинофилия, сыпь) или если результаты образцов печени, которые не соответствуют норме, сохраняются или ухудшаются, необходимо остановить потребление.
Влияние на сердечно -сосудистую систему.
Тромботические осложнения сердечно -сосудистых заболеваний . При получении НПВП, как COX-2, селективных, так и не селективных, увеличивает риск серьезных тромботических осложнений сердечно-сосудистых заболеваний, инфаркта миокарда и инсульта, которые могут стать смертельными. Пациенты с известными сердечно -сосудистыми заболеваниями или склонны к сердечно -сосудистым заболеваниям, подвержены высоким риску. Чтобы минимизировать риск побочных реакций от сердечно -сосудистой системы у пациентов, получающих НПВП, самая низкая эффективная доза должна использоваться в течение краткой продолжительности лечения. Врачи и пациенты должны быть проинформированы о возможности развития таких случаев, даже в отсутствие предыдущих симптомов сердечно -сосудистой системой. Пациенты должны быть проинформированы о признаках и/или симптомах серьезных сердечно -сосудистых осложнений и необходимых действиях при возникновении.
Нет убедительных доказательств того, что одновременное использование аспирина снижает повышенный риск серьезных тромботических осложнений сердечно -сосудистых заболеваний, связанных с использованием НПВП. Одновременное введение аспирина и НПВП увеличивает риск серьезных желудочно -кишечных осложнений.
Артериальная гипертония. НПВП, включая NDROXEN, могут привести к гипертонии или ухудшению гипертонии, которая произошла ранее и может увеличить частоту расстройств сердечно -сосудистой системы. Пациенты, получающие тиазиды или диуретики, могут замедлить влияние этой терапии при получении НПВП. НПВП, включая NDROXEN, должны использоваться с осторожностью у пациентов с гипертонией. Тщательный мониторинг артериального давления рекомендуется в начале НПВП и на протяжении всей терапии.
Застойная сердечная недостаточность и отеки.
У некоторых пациентов, получавших НПВП, имели удержание жидкости, отеки и периферические отек. Напроксен следует использовать с осторожностью у пациентов с тенденцией к отекам, гипертонии или сердечной недостаточности.
Воздействие на пищеварительный тракт является риском язв , кровотечения и перфорации.
НПВП, в том числе напроксен, могут вызвать серьезные побочные реакции от пищеварительного тракта, включая воспаление, кровотечение, язву и перфорацию желудка, тонкую кишку или толстую кишку, которые могут быть смертельными.
Такие серьезные побочные реакции могут возникнуть в любое время, в присутствии или без предварительных симптомов у пациентов, получающих НПВП. Только один из пяти пациентов, у которых серьезные побочные реакции из верхних частей пищеварительного тракта для использования НПВП, симптомов. Язва верхней части пищеварительного тракта, острого кровотечения или перфорации, вызванная использованием НПВП препарат на 1 год. Эта тенденция также наблюдается с более высокой продолжительностью использования, что увеличивает вероятность серьезных осложнений от пищеварительного тракта во время терапии. Однако даже краткосрочная терапия не исключает риска. Корисність періодичного лабораторного моніторингу не була продемонстрована, а також не була належним чином оцінена.
НПЗЗ слід призначати з особливою обережністю пацієнтам з виразковою хворобою або кровотечею у травному тракті в анамнезі. Пацієнти з виразковою хворобою та/або кровотечею у травному тракті в анамнезі, які застосовують НПЗЗ, мають більш ніж 10-кратне збільшення ризику виникнення кровотечі порівняно з пацієнтами без жодного з цих факторів ризику. Іншими факторами, які підвищують ризик кровотечі у пацієнтів, які отримують НПЗЗ, є: одночасний прийом пероральних кортикостероїдів або антикоагулянтів, довга тривалість застосування НПЗЗ, паління, вживання алкоголю, літній вік і незадовільний загальний стан здоров'я. Найбільшу кількість повідомлень про летальні випадки ускладнень з боку травного тракту було отримано про пацієнтів літнього віку або ослаблених пацієнтів, отже, особливу увагу при лікуванні слід приділяти саме цій групі пацієнтів. Для того щоб звести до мінімуму ризик побічної дії на травний тракт у пацієнтів, які приймають НПЗЗ, слід застосовувати найнижчу ефективну дозу впродовж найкоротшої тривалості лікування. Пацієнти і лікарі повинні бути проінформовані про ознаки і симптоми виразки і кровотечі у травному тракті під час застосування НПЗЗ і негайно проводити додаткове обстеження та лікування, якщо виникає підозра на серйозну побічну реакцію з боку травного тракту. Прийом НПЗЗ слід припинити до повного виключення випадку серйозної побічної реакції. Для пацієнтів з високим ризиком слід розглянути альтернативну терапію без застосування НПЗЗ.
НПЗЗ слід призначати з обережністю пацієнтам із запальним захворюванням кишечнику в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона), оскільки їх стан може погіршитися.
Вплив на нирки. Тривале застосування НПЗЗ призводить до ниркового папілярного некрозу та інших уражень нирок. Ниркова токсичність також спостерігається у пацієнтів, у яких ниркові простагландини мають компенсаційну функцію у підтриманні ниркової перфузії. У таких пацієнтів призначення НПЗЗ може спричинити дозозалежне зниження утворення простагландинів, а також зменшення ниркового кровотоку, що може призвести до вираженої декомпенсації нирок. Найбільший ризик виникнення такої реакції мають пацієнти з порушенням функції нирок, гіповолемією, серцевою недостатністю, дисфункцією печінки, сольовим виснаженням, пацієнти, які приймають діуретики та інгібітори АПФ або БАР, а також люди літнього віку. Припинення терапії НПЗЗ зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.
Прогресуюча ниркова недостатність.
Лікування напроксеном не рекомендується пацієнтам із прогресуючою нирковою недостатністю. Якщо терапію напроксеном необхідно розпочати, рекомендований ретельний контроль функції нирок пацієнта, а також пацієнтам слід вживати достатню кількість рідини.
Анафілакт оїдні реакції.
Як і у випадку з іншими НПЗЗ, анафілактоїдні реакції можуть виникати у пацієнтів, які не приймали напроксен раніше. Напроксен не слід призначати пацієнтам з аспіриновою тріадою. Цей симптомокомплекс зазвичай виникає у пацієнтів, хворих на астму, у яких наявний риніт з носовими поліпами або без них, або у яких з'являється серйозний, потенційно летальний бронхоспазм після прийому аспірину або іншого НПЗЗ. У випадку анафілактоїдної реакції слід звернутися за невідкладною медичною допомогою. Анафілактоїдні реакції, як і анафілаксія, можуть мати летальний наслідок.
Шкірні реакції.
Прийом НПЗЗ, включаючи напроксен, може спричинити серйозні побічні реакції з боку шкіри, такі як ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, які можуть бути летальними. Ці серйозні ускладнення можуть виникнути без попереджувальних симптомів. Пацієнти повинні бути проінформовані про ознаки та симптоми серйозних побічних реакцій з боку шкіри, і при першій появі шкірного висипу або будь-яких інших ознак гіперчутливості застосування препарату слід припинити.
Цей лікарський засіб містить 2,1808 м/моль (або 50,16 мг ) на дозу (1 таблетка) натрію. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат можна застосовувати у період вагітності у випадках, коли очікувана користь від терапії буде перевищувати потенційний ризик для плода.
Застосування напроксену на пізніх термінах вагітності для затримки пологів було пов'язано з персистуючою легеневою гіпертензією, нирковою дисфункцією та аномальним рівнем простагландину Е у недоношених немовлят. Через відомий вплив НПЗЗ на серцево-судинну систему плода (передчасне закриття артеріальної протоки), слід уникати прийому лікарського засобу у період вагітності, починаючи з 30-го тижня вагітності (ІІІ триместр).
Вплив препарату на пологи невідомий. Проте препарати напроксену не рекомендується застосовувати під час пологів, тому що через інгібуючий ефект на синтез простагландинів напроксен може несприятливо впливати на кровообіг плода і пригнічувати скорочення матки, тим самим збільшуючи ризик маточних крововиливів.
Аніон напроксену був виявлений у молоці жінок, які годують груддю, в концентрації, еквівалентній приблизно 1 % від С max напроксену у плазмі крові. Через можливі побічні ефекти препаратів, що інгібують простагландини, на новонароджених, не слід застосовувати препарат матерям, які годують груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Слід проявляти обережність пацієнтам, діяльність яких вимагає уваги, якщо вони відчувають сонливість, запаморочення або депресію під час прийому напроксену.
Спосіб застосування та дози.
Слід ретельно розглянути потенційні користь і ризик застосування препарату та інші варіанти лікування, перш ніж прийняти рішення щодо його застосування. Застосовувати найменшу ефективну дозу впродовж найбільш короткого часу відповідно до індивідуальних цілей лікування пацієнтів.
Полегшення болю може настати протягом 30 хвилин після прийому напроксену натрію.
Спираючись на спостереження за ефектом та/або побічними реакціями від призначення початкової дози препарату, рекомендується у подальшому скоригувати його дозування. Для лікування пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю або пацієнтів літнього віку використовують більш низькі дози.
Пацієнти літнього віку. Хоча у пацієнтів літнього віку загальна концентрація напроксену у плазмі крові не змінюється, концентрація незв'язаного напроксену у плазмі підвищується. Пацієнтам літнього віку слід з обережністю застосовувати препарат у високих дозах і може знадобитися коригування дози. Як і інші препарати, що застосовуються для лікування пацієнтів літнього віку, слід приймати найменшу ефективну дозу.
Пацієнти з помірною та важкою нирковою недостатністю. Напроксен не рекомендується для застосування пацієнтам з помірною та важкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).
При ревматоїдн ому артрит і, остеоартрит і та анкілозуючому спондилоартриті рекомендована доза становить 550 мг (500 мг напроксену та 50 мг натрію) двічі на добу.
При тривалому застосуванні доза напроксену може бути підвищена або знижена, залежно від клінічного ефекту у пацієнта. Більш низька добова доза може бути достатньою при тривалому застосуванні. Немає необхідності у застосуванні препарату частіше, ніж 2 рази на добу.
У пацієнтів, які переносять препарат добре, доза напроксену може бути збільшена до 1375 мг на добу протягом обмеженого періоду до 6 місяців, коли потрібний більш високий рівень протизапальної/аналгетичної активності. При лікуванні пацієнтів напроксеном у дозі 1375 мг на добу лікар повинен спостерігати значну користь для пацієнта, яка компенсує потенційний підвищений ризик.
При больовому синдромі, первинній дисменореї, гострому тендиніті та бурситі рекомендова-на початкова доза становить 550 мг напроксену натрію з подальшим застосуванням 550 мг кожні 12 годин. Початкова загальна добова доза напроксену натрію не повинна перевищувати 1375 мг. У подальшому загальна добова доза напроксену натрію не повинна перевищувати 1100 мг. Оскільки натрієва сіль напроксену швидко абсорбується, препарат рекомендується для лікування гострих станів захворювань, коли потрібне швидке полегшення болю.
При гостр ій подагр і рекомендована початкова доза напроксену натрію становить 825 мг, потім 275 мг кожні 8 годин до усунення нападу.
Дети. Препарат у даній лікарській формі не рекомендується для застосування дітям.
Передозировка.
Симптоми і ознаки. Значне передозування напроксеном може характеризуватися апатією, запамороченням, сонливістю, болем в епігастрії, дискомфортом у животі, печією, диспепсією, нудотою, короткочасними змінами функції печінки, гіпопротромбінемією, порушенням функції нирок, метаболічним ацидозом, апное, дезорієнтацією або блюванням. Можлива кровотеча у травному тракті. Рідко можуть виникати гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання і кома. Повідомляли про анафілактоїдні реакції при прийомі терапевтичних доз НПЗЗ, що також можливо при передозуванні. Оскільки напроксен натрію швидко абсорбується, слід очікувати його високі і ранні рівні у крові. Кілька пацієнтів мали судоми, але не був встановлений їх зв'язок з прийомом лікарського засобу. Немає інформації, яка доза препарату представляє загрозу для життя. При оральному застосуванні препарату LD 50 становить 543 мг/кг у щурів, 1234 мг/кг у мишей, 4110 мг/кг у хом'яків, і більше 1000 мг/кг у собак.
Уход. Пацієнти повинні отримати симптоматичну і підтримувальну терапію після передозування НПЗЗ. Специфічних антидотів немає. Гемодіаліз не знижує концентрацію напроксену у плазмі крові через високий рівень його зв'язування з білками. У пацієнтів слід викликати блювання і застосувати активоване вугілля (60-100 г для дорослих, 1-2 г/кг для дітей) та/або осмотичний проносний засіб протягом 4 годин після передозування. Форсований діурез, підлужнення сечі або гемоперфузія непридатні внаслідок високого зв'язування напроксену з білками крові.
Побічні реакції.
З боку травного тракту: печія, біль у животі, нудота, запор, діарея, диспепсія, стоматит. метеоризм, блювання, кровотеча (іноді летальна, зокрема у літньому віці), перфорація та обструкція верхніх або нижніх відділів травного тракту, виразка шлунка/дванадцятипалої кишки, виразка та перфорація стравоходу, запалення, кровотеча, виразка, перфорація, езофагіт, блювання кров'ю, панкреатит, коліт, загострення запального захворювання кишечнику (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона), сухість у роті, гастрит, глосит, відрижка.
З боку гепатобіліарної системи: жовтяниця, відхилення від норми показників печінкових проб, гепатит (у деяких випадках летальний), печінкова недостатність.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість, нездатність зосередитися, вертиго, депресія, порушення сну, безсоння, слабкість, біль у м'язах, м'язова слабкість, асептичний менінгіт, когнітивна дисфункція, судоми, тривожність, астенія, сплутаність свідомості, нервозність, парестезія, сонливість, тремор, кома, галюцинації.
З боку шкіри та підшкірних тканин: ексфоліативний дерматит, свербіж, шкірні висипання, синці, пітливість, пурпура, алопеція, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, вузликова еритема, фіксована лікарська еритема, плескатий лишай, пустульозна реакція, системний червоний вовчак, бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливий дерматит, реакції фоточутливості, у тому числі рідкісні випадки хронічної гематопорфірії (псевдопорфірії) або бульозний епідермоліз. Якщо з'являється вразливість шкіри, утворення пухирів або інші симптоми, характерні для псевдопорфірії, лікування препаратом слід припинити і встановити нагляд за пацієнтом.
З боку органів чуття: дзвін у вухах, порушення зору, порушення слуху, погіршення слуху, помутніння рогівки, папіліт, ретробульбарний неврит зорового нерва, набряк диску зорового нерва, помутніння зору, кон'юнктивіт.
З боку серцево-судинної системи: набряк, відчуття серцебиття, застійна серцева недостатність, васкуліт, артеріальна гіпертензія, набряк легенів, тахікардія, непритомність, аритмія, гіпотензія, інфаркт міокарда.
Зagalni roзlaadi : diespnoe, spraga, porueшennhannape Отель infekцna , sepsies, aanaphlaktiчni rerakцц, зmithni apetytu, LeTAlniн последствие.
З боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія, лейкопенія, мелена, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гранулоцитопенія, гемолітична анемія, апластична анемія, ректальна кровотеча, лімфаденопатія, панцитопенія .
З боку обміну речовин та харчування: гіперглікемія, гіпоглікемія, зміна маси тіла.
З боку дихальної системи: еозинофільний пневмоніт, астма, пригнічення дихання, пневмонія.
З боку сечовивідних шляхів: гломерулонефрит, гематурія, гіперкаліємія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, ураження нирок, ниркова недостатність, нирковий папілярний некроз, підвищений рівень креатиніну сироватки крові.
З боку репродуктивної системи (жінки): безпліддя.
З боку сечовивідних шляхів: цистит, дизурія, олігурія/поліурія, протеїнурія.
Дата окончания срока. 2 года.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. Таблетки № 10 (10х1), № 20 (10х2) у блістері у коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник . Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров'я».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
