Личный кабинет
НЕБИАР ПЛЮС табл. п/о 17,5 мг блистер №30
rx
Код товара: 506216
Производитель: Артериум (Украина, Киев)
2 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Плюс Небарь
Nebiar Plus
Место хранения:
Активное вещество: небыволол, гидрохлоротиазид;
1 таблетка содержит: небиволол (в виде небиволола гидрохлорида) - 5 мг; Гидрохлоротиазид - 12,5 мг;
Вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; кукурузный крахмал; Лимонная кислота, моногидрат; гипромеллозы (е 15); полисорбат 80; микрокристаллическая целлюлоза (рН 102); Силиконовый диоксид коллоидный безводный; стеарат магния;
Cumish Coata Cault: Opadry ® White 03A580004 (содержащий гипромеллозу (E 464), диоксид титана (E 171), стеарат полиэтиленгликоля (MACROGOL), микрокристаллическая целлюлоза [E 460 (I)]).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физические и химические свойства: таблетки, оболочка с пленочным покрытием, белый или почти белый, круглый, биконвекс с поверхностями, с логотипом «515» с одной стороны и линия - с другой.
Фармакотерапевтическая группа. Выборочный бета-блокатор с тиазидными диуретиками.
Код ATC C07B B12.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Nebiar ® PLUS 5 / 12.5 - это сочетание небыволола, селективного бета-рецепторов антагониста и диуретики гидрохлоротиазида. Комбинация этих ингредиентов имеет аддитивный антигипертензивный эффект и снижает кровяное давление больше, чем отдельные компоненты.
Небиволол представляет собой рацемат, состоящий из двух энантиомеров: СРРР-Небиволол (D-небыволол) и RSSS-небиволол (L-небиволол). Он сочетает в себе две фармакологические свойства:
Благодаря D-энантиомеру небыволола представляет собой конкурентоспособный и селективный β 1 -орнаментный блокировщик;
Благодаря L-энантиомеру он обладает мягкими вазодилаторными свойствами из-за метаболических взаимодействий с L-аргинином / оксидом азота (NO).
В одном и повторном использовании небиволола снижается частота сердечных сокращений в состоянии покоя и во время упражнения у пациентов с нормальным артериальным давлением, а у пациентов с гипертонией. Антигипертензивный эффект долгосрочного лечения сохраняется.
На терапевтических дозах наблюдалось α-адренергический антагонизм. Для краткосрочного и долгосрочного лечения небывололом у пациентов с гипертоническими пациентами, системное сосудистое сопротивление сосудистым сосудистым. Несмотря на снижение частоты сердечных сокращений, снижение сердечного производства в покое и во время упражнения ограничивается увеличением объема инсульта. Клиническое значение гемодинамических различий по сравнению с другими β-адренергическими блокаторами плохо понимаются.
У пациентов с гипертонией небиволол увеличивает сосудистому реактивности к ацетилхолиному осистему азота; У пациентов с эндотелиальной дисфункцией эта реакция уменьшается.
В экспериментах in vitro и in vivo исследований у животных показали, что небиволол не присущ симпатомиметическую активность.
В экспериментах in vitro и in vivo исследования у животных показали, что при фармакологических дозах небиволол обладает мембраностабизувальной активностью.
У здоровых добровольцев Небиволол не показывает значительного влияния на способность нести максимальную физическую нагрузку или выносливость.
Доступные доклинические и клинические данные о пациентах с гипертонией не показывают негативное влияние небыволола на эректильную функцию.
Гидрохлоротиазид - это диуретический тиазид. Тиазиды влияют на почечные трубчатые механизмы реабсорбции электролитов, непосредственно увеличивая экскрецию натрия и хлорида примерно в равных количествах. Мочеиспускание гидрохлоротиазида снижает объем плазмы, увеличивает активность плазмы Renin и секрецию альдостерона с дальнейшим увеличением потери калия и бикарбоната экскреции и снижение уровня калия в сыворотке. При использовании гидрохлоротиазида диурез происходит примерно через 2 часа, а пиковый эффект достигается примерно через 4 часа после приема препарата, в то время как эффект длится 6-12 часов.
Фармакокинетика.
Сопутствующее введение небиволола и гидрохлоротиазида не влияет на биодоступность каждого из активных веществ. Комбинированная таблетка является биоэквивалентной комбинацией отдельных компонентов.
Небыволол
Поглощение. После быстрого устного поглощения обеих небыволовых энантиомеров. Наличие пищи в желудочно-кишечном тракте не влияет на поглощение небиволола орального применения.
Биодоступность перорально вводимого небиволола в среднем составляет 12% у пациентов с быстрым обменом метаболизмом и практически завершен у пациентов с медленным метаболизмом. При устойчивом состоянии и на той же уровне дозы пиковая концентрация плазмы неизменного небиволола примерно в 23 раза выше у пациентов с медленным метаболизмом, чем у пациентов с быстрым обменом метаболизмом. На основании разницы скорости метаболизация дозировка должна быть назначена в зависимости от индивидуальных потребностей пациента; Пациенты с медленным метаболизациями нужны более низкие дозы.
Концентрации плазмы, находящиеся от 1 до 30 мг небыволола, пропорциональны дозы. Возраст человека на фармакокинетике Небиволола не затронут.
Распределение. В плазме обе небыволольные энантиомеры преимущественно связаны с альбумином. Связывание белка составляет 98,1% для СРРР-Небиволола и 97,9% для RSSS-небиволола.
Биотрансформация. Небиволол метаболизируется в значительной степени частично - к активной гидроксиметаболитивному. Небиволол метаболизируется алициклическим и ароматическим гидроксилированием, н-делкилированием и глюкуронидацией; Кроме того, образование глюкуронида гидроксиметаболитов. Метаболизм небыволола ароматическим гидроксилированием зависит от генетического окислительного полиморфизма CYP2D6.
Разведение. Пациенты с быстрым обменом метаболизмом небиволол энантиомеров полувыведения примерно 10 часов. У пациентов с медленным метаболизмом это в 3-5 раз дольше. Пациенты с быстрой метаболизмом плазменных уровней RSSS-энантиомера немного выше, чем для SRRR-энантиомера. У пациентов с медленным метаболизмом разница увеличивается. Пациенты с быстрым метаболическим периодом периода обоих энантиомеров гидроксиметаболитов в среднем в среднем 24 часа, а у пациентов с медленным метаболизмом - продлен почти половина.
Уровень равновесия плазмы небыволола у пациентов с быстрым обменом метаболизмом достигается через 24 часа гидроксиметаболитов - несколько дней.
Через неделю после введения 38% дозы выводились в моче, 48% - в калам. Вывод без изменений в моче небиволол составляет менее 0,5% дозы.
Гидрохлоротиазид
Поглощение.
Гидрохлоротиазид хорошо поглощается после перорального введения (65 до 75%). Концентрации плазмы линейно зависят от введенной дозы. Поглощение гидрохлоротиазида зависит от времени прохода через кишечник, увеличивается, когда медленный транзит кишечника, такой как использование пищи. При отслеживании плазмы в течение не менее 24 часов полураспадают в плазме в плазме от 5,6 до 14,8 часов, а пиковые концентрации плазмы достигаются в течение 1-5 часов после проглатывания.
Распределение.
Гидрохлоротиазид связывается с белком в плазме на 68%, а его объем распределения действительна 0,83-1,14 л / кг. Гидрохлоротиазид проходит через плаценту, но не барьер в крови мозга.
Биотрансформация.
Метаболизм гидрохлоротиазида очень низкий. Почти все гидрохлоротиазид выводится в моче в неизменной форме.
Разведение.
Гидрохлоротиазид выводится в основном почками. Через 3-6 часов после перорального введения 95% гидрохлоротиазида появляется в моче в неизменном состоянии. У пациентов с почечным гидрохлоротиазидом повысили концентрацию и длительный период полураспада.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение существенной гипертонии.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к активному веществу или другим компонентам продукта;
Повышенная чувствительность к другим веществам - производным сульфонамида (поскольку гидрохлоротиазид представляет собой сульфонамидное вещество);
отказ печени или дисфункция печени;
Анурия, тяжелые почечные нарушения (зазор креатинина менее 30 мл / мин);
Острая сердечная недостаточность, кардиогенные шоки или эпизоды сердечной недостаточности декомпенсации, требующие внутривенных лекарственных веществ с положительным изнутрипом;
Больной синус синдром, включая синоальный блок;
атриовентрикулярная блока второй и третьей степени (без имплантированного кардиостимулятора);
Брэдикардия (до лечения сердечных сокращений менее 60 ударов / мин);
Гипотензия (систолическое артериальное давление менее 90 мм рт. арт.);
тяжелые расстройства периферического циркуляции;
бронхоспазм и история астмы;
Необработанная феохромоцитома;
метаболический ацидоз;
Устойчивая гипокалаемия, гиперкалькемия, гипонатрамия и симптоматическая гиперурицемия.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Фармакодинамические взаимодействия
Небыволол
Непосредственное взаимодействие в отношении всего антагонистов бета-адренергических рецепторов.
Комбинации не рекомендуются
Антиаритмические препараты I класса I (Huyinidyn, Hidrohuyinidyn, сибензолин, Flekayinidyn, dyzopiramid, lidocaine, mexiletine, пропафенон). Может усиливать влияние на атриовентрикулярное время проводимости и увеличение негативного неотропного эффекта.
Кальциевые блокаторы такого верпамиля / дилтиазема. Негативное воздействие на сократимость и атриовентрикулярную проводимость. Внутривенное введение верапамила пациентам, леченным β-блокаторами, может привести к тяжелой гипотензии и атриовентрикулярному блоку.
Антигипертензивные актерские агенты (клонидин Huanfatsyn, моксонидин, метилдопа, рилменидин). Сопутствующее использование централизованно действующих антигипертензивных препаратов может ухудшить сердечную недостаточность благодаря снижению центрального симпатического тона (уменьшение частоты сердечных сокращений и сердечной мощности, вазодилатации). Внезапное аннулирование, особенно перед прекращением бета-блокаторов, увеличивает риск «отскок» гипертонии.
Комбинации, которые будут использоваться с осторожностью
Антиаритмические препараты III класса III (амиодарон). Может потенцировать влияние на атриовентрикулярное время проводимости.
Анестетью - волатильные галогены. Сопущенное использование бета-блокаторов и анестетики может ослабить рефлекторную тахикардию и повысить риск гипотензии. Избегайте внезапного прекращения лечения бета-блокаторов. Необходимо информировать анестезиолог, если пациент получает Nebiar ® Plus.
Инсулин и оральные антидиабетические препараты. Хотя небиволол не влияет на уровень глюкозы, сопутствующее использование может маскировать определенные симптомы гипогликемии (частые сердцебиение, тахикардия).
Взаимодействия должны быть рассмотрены
Digitalis Glycosides. Сопущенное использование может увеличить время атриовентрикулярного проводимости. В клинических испытаниях небиволол не имеет никаких признаков взаимодействия. Небиволол не влияет на кинетику дигоксина.
Антагонисты кальция типа дигидропиридина (амлодипин, фелодипин, лакидипин, нифедипин, никадипин, нимодипин, нитрадипин). Сопутствующее использование увеличивает риск гипотонии; Вы не можете устранить риск дальнейшего ухудшения функции желудочкового насоса у пациентов с сердечной недостаточностью.
Антипсихотики, антидепрессанты (трициклические агенты, барбитураты и фенотиазины). Сопутствующее использование может увеличить гипотензивный эффект бета-блокаторов (аддитивных эффектов).
Нестероидные противовоспалительные агенты (НПВП). Не влияет на антигипертензивный эффект небыволола.
Симпатомиметические агенты. Сопущенное использование может противодействовать влиянию бета-блокаторов. Бета-адренергические агенты могут привести к нережистентной альфа-адренергической симпатомиметической активности агентов как альфа- и бета-адренергические эффекты (риск гипертонии, тяжелой брадикардии и сердечного блока).
Гидрохлоротиазид
Сопутствующее использование не рекомендуется
Литий. Тиазиды снижают почечный клиренс лития, таким образом, сопутствующее использование гидрохлоротиазида увеличивает риск лития токсичности. Следовательно, использование препарата Nebiar ® PLUS в сочетании с литьем не рекомендуется. Если использование этой комбинации считается необходимым, рекомендуется тщательный мониторинг уровня лития сыворотки.
Препараты, влияющие на уровень калия. Врожденное понижение эффекта гидрохлоротиазида может увеличивать содержание калия в комбинированном использовании других медицинских препаратов, которые связаны с потерей калия и гипокалаемией (например, другие калиевые диуретики, слабительные, кортикостероиды, адренокортикотропным гормоном (AKTH), амфотерицином, карбеноксон, пенициллин г натрия или производные салициловой кислоты). Следовательно, объединенное использование не рекомендуется.
Сопутствующее администрация требует осторожности
Нестероидные противовоспалительные агенты (НПВП). NSAIDS (например, ацетилсалициловая кислота (> 3 г / день), ингибиторы Cox-2 и неселективные НПВП) могут снизить антигипертензивное влияние тиазидных диуретиков.
Coli Calium. Диуретики Tizydni могут увеличить уровни кальция сыворотки из-за уменьшения экскреции. Если вы присваиваете добавки кальция, следует контролировать уровни кальция в сыворотке и соответственно настроить его.
Digitalis Glycosides. Гипокалиемия или гипомагнезаемость, вызванные тиазидом, могут способствовать сердечной аритмии, вызванной Digitalis.
Меджические препараты влияют изменения в содержании калия в сыворотке крови. Мы рекомендуем мониторинг сывороточного калия и ЭКГ, когда Nebiar ® плюс 5/12,5 мединым применение препаратов, подверженных изменениям в содержании калия в сыворотке крови (например, цифровые гликозиды и антиаритмические препараты), а также с лекарствами, вызывающими TOSSADE DE POINTS (желудочковая тахикардия) (включая некоторые антиаритмические препараты), потому что гипокалиемия является фактором риска для Torsades de Pointes (желудочковая тахикардия):
Класс Ia антиаритмические препараты (например, хуйнидин, гидрохующий, димопирамид);
Антиаритмические препараты III класса III (например, амиодарон, соталол, дофетилид, ибутилид);
Некоторые антипсихотические агенты (например, тиоридазин, хлорпромазин, левомемазомазин, трифтороазын, цимемазын, сульпирид, султон, амисульприд, тиаприд, пимоид, галоперидол, каперидол);
Другие, такие как: беридил, цисаприид, дюфемана, эритромицин внутривенная галофанрина, мизоластин, пентамидин, спарфлосацин, терфенадин, внутривенно внутривенно.
Недеполярызувляльные релаксанты скелетные мышцы (например, тубокурарин). Гидрохлоротиазид может потенцировать эффект скелетных мышц релаксантов недеполярязувальных.
Антидидиабетические препараты (оральные агенты и инсулин). Лечение тиазид может повлиять на толерантность к глюкозы. Вам может потребоваться корректировка дозировки антидиабетического препарата.
Метформин. Metformin следует использовать с осторожностью из-за риска молочно-ацидоза из-за возможных заболеваний почек, связанного с использованием гидрохлоротиазида.
Бета-блокаторы и диазоксид. Тиазиды могут усилить гипергликемический эффект бета-блокаторов, отличных от небыволола и диазоксида.
Прижимные амины (например, норадреналин). Эффект прессорных аминов может снижаться.
Препараты, используемые для лечения подагры (пробанецид, сульфинпиразон, аллопуринол). Может быть необходимыми корректирующие дозы лекарств, которые уменьшают уровень мочевой кислоты, что и гидрохлоротиазид может повысить уровень мочевой кислоты в сыворотке крови. Может потребовать увеличения доз пробанецида или сульфинпиразона. Коадминистрация тиазида может увеличить реакции гиперчувствительности на аллопуринол.
Аманадин. Тиазиды увеличивают риск побочных эффектов, вызванных амантадином.
Салицилаты. При высоких дозах салицилатов гидрохлоротиазида может повысить их токсическое воздействие на центральную нервную систему.
Циклоспорин. Сопутствующее лечение циклоспорином увеличивает риск гиперурикемии и осложнений подагры.
Йодиносодержащие контрастные медиа. В случае обезвоживания, вызванного диуретиками, существует повышенный риск острой почечной недостаточности, особенно с высокими дозами йода. Перед использованием необходимо регидратировать пациента.
Потенциальные взаимодействия, вызванные небывололом и гидрохлоротиазидом
Другие антигипертензивные препараты. При комбинированном использовании с другими антигипертензивными препаратами могут иметь аддитивные гипотензивные эффекты или потенциал действия.
Антыпсыхотычны агенты, трициклические антидепрессанты, барбитураты, наркотики и алкоголь. Сопутствующее администрирование препарата Nebiar ® Plus 5 / 12.5 этих препаратов может увеличить гипотензивный эффект и / или привести к постуральной гипотензии.
Фармакокинетическое взаимодействие.
Небыволол
Поскольку метаболизм небыволола вовлечен изонзима CYP2D6, комбинированное использование веществ, которые ингибируют этот фермент, в том числе пароксетин, флуоксетин, тиридазин и хинидин, могут привести к увеличению уровней плазмы небыволола с повышенным риском чрезмерной брадикардии и неблагоприятных событий.
Одночасне застосування циметидину підвищує рівні небівололу в плазмі без зміни клінічного ефекту. Сумісне застосування ранітидину не впливає на фармакокінетику небівололу. Якщо Небіар ® Плюс 5/12,5 приймають із їжею, а антацид — між прийомами їжі, можна призначати обидва препарати.
Комбінування небівололу з нікардипіном дещо підвищує рівні обох препаратів у плазмі без зміни клінічного ефекту. Сумісне застосування алкоголю, фуросеміду або гідрохлортіазиду не впливає на фармакокінетику небівололу. Небіволол не впливає на фармакокінетику та фармакодинаміку варфарину.
Гідрохлортіазид
Всмоктування гідрохлортіазиду порушується у присутності аніонних іонообмінних смол (наприклад смоли холестираміну та колестиполу).
Цитотоксичні агенти. При сумісному застосуванні гідрохлортіазиду та цитотоксичних агентів (наприклад циклофосфаміду, фторурацилу, метотрексату) слід очікувати підвищення токсичності щодо кісткового мозку (зокрема розвитку гранулоцитопенії).
Особливості застосування.
Нижченаведені застереження стосуються у цілому бета-адреноблокаторів.
Анестезія. Продовження бета-блокади знижує ризик аритмії при вступному наркозі та інтубації. Якщо при підготовці до операції бета-блокаду припиняють, застосування бета-адреноблокатора слід відмінити щонайменше за 24 години до цього.
Слід дотримуватись обережності при застосуванні деяких анестетиків, що викликають депресію міокарда.
Пацієнта можна захистити від вагусних реакцій шляхом внутрішньовенного введення атропіну.
Cерцево-судинні порушення. В цілому бета-адреноблокатори не слід застосовувати пацієнтам із нелікованою застійною серцевою недостатністю, якщо тільки їхній стан не було стабілізовано.
Пацієнтам із серцевою ішемією лікування бета-адреноблокаторами слід припиняти поступово, тобто протягом 1–2 тижнів. За необхідності одночасно потрібно розпочати замісну терапію, щоб запобігти загостренню стенокардії.
Антагоністи бета-адренергічних рецепторів можуть викликати брадикардію — якщо частота пульсу падає нижче 50–55 уд/хв у спокої та/або у пацієнта присутні симптоми, що вказують на брадикардію, доз слід зменшити.
Антагоністи бета-адренергічних рецепторів необхідно застосовувати з обережністю:
пацієнтам із порушеннями периферичного кровообігу (хвороба Рейно або синдром переміжної кульгавості), оскільки може виникати загострення цих порушень;
пацієнтам із атріовентрикулярною (АВ) блокадою першого ступеня — через негативний вплив бета-блокаторів на час AВ-провідності;
пацієнтам зі стенокардією Принцметала — через спазм коронарних артерій, який зумовлений активізацію альфа-рецепторів на фоні блокади бета-рецепторів: бета-адреноблокатори можуть підвищувати кількість і тривалість нападів стенокардії.
У цілому не рекомендується комбінація небівололу із блокаторами кальцієвих каналів типу верапамілу та дилтіазему із антиаритмічними препаратами І класу та з антигіпертензивними засобами центральної дії.
Mетаболічні/ендокринні порушення . Небіволол не впливає на рівні глюкози у діабетиків. Однак під час лікування необхідна обережність, оскільки небіволол може маскувати симптоми гіпоглікемії (тахікардія, часте серцебиття).
Бета-адренергічні блокатори можуть маскувати симптоми тахікардії при гіпертиреоїдизмі. Раптова відміна препарату може підсилювати симптоми.
Респіраторні порушення. Пацієнтам із хронічними обструктивними легеневими порушеннями антагоністи бета-адренергічних рецепторів слід призначати з обережністю, оскільки обструкція дихальних шляхів може загостритись.
Інші. Пацієнти із псоріазом в анамнезі повинні застосовувати антагоністи бета-адренергічних рецепторів тільки після ретельної оцінки доцільності.
Антагоністи бета-адренергічних рецепторів можуть підсилювати чутливість до алергенів та серйозність анафілактичних реакцій.
Гідрохлортіазид
Ниркові порушення. Максимального ефекту від застосування тіазидних діуретиків можна очікувати лише за відсутності порушень функції нирок. У пацієнтів із нирковою дисфункцією тіазиди можуть підсилювати азотемію. У пацієнтів із порушеннями функції нирок можуть розвинутись кумулятивні ефекти активної субстанції. За очевидного прогресування порушень функції нирок, що проявляться у зростанні небілкового азоту, необхідна ретельна переоцінка терапії щодо відміни діуретика.
Meтаболічні та ендокринні ефекти. Tерапія тіазидами може порушувати толерантність до глюкози. Може бути потрібне регулювання дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних препаратів. Протягом терапії тіазидом може проявитись латентний цукровий діабет.
Із застосуванням терапії тіазидними діуретиками пов'язане підвищення рівнів холестерину та тригліцеридів. Терапія тіазидами у деяких пацієнтів може посилювати гіперурикемію та/або подагру.
Порушення балансу електролітів. У будь-якого пацієнта, що отримує терапію діуретиками, слід із відповідною періодичністю визначати рівень електролітів у сироватці крові.
Тіазиди, включно із гідрохлортіазидом, можуть викликати порушення балансу рідини або електролітів (гіпокаліємія, гіпонатріємія та гіпохлоремічний алкалоз). Ознаками порушення балансу рідини або електролітів є сухість у роті, спрага, слабкість, летаргія, запаморочення, збудження, біль або судоми м'язів, м'язова втома, артеріальна гіпотензія, олігурія, тахікардія та шлунково-кишкові порушення, такі як нудота або блювання.
Ризик гіпокаліємії найвищий у пацієнтів із цирозом печінки, у пацієнтів зі швидким діурезом, у разі неадекватного перорального надходження електролітів та у пацієнтів, що отримують одночасну терапію кортикостероїдами або AКТГ. Особливо високий ризик гіпокаліємії існує у пацієнтів із синдромом пролонгації QT, уродженим або ятрогенним. Гіпокаліємія підвищує кардіотоксичність глікозидів дигіталісу та ризик серцевої аритмії. Для пацієнтів із ризиком гіпокаліємії показаний частіший контроль рівня калію у плазмі крові, починаючи через тиждень після початку терапії.
За спекотної погоди у пацієнтів, схильних до набряків, може виникати слабка гіпонатріємія. Дефіцит хлору зазвичай є слабким і не потребує лікування.
Тіазиди можуть зменшувати виведення кальцію із сечею та можуть викликати періодичне слабке підвищення рівня кальцію у сироватці крові за відсутності встановлених порушень метаболізму кальцію. Значна гіперкальціємія може бути проявом прихованого гіперпаратиреоїдизму. Перед проведенням аналізу паратиреоїдної функції застосування тіазидів слід припинити.
Показано, що тіазиди підвищують виведення магнію із сечею, що може призвести до гіпомагніємії.
Червоний вовчак. Повідомлялось, що при застосуванні тіазидів відбувається загострення або активація системного червоного вовчака.
Aнтидопінговий тест . Гідрохлортіазид, що міститься у цьому лікарському засобі, може спричиняти позитивний результат антидопінгового тесту.
Інше . У пацієнтів із алергією або бронхіальною астмою в анамнезі чи без таких можуть виникати реакції чутливості.
Зрідка при застосуванні тіазидних діуретиків повідомляли про реакції фоточутливості. Якщо при лікуванні виникають реакції фоточутливості, рекомендується припинити терапію. Якщо визнано необхідним поновити лікування, рекомендується захищати відповідні поверхні від сонячного або штучного УФ-випромінювання.
Гостра закритокутова глаукома. Гідрохлортіазид, що є сульфонамідом, пов'язували з реакцією ідіосинкразії, що призводила до гострої перехідної міопії та гострої закритокутової глаукоми. Симптоми включають у себе гостре зниження гостроти зору або появу болю в очах. Вони виникають зазвичай протягом проміжку часу від декількох годин до одного тижня після початку лікування. Нелікована гостра закритокутова глаукома може призвести до стійкої втрати зору.
Насамперед потрібно якомога швидше відмінити гідрохлортіазид. Якщо внутрішньоочний тиск не контролюється, може бути необхідним негайне терапевтичне або хірургічне лікування. Фактором ризику розвитку закритокутової глаукоми також є наявність в анамнезі алергії до сульфаніламідів або пеніцилінів.
Йод, зв'язаний з білком. Тіазиди можуть зменшувати рівень зв'язаного з білком йоду без ознак порушення з боку щитоподібної залози.
Немеланомний рак шкіри.
Результати фармакоепідеміологічних досліджень показали супутній дозозалежний зв'язок між застосуванням гідрохлортіазиду та виникненням базальноклітинної карциноми і плоскоклітинної карциноми. Фотосенсибілізувальна дія гідрохлортіазиду може бути причиною розвитку таких патологій. Пацієнтів, які приймають гідрохлортіазид окремо або в комбінації з іншими лікарськими засобами, слід проінформувати щодо ризику виникнення немеланомного раку шкіри та рекомендувати їм регулярно перевіряти шкіру на предмет нових вогнищ ураження, а також змін в уже наявних, та повідомляти про будь-які підозрілі ураження шкіри.
Підозрілі ураження шкіри підлягають гістологічному дослідженню за допомогою біопсії.
Пацієнтам слід рекомендувати обмежити перебування під сонячними променями та УФ‑променями та використовувати належний захист у разі перебування під сонячними променями та УФ-променями з метою мінімізації ризику раку шкіри.
Доцільність застосування гідрохлортіазиду також слід ретельно переглянути для пацієнтів, які мають рак шкіри в анамнезі (див. розділ «Побічні реакції»).
Допоміжні речовини. Небіар® Плюс містить лактози моногідрат. Цей лікарський засіб не слід приймати пацієнтам, які мають досить рідкісну спадкову непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення абсорбції глюкози-галактози.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування при вагітності
Відсутні достатні дані щодо застосування препарату Небіар ® Плюс 5/12,5 вагітними жінками. Дослідження на тваринах двох окремих компонентів недостатні для встановлення впливу комбінації небівололу та гідрохлортіазиду на репродуктивну функцію.
Небіволол
Для виявлення потенційної небезпеки небівололу даних про його застосування вагітними жінками недостатньо. Однак передбачається, що небіволол може негативно впливати на вагітність та плід/новонародженого. В цілому бета-блокатори зменшують плацентарну перфузію, з чим пов'язані затримка зростання, внутрішньоутробна смерть, викидень або передчасні пологи. У плода/новонародженого можуть виникати побічні ефекти (наприклад гіпоглікемія та брадикардія). Якщо лікування бета-блокаторами необхідне, бажано застосовувати β 1 -селективні блокатори адренорецепторів.
Небіволол не слід застосовувати вагітним без нагальної потреби. Якщо лікування небівололом визнано необхідним, слід контролювати матково-плацентарний кровотік та зростання плода. У разі загрозливих впливів на перебіг вагітності або плід необхідно застосовувати альтернативне лікування. Слід проводити ретельний моніторинг стану новонародженого. Симптоми гіпоглікемії та брадикардії в цілому слід очікувати у перші 3 дні.
Гідрохлортіазид
Досвід застосування гідрохлортіазиду вагітним обмежений, особливо щодо застосування в першому триместрі. Дослідження на тваринах є недостатніми.
Гідрохлортіазид проходить крізь плаценту. Виходячи із механізму фармакологічної дії, його застосування у другому та третьому триместрах може погіршувати фето-плацентарну перфузію та викликати у плода та немовляти такі ефекти, як жовтяниця, порушення балансу електролітів та тромбоцитопенія.
Гідрохлортіазид не слід застосовувати при гестаційному набряку, гестаційній гіпертензії або пізньому токсикозі вагітної через ризик зменшення об'єму плазми та плацентарної гіпоперфузії без корисного впливу на перебіг хвороби.
Гідрохлортіазид не слід застосовувати при есенціальній гіпертензії у вагітних, за винятком рідкісних ситуацій, коли не можна застосовувати інше лікування.
Застосування при лактації
Невідомо, чи потрапляє небіволол у грудне молоко людини. Дослідження у тварин показали, що небіволол виділяється у грудне молоко. Більшість бета-блокаторів, особливо ліпофільні сполуки типу небівололу, проникають у грудне молоко, хоча і різною мірою.
Гідрохлортіазид потрапляє у грудне молоко людини у невеликих кількостях. Великі дози тіазидів, що викликають інтенсивний діурез, можуть пригнічувати вироблення молока.
Застосовувати лікарський засіб Небіар® Плюс 5/12,5 в період годування груддю не рекомендовано.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження впливу на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими технічними засобами не проводились. Однак при керуванні автотранспортом та роботі з технічними засобами слід взяти до уваги, що при антигіпертензивній терапії можуть іноді виникати запаморочення та втомленість.
Спосіб застосування та дози.
Небіар ® Плюс 5/12,5 призначений для пацієнтів, у яких артеріальний тиск адекватно контролюється сумісним застосуванням 5 мг небівололу та 12,5 мг гідрохлортіазиду.
Слід приймати 1 таблетку (5 мг/ 12,5 мг) на добу, бажано — в один і той самий час. Препарат можна приймати під час їди.
Хворі з нирковою недостатністю. Небіар ® Плюс 5/12,5 не повинні застосовувати пацієнти із тяжкою нирковою недостатністю.
Хворі з печінковою недостатністю. Досвід застосування препарату таким пацієнтам обмежений, тому застосування для таких пацієнтів протипоказане.
Хворі літнього віку. Через недостатній досвід застосування препарату хворим віком від 75 років його застосування вимагає обережності та ретельного контролю.
Діти. Дослідження щодо застосування препарату дітям та підліткам не проводилися, тому для цієї вікової групи препарат не рекомендується.
Симптоми.
Відсутні дані щодо передозування небівололу. Симптоми передозування бета-блокаторів: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм та гостра серцева недостатність.
Із передозуванням гідрохлортіазиду пов'язане електролітне виснаження (гіпокаліємія, гіпохлоремія, гіпонатріємія) та дегідратація внаслідок надлишкового діурезу. Найпоширенішими симптомами передозування гідрохлортіазиду є нудота та сонливість. Гіпокаліємія може призводити до м'язових спазмів та/або серцевої аритмії, що пов'язана із одночасним застосуванням глікозидів дигіталісу або відповідних антиаритмічних препаратів.
Лікування.
У разі передозування або підвищеної чутливості пацієнт потребує інтенсивної терапії та уважного спостереження. Необхідно контролювати рівень глюкози. Слід проводити моніторинг сироваткових електролітів та креатиніну. Всмоктування залишків препарату, що все ще залишаються у шлунково-кишковому тракті, можна попередити шляхом промивання шлунка та застосування активованого вугілля та проносного засобу. Може бути потрібне штучне дихання. Брадикардію або масивні вагусні реакції слід лікувати введенням атропіну або метилатропіну.
Артеріальну гіпотензію та шок слід лікувати введенням плазми/плазмозамінників, а за необхідності — катехоламінів. Необхідно коригувати порушення балансу електролітів. Впливу бета-блокаторів можна протидіяти шляхом повільного внутрішньовенного введення ізопреналіну гідрохлориду, починаючи із дози 5 мкг/хв, або добутаміну, починаючи із дози 2,5 мкг/хв, до досягнення бажаного ефекту. У тяжких випадках, що важко піддаються лікуванню, ізопреналін слід поєднувати із допаміном. Якщо і це не дає бажаного ефекту, слід розглянути доцільність внутрішньовенного введення 50–100 мкг/кг глюкагону. У разі потреби ін'єкцію слід повторити протягом години, а потім (за необхідності) провести внутрішньовенну інфузію 70 мкг/кг/год глюкагону. У вкрай тяжких випадках брадикардії, що є резистентною до лікування, можна встановити штучний водій ритму.
Побічні реакції.
Побічні реакції наведені окремо для кожної активної субстанції.
Небіволол
Побічні реакції після монотерапії небівололом, про які повідомлялося, в більшості випадків були від слабкого до середнього ступеня вираженості. Вони наведені в таблиці нижче і класифіковані за системами органів та частотою виникнення.
Система органів | Часто (³ 1/100 до <1/10) | Рідко (³ 1/1000 до <1/100) | Очень редко (³ 1/10000 ) | Частота невідома |
З боку імунної системи | Ангіоневротичний набряк, гіперчутливість | |||
З боку психіки | Нічні жахіття, депресія | |||
З боку нервової системи | Головний біль, запаморочення, парестезії | Синкопе | ||
З боку органів зору | Порушення зору | |||
З боку серця | Брадикардія, серцева недостатність, уповільнення АВ-провідності/АВ-блокада | |||
З боку судин | Артеріальна гіпотензія, посилення переміжної кульгавості | |||
З боку дихальних шляхів | Задишка | Бронхоспазм | ||
З боку травного тракту | Запор, нудота, діарея | Диспепсія, метеоризм, блювання | ||
З боку шкіри | Свербіж, еритематозне шкірне висипання | Посилення псоріазу | Кропив'янка | |
З боку статевих органів | Імпотенція | |||
Розлади загального характеру | Підвищена втомлюваність, набряки |
Крім цього, повідомлялося про такі побічні реакції, спричинені деякими β‑адреноблокаторами: галюцинації, психози, сплутаність свідомості, похолодніння/ціаноз кінцівок, синдром Рейно, сухість очей та токсичність за типом пропранололу.
Гідрохлортіазид
При застосуванні гідрохлортіазиду як монотерапії повідомляли про нижчезазначені побічні реакції.
Порушення з боку крові та лімфатичної системи : лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, апластична анемія, гемолітична анемія, пригнічення кісткового мозку.
Порушення імунної системи : анафілактична реакція.
Порушення метаболізму та травлення : анорексія, дегідратація, подагра, цукровий діабет, метаболічний алкалоз, гіперурикемія, порушення балансу електролітів (включно із гіпокаліємією, гіпонатріємією, гіпомагніємією, гіпохлоремією, гіперкальціємією), гіперглікемія, гіперамілаземія.
Психічні порушення : апатія, стан дезорієнтації, депресія, нервозність, збудженість, порушення сну.
Порушення нервової системи : судоми, зниження рівня свідомості, кома, головний біль, запаморочення, парестезія, парез.
Порушення з боку органів зору : ксантопсія, нечіткість зору, міопія (загострення), зменшення сльозовиділення.
Порушення з боку органів слуху та лабіринту : шум у вухах, вертиго.
Серцеві порушення : серцева аритмія, часте серцебиття.
Судинні порушення : ортостатична гіпотензія, тромбоз, емболізм, шок.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення : респіраторний дистрес-синдром, пневмонія, інтерстиціальна легенева хвороба, набряк легень.
Шлунково-кишкові порушення : сухість у роті, нудота, блювання, дискомфорт у шлунку, діарея, запор, біль у животі, паралітична непрохідність кишечнику, метеоризм, сіаладеніт, панкреатит.
Гепатобіліарні порушення : холестатична жовтяниця, холецистит.
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин : свербіж, пурпура, кропив'янка, реакція фоточутливості, висип, шкірний червоний вовчак, некротизований васкуліт, токсичний епідермальний некроліз.
М'язово-скелетні порушення, порушення з боку сполучної тканини та кісток : м'язові спазми, міалгія.
Порушення з боку нирок та сечовидільної системи : ниркові порушення, гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит, глікозурія.
Порушення з боку репродуктивної системи і молочних залоз : порушення еректильної функції.
Загальні порушення : астенія, пірексія, втомлюваність, спрага.
Лабораторні показники : зміни у кардіограмі, підвищення рівня холестерину у крові, підвищення рівня тригліцеридів у крові.
Немеланомний рак шкіри: за даними епідеміологічних досліджень спостерігається залежність виникнення немеланомного раку шкіри від сукупної дози гідрохлортіазиду (сукупний доза-ефект) (див. розділ «Особливості застосування»).
Термін придатності. 3 роки з дати виготовлення in bulk .
Умови зберігання.
В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, 3 блістери в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПАТ «Київмедпрепарат» (виробництво (фасування) з продукції in bulk фірми-виробника Балканфарма-Дупніца АД, Болгарія).
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.
Заявник. ТОВ «АРТЕРІУМ ЛТД»
Місцезнаходження заявника. Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.
НЕБИВОЛОЛ+ГИДРОХЛОРОТИАЗИД
Искать отдельно: НЕБИВОЛОЛ, ГИДРОХЛОРОТИАЗИД
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа