Личный кабинет
НОВОКСИКАМ раствор для инъекций 10 мг/мл фл. 1,5 мл №5
rx
Код товара: 395519
Производитель: Новофарм-Биосинтез (Украина, Новоград-Волынский)
2 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 29.10.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
Новоксикам
( Ново Xicam )
Место хранения:
Активное вещество: 1,5 мл препарата содержит 15 мг меноксикама;
Вспомогательные вещества : Mglumin, гликофурол, полоксамера, хлорид натрия, глицин, гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. ATS Code M01A C06.
Клинические характеристики .
Индикация.
Краткосрочное симптоматическое лечение острой атаки ревматоидного артрита и анкилозирующего спондилита, когда нельзя использовать пероральное и ректальное использование.
Противопоказание.
- ІІ І триместр беременности (см. Применение во время беременности или грудного вскармливания »);
- возраст пациента до 18 лет;
- Гиперчувствительность к мельком или другим компонентам лекарственного средства, или к активным веществам с аналогичным действием, таким как НПВП, аспирин. Novoxicists не следует назначать пациентам, у которых есть симптомы астмы, носовых полипов, ангионеротических отеков или уравновешений после получения аспирина или других НПВП;
- желудочно-кишечное кровотечение или перфорация, связанные с предварительной терапией НПВП в анамнезе;
- активное или рецидивирующее язву / кровотечение в анамнезе в анамнезе (два или более отдельных признанных случаев язвы или кровотечения);
- тяжелая неудача печени;
- тяжелая почечная недостаточность без использования диализа;
- желудочно-кишечное кровотечение, цереброваскулярное кровотечение в анамнезе или других нарушениях коагуляции крови;
- расстройства гемостаза или одновременное использование антикоагулянтов (противопоказания, связанные с использованием);
- тяжелая сердечная недостаточность;
- Лечение предоперационной боли в коронарном шунте.
Способ применения и доза.
Внутримышечное применение.
Одна инъекция 15 мг 1 раз в день.
Не превышать дозу 15 мг / день.
Лечение должно быть ограничено одной инъекцией в начале терапии максимальной продолжительностью до 2-3 дней в обоснованных исключительных случаях (например, когда оральные и рективные маршруты невозможны). Неблагоприятные реакции могут быть минимизированы использованием наименьшей эффективной дозы для кратчайшего периода лечения, необходимого для контроля симптомов (см. Раздел «Особенности применения»).
Необходимо периодически оценить необходимость пациента в симптоматическом проще и его реакции на лечение.
Специальные категории пациентов.
Летние пациенты и пациенты с повышенным риском побочных эффектов.
Рекомендуемая доза для пожилых пациентов составляет 7,5 мг в день. Пациенты с повышенным риском развития неблагоприятных реакций должны начинаться лечение с 7,5 мг в сутки (половина бутылки 1,5 мл) (см. Раздел «Особенности применения») .
Почечная недостаточность.
Для пациентов с тяжелой почечной недостаточностью, которые находятся в диализе, доза не должна превышать 7,5 мг в сутки (половина бутылки 1,5 мл) .
Пациенты с умеренной и средней почечной недостаточностью (а именно пациентам с зазором креатинина выше 25 мл / мин) уменьшение дозы не требуется. Для пациентов с тяжелой почечной недостаточностью без диализа см. Раздел «Противопоказания».
Отказ печени.
Пациенты с легкой и средней недобывающей печенью не требуются. Для пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью см. Раздел «Противопоказания».
Метод приложения.
Препарат следует вводить медленно, глубоко внутримышечной инъекцией в верхнем внешнем квадранте ягодиц, придерживаясь тяжелых асептических методов. В случае повторного введения рекомендуется чередовать сайт впрыска (левые и правые ягодицы). До введения важно проверить, что иглу не будет в сосуде.
Инъекция должна быть немедленно остановлена в случае тяжелой боли во время инъекции.
В случае протеза тазобедренного сустава инъекция должна быть сделана в другом ягодице.
Неблагоприятные реакции.
Эти исследования и эпидемиологические данные позволяют нам предполагать, что использование некоторых НПВП (особенно в высоких дозах и при длительном лечении) может быть связано с небольшим увеличением риска тромботических явлений сосудов (таких как инфаркт миокарда или инсульт) ( См. Раздел «Особенности приложения».).
При набухании, артериальной гипертонии и сердечной недостаточности наблюдались при лечении НПВП.
Большинство побочных эффектов наблюдаются, желудочно-кишечное происхождение. Возможна пептическая язва, перфорация или желудочно-кишечное кровотечение, иногда леталь, особенно у пожилых пациентов (см. Раздел «Особенности применения»). После использования тошнота наблюдалась тошнота, рвота, диарея, метеоризм, запоры, диспепсия, боль в животе, земля, рвота в крови, язвенный стоматит, обострение колита и заболевание короны (см. Раздел «Особенности применения»). С более низким частотным гастритом наблюдается.
Критерии оценки частоты развития побочных реакций: очень часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, <1/10); нечасто (≥ 1/1000, <1/100); редко (≥ 1/10000, <1/1000); очень редко (<1/10000); Неизвестно (не может быть определено имеющимися данными).
Из системы крови и лимфатической системы:
нечасто анемия;
Редко - отклонение показателей анализа крови от нормы (включая изменения количества лейкоцитов), лейкопения, тромбоцитопения.
Сообщили о очень редких случаях агранулоцитоза (см. Отдельные серьезные и / или частые боковые реакции).
Из иммунной системы:
нечасто - аллергические реакции, отличные от анафилактического или анафилактоидоидного;
Неизвестно - анафилактический шок, анафилактическая реакция, анафилактоидная реакция, включая шок.
Психические расстройства:
редко - изменение настроения, кошмаров;
Неизвестно - путаница сознания, дезориентации, бессонницы.
По нервной системе:
часто - головная боль;
Нечасто - головокружение, сонливость.
Органами видения:
Редко - расстройства функции видения, включая нарушение зрения; конъюнктивит.
Слухов и вестибулярным аппаратом:
нечастое головокружение;
Редко - колокол в ушах.
Сервисные нарушения:
Редко - ощущение сердцебиения .
Сообщалось, что сердечная недостаточность, связанная с использованием НПВП.
Сосудистые расстройства:
Непрост - увеличение артериального давления (см. Раздел «Особенности применения»), приливы.
Из дыхательной системы, органы груди и средостения:
редко - астма у пациентов с аллергией на аспирин и другие НПВП;
Неизвестно - верхние дыхательные инфекции, кашель.
Из пищеварительного тракта :
Часто - диспепсия, тошнота, рвота, боли в животе, диарея;
нечасто - скрытое или макроскопическое желудочно-кишечное кровотечение, стоматит, гастрит, запоры, метеоризм, взрыв;
редко - колит, гастродуоденальная язва, эзофагит;
Очень редко - желудочно-кишечная перфорация.
Желудочно-кишечное кровотечение, язвы или перфорации могут быть тяжелыми и потенциально смертельными, особенно у пациентов с пожилыми людьми (см. Раздел «Особенности применения»).
Гепатобилиарные расстройства системы:
нечасто - нарушение индикаторов функций печени (например, увеличить трансаминазу или билирубин);
Очень редко - гепатит;
Неизвестно - желтуха, печеночная недостаточность.
От кожи и подкожной клетки:
нечасто - ангионевротический отек, зуд, сыпь;
Редко - синдром Стивенс-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, вариант.
Очень редко - хулиган дерматит, мультиформная эритема;
Неизвестно - реакция светочувствительности, отксыпающего дерматита.
Со стороны мочевой системы :
Нечасто - задержка натрия и воды, гиперкалемия (см. Разделы «Особенности применения» и «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействий»), изменения в почках-индикаторах почек (повышение креатинина и / или мочевины сыворотки);
Очень редко - острая почечная недостаточность, в частности у пациентов с факторами риска (см. Раздел «Особенности применения»);
Неизвестно - инфекции мочевыводящих путей, нарушение частоты мочеиспускания.
Общие расстройства и реакции на входном сайте :
часто - упрочнение на месте инъекции, боль в месте инъекции;
редко отек, включая отек нижних конечностей;
Неизвестный - симптомы жидкости.
Система обслуживания:
Неизвестно - артрация, боли в спине, симптомы, связанные с суставами.
Отдельные серьезные и / или частые боковые реакции.
Сообщили о очень редких случаях агранулоцитоза у пациентов, которые взяли мелодики и другие потенциально миелотоксические препараты (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Побочные реакции, которые не связаны с использованием препарата, но которые обычно принимаются другими компонентами класса.
Органические почечные поражения, которые, вероятно, приводят к острой почечной недостаточности: сообщили о очень редких случаях интерстициального нефрита, острых трубчатых некрозов, некротического синдрома и папиллярного некроза (см. Раздел «Особенности применения»).
Передозировка.
Симптомы острой передозировки НПВП обычно ограничены летаргией, сонливостью, тошнотой, рвотой и эпигастрической болью, которые обычно обратимы с поддержкой терапии. Возможное желудочно-кишечное кровотечение. Серьезное отравление может привести к артериальной гипертензии, острой почечной недостаточности, дисфункцию печени, дыхательной депрессии, запятых, испытаний, сердечно-сосудистой недостаточности и сердца. Анафилактоидные реакции были представлены в терапевтическом использовании НПВП, которые также могут наблюдаться в передозировке.
При передоре NSAID пациентов рекомендуются симптоматическими и поддерживающими мерами. Исследования показали ускоренное удаление меноксикама, используя 4 г холестырамин перорально 3 раза в день.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Фертильность. Мелоксики, а также другие лекарства, которые ингибируют синтез циклооксигеназы / простагландина, могут отрицательно повлиять на репродуктивную функцию и не рекомендуются женщинам, которые хотят забеременеть. Поэтому для женщин, которые планируют беременность или проходящие опросы на бесплодие, необходимо учитывать прекращение меноксикама.
Беременность . Ингибирование синтеза простагландина может отрицательно повлиять на беременность и / или развитие эмбриона / плода. Эти эпидемиологические исследования позволяют предположить увеличение риска выкидыша и развития сердечных заболеваний и гастровости после использования ингибиторов синтеза простагландина в раннем периоде беременности. Абсолютный риск развития сердечных заболеваний увеличился с менее чем на 1% до примерно 1,5%. Считается, что этот риск увеличивается с увеличением дозы и продолжительности лечения.
Во время II и триместра беременности мелоксики не следует использовать, за исключением неотложных потребностей. Если женщина, которая пытается забеременеть, или во время II триместра беременности, применяет мелодики, дозировку и продолжительность лечения должны быть малейшей.
Во время III триместра беременности все ингибиторы синтеза простагландина могут создать риск риска:
- сердечно-легочная токсичность (с преждевременной замыканием артериальных протоков и легочной гипертензии);
- нарушение почек, которые могут развиваться в почечной недостаточности с олигогидроминином;
Возможные риски в последней беременности для матери и новорожденного:
- Возможность продлевать время кровотечения, эффект анти-агрегации даже при очень низких дозах;
- Ингибирование сокращений матки, что приводит к задержке или задержанию родов.
Следовательно, мелодика противопоказана во время III триместра беременности.
Кормление грудью. Хотя нет конкретных данных о Novoxikam, NSAP известна, что они могут проникать в грудное молоко. Следовательно, приложения не рекомендуются женщинам, которые кормят грудь.
Дети.
Лечебный продукт противопоказан детям (до 18 лет) ( см. Раздел «Противопоказания» ).
Особенности приложения.
Побочные реакции могут быть минимизированы использованием наименьшего эффективной дозы для кратчайшего периода лечения, необходимого для контроля симптомов (см. Раздел «Способ применения и дозы» и информация о желудочно-кишечных и сердечно-сосудистых рисках ниже).
Рекомендуемая максимальная суточная доза не может быть превышена в случае недостаточного терапевтического эффекта, также не следует использовать дополнительно НПВП, поскольку он может увеличить токсичность, в то время как терапевтические преимущества не доказаны. Следует избегать одновременного использования мелоксикама из НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2.
Мелоксики не следует использовать для лечения пациентов, которым нужно облегчить острую боль.
В отсутствие улучшения через несколько дней клинические преимущества лечения должны быть переоценены.
Обратите внимание на эзофагит, гастрит и / или язвенную болезнь в истории, чтобы обеспечить их полное лечение перед основой мелоксикамтерапии. Он должен регулярно определяться на возможное проявление рецидива у пациентов, получавших мелькоме и пациентами с такими случаями в истории.
Желудочно-кишечные расстройства.
Как и в случае использования других НПВП, потенциально смертельное желудочно-кишечное кровотечение, язва или перфорация может происходить в любое время в процессе лечения в присутствии или без предварительных симптомов или серьезных желудочно-кишечных заболеваний в анамнезе.
Риск желудочно-кишечного кровотечения, язв или перфораций выше при увеличении дозы НПВП у пациентов с язвой анамнеза, особенно осложненным кровотечением или перфорацией (см. Раздел «Противопоказания»), а у пожилых пациентов. Такие пациенты должны начать лечение с самой маленькой эффективной дозой. Для таких пациентов комбинированная терапия с защитными препаратами (такими как ингибиторы мизопростола или протонного насоса), а также для пациентов, нуждающихся в совместимом применении низкой дозы аспирина или других препаратов, которые увеличивают желудочно-кишечные риски (см. Информацию, представленную ниже, Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Пациенты с желудочно-кишечной токсичностью в анамнезе, особенно пациентам пожилых, следует сообщать по всем необычным симптомам живота (особенно желудочно-кишечное кровотечение), главным образом на начальных этапах лечения.
Подготовка осторожности относительно пациентов, которые одновременно используют препараты, которые могут повысить риск язвы или кровотечения, в частности гепарин, такие как радикальная терапия или гериатрическая практика, антикоагулянты, такие как Warfarin или другие нестероидные противовоспалительные препараты, включая ацетилсалициловую кислоту в противовоспалительные дозы (≥ 1 г единой дозы или ≥ 3 г общей суточной дозы) (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
В случае желудочно-кишечного кровотечения или язвы у пациентов использовались мелодики, лечение следует отменять.
НПВП следует использовать для использования пациентов с желудочно-кишечными заболеваниями в анамнезе (язвенный колит, заболевание короны), поскольку эти состояния могут быть усугуплены (см. Раздел «Побочные реакции»).
Нарушения печени.
До 15% пациентов, используемых НПВП (включая NewoxiCams), могут оказать увеличение значений одного или нескольких печеночных испытаний. Такие лабораторные отклонения могут прогрессировать, может оставаться без изменений или может исчезнуть при продолжении лечения. Значительное увеличение ALT или AST (примерно три и более выше нормальных) было отмечено у 1% пациентов во время клинических испытаний с НПВП. Кроме того, в ходе клинических испытаний от НПВП сообщили редкие случаи тяжелой печеночной реакции, включая желтуху и летальный летальный гепатит, некроз печени и печеночную недостаточность, некоторые из них - с летальным следствием.
Пациенты с симптомами печеночной дисфункции или, в котором наблюдалось отклонение печеночных испытаний для оценки развития симптомов более тяжелой печеночной недостаточности во время терапии ньюсикамами. Если клинические симптомы сравниваются с развитием заболеваний печени или если существуют системные проявления заболевания (например, эозинофилия, сыпь и другие), то использование NewoxiCam должно быть прекращено.
Сердечно-сосудистые расстройства.
Пациенты с артериальной гипертензией и / или с застойной сердечной недостаточностью от умеренной степени в анамнезе, рекомендуется тщательный надзор, поскольку в терапии НПВП рекомендуется задержка жидкости и отек.
Пациенты с факторами риска рекомендуются путем мониторинга кровяного давления в начале терапии, особенно в начале курса лечения мелькоме.
Эти исследования и эпидемиологические данные позволяют предположить, что использование некоторых NSAID (особенно в высоких дозах и при длительном лечении) может быть связано с небольшим увеличением риска тромботических явлений сосудов (таких как инфаркт миокарда или инсульт). Недостаточно данных, чтобы исключить такой риск для мелоксикама.
Пациенты с неконтролируемой артериальной гипертензией, застойной сердечной недостаточностью, установленные ишемическими сердечными заболеваниями, периферическими артериальными заболеваниями и / или цереброваскулярными заболеваниями, должны быть терапией мелькоме только после тщательного изучения. Подібне обстеження необхідне до початку довготривалого лікування пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних захворювань (наприклад з артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом, курців).
НПЗП можуть збільшити ризик серйозних серцево-судинних тромботичних ускладнень, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть мати летальний наслідок. Збільшення ризику пов'язано з тривалістю застосування. Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями або факторами ризику серцево-судинних захворювань можуть мати підвищений ризик тромботичних ускладнень.
Порушення з боку шкіри.
При застосуванні НПЗП у дуже поодиноких випадках спостерігалися серйозні шкірні реакції, деякі з них були летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз (див. розділ «Побічні реакції»). Найвищий ризик появи таких реакцій спостерігався на початку лікування, при цьому у більшості випадків такі реакції з'являлися протягом першого місяця лікування. При першій появі шкірних висипань, уражень слизових оболонок або інших ознак гіперчутливості необхідно припинити застосування мелоксикаму.
Анафілактичні реакції.
Як і при застосуванні інших НПЗП, анафілактичні реакції можуть спостерігатися у пацієнтів без відомої реакції на Новоксикам. Новоксикам не слід застосовувати пацієнтам з аспіриновою тріадою. Даний симптоматичний комплекс зустрічається у пацієнтів з астмою, у яких повідомлялося про риніти з або без назальних поліпів або у яких проявлявся тяжкий, потенційно летальний бронхоспазм після застосування аспірину або інших НПЗП. Слід вжити заходів невідкладної допомоги при виявленні анафілактичні реакції.
Параметри печінки та функція нирок.
Як і при лікуванні більшістю НПЗП, описано поодинокі випадки підвищення рівня трансаміназ в сироватці крові, білірубіну в сироватці крові або інших параметрів функції печінки, підвищення креатиніну в сироватці крові та азоту сечовини крові, а також інші відхилення лабораторних показників. У більшості випадків ці відхилення були незначні і мали тимчасовий характер. При значному або стійкому підтвердженні таких відхилень застосування мелоксикаму слід припинити та провести контрольні тести.
Функціональна ниркова недостатність.
НПЗП внаслідок пригнічення судинорозширювального впливу ниркових простагландинів можуть індукувати функціональну ниркову недостатність шляхом зниження клубочкової фільтрації. Цей побічний ефект є дозозалежним. На початку лікування або після збільшення дози рекомендується ретельний контроль діурезу та ниркової функції у пацієнтів із такими факторами ризику:
- літній вік;
- супутнє застосування з інгібіторами АПФ, антагоністами ангіотензину ІІ, сартанами, діуретиками (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»);
- гіповолемія (будь-якого генезу);
- застійна серцева недостатність;
- ниркова недостатність;
- нефротичний синдром;
- вовчакова нефропатія;
- тяжкий ступінь печінкової дисфункції (сироватковий альбумін < 25 г/л або ≥ 10 за класифікацією Чайлд-П'ю).
У поодиноких випадках НПЗП можуть призводити до інтерстиціальних нефритів, гломерулонефритів, ренальних медулярних некрозів або нефротичних синдромів.
Доза мелоксикаму для пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, не повинна перевищувати 7,5 мг. Пацієнтам з нирковою недостатністю від легкого до помірного ступеня дозу можна не знижувати (рівень кліренсу креатиніну > 25 мл/хв).
Затримка натрію, калію та води.
НПЗП можуть посилити затримку натрію, калію та води і вплинути на натрійуретичні ефекти діуретиків. Крім того, можливе зниження антигіпертензивного ефекту гіпотензивних лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У результаті у чутливих пацієнтів можуть прискорюватися або загострюватися набряк, серцева недостатність або артеріальна гіпертензія. Тому пацієнтам із ризиком затримки натрію, калію та води рекомендується проведення клінічного моніторингу (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Протипоказання»).
Гіперкаліємія.
Гіперкаліємії може сприяти цукровий діабет або одночасне застосування лікарських засобів, що підвищують каліємію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У таких випадках на регулярній основі потрібно проводити контроль рівнів калію.
Інші застереження та заходи безпеки.
Побічні реакції часто гірше переносяться пацієнтами літнього віку, слабкими або ослабленими пацієнтами, які потребують ретельного нагляду. Як і при лікуванні іншими НПЗП, потрібно бути обережними щодо хворих літнього віку, в яких більш імовірне зниження функції нирок, печінки та серця. Пацієнти літнього віку мають вищу частоту виникнення побічних реакцій до НПЗП, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорації, що можуть бути летальними (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Meлоксикам, як і будь-який інший НПЗП, може маскувати симптоми інфекційних захворювань.
Як і при внутрішньом'язовому застосуванні інших НПЗП, у місці ін'єкції може виникнути абсцес або некроз.
Застосування мелоксикаму може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують завагітніти або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення прийому мелоксикаму (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон 1,5 мл, тобто, по суті, є вільним від натрію.
Маскування запалення та гарячки.
Фармакологічна дія Новоксикаму, спрямована на зменшення гарячки та запалення, може ускладнити діагностику підозрюваного неінфекційного больового стану.
Лікування кортикостероїдами.
Новоксикам не може бути ймовірним замісником кортикостероїдів при лікуванні кортикостероїдної недостатності.
Гематологічні ефекти.
Анемія може спостерігатися у пацієнтів, які отримують НПЗП, включаючи Новоксикам. Це може бути пов'язано із затримкою рідини, шлунково-кишковою кровотечею невідомого походження або макроскопічною кровотечею, або неповністю описаним впливом на еритропоез. Пацієнтам при довготривалому лікуванні НПЗП, включаючи Новоксикам, слід контролювати гемоглобін або гематокрит, якщо наявні симптоми анемії.
НПЗП гальмують агрегацію тромбоцитів та можуть подовжити час кровотечі у деяких пацієнтів. На відміну від аспірину, їх вплив на функцію тромбоцитів кількісно менший, короткочасний та оборотний. Потребують ретельного контролю пацієнти, яким призначено Новоксикам та у яких можливі зміни функції тромбоцитів, такі як розлади згортання крові, або пацієнти, які отримують антикоагулянти.
Застосування пацієнтам з наявною астмою.
Пацієнти з астмою можуть мати аспіриночутливу астму. Застосування аспірину у пацієнтів з аспіриночутливою астмою асоційоване з тяжким бронхоспазмом, який може бути летальним. У зв'язку з перехресною реакцією, включаючи бронхоспазм, між аспірином та іншими НПЗП Новоксикам не слід застосовувати пацієнтам, чутливим до аспірину, та слід обережно застосовувати пацієнтам з наявною астмою.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак на основі фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, мелоксикам схильний не впливати або мати незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дослідження щодо взаємодії проводилися лише за участю дорослих.
Фармакодинамічні взаємодії.
Інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та ацетилсаліцилова кислота ≥ 3 г/добу. Не рекомендується комбінація з іншими НПЗП (див. розділ «Особливості застосування»), включаючи ацетилсаліцилову кислоту в протизапальних дозах (≥ 1 г разова доза або ≥ 3 г загальна добова доза).
Кортикостероїди (наприклад глюкокортикоїди). Одночасне застосування з кортикостероїдами потребує обережності через підвищений ризик кровотечі або появи виразок у шлунково-кишковому тракті.
Антикоагулянти або гепарин, що застосовується в геріатричній практиці або терапевтичних дозах. Значно підвищується ризик кровотеч внаслідок пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки. НПЗП можуть посилювати ефекти антикоагулянтів, таких як варфарин (див. розділ «Особливості застосування»). Не рекомендується одночасне застосування НПЗП та антикоагулянтів або гепарину в геріатричній практиці або в терапевтичних дозах (див. розділ «Особливості застосування»).
В інших випадках застосування гепарину необхідна обережність через підвищений ризик кровотеч. Необхідний ретельний контроль МНВ (міжнародного нормалізованого відношення), якщо доведена неможливість уникнення даної комбінації.
Тромболітичні та антиагрегаційні лікарські засоби. Підвищений ризик кровотеч шляхом пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження гастродуоденальної слизової оболонки.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) . Підвищений ризик шлунково-кишкової кровотечі.
Діуретики, інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину ІІ. НПЗП можуть знижувати ефект діуретиків та інших антигіпертензивних лікарських засобів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад у пацієнтів з дегідратацією або у пацієнтів літнього віку з порушенням функції нирок) одночасне застосування інгібіторів АПФ або антагоністів ангіотензину ІІ та лікарських засобів, що пригнічують циклооксигеназу, може призвести до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай є оборотною. Тому комбінацію слід застосовувати з обережністю, особливо пацієнтам літнього віку. Пацієнтам необхідно отримувати адекватну кількість рідини, а також слід контролювати ниркову функцію після початку сумісної терапії та періодично надалі (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші антигіпертензивні лікарські засоби (наприклад бета-адреноблокатори). Як і при застосуванні нижчезазначенних лікарських засобів, можливе зниження антигіпертензивного ефекту бета-блокаторів (внаслідок пригнічення простагландинів із судинорозширювальним ефектом).
Інгібітори кальциневрину (наприклад циклоспорин, такролімус). Нефротоксичніть інгібіторів кальциневрину може посилюватися НПЗП шляхом медіації ефектів ниркових простагландинів. Під час лікування слід контролювати ниркову функцію. Рекомендований ретельний контроль функції нирок, особливо у пацієнтів літнього віку.
Внутрішньоматкові засоби контрацепції. НПЗП знижують ефективність внутрішньоматкових протизаплідних засобів. Раніше повідомлялося про зниження ефективності внутрішньоматкових засобів контрацепції при застосуванні НПЗП, але це потребує подальшого підтвердження
Фармакокінетична взаємодія: вплив мелоксикаму на фармакокінетику інших лікарських засобів.
Літій. Є дані щодо НПЗП, які підвищують рівень концентрації літію у плазмі крові (шляхом зниження ниркової екскреції літію), що може досягти токсичних величин. Одночасне застосування літію та НПЗП не рекомендовано (див. розділ «Особливості застосування»). Якщо комбінована терапія необхідна, слід ретельно контролювати вміст літію у плазмі крові на початку лікування, при підборі дози та при припиненні лікування мелоксикамом.
Метотрексат. НПЗП можуть зменшувати тубулярну секрецію метотрексату, тим самим підвищуючи концентрацію його у плазмі крові. З цієї причини не рекомендується супутньо застосовувати НПЗП пацієнтам, які приймають високу дозу метотрексату (понад
15 мг/тиждень) (див. розділ «Особливості застосування»). Ризик взаємодії НПЗП і метотрексату слід враховувати також пацієнтам, які приймають низьку дозу метотрексату, у т. ч. пацієнтам з порушеною функцією нирок. У разі якщо потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники аналізу крові та функції нирок. Слід дотримуватися обережності у разі, коли прийом НПЗП і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитись та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗП (див. вище) (див. розділ «Побічні реакції»).
15 мг/тиждень) (див. розділ «Особливості застосування»). Ризик взаємодії НПЗП і метотрексату слід враховувати також пацієнтам, які приймають низьку дозу метотрексату, у т. ч. пацієнтам з порушеною функцією нирок. У разі якщо потрібне комбіноване лікування, необхідно контролювати показники аналізу крові та функції нирок. Слід дотримуватися обережності у разі, коли прийом НПЗП і метотрексату триває 3 дні поспіль, оскільки плазмовий рівень метотрексату може підвищитись та посилити токсичність. Хоча фармакокінетика метотрексату (15 мг/тиждень) не зазнала впливу супутнього лікування мелоксикамом, слід вважати, що гематологічна токсичність метотрексату може зростати при лікуванні НПЗП (див. вище) (див. розділ «Побічні реакції»).
Фармакокінетична взаємодія: вплив інших лікарських засобів на фармакокінетику мелоксикаму.
Холестирамін прискорює виведення мелоксикаму шляхом порушення внутрішньопечінкової циркуляції, тому кліренс мелоксикаму підвищується на 50 % і період напіввиведення знижується до 13±3 годин. Ця взаємодія є клінічно значимою.
Не виявлено клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі з антацидами, циметидином та дигоксином.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Новоксикам – це нестероїдний протизапальний препарат (НПЗП) класу єнолієвої кислоти, що має протизапальний, аналгетичний та антипіретичний ефекти.
Мелоксикам виявив високу протизапальну активність на всіх стандартних моделях запалення. Як і для інших НПЗП, його точний механізм дії залишається невідомим. Однак є загальний механізм дії для всіх НПЗП (включаючи мелоксикам): пригнічення біосинтезу простагландинів, які є медіаторами запалення.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Мелоксикам повністю абсорбується після внутрішньом'язової ін'єкції. Відносна біодоступність порівняно з такою при пероральному застосуванні майже 100 %. Тому корегувати дозу при переході від внутрішньом'язового до перорального шляху застосування не потрібно. Після внутрішньом'язової ін'єкції 15 мг максимальна концентрація в плазмі крові становить близько 1,6-1,8 мкг/мл і досягається за 1-6 годин.
Розподіл . Мелоксикам дуже сильно зв'язується з білками плазми, головним чином з альбуміном (99 %). Мелоксикам проникає в синовіальну рідину, де його концентрація на половину менша, ніж у плазмі крові. Об'єм розподілу низький, у середньому 11 л після внутрішньом'язового або внутрішньовенного шляху застосування, і показує індивідуальні відхилення в межах 7-20 %. Об'єм розподілу після застосування багаторазових пероральних доз мелоксикаму (від 7,5 до 15 мг) становить 16 л з коефіцієнтом відхилення в межах від 11 до 32 %.
Біотрансформація. Мелоксикам підлягає екстенсивній біотрансформації у печінці.
В сечі було ідентифіковано чотири різних метаболіти мелоксикаму, що є фармакодинамічно неактивними. Основний метаболіт, 5'-карбоксимелоксикам (60 % дози), формується шляхом окислення проміжного метаболіту - 5'-гідроксиметилмелоксикаму, що також виділяється меншою мірою (9 % дози). Дослідження in vitro припускають, що CYP 2C9 відіграє важливу роль у процесі метаболізму, тоді як CYP 3А4-ізоензими відіграють меншу роль. Активність пероксидази у пацієнтів, можливо, відповідальна за два інших метаболіти, які становлять 16 % та 4 % призначеної дози відповідно.
Елімінація. Виведення мелоксикаму відбувається в основному у формі метаболітів у рівних частинах з сечею та калом. Менше 5 % добової дози виділяється у незміненому стані з калом, незначна кількість виділяється з сечею. Період напіввиведення становить з 13 до 25 годин залежно від способу застосування (перорального, внутрішньом'язового чи внутрішньовенного). Плазмовий кліренс становить близько 7-12 мл/хв після разової пероральної дози, внутрішньовенного або ректального застосування.
Лінійність дози. Мелоксикам виявляє лінійну фармакокінетику в межах терапевтичної дози від 7,5 мг до 15 мг після перорального та внутрішньом'язового застосування.
Особливі групи хворих.
Пацієнти з печінковою/нирковою недостатністю. Печінкова та ниркова недостатність від легкого до помірного ступеня суттєво не впливають на фармакокінетику мелоксикаму. Пацієнти з помірним ступенем ниркової недостатності мали значно вищий загальний кліренс. Знижене зв'язування з білками плазми крові спостерігалося у пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю. При термінальній нирковій недостатності збільшення об'єму розподілу може призвести до збільшення концентрації вільного мелоксикаму. Не слід перевищувати добову дозу 7,5 мг (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Пацієнти літнього віку. У пацієнтів літнього віку чоловічої статі середні фармакокінетичні параметри подібні до таких у молодих добровольців чоловічої статі. У пацієнток літнього віку жіночої статі значення AUC вищі і період напіввиведення довший порівняно з відповідними показниками у молодих добровольців обох статей. Середній кліренс плазми у рівноважному стані у пацієнтів літнього віку був трохи нижчий, ніж у молодих добровольців.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий жовтий або зеленувато-жовтий розчин.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
Упаковка. Флакони по 1,5 мл; по 5 флаконів у контурній чарунковій упаковці в пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ТОВ фірма «Новофарм-Біосинтез».
Місцезнаходження. Україна, 11700, Житомирська обл., м. Новоград-Волинський, вул. Житомирська, 38.
МЕЛОКСИКАМ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа