Личный кабинет
ОФЕВ капс. 100 мг №60
rx
Код товара: 421634
Производитель: Boehringer Ingelheim (Германия)
380 000,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
OFEV
Е.В.
Место хранения:
Активное вещество: nintedanib;
1 капсула содержит 100 мг или 150 мг nintedanibu (как ezylatu);
Наполнители: serednolantsyuhovi триглицериды, твердый жир, лецитин (соя)
(Е 322);
капсулы: желатин, глицерин 85% диоксида титана (Е 171), оксид железа красный (Е 172), оксид железа желтый (Е 172);
черные чернила для маркировки капсул: шеллак, этанол, пропиленгликоль (Е 1520), черный оксид железа (Е 172).
Лекарственная форма. Капсулы мягкие.
Основные физико-химические свойства:
OFEV, мягкие капсулы, 100 мг
Продолговатый непрозрачного мягкие желатиновые капсулы персика цвета на одной стороне в черных чернила наносятся логотипом «Берингер Ингельхайм» и отмеченный «100».
Капсулы , содержащие вязкую суспензию ярко - желтого цвета.
OFEV, мягкие капсулы 150 мг
Продолговатая непрозрачные мягкие желатиновые капсулы обжаренных на одной стороне в черных чернила наносятся логотипом «Берингер Ингельхайм» и отмеченный «150».
Капсулы , содержащие вязкую суспензию ярко - желтого цвета.
Фармакотерапевтическая группа. Противоопухолевые средства. Ингибиторы белка киназы.
Код ATH L01X E31.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия
Nintedanib представляет собой молекулу тирозинкиназы ингибиторов, которые блокируют рецепторы , включая тромбоцитарный рецептор фактора роста (PDGFR) α и β, фактор роста фибробластов рецептора (FGFR) 1-3 и 1-3 VEGFR. Nintedanib конкурентное взаимодействие аденозинтрифосфата (АТФ) -zv'yazuyuchoyu части этих рецепторов и блоков внутриклеточной сигнализации. Кроме того, nintedanib ингибируют Flt-3 - киназы (FMS-подобный белок тирозинкиназы), Lck (лимфоцит-специфический белок тирозинкиназы), Lyn (протеин - киназы Lyn тирозин) и Src (protoonkohenna белка тирозинкиназы SRC).
Nintedanib ингибирует активацию сигнальных каскадов FGFR и PDGFR, что особенно важно для пролиферации, миграции и дифференциации легочных фибробластов / миофибробластов, специфических клеток в патогенезе идиопатического легочного фиброза. Возможное воздействие nintedanibu VEGFR ингибирование и антиангиогенный эффект nintedanibu в патогенезе идиопатического легочного фиброза (КВП) теперь совершенно ясно. В доклинических моделях болезни фиброз легких nintedanib показали protyfibroznu и противовоспалительное действие. Nintedanib ингибируют пролиферацию, миграцию и трансформацию фибробластов в миофибробласты в легких у больных с идиопатическим легочным фиброзом.
Клиническая эффективность и безопасность
Клиническая эффективность nintedanibu был изучен у больных с ILF в два рандомизированное, двойное слепое, плацебо-контролируемых исследований фазы III с той же конструкции (INPULSIS-1 (1199.32) и INPULSIS-2 (1199.34)). Пациенты с базовым рассчитанным значением ФЖЕЛО <50% или диффузную способность к окиси углерода (DZMV, с поправкой на гемоглобин) <30%, рассчитанную на исходном уровне были исключены из исследования. Пациенты были рандомизированы в соотношении 3: 2 в группе OFEV 150 мг препарата или плацебо с принимать препарат два раза в день в течение 52 недель.
Первичной конечной точкой было снижение годового уровня форсированной жизненной емкости легких (ФЖЕЛ). Основные вторичные конечные точки были изменение общего балла на вопросник St George Hospital для оценки дыхательной функции (SGRQ) в 52 недель по сравнению с исходными значениями и время до первого обострения ILF.
Ежегодные темпы сокращения в ФЖЕЛЕ
Годовой темп снижения в FVC (в мл) показал значительное снижение у пациентов , получающих nintedanib по сравнению с теми , кто получал плацебо. Терапевтический эффект был аналогичен в обоих исследованиях (см. Табл. 1).
Таблица 1.
Ежегодные темпы сокращения научно - исследовательских ФЖЕЛ INPULSIS-1, 2 и INPULSIS-агрегированных данных в популяции пациентов , получавших
исследование | INPULSIS-1 | INPULSIS-2 | INPULSIS-1 и 2-INPULSIS Резюме | |||
Уход | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день |
Было проанализировано количество пациентов , чьи данные | 204 | 309 | 219 | 329 | 423 | 638 |
Индекс 1 (SE) снижение в течение 52 недель | -239,9 | -114,7 | -207,3 | -113,6 | -223,5 | -113,6 |
(18.71) | (15.33) | (19.31) | (15,73) | (13.45) | (10.98) | |
По сравнению с плацебо | ||||||
разница 1 | 125,3 | 93,7 | 109,9 | |||
95% ДИ | (77,7, | (44,8, | (75,9, | |||
172,8) | 142,7) | 144,0) | ||||
р-значение | <0,0001 | 0,0002 | <0,0001 | |||
Отзыв 1 на основе регрессионной модели со случайными коэффициентами. ДИ - доверительный интервал SE - вторичная точка эффективности |
Эффект стабильности nintedanibu с точки зрения снижения годовых темпов снижения в FVC было подтверждено во всех анализах чувствительности ранее предоставленных переменных. Первоначальный анализ позволяет предположить , что у пациентов , чьи данные не доступны, восстанавливающие FVC после последних записанных значений являются один и тем же значением сокращения , записанное в других пациентовых ту же группу лечения. При анализе чувствительности, что позволило предположить , что пациенты , у которых данные отсутствуют в течение 52 недель, снижение ФЖЕЛИ после последнего записанного значения того же значение сокращения записанного у всех пациентов , принимавших плацебо исправлено разница в годовом исчислении снижения ФЖЕЛО между в исследовании INPULSIS- 2 nintedanibom и плацебо был в исследовании INPULSIS-1 и 83,3 мл / год (95% ДИ 37,6, 129,0) 113,9 мл / год (95% ДИ 69,2, 158,5).
Кроме того, наблюдались подобные эффекты на других конечных точек для легочной функции, включая изменение FVC на 52 неделе относительно исходных значений и анализа пациентов, ответивших на лечение, обеспечивая тем самым дополнительное обоснование nintedanibu эффект с точки зрения замедления прогрессирования заболевания. Инжир. 1 показано , процесс изменяется с течением времени по сравнению с контрольным значением в обеих группах лечения , основанном на совокупности анализа данных , собранных в ходе исследований INPULSIS-1 и INPULSIS-2.
- - · - - · --- --- Placebo Nintedanib 150 мг два раза в день |
Число пациентов Плацбор Nintedanib 150 мг два раза в день |
Инжир. 1. Средние (СЭМ) , записанные изменения ФЖЕЛИ с течением времени по отношению к опорному значению (мл), консолидированные данные исследования INPULSIS-1 и 2-INPULSIS
Анализ данных пациентов, ответивших на лечение с точки зрения индекса FVC
В обоих исследованиях INPULSIS процент пациентов , которые ответили на лечение в терминах индекса FVC, категория , которая включала пациентов , у которых абсолютное оценивается снижение ФЖЕЛ в% не превышает 5% (пороговое значение , которое указывает на повышенный риск смертности в ILF) была значительно выше в группе nintedanibu , чем в группе плацебо. Аналогичные результаты были получены в анализе с использованием традиционного порогового значения 10% (см. Табл. 2).
Таблица 2.
Процент пациентов , которые ответили на лечение в терминах индекса FVC после 52 недель в исследованиях INPULSIS-1, 2-INPULSIS и агрегированных данных в популяции пациентов , получавших
исследование | INPULSIS-1 | INPULSIS-2 | INPULSIS-1 и INPULSIS-2, сводные данные | |||
Уход | Плацбор | OFEV, 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV, 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV, 150 мг два раза в день |
Было проанализировано количество пациентов , чьи данные | 204 | 309 | 219 | 329 | 423 | 638 |
5% пороговое значение | ||||||
Количество (%) пациентов, отвечает виллы для лечения с точки зрения Индекс ФЖЕЛ 1 | 78 (38,2) | 163 (52,8) | 86 (39,3) | 175 (53,2) | 164 (38,8) | 338 (53,0) |
По сравнению с плацебо | ||||||
отношение шансов | 1,85 | 1,79 | 1,84 | |||
95% ДИ | (1.28, 2.66) | (1.26, 2.55) | (1.43, 2.36) | |||
р-значение 2 | 0,0010 | 0,0011 | <0,0001 | |||
10% от предельного значения | ||||||
Количество (%) пациентов ответили на лечение с точки зрения индекса ФЖЕЛ 1 | 116 (56,9) | 218 (70,6) | 140 (63,9) | 229 (69,6) | 256 (60,5) | 447 (70,1) |
По сравнению с плацебо | ||||||
отношение шансов | 1,91 | 1,29 | 1,58 | |||
95% ДИ | (1.32, 2.79) | (0.89, 1.86) | (1.21, 2.05) | |||
р-значение 2 | 0,0007 | 0,1833 | 0,0007 | |||
1 Пациенты, ответившие на лечение - это плохо с абсолютным снижением ФЖЕЛИ не более чем на 5 или 10% от оценочной стоимости FVC%, в зависимости от лимита, с оценкой FVC после 52 недель.
2 На основе логистической регрессии.
Время до прогрессирования заболевания (абсолютное снижение расчетной стоимости FVC ≥% до 10% или смерти)
В обоих исследованиях INPULSIS продемонстрировали клинически значимое снижение риска прогрессирования заболевания у пациентов , получавших nintedanibom, по сравнению с плацебо. При анализе соотношение консолидированного риска составляет 0,60, что указывает на снижение на 40% риска прогрессирования заболевания у пациентов , получавших nintedanibom, по сравнению с плацебо.
Таблица 3.
Процент пациентов с абсолютным уменьшением расчетной стоимости FVC ≥% до 10% или смерти (событий) за период в 52 недели и время до прогрессирования заболевания в исследовательских INPULSIS-1, 2 и INPULSIS-агрегированных данных в пределах популяции пациентов лечение
исследование | INPULSIS-1 | INPULSIS-2 | INPULSIS-1 и INPULSIS-2, агрегированные данные | |||
Уход | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день |
Число пациентов , подверженных риску | 204 | 309 | 219 | 329 | 423 | 638 |
У пациентов с симптомами, N (%) | 83 | 75 | 92 | 98 | 175 | 173 |
(40.7) | (24.3) | (42,0) | (29,8) | (41,4) | (27,1) | |
Сравнения с плацебо 1 | ||||||
р-значение 2 | 0,0001 | 0,0054 | <0,0001 | |||
Соотношение опасности 3 | 0,53 | 0,67 | 0,60 | |||
95% ДИ | (0.39, 0.72) | (0.51, 0.89) | (0.49, 0.74) | |||
1 На основе данных , собранных в течение периода до 372 дней (52 недель + 7 дней). 2 На основании лог-рангового. 3 На основе регрессионной модели Кокса. |
Изменение SGRQ общего балла на 52 недели по сравнению с исходными значениями
SGRQ общий балл, согласно которому измеренного качества , связанных со здоровьем жизни (КЖ), анализировали через 52 недель. В исследовании INPULSIS-2 у пациентов , получавших плацебо, наблюдалось более значительное увеличение общей SGRQ оценка по отношению к исходным значениям, по сравнению с пациентами , которые принимали nintedanib 150 мг два раза в день. Ухудшение КЖСЗ была ниже в группе nintedanibu; разница между двумя группами лечения было статистически значимым (-2,69; 95% ДИ: -4,95, -0,43; р = 0,0197).
Исследование INPULSIS-1 увеличение SGRQ общего балла в 52 недель по сравнению с исходными значениями были сопоставимы nintedanibu группой и группой плацебо (разница между группами лечения, -0,05; 95% ДИ: -2,50, 2,40; р = 0,9657). В совокупности исследований анализа INPULSIS оценивается среднего изменение SGRQ общего балла на 52 недель по сравнению с исходными значениями было в группе nintedanibu (3.53) ниже , чем в группе плацебо (4,96), разница между группами лечения в 1, 43 (95% CI : -3,09, 0,23, р = 0,0923). В целом, nintedanibu влияние на качестве связанного здоровья жизни , измеренные на основе SGRQ общего балла, низкое и демонстрирует меньший износ по сравнению с плацебо.
Время первого обострения ILF
Исследование INPULSIS-2 Первый риск обострения ИЛЬФ 52-недельный период был значительно ниже у пациентов , получавших nintedanib по сравнению с теми , кто получал плацебо и исследование разницы INPULSIS-1 между группами лечения не было. В совокупности исследований Анализ INPULSIS у пациентов , получающих nintedanib, была численно более низкий риск первого рецидива по сравнению с теми , кто получал плацебо (см. Таб. 4).
Таблица 4.
Процент пациентов с обострением ILF (событий) за период в 52 недели и времени до первого обострения на основе данных , представленных исследователем, исследование INPULSIS-1, 2 и INPULSIS-агрегированные данные в популяции пациентов , получавших
исследование | INPULSIS-1 | INPULSIS-2 | INPULSIS-1 и INPULSIS-2, агрегированные данные | |||
Уход | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день |
Число пациентов , подверженных риску | 204 | 309 | 219 | 329 | 423 | 638 |
У пациентов с симптомами, N (%) | 11 (5.4) | 19 (6.1) | 21 (9.6) | 12 (3,6) | 32 (7,6) | 31 (4.9) |
Сравнения с плацебо 1 | ||||||
р-значение 2 | 0,6728 | 0,0050 | 0,0823 | |||
Корреляция риск 3 риск 3 | 1,15 | 0,38. | 0,64 | |||
95% ДИ | (0.54, 2.42) | (0.19, 0.77) | (0,39, 1,05) | |||
1 На основе данных , собранных в течение периода до 372 дней (52 недель + 7 дней). 2 На основании лог-рангового. 3 На основе регрессионной модели Кокса. |
Все неблагоприятные события , выраженные в виде обострений ILF, который сообщил исследователю, мнение экспертов провели экспертную комиссию , которая работает в режиме «слепого». Анализ чувствительности к времени первого подтвержденных или подозреваемых случаев обострения ILF, прошли экспертную оценку по заранее переменных при условии , была выполнена на агрегированных данных. Процент пациентов , которые имели по крайней мере 1 случай обострения, прошло экспертной оценки в течение 52 недель была ниже в группе nintedanibu (1,9% пациентов) , чем в группе плацебо (5,7% пациентов). Анализ расчетное время до тех ситуаций при использовании агрегированных данных было получено соотношение значений опасности (ЧСС) на 0,32 (95% CI, 0,16, 0,65, р = 0,0010). Это указывает на то, что риск первого рецидива ILF был статистически значимо ниже в группе nintedanibu , чем в группе плацебо в любое время.
Анализ выживаемости
В сводном анализе данных выживания для предопределенных величин при исследовании INPULSIS общей смертности за 52-недельный период был в группе nintedanibu (5,5%) ниже , чем в группе плацебо (7,8%). Анализ времени до смерти было определено значение HR - 0,70 (95% ДИ, 0,43, 1,12, р = 0,1399). Результаты всех конечных точек, установив «выживание» (например, смертность во время лечения и смертности от респираторных эффектов) продемонстрировали убедительное численное различие в пользу nintedanibu.
Таблица 5.
Смертность от всех причин (события) за период 52 недель в исследованиях INPULSIS-1,
INPULSIS-2 и сводные данные в популяции пациентов , получавших
исследование | INPULSIS-1 | INPULSIS-2 | INPULSIS-1 и INPULSIS-2, агрегированные данные | |||
Уход | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день | Плацбор | OFEV 150 мг два раза в день |
Число пациентов , подверженных риску | 204 | 309 | 219 | 329 | 423 | 638 |
У пациентов с симптомами, N (%) | 13 (6.4) | 13 (4.2) | 20 (9.1) | 22 (6.7) | 33 (7.8) | 35 (5,5) |
Сравнения с плацебо 1 | ||||||
р-значение 2 | 0,2880 | 0,2995 | 0,1399 | |||
Соотношение опасности 3 | 0,63 | 0,74. | 0,70 | |||
95% ДИ | (0,29, 1,36) | (0,40, 1,35) | (0.43, 1.12) | |||
1 На основе данных , собранных в течение периода до 372 дней (52 недель + 7 дней). 2 На основании лог-рангового. 3 На основе регрессионной модели Кокса. |
Дополнительные данные в поддержку , полученные в соответствии с препаратом II исследования (1199,30) OFEV фазы в дозе 150 мг дважды в день
Дополнительные свидетельства в пользу эффективности были получены в рандомизированном, двойном слепом, плацебо-контролируемом исследовании фазы II с подбором дозы групп с пациентов , принимающих nintedanib 150 мг два раза в день.
Снижение Скорости в FVC более 52 недель, который был первичной конечной точкой исследования было в группе nintedanibu (-0,060 л / год, N = 84) ниже , чем в группе плацебо
(-0,190 л / год, N = 83). Оценивается разница между группами лечения была 0,131 л / год (95% ДИ 0,027, 0,235). Разница между группами лечения достигнуто клиническое значение номинального (р = 0,0136).
Оценивается среднее изменение в SGRQ общий балл на 52 недель по сравнению с исходными значениями было 5,46 для плацебо, что указывает на ухудшение качества , связанных со здоровьем жизни, так и для nintedanibu -0.66, что указывает на стабильное качество связано здоровья жизни. Оценивается среднее изменение по nintedanibu по сравнению с плацебо было -6,12 (95% ДИ: -10,57, -1,67; р = 0,0071).
Число пациентов с обострениями Ilf 52-недельный период был ниже в группе nintedanibu (2,3%, N = 86) , чем в группе плацебо (13,8%, N = 87). Расчетное значение nintedanibu риска по сравнению с плацебо было 0,16 (95% ДИ, 0,04, 0,71, р = 0,0054).
интервал QT
В рамках специального исследования с участием пациентов с почечно - клеточного рака были сделаны путем измерения интервала QT / QT комплекс; В результате этих измерений показали , что разовая пероральная доза 200 мг nintedanibu и многократных пероральных дозы 200 мг nintedanibu режима приема два раза в день в течение 15 дней не удлиняет интервал QT регулируется Frideritsiya.
Дети.
OFEV не изучен в педиатрических больных с ILF.
Фармакокинетика.
Поглощение
Nintedanibu максимальная концентрация в плазме крови достигается приблизительно через 2-4 часа после перорального введения лекарственного средства в форме мягких желатиновых капсул с приемами пищи ( в пределах 0,5-8 часов). Абсолютная биодоступность 100 мг у здоровых добровольцев составляет 4,69% (90% ДИ: 3,615-6,078). Поглощение и биодоступность снижаются в результате конвейера и значительного presystemnoho метаболизма. Установлено , что увеличение экспозиции пропорционально nintedanibu доза (диапазон доз 50-450 мг один раз в день и 150-300 мг два раза в день). Стабильная концентрация в плазме достиг максимума через неделю после введения.
Nintedanibu Выдержка после приема пищи увеличивается примерно на 20% по сравнению с приемом препарата на голодный желудок (ДИ: 95,3-152,5%) и поглощение замедляется (среднее время достижения максимальной концентрации глюкозы в плазме (Тмакс) - 2, 00 часов и после еды - 3,98 часа).
Распределение
Nintedanibu Распределения осуществляется двухфазной кинетикой. После внутривенного вливания в течение терминальной стадии имеется большой объем распределения (V SS): 1050 л, геометрический коэффициент вариации (GCV) 45,0%).
Nintedanibu связывание с белками плазмы крови человека в пробирке считается существенной связанной фракции составляет 97,8%. Основной белок , участвующий в связывании, сывороточный альбумин рассматривается. Nintedanib основном распределены в плазме, соотношение крови / плазмы 0,869.
Биотрансформация
Основная реакция , участвующая в метаболизме nintedanibu является гидролитическим расщеплением с помощью эстеразы, что приводит к образованию свободного кислоты метаболита nintedanibu (BIBF 1202). Дальнейшие BIBF 1202 hlyukuronizuyetsya ферменты urydin-5'-дифосфат-hlyukuronozyltrasferazy (ВСТ), а именно ВСТ 1A1, ВСТ 1A7, 1A8 ВСТ и ВСТ 1A10, чтобы сформировать глюкуронид BIBF 1202.
Биотрансформации nintedanibu с участием CYP изоферментов лишь незначительно; Главная роль в этом процессе является изофермент CYP 3A4. У дослідженні ADME у людини основний метаболіт, що утворюється за участю ізоферментів CYP, виявити в плазмі не вдалося. За даними дослідження in vitro CYP-залежний метаболізм складає приблизно 5%, тоді як розщеплювання, здійснюване естеразами, складає 25%. Нінтеданіб, BIBF 1202 та глюкуронід BIBF 1202 не пригнічували і не стимулювали ізоферменти CYP і в доклінічних дослідженнях. Тому не слід очікувати лікарських взаємодій між нінтеданібом і субстратами CYP, інгібіторами CYP або індукторами CYP.
Виведення
Загальний кліренс плазми після внутрішньовенної інфузії є високим (1390 мл/хв, gCV – 28,8%). Виведення із сечею незміненої активної речовини впродовж 48 годин після прийому нінтеданібу внутрішньо складає приблизно 0,05% від величини дози (gCV – 31,5%), а після внутрішньовенного введення – приблизно 1,4% (gCV – 24,2%); нирковий кліренс складає 20 мл/хв (gCV – 32,6%). Після прийому внутрішньо [ 14 C]-нінтеданібу радіоактивний матеріал виводився переважно з жовчю і виявлявся в калі (93,4% дози, gCV – 2,61%). Частка ниркової екскреції в загальному кліренсі є низькою (0,649% дози (gCV – 26,3%)). Виведення вважається повним (більше 90%) через 4 дні після прийому. Період напіввиведення нінтеданібу в термінальній стадії складає від 10 до 15 годин (gCV приблизно 50%).
Лінійність/нелінійність
Можна припустити, що фармакокінетика (ФК) нінтеданібу лінійна відносно часу (тобто дані щодо застосування разової дози можуть бути екстрапольовані на дані щодо багаторазового використання). Значення C max в результаті накопичення препарату після багаторазового застосування перевищує показник C max разової дози в 1,04 раза, а значення AUC τ – в 1,38 раза. Мінімальні остаточні концентрації нінтеданібу залишаються стабільними протягом більше одного року.
Транспортування
Нінтеданіб є субстратом для глікопротеїну P (P-gp). Див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» для отримання інформації стосовно можливої взаємодії нінтеданібу із цим транспортером. Показано, що нінтеданіб in vitro не є субстратом або інгібітором OATP-1B1, OATP-1B3, OATP-2B1, OCT-2 або MRP-2. Нінтеданіб також не є субстратом BCRP. In vitro було встановлено, що нінтеданіб має слабку інгібувальну активність відносно OCT-1, BCRP і P-gp, що, як вважається, має невелику клінічну значущість. Такий же висновок зроблений стосовно нінтеданібу як субстрату OCT-1.
Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів
Фармакокінетичні властивості нінтеданібу були порівнянні у здорових добровольців, пацієнтів з ІЛФ та онкологічними захворюваннями. З огляду на результати популяційного фармакокінетичного аналізу у пацієнтів з ІЛФ та недрібноклітинним раком легенів (НДРЛ) (N=1 191) і описових досліджень, на дію нінтеданібу не впливали такі чинники, як стать (з поправкою на масу тіла), порушення функції нирок легкого і середнього ступеня тяжкості (розраховане на основі кліренсу креатиніну), вживання алкоголю або генотип Р-глікопротеїну. Популяційний фармакокінетичний аналіз виявив помірний вплив статі, маси тіла і расової приналежності на дію нінтеданібу, як описано нижче. У зв'язку з тим, що спостерігалася висока міжіндивідуальна варіабельність експозиції, ці несуттєві впливи не вважалися клінічно значущими (див. розділ «Особливості застосування»).
Вік
Експозиція нінтеданібу лінійно збільшується з віком. У 45-річних пацієнтів значення AUC τ,ss було нижче на 16%, а у 76-річних пацієнтів вище на 13% в порівнянні з пацієнтами, медіана віку яких складала 62 роки. Діапазон віку, що оцінювався в ході аналізу, складав 29-85 років; вік більше 75 років відзначався приблизно у 5% популяції пацієнтів. На основі моделі популяційного фармакокінетичного аналізу встановлено, що у пацієнтів віком від 75 років спостерігалося збільшення експозиції нінтеданібу приблизно на 20–25%, порівняно із пацієнтами віком до 65 років.
Аналогічні дослідження у дітей не проводилися.
Маса тіла
Спостерігається зворотна кореляція між масою тіла і експозицією нінтеданібу. У пацієнтів з масою тіла 50 кг (5-й процентиль) величина AUC τ,ss збільшувалася на 25%, а у пацієнтів з масою тіла 100 кг (95-й процентиль) зменшувалася на 19% у порівнянні з пацієнтами, медіана маси тіла яких складала 71,5 кг.
Раса
Середня експозиція нінтеданібу вища на 33–50 % у пацієнтів китайців, тайванців та індусів і на 16 % вища у японців, а у корейців – на 16–22 % нижча, ніж у пацієнтів європеоїдної раси (з поправкою на масу тіла). Дані стосовно пацієнтів негроїдної раси є дуже обмеженими; діапазон цих даних схожий на такий у пацієнтів європеоїдної раси.
Порушення функції печінки
Фармакокінетичні показники нінтеданібу були отримані у пацієнтів з порушеннями показників функції печінки (підвищення АСТ, АЛТ і концентрації білірубіну). У пацієнтів з початковим підвищенням рівнів АСТ та АЛТ (до 10 разів в порівнянні з верхньою межею норми) та концентрації білірубіну (до 1,5 раза в порівнянні з верхньою межею норми) спостерігалася тенденція до збільшення експозиції нінтеданібу (у порівнянні з пацієнтами з нормальними значеннями АСТ, АЛТ і білірубіну). Обмежені дані про пацієнтів з підвищеною активністю АЛТ або АСТ, що перевищувала верхню межу норми більше ніж в 10 разів, і підвищенням концентрації білірубіну, що перевищувало верхню межу норми більше ніж в 1,5 раза, не дали змогу зробити остаточні висновки.
У спеціалізованій фазі І дослідження у добровольців з легкими порушеннями функції печінки (клас А за шкалою Чайлда–П'ю) експозиція на основі C max та AUC була в 2,2 раза вищою порівняно з такою у здорових добровольців (90% ДІ 1,3–3,7 для C max та 90% ДІ 1,2–3,8 для AUC відповідно). У добровольців з помірними порушеннями функції печінки (клас B за шкалою Чайлда–П'ю) порівняно зі здоровими добровольцями експозиція була в 7,6 раза вищою на основі C max (90% ДІ 4,4–13,2) та в 8,7 раза вищою на основі AUC (90% ДІ 5,7–13,1) відповідно. Дослідження у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки (клас C за шкалою Чайлда–П'ю) не проводилось.
Одночасна терапія з пірфенідоном
У невеликому дослідженні з паралельними групами за участю японських пацієнтів з ІЛФ (13 пацієнтів отримували нінтеданіб одночасно зі стандартними дозами пірфенідону в рамках тривалого лікування; 11 пацієнтів отримували лише нінтеданіб) експозиція нінтеданібу зменшилася до 68,3% на основі показника AUC та до 59,2% на основі показника C max в результаті одночасного застосування нінтеданібу з пірфенідоном, порівняно з монотерапією нінтеданібом. Нінтеданіб не впливав на фармакокінетику пірфенідону (див. розділ «Особливості застосування»).
Клінічні характеристики.
Показання.
ОФЕВ показаний для лікування ідіопатичного легеневого фіброзу (ІЛФ) у дорослих.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до нінтеданібу, арахісу чи сої або до будь-якої із допоміжних речовин препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
P-глікопротеїн (P-gp)
Нінтеданіб є субстратом P-gp (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). У спеціальному дослідженні взаємодії препаратів встановлено, що спільне застосування з активним інгібітором P-gp кетоконазолом збільшує експозицію нінтеданібу, судячи з величини AUC, в 1,61 разу, а за показником C max в 1,83 раза. Спеціальне дослідження взаємодії препаратів продемонструвало, що одночасне застосування рифампіцину (активного індуктора P-gp) призводить до зменшення експозиції нінтеданібу, за показником AUC на 50,3%, а за показником C max на 60,3% (в порівнянні із застосуванням одного нінтеданібу). Активні інгібітори P-gp (наприклад кетоконазол, еритроміцин або циклоспорин) у разі спільного застосування з препаратом ОФЕВ можуть збільшувати експозицію нінтеданібу. У таких пацієнтів переносимість нінтеданібу потрібно ретельно відслідковувати. При виникненні побічних реакцій може бути потрібне призупинення терапії, зниження дози або відміна лікування препаратом ОФЕВ (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Активні індуктори P-gp (наприклад рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн і препарати звіробою звичайного) можуть зменшувати експозицію нінтеданібу. Рекомендується підбір альтернативної супутньої терапії з відсутністю або мінімальною індукуючою дією на систему P-gp.
Ізофермент цитохрому (CYP)
Ізоферменти CYP беруть лише незначну участь у біотрансформації нінтеданібу. У доклінічних дослідженнях нінтеданіб та його метаболіти (BIBF 1202 – вільний кислий метаболіт нінтеданібу і його глюкуронід BIBF 1202) не інгібували і не індукували ізоферменти CYP (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Тому вірогідність лікарських взаємодій з нінтеданібом, що ґрунтуються на метаболізмі CYP, вважається невеликою.
Одночасне застосування з іншими препаратами
Можливість взаємодій нінтеданібу з гормональними контрацептивними засобами не вивчалася.
Особливості застосування.
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
Діарея
У дослідженнях INPULSIS (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка») діарея була найбільш частим побічним явищем з боку шлунково-кишкового тракту і відзначалася у 62,4% пацієнтів, які отримували препарат ОФЕВ, в порівнянні з 18,4% пацієнтів, які отримували плацебо (див. розділ «Побічні реакції»). У більшості пацієнтів ці небажані явища були легкого і помірного ступеня тяжкості і відзначалися упродовж перших 3 місяців лікування. Діарея стала причиною зниження дози нінтеданібу у 10,7% пацієнтів та припинення терапії нінтеданібом у 4,4% пацієнтів у клінічних дослідженнях.
Протягом післяреєстраційного періоду застосування повідомляли про серйозні випадки діареї, що призводить до зневоднення та електролітних порушень. Лікування діареї (адекватна гідратація та антидіарейні лікарські засоби, наприклад, лоперамід) слід проводити при появі перших ознак. У разі розвитку діареї може бути потрібне переривання лікування. Лікування препаратом ОФЕВ можна відновити у зниженій дозі (100 мг двічі на добу) або повній дозі (150 мг двічі на добу). У разі продовження тяжкої діареї, незважаючи на симптоматичне лікування, терапію препаратом ОФЕВ слід відмінити.
Нудота та блювання
Нудота і блювання були небажаними явищами з боку шлунково-кишкового тракту, про які часто повідомлялося (див. розділ «Побічні реакції»). У більшості пацієнтів відзначалася нудота та блювання легкого або помірного ступеня тяжкості. Нудота стала причиною припинення лікування нінтеданібом у 2,0% пацієнтів. Блювання стало причиною припинення лікування у 0,8% пацієнтів.
Якщо симптоми не зникають, незважаючи на належну симптоматичну терапію (включаючи застосування протиблювотних засобів), може бути потрібне зменшення дози препарату або призупинка лікування. Лікування можна відновити у зниженій дозі (100 мг двічі на добу) або повній дозі (150 мг двічі на добу). Якщо тяжкі симптоми не зникають, терапію препаратом ОФЕВ слід відмінити.
Порушення функції печінки
У пацієнтів з порушеннями функції печінки помірного (клас B за шкалою Чайлда-П'ю) і тяжкого (клас C за шкалою Чайлда-П'ю) ступеня безпечність та ефективність препарату ОФЕВ не вивчалися. Тому лікування таких пацієнтів препаратом ОФЕВ не рекомендується (див. розділи «Спосіб застосування та дози»). З огляду на посилену дію лікарського засобу ризик небажаних реакцій може збільшуватися у пацієнтів із порушеннями функції печінки легкого ступеню (клас А за шкалою Чайлда-П'ю). Для пацієнтів із порушеннями функції печінки легкого ступеню (клас А за шкалою Чайлда-П'ю) необхідно призначати лікування зменшеною дозою ОФЕВ (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»)
Застосування нінтеданібу було пов'язане із підвищенням рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, лужної фосфатази (ЛФ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ)). Підвищення рівня трансаміназ було загалом оборотним, цей показник повертався до початкових значень після зменшення дози або відміни препарату. Застосування нінтеданібу також було пов'язане із підвищенням рівня білірубіну та ураженням печінки, спричиненим препаратом. Рекомендується оцінювати активність печінкових трансаміназ і концентрацію білірубіну до початку терапії препаратом ОФЕВ, а потім періодично під час лікування (наприклад при кожному візиті пацієнта) або за клінічними показаннями.
Пацієнти з малою масою тіла (< 65 кг), пацієнти азійського походження та жінки мають більший ризик підвищення рівня печінкових ферментів.
Експозиція нінтеданібу з віком пацієнта зростає лінійно, що також може призвести до збільшення ризику підвищення рівня печінкових ферментів (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Пацієнтам з цими факторами ризику рекомендований клінічний моніторинг.
У разі підвищення рівня трансаміназ (АСТ або АЛТ) більш ніж в 3 рази вище за верхню межу норми рекомендовано зменшити дозу або перервати терапію препаратом ОФЕВ і проводити пильне спостереження за пацієнтом. Як тільки показники трансаміназ повернуться до початкового рівня, лікування препаратом ОФЕВ можна відновити в повній дозі (150 мг двічі на добу) або в зниженій дозі (100 мг двічі на добу), яка згодом може бути підвищена до повної дози (див розділ «Спосіб застосування та дози»). Якщо підвищення будь-яких показників функції печінки пов'язане з клінічними симптомами ураження печінки, наприклад, жовтяницею, лікування препаратом ОФЕВ слід остаточно припинити. Потрібно досліджувати альтернативні причини підвищення рівнів печінкових ферментів.
Кровотечі
Пригнічення рецептора судинного ендотеліального фактора росту (VEGFR) може бути пов'язано із підвищеним ризиком кровотечі. У дослідженнях INPULSIS лікарського засобу ОФЕВ відсоток пацієнтів, у яких були відзначені небажані явища у вигляді кровотеч, був дещо вищим у групі прийому ОФЕВ (10,3%), ніж у групі плацебо (7,8%). Легкі носові кровотечі були найбільш частим небажаним явищем серед випадків кровотечі. Випадки серйозних кровотеч відзначалися рідко і з практично однаковою частотою у двох групах лікування (плацебо: 1,4%; ОФЕВ: 1,3%).
У дослідження INPULSIS не включали пацієнтів з відомим ризиком розвитку кровотеч, у т.ч. пацієнтів зі спадковою схильністю до кровотеч або пацієнтів, які одержували антикоагулянтну терапію у високих дозах. Протягом післяреєстраційного періоду повідомляли про легкі та тяжкі кровотечі, декотрі з яких були летальними (включаючи пацієнтів, які одержували антикоагулянтну терапію або інші лікарські засоби, що могли спричинити кровотечу, так і пацієнтів без антикоагулянтної терапії). Отже, цій категорії пацієнтів лікування препаратом ОФЕВ можна призначати тільки тоді, коли потенційна користь терапії перевищує потенційний ризик.
Випадки кровотеч протягом післяреєстраційного періоду пов`язані з кровотечами з боку органів травної, дихальної і центральної нервової систем, але не обмежуються лише ними. Найбільша частота кровотеч пов'язана із травною системою.
Артеріальна тромбоемболія
З клінічних досліджень INPULSIS виключали пацієнтів з інфарктом міокарда або інсультом в найближчому анамнезі. Випадки розвитку артеріальної тромбоемболії зустрічалися рідко: у 0,7% пацієнтів, що отримували плацебо, і 2,5% пацієнтів в групі, що отримувала нінтеданіб. Тоді як небажані реакції, що відображають ішемічні захворювання серця, були порівнянні в групах нінтеданібу і плацебо, пацієнтів, у яких розвинувся інфаркт міокарда, виявилося більше в групі нінтеданібу (1,6%) у порівнянні з групою плацебо (0,5%). Необхідно дотримуватися обережності при лікуванні пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком, включаючи відоме захворювання коронарних артерій. Слід розглянути можливість перерви в лікуванні пацієнтів, у яких розвинулися симптоми гострої міокардіальної ішемії.
Венозна тромбоемболія
У дослідженнях INPULSIS не спостерігалося підвищеного ризику розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів, які приймали нінтеданіб. Проте у зв'язку з особливостями механізму дії нінтеданібу у пацієнтів можливе відзначатися підвищення ризику розвитку тромбоемболічних явищ.
Перфорації шлунково-кишкового тракту (ШКТ)
У дослідженнях INPULSIS кількість пацієнтів з перфорацією була дуже низькою в обох групах лікування: 0% у групі плацебо, 0,3% у групі прийому лікарського засобу ОФЕВ (спостерігалася у двох пацієнтів). Проте у зв'язку з особливостями механізму дії нінтеданібу у пацієнтів може підвищуватися ризик розвитку перфорацій ШКТ. Протягом післяреєстраційного періоду повідомляли про випадки перфорації шлунково-кишкового тракту, декотрі з яких були летальними. Особливу увагу слід приділяти лікуванню пацієнтів, яким раніше проводили абдомінальні хірургічні втручання, які мають пептичну виразку і дивертикулярну хворобу в анамнезі або у разі супутнього застосування кортикостероїдів або НПЗП. У зв'язку з цим ОФЕВ можна застосовувати лише як мінімум через 4 тижні після абдомінальних хірургічних втручань. У разі виникнення перфорації ШКТ терапію препаратом ОФЕВ потрібно припиняти.
Артеріальна гіпертензія
Прийом препарату ОФЕВ може підвищувати артеріальний тиск, тому слід періодично та за клінічними показниками вимірювати артеріальний тиск.
Порушення загоєння ран
У дослідженнях INPULSIS збільшення частоти порушень загоєння ран не спостерігалося. З огляду на механізм дії нінтеданібу, ця речовина може негативно впливати на загоєння ран. Спеціальних досліджень, в яких вивчався б вплив нінтеданібу на загоєння ран, не проводилося. Тому лікування препаратом ОФЕВ має починатися або поновлюватися (якщо здійснювалася перерва у зв'язку з хірургічним втручанням) з урахуванням клінічної думки про адекватність загоєння рани.
Одночасна терапія з пірфенідоном
Одночасне призначення нінтеданібу з пірфенідоном було вивчене у дослідженні з паралельними групами японських пацієнтів з ІЛФ. 24 пацієнти отримували 150 мг нінтеданібу двічі на добу (13 пацієнтів отримували нінтеданіб одночасно зі стандартними дозами пірфенідону в рамках тривалого лікування; 11 пацієнтів отримували лише нінтеданіб). У зв'язку з коротким періодом одночасної дії і малою кількістю пацієнтів, жодні висновки про переваги/ризики комбінованого лікування із пірфенідоном не можуть бути зроблені.
Вплив на інтервал QT
Жодних ознак подовження інтервалу QT при застосуванні нінтеданібу в рамках програми клінічних досліджень не виявлено (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»). Оскільки відомо, що деякі інші інгібітори тирозинкінази впливають на QT, слід з обережністю призначати нінтеданіб пацієнтам, які знаходяться в групі ризику подовження інтервалу QT.
Алергічні реакції
Відомо, що продукти лікувального харчування з вмістом сої спричиняють алергічні реакції, у тому числі тяжкий анафілактичний шок, в осіб із алергією на сою. Пацієнти з відомою алергією на арахісовий білок знаходяться в групі ризику розвитку тяжких реакцій на препарати із вмістом сої. 1 капсула по 100 мг містить лецитину соєвого 1,2 мг; 1 капсула по 150 мг містить лецитину соєвого – 1,8 мг.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Жінки репродуктивного віку
Нінтеданіб може чинити негативний вплив на плід людини. Жінкам репродуктивного віку під час лікування препаратом ОФЕВ слід вживати запобіжних заходів для уникнення вагітності. Їм потрібно порадити використовувати надійні методи контрацепції під час застосування препарату і протягом щонайменше 3 місяців після прийому останньої дози препарату ОФЕВ. Оскільки дія нінтеданібу на метаболізм та ефективність гормональних контрацептивів не вивчалася, методом вибору запобігання вагітності повинен стати бар'єрний метод.
Вагітність
Спеціальних досліджень щодо застосування препарату ОФЕВ під час вагітності у людини не проводилося, проте в доклінічних дослідженнях у тварин встановлена репродуктивна токсичність цієї активної речовини. Оскільки нінтеданіб може мати ембріотоксичну дію у людини, його не слід застосовувати під час вагітності.
Пацієнткам слід негайно повідомити лікаря про розвиток вагітності під час терапії препаратом ОФЕВ.
Якщо під час терапії препаратом ОФЕВ розвивається вагітність, пацієнтку необхідно проінформувати про потенційну небезпеку ембріотоксичної дії препарату. Також слід розглянути питання про припинення лікування препаратом ОФЕВ.
Годування груддю
Відсутні дані про виділення нінтеданібу і його метаболітів в грудне молоко людини. У доклінічних дослідженнях показано, що у тварин в період лактації в грудне молоко проникає невелика кількість нінтеданібу та його метаболітів (≤ 0,5% від величини дози, що застосовувалася). Тому не можна виключити ризик для новонароджених і грудних дітей. Під час лікування препаратом ОФЕВ годування груддю слід припинити.
Фертильність
У доклінічних дослідженнях ознак порушень фертильності у самців виявлено не було. У дослідженнях підгострої та хронічної токсичності, під час яких рівень системної дії препарату був порівнянний з рівнем, що досягається при використанні максимальної рекомендованої дози у людини (150 мг двічі на добу), ознак порушень фертильності у самок тварин виявлено не було.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
ОФЕВ має незначний вплив на здатність керувати транспортним засобом або іншими механізмами. Під час застосування препарату ОФЕВ пацієнтам потрібно рекомендувати дотримуватися обережності при управлінні транспортними засобами або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Лікування препаратом ОФЕВ слід розпочинати та проводити під наглядом лікаря, який має досвід діагностики та лікування ІЛФ.
Дози
Рекомендована доза препарату становить 150 мг двічі на добу, приблизно через кожні 12 годин. Доза 100 мг двічі на добу рекомендується лише тим пацієнтам, які погано переносять дозу 150 мг двічі на добу.
Якщо будь-яка доза препарату була пропущена, то слід продовжити прийом препарату в початково рекомендованій дозі за розкладом наступного прийому препарату. Якщо доза була пропущена, пацієнт не повинен приймати додаткову дозу препарату. Максимальна добова доза складає 300 мг.
Коригування дози
При розвитку небажаних реакцій на препарат ОФЕВ (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції») на додаток до симптоматичної терапії у разі необхідності рекомендується зниження дози або тимчасове переривання лікування доти, доки небажана реакція не знизиться до рівня, дасть змогу відновити терапію. Лікування препаратом ОФЕВ може бути відновлене в повній дозі (150 мг двічі на добу) або в зниженій дозі (100 мг двічі на добу). Якщо пацієнт не переносить дозу препарату 100 мг двічі на добу, лікування препаратом ОФЕВ слід припинити.
У разі підвищення рівня аспартат-амінотрансферази (АСТ) або аланінамінотрансферази (АЛТ) більш ніж в 3 рази вище за верхню межу норми рекомендовано перервати терапію препаратом ОФЕВ. Як тільки показники повернуться до нормального значення, лікування препаратом ОФЕВ можна відновити в зниженій дозі (100 мг двічі на добу), яка згодом може бути збільшена до повної дози (150 мг двічі на добу) (див. розділи «Особливості застосування», «Побічні реакції»).
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку ( ˃ 65 років)
Не відзначено жодних загальних відмінностей з точки зору безпеки та ефективності застосування препарату літнім пацієнтам. Коригування дози препарату залежно від віку пацієнта не потрібне. Пацієнтам віком від 75 років може бути потрібне зниження дози для мінімізації небажаних явищ (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).
Порушення функції нирок
Нирками виводиться менше 1% разової дози нінтеданібу (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Пацієнтам з порушеннями функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості коригувати початкову дозу не потрібно. Для пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв.) безпека, ефективність та фармакокінетика нінтеданібу не вивчалися.
Порушення функції печінки
Нінтеданіб виводиться переважно з жовчю/калом (> 90%). Дія посилюється у пацієнтів із порушенням функції печінки (клас А та клас В за шкалою Чайлда–П'ю; див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). У пацієнтів з порушеннями функції печінки легкого ступеня тяжкості (клас А за шкалою Чайлда–П'ю) рекомендована доза ОФЕВ становить 100 мг двічі на день приблизно із 12 годинним інтервалом. Для пацієнтів із легким ступенем тяжкості порушення функції печінки (клас А за шкалою Чайлда–П'ю) необхідно передбачити переривання або припинення лікування для контролю за небажаними реакціями. У пацієнтів з порушеннями функції печінки класів B і C за шкалою Чайлда–П'ю безпека та ефективність нінтеданібу не вивчалися. Тому лікування пацієнтів з порушеннями функції печінки помірного (клас B за шкалою Чайлда–П'ю) і тяжкого (клас C за шкалою Чайлда–П'ю) ступеня препаратом ОФЕВ не рекомендується (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).
Дитячий вік
Безпечність та ефективність застосування препарату ОФЕВ дітям (віком до 18 років) не вивчалися. Дані відсутні.
Спосіб застосування
ОФЕВ призначений для перорального застосування. Капсули слід приймати з їжею, ковтати цілими, запиваючи водою; їх не потрібно розжовувати чи подрібнювати.
Діти.
Препарат не застосовують у педіатричній практиці.
Передозування.
Симптоми
Зафіксовані випадки передозування у двох пацієнтів, які брали участь в онкологічній програмі, при застосуванні препарату в максимальній дозі 600 мг впродовж восьми днів. Небажані явища, що спостерігалися, були порівнянні з відомим профілем безпеки нінтеданібу: збільшення активності ферментів печінки і порушення з боку ШКТ. Обидва пацієнти повністю відновилися після небажаних явищ. У дослідженнях INPULSIS був зафіксований один випадок ненавмисного підвищення дози пацієнтом до 600 мг на добу упродовж 21 дня. За період неправильного прийому препарату було зафіксовано розвиток небажаного явища (назофарингіт) легкого ступеня, яке пройшло в цьому періоді без фіксування будь-яких інших небажаних реакцій.
Лікування
Специфічного антидоту немає. У разі передозування необхідно відмінити препарат і проводити симптоматичну терапію.
Побічні реакції.
Короткий опис профілю безпеки
Нінтеданіб вивчався у клінічних дослідженнях за участю 1 529 пацієнтів з ІЛФ. Представлені дані з безпеки ґрунтуються на двох рандомізованих подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях фази III за участю 1 061 пацієнта, у ході яких порівнювалося лікування нінтеданібом в дозі 150 мг двічі на добу та плацебо упродовж 52 тижнів (INPULSIS-1 та INPULSIS-2).
Найчастішими ПР, пов'язаними із застосуванням нінтеданібу, були діарея, нудота і блювання, біль в ділянці живота, зниження апетиту, зниження маси тіла і підвищення рівня ферментів печінки.
Для одержання інформації стосовно лікування деяких небажаних явищ див. також розділ «Особливості застосування».
Перелік побічних реакцій (ПР)
У таблиці 6 надані побічні реакції відповідно до класів систем органів за MedDRA та за частотою виникнення.
В таблиці 6 підсумована частота побічних реакцій, про які повідомлялося у групі пацієнтів (638), що приймали нінтеданіб в рамках двох плацебо-контрольованих клінічних досліджень фази III тривалістю 52 тижні або у постмаркетингових дослідженнях.
Класифікація частоти виникнення побічних реакцій: дуже часті ( > 1/10); часті ( > 1/100 до <1/10); нечасті ( > 1/1 000 до <1/100); поодинокі ( > 1/10 000 до < 1/1 000); рідкісні (< 1/10 000), невідомо (неможливо встановити за наявними даними). У межах кожної групи за частотою небажані реакції представлено в порядку зменшення їх серйозності.
Таблиця 6.
Резюме побічних реакцій на лікарський засіб за категоріями частоти
Системно-органний клас | Дуже часті (≥ 1/10) | Часті (≥ 1/100 − < 1/10) | Нечасті (≥ 1/1000 − < 1/100) |
З боку кровоносної та лімфатичної системи | Тромбоцитопе-нія | ||
Метаболічні порушення і порушення харчування | Зниження маси тіла, зниження апетиту | Дегідратація | |
З боку судин | Кровотечі (див. розділ «Особливості застосування») | Гіпертензія | |
З боку травної системи | Діарея, нудота, біль в ділянці живота | Блювота | Панкреатит |
З боку печінки та жовчовивідних шляхів | Підвищення рівня ферментів печінки | Підвищення рівня аланін-амінотрансферази (АЛТ), підвищення рівня аспартат-амінотрансферази (АСТ), підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) | Ураження печінки, спричинене препаратом, гіпербілірубі-немія, підвищення рівня лужної фосфатази крові |
Опис окремих побічних реакцій
Діарея
Діарея відзначалася у 62,4% пацієнтів, які отримували нінтеданіб. У 3,3% пацієнтів, що приймали нінтеданіб, була зафіксована тяжка діарея. У більше ніж двох третин пацієнтів діарея відзначалася упродовж перших 3 місяців лікування. Діарея стала причиною остаточного припинення терапії у 4,4% пацієнтів; в інших хворих це небажане явище вдалося подолати шляхом застосування протидіарейної терапії, зменшення дози або призупинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Підвищення рівнів ферментів печінки
Підвищення рівнів ферментів печінки (див. розділ «Особливості застосування») було зафіксовано у 13,6% пацієнтів, які одержували терапію нінтеданібом. Підвищення рівнів ферментів печінки було оборотним і не пов'язаним із клінічно вираженим захворюванням печінки. Додаткова інформація стосовно особливих категорій пацієнтів, рекомендованих заходів та коригування доз у разі діареї та підвищення рівнів ферментів печінки наведена у розділах «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози».
Повідомлення про побічні реакції
Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського препарату є важливими. Це дає змогу постійно вести моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Просимо медичних працівників повідомляти про будь-які можливі побічні реакції за допомогою національної системи звітності.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25°C, в оригінальній упаковці для захисту від вологи.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 капсул в блістері з алюмінієвої фольги з перфорацією, по 6 блістерів в картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ/Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Бінгер Штрассе 173, 55216, Інгельхайм на Рейні, Німеччина
Binger Strasse 173, 55216, Ingelheim am Rhein, Germany.
▼ Даний лікарський засіб підлягає додатковому моніторингу, що дасть змогу швидко визначати нову інформацію з безпеки. Звертаємося з проханням до працівників закладів охорони здоров'я повідомляти про підозрювані побічні реакції. Див. розділ «Побічні реакції» для отримання інформації стосовно способу повідомлення про побічні реакції.
НИНТЕДАНИБ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа