ПАКЛИМЕДАК конц. д/инф. 300 мг фл. 50 мл

Для медицинского использования препарата

Пакмедак

(Paclimedac)

Место хранения:

Активный ингредиент: паклитаксел;

1 мл концентрата для инфузионного раствора содержит паклитаксел 6 мг;

Вспомогательные вещества: полиэтоксилированное масло рицина, этаноловый безводный, кислота, лимоносный безводный.

Лекарственная форма. Концентрат для решения для инфузии.

Фармакотерапевтическая группа.

Противоопухолевые средства. Алкалоиды растительного происхождения и другие препараты естественного происхождения. Танцы.

Код УАТС L01C D01.

Клинические характеристики.

Индикация.

Для терапии второй строки карциномы PACLITAXLLA показана для лечения карциномы яичников с метастазами после неудачного стандартного лечения с платиновыми препаратами.

Паклитаксел показан для начальной обработки локальной карциномы молочной железы или карцинома молочной железы, как в сочетании с антрациклином для пациентов, подходящих для лечения антрациклина, и в сочетании с трастузумабом для пациентов с гиперэкспрессиями ее-2 на 3+ уровнях на основе иммуногистохимических исследований. Пациенты с антрациклиновым лечением не подходят.

Паклитаксел используется для лечения метастатической рака молочной железы, если стандартная терапия серии антрациклина противопоказана или обнаружена неэффективной.

Противопоказание.

Способ применения и доза.

Перед началом лечения паклитакселом для всех пациентов преследования с кортикостероидами, антигистаминами и антагонистами H2, например, согласно схемам, приведенным в таблице 1.

Таблица 1

* 8-20 мг для пациентов с SCL.

** Эквивалент антигистаминов (например, хлорфенирамина).

Паклитаксел следует вводить через микропористый микропористый мембранный мембранный фильтр с £ 0,22 мкм.

Рак яичников

Терапия первой линии рака яичников.

Рекомендовать комбинированную схему паклитаксела и цисплатина. В зависимости от продолжительности инфузий мы рекомендуем использовать две дозы паклитаксела:

- 175 мг / м ² паклитаксела вводят введение внутривенной инфузии в течение 3 часов, а затем введение 75 мг / м ² цисплатина, а терапия повторяется с интервалом в 3 недели;

- 135 мг / м ² паклитаксела в виде инфузии в течение 24 часов, а затем введение 75 мг / м ² цисплатина, с интервалом в 3 недели между курсами лечения.

Терапия второй линии рака яичников.

Рекомендуемая доза PACLITAXEL составляет 175 мг / м2 для введения в течение 3 часов, с интервалом в течение 3 недель между курсами лечения.

Рак молочной железы

Адревантная химиотерапия молочной железы.

Рекомендуемая доза PACLITAXEL составляет 175 мг / м ² для введения в течение 3 часов, с интервалом 3 недели в течение 4 курсов лечения после лечения переменного тока.

Терапия первой линии молочной железы.

Если паклитаксел используется в сочетании с доксорубицином (50 мг / м ² ), затем паклитаксел следует вводить 24 часа после введения доксорубицина. Рекомендуемая доза паклитаксела составляет 175 мг / м ² для внутривенного введения в течение 3 часов, с интервалом в 3 недели между курсами лечения. В сочетании с трастузумабом рекомендуемая доза паклитаксела составляет 175 мг / м ² для внутривенного введения в течение 3 часов, с интервалом в течение 3 недель между курсами лечения. В сочетании с Trastuzumab администрация паклитаксела в форме вливания может быть запущена через день после введения первой дозы трастузумаба или сразу после введения следующей дозы трастузумаба, если предыдущая доза трастузумаба была хорошо переносилась терпение.

Терапия второй линии карциномы груди.

Рекомендуемая доза паклитаксела составляет 175 мг / м ² для введения в течение 3 часов, с интервалом в течение 3 недель между курсами лечения.

Не маленький рак легких клеток

Рекомендуемая доза паклитаксела составляет 100 мг / м ² для введения в течение 3 часов, а затем введение 80 мг / м ² цисплатина, с интервалом в 3 недели между курсами лечения.

Химиотерапия Капоси Саркома (SC) на пациентах в СПИДе

Рекомендуемая доза паклитаксела составляет 100 мг / м ² для введения в виде внутривенного настой в течение 3 часов каждые 2 недели.

Дозы паклитаксела следует вводить в зависимости от индивидуальной переносимости каждого пациента.

Он не следует обращаться с паклитаксом снова, пока количество нейтрофилов не будет ³ 1,5 × 10 ⁹ / л (³ 1 × 10 ⁹ / л для пациентов с SC), а номер тромбоцита не будет ³ 100 × 10 ⁹ / л (³ 75 × 10 ⁹ / л для пациентов с SC). Если пациенты разрабатывают серьезную нейтропению (количество нейтрофилов <0,5 × 10 ⁹ / л в течение 7 дней или более) или тяжелая периферическая невропатия, для дальнейшей скорости обработки доза должна быть уменьшена на 20% (на 25% для пациентов с SC) Отказ

Пациенты с нарушенной функцией печени . Особенно доступны в настоящее время данные позволяют рекомендовать корректировать дозу этого препарата для пациентов с печенью печени печени или умеренной степени.

Пациенты с серьезными нарушениями функций печени не должны предписаны паклитаксел.

Подготовка решения для инфузии.

До вливания паклитаксела необходимо разбавить в асептических условиях. Паклитаксел разбавляют 0,9% раствора раствора NaCl или 5% раствора глюкозы или 5% раствора глюкозы / 0,9% раствора раствора NaCl или Ringer Plus 5% раствора глюкозы до концентрации 0,3-1,2 мг / мл.

Химическая и физическая устойчивость разбавленной инфузии при 25 ° С хранятся в течение 72 часов.

С микробиологической точки зрения, этот препарат должен быть применен немедленно. Если этот продукт не применяется немедленно, потребитель несет ответственность за продолжительность хранения при применении и предоставленном использовании.

После разбавления раствор может быть грязным. Это происходит через наполнитель препарата и не удаляется фильтрованием. Паклитаксел следует вводить через микропористый мембранный фильтр, встроенный в катетер диаметром отверстий не более 0,22 мкм. Тестирование инфузионной системы с использованием встроенного фильтра не нашел значительную потерю эффективности препарата.

Существует несколько отчетов о случаях осадков во время введения настой паклитаксел, обычно в конце 24-часовой инфузии. Даже если причина осаждения неизвестна, осадок может появиться из-за возможной перенапряжения раствора. Чтобы уменьшить риск осадков после разведения, паклитаксел следует использовать как можно скорее, и также необходимо избегать чрезмерной вибрации или встряхивания. Перед использованием инфузионных систем вы должны тщательно промыть. Необходимо часто проверять внешний вид раствора во время введения инфузии, и с появлением инфузионного осадка следует прекратить.

Чтобы минимизировать влияние на пациентов на пациентах DEGF (ди- (2-этилгексил) фталата), который может воздействовать на инфузионные пакеты, инфузионные системы и другое медицинское оборудование из поливинилхлорида, разбавленного раствора паклитаксела для инфузии должны храниться во флаконах. которые не содержат ПВХ (стекло, полипропиленовые) или пластиковые контейнеры (полипропилен, полиолефин) и вводят через инфузионные системы с полиэтиленовым покрытием. Использование фильтров (например, IVex-2) с небольшими входными и выходными отверстиями из ПВХ не приводит к значительному выщелачиванию DEGF.

Хранение неоткрытых флаконов в холодильнике может привести к осадку, которое снова растворяется при небольшом встряхивании бутылки или без него, если препарат достигает комнатной температуры. Это не влияет на качество этого продукта. Необходимо бросить бутылку, если решение остается грязным или если есть нерастворимый осадок.

После использования нескольких игл для впрыска и выбора продукта микробная, химическая и физическая устойчивость препарата в флаконе поддерживается до 28 дней при 25 ° С. Потребитель отвечает за другие условия для хранения этого препарата.

Не рекомендуется использовать стержень или иглы для флаконов, поскольку вы можете повредить пробку, что приводит к потере стерильности.

Неблагоприятные реакции.

Если не указано иное, частота и тяжесть зарегистрированных побочных эффектов, как правило, были аналогичны у пациентов, получавших паклитаксел для лечения яичника или молочной карциномы или DRL. Возраст не влиял на ни одного из наблюдаемых видов токсичности.

Миелосупрессия является наиболее распространенным клинически значимым побочным эффектом. Серьезная нейтропения (<0,5 × 10 ⁹ / л) наблюдалась у 28% пациентов, но случаи не зарегистрированы. Только у 1% пациентов была серьезная нейтропения в течение ≥ 7 дней. Тромбоцитопения наблюдалась у 11% пациентов. У 3% пациентов надир тромбоцитов числа составил <50 × 10 ⁹ / л, по меньшей мере, один раз во время этого исследования. Анемия наблюдалась у 64% пациентов, но она была тяжела (Hb <5 ммоль / л) только у 6% пациентов. Частота и тяжесть анемии связаны с основными показателями гемоглобина.

Нейротоксичность, преимущественно периферическая невропатия, вероятно, происходит часто и представляет собой более тяжелый побочный эффект, который развивается в инфузии 175 мг / м ² паклитаксела в течение 3 часов (в 85% случаев - нейротоксичность, в 15% случаев - тяжелые) Infusion 135 мг / м ² паклитаксел в течение 24 часов (в 25% случаев - периферическая невропатия, в 3%, тяжелых) в комбинации паклитаксела с цисплатином. Очевидный рост тяжелой нейротоксичности у пациентов с карциномой DRL и яичника при лечении инфузии паклитаксел в течение 3 часов с последующим введением цисплатина. Периферическая невропатия может произойти во время первого курса лечения, а государство может ухудшаться с увеличением системного контакта с паклитакселом. Периферическая невропатия потребовала прекращения лечения паклитакселом в нескольких случаях. Сенсорные симптомы улучшаются или уменьшаются в течение нескольких месяцев после остановки введения паклитаксела. Существующая невропатия в результате предварительного лечения не является противопоказанием для лечения паклитаксела.

Артралгия или Мьялгия наблюдались у 60% пациентов, а у 13% пациентов она была суровая.

Серьезные реакции гиперчувствительности с возможным смертельным результатом (определены как артериальная гипотензия, требующие лечения, ангионевротического отека, острой дыхательной недостаточностью, требующие лечения бронходилататорами или обобщенной варкой), наблюдались у 2 пациентов (<1% всех пациентов). У 34% пациентов (17% всех курсов лечения) возникли свет уважения гиперчувствительности. Такие легкие реакции, предпочтительно приливы и сыпь, не требовали лечения или отмены паклитаксела.

Реакции на месте инъекции, когда внутривенное введение может привести к местному отеку, боли, эритему и упрочнению. В некоторых случаях экстравация может привести к целлюлиту. Есть несколько публикаций шелушения и / или шелушения кожи, связанные с кровоизлиянием. Цвет кожи также может изменяться. Редко сообщается о кожных реакциях, так называемых местных воспалительных реакций в области предыдущих кровоизлияний после введения паклитаксела. До сих пор нет конкретного лечения реакций транссудации.

В некоторых случаях развитие реакции на месте инъекции наблюдалось либо при длительной инфузии препарата или даже 7-10 дней.

В таблице 2 показан список побочных эффектов, которые сопровождаются монотерапией PACLITAXEL в виде настой в течение 3 часов в случае метастатической опухоли и побочных эффектов, которые зарегистрированы по сообщению при применении Postmarketing * PACLITAXEL.

Частота побочных эффектов определяется следующими критериями:

Очень распространено (> 1/10), распределенные (> 1/100, <1/10), не широко используются (> 1/1000, <1/100), редко распределяются (> 1/10 000, <1 / 1000), очень редко распространено (<1/10 000), частота неизвестна (невозможно оценить доступные данные).

В каждой группе боковые реакции представлены в порядке уменьшения степени тяжести.

Таблица 2

*побічні ефекти, про які зареєстровано повідомлення в ході постмаркетингового застосування паклітакселу.

У пацієнтів з раком молочної залози, які одержували паклітаксел для ад'ювантної терапії після лікування AЦ, спостерігалися алергічні реакції, нейротоксичність, артралгія/міалгія, анемія, інфекція, гарячка, нудота/блювання і діарея, частіше порівняно з пацієнтами, які одержували тільки AЦ. Частота даних побічних реакцій узгоджувалася з монотерапією паклітакселом, як повідомлялося вище.

Комбіноване лікування

Зареєстрована вища зустрічальність і більш тяжка форма нейротоксичності, артралгії/міалгії та гіперчутливості у пацієнтів, які одержували паклітаксел у вигляді 3‑годинної інфузії з наступним введенням цисплатину при хіміотерапії першої лінії карциноми яєчників, ніж у тих, кого лікували циклофосфамідом з наступним введенням цисплатину. Мієлосупресія виникає не так часто і є легшою при інфузії паклітакселу протягом 3 годин з наступним введенням цисплатину, порівняно з лікуванням циклофосфамідом з наступним введенням цисплатину.

При хіміотерапії першої лінії раку молочної залози з метастазами спостерігалися більш тяжкі випадки нейтропенії, анемії, периферичної невропатії, артралгії/міалгії, астенії, гарячки і діареї, часто вказані випадки виникали, якщо паклітаксел (220 мг/м ² ) вводили 3-годинною інфузією через 24 години після введення доксорубіцину (50 мг/м ² ) порівняно зі стандартним лікуванням ФДЦ (500 мг/м ² 5-фторурацилу, 50 мг/м ² доксорубіцину, 500 мг/м ² циклофосфаміду). Рідше спостерігали такі побічні ефекти як нудота і блювання, і вони були легшими при схемі лікування паклітакселом (220 мг/м ² )/доксорубіцином (50 мг/м ² ) порівняно зі стандартною схемою лікування ФДЦ. Застосування кортикостероїдів, можливо, сприяло зменшенню кількості побічних ефектів, а також полегшенню нудоти і блювання в групі, яка одержувала паклітаксел/доксорубіцин.

При введенні паклітакселу з трастузумабом у вигляді інфузії протягом 3 годин для лікування першої лінії пацієнтів з карциномою молочної залози з метастазами наступні побічні ефекти зареєстровані частіше, ніж при монотерапії паклітакселом (без урахування відношення до паклітакселу або трастузумабу): серцева недостатність (8 % проти 1 %), інфекція (46 % проти 27 %), озноб (42 % проти 4 %), гарячка (47 % проти 23 %), кашель (42 % проти 22 %), висипання (39 % проти 18 %), артралгія (37 % проти 21 %), тахікардія (12 % проти 4 %), діарея (45 % проти 30 %), артеріальна гіпертензія (11 % проти 3 %), носова кровотеча (18 % проти 4 %), акне (11 % проти 3 %), простий герпес (12 % проти 3 %), випадкова травма (13 % проти 3 %), безсоння (25 % проти 13 %), риніт (22 % проти 5 %), синусит (21 % проти 7 %) і реакції в місці ін'єкції (7 % проти 1 %). Деякі із вказаних відмінностей частоти можуть бути віднесені до більшої кількості і тривалості курсів лікування комбінацією паклітакселу/трастузумабу порівняно з монотерапією паклітакселом. Зареєстровані повідомлення про тяжкі побічні ефекти при застосуванні подібних схем лікування паклітакселом/трастузумабом і при монотерапії паклітакселом.

При введенні доксорубіцину в комбінації з паклітакселом при лікуванні карциноми молочної залози з метастазами спостерігали атипове скорочення серця (зменшення фракції викиду лівого шлуночка ≥ 20 %) у 15 % пацієнтів порівняно з 10 % пацієнтів, які одержували стандартну схему лікування ФДЦ. Застійну серцеву недостатність спостерігали у < 1 % як при лікуванні паклітакселом/доксорубіцином, так і при стандартному лікуванні ФДЦ. Введення трастузумабу в комбінації з паклітакселом у пацієнтів, які попередньо одержували антрацикліни, показало зростання частоти і тяжкості серцевої дисфункції порівняно з монотерапією паклітакселом.

Зареєстровані повідомлення про випадки радіаційного пневмоніту в пацієнтів, які одержували супутню радіотерапію.

Пов'язана зі СНІДом саркома Капоші

За винятком гематологічних і печінкових побічних ефектів, частота і тяжкість побічних ефектів загалом подібні у хворих на СК і пацієнтів, які одержували монотерапію паклітакселом для лікування інших солідних пухлин.

Розлади з боку крові та лімфатичної системи

Мієлосупресія була основним видом обмежуючої дозу токсичності. Нейтропенія є найважливішим видом гематологічної токсичності. Під час початкового лікування тяжка нейтропенія зустрічається (< 0,5 × 10 ⁹ /л) у 20 % пацієнтів. Протягом всього періоду лікування тяжку нейтропенію спостерігали у 39 % пацієнтів. Нейтропенію спостерігали протягом > 7 днів у 41 % пацієнтів і протягом 30-35 днів у 8 % пацієнтів. Протягом 35 днів дана нейтропенія зникала у всіх обстежених пацієнтів. Частота нейтропенії 4 ступеня тяжкості, яка тривала > 7 днів, становила 22 %.

Зареєстровано повідомлення про випадки нейтропенічної гарячки, пов'язаної з лікуванням паклітакселом, у 14 % пацієнтів і в 1,3 % курсів лікування. Зареєстровано 3 летальні випадки сепсису (2,8 %) під час введення паклітакселу, які були пов'язані з даним лікарським засобом.

У 50 % пацієнтів спостерігали тромбоцитопенію, і вона була тяжкою (< 50 × 10 ⁹ /л) у 9 % випадків. Тільки у 14 % виникало зниження кількості тромбоцитів < 75 × 10 ⁹ /л, як мінімум один раз у ході лікування. Зареєстровані повідомлення про випадки кровотечі, пов'язаної з паклітакселом, у < 3 % пацієнтів.

Анемію (Hb < 11 г/дл) спостерігали у 61 % пацієнтів, і вона була тяжкою (Hb < 8 г/дл) в 10 % випадків. 21 % пацієнтів потребували трансфузії еритроцитів.

Гепатобіліарні розлади

Серед пацієнтів (> 50 % приймали інгібітор протеази) із функцією печінки з нормальними основними показниками у 28 % був підвищений рівень білірубіну, у 43 % – підвищений рівень лужної фосфатази і в 44 % – підвищений рівень АСТ (СГОТ). Для кожного із вказаних параметрів зростання було вираженим в 1 % випадків.

Передозування.

Симптоми

Первинні симптоми передозування, на які можна очікувати, такі: пригнічення функції кісткового мозку, периферична нейротоксичність та мукозит.

Лікування

Антидоту на випадок передозування паклітакселом немає. У випадку передозування пацієнти повинні знаходитись під пильним наглядом. Лікування необхідно спрямувати на усунення симптомів, а саме: пригнічення функції кісткового мозку, периферичної нейротоксичності та мукозиту.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Фертильність

Жінки та чоловіки репродуктивного віку та їх партнери повинні користуватись засобами контрацепції впродовж щонайменше 6 місяців після застосування паклітакселу.

Пацієнтам чоловічої статі необхідно порадити заморожування сперми до початку лікування паклітакселом через ризик безпліддя.

Вагітність

Показано, що паклітаксел виявляє ембріотоксичність в експериментах на кроликах і зменшує фертильність щурів.

На сьогоднішній день не зареєстровано повідомлень щодо застосування паклітакселу вагітним жінкам. Як і інші цитотоксичні лікарські засоби, паклітаксел представляє потенційний ризик для плода. Тому паклітаксел не слід застосовувати під час вагітності, за винятком нагальної потреби. Жінкам репродуктивного віку не рекомендується зачинати дитину в ході лікування паклітакселом. Якщо під час лікування паклітакселом жінка завагітніє, їй потрібно негайно проінформувати про це свого лікаря.

Період годування груддю

Невідомо, чи проникає паклітаксел у грудне молоко людини. Паклітаксел протипоказаний жінкам, які годують груддю. Слід припинити годування груддю на період лікування паклітакселом.

Діти.

Немає достатнього клінічного досвіду щодо ефективності і безпеки застосування паклітакселу для лікування дітей, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Особливі заходи безпеки.

Інструкції медичному персоналу.

При роботі з паклітакселом, як і з іншими цитотоксичними препаратами, необхідна обережність. Приготуванням розчинів для інфузій повинен займатися персонал, який має досвід роботи з відповідними препаратами, у спеціально відведеній зоні, з дотриманням усіх правил асептики. Необхідно користуватися захисними рукавичками. Слід уникати потрапляння розчинів паклітакселу на шкіру та слизові оболонки. Якщо це все ж трапилось, уражені ділянки шкіри слід промити водою з милом. У цих місцях можливе поколювання, жар і почервоніння шкіри. При потраплянні препарату на слизові оболонки їх необхідно ретельно промити водою. При вдиханні розчинів паклітакселу можливі задишка, біль у грудях, печіння в горлі та нудота.

Невикористані розчини, інструменти та матеріали, що були в контакті з паклітакселом, слід знищити згідно з установленою процедурою утилізації відходів, що містять цитотоксичні речовини.

Особливості застосування.

Лікування Паклімедаком необхідно здійснювати під наглядом кваліфікованого лікаря, який має досвід застосування протипухлинних хіміотерапевтичних засобів. Оскільки можливі реакції гіперчутливості, в наявності має бути відповідне реанімаційне обладнання.

Враховуючи можливість екстравазації препарату, рекомендується ретельно стежити за місцем інфузії через можливу інфільтрацію під час введення.

Перед введенням паклітакселу пацієнтам необхідно отримувати премедикацію кортикостероїдами, антигістамінними препаратами та антагоністами Н ₂ -рецепторів.

При комбінованому застосуванні разом з цисплатином Паклімедак слід вводити до введення цисплатину.

Тяжкі реакції гіперчутливості , які характеризуються задишкою, гіпотензією (що потребують відповідних терапевтичних заходів), ангіоневротичним набряком і генералізованою кропив'янкою, спостерігалися менш ніж в 1 % хворих, які застосовували паклітаксел після адекватної премедикації. Ймовірно, ці симптоми є гістамін-опосередкованими реакціями. У разі появи тяжких реакцій гіперчутливості вливання препарату паклітаксел необхідно негайно припинити і розпочати симптоматичне лікування, причому не слід повторно вводити препарат.

Пригнічення функції кісткового мозку (головним чином нейтропенія) є токсичним ефектом, що обмежує дозу препарату. Під час лікування препаратом необхідно визначати вміст формених елементів крові не менше двох разів на тиждень. Хворим не слід знову призначати препарат до відновлення вмісту нейтрофілів до рівня ≥ 1,5´10 ⁹ /л, а тромбоцитів — ≥ 100´10 ⁹ /л.

Тяжкі порушення провідності серця відзначалися рідко. При появі тяжких порушень провідності під час лікування зазначеним препаратом необхідно призначити відповідне лікування, а в разі подальшого введення препарату слід проводити безперервний моніторинг функції серця. Рекомендується стежити за життєво важливими функціями організму під час першої години введення паклітакселу. Під час введення паклітакселу можливий розвиток артеріальної гіпотензії, гіпертензії і брадикардії.

Хоча периферична нейропатія виникає часто, тяжкі симптоми відзначаються рідко. У випадках тяжкої периферичної нейропатії при подальших курсах лікування дозу паклітакселу рекомендується знизити на 20 % (для хворих на саркому Капоші – на 25 %).

Тяжкі порушення функції печінки

Паклітаксел не рекомендується призначати пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки, оскільки підвищується ризик токсичного впливу препарату, зокрема мієлосупресії ІІІ-ІV ступеня.

Оскільки паклітаксел містить етанол, слід враховувати його можливий вплив на центральну нервову систему, а також інші можливі ефекти.

Паклітаксел містить олію рицинову поліетоксильовану, яка може викликати тяжкі алергічні реакції.

Псевдомембранозний коліт

Рідко при лікуванні паклітакселом повідомлялося про розвиток псевдомембранозного коліту, включаючи випадки, коли пацієнти не лікувалися одночасно антибіотиками.

Тяжкий мукозит

У пацієнтів із саркомою Капоші рідко відзначався тяжкий мукозит. Якщо такі реакції з'являються, дозу паклітакселу слід зменшити на 25 %.

Інтерстиціальний пневмоніт

Спостерігається у пацієнтів, які паралельно проходять курс променевої терапії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не зареєстровано повідомлень про те, що паклітаксел впливає на швидкість реакції. Однак Паклімедак містить спирт. Здатність керувати автотранспортом та працювати з потенційно небезпечними механізмами може погіршитися через вміст спирту в даному лікарському засобі.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

На кліренс паклітакселу не впливає попереднє лікування циметидином.

Рекомендовано вводити паклітаксел перед введенням цисплатину при терапії паклітакселом першої лінії карциноми яєчників. Якщо паклітаксел вводять перед введенням цисплатину, профіль безпеки паклітакселу узгоджується з профілем безпеки при монотерапії. Якщо паклітаксел вводять після введення цисплатину, у пацієнтів спостерігається більш тяжка мієлосупресія і зменшення кліренсу паклітакселу приблизно на 20 %. У пацієнта, який одержує лікування паклітакселом і цисплатином, може збільшуватися ризик ураження нирок, як це спостерігалося при монотерапії цисплатином в онкогінекології.

Елімінація доксорубіцину та його активних метаболітів може зменшуватися, якщо паклітаксел і доксорубіцин вводять через маленький проміжок часу, і, таким чином, паклітаксел для початкового лікування карциноми молочної залози з метастазами необхідно вводити через 24 години після введення доксорубіцину.

Метаболізм паклітакселу частково каталізується цитохром P450 ізоензимами CYP2C8 і 3A4. Клінічні дослідження продемонстрували, що опосередкований CYP2C8 метаболізм паклітакселу до 6a-гідроксипаклітакселу являє собою головний метаболічний шлях у людини. Не очікується клінічно значущої взаємодії між паклітакселом та іншими субстратами CYP2C8. Супутнє введення кетоконазолу, потужного інгібітору CYP3A4, не інгібує елімінації паклітакселу пацієнтів; таким чином, два лікарські засоби можуть бути введені супутньо без корекції доз. Подальші дані, що стосуються потенціалу взаємодії між паклітакселом та іншими субстратами/інгібіторами CYP3A4, обмежені. Таким чином, необхідна обережність при паралельному введенні паклітакселу з лікарськими засобами, що інгібують (наприклад, еритроміцин, флуоксетин, гемфіброзил) або стимулюють (наприклад, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, ефавіренз, невірапін) CYP2C8 або 3A4.

Дослідження застосування у хворих на СК, які одержували множинні супутні препарати, свідчать про те, що системний кліренс паклітакселу був значно нижчим у присутності нельфінавіру і ритонавіру, але не індинавіру. Немає достатньої інформації щодо взаємодії з іншими інгібіторами протеази. Таким чином, паклітаксел необхідно вводити з обережністю пацієнтам, які одержують інгібітори протеази як супутнє лікування.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Паклітаксел являє собою новий протимікроканальцевий засіб, який сприяє збиранню мікротрубочок з димерів тубуліну, а також стабілізує мікротрубочки, попереджаючи деполімеризацію. Дана стабільність призводить до інгібування нормальної динамічної реорганізації мережі мікротрубочок, що важлива для життєвої інтерфази і мітотичних функцій клітини. Крім того, паклітаксел спричиняє аномальні масиви або пучки мікротрубочок через цикл клітини і множинні астери мікротрубочок під час мітозу.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення паклітаксел виявляє двофазове зниження рівнів концентрації в плазмі.

Фармакокінетику паклітакселу визначали після 3-годинної і 24-годинної інфузії в дозах 135 мг/м ² і 175 мг/м ² . Оцінка середнього кінцевого періоду напіввиведення варіювала від 3 до 52,7 години, і середні, одержані некомпартментальним шляхом, значення для загального кліренсу з організму варіювали від 11,6 до 24,0 л/год/м ² , а загальний кліренс з організму імовірно зменшується при більш високих концентраціях паклітакселу в плазмі. Середній об'єм розподілу у фазі плато варіював від 198 до 688 л/м ² , указуючи на обширний позасудинний розподіл та/або зв'язування тканини. При інфузії протягом 3 годин підвищення дози призводить до нелінійної фармакокінетики. Для 30 % зростання дози від 135 мг/м ² до 175 мг/м ² показники C _max і AUC->∞ зросли до 75 % і 81 % відповідно.

Після внутрішньовенної дози 100 мг/м ² , яку вводили інфузією протягом 3 годин 19 пацієнтам зі СК, середній показник C _max становив 1,530 нг/мл (інтервал 761-2,860 нг/мл), а середній показник AUC – 5,619 нг*год/мл (інтервал 2,609-9,428 нг*год/мл). Кліренс становив 20,6 л/год/м2 (інтервал 11-38 л/год/м2), а об'єм розподілу становив 291 л/м2 (інтервал 121-638 л/м2). Кінцевий період напіввиведення в середньому становив 23,7 години (в інтервалі 12-33 години).

Індивідуальна мінливість системного впливу паклітакселу була мінімальною. Не зареєстровано даних щодо акумуляції паклітакселу при проведенні множинних курсів лікування.

У дослідженнях in vitro зв'язування білків сироватки людини показано, що 89-98 % даного лікарського засобу є зв'язаним. Присутність циметидину, ранітидину, дексаметазону або дифенгідраміну не впливає на зв'язування білків паклітакселу.

Фармакокінетика метаболізму паклітакселу у людини ще повністю не з'ясована. Середні показники для кумулятивного сечового відновлення незміненого лікарського засобу становили від 1,3 до 12,6 % дози, вказуючи на обширний ненирковий кліренс. Печінковий метаболізм і кліренс жовчі можуть бути головними механізмами для диспозиції паклітакселу. Ймовірно, паклітаксел метаболізується перш за все ферментами цитохрому P450. Після введення радіоміченого паклітакселу, в середньому 26 %, 2 % і 6 % радіоактивності виводиться з каловими масами як 6a-гідроксипаклітаксел, 3'-p-гідроксипаклітаксел і 6a-3'-p-дигідроксипаклітаксел відповідно. Утворення вказаних гідроксильованих метаболітів каталізується CYP2C8, -3A4, а також -2C8 і -3A4 відповідно. Вплив ниркової або печінкової дисфункції на фармакокінетичні показники після інфузії паклітакселу протягом 3 годин формально не досліджували. Фармакокінетичні параметри, одержані від одного пацієнта, якому при гемодіалізі вводили інфузією 135 мг/м2 паклітакселу протягом 3 годин, були у межах інтервалу параметрів, визначених у пацієнтів, що не проходять гемодіаліз.

У клінічних випробуваннях, де паклітаксел і доксорубіцин вводили супутньо, розподіл і елімінація доксорубіцину та його метаболітів були пролонгованими. Загальний вміст доксорубіцину в плазмі крові був на 30 % вище, якщо паклітаксел вводили негайно після доксорубіцину, ніж після інтервалу 24 години між введенням лікарських засобів.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, жовтуватий, в'язкий розчин.

Термін придатності. 3 роки.

Після відкриття флакона: з мікробіологічної, хімічної і фізичної точки зору, даний продукт може зберігатися протягом максимум 28 днів при температурі 25 °C. Споживач несе відповідальність за тривалість зберігання та умови зберігання препарату після відкриття флакона.

Після розведення: показано, що розбавлений розчин для інфузій хімічно і фізично стабільний протягом 72 годин при температурі 25 °C.

Не слід зберігати розбавлені розчини в холодильнику.

З мікробіологічної точки зору, розбавлений розчин необхідно використати негайно.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °C.

Зберігати в оригінальній упаковці у захищеному від світла місці.

Упаковка.

По 5 мл (30 мг) або 16,7 мл (100 мг), або 50 мл (300 мг) препарату у скляних флаконах типу I, із бромбутиловою гумовою пробкою, вкритою ПТФЕ. По 1 флакону вміщують у коробці з картону пакувального.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

медак ГмбХ.

Місцезнаходження.

Феландштрассе 3, Д-20354 Гамбург, Німеччина.