Личный кабинет
ПЕРИНДОПРЕС табл. 8 мг №30
rx
Код товара: 541665
Производитель: Дарница (Украина, Киев)
2 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Периндопресс
Перидопрес
Место хранения:
Активное вещество: периндоприл;
1 таблетка содержит 4 мг или 8 мг периндоприль трет-бутиламин, соответствующий 3,338 мг или 6,676 мг периндоприла;
Вспомогательные ингредиенты: моногидрат лактозы; микрокристаллическая целлюлоза; гидрофобный коллоидный диоксид кремния; стеарат магния.
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физические и химические свойства: таблетки белые или почти белые, плановые формы с скошенным и риском.
Фармакотерапевтическая группа. Ингибиторы ангиотензина-конвертации фермента (ACE), монокомпонентные. Периндоприл. Код ATC C09A A04.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Периндоприл - ингибитор фермента, который преобразует ангиотензин I в ангиотензин II (ангиотензинско-преобразующий фермент - туз). Преобразование фермента или киназы - экзопептидаза, которая позволяет превратить ангиотензин I в ангиотензин II вазоконстриктор и вазодилатор брадикинина, вызывая распад к гептапуптыду неактивным. Ингибирование ACE приводит к снижению концентрации ангиотензина II в плазме крови, что повышает активность Renin в плазме (с механизмами обратной связи) и снижение секреции альдостерона. Поскольку ACE Inactivestes Bradykinin, ингибирование туза также приводит к повышению активности циркулирующих и местных систем калликреин-кинин (и, следовательно, также приводит к активации простагландинов). Этот механизм действия приводит к снижению ингибиторов ACE кровяного давления и частично отвечает за появление некоторых побочных эффектов (например, кашель).
Периндоприл трет-бутиламин действует через свой активный метаболит - периндопилат. Другие метаболиты не проявляют ингибирования активности ACE в экспериментальных условиях.
Гипертония.
Периндоприл эффективен в снижении артериального давления во всех степенях гипертонии: мягкий, умеренный и тяжелый; Сокращение систолического и диастолического артериального давления наблюдается у пациента в положении лежа и стоя.
Периндоприл снижает сопротивление периферических сосудов, что приводит к снижению артериального давления. В результате периферийный кровоток увеличивается, не влияя на сердечную скорость.
Как правило, повышает почечный кровоток, в то время как скорость гломерелярной фильтрации обычно не изменяется.
Максимальный антигипертензивный эффект развивается через 4-6 часов после разовой дозы и сохраняется не менее 24 часов, соотношение T / R (минимальная эффективность / максимальная эффективность в течение дня) периндоприл составляет 87-100%.
Артериальное давление быстро уменьшается. У пациентов, которые отреагировали на лечение, нормализация артериального давления происходит в течение месяца и не сохраняется без тахифилаксии.
В случае прекращения использования периндоприла эффект отмены не возникает.
Периндоприл уменьшает левую желудочку гипертрофии.
Клинические исследования показали, что периндоприл имеет свойства вазодилатора. Он улучшает эластичность крупных артерий и уменьшает соотношение толщины стены к просвету сосуда для небольших артерий.
Комбинированная терапия с тиазидной диуретической добавкой показывает синергетический эффект. Сочетание ингибитора ACE и диуретики тиазидов также снижает риск гипокалиемии, вызванного диуретиками.
Сердечная недостаточность.
Периндоприл трет-бутиламин облегчает работу сердца, уменьшая предварительно и потратить на сердце.
Исследования с участием пациентов с сердечной недостаточностью продемонстрировали:
уменьшение давления наполнения правых и левых желудочков;
уменьшить системное периферическое сопротивление;
Увеличение сердечного индекса и улучшение выхода сердца;
Увеличение регионального кровотока в мышечной инфаркте.
В ходе первого назначения сравнительных исследований 2 мг периндоприла у пациентов с сердечной недостаточностью мягким до умеренного до умеренного не было связано с каким-либо значительным снижением кровяного давления по сравнению с плацебо.
Фармакокинетика.
Поглощение.
После перорального администрирования периндоприл быстро поглощается, максимальная концентрация плазмы достигла в течение 1 часа. Период полураспада периндоприла в плазме составляет 1 час.
Периндоприл - пролекарства. 27% от общего объема полученного периндоприла определяются в крови как активным метаболитом - периндопрылату. В дополнение к активному метаболиту - периндоприлату, препарат образует 5 метаболитов, которые неактивны. Максимальная концентрация периндопрылату в плазме достигается через 3-4 часа после введения.
Еда еды Уменьшает преобразование периндоприла в периндоприлате, поэтому снижает свою биодоступность в качестве суточной дозы периндоприла трет-бутиламин, рекомендуется принимать один раз утром перед едой.
Существует линейная зависимость между дозой периндоприла и его концентрацией в плазме крови.
Распределение.
Объем распределения несвязанного периндоправления составляет приблизительно 0,2 л / кг. Связывание периндопрылату с белками плазмы составляет 20%, в основном - с ангиотензином преобразования фермента, но эта цифра зависит от дозы.
Разведение.
Периндопрат выводятся в моче. Последний период полураспада несвязной фракции составляет примерно 17 часов. Этап концентрации равновесия в плазме крови происходит через 4 дня с начала лечения.
Специальные группы пациентов.
Peryndoprylatu выпуск замедлился у пожилых пациентов и у пациентов с сердцем или почечной недостаточностью. Рекомендуемая корректировка дозировки у пациентов с почечной недостаточностью, включая степень недостаточности (оформление креатинина).
Peryndoprylatu Dielysis Clearance - 70 мл / мин.
Кинетика периндоприла варьируется у пациентов с циррозом печени: клиренс печени периндоприл уменьшается дважды. Однако количество формирования перпопригарирования не уменьшается. Следовательно, такие пациенты не нужно регулировать дозу.
Клинические характеристики.
Индикация.
Гипертония;
сердечная недостаточность;
профилактика рецидивирующего инсульта у пациентов с цереброваскулярными заболеваниями;
Профилактика сердечно-сосудистых мероприятий у пациентов с документированной стабильной болезнью коронарной артерии.
Долгосрочное лечение снижает риск инфаркта миокарда и сердечной недостаточности (согласно исследованию Europa).
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к активным веществам или к любому из наполнителей или любого другого ингибитора ACE;
- история ангиодиома после использования ингибитора ACE;
- идиопатическая или наследственная ангиодиода;
- Соискание препаратов, содержащих активное вещество алискирена у пациентов, страдающих от диабета или почечной недостаточности (уровень гломеренной фильтрации <60 мл / мин / 1,73 м 2) (см. Раздел «Особенности применения» и «взаимодействие с другими препаратами и другими Формы взаимодействия »);
- Беременный или планированный период беременности (см. Раздел «Беременность и лактация»).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Препараты, которые вызывают гиперкалиемию.
Некоторые препараты или терапевтические классы лекарств могут вызвать гиперкалиемию, такие как: алискирена, соли калия, бесперебойные диуретики, ингибиторы туз, антагонисты ангиотензина II, нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП), гепарин, иммуносупрессивный, такие как циклоспорин или такролиму триметоприм. Одновременное использование этих препаратов увеличивает риск гиперкалиемии.
Противопоказания (см. Раздел «Противопоказания») сопутствующее использование периндоприла с алискиреномыми пациентами, диабетиками или пациентами с нарушенной почечной функцией из-за повышенного риска гиперкалиемии, ухудшения почечной функции, сердечно-сосудистой заболеваемости и смертности и не рекомендуется (см. Раздел «Особенности применения») ко всем остальным группам пациентов.
Сопущенное использование ингибиторов ACE и блокаторов рецепторов ангиотензина. Опубликованные свидетельства того, что пациенты с установленным атеросклерозом, сердечной недостаточностью или диабетом дибетом целевого органа повреждение одновременное использование ингибиторов ACE и блокаторов рецепторов ангиотензина сопровождалось увеличением заболеваемости гипотензией, синкопе, гиперкалиемии и ухудшения почечной функции (включая острая почечная недостаточность) По сравнению с монотерапией наркотиками, которые влияют на систему ренин-ангиотензин-альдостерона. Двойная блокада (т. Е. Сочетание ингибиторов ACE с антагонистами рецептора ангиотензина II) может применяться в отдельных случаях и в тесном наблюдении функций почек, уровни калия и кровяным давлением.
Estramustyn. Повышенный риск неблагоприятных реакций, таких как ангионевротический отек (Anhioedema).
Разрешительные калийные диуретики (такие как триамтен, амилорид), калий. Возникновение гиперкалемии (в том числе летал), особенно у пациентов с почечной недостаточностью (аддитивный эффект хипкалиемичный). Вышеуказанные препараты не рекомендуются для одновременного использования с периндоприлом (см. Раздел «Особенности применения»). Однако если необходимо совместное введение вышеупомянутых веществ, они должны использоваться с осторожностью и проводить частый мониторинг плазменный калий.
Литий. При использовании с ингибиторами ACE могут быть обратимыми литиевые препараты увеличивают концентрацию лития в плазме крови и, следовательно, повышают риск токсичных эффектов. Не используйте препараты периндоприла с литием. Если доказана необходимость для такой цели, должна тщательно контролировать уровни лития в плазме крови (см. Раздел «Особенности применения»).
Сопутствующее использование, которое требует особого внимания.
Антидиабетические агенты (инсулин, пероральные гипогликемические агенты). Эпидемиологические исследования показывают, что одновременно использование ингибиторов ACE и гипогликемические препараты (инсулин, пероральные гипогликемические агенты) могут привести к увеличению эффекта снижения глюкозы с риском гипогликемии. Скорее всего, это явление может происходить в первые недели комбинированного лечения и у пациентов с почечной недостаточностью.
Baclofen. Растущий антигипертензивный эффект. При необходимости следует контролировать кровяное давление и отрегулировать дозу антигипертензивных препаратов.
Диуретики. У пациентов, принимающих диуретики, и особенно тех, кто с нарушенной водой и электролитом метаболизмом, возможен чрезмерное снижение артериального давления после начала лечения ингибитором ACE. Вероятность гипотензивного эффекта снижается из-за прекращения диуретического, увеличения объема крови или потребления соли перед началом терапии периндоприла трет-бутиламина. Лечение должно начинаться с низкой дозы и постепенно увеличивать его.
При гипертонии при предварительно спроектированном диуретике может вызвать отказ воды / электролиты, его следует прекратить перед лечением ингибитором ACE (в таких случаях принимающее мочегонное средство может быть добавлено со временем) или для назначения ингибитора ACE при низкой дозе с постепенным увеличивать.
В застойной сердечной недостаточности у пациентов, получающих диуретный прием ингибитора ACE, должен начинаться с минимальных доз, возможно, после снижения дозы диуретики.
В любом случае, вы должны контролировать функцию почек (креатинина в сыворотке) в первые недели лечения ингибитором ACE.
Калийно-бежевые диуретики (эплеренон, спиронолактон). Одновременное использование эплеренона или спиронолактона при дозах 12,5 мг до 50 мг низкодозным ингибитором ACE следует иметь в виду, что:
В случае несоблюдения рекомендаций по назначению этой комбинации существует риск гиперкалемии (возможно, смертельного) при лечении пациентов с сердечной недостаточностью класса II-IV от NYHA и доли выброса <40%, ранее обработанной с помощью Ингибитор ACE и диуретики петли;
Перед назначением этой комбинации следует обеспечить отсутствие гиперкалемии и почечной недостаточности;
Рекомендуется тщательный мониторинг и калиемийские Креатининемии еженедельно в течение первого месяца лечения и ежемесячно после этого.
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП), включая ацетилсалициловую кислоту ≥ 3 г / день. Можно ослабить антигипертензивный эффект во время одновременного использования ингибиторов ACE с НПВП, таких как ацетилсалициловая кислота при противовоспалительных дозах селективных НПВП COX-2. Сопущенное использование ингибиторов ACE и НПВП может увеличить риск ухудшения почечной функции, в том числе вероятность острой почечной недостаточности, повышенного уровня калия в плазме крови, особенно у пациентов с нарушением почечной функции в истории. Эта комбинация должна быть введена с осторожностью, особенно у пожилых пациентов. Пациенты должны восстановить водный баланс и должны обратить внимание на мониторинг функции почек сразу после назначения комбинированной терапии и периодически после этого.
Сопутствующее использование, которое требует некоторого внимания.
Антигипертензивные агенты и вазодилаторы. Сопущенное использование антигипертензивных агентов может увеличить гипотензивные эффекты периндоприла трет-бутиламина. Сопущенное использование с нитроглицерином и другими нитратами или другими вазодилататорами может способствовать дальнейшему снижению артериального давления.
Хлиптиный (ЛИНХЛИИПТЫН, SAKSAHLIPTYN, SYTAHLIPTYN, VILDAHLIPTYN). У пациентов, присвоенных комбинации комбинации хлиптыну и ингибиторов ACE могут увеличить риск анхиодемы, поскольку хлиптин уменьшает активность dypeptylpetydazy-IV (DPP- IV).
Сопутствующее использование определенных анестетиков, трициклических антидепрессантов или антюпсыхходных автомобилей с ингибиторами ACE может привести к дальнейшему снижению артериального давления (см. Раздел «Особенности применения»).
Симптомиметические средства могут ослабить антигипертензивное влияние ингибиторов ACE.
Золото. Реакция нитратоподибна (симптомы включают промывку лица, тошнота, рвоту и гипотензию) происходят редко у пациентов, получающих как ингибиторы ACE, включая периндоприл и инъекционные приготовления золота (натриевый амотиомалат).
Особенности приложения.
Стабильная ишемическая болезнь сердца.
Если первый месяц лечения периндоприла испытал эпизод нестабильной стенокардии (любой степени тяжести), вы должны тщательно взять коэффициент риска / выгоды, прежде чем решить, следует ли продолжать лечение.
Гипотензия.
Приемных ингибиторов ACE может снизить кровяное давление. Симптоматическая гипотензия наблюдается редко у пациентов с неосложненной гипертонией и скорее всего у пациентов с гиповолемией в тех, кто принимает диуретики, находятся на рационе с ограничением количества соли у пациентов на диализах, у пациентов с диареей или рвотой, или у пациентов с рензозалезным Сильная гипертония (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими формами взаимодействия» и «побочные реакции»). Симптоматическая гипотензия более вероятна у пациентов с симптоматической сердечной недостаточностью и сопутствующей почечной недостаточностью или нет. Появление симптоматической гипотензии, скорее всего, у пациентов с более тяжелой сердечной недостаточностью, которые принимают высокие дозы диуретики петли, гипонатриемии с историей почечной недостаточности или функциональной природы. Чтобы уменьшить риск симптоматической гипотензии в начале терапии, а при выборе дозы для пациентов должен находиться под тесном медицинским наблюдением (см. Раздел «Дозировка и администрирование» и «побочные реакции»). Эти же предупреждения предназначены для пациентов с ишемическими сердечными заболеваниями или цереброваскулярными заболеваниями, в которых чрезмерное снижение артериального давления может привести к сердечному приступу или инсульту.
В случае гипотонии пациент должен давать горизонтальное положение и при необходимости - вводить внутривенно на 0,9% (9 мг / мл) хлорида натрия. Переходная гипотензия не является противопоказанием для дальнейшего использования лекарственных средств, которые обычно могут использоваться без каких-либо препятствий после восстановления объема крови и повышенного кровяного давления.
У некоторых пациентов с застойной сердечной недостаточностью с нормальным или низким кровным давлением периндоприл трет-бутиламин может вызвать дополнительное снижение системного кровяного давления. Этот эффект ожидается и обычно не требует прекращения препарата. Если гипотензия становится симптоматической, может быть необходимо уменьшить дозу или прекращение препарата.
Стеноз аортального та мітрального клапанів/гіпертрофічна кардіоміопатія.
Як і інші інгібітори АПФ, периндоприлу трет-бутиламін слід призначати з обережністю пацієнтам зі стенозом мітрального клапана або обструкцією виходу з лівого шлуночка (аортальний стеноз або гіпертрофічна кардіоміопатія).
Ниркова недостатність.
У разі ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) початкову дозу периндоприлу слід призначати відповідно до кліренсу креатиніну пацієнта (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), а далі – залежно від відповіді пацієнта на лікування. Моніторинг калію та креатиніну є звичайним стандартом для таких пацієнтів (див. розділ «Побічні реакції»).
У пацієнтів із симптоматичною серцевою недостатністю артеріальна гіпотензія, що виникає на початку застосування інгібіторів АПФ, може призвести до порушення функції нирок, у деяких випадках – із виникненням гострої ниркової недостатності, яка зазвичай є оборотною.
У деяких пацієнтів з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії єдиної нирки при застосуванні інгібіторів АПФ спостерігалося збільшення рівнів сечовини крові та креатиніну у сироватці крові, які зазвичай поверталися до норми після припинення лікування. Це особливо стосується пацієнтів із нирковою недостатністю. При наявності супутньої реноваскулярної гіпертензії ризик виникнення тяжкої артеріальної гіпотензії та ниркової недостатності підвищується. Лікування таких пацієнтів слід розпочинати під ретельним спостереженням лікаря, з маленьких доз та з обережною титрацією доз.
З огляду на вищесказане лікування діуретиками може сприяти виникненню артеріальної гіпотензії, тому їх потрібно відмінити та проводити моніторинг функції нирок у перші тижні лікування периндоприлу трет-бутиламіном.
У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких до початку лікування не було виявлено реноваскулярних захворювань, розвивалося підвищення сечовини крові та креатиніну сироватки крові, зазвичай незначне та тимчасове, особливо коли периндоприлу трет-бутиламін призначали одночасно з діуретиком. Але це більш характерно для пацієнтів з уже існуючою нирковою недостатністю. Може стати необхідним зниження дози та/або відміна діуретика, та/або периндоприлу трет-бутиламіну.
Пацієнти, які знаходяться на гемодіалізі.
У пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі з використанням високопроточних поліакрилових мембран та приймають супутню терапію інгібіторами АПФ, виникали реакції анафілактичного типу. Тому для таких пацієнтів необхідно прийняти рішення щодо використання іншого типу діалізних мембран або іншого класу антигіпертензивних лікарських засобів.
Пацієнти після трансплантації нирки.
Досвід щодо призначення периндоприлу трет-бутиламіну пацієнтам після нещодавно перенесеної операції з трансплантації нирки відсутній.
Гіперчутливість/ангіоневротичний набряк.
Повідомлялося про рідкісні випадки виникнення ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані у пацієнтів під час застосування інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу трет-бутиламіну (див. розділ «Побічні реакції»). Це може статися будь-коли під час лікування. У таких випадках необхідно терміново відмінити лікарський засіб і встановити відповідний нагляд за станом пацієнта до повного зникнення симптомів. У тих окремих випадках, коли набряк розповсюджується лише у зоні обличчя та губ, стан пацієнта, як правило, покращується без лікування. Призначення антигістамінних лікарських засобів може бути корисним для зменшення симптомів.
Ангіоневротичний набряк, пов'язаний з набряком гортані, може призвести до летальних наслідків. У випадках, коли набряк розповсюджується на язик, голосову щілину або гортань, що спричиняє обструкцію дихальних шляхів, необхідне термінове проведення невідкладної терапії, яка може включати введення адреналіну та/або забезпечення прохідності дихальних шляхів. Пацієнтам слід знаходитись під ретельним медичним наглядом до повного зникнення симптомів, що виникли, та стабілізації стану.
Пацієнти, які в анамнезі мали ангіоневротичний набряк, що не був пов'язаний з прийомом інгібітору АПФ, знаходяться у групі підвищеного ризику щодо виникнення ангіоедеми під час прийому інгібітору АПФ (див. розділ «Протипоказання»).
Повідомлялося про рідкісні випадки виникнення інтестинального ангіоневротичного набряку у пацієнтів під час лікування інгібіторами АПФ. У таких пацієнтів спостерігався абдомінальний біль (з нудотою або блюванням чи без них); у деяких випадках не спостерігалося попереднього ангіоневротичного набряку обличчя та рівень С-1 естерази був у нормі. Діагноз інтестинального ангіоневротичного набряку був встановлений під час комп'ютерної томографії черевної порожнини або ультразвукового дослідження, або під час хірургічного втручання. Після відміни інгібітору АПФ симптоми ангіоневротичного набряку зникали. Інтестинальний ангіоневротичний набряк необхідно виключити під час проведення диференційного діагнозу у пацієнтів з абдомінальним болем, які приймають інгібітори АПФ.
Анафілактоїдні реакції під час плазмаферезу ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ).
Рідко у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення плазмаферезу ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) з використанням декстрансульфату можуть виникнути небезпечні для життя анафілактоїдні реакції. Розвитку анафілактоїдних реакцій можна уникнути, якщо перед проведенням кожного плазмаферезу тимчасово припиняти лікування інгібіторами АПФ.
Анафілактоїдні реакції під час десенсибілізуючої терапії.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час десенсибілізуючого лікування лікарськими засобами, що містять бджолину отруту, можуть виникати анафілактоїдні реакції. Цих реакцій можна уникнути при тимчасовому припиненні застосування інгібітору АПФ, але реакції можуть виникнути знову при необережному проведенні провокаційних проб.
Печінкова недостатність.
Випадки, коли на тлі прийому інгібітору АПФ розвивається синдром, що починається з холестатичної жовтяниці та прогресує у швидкоплинний некроз печінки та іноді летальний наслідок, виникають рідко. Механізм розвитку даного синдрому невідомий. Пацієнтам, у яких розвинулася жовтяниця або значне підвищення печінкових ферментів на тлі прийому інгібітору АПФ, необхідно припинити його застосування та пройти відповідне медичне обстеження і отримати лікування (див. розділ «Побічні реакції»).
Нейтропенія/агранулоцитоз/тромбоцитопенія/анемія.
Серед пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, було зареєстровано випадки нейтропенії/агранулоцитозу, тромбоцитопенії та анемії. У пацієнтів з нормальною функцією нирок та при відсутності інших факторів ризику нейтропенія виникає рідко. Периндоприл слід призначати дуже обережно пацієнтам з колагенозами, під час терапії імуносупресорами, алопуринолом або прокаїнамідом або при поєднанні цих обтяжуючих факторів, особливо на тлі існуючого порушення функції нирок. Іноді у вищезазначених пацієнтів можуть розвиватися серйозні інфекції, які у поодиноких випадках не відповідають на інтенсивну антибіотикотерапію. Якщо периндоприл призначати таким пацієнтам, рекомендовано періодично контролювати кількість лейкоцитів крові та пацієнти мають знати, що необхідно сповіщати про будь-який прояв інфекційного захворювання (біль у горлі, пропасницю).
Расовий фактор.
Інгібітори АПФ частіше спричиняють виникнення ангіоневротичного набряку у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Як і інші інгібітори АПФ, периндоприл менш ефективно знижує артеріальний тиск у пацієнтів негроїдної раси, ніж у пацієнтів інших рас. Що, можливо, пояснюється низьким рівнем реніну у крові пацієнтів з артеріальною гіпертензією з популяції афро-американців.
Кашель.
Повідомлялося про виникнення кашлю на тлі терапії інгібіторами АПФ.
За характеристиками кашель є непродуктивним, стійким та припиняється після відміни лікарського засобу. Кашель, спричинений прийомом інгібіторів АПФ, потрібно враховувати під час проведення диференційного діагнозу кашлю.
Хірургічне втручання/анестезія.
Лікарський засіб може блокувати вторинне утворення ангіотензину ІІ у відповідь на компенсаторне вивільнення реніну у пацієнтів при хірургічному втручанні або під час проведення анестезії лікарськими засобами, що спричиняють гіпотензію. Лікарський засіб слід відмінити за один день до хірургічного втручання. У разі виникнення артеріальної гіпотензії, якщо вважається, що вона спричинена зазначеним механізмом, стан хворого можна нормалізувати шляхом збільшення об'єму циркулюючої крові.
Гіперкаліємія.
У деяких пацієнтів на тлі прийому інгібіторів АПФ, у тому числі периндоприлу, відзначалося збільшення концентрації калію у сироватці крові. До факторів ризику виникнення гіперкаліємії належать ниркова недостатність, погіршення функції нирок, вік (понад 70 років), цукровий діабет, інтеркурентні стани, такі як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз та одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків (наприклад спіронолактону, еплеренону, триамтерену або амілориду), харчових добавок, що містять калій, або замінників солі з калієм, або інших лікарських засобів, які спричинюють підвищення концентрації калію в сироватці крові (наприклад гепарину). Застосування харчових добавок, що містять калій, калійзберігаючих діуретиків або замінників солі з калієм, особливо пацієнтам із порушенням функції нирок, може призвести до значного підвищення рівня калію у сироватці крові. Гіперкаліємія може спричинити серйозну, іноді летальну аритмію. Якщо одночасне застосування периндоприлу та будь-якої з вищезазначених речовин вважається доречним, їх слід застосовувати з обережністю та з частим моніторингом рівня калію в сироватці крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти, хворі на цукровий діабет.
Пацієнтам, хворим на цукровий діабет, які приймають пероральні цукрознижувальні засоби або отримують інсулін, необхідно ретельно контролювати рівень глікемії протягом першого місяця терапії інгібіторами АПФ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Літій.
Одночасне застосування літію та периндоприлу зазвичай не рекомендоване (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Калійзберігаючі лікарські засоби, харчові добавки, що містять калій або замінникі солі з калієм.
Одночасне застосування периндоприлу з калійзберігаючими лікарськими засобами або харчовими добавками, що містять калій, не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Подвійна блокада ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС).
Наявні повідомлення щодо виникнення артеріальної гіпотензії, непритомності, інсульту, гіперкаліємії та порушення функції нирок (у т.ч. гострої ниркової недостатності), особливо при одночасному прийомі лікарських засобів, що впливають на РААС. Комбінація інгібітору АПФ (іАПФ) з блокатором рецепторів ангіотензину ІІ (БРА) або з аліскіреном, враховуючи подвійну блокаду ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, не рекомендована.
Пацієнтам, хворим на цукровий діабет, або з нирковою недостатністю (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м 2 ) одночасне застосування з аліскіреном протипоказане (див розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Допоміжні речовини.
Цей лікарський засіб містить 59,0/118,0 мг лактози моногідрату. З обережністю застосовувати хворим на цукровий діабет. Пацієнтам з рідкою спадковою непереносимістю галактози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози, недостатністю лактази Лаппа не рекомендується приймати периндоприлу трет-бутиламін.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Застосування інгібіторів АПФ протипоказане у період вагітності (див. розділ «Протипоказання»). Лікарський засіб не можна застосовуватися вагітними або жінками, які планують завагітніти. Якщо під час лікування підтверджується вагітність, застосування лікарського засобу необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосування вагітним.
Епідеміологічні дані щодо ризику виникнення тератогенного ефекту внаслідок прийому інгібіторів АПФ під час І триместру вагітності не остаточні, тому незначного підвищення ризику не можна виключати. Відомо, що прийом інгібіторів АПФ під час ІІ та ІІІ триместрів вагітності призводить до фетотоксичності та неонатальної токсичності.
Якщо жінка приймала інгібітор АПФ під час ІІ триместру вагітності, дитині рекомендовано провести ультразвукове дослідження функції нирок та кісток черепа. Новонароджені, матері яких приймали інгібітори АПФ у період вагітності, мають знаходитися під ретельним наглядом через можливість виникнення артеріальної гіпотензії.
Годування груддю. Не рекомендується застосування периндоприлу трет-бутиламіну у період годування груддю у зв'язку з відсутністю даних щодо його проникнення у грудне молоко. У період годування груддю бажано призначити альтернативне лікування із більш дослідженим профілем безпеки, особливо у період годування новонародженого або недоношеного немовляти.
Фертильність. Вплив на репродуктивну здатність або фертильність відсутній.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Периндоприлу трет-бутиламін не проявляє прямого впливу на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами. Але у деяких пацієнтів можуть виникати індивідуальні реакції, пов'язані зі зниженням артеріального тиску, особливо на початку лікування або при одночасному застосуванні з іншими антигіпертензивними лікарськими засобами. Як результат, здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами може бути зниженою.
Спосіб застосування та дози.
Для перорального застосування.
Таблетки Періндопрес ® по 4 мг та по 8 мг можна ділити навпіл для досягнення дози 2 мг та 4 мг.
Таблетки рекомендовано приймати 1 раз на добу вранці перед їдою.
Дозу підбирати індивідуально, залежно від показників артеріального тиску (див. розділ «Особливості застосування»).
Артеріальна гіпертензія.
Периндоприлу трет-бутиламін можна призначати як монотерапію або у комбінації з лікарськими засобами інших класів антигіпертензивних засобів.
Рекомендована початкова доза становить 4 мг 1 раз на добу вранці.
Пацієнти з високою активністю ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (особливо пацієнти з реноваскулярною гіпертензією, порушенням водно-електролітного балансу, серцевою декомпенсацією або тяжкою гіпертензією) можуть зазнати надмірного зниження артеріального тиску після прийому першої дози. Таким пацієнтам рекомендується розпочинати лікування з дози 2 мг та початок терапії проводити під наглядом лікаря.
Дозу можна підвищити до 8 мг 1 раз на добу через 1 місяць лікування.
На початку застосування периндоприлу трет-бутиламіну можливе виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії; це ймовірніше у пацієнтів, які одночасно приймають діуретики. Таким пацієнтам розпочинати лікування периндоприлом слід з обережністю, оскільки у них може бути дефіцит води та/або солі.
Якщо це можливо, слід припинити прийом діуретика за 2-3 дні до початку терапії периндоприлу трет-бутиламіном (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнтам з артеріальною гіпертензією, яким не можна припинити застосування діуретиків, лікування слід розпочинати з дози 2 мг. У таких пацієнтів слід контролювати функцію нирок та рівень калію у сироватці крові. Подальше підвищення дози периндоприлу трет-бутиламіну слід здійснювати залежно від показників артеріального тиску. У разі необхідності терапію діуретиком можна відновити.
Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг, яка може бути підвищена до 4 мг через 1 місяць лікування, а потім, у разі необхідності, до 8 мг з урахуванням функції нирок (див. таблицю 1).
Серцева недостатність.
Пацієнтам із серцевою недостатністю, яким периндоприлу трет-бутиламін зазвичай слід призначати одночасно з діуретиком, що виводить калій, та/або дигоксином, та/або β-блокатором, лікування рекомендовано розпочинати під ретельним медичним наглядом та з початкової дози 2 мг, яку слід приймати вранці. Через 2 тижні за умови доброї переносимості дозу підвищувати до 4 мг 1 раз на добу. Дозу підбирати індивідуально, залежно від клінічного стану пацієнта.
Пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю та іншим пацієнтам з групи високого ризику (пацієнти із порушенням функції нирок та тенденцією до порушень рівня електролітів, пацієнти, які отримують одночасну терапію діуретиками та/або вазодилататорами) лікування слід розпочинати під ретельним медичним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»).
У пацієнтів з високим ризиком виникнення симптоматичної артеріальної гіпотензії, а саме – пацієнтів з дефіцитом електролітів, з гіпонатріємією або без неї, пацієнтів із гіповолемією або тих, хто отримував інтенсивну терапію діуретиками, слід провести корекцію вищезазначених станів, якщо можливо, до призначення лікарського засобу. Артеріальний тиск, функцію нирок та рівень калію у сироватці крові потрібно ретельно контролювати як до, так і під час лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Запобігання виникненню повторного інсульту у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями.
Рекомендована початкова доза становить 2 мг (½ таблетки лікарського засобу Періндопрес ® 4 мг) 1 раз на добу вранці. Після 2 тижнів лікування дозу збільшувати до 4 мг (1 таблетка лікарського засобу Періндопрес ® 4 мг) 1 раз на добу вранці.
Якщо після 2 тижнів лікування лікарським засобом Періндопрес ® 4 мг пацієнт потребує додаткового контролю артеріального тиску, можна призначити індапамід у дозі 1 таблетка на добу. Лікування можна розпочинати будь-коли у термін від 2 тижнів до кількох років після первинного інсульту.
Запобігання серцево-судинним ускладненням у пацієнтів з документально підтвердженою стабільною ішемічною хворобою серця.
Лікування розпочинати з лікарського засобу Періндопрес ® 4 мг (1 таблетка на добу вранці). Через 2 тижні за умови доброї переносимості та з урахуванням функції нирок дозу слід підвищувати до 8 мг.
Пацієнтам літнього віку лікування слід розпочинати з дози 2 мг (½ таблетки лікарського засобу Періндопрес ® 4 мг) 1 раз на добу вранці; через тиждень дозу підвищувати до 4 мг (1 таблетка лікарського засобу Періндопрес ® 4 мг); через 2 тижні з урахуванням функції нирок дозу підвищувати до 8 мг (Періндопрес ® 8 мг, 1 таблетка на добу) (див. Таблицю 1). Підвищення дози можливе тільки за умови доброї переносимості попередньої дози.
Особливі групи пацієнтів.
Дозування для пацієнтів із нирковою недостатністю має базуватися на кліренсі креатиніну, як зазначено у таблиці 1.
Таблиця 1.
Підбір доз при нирковій недостатності
Кліренс креатиніну (мл/хв) | Рекомендоване дозування |
Cl CR ≥ 60 | 4 мг на добу |
30 < Cl CR < 60 | 2 мг на добу |
15 < Cl CR < 30 | 2 мг через добу |
Пацієнти, які перебувають на гемодіалізі 1 | |
Cl CR < 15 | 2 мг у день проведення діалізу |
1 Діалізний кліренс периндоприлату 70 мл/хв. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, дозу слід приймати після проведення гемодіалізу.
Пацієнти з печінковою недостатністю.
Пацієнти з печінковою недостатністю не потребують підбору дози лікарського засобу (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Діти .
Ефективність та безпеку застосування дітям не вивчали, тому периндоприлу трет-бутиламін призначати дітям не рекомендується.
Передозування.
Інформації про передозування периндоприлу недостатньо. Симптоми, пов'язані з передозуванням інгібіторів АПФ, можуть бути такими: артеріальна гіпотензія, циркуляторний шок, порушення електролітного балансу, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, пальпітація, брадикардія, запаморочення, тривожність, кашель тощо.
При передозуванні рекомендується внутрішньовенне введення розчину натрію хлориду 0,9 % (9 мг/мл). У разі виникнення артеріальної гіпотензії пацієнту необхідно надати горизонтального положення з низьким узголів'ям. У разі можливості слід забезпечити пацієнту інфузії ангіотензину ІІ та/або внутрішньовенне введення катехоламінів. Периндоприл можна видалити із системного кровообігу за допомогою гемодіалізу (див. розділ «Особливості застосування»). У разі виникнення резистентної до лікування брадикардії показане застосування штучного водія ритму. Необхідно встановити постійний моніторинг за основними показниками життєдіяльності, концентрацією електролітів та креатиніну у сироватці крові.
Побічні реакції.
Профіль безпеки периндоприлу відповідає профілю безпеки інгібіторів АПФ.
Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися під час застосування периндоприлу у ході клінічних досліджень, є: запаморочення, головний біль, парестезії, вертиго, порушення зору, дзвін у вухах, артеріальна гіпотензія, кашель, задишка, біль у животі, запор, діарея, спотворення смаку (дисгевзія), диспепсія, нудота, блювання, свербіж, шкірні висипання, судоми м'язів, астенія.
При застосуванні периндоприлу під час клінічних досліджень та в післяреєстраційний період спостерігалися побічні ефекти, зазначені нижче, з такою частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1/100), рідко (≥ 1/10000, <1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна визначити згідно з наявною інформацією).
Таблиця 2.
MedDRA Класи систем органів | Побічні реакції | Частота |
З боку органів зору | Порушення зору | Часто |
З боку органів слуху та вестибулярного апарату | Дзвін у вухах | Часто |
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння | Кашель | Часто |
Задишка | Часто | |
Бронхоспазм | Нечасто | |
Еозинофільна пневмонія | Очень редко | |
Риніт | Очень редко | |
З боку шлунково-кишкового тракту | Біль у животі | Часто |
Запор | Часто | |
Діарея | Часто | |
Спотворення смаку (дисгевзія) | Часто | |
Диспепсія | Часто | |
Нудота | Часто | |
Блювання | Часто | |
Сухість у роті | Нечасто | |
Панкреатит | Очень редко | |
З боку печінки і жовчовивідних шляхів | Цитолітичний або холестатичний гепатит (див. розділ «Особливості застосування») | Очень редко |
З боку нирок та сечовидільної системи | Ниркова недостатність | Нечасто |
Гостра ниркова недостатність | Очень редко | |
З боку обміну речовин, метаболізму | Гіпоглікемія (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») | Нечасто |
Гіперкаліємія, яка зникає після відміни лікарського засобу (див. розділ «Особливості застосування») | Нечасто | |
Гіпонатріємія | Нечасто | |
З боку нервової системи | Запаморочення | Часто |
Головная боль | Часто | |
Парестезія | Часто | |
Вертиго | Часто | |
Сонливість | Нечасто | |
Непритомність | Нечасто | |
Сплутаність свідомості | Очень редко | |
З боку психіки | Зміни настрою | Нечасто |
Порушення сну | Нечасто | |
З боку серця | Пальпітація | Нечасто |
Тахікардія | Нечасто | |
Стенокардія (див. розділ «Особливості застосування») | Очень редко | |
Аритмія | Очень редко | |
Інфаркт міокарда може виникати внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з високим ризиком (див. розділ «Особливості застосування») | Очень редко | |
З боку судинної системи | Гіпотензія (та пов'язані з нею симптоми) | Часто |
Васкуліт | Нечасто | |
Інсульт може виникати внаслідок надмірного зниження артеріального тиску у пацієнтів з високим ризиком (див. розділ «Особливості застосування») | Очень редко | |
З боку крові та лімфатичної системи | Еозинофілія | Нечасто |
Агранулоцитоз або панцитопенія | Очень редко | |
Зниження рівня гемоглобіну та гематокриту | Очень редко | |
Лейкопенія/нейтропенія | Очень редко | |
Гемолітична анемія у пацієнтів з уродженою недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (див. розділ «Особливості застосування») | Очень редко | |
Тромбоцитопенія | Очень редко | |
З боку імунної системи | Реакції гіперчутливості, включаючи анафілактоїдні реакції (див. розділ «Особливості застосування») | Нечасто |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Свербіж | Часто |
Шкірні висипання | Часто | |
Кропив'янка (див. розділ «Особливості застосування») | Нечасто | |
Ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, слизових оболонок, язика, голосової щілини та/або гортані (див. розділ «Особливості застосування») | Нечасто | |
Реакції фоточутливості | Нечасто | |
Пемфігоїд | Нечасто | |
Гіпергідроз | Нечасто | |
Мультиформна еритема | Очень редко | |
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини | Судоми м'язів | Часто |
Артралгія | Нечасто | |
Міалгія | Нечасто | |
З боку репродуктивної системи та функції молочних залоз | Еректильна дисфункція | Нечасто |
Загальні розлади | Астенія | Часто |
Біль у грудній клітці | Нечасто | |
Нездужання | Нечасто | |
Периферичні набряки | Нечасто | |
Гіпертермія | Нечасто | |
Лабораторні показники | Підвищення рівня сечовини у крові | Нечасто |
Підвищення креатиніну у плазмі крові | Нечасто | |
Підвищення рівня білірубіну у плазмі крові | Рідко | |
Підвищення рівня печінкових ферментів | Рідко | |
Ушкодження, отруєння та ускладнення прийому | Падіння | Нечасто |
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу важливо. Це дасть змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик. Медичним працівникам було рекомендовано повідомляти про підозрювані побічні реакції через національні системи повідомлень.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Таблетки по 4 мг або по 8 мг. По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 3 контурні чарункові упаковки в пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13
ПЕРИНДОПРИЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа