Личный кабинет
ПОДАГРАТ табл. 80мг №28
Код товара: 678734
Производитель: Rontis Hellas Medical and Pharmaceutical Products (Греция)
7 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 22.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Сдаваться
Подаграт.
Место хранения:
Активный ингредиент: Фекостат;
1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит гемидрат Phobuxostat, эквивалентный Phebuxostat 80 мг или 120 мг;
Вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; Гидроксипропилцеллюлозная, гидроксипропилцеллюлоза, кроскаррелоз натрия, силиконовый диоксид коллоидный безводный, стеарат магния, поливиниловый спирт, тальк, диоксид титана (E 171), полиэтиленгликоль (E 171), полиэтиленгликоль, метакрилатный сополимер (тип a), желтый оксид железа (E 172), бикарбонат натрия.
Лекарственная форма.
Основная физика и химические свойства: капсул, подобные таблеткам, покрытые скорлупой пленки, от бледно-желтого до желтого, с тиснением «80» или «120» на одной стороне и гладко - с другой.
Фармакотерапевтическая группа.
Лекарства для лечения подагры. Лекарства, которые подавляют образование мочевой кислоты. Код ATH M04A A03.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия
Ученая кислота является конечным продуктом пуринового метаболизма у людей и формируется во время такой реакции: гипоксантин → ксантин → мочевая кислота. Ксантиноксидаза является катализатором обоих этапов этой реакции. ФЕБУКУКСТОСТА - это производное 2-арилиазола, терапевтический эффект которого связан с уменьшением концентрации мочевой кислоты в сыворотке путем селективного ингибирования ксантиновой оксидазы. FebuxoStosta - мощная и селективная нешюрическая ингибитор ксантинсидазы (NP-Sixo), его ki (постоянная ингибирования) in vitro составляет менее 1 наномола. Доказано, что фанковская стойка в значительной степени ингибируется активностью окисленного, так и восстановленной формы ксантинной оксидазы. В терапевтических концентрациях FeBuxostat не препятствует другим ферментам, участвующим в пурином или пиримидинах, таких как гуанинджезамамин, гипоссинциянин фосфорбосилтрасферзаза, отортонная фосфосфориаза, однофосфатная декарбоксилаза оротина или фосфорилаза.
Клиническая эффективность и безопасность
Подарок
Эффективность Фекостата была продемонстрирована в процессе трех поддерживающих фазовых исследований 3 (два вершины и фактов и дополнительных подтверждающих исследований), которые включали пациентов с гиперурицемией и сорт. В каждом из этих справочных исследований FeBuxostostat продемонстрировал лучшую способность снижать концентрацию мочевой кислоты в сыворотке и поддерживать ее на правильном уровне по сравнению с аллопуринолом.
Исследование APEX: Исследование FeBuxostat с алопуринолом и контролируемой плацебо-контролируемой эффективностью изучения фекокастата, вершины) длится 28 недель.
Исследования APEX показали статистически значимое преимущество в обеих группах лечения с помощью Pheobuxostat 80 мг 1 раз в день и фоупсостат 120 мг 1 раз в день по сравнению с группой лечения, получающей алопуринол в нормальной дозе 300 мг / 100 мг, в снижении Концентрация мочевой кислоты в сыворотке мочеиспускания ниже 6 мг / дл (357 мкмоль / л).
Исследование факта: Febuxostat Allopurinol Контролируемое испытание, факт) Исследование FeBuxostat (факт) Продолжительность 52 недели.
Исследование фактов показало статистически значимое преимущество в обеих группах лечения фенобоксоксостатом 80 мг 1 раз в день и фоупсостат 120 мг 1 раз в день по сравнению с группой лечения, получающей алопуринол в нормальной дозе 300 мг, в снижении и поддержании сыворотки Концентрация мочевой кислоты ниже 6 мг / дл (357 мкмоль / л).
Исследования подтверждают: подтверждает исследования 26 недель, которые проводились для оценки безопасности и эффективности фебокатата в дозах 40 мг и 80 мг по сравнению с аллопуринолом в дозах 300 мг и 200 мг для пациентов с поставляемыми и гиперурикемией.
Перспективно планируемый анализ этих расстройств данного пациента и функции почек в исследованиях подтверждения в исследовании подтверждения показал, что FeBuxostostoStically значительно более эффективно в снижении уровня мочевой кислоты в сыворотке до <6,0 мг / дл по сравнению с такими при использовании аллопуринола 300 мг / 200 мг у пациентов Пазы и нарушения функционирования почек от легкой до средней степени (65% пациентов в соответствии с изучением).
Последние долгосрочные исследования
Во время исследования забота по сравнению с результатами сердечно-сосудистых заболеваний при использовании фенобоксостата и аллопуринола у пациентов с игровыми и основными сердечно-сосудистыми заболеваниями в анамнезе, в том числе инфаркт миокарда, госпитализация для нестабильной стенокардии, процедуры реваскуляризации, вентиляции, инсульт, госпитализация на переходной основе Ишемическая атака, заболевания периферических сосудов или сахарный диабет с признаками микроангиопатий или макроангиопатий.
Частота летальных случаев от сердечно-сосудистых патологий была выше в группе фенобоксоксостата, чем алопуринол.
Частота летальных случаев по всем причинам также была выше в группе фенобоксоксостата, чем аллопуринол, которая была главным образом из-за более высокого уровня смертности от сердечно-сосудистых патологий в этой группе (см. Раздел «Особенности применения»).
Темпы принятой госпитализации по сердечной недостаточности, госпитализации на аритмии, которые не связаны с ишемией, венозными тромбоэмболическими событиями и госпитализацией на переходные ишемические атаки были сопоставимы с фенобоксостатом и аллопуринолом.
Фармакокинетика.
У здоровых добровольцев максимальная концентрация (S MAX) плазмы крови (MAX) и область в конце концентрации концентрации мочевой кислоты в плазме крови (AUC) увеличиваются пропорционально дозы после единого и многократного использования фенобоксатата в дозах 10 мг. до 120 мг. При применении фоупсостата в дозах от 120 мг до 300 мг увеличение AUC было больше, чем доза-прибыль. При приложении доз от 10 мг до 240 мг каждые 24 часа накопления фенобоксоксатата не отмечается. Предсказуемый средний терминал Halive (T 1/2 ) Phoutsostat составил примерно 5-8 часов.
Анализ популяции фармакокинетики / фармакодинамики в соответствии с данными, полученными с участием пациентов с гиперурицемией и канавками, используемыми Phobucasostat в дозах 40-240 мг 1 раз в день. В целом, значения фармакокинетических параметров Phoutsostat являются в соответствии со здоровыми лицами, указывающие на то, что здоровые лица представляют собой представитель оценки фармакокинетики / фармакодинамики препарата у пациентов с канавкой.
Поглощение
FebuxoStostat быстро (T max (время для достижения максимальной концентрации) 1,0-1,5 часа) и хорошо (не менее 84%) поглощается. Благодаря одноразовым и нескольким применением фебостата перорально в дозах 80 мг или 120 мг 1 раз в день MAX составляет 2,8-3,2 мкг / мл и 5,0-5,3 мкг / мл соответственно. Абсолютная биодоступность таблеток Phebuxostat не исследована.
С несколькими пероральными введением в дозе 80 мг 1 раз в день или с однократным применением в дозе 120 мг, в сочетании с жирной пищей с максимальным сниженным на 49% и 38%, а AUC - на 18% и 16 % соответственно. Однако это не сопровождалось клинически значимыми изменениями степени уменьшения уровней мочевой кислоты в сыворотке (с множественным применением в дозе 80 мг). Таким образом, Febuxostosta можно использовать независимо от еды.
Распределение
Прогнозируемый объем распределения в равновесии (V SS / F) для фенобоксоксостата варьируется в диапазоне 29 литров до 75 литров после перорального введения в дозе 10-300 мг. Степень связывания фебуспостата с белками плазмы крови (в основном с альбумином) составляет 99,2% и стабильна в диапазоне концентрации, что было достигнуто при использовании доз от 80 мг или 120 мг. Для активных метаболитов фоупсостата степень белков плазмы крови варьируется в диапазоне от 82% до 91%.
Метаболизм
Febuxostosta в значительной степени метаболизируется сопряженностью с участием ферментной системы мочеиспускательнойы (UDF-глюкуронилтрансферазы) и окисления с участием системы цитохрома P450 (CYP). В общей сложности 4 фармакологически активных гидроксильных метаболитов Phobuxostat, 3 из них были обнаружены в человеческой плазме. In vitro Исследования на микросхеме печени человека показали, что эти окисленные метаболиты образуются преимущественно под действием CYP1A1, CYP1A2, CYP2C8 или CYP2C9, в то время как фитипта глюкуронида образуется главным образом под действием UDF-глюкуронилтрансферазы 1А1, 1А8 и 1А9.
Разведение
Febuxostat выводится из организма через печень и почки. После употребления устного употребления 14 C-фенобоксоксостата в дозе 80 мг примерно на 49% выводили в виде неизменного фебуспостата (3%), ацилглюкуронида активного ингредиента (30%), его известных окисленных метаболитов и их сопряженных (13 %) и другие неизвестные метаболиты (3%). В дополнение к экскреции с мочой, приблизительно 45% доза выводились с калом в виде неизменного фебоуспостата (12%), ацилглюкоронида активного ингредиента (1%), его известных окисленных метаболитов и их сопряженных (25%) и других неизвестные метаболиты (7%).
Почечная недостаточность
С несколькими применением фобостата в дозе 80 мг не было никаких изменений в Max FeBuxostat у пациентов с почечной недостаточностью легкой, умеренной или тяжелой степени по сравнению с пациентами с нормальной функцией почек. Средняя общая AUC FeBuxostat увеличилась примерно в 1,8 раза от 7,5 мкг × H / мл у пациентов с нормальной почек до 13,2 мкг × Н / мл у пациентов с почечной недостаточностью тяжелой степени. C Max и AUC активных метаболитов были подняты в 2 и 4 раза соответственно. Однако пациенты с почечной недостаточностью легкой или умеренной степени корректировки дозы лекарственного средства не требуются.
Печеночная недостаточность
В многократном применении фенобоксоксостата в дозе 80 мг значительные изменения не отмечены с помощью MAX и AUC FeBuxostat и ее метаболитами у пациентов с печеночной недостаточностью (класс A на шкале Childa-Pew) и умеренным (класс в Childa-Pew Масштабирование) Степень по сравнению с людьми с нормальной функцией печени. Исследование применения лекарственного средства у пациентов с печеночной недостаточностью тяжелой степени (класс C на масштабе Childa-Pew) не проводилось.
Возраст
С несколькими устными приемами Фекостата не было никаких существенных изменений в AUC Febuxostat и ее метаболиты у пожилых пациентов по сравнению со здоровыми молодыми добровольцами.
Секс
С несколькими пероральными введением фекокастата с MAX и AUC FEBUXOSTAT женщины были соответственно на 24% и на 12% выше, чем мужчины. Однако MAX и AUC, скорректированные по весу тела, были похожи на обе группы. Коррекция дозы препарата в зависимости от пола не требуется.
Клинические характеристики.
Индикация.
Подарок 80 мг и 120 мг:
Подары показаны для лечения хронической гиперирицемии в заболеваниях, сопровождаемых укладкой кристаллов настраиваний (в том числе в присутствии тофумов и / или газированного артрита в настоящее время или в анамнезе).
Подарок 120 мг:
Подарки проявляются для профилактики и лечения гиперирицемии у взрослых пациентов, получающих химиотерапию для гематологических злокачественных новообразований с умеренным или высоким риском синдрома лизиса опухоли (SLP).
Лечебный продукт показан взрослыми к пациентам.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому другому вспомогательному веществу, упомянутому в разделе «Композиция».
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Меркаптопурин / азатиоприин
В соответствии с механизмом его действия, фаннологика подавляет ксантиновую оксидазу, поэтому его сопровождающее использование этих лекарственных средств не рекомендуется. Ингибирование ксантинной оксидазы PhobusoStat может привести к увеличению концентрации обоих препаратов в крови, которые могут вызвать токсическую реакцию (см. Раздел «Особенности применения»). Исследование взаимодействия фебокатата с лекарственными средствами (за исключением теофиллина), которые являются метаболизированными ксантоксидазой, не были проведены с участием людей.
Моделирование и моделирование анализа данных доклинического исследования на крысах указывает на то, что в случае одновременного введения дозы дозы меркаптопурина / азатиоприн дозы должны быть уменьшены до 20% или меньше, чем ранее назначенная доза (см. Раздел «Особенности применения»).
Исследование взаимодействия Phebuxostat во время другой цитотоксической химиотерапии не проводилось.
В процессе эталонного исследования пациенты с SLP принимают несколько схем химиотерапии, включая моноклональные антитела, предписали PhebuxoStat в дозе 120 мг в день. Однако во время этого исследования взаимодействие «лекарственного средства» и «лекарственное заболевание» не было исследовано. Следовательно, возможность взаимодействия с любыми цитотоксическими препаратами намеревалась совместима, нельзя исключать.
ROSIGLITAZON / Подложки CYP2C8
FeBuxostat - это слабый ингибитор CYP2C8 in vitro . В ходе исследований у здоровых добровольцев одновременное использование 120 мг фенобоксоксостата 1 раз в день и одноразовая устная принятая доза развития 4 мг не повлияло на фармакокинетику развития и ее метаболит N-демофриглитазона, который Демонстрирует, что Phoucasostat не является ингибитором CYP2C8 в ингибиторе Enzyme Vivo. Таким образом, одновременное введение фенобоксоксостата и ротиглитазона или других субстратов CYP2C8 не требует никакой коррекции дозы для этих лекарственных средств.
Теофиллин
Изучение взаимодействия феноксатата с участием здоровых добровольцев для оценки влияния подавления ксантинсидазы для повышения теофиллина в циркулирующей крови, наблюдаемая с другими ингибиторами ксантинсидазы. Результаты исследования показали, что при одновременном использовании феноксостата в дозе 80 мг 1 раз в день и одноразовая доза теофиллина 400 мг не было фармакокинетических взаимодействий или влияния на безопасность теофиллина. Таким образом, фанковкастат в дозе 80 мг может быть использован одновременно с теофиллином без особых оговорки. Нет данных об использовании Phobuxostat в дозе 120 мг.
Naproxen и другие ингибиторы глюкуронидации
Метаболизм фекокастата зависит от активности фермента UDF-глюкуронилтрансферазы. Лекарства, которые подавляют процесс глюкуронидации, например, НПВП и пробанецид, могут в теоретически влиять на вывод фенобоксоксостата. У здоровых добровольцев, в то время как одновременное использование фебокатата и 250 мг 250 мг 2 раза в день наблюдалось увеличение эффекта фебуспостата (C Max 28%, AUC - 41%, T 1/2 - 26%). В процессе клинических исследований использование Naproxen или других нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) / ингибиторов циклооксигеназы-2 (Cox-2) не сопровождалось любым клинически значимым увеличением побочных реакций.
FeBuxoStostat может использоваться одновременно с Proxx без регулировки их дозы.
Индукторы глюкуронидации
Мощные индукторы фермента UDF-глюкуронилтрансфераза могут усиливать обмен веществ и снижать эффективность фебокатата. У пациентов, которые используют мощные индукторы глюкуронидации, рекомендуется контролировать уровень мочевой кислоты в плазме крови через 1-2 недели после начала лечения. И наоборот, при заканчивании использования индукторов глюкуронидации можно увеличить уровень фебокатата в плазме крови.
Колхицин / индометацин / гидрохлоротиазид / варфарин
Febuxostosta может использоваться одновременно с колхицином или индометацином без регулировки дозы фебостата или активного ингредиента, который принимается одновременно.
Также не нужно менять дозу PhebuxoStat с одновременным использованием с гидрохлоротиазидом.
Одновременное использование Phobuxostat с варфарином не требует изменений в дозе последнего. Использование здоровых добровольцев фекокастата (80 мг или 120 мг 1 раз в день) с варфарином не повлияло на фармакокинетику последних. Одновременное использование с FeBuxostat также не влияла на международное нормализованное соотношение (MNV) и фактор-активность фактора VII.
Извините / подложки CYP2D6
Согласно данным, полученным in vitro , Febuxostosta является слабой ингибитором CYP2D6. В ходе исследований с участием здоровых добровольцев, получающих 120 мг Фекостата 1 раз в день, произошло увеличение мозги AUC (субстрата CYP2D6) в среднем на 22%, что указывает на слабое ингибирующее влияние фебостата в CYP2D6 в энзим in vivo . Таким образом, одновременное введение фенобоксоксостата с другими субстратами CYP2D6 не требует никакой коррекции дозы для этих препаратов.
Антациды
При одновременном пероральном введении с антацидами, содержащими гидроксид магния и гидроксидом алюминия, замедление поглощения фенобоксостата (около 1 часа) и уменьшение C Max на 32%, но значительное изменение в AUC не наблюдалось. Следовательно, FeBuxostat можно использовать с антацидными средствами.
Особенности приложения.
Сердечно-сосудистые заболевания
Лечение хронической гиперурикемии
Пациенты с ранее существующими основными сердечно-сосудистыми заболеваниями (например, инфаркт миокарда, инсульт или нестабильная стенокардия) следует избегать лечения фебокатата, за исключением случаев, когда нет других вариантов терапии.
В исследовании APEX и фактах в общей группе Фекостата по сравнению с группой алопуринол, количественное увеличение количества нарушений от сердечно-сосудистой системы (APTC)) (определение конечных точек в группе совместимых антитфруборбарных терапии (APTC ), в т. С летальным следствием из-за сердечно-сосудистых заболеваний, инфаркт миокарда без смертельного следствия, инсульт без смертельного следствия) (1,3 по сравнению с 0,3 случаями на 100 пациентов), в отличие от исследуемого исследования (см. Раздел Фармакодинамики). Частота порушень з боку серцево-судинної системи (APTC) за об'єднаними даними досліджень фази 3 (дослідження APEX, FACT та CONFIRMS) становила 0,7 порівняно із 0,6 випадків на 100 пацієнто-років. У рамках довгострокових досліджень продовження лікування частота зареєстрованих дослідниками серцево-судинних порушень за критеріями APTC становила 1,2 та 0,6 випадків на 100 пацієнто-років для фебуксостату та алопуринолу відповідно. Відмінності не були статистично значущими, причинно-наслідковий зв'язок між вказаними порушеннями та застосуванням фебуксостату був відсутній. Виявленими факторами ризику у таких пацієнтів була наявність в анамнезі таких захворювань, як атеросклероз та/або інфаркт міокарда, або застійна серцева недостатність.
У післяреєстраційному дослідженні CARES частота явищ MACE (важливі побічні серцево-судинні явища) була схожа у групах фебуксостату та алопуринолу (HR 1,03; 95 % ДІ 0,89–1,21), але спостерігався вищий рівень частоти летальних випадків від серцево-судинних захворювань (4,3 % проти 3,2 % пацієнтів; ЧСС 1,34; 95 % ДІ 1,03–1,73).
Профілактика і лікування гіперурикемії у пацієнтів із ризиком розвитку СЛП
Пацієнти, які отримують хіміотерапію з приводу гематологічних злоякісних захворювань з помірним або високим ризиком СЛП та застосовують лікарський засіб Подаграт, при наявності клінічних показань мають знаходитися під наглядом кардіолога.
Алергія на лікарський засіб/підвищена чутливість
У межах постмаркетингового застосування лікарського засобу були рідкісні повідомлення про серйозні алергічні реакції/реакції підвищеної чутливості, у тому числі небезпечного для життя синдрому Стівенса–Джонсона, токсичного епідермального некролізу та гострих анафілактичних реакцій/шоку. У більшості випадків такі реакції спостерігалися протягом першого місяця застосування фебуксостату. У кількох пацієнтів спостерігалися порушення функції нирок та/або підвищена чутливість до алопуринолу в анамнезі. Тяжкі реакції підвищеної чутливості, у тому числі реакція на лікарський засіб, що характеризується еозинофілією і системними симптомами (DRESS-синдром), у деяких випадках супроводжувалися підвищенням температури тіла, ематологічною, нирковою або печінковою недостатністю.
Пацієнти повинні бути проінформовані про ознаки та симптоми реакцій підвищеної чутливості/алергічних реакцій, а також за ними слід ретельно спостерігати щодо розвитку симптомів таких реакцій (див. розділ «Побічні реакції»). При появі серйозних алергічних реакцій/реакцій підвищеної чутливості, у тому числі синдрому Стівенса–Джонсона, застосування фебуксостату треба негайно припинити, оскільки раннє припинення застосування покращує прогноз. Якщо у пацієнта розвинулися алергічні реакції/реакції підвищеної чутливості, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона, та гостра анафілактична реакція/шок, то повторне призначення фебуксостату такому пацієнту протипоказано.
Загострення (напад) подагри
Лікування фебуксостатом слід розпочинати тільки після повного згасання гострої подагричної атаки. Початок лікування може спровокувати напади подагри за рахунок зміни рівня сечової кислоти у сироватці крові через вихід уратів із відкладень у тканинах. На початку лікування фебуксостатом рекомендується призначити НПЗП або колхіцин на термін не менше 6 місяців для профілактики нападів подагри.
При розвитку нападу подагри на тлі застосування фебуксостату лікування продовжують. Одночасно проводять відповідну індивідуальну терапію загострення подагри. При тривалому застосуванні фебуксостату частота та тяжкість нападів подагри зменшуються.
Відкладення ксантинів
У пацієнтів із прискореним утворенням уратів (наприклад, на тлі злоякісних захворювань та їхнього лікування або при синдромі Леша–Ніхана) можливе суттєве збільшення абсолютної концентрації ксантинів у сечі, що у рідкісних випадках супроводжується їхнім відкладенням у сечовивідних шляхах. Цього не спостерігалося в опорному клінічному дослідженні застосування фебуксостату при СЛП. Через обмеженість досвіду застосування фебуксостат не рекомендований пацієнтам із синдромом Леша–Ніхана.
Меркаптопурин/азатіоприн
Фебуксостат не рекомендується застосовувати пацієнтам, які одночасно отримують меркаптопурин/азатіоприн, оскільки інгібування ксантиноксидази фебуксостатом може спричинити підвищення концентрації меркаптопурину/азатіоприну в плазмі крові, що може призвести до сильної токсичності. Ніяких досліджень взаємодії у людей не проводилося.
Якщо комбінації не уникнути, рекомендується зменшити дозу меркаптопурину/азатіоприну. На основі моделювання та імітаційного аналізу даних доклінічного дослідження на щурах при одночасному застосуванні фебуксостату дозу меркаптопурину/азатіоприну слід зменшити до 20 % або менше попередньо призначеної дози, щоб уникнути можливих гематологічних впливів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтів слід ретельно контролювати, а дозу меркаптопурину/азатіоприну потрібно згодом коригувати на основі оцінки терапевтичної відповіді та настання можливих токсичних ефектів.
Пацієнти, які перенесли трансплантацію органів
Оскільки досвіду застосування фебуксостату у пацієнтів, які перенесли трансплантацію органів немає, призначення лікарського засобу цій категорії пацієнтів не показано.
Теофілін
Одночасне застосування фебуксостату у дозі 80 мг та теофіліну у дозі 400 мг одноразово не показало жодних фармакокінетичних взаємодій (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Фебуксостат у дозі 80 мг можна застосовувати у пацієнтів одночасно з теофіліном без ризику підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові. Даних щодо застосування фебуксостату у дозі 120 мг немає.
Порушення з боку печінки
За об'єднаними даними клінічних досліджень фази 3 у пацієнтів, які отримували фебуксостат, спостерігалися незначні відхилення від норми печінкових показників (5,0 %). Тому рекомендується перевіряти показники функції печінки до початку терапії фебуксостатом і періодично під час лікування за наявності клінічних показань.
Порушення з боку щитовидної залози
Під час довгострокових відкритих розширених досліджень у 5,5 % пацієнтів, які отримували фебуксостат протягом тривалого часу, спостерігалося підвищення показника ТТГ (>5,5 мкМО/мл). Тому фебуксостат слід з обережністю застосовувати пацієнтам із порушеннями функції щитовидної залози.
Лактоза
Лікарський засіб містить лактозу. У разі встановлення непереносимості деяких цукрів необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Дуже обмежений досвід застосування фебуксостату під час вагітності свідчить про відсутність будь-якого небажаного впливу на перебіг вагітності та здоров'я плода/новонародженої дитини. Результати досліджень на тваринах не вказують на існування якого-небудь прямого або опосередкованого шкідливого впливу лікарського засобу на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода та перебіг пологів. Потенційний ризик для людини невідомий. Фебуксостат не слід застосовувати під час вагітності.
Період годування груддю
Невідомо, чи проникає фебуксостат у грудне молоко людини. Дослідження на тваринах показали, що діюча речовина проникає у грудне молоко та виявляє негативний вплив на розвиток дитинчат, які вигодовуються цим молоком. Ризик для немовлят, які знаходяться на грудному вигодовуванні, не може бути виключений. Фебуксостат не слід застосовувати у період годування груддю.
Фертильність
Дослідження фертильності на тваринах при застосуванні у дозі 48 мг/кг/добу не виявили будь-якого дозозалежного небажаного впливу на фертильність. Дія фебуксостату на репродуктивну функцію людини невідома.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Були повідомлення про розвиток сонливості, запаморочення, парестезій та нечіткості зору на тлі застосування фебуксостату. Тому пацієнтам, які застосовують Подаграт, рекомендується бути обережним при керуванні автотранспортними засобами та роботі з іншими механізмами до того часу, поки вони не будуть впевнені у тому, що даний лікарський засіб не викликає вищезазначених побічних реакцій.
Спосіб застосування та дози.
Дозування
Подагра: Рекомендована доза фебуксостату становить 80 мг 1 раз на добу, застосовувати перорально, незалежно від вживання їжі. Якщо концентрація сечової кислоти в сироватці крові перевищує 6 мг/дл (357 мкмоль/л) після 2–4 тижнів лікування, слід розглянути підвищення дозування до 120 мг 1 раз на добу.
Ефект фебуксостату виявляється досить швидко, що робить можливим повторне визначення концентрації сечової кислоти в сироватці крові через 2 тижні. Метою лікування є зменшення концентрації сечової кислоти у сироватці крові та підтримка її на рівні менше 6 мг/дл (357 мкмоль/л).
Тривалість профілактики нападів подагри рекомендована не менше 6 місяців.
Синдром лізису пухлини: Рекомендована доза фебуксостату становить 120 мг 1 раз на добу, застосовувати перорально, незалежно від вживання їжі.
Застосування лікарського засобу Подаграт слід розпочинати за два дні до початку цитотоксичної терапії і продовжувати протягом щонайменше 7 діб, однак тривалість терапії можна подовжити до 9 діб відповідно до тривалості хіміотерапії та клінічної оцінки.
Пацієнти літнього віку
Корекція дози для пацієнтів літнього віку не потрібна.
Ниркова недостатність
У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) ефективність та безпеку застосування лікарського засобу вивчено недостатньо. Пацієнтам із порушеннями функції нирок легкого або помірного ступеня корекція дози не потрібна.
Печінкова недостатність
Дослідження ефективності та безпеки застосування фебуксостату у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за шкалою Чайлда–П'ю) не проводилося.
Подагра: Пацієнтам із порушеннями функції печінки легкого ступеня рекомендована доза становить 80 мг. Досвід застосування лікарського засобу у пацієнтів із порушеннями функції печінки помірного ступеня обмежений.
Синдром лізису пухлини: у процесі клінічних досліджень (фаза III) виключалися лише пацієнти із печінковою недостатністю тяжкого ступеня. Для пацієнтів, які були включені в дослідження, корекція дози у зв'язку із станом функції печінки була не потрібна.
Спосіб застосування
Для перорального застосування.
Лікарський засіб Подаграт застосовують перорально, незалежно від вживання їжі.
Діти.
Безпека та ефективність застосування фебуксостату дітям віком до 18 років не встановлені. Дані щодо застосування відсутні.
Передозування.
У разі передозування показана симптоматична та підтримуюча терапія.
Побічні реакції.
Загальний огляд профілю безпеки
Найчастішими побічними реакціями у клінічних дослідженнях (застосовувались дозування від 10 мг до 300 мг) та під час досвіду постмаркетингового застосування препарату у пацієнтів з подагрою були загострення (напади) подагри, порушення функції печінки, діарея, нудота, головний біль, висипання та набряки. Ці побічні реакції у більшості випадків мали легкий або помірний ступінь тяжкості. Під час досвіду постмаркетингового застосування були повідомлення про рідкісні випадки серйозних реакцій підвищеної чутливості на фебуксостат (деякі з них супроводжувалися системними реакціями) та про рідкісні явища раптової серцевої смерті.
У нижченаведеній таблиці зазначено побічні реакції, що виникають у пацієнтів при застосуванні фебуксостату, які класифіковані таким чином: часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до <1/100) та рідко (від ≥1/10000 до <1/1000).
Частота розвитку ґрунтується на даних досліджень та досвіду постмаркетингового застосування у пацієнтів із подагрою.
У межах кожної групи побічні реакції за частотою розвитку представлені у порядку зменшення ступеня тяжкості.
Побічні реакції, що спостерігалися за об'єднаними даними довгострокових досліджень та у рамках досвіду постмаркетингового застосування у пацієнтів із подагрою
З боку крові та лімфатичної системи | Рідко Панцитопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз* |
З боку імунної системи | Рідко Анафілактичні реакції*, підвищена чутливість до препарату* |
З боку ендокринної системи | Нечасто Підвищення рівня тиреостимулюючого гормону крові |
З боку органів зору | Рідко Нечіткість зору |
З боку харчування та обміну речовин | Часто *** Загострення (напади) подагри Нечасто Цукровий діабет, гіперліпідемія, зниження апетиту, збільшення маси тіла Рідко Зниження маси тіла, підвищення апетиту, анорексія |
З боку психіки | Нечасто Зниження лібідо, безсоння Рідко Нервозність |
З боку нервової системи | Часто Головний біль Нечасто Запаморочення, парестезії, геміпарез, сонливість, зміна смакового сприйняття, гіпестезія, гіпосмія |
З боку органів слуху та рівноваги | Рідко Шум у вухах |
З боку серцевої системи | Нечасто Фібриляція передсердь, посилене серцебиття, відхилення від норми на ЕКГ, блокада лівої ніжки пучка Гіса (див. розділ «Синдром лізису пухлини»), синусова тахікардія (див. розділ «Синдром лізису пухлини») Рідко Раптова зупинка сердця* |
З боку судинної системи | Нечасто Артеріальна гіпертензія, припливи, припливи з відчуттям жару, кровотечі (див. розділ «Синдром лізису пухлини») |
З боку дихальної системи | Нечасто Задишка, бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель |
З боку шлунково-кишкового тракту | Часто Діарея**, нудота Нечасто Біль у животі, здуття живота, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість у роті, диспепсія, запор, часті випорожнення, метеоризм, дискомфорт у шлунку або кишечнику Рідко Панкреатит, виразки в ділянці рота |
З боку печінки та жовчовивідних шляхів | Часто Порушення функції печінки** Нечасто Жовчнокам'яна хвороба Рідко Гепатит, жовтяниця*, печінкова недостатність* |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Часто Висипання (у тому числі різні окремі типи висипань з нижчою частотою виникнення, див. нижче) Нечасто Дерматит, кропив'янка, свербіж, зміна забарвлення шкіри, пошкодження шкіри, петехії, макулярні (плямисті) висипання, макулопапульозні висипання, папульозні висипання Рідко Токсичний епідермальний некроліз*, синдром Стівенса–Джонсона*, ангіоневротичний набряк*, реакції на препарат, що характеризуються еозинофілією та системними симптомами*, генералізовані висипання (серйозні)*, еритема, ексфоліативні висипання, фолікулярні висипання, везикульозні висипання, пустульозні висипання, сверблячі висипання*, еритематозні висипання, кореподібні висипання, алопеція, підвищена пітливість |
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини | Нечасто Біль у суглобах, артрит, біль у м'язах, скелетно-м'язовий біль, слабкість у м'язах, м'язові судоми, скутість м'язів, бурсит Рідко Рабдоміоліз*, скутість суглобів, скелетно-м'язова скутість |
З боку нирок та сечовивідних шляхів | Нечасто Ниркова недостатність, сечокам'яна хвороба, гематурія, полакіурія, протеїнурія Рідко Тубулоінтерстиціальний нефрит*, імперативні позиви до сечовипускання |
З боку репродуктивної системи та молочних залоз | Нечасто Еректильна дисфункція |
Загальні розлади та реакції в місці введення | Часто Набряки Нечасто Підвищена втомлюваність, біль у грудній клітці, відчуття дискомфорту у грудній клітці Рідко Спрага |
Результати досліджень | Нечасто Підвищення рівня амілази у крові, зменшення кількості тромбоцитів, зменшення кількості лейкоцитів у крові, зменшення кількості лімфоцитів у крові, підвищення рівня креатину в крові, підвищення рівня креатиніну у крові, зниження рівня гемоглобіну у крові, підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня тригліцеридів у крові, підвищення рівня холестерину в крові, зниження гематокриту, підвищення рівня лактатдегідрогенази (ЛДГ) у крові, підвищення рівня калію у крові Рідко Підвищення рівня глюкози у крові, подовження активованого часткового тромбопластинового часу, зниження кількості еритроцитів у крові, підвищення рівня лужної фосфатази у крові, підвищення рівня креатинфосфокінази у крові* |
* Побічні реакції, що спостерігалися у рамках досвіду постмаркетингового застосування лікарського засобу.
** Неінфекційна діарея та відхилення результатів показників функції печінки від норми, що виникали на тлі терапії за даними досліджень, розвивалися частіше у пацієнтів, які отримували супутню терапію колхіцином.
*** Див. розділ «Фармакодинаміка» щодо частоти загострень (нападів) подагри.
Опис окремих побічних реакцій
У рамках досвіду постмаркетингового застосування лікарського засобу повідомлялося про рідкісні випадки розвитку серйозних реакцій підвищеної чутливості на фебуксостат, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та анафілактичні реакції/шок. Синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз характеризуються прогресуючим шкірним висипанням з утворенням пухирців або ураженням слизових оболонок та подразненням слизової оболонки очей. Реакції підвищеної чутливості на фебуксостат можуть проявлятися такими симптомами: шкірними реакціями, що характеризуються інфільтрованими макуло-папульозними висипаннями, генералізованими або ексфоліативними висипаннями, а також ураженнями шкіри, набряком обличчя, підвищенням температури тіла, відхиленнями від норми з боку крові, такими як тромбоцитопенія та еозинофілія, та ураженням окремих органів або кількох органів (печінки та нирок, у тому числі тубулоінтерстиціальний нефрит).
Загострення (напади) подагри зазвичай спостерігалися невдовзі після початку лікування та протягом перших місяців лікування. Згодом частота нападів подагри знижувалася з часом. Рекомендується профілактика гострих нападів подагри.
Синдром лізису пухлин (СЛП)
Загальний огляд профілю безпеки препарату
У процесі рандомізованого, подвійного сліпого опорного дослідження фази 3 FLORENCE (FLO-01), у якому порівнювали фебуксостат та алопуринол (пацієнти, які отримували хіміотерапію з приводу гематологічних злоякісних захворювань з помірним або високим ризиком СЛП), тільки у 6,4 % пацієнтів загалом спостерігалися побічні реакції у кожній групі лікування. Більшість побічних реакцій були легкого або помірного ступеня.
У цілому в процесі дослідження FLORENCE не було виявлено будь-яких особливих проблем безпеки додатково до попереднього досвіду застосування фебуксостату у пацієнтів із подагрою, за винятком нижчезазначених трьох побічних реакцій (див. таблицю).
Порушення з боку серцевої системи:
Нечасто: блокада лівої ніжки пучка Гіса, синусова тахікардія
Порушення з боку судинної системи:
Нечасто: кровотечі.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції
Повідомлення про підозрювані побічні реакції при застосуванні лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для даного лікарського засобу. Працівників охорони здоров`я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.
Термін придатності. 4 роки.
Умови зберігання. Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 14 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері; по 2 або по 4, або по 6 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Ронтіс Хеллас Медікал енд Фармацеутікал Продактс С.А.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
П.О. Бокс 3012 Лариса Індастріал Ареа, Лариса, 41004, Греція
ФЕБУКСОСТАТ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа