В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ПРОДЕКС 50 мг амп. 2 мл №5

ПРОДЕКС 50 мг амп. 2 мл №5

rx
Код товара: 598807
Производитель: Борщаговский ХФЗ (Украина, Киев)
2 500,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Prodexim.

Продуек

Место хранения:
Активное вещество: дектеретопрофен;
1 мл содержит дектекетопрофен Трометр 36,9 мг, эквивалентные дектекетопрофен 25 мг (1 флакон 2 мл содержит дектекетопрофен Трометрамол 73,8 мг, эквивалентный дектекетопрофен 50 мг);
Вспомогательные вещества: этанол 96%, хлорид натрия, гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачная бесцветная жидкость.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные пропионовой кислоты. Дектеретопрофен. ATH M01A E17 код.
Фармакологические свойства.
Декскетопрофен Трометр - Трометаминова соль S - (+) - 2- (3-бензоилфенил) пропионовая кислота имеет анальгетический, противовоспалительный и антипиретический эффект и относится к классу НПВП (НПВП).
Механизм действия
Механизм действия НПВП основан на уменьшении синтеза простагландина путем ингибирования циклооксигеназы. Специально ингибированное преобразование циклического эндопероксициторов арахидоновой кислоты PGG 2 и PGH 2, из которых простагландины PGE 1, PGE 2, PGF 2 A , PGD 2 , а также простациклин PGI 2 и тромбоксан THA THV 2 и 2. Кроме того, ингибирование синтеза простагландина может повлиять на другие воспалительные медиаторы, такие как кинины, которые также могут косвенно влиять на первичное действие препарата.
Фармакодинамика .
Ингибирующий ингибирующий дектекетопрофен на троматовую активность циклооксигеназы-1 и Cox-2 был обнаружен экспериментально у лабораторных животных и людей.
Клиническая эффективность и безопасность
Клинические исследования в различных типах боли были продемонстрированы, что DEXTERFEN TROMETAMOL имеет выраженный анальгетический эффект. Анальгетический эффект DEXKETOPROFEN Трометр Внутримышечная и внутривенная боль у пациентов с средней и сильной интенсивностью изучали в различных типах боли во время операции (ортопедическая и гинекологическая хирургия, хирургия по животе), а также боль в локомоторном аппарате (острая боль) и почечная колика. Отказ Во время анальгетического эффекта исследования началось быстро и достиг максимума в течение первых 45 минут. Продолжительность анальгетических действий после использования 50 мг Дектерфена Трометамола, как правило, составляет 8 часов. Клинические исследования продемонстрировали, что препарат Prodexim может значительно снизить дозу опиоидов в их одновременном применении для облегчения послеоперационной боли. При исследованиях послеоперационной боли при введении пациентам с использованием морфина для болевого устройства, контролируемого пациентом, пациенты, вводили дектекетопрофеновый троаметр, требуется значительно меньше морфина (35-45%), чем пациенты, получающие плацебо.
Фармакокинетика.
Поглощение
После внутримышечного дектекетопрофена Трометрамол Максимальная концентрация достигается примерно через 20 минут (10-45 минут). Доказано, что одна внутримышечная или внутривенная инъекция 25-50 мг, площадь под кривой AUC («концентрация - время») пропорционально дозы. Фармакокинетические исследования повторного использования препарата показали, что AUC и C MAX ( максимальное среднее значение) после последнего внутримышечного и внутривенного и внутривенного и внутривенного и внутривенного и внутривенного и внутривенного и внутривенного неотличима, указывающих на то, что никакие накопления препарата.
Распределение
Подобно другим препаратам с высокой степенью связывания с плазменными белками (99%), объемом распределения дектекетопрофена в среднем 0,25 л / кг. Направоподило срок около 0,35 часа и полураспада - 1-2,7 часа.
Биотрансформация и экскреция
Метаболизм дектетопрофена в основном происходит путем конъюгации с глюкологической кислотой и последующей экскрецией почками. После ввода дектекетопрофена трометамола в моче обнаружили только оптический изомер S - (+), указывающий на отсутствие приготовления в преобразовании оптического изомера R - (-) у людей.
Пациенты летнего возраста
 У здоровых пожилых людей (65 лет) воздействие было значительно выше, чем у молодых добровольцев после одиночного и повторного устного устного введения (55%), в то время как не было статистически значимой разницы в пиковых концентрациях и времени, достигнутых пиковой концентрации. Средний период полураспада увеличился (до 48%), а определенный общий клиренс был уменьшен.
Исследование фармакологической безопасности и иммунофармакологии генотоксичность не выявили особых опасностей для людей. Исследования хронической токсичности у животных позволили определить максимальную дозу препарата, которая не вызывает побочных реакций, что в 2 раза выше дозы рекомендуется для людей. С введением более высоких доз лекарств обезьян крупная неблагоприятная реакция была кровь в фекалиях, снижается увеличение веса тела, а при большей высокой дозе - патология желудочно-кишечного тракта в виде эрозии. Эти реакции проявляются в дозах, при которых препарат воздействие было в 14-18 раз выше, чем максимальная доза рекомендуется. Исследовательские канцерогенные эффекты на животных не были выполнены.
Как и во всех НПВП, дектекетопрофен может вызвать смерть эмбриона или плода у животных благодаря прямому воздействию на его развитие или косвенно - путем повреждения воздействия на желудочно-кишечный тракт матери.
Клинические характеристики.
Индикация.
Симптоматическое лечение острой боли средней и высокой интенсивности, когда оральное введение препарата невоспринены, такое как послеоперационная боль, почечная колика и боль в нижней части спины.
Противопоказание.

  • Гиперчувствительность к дектекетопрофене, любые другие НПВП или наполнители препарата;

  • Применение пациентов, у которых есть вещество с тем же механизмом действия, такими как аспирин и другие НПВП, провоцируют атаки астмы, бронхоспазм, острый ринит или приводят к развитию носовых полипов, вартикарии или возникновения ангиодиодемы;

 <> - с желудочно-кишечным кровотечением или перфорацией в анамнезе, связанном с предварительной терапией НПВП;
 <> - хроническая диспепсия;

  • с желудочно-кишечным кровотечением, еще одно кровотечение в активной фазе или с увеличением кровотечения;

  • с болезнью Крона или с неспецифическим язвом колитом;

  • с тяжелой сердечной недостаточностью;

  • С нарушенной почечной функциональной средой или тяжелой (зазор креатинина

≤ 59 мл / мин);

  • с тяжелой печеночной дисфункцией (10-15 баллов на масштабе Child-Pugh);

  • с геморрагическим диатером и в других расстройствах коагуляции крови;

  • в тяжелой обезвоживании (из-за рвоты, диареи или недостаточного потребления жидкости);

  • В третьем триместре беременности и лактации.

Благодаря содержанию в этанол Prodexim лекарственный продукт противопоказан для неироаксиалного (эпидурального или внутрикокарной) инъекции.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Одновременное использование таких средств NSAZ не рекомендуется:

  • Другие NSAIDS (включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2), включая салицилаты в высоких дозах (≥ 3 г / день). Хотя одновременно применение нескольких НПВП увеличивает риск язвы в пищеварительном тракте и желудочно-кишечном кровотечении из-за их взаимно усиливающих действий;

  • Антикоагулянты: НПВП повышает эффект антикоагулянтов, таких как варфарин из-за высокой степени дектекетопрофена связывания с белками плазмы и ингибирование функций тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Если требуется одновременное применение, оно должно осуществляться под тщательным контролем врача и соответствующих лабораторных параметров;

  • Гепарин: повышенный риск кровотечения (путем ингибирования функции тромбоцитов и повреждение слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки). Если требуется одновременное применение, оно должно осуществляться под тщательным контролем врача и соответствующих лабораторных параметров;

  • Кортикостероиды: риск развития язв в пищеварительном тракте и желудочно-кишечном кровотечении увеличивается;

  • Из литиевых препаратов (подлежал нескольким НПВП): НПВП увеличивают уровень лития в крови, что может привести к токсичности (уменьшенное экскреция почек лития). Таким образом, в начале дектекетопрофена используют при дождевой регулировке или прекращении препарата для контроля уровней в крови лития;

  • Метотрексат в высоких дозах (не менее 15 мг в неделю). В связи с уменьшением почечной очистки метотрексата, на фоне использования НПВП, в целом, его негативное воздействие на систему крови;

  • Производные гидантоины и сульфониламиды могут увеличить токсичность этих веществ.

Одновременное использование таких средств НПВП требует предосторожности:

  • Диуретики, ангиотензинско-конвертирующие ферментные (ACE) ингибиторы, антибиотики, аминогликозид и антагонисты рецептора ангиотензина II. Декскетопрофен снижает эффективность диуретиков и других антигипертензивных агентов. У некоторых пациентов с нарушением почечной функции (например, обезвоживания или пожилых пациентов) употребляют препараты, которые ингибируют циклооксигеназу, наряду с ингибиторами ACE, антагонисты рецептора ангиотензина II или антибиотики, аминогликозид II или антибиотики, могут нарушать функцию почек, которая обычно является обратимым процессом. DEXKETEOPROFEN при использовании в сочетании с любым мочегонным средствами, не должен обеспечить обезвоживание пациента, а раннее лечение следует контролировать функцию почек;

  • При использовании метотрексата в низких дозах (менее 15 мг в неделю): путем уменьшения почечной очистки метотрексата во время лечения НПВП увеличивает его токсическое воздействие на систему крови в целом. В первые недели одновременного использования необходимо проводить анализ крови каждую неделю. Даже с небольшим нарушением функции почек, а также пациентов в пожилых людей лечение следует проводить под строгим надзором врача;

  • Пендинкифийлина, увеличить риск кровотечения. Необходимо укрепить контроль и чаще проверять указатель времени кровотечения;

  • Зидовудин: существует риск увеличения токсического воздействия на эритроциты из-за ретикулоцитов, что после 1-й недели применения НПВП приводит к тяжелой анемии. В течение 1-2 недель после применения НПВП следует проводить анализы крови для проверки содержимого и ретикулоцитов;

  • Препараты сульфониллуреев: НПВП способны укреплять гипогликемический эффект этих агентов из-за замены приготовления сульфонилмонов в плазменных белках.

Необходимо принять во внимание возможные взаимодействия при нанесении таких средств:

  • бета-блокаторы, НПВП могут ослабить их антигипертензивный эффект путем ингибирования синтеза простагландина;

  • Циклоспорин и Такролимус: можно улучшить нефротоксичность из-за влияния НПВП на почечные простагландины. В комбинированной терапии вам следует контролировать функцию почек;

  • Тромболитические препараты: риски кровотечения;

  • Антиплательные агенты и селективные ингибиторы захвата серотонина: повышенный риск желудочно-кишечного кровотечения;

  • Probenecid, может увеличить концентрацию дектекетопрофена в плазме, что, вероятно, из-за ингибирования почечной трубчатой ​​выделения и конъюгации лекарственного средства с глюкуроновой кислотой и требует регулировки дозы DEXKETOPROFEN;

  • Сердце гликозиды: НПВП способны увеличить концентрацию гликозидов в плазме крови;

  • Мифепристон, теоретически существует риск того, что эффективность мифепристона повлияла на простахландские ингибиторы. Ограниченные данные позволяют предположить, что совместное введение НПВП в тот же день простагландина несет нежелательное влияние на эффективность мифепристона или простагландина на созревание шейки матки или скорочуваности и не снижает клиническую эффективность препаратов для медицинского аборта;

  • Антибиотики Hinolonovoho Series: результаты исследований животных показали, что использование высоких доз антибиотиков хинолоновых производных в сочетании с НПВП увеличивает риск изъятий;

  • Тенофовир, если объединенное использование НПВП может увеличить концентрацию азота мочевины и креатинина в плазме крови - как для оценки возможного воздействия комбинированного использования этих препаратов необходимо контролировать функцию почек;

  • Deferasyroks: С комбинированным использованием НПВП может увеличить риск токсического воздействия на желудочно-кишечный тракт. При использовании этого препарата наряду с Deferasyroksom тщательный надзор пациента;

  • Pemetreksed: с комбинированным использованием NSAID могут уменьшить выходные Pemetreksedu; Таким образом, использование НПВП в высоких дозах, необходимых для особых уходов. Пациенты с почечной недостаточностью мягким до умеренного (зазор креатинина 45-79 мл / мин) следует избегать одновременного использования НПВП и пеметрекседуда за два дня до и через два дня после принятия пеметрекседа.

Особенности приложения.
С осторожностью использовать пациентов с аллергическими состояниями в анамнезе. Избегайте Prodexim препарат в сочетании с другими НПВП, включая выборочные ингибиторы COX-2. Побочные эффекты могут быть минимизированы путем использования самой низкой эффективной дозы в течение кратчайшего времени, необходимого для улучшения ситуации.
Безопасность в желудочно-кишечном тракте.
Желудочно-кишечное кровотечение, изъязвление или перфорация, в некоторых случаях с летальным результатом, наблюдалось для всех НПВП на разных этапах лечения независимо от симптомов, предшественников или иметь историю серьезной патологии пищеварительного тракта. С развитием желудочно-кишечного кровотечения или изъязвления препарата следует прекратить. Риск желудочно-кишечного кровотечения, изъязвления или перфорации увеличивается с увеличением доз НПВП у пациентов с историей язвы, особенно осложненной кровотечением или перфорацией, а у пожилых людей.
Пожилые пациенты: пожилые люди повышенные заболеваемость неблагоприятными реакциями на НПВП, особенно желудочно-кишечного кровотечения и перфорации, иногда с фатальным исходом. Лечение таких пациентов должно начинаться с самой маленькой возможной дозы.
Перед применением дектекетопрофена троатмола пациентов с историей эзофагита, гастрита и / или язвенной болезни, должны быть уверены, что эти заболевания в ремиссии. У пациентов с существующими желудочно-кишечными симптомами и патологией заболеваний пищеварительного тракта в истории для препарата, необходимого для контроля состояния пищеварительного тракта с точки зрения возникновения возможных нарушений, особенно желудочно-кишечного кровотечения. НПВП следует использовать с осторожностью у пациентов с заболеваниями пищеварительного тракта в истории (язвенный колит, болезнь Крона), поскольку существует риск ухудшения. Использование NSaz может привести к рецидивам неспецифического язвенного колита, а также заболеваний Crohn у пациентов в этапе ремиссии. Для таких пациентов и пациентов, которые используют ацетилсалициловую кислоту в небольших дозах или других средствах, которые повышают риск побочных реакций со стороны пищеварительного тракта, необходимо учитывать комбинированную терапию протекторатом препаратами, например, мизопростолом или ингибиторами протонного насоса.
Пациенты, особенно пожилые люди, у которых есть история побочных реакций от пищеварительного тракта, вы должны сообщить своему доктору каких-либо необычных симптомов, связанных с пищеварительной системой, включая желудочно-кишечное кровотечение, особенно на начальных этапах лечения.
Осторожно назначить препарат пациентам, которые также используют инструменты, которые могут повысить риск изъязвления или кровотечения, а именно оральных кортикостероидов, антикоагуляционных агентов (например, варфарина), селективных ингибиторов захвата серотонина или антиплателетных агентов, таких как аспирин.
Безопасность в почках.
Он должен использоваться с осторожностью у пациентов с нарушением почек препарата почечной функции, поскольку они имеют во время лечения NSAIDS ухудшением почечной функции, удержания жидкости и отека в организме. Из-за повышенного риска нефротоксичности препарата следует использовать с осторожностью при лечении диуретиков, а пациентов, которые могут развивать гиповолемию. Во время лечения необходимы для обеспечения адекватного потребления жидкостей, чтобы избежать обезвоживания, что может привести к увеличению токсического воздействия на почек.
Как и все NSAID, препарат способен увеличить уровень азота мочевины и креатинина в плазме крови. Подібно до інших інгібіторів синтезу простагландинів його застосування може супроводжуватися побічними реакціями з боку нирок, що призводить до гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, папілярного некрозу, нефротичного синдрому і гострої ниркової недостатності. Порушення функції нирок частіше виникають у пацієнтів літнього віку.
Безпека стосовно печінки.
Пацієнтам з порушенням функції печінки лікарський засіб слід призначати з обережністю. Аналогічно іншим НПЗЗ, препарат може спричиняти тимчасове і незначне підвищення значень деяких печінкових показників, а також виражене підвищення рівня АСТ і АЛТ. При відповідному підвищенні зазначених показників терапію слід припинити.
Найбільше порушень функції печінки виникає у пацієнтів літнього віку.
Безпека стосовно серцево-судинної системи і мозкового кровообігу.
 Пацієнтам з артеріальною гіпертензією та/або серцевою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості необхідні контроль і консультативна допомога. Особливої обережності слід дотримуватися при лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності (на тлі застосування препарату підвищується ризик розвитку серцевої недостатності), оскільки при лікуванні НПЗЗ спостерігалися затримка рідини у тканинах і утворення набряків. Клінічні дослідження та епідеміологічні дані дають змогу припустити, що на тлі застосування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) може трохи підвищуватися ризик розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Даних для виключення такого ризику для декскетопрофену трометамолу недостатньо. Отже, у разі неконтрольованої артеріальної гіпертензії, застійної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, захворювань периферичних артерій та/або судин головного мозку декскетопрофен трометамол слід застосовувати тільки після ретельної оцінки стану пацієнта. Настільки ж ретельну оцінку стану  слід проводити перед початком тривалого лікування пацієнтів з факторами ризику щодо серцево-судинних захворювань, наприклад, артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, паління.
Неселективні НПЗЗ здатні зменшувати агрегацію тромбоцитів та подовжувати час кровотечі за рахунок пригнічення синтезу простагландинів. Одночасне застосування декскетопрофену трометамолу та низькомолекулярного гепарину у профілактичних дозах у післяопераційний період вивчали у клінічних дослідженнях і впливу на показники коагуляції виявлено не було. Однак пацієнтам, які застосовують декскетопрофен трометамол одночасно з препаратами, що впливають на гемостаз, наприклад, варфарин, інші кумаринові препарати або гепарини, необхідно перебувати під ретельним наглядом лікаря. Найчастіше порушення функції серцево-судинної системи виникають у пацієнтів літнього віку.
Шкірні реакції.
Були повідомлення про дуже рідкісні випадки розвитку серйозних шкірних реакцій (деякі – з летальним наслідком) на тлі застосування НПЗЗ, у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Вірогідно, найбільший ризик їх виникнення спостерігається у пацієнтів на початку лікування, у більшості пацієнтів вони виникали протягом першого місяця терапії. При появі шкірних висипань, ознак ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості препарат Продекс слід відмінити.
Інша інформація.
Особливу обережність слід приділяти у разі призначення лікарського засобу пацієнтам:
- зі спадковим порушенням метаболізму порфірину (наприклад, при гострій переміжній порфірії);
- з дегідратацією;
 - безпосередньо після радикальних хірургічних операцій.
 Якщо лікар вважає за необхідність призначити тривалу терапію декскетопрофеном, потрібно регулярно контролювати печінкову та ниркову функції, аналіз крові.
 У дуже рідкісних випадках спостерігали тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад, анафілактичний шок). Лікування необхідно припинити при перших ознаках тяжких реакцій гіперчутливості після прийому Продексу. Залежно від симптомів, будь-яке необхідне в таких випадках лікування слід проводити під наглядом лікаря.
Пацієнти з бронхіальною астмою у поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом та/або поліпами носа більш схильні до появи алергічних реакцій при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти та/або НПЗЗ, ніж інші пацієнти. Застосування даного препарату може спричинити напад астми або бронхоспазм, особливо у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ.
Можливий розвиток тяжких інфекційних ускладнень з боку шкіри і м'яких тканин на тлі вітряної віспи. На даний час даних, що дають змогу повністю виключити роль НПЗЗ у посиленні цього інфекційного процесу, отримано не було. Тому при вітряній віспі не рекомендується застосовувати препарат Продекс.
Продекс слід з обережністю вводити пацієнтам із порушенням кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Як і інші НПЗЗ, декскетопрофен трометамол здатний маскувати симптоми інфекційних захворювань під час його застосування. У поодиноких випадках під час застосування НПЗЗ були повідомлення про загострення інфекцій м'яких тканинах. Таким чином, якщо під час застосування з'являються або посилюються симптоми бактеріальної інфекції, пацієнтам рекомендується негайно звернутися до лікаря.
Кожна ампула препарату Продекс містить 12,35 об.% етанолу, тобто 200 мг у перерахуванні на одну дозу, що дорівнює 5 мл пива або 2,08 мл вина у перерахуванні на дозу. Препарат може негативно впливати на осіб, які страждають на алкоголізм. Вміст етанолу слід враховувати при застосуванні вагітним та жінкам, які годують груддю, дітям та пацієнтам із групи ризику, наприклад, при захворюваннях печінки, а також пацієнтам з епілепсією.
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тобто практично не містить натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату Продекс протипоказано у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.
Вагітність.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень, застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітності збільшує ризик викидня, виникнення у плода вади серця та незрощення передньої черевної стінки. Так, абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з < 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що небезпека виникнення таких явищ підвищується зі збільшенням дози препарату та тривалості терапії. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у тварин спричиняло збільшення пре- та постімплантаційних втрат і підвищення ембріофетальної летальності. Крім того, у тварин, яким застосовували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалась частота виникнення вад розвитку плода, у тому числі аномалій серцево-судинної системи. Проте дослідження декскетопрофену трометамолу на тваринах не виявили токсичності по відношенню до репродуктивних органів. Призначення декскетопрофену трометамолу у І та ІІ триместрах вагітності можливе тільки у разі крайньої необхідності. При призначенні декскетопрофену трометамолу жінкам, які планують вагітність, або у І та ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу протягом якомога коротшого терміну лікування.
Під час ІІІ триместру усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють наступне:
Ризики для плода:

  • кардіопульмональний токсичний синдром (передчасне закриття артеріальної протоки та легенева гіпертензія);

  • порушення функції нирок, що може прогресувати і перейти у ниркову недостатність із розвитком маловоддя.

Ризики для матері та дитини наприкінці вагітності:

  • збільшення часу кровотечі за рахунок пригнічення агрегації тромбоцитів, що можливо навіть при застосуванні препарату у низьких дозах;

  • пригнічення скоротливої активності матки, що призводить до подовження часу та затримки родової діяльності.

Годування груддю.
Даних щодо проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає. Препарат Продекс протипоказаний у період годування груддю.
Фертильність.
Як і всі інші НПЗЗ, декскетопрофен трометамол може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Жінкам, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження на предмет безпліддя, слід розглянути можливість відміни препарату.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
На тлі застосування препарату Продекс можливе виникнення запаморочення, порушення зору або сонливості. У таких випадках можливе погіршення здатності до швидкого реагування, орієнтування в дорожній ситуації і керування автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі. Рекомендована доза становить 50 мг з інтервалом 8–12 годин. При необхідності повторну дозу вводити через 6 годин. Загальна добова доза не повинна перевищувати 150 мг. Продекс призначений для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не довше 2-х діб). Пацієнтів слід переводити на пероральне застосування анальгетиків, якщо це можливо. Побічні реакції можна звести до мінімуму за рахунок застосування мінімальної ефективної дози протягом якомога коротшого проміжку часу, необхідного для покращення стану. При післяопераційних болях середнього або тяжкого ступеня тяжкості препарат можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками.
Пацієнти літнього віку. Коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препарату, а саме – максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.
Порушення з боку печінки. Пацієнтам із патологією печінки легкого або середнього ступеня тяжкості (5–9 балів за шкалою Чайлда–П'ю) слід зменшити загальну максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки препарат протипоказаний (10–15 балів за шкалою Чайлда–П'ю).
Порушення з боку нирок. Пацієнтам із порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 60–89 мл/хв) загальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 59 мл/хв) препарат Продекс протипоказаний.
Діти та підлітки. Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Спосіб застосування.
Внутрішньом'язове введення. Розчин для ін'єкцій слід повільно вводити глибоко у м'яз.
Внутрішньовенна інфузія. Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30–100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, 5 % розчині глюкози або розчині Рінгера лактату. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Приготовлений розчин має бути прозорим. Інфузію необхідно проводити протягом 10–30 хвилин. Не допускати впливу природного денного світла на приготовлений розчин.
Продекс, розведений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або у 5 % розчині глюкози, можна змішувати з допаміном, гепарином, гідроксизином, лідокаїном, морфіном, петидином та теофіліном.
Продекс не можна змішувати у розчині для інфузій з прометазином та пентазоцином.
Внутрішньовенна ін'єкція (болюсне введення).
При необхідності вміст однієї ампули (2 мл розчину для ін'єкцій) вводити внутрішньовенно протягом не менше 15 секунд.
Препарат можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) з розчинами для ін'єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.
Продекс не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється білий осад.
Препарат можна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.
При внутрішньом'язовому або внутрішньовенному ін'єкційному застосуванні препарат слід негайно ввести після того, як він був набраний з ампули. Розчин для внутрішньовенної інфузії слід застосовувати одразу після його приготування.
При зберіганні розведених розчинів препарату у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлози, поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін вмісту діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.
Препарат Продекс призначений для одноразового застосування, тому залишки готового розчину слід утилізувати. Перед введенням препарату необхідно впевнитися, що розчин прозорий та безбарвний. Розчин, що містить видимі частинки, застосовувати не можна.
Діти.
Препарат не слід застосовувати дітям та підліткам через відсутність даних щодо його ефективності та безпеки.
Передозування.
Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, біль у животі) та нервової системи (сонливість, запаморочення, дезорієнтація, головний біль). При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану пацієнта. Декскетопрофену трометамол виводиться з організму за допомогою діалізу.
Побічні реакції.
За частотою побічні реакції поділяються на: часті – ≥ 1/100 – 1/10; іноді – ≥ 1/1000 – < 1/100; рідко ≥ 1/10000 – < 1/100; дуже рідко – < 1/10000.
З боку крові/лімфатичної системи: іноді – анемія; дуже рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко – набряк гортані; дуже рідко – анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок.
Порушення харчування та обміну речовин: рідко – гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертригліцеридемія, анорексія, відсутність апетиту.
Психічні порушення: іноді – безсоння, занепокоєність.
З боку нервової системи: іноді – головний біль, запаморочення, сонливість; рідко – парестезії, непритомність.
З боку органів зору: іноді – нечіткість зору .
З боку органів слуху: іноді – вертиго; рідко – дзвін у вухах.
З боку серця: іноді – пальпітація; рідко – екстрасистолія, тахікардія.
З боку судинної системи: іноді – артеріальна гіпотензія, припливи; рідко – артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт поверхневих вен.
З боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння: рідко – брадипное; дуже рідко – бронхоспазм, задишка.
З боку травного тракту: часто – нудота, блювання; іноді – біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блювання з домішками крові, сухість у роті; рідко – виразкова хвороба, кровотеча або перфорація; дуже рідко – панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: рідко – гепатоцелюлярна патологія.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: іноді – дерматити, свербіж, висипання, підвищене потовиділення; рідко – кропив'янка, акне; дуже рідко – синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибілізація.
З боку опоно-рухового апарату та сполучної тканини: рідко – ригідність м'язів, скутість у суглобах, м'язові судоми, біль у спині.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: рідко – гостра ниркова недостатність, поліурія, нирковий біль, кетонурія, протеїнурія; дуже рідко – нефрит, нефротичний синдром.
З боку репродуктивної системи: рідко - менструальні порушення, порушення функції передміхурової залози.
Загальні та місцеві порушення: часто – біль у місці ін'єкції, реакції у місці ін'єкції, у тому числі запалення, гематома, кровотеча; іноді – пропасниця, підвищена втомлюваність, болі, озноб, астенія, нездужання; рідко – тремтіння, периферичні набряки.
Лабораторні показники: рідко – відхилення у печінкових пробах.
Порушення з боку травного тракту спостерігалися найчастіше.
Можливий розвиток пептичної виразки, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку. За наявними даними, на тлі застосування препарату може виникати нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспептичні явища, біль у животі, мелена, гематомезис, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. Рідше спостерігається гастрит. Також відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ. Як і у випадку застосування інших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт, що переважно виникає у пацієнтів із системним червоним вовчаком або змішаними захворюваннями сполучної тканини, та реакції з боку крові (пурпура, апластична та гемолітична анемія, агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку). Можливі бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
Відповідно до результатів клінічних досліджень та епідеміологічних даних, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, може супроводжуватися деяким збільшенням ризику розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій, наприклад, інфаркту міокарда та інсульту.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграє важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користь/ризик даного лікарського засобу.
Працівники закладів охорони здоров'я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему оповіщення.
Термін придатності. 2 роки.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Розведений розчин зберігати не більше 30 хвилин. Не допускати впливу природного денного світла на приготовлений розчин.
Несумісність.
Продекс не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) з розчинами допаміну, прометазину, пентазоцину, петидину та гідроксизину, тому що утворюється білий осад.
Розведені розчини для інфузій, отримані як зазначено в розділі «Спосіб застосування та дози», не можна змішувати з прометазином або пентазоцином.
Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком вказаних у розділі «Спосіб застосування та дози».
Упаковка.
По 2 мл розчину в ампулі. По 5 ампул у касеті, 1 касета в пачці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17
ДЕКСКЕТОПРОФЕН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа