В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
РАМИМЕД табл. 10 мг №30

РАМИМЕД табл. 10 мг №30

rx
Код товара: 158376
Производитель: Medochemie (Кипр)
3 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Рамимированный

( Рамима )
Место хранения:
Активный ингредиент: Рамиприл;
1 таблетка содержит RamiPril 2,5 мг или 5 мг или 10 мг;
Вспомогательные вещества: Starchelatinized (крахмал 1500); бикарбонат натрия; лактоза, моногидрат; натрийный кроскаррелоз; стеарил фумарат натрия; Красители: 2,5 мг таблетки - краситель RV22960 желтый (лактоза, моногидрат; оксид железа желтый (E 172)); Таблетки 5 мг - краситель PB24877 розовый (лактоза, моногидрат; оксид железа красный (E 172); оксид железа желтый (E 172)).
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 2,5 мг - бледно-желтые капсулы, похожие на плоские таблетки без оболочки с формованными краями, с рисом с одной стороны и как на бокоматах, так и на надписи «R 2», размером приблизительно 10,0 x 5,0 мм;
Таблетки 5,0 мг - бледно-розовые капсулы в форме плоских таблеток без оболочки с формованными краями, с рисом с одной стороны и как на бокоматах, так и на надписи «R 3», размером приблизительно 8,8 х 4,4 мм;
10 таблеток MG представляют собой белые или почти белые капсулы, подобные плоские таблетки без оболочки с формованными краями, с рисом с одной стороны и как на бокоманах, так и на надписи «R 4», размер приблизительно 11,0 x 5,5 мм.
Фармакотерапевтическая группа.
Ингибиторы ангиотензина трансформируют фермент (туз). Ингибиторы ACE являются монокомпонентными. Рамиприл. Код ATH C09A A05.
Фармакологические свойства.
Механизм действия. Рампрат, активный метаболит пролекарств - RamiPril, представляет собой фермент ингибитор дипептидилакарпептидазы и (синонимы: ангиотензинский конвертер фермент; киназа II). В плазме крови и тканей этот фермент катализирует трансформацию ангиотензина и ангиотензина II (активное сосудистое вещество) и расщепление активного вазодилатора брадикинина. Уменьшение формирования ангиотензина II и ингибирования ломавининского расщепления приводит к расширению сосудистого размера. Поскольку ангиотензин II также стимулирует выделение альдостерона, Ramiprylate вызывает снижение секреции альдостерона. Реакция на монотерапию ингибиторов ACE была менее выражена у пациентов с нейтроидальной расой (афро-карибского бассейна) с артериальной гипертензией (популяция, для которого низкий уровень ренин в артериальной гипертонии), чем у пациентов, которые являются представителями других рас.
Фармакодинамика.
Антигипертензивные свойства. Прием Рамиприла приводит к значительному снижению периферического артериального сопротивления. Как правило, значительные изменения в почечной плазмотии или скорости гломерельной фильтрации не происходят. Назначение рамистрильных пациентов с артериальной гипертензией приводит к снижению артериального давления как в горизонтальном, так и в вертикальном положении пациента, который не сопровождается компенсаторным увеличением частоты сердечных сокращений.
У большинства пациентов антигипертензивный эффект происходит через 1-2 часа после перорального введения одной дозы препарата. Максимальный эффект после устного введения одной дозы обычно происходит через 3-6 часов. Антигипертеннительный эффект после получения одной дозы обычно хранится в течение 24 часов.
При длительном лечении с использованием рамы максимальный антигипертензивный эффект развивается через 3-4 недели. Доказано, что с долгосрочной терапией антигипертензивный эффект хранится в течение 2 лет.
Внезапное прекращение приема кадра не вызывает быстрого и чрезмерного увеличения артериального давления (рикошетное явление).
Сердечная недостаточность. Доказано, что используемое в качестве дополнения к традиционным диуретическим терапии и, при необходимости, сердечные гликозиды Ramipril эффективны для пациентов с классами сердца II-IV по классификации ассоциации кардиологии Нью-Йорка (NYHA). Препарат проявляет благотворное влияние на гемодинамику сердца (снижение давления наполнения левых и правых желудочков, полное сопротивление периферической сосудистым сосудистым, увеличение эмиссии сердца и улучшение индекса сердца). Это также уменьшает нейроэндокринную активацию.
Фармакокинетика.
Поглощение. После перорального введения Рамиприл быстро поглощается из желудочно-кишечного тракта. Максимальные концентрации в плазме крови достигаются в течение 1 часа. Учитывая количество веществ, обнаруженных в моче, степень поглощения составляет не менее 56%, и она существенно не влияет на наличие пищи в желудочно-кишечном тракте. Биодоступность активного метаболита рамы ленты после перорального введения Рамиприла в дозе 2,5 мг и 5 мг составляет 45%.
Максимальные концентрации в плазме крови кадровой поверхности, один активный метаболит Ramipril, достигаются через 2-4 часа после приема Ramipril. После использования обычных доз кадра 1 раз в день равновесная концентрация кадра крови в плазме крови достигается примерно на 4-й день лечения.
Распределение. Связывание Ramipril с белками плазмы крови составляет приблизительно 73%, а RamiPrade составляет 56%.
Метаболизм. Рамиприл почти полностью метаболизируется до Рамправивации, дикетопиперазина эфира, дикетопиперазина и глюкуронидов Ramipril и RamiPrialates.
Разведение. Удаление метаболитов в основном является почечной экскрецией. Уменьшение концентрации Ramipration в плазме крови - многофазная. Из-за мощной связывания насыщения с туз и медленной диссоциацией с коммуникацией с ферментной рамой, длительной клеммной фазой удаления при очень низких концентрациях в плазме крови.
После получения повторных доз кадров 1 раз в день, эффективный период полураспада составляет 13-17 часов для доз 5-10 мг и более для более низких доз (1,25-2,5 мг). Разница связана с тем, что способность фермента к связыванию к Rampipration насыщена.
При пероральном введении одной дозы препарата антиприиприл, ни его метаболиты появились в грудном молоке. Тем не менее, неизвестно, что эффект имеет приемные дозы.
Пациенты с нарушением функции почек (см. Раздел «Способ применения и доза»). У пациентов с нарушением функции почек почечная экскреция кадров восстанавливается, а почечная очистка RamiPrilate пропорциональна очистку креатинина. Это приводит к увеличению концентраций рамы плазмы крови, которая уменьшается медленнее, чем у обычных почек.
Пациенты с отказом печени (см. «Способ применения и доза»). У пациентов с печеночной недостаточностью, метаболизм Рамиприла с образованием рамы спреем замедлился из-за уменьшения активности эстеразы печени, а уровни Рамиприла в плазме крови у этих пациентов были повышены. Однако максимальные концентрации RamiPrialate у этих пациентов не отличались от людей у ​​людей с нормальной функцией печени.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение артериальной гипертонии.
Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: снижение сердечно-сосудистой болезненности и летальности у пациентов с:
- выраженные сердечно-сосудистые заболевания атеротреботического генеза (наличие в анамнезе ишемической болезни сердца или инсульта или периферических сосудистых заболеваний);
- диабет, у которого есть как минимум один фактор риска сердечно-сосудистого вещества (см. «Фармакологические свойства»).
Лечение заболевания почек:
- начальная гломерулярная диабетическая нефропатия, о чем свидетельствует присутствие микроальбуминурии;
- выражена гламерулярная диабетическая нефропатия, о чем свидетельствует присутствие макропротеинурии, у пациентов, имеющих по меньшей мере один фактор риска сердечно-сосудистого вещества (см. Раздел «Фармакологические свойства»);
- выраженная гломерельная неабибетическая нефабетическая нефропатия, о чем свидетельствует наличие макропротеинурии ≥ 3 г / в день (см. Раздел «Фармакологические свойства»).
Лечение сердечной недостаточности, которое сопровождается клиническими проявлениями.
Вторичная профилактика после острого инфаркта миокарда: уменьшение летальности на остром этапе инфаркта миокарда у пациентов с клиническими признаками сердечной недостаточности при условии, что после возникновения острого инфаркта миокарда.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому из вспомогательных веществ, включенных в препарат, или другие ингибиторы ACE (ангиотензинские ферменты преобразования) (см. Раздел «Состав»).
Наличие в анамнезе ангионевротического отека (наследственное, идиопатическое или ранее переданное на фоне ингибиторов ACE или антагонистами рецепторов ангиотензина II).
Значительный двусторонний стеноз почечных артерий или стеноз почек артерии в присутствии одной функционирующей почки.
Период беременности (см. «Применение во время беременности и грудного вскармливания»).
Рамиприл не следует использовать для пациентов с артериальной гипотензией или гемодинамически нестабильными состояниями.
Он не должен использоваться с лекарственными средствами, содержащими алискирена, пациентами с диабетом или умеренной или тяжелой почечной недостаточностью (GSK <60 мл / мин).
Следует избегать одновременного применения ингибиторов ACE и методы экстракорпорального лечения, которые приводят к контактной крови с отрицательно заряженными поверхностями. Такая экстракорпоральная обработка способам включает диализ или гемафильтрацию с использованием некоторых высокопроизводительных мембран гидравлической проницаемости (например, полиакрилонитрил) и аффереза ​​низкой плотности липопротеинов с использованием сульфата декстрана.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Противопоказанные комбинации. Методы экстракорпоральной терапии, которые приводят к контакту крови с отрицательно заряженными поверхностями, такие как диализ или гемафильтрация с использованием некоторых мембран по потоковым интенсивным мембранам (например, полиакрилонитрильные мембраны) и сохраняются липопротеинов низкой плотности с использованием декстранского сульфата - из-за повышенного развития рисков Анафилактоидные реакции (см. Раздел «Противопоказания»). Если такое лечение требуется, необходимо учитывать использование другой мембраны диализа или использование другого класса антигипертензивных агентов.
Объединенное использование рамименных препаратов с лекарственными средствами, содержащими алискирена, которое противопоказано пациентами с диабетом или умеренно тяжелыми расстройствами функций почек и не рекомендуется другими категориями пациентов (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»).
Комбинации, которые требуют меры предосторожности.
Соли калия, гепарин, диуретики для консервирования калия и другие активные вещества, которые увеличивают уровни калия в плазме крови (включая антагонисты ангиотензина II, триметоприма, Tracerumus, циклоспорин). Может возникнуть гиперкалиемия, поэтому необходимо тщательно контролировать уровни калия в плазме крови.
Антигипертензивные препараты (например, диуретики) и другие вещества, которые могут уменьшить артериальное давление (например, нитраты, трициклические антидепрессанты, анестетики, спирт, беклофен, альфузозин, дексазозин, прежним, тамсулозин, теразозин ). Следует ожидать, что следует увеличить риск гипотензии артерии (см. Раздел «Особенности применения» в отношении диуретиков).
Васопрессор симпатомиметики и другие вещества (например, изопротеренол, предварительное использование, дофамин, эпинефрин), которые могут снизить антигипертензивное влияние рамименного препарата . Рекомендуется тщательно контролировать артериальное давление .
Алопуринол, иммунодепрессанты, кортикостероиды, прокаинамид, цитостатики и другие вещества, которые могут привести к изменениям в изображении крови. Увеличение вероятности появления гематологических реакций (см. Раздел «Особенности применения»).
Соли лития. Ингибиторы ACE могут уменьшить экскрецию лития, что может привести к увеличению токсичности лития. Необходимо тщательно контролировать уровень лития.
Анти-диабетические средства, включая инсулин. Могут возникнуть гипогликемические реакции. Рекомендуется тщательно контролировать уровень глюкозы в крови.
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) и ацетилсалициловая кислота. Ожидается, что рамимеренный антигипертензивный эффект уменьшится. Кроме того, одновременные ингибиторы ACE и НПВП могут сопровождаться повышенным риском ухудшения функции почек и увеличению уровней калия.
Соль. Когда чрезмерное потребление соли возможно ослабить гипотензивный эффект препарата.
Специфическая гипосессибилизация. В результате ингибирование ACE увеличивает вероятность возникновения и тяжести анафилактических и анафилактоидных реакций на яд насекомых. Считается, что такой эффект также может наблюдаться по отношению к другим аллергенам.
Особенности приложения.
Специальные категории пациентов.
Двойная блокада ренин-ангиотензин-альдостерона (РААС) с лекарственными средствами, содержащими алискирена.
Двойная блокада системы Renin-Angiotensin-Aldosterone путем комбинированного употребления препарата Рамымы и Алискирена не рекомендуется, поскольку существует повышенный риск развития артериальной гипотензии, гиперкалиемии и изменения в почечной функции.
Пациенты с сахарным диабетом или расстройствами функции почек (ГКФ 60 мл / мин) совокупное использование Рамымы и Алискирены противопоказаны (см. Раздел «Противопоказания»).
Пациенты, в которых существует особый риск артериальной гипотензии.
Пациенты с значительным увеличением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерона. У пациентов со значительным увеличением активности системы Ренн-ангиотензина-альдостерона существует риск внезапного значительного снижения артериального давления и ухудшения функции почек из-за ингибирования APF, особенно если ингибитор APF или сопутствующей мочегонной энергии Предполагается впервые или впервые увеличивает дозу. Значительное увеличение системы Renin-Angiotensin-Aldosterone, которая требует медицинского надзора, включая постоянный контроль артериального давления, например, у пациентов:
  • с тяжелой артериальной гипертонией;
  • с декомпенсированной застойной сердечной недостаточностью;
  • с гемодинамически значимым препятствием для притока или оттока крови из левого желудочка (например, со стенозом аорты или митрального клапана);
  • с односторонним стенозом почечной артерии в присутствии второй функционирующей почки;
  • в котором есть или может развиться отсутствие жидкости или электролитов (включая тех, кто принимает диуретики);
  • с циррозом печени и / или асцитты;
  • которые выполняют обширное хирургическое вмешательство или во время анестезии с использованием лекарств, вызывающих артериальную гипотензию.
Как правило, рекомендуется исправление обезвоживания, гиповолемии или отсутствия электролитов до лечения (однако для пациентов с сердечной недостаточностью, такие корректирующие меры должны быть тщательно рассмотрены риск перегрузки объема).
У пациентов с расстройствами печени Рамимированная обработка может быть либо усилена, либо уменьшена. Кроме того, пациенты с тяжелым циррозом печени, которые сопровождаются отеком и / или асцитом, активность системынин-ангиотензинской системы может быть значительно повышена; Поэтому во время лечения этих пациентов необходимо проявить особый уход.
Переходная или постоянная сердечная недостаточность после инфаркта миокарда.
Пациенты, в которых существует риск сердца или церебральной ишемии в случае острой артериальной гипотензии. На начальной фазе лечения требуется особый медицинский надзор.
Пациенты пожилых людей. Видеть Раздел «Способ применения и доза».
Хирургическое вмешательство. Если возможно, лечение ангиотензином преобразования ингибиторов ферментов, таких как RamiPril, следует прекратить за 1 день до хирургического вмешательства.
Контроль функции почек. Функция почек должна оцениваться до и во время лечения и регулировать дозу, особенно в первые недели лечения. Особенно тщательно контроль требуется пациентами с нарушением функции почек (см. «Способ применения и доза»). Существует риск ухудшения почечной функции, особенно у пациентов с застойной сердечной недостаточностью или после трансплантации почки.
Ангионевротический отек. У пациентов, получающих ингибиторы ACE, в том числе RamiPril, наблюдалось ангионеротическое отек (см. Раздел «Побочные реакции»). В случае развития ангионевротического отека приема препарата равними должно быть прекращено. Нужно немедленно начать аварийную терапию. Пациент должен быть медицинским наблюдением не менее 12-24 часов и может быть выписан после полного исчезновения симптомов.
У пациентов, получающих ингибиторы ACE, в том числе Раммированные, были случаи ангионевротического кишечника (см. Раздел «Побочные реакции»). Эти пациенты жаловались на боль в животе (с тошнотой / рвотой или без них).
Анафилактические реакции во время десенсибилизации. При использовании ингибиторов ACE вероятность возникновения и тяжести анафилактических и анафилактоидных реакций на яд насекомых и других аллергенов увеличивается. Перед выполнением десенсибилизации необходимо остановить прием препарата, раможен.
Гиперкалиемия. У деяких пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, включаючи препарат Рамімед, спостерігалося виникнення гіперкаліємії. До групи ризику виникнення гіперкаліємії належать пацієнти з нирковою недостатністю, пацієнти віком від 70 років, пацієнти з неконтрольованим цукровим діабетом, пацієнти, які приймають солі калію, калійзберігаючі діуретики, а також інші активні речовини, що підвищують вміст калію у плазмі крові, або пацієнти з такими станами, як дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз. Якщо сумісне застосування вищезазначених препаратів вважається доцільним, то рекомендується регулярно контролювати рівень калію у плазмі крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Нейтропенія/агранулоцитоз. Випадки нейтропенії/агранулоцитозу, а також тромбоцитопенії і анемії спостерігалися рідко. Також повідомлялося про пригнічення функції кісткового мозку. З метою виявлення можливої лейкопенії рекомендується контролювати кількість лейкоцитів у крові. Більш частий контроль бажано проводити на початку лікування та за пацієнтами з порушеною функцією нирок, супутнім колагенозом (наприклад, системним червоним вовчаком або склеродермією) або тими, хто приймає інші лікарські засоби, які можуть спричинити зміни картини крові (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Етнічні відмінності. Інгібітори АПФ частіше спричиняють ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Як і інші інгібітори АПФ, гіпотензивна дія раміприлу може бути менш вираженою у пацієнтів негроїдної раси, порівняно із представниками інших рас. Це може бути зумовлено тим, що у пацієнтів негроїдної раси з артеріальною гіпертензією частіше спостерігається артеріальна гіпертензія з низькою активністю реніну.
Кашель. При застосуванні інгібіторів АПФ повідомлялося про виникнення кашлю. Характерним є те, що кашель непродуктивний, тривалий і зникає після припинення терапії. При диференціальній діагностиці кашлю слід пам'ятати про можливість виникнення кашлю внаслідок застосування інгібіторів АПФ.
Оскільки підзвітний лікарський засіб містить лактозу, пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, не повинні приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Препарат Рамімед протипоказаний для застосування у період вагітності (див. розділ «Протипоказання»). Такими чином, необхідно виключити вагітність перед початком лікування. Необхідно уникати вагітності, якщо лікування інігібторами АПФ є обов'язковим.
Якщо пацієнтка планує завагітніти, необхідно припинити лікування інгібіторами АПФ, тобто замінити їх іншим видом лікування.
Якщо пацієнтка завагітніла протягом лікування, то застосування препарату Рамімед необхідно замінити терапією без інігібторів АПФ якомога швидше.
Годування груддю. Через брак інформації щодо застосування раміприлу у період годування груддю (див. розділ «Фармакологічні властивості») не рекомендується призначати цей препарат жінкам, які годують груддю, та бажано надавати перевагу іншим лікарським засобам, застосування яких під час лактації є більш безпечним, особливо при грудному вигодовуванні новонароджених або недоношених немовлят.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Деякі побічні ефекти (наприклад, симптоми зниження артеріального тиску, такі як запаморочення) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрації уваги і знижувати швидкість його реакції, що є ризикованим у ситуаціях, коли ці якості мають особливо велике значення (наприклад, при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами).
Це, як правило, можливе на початку лікування або при переході від терапії іншими препаратами на лікування препаратом Рамімед. Після прийому першої дози або подальшого підвищення дози препарату не бажано керувати транспортним засобом або працювати з іншими механізмами протягом кількох годин.
Спосіб застосування та дози.
Препарат для перорального застосування.
Препарат Рамімед рекомендується приймати щодня в один і той самий час. Препарат можна приймати до, під час та після їди, оскільки прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Таблетки Рамімед слід ковтати цілими, запиваючи водою. Їх не можна розжовувати або подрібнювати.
Дорослі.
Пацієнти, які застосовують діуретики. На початку лікування препаратом Рамімед може виникати артеріальна гіпотензія, розвиток якої є більш імовірним у пацієнтів, які одночасно отримують діуретики. У подібних випадках рекомендується проявляти обережність, оскільки у цих пацієнтів можливе зниження ОЦК та /або кількості електролітів.
Бажано припинити застосування діуретика за 2-3 дні до початку лікування препаратом Рамімед, якщо це можливо (див. розділ «Особливості застосування»).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яким не можна відмінити діуретик, лікування препаратом Рамімед слід починати з дози 1,25 мг. Слід ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у крові. Подальше дозування препарату Рамімед слід корегувати залежно від цільового рівня артеріального тиску.
Артеріальна гіпертензія .
Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від особливостей стану пацієнта (див. розділ «Особливості застосування») та результатів контрольних вимірювань артеріального тиску. Рамімед можна застосовувати у вигляді монотерапії або у комбінації з іншими класами антигіпертензивних лікарських засобів.
Початкова доза. Лікування препаратом Рамімед слід розпочинати поступово, починаючи з рекомендованої початкової дози 2,5 мг на добу.
У пацієнтів зі значною активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи після прийому початкової дози препарату може виникати значне зниження артеріального тиску. Для таких пацієнтів рекомендована початкова доза становить 1,25 мг, а їх лікування потрібно розпочинати під медичним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»).
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу можна подвоювати кожні 2-4 тижні до досягнення цільового рівня артеріального тиску; максимальна доза препарату Рамімед становить 10 мг на добу. Як правило, препарат приймають 1 раз на добу.
Профілактика серцево-судинних захворювань .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Рамімед становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату дозу слід поступово збільшувати. Рекомендується подвоїти дозу через 1-2 тижні лікування, а потім – ще через 2-3 тижні – збільшити її до цільової підтримуючої дози 10 мг 1 раз на добу.
Також дивіться наведену вище інформацію стосовно дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики.
Лікування захворювання нирок .
У пацієнтів із діабетом та мікроальбумінурією .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Рамімед становить 1,25 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу збільшують. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
У пацієнтів із діабетом та щонайменше одним фактором серцево-судинного ризику .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Рамімед становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу збільшують. Через 1-2 тижні лікування добову дозу препарату Рамімед рекомендується подвоїти до 5 мг, а потім до 10 мг ще через 2-3 тижні лікування. Цільова добова доза становить 10 мг.
У пацієнтів із недіабетичною нефропатією, про яку свідчить наявність макропротеїнурії ≥ 3 г/на добу .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Рамімед становить 1,25 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості пацієнтом препарату при подальшому лікуванні дозу збільшують. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
Серцева недостатність із клінічними проявами.
Початкова доза. Для пацієнтів, стан яких стабілізувався після лікування діуретиками, рекомендована початкова доза становить 1,25 мг на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу препарату Рамімед титрують шляхом її подвоєння через кожні 1-2 тижні до досягнення максимальної добової дози 10 мг. Бажано розподілити дозу на 2 прийоми.
Вторинна профілактика після перенесеного гострого інфаркту міокарда при наявності серцевої недостатності .
Початкова доза. Через 48 годин після виникнення інфаркту міокарда пацієнтам, стан яких є клінічно та гемодинамічно стабільним, призначають початкову дозу 2,5 мг 2 рази на добу впродовж 3 днів. Якщо початкова доза 2,5 мг переноситься погано, тоді слід застосовувати дозу 1,25 мг 2 рази на добу впродовж 2 днів з подальшим підвищенням до 2,5 мг та 5 мг 2 рази на добу. Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити.
Також дивіться наведену вище інформацію стосовно дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики.
Титрування дози та підтримуюча доза. У подальшому добову дозу підвищують шляхом її подвоєння з інтервалом у 1-3 дні до досягнення цільової підтримуючої дози 5 мг 2 рази на добу.
Коли це можливо, підтримуючу добову дозу розподіляють на 2 прийоми.
Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити. Досвіду лікування пацієнтів із тяжкою (IV ФК за класифікацією NYHA) серцевою недостатністю одразу після інфаркту міокарда все ще недостатньо. Якщо все ж таки прийнято рішення про лікування таких пацієнтів цим препаратом, рекомендується розпочинати терапію з дози 1,25 мг 1 раз на добу і будь-яке її збільшення проводити з надзвичайною обережністю.
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Добова доза для пацієнтів із порушенням функції нирок залежить від показника кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакологічні властивості»):
  • якщо кліренс креатиніну становить ≥ 60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/на добу) немає, а максимальна добова доза становить 10 мг;
  • якщо кліренс креатиніну становить 30-60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози (2,5 мг/на добу) немає, а максимальна добова доза становить 5 мг;
  • якщо кліренс креатиніну становить 10-30 мл/хв, початкова добова доза становить 1,25 мг/на добу, а максимальна добова доза − 5 мг;
  • пацієнти з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі : при гемодіалізі раміприл виводиться незначною мірою; початкова доза становить 1,25 мг, а максимальна добова доза – 5 мг; препарат слід приймати через декілька годин після проведення сеансу гемодіалізу.
Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Лікування препаратом Рамімед пацієнтів з порушеннями функції печінки слід розпочинати під ретельним медичним наглядом, а максимальна добова доза у таких випадках повинна становити 2,5 мг.
Пацієнти літнього віку. Початкова доза повинна бути нижчою, а подальше титрування дози слід здійснювати більш поступово з огляду на вищу ймовірність виникнення небажаних ефектів, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів. У таких випадках слід призначати нижчу початкову дозу − 1,25 мг раміприлу.
Діти. Препарат Рамімед не рекомендується застосовувати дітям, оскільки даних стосовно ефективності та безпечності цього препарату для таких пацієнтів недостатньо.
Передозування. Симптомами, пов'язаними з передозуванням інгібіторів АПФ, можуть бути: надмірна периферична вазодилатація (з вираженою артеріальною гіпотензією, шоком), брадикардія, порушення електролітного балансу та ниркова недостатність. За станом пацієнта слід ретельно спостерігати та проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. До запропонованих лікувальних заходів належать первинна детоксикація (промивання шлунка, введення адсорбентів), а також заходи, спрямовані на відновлення стабільної гемодинаміки, в тому числі введення агоністів альфа-1 адренорецепторів або ангіотензину ІІ (ангіотензинаміду). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться із системного кровотоку шляхом гемодіалізу.
Побічні реакції. Профіль безпеки препаратів раміприлу містить дані про постійний кашель та реакції, спричинені артеріальною гіпотензією. До серйозних побічних реакцій належать: ангіоневротичний набряк, гіперкаліємія, порушення функції печінки або нирок, панкреатит, тяжкі реакції з боку шкіри та нейтропенія/агранулоцитоз.
З боку серця: ішемія міокарда, включаючи стенокардію або інфаркт міокарда; тахікардія; аритмія; відчуття посиленого серцебиття; периферичні набряки.
З боку системи крові та лімфатичної системи: еозинофілія, зменшення кількості лейкоцитів (включаючи нейтропенію або агранулоцитоз), зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості тромбоцитів, недостатність кісткового мозку, панцитопенія, гемолітична анемія.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, вертиго, парестезія, агевзія, дисгевзія, тремор, порушення рівноваги, церебральна ішемія, у тому числі ішемічний інсульт і транзиторна ішемічна атака; порушення психомоторних функцій; відчуття печіння; паросмія.
З боку органів зору: порушення зору, включаючи нечіткість зору, кон'юнктивіт.
З боку органів слуху та лабіринту: порушення слуху, дзвін у вухах.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: непродуктивний подразнювальний кашель, бронхіт, синусит, задишка, бронхоспазм, у тому числі загострення астми; закладеність носа.
З боку шлунково-кишкового тракту: запальні явища у шлунково-кишковому тракті, розлади травлення, дискомфорт у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит (у поодиноких випадках повідомлялося про летальні наслідки при застосуванні інгібіторів АПФ), підвищення рівня ферментів підшлункової залози, ангіоневротичний набряк тонкого кишечнику, біль у верхній частині живота, включаючи гастрит, запор, сухість у роті, глосит, афтозний стоматит.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність; збільшення сечоутворення, погіршення перебігу фонової протеїнурії, підвищення рівня сечовини в крові; підвищення рівня креатиніну в крові.
З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, зокрема макулопапульозні, ангіоневротичний набряк; у дуже виняткових випадках – порушення прохідності дихальних шляхів внаслідок ангіоневротичного набряку, яке може мати летальний наслідок; свербіж, гіпергідроз, ексфоліативний дерматит, кропив'янка, оніхоліз, реакція фоточутливості, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, пемфігус, загострення перебігу псоріазу, псоріатичний дерматит, пемфігоїдна або ліхеноїдна екзантема або енантема, алопеція.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: м'язові спазми, міалгія, артралгія.
З боку ендокринної системи: синдром неналежної секреції антидіуретичного гормону (СНСАГ).
Метаболічні та аліментарні розлади: підвищення рівня калію у крові, анорексія, зниження апетиту, зниження рівня натрію у крові.
З боку судин: артеріальна гіпотензія, ортостатичне зниження артеріального тиску, синкопе, відчуття припливів, стеноз судин, гіпоперфузія, васкуліт, феномен Рейно.
Порушення загального стану: біль у грудях, втомлюваність, пірексія, астенія.
З боку імунної системи: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, підвищення рівня антинуклеарних антитіл.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів і/або кон'югатів білірубіну, холестатична жовтяниця, пошкодження печінкових клітин, гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолітичний гепатит (у дуже виняткових випадках – з летальним наслідком).
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: транзиторна еректильна імпотенція, зниження лібідо, гінекомастія.
З боку психіки: зниження настрою, тривожність, нервовість, неспокій, порушення сну, включаючи сонливість, стан сплутаної свідомості, порушення уваги.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці в недоступному для дітей місці.
Несумісність. Даних немає.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Актавіс Лтд/Actavis Ltd.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
BLB 016, Балебел Індастріал Істейт, Зейтан ZTN3000, Мальта/
BLB 016, Bulebel Industrial Estate, Zejtun ZTN3000, Malta.
РАМИПРИЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа