Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

РАНОЗИН табл. пролонгированного действия 500мг №60

Код товара: 885126

Производитель: Фармак (Украина, Киев)

8 800,00 RUB

в наличии

Цена и наличие актуальны на: 18.04.2025

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Ранить

Ранозин

Композиция:

Активное вещество: рана;

1 таблетка содержит 375 мг или 500 мг или 750 мг;

Экспцинаты: микрокристаллическая целлюлоза, сополимер метакриловой кислоты - этилайлактилат (1: 1), гипромалоза, гидроксид натрия, стеарат магния;

375 мг таблетки: поливиниловый спирт, диоксид титана (E 171), макроголь, тальк, FD & C Blue No. 2 (индигический карминный алюминиевый лак (E 132), красный оксид железа (E 172), воск Carnaubski;

500 мг таблетки: поливиниловый спирт, диоксид титана (E 171), макроголь, тальк, желтый оксид железа (E 172), красный оксид железа (E 172), карнабский воск;

750 мг таблетки: поливиниловый спирт, диоксид титана (E 171), макроголь, тальк, FD & C Blue No. 1 (синий блеск (E 133)), FD & C Yellow no. 5 (Tartrazine (E 102)), карнабский воск.

Дозировка формы. Длительные таблетки действия.

Основные физико -химические свойства :

375 мг таблетки: таблетки с овальной формой с биконемвексом, покрытые пленкой, светло-голубые с гравировкой "375" с одной стороны и гладкой с другой;

500 мг таблетки: овальные таблетки с биконвекской, покрытые пленкой, светло-розовую с гравировкой «500» с одной стороны и гладкой с другой; Наличие включений разрешено;

750 мг таблетки: продолговатые таблетки с биконвекской поверхностью, покрытая светло -зеленой пленкой с 750 гравировкой с одной стороны и гладкой с другой.

Фармакотерапевтическая группа. Другие кардиологические агенты. Ранолазин. ATX C01E B18 Код.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Механизм действия

Механизм действия раны в значительной степени неизвестен. Ранолазин может оказывать некоторое антиангинальное действие, ингибируя поздний поток ионов натрия в клетки миокарда. Это уменьшает внутриклеточное накопление натрия и, соответственно, уменьшает избыточные внутриклеточные ионы кальция. Ранолазин путем уменьшения позднего потока ионов натрия уменьшает внутриклеточный ионный дисбаланс при ишемии. Это уменьшение избыточного внутриклеточного кальция поможет ослабить миокард и, таким образом, уменьшить диастолическое напряжение левого желудочка. Клинические доказательства позднего ингибирования натрия ранолазина были проявлены значительным снижением интервала QTC и улучшением диастолической релаксации, которое было обнаружено во время открытого исследования с участием 5 пациентов с удлиненным синдромом QT (пациенты с LQT3). Эти эффекты препарата не зависят от изменения частоты сердечных сокращений, артериального давления или расширения кровеносных сосудов.

Фармакодинамическое действие

Влияние на гемодинамику

Клинические исследования показали, что у пациентов, которые использовали раны отдельно или в сочетании с другими антиангинальными препаратами, наблюдалось снижение средней частоты сердечных сокращений (<2 удара/мин) и среднего систолического артериального давления (<3 мм рт. Ст.).

Эффекты, обнаруженные в электрокардиографии (ЭКГ)

У пациентов, которые использовали рану, произошло продление интервала QTS, что зависело от дозы и концентрации в плазме крови (приблизительно 6 мс при использовании Продлит желудочный потенциал действия, а также ингибирование позднего потока натрия, что снижает желудочный потенциал действия. Анализ популяции комбинированных данных, полученных у 1308 пациентов и здоровых добровольцев, показал среднее расширение QTS до базового уровня 2,4 мс на 1000 нг/мл ран в плазме крови. Это значение соответствует данным, полученным в процессе поддержки клинических испытаний, в соответствии с которыми средние изменения в QTCF по сравнению с начальным уровнем (коррекция с Форриком Формулы) после применения дозы 500 мг и 750 мг 2 раза в день составляли 1,9 мс и 4,9 мс соответственно. Наклон прямого был выше у пациентов с клинически значимой нарушением функции печени.

Согласно результатам основного исследования (Merlin-Timi 36), проведенного с 6560 пациентами с ACS (нестабильная стенокардия/инфаркт миокарда без постановки сегмента ST), между ранами и плацебо не было различий в риске смертности (относительно риска). Сердечная смерть (относительный риск при использовании ранолазина по сравнению с плацебо составляла 0,87) или частота зарегистрированных симптоматических аритмий (3,0 % против 3,1 %).

В исследовании Merlin-Timi, 36 из 3162 пациентов, которые использовали ранолазин в рамках 7-дневного наблюдения за Холтером, никаких проаритмических эффектов не было зарегистрировано. Пациенты, получавшие ранолазин, были зарегистрированы значительно меньше аритмий по сравнению с пациентами, которые получали плацебо (80 % против 87 %), включая желудочковую тахикардию ≥ 8 ударов (5 % против 8 %).

Клиническая эффективность и безопасность

Клинические исследования продемонстрировали эффективность и безопасность ранолазина при использовании в качестве монотерапии при хронической стенокардии, а также при использовании в случае недостаточного клинического ответа на терапию другими лекарствами, предназначенными для лечения стенокардии.

Во время ключевого обследования Кариса была добавлена в Атенолол в дозе 50 мг один раз в день или амлодипин в дозе 5 мг один раз в день или дилтиазм в дозе 180 мг один раз в день. 823 пациента (23 % женщин) были рандомизированы в группы, которые получали 750 мг 2 раза в день в течение 12 недель, 1000 мг 2 раза в день или плацебо. Ранолазин показал эффективность, которая превысила эффективность плацебо, в отношении продления времени переносимой физической активности в течение 12 недель, когда они использовались в оба исследуемых доз, которые использовались в качестве дополнительной терапии. Тем не менее, не было никакой разницы в продолжительности переносимой физической активности между двумя дозами (24 секунды по сравнению с плацебо; P 0,03).

Использование ран значительно уменьшило количество стенокардии в течение недели и необходимость использования короткого действия нитроглицерина по сравнению с введением плацебо. Терпимость к ранолазину во время лечения не развилась и не зафиксировала увеличение частоты стенокардии после внезапного прекращения препарата. Улучшение продолжительности переносимых нагрузок у женщин составило приблизительно 33 % индикатора, наблюдаемого у мужчин, с дозой 1000 мг 2 раза в день. Тем не менее, как мужчины, так и женщины имеют одинаковое снижение частоты стенокардии и нитроглицерина. Из -за зависимости побочных эффектов от дозы и аналогичной эффективности при введении доз 750 мг и 1000 мг 2 раза в день рекомендуемая максимальная доза составляет 750 мг 2 раза в день.

Во время второго исследования Эрика добавляли к лечению амлодипина в дозе 10 мг один раз в день (максимальная рекомендованная доза). 565 пациентов были рандомизированы в группы, которые использовали ранолазин в начальной дозе 500 мг 2 раза в день или плацебо в течение 1 недели, а затем в дозе 1000 мг 2 раза в день или плацебо в течение 6 недель в дополнение к одновременному лечению с амлодипином в дозе 10 мг один раз в день. Кроме того, 45 % изучаемой популяции также принимали давние нитраты. При использовании ран, значительное снижение количества стенокардии в неделю (P = 0,028) и необходимость использования нитроглицерина (P = 0,014) по сравнению с введением плацебо. Как среднее количество стенокардии, так и количество нитроглицериновых таблеток занимало приблизительно 1 единицу в неделю.

В исследовании Marisa основное исследование определения оптимальной дозы - ранолазин использовался в качестве монотерапии. 191 пациент был рандомизирован в группы, которые получали рану в дозе 500 мг 2 раза в день, 1000 мг 2 раза в день, 1500 мг 2 раза в день и плацебо: каждое из лекарств в течение 1 недели в соответствии с крестом. Ранолазин представил значительное преимущество по сравнению с плацебо в продлении времени переносимой физической активности, временем до атаки стенокардии и времени до начала сегмента ST на 1 мм для всех изученных доз; Зависимость «доза -эффекта» была записана. По сравнению с использованием плацебо увеличение продолжительности физической активности было статистически значимым в случае использования ран во всех трех дозах и варьировалось от 24 секунд при дозе 500 мг 2 раза в день до 46 секунд в дозе 1500 мг 2 раза в день, показывая зависимый эффект дозы. В этом исследовании продолжительность физической активности была самой высокой в дозе 1500 мг в дозе, но наблюдалось непропорциональное увеличение побочных реакций. Следовательно, доза 1500 мг 2 раза в день была исключена из дальнейшего изучения.

Согласно результатам большого исследования с жесткими конечными точками (Merlin-timi 36), проведенным с 6560 пациентами с ACS (нестабильная стенокардия/стенокардия/инфаркт миокарда без постановки сегмента ST), между ранолазином и размещением о риске смерти не было различий. Плацебо составлял 0,99), внезапная смерть из -за сердечных заболеваний (соотношение риска в использовании ран к риску плацебо составила 0,87) или частоту аритмий, симптомы которых были задокументированы (3,0 % против 3,1 %) с добавлением к стандарту. Каналы, нитраты, антиагрегантные агенты, липидные снижения и ингибиторы АПФ). Около половины пациентов в исследовании Merlin-Timi 36 имели историю стенокардии. Результаты показывают, что продолжительность переносимой физической активности увеличилась на 31 секунду у пациентов, которые использовали ранолазин по сравнению с пациентами, получавшими плацебо (р = 0,002). Анкета Seatl для пациентов с стенокардией показала значительное влияние ранолазина на некоторые параметры, включая частоту стенокардии (P <0,001) по сравнению с плацебо.

Только небольшая группа пациентов, которые не принадлежат к кавказской расе, были включены в контролируемые клинические исследования, поэтому выводы об эффективности и безопасности препарата для этой группы пациентов не могли быть сделаны.

На фазе 3 двойного слепого плацебо-контролируемого клинического исследования (River-PCI) было сосредоточено на достижении окончательных очков, при этом участие 2604 пациентов в возрасте ≥ 18 лет, у которых была хроническая стенокардия в анамнезе и неполную революцию. в день. В первичном компоненте конечной точки (время к первым признакам реваскуляризации под влиянием ишемии или госпитализации, связанной с ишемией, которая не сопровождалась реваскуляризацией), статистически значимое различие между группой (26,2 %) не было выявлено. Коэффициент риска 0,95, 95 % ДИ 0,82–1,10, р = 0,48. Риск смертности по всем причинам, смерти из -за сердечно -сосудистых заболеваний, возникновения тяжелых нежелательных сердечно -сосудистых явлений (масса), госпитализация из -за сердечной недостаточности была одинаковой во всех группах; Тем не менее, тяжелые нежелательные сердечно -сосудистые явления были чаще у пациентов в возрасте ≥ 75 лет, которые получали ранолазин по сравнению с пациентами группы плацебо (17,0 % против 11,3 % соответственно). Было также значительное увеличение смертности по всем причинам у пациентов ≥ 75 лет (9,2 % против 5,1 %, р = 0,074).

Фармакокинетика.

После перорального введения максимальная концентрация (C _MAX ) в плазме крови обычно наблюдается через 2-6 часов. При применении 2 раза в день условие равновесия обычно достигается в течение 3 дней.

Поглощение

Средняя абсолютная биодоступность ран после орального использования таблеток с немедленным высвобождением составляет 35-50 % с высокой степенью индивидуальной изменчивости. Действие раны усугубляется в зависимости от дозы. При увеличении дозы с 500 мг до 1000 мг 2 раза в день увеличивается увеличение площади на 2,5-3 дня под фармакокинетической кривой «время концентрации» (AUC) в равновесном состоянии. В фармакокинетическом исследовании с участием здоровых добровольцев концентрация _{максимального} равновесия в среднем около 1770 (SD 1040) нг/мл, в состоянии равновесия AUC _0–12 составляло в среднем 13700 (SD 8290) NG × H/мл. Питание не влияет на скорость и полноту поглощения раны.

Распределение

Приблизительно 62 % раны связывается с белками плазмы крови, в основном с кислотным гликопротеином альфа-1 и слабо с альбумином. Средний объем распределения в равновесии (V _SS ) составляет приблизительно 180 литров.

Размножение

Рана выводится в основном метаболически. Менее 5 % дозы выделяется в моче и кале без изменений. После перорального введения однократной дозы 500 мг меченной радиоактивной углеродной раны [ ¹⁴ C] у здоровых добровольцев 73 % радиоактивности определяется в моче и 25 % в калах. Клираннолазин зависит от дозы и уменьшается с его увеличением. Половина жизни составляет около 2-3 часов после внутривенного введения. Терминальная половина жизни в состоянии равновесия после орального использования раны составляет приблизительно 7 часов из -за ограниченной скорости поглощения.

Биотрансформация

Ранолазин подвергается быстрому и крупному метаболизму. У молодых здоровых взрослых после одного перорального введения 500 мг [ ¹⁴ C] -ранолазин, приблизительно 13 % радиоактивности обнаруживается в плазме крови.

Большое количество метаболитов было обнаружено в плазме крови человека (47 метаболитов), мочи (> 100 метаболитов) и кала (25 метаболитов). 14 основных метаболических путей были идентифицированы, среди которых о-деметилирование и N-издевательство были наиболее важными. Исследования, проведенные in vitro с использованием микросхемы печени человека, показали, что ранолазин метаболизируется в основном CYP3A4, а также CYP2D6. При использовании 500 мг раны 2 раза в день у людей с недостаточной активностью CYP2D6 (медленные метаболизаторы), показатель AUC превышает сходные у людей с нормальной активностью CYP2D6 (быстрые метаболизаторы) на 62 %. Соответствующая разница в дозе 1000 мг 2 раза в день составила 25 %.

Специальные группы пациентов

Влияние различных факторов на фармакокинетику ран было оценено в популяционном фармакокинетическом исследовании с участием 928 пациентов с стенокардией и здоровыми добровольцами.

Влияние секса

Пол не оказывает клинического влияния на фармакокинетические параметры.

Пожилые пациенты

Возраст не оказывает клинического влияния на фармакокинетические параметры, но у пожилых пациентов могут увеличить влияние ранолазина из -за возраста, связанного с снижением функции почек.

Вес тела

У людей весом 40 кг воздействие ранолазина примерно в 1,4 раза выше, чем у людей весом 70 кг.

Застойная сердечная недостаточность (DSF)

Занятия NYHA III -IV приводят к увеличению концентрации ран в плазме крови примерно в 1,3 раза.

Почечная недостаточность

Проведенные исследования влияния функции почек на фармакокинетику ран показали, что у пациентов с легкой, умеренной или тяжелой почечной недостаточностью уровень ранолазина AUC был в среднем в 1,7-2 раза выше, чем у людей с нормальной функцией почек. Также была зарегистрирована значительная индивидуальная изменчивость AUC у изученных людей с почечной недостаточностью. AUC метаболитов увеличивается с уменьшением функции почек. AUC одного из фармакологически активных метаболитов раны у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью увеличивалась в 5 раз.

Фармакокинетический анализ популяции выявил повышенные эффекты ран в 1,2 раза у пациентов с умеренной почечной недостаточностью (клиренс креатинина 40 мл/мин). У людей с тяжелой почечной недостаточностью (Creatinine Clearance 10-30 мл/мин) повышенное воздействие ран в 1,3–1,8 раза было увеличено.

Влияние диализа на фармакокинетику ранолазина не было оценено.

Печеночная недостаточность

Фармакокинетика раны была оценена у пациентов с печеночной недостаточностью от легкой до умеренной тяжести. Нет данных об использовании ранолазина у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью. У пациентов с печеночной недостаточностью легкой тяжести ценность AUC не изменила AUC, а у пациентов с печеночной недостаточностью умеренной тяжести ценность AUC увеличилась в 1,8 раза. Такие пациенты имели более выраженное увеличение интервала QT.

Дети

Фармакокинетические параметры раны у детей (<18 лет) не были изучены.

Доклинические данные о безопасности

Побочные реакции на использование ран, которые не наблюдались в клинических испытаниях, но были обнаружены у животных в виде действия, аналогичного клиническим эффектам: судороги и повышенная смертность у крыс и собак при концентрации ран в плазме крови, примерно в 3 раза выше максимальной клинической дозы.

Дослідження хронічної токсичності у щурів показали взаємозв'язок лікування зі змінами у надниркових залозах при експозиції, що незначно перевищує аналогічний показник у клінічних пацієнтів. Цей ефект пов'язаний з підвищенням концентрації холестерину в плазмі крові. Аналогічних змін у людини не виявлено. У людини не зафіксовано жодного впливу на адренокортикальну вісь.

У довгострокових дослідженнях канцерогенності при дозах ранолазину до 50 мг/кг/добу (150 мг/м ² /добу) у мишей та 150 мг/кг/добу (900 мг/м ² /добу) у щурів не спостерігалося жодного значущого підвищення частоти виникнення пухлин будь-якого типу. Ці дози становлять 0,1 та 0,8 відповідно від максимальної рекомендованої дози для людини, що дорівнює 2 г на мг/м ² , і є максимально переносимими дозами для цих видів.

У самців і самок щурів пероральне введення ранолазину, що спричиняло підвищення показника AUC відповідно у 3,6 або в 6,6 раза порівняно з очікуваним у людей, не впливало на фертильність.

Дослідження ембріофетотоксичності проводили на щурах і кролях. При AUC ранолазину в плазмі крові самки, подібному до очікуваних рівнів у людини, жодного впливу на потомство у кролів не відзначалося. У щурів при рівні AUC у самки, що у 2 рази перевищував очікуваний рівень у людини, не було зафіксовано жодних наслідків для потомства, але коли експозиція у самки у 7,5 раза перевищувала показники, отримані у людей, спостерігалося зменшення маси плода та ослаблення процесу осифікації. Коли експозиція у годуючих самок в 1,3 раза перевищувала очікуваний рівень у людей, постнатальної смертності потомства не було зафіксовано, тоді як при 3-разовому перевищенні експозиції було зафіксовано постнатальну смертність і одночасно було доведено потрапляння ранолазину в молоко щурів. Жодних побічних реакцій у новонародженого потомства щурів не спостерігалося при рівнях експозиції, подібних до таких у людей.

Клинические характеристики.

Индикация.

Лікарський засіб Ранозин ^® застосовується окремо або в комплексній терапії для симптоматичного лікування стабільної стенокардії, насамперед у пацієнтів, у яких при застосуванні антиангінальних препаратів першої лінії (бета-блокатори та/або антагоністи кальцію) не було отримано належного ефекту або розвинулася непереносимість.

Противопоказание.

- Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини лікарського засобу.

- Ниркова недостатність тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв).

- Печінкова недостатність середнього або тяжкого ступеня.

- Одночасне застосування потужних інгібіторів CYP3A4 (наприклад, ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, посаконазол, інгібітори ВІЛ-протеази, кларитроміцин, телітроміцин, нефазодон).

- Одночасне застосування антиаритмічних засобів класу Іа (наприклад, хінідин) або класу ІІІ (наприклад, дофетилід, соталол), крім аміодарону.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.

Вплив інших лікарських засобів на ранолазин

Інгібітори CYP3A4 та P-gp

Ранолазин є субстратом цитохрому CYP3A4. Інгібітори CYP3A4 підвищують концентрацію ранолазину в плазмі крові. З підвищенням його концентрації в плазмі крові може посилюватися прояв потенційних побічних реакцій, що залежать від дози (наприклад, нудота, запаморочення). Під час лікування ранолазином одночасне застосування кетоконазолу в дозі 200 мг 2 рази на добу підвищує AUC ранолазину в 3–3,9 раза. Одночасне застосування ранолазину та потужних інгібіторів CYP3A4 (ітраконазол, кетоконазол, вориконазол, посаконазол, інгібітори ВІЛ-протеази, кларитроміцин, телітроміцин, нефазодон) протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Також потужним інгібітором CYP3A4 є грейпфрутовий сік.

Дилтіазем (180–360 мг 1 раз на добу), помірний інгібітор CYP3A4, підвищує залежно від дози середні рівноважні концентрації ранолазину в 1,5–2,4 раза. Для пацієнтів, які застосовують дилтіазем та інші помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад, еритроміцин, флюконазол), рекомендується ретельний та обережний підбір дози лікарського засобу Ранозин ^® . Можливо, буде необхідно зниження дози лікарського засобу Ранозин ^® (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).

Ранолазин є субстратом P-gp. Інгібітори P-gp (наприклад, циклоспорин, верапаміл) підвищують рівень ранолазину в плазмі крові. Верапаміл (120 мг 3 рази на добу) підвищує рівноважну концентрацію ранолазину в плазмі крові в 2,2 раза. Для хворих, які застосовують інгібітори P-gp, рекомендується ретельне титрування дози лікарського засобу Ранозин ^® . Можливо, буде необхідно зниження дози лікарського засобу (див. розділи «Особливості застосування» та «Спосіб застосування та дози»).

Індуктори CYP3A4

Рифампіцин (600 мг 1 раз на добу) знижує значення рівноважних концентрацій ранолазину приблизно до 95 %. Не слід розпочинати застосування лікарського засобу Ранозин ^® під час застосування індукторів CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, звіробій) (див. розділ «Особливості застосування»).

Інгібітори CYP2D6

Ранолазин частково метаболізується CYP2D6, тому інгібітори цього ферменту можуть підвищувати концентрацію ранолазину в плазмі крові. Потужний інгібітор CYP2D6 пароксетин в дозі 20 мг 1 раз на добу підвищує середні рівноважні показники концентрації ранолазину в плазмі крові в середньому в 1,2 раза (при застосуванні ранолазину по 1000 мг 2 рази на добу). Корекція дози не потрібна. При дозі ранолазину 500 мг 2 рази на добу одночасне застосування потужного інгібітора CYP2D6 може призвести до підвищення показника AUC ранолазину приблизно на 62 %.

Вплив ранолазину на інші лікарські засоби

Ранолазин є інгібітором P-gp, який має потужність дії від середнього до високого ступеня, та є слабким інгібітором CYP3A4, тому може підвищувати концентрацію субстратів P-gp чи CYP3A4 у плазмі крові. Може також збільшуватися розподіл лікарських засобів, що транспортуються P-gp.

При призначенні лікарського засобу Ранозин ^® може бути потрібна корекція дози деяких, особливо залежних субстратів CYP3A4 (наприклад, симвастатину, ловастатину), а також субстратів CYP3A4 з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, циклоспорину, такролімусу, сиролімусу, еверолімусу), оскільки лікарський засіб Ранозин ^® може підвищувати концентрацію вказаних лікарських засобів у плазмі крові.

Наявні дані свідчать, що ранолазин є слабким інгібітором CYP2D6. Застосування ранолазину по 750 мг 2 рази на добу підвищує концентрацію метопрололу в плазмі крові в 1,8 раза, тому при їх одночасному застосуванні може посилюватися дія метопрололу або інших субстратів CYP2D6 (наприклад, пропафенону та флекаїніду, меншою мірою це стосується трициклічних антидепресантів та нейролептиків), внаслідок чого може бути потрібним зниження дози цих препаратів.

Потенціал щодо пригнічення CYP2В6 не оцінювався. Під час застосування лікарського засобу Ранозин ^® одночасно зі субстратами CYP2В6 (наприклад, бупропіон, ефавіренц, циклофосфамід) рекомендується дотримуватися обережності.

Дигоксин

Є дані про підвищення концентрації дигоксину в плазмі крові у середньому в 1,5 раза при одночасному застосуванні з ранолазином, тому необхідно проведення моніторингу рівня дигоксину на початку та при завершенні застосування лікарського засобу Ранозин ^® .

Симвастатин

Метаболізм та кліренс симвастатину значною мірою залежать від CYP3A4. Застосування ранолазину по 1000 мг 2 рази на добу підвищує концентрацію в плазмі крові лактону симвастатину та симвастатинової кислоти приблизно у 2 рази. Також у рамках постмаркетингового нагляду повідомлялося про випадки рабдоміолізу у пацієнтів, які приймали ранолазин і симвастатин. Для пацієнтів, які приймають лікарський засіб Ранозин ^® у будь-якій дозі, доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу.

Аторвастатин

Прийом ранолазину по 1000 мг 2 рази на добу підвищує C _max і AUC аторвастатину, який приймають в дозі 80 мг 1 раз на добу, в 1,4 і в 1,3 раза відповідно і змінює C _max і AUC метаболітів аторвастатину менш ніж на 35%. При прийомі лікарського засобу Ранозин ^® може бути потрібно обмеження дози аторвастатину і проведення належного клінічного спостереження.

При прийомі лікарського засобу Ранозин ^® може бути потрібно обмеження дози інших статинів, що метаболізуються CYP3А4 (ловастатин).

Такролімус, циклоспорин, сиролімус, еверолімус

Застосування ранолазину пацієнтам, які отримували такролімус (субстрат CYP3A4), призводило до підвищення концентрації останнього в плазмі крові. У разі призначення лікарського засобу Ранозин ^® пацієнтам, які отримують такролімус, рекомендується контролювати концентрацію такролімусу в плазмі крові та в разі необхідності коригувати дозу такролімусу. Такий контроль також рекомендований при застосуванні інших субстратів CYP3A4 з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, циклоспорин, сиролімус, еверолімус).

Лікарські засоби, які транспортуються транспортувальником органічних катіонів-2 (OCT2) При застосуванні ранолазину в дозі 500 мг і 1000 мг 2 рази на добу пацієнтам із цукровим діабетом ІІ типу концентрація одночасно застосованого метформіну (1000 мг 2 рази на добу) у плазмі крові підвищувалася відповідно в 1,4 і в 1,8 раза. Концентрації інших OCT2 субстратів, включаючи піндолол і вареніклін, можуть бути змінені в однаковій мірі.

Існує теоретичний ризик, що при одночасному лікуванні ранолазином та іншими препаратами, що подовжують інтервал QTc, може виникнути фармакодинамічна взаємодія та підвищитися можливий ризик шлуночкових аритмій. Наприклад, до таких препаратів належать деякі антигістамінні засоби (терфенадин, астемізол, мізоластин), деякі антиаритмічні засоби (зокрема хінідин, дизопірамід, прокаїнамід), еритроміцин та трициклічні антидепресанти (наприклад, іміпрамін, доксепін, амітриптилін).

Особенности приложения.

Слід бути обережним при призначенні або підвищенні дози ранолазину хворим, у яких можливе посилення його дії, при таких станах:

- одночасне застосування інгібіторів CYP3A4 помірної сили дії (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);

- одночасне застосування інгібіторів P-gp (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Спосіб застосування та дози»);

- печінкова недостатність легкого ступеня тяжкості (див. розділи «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»);

- ниркова недостатність легкого або середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»);

- пацієнти літнього віку (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»);

- пацієнти з низькою масою тіла (≤ 60 кг) (див. розділи «Фармакокінетика», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»);

- ЗСН середнього або тяжкого ступеня тяжкості (класи NYHA III–IV) (див. розділи «Фармакокінетика» та «Спосіб застосування та дози»).

У хворих, які мають кілька зазначених вище факторів, можна очікувати додаткового посилення дії. Можливе виникнення побічних реакцій, що залежать від дози. При застосуванні ранолазину у хворих з поєднанням кількох зазначених вище факторів повинен проводитися частий моніторинг побічних реакцій, а за необхідності дозу ранолазину слід знизити або припинити лікування.

Ризик посилення фармакологічної дії ранолазину, що призводить до збільшення частоти побічних реакцій у зазначених вище групах, підвищується у хворих з недостатньою активністю CYP2D6 (хворі зі сповільненим метаболізмом) порівняно з хворими з потужною активністю CYP2D6 (хворі з прискореним метаболізмом) (див. розділ «Фармакокінетика»). Вищезазначені застереження розроблені з урахуванням можливого ризику для хворих зі сповільненим метаболізмом CYP2D6 та мають враховуватися у випадку, коли статус метаболізму CYP2D6 невідомий. Для хворих з прискореним метаболізмом CYP2D6 такі застереження мають менше значення. Хворим, для яких визначений (наприклад, шляхом генотипування) або відомий інтенсивний статус метаболізму CYP2D6, лікарський засіб Ранозин ^® застосовувати з обережністю у разі наявності у пацієнта комбінації кількох зазначених вище факторів ризику.

Подовження інтервалу QT

Блокування I _Kr і подовження інтервалу QTc залежать від дози ранолазину. Популяційний аналіз об'єднаних даних, отриманих під час дослідження за участю пацієнтів та здорових добровольців, показав, що залежність подовження інтервалу QTc від концентрації лікарського засобу в плазмі крові може бути оцінено як 2,4 мс на 1000 нг/мл, що приблизно дорівнює підвищенню від 2 мс до 7 мс для діапазону показників концентрації ранолазину в плазмі крові при призначенні його в дозі від 500 мг до 1000 мг 2 рази на добу. Тому треба бути обережним при лікуванні хворих із синдромом вродженого подовження інтервалу QT в анамнезі або зі спадковим подовженням інтервалу QT в родинному анамнезі чи з відомим набутим подовженням інтервалу QT, а також хворих, які отримують лікування препаратами, що впливають на тривалість інтервалу QTс (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з лікарськими засобами

Одночасне застосування з індукторами CYP3A4 може призвести до зниження ефективності лікарського засобу. Лікарський засіб Ранозин ^® не слід застосовувати пацієнтам, які отримують лікування індукторами активності CYP3A4 (наприклад, рифампіцин, фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін, звіробій) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ниркова недостатність

Функція нирок знижується з віком, тому важливо проводити регулярну перевірку функції нирок під час лікування ранолазином (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози» та «Побічні реакції»).

Азобарвник E102 (таблетка по 750 мг) : лікарський засіб містить азобарвник тартразин E 102, який може викликати алергічні реакції.

Натрия

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку пролонгованої дії, тобто практично вільний від натрію.

Используйте во время беременности или грудного вскармливания.

Беременность

Дані про застосування ранолазину вагітним обмежені. Дослідження на тваринах виявили ембріотоксичність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Потенційний ризик для людини невідомий. Лікарський засіб Ранозин ^® не слід застосовувати під час вагітності, за винятком крайньої необхідності.

Період годування груддю

Невідомо, чи проникає ранолазин у грудне молоко людини. Наявні фармакодинамічні/токсикологічні дані досліджень на щурах свідчать про те, що ранолазин виділяється у грудне молоко (детальніше див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Не можна виключати ризик для дитини, яка знаходиться на грудному вигодовуванні. Лікарський засіб Ранозин ^® не слід застосовувати жінкам у період годування груддю.

Фертильність

Дослідження на тваринах не виявили ніякого шкідливого впливу лікарського засобу на фертильність (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Вплив ранолазину на фертильність у людини невідомий.

Способность влиять на скорость реакции при вождении или других механизмах.

Дослідження впливу ранолазину на здатність керувати автотранспортом чи іншими механізмами не проводилися. Ранолазин може спричиняти запаморочення, розмитість зору, двоїння в очах, сплутаність свідомості, порушення координації та галюцинації (див. розділ «Побічні реакції»), що може негативно вплинути на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами.

Метод администрирования и доз.

Дорослі

Рекомендована початкова доза лікарського засобу Ранозин ^® становить 375 мг 2 рази на добу. Через 2–4 тижні доза за необхідності може бути збільшена до 500 мг 2 рази на добу, залежно від реакції пацієнта додатково підвищена до рекомендованої максимальної дози 750 мг 2 рази на добу (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Якщо у хворого спостерігаються побічні явища, спричинені застосуванням лікарського засобу (наприклад, запаморочення, нудота, блювання), то доза лікарського засобу Ранозин ^® може бути знижена до 500 мг або 375 мг 2 рази на добу. Лікування припиняють, якщо побічні реакції не проходять після зниження дози.

Одночасне лікування інгібіторами CYP3A4 та інгібіторами P-gp

Ретельний підбір дози рекомендується пацієнтам, які отримують лікування помірними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, дилтіазем, флюконазол, еритроміцин) або інгібіторами P-gp (наприклад, верапаміл, циклоспорин) (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Особливості застосування»).

Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 протипоказане (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Ниркова недостатність

Хворим з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) рекомендується обережний підбір дози (див. розділи «Фармакокінетика», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»). Лікарський засіб Ранозин ^® протипоказаний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) (див. розділи «Фармакокінетика» та «Протипоказання»).

Печінкова недостатність

Хворим на печінкову недостатність легкого ступеня тяжкості рекомендується ретельний та обережний підбір дози (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»). Лікарський засіб Ранозин ^® протипоказаний пацієнтам із печінковою недостатністю середнього та тяжкого ступеня (див. розділи «Фармакокінетика» та «Протипоказання»).

Пацієнти літнього віку

Підбір дози для пацієнтів літнього віку слід проводити з обережністю (див. розділ «Особливості застосування»). У літньому віці дія ранолазину може посилитися через можливе вікове зниження функції нирок (див. розділ «Фармакокінетика»). У хворих літнього віку зафіксована підвищена частота виникнення побічних реакцій (див. розділ «Побічні реакції»).

Низька маса тіла

Частота виникнення побічних реакцій підвищена у пацієнтів із низькою масою тіла (≤ 60 кг). Підбір дози для пацієнтів із низькою масою тіла має проводитися з обережністю (див. розділи «Фармакокінетика», «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Застійна серцева недостатність (ЗСН)

Підбір дози повинен проводитися з обережністю для хворих із ЗСН середнього або тяжкого ступеня (класи NYHA III–IV) (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).

Метод применения

Лікарський засіб Ранозин ^® , таблетки пролонгованої дії, слід ковтати цілими, не подрібнюючи, не ламаючи та не розжовуючи. Лікарський засіб можна приймати незалежно від вживання їжі.

Дети.

Безпека та ефективність ранолазину у дітей віком до 18 років не вивчалися.

Передозировка.

При вивченні переносимості підвищення дози препарату, що застосовується перорально хворим на стенокардію, частота виникнення запаморочення, нудоти та блювання збільшувалася залежно від дози. У дослідженнях впливу передозування при внутрішньовенному введенні у здорових добровольців, крім цих побічних реакцій, відмічалися диплопія, загальмованість та непритомність. У разі передозування за пацієнтом слід проводити ретельне спостереження; рекомендується симптоматична та підтримуюча терапія. Оскільки приблизно 62 % ранолазину зв'язується з протеїнами плазми крові, повне виведення в процесі гемодіалізу малоймовірне.

Протягом постмаркетингового нагляду повідомлялося про навмисне передозування ранолазином, який застосовували окремо або в комбінації з іншими препаратами, що мало летальний наслідок.

Неблагоприятные реакции.

Побічні реакції у пацієнтів, які застосовують ранолазин, зазвичай характеризуються легким або середнім ступенем вираженості та часто розвиваються протягом перших двох тижнів лікування. Дані про побічні реакції було отримано в рамках клінічних досліджень фази ІІІ, до яких було залучено 1030 пацієнтів із хронічною стенокардією, які отримували терапію ранолазином.

Нижче наведено побічні реакції, пов'язані зі застосуванням препарату, за системами організму, класами органів та абсолютною частотою. Частоту визначали таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних).

З боку обміну речовин та харчування

Нечасто: анорексія, зниження апетиту, дегідратація.

Рідко: гіпонатріємія.

З боку психіки

Нечасто: тривога, безсоння, сплутаність свідомості, галюцинації.

Рідко: дезорієнтація.

З боку нервової системи

Часто: запаморочення, головний біль.

Нечасто: загальмованість, непритомність, гіпестезія, сонливість, тремор, постуральне запаморочення, парестезія.

Рідко: амнезія, помутніння свідомості, втрата свідомості, порушення координації, порушення ходи, паросмія.

Частота невідома: міоклонія.

З боку органів зору

Нечасто: розмитість зору, зорові розлади, диплопія.

З боку органів слуху та рівноваги

Нечасто: запаморочення, шум у вухах.

Рідко: зниження слуху.

З боку судинної системи

Нечасто: припливи, артеріальна гіпотензія.

Рідко: похолодіння кінцівок, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи

Нечасто: задишка, кашель, носові кровотечі (епітаксис).

Рідко: відчуття стискання у горлі.

З боку травної системи

Часто: запор, блювання, нудота.

Нечасто: абдомінальний біль, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, шлунковий дискомфорт.

Рідко: панкреатит, ерозивний дуоденіт, оральна гіпестезія.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини

Нечасто: свербіж, гіпергідроз.

Рідко: ангіонабряк, алергічний дерматит, кропив'янка, холодний піт, висипання.

З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

Нечасто: біль у кінцівках, м'язові спазми, набряк суглобів, м'язова слабкість.

З боку нирок та сечовивідних шляхів

Нечасто: дизурія, гематурія, хроматурія.

Рідко: гостра ниркова недостатність, затримка сечі.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Рідко: еректильна дисфункція.

Системні порушення та реакції у місті введення

Часто: астенія.

Нечасто: втомлюваність, периферичні набряки.

Дані додаткових досліджень

Нечасто: підвищений рівень креатиніну в крові, підвищений рівень сечовини у крові, подовження коригованого інтервалу QT, підвищення кількості тромбоцитів або лейкоцитів, зменшення маси тіла.

Рідко: підвищення рівня ферментів печінки.

Профіль побічних реакцій у цілому схожий з профілем, отриманим під час дослідження MERLIN-TIMI 36. У цьому довгостроковому дослідженні повідомлялося також про виникнення гострої ниркової недостатності з частотою менше 1 % у пацієнтів, які отримували плацебо і ранолазин. Оцінювання, проведені щодо пацієнтів, які можуть бути віднесені до групи підвищеного ризику виникнення побічних реакцій при терапії іншими антиангінальними лікарськими засобами, наприклад пацієнтів із діабетом, серцевою недостатністю І та ІІ класів або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів, підтвердили, що ці стани не були пов'язані із клінічно значимим підвищенням частоти виникнення побічних реакцій.

Підвищення частоти виникнення побічних реакцій спостерігалось у пацієнтів, які застосовували ранолазин під час дослідження RIVER-PCI (див. розділ «Фармакодинаміка»). Під час цього дослідження пацієнти з неповною реваскуляризацією після черезшкірного коронарного втручання отримували до 1000 мг ранолазину 2 рази на добу чи плацебо протягом 70-ти тижнів. Під час цього дослідження частіше повідомлялось про застійну серцеву недостатність у групі, що застосовувала ранолазин (2,2 % порівняно з 1,0 % у групі плацебо).

Також транзиторні ішемічні атаки траплялися частіше у пацієнтів, які застосовували 1000 мг ранолазину 2 рази на добу, порівняно з пацієнтами, які застосовували плацебо (1,0 % порівняно з 0,2 % відповідно), однак частота виникнення інсульту не відрізнялась у цих терапевтичних груп (1,7 % у групі застосовування ранолазину, порівняно з 1,5 % у групі плацебо).

Літній вік, ниркова недостатність та низька маса тіла

У цілому, побічні реакції виникали частіше у пацієнтів літнього віку та пацієнтів з нирковою недостатністю, однак типи явищ у цих підгрупах були схожими з тими, що спостерігалися в загальній групі пацієнтів. У пацієнтів літнього віку (³ 75 років) порівняно з молодшими хворими (˂ 75 років) при застосуванні ранолазину (плацебо-скоригована частота) частіше зустрічалися такі побічні реакції, як запор (8 % і 5 %), нудота (6 % і 3 %), артеріальна гіпотензія (5 % і 1 %) і блювання (4 % і 1 %).

У хворих з нирковою недостатністю легкого або помірного ступеня (кліренс креатиніну ³ 30–80 мл/хв) порівняно з хворими з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 80 мл/хв) з урахуванням плацебо-скоригованої частоти при застосуванні препарату частіше виникали запор (8 % і 4 %), запаморочення (7 % і 5 %) та нудота (4 % і 2 %).

Зазвичай тип та частота побічних реакцій, що спостерігалися у хворих з низькою масою тіла (≤ 60 кг), були схожі з подібними реакціями у хворих з більш високою масою тіла (> 60 кг), однак у хворих з низькою масою тіла плацебо-скоригована частота була вищою для таких розповсюджених явищ, як нудота (14 % та 2 %), блювання (6 % та 1 %) та артеріальна гіпотензія (4 % та 2 %).

Лабораторні показники

У здорових добровольців та у хворих, які застосовували ранолазин, було зафіксовано незначне оборотне підвищення рівня креатиніну сироватки крові, що не має клінічної значущості. З цим явищем не була пов'язана ниркова недостатність. Дослідження функції нирок у здорових добровольців показало зниження кліренсу креатиніну при відсутності змін швидкості клубочкової фільтрації, що погоджується з гальмуванням ниркової канальцевої секреції креатиніну.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Дата окончания срока. 2 года.

Условия хранения. Не требует специальных условий хранения.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 6 блістерів у пачці.

Категория отпуска. По рецепту.

Продюсер. АТ «Фармак».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Украина, 04080, Kyiv, str. Кирилівська, 74.

РАНОЛАЗИН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа