РИСПОЛЕПТ КОНСТА порошок для приг-я суспензии пролонг. в/м 37,5 мг фл., раств. 2 мл, устр.,1 игл.№1

Для медицинского использования лекарственного средства

Revolept Consta ^®

(Rispolept Consta ^® )

Состав :

Активный ингредиент: рисперидон;

1 флакон содержит riseridone 25 мг или 37,5 мг (1 г микрогранола содержит 381 мг рисперидона);

Вспомогательные вещества : полилактид-сокликолид (полимер 7525 дл JN1 [поли- (D, 1-лактид-кухлылид)]; поливиниловый спирт; этилацетат; бензиловый спирт; этанол безводный; вода для инъекций;

Растворитель: кармелоза натрия 40 МПа. Полисорбат 20; гидрофосфат натрия, дигидрат; Кислотный лимон безводный; хлорид натрия; гидроксид натрия; вода для инъекций.

Лекарственная форма.

Порошок и растворитель для суспензии для длительной инъекции.

Основные физико-химические свойства:

Содержание бутылки с порошком: белый или почти белый наливной порошок, свободный от видимых сторонних частиц;

Содержание шприца с растворителем: прозрачное бесцветное решение без видимых сторонних частиц.

Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотики. ATH код N05A H08.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Risperidon - это селективный моноаминергический антагонист с уникальными свойствами. Он обнаруживает высокую аффинность для серотонергических 5-HT2 и дофаминергических D ₂ рецепторов. Risperidon также связывается с A1-адренергическими рецепторами и с меньшей близостью - с H ₁ -гистамиингическими и а2 адренергическими рецепторами. Рисперидон не раскрывает аффинность к холинергическим рецепторам. Хотя Risperidon является мощным d ₂ -антагонистом, который связан с его эффективностью в продуктивных симптомах шизофрении, он не вызывает значительного ингибирования двигательной активности и в меньшей степени индуцирует каталепсию по сравнению с классическими нейролептиками. Сбалансированный центральный антагонизм к серотонину и дофаминам снижает склонность к экстрапирамидальным побочным эффектам и расширяет терапевтический эффект препарата с охватом негативных и аффективных симптомов шизофрении.

Фармакокинетика.

Поглощение . Рисперидон полностью поглощается из суспензии Revolept ^Consta® .

После единственного внутримышечной инъекции ^{риссполепта} профиль высвобождения был изготовлен из небольшого исходного высвобождения рисперидона (<1% дозы) и последующий период отставания 3 недели. Основной выпуск RisperIdone, начатый с 3-й недели, продолжался с 4 до 6-й недели и снизился на 7-й неделе. Пероральный антипсихотический препарат следует использовать в течение первых трех недель лечения Konst ^® (см. «Способ применения и доза» ).

Комбинация профиля выпуска и дозирующего режима (внутримышечные инъекции каждые две недели) приводит к поддержанию терапевтической концентрации в плазме крови. Терапевтическая концентрация в плазме крови хранится до 4-6 недель после последней инъекции KOST ^® .

После повторных внутримышечных инъекций 25 или 50 мг KONST ^® в каждые две недели среднее снижение значения и пиковую концентрацию в плазме крови активной антипсихотической фракции колебались в пределах 9,9-19,2 нг / мл и 17,9-45, 5 нг / мл соответственно Отказ У пациентов, которые были введены в 25-50 мг каждые две недели, не наблюдалось кумуляцию рисперидона в течение длительного периода применения (12 месяцев).

Исследования, описанные выше, проводились с инъекциями в седагической мышце. Инъекции тех же доз в седахии и дельтоидных мышцах биоэквивалентны и могут чередовать.

Распределение . Рисперидон быстро распределяется в организме. Объем распределения составляет 1-2 л / кг. В плазме Risperidon связывается с альбумином и кислотой A1-гликопротеином. Risperidon 90% связывается с белками плазмы, 9-гидроксирисперидон - на 77%.

Биотрансформация и вывод . Risperidon метаболизируется цитохромом CYP 2D6 до
9-гидрокситерииридон, который имеет аналогичный фармакологический эффект рисперидона.
Рисперидон и 9-гидроксирисперидон образуют активную антипсихотическую фракцию. CYP 2D6 подвержен генетическому полиморфизму. «Быстрые» метаболизующие CYP 2D6 быстро преобразуют рисперидон в 9-гидроксиризеридон, а «медленные» метаболизаторы преобразуют его намного медленнее. Хотя «быстрые» метаболизаторы имеют более низкую концентрацию ризеридона и более высокую концентрацию 9-гидроксирисперидона, чем «медленные» метаболизуры, объединенные фармакокинетики рисперидона и 9-гидроксирисоридона (т. Е. Активная антипсихотирная фракция) после одноразового и множественного применения аналогичны «Быстрый» и «медленные» метаболизуры 2D6 CYP 2D6.

В противном случае метаболизм ризалидона является N-дезалкилирование. In vitro исследование на
Man's Micross печени показал, что рисперидон в клинически значимом
Концентрации существенно не подавляют метаболизм лекарств, которые метаболизируются
Изоферменты цитохрома P450, включая CYP 1A2, CYP 2A6, CYP 2S8 / 9/10, CYP 2D6, CYP 2E1, CYP 3A4 и CYP 3A5. Через неделю после использования рта riseridone
Доза 70% выводится с мочой и 14% - с фекалиями. В моче, рисперидон и 9-гидроксирисперидон представляют 35-45% оральной дозы. Остаток неактивных метаболитов. Фаза устранения заканчивается примерно через 7-8 недель после последнего инъекции.

Линейность . Фармакокинетика рисперидона является линейной в дозе 25-50 мг введена
внутримышечно каждые 2 недели.

Пациенты пожилых людей, пациентов с почечной и печеночной недостаточностью .
Фармакокинетические исследования одной дозы с пероральным ризеридоном показали в среднем на 43% более высокой концентрации активной антипсихотической фракции в плазме крови, на 38% более длительный период полураспада и снижены на 30% зазор активной антипсихотической фракции у пожилых пациентов. У пациентов с почечной недостаточностью наблюдалось увеличение концентрации активной антипсихотической фракции в плазме и уменьшают оформление активной антипсихотической фракции в среднем на 60%. Концентрации Riseridone в плазме крови были нормальными у пациентов с печеночной недостаточностью, но средняя свободная часть ризеридона в плазме крови была увеличена на 35%.

Соединение фармакокинетики / фармакодинамики .

Не было никакого соединения между концентрацией плазмы активной антипсихотической фракции и изменением положительных и отрицательных синдромов и экстрапирамидальных симптомов во время фазы III тестов, в которых были исследованы безопасность и эффективность.

Пол, расовая принадлежность и привычка курения . Фармакокинетический анализ населения не выявил явное воздействие пола, расовой принадлежности или привычек для курения на фармакокинетику рисперидона или активной антипсихотической фракции.

Клинические характеристики.

Индикация.

Поддержка терапии при лечении шизофрении у пациентов, стабилизированных пероральными антипсихотиками.

Противопоказание.

Произносится гиперчувствительность к рисперидону или любому другому компоненту препарата.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.

Исследование взаимодействия проводилось с пероральным ризеридоном.

Следует быть осторожным при нанесении Рисполепта ^® одновременно с лекарственным
Средства, которые расширяют интервал QT: антиаритмические средства класса Ia (таких как хинидин, дисопирамид, прокаинамид), антиаритмические средства III класса (такие как амиодарон, соталол), трициклические антидепрессанты (амиодарон), тетрациклические антидидепрессанты (MAPROTELLINE), некоторые антигистамины, Другие антипсихотические средства, некоторые противомаларию (такие как хинин и мефлокин) и препараты, вызывающие электролитические дисбаланс (гипокалиемия, гипомагнездия), брадикардия или ингибиторы метаболизма печени рисперидона. Этот список является ориентировочным и неполным.

Влияние препарата Revolept Consta ^® для других лекарств.

Risperidon следует использовать с осторожностью в сочетании с другими веществами
Центральное действие, в частности, с алкоголем, опиатами, антигистаминами и бензодиазепинами из-за повышенного риска седации.

Consta ^® может обнаруживать антагонистические последствия для леводопов и других антагонистов дофамина. Если такая комбинация считается необходимой, особенно на терминальной стадии
Болезнь Паркинсона должна быть назначена наименее эффективные дозы.

Были случаи клинически значимой артериальной гипотензии в период посформетического процесса при одновременном применении рисперидона и антигипертензивных препаратов.

Consta ^® не включает клинически значимое влияние на фармакокинетику лития, вальпроата, дикоксин или топирамат.

При нанесении рисперидона вместе с другими препаратами, которые в значительной степени связываются с белками плазмы, наблюдалось клинически выраженное смещение любого препарата из белковой фракции.

Влияние других препаратов на KONSI ^® .

При использовании карбамазепина было снижение концентрации активной антипсихотической доли рисперидона в плазме крови. Аналогичные эффекты можно наблюдать при использовании рифампицина, фенитоина и фенобарбитала, которые также являются индукторами печеночных ферментов CYP 3A4 и P-гликопротеина. В начале терапии или в случае отмены карбамазепина или других индукторов CYP 3A4 / P-гликопротеина (P-GP) должна быть рассмотрена доза rspospot ^rspospot .

Флуоксетин и пароксетин, ингибиторы CYP 2D6, повышают концентрацию ризеридона в плазме крови, но меньше, чем концентрация активной антипсихотической фракции. Ожидается, что другие ингибиторы CYP 2D6, такие как хинидин, могут повлиять на концентрацию ризеридона в плазме крови аналогичным образом. В начале одновременного применения или в случае отмены флуоксетина или пароксетина доза Rispolept Consta ^® должна быть рассмотрена.

Верапамил, ингибитор CYP 3A4 и P-гликопротеина, увеличивает концентрацию ризеридона в плазме крови.

Ингибиторы холинэстеразы, галантамин и донпезил не выявляют клинически значимое влияние на фармакокинетику рисперидона и активной антипсихотической фракции.

Фентиазины, трициклические антидепрессанты и некоторые блокаторы ß могут увеличить
Концентрация ризеридона в плазме крови, но не активная антипсихотическая фракция. Amitriptyline не влияет на фармакокинетику рисперидона или активной антипсихотической фракции. Симинидин и ранитидин повышают биодоступность рисперидона, но только минимально влияют на биодоступность активной антипсихотической фракции. Эритромицин, ингибитор CYP 3A4, не меняет фармакокинетику ризесидона и активной антипсихотической фракции.

Видеть Раздел «Особенности применения» относительно повышенной смертности у пациентов
Пожилые люди с деменцией с одновременным использованием с фуросемидом.

Особенности приложения.

Пациенты, которые не лечат Reriseridone, рекомендуется проверить допуску препарата
Применяя пероральный ризеридон перед лечением REVOLEPT KONST ^® (см. Раздел «Способ применения и доза»).

Пожилые пациенты с деменцией.

Применение Рисполепта пожилых пациентов ^Consti® с деменцией не исследовано, поэтому не рекомендуется использовать препарат к этой категории пациентов. Состоятельство ^® Ресилем не показан для лечения расстройств, вызванных деменцией.

Пациенты пожилых людей с деменцией, получавшими атипичными антипсихотиками, имели повышенную степень смертности по сравнению с группой плацебо (согласно метаанализу 17 контролируемых исследований нетипичных антипсихотиков, включая пероральный рисперидон). Во время контролируемых плацебо исследований с Rispolept ^® для перорального использования в этой популяции, частота смертности составляет 4% у пациентов, получавших рассполепты ^® , по сравнению с 3,1% в группе плацебо. Коэффициент неравенства (точный доверительный интервал 95%) составил 1,21 (0,7; 2.1). Средний возраст пациентов, умерших, составлял 86 лет (диапазон - 67-100 лет). Данные двух более тонких неэкспертиренных исследований показали, что пожилые пациенты с деменцией, получавшимися традиционными антипсихотическими препаратами, также подвержены немного более высоким рискам смерти по сравнению с пациентами, которые не обращаются. Недостаточно данных для точной оценки риска, причина повышения риска смертности неизвестна. Границы, которые могут быть связаны с повышенным риском смертности с использованием антипсихотических препаратов, в отличие от характеристик пациентов, нечетких.

Одновременное использование с фуросемидом.

Во время контролируемого плацебо-контролируемого исследования у пожилых пациентов с деменцией повышенная уровень смертности наблюдался при одновременном использовании фуросемида с ризеридоном (7,3%, средний возраст - 89 лет, диапазон - 75-97 лет) по сравнению с пациентами, которые были Обработано только RisperIdone (3,1%, средний возраст - 84 года, диапазон - 70-96 лет) или только
Фуросемид (4,1%, средний возраст - 80 лет, ассортимент - 67-96 лет). Увеличение смертности у пациентов, получавших фуросемид и ризеридон, наблюдалось в ходе двух клинических
Исследования четырех. Одновременное использование RiserIdone с другими диуретиками
(в основном тиазидные диуретики, используемые в низких дозах), не связаны с аналогичными результатами.

Патофизиологические механизмы не установлены, чтобы объяснить этот факт. Однако он должен быть особенно осторожен при назначении препарата в таких случаях. Не существует увеличения смертности у пациентов, которые одновременно принимали другие мочегонные средства вместе с
RiseriDone. Независимо от лечения, дегидратация была общим фактором риска
Смертность, поэтому ее следует тщательно контролировать у пациентов с деменцией.

Цереброваскулярные нежелательные реакции.

В ходе рандомизированных плацебо-контролируемых клинических испытаний наблюдается
Примерно в 3 раза повышенного риска цереброваскулярных нежелательных реакций у пациентов с деменцией, которые взяли нетипичные антипсихотики. Консолидированные данные 6, управляемые плацебо
Исследования, использующие RisperIdone, преимущественно пациенты летнего возраста (возрастных> 65 лет) с деменцией, показали, что цереброваскулярные нежелательные реакции (серьезные и ненущевые, комбинированные) наблюдались в 3,3% (30 из 1009) пациентов, получаемых рисперидоном и 1,2% (8 из 712) пациентов принимают плацебо. Коэффициент неравенства (точнее 95%
Интервал доверия) составил 2,96 (1,34, 7,50). Механизм этого повышенного риска неизвестен.
Повышенный риск не может быть исключен при лечении других антипсихотических
наркотики или другие популяции пациента. Состоятельство ^® респом следует применять с
осторожность пациентам с повышенным риском инсульта.

Ортостатическая гипотензия.

Из-за того, что Revolept ^Conse® представляет собой блокировщик, может возникнуть ортостатический
Гипотензия, особенно в начале лечения. Клинически значимая гипотензия
Он наблюдался в период Postmarketing, одновременно применяя рисперидон и антигипертензивные агенты. Рисперидон следует использовать с осторожностью для лечения
Пациенты с сердечно-сосудистыми заболеваниями (такие как сердечная недостаточность, инфаркт миокарда, проводимость сердца, дегидратация, гиповолемия или цереброваскулярные расстройства). Если хранится клинически значимая артериальная гипотензия, необходимо переоценить соотношение риска / выгоды для дальнейшего лечения препаратом Revolept Konst ^® .

Лейкопения, нейтропения и агранулоцитоз.

Были сертифицированы случаи лейкопении, нейтропении и агранулоцитоза во время применения
Антипсихотические средства (включая Consta ^® RPospol). Во время периода посформетизации случаи агранулоцитоза были зарегистрированы очень редко (<1/10000 пациентов).

Пациенты в истории которого клинически значительно снижают количество лейкоцитов в крови или лейкопении / нейтропении, вызванные лекарственными средствами, рекомендуемым непрерывным мониторингом в течение первых трех месяцев применения рисперидона и прекращения терапии с первыми симптомами снижения количества лейкоциты при отсутствии других причинных факторов.

Пациенты с клинически значимой нейтропенией следует тщательно контролировать появление лихорадки или других признаков инфекции и начала лечения, если появились аналогичные симптомы. Пациенты с тяжелой нейтропенией (абсолютное количество нейтрофилов <1x10 ⁹ / L) следует прекратить терапией рисперидоном и контролировать уровень лейкоцитов к его нормализации.

Поздние дискинезии / экстрапирамидальные симптомы.

При применении препаратов со свойствами антагонистов рецептора дофаминового рецептора
Поздняя дискинезия, характеризующаяся непроизвольными ритмичными движениями (в основном язык и / или лица). Появление экстрапирамидальных симптомов является фактор риска для поздней дискинезии. Если есть симптомы поздней дискинезии, необходимо учитывать отмену всех антипсихотических препаратов.

Нейролептический злокачественный синдром.

При нанесении антипсихотических агентов были случаи нейролептического злокачественного синдрома, характеризующегося гипертермией, мышечной жесткостью, нестабильностью автономной нервной системы, нарушением сознания и повышению уровней фосфокиназы креатина в сыворотке. Дополнительные симптомы могут включать миоглобинурию (рабдомиолиз) и острая почечная недостаточность. В случае развития нейролептического синдрома все антипсихотические препараты должны быть отменены, в том числе респортом ^Consta® .

Болезнь и деменция Паркинсона с телами Леви.

Лікарі повинні зважувати небезпеку/користь при призначенні антипсихотичних засобів, у тому числі Рисполепту Конста ^® , пацієнтам з хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві. Застосування рисперидону може погіршити перебіг хвороби Паркінсона. Пацієнти, хворі на будь-яке з вказаних вище захворювань, можуть мати підвищений ризик розвитку нейролептичного злоякісного синдрому, а також підвищену чутливість до антипсихотичних препаратів; таких пацієнтів було виключено з клінічних досліджень. Додатково до екстрапірамідних симптомів прояви такої підвищеної чутливості можуть включати сплутаність свідомості, притуплення больової чутливості та нестійкість постави з частими падіннями.

Гіперглікемія та цукровий діабет.

Гіперглікемія, цукровий діабет або загострення існуючого діабету були описані під час
лікування препаратом Рисполепт Конста ^® . У деяких випадках повідомлялося про попереднє збільшення маси тіла, що може бути фактором ризику. Дуже рідко повідомлялося про випадки кетоацидозу та рідко – про випадки діабетичної коми. Потрібне відповідне клінічне спостереження згідно з рекомендаціями щодо застосування антипсихотичних препаратів.
Пацієнтів, які лікуються атиповими антипсихотиками, включаючи Рисполепт Конста ^® , слід спостерігати щодо симптомів гіперглікемії (таких як полідипсія, поліурія, поліфагія та
слабкість), а пацієнтів з цукровим діабетом слід моніторувати стосовно погіршення контролю рівня глюкози.

Збільшення маси тіла.

При застосуванні препарату Рисполепт Конста ^® повідомлялося про значне збільшення маси тіла. Слід регулярно контролювати масу тіла пацієнта.

Гіперпролактинемія.

Дослідження культур тканин припускають, що ріст клітин у людських пухлинах молочної залози може бути стимульований пролактином. Хоча жодного чіткого зв'язку з введенням
антипсихотиків поки що не було продемонстровано під час клінічних та епідеміологічних досліджень, рекомендовано дотримуватися обережності пацієнтам з відповідним анамнезом. Рисполепт Конста ^® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з існуючою гіперпролактинемією та пацієнтам з можливою пролактинзалежною пухлиною.

Подовження інтервалу QT.

Подовження інтервалу QT дуже рідко спостерігалось у постмаркетинговому періоді. Як і з іншими антипсихотичними засобами, слід бути обережними при застосуванні препарату Рисполепт Конста ^® пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями, подовженням інтервалу QT у сімейному анамнезі, брадикардією або електролітними порушеннями (гіпокаліємія, гіпомагнеземія), так як це може збільшити ризик аритмогенних впливів, та при одночасному застосуванні з препаратами, що подовжують інтервал QT.

Рисполепт Конста ^® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілептичними нападами або іншими станами в анамнезі, що потенційно знижують судомний поріг.

Пріапізм.

Пріапізм може розвинутися при лікуванні Рисполептом Конста ^® внаслідок його альфа-адренергічних блокуючих ефектів.

Регуляція температури тіла.

Порушення терморегуляції організму є характерною ознакою дії антипсихотичних лікарських засобів. Відповідне спостереження рекомендується при призначенні Рисполепту Конста ^® пацієнтам, у яких можливе підвищення температури тіла, внаслідок активного фізичного навантаження, надмірної дії тепла, одночасної терапії антихолінергічними засобами або зневоднення.

Венозна тромбоемболія.

При застосуванні антипсихотичних препаратів повідомлялося про випадки венозної
тромбоемболії. Оскільки пацієнти, які лікуються антипсихотичними препаратами, часто
мають підвищений ризик розвитку венозної тромбоемболії, всі можливі фактори ризику слід оцінювати перед та впродовж лікування препаратом Рисполепт Конста ^® та вживати превентивних заходів.

Інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР).

Під час операцій з видалення катаракти спостерігався інтраопераційний синдром атонічної райдужки у пацієнтів, які лікувалися антагоністами a1-адренергічних рецепторів, у т.ч. Рисполептом Конста ^® .

ІСАР може підвищувати ризик ускладнень операції на оці протягом та після хірургічного втручання. Слід повідомити хірурга-офтальмолога про застосування лікарських засобів даного класу в минулому або у період проведення операції. Потенційні переваги припинення терапії препаратами з a1-блокуючою дією перед операцією не встановлені, слід зважити ризик відміни лікування антипсихотичними засобами.

Рисполепт Конста ^® не досліджувався у пацієнтів з нирковою та печінковою недостатністю. Рисполепт Конста ^® слід з обережністю застосовувати цій групі пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Необхідно бути обережними, щоб запобігти випадковому введенню препарату Рисполепт Конста ^® у кровоносну судину.

Допоміжні речовини.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тобто – «вільний від натрію».

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Даних про безпеку застосування рисперидону вагітним жінкам немає.

Рисперидон не виявив тератогенної токсичності у ході досліджень на тваринах, але інші види репродуктивної токсичності спостерігались. Потенційний ризик для людини невідомий.

Згідно з постмаркетинговими даними, оборотні екстрапірамідні симптоми та/або синдром відміни у новонароджених спостерігалися внаслідок застосування рисперидону під час останнього триместру вагітності. Ці симптоми включають ажитацію, гіпертонус, гіпотонус, тремор, сонливість, респіраторний дистрес-синдром або диспепсичні розлади. Тому стан
новонароджених слід ретельно контролювати.

Тому Рисполепт Конста ^® не слід застосовувати під час вагітності, за винятком необхідності застосування за життєвими показаннями.

Годування груддю

У ході досліджень на тваринах рисперидон і 9-гідроксирисперидон проникали у грудне
молоко. Є спостереження, що рисперидон і 9-гідроксирисперидон можуть також виділятись у грудне молоко людини в малих кількостях. Дані щодо побічних ефектів у немовлят, яких годують грудним молоком, відсутні. Тому переваги годування груддю мають бути оцінені відносно потенційного ризику для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Рисполепт Конста ^® виявляє незначний або помірний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, обумовлений напруженням нервової
системи та візуальними ефектами (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам рекомендується утримуватись від керування автомобілем і роботи з іншими механізмами, доки їх індивідуальна
чутливість не встановлена.

Спосіб застосування та дози.

Дорослі.

Початкова доза. Рекомендована доза для більшості пацієнтів становить 25 мг
внутрішньом'язово один раз на два тижні. Для пацієнтів, які застосовують фіксовану дозу перорального рисперидону протягом двох тижнів або більше, рекомендується нижчезазначена схема переходу. Пацієнтам, які застосовують дозу перорального рисперидону 4 мг або менше, слід застосовувати 25 мг препарату Рисполепт Конста ^® . Пацієнтам, які застосовують вищі дози перорального рисперидону, рекомендується вища доза Рисполепту Конста ^® – 37,5 мг.

Якщо пацієнти не застосовують рисперидон перорально, враховують пероральне дозування попереднього лікування при виборі внутрішньом'язової стартової дози. Рекомендована
стартова доза становить 25 мг препарату Рисполепт Конста ^® кожні два тижні. Пацієнтам, які застосовують вищі дози пероральних антипсихотичних засобів, рекомендується вища доза
Рисполепту Конста ^® – 37,5 мг.

Достатній антипсихотичний ефект від застосування перорального рисперидону або попередніх
антипсихотичних засобів потрібно забезпечувати протягом тритижневого лаг-періоду після першої ін'єкції Рисполепту Конста ^® (див. розділ «Фармакокінетика»).

Рисполепт Конста ^® не слід застосовувати при загостренні шизофренії без впевненості щодо достатнього антипсихотичного ефекту від застосування перорального рисперидону або попереднього антипсихотичного засобу протягом тритижневого лаг-періоду після першої ін'єкції Рисполепту Конста ^® .

Підтримуюча доза. Рекомендована доза для більшості пацієнтів становить 25 мг внутрішньом'язово один раз на два тижні. Для деяких пацієнтів потрібні вищі дози – 37,5 або 50 мг. Дозу препарату можна підвищувати не частіше ніж 1 раз на 4 тижні. Ефект такого
підвищення дози слід очікувати не раніше ніж через 3 тижні після першої ін'єкції збільшеної дози. Не спостерігалося додаткових переваг при застосуванні 75 мг у ході клінічних досліджень. Максимальна доза не повинна перевищувати 50 мг один раз на два тижні.

Пацієнти літнього віку.

Корекція дози не потрібна. Рекомендована доза становить 25 мг внутрішньом'язово один раз на два тижні. Якщо пацієнти не застосовують пероральний рисперидон, рекомендована
стартова доза становить 25 мг препарату Рисполепт Конста ^® кожні два тижні. Для пацієнтів, які застосовують фіксовану дозу перорального рисперидону два тижні або більше,
рекомендується нижчезазначена схема переходу. Пацієнтам, які застосовують дозу перорального рисперидону 4 мг або менше, слід застосовувати 25 мг препарату Рисполепт Конста ^® .
Пацієнтам, які застосовують вищі дози перорального рисперидону, рекомендується вища
доза Рисполепту Конста ^® – 37,5 мг.

Достатній антипсихотичний ефект потрібно забезпечувати протягом тритижневого лаг-періоду після першої ін'єкції Рисполепту Конста ^® (див. розділ «Фармакокінетика»). Клінічні дані застосування Рисполепту Конста ^® пацієнтам літнього віку обмежені. Рисполепт Конста ^® слід з обережністю застосовувати пацієнтам літнього віку.

Пацієнти з порушенням функції печінки або нирок.

Застосування препарату Рисполепт Конста ^® пацієнтам з порушеннями функції печінки або нирок не досліджувалось.

Якщо пацієнти з нирковою та печінковою недостатністю потребують лікування Рисполептом Конста ^® , початкова доза становить 0,5 мг двічі на день пероральної лікарської форми рисперидону протягом тижня. Протягом другого тижня пацієнт може приймати 1 мг 2 рази на добу або 2 мг 1 раз на добу. Якщо пацієнт добре переносить пероральну добову дозу не менше 2 мг, то йому можна вводити внутрішньом'язово 25 мг препарату Рисполепт Конста ^® 1 раз на два
тижні.

Достатній антипсихотичний ефект потрібно забезпечувати протягом тритижневого лаг-періоду після першої ін'єкції Рисполепту Конста ^® (див. розділ «Фармакокінетика»).

Спосіб застосування.

Препарат Рисполепт Конста ^® вводять один раз на два тижні шляхом глибокої ін'єкції в
сідничний м'яз, використовуючи для цього додану до шприца стерильну голку. Ін'єкції необхідно робити почергово в праву і ліву сідниці.

Не можна вводити препарат внутрішньовенно.

Інформацію щодо підготовки та введення розчину див. у розділі «Інструкція для застосування системи з безголковим пристроєм Alaris™ Smart Site ^® (комплект з однією голкою)» або «Інструкція для застосування системи з безголковим пристроєм West/Medimop (дві голки у комплекті)».

Діти

Рисполепт Конста ^® не рекомендується застосовувати дітям до 18 років через недостатність даних щодо безпеки та ефективності.

Інструкція для застосування системи з безголковим пристроєм Alaris™ Smart Site® (комплект з однією голкою)

Для приготування суспензії з мікрогранул пролонгованої дії Рисполепту Конста ^® , що
знаходяться у флаконі, можна застосовувати тільки розчинник, що знаходиться в попередньо заповненому шприці. Готову суспензію вводять внутрішньом'язово тільки безпечною
голкою Needle-Pro ^® (50-міліметрова голка для ін'єкції в сідничний м'яз). Не можна заміняти компоненти, що знаходяться в упаковці, будь-якими іншими виробами. Для забезпечення застосування повної дози рисперидону потрібно ввести увесь вміст флакона. Лікарський засіб рекомендовано застосовувати одразу після розчинення.

Перед приготуванням суспензії упаковку Рисполепту Конста ^® виймають з холодильника та дають їй нагрітися до кімнатної температури протягом близько 30 хв.

СУСПЕНЗІЮ НЕ МОЖНА ВВОДИТИ ВНУТРІШНЬОВЕННО!

Застереження : для запобігання травмуванню медичного персоналу забрудненою голкою дотримуйтеся таких заходів безпеки:

- не торкайтеся захисного кожуха під час одягання його на голку після ін'єкції;

- не від'єднуйте запобіжник голки;

- не намагайтеся випрямити голку або одягти захисний кожух, якщо голка зігнута або пошкоджена;

- обережно поводьтеся із захисним кожухом голки, впевніться, що кінчик голки не стирчить з кожуха.

Інструкція для застосування системи з безголковим пристроєм West/ Medimop ( дві голк и у комплекті)

Для приготування суспензії з мікрогранул пролонгованої дії Рисполепту Конста ^® , що
містяться у флаконі, можна застосовувати тільки розчинник, що знаходиться в попередньо заповненому шприці. Готову суспензію вводять внутрішньом'язово тільки безпечними голками, які знаходяться в упаковці (51-міліметрова голка для ін'єкції в сідничний м'яз та 25-міліметрова голка для ін'єкції у дельтоподібний м'яз). Не можна заміняти компоненти, що знаходяться в упаковці, будь-якими іншими виробами. Для забезпечення застосування повної дози рисперидону потрібно ввести увесь вміст флакона. Лікарський засіб рекомендовано застосовувати одразу після розчинення.

Перед приготуванням суспензії упаковку Рисполепту Конста ^® виймають з холодильника та дають їй нагрітися до кімнатної температури протягом близько 30 хв.

СУСПЕНЗІЮ НЕ МОЖНА ВВОДИТИ ВНУТРІШНЬОВЕННО!

Застереження : для запобігання травмуванню медичного персоналу забрудненою голкою дотримуйтеся таких заходів безпеки:

- не торкайтеся захисного кожуха під час одягання його на голку після ін'єкції;

- не від'єднуйте запобіжник голки;

- не намагайтеся випрямити голку або одягти захисний кожух, якщо голка зігнута або пошкоджена;

- обережно поводьтеся із захисним кожухом голки, впевніться, що кінчик голки не стирчить з кожуха.

Передозування.

При застосуванні парентеральних лікарських форм препарату Рисполепт Конста ^® передозування малоймовірніше, ніж при застосуванні пероральних форм, тому нижче наводиться інформація, яка стосується пероральних форм.

В основному зафіксовано ознаки та симптоми, що асоціюються збільшенням відомих
фармакологічних ефектів рисперидону. Вони включають дрімоту та седацію, тахікардію та
артеріальну гіпотензію, екстрапірамідні симптоми. При передозуванні відзначалися випадки подовження інтервалу QT та судоми. Тріпотіння-мерехтіння спостерігалося при комбінованому передозуванні пероральної форми рисперидону та пароксетину.

У разі гострого передозування слід враховувати можливість застосування інших
препаратів.

Лікування.

Слід забезпечити та підтримувати вільну прохідність дихальних шляхів для адекватної
вентиляції та оксигенації. Необхідно контролювати функцію серцево-судинної діяльності, включаючи постійний контроль ЕКГ для виявлення можливих аритмій.

Рисполепт ^® не має специфічного антидоту, тому необхідно вжити відповідних допоміжних заходів. Для усунення артеріальної гіпотензії та циркуляторного колапсу слід вжити відповідних заходів, таких як внутрішньовенне введення рідини та/або симпатоміметиків. У разі розвитку тяжких екстрапірамідних симптомів слід призначати антихолінергічні препарати. Необхідно продовжувати постійний медичний нагляд та моніторинг до зникнення ознак
передозування.

Побічні реакції.

Побічні реакції, які спостерігалися найчастіше (частота ≥ 1/10),– безсоння, тривожність, головний біль, інфекції верхніх дихальних шляхів, паркінсонізм та депресія. Дозозалежними побічними реакціями були паркінсонізм та акатизія.

У постмаркетинговому періоді повідомлялося про серйозні побічні реакції у місці введення, такі як некроз у місці введення, абсцес, целюліт, виразка, гематома, кіста та ущільнення. Частота визначена як невідомо (не можна оцінити з отриманих даних). Окремі випадки вимагали хірургічного втручання.

Усі нижчезазначені побічні реакції спостерігались у ході клінічних досліджень та у постмаркетинговому періоді. Для визначення частоти використано таку класифікацію: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000) та невідомо (не можна встановити з доступних клінічних даних).

У межах кожної групи за частотою небажані ефекти представлено в порядку зменшення ступеня тяжкості.

Інфекції та інвазії: дуже часто – інфекції верхніх дихальних шляхів; часто – пневмонія, бронхіт, синусит, інфекції сечовивідних шляхів, грип; нечасто – інфекції дихальних шляхів, цистит, інфекції вуха, інфекції ока, тонзиліт, оніхомікоз, целюліт, інфекції, локалізовані інфекції, вірусні інфекції, акародерматит, підшкірний абсцес.

З боку крові та лімфатичної системи: часто – анемія; нечасто – зниження кількості лейкоцитів, тромбоцитопенія, зниження рівня гематокриту; рідко – агранулоцитоз ^с , нейтропенія, збільшення кількості еозинофілів.

З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість; рідко – анафілактичні реакції ^с .

З боку ендокринної системи: часто – гіперпролактинемія ^а ; нечасто – наявність глюкози у сечі; рідко – невідповідна секреція антидіуретичного гормону.

З боку метаболізму: часто – гіперглікемія, збільшення маси тіла, підвищення апетиту, зниження маси тіла, зниження апетиту; нечасто – цукровий діабет ^b , анорексія, збільшення тригліцеридів у крові, збільшення холестерину крові; рідко – водна інтоксикація ^с , гіпоглікемія, гіперінсулінемія ^с , полідипсія; дуже рідко – діабетичний кетоацидоз.

З боку психіки: дуже часто – безсоння ^b , депресія, тривога; часто – розлади сну, ажитація, зниження лібідо; нечасто – манія, сплутаність свідомості, аноргазмія, знервованість, нічні жахи; рідко – притупленість емоцій.

З боку нервової системи: дуже часто – паркінсонізм ^d , головний біль; часто – седація/сонливість, акатизія ^d , дистонія ^d , запаморочення, дискінезія ^d , тремор; нечасто – пізня дискінезія, церебральна ішемія, втрата свідомості, судоми ^d , синкопе, психомоторна гіперактивність, порушення рівноваги, порушення координації, постуральне запаморочення, розлади уваги, дизартрія, дисгевзія, гіпоестезія, парестезія; рідко – нейролептичний злоякісний синдром, цереброваскулярні розлади, відсутність реакції на стимули, знижений рівень свідомості, діабетична кома, ритмічне похитування голови.

З боку органів зору: часто – розмитість зору; нечасто – кон'юнктивіт, сухість очей, збільшення сльозовиділення, очна гіперемія; рідко – оклюзія ретинальної артерії, глаукома, розлади руху очей, закочування очей, фотофобія, утворення кірок на краю повік, інтраопераційний синдром атонічної райдужки ^с .

З боку органів слуху: нечасто – вертиго, тиніт, біль у вухах.

З боку серця: часто – тахікардія; нечасто – фібриляція передсердь, атріовентрикулярна блокада, порушення провідності серцевого м'яза, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі, брадикардія, порушення на електрокардіограмі, відчуття серцебиття; рідко – синусова аритмія.

З боку судин: часто – артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія; нечасто – ортостатична гіпотензія; рідко – легеневий емболізм, тромбоз глибоких вен, припливи.

З боку дихальної системи: часто – диспное, фаринголарингічний біль, кашель, закладеність носа;

нечасто – гіпервентиляція легень, погіршення прохідності дихальних шляхів, свистяче дихання, носова кровотеча; рідко – синдром нічного апное, аспіраційна пневмонія, застій у легенях, хрипи, дисфонія, розлади дихальних шляхів.

З боку травного тракту: часто – біль у животі, дискомфорт у шлунку, блювання, нудота, запор, гастроентерит, діарея, диспепсія, сухість у роті, зубний біль; нечасто – нетримання калу, дисфагія, метеоризм; рідко – панкреатит, непрохідність кишечнику, набрякання язика, фекалома, хейліт.

З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання; нечасто – свербіж, алопеція, екзема, сухість шкіри, еритема, зміна кольору шкіри, акне, себорейний дерматит; рідко – медикаментозний дерматит, кропив'янка, гіперкератоз, лупа, розлади шкіри, пошкодження шкіри; дуже рідко – ангіоневротичний набряк.

З боку кістково-м'язової системи: часто – спазми м'язів, м'язово-скелетний біль, біль у спині, артралгія; нечасто – збільшення рівня креатинфосфокінази крові, скутість суглобів, набрякання суглобів, м'язова слабкість, біль у ділянці шиї; рідко – рабдоміоліз, порушення постави.

З боку сечовидільної системи: часто – нетримання сечі; нечасто – полакіурія, затримка сечовипускання, дизурія.

Вагітність та неонатальні стани: рідко – синдром відміни препарату у новонароджених ^с .

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто – порушення ерекції, аменорея, галакторея; нечасто – порушення еякуляції, затримка менструації, розлади менструального циклу ^d , гінекомастія, статева дисфункція, біль у молочних залозах, дискомфорт молочних залоз, вагінальні виділення; рідко – пріапізм ^с , нагрубання молочних залоз, збільшення молочних залоз, виділення з молочних залоз.

Загальні розлади та розлади в місці введення ін ' єкції: часто – набряк ^d , пірексія, біль у грудях, астенія, стомленість, біль, реакції у місці ін'єкції; нечасто – набряк обличчя, озноб, підвищення температури тіла, порушення ходи, відчуття спраги, дискомфорт у грудях, гарячка, незвичні відчуття, ущільнення ^с у місці ін'єкції; рідко – гіпотермія, зниження температури тіла, периферичний холод, синдром відміни препарату, дискомфорт.

З боку гепатобіліарної системи: часто – збільшення рівня трансаміназ, збільшення рівня гамаглутамілтрансферази; нечасто – збільшення рівня печінкових ферментів; рідко – жовтяниця.

Ушкодження, отруєння і ускладнення процедури: часто – падіння; нечасто – процедурний біль.

^а Гіперпролактинемія у деяких випадках може призводити до гінекомастії, розладів менструального циклу, аменореї, галактореї.

^b Під час плацебоконтрольованого дослідження повідомлялося про цукровий діабет у 0,18 % пацієнтів, які застосовували рисперидон, порівняно з 0,11 % у групі плацебо. Загальна частота в усіх клінічних випробуваннях становила 0,43 % у пацієнтів, які приймали рисперидон.

^с Не спостерігалася під час клінічних досліджень Рисполепту Конста ^® , проте були випадки у постмаркетинговому періоді застосування рисперидону.

^d Можуть виникнути екстрапірамідні симптоми: паркінсонізм (гіперсекреція слини, скутість у м'язах та суглобах, слинотеча, феномен «зубчатого колеса», брадикінезія, гіпокінезія, маскоподібне обличчя, м'язова напруженість, акінезія, ригідність потиличних м'язів, м'язова ригідність, паркінсонічна хода та порушення глабелярного рефлексу), акатизія (неспокій, гіперкінезія та синдром неспокійних ніг), тремор, дискінезія (м'язові посмикування, хореоатетоз, атетоз та міоклонус), дистонія. Дистонія включає гіпертонію, кривошию, мимовільні м'язові скорочення, м'язові контрактури, блефароспазм, рух очних яблук, параліч язика, спазми обличчя, ларингоспазм, міотонію, опістотонус, ротоглотковий спазм, плевротонус, спазм язика та тризм. Слід зазначити, що включений більш широкий спектр симптомів, які не обов'язково мають екстрапірамідне походження. Безсоння включає розлади засинання та інтрасомнічні розлади; судоми включають великий епілептичний напад; менструальні порушення включають нерегулярні менструації та олігоменорею; набряк включає генералізований набряк, периферичний набряк, м'який набряк.

Побічні реакції при застосуванні паліперидону

Паліперидон є активним метаболітом рисперидону, тому профілі побічних реакцій обох лікарських засобів (для перорального застосування та для ін'єкційної форми) є співставними. Нижчезазначені побічні реакції спостерігалися при застосуванні паліперидону та можуть очікуватися при застосуванні Рисполепту Конста ^® .

З боку серця: синдром постуральної ортостатичної тахікардії.

Побічні реакції, властиві даному класу лікарських засобів

Як і при застосуванні інших антипсихотичних засобів, дуже рідко спостерігалася пролонгація інтервалу QT у постмаркетинговому періоді при застосуванні рисперидону. Інші серцеві побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні антипсихотичних засобів, які подовжують інтервал QT, включали вентрикулярну аритмію, вентрикулярну фібриляцію, вентрикулярну тахікардію, раптову смерть, зупинку серця та тріпотіння-мерехтіння.

Венозна тромбоемболія. При застосуванні антипсихотичних препаратів повідомлялося про випадки венозної тромбоемболії, у т.ч. легеневої емболії та тромбозу глибоких вен (частота невідома).

Збільшення маси тіла. У ході 12-тижневих подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень у 9 % пацієнтів, які застосовували Рисполепт Конста ^® , порівняно з 6 % пацієнтів, які лікувались плацебо, спостерігалося збільшення маси тіла на ≥ 7 %. У ході однорічних відкритих досліджень препарату Рисполепт Конста ^® зміни маси тіла в окремих пацієнтів були в межах ± 7 % відносно початкової маси тіла; у 25 % пацієнтів було збільшення маси тіла ≥ 7 %.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Лікарський засіб слід зберігати при температурі від 2 °С до 8 °С (у холодильнику) протягом 3-х років, у захищеному від світла місці. Не рекомендується зберігати лікарський засіб при температурі вище 25 °С. При відсутності холодильника лікарський засіб слід зберігати не більше 7 днів при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Стабільність приготованої для застосування суспензії зберігається протягом 24 годин при температурі не вище 25 °С. З огляду на можливе мікробіологічне забруднення, використовувати суспензію слід відразу після приготування. Приготовану суспензію можна зберігати не більше 6 годин при температурі не вище 25 °С, окрім випадків, коли приготування суспензії відбувається в асептичних умовах.

Несумісність.

Дані відсутні.

Упаковка.

Один комплект містить: один флакон з порошком, один шприц з 2 мл розчинника, один безголковий пристрій Alaris ^™ Smart Site ^® для приготування суспензії та одну голку Needle-Pro ^® (із захисним пристроєм) для внутрішньом'язових ін'єкцій; по одному комплекту у картонній пачці

або

один флакон з порошком, один шприц з 2 мл розчинника, один безголковий пристрій West/Medimop для приготування суспензії та дві голки довжиною 25 мм та 51 мм (із захисними пристроями) для внутрішньом'язових ін'єкцій; по одному комплекту у картонній пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Сілаг АГ/ Cilag AG.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Хохштрассе 201, Шаффхаузен 8200, Швейцарія / Hochstrasse 201, 8200 Schaffhausen, Switzerland.