Личный кабинет
РОЗВАТОР табл. п/о 20 мг блистер №28
rx
Код товара: 273010
Производитель: Ranbaxy (Индия)
2 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования препарата
ROZVATOR
ROSVATOR
Место хранения:
Активное вещество: розевустатин;
1 таблетка с покрытием таблетки , содержащие 10 мг розувастатина или 20 мг в виде розувастатина кальция;
Вспомогательные вещества: лактозы моногидрат, микрокристаллическая целлюлоза, цитрат натрия, стеарат магния, кросповидон; покрытие: Opadry розовый 03V 24082 (гипромеллоза, диоксид титана (Е 171), макрогол 400, красный оксид железа (Е 172)).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты оболочкой.
Фармакотерапевтическая группа. Гиполипидемии. Ингибиторы ГМГ-КоА - редуктазы.
Код ATC S10A A07.
Клинические характеристики.
Индикация.
Взрослые
Лечение гиперхолестеринемии
Первичная гиперхолестеринемия (тип IIa , включая гетерозиготной семейной гиперхолестеринемии) или смешанной дислипидемии (тип IIb) в качестве дополнения к диете , когда эффективность диеты nemedekamentoznyh или другие средства (например, физические упражнения, потеря веса) являются недостаточными.
Гомозиготная наследственная гиперхолестеринемия - как дополнение к диете и других гиполипидемических лечения (например , LDL афереза) или когда такие процедуры не подходят.
Профилактика сердечно-сосудистых расстройств
Rozvator показано , чтобы снизить риск серьезных сердечно - сосудистых событий у взрослых пациентов с повышенным риском развития атеросклеротических сердечно - сосудистых заболеваний, о чем свидетельствует наличие факторов риска , таких как возраст, артериальная гипертензия, низкий уровень ХС-ЛПВП, повышенный уровень С-реактивного белка, курение или наличие в семейном анамнезе ранней ишемической болезни сердца.
Лечение атеросклероза
Для того , чтобы замедлить или болезнь задержки прогрессирования у пациентов , которые продемонстрировали гиполипидемическую терапию.
Дети и подростки ( от 10 до 17 лет: мальчики - II стадии и выше шкала TENERE девушка - по крайней мере один год после первой менструации).
Лечение первичной гиперхолестеринемии (типа IIa) или смешанной дислипидемии (тип IIb) в связи с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемией как дополнение к диете , когда эффективность диеты nemedekamentoznyh или другие методы (например , упражнение, потеря веса) являются недостаточной.
Противопоказание.
У больных с повышенной чувствительностью к розувастатину или любому наполнителю;
пациенты с заболеванием печени в активной фазе, в том числе неизвестной этиологии, стойких трансаминаз в сыворотке крови и повышенной трансаминазы любой более чем в 3 раза выше верхней границы нормы (ULN);
у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <30 мл / мин);
пациенты с миопатией;
пациенты , которые также принимают циклоспорин;
во время беременности и кормления грудью, а также женщин детородного возраста , которые не используют подходящий метод контрацепции.
40 мг доза противопоказан пациентам с факторами , которые способствуют развитию миопатии / рабдомиолиза. Эти факторы включают в себя:
- нарушение функции почек средней степени тяжести (клиренс креатинина <60 мл / мин);
- гипотиреоз;
- наличие индивидуальной или семейной истории наследственных мышечных заболеваний;
- это история miotoksychnosti вызвало другие ингибиторы ГМГ-КоА редуктазы или фибратов;
- злоупотребление алкоголем;
- ситуации , которые могут привести к повышению уровня препарата в плазме;
- из - за пациентов азиатской расы;
- одновременное применение фибратов.
Способ применения и доза.
Перед началом лечения пациент должен назначить стандартную диету холестерина является провал , который следует соблюдать и во время лечения. Дозу следует подбирать индивидуально, в зависимости от цели терапии и эффективности лечения с использованием существующих согласованных рекомендаций.
Rozvator может быть принято в любое время суток , независимо от приема пищи.
Таблетки не следует жевать или разделить. Таблетка проглотил целом с водой.
Лечение гиперхолестеринемии
Рекомендуемая начальная доза составляет 5 или 10 мг перорально 1 раз в день для пациентов , которые не использовали статины и пациентов , которые ранее использовались другие ингибиторы HMG-CoA - редуктазы. Выбор начальной дозы следует рассматривать в индивидуальном порядке холестерина у пациентов и в будущем сердечно - сосудистого риска, а также потенциальный риск развития побочных реакций (см. Ниже). При необходимости, после 4 -х недель, доза может быть увеличена до следующего. Как и в случае дозы 40 мг побочных эффектов возникают чаще , чем более низкие дозы, титровать дозу до максимального уровня 40 мг должны только пациенты с тяжелой гиперхолестеринемией и высоким риском сердечно - сосудистым (в частности , те , с семейной гиперхолестеринемией), которые не смогли достичь желаемых результатов для дозы 20 мг и которые должны находиться под регулярным наблюдением. В начале в дозе 40 мг рекомендуется специалист наблюдения.
Профилактика сердечно-сосудистых расстройств
В исследовании, снижение риска осложнений со стороны сердечно - сосудистой системой суточной дозы 20 мг. Для пациентов с гиперхолестеринемией необходимо определить стандартные уровни липидов и соблюдать дозировки рекомендации для лечения гиперхолестеринемии.
Применение пациентам летнего возраста
Рекомендуемая начальная доза для пациентов в возрасте старше 70 лет составляет 5 мг. Другая доза корректировка в зависимости от возраста не требуется.
Применение к детям
Обычная доза для детей и подростков с гетерозиготной семейной гиперхолестеринемии составляет 5-20 мг один раз в день перорально. Для достижения терапевтического эффекта дозу следует титровать соответствующим образом . Безопасность и эффективность дозах, превышающих 20 мг в этой популяции не были изучены.
Дозировка для пациентов с нарушенной функцией почек
Для пациентов с легкой и не умеренным нарушением функции почек нет необходимости в коррекции дозы. Рекомендуемая начальная доза у пациентов с нарушенной функцией почек средней степени тяжести (клиренс креатинина <60 мл / мин.) Является ли 5 мг. 40 мг дозы противопоказано у больных с умеренной степенью тяжести почечной. У больных с тяжелой почечной недостаточностью противопоказан для использования в любых дозах Rozvatoru.
Дозирование у пациентов с нарушением функции печени
Там не было увеличение системного воздействия розувастатина у пациентов с 7 баллов по шкале Child-Pugh. Тем не менее, увеличение системного воздействия наблюдалось у пациентов, состояние которых оценивали при 8 и 9 баллов по шкале Child-Pugh. Такие пациенты должны оценить функцию почек. Опыт применения препарата у пациентов с 9 индексных пунктов по шкале Child-Pugh отсутствует. Rozvator противопоказано у больных с заболеванием печени в активной стадии. У пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью наблюдается увеличение розувастатина воздействия, поэтому они используют Rozvator в дозе выше 10 мг следует использовать с осторожностью.
Раса
У пациентов Азии наблюдали увеличение системного воздействия лекарственного средства. Рекомендуемая начальная доза для пациентов Азии составляет 5 мг. Применение 40 мг дозы противопоказано у этих пациентов. Максимальная суточная доза составляет 20 мг.
Дозировка для пациентов с предрасположенностью к развитию миопатии
Рекомендуемая начальная доза для пациентов с предрасположенностью к развитию миопатии составляет 5 мг.
40 мг дозы противопоказана в некоторых из этих пациентов. Максимальная суточная доза составляет 20 мг.
Генетический полиморфизм
Генотип SLCO1B1 (OATP1B1) c.521CC и ABCG2 (BCRP) c.421AA, по сравнению с генотипами SLCO1B1 c.521TT и ABCG2 c.421CC, связанных с увеличением экспозиции (AUC) розувастатина. Для пациентов с генотипами c.521CC или максимум c.421AA рекомендуемая суточная доза составляет 20 мг Rozvatoru.
Розувастатин является субстратом для различных транспортных белков (например, OATP1B1 и BCRP). Риск миопатии (включая рабдомиолиз) возрастает при приеме Rozvatoru с некоторыми лекарствами могут увеличить концентрацию розувастатина плазмы через взаимодействие с этими транспортными белками (такие как циклоспорин и некоторыми ингибиторами протеазы, в то числе комбинации ритонавир с atanazavirom, лопинавиром и / или typranavirom) , Если возможно, вам необходимо рассмотреть альтернативное лечение и, в случае необходимости, приостановить лечение Rozvatorom. В ситуациях , когда одновременное введение этих препаратов с Rozvatorom неизбежна, мы должны взвесить преимущества и риски , связанные лечение и Глин дозы Rozvatoru.
Неблагоприятные реакции.
Побочные реакции наблюдаются при использовании Rozvatoru обычно слабы и преходящи. Менее 4% пациентов , принимавших Rozvator в контролируемых клинических исследованиях прекращено лечение из - за побочных реакций развиваются. Частота прекращения лечения была сравнима с таковой у пациентов , которые использовали плацебо.
Побочные реакции , которые затем в зависимости от частоты возникновения: часто (> 1/100, <1/10); редко (> 1/1000, <1/100); редко (> 1/10 000, <1/1000); очень редко (<1/10 000); Частота не известно (не может установить доступные данные).
Нарушение от иммунной системы
Редко: реакции гиперчувствительности, включая ангионевротический.
Нарушение эндокринной системы
Общие: сахарный диабет 1,2.
Болезни нервной системы
Общий: головная боль, головокружение.
Заболевания желудочно - кишечного тракта
Общий: запор, тошнота, боли в животе.
Редко: панкреатит.
Нарушение кожи и подкожной клетчатки
Нечасто: зуд, сыпь и крапивница.
Нарушения опорно - двигательного аппарата и костной соединительной ткани
Общие: миалгия.
Редко: миопатия (включая миозит) и рабдомиолиз.
Общее состояние
Общие: астения.
Как и в случае других ингибиторов ингибиторов ГМГ-КоА - редуктазы, частота побочных реакций зависит от дозы.
1 Частота зависит от наличия факторов риска (глюкозы в крови натощак ≥ 5,6 ммоль / л, ИМТ> 30 кг / м 2, увеличение триглицеридов, история гипертонии).
2 Согласно результатам исследования JUPITER (общая частота связи при использовании розувастатина - 2,8%; плацебо - 2,3%), особенно у пациентов , которые имеют высокий риск развития диабета.
Влияние на почки
Пациенты , которые использовали Rozvator, splosterihalys случаи протеинурии, предпочтительно трубчатая происхождения (определяется «тест - полосок»). Изменения белка в моче нет или следов на ++ или более зарегистрировано некоторое время в <1% пациентов , принимающих препарат в дозе 10 мг и 20 мг, и примерно 3% пациентов в дозе 40 приложения мг. Небольшое увеличение частоты увеличения белка в моче нет или следов до + наблюдалось при использовании дозы 20 мг. В большинстве случаев, тяжесть протеинурии уменьшалась или исчезала спонтанно, продолжая препарат. Просмотр данных клинических исследований и постмаркетинговых наблюдений до настоящего времени не нашли причинно - следственную связь между протеинурией и острым или прогрессирующим заболеванием почек.
Гематурия наблюдается у пациентов , которые использовали данные Rozvator и клинические исследования показывают его низкую частоту.
Влияние на скелетные мышцы
Изменения в скелетных мышцах , такие как миалгия, миопатия (включая миозит), и редко рабдомиолиз с острой почечной недостаточностью наблюдалась или без применения какого - либо дозы Rozvatoru, особенно при дозах> 20 мг. В тех редких случаях рабдомиолиза, иногда были связаны с почечной недостаточностью, сообщается с использованием розувастатина и других статинов.
У пациентов , принимавших розувастатин, был дозозависимое увеличение уровней креатинфосфокиназы (CPK) в большинстве случаев это явление было умеренным, бессимптомным и временным. Если повышенные уровни КФК (> 5 х верхний предел нормального (ULN)), лечение следует прекратить.
Воздействие на печень
Как и в случае других ингибиторов ГМГ-КоА - редуктазы, небольшое количество пациентов , принимавших розувастатин, был дозы увеличение трансаминаз; в большинстве случаев это явление было умеренным, бессимптомным и временным.
Влияние на лабораторные параметры
Как и в случае других ингибиторов реакции ГМГА-КоА - редуктазы, небольшое количество пациентов , принимавших розувастатин, dozoproportsiyne наблюдаемого увеличения ферментов печени и креатина. При использовании розувастатина как было отмечено повышение уровня HbA1c. Небольшое количество пациентов , которые использовали Rozvator и другой ингибитор ГМГ-СоА - редуктазы патологических изменений , наблюдаемые при анализе мочи (тест - полоска показала протеинурии). Обнаружены белки, как правило , трубчатое одобрение. В большинстве случаев протеинурия менее тяжелой или спонтанно исчезают при продолжении терапии и без признаков острого или прогрессирующего заболевания почек.
Другие эффекты
В долгосрочных контролируемых клинических испытаниях Rozvator не показало никаких вредных воздействий на хрусталике глаза.
У пациентов , получавших Rozvatorom, не было никакой дисфункции надпочечников.
Пост-маркетинг опыт работы с:
В дополнение к вышесказанному, в период использования ROZVATORU постмаркетинговый сообщили следующие эффекты:
Заболевания нервной системы: очень редко: полинейропатия, потеря памяти.
Нарушение дыхательной системы, грудной клетки и средостения: частота не известна: кашель, одышка.
Желудочно - кишечные расстройства тракта: частота не известно: диарея.
Нарушение гепатобилиарного тракта: Очень редко: желтуха, гепатит; Иногда на: повышение активности печеночных трансаминаз.
Нарушение кожи и подкожной клетчатки: частота не известна: синдром Стивенса-Джонсона.
Нарушения опорно - двигательного аппарата: частота не известна: imunooposeredkovana некротический миопатии; очень редко: артралгия.
Почечные расстройства: очень редко: гематурия.
Общее состояние и расстройство , связанное с методом подготовки: частота не известно: отек.
Нарушения репродуктивной системы и молочной железы: Частота не известна: гинекомастии.
Нарушения кровоснабжения: частота не известно: тромбоцитопения.
При использовании статинов сообщили некоторые из этих побочных эффектов:
Депрессия.
Расстройства сна, включая бессонницу и ночные кошмары.
Расстройства половой функции.
Отдельные случаи интерстициального заболевания легких, особенно для длительной терапии.
Болезни сухожилий, иногда осложняется разрывом их.
Частота рабдомиолиза, серьезные расстройства почек и печени (особенно повышенные уровни трансаминаз) была больше при использовании дозы 40 мг.
Дети и подростки в возрасте от 10 до 17 лет
Rozvatoru профиль безопасности у детей, подростков и взрослых схожи, хотя в клинических испытаниях у детей и подростков после тренировки или физической активности более значительное увеличение отмечено КФК> 10hVMN и мышечные симптомы , которые позже прошли без перерыва. Тем не менее, для детей и взрослых предупреждения при использовании Rozvatoru же.
Передозировка.
Нет конкретного лечения передозировки. Лечение симптоматическое, рекомендуется поддерживающая терапия. Он берет под контроль функции печени и уровня КФК. Маловероятно , что диализ будет эффективным.
Применение во время беременности или грудного вскармливания.
Использование безопасности Rozvatoru во время беременности и лактации не изучено.
Rozvator противопоказан во время беременности и лактации.
Женщины детородного потенциала при приеме Rozvatoru следует использовать соответствующие средства контрацепции.
Поскольку холестерин и другие продукты биосинтеза холестерина важны для развития плода, потенциальный риск ингибирования ГМГ-КоА - редуктазы превышает возможные преимущества препарата во время беременности. Если пациент становится беременной во время лечения препарата следует немедленно прекратить.
Дети.
Не рекомендуется использовать Rozvatoru детей в возрасте до 10 лет.
Влияние розувастатина на линейный рост (высота), вес, индекс массы тела (индекс массы тела) и развитие вторичных половых признаков по шкале TANER детей в возрасте 10-17 лет был оценен только в течение одного года. После 52 недель исследуемого препарата никакого влияния на рост, вес, индекс массы тела или полового развития выявлено не было.
Особенности приложения.
Влияние на почку
Пациенты Rozvator используется в высоких дозах, особенно 40 мг, наблюдаемые случаи протеинурии (определяемые «тест - полоске»), в основном трубчатого по происхождению и в большинстве случаев временного или коротким. Протеинурия не является признаком острого или прогрессирующей почечной болезни. Побочные эффекты от постмаркетингового периода в почках часто наблюдается при использовании дозы 40 мг. У пациентов , принимающих препарат в дозе 40 мг, функции почек необходимо регулярно проверять.
Влияние на скелетную мышцу
Очаги поражения скелетных мышц, такие как миалгия, миопатия и редко - рабдомиолиз имели место у пациентов при всех дозах применяется «Rozvator», особенно при дозах свыше 20 мг. При использовании эзетимиба в комбинации с ингибиторами ГМГ-КоА - редуктазы редко сообщалось о случаях рабдомиолиз. Мы не можем исключить возможность фармакодинамических взаимодействий, и поэтому эта комбинация должна использоваться с осторожностью.
Як і у випадку застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, випадки рабдоміолізу, пов'язані із застосуванням Розватору, у постмаркетинговий період траплялися частіше при дозі 40 мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії, що клінічно проявляються стійкою проксизмальною м'язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової креатинкінази, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. В такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром'язові і серологічні дослідження, лікування імуносупресивними препаратами.
Визначення рівня креатинфосфокінази
Рівні креатинфосфокінази не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності можливих альтернативних причин підвищення креатин-фосфокінази, що можуть заважати інтерпретації результатів. Якщо початкові рівні креатин-фосфокінази значно підвищені (>5х верхньої межі норми), протягом 5-7 днів необхідно зробити додатковий підтверджуючий аналіз.а Якщо результат повторного аналізу підтверджує вихідний рівень >5 х верхньої межі норми, починати лікування не слід.
Перед лікуванням
Розватор, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам із факторами, що сприяють розвитку міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів належать:
порушення функції нирок;
гіпотиреоз;
наявність в індивідуальному або сімейному анамнезі спадкових м'язових захворювань;
наявність в анамнезі міотоксичності, спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-КоА редуктази або фібратами;
зловживання алкоголем;
вік >70 років;
ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі;
одночасне застосування фібратів.
У таких пацієнтів потрібно порівняти ризик та можливу користь при застосуванні препарату; також рекомендований клінічний моніторинг. Не слід починати лікування у випадку значно підвищених початкових рівнів КФК (>5 х ВМН).
В період лікування
Пацієнтів слід попередити про необхідність негайно повідомляти про нез'ясовний м'язовий біль, м'язову слабкість або судоми, особливо, якщо вони супроводжуються нездужанням або підвищенням температури. У таких пацієнтів слід визначити рівні КФК. Слід припинити лікування, якщо рівні КФК значно підвищені (>5xВМН) або якщо м'язові симптоми тяжкі та спричиняють дискомфорт у повсякденному житті (навіть якщо рівні КФК ≤ 5 х ВМН). Якщо симптоми минають та рівень КФК повертається до норми, Розватор або альтернативний інгібітор ГМГ-КоА можна спробувати застосувати знову, але у мінімальних дозах та під ретельним наглядом. Регулярний контроль рівня КФК у пацієнтів без вищевказаних симптомів непотрібний.
У клінічних дослідженнях у невеликої кількості пацієнтів, які застосовували Розватор та супутні препарати, посиленого впливу на скелетну мускулатуру не відзначалось. Однак підвищена частота випадків міозиту та міопатії спостерігалась у пацієнтів, які застосовують інші інгібітори ГМГ-КоА редуктази із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими засобами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні із деякими інгібіторами ГМГ-КоА редуктази, тому Розватор не рекомендовано застосовувати у комбінації із гемфіброзилом. Сприятливий вплив подальших змін рівня ліпідів при одночасному застосуванні Розватору із фібратами або ніацином потрібно порівняти із потенційними ризиками при застосуванні такої комбінації. Одночасне застосування Розватору в дозі 40 мг та фібратів протипоказано.
Розватор слід з обережністю застосовувати пацієнтам із факторами, що сприяють розвитку міопатії, таких як ниркова недостатність, літній вік, гіпотиреоз, або у ситуаціях, коли може збільшитися концентрація препарату в плазмі.
Розватор не слід застосовувати у пацієнтів із гострими, серйозними станами, що сприяють розвитку міопатії або підвищують ризик розвитку ниркової недостатності на фоні рабдоміолізу (такими як сепсис, гіпотензія, обширне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні або електролітні порушення; або неконтрольовані судоми).
Вплив на печінку
Як і інші інгібітори ГМГ-КоА редуктази, Розватор слід з обережністю застосовувати у пацієнтів, які зловживають алкоголем та/або мають захворювання печінки в анамнезі.
Функцію печінки рекомендовано перевірити перед початком застосування препарату та через 3 місяці лікування. Якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж утричі перевищує верхню межу норми, застосування Розватору слід припинити. Про серйозні порушення функції печінки (переважно підвищення рівня печінкових трансаміназ) у постмаркетинговий період повідомлялось частіше при застосуванні дози 40 мг.
У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, спричиненою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, спершу слід провести лікування основного захворювання, а потім починати застосування Розватору.
Раса
У дослідженнях фармакокінетики спостерігалось зростання системної експозиції у пацієнтів азійської раси порівняно з європейцями.
Інгібітори протеази
Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендоване.
Непереносимість лактози
Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.
Інтерстиціальне захворювання легень
Поодинокі випадки інтерстиціального захворювання легень були зареєстровані при застосуванні деяких статинів, особливо у випадку довготривалої терапії. До симптомів порушення належать диспное, непродуктивний кашель та погіршення загального стану (втома, втрата маси тіла та лихоманка). Якщо підозрюється, що у пацієнта розвинулось інтерстиціальне захворювання легень, застосування статинів потрібно припинити.
Цукровий діабет
Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА редуктази, при застосуванні розувастатину спостерігалося зростання HbA1c та рівнів глюкози у сироватці крові. В деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету, насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку діабету.
Діти та підлітки від 10 до 17 років
Вплив розувастатину на лінійний ріст (зріст), масу тіла, ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Танера у дітей віком 10-17 років оцінювався лише протягом одного року.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Дослідження з визначення впливу Розватору на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводилися. Однак з огляду на фармакодинамічні властивості, малоймовірно, що Розватор впливатиме на таку здатність. При керуванні автотранспортом або роботі з механізмами слід враховувати можливість запаморочення в період лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Дані in vitro та in vivo свідчать про те, що розувастатин не має клінічно значущої взаємодії (як субстрат, інгібітор чи індуктор) з цитохромом Р450. Розувастатин є субстратом для певних транспортних білків, включаючи OATP1B1, що забезпечує печінковий транспорт, та ефлюксного переносника BCRP. Одночасне введення Розватору з лікарськими засобами – інгібіторами цих транспортних білків може спричинити підвищення концентрації розувастину в плазмі та збільшення ризику міопатії (див. Таблицю 1).
Таблиця 1. Дія на експозицію розувастатину (AUC; в порядку зниження) лікарських засобів, що вводяться одночасно, за даними опублікованих клінічних досліджень:
Режим дозування лікарського засобу | Режим дозування розувастатину | Зміна AUC розувастатину |
Циклоспорин, від 75 мг двічі на добу до 200 мг двічі на добу, 6 місяців | 10 мг один раз на добу, 10 днів | 7,1 разу ↑ |
Атаназавір 300 мг/ритонавір 100 мг один раз на добу, 8 днів | 10 мг, разова доза | 3,1 разу ↑ |
Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 17 днів | 20 мг один раз на добу, 7 днів | 2,1 разу ↑ |
Гемфіброзил 600 мг двічі на добу, 7 днів | 80 мг, разова доза | 1,9 разу ↑ |
Елтромбопаг 75 мг один раз на добу, 10 днів | 10 мг, разова доза | 1,6 разу ↑ |
Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 7 днів | 10 мг один раз на добу, 7 днів | 1,5 разу ↑ |
Типранавір 500 мг /ритонавір 200 мг двічі на добу, 11 днів | 10 мг, разова доза | 1,4 разу ↑ |
Дронедарон 400 мг двічі на добу | Дані відсутні | 1,4 разу ↑ |
Ітраконазол 200 мг один раз на добу, 5 днів | 10 мг або 80 мг, разова доза | 1,4 разу ↑ |
Езетиміб 10 мг один раз на добу, 14 днів | 10 мг один раз на добу, 14 днів | 1,2 разу ↑ |
Фозампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг двічі на добу, 8 днів | 10 мг, разова доза | ↔ |
Алеглітазар 0,3 мг 7 днів | 40 мг 7 днів | ↔ |
Силімарин 140 мг тричі на добу, 5 днів | 10 мг, разова доза | ↔ |
Фенофібрат 67 мг тричі на добу, 7 днів | 10 мг 7 днів | ↔ |
Рифампін 450 мг один раз на добу, 7 днів | 20 мг, разова доза | ↔ |
Кетоконазол 200 мг двічі на добу, 7 днів | 80 мг, разова доза | ↔ |
Флюконазол 200 мг один раз на добу, 11 днів | 80 мг, разова доза | ↔ |
Еритроміцин 500 мг чотири рази на добу 7 днів | 80 мг, разова доза | 28% ↓ |
Байкалін 50 мг тричі на добу, 14 днів | 20 мг, разова доза | 47% ↓ |
Коли необхідно застосовувати Розватор разом з іншими лікарськими засобами, що підвищують експозицію розувастатину, дози Розватору слід коригувати. Слід починати з дози 5 мг один раз на добу, якщо очікується зростання експозиції (AUC) приблизно в 2 рази або більше. Максимальна добова доза Розватору має бути скоригована таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала концентрацію, що відмічається тоді, коли прийом добової дози 40 мг Розватору відбувається за відсутності взаємодії лікарськими засобами. Наприклад, доза 5 мг Розватору при одночасному застосуванні з циклоспорином (збільшення експозиції в 7,1 разу), доза 10 мг Розватору при одночасному застосуванні з комбінацією ритонавір/атаназавір (збільшення в 3,1 разу), та доза 20 мг Розватору при одночасному застосуванні з гемфіброзилом (збільшення в 1,9 разу).
Антациди
Одночасне введення Розватору із суспензією антациду, що містить алюмінію та магнію гідроксид, призводить до зменшення концентрації розувастатину в плазмі приблизно на 50%. Цей ефект зменшувався, коли антацид приймали через 2 години після Розватору. Клінічна значущість цієї взаємодії не вивчалась.
Фенофібрати, похідні фіброєвої кислоти
Хоча не спостерігалось ніякої фармакокінетичної взаємодії між розувастатином та фенофібратом, може мати місце фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат та інші фіброєві кислоти, включаючи нікотинову кислоту, можуть підвищувати ризик міопатії при одночасному введенні з інгібіторами ГМГ-КoA редуктази.
Циклоспорин
Одночасне застосування Розватору і циклоспорину не впливає на плазмові концентрації циклоспорину.
Антагоністи вітаміну K
Як і у випадку застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, початок лікування Розватором або поступове підвищення його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інші кумаринові антикоагулянти), може призвести до підвищення Міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Після відміни Розватору або зменшення дози, МНВ може знизитися. У таких випадках бажано відповідним чином контролювати МНВ. У пацієнтів, які застосовують антагоністи вітаміну К, рекомендовано контролювати МНВ як на початку лікування Розватором, так і після припинення або при подальшій зміні його дозування.
Гемфіброзил та інші гіполіпідемічні препарати
Виходячи з даних спеціальних досліджень взаємодії, значної фармакокінетичної взаємодії з фенофібратом не очікується, однак можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ніацин (нікотинова кислота) у гіполіпідемічних дозах (> або рівні 1 г/добу) підвищують ризик розвитку міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА редуктази, можливо тому, що вони здатні призводити до міопатії і при застосуванні окремо. Доза Розватору 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів.
Лікування Розватором у таких випадках слід також починати з дози 5 мг.
Езетиміб
Одночасне застосування Розватору та езетимібу не впливало на значення AUC або C max будь-якого з препаратів. Однак фармакодинамічної взаємодії між Розватором та езетимібом, що може призвести до побічних ефектів, виключити не можна.
Еритроміцин
Одночасне застосування Розватору та еритроміцину знижувало AUC (0-t) розувастатину на 20%, а C max — на 30%. Така взаємодія може бути спричинена підвищенням перистальтики кишечника внаслідок дії еритроміцину.
Пероральні контрацептиви/гормонозамісна терапія (ГЗТ)
Одночасне застосування Розватору та пероральних контрацептивів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26% та 34%, відповідно. Підвищення плазмових рівнів слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Немає даних щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно приймають Розватор та ГЗТ, тому можливість взаємодії виключати не можна. Однак така комбінація широко застосовувалася у жінок в клінічних дослідженнях та переносилась добре.
Інші лікарські засоби
Виходячи з даних спеціальних досліджень, клінічно суттєвої взаємодії з дигоксином не очікується.
В клінічних дослідженнях Розватор супутньо застосовувався з антигіпертензивними, антидіабетичними засобами і гормонозамісною терапією. Ці дослідження не показали жодних доказів клінічно значущих небажаних взаємодій.
Лопінавір/ритонавір
У фармакологічному дослідженні супутнє застосування Розватору та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг), у здорових добровольців асоціювалося з приблизно дворазовим та п'ятиразовим збільшенням показників рівноважного AUC (0-24) та Смах для розувастатину, відповідно. Взаємодія між Розватором та іншими інгібіторами протеази не вивчалась.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинам іка. Розувастатин є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА редуктази, ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А у мевалонат, попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, де відбувається синтез холестерину (ХС) та катаболізм ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ).
Розувастатин збільшує число печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до пригнічення синтезу ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ.
Розувастатин зменшує підвищену кількість холестерину-ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестерину та тригліцеридів (ТГ), дещо збільшує кількість холестерину-ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він зменшує кількість аполіпопротеїну В (АпоВ), ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та дещо підвищує рівень аполіпопротеїну А-І (АпоА-І), зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ та ХС-неЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ та співвідношення АпоВ/АпоА-І.
Терапевтичний ефект проявляється протягом 1 тижня після початку терапії Розватором, через 2 тижні лікування ефект досягає 90% від максимально можливого. Максимальний ефект, як правило, досягається через 4 тижні і після цього постійно триває.
Клінічна ефективність
Розватор ефективний у дорослих пацієнтів з гіперхолeстеринемією з або без гіпертригліцеридемії, незалежно від раси, статі або віку, у тому числі у пацієнтів з цукровим діабетом та з сімейною гіперхолeстеринемією.
У 80% пацієнтів з гіперхолeстеринемією ІІа та ІІв типу (середній базовий рівень ХС-ЛПНЩ становить приблизно 4,8 ммоль/л) на фоні прийому препарату у дозі 10 мг рівень ХС-ЛПНЩ досягає значень < 3 ммоль/л. У пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолeстеринемією, які отримують Розватор у дозі 20-80 мг, спостерігається позитивна динаміка ліпідного профілю (дослідження за участі 435 пацієнтів). Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів терапії) спостерігається зниження рівня ХС-ЛПНЩ на 53%. У 33% пацієнтів досягається рівень ХС-ЛПНЩ < 3 ммоль/л.
У пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які приймають Розватор у дозі 20 мг та 40 мг, середнє зниження рівня ХС-ЛПНЩ становить 22%.
Адитивний ефект спостерігається у комбінації з фенофібратом по відношенню до вмісту тригліцеридів та з нікотиновою кислотою по відношенню до вмісту ХС-ЛПВЩ.
Профілактика серцево-судинних подій: в клінічному дослідженні (JUPITER) вивчався вплив Розватору (розувастатин кальцію) на частоту виникнення основних подій, пов`язаних з атеросклеричними серцево-судинними захворюваннями, у 17 802 чоловіків (≥ 50 років) та жінок (≥ 60 років), які не мали діагнозу серцево-судинного захворювання, рівні ХС-ЛПНЩ становили < 3,3 ммоль/л (130 мг/дл), а рівні високочутливого С-реактивного білка ≥ 2 мг/л. Розрахунковий початковий ризик розвитку ішемічної хвороби серця у досліджуваній популяції становив 11,3% протягом 10 років за Фрамінгемськими критеріями ризику; значну частину популяції складали пацієнти із гіпертензією (58%), низькими рівнями ХС-ЛПВЩ (23%), курці (16%) або особи із наявністю у сімейному анамнезі передчасної ішемічної хвороби серця (12%). Учасники дослідження були рандомізовані в групи прийму плацебо (n=8901) або розувастатину у дозі 20 мг один раз на добу (n=8901), і за їх станом в подальшому спостерігали протягом в середньому, 2 років.
Первинна кінцева точка була комбінованою та охоплювала час до першої появи будь-якого із наступних серцево-судинних (СС) подій: серцево-судинна смерть, нефатальний інфаркт міокарда, нефатальний інсульт, нестабільна стенокардія або процедура артеріальної реваскуляризації.
Розувастатин значно знижував ризик СС подій (252 випадки у групі плацебо і 142 — у групі розувастатину) та статистично значуще (p<0,001) зменшував відносний ризик на 44%. Виражений ефект спостерігався протягом перших 6 місяців лікування. Зниження ризику було порівнянним у багатьох заздалегідь встановлених підгрупах різного віку, статі, раси, статусу куріння, наявності у сімейному анамнезі передчасної ІХС, індексу маси тіла, рівнів ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПВЩ або високочутливого С-реактивного білка на час залучення до дослідження. Відмічалося статистично значуще зменшення на 48% частоти комбінованої кінцевої точки СС смерті, інсульту та інфаркту міокарда (відношення ризику (ВР): 0,52, 95% ДІ: 0,40-0,68, p<0,001), зниження на 54% частоти фатального або нефатального інфаркту міокарда (ВР: 0,46, 95% ДІ: 0,30-0,70) та на 48% - частоти фатального чи нефатального інсульту. Загальна смертність у групі розувастатину знизилась на 20% (ВР: 0,80, 95% ДІ: 0,67- 0,97, p=0,02). Рівень ХС-ЛПНЩ у групі розувастатину знизився на 45% (p<0,001) порівняно з групою плацебо.
Профіль безпеки розувастатину у дозі 20 мг загалом був подібний до плацебо. 1,6,% учасників групи прийому розувастатину та 1,8% групи плацебо вийшли із дослідження через розвиток побічних реакцій, незалежно від їх пов'язаності з лікуванням. Частішими побічними реакціями, що призводили до припинення лікування, були: міалгія (0,3% у групі розувастатину, 0,2% у групі плацебо), абдомінальний біль (0,03% у групі розувастатину, 0,02% у групі плацебо) та висип (0,03% у групі розувастатину та 0,03% у групі плацебо). Побічними реакціями, відзначеними у ≥ 2% пацієнтів з більшою, ніж у групі плацебо або подібною частотою, були міалгія (7,6% у групі розувастатину, 6,6% — плацебо), закреп (3,3% у групі розувастатину, 3,0% — плацебо) та нудота (2,4% у групі розувастатину, 2,3% — плацебо).
В дослідженні JUPITER було зареєстровано статистично значуще підвищення частоти виникнення цукрового діабету: 2,8% пацієнтів — у групі розувастатину і 2,3% — у групі плацебо (ВР: 1,27, 95% ДІ: 1,05-1,53, p=0,015). Різниця між групами дослідження (розувастатин і плацебо) щодо зміни HbA1c була приблизно 0,1%. Ретроспективний аналіз цього дослідження свідчить, що ризик розвитку цукрового діабету при лікуванні розувастатином обмежений колом пацієнтів, які вже мають високий ризик розвитку діабету. Користь від зниження ризику кардіоваскулярних подій і смерті при лікуванні розувастатином переважала небезпеку виникнення діабету у досліджуваних пацієнтів як загалом, так і у пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку діабету.
Фармакокінетика
Всмоктування та розподіл
Максимальна концентрація розувастатину у плазмі досягається приблизно через 5 годин після прийому внутрішньо. Біодоступність становить приблизно 20%. Розувастатин накопичується в печінці. Об'єм його розподілу становить приблизно 134 л. Майже 90% розувастатину зв'язується з білками плазми, в основному з альбуміном.
Метаболізм
Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10%). Розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи цитохрому Р450. Головним ізоферментом, що бере участь у метаболізмі розувастатину, є CYP2C9. Ферменти CYP2C19, CYP3A4 та CYP2D6 беруть меншу участь у метаболізмі. Головними виявленими метаболітами розувастатину є N-дисметил та лактонові метаболіти. N-дисметил приблизно на 50% менш активний, ніж розувастатин, лактонові метаболіти фармакологічно неактивні.
Виведення
Приблизно 90% дози розувастатину виводиться у незмінному стані з фекаліями (включаючи абсорбований та неабсорбований розувастатин). Інша частина виводиться з сечею. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 19 годин. Період напіввиведення не змінюється при збільшенні дози. Середній геометричний кліренс становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7%). Як і у випадку інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, у процесі печінкового захоплення розувастатину бере участь переносник холестерину, який виконує важливу роль у печінковій елімінації розувастатину.
Лінійність
Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. При прийомі декількох добових доз фармакокінетичні параметри не змінюються.
Особливі популяції хворих
Вік та стать
Відсутній клінічно значущий вплив віку та статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих.
Етнічні групи
Порівняльні дослідження фармакокінетики розувастатину у хворих азіатської раси, що проживають в Азії, показали збільшення AUC (площа під кривою “концентрація-час”) та C max приблизно удвічі, порівнюючи з показниками європейців, що проживають в Європі та Азії. Впливу генетичних факторів та факторів навколишнього середовища на отримані відмінності у фармакокінетичних параметрах не виявлено. Фармакокінетичний аналіз серед різних етнічних груп не виявив клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці серед європейців та темношкірих пацієнтів.
Хворі з нирковою недостатністю
У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції нирок рівень концентрації розувастатину та N-дисметилу у плазмі істотно не змінюється. У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) концентрація розувастатину у плазмі у 3 рази вища, а концентрація N-дисметилу у 9 разів вища, ніж у здорових добровольців. Концентрація розувастатину у плазмі пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, була приблизно на 50% вищою, ніж у здорових добровольців.
Хворі з печінковою недостатністю
Серед хворих з різними ступенями печінкової недостатності не виявлено збільшення періоду напіввиведення розувастатину у пацієнтів з балом 7 та нижче за шкалою Чайлда-Пью. Однак у двох пацієнтів з балами 8 та 9 за шкалою Чайлда-Пью спостерігалось подовження періоду напіввиведення щонайменше удвічі. Досвід застосування розувастатину пацієнтами з балом вище 9 за шкалою Чайлда-Пью відсутній.
Генетичний поліморфізм
Інгібітори ГМГ-КoA редуктази, включаючи розувастатин, зв'язуються з транспортними білками OATP1B1 та BCRP. У пацієнтів з поліморфізмом генів SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. Індивідуальний поліморфізм SLCO1B1 c.521CC та ABCG2 c.421AA пов'язані з відповідним збільшенням експозиції розувастатину (AUC) приблизно в 1,7 та 2,4 разу порівняно з генотипами SLCO1B1 c.521TT або ABCG2.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: 10 мг: круглі, вкриті оболонкою таблетки від світло-рожевого до рожевого кольору з написом «RT 2» з одного боку та плоскі з іншого;
20 мг: круглі, вкриті оболонкою таблетки від світло-рожевого до рожевого кольору з написом «RT 3» з одного боку та плоскі з іншого.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати в сухому, недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30 ˚С.
Упаковка. 7 таблеток у блістері, 4 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
Сан Фармасьютикал Індастріз Лімітед.
Sun Pharmaceutical Industries Limited.
Місцезнаходження.
с. Гангувала, Паонта Сахіб, Дістрікт Сірмоур, Хімачал Прадеш 173025, Індія.
V. Ganguwala, Paonta Sahib, District Sirmour, Himachal Pradesh 173025, India.
РОЗУВАСТАТИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа