Личный кабинет
СЕРТОФЕН раствор для инъекций 50 мг/2 мл амп. 2 мл №5
rx
Код товара: 327774
Производитель: World Medicine (Турция)
3 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Сертофен
(Сертофен)
Место хранения:
Активное вещество: дектетопрофен;
1 флакон (2 мл) раствор, содержащий дектекетопрофен (в форме дектекетопрофена троатмола) 50 мг;
1 мл раствора для инъекций содержит дектекетопрофен (в форме дектекетопрофена троатмола) 25 мг;
Вспомогательные вещества: хлорид натрия, гидроксид натрия, этанол 96%, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачное бесцветное решение.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные пропионовой кислоты.
Код ATC M01A E17.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Декскетопрофен Трометр - соль пропионовой кислоты обладает анальгетическими, противовоспалительным и антипиретическим эффектом и относится к классу НПВП (НПВП). Механизм действия основан на уменьшении синтеза простагландина путем ингибирования циклооксигеназы. Специально ингибированное преобразование циклического эндопероксициторов арахидоновой кислоты PGG 2 и PGH 2, из которых простагландины PGE 1, PGE 2, PGF 2 A , PGD 2 , а также простациклин PGI 2 и тромбоксан THA THV 2 и 2. Кроме того, ингибирование синтеза простагландина может повлиять на другие воспалительные медиаторы, такие как кинины, которые также могут косвенно влиять на первичное действие препарата. Было обнаружено, что ингибирующий эффект дектекетопрофена троатмола активность Cox-1 и Cox-2. Клинические исследования в различных типах боли показали, что дектекетопрофен Трометр обладает сильным анальгетическим эффектом. Анальгетический эффект DEXKETOPROFEN Трометр Внутримышечная и внутривенная боль у пациентов с средней и сильной интенсивностью изучали в различных типах боли во время операции (ортопедическая и гинекологическая хирургия, хирургия по животе), а также боль в локомоторном аппарате (острая боль) и почечная колика. Отказ Во время анальгетического эффекта исследования началось быстро и достиг максимума в течение первых 45 минут. Продолжительность анальгетического действия после применения 50 мг троаметамола дектекетопрофена обычно составляет 8 часов. Клинические исследования показали, что препарат может значительно уменьшить дозу опиоидов в их одновременном применении к
прекращение послеоперационной боли. Если пациенты, которые вводили, чтобы остановить послеоперационную боль с использованием морфина для болевого устройства для контролируемых пациентов, и вводили дектекетопрофен троатмола, они требовали значительно менее морфина (35-45%), чем пациенты, получающие плацебо.
Фармакокинетика.
После внутримышечной дектекетопрофена Трометр максимальная концентрация достигается примерно через 20 минут (10-45 минут). Доказано, что одна внутримышечная или внутривенная инъекция 25-50 мг, площадь под кривой «Время концентрации» (AUC) пропорциональна дозы. Фармакокинетические исследования повторного использования препарата показали, что среднее значение AUC и максимальное значение (C max) после последнего внутримышечного и внутривенного неразличимого от равновесия после одного использования, указывающего на то, что никакие накопления препарата. Подобно другим препаратам с высокой степенью связывания с плазменными белками (99%), объемом распределения дектекетопрофена в среднем 0,25 л / кг. Направоподилу периода составляет около 0,35 часа и период полураспада - 1-2,7 часа. Метаболизм дектетопрофена в основном происходит путем конъюгации с глюкологической кислотой и последующей экскрецией почками. После ввода дектекетопрофена трометамола в моче обнаружили только оптический изомер S - (+), указывающий на отсутствие приготовления в преобразовании оптического изомера R - (-). После внесения единых и множественных доз степени влияния препарата у здоровых пожилых добровольцев (65 лет), которые участвовали в исследовании, были значительно выше (55%), чем у молодых добровольцев, но статистически значимая разница в максимальной концентрации и Время достижений наблюдалось. Средний период полураспада увеличился (до 48%), как это определяется общим разрешением.
Клинические характеристики.
Индикация.
Симптоматическое лечение острой боли средней и высокой интенсивности, когда оральное введение препарата невоспринены, такое как послеоперационная боль, почечная колика и боль в нижней части спины.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к дектекетопрофене, любые другие НПВП (НПВП) или наполнители препарата;
- Противопоказан, если вещества аналогичных действий, такие как аспирин или другие НПВП, вызывают пациента, развивающие астматические приступы, бронхоспазм, острый ринит или вызвать развитие носальных полипов, появление уравновешенного или ангиодиодемы;
- активная фаза язвенной язвы или кровотечения, подозревающая их или повторяющееся язвенное кровотечение или историю (по крайней мере, два подтвержденных фактах кровотечения или язвы);
- желудочно-кишечное кровотечение, другое активное кровотечение или увеличение фазы кровотечения;
- желудочно-кишечное кровотечение или перфорация истории, связанной с терапией NSAID;
- болезнь Крона или язвенного колита;
- история бронхиальной астмы;
- тяжелая сердечная недостаточность;
- почечная дисфункция умеренная или тяжелая (зазор креатинина менее 50 мл / мин);
- сильно нарушена функция печени (10-15 баллов на масштабе Child-Pugh);
- геморрагический диатез и другие свертывание крови;
- третий триместр беременности и лактации;
- Использование противопоказано (потому что этанол) к нейроаксиальной анестезии (эпидуральному или внутривенному введению).
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.
Сопутствующее использование препаратов NSAIDS, перечисленные ниже, не рекомендуется:
- Другие НПВП, включая салицилиты в высоких дозах (≥ 3 г / день). Сопутствующее администрация нескольких НПВП увеличивает риск язв в пищеварительном тракте и желудочно-кишечном кровотечении из-за их взаимовыгодных действий;
- Антикоагулянты: НПВП повышают влияние антикоагулянтов, таких как варфарин из-за высокой степени связывания с белками плазмы и ингибирования функции тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Если необходим сопутствующее использование, он должен находиться под тесном медицинским наблюдением с соответствующими контрольными лабораторными значениями;
- гепарин: повышенный риск кровотечения (путем ингибирования функции тромбоцитов и повреждение слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки). Если необходим сопутствующее использование, он должен находиться под тесном медицинским наблюдением с соответствующими контрольными лабораторными значениями;
- Кортикостероидные препараты: повышенный риск развития язв в пищеварительном тракте и желудочно-кишечном кровотечении;
- Литий (включая отчеты по нескольким НПВП): NSAIDS увеличивает уровни лития в крови, что может привести к интоксикации (снижает эккорацию почек лития). Таким образом, в начале дектекетопрофена используют при дождевой регулировке или прекращении препарата для контроля уровней в крови лития;
- метотрексат в высоких дозах (не менее 15 мг в неделю). Путем уменьшения почечной очистки метотрексата во время лечения НПВП в целом увеличивает его негативное воздействие на систему крови;
- производные гидантоина и сульфонамиды, могут увеличить токсичность этих веществ.
Сопущенное использование наркотиков, перечисленных ниже с NSAID, требует осторожности:
- диуретики, ангиотензинско-конвертирующие ферментные (ACE) ингибиторы и антагонисты рецептора ангиотензина II. Декскетопрофен снижает эффективность диуретиков и других антигипертензивных агентов. У некоторых пациентов с нарушением почечной функции (например, обезвоживания или пожилых пациентов) употребляют препараты, которые ингибируют циклоксигеназу, наряду с ингибиторами ACE или антагонистами ангиотензина II, могут ухудшить функцию почек, которая обычно является обратимым процессом. DEXKETEOPROFEN при использовании в сочетании с любым мочегонным средствами, не должен обеспечить обезвоживание пациента, а раннее лечение следует контролировать функцию почек;
- Метотрексат при низких дозах (менее 15 мг в неделю): путем уменьшения почечной очистки метотрексата во время лечения НПВП увеличивает его негативное воздействие на систему крови в целом. В первые недели одновременного применения необходимо еженедельные анализы крови. Даже с легкой нарушенной почечной функцией и у пожилых пациентов лечение должно быть сделано под строгим медицинским надзором;
- Пентоксиюльлина, есть риск кровотечения. Хочу больше контроля и больше времени, чтобы проверить скорость кровотечения;
- Зидовудин: Риск увеличения токсического воздействия на эритроциты в эритроцитах за счет воздействия на ретикулоциты, после 1 недели использования NSAID приводит к тяжелой анемии. В течение 1-2 недель после применения НПВП следует проводить анализы крови для проверки содержимого и ретикулоцитов;
- Сульфонилловые препараты: НПВП могут укреплять эффект гипогликемических препаратов, заменяя их соединениями с белками плазмы.
Он должен учитывать возможные взаимодействия с применением следующих средств:
- бета-блокаторы, НПВП способен ослабить их антигипертензивный эффект путем ингибирования синтеза простагландина;
- циклоспорин и такролимус: нефротоксичность может быть увеличена из-за воздействия НПВП на почечные простагландины. В комбинированной терапии следует контролировать функцию почек;
- тромболитические агенты: повышенный риск кровотечения;
- Антиплательные агенты и селективные ингибиторы захвата серотонина: повышенный риск желудочно-кишечного кровотечения;
- Probenecid, может увеличить концентрацию дектекетопрофена в плазме, который, вероятно, из-за ингибирования трубчатой выделения и конъюгации лекарственного средства с гилюкологической кислотой и требует регулировки дозы DEXKETOPROFEN;
- сердечные гликозиды: НПВП могут увеличить концентрацию в плазменных гликозидах;
- Мифепристон, благодаря теоретической вероятности снижения эффективности мифепристона повлиял на влияние простахландинцетазы ингибитора НПВП следует вводить только через 8-12 дней после терапии MifePristone;
- Кинолон: результаты исследований животных показали, что использование производных хинолона при высоких дозах в сочетании с НПВП увеличивает риск возникновения судорог.
Особенности приложения.
Используется с осторожностью у пациентов с историей аллергических условий. Избегайте препарата в сочетании с другими НПВП, включая выборочные ингибиторы COX-2. Побочные эффекты могут быть уменьшены путем использования самой низкой эффективной дозы для кратчайшего времени, необходимого для улучшения.
Желудочно-кишечное кровотечение, изъязвление или перфорация, в некоторых случаях со смертельным исходом наблюдались на разных этапах лечения НПВП, независимо от симптомов, предшественников или имеют историю серьезной патологии пищеварительного тракта. С развитием желудочно-кишечного кровотечения препарата следует прекратить препарат. Риск желудочно-кишечного кровотечения, изъязвления или перфорации увеличивается с увеличением доз НПВП у пациентов с историей язв, особенно осложненных кровотечением или перфорацией, а у пожилых пациентов. У пожилых пациентов увеличилась частота неблагоприятных реакций на НПВП, особенно желудочно-кишечное кровотечение и перфорацию, иногда с фатальным исходом. Лечение таких пациентов должно начинаться с самой низкой возможной дозы. НПВП следует использовать с осторожностью у пациентов с заболеваниями пищеварительного тракта в истории (язвенный колит, болезнь Крона), поскольку существует риск ухудшения. Перед назначением дектекетопрофена троатмола пациентов с историей эзофагита, гастрита и / или язвенной болезни должны быть уверены, что эти заболевания в ремиссии. У пациентов с симптомами желудочно-кишечных и пищеварительных заболеваний с историей использования для препарата для мониторинга состояния пищеварительного тракта с точки зрения появления возможных нарушений, особенно желудочно-кишечного кровотечения.
Для этих пациентов, и пациенты, которые используют ацетилсалициловую кислоту в низких дозах или других средствах, чтобы увеличить риск побочных реакций из пищеварительного тракта, вы должны рассмотреть комбинированную терапию препарата протектора, например, мизопростол или ингибиторы протонного насоса.
Пациенты, особенно пожилые люди, у которых есть история побочных реакций от пищеварительного тракта, вы должны сообщить своему доктору каких-либо необычных симптомов, связанных с пищеварительной системой, включая желудочно-кишечное кровотечение, особенно на начальных этапах лечения.
Он следует использовать с осторожностью у пациентов, которые одновременно используют инструменты, которые повышают риск изъязвления или кровотечения, такие как: агенты перорального кортикостероида, антикоагулирующие агенты (например, варфарин), селективные ингибиторы захвата серотонина или антиплателетные агенты, такие как аспирин.
Неселективные НПВП могут снизить агрегацию тромбоцитов и увеличение времени кровотечения из-за ингибирования синтеза простагландина. Сопутствующее использование DEXKETOPROFEN TROMETAMOL и низкомолекулярной гепарин в профилактических дозах в послеоперационном периоде, изученном в клинических испытаниях, и было обнаружено влияние параметров коагуляции. Однако пациенты, которые использовали DEXKETOPROFEN TROMETAMOL одновременно с наркотиками, которые влияют на гемостаз, такие как варфарин и другие наркотики кумарина или гепарин, должны находиться под близким медицинским наблюдением.
Пациенты с гипертонией и / или застойной сердечной недостаточностью, мягкая или умеренная серьезность должны находиться под тесном медицинским наблюдением, из-за возможного удержания воды в организме и появлении периферических отеков.
Согласно имеющимся клиническим и эпидемиологическим данным, использование некоторых НПВП, особенно при высоких дозах и в течение длительного времени, что увеличивает риск условий, вызванных артериальным тромбозом, таким как инфаркт миокарда или инсульт. Данные, чтобы исключить этот риск от использования троатмола дектекетопрофена достаточно.
Если неконтролируемая гипертония, застойная сердечная недостаточность, подтверждена ишемическая болезнь сердца, периферическое артериальное заболевание и / или цереброваскулярное дектекетопрофеновое троаметамол, следует использовать только после тщательной оценки пациента. Эта оценка должна проводиться благодаря длительному лечению пациентов с факторами риска для сердечно-сосудистых заболеваний, таких как гипертония, гиперлипидемия, диабет, курение.
Были сообщения о редких случаях серьезных кожных реакций (некоторых фатальных последствий) во время лечения НПВП, включая отвлеченный дерматит, синдром Стивенс-Джонсона и токсичным эпидермальным некролизом. Самый большой риск, понесенный наблюдаемым у пациентов с ранним лечением, большинство пациентов они произошли в течение 1 месяца терапии. Когда кожная сыпь, знаки окрашивания слизистой оболочки или симптомы повышенной чувствительности к другому препарату должны быть прекращены. Как и во всем NSAID, препарат способен увеличить уровень азота мочевины и креатинина в плазме крови. Как и другие ингибиторы синтеза простагландина, его использование могут быть связаны с неблагоприятными реакциями почек, которые могут привести к гломерулонефриту, интерстициальным нефрит, папиллярным некрозом, нефротическим синдромом и острой почечной недостаточности.
Как и в случае с другими НПВП, препарат может вызвать временное небольшое увеличение образцов печени некоторых показателей, а также значительное увеличение AST и ALT. В соответствующем увеличении этих параметров лечение должно быть прекращено.
Следует использоваться с осторожностью у пациентов с дисфункцией наркотиков печени и / или заболевания почек, а пациентам с гипертонией и / или застойной сердечной недостаточностью, поскольку они имеют во время лечения НПВП, ухудшением почечной функции, удержание жидкости в организме и внешний вид периферического отека. Из-за повышенного риска нефротоксичности препарата следует использовать с осторожностью при лечении диуретиков, а пациентов, которые могут развивать гиповолемию.
Особый осторожность следует наблюдать при лечении пациентов с историей сердечных заболеваний, включая эпизоды сердечной недостаточности, так как на фоне препарата повысил риск сердечной недостаточности.
Наиболее нарушенные функции почек, сердечно-сосудистой системы и печени происходят у пожилых пациентов.
Препарат слід з обережністю вводити хворим із порушенням кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Як і інші НПЗЗ, декскетопрофену трометамол може маскувати симптоми інфекційних захворювань. Під час застосування НПЗЗ були повідомлення про активізацію інфекційних процесів, що локалізуються у м'яких тканинах. Таким чином, якщо під час застосування з'являються або посилюються симптоми бактеріальної інфекції, хворим рекомендується негайно звернутися до лікаря.
Як і всі інші НПЗЗ, декскетопрофену трометамол може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Для жінок, які мають проблеми із зачаттям або проходять обстеження на предмет безпліддя, слід розглянути можливість відміни препарату. Призначення препарату у І та ІІ триместрах вагітності можливе у випадках крайньої необхідності.
Кожна ампула препарату містить 200 мг етанолу, що дорівнює 5 мл пива або 2,08 мл вина на дозу. Препарат може негативно впливати на осіб, які страждають на алкоголізм. Вміст етанолу слід враховувати при застосуванні препарату у І та ІІ триместрах вагітності, дітям та хворим із групи ризику, наприклад при захворюваннях печінки, а також хворим на епілепсію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування препарату протипоказано у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень застосування препаратів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітності збільшує ризик викидня, виникнення у плода вади серця та незрощення передньої черевної стінки. Так абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з < 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що небезпека виникнення таких явищ збільшується зі збільшенням дози препарату та тривалості терапії. Призначення декскетопрофену трометамолу у І та ІІ триместрах вагітності можливе тільки при крайній необхідності. Жінкам, які планують вагітність, або у І та ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу декскетопрофену трометамолу протягом якомога коротшого терміну лікування.
Під час ІІІ триместру усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють ризики:
для плода:
- кардіопульмональний токсичний синдром (із закупоркою артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
- порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності з розвитком маловоддя;
для матері та дитини наприкінці вагітності:
- подовження часу кровотечі (ефект пригнічення агрегації тромбоцитів), що можливе навіть за умови застосування низьких доз;
- затримка скорочення матки з відповідною затримкою пологів та затяжними пологами.
Даних про проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
На фоні застосування препарату можливі запаморочення та сонливість, тому не виключається слабкий або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або обслуговувати інші механізми. Тому хворі мають це враховувати та об'єктивно оцінювати свою здатність до виконання таких робіт.
Спосіб застосування та дози.
Дорослі. Рекомендована доза становить 50 мг, яку застосовують з інтервалом 8-12 годин. При необхідності повторну дозу вводять через 6 годин. Максимальна добова доза не має перевищувати 150 мг. Препарат призначений для короткочасного застосування, тому його слід застосовувати тільки у період гострого болю (не більше 2 діб). Хворих слід переводити на пероральне застосування аналгетиків, коли це можливо. Побічні реакції можна скоротити за рахунок застосування найменш ефективної дози протягом якомога коротшого часу, необхідного для покращення стану. При післяопераційних болях середнього або сильного ступеня тяжкості препарат можна застосовувати за показаннями у тих же самих рекомендованих дозах у комбінації з опіоїдними аналгетиками.
Пацієнти літнього віку. Коригування дози зазвичай не потрібне. Однак через фізіологічне зниження функції нирок рекомендується нижча доза препарату, а саме: максимальна добова доза становить 50 мг при легкому порушенні функції нирок.
Захворювання печінки. Для хворих із патологією печінки з легким або середнім ступенем тяжкості (5-9 балів за шкалою Чайлда-П'ю) слід зменшити максимальну добову дозу до 50 мг та ретельно контролювати функцію печінки. При тяжких захворюваннях печінки препарат протипоказаний (10-15 балів за шкалою Чайлда-П'ю).
Дисфункція нирок. Для хворих із порушенням функції нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) максимальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 50 мл/хв) препарат протипоказаний.
Внутрішньом'язове введення. Розчин для ін'єкцій слід повільно вводити глибоко у м'язи.
Внутрішньовенна інфузія.
Для проведення внутрішньовенної інфузії вміст ампули 2 мл розвести у 30-100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду, розчині глюкози або розчині Рінгера-лактату. Розчин для інфузій слід готувати в асептичних умовах, не допускаючи впливу природного денного світла. Приготовлений розчин має бути прозорим. Інфузію необхідно проводити протягом 10-30 хвилин. Не допускати впливу природного денного світла на приготовлений розчин.
Препарат, розведений у 100 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або у розчині глюкози, можна змішувати з допаміном, гепарином, гідроксизином, лідокаїном, морфіном, петидином та теофіліном.
Препарат не можна змішувати у розчині для інфузій з прометазином та пентазоцином.
Внутрішньовенна ін'єкція (болюсне введення).
При необхідності вміст одної ампули (2 мл розчину для ін'єкцій) вводять внутрішньовенно протягом не менше 15 секунд.
Препарат можна змішувати у малих об'ємах (наприклад у шприці) з розчинами для ін'єкцій гепарину, лідокаїну, морфіну та теофіліну.
Препарат не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад, у шприці) з розчинами допаміну, прометазину пентазоцину, петидину та гідрокортизону тому, що утворюється білий осад.
Препарат можна змішувати тільки з лікарськими засобами, що вказані вище.
При внутрішньом'язовому або внутрішньовенному ін'єкційному застосуванні препарат слід негайно ввести після того, як він був набраний з ампули. Розчин для внутрішньовенної інфузії слід застосовувати одразу після його приготування. У подальшому відповідальність за умови та тривалість зберігання лягає на медичного працівника. Приготовлений розчин зберігає свої властивості протягом 24 годин при температурі 25 ºС за умови, що він захищений від дії денного світла.
При зберіганні розведених розчинів препарату у поліетиленових пакетах або у прилаштованих для введення виробах з етилвінілацетату, пропіонату целюлози, поліетилену низької щільності та полівінілхлориду змін діючої речовини внаслідок сорбції не спостерігалося.
Препарат призначений для одноразового застосування, тому залишки готового розчину слід вилити. Перед введенням препарату необхідно впевнитися, що розчин прозорий та безбарвний. Розчин, що містить тверді частки, застосовувати не можна.
Діти.
Препарат не слід застосовувати дітям через відсутність даних про його ефективність та безпеку.
Передозування.
Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, біль у животі) та нервової системи (сонливість, запаморочення, дезорієнтація, головний біль). При випадковому передозуванні слід негайно розпочати симптоматичне лікування відповідно до стану хворого. Декскетопрофену трометамол видаляється з організму за допомогою діалізу.
Побічні реакції.
У нижченаведеній таблиці зазначені розподілені за органами та системами органів і частотою виникнення побічні дії, зв'язок яких із декскетопрофену трометамолом, за даними досліджень, визнаний як мінімум можливим, а також побічні реакції, повідомлення про які були отримані після виведення препарату на ринок.
Органи і системи органів | Часто (від 1/100 до 1/10) | Іноді (від 1/1000 до 1/100) | Рідко (від 1/10000 до 1/1000) | Дуже рідко (менше 1/10000) |
Порушення з боку крові/лімфатичної системи | _ | Анемія | _ | Нейтропенія, тромбоцитопенія |
Порушення з боку імунної системи | _ | _ | _ | Анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок |
Порушення харчування та обміну речовин | _ | _ | Гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпертригліцеридемія, анорексія | |
Психічні порушення | − | Безсоння | − | − |
Порушення з боку нервової системи | _ | Головний біль, запаморочення, сонливість | Парестезії, непритомність | _ |
Порушення з боку органів зору | _ | Нечіткість зору | _ | _ |
Порушення з боку органів слуху | _ | _ | Дзвін у вухах | _ |
Порушення з боку серця | _ | _ | Екстрасистолія, тахікардія | _ |
Порушення з боку судинної системи | _ | Артеріальна гіпотензія, почервоніння обличчя та шиї | Артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт поверхневих вен | _ |
Порушення з боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння | _ | _ | Брадипное | Бронхоспазм, задишка |
Порушення з боку травного тракту | Нудота, блювання | Біль у животі, диспепсія, діарея, запор, блювання з домішками крові, сухість у роті | Виразкова хвороба, кровотеча або перфорація | Панкреатит |
Порушення з боку гепатобіліарної системи | _ | _ | Жовтяниця | Гепатоцелюлярна патологія. |
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини | _ | Дерматити, свербіж, висип, підвищене потовиділення | Кропив'янка, вугрі | Синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, фотосенсибілізація |
Порушення з боку опоно-рухового апарату та сполучної тканини | _ | _ | Ригідність м'язів, скутість у суглобах, м'язові судоми, біль у спині | _ |
Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів | _ | _ | Поліурія, ниркова коліка, кетонурія, протеїнурія | Нефрит, нефротичний синдром |
Порушення з боку репродуктивної системи | _ | _ | Порушення менструального циклу, порушення функції передміхурової залози | _ |
Загальні та місцеві порушення | Біль у місці ін'єкції, реакції у місці ін'єкції, у тому числі запалення, гематома, кровотеча | Пропасниця, підвищена втомлюваність, болі, озноб | Тремтіння, периферичні набряки | _ |
Додаткові методи дослідження | _ | _ | Відхилення у печінкових пробах | _ |
Можливий розвиток виразкової хвороби, перфорації або шлунково-кишкової кровотечі, іноді з летальним наслідком, особливо у хворих літнього віку. За наявними даними, на фоні застосування препарату може виникати нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспептичні явища, біль у животі, мелена, блювання з домішками крові, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороба Крона. Рідше спостерігається гастрит. Також відзначалися набряки, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність, що можуть бути спричинені застосуванням НПЗЗ. Як і у випадку застосування інших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт, що загалом виникає у хворих на системний червоний вовчак або на змішані захворювання сполучної тканини, та реакції з боку крові (пурпура, апластична та гемолітична анемія, рідко – агранулоцитоз та гіпоплазія кісткового мозку). Можливі бульозні реакції, у тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (дуже рідко).
Відповідно до результатів клінічних досліджень та епідеміологічних даних, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах та протягом тривалого часу, що збільшує ризик розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій, наприклад інфаркту міокарда та інсульту.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Препарат не можна змішувати у розчині для інфузій з прометазином та пентазоцином. Препарат не можна змішувати у малих об'ємах (наприклад у шприці) з розчинами допаміну, прометазину пентазоцину, петидину та гідрокортизону тому, що утворюється білий осад.
Упаковка.
2 мл в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці, по 1 або 2 контурні чарункові упаковки в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ФармаВіжн Сан. ве Тідж. А.Ш., Туреччина/PharmaVision San. ve Tic. AS, Turkey.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Давутпаша Джад. №145, Топкапі, Стамбул, Туреччина/Davutpasa Cad. No.145, Topkapі, Istanbul, Turkey.
Заявник.
УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш., Туреччина/WORLD MEDICINE ILAС SAN. VE TIC. AS, Turkey.
ДЕКСКЕТОПРОФЕН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа