Личный кабинет
СИНЕГРА табл. 100 мг №1
rx
Код товара: 556342
Производитель: Nobel (Турция)
1 000,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
CinaGra.
Синегра
Место хранения:
Активный ингредиент: Sildenafil;
1 таблетка содержит цитрат Siltenafil, эквивалентный Sildenafil 25 мг;
1 таблетка содержит цитрат Siltenafil, эквивалентный Sildenafil 50 мг;
1 таблетка содержит цитрат Siltenafil эквивалентно Sildenafil 100 мг;
Вспомогательные вспомогательные: гидрофосфат кальция безводный, микрокристаллический, натрийный кроскармелоз, коллоидный диоксид кремния, стеарат магния, покрытие Opadry II синий 85F20578: поливиниловый спирт, макрогол 4000, диоксид титана (E 171), тальк, indictage алюминиевого лакона (e 132), железный желтый Оксид (E 172).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 25 мг: синие таблетки покрыты пленкой оболочкой, круглой квадратной формы;
Таблетки 50 мг: синие таблетки, покрытые пленкой оболочкой, круглой квадратной формы с полосой неисправности с обеих сторон;
Таблетки 100 мг: синие таблетки, покрытые скорлупой пленки, круглой квадратной формы с двойной линией неисправности на одной стороне.
Фармакотерапевтическая группа. Средства, используемые в эректильной дисфункции. Силденафил. ATH G04B E03 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия. Sildenafil - это препарат для перорального введения, предназначенного для лечения эректильной дисфункции. С сексуальным волнением препарат восстанавливает снижение эректильной функции, увеличивая приток крови к полового члена.
Физиологический механизм, соответствующий эрекции, включает высвобождение оксида азота (NO) в кавернозных телах во время сексуального возбуждения. Оксид азота активирует фермент Guanilate Cyclase, который стимулирует повышенные уровни циклического гуанозина монофосфата (CGFF), что вызывает расслабление гладких мышц кавернозных тел, способствующих притоку крови.
Sildenafil - мощный избирательный ингибитор, специфичный CGMF фосфодиэстераза 5 (Fd5) в кавернозных телах, где PDE5 отвечает за распад CGMF. Эффект силденафила на эрекцию имеет периферийный характер. Sildenafil не имеет прямого расслабляющего действия на изолированном кавернозном человеческом теле, но мощно усиливает расслабляющее действие NO на этой ткани. При активации метаболического пути NO / CGMF, который происходит с сексуальной стимуляцией, ингибирование Sildenafil pde5 приводит к увеличению уровня CGMF в кавернозных телах. Таким образом, для того, чтобы Sildenafil вызвать необходимый фармакологический эффект, необходимо сексуальному возбуждению.
Влияние на фармакодинамику. Исследования in vitro продемонстрировали, что Sildenafil избирательна для FDE5, который принимает активное участие в процессе эрекции. Влияние силденафила на FDE5 более мощно, чем другие известные фосфодиэстеразы. Этот эффект в 10 раз мощнее, чем эффект на FD6, участвующих в процессах фотопроводительного в сетчатке. При применении максимальных рекомендуемых доз селективность Sildenafil до FDA5 в 80 раз выше, чем ее селективность к FDE1, и в 700 раз выше, чем в FDE 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10 и 11. В частности, Селективность Sildenafil до PDE5 в 4000 раз выше, чем ее селективность к FD3 - специфической для лагеря изоформ фосфодиестеразы, которая участвует в регуляции сокращения сердца.
Фармакокинетика .
Поглощение . Силденафил быстро поглощается. Максимальная концентрация плазмы ( MAX ) препарата достигается в течение 30-120 минут (с медианом 60 минут) после его устного использования. Средняя абсолютная биодоступность после устного употребления составляет 41% (с диапазоном от 25 до 63%). В рекомендуемой дозе диапазон (от 25 до 100 мг) площадь площади под кривой «концентрация - время» (AUC) и C Max Siltenafil после его перорального введения оценивается пропорционально дозы.
При использовании Sildenafil во время еды степень поглощения уменьшается со средним удлинением T max до 60 минут и среднее снижение C Max 29%.
Распределение . Среднее равновесное равновесное распределение объема (V d ) составляет 105 л, указывая распределение препарата в тканях тела. После одного орального использования Sildenafil в дозе 100 мг максимальная общая концентрация в плазме Sildenafil составляет приблизительно 440 нг / мл (коэффициент вариации 40%). Поскольку связывание силденафила и его основного н-десметилметаболита с белками плазмы крови достигает 96%, среднее максимум свободного силденафила достигает 18 нг / мл (38 нмоль). Степень связывания с белками плазмы крови не зависит от общих концентраций силденафила.
У здоровых добровольцев, которые использовали Sildenafil один раз в дозе 100 мг, 90 минут в эякуляте были определены менее 0,0002% (в среднем 188 нг) дозы приложенной.
Биотрансформация. Метаболизм Sildenafil проводится в основном с участием микромальных изонций печени CYP3A4 (основной путь) и CYP2C9 (незначительный путь). Основной циркуляционный метаболит образуется в результате N-деметилирования силденафила. Селективный метаболит относительно FDE5 сравнивается с селективностью SildenaFil ( in vitro ), а активность метаболита относительно FD5 составляет приблизительно 50% активности исходного материала. Концентрации плазмы этого метаболита составляют приблизительно 40% концентрации силденафила в плазме крови. N-деметилированный метаболит проходит дополнительный метаболизм, а его период полураспада составляет примерно 4 часа.
Устранение. Общий клиренс Sildenafil составляет 41 л / ч с результатом клеммной фазы период полураспада 3-5 г. после устного или внутривенного введения силденафила, он получен в форме метаболитов, предпочтительно с фекалиями (приблизительно 80 % от устной дозы вводится) и меньшее в моче (приблизительно 13% устных введенных устных доз).
Фармакокинетика по специальным группам пациентов.
Пациенты пожилых людей. У здоровых пожилых людей добровольцев (в возрасте 65 лет) было снижение клиренса Силденафила, что привело к увеличению концентрации в плазме Sildenafil и ее активного N-деметилированного метаболита примерно на 90% по сравнению с соответствующими концентрациями у здоровых молодых добровольцев (18 -45 лет). В связи с возрастом, связанными с различиями в связывании с белками плазмы крови, соответствующее увеличение концентрации плазмы свободного силденафила составляло приблизительно 40%.
Почечная недостаточность . У волонтеров с расстройствами почек функции света и умеренной степени (клиренс креатинина 30-80 мл / мин) фармакокинетика силденафила оставалась без изменений после его единственного перорального введения в дозе 50 мг. Средний метаболит AUC и C Max N-деметилированный метаболит увеличился соответственно, максимум на 126% и максимум на 73% по сравнению с такими показателями у волонтеров того же возраста без нарушений функции почек. Однако из-за высокой индивидуальной изменчивости эти различия не были статистически значимыми. У волонтеров с тяжелой функцией почек (клиренс креатинина ниже 30 мл / мин), клиренс Sildenafil уменьшился, что привело к среднему увеличению AUC и C Max , соответственно, на 100% и 88% по сравнению с добровольцами одного возраста Без нарушений функции почек. Кроме того, AUC и C MAX N-деметилированный метаболит значительно увеличился на 200% и 79% соответственно.
Печеночная недостаточность . У волонтеров с печенью печенью легкой и умеренной степени (классы A и B по классификации Child-Pew-Pew), клиренс силденафила был уменьшен, что привело к увеличению AUC (84%) и C Max (47%) по сравнению с добровольцы того же возраста без нарушений функций печени. Фармакокинетика Sildenafil у пациентов с нарушениями функций печени тяжелой степени не изучалась.
Клинические характеристики.
Индикация.
Препарат синтеза рекомендуется применяться к мужчинам с эректильной дисфункцией, которая определяется как неспособность достичь или поддержать пенис пениса, необходимого для успешного полового акта.
Сексуальное возбуждение требуется для эффективного действия Signra.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к активному веществу или любому из вспомогательных веществ препарата.
- одновременное использование с донорами оксида азота (такими как амилнитрит) или нитраты в любой форме, поскольку известно, что Sildenafil влияет на метаболизм оксида азота / циклического гуаносинмонофосфата (TGMF) и потенциально гипотензивным эффектом нитратов.
- одновременное использование ингибиторов PDE5 (в том числе Sildenafils) с гуанилатом циклазы стимуляторов, таких как риоцигей, противопоказано, поскольку оно может привести к симптоматической гипотензии (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
- Государства, которые не рекомендуются сексуальной активностью (например, тяжелые сердечно-сосудистые расстройства, такие как нестабильная стенокардия или сердечная недостаточность тяжелой степени).
- потеря зрения одного глаза из-за неартериальной передней ишемической невропатии зрительного нерва, независимо от того, является ли эта патология с предварительным применением ингибиторов PDE5 или нет.
- Наличие таких заболеваний, как нарушение печени тяжелой степени, артериальная гипотензия (кровяное давление ниже 90/50 мм рт. Искусство.), недавно переведенная инсульт инсульта или инфаркта миокарда и известные наследственные дегенеративные сетчатые заболевания, такие как ретинит пигмента (Небольшое количество таких пациентов. обладает генетическими расстройствами сетчатки фосфодиестераза), поскольку безопасность силденафила не было исследовано в таких подгруппах пациентов.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия .
Эффекты других лекарств для силденафила.
In vitro исследование. Метаболизм Sildenafil происходит в основном с участием изоформ 3А4 (основной путь) и изоформ 2С9 (незначительный путь) цитохрома P450 (CYP). Следовательно, ингибиторы этих изоэнментов могут снизить зазор силденафила, а индукторы этих изосен могут повысить оформление силденафила.
В исследовании in vivo. Население фармакокинетического анализа данных клинических данных продемонстрировало снижение зазора для сильнафила при его одновременном использовании с ингибиторами CYP3A4 (таких как кетоконазол, эритромицин, циметидин). Хотя в то же время использование ингибиторов Sildenafil и Cyp3a4 увеличение частоты побочных эффектов не наблюдалось, необходимо учитывать использование начальной дозы Sildenafil 25 мг.
Одновременное использование ингибитора ингибитора ВИЧ-протеазы Rhythonavira, очень мощный ингибитор P450, в состоянии равновесной концентрации (500 мг 2 раза в день) и силденафил (одна доза 100 мг) привела к увеличению C Max Sildenafil 300% (4 раза) и увеличение плазмы AUC Sildenafil составляет 1000% (11 раз). Через 24 часа уровень плазмы Sildenafil по-прежнему составлял приблизительно 200 нг / мл по сравнению с уровнем приблизительно 5 нг / мл, характерных для силденафила, отдельно, что соответствует значительному влиянию ритонавира на широкий ассортимент субстратов P450. Силденафил не влияет на фармакокинетику ритонавира. Учитывая эти фармакокинетические данные, одновременное использование Sildenafil и Ritonavira не рекомендуется (см. Раздел «Особенности применения»); В любом случае максимальная доза силденафила при каких-либо обстоятельствах не должна превышать 25 мг в течение 48 часов.
Одновременное использование ингибитора ВИЧ-протеазы сахнавира, ингибитора CYP3A4, в дозе, которая обеспечивает концентрацию равновесия (1200 мг 3 раза в день), а силденафил (100 мг времен) привели к увеличению C Max Sildenafil на 140% и Увеличение экспозиции системы (AUC) Sildenafil на 210%. Влияние силденафила на фармакокинетику Сахнавируса не было выявлено (см. Раздел «Способ применения и доза»). Предполагается, что более мощные ингибиторы CYP3A4, такие как кетоконазол и Андтраконазол, будут иметь более выраженный эффект.
При использовании Sildenafil (100 мг слегка) и эритромицина, умеренного ингибитора CYP3A4 в равновесном состоянии (500 мг 2 раза в день в течение 5 дней) наблюдалось увеличение системного воздействия силденафила на 182% (AUC). Здоровые мужские добровольцы не имеют воздействия азитромицина (500 мг в день в течение 3 дней) на AUC, C MAX , T MAX , константы скорости ликвидации и последующим периодом периода полувыведения силденафила или его основного циркуляционного метаболита. Cyamidine (ингистрационный ингибитор цитохрома P450 и неспецифическая ингибитор CYP3A4) при дозе 800 мг при одновременном использовании с сильденафилом в дозе 50 мг у здоровых добровольцев привел к увеличению концентрации плазмы Sildenafil на 56%.
Грейпфрутовый сок представляет собой слабый ингибитор CYP3A4 в кишечной стенке и может привести к умеренному увеличению уровня силденафила в плазме крови.
Одноразовое применение антацидов (гидроксид гидроксида магния / гидроксид алюминия) не влиял на биодоступность силденафила.
Хотя исследования специфического взаимодействия со всеми препаратами не проводились, по словам фармакокинетического анализа населения, фармакокинетика силденафила не изменилась, когда он одновременно используется с лекарственными средствами, принадлежащими к группе ингибиторов CYP2C9 (толбутамид, варфарин, фенитоин), группы Ингибиторы CYP2D6 (такие как селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, трициклические антидепрессанты), групп тиазидных и тиазидоидных диуретиков, петли и консервирующих калийных диуретиков, ангиотензин, антагонисты кальция, антагонисты β-адренорецепторов или антагонистов метаболизма CYP450 (такие как рифампицин, барбитураты ).
В ходе исследования с участием здоровых мужских волонтеров одновременного использования эндотелина бозентана антагониста (умеренный индуктор CYP3A4, CYP2C9 и, возможно, CYP2C19) в равновесии (125 мг 2 раза в день) и силденафил в условиях равновесия (80 мг 3 раза в день (80 мг 3 раза в день) привел к снижению AUC и C Max Siltenafil на 62,6% и 55,4% соответственно. Следовательно, одновременное использование таких мощных индукторов CYP3A4, как рифампин, может привести к более выраженному снижению концентрации силденафила в плазме крови.
Никорендил - это гибрид активатора калия и нитрата. Составляющий нитрат вызывает свое серьезное взаимодействие с силденафилом.
Последствия силденафила на другие лекарства
In vitro исследование. Sildenafil - слабый ингибитор изоформ 1А2, 2C9, 2C19, 2D6, 2E1 и 3A4 цитохрома P450 (IR 50 > 150 мкмол). Поскольку пиковая плазменная концентрация Sildenafil составляет приблизительно 1 мкмоль, эффект препарата подсуга на зазор подложек этих изоферментов вряд ли.
Нет данных о взаимодействии Sildenafil и таких неспецифических ингибиторов фосфодиестеразы в качестве теофиллина и дипиридамола.
В исследовании in vivo. Поскольку известно, что Sildenafil влияет на метаболизм монофосфата оксида азота / циклического гуанозина (CGFF), было обнаружено, что силденафил потенцирует гипотензивный эффект нитратов, поэтому его одновременное использование с донорами оксида азота или нитратами в любой форме противопоказаны ( См. Раздел «Противопоказания».).
Рокигейт. Предварительные клинические исследования продемонстрировали аддитивный системный эффект снижения артериального давления, в то время как использование ингибиторов PDE5 с роцигейтом. Клинические исследования продемонстрировали, что риоцигар усиливает антигипертензивный эффект ингибиторов PDE5. У пациентов, которые участвовали в исследовании, не наблюдали положительный клинический эффект, одновременно применяя ингибиторы PDE5 с рокуцинтом. Противопоказанное одновременное использование riocgiguation с ингибиторами PDE5 (включая Sildenafil) (см. Раздел «Противопоказания»).
Одновременное использование блокаторов Sildenafil и α-адренорецепторов могут привести к развитию симптоматической гипотензии в некотором склонности к пациентам. Такая реакция часто происходила в течение 4 часов после использования Sildenafil. В ходе 3 исследования конкретного взаимодействия лекарств блокатора α-адренорецепторов дексазозина (4 мг и 8 мг) и силденафила (25 мг, 50 мг и 100 мг) использовали одновременно пациентам с доброкачественной гиперплазией простаты, Стабилизация состояния которой было достигнуто путем применения дексазозина. У таких пациентов было наблюдалось среднее дополнительное снижение артериального давления в положении 7/7 мм рт. Искусство, 9/5 мм рт. Изобразительное искусство. и 8/4 мм рт. Изобразительное искусство. И среднее снижение артериального давления в положении, стоящее на 6/6 мм рт. Арт., 11/4 мм рт. Арт., 4/5 мм рт. Изобразительное искусство. в соответствии. При одновременном использовании силденафила и дексазозина у пациентов, чья стабилизация была достигнута при использовании дексазозина, иногда сообщается о развитии симптоматической ортостатической гипотензии. В этих сообщениях именно о случаях головокружения и состояния до обмороки, но без обморонения.
Не было значительных взаимодействий с одновременным использованием Sildenafil (50 мг) и толебатамида (250 мг) или варбарина (40 мг), метаболизирующего CYP2C9.
Силденафил (50 мг) не привел к удлинению кровотечения, вызванного ацетилсалициловой кислотой (150 мг).
Sildenafil (50 мг) не усиливали гипотензивный эффект алкоголя у здоровых добровольцев при среднем максимальном уровне этанола в крови 80 мг / дл.
У пациентов, используемых силденафилом, никакие различия в профиле побочных эффектов не наблюдались по сравнению с плацебо, в то время как использование таких классов антигипертензивных препаратов, таких как диуретики, блокаторы β-адренорецепторов, антагонисты ACE, антагонисты ангиотензина II, антигипертензивные препараты (вазодилирующие и Центральные действия), Блокатори Адренергічним Нейронів, Блокатори кальцієвих Каналів Таблоторы α-адренорецепторыв. У спеціальному дослідженні взаємодії при одночасному застосуванні силденафілу (100 мг) та амлодипіну пацієнтам із артеріальною гіпертензією спостерігалося додаткове зниження систолічного артеріального тиску в положенні лежачи на 8 мм рт. ст. Відповідне зниження діастолічного артеріального тиску становило 7 мм рт.ст. За величиною ці додаткові зниження артеріального тиску були порівнянними із тими, що спостерігалися при застосуванні лише силденафілу у здорових добровольців (див. розділ «Фармакологічні властивості»).
Силденафіл в дозі 100 мг не впливав на фармакокінетичні показники інгібіторів ВІЛ-протеази, саквінавіру та ритонавіру, які є субстратами CYP3A4.
У здорових добровольців чоловічої статі застосування силденафілу у рівноважному стані (80 мг 3 рази на добу) призводило до підвищення AUC та C max босентану (125 мг 2 рази на добу) на 49,8 % 42 % відповідно.
Особливості застосування.
Слід провести медичний анамнез і фізичне обстеження для діагностики еректильної дисфункції і визначити потенційні першопричини до фармакологічного лікування.
Фактори ризику серцево-судинних захворювань. Оскільки сексуальна активність супроводжується певним ризиком з боку серця, до початку будь-якого лікування еректильної дисфункції лікар має оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Силденафіл чинить судинорозширювальну дію, що проявляється легким та короткочасним зниженням артеріального тиску (див. розділ «Фармакодинаміка»). До призначення силденафілу лікар має ретельно зважити, чи може такий ефект несприятливо впливати на пацієнтів із певними основними захворюваннями, особливо у комбінації із сексуальною активністю. До пацієнтів із підвищеною чутливістю до вазодилататорів належать пацієнти із обструкцією вивідного тракту лівого шлуночка (наприклад, стеноз аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія) або пацієнти із рідкісним синдромом мультисистемної атрофії, одним із проявів якої є тяжке порушення регуляції артеріального тиску з боку вегетативної нервової системи.
Сінегра потенціює гіпотензивний ефект нітратів (див. розділ «Протипоказання»).
У постмаркетинговому періоді повідомлялося про тяжкі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію, раптову серцеву смерть, шлуночкову аритмію, цереброваскулярні крововиливи, транзиторну ішемічну атаку, артеріальну гіпертензію та артеріальну гіпотензію, які за часом збігалися із застосуванням препарату Сінегра. У більшості пацієнтів, але не у всіх, існували фактори ризику серцево-судинних захворювань. Багато таких побічних реакцій спостерігалося під час або одразу після статевого акту і лише кілька трапилося невдовзі після застосування препарату Сінегра без сексуальної активності. Тому неможливо визначити, чи пов'язаний розвиток таких побічних реакцій безпосередньо із факторами ризику, чи їх розвиток зумовлений іншими чинниками.
Пріапізм. Засоби для лікування еректильної дисфункції, у тому числі й силденафіл, слід призначати з обережністю пацієнтам із анатомічними деформаціями пеніса (такими як ангуляція, кавернозний фіброз або хвороба Пейроні) або пацієнтам зі станами, що сприяють розвитку пріапізму (такими як серпоподібноклітинна анемія, множинна мієлома або лейкемія).
Після виходу препарату на ринок повідомлялося про випадки подовженої ерекції та пріапізму. Якщо ерекція триває більш ніж 4 години, пацієнтам слід негайно звернутись за медичною допомогою. За відсутності негайного лікування пріапізм може призвести до пошкодження тканин пеніса та до стійкої втрати потенції.
Одночасне застосування з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції. Безпека та ефективність одночасного застосування силденафілу з іншими інгібіторами ФДЕ5 або іншими препаратами для лікування гіпертензії легеневої артерії, які містять силденафіл (наприклад Ревацио), чи з іншими препаратами для лікування еректильної дисфункції не вивчалися. Тому застосування таких комбінацій не рекомендоване.
Вплив на зір. Спонтанні повідомлення про виникнення дефектів зору надходили асоційовано із застосуванням силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5 (див. розділ «Побічні реакції»). Про випадки неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, що є рідкісним станом, надходили спонтанні повідомлення та повідомлялося у наглядовому дослідженні асоційовано із застосуванням силденафілу та інших інгібіторів ФДЕ5 (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтів слід попередити, що у разі раптового порушення зору застосовування препарату Сінегра слід припинити та негайно звернутися до лікаря (див. розділ «Протипоказання»).
Одночасне застосування з ритонавіром. Одночасне застосування силденафілу та ритонавіру не рекомендується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Одночасне застосування з блокаторами α-адренорецепторів. Пацієнтам, які застосовують блокатори α-адренорецепторів, призначати силденафіл слід з обережністю, оскільки така комбінація може призвести до симптоматичної гіпотензії у деяких схильних до цього пацієнтів. Симптоматична гіпотензія зазвичай виникає протягом 4 годин після застосування силденафілу. З метою мінімізації можливого розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які застосовують блокатори α-адренорецепторів, їх стан потрібно стабілізувати за допомогою блокаторів α-адренорецепторів до початку застосовування силденафілу. Також слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Крім того, слід проінформувати пацієнтів, як діяти у разі появи симптомів ортостатичної гіпотензії.
Вплив на кровотечі. Дослідження тромбоцитів людини продемонстрували, що in vitro силденафіл потенціює антиагрегаційні ефекти натрію нітропрусиду. Немає жодної інформації щодо безпеки застосування силденафілу пацієнтами із порушеннями згортання крові або гострою пептичною виразкою. Таким чином, застосування силденафілу пацієнтами цієї групи можливе лише після ретельної оцінки співвідношення користі та ризиків.
Після застосування дози 100 мг здоровими добровольцями не спостерігалося впливу на морфологію чи рухомість сперматозоїдів (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Втрата слуху. Лікарям слід порадити пацієнтам припинити застосування інгібіторів ФДЕ5, включаючи препарат Сінегра, та негайно звернутися за медичного допомогою у разі раптового зниження чи втрати слуху. Про ці явища, які також можуть супроводжуватися дзвоном у вухах та запамороченням, повідомлялося з асоціацією у часі із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, включаючи препарат Сінегра. Визначити, чи ці явища прямо пов'язані із застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи з іншими факторами неможливо.
Одночасне застосування із гіпотензивними препаратами. Сінегра чинить системну судинорозширювальну дію та може в подальшому знижувати артеріальний тиск у пацієнтів, які застосовують гіпотензивні лікарські засоби. У окремому дослідженні лікарської взаємодії одночасне застосування амлодипіну (5 мг або 10 мг) та препарату Сінегра (100 мг) перорально спостерігалося середнє додаткове зниження систолічного тиску на 8 мм рт. ст. та діастолічного – на 7 мм рт. ст.
Захворювання, що передаються статевим шляхом. Застосування препарату Сінегра не захищає від захворювань, що передаються статевим шляхом. Слід розглянути можливість інформування пацієнтів щодо необхідних запобіжних заходів для захисту від захворювань, що передаються статевим шляхом, включаючи вірус імунодефіциту людини.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Препарат Сінегра не призначений для застосування жінками.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами не проводилося. Оскільки у ході досліджень застосування силденафілу повідомлялося про випадки запаморочення та порушення з боку органів зору, перед тим як сідати за кермо транспортного засобу або працювати з механізмами, пацієнтам необхідно з'ясувати, якою є їхня індивідуальна реакція на застосування препарату Сінегра.
Спосіб застосування та дози.
Препарат застосовують перорально.
Дорослі. Рекомендована доза препарату Сінегра становить 50 мг та застосовується у разі необхідності приблизно за годину до сексуальної активності. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 100 мг або знизити до 25 мг. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг. Частота застосування максимальної рекомендованої дози препарату становить 1 раз на добу. При застосуванні препарату Сінегра під час прийому їжі дія препарату може наставати пізніше, ніж при його застосуванні натще.
Пацієнти літнього віку. Необхідність корекції дози для пацієнтів літнього віку (≥ 65 років) відсутня.
Пацієнти із нирковою недостатністю. Пацієнтам із нирковою недостатністю легкого та помірного ступеня (кліренс креатиніну 30-80 мл/хв) рекомендована доза препарату є такою ж, як наведено вище у розділі «Дорослі».
Оскільки у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) кліренс силденафілу знижений, слід розглянути можливість застосування дози 25 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату при необхідності дозу можна збільшити поступово до 50 мг та до 100 мг.
Пацієнти із печінковою недостатністю. Оскільки у пацієнтів із печінковою недостатністю (наприклад цирозом) кліренс силденафілу знижений, слід розглянути можливість застосування дози 25 мг. Залежно від ефективності та переносимості препарату при необхідності дозу можна збільшити поступово до 50 мг та до 100 мг.
Пацієнти, які застосовують інші лікарські засоби. Якщо пацієнти одночасно застосовують інгібітори CYP3A4 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг (за винятком ритонавіру, застосування якого одночасно із силденафілом не рекомендується, див. розділ «Особливості застосування»).
З метою мінімізації можливого розвитку постуральної гіпотензії у пацієнтів, які застосовують блокатори α-адренорецепторів, їх стан потрібно стабілізувати за допомогою блокаторів α-адренорецепторів до початку застосовування силденафілу. Також слід розглянути можливість застосування початкової дози 25 мг (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Діти.
Препарат не показаний до застосування особам віком до 18 років.
Передозування.
У ході досліджень за участю добровольців під час застосування разової дози силденафілу до 800 мг побічні реакції були подібними до тих, що спостерігалися при застосуванні силденафілу у нижчих дозах, але зустрічалися частіше та були більш тяжкими. Застосовування силденафілу у дозі 200 мг не призводило до підвищення ефективності, але спричиняло зростання кількості випадків розвитку побічних реакцій (головного болю, припливів крові, запаморочення, диспепсії, закладеності носа, порушень з боку органів зору).
У разі передозування при необхідності вдаються до звичайних підтримуючих заходів. Прискорення кліренсу силденафілу при гемодіалізі малоймовірне внаслідок високого ступеня зв'язування препарату з білками плазми крові та відсутності елімінації силденафілу із сечею
Побічні реакції.
Найчастіше повідомлялося про такі побічні реакції, як головний біль, приливи крові, диспепсія, закладеність носа, біль у спині, запаморочення, нудота, припливи жару, порушення зору, ціанопсія та затьмарення зору.
Побічні реакції, що спостерігалися під час досліджень, наведено нижче відповідно до класифікації та частоти: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100-< 1/10), нечасто (≥ 1000-< 1/100) та рідко (≥ 1/10 000-< 1/1000).
Інфекції та інвазії: нечасто – риніт.
З боку імунної системи: нечасто – гіперчутливість.
З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення; нечасто – сонливість, гіпестезія; рідко – інсульт, транзиторна ішемічна атака, судоми*, рецидиви судом*, синкопе.
З боку органів зору: часто – порушення сприйняття кольору**, розлади зору, затьмарення зору; нечасто – розлади сльозовиділення***, біль в очах, фотофобія, фотопсія, гіперемія очей, яскравість зору, кон'юнктивіт; рідко – неартеріальна передня ішемічна нейропатія зорового нерва*, оклюзія судин сітківки*, ретинальний крововилив, артеріосклеротична ретинопатія, порушення з боку сітківки, глаукома, дефекти поля зору, диплопія, зниження гостроти зору, міопія, астенопія, плаваючі помутніння склистого тіла, порушення з боку райдужної оболонки, мідріаз, поява сяючих кругів навколо джерела світла (гало) у полі зору, набряк очей, припухлість очей, порушення з боку очей, гіперемія кон'юнктиви, подразнення очей, аномальні відчуття в очах, набряк повік, знебарвлення склери.
З боку органів слуху: нечасто – запаморочення, дзвін у вухах; рідко – глухота.
З боку серцево-судинної системи: часто – приливи крові до обличчя, приливи жару; нечасто – тахікардія, посилене серцебиття, артеріальна гіпертензія/гіпотензія; рідко – раптова серцева смерть*, інфаркт міокарда, шлуночкова аритмія*, фібриляція передсердь, нестабільна стенокардія.
З боку дихальн ої системи: часто – закладеність носа; нечасто – носова кровотеча, закладеність придаткових пазух носа; рідко – відчуття стиснення у горлі, набряк слизової оболонки носа, сухість у носі.
З боку травного тракту: часто – нудота, диспепсія; нечасто – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, блювання, біль у верхній частині живота, сухість у роті; рідко – гіпестезія ротової порожнини.
З боку шкіри та підшкірної тканини: нечасто – висипання; рідко – синдром Стівенса-Джонсона*, токсичний епідермальний некроліз*.
З боку кістково-м ' язової системи: нечасто – міалгія, біль у кінцівках.
З боку сечовидільної системи: нечасто – гематурія.
З боку репродуктивної системи: рідко – кровотеча зі статевого члена, пріапізм*, гематоспермія, подовжена ерекція.
Загальні розлади: нечасто – біль у грудях, підвищена стомлюваність, відчуття жару; рідко – подразнення.
Лабораторні показники: нечасто – підвищена частота серцевих скорочень.
* Повідомлялося лише під час дослідження після виходу препарату на ринок.
** Порушення сприйняття кольору: хлоропсія, хроматопсія, ціанопсія, еритропсія, ксантопсія.
*** Порушення сльозовиділення: сухість в очах, порушення сльозовиділення та підвищення сльозовиділення.
Нижчезазначені явища спостерігалися у ході досліджень; причинний взаємозв'язок не визначений. Повідомлення включали явища, що мали вірогідний зв'язок із застосуванням препарату. Явища, які не були зазначені, були легкими та повідомлення були дуже неточними, щоб мати значення.
Загальні: набряк обличчя, реакції фоточутливості, шок, астенія, біль, раптове падіння, біль у животі, раптове пошкодження.
З боку серцево-судинної системи: стенокардія, АV-блокада, мігрень, постуральна гіпотензія, ішемія міокарда, тромбоз судин головного мозку, раптова зупинка серця, порушення результатів на ЕКГ, кардіоміопатія.
З боку травного тракту: глосит, коліт, дисфагія, гастрит, гастроентерит, езофагіт, стоматит, порушення результатів печінкових проб, ректальна кровотеча, гінгівіт.
З боку системи крові: анемія, лейкопенія.
З боку метаболізму та харчування: спрага, набряк, подагра, нестабільний діабет, гіперглікемія, периферичні набряки, гіперурикемія, гіпоглікемія, гіпернатріємія.
З боку кістково-м'язової системи: артрит, артроз, розрив сухожилля, теносиновіт, біль у кістках, міастенія, синовіт.
З боку нервової системи: атаксія, невралгія, нейропатія, парестезія, тремор, вертиго, депресія, безсоння, аномальні сновидіння, зниження рефлексів.
З боку дихальної системи: астма, диспное, ларингіт, фарингіт, синусит, бронхіт, посилене слиновиділення, посилення кашлю.
З боку шкіри: кропив'янка, герпес, свербіж, пітливість, виразки шкіри, контактний дерматит, ексфоліативний дерматит.
Специфічні відчуття: раптове зниження чи втрата слуху, біль у вухах, крововилив у око, катаракта, сухість очей.
З боку урогенітальної системи: цистит, ніктурія, підвищена частота сечовипускань, збільшення молочних залоз, нетримання сечі, порушення еякуляції, набряк статевих органів, аноргазмія.
Після виходу препарату на ринок були ідентифіковані нижчезазначені побічні реакції. Оскільки про такі реакції повідомляють добровільно та повідомлення надходять від популяції невизначеної чисельності, не завжди можна достовірно оцінити їх частоту та встановити причинний зв'язок із експозицією лікарського засобу. Ці явища були зазначені як через їх серйозність, частоту повідомлення, відсутність чіткого альтернативного зв'язку, так і через комбінацію цих факторів.
Серцево-судинні та цереброваскулярні явища. Повідомлялося про серйозні серцево-судинні, цереброваскулярні та судинні явища, включаючи цереброваскулярну кровотечу, субарахноїдальну та внутрішньоцеребральну кровотечу та легеневу кровотечу, що були пов'язані у часі із застосуванням препарату Сінегра. Більшість пацієнтів, але не всі, мали існуючі фактори серцево-судинного ризику. Повідомлялося, що багато з цих явищ виникли під час або відразу після сексуальної активності, та декілька явищ виникли відразу під час застосування препарату Сінегра без сексуальної активності. Інші явища виникли протягом наступних годин чи днів після застосування препарату Сінегра та сексуальної активності. Неможливо встановити, чи мають ці явища прямий зв'язок із застосуванням препарату, із сексуальною активністю, із наявними факторами ризику чи із комбінацією цих факторів, чи з іншими факторами.
Кровоносна та лімфатична системи: вазооклюзивний криз. У невеликому завчасно припиненому дослідженні застосування препарату Ревацио (силденафіл) для пацієнтів з легеневою артеріальною гіпертензією, вторинною щодо серпоподібноклітинної анемії, при застосуванні силденафілу про розвиток вазооклюзивних кризів, що потребували госпіталізації повідомлялося частіше, ніж при застосовуванні плацебо. Клінічне значення цієї інформації для пацієнтів, які застосовують препарат Сінегра з метою лікування еректильної дисфункції, є невідомим.
Нервова система: тривога, транзиторна глобальна амнезія.
Специфічні відчуття.
Слух. Після виходу препарату на ринок повідомлялося про випадки раптового зниження чи втрати слуху, пов'язані у часі із застосуванням препарату Сінегра. У деяких випадках повідомлялося про наявність медичних станів та інших факторів, що могли відіграти роль у розвитку побічних реакцій з боку слуху. У багатьох випадках інформація щодо подальшого медичного спостереження відсутня. Визначити, чи ці явища прямо пов'язані із застосуванням препарату Сінегра, з наявними факторами ризику втрати слуху, з комбінацією цих факторів чи з іншими факторами, неможливо.
Зір. Тимчасова втрата зору, почервоніння очей, печіння в очах, підвищення внутрішньоочного тиску, набряк сітківки, судинні захворювання сітківки чи кровотеча, відшарування склистого тіла.
Після виходу препарату на ринок рідко повідомлялося про випадки неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, що є причиною зниження зору, включаючи постійну втрату зору, які були пов'язані у часі із застосуванням інгібіторів ФДЕ5, включаючи препарат Сінегра. Багато з пацієнтів, але не всі, мали наявні анатомічні або судинні фактори ризику розвитку неартеріальної передньої ішемічної невропатії зорового нерва, включаючи (але необов'язково обмежуючись) такі: низьке співвідношення діаметра екскавації та диска зорового нерва (застійний диск зорового нерва), вік понад 50 років, артеріальна гіпертензія, захворювання коронарних артерій, гіперліпідемія та паління. Неможливо визначити, чи ці явища прямо пов'язані із застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи з наявними анатомічними або судинними факторами ризику, чи з комбінацією цих всіх факторів, чи з іншими факторами.
Звітування про підозрювані побічні реакції . Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити безперервний моніторинг співвідношення користі і ризиків пов'язаних із застосуванням цього лікарського засобу. Лікарям слід звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції відповідно до вимог законодавства.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 1 таблетці у блістері, по 1 блістеру у картонній упаковці. По 4 таблетки у блістері, по 1 блістеру у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Нобел Ілач Санаї ве Тіджарет А.Ш.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Квартал Санкаклар, пр. Ескі Акчакоджа, №299, 81100 м. Дюздже, Туреччина.
СИЛДЕНАФИЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа