Личный кабинет
ТАФНЕКСТ табл. п/о 25мг №30
rx
Код товара: 615522
Производитель: Hetero Labs (Индия)
23 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 05.04.2026
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Тафнекс 25 мг
Тафнекс 25 мг
Состав
действующее вещество: тенофовир алафенамид;
1 таблетка содержит тенофовира алафенамида гемифумарат, что эквивалентно тенофовира алафенамида 25 мг;
вспомогательные вещества: лактоза, моногидрат; микрокристаллическая целлюлоза; кроскармеллоза натрия; стеарат магния; Опадрай II розовый 85F94172 (спирт поливиниловый (Е 1203), титана диоксид (Е 171), макрогол (Е 1521), тальк (Е 553b), оксид железа красный (Е 172), оксид железа черный (Е 172))
Лекарственная форма
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.
Основные физико-химические свойства: таблетки, покрытые пленочной оболочкой, розового цвета, круглой формы, двояковыпуклые, с надписью «Н» на одной стороне и «Т25» на другой.
Фармакотерапевтическая группа
Противовирусное средство для системного применения. Нуклеозидные и нуклеотидные ингибиторы обратной транскриптазы. Код АТХ J05A F13.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Механизм действия. Тенофовир алафенамид представляет собой фосфонамидное пролекарство тенофовира (аналог 2'-дезоксиаденозинмонофосфата). Тенофовира алафенамид проникает в первичные гепатоциты посредством пассивной диффузии и переносчиков захвата в печени OATP1B1 и OATP1B3. Тенофовира алафенамид в основном гидролизуется с образованием тенофовира под действием карбоксилэстеразы 1 в первичных гепатоцитах. Внутриклеточный тенофовир впоследствии фосфорилируется до фармакологически активного метаболита тенофовира дифосфата. Тенофовира дифосфат ингибирует репликацию вируса гепатита B (HBV) путем включения в вирусную ДНК обратной транскриптазы HBV, что приводит к разрывам цепи ДНК.
Тенофовир обладает активностью, специфичной в отношении вируса гепатита В и вируса иммунодефицита человека (ВИЧ-1 и ВИЧ-2). Тенофовира дифосфат является слабым ингибитором ДНК-полимеразы млекопитающих, в том числе митохондриальной ДНК-полимеразы γ. Данные о митохондриальной токсичности in vitro, основанные на множественных анализах, включая анализы митохондриальной ДНК, отсутствуют.
Противовирусная активность. Противовирусную активность тенофовира алафенамида оценивали на клетках HepG2 против панели клинических изолятов HBV, представляющих генотипы AH. Значение EC50 (эффективная концентрация 50%) тенофовира алафенамида колебалось от 34,7 до 134,4 нМ, при этом общее среднее значение EC50 составляло 86,6 нМ. CC50 (50% цитотоксическая концентрация) в клетках HepG2 составляла > 44 400 нМ.
Сопротивление. В объединенном анализе пациентов, получавших тенофовир алафенамид, анализ последовательности проводился на парных исходных уровнях и изолятах ВГВ для пациентов, у которых произошел вирусологический прорыв (2 последовательных визита с ДНК ВГВ ≥ 69 МЕ/мл после < 69 МЕ/мл или увеличение ДНК ВГВ на 1,0 log10 или более от противоположного), или пациентов с ДНК ВГВ ≥ 69 МЕ/мл в неделю 96 или досрочный отказ на 24 неделе или после нее. В объединенном анализе пациентов, получавших тенофовир алафенамид в исследованиях 108 и 110 на 48 неделе (N = 20) и 96 неделе (N = 72), эти изоляты не показали аминокислотных замен, связанных с устойчивостью к тенофовиру алафенамиду (генотипический и фенотипический анализы).
У пациентов с вирусологической супрессией, получавших тенофовир алафенамид после перехода с тенофовира дизопроксила в исследовании 4018, в течение 96 недель лечения тенофовира алафенамидом у одного пациента в группе тенофовир алафенамид-тенофовир алафенамид наблюдался вирусологический обострение (одно посещение с ДНК ВГВ ≥ 69 МЕ/мл), а у одного пациента в группе тенофовира дизопроксила - вирусологический прорыв наблюдался при применении тенофовира алафенамида. В течение 96 недель лечения не было выявлено аминокислотных замен HBV, связанных с устойчивостью к тенофовиру алафенамиду или тенофовиру дизопроксилу.
В педиатрическом исследовании 1092 30 пациентов в возрасте от 12 до <18 лет и 9 пациентов в возрасте от 6 до <12 лет, получавших тенофовир алафенамид, подходили для анализа резистентности на 24 неделе. В течение 24 недель лечения не было выявлено аминокислотных замен HBV, связанных с резистентностью к тенофовиру алафенамиду. На 48-й неделе 31 пациент в возрасте от 12 до <18 лет и 12 пациентов в возрасте от 6 до <12 лет подходили для анализа резистентности (как группа тенофовира алафенамида, так и группа плацебо перешли на тенофовир алафенамид на 24 неделе). В течение 48 недель лечения не было выявлено аминокислотных замен HBV, связанных с устойчивостью к тенофовиру алафенамиду.
Перекрестное сопротивление. Противовирусную активность тенофовира алафенамида оценивали на панели изолятов, содержащих мутации нуклеозидного ингибитора обратной транскриптазы в клетках HepG2. Изоляты HBV, экспрессирующие замены rtV173L, rtL180M и rtM204V/I, связанные с устойчивостью к ламивудину, оставались чувствительными к тенофовиру алафенамиду (менее 2-кратное изменение EC50). Изоляты HBV, экспрессирующие замены rtL180M, rtM204V плюс замены rtT184G, rtS202G или rtM250V, связанные с резистентностью к энтекавиру, оставались чувствительными к тенофовиру алафенамиду. Изоляты HBV, экспрессирующие одиночные замены rtA181T, rtA181V или rtN236T, связанные с устойчивостью к адефовиру, оставались чувствительными к тенофовиру алафенамиду; однако изолят HBV, экспрессирующий rtA181V плюс rtN236T, показал пониженную чувствительность к тенофовиру алафенамиду (изменение EC50 в 3,7 раза). Клиническое значение этих замен не известно.
Изменения показателей минеральной плотности костной ткани
В исследованиях 108 и 110 тенофовир алафенамид был связан с меньшим средним процентным снижением минеральной плотности костной ткани (МПК; измерено методом рентгеновской абсорбциометрии бедра и поясничного отдела позвоночника [DXA]) по сравнению с тенофовира дизопроксила фумаратом после 96 недель лечения.
У пациентов, которые продолжали слепое лечение после 96 недели, средний процент изменения МПК в каждой группе на 144 неделе был аналогичен таковому на 96 неделе. В открытой фазе обоих исследований средний процент изменения МПК с 96 по 144 неделю у пациентов, которые продолжали принимать тенофовир алафенамид, составлял +0,4% в поясничном отделе позвоночника и -0,3% в тазобедренном суставе по сравнению с +2,0% в поясничном отделе позвоночника и +0,9% в области бедра у тех, кто перешел с тенофовира дизопроксила на тенофовир алафенамид на 96 неделе.
Изменения показателей функции почек
В исследованиях 108 и 110 тенофовир алафенамид был связан с меньшими изменениями параметров почечной безопасности (меньшее среднее снижение CrCl по Кокрофту-Холту и меньшее среднее процентное увеличение соотношения ретинол-связывающего белка к креатинину в моче и соотношения бета-2-микроглобулина к креатинину) по сравнению с тенофовира дизопроксила фумаратом после 96 недель лечения.
У пациентов, которые продолжали слепое лечение после 96 недели в исследованиях 108 и 110, изменения по сравнению с исходным уровнем лабораторных показателей почек в каждой группе на 144 неделе были аналогичны таковым на 96 неделе. В открытых исследованиях среднее (SD) изменение сывороточного креатинина с 96 недели по 144 неделю составляло +0,002 (0,0924) мг/дл у тех, кто продолжал принимать тенофовир алафенамид, по сравнению с группой, получавшей тенофовир алафенамид. -0,018 (0,0691) мг/дл у тех, кто перешел с тенофовира дизопроксила на тенофовир алафенамид на 96-й неделе. В открытой фазе среднее изменение рСКФ с 96 по 144 неделю составляло -1,2 мл/мин у пациентов, продолжавших прием тенофовира алафенамида, по сравнению с +4,2 мл/мин у пациентов, перешедших с тенофовира дизопроксила на тенофовир алафенамид на 96 неделе.
Изменения лабораторных анализов липидов
В объединенном анализе исследований 108 и 110 средние изменения показателей липидов натощак от исходного уровня до 96 недели наблюдались в обеих группах лечения. На 96 неделе, в конце двойной слепой фазы, в группе тенофовира алафенамида наблюдалось снижение среднего уровня общего холестерина и ЛПВП натощак, а также увеличение медианы ЛПНП и триглицеридов натощак, тогда как в группе тенофовира дизопроксила наблюдалось медианное снижение всех параметров.
В открытых исследованиях 108 и 110, в которых пациенты перешли на открытое лечение тенофовиром алафенамидом на 96 неделе, параметры липидов на 144 неделе у пациентов, которые продолжали получать тенофовир алафенамид, были аналогичны показателям на 96 неделе, в то время как медианное увеличение общего холестерина натощак, прямых ЛПНП, ЛПВП и триглицеридов наблюдалось у пациентов, перешедших с тенофовира дизопроксила на тенофовир. алафенамид на 96-й неделе. В открытой фазе медиана (Q1, Q3) изменений общего холестерина ЛПВП с 96-й по 144-ю неделю составляла 0,0 (-0,2, 0,4) у пациентов, которые продолжали принимать тенофовир алафенамид, и 0,2 (-0,2, 0,6) у пациентов, перешедших с тенофовира дизопроксила на тенофовир алафенамид на 96-й неделе. 96-я неделя.
Взрослые пациенты с вирусологической супрессией
Эффективность и безопасность тенофовира алафенамида у взрослых пациентов с хроническим гепатитом В с вирусологической супрессией основана на 48-недельных данных исследования 4018 (N=243 для тенофовира алафенамида; N=245 для тенофовира дизопроксила), включая данные пациентов, принимавших участие в открытой фазе исследования с 48-й по 96-ю неделю (N=235 продолжающих прием тенофовира алафенамида). [TAF-TAF]; N=237 перешли с тенофовира дизопроксила на тенофовир алафенамид на 48 неделе [TDF-TAF]).
Тенофовир алафенамид не уступал тенофовиру дизопроксилу по доле пациентов с ДНК ВГВ ≥ 20 МЕ/мл на 48 неделе по сравнению с тенофовиром дизопроксилом. Результаты лечения (ДНК ВГВ < 20 МЕ/мл отсутствует = неудача) на 48-й неделе между группами лечения были сходными в разных подгруппах по возрасту, полу, расе, исходному статусу HBeAg и АЛТ.
Изменения показателей МПК при исследовании пациентов с вирусологической супрессией
Среднее процентное изменение МПК от исходного уровня до 48-й недели, оцененное с помощью DXA, составило +1,7% для тенофовира алафенамида по сравнению с -0,1% для тенофовира дизопроксила в поясничном отделе позвоночника и +0,7% по сравнению с -0,5% в бедре. Снижение МПК поясничного отдела позвоночника более чем на 3% наблюдалось у 4% пациентов, принимавших тенофовир алафенамид, и у 17% пациентов, принимавших тенофовир дизопроксил, на 48 неделе. Снижение МПК более чем на 3% в тазобедренном суставе наблюдалось у 2% пациентов, получавших тенофовир алафенамид, и у 12% пациентов, получавших тенофовир дизопроксил, на 48 неделе.
В открытой фазе исследования среднее процентное изменение МПК от исходного уровня до 96-й недели у пациентов, которые продолжали принимать тенофовир алафенамид, составляло +2,3% в поясничном отделе позвоночника и +1,2% в тазобедренном, по сравнению с +1,7% в поясничном отделе позвоночника и +0,2% в тазобедренном суставе у тех, кто перешел с тенофовира дизопроксила на тенофовир алафенамид на 48 неделе.
Изменения показателей функции почек при исследовании пациентов с вирусологической супрессией
Среднее изменение рСКФ Кокрофта-Холта от исходного уровня до 48-й недели составило +2,2 мл/мин в группе тенофовира алафенамида и -1,7 мл/мин в группе тенофовира дизопроксила. На 48-й неделе наблюдалось медианное увеличение уровня креатинина в сыворотке по сравнению с исходным уровнем среди пациентов, рандомизированных для продолжения приема тенофовира дизопроксила (0,01 мг/дл), по сравнению со средним снижением по сравнению с исходным уровнем среди тех, кто был переведен на тенофовир алафенамид (-0,01 мг/дл).
В открытой фазе исследования среднее изменение рСКФ от исходного уровня до 96-й недели составляло 1,6 мл/мин у пациентов, которые продолжали принимать тенофовир алафенамид, по сравнению с +0,5 мл/мин у пациентов, перешедших с тенофовира дизопроксила на тенофовир алафенамид на 48-й неделе. Среднее изменение сывороточного креатинина от исходного уровня до 96-й недели составляло -0,02 мг/дл у этих пациентов. которые продолжали принимать тенофовир алафенамид, по сравнению с -0,01 мг/дл у тех, кто перешел с тенофовира дизопроксила на тенофовир алафенамид на 48 неделе.
Изменения лабораторных показателей липидов при исследовании вирусологически подавленных пациентов
У взрослых с вирусологической супрессией в исследовании 4018 изменения по сравнению с исходным уровнем общего холестерина, ЛПВП, ЛПНП, триглицеридов и соотношения общего холестерина к ЛПВП на 48 неделе были аналогичны тем, которые наблюдались в исследованиях 108 и 110 на 96 неделе.
Нарушение функции почек и/или печени.
В открытом исследовании (исследование 4035) у взрослых пациентов с вирусологически подавленным хроническим гепатитом В, которые перешли на тенофовир алафенамид в дозе 25 мг, безопасность тенофовира алафенамида оценивалась у 78 пациентов с умеренной и тяжелой почечной недостаточностью (по оценкам Croft-Hault, клиренс креатинина от 15 до 59 мл/мин; и у 15 пациентов с терминальной стадией почечной недостаточности (оценочный клиренс креатинина ниже 15) мл/мин), получающих гемодиализ. Безопасность тенофовира алафенамида, включая изменения функции почек, МПК и липидных показателей по сравнению с исходным уровнем, была аналогична той, которая наблюдалась в клинических исследованиях тенофовира алафенамида у пациентов с компенсированным заболеванием печени, но без нарушения функции почек.
Детское население
В исследовании 1092 оценивалась эффективность и безопасность тенофовира алафенамида у ранее не получавших и ранее проходивших лечение больных ВГВ в возрасте от 12 до <18 лет с массой тела ≥ 35 кг (группа 1; N=47 тенофовира алафенамида, N=23 плацебо) и в возрасте от 6 до <12 лет с массой тела ≥ 25 кг (группа) 2 группа 1; N=12 тенофовира алафенамид, N=6 плацебо). Данные о безопасности доступны до 96-й недели. Профиль безопасности тенофовира алафенамида был аналогичен таковому у взрослых.
Изменения показателей МПК при исследовании пациентов детского возраста
Среди пациентов, получавших тенофовир алафенамид и плацебо, средний процент увеличения МПК от исходного уровня до 24-й недели составил +1,6% (N=48) и +1,9% (N=23) для поясничного отдела позвоночника и +1,9% (N=50) и +2,0% (N=23) для всего тела соответственно. На 24 неделе средние изменения Z-показателей МПК по сравнению с исходным уровнем составили +0,01 и -0,07 для поясничного отдела позвоночника и -0,04 и -0,04 для всего тела в группах тенофовира алафенамида и плацебо соответственно.
В открытой фазе исследования среднее процентное увеличение МПК поясничного отдела позвоночника и всей МПК тела от исходного уровня до 48-й недели составляло +3,8% (N=52) и +3,0% (N=54) у пациентов, которые продолжали принимать тенофовир алафенамид, по сравнению с +2,8% (N=27) и +3,7% (N=27) у тех, кто перешел с плацебо на тенофовир алафенамид на 24-й фазе исследования. неделю соответственно. На 48 неделе средние изменения BMD-Z по сравнению с исходным уровнем для поясничного отдела позвоночника и всего тела составили -0,05 и -0,15 для пациентов, которые продолжали принимать тенофовир алафенамид, по сравнению с -0,12 и -0,07 для тех, кто перешел на тенофовир алафенамид, соответственно. На открытой фазе исследования среднее процентное изменение показателей МПК поясничного отдела позвоночника и всего тела, а также Z-показателей МПК от исходного уровня до 96-й недели было сходным у пациентов, которые продолжали принимать тенофовир алафенамид, по сравнению с теми, кто перешел с плацебо на тенофовир алафенамид.
Фармакокинетика
Всасывание. После перорального приема тенофовира алафенамида натощак у взрослых пациентов с хроническим гепатитом В пиковые концентрации тенофовира алафенамида в плазме наблюдались примерно через 0,48 часа. По результатам популяционного фармакокинетического анализа 3-й фазы у пациентов с хроническим гепатитом В средняя равновесная AUC0-24 тенофовира алафенамида (N = 698) и тенофовира (N = 856) составила 0,22 мкг•ч/мл и 0,32 мкг•ч/мл соответственно. Равновесная Cmax тенофовира алафенамида и тенофовира составляла 0,18 и 0,02 мкг/мл соответственно. Прием однократной дозы тенофовира алафенамида с пищей с высоким содержанием жиров привел к увеличению воздействия тенофовира алафенамида на 65%.
Распределение. Связывание тенофовира алафенамида с белками плазмы человека в образцах, собранных в ходе клинических исследований, составляло примерно 80%. Связывание тенофовира с белками плазмы крови человека составляет менее 0,7% и не зависит от концентрации в диапазоне 0,01–25 мкг/мл.
Биотрансформация. Основным путем выведения тенофовира алафенамида у человека является метаболизм, на который приходится > 80% пероральной дозы. Исследования in vitro показали, что тенофовир алафенамид метаболизируется до тенофовира (основного метаболита) под действием карбоксилэстеразы-1 в гепатоцитах и катепсина А в мононуклеарных клетках периферической крови и макрофагах. In vivo тенофовир алафенамид гидролизуется внутри клеток с образованием тенофовира (основного метаболита), который фосфорилируется до активного метаболита тенофовира дифосфата.
In vitro тенофовир алафенамид не метаболизируется CYP1A2, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 или CYP2D6. Тенофовир алафенамид минимально метаболизируется CYP3A4.
Выведение. Почечная экскреция интактного тенофовира алафенамида является второстепенным путем, при этом <1% дозы выводится с мочой. Тенофовира алафенамид в основном выводится после метаболизма до тенофовира. Средний период полувыведения тенофовира алафенамида и тенофовира составляет 0,51 и 32,37 часа соответственно. Тенофовир выводится из организма почками как путем клубочковой фильтрации, так и путем активной канальцевой секреции.
Линейность/нелинейность: воздействие тенофовира алафенамида пропорционально дозе между дозами от 8 до 125 мг.
Фармакокинетика в особых группах
Вік, стать та етнічна приналежність: не виявлено клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці за віком чи етнічною приналежністю. Відмінності у фармакокінетиці за статтю не вважалися клінічно значущими.
Порушення функції печінки: у пацієнтів із вираженою печінковою недостатністю загальна концентрація у плазмі крові тенофовіру алафенаміду і тенофовіру нижча, ніж у пацієнтів із нормальною печінковою функцією. Плазмові концентрації незв'язаного тенофовіру алафенаміду при тяжкому порушенні печінки та нормальній функції печінки схожі.
Порушення функції нирок: ніяких клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці тенофовіру алафенаміду або тенофовіру не спостерігалося між здоровими субʼєктами та пацієнтами з вираженими порушеннями функції нирок (оціночний рівень кліренсу креатині ну (КК) > 15, але < 30 мл/хв) у дослідженнях тенофовіру алафенаміду. Експозиція тенофовіру у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (ТХНН) (розрахунковий кліренс креатиніну < 15 мл/хв) на хронічному гемодіалізі, які отримували тенофовіру алафенамід (N = 5), була значно вищою, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці тенофовіру алафенаміду у пацієнтів з ТХНН на хронічному гемодіалізі порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок не спостерігалося.
Педіатрична популяція: фармакокінетику тенофовіру алафенаміду та його метаболіту тенофовіру у стаціонарному стані оцінювали у дітей, інфікованих HBV, віком від 12 до < 18 років з масою тіла ≥ 35 кг та віком від 6 до < 12 років з масою тіла ≥ 25 кг. Не виявлено клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці тенофовіру алафенаміду між підлітками та дорослими.
Индикация
Тафнекст показаний для лікування хронічного гепатиту В (ВГВ) у дорослих та педіатричних пацієнтів (віком від 6 років з масою тіла не менше 25 кг).
Противопоказание
Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия.
Исследования взаимодействия проводились только у взрослых пациентов.
Тафнекст не слід застосовувати разом з лікарськими засобами, що містять тенофовіру дизопроксилу фумарат, тенофовіру алафенамід або адефовіру дипівоксил.
Лікарські засоби, які можуть впливати на тенофовіру алафенамід
Тенофовіру алафенамід транспортується P-gp і білком стійкості до раку молочної залози (BCRP). Очікується, що лікарські засоби, які є індукторами P-gp (наприклад, рифампіцин, рифабутин, карбамазепін, фенобарбітал або звіробій), зменшать плазмові концентрації тенофовіру алафенаміду, що може призвести до втрати терапевтичного ефекту препарату. Не рекомендується застосовувати такі лікарські засоби разом із препаратом Тафнекст.
Одночасне застосування препарату Тафнекст з лікарськими засобами, які інгібують P-gp та BCRP, може підвищити плазмові концентрації тенофовіру алафенаміду. Одночасне застосування сильних інгібіторів P-gp з препаратом не рекомендується.
Тенофовіру алафенамід є субстратом OATP1B1 і OATP1B3 in vitro. На розподіл тенофовіру алафенаміду в організмі може впливати активність OATP1B1 і/або OATP1B3.
Ефект тенофовіру алафенаміду на інші лікарські засоби
Тенофовіру алафенамід не є інгібітором CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, або CYP2D6 in vitro. Він не є інгібітором або індуктором CYP3A in vivo.
Тенофовіру алафенамід не є інгібітором людського дифосфату уридину глюкуронозилтрансферази (UGT) 1A1 in vitro. Невідомо, чи є тенофовіру алафенамід інгібітором інших ферментів UGT.
Інформація про взаємодію таблеток тенофовіру алафенаміду з потенційними супутніми лікарськими засобами узагальнена у таблиці 1. Описані лікарські взаємодії спостерігалися під час досліджень тенофовіру алафенаміду або є потенційними лікарськими взаємодіями.
Таблица 1
Взаємодія між тенофовіру алафенамідом та іншими лікарськими засобами
Лекарства за терапевтичними напрямками | Вплив на рівні препаратівa,b Середнє співвідношення (90 % довірчий інтервал) для AUC, C max , C min | Рекомендации щодо одночасного застосування |
АНТИКОНВУЛЬСАНТИ | ||
Карбамазепін (300 мг перорально, 2 рази/добу) Тенофовіру алафенамідc (25 мг перорально, одноразово) | Тенофовіру алафенамід ↓ C max 0,43 (0,36; 0,51) ↓ AUC 0,45 (0,40; 0,51) Тенофовір ↓ C max 0,70 (0,65; 0,74) ↔ AUC 0,77 (0,74; 0,81) | Одночасне застосування не рекомендується. |
Окскарбазепін Фенобарбітал | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↓ Тенофовіру алафенамід | Одночасне застосування не рекомендується. |
Фенітоїн | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↓ Тенофовіру алафенамід | Одночасне застосування не рекомендується. |
Мідазолам d (2,5 мг перорально, одноразово) Тенофовіру алафенамід c (25 мг перорально, 1 раз/добу) | Мідазолам ↔ C max 1,02 (0,92; 1,13) ↔ AUC 1,13 (1,04; 1,23) | Не потрібно коригувати дозу мідазоламу (пероральну або внутрішньовенну). |
Мідазолам d (1 мг внутрішньовенно, одноразово) Тенофовіру алафенамід c (25 мг перорально, 1 раз/добу) | Мідазолам ↔ C max 0,99 (0,89; 1,11) ↔ AUC 1,08 (1.04; 1,14) | |
АНТИДЕПРЕСАНТИ | ||
Сертралін (50 мг перорально, одноразово) Тенофовіру алафенамід e (10 мг перорально, 1 раз/добу) | Тенофовіру алафенамід ↔ C max 1,00 (0,86; 1,16) ↔ AUC 0,96 (0,89; 1,03) Тенофовір ↔ C max 1,10 (1,00; 1,21) ↔ AUC 1,02 (1,00; 1,04) ↔ C min 1,01 (0,99; 1,03) | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або сертраліну. |
Сертралін (50 мг перорально, одноразово) Тенофовіру алафенамідe (10 мг перорально, 1 раз/добу) | Сертралін ↔ C max 1,14 (0,94; 1,38) ↔ AUC 0,93 (0,77; 1,13) | |
ПРОТИГРИБКОВІ ЗАСОБИ | ||
Ітраконазол Кетоконазол | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↑ Тенофовіру алафенамід | Одночасне застосування не рекомендується. |
АНТИМІКОБАКТЕРІАЛЬНІ ЗАСОБИ | ||
Рифампіцин Рифапентин | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↓ Тенофовіру алафенамід | Одночасне застосування не рекомендується. |
Рифабутин | Взаємодія не вивчена. Очікувано: ↓ Тенофовіру алафенамід | Одночасне застосування не рекомендується. |
АНТИВІРУСНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЇ ВІРУСУ ГЕПАТИТУ С (ВГС) | ||
Софосбувір (400 мг перорально, 1 раз/добу) | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↔ Софосбувір ↔ GS-331007 | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або софосбувіру. |
Ледіпасвір / софосбувір (90 мг/400 мг перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамідf (25 мг перорально, 1 раз/добу) | Ледіпасвір ↔ C max 1,01 (0,97; 1,05) ↔ AUC 1,02 (0,97; 1,06) ↔ C min 1,02 (0,98; 1,07) Софосбувір ↔ C max 0,96 (0,89; 1,04) ↔ AUC 1,05 (1,01; 1,09) GS-331007g ↔ C max 1,08 (1,05; 1,11) ↔ AUC 1,08 (1,06; 1,10) ↔ C min 1,10 (1,07; 1,12) Тенофовіру алафенамід ↔ C max 1,03 (0,94; 1,14) ↔ AUC 1,32 (1,25; 1,40) Тенофовір ↑ C max 1,62 (1,56; 1,68) ↑ AUC 1,75 (1,69; 1,81) ↑ C min 1,85 (1,78; 1,92) | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або ледіпасвіру / софосбувіру. |
Софосбувір / велпатасвір (400 мг/100 мг перорально, 1 раз/добу) | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↔ Софосбувір ↔ GS-331007 ↔ Велпатасвір ↑ Тенофовіру алафенамід | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або софосбувіру / велпатасвіру. |
Софосбувір / велпатасвір / воксилапревір (400 мг/100 мг/100 мг + 100 мг i перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамід f (25 мг перорально, 1 раз/добу) | Софосбувір ↔ C max 0,95 (0,86; 1,05) ↔ AUC 1,01 (0,97; 1,06) GS-331007g ↔ C max 1,02 (0,98; 1,06) ↔ AUC 1,04 (1,01; 1,06) Велпатасвір ↔ C max 1,05 (0,96; 1,16) ↔ AUC 1,01 (0,94; 1,07) ↔ C min 1,01 (0,95; 1,09) Воксилапревір ↔ C max 0,96 (0,84; 1,11) ↔ AUC 0,94 (0,84; 1, 05) ↔ C min 1,02 (0.92; 1, 12) Тенофовіру алафенамід ↑ C max 1,32 (1,17; 1,48) ↑ AUC 1,52 (1,43; 1,61) | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або софосбувіру / велпатасвіру / воксилапревіру |
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЗАСОБИ — ІНГІБІТОРИ ВІЛ-ПРОТЕАЗИ | ||
Атазанавір / кобіцистат (300 мг/150 мг перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамід c (10 мг перорально, 1 раз/добу) | Тенофовіру алафенамід ↑ C max 1,80 (1,48; 2,18) ↑ AUC 1,75 (1,55; 1,98) Тенофовір ↑ C max 3,16 (3,00; 3,33) ↑ AUC 3,47 (3,29; 3,67) ↑ C min 3,73 (3,54; 3,93) Атазанавір ↔ C max 0,98 (0,94; 1,02) ↔ AUC 1,06 (1,01; 1,11) ↔ C min 1,18 (1,06; 1,31) Кобіцистат ↔ C max 0,96 (0,92; 1,00) ↔ AUC 1,05 (1,00; 1,09) ↑ C min 1,35 (1,21; 1,51) | Одночасне застосування не рекомендується. |
Дарунавір / кобіцистат (800 мг/150 мг перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамід c (25 мг перорально, 1 раз/добу) | Тенофовіру алафенамід ↔ C max 0,93 (0,72; 1,21) ↔ AUC 0,98 (0,80; 1,19) Тенофовір ↑ C max 3,16 (3,00; 3,33) ↑ AUC 3,24 (3,02; 3,47) ↑ C min 3,21 (2,90; 3,54) Дарунавір ↔ C max 1,02 (0,96; 1,09) ↔ AUC 0,99 (0,92; 1,07) ↔ C min 0,97 (0,82; 1,15) Кобіцистат ↔ C max 1,06 (1,00; 1,12) ↔ AUC 1,09 (1,03; 1,15) ↔ C min 1,11 (0,98; 1,25) | Одночасне застосування не рекомендується. |
Дарунавір / ритонавір (800 мг/100 мг перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамід c (10 мг перорально, одноразово) | Тенофовіру алафенамід ↑ C max 1,42 (0,96; 2,09) ↔ AUC 1,06 (0,84; 1,35) Тенофовір ↑ C max 2,42 (1,98; 2,95) ↑ AUC 2,05 (1,54; 2,72) Дарунавір ↔ C max 0,99 (0,91; 1,08) ↔ AUC 1,01 (0,96; 1,06) ↔ C min 1,13 (0,95; 1,34) | Одночасне застосування не рекомендується. |
Лопінавір / ритонавір (800 мг/200 мг перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамідc (10 мг перорально, одноразово) | Тенофовіру алафенамід ↑ C max 2,19 (1,72; 2,79) ↑ AUC 1,47 (1,17; 1,85) Тенофовір ↑ C max 3,75 (3,19; 4,39) ↑ AUC 4,16 (3,50; 4,96) Лопінавір ↔ C max 1,00 (0,95; 1,06) ↔ AUC 1,00 (0,92; 1,09) ↔ C min 0,98 (0,85; 1,12) | Одночасне застосування не рекомендується. |
Ралтегравір | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↔ Тенофовіру алафенамід ↔ Ралтегравір | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або ралтегравіру. |
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЗАСОБИ — ІНГІБІТОРИ НЕНУКЛЕОЗИДНОЇ ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТАЗИ ВІЛ | ||
Ефавіренз (600 мг перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамідh (40 мг перорально, 1 раз/добу) | Тенофовіру алафенамід ↓ C max 0,78 (0,58; 1,05) ↔ AUC 0,86 (0,72; 1,02) Тенофовір ↓ C max 0,75 (0,67; 0,86) ↔ AUC 0,80 (0,73; 0,87) ↔ C min 0,82 (0,75; 0,89) Очікується: ↔ Ефавіренз | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або ефавірензу |
Невірапін | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↔ Тенофовіру алафенамід ↔ Невірапін | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або невірапіну. |
Рилпівірин (25 мг перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамід (25 мг перорально, 1 раз/добу) | Тенофовіру алафенамід ↔ C max 1,01 (0,84; 1,22) ↔ AUC 1,01 (0,94; 1,09) Тенофовір ↔ C max 1,13 (1,02; 1,23) ↔ AUC 1,11 (1,07; 1,14) ↔ C min 1,18 (1,13; 1,23) Рилпівірин ↔ C max 0,93 (0,87; 0,99) ↔ AUC 1,01 (0,96; 1,06) ↔ C min 1,13 (1,04; 1,23) | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або рилпівірину. |
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ЗАСОБИ — АНТАГОНІСТИ РЕЦЕПТОРІВ CCR5 | ||
Маравірок | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↔ Тенофовіру алафенамід ↔ Маравірок | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або маравіроку. |
РОСЛИННІ ПРЕПАРАТИ | ||
Звіробій (Hypericum perforatum) | Взаємодія не вивчена. Очікується: ↓ Тенофовіру алафенамід | Одночасне застосування не рекомендується. |
ПЕРОРАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТИВИ | ||
Норгестимат (0,180 мг/0,215 мг/0,250 мг перорально, 1 раз/добу) Етинілестрадіол (0,025 мг перорально, 1 раз/добу) Тенофовіру алафенамід c (25 мг перорально, 1 раз/добу) | Норелгестромін ↔ C max 1,17 (1,07; 1,26) ↔ AUC 1,12 (1,07, 1,17) ↔ C min 1,16 (1,08; 1,24) Норгестрел ↔ C max 1,10 (1,02; 1,18) ↔ AUC 1,09 (1,01; 1,18) ↔ C min 1,11 (1,03; 1,20) Етинілестрадіол ↔ C max 1,22 (1,15; 1,29) ↔ AUC 1,11 (1,07; 1,16) ↔ C min 1,02 (0,93; 1,12) | Не потрібно коригувати дозу тенофовіру алафенаміду або норгестимату / етинілестрадіолу. |
a Усі дослідження взаємодії проводяться у здорових добровольців.
b Вплив на рівні препаратів відсутній у межах 70 ‒143 %.
c Дослідження проводили з фіксованою комбінацією емтрицитабіну / тенофовіру алафенаміду у таблетках.
d Чутливий CYP3A4 субстрат.
e Дослідження проводили з фіксованою комбінацією елвітегравіру / кобіцистату / емтрицитабіну / тенофовіру алафенаміду у таблетках.
f Дослідження проводили з фіксованою комбінацією емтрицитабіну / рилпівірину / тенофовіру алафенаміду у таблетках.
g Переважаючий циркулюючий нуклеозидний метаболіт софосбувіру.
h Дослідження проводили з тенофовіру алафенамідом 40 мг і емтрицитабіном 200 мг.
i Дослідження проведене з додатковою концентрацією воксилапревіру 100 мг для досягнення експозиції воксилапревіру, очікуваної у пацієнтів, інфікованих ВГС.
збільшення позначається як «↑», зменшення як «↓», не змінюється як «↔».
Особенности использования
Передача ВГВ
Пацієнтів необхідно попередити, що Тафнекст не запобігає ризику передачі іншим ВГВ шляхом статевого контакту або зараження крові. Необхідно продовжувати вживати відповідні запобіжні заходи.
Пацієнти з декомпенсованим захворюванням печінки
Дані про безпеку та ефективність застосування тенофовіру алафенаміду у пацієнтів, інфікованих ВГВ, із декомпенсованим захворюванням печінки, які мають показник за класифікацією Чайлда — П'ю — Туркотта (ЧПТ) > 9 (тобто клас С), обмежені. У цих пацієнтів існує підвищений ризик виникнення серйозних печінкових або ниркових побічних реакцій. Тому гепатобіліарні та ниркові параметри слід ретельно контролювати у цієї популяції пацієнтів (див. розділ «Фармакокінетика»).
Загострення гепатиту
Спалахи при лікуванні
Спонтанні загострення при хронічному гепатиті В відносно поширені і характеризуються тимчасовим збільшенням рівня аланінамінотрансферази в сироватці крові (АЛТ). Після початку противірусної терапії сироватковий рівень АЛТ може збільшитися у деяких пацієнтів. У пацієнтів з компенсованим захворюванням печінки ці підвищення рівня АЛТ у сироватці крові, як правило, не супроводжуються підвищенням концентрації білірубіну в сироватці крові або декомпенсацією печінки. Пацієнти з цирозом мають більш високий ризик декомпенсації печінки після загострення гепатиту, а тому під час терапії за ними слід уважно стежити.
Спалахи після припинення лікування
Повідомлялося про стрімке загострення гепатиту у пацієнтів, які припинили лікування гепатиту В, як правило, у звʼязку з підвищенням рівня ДНК ВГВ у плазмі крові. Більшість випадків є самообмежувальними, але тяжкі загострення, включаючи летальні наслідки, можуть виникнути після припинення лікування ХГВ. Функцію печінки слід періодично контролювати шляхом клінічного та лабораторного спостереження протягом принаймні 6 місяців після припинення лікування гепатиту В. Може бути необхідним відновлення терапії гепатиту В.
Для пацієнтів із задавненою хворобою печінки або цирозом припинення лікування не рекомендується, оскільки загострення гепатиту після лікування може призвести до декомпенсації печінки. Печінкові спалахи у пацієнтів з декомпенсованою хворобою печінки особливо серйозні, а іноді і летальні.
Порушення функції нирок
Пацієнти з кліренсом креатиніну < 30 мл/хв
Застосування тенофовіру алафенаміду один раз на добу у пацієнтів із КК ≥ 15 мл/хв та < 30 мл/хв ґрунтується на даних 96-го тижня щодо ефективності та безпеки переходу з іншого противірусного режиму на тенофовіру алафенамід у відкритому клінічному дослідженні вірусологічно пригнічених пацієнтів, інфікованих HBV (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинаміка»). Існують дуже обмежені дані щодо безпеки та ефективності тенофовіру алафенаміду у пацієнтів, інфікованих HBV, із КК < 15 мл/хв, які перебувають на хронічному гемодіалізі (див. розділи «Побічні реакції», «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»).
Застосування тенофовіру алафенаміду не рекомендується пацієнтам з КК < 15 мл/хв, які не отримують гемодіаліз (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Нефротоксичність
Повідомлялося про випадки порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність та проксимальну ниркову тубулопатію, пов'язані з препаратами, що містять тенофовір алафенамід. Потенційний ризик нефротоксичності внаслідок хронічного впливу низького рівня тенофовіру через введення тенофовіру алафенаміду не можна виключити (згідно з даними доклінічних досліджень).
Рекомендується оцінювати функцію нирок у всіх пацієнтів до або на початку терапії цим препаратом, а також контролювати її під час терапії у всіх пацієнтів за клінічної необхідності. У пацієнтів, у яких розвивається клінічно значуще зниження функції нирок або ознаки проксимальної ниркової тубулопатії, слід розглянути питання про припинення застосування цього лікарського засобу.
Пацієнти, коінфіковані вірусом гепатиту В та вірусом гепатиту С або D
Немає даних про безпеку та ефективність тенофовіру алафенаміду у пацієнтів, коінфікованих вірусом гепатиту С або D. Слід дотримуватися рекомендацій щодо одночасного застосування для лікування гепатиту С (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Гепатит B і ВІЛ-коінфекція
Тестування на антитіла до ВІЛ слід запропонувати всім пацієнтам, інфікованим ВГВ, чий статус ВІЛ-1 невідомий до початку терапії Тафнекстом. У пацієнтів, які коінфіковані ВГВ та ВІЛ, препарат слід одночасно застосовувати з іншими антиретровірусними засобами, щоб гарантувати відповідне лікування ВІЛ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами
Тафнекст не слід застосовувати разом з лікарськими засобами, що містять тенофовіру алафенамід, тенофовіру дизопроксилу фумарат або адефовіру дипівоксил.
Одночасне застосування лікарського засобу Тафнекст з певними протисудомними засобами (наприклад, карбамазепіном, окскарбазепіном, фенобарбіталом і фенітоїном), антимікобактеріальними засобами (наприклад, рифампіцином, рифабутином та рифапентином) або звіробоєм, які є індукторами P-глікопротеїну (P-gp) і можуть зменшити концентрації тенофовіру алафенаміду у плазмі крові, не рекомендується.
Одночасне застосування лікарського засобу Тафнекст із сильними інгібіторами P-gp (наприклад, ітраконазолом та кетоконазолом) може підвищити концентрацію тенофовіру алафенаміду у плазмі крові. Не рекомендується одночасне застосування.
Педіатрична популяція
У деяких дітей віком від 6 років з масою тіла щонайменше 25 кг, які отримували тенофовіру алафенамід протягом 48 тижнів (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодинаміка»), повідомлялося про зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ ≥ 4 %) поперекового відділу хребта та всього тіла (див. розділи Побічні реакції» та «Фармакодинаміка»). Довгостроковий вплив змін МЩКТ на зростаючу кістку, включаючи ризик переломів, є невизначеним. Для визначення відповідного моніторингу під час лікування рекомендується використовувати міждисциплінарний підхід.
Допоміжні речовини з відомим ефектом
Тафнекст містить лактозу, моногідрат. Пацієнти з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, недостатністю лактази або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей лікарський засіб.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто фактично «не містить натрію».
Застосування у період вагітності або годування груддю
Беременность
Помірна кількість даних щодо вагітних жінок, які зазнали впливу тенофовіру алафенаміду (від 300 до 1000 наслідків вагітності) вказує на відсутність вад розвитку та фето / неонатальної токсичності.
Дослідження на тваринах не вказують на прямий чи непрямий шкідливий вплив на репродуктивну функцію.
У разі необхідності можна розглянути можливість застосування тенофовіру алафенаміду у період вагітності.
Грудное вскармливание
Згідно з опублікованими даними, тенофовір алафенамід та тенофовір екскретуються в грудне молоко у низьких кількостях у жінок, які приймають тенофовір алафенамід. Недостатньо інформації про вплив тенофовіру на новонароджених / немовлят.
Не можна виключити ризик для новонароджених / немовлят, яких годують груддю; тому лікарський засіб не слід застосовувати у період годування груддю.
Фертильність
Немає даних щодо впливу тенофовіру алафенаміду на здатність до народжування у людей. Дослідження на тваринах не вказують на шкідливий вплив тенофовіру алафенаміду на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами
Тенофовіру алафенамід може мати незначний вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. Пацієнтів слід поінформувати, що було зафіксовано запаморочення під час лікування таблетками тенофовіру алафенаміду.
Способ применения и дозировка
Лікування повинен починати лікар, який має досвід лікування хронічного гепатиту В.
Дорослі та педіатричні пацієнти (віком від 6 років з масою тіла не менше 25 кг): по 1 таблетці 1 раз на добу.
Припинення лікування
Припинення лікування може розглядатися таким чином (див. розділ «Особливості застосування»):
Для HBeAg-позитивних пацієнтів без цирозу лікування слід призначати протягом принаймні 6‒12 місяців після підтвердження сероконверсії HBe (втрати HBeAg та втрати ДНК ВГВ при виявленні анти-HBe) або до сероконверсії HBs, або до втрати ефективності (див. розділ «Особливості застосування»). Рекомендується регулярна повторна оцінка після припинення лікування для виявлення вірусологічного рецидиву.
Для HBeAg-негативних пацієнтів без цирозу лікування слід призначати щонайменше до сероконверсії HBs або до появи свідчень втрати ефективності. При тривалому лікуванні більше 2 років рекомендується регулярна повторна оцінка, щоб підтвердити, що продовження обраної терапії залишається відповідним для пацієнта.
Пропущений прийом дози
Якщо прийом дози пропущено і минуло менше 18 годин, пацієнт повинен прийняти лікарський засіб якнайшвидше, а потім відновити звичайний режим прийому. Якщо пройшло більше 18 годин, пацієнт не повинен приймати пропущену дозу, а повинен просто відновити звичайний режим прийому.
Якщо у пацієнта виникло блювання протягом 1 години після прийому препарату, він повинен прийняти іншу таблетку. Якщо у пацієнта виникло блювання більше ніж через 1 годину після прийому Тафнекст, йому не потрібно приймати іншу таблетку.
Особливі групи
Пацієнти літнього віку
Не потрібно коригувати дозу лікарського засобу пацієнтам віком від 65 років (див. розділ «Фармакокінетика»).
Порушення функції нирок
Не потрібно коригувати дозу лікарського засобу для дорослих або підлітків (віком від 12 років з масою тіла щонайменше 35 кг) з розрахунковим кліренсом креатиніну (КК) ≥ 15 мл/хв або для пацієнтів з КК < 15 мл/хв, які отримують гемодіаліз.
У дні гемодіалізу Тафнекст слід застосовувати після завершення процедури гемодіалізу (див. розділ «Фармакокінетика»).
Неможливо дати рекомендації щодо дозування для пацієнтів з КК <15 мл/хв, які не отримують гемодіаліз (див. розділ «Особливості застосування»).
Немає даних для рекомендацій щодо дози для дітей віком до 12 років і з масою тіла менше 35 кг із порушенням функції нирок.
Порушення функції печінки
Не потрібно коригувати дозу лікарського засобу для пацієнтів з порушеннями функції печінки (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Педіатрична популяція
Без выпечки и эффективности тенофора в алафенамиде для детей до 6 лет или до 25 кг доза не восстановлена. Данные отсутствуют.
Спосіб застосування
Пероральне застосування. Тафнекст, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, слід приймати разом з їжею.
Дети
Тенофовіру алафенамід не рекомендується застосовувати дітям віком до 6 років або з масою тіла < 25 кг, оскільки в цій популяції безпеку й ефективність не було встановлено.
Передозировка
У разі передозування пацієнта необхідно контролювати на предмет токсичності (див. розділ «Побічні реакції»).
Лікування передозування тенофовіру алафенаміду складається із загальних підтримувальних заходів, включаючи моніторинг життєво важливих ознак, а також спостереження за клінічним станом пацієнта.
Тенофовір ефективно видаляється гемодіалізом з коефіцієнтом екстракції приблизно 54 %. Невідомо, чи можна видалити тенофовір за допомогою перитонеального діалізу.
Побочные эффекты
Оцінка побічних реакцій ґрунтується на даних клінічних досліджень та даних післяреєстраційного періоду. В обʼєднаних даних про безпеку з 2 контрольованих досліджень фази 3 найчастіші побічні реакції на 96-му тижні аналізу були: головний біль (12 %), нудота (6 %) та втома (6 %). Після 96-го тижня пацієнти або залишалися на первинному сліпому лікуванні до 144-го тижня, або отримували у відкритий спосіб тенофовіру алафенамід.
Профіль безпеки тенофовіру алафенаміду був подібним у пацієнтів з вірусологічною супресією, які переходили з тенофовіру дизопроксилу на тенофовіру алафенамід у дослідженні 108, дослідженні 110 та контрольованому дослідженні фази 3 («Дослідження 4018»). У цих дослідженнях спостерігалися зміни в лабораторних тестах на ліпіди після переходу з тенофовіру дизопроксилу (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Нижче наведені побічні реакції при застосуванні тенофовіру алафенаміду пацієнтам з хронічним гепатитом В (табл. 2) протягом 96 тижнів. Частота визначається як: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100).
Таблица 2
Частота | Побічні реакції |
Со стороны нервной системы | |
Дуже часто | Головная боль |
Часто | Головокружение |
Со стороны пищеварительного тракта | |
Часто | Діарея, блювання, нудота, біль у животі, здуття живота, метеоризм |
Гепатобіліарні розлади | |
Часто | Підвищений рівень АЛТ |
З боку шкіри та підшкірних тканин | |
Часто | Висип, свербіж |
Нечасто | Ангіоневротичний набряк 1 , кропив'янка 1 |
З боку м'язової та сполучної тканини | |
Часто | Артралгія |
Загальні розлади | |
Часто | Усталость |
1 Побічна реакція, виявлена під час постмаркетингового спостереження за препаратами, що містять тенофовіру алафенамід.
У відкритому дослідженні фази 2 («Дослідження 4035») для оцінки ефективності та безпеки переходу з іншого противірусного режиму на тенофовіру алафенамід у пацієнтів з вірусологічно пригніченим гепатитом B (HBV-інфекцією) спостерігалося невелике медіанне підвищення рівня загального холестерину натщесерце, прямих ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та тригліцеридів від початкового рівня до 96-го тижня у пацієнтів з помірним або тяжким порушенням функції нирок (Частина А, когорта 1) та пацієнтів з помірним або тяжким порушенням функції печінки (Частина B), що узгоджується зі змінами, які спостерігалися в дослідженнях 108 та 110. Невелике медіанне зниження рівня загального холестерину, ЛПНЩ та тригліцеридів спостерігалося у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності на гемодіалізі в Частині А, когорта 2, тоді як невелике медіанне підвищення рівня ЛПВЩ спостерігалося від початкового рівня до 96-го тижня. Медіана (Q1, Q3) зміни від початкового рівня на 96-му тижні співвідношення загального холестерину до ЛПВЩ становила 0,1 (-0,4, 0,4) у групі з помірним або тяжким порушенням функції нирок та -0,4. (-0,8,-0,1) у пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, та 0,1 (-0,2, 0,4) у пацієнтів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю.
Метаболічні параметри
Під час терапії можуть зростати маса тіла та рівень ліпідів і глюкози в крові.
Спеціальні групи пацієнтів
У дослідженні 4035 у пацієнтів з вірусологічно пригніченим захворюванням, помірним та тяжким порушенням функції нирок (рШКФ за методом Кокрофта-Голта від 15 до 59 мл/хв; частина A, когорта 1, N = 78), термінальною стадією ниркової недостатності (ТНН) (рШКФ < 15 мл/хв) на гемодіалізі (частина A, когорта 2, N = 15) та/або помірним та тяжким порушенням функції печінки (клас B або C за шкалою Чайлда-П'ю під час скринінгу або в анамнезі; частина B, N = 31), які перейшли з іншого противірусного режиму на тенофовіру алафенамід, жодних додаткових побічних реакцій на тенофовіру
алафенамід не було виявлено до 96-го тижня.
Педіатрична популяція
Безпеку застосування тенофовіру алафенаміду оцінювали у 88 пацієнтів дитячого віку, інфікованих HBV, які раніше не отримували лікування, та пацієнтів дитячого віку віком від 12 до < 18 років, масою тіла ≥ 35 кг (група тенофовіру алафенаміду N=47, група плацебо N=23) та віком від 6 до < 12 років, масою тіла ≥ 25 кг (група тенофовіру алафенаміду N=12, група плацебо N=6) до 24-го тижня в рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні («Дослідження 1092»). Після подвійної сліпої фази пацієнтів перевели на відкрите лікування тенофовіром алафенамідом на 24-му тижні. Профіль безпеки тенофовіру алафенаміду у пацієнтів дитячого віку був порівнянним з таким у дорослих. У деяких дітей віком від 6 років та масою тіла щонайменше 25 кг, які отримували тенофовір алафенамід протягом періоду до 48 тижнів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»), повідомлялося про зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ ≥ 4 %) поперекового відділу хребта та всього тіла.
Повідомлення про побічні реакції
Важное значение имеет сообщение о побочных реакциях после регистрации лекарственного препарата. Это позволяет проводить мониторинг сохранности/ризика при застопорении этого лекарственного средства. Медицинские и фармацевтические работники, а также пациенты или их законные представители должны быть уведомлены обо всех случаях подозрения на нежелательные реакции и отсутствие эффективности лекарственного препарата через Автоматизированную информационную систему фармаконадзора по ссылке: https://aisf.dec.gov.ua.
Дата окончания срока
2 года.
Условия хранения
Зберігати в оригінальній щільно закритій упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.
Покинуть категорию
По рецепту.
Продюсер
Гетеро Лабз Лімітед / Hetero Labs Limited.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності
Юніт-V, Блок V і VA, ТСІІС - Формулейшн СЕЗ, С. №№ 439, 440, 441 і 458, Полепаллі Віледж, Джадчерла Мандал, Телангана Стейт, 509301, Індія /
Unit-V, Block V and VA, TSIIC - Formulation SEZ, S. Nos 439, 440, 441 & 458, Polepally Village, Jadcherla Mandal, Telangana State, 509301, India.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
