ВАЗИЛИП табл. п/плен. оболочкой 20 мг блистер №28

Для медицинского использования лекарственного средства

Vasilip ^® .

(Василип ^® )

Место хранения:

Активный ингредиент: симвастатин;

1 таблетка, покрытая оболочкой пленки, содержит 10 мг или 20 мг симвастатина;

Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, крахмал, припелатинизирован, бутилхоксинизол (E 320), кислотная кислота, кислотная аскорбиновая кислота, кукурузная крахмал, микрокристаллическая целлюлоза, стеарат магния;

Пленка оболочка: гипромелоза, тальк, пропиленгликоль, диоксид титана (E 171).

Лекарственная форма . Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Основные физико-химические свойства : круглый, слегка диоксид, белые таблетки покрыты пленкой оболочки, с формованными краями.

Фармакотерапевтическая группа .

Гиполипидемии, монокомпонент. Ингибиторы GMG-COA редуктазы.

ATX код С10А А01.

Фармакодинамика .

После устного введения симвастатина от неактивного лактона гидролизы в печени до соответствующей активной формы бета-гидроксикислоты, имеющей мощную активность в торможении GMG-COA-редуктазы (3-гидрокси-3-метил-глутарил Coenzyme a Rooductase) Отказ Этот фермент катализирует трансформацию GMG-COA к Mevalonat (начальная и ограничивающая стадия биосинтеза холестерина).

Подтверждается, что симвастатин уменьшает как нормальные, так и повышенные концентрации липопротеина низкой плотности (LDL). ЛДЛ сформированы из очень низкой плотности липопротеина (LPDL) и предпочтительно катаболизированы высокоуровневыми рецепторами LDL. Механизм восстановления LDL эффекта симвастатина может быть связан с уменьшением концентрации холестерина LPDL (X-LPDL), а также с индукцией рецепторов ЛПНП, что приводит к снижению производства и увеличения катаболизма Holyesterol LDL. (X-LDL). Кроме того, с использованием симвастатина, уровень аполипопротеина Б. Кроме того, симвастатин умеренно увеличивает уровень холестерина высокой плотности липопротеинов (X-HDL) и уменьшает уровень триглицеридов в плазме крови. В результате этих изменений соотношение общего холестерина до X-HDL и X-LDL уменьшается до X-HDL.

Ишемическая болезнь сердца (CHS)

Согласно исследованию, лечение симвастатина в дозе 40 мг в день по сравнению с плацебо значительно снижает смертность по различным причинам у пациентов, благодаря снижению смертности от инфаркта миокарда. Уменьшение смертности от не духовных заболеваний не достигла статистической значимости. Кроме того, симвастатин снижает риск крупных коронарных атак (составленный окончательный индикатор нелатурационного инфаркта миокарда и смертность от CHD). Симвастатин снижает необходимость в процедуре рекасрикации коронарных артерий (включая аортокоронарную шунтирующую или перевозюзную коронарную ангиопластику) и процедуру рекускуляции периферических и неропов.

Симвастатин снижает риск инсульта, ишемического инсульта. Кроме того, в подгруппе больных диабетом Mellitus Simvastatin снижает риск развития осложнений макросулярных осложнений и, следовательно, необходимость в процедуре рекасрикации периферических сосудов (хирургическое вмешательство или ангиопластики), ампутации нижних конечностей, а также снижает риск язв на ногах. Пропорциональное снижение частоты событий было одинаково в каждой подгруппе у пациентов: без коронарных заболеваний, но с сердечно-сосудистыми заболеваниями или периферическими заболеваниями сосудов, мужчин и женщин в возрасте до или после 70 лет, с наличием или отсутствием гипертонии на Начало исследований, в частности, с уровнем холестерина LDL ниже 3 ммоль / л.

Согласно исследованиям, симвастатин снижает риск смертельного следствия. Симвастатин также снижает риск случаев крупных коронарных атак. Кроме того, симвастатин значительно снижает риск смертельных и нестантивных случаев сердечно-сосудистых заболеваний (инсульта и переходной ишемической атаки). Нет статической значимой разницы между группами в случае смертельного следствия сердечно-сосудистых заболеваний.

Первичная гиперхолестеринемия и комбинированная гиперлипидемия.

Согласно исследованию, которое сравнило эффективность и безопасность симвастатина, у пациентов с гиперхолестеринемией было снижение ЛПНП, с комбинированной (смешанной) формой гиперлипидемии наблюдалось снижение триглицеридов и увеличение ЛПВП.

Фармакокинетика.

Симвастатин - неактивный лактотон, in vivo легко гидролизован, образуя бета-гидроксикислотный мощный ингибитор GMG-COA Reductase. Гидролиз происходит в основном в печени; Скорость гидролиза в плазме крови человека очень низкая.

Поглощение

Симвастатин хорошо всасывается и подвергается широкому извлечению в печени с первичным проходом. Извлечение в печени зависит от печени кровоток. Печень является основным местом активной формы. После орального приема симвастатина наличие бета-гидроксикислоты в системном цикле составляет менее 5% дозы. Максимальная концентрация активных ингибиторов в плазме крови достигается примерно через 1-2 часа после приема симвастатина. Сопровождающая еда не влияет на поглощение препарата.

Фармакокинетические исследования приема одного или нескольких доз симвастатина показали, что после многократного приема препарата нет накопления лекарственного средства.

Распределение

Связывание симвастатина и его активных метаболитов с белками плазмы крови составляет ≥ 95%.

Разведение

Simvastatin - это субстрат CYP3A4. Основные метаболиты симвастатина в плазме крови человека являются бета-гидроксикислота и 4 дополнительных активных метаболитов. После перорального введения симвастатина радиоактивный изотоп, обозначенный, 13% препарата выводится в моче и 60% с фекалиями в течение 96 часов. Вещество, найденное в фекалиях, является частью адсорбированного лекарственного средства, полученного из желчи, и часть неблагополучной подготовки. После внутривенного введения метаболита бета-гидроксикислоты его период полураспада составляет 1,9 часа. В среднем только 0,3% внутривенной дозы получены из мочи в виде ингибиторов.

Клинические характеристики.

Показания .

Гиперхолестеринемия

Лечение первичной гиперхолестеринемии или смешанной дислипидемии, как дополнение к диеты, когда ответ на диета и другие не лекарственные процедуры (например, физические упражнения, потеря веса тела) недостаточно.

Лечение гомозиготной семейной гиперхолестеринеэстерии, в качестве дополнения к диете и другой обработке липидизации (например, апегериза низкой плотности), если такие методы лечения недостаточно.

Сердечно-сосудистая профилактика

Сокращение сердечно-сосудистой зрелости и заболеваемости у пациентов с явными атеросклеротическими сердечно-сосудистыми заболеваниями или сахарным диабетом, с нормальным или повышенным уровнем холестерина, в качестве дополнительной терапии для коррекции других факторов риска и другую кардиопротекторную терапию (см. Раздел «Фармакологические свойства»).

Противопоказание.

Гиперчувствительность к симвастатину или любому другому компоненту препарата.

Заболевание печени на остром стадии или стабильным увеличением трансаминаз в сыворотке неизвестного генеза.

Сопутствующий прием мощных ингибиторов CYP3A4 (методы, которые увеличивают AUC, примерно 5 раз или более), такие как итраконазол, кетоконазол, расположение, вориконазол, ингибиторы протеазы HIV, луча, лапер, эритромицин, кларитромицин, тилитромицин и не псеонирование (см. Раздел « Особенности применения "и" взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий ").

Сопровождающий прием Gemfibrozil, циклоспорина или Даназола.

Период беременности или грудного вскармливания (см. «Применение во время беременности или грудного вскармливания»).

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Взаимодействия изучались только у взрослых.

Фармакодинамические взаимодействия

Взаимодействие с гиполипидемическими препаратами, которые могут вызвать миопатию

Риск развития миопатии, включая рабдомиолиза, увеличивается с симвастатином с фиброматами и ниацином (никотиновой кислотой) ≥ 1 г / день. Кроме того, существует фармакокинетическое взаимодействие с Gemfibrozil, что приводит к увеличению уровня симвастатина в плазме крови. Нет доказательства того, что при одновременном использовании симвастатина и фенофибрата риск развития миопатии выше, чем при применении этих препаратов отдельно. Другие фибраты не имеют соответствующих данных из фармакосовлысти и фармакокинетики. В изолированных случаях появление миопатии / рабдомиолиза связано с совместимым использованием симвастатина и липидрогетельной дозы ≥ 1 г / день ниацина.

Фармакокинетические взаимодействия

Рекомендации по использованию взаимодействующих агентов отображаются в таблице ниже.

Влияние других лекарств на симвастатин

Взаимодействие с участием CYP3A4.

Симвастатин представляет собой субстрат цитохрома P450 3A4. Мощные ингибиторы цитохрома P450 3A4 повышают риск миопатии и рабдомиолиза из-за увеличения концентрации GMG-COA Reductase в плазме во время симвастатиновой терапии. Эти ингибиторы включают андтреколазол, кетоконазол, расположение, кариконазол, эритромицин, кларитромицин, талитромицин, ингибиторы протеазы ВИЧ (например, нельфинавир), лучевой, лавок и нефазодон. Сопровождающий прием андраконазола приводит к увеличению выставки симпастатиновой кислоты (активным метаболитом бета-гидроксикислоты) более 10 раз, титромицин - более 11 раз.

Сочетание с etruconazole, кетоконазолом, нестерцензолом, кариконазолом, ингибиторами протеазы HIV (нельпинавир), суевийный, эритромицин, кларитромицин, тилитромицин, нефазодон, а также гемфазил, циклоспорин и даназол противопоказан (см. Раздел «Противопоказания»). Если лечение мощными ингибиторами CYP3A4 (5 раз или больше препаратов) невозможно избежать, терапия симвастатина должна быть остановлена ​​во время курса лечения. Использование симвастатина с некоторыми другими менее мощными ингибиторами CYP3A4: флуконазол, верапамил и дилтиацем - следует проводить с осторожностью.

Флуконазол

Изредка сообщалось, что случаи рабдомиолиза были связаны с сопутствующей техникой симвастатина и флуконазола (см. Раздел «Особенности применения»).

Циклоспорин

Риск миопатии / рабдомиолиза увеличивается с комбинированным применением циклоспорина с симвастатином; Следовательно, такое приложение противопоказано (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»). Хотя механизм действия не полностью понимается, было продемонстрировано, что циклоспорин увеличивает ингибиторы AUC of GMG-COA Reductase. Увеличение AUC Simvastatin происходит в первую очередь из-за угнетения CYP3A4.

Даназол

Из-за риска развития миопатии и рабдомиолиза, что увеличивается с сопутствующим использованием даназола с симвастатином, такое применение противопоказано (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»).

Гемфиброзил

Gemfibrozil увеличивает AUC о симвастатиновой кислоте в 1,9 раза, возможно, из-за ингибирования каскада реакций глюкуронидации. Сопущенное использование с Gemfibrozil противопоказан.

Амиодарон

Риск миопатии и рабдомиолиза увеличивается во время сопровождающего приема симвастатина с амиодароном (см. Раздел «Особенности применения»). В ходе клинического исследования миопатии сообщили 6% пациентов, которые взяли симвастатин 80 мг и амиодарон. Следовательно, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в день для пациентов, принимающих этот препарат с амиодароном.

Блокировщики каналов кальция

Верапамил

Риск миопатии и рабдомиолиза увеличивается с сопутствующим использованием верапамила с симвастатином в дозе 40 мг или 80 мг.

Фармакокинетические исследования показали, что одновременное использование Verapamil приводит к увеличению выставки симпастатиновой кислоты в 2,3 раза, прежде всего из-за подавления CYP3A4. Таким образом, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в день для пациентов, принимающих этот препарат с верапамилом.

Дилтиазема

Риск миопатии и рабдомиолиза увеличивается с сопутствующим использованием дилтиацема и симвастатина в дозе 80 мг. Риск развития миопатии у пациентов, принимающих симуастатин в дозе 40 мг и дилтиацема, не увеличился. В фармакокинетическом исследовании сопровождающий метод дилтиазема вызвал увеличение выставки симвастатиновой кислоты в 2,7 раза, прежде всего, из-за подавления CYP3A4. Таким образом, для пациентов, получающих сопутствующее лечение дилтиацемом, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в день.

Амлодипин

Пациенты, принимающие амлодипин, сопровождаются симвастатином, оказывают повышенный риск развития миопатии. В фармакокинетическом исследовании сопровождающий прием амлодипина вызвал увеличение выставки симпастатиновой кислоты в 1,6 раза.

Следовательно, доза симвастатина не должна превышать 20 мг в день для пациентов, которые принимают этот препарат, сопровождаются амлодипином.

Умеренные ингибиторы CYP3A4

Пациенты, принимающие другие лекарства, имеющие умеренное ингибирующее действие на CYP3A4, сопровождаются симвастатином, особенно с более высокими дозами симвастатина, имеют повышенный риск развития миопатии (см. Раздел «Особенности применения»).

Ниацин (никотиновая кислота)

Редкие случаи миопатии / рабдомиолиза были связаны с сопутствующим введением доз липидомодифта (≥1 г / день) ниацина (никотиновой кислоты). Во время фармакокинетического исследования прицепная приема представляет собой одну дозу в 2 г пролонгированного действия никотиновой кислоты с симвастатином 20 мг привели к умеренному увеличению AUC симвастатина и симвастатиновой кислоты и концентрации C _Max Simvastatinic кислот в плазме.

Фусединовая кислота

Вероятность развития миопатии увеличивается с сопутствующим введением фузидиновой кислоты с статинами, включая симвастатин. Сопровождающий прием этой комбинации может вызвать увеличение концентрации обеих плазмы крови. Механизм такого взаимодействия неизвестен на этот раз. При использовании симвастатина сообщалось о одноразовых случаях развития рабдомиолиза (включая фатальные случаи). Если считается необходимым использовать фуцидиновую кислоту, лечение симвастатина следует остановить во время лечения фусидиновой кислотой (см. Раздел «Особенности применения»).

Грейпфрутовый сок

Сок грейпфрута содержит компоненты, которые ингибируются CYP3A4 и могут увеличить концентрацию плазмы крови препаратов, которые метаболизируются под воздействием Cyp3a4. Увеличение активности ингибиторов GMG-COA-редуктазы после использования 250 мл сока в день минимальна (это около 13% ингибирующей активности относительно GMG-COA редуктазы в плазме крови и измеренной площадью под «концентрацией Время «кривая) и не имеет клинической ценности. Однако потребление большого объема сока значительно увеличивает уровень ингибирующей активности против GMG-COA Reductase в плазме крови, в этой связи необходимо избежать использования сока грейпфрута в использовании симвастатина (см. Раздел «Раздел» Применение. Миопатия / rabdomiolysize ").

Колхицин

При сопутственнице введение колхицина и симвастатина у пациентов с почечной недостаточностью были случаи миопатии и рабдомолиза. По мнению пациентов, принимающих такую ​​комбинацию лекарств, рекомендуется тщательно контролировать.

Rifampicin.

Поскольку Rifampicin является мощным индуктором CYP3A4, у пациентов, которые были приняты в течение длительного времени (например, терапия туберкулеза), могут иметь потерю эффективности симвастатина. В фармакокинетическом исследовании у здоровых добровольцев AUC симвастатиновая кислота снизилась на 93% с сопутствующим приемом с рифампицином.

Влияние симвастатина на фармакокинетику других лекарств

Симвастатин не имеет подавляющего действия на цитохроме P450 3A4. Таким образом, ожидается, что симвастатин повлияет на концентрации веществ в плазме, которые метаболизируются цитохромом P450 3A4.

Оральные антикоагулянты

В двух клинических исследованиях, в одном из которых вовлечены здоровые добровольцы, в другой - пациенты с гиперхолестеринемией, было обнаружено, что симвастатин в дозе 20-40 мг / день умеренно усиливает эффект антикоагулянтов Coumarin: время протромбин, выраженное в соответствии с Международное нормализованное соотношение (MNV) увеличилось с базовой стоимости от 1,7 до 1,8 у здоровых добровольцев и от 2,6 до 3,4 у пациентов. Очень редко сообщают о случаях увеличения МНВ. У пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти, до початку лікування симвастатином необхідно визначити протромбіновий час, а потім досліджувати його протягом початкового періоду лікування з метою виявлення можливих істотних змін протромбінового часу. Після підтвердження стабільності протромбінового часу дослідження проводять через інтервали, рекомендовані для пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти. Якщо дозу симвастатину змінено або його прийом припинено, необхідно знову підтвердити стабільність протромбінового часу. Лікування симвастатином не пов'язувалося з виникненням кровотеч або зі змінами протромбінового часу у пацієнтів, які не приймають антикоагулянтів.

Особливості застосування.

Міопатія/рабдоміоліз

Симвастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, може спричинити міопатію, що проявляється у вигляді м'язового болю, хворобливості або загальної слабкості, та супроводжується зростанням активності креатинфосфокінази більш ніж у 10 разів вище верхньої межі норми. Міопатія може проявлятися у формі рабдоміолізу, що іноді супроводжується гострою нирковою недостатністю, зумовленою міоглобінурією. Ризик міопатії збільшується за рахунок підвищення інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази у плазмі крові.

Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази, ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить від дози препарату.

Ризик появи міопатії більший у пацієнтів, які приймають 80 мг симвастатину, порівняно з таким у пацієнтів, які отримують терапію іншими статинами з подібною ефективністю щодо зниження холестерину ЛПНЩ. Тому дозу препарату 80 мг потрібно застосовувати тільки пацієнтам з тяжкою гіперхолестеринемією та з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень, які не досягли ефекту від лікування нижчими дозами, коли очікується, що користь переважатиме потенційні ризики. Для пацієнтів, які приймають симвастатин 80 мг і яким потрібна супутня терапія, слід застосовувати нижчу дозу симвастатину або інший статин з меншим потенціалом взаємодії з лікарськими засобами (див. нижче «Заходи щодо зниження ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу», див. розділи «Протипоказання», «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вимірювання креатинкінази

Рівень креатинкінази не слід вимірювати після енергійних фізичних вправ або при наявності будь-якої іншої причини підвищення креатинкінази, оскільки це ускладнює тлумачення результатів. При значному підвищенні рівнів креатинкінази на початку (більш ніж у 5 разів порівняно з верхньою межею норми) рівні слід повторно виміряти через 5-7 днів для підтвердження результатів.

Перед лікуванням

Усіх пацієнтів, які починають терапію симвастатином, а також пацієнтів, яким було збільшено дозу симвастатину, потрібно попередити про можливість виникнення міопатії та необхідність негайного звернення до лікаря у разі виникнення будь-яких м'язових болів неясного характеру або м'язової слабкості.

Слід дотримуватися обережності щодо пацієнтів з факторами ризику розвитку рабдоміолізу. Рівень креатинкінази слід виміряти до початку лікування в таких випадках:

У таких ситуаціях ризик лікування слід розглядати відносно можливої користі, також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо раніше у пацієнта було порушення з боку м'язів при прийомі фібрату або статину, лікування іншим засобом цього класу потрібно розпочинати з обережністю.

При значному початковому підвищенні рівнів креатинкінази (більш ніж у 5 разів вище верхньої межі норми) лікування не слід розпочинати.

Під час лікування

При виникненні болю, слабкості або спазмів під час прийому пацієнтом статину слід виміряти рівні креатинкінази. Якщо виявлено, що ці рівні, у разі відсутності серйозних фізичних навантажень, значно підвищені (більш ніж у 5 разів перевищують верхню межу норми), лікування слід припинити. Якщо симптоми з боку м'язів є тяжкими та викликають щоденний дискомфорт, навіть якщо рівні креатинкінази менше ніж у 5 разів вище верхньої межі норми, то слід розглянути необхідність припинення лікування. Якщо підозрюється міопатія з будь-якої іншої причини, лікування слід припинити.

Якщо симптоми зникли та рівні креатинкінази повернулися до норми, слід розглянути доцільність повторного прийому того ж статину або альтернативного статину у низькій дозі та під ретельним контролем.

Вищий відсоток міопатії спостерігався у пацієнтів, яким збільшували дозу до 80 мг (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»). Рекомендовано проводити періодичне визначення рівня креатинкінази, оскільки це допоможе виявити субклінічні випадки міопатії. Однак немає достовірних даних про те, що такий моніторинг здатний запобігти розвитку міопатії.

Терапію симвастатином потрібно тимчасово припинити у пацієнтів за кілька днів до виконання вибірних великих оперативних втручань, а також після медичних або хірургічних втручань.

Заходи щодо зниження ризику розвитку міопатії/рабдоміолізу

1. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу значно збільшується при супутньому застосуванні симвастатину з потужними інгібіторами CYP3A4, такими як ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, нефазодон, а також з гемфіброзилом, циклоспорином та даназолом. Застосування цих лікарських засобів протипоказано (див. розділ «Протипоказання»).

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу також збільшується при супутньому застосуванні аміодарону, амлодипіну, верапамілу або дилтіазему з певними дозами симвастатину. Комбінованого застосування симвастатину в дозах понад 20 мг на добу разом з аміодароном, амлодипіном, верапамілом або дилтіаземом слід уникати (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Застосування симвастатину з інгібіторами CYP3A4, ітраконазолом, кетоконазолом, посаконазолом, вориконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром), боцепревіром, телапревіром, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином та нефазодоном протипоказано (див. розділи «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Якщо терапію потужними інгібіторами CYP3A4 (препаратами, що збільшують AUC в 5 разів або більше) неможливо відмінити, слід припинити терапію симвастатином на час приймання цих препаратів (та розглянути варіант застосування альтернативного статину). Крім того, слід з обережністю одночасно застосовувати симвастатин з певними менш потужними інгібіторами CYP3A4: флюконазолом, верапамілом, дилтіаземом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слід уникати вживання грейпфрутового соку разом із симвастатином.

2. Застосування симвастатину з гемфіброзилом протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Через підвищений ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу для пацієнтів, які приймають симвастатин з іншими фібратами, крім фенофібрату (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Слід з обережністю призначати фенофібрат з симвастатином, оскільки кожен з цих препаратів може спричинити міопатію.

3. Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, збільшується при супутньому застосуванні фузидинової кислоти зі статинами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Симвастатин не слід приймати одночасно з фузидиновою кислотою. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи декілька летальних випадків) у пацієнтів, які приймали цю комбінацію (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам, для яких застосування системної фузидинової кислоти є життєво важливим, лікування статином слід припинити на час лікування фузидиновою кислотою. Пацієнту слід порекомендувати негайно звернутися до лікаря у разі появи у нього слабкості або болю у м'язах. Терапію статином можна відновити через сім днів після прийому останньої дози фузидинової кислоти. У виняткових випадках, коли необхідне довготривале системне лікування фузидиновою кислотою, наприклад для лікування тяжких інфекцій, супутній прийом симвастатину та фузидинової кислоти можливий, але під ретельним медичним спостереженням.

4. Пацієнти, які приймають інші лікарські засоби, що мають помірний інгібуючий ефект на CYP3A4, супутньо з симвастатином, особливо з високими дозами симвастатину, мають підвищений ризик розвитку міопатії. При супутньому прийомі симвастатину з помірним інгібітором CYP3A4 (препарати, які збільшують AUC у 2-5 разів) може потребуватися коригування дози симвастатину. Для застосування разом з окремими помірними інгібіторами CYP3A4, наприклад дилтіаземом, рекомендується максимальна доза 20 мг симвастатину (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

5. Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювались із супутнім прийомом інгібіторів ГМК-КoA-редуктази та ліпідомодифікуючих доз (≥ 1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти); кожен із цих препаратів може спричинити міопатію.

Лікарі, які призначають комбіновану терапію симвастатином та ліпідомодифікуючими дозами (≥ 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин, повинні добре зважити потенційну користь та ризики і ретельно спостерігати за пацієнтами на предмет появи болю або слабкості в м'язах, зокрема протягом перших місяців терапії та при збільшенні дози будь-якого з цих лікарських препаратів.

6. Слід з обережністю лікувати пацієнтів китайської національності симвастатином (зокрема дозами 40 мг або вище) супутньо з ліпідомодифікуючими дозами (≥ 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин. Оскільки ризик міопатії при прийомі статинів залежить від дози, пацієнтам китайської національності не рекомендується застосування симвастатину 80 мг з ліпідомодифікуючими дозами (≥ 1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин. Невідомо, чи існує підвищений ризик міопатії у інших пацієнтів азійського походження, які приймають симвастатин супутньо з ліпідомодифікуючими дозами (≥ 1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратами, що містять ніацин.

Вплив на печінку

У клінічних дослідженнях у деяких дорослих пацієнтів, які одержували симвастатин, відзначалося стійке підвищення рівня печінкових ферментів (більш ніж у 3 рази вище верхньої межі норми). При відміні препарату активність трансаміназ зазвичай поступово повертається до початкового рівня. Перед початком лікування, а потім – відповідно до клінічних показань усім пацієнтам рекомендується проводити функціональні печінкові проби. У пацієнтів, для яких планується підвищити дозу симвастатину до 80 мг на добу, функціональні печінкові проби потрібно проводити до початку титрування, потім через 3 місяці після досягнення дози 80 мг на добу, після чого періодично повторювати (наприклад, 1 раз у півроку) протягом усього першого року лікування. Особливу увагу варто приділяти пацієнтам, у яких підвищений рівень сироваткових трансаміназ. Цим пацієнтам контроль функції печінки слід проводити на початку лікування, а надалі – частіше, ніж зазвичай. У випадках, коли рівень трансаміназ зростає, особливо при стійкому перевищенні в 3 рази від верхньої межі норми, препарат потрібно відмінити. Слід зауважити, що аланінамінотрансфераза може виходити з м'язової тканини, тому підвищення аланінамінотрансферази з креатинкіназою може вказувати на міопатію (див. вище «Міопатія/рабдоміоліз»). Рідко повідомлялося про летальну та нелетальну печінкову недостатність у пацієнтів, які приймали статини, у тому числі симвастатин. При появі серйозного ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірубінемії або жовтяниці під час лікування препаратом слід негайно перервати терапію. Якщо не знайдено альтернативної етіології, не слід знову розпочинати прийом препарату. Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які зловживають спиртним.

При лікуванні симвастатином, як і іншими гіполіпідемічними засобами, спостерігалося помірне (менше як у 3 рази вище верхньої межі норми) збільшення активності сироваткових трансаміназ. Ці зміни з'являлися незабаром після початку лікування, часто мали минущий характер, не супроводжувалися жодними симптомами та не вимагали скасування терапії.

Цукровий діабет

Деякі дані вказують на те, що статини як клас підвищують рівень глюкози в крові, у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового діабету в майбутньому можуть спричинити рівень гіперглікемії, при якому рекомендується розпочинати лікування цукрового діабету. Однак над цим ризиком переважає користь зниження статинами судинного ризику, і тому він не повинен бути причиною для припинення лікування статинами. Потрібно проводити моніторинг стану пацієнтів з ризиком (глюкоза натще 5,6-6,9 ммоль/л, індекс маси тіла > 30 кг/м ² , підвищені тригліцериди, артеріальна гіпертензія), як клінічний, так і біохімічний, відповідно до національних настанов.

Інтерстиціальне захворювання легень

Виняткові випадки інтерстиціального захворювання легень спостерігалися після прийому деяких статинів, особливо при довготривалому прийомі. Характерними ознаками інтерстиціального захворювання легень можуть бути диспное, непродуктивний кашель, погіршення здоров'я в цілому (втома, втрата маси тіла та лихоманка). У разі підозри на розвиток у пацієнта інтерстиціального захворювання легень лікування статинами слід припинити.

Офтальмологічне обстеження

При відсутності будь-якого медикаментозного лікування збільшення площі помутніння кришталика вважається наслідком процесу старіння. Відомі на даний час дані довготривалих клінічних випробувань не вказують на існування шкідливого впливу симвастатину на кришталик ока людини.

Застосування особам літнього віку

Ефективність застосування симвастатину для хворих віком від 65 років під час контрольованих клінічних досліджень оцінювалася відносно зниження рівнів загального холестерину та холестерину ЛПНЩ і виявилась такою ж, як і у загальній популяції. Збільшення частоти побічних ефектів не відзначено.

Особливі застереження щодо допоміжних речовин

Оскільки препарат містить лактозу, це необхідно враховувати при застосуванні хворим зі спадковою непереносимістю лактози.

Хоча немає жодних доказів, що частота випадків вроджених аномалій у нащадків пацієнтів, які приймають симвастатин чи інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, відрізняється від загальної частоти, лікування матері симвастатином може зменшити рівень мевалонату, що є прекурсором у синтезі холестерину у плода.

Атеросклероз – це хронічний процес. Відмова від гіполіпідемічних лікарських засобів під час вагітності не повинна значно впливати на результати довготривалого лікування первинної холестеринемії. Тому симвастатин не слід застосовувати вагітним жінкам та жінкам, які намагаються завагітніти чи підозрюють, що вони вагітні.

Прийом симвастатину слід призупинити на весь термін вагітності або до того часу, поки не буде підтвердження, що жінка не вагітна (див. розділ «Протипоказання»).

Годування груддю

Застосування симвастатину жінкам у період годування груддю протипоказане.

Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти у грудне молоко. Оскільки багато лікарських засобів проникає у грудне молоко і є можливість виникнення серйозних побічних реакцій, жінкам, які приймають симвастатин, слід припинити годування груддю. (див. розділ «Протипоказання»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

З огляду на можливість виникнення таких побічних реакцій як запаморочення та судоми, слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Добові дози Вазиліпу ^® – від 5 мг (застосовувати лікарську форму з відповідним дозуванням) до 80 мг перорально 1 раз на добу ввечері. Підбір дози Вазиліпу ^® слід здійснювати з інтервалами не менше ніж 4 тижні до максимальної добової дози 80 мг, що приймається один раз на добу ввечері. Доза 80 мг рекомендується тільки для пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних ускладнень, які не досягли мети лікування за допомогою нижчих доз, та коли очікується, що користь переважатиме потенційні ризики (див. розділ «Особливості застосування», «Фармакодинаміка»).

Гіперхолестеринемія

Пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої він повинен дотримуватися протягом усього курсу лікування препаратом.

Звичайно початкова доза становить 10-20 мг на добу, яку приймати одноразово, ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше як на 45 %) зниження рівня Х-ЛПНЩ, початкова доза може становити 20-40 мг 1 раз на добу ввечері. Підбір доз, у разі необхідності, потрібно здійснювати, як викладено вище.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія

Рекомендована початкова доза Вазиліпу ^® − 40 мг на добу одноразово ввечері. Препарат слід застосовувати як доповнення до іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферезу ЛПНЩ) або якщо таке лікування недоступне.

Серцево-судинна профілактика

Звичайна доза Вазиліпу ^® для пацієнтів з високим ризиком розвитку ІХС (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї) становить 20-40 мг на добу одноразово ввечері. Медикаментозну терапію можна почати одночасно із дієтою та фізкультурою. Підбір доз, у разі необхідності, потрібно здійснювати, як викладено вище.

Супутня терапія

Вазиліп ^® ефективний у вигляді монотерапії, а також у поєднанні із секвестрантами жовчних кислот. Дозу слід приймати або не менш як за 2 години до, або не менш як через 4 години після прийому секвестранту жовчних кислот.

Для пацієнтів, які приймають Вазиліп ^® одночасно з фібратами, крім гемфіброзилу (див. розділ «Протипоказання»), або з фенофібратом, доза препарату не повинна перевищувати 10 мг/добу. Для пацієнтів, які одночасно з препаратом приймають аміодарон, амлодипін, верапаміл або дилтіазем, добова доза Вазиліпу ^® не повинна перевищувати 20 мг (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Дозування при нирковій недостатності

Для пацієнтів з помірною нирковою недостатністю немає необхідності зміни дозування.

Для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозі 10 мг на добу і, якщо таке дозування вважається необхідним, препарат слід призначати з обережністю.

Застосування пацієнтам літнього віку

Немає потреби в корегуванні дози.

Застосування дітям та підліткам (10-17 років)

Для дітей та підлітків (хлопці вікової стадії Таннера ІІ і старші та дівчата, у яких принаймні один рік присутній менструальний цикл) віком 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією рекомендована звичайна початкова доза становить 10 мг 1 раз на добу ввечері. До початку лікування симвастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої слід дотримуватися під час лікування симвастатином.

Рекомендовані дози – 10-40 мг на добу; максимальна рекомендована доза становить 40 мг на добу. Дозу слід підбирати індивідуально, згідно з метою лікування, за рекомендаціями лікування у педіатрії (див. розділ «Особливості застосування», «Фармакодинаміка»). Підбір дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні або більше.

Досвід застосування препарату дітям препубертатного віку обмежений.

Діти .

Оцінювалась безпека та ефективність симвастатину для підлітків-дівчат, у яких щонайменше 1 рік тому почалися менструації, та хлопчиків віком 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією. Профіль побічних ефектів у пацієнтів, які приймали симвастатин, був подібний до такого у пацієнтів, які приймали плацебо. Дози більше 40 мг не досліджували у цій групі пацієнтів. У дослідженні не було зафіксовано вплив симвастатину на ріст та статевий розвиток підлітків, а також на тривалість менструального циклу у дівчаток (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні ефекти»).

Дівчата мають бути проінформовані щодо необхідності контрацепції при застосуванні симвастатину.

Застосування симвастатину не досліджували у пацієнтів віком до 10 років, а також у дівчаток, у яких ще не почалися менструації.

Вплив довготривалого застосування на фізичний, інтелектуальний та статевий розвиток невідомий.

Передозування.

На цей час відомо про кілька випадків передозування, максимальна прийнята доза становила 3,6 г; при цьому у жодного з пацієнтів не виявлено специфічних симптомів. Усі пацієнти одужали без ускладнень. У разі передозування необхідно проводити симптоматичні і підтримуючі заходи, оскільки специфічного лікування немає.

Побічні реакції.

З боку крові та лімфатичної системи:

анемія.

З боку психіки:

безсоння;

депресія.

З боку нервової системи:

головний біль, парестезія, запаморочення, периферична нейропатія;

погіршення пам'яті.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення :

інтерстиціальна хвороба легенів (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку шлунково-кишкового тракту:

запор, абдомінальний біль, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання;

панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів:

гепатит/жовтяниця;

летальна та нелетальна печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

висипання, свербіж, алопеція.

З боку кістково-м'язової системи:

міопатія (включаючи міозити), рабдоміоліз з нирковою недостатністю або без неї, міалгія, м'язові спазми, судоми, міозити, поліміозити;

тендіопатія, іноді ускладнена розривами.

З боку статевих органів та молочної залози :

еректильна дисфункція.

Загальні розлади та порушення у місці введення:

астенія.

Повідомлялося про випадки вираженого синдрому гіперчутливості, що включав деякі з таких проявів: ангіоневротичний набряк, синдром на зразок вовчака, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), артрит і артралгія, кропив'янка, фотосенсибілізація, гарячка, припливи, задишка та нездужання.

Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень:

збільшення рівня трансаміназ у сироватці крові (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, γ‑глутамілтранспептидази), підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня сироваткової креатинкінази.

При прийомі статинів, включаючи Вазиліп®, повідомляли про підвищення HbA1c та рівнів глюкози сироватки в стані натще.

Були повідомлення про порушення когнітивної функції (наприклад втрата пам'яті, забудькуватість, порушення пам'яті, сплутаність свідомості), пов'язані із застосуванням статинів, включаючи симвастатин. У цілому випадки були несерйозними та оборотними після припинення прийому статину; час до початку появи симптомів (від 1 дня до кількох років) та зникнення симптомів (у середньому 3 тижні) був різним.

Дуже рідко спостерігалися випадки імуноопосередкованої некротичної міопатії (ІОНМ), аутоімунної міопатії, пов'язаної із застосуванням статинів. ІОНМ характеризується слабкістю проксимальних м'язів і підвищенням рівня креатинкінази в сироватці крові, які не зникають, незважаючи на припинення прийому статинів.

Додаткові побічні ефекти, які спостерігалися після прийому деяких статинів:

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання .

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Таблетки по 10 мг: по 7 таблеток у блістері, по 2 або по 4 блістери у картонній коробці;

Таблетки по 20 мг: по 7 таблеток у блістері, по 2 або по 4, або по 12 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/

KRKA, dd, Novo mesto, Slovenia.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності .

Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/

Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.