Личный кабинет
АФФИДА ЭКСПРЕСС капс. мягкие 200 мг блистер №10
ots
Код товара: 605459
Производитель: Delta Medical Promotions (Швейцария)
1 200,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 24.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Affid Экспресс
Affida Экспресс
Место хранения:
Активный ингредиент: ибупрофен;
1 капсула содержит мягкие 200 мг ибупрофена;
вспомогательные вещества: полиэтиленгликоль 600, гидроксид калия (85% чистоты), вода , очищенная;
Состав капсулы: желатин, частично обезвоженный жидкость сорбит (Е 420), вода , очищенная, соевый лецитин, со средней длиной цепи триглицериды.
Лекарственная форма. Капсулы мягкие.
Основные физико-химические свойства: прозрачные овальные мягкие желатиновые капсулы бледно - желтого цвета с прозрачным заполнением.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные пропионовой кислоты.
Код ATH M01A E01.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Ибупрофен является нестероидным противовоспалительным средством (НПВС), производное пропионовой кислоты , который имеет направленное действие против боли, жара и воспаления за счет подавления синтеза простагландинов - медиаторов боли и воспаления. Кроме того, ибупрофен обратимо подавляет агрегацию тромбоцитов.
Экспериментальные данные указывают на то, что ибупрофен может competically подавить влияние низкой дозы ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов при одновременном применении этих лекарственных средств. Некоторые исследования фармакодинамики показывают , что при использовании разовых доз ибупрофена 400 мг в пределах 30 минут после применения ацетилсалициловой кислоты (81 мг), снижение аспирина (ацетилсалициловая кислота) наблюдались на формировании тромбоксана или Скопление тромбоцитов. Хотя существует неопределенность в отношении экстраполяции этих данных в клиническую ситуацию, это невозможно уменьшить вероятность того, что регулярное длительное применение ибупрофена может уменьшить кардиопротективный эффект низких доз ацетилсалициловой кислоты. При не систематическом использовании IBuprofen такой клинически значимый эффект считается маловероятным.
Внутри капсулы содержит ибупрофен, растворяют в гидрофильном растворителе. После перорального применения в желатиновой капсуле, разрушается под действием желудочного сока, в результате чего уже растворенный ибупрофен высвобождаются.
Фармакокинетика.
При пероральном применении ибупрофно быстро всасываются, частично уже в желудке , а затем полностью в тонком кишечнике.
После того, как метаболизм в печени (гидроксилирование, карбоксилирование, конъюгация), фармакологический неактивные метаболиты полностью отображены в основном в моче (90%), а также желчь. Период полураспада у здоровых добровольцев, как и у пациентов с заболеваниями печени и почек, является 1.8-3.5 часов. Связывание с белками плазмы крови составляет приблизительно 99%. В случае перорального применения лекарственной формы обычного высвобождения, максимальная концентрация в плазме крови достигается в течение 1-2 часов. В процессе фармакокинетического исследования, времени до пиковых уровней в плазме крови (Т макс), лекарственная форма в таблетках была 90 минут, в то время как для капсул мягких - 40 минут. Ибупрофен обнаруживается в плазме крови в течение 8 часов после приема лекарственного средства .
Клинические характеристики.
Индикация.
Симптоматическое лечение легкой и умеренной боли различного происхождения (основной, зубная боль, болезненные менструации), в том числе простуды и лихорадки.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к активному ингредиенту или к любому из компонентов препарата.
Реакции повышенной чувствительности (например, бронхиальная астма, ринит, ангионевротический отек или крапивница), которые ранее наблюдались после использования ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты или других NSAZs.
Язвенная / кровотечение в активной форме или рецидива в анамнезе (два и более выраженными эпизодов язвенной болезни или кровотечение).
Желудочно - кишечные кровотечения или перфорация , связанная с применением НПВС в анамнезе.
Тяжелое нарушение функции печени, тяжелое нарушение функции почек; Сердечная недостаточность (класс IV по классификации NYHA).
Последний триместр беременности.
Цереброваскулярное или другое кровотечение в активной фазе.
Геморрагический диатез или нарушение свертываемости крови.
Нарушение кроветворения неясной этиологии.
Сильное обезвоживание (вызванное рвотой, диареей или недостаточным использование жидкости).
Дети с весом тела менее 20 кг.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Ибупрофен не следует использовать в сочетании с:
- ацетилсалициловая кислота, так как это может увеличить риск побочных реакций, за исключением случаев, когда ацетилсалициловая кислота (доза не выше , чем 75 мг в день) был назначен врачом.
Экспериментальные данные указывают, что в то же время использование ибупрофена может ингибировать влияние низких доз ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов. Однако ограниченная экстраполяция этих данных в клинической ситуации не позволяют окончательные выводы о том , что регулярное длительное применение ибупрофена может уменьшить кардиопротективным эффект низких доз ацетилсалициловой кислоты. При не систематическом использовании IBuprofen такие клинически значимые эффекты считаются маловероятными.
- другие NSAZs, в том числе селективных ингибиторов циклооксигеназы-2. Одновременное использование нескольких NSAZs может увеличить риск развития желудочно - кишечных язв и кровотечений через синергический эффект. Таким образом, одновременное применение ибупрофена с другими НПВП следует избегать.
Ибупрофен следует использовать с осторожностью в сочетании с такими лекарственными средствами:
Антикоагулянты: НПВП могут усиливать действие таких антикоагулянтов , как варфарин.
Гипотензивные средства (ингибиторы АПФ и антагонисты ангиотензина II) и диуретики: НПВС может ослабить эффект диуретиков и других гипотензивных препаратов. У некоторых пациентов с неодобрение функции почек (например, у обезвоженных пациентов или пожилых пациентов с ослабленной функцией почек) одновременных ингибиторов АПФ или антагонистов ангиотензина II и циклооксигеназы - антагонистов, может привести к дальнейшему ухудшению функции почек, в том числе возможной вырожденного почечной недостаточности, которая как правило , носит обратимый характер. Следовательно, такие комбинации должны быть назначены с осторожностью, особенно пациентами летнего возраста. При необходимости, длительное лечение должно быть адекватно проведено гидратации пациента и рассмотреть мониторинг почечной функции в начале комбинированного лечения, а также определенную периодичность в будущем. Диуретики могут увеличить риск нефротоксического воздействия НПВС.
Одновременное использование ибупрофена и калия , сохраняющих диуретиков может привести к гиперкалиемии (тест калия рекомендуется в сыворотке).
Кортикостероиды: повышенный риск развития язв и кровотечений в желудочно - кишечном тракте;
Antotrombocar агенты и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: может повышать риск желудочно - кишечного кровотечения.
Сердечные гликозиды: НПВП может повысить сердечную функцию, уменьшить функцию клубочковой фильтрации почек и повысить уровень гликозидов в плазме крови.
Литий: Есть свидетельства потенциального увеличения уровня лития в плазме крови.
Phenythoin: Одновременное использование с фенитоином препаратами может повысить его уровень в сыворотке крови.
Метотрексат: Применение ибупрофена в течение 24 ч до или после введения метотрексата может увеличить концентрацию метотрексата и повышать его токсичность.
Циклоспорин: повышенный риск развития нефротоксичности.
Myefprint: НПВС не следует использовать ранее , чем через 8-12 дней после применения myfprint, так как они могут сохранять свою эффективность.
Циклоспорин: повышение риска нефротоксичности при одновременном применении NSAZ и Tacrolymus.
Зидовудин: известно о повышенном риске гематологической токсичности в совместимом применении зидовудина и НПВС. Есть данные об увеличении риска развития гемартроз и гематомы у ВИЧ-инфицированных пациентов , страдающих гемофилией в случае сопутствующей терапии с zidodine и ибупрофен.
Chinolone антибиотики: Одновременный прием ибупрофена может увеличить риск возникновения.
Сульфонил Sevel: При одновременном применении рекомендуется проверить значение глюкозы в крови в качестве меры предосторожности.
Probenecide и сульфинпиразоном: может задержать выделение ибупрофена.
Ингибиторы CYP2C9: Одновременное использование ибупрофена с ингибиторами CYP2C9 может увеличить эффект ибупрофена (субстрат CYP2C9). В тесте с caricoconazole и флуконазол (ингибиторы CYP2C9) увеличение эффекта S (+) - ибупрофен показан примерно на 80-100%. Уменьшение дозы ибупрофена следует принимать во внимание , когда мощные ингибиторы CYP2C9 используются одновременно в случае высоких доз ибупрофена с cariconazole или флуконазолом.
Особенности приложения.
Побочные эффекты могут быть уменьшены путем применения минимальной эффективной дозы , необходимой для лечения симптомов в течение самого короткого периода времени.
Получение необходимо соблюдать при лечении пациентов с:
Системная красная волчанка и смешанные заболевания соединительной ткани - повышенный риск развития асептического менингита (см раздел побочных реакций);
врожденные нарушения метаболизма порфирина (например, острая перемежающаяся порфирия);
заболевания желудочно - кишечного тракта и хронические воспалительные заболевания кишечника (язвенный колит, болезнь Крона) (смотри раздел побочных реакций);
артериальная гипертензия и (или) сердечной недостаточности (см разделы противопоказаний и побочных реакций);
нарушение функции почек, так как функция почек может ухудшиться (см разделы противопоказаний и побочных реакций);
нарушения функции печени (см противопоказания и побочные реакции);
После больших оперативных вмешательств;
аллергические реакции на другие вещества, так как они также подвергающиеся повышенный риск реакций гиперчувствительности при применении препарата;
У пациентов , страдающих от сенной лихорадки, носовых полипов, хронических обструктивных заболеваний дыхательных путей или аллергические заболевания в анамнезе, поскольку они имеют повышенный риск развития аллергических реакций. Они могут иметь приступы астмы (так называемые анальгетик астма). Айва или крапивница отек.
У пациентов пожилого возраста существует повышенная частота побочных реакций на NSAZ, особенно желудочно - кишечных кровотечений и перфораций , которые могут быть смертельными.
Влияние на органы дыхания. У пациентов, страдающих от бронхиальной астмы или аллергических заболеваний или иметь эти заболевания в анамнезе, может произойти бронхоспазм.
Другие НПВП. При одновременном применении ибупрофена с другими NSAZs, в том числе селективных ингибиторов циклооксигеназы-2, увеличивает риск побочных эффектов, поэтому его следует избегать.
Системная красная волчанка и смешанные заболевания соединительной ткани. Ибупрофно следует использовать с осторожностью в проявлениях системной красной волчанки и смешанных заболевания соединительной ткани в связи с повышенным риском развития асептического менингита.
Метаболизм порфирина. Препарат следует наблюдаться у пациентов с врожденным расстройством метаболизма порфирина (например, острый промежуточным продуктом порфировым).
Влияние на сердечно-сосудистую и цереброваскулярную систему. У пациентов с артериальной гипертензией и / или сердечной недостаточности в истории следует начинать с лечения (консультации врача), так как при лечении ибупрофеном, а также других НПВС, там сообщалось о случаях задержки жидкости, артериальной гипертензии и отеков.
Эти клинические исследования и эпидемиологические данные указывают на то, что использование ибупрофена, особенно в высоких дозах (2400 мг в день), может быть связан со слегка повышенным риском развития артериальных тромботических осложнений (например, инфаркт миокарда или инсульт). В целом, эпидемиологические исследования не предполагают , что низкая доза ибупрофена (например, ≤ 1200 мг в день) может привести к увеличению риска артериальных тромботических осложнений.
У пациентов с неконтролируемой артериальной гипертензией, застойной сердечной недостаточности (класс II-ІІІ для классификации NYHA), с диагнозом ишемическая болезнь сердца, заболевания периферических артерий и / или цереброваскулярных заболеваний , следует лечить ибупрофен только после тщательной оценки клинической картины , Следует избегать высоких доз (2400 мг в день).
Кроме того , необходимо тщательно оценить клиническую картину перед длительной терапии пациентов с факторами риска сердечно - сосудистых осложнений (например, артериальная гипертензия, гиперлипидемия, сахарный диабет, курение), особенно , если высокие дозы ибупрофена (2400 мг в день ) необходимы.
Воздействие на почки. Необходимо использовать ибупрофен для пациентов с нарушениями функции почек, так как функция почек может ухудшиться.
Воздействие на печень. Возможное нарушение функции печени.
Хирургическое вмешательство. Следует соблюдать сразу после обширных хирургических вмешательств.
Влияние на фертильность у женщин. Существуют ограниченные данные , что препараты , которые подавляют синтез циклооксигеназы / простагландина, при длительном применении (соответствующей дозе 2400 мг в течение дня, а также продолжительность лечения в течение более 10 дней) может ухудшить фертильности у женщин, влияющих овуляции. Этот процесс является обратимым после прекращения лечения.
Влияние на желудочно-кишечную систему. NSAZ следует использовать , чтобы использовать пациентам с желудочно - кишечных заболеваний в анамнезе (язвенный колит, болезнь короны), поскольку эти состояния могут быть усилены. Есть сообщения о случаях желудочно - кишечного кровотечения, перфорация, язвы, возможно леталей, возникавшие на любом этапе лечения НПВС, независимо от наличия предупреждения симптомов или при наличии серьезных нарушений со стороны желудочно - кишечного тракта в истории.
Риск желудочно - кишечного кровотечения, перфорации, язвы возрастает с увеличением дозы НПВС у больных с язвой в анамнезе, особенно сложным кровотечение или перфорация, и у пациентов пожилого возраста. Такие пациенты должны начинать лечение с минимальными дозами. Для таких пациентов, а также для лиц , которым требуется одновременное применение низких доз ацетилсалициловой кислоты или других препаратов, которые могут повысить риск развития желудочно - кишечного тракта (GLT), следует учитывать необходимость комбинированной терапии с препаратами протекторов (например , , с помощью мизопростола или ингибиторов протонной помпы..).
Пациенты с существующими желудочно - кишечными расстройствами в анамнезе, в первую очередь , больных пожилого возраста, следует сообщать о любых необычных симптомов из желудочно - кишечного тракта (особенно о желудочно - кишечных кровотечений), в частности , в начале лечения.
Осторожность следует соблюдать при лечении пациентов , получающих сопутствующие препараты , которые могут повысить риск образования язв или кровотечений, такие как пероральные кортикостероиды, антикоагулянты (например, варфарин), селективные ингибиторы обратного захвата серотонина или antithrombocyte агентов (например, ацетилсалициловая кислота ).
В случае желудочно - кишечного кровотечения или язвы у пациентов , получавших ибупрофен, лечение должно быть немедленно прекращено.
Действие на кожу. Редкие серьезные кожные реакции сообщалось , что может привести к летальному исходу, в том числе эксфолиативный дерматит, синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз , связанные с использованием НПВС (см побочных реакций). Высокий риск этих реакций в начале терапии. Реакция происходит в большинстве случаев в течение первого месяца лечения. Ибупрофен должна быть прекращена с первыми признаками и симптомами поражений кожи , таких как сыпь на коже, слизистых повреждений или каких - либо других признаков гиперчувствительности.
В исключительных случаях, windpox может вызвать серьезные инфекционные осложнения от кожи и мягких тканей. До сих пор влияние НПВС на ухудшение этих инфекций не могут быть исключены, поэтому рекомендуется избегать использования ибупрофена в случае windpox.
Аллергия. Осторожность следует соблюдать у пациентов с аллергическими реакциями на другие вещества, поскольку такие пациенты также имеют повышенный риск развития реакций увеличение чувствительности в использовании ибупрофена.
У пациентов , страдающих от сенной лихорадки, носовых полипов, хронических обструктивных заболеваний дыхательных путей, аллергические заболевания в анамнезе, имеется повышенный риск развития аллергических реакций , которые могут проявляться в виде приступов астмы (так называемые анальгетик астмы), Quinsk отек или крапивницу.
Это лекарственное средство содержит сорбит. Если больной установлена непереносимость некоторых сахаров, проконсультируйтесь с врачом , прежде чем принимать этот лекарственный препарат.
NSAZs может маскировать симптомы инфекции и лихорадки.
Другой. Очень редко существуют серьезные реакции острой гиперчувствительности (например анафилактический шок). При первых признаках аллергической реакции после медикаментозной терапии, необходимо прекратить. В таких случаях необходимо проводить как симптоматическую и специализированную терапию.
Маскировка симптомов основных инфекций. Аффида Експрес може замаскувати симптоми інфекційного захворювання, що може призвести до затримки початку відповідного лікування і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Це спостерігалось при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли лікарський засіб застосовують при підвищенні температури тіла або для полегшення болю при інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекційного захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.
Ібупрофен може тимчасово пригнічувати функцію тромбоцитів (впливати на агрегацію тромбоцитів), тому рекомендується ретельно стежити за станом пацієнтів із порушеннями згортання крові.
При довготривалому застосуванні лікарського засобу необхідно регулярно перевіряти показники функції печінки та нирок, а також перевіряти картину крові.
Довготривале застосування будь-яких знеболювальних засобів для лікування головного болю може погіршити цей стан. При підозрі або підтвердженні цієї ситуації слід звернутися до лікаря та відмінити лікування. Слід припускати діагноз головного болю, зумовленого надмірним застосуванням лікарського засобу, у пацієнтів, які страждають на частий або щоденний головний біль, незважаючи на (або через) регулярне застосування лікарських засобів від головного болю.
Звичне застосування знеболювальних лікарських засобів, особливо комбінації кількох знеболювальних, може призвести до стійкого порушення функції нирок з ризиком ниркової недостатності (аналгетична нефропатія). Цей ризик може бути підвищений через втрату солей та зневоднення.
При застосуванні НПЗЗ на тлі одночасного вживання алкоголю може підвищитися ризик небажаних ефектів, пов'язаних з діючою речовиною, особливо з боку ШКТ або центральної нервової системи (ЦНС).
Існує ризик порушення функції нирок у зневоднених підлітків.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався з 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії.
НПЗЗ не слід приймати у перші два триместри вагітності, якщо тільки, на думку лікаря, потенційна користь для пацієнтки не перевищує потенційний ризик для плода. Якщо ібупрофен застосовує жінка, яка намагається завагітніти, або протягом І та ІІ триместрів вагітності, слід застосовувати найменшу можливу дозу протягом найкоротшого періоду часу.
Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть становити такі ризики:
для плода: кардіопульмонарна токсичність (що характеризується передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією); порушення функції нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності, що супроводжується олігогідроамніоном;
для матері та новонародженого, наприкінці вагітності: можливе збільшення часу кровотечі, антитромбоцитарний ефект, який може розвинутися навіть при дуже низьких дозах; пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або збільшення тривалості пологів. Тому ібупрофен протипоказаний протягом ІІІ триместру вагітності.
Період годування груддю. В обмежених дослідженнях ібупрофен був виявлений у грудному молоці у дуже низькій концентрації, тому малоймовірно, щоб він міг негативно вплинути на немовля, яке годують груддю. НПЗЗ не рекомендується застосовувати у період годування груддю.
Фертильність. Застосування ібупрофену може вплинути на жіночу фертильність. Цей ефект є оборотним при відміні лікування. Тому застосування ібупрофену не рекомендується жінкам, яким складно завагітніти.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнти, які відчувають запаморочення, сонливість або порушення зору в період застосування ібупрофену, повинні уникати керування автотранспортом або роботи з механізмами. Одноразове введення або короткий термін застосування ібупрофену зазвичай не потребує будь-яких спеціальних запобіжних заходів. Це переважно стосується одночасного застосування препарату з алкоголем.
За умови застосування згідно з рекомендованими дозами та тривалістю лікування препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Тільки для короткотривалого застосування. Найменша ефективна доза повинна застосовуватись протягом найменшого часу, необхідного для полегшення симптомів (див. розділ Особливості застосування).
Капсули слід приймати переважно під час або після вживання їжі, не розжовувати та запивати водою.
Дорослі та діти з масою тіла ≥ 40 кг: рекомендована початкова доза становить 1–2 капсули. У разі необхідності можна застосовувати по 1–2 капсули (200‒400 мг ібупрофену) кожні 4–6 годин. Не застосовувати більше 6 капсул (1200 мг) протягом 24 годин.
Дітям із масою тіла ≤ 39 кг. Застосування лікарського засобу можливе дітям із масою тіла не менше 20 кг. Максимальна добова доза ібупрофену становить 20–30 мг на кілограм маси тіла, розділена на 3–4 прийоми з інтервалом прийому 6–8 годин. Не перевищувати максимально допустиму добову дозу.
Дітям із масою тіла від 20 до 29 кг: рекомендована початкова доза становить 1 капсулу (200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза становить 3 капсули (600 мг ібупрофену).
Дітям із масою тіла від 30 до 39 кг: рекомендована початкова доза становить 1 капсулу (200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза становить 4 капсули (800 мг ібупрофену).
Якщо симптоми захворювання зберігаються більше 3 днів, а при застосуванні для полегшення болю більше 4-х днів, необхідно звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та коригування схеми лікування.
Тривалість лікування визначає лікар індивідуально залежно від перебігу захворювання та стану хворого.
Пацієнти літнього віку не потребують спеціального підбору дози, крім випадків вираженої ниркової або печінкової недостатності. Через можливість розвитку небажаних ефектів пацієнтів літнього віку слід особливо ретельно контролювати.
Пацієнти з легкими та помірними порушеннями функції нирок не потребують зменшення дози (пацієнти з тяжкою нирковою недостатністю, див. розділ Особливості застосування).
Зменшення дози не потрібно для пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки (пацієнти з тяжкою печінковою недостатністю, див. розділ Особливості застосування).
Діти.
Не застосовують дітям із масою тіла < 20 кг.
Передозування.
Застосування препарату дітям у дозі понад 400 мг/кг може спричинити появу симптомів інтоксикації. У дорослих ефект дози менш виражений. Період напіввиведення при передозуванні становить 1,5–3 години.
Симптоми. У більшості пацієнтів, які застосовували клінічно значимі кількості НПЗЗ, розвивалися лише нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, дуже рідко - діарея. Можуть також виникати шум у вухах, головний біль та шлунково-кишкова кровотеча. При більш тяжкому отруєнні можливі токсичні ураження ЦНС, які проявляються як вертиго, сонливість, інколи – збуджений стан та дезорієнтація або кома. Інколи у пацієнтів спостерігаються судоми. При тяжкому отруєнні може розвинутися гіперкаліємія та метаболічний ацидоз, може спостерігатися збільшення протромбінового часу/підвищення протромбінового індексу, можливо, внаслідок впливу на фактори згортання циркулюючої крові. Може розвинутися гостра ниркова недостатність, пошкодження печінки, артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність та ціаноз. У хворих на бронхіальну астму можливе загострення перебігу захворювання.
Лікування. Лікування повинно бути симптоматичним та підтримуючим, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів та спостереження за показниками роботи серця та життєво важливих функцій до нормалізації стану. Рекомендовано пероральне застосування активованого вугілля або промивання шлунка впродовж 1 години після застосування потенційно токсичної дози препарату. Якщо ібупрофен вже всмоктався в організм, можна вводити лужні речовини для пришвидшення виведення кислотного ібупрофену із сечею. При частих або тривалих судомах слід застосовувати діазепам або лоразепам внутрішньовенно. Для лікування загострення бронхіальної астми слід застосовувати бронхолітичні засоби.
Специфічного антидоту не існує.
Побічні реакції.
Перелік побічних реакцій, що спостерігалися після лікування ібупрофеном, включає всі побічні ефекти, про які стало відомо під час короткотривалого застосування, а також ті, що спостерігалися у разі довготривалої терапії високими дозами у пацієнтів із ревматизмом. Зазначені частоти, навіть для дуже рідкісних повідомлень, стосуються короткотривалого застосування добових доз ібупрофену до 1200 мг у пероральній лікарській формі та до 1800 мг для супозиторіїв.
Розвиток побічних реакцій після вживання ібупрофену переважно залежить від дози та індивідуальних особливостей організму.
Побічні реакції, що спостерігаються найчастіше, пов'язані зі шлунково-кишковим трактом. Можуть виникати пептичні виразки, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді з летальним наслідком, особливо у людей літнього віку. Під час застосування лікарського засобу було зареєстровано нудоту, блювання, діарею, метеоризм, запор, диспепсію, біль у животі, мелену, блювання з кров'ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хворобу Крона. Рідше спостерігається поява гастриту. Ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі в основному залежить від дози та тривалості лікування. Зафіксовано повідомлення про набряк, артеріальну гіпертензію та серцеву недостатність.
Клінічні дослідження показують, що застосування ібупрофену, особливо у високій дозі (2400 мг на добу), дещо збільшує ризик артеріальних тромботичних явищ (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).
Були зареєстровані реакції гіперчутливості, які можуть проявлятися як неспецифічні алергічні реакції та анафілаксія; реактивність дихальних шляхів, такі як астма, загострення астми, бронхоспазм, задишка; різні шкірні реакції, такі як свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, рідше - ексфоліативні і бульозні дерматози (включаючи епідермальний некроліз і мультиформну еритему).
Пацієнт повинен негайно припинити прийом лікарського засобу у разі виникнення будь-якого з вищезазначених проявів і повідомити про це лікаря.
Побічні реакції, що виникали при застосуванні ібупрофену, класифіковані за системами органів та частотою їх прояву: дуже часто ( > 1/10), часто ( > 1/100 - <1/10), нечасто ( > 1/1000 - <1/100), рідко ( > 1/10000 - <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не підлягає оцінці з огляду на обмеженість наявних даних). У межах кожної групи частоти побічні реакції наводяться у порядку зниження ступеня тяжкості.
Інфекційні та паразитарні захворювання.
Дуже рідко - загострення запалення, пов'язаного з інфекцією (наприклад, розвиток некротизуючого фасциїту), що може співпадати із застосуванням НПЗЗ. У разі виникнення або погіршення ознак інфекції під час застосування препарату пацієнту рекомендується негайно звернутися до лікаря. Необхідно діагностувати, чи є показання до антиінфекційної/антибактеріальної терапії.
При застосуванні ібупрофену спостерігалися симптоми асептичного менінгіту з ригідністю потиличних м'язів, головним болем, нудотою, блюванням, лихоманкою або затьмаренням свідомості у пацієнтів з існуючими аутоімунними захворюваннями, такими як системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини.
З боку системи крові та лімфатичної системи. Дуже рідко - порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими ознаками є пропасниця, біль у горлі, поверхневі виразки в ротовій порожнині, грипоподібні симптоми, тяжка форма виснаження, нез'ясована кровотеча та синці. У такому разі пацієнту треба порадити припинити застосування лікарського засобу, щоб уникнути будь-якого самолікування аналгетиками або жарознижувальними засобами. Також слід звернутися до лікаря.
Під час тривалої терапії необхідно регулярно перевіряти показники крові.
З боку імунної системи. Нечасто - реакції гіперчутливості, що включають кропив'янку та свербіж, також нападу астми. Дуже рідко - тяжкі реакції гіперчутливості, симптоми яких можуть включати набряк обличчя, язика та гортані, задишку, тахікардію, артеріальну гіпотензію (анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк або тяжкий шок); загострення астми, бронхоспазм.
Психічні розлади. Дуже рідко - психотичні реакції, депресія.
З боку нервової системи. Нечасто - головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, дратівливість або втома.
З боку органів зору. Нечасто - порушення зору.
З боку органів слуху та рівноваги. Рідко - дзвін у вухах, зниження слуху.
З боку серцевої системи. Дуже рідко - відчуття серцебиття, серцева недостатність та інфаркт міокарда.
З боку судинної системи. Дуже рідко - артеріальна гіпертензія, васкуліт. Частота невідома - набряк .
З боку травного тракту. Часто - диспепсія, печія, біль у животі, нудота, блювання, метеоризм, діарея, запор. Незначна втрата крові зі шлунково-кишкового тракту, що може спричинити анемію у виняткових випадках. Нечасто - виразкова хвороба, перфорації або шлунково-кишкові кровотечі, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона, гастрит. Дуже рідко - езофагіт, панкреатит, формування кишкових діафрагмоподібних стриктур.
Пацієнту необхідно терміново відмінити препарат і звернутися до лікаря у разі виникнення болю у верхній частині живота або мелени чи блювання з кров'ю.
З боку печінки. Дуже рідко - порушення функції печінки, пошкодження печінки, особливо у разі тривалої терапії, печінкова недостатність, гострий гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини. Нечасто - різні висипання на шкірі. Дуже рідко - тяжкі форми шкірних реакцій, такі як бульозні реакції, включно із синдромом Стівенса–Джонсона та токсичним епідермальним некролізом (синдром Лайєлла), алопеція.
У деяких випадках вітряна віспа може бути джерелом серйозних інфекційних ускладнень шкіри та м'яких тканин. Частота невідома - висипання, що супроводжуються еозинофілією та системними проявами (DRESS-синдром), гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
З боку нирок та сечовидільної системи. Рідко - гостре порушення функції нирок (папілонекроз) та підвищена концентрація сечової кислоти в крові. Підвищена концентрація сечовини в крові.
Дуже рідко - набряк, особливо у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або нирковою недостатністю, нефротичним синдромом, інтерстиційним нефритом, що може супроводжуватися гострою нирковою недостатністю. Тому слід регулярно перевіряти функцію нирок.
Лабораторні дослідження. Рідко - зниження рівня гемоглобіну.
Термін придатності.
3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 капсул м'яких у блістері; по 1 або 2 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску.
Без рецепта.
Виробник.
Джелтек Прайвет Лімітед.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Дільниця № 24, 26/3, 27/2, Ядаванахаллі Аттібеле, Бангалор-Хосур Роуд Бангалор Карнатака 562 107, Індія.
Заявник.
Дельта Медікел Промоушнз АГ.
Місцезнаходження заявника.
Отенбахгассе 26, Цюрих СН-8001, Швейцарія
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа