Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар

Назад к списку

АРБИТЕЛЬ табл. 40мг №28

Код товара: 778851

Производитель: Micro Labs (Индия)

1 800,00 RUB

нет в наличии

Сообщить когда товар появиться в наличии

Задать вопрос по этому продукту

Написать жалобу

поиск медикаментов, лекарства, таблеток

Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Арбитр

Арбитрел

Место хранения:

Активное вещество: Тельмисартан;

1 таблетка содержит 20 мг или 40 мг, или 80 мг талмисартана;

Вспомогательные вспомогательные: маннит (E 421), Meglumin, гидроксид натрия, K-30), перекрестный отчет (тип a), стеарат магния.

Лекарственная форма. Таблетки

Основные физико-химические свойства:

Таблетки 20 мг : белые или почти белые круглые таблетки без оболочки, приблизительно 7,0 мм в диаметре, плоский, с формованным краем, гравировка «T» на одной стороне и «20» с другой;

Таблетки 40 мг : белые или почти белые диоксид овальные таблетки без оболочки, 12,0 мм × 6,0 мм, с гравировкой «T40» на одной стороне и гладкие с другой;

Таблетки для 80 мг : белые или почти белые таблетки, похожи на диоксид капсул без оболочки, 16,0 мм × 8,0 мм, с гравировкой «T80» на одной стороне и гладкие с другой.

Фармакотерапевтическая группа. Простые препараты антагонистов ангиотензина II.

ATH C09C A07.

Фармакологические свойства.

Фармакодинамика.

Механизм действия.

Telmicathan - это определенный и эффективный антагонист рецепторов Angiotensin II (тип ₁ ) для перорального введения. Telmicathan с очень высокой аффинностью заменяет ангиотензин II в местах его связывания с различными при ₁ рецепторами, ответственными за активность ангиотензина II. Telmicartan не проявляет никакого частичного эффекта агониста на ₁ -рецептор.

Telmicathan Sextive связывается с ₁ рецептором. Связывание - это долгосрочный. Тельмикатан не имеет сродства с другими рецепторами, в том числе в ₂ и других, менее изученных на рецепторах.

Функциональная роль этих рецепторов не определяется, а также влияние их возможной стимуляции ангиотензина II, уровни которых увеличиваются талмисартом. Telmicathan снижает уровни альдостерона в плазме крови. Telmicartan не уменьшает уровень Renin в плазме крови и не блокирует ионные каналы. Telmicartan не ингибирует ангиотензинский конвертер фермент (кининаза II), который также разлагает брадикинин. Следовательно, не следует ожидать, что не следует потенциальные побочные эффекты брадикининсуко.

У человека Telmicatran в дозе 80 мг почти полностью ингибировал увеличение артериального давления, вызванного ангиотензином II. Эффект блокировки хранится в течение 24 часов и остается осязаемым до 48 часов.

Фармакокинетика.

Поглощение. Абсорбция Telmicartan является быстрым, хотя адсорбированные величины варьируются. Средняя абсолютная биодоступность Telmicartan составляет приблизительно 50%. При применении препарата едой область под кривой «концентрация / время» (AUC) для вольмикартана снижается с примерно 6% (40 мг) до 19% (160 мг). Через 3 часа после принятия концентрации в плазме крови становится такой же, как при использовании талмисартана без еды.

Линейность / нелинейность. Считается, что небольшое снижение AUC не уменьшает терапевтическую эффективность препарата. Нет линейной связи между дозой и уровнем плазмы крови. С _{максимальной} и меньшей степенью AUCS непропорционально увеличиваются с дозами, которые превышают 40 мг.

Распределение. Telmicartan в значительной степени связывается с белками в плазме крови (> 99,5%), главным образом с альбуминами и кислым гликопротеином Alpha-1. Среднее мнимое объем распределения (V _DSS ) в состоянии равновесия составляет приблизительно 500 литров.

Метаболизм. Telmicartan метаболизируется с помощью сопряжения с глюкуронидом первичного вещества. Фармакологическая активность конъюгата не установлена.

Разведение. Telmicartan характеризуется Biexponent Pharmacokinetic Curve с терминалом Half-Life> 20 часов. Максимальная концентрация плазмы ( _MAX ) и меньшая степень AUC увеличивается непропорционально дозы. Нет данных о клинически значимой кумуляции Telmicartan при применении в рекомендуемых дозах. Концентрации в плазме крови были выше у женщин, чем мужчин, без подходящего влияния на эффективность.

После перорального введения Telmicathan почти полностью выводится с фекалиями, главным образом в виде неизменного соединения. Совокупная почечная экскреция составляет <1% от дозы.

Общий объем плазменной очистки (SL _TOT ) высока (приблизительно 1000 мл / мин), по сравнению с печени печеночной крови (около 1500 мл / мин).

Специальные категории пациентов.

Дети. Фармакокинетика двух доз Telemisartan оценивали как вторичную цель для пациентов с гипертензией от 6 до 18 лет после принятия талмисартана в дозе 1 мг / кг или 2 мг / кг в течение 4 недель лечения. Фармакокинетические цели включали определение уровней Telmisartan в стабильном состоянии у детей и подростков и изучение визуальных расхождений. Хотя исследование было ламинировано для надежной оценки фармакокинетики у детей в возрасте до 12 лет, результаты в целом соответствуют данным, полученным для взрослых, и подтверждают нелинейность Telmisartan, в частности, для C _Max .

Секс. Разница в концентрациях плазмы крови C _Max и AUC наблюдалось соответственно, примерно в 3 и в 2 раза выше женщин, чем мужчин.

Пациенты пожилых людей. Фармакокинетика Telmicartan не отличается от пожилых пациентов и в возрасте до 65 лет.

Пациенты с нарушенной функцией почек. У пациентов с легкими, умеренными и тяжелыми почечными функциями было удвоение концентрации в плазме крови. Однако пациенты с почечной недостаточностью, проходящие по диализу, существует низкая концентрация в плазме крови. Telmicathan имеет высокую аффинность с белками в плазме у субъектов с почечной недостаточностью и не может быть получена через диализу. День-жизнь не меняется у пациентов с нарушением функции почек.

Пациенты с расстройствами функции печени. Фармакокинетические исследования у пациентов с расстройствами печени выявили увеличение абсолютной биодоступности до 100%. У пациентов с печеночной недостаточностью, период полураспада не меняется.

Клинические характеристики.

Индикация.

Гипертония.

Лечение существенной гипертонии у взрослых.

Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний.

Сокращение заболеваемости сердечно-сосудистым заболеванием у пациентов с:

- выраженные проявления атеротрофоботических сердечно-сосудистых заболеваний (ишемические сердечные заболевания, инсульт или периферическое артериальное заболевание в истории);

- диабет II типа с диагностированным поражением целевых органов.

Противопоказание.

- повышенная чувствительность к компонентам препарата;

- Планирование беременности или беременности (см. Разделы «Особенности применения», приложение во время беременности или грудного вскармливания »);

- обструктивные желчные нарушения;

- тяжелые функции печени;

- детский возраст (до 18 лет);

- одновременное использование талмисартастана и алискиранасодержащих продуктов с пациентами с диабетом или расстройствами функции почек (GSK <60 мл / мин / 1,73 м ² ) (см. Разделы «Фармакологические свойства» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия ").

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Дигоксин

При одновременном использовании талмисартана и дигоксина средний рост пиковых концентраций дигоксина в плазме крови (на 49%) и минимальные концентрации (на 20%) наблюдались. В начале приема, в случае регулировки дозы и прекратите прием талмисартана, мониторинг уровней дипоксинов, чтобы поддерживать их в терапевтическом диапазоне.

Как и в случае других препаратов, которые подавляют систему Renin-Angiotensin-Aldosterone (Raas), Telmisartan может вызвать гиперкалемию (см. Раздел «Особенности применения»). Риск может увеличиться в случае лечения комбинацией талмиссартана с другими средствами, которые также могут вызвать гиперкалемию (заменители калия, содержащие калия, диуретики калия, антагонисты рецептора ACE, антагонисты рецептора ангиотензина II, нестероидные противовоспалительные препараты (NSAID) , в том числе селективные ингибиторы COX-2, включая селективные ингибиторы гепарина Cox-2, иммунодепрессанты (циклоспорин или тракторум) и триметоприма).

Случаи гиперкалиемии зависят от его факторов риска, связанных с ним. Риск увеличивается в случае вышеперечисленных терапевтических комбинаций. Особенно высоким является риск применения сочетания с диуретиками сохранения калия и в сочетании с заменителями соли, содержащим калий. Например, комбинация с ингибиторами ACE или NSAIDS менее рискованными, при условии, что именно соответствует оговоркам при применении.

Сопущенное использование не рекомендуется .

Сохранение калия диуретики или калийные добавки.

Антагонисты рецепторов Angiotensin II, такие как Тельмисартан, уменьшают потери калия, вызванные диуретиками. Сохранение калия диуретики, например, спиронолактон, эплеренон, триаммерен или амилорид, пищевые добавки, которые содержат калий или заменители калия, могут привести к значительному увеличению концентрации калия в сыворотке. Если сопутствующее использование показано через документированную гипокалиемию, они должны использоваться с осторожностью и часто контролировать уровни калия в сыворотке.

Литий.

При одновременном использовании лития с ингибиторами ACE и антагонистами рецепторов ангиотензина II, в том числе Тельмисартан, произошло обратимое увеличение концентрации лития в проявлениях сыворотки и токсичности. Если применение этой комбинации необходимо, рекомендуется тщательный контроль уровня лития в сыворотке.

Сопущенное использование требует осторожности .

Нестероидные противовоспалительные препараты.

НПВП (ацетилсалициловая кислота в противовоспалительных дозах, ингибиторах Cox-2 и не избирательные НПВП) может снизить антигипертензивные эффекты антагонистов рецепторов ангиотензина II.

У некоторых пациентов с нарушением функции почек (например, у пациентов с обезвоживанием или пожилыми пациентами с почечной функцией) комбинированные антагонисты рецепторов ангиотензин II рецепторов и подавляющей циклооксигеназы могут привести к дальнейшему ухудшению функции почек, в том числе возможной вырожденной почечной недостаточности обычно обратимый. Следовательно, такая комбинация должна использоваться с осторожностью, особенно пациентами пожилых людей. Пациентам следует получить адекватное количество жидкости и рассмотреть возможность контролировать функцию почек после начала одновременного лечения и периодически после его завершения.

В ходе одного исследования было обнаружено, что одновременное использование талмисартана и Рамиприла привело к увеличению AUC _0-24 и C _Max в 2,5 раза для Ramipril и RamiPrilate. Клиническое значение этого явления неизвестно.

Диуретики (тиазид или петлевые диуретики).

Предварительное лечение с высокими дозами таких диуретиков, как фуросемид (ветвистый мочегонник) и гидрохлоротиазид (диуретик тиазида) может привести к обезвоживанию и риску развития артериальной гипотензии в начале лечения талмиссартана.

Следует учитывать при одновременном использовании .

Другие антигипертензивные агенты.

Способность Талмисартана снизить артериальное давление можно увеличить с сопутствующим использованием других антигипертензивных агентов.

Клинические данные показали, что блокада двойного Рааса путем сочетания блокаторов ACE, ангиотензин II и блокаторов алискирена связано с более высокой частотой таких побочных эффектов в качестве артериальной гипотензии, гиперкалемии и снижением функции почек (включая острая почечная недостаточность) по сравнению с Использование одного актерского агента RaAS (см. Разделы «Фармакологические свойства», «Противопоказания» и «Особенности применения»).

Учитывая фармакологические свойства Baclofen и Amifostin, можно ожидать, что эти препараты могут усилить антигипертензивный агент всех антигипертензивных агентов, в том числе Telmisartan. Кроме того, ортостатическая гипотензия может ухудшаться в результате употребления алкоголя, использование барбитуратов, лекарств и антидепрессантов.

Кортикостероиды (системное приложение).

Сокращение антигипертензивного эффекта.

Особенности приложения.

Беременность. Во время беременности невозможно начать лечение антагонистов рецепторов ангиотензина II. Если постоянная терапия антагонистов рецептора ангиотензина не считается чрезвычайно необходимой для пациента с беременностью, он должен перейти на альтернативную антигипертензивную терапию, имеющую установленный профиль безопасности при использовании во время беременности. В установленном лечении беременности антагонистами рецептора ангиотензина II срочно останавливается и, при необходимости, начать альтернативное лечение (см. Разделы «Противопоказания» и «Применение во время беременности или грудного вскармливания»).

Печеночная недостаточность. Арбитр не может быть назначен пациентам с холестазом, обструктивными заболеваниями желчных протоков и тяжелой печеночной недостаточности (см. Раздел «Противопоказания»), поскольку Telmisartan в первую очередь выводится в основном с помощью желчи. Пациенты с этими заболеваниями уменьшают очистку печени Талмисартана.

Препарат следует использовать с осторожными пациентами с печеночной недостаточностью света и умеренной степени.

Оповещенная гипертония. Существует повышенный риск серьезной артериальной гипотензии и почечной недостаточности у пациентов с двусторонним стенозом почечной артерии или стеноз почек или почечной артерии одной функционирующей почки при лечении препаратов, которые влияют на раса.

Почечная недостаточность и трансплантация почек. При нанесении препарата, пациенты арбитра с расстройствами функции почек рекомендуются периодически контролировать уровни калия и креатинина в сыворотке. Нет опыта использования Telmisartan пациентами с недавней трансплантацией почки.

Уменьшение объема внутрисосудистой жидкости. Симптоматическая гипотензия, особенно после первой дозы арбитра, может возникать у пациентов с уменьшенным уровнем внутрисосудистого объема и / или натрия, что возникло в результате интенсивной моторетической терапии, диеты с ограничением соли или в случае диареи и рвоты. Отказ Такие состояния должны быть скорректированы перед приемом препарата, а именно: до лечения препаратом необходимо нормализовать уровень натрия и / или объема внутрисосудистой жидкости.

Двойной раса блокады.

Есть доказательства того, что сопровождающее применение ингибиторов ACE, блокаторы рецепторов ангиотензина II или алискирена увеличивают риск гипотензии, гиперкалия и снижения функции почек (включая острую почечную недостаточность).

Следовательно, двойная блокада путем комбинированного применения ингибиторов ACE, блокаторы рецептора ангиотензина II или алискиренов не рекомендуются (см. Разделы «Фармакологические свойства» и «взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействия»).

Если двойная блокада считается абсолютно необходимой, оно должно происходить только под наблюдением специалиста и подлежит постоянному тщательному мониторингу функции почек, электролитов и артериального давления.

Ингибиторы ACE и блокаторы рецепторов ангиотензина II не должны использоваться одновременно пациентам с диабетической нефропатией.

Другие государства, которые требуют стимуляции Рааса.

У пациентов, функция сосудистого тона и почек зависит главным образом на активности РААС (например, у пациентов с тяжелой застойной сердечной недостаточностью или тяжелыми заболеваниями почек, включая стеноз почек), принимая осадки с другими препаратами, которые влияют на раки, могут, потому что острая гипотензия, гиперазотемия, Олигурия и иногда острая почечная недостаточность (см. Раздел «Побочные реакции»).

Первичный альдостеронизм. Как правило, пациенты с первичным альдостеронизмом не реагируют на антигипертензивные препараты, действующие блокадой ренин-ангиотензиновой системы (расы). Следовательно, использование Telmicartan с этими пациентами не рекомендуется.

Аортальный и митральный стеноз клапана, обструктивная гипертрофическая кардиомиопатия. Как и в случае назначения других вазодилататоров, необходимо предписывать осторожность пациентами с диагностированным аортером или митральным стенозом или обструктивной гипертрофической кардиомиопатией.

Пациенты диабетики, получавшие инсулин или антидиабетические препараты. Во время лечения Telmisartan у таких пациентов может развивать гипогликемию. У таких пациентов следует контролировать уровни глюкозы в крови, а также принять во внимание это при коррекции дозы инсулина или антидиабетических препаратов.

У пациентов с диабетом с сердечно-сосудистыми рисками (например, с сопутствующими коронарными артериями) риск развития инфаркта миокарда с фатальным последствием и внезапным сердечно-сосудистым летальным последствием может быть выше при лечении антигипертензивных препаратов, таких как антагонисты рецептора ангиотензина II. ингибиторы. У пациентов с диабетом ход сопутствующих заболеваний коронарных артерий может быть бессимптомным, и поэтому они могут быть не диагностированы. Перед назначением препарата, тщательно изучите пациентов с сахарным диабетом (например, тестирование стресса), чтобы обнаружить и лечить сопутствующие заболевания коронарных артерий).

Гиперкалиемия. Использование препаратов, влияющих на Рас, может вызвать гиперкалемию.

У пацієнтів літнього віку, пацієнтів з нирковою недостатністю, з цукровим діабетом, із супутніми захворюваннями та у пацієнтів, які одночасно отримують інші лікарські засоби, що можуть підвищувати рівень калію, гіперкаліємія може призвести до летального наслідку.

Перед розглядом питання про одночасне застосування лікарських засобів, які пригнічують РАС, необхідно зважити співвідношення користі та ризику.

Основні фактори ризику розвитку гіперкаліємії, які слід взяти до уваги:

- цукровий діабет, ниркова недостатність, вік понад 70 років;

- комбінована терапія з одним або кількома іншими препаратами, що впливають на РААС, та/або харчовими добавками, які містять калій.

До препаратів або терапевтичних груп лікарських засобів, які можуть спровокувати гіперкаліємію, належать замінники солі, що містять калій, калійзберігаючі діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, гепарин, імуносупресанти (циклоспорин або такролімус) та триметоприм;

- інтеркурентні прояви, особливо дегідратація, гостра серцева декомпенсація, метаболічний ацидоз, погіршення функції нирок, різке погіршення стану нирок (наприклад, інфекційні захворювання), клітинний лізис (наприклад, гостра ішемія кінцівок, рабдоміоліз, обширна травма).

Пацієнтам групи ризику необхідно проходити ретельний контроль концентрації калію у сироватці крові (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Етнічні відмінності. Як і всі інші антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, телмісартан є менш ефективним для зниження артеріального тиску у хворих негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Можливо, це пояснюється більшим поширенням низьких ренінових станів у пацієнтів негроїдної раси, які страждають на артеріальну гіпертензію.

Інші. Як і при застосуванні будь-яких інших антигіпертензивних засобів, надмірне зниження артеріального тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або ішемічною кардіопатією може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Лікарський засіб протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування препаратом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і, якщо необхідно, – замінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосування вагітним (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Немає відповідних даних про застосування телмісартану вагітним жінкам.

Епідеміологічне обґрунтування ризику тератогенності внаслідок застосування інгібіторів АПФ упродовж І триместру вагітності не було переконливим, проте не можна виключити невеликого підвищення ризику. Хоча немає контрольованих епідеміологічних даних щодо ризику тератогенності при застосуванні антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ, подібні ризики можуть існувати для цього класу лікарських засобів. При плануванні вагітності слід завчасно замінити препарат на інший антигіпертензивний засіб, який має встановлений профіль безпеки для застосування у період вагітності. При встановленні вагітності необхідно терміново припинити лікування антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ та у разі необхідності розпочати альтернативне лікування.

Як відомо, застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ протягом ІІ та ІІІ триместрів вагітності спричиняє фетотоксичність у людей (порушення функції нирок, олігогідрамніоз, затримка формування кісток черепа) і неонатальну токсичність (ниркова недостатність, гіпотонія, гіперкаліємія). Якщо застосування антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ почали з ІІ триместру вагітності, рекомедується провести ультразвукове обстеження функції нирок і кісток черепа плода. Стан немовлят, матері яких приймали антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ, необхідно ретельно контролювати на предмет артеріальної гіпотензії (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Період годування груддю.

У зв'язку з відсутністю інформації щодо застосування телмісартану у період годування груддю АРБИТЕЛЬ не рекомендований для застосування жінкам, які годують груддю. Перевага надається альтернативному лікуванню з краще вивченим профілем безпеки, особливо при годуванні груддю новонародженого або недоношеної дитини.

Фертильність .

У процесі доклінічних досліджень не виявлено впливу телмісартану на фертильність чоловіків та жінок.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

При керуванні автомобілем та іншими механічними пристроями необхідно брати до уваги можливість виникнення запаморочення або гіперсомнії при антигіпертензивній терапії, у тому числі препаратом АРБИТЕЛЬ.

Спосіб застосування та дози.

Лікування артеріальної гіпертензії .

Звичайна ефективна доза телмісартану становить 40 мг на добу. У деяких пацієнтів може бути достатньою добова доза телмісартану у 20 мг. У разі якщо артеріальний тиск не знижується до бажаного значення, дозу телміcартану можна підвищити до 80 мг 1 раз на добу. Альтернативно телміcартан можна призначати в комбінації з тіазидними діуретиками, такими як гідрохлоротіазид, які мають додатковий ефект щодо зниження артеріального тиску при застосуванні з телмісартаном. При вирішенні питання щодо підвищення дози слід мати на увазі, що максимальний гіпотензивний ефект досягається через 4–8 тижнів від початку лікування.

Профілактика серцево-судинних захворювань .

Рекомендована доза становить 80 мг 1 раз на добу. Ефективність телмісартану у дозах менше 80 мг при профілактиці серцево-судинних захворювань невідома.

Розпочинаючи лікування телмісартаном з метою зниження серцево-судинних захворювань, рекомендується проводити ретельний контроль артеріального тиску і у разі потреби коригувати дозу препаратів, які знижують артеріальний тиск.

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції нирок. Досвід лікування пацієнтів з нирковою недостатністю або пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, обмежений. Таким пацієнтам рекомендується починати лікування із найнижчої початкової дози телмісартану 20 мг (див. розділ «Особливості застосування»). Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості потреби в корекції дози немає.

Порушення функції печінки. АРБИТЕЛЬ протипоказаний пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки.

Для пацієнтів із легкими або помірними порушеннями функції печінки добова доза телмісартану не повинна перевищувати 40 мг 1 раз на добу (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна.

Спосіб застосування.

АРБИТЕЛЬ приймати 1 раз на добу перорально з достатньою кількістю рідини незалежно від вживання їжі.

Таблетки слід зберігати у запаяному блістері для захисту від вологи. Таблетки необхідно виймати з блістера безпосередньо перед застосуванням.

Діти.

Безпеку та ефективність телмісартану у дітей (віком до 18 років) не досліджували.

Передозування.

Інформація про передозування телмісартаном обмежена.

Симптоми. Найбільш вираженими симптомами передозування телмісартану були гіпотензія і тахікардія. Також повідомляли про брадикардію, запаморочення, підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові та гостру ниркову недостатність.

Терапія . Телміcартан не виводиться з організму щляхом гемодіалізу. Пацієнти повинні перебувати під пильним контролем і отримувати симптоматичну та підтримуючу терапію. Лікування залежить від часу, що минув після передозування, та тяжкості симптомів. Рекомендується викликати блювання та/або зробити промивання шлунка. При лікуванні передозування можна застосовувати активоване вугілля. Необхідно часто перевіряти рівень електролітів та креатиніну в сироватці крові. При виникненні артеріальної гіпотензії пацієнта слід покласти на спину та надати допомогу, спрямовану на швидке поповнення об'єму рідини та солі в організмі.

Побічні реакції.

Серйозні побічні явища, що включають анафілактичну реакцію та ангіоневротичний набряк, можливі у поодиноких випадках (від ≥ 1/10000 до <1/1000), а також спостерігалася гостра ниркова недостатність.

Загальна частота проявів побічних явищ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в ході контрольованих клінічних випробувань при прийомі телмісартану зазвичай співставлялася з прийомом плацебо (41,4 % порівняно з 43,9 %). Частота проявів побічних явищ не є дозозалежною та не має взаємозв'язку зі статтю, віком або расою пацієнтів. Дані щодо безпеки телмісартану при попередженні серцево-судинних захворювань були співвідносними з даними при лікуванні артеріальної гіпертензії.

Побічні ефекти викладені із зазначенням частоти з використанням таких позначень: дуже часто (³1/10); часто (від 1/100 до <1/10); нечасто (від 1/1000 до <1/100); рідко (від 1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000).

У кожній групі побічні ефекти зазначені у порядку зменшення ступеня проявів.

Інфекційні захворювання та інвазії:

нечасто – інфекційні захворювання сечовивідних шляхів, включаючи цистит; інфекції верхніх дихальних шляхів, включаючи фарингіт і синусит;

рідко – сепсис, у т.ч. з летальним наслідком ¹ .

З боку системи крові та лімфатичної системи:

нечасто – анемія;

рідко – еозинофілія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи:

рідко – анафілактична реакція, гіперчутливість.

З боку обміну речовин і харчування:

нечасто – гіперкаліємія;

рідко – гіпоглікемія (у хворих на діабет).

Психічні розлади:

нечасто – безсоння, депресія;

рідко – занепокоєність.

З боку нервової системи:

нечасто – синкопе;

рідко – сонливість.

З боку органів зору:

рідко – порушення зору.

З боку органів слуху, вестибулярного апарату:

нечасто – вертиго.

З боку серця :

нечасто – брадикардія;

рідко – тахікардія.

З боку судин :

нечасто – артеріальна гіпотензія ² , ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння:

нечасто – диспное, кашель;

дуже рідко – інтерстиціальна хвороба легень ⁴ .

З боку травного тракту:

нечасто – абдомінальний біль, діарея, диспепсія, метеоризм, блювання;

рідко – сухість у роті, дискомфорт у ділянці шлунка, дисгевзія.

Гепатобіліарні порушення:

рідко – порушення функції печінки/печінкові розлади ³ .

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

нечасто – свербіж, посилене потовиділення, висипання;

рідко – ангіоневротичний набряк (у т.ч. з летальним наслідком), екзема, еритема, кропив'янка, медикаментозний дерматит, токсичний дерматит.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини:

нечасто – біль у спині (наприклад ішіас), судоми м'язів, міалгія;

рідко – артралгія, біль у кінцівках, біль у сухожиллі (симптоми, подібні до тендиніту).

З боку сечовидільної системи:

нечасто – порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність.

Загальні порушення:

нечасто – біль у грудях, астенія (слабкість);

рідко – симптоми, подібні до грипу.

Лабораторні дані:

нечасто – підвищення креатиніну в крові;

рідко – зниження рівня гемоглобіну, підвищення сечової кислоти в крові, підвищення печінкових ферментів, підвищення рівня креатинфосфокінази у крові.

^{1, 2, 3, 4} – Див. розділ « Побічні реакції. Опис окремих побічних реакцій ».

Опис окремих побічних реакцій

Сепсис . У процесі дослідження PRoFESS серед пацієнтів, які приймали телмісартан, спостерігався вищий рівень випадків сепсису, ніж серед тих, хто отримував плацебо. Це може бути як випадковістю, так і ознакою процесу, суть якого наразі невідома.

Гіпотензія . Ця побічна реакція спостерігалася часто у пацієнтів з контрольованим артеріальним тиском, які застосовували телмісартан для зниження серцево-судинної захворюваності у якості додаткової терапії до стандартного лікування.

Порушення функції печінки/печінкові розлади . За постмаркетинговими даними більшість випадків порушень функції печінки/печінкові розлади спостерігались у пацієнтів японської національності. Пацієнти японської національності більш схильні до розвитку цих побічних реакцій.

Інтерстиціальна хвороба легень . Випадки інтерстиціальної хвороби легень спостерігалися тимчасово при застосуванні телмісартану за період постмаркетингових спостережень. Однак причинно-наслідковий зв'язок не був встановлений.

Т ермін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Лікарський засіб не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у захищеному від дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в коробці з картону.

По 7 таблеток у блістері; по 2 або 4 блістери в коробці з картону.

По 14 таблеток у блістері; по 1, 2, 4 або 7 блістерів в коробці з картону.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

МІКРО ЛАБС ЛІМІТЕД/MICRO LABS LIMITED.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Ділянка №. S.155 – S.159 та N1, Промислова зона Верна, Фаза ІІІ та Фаза IV, Верна Салкетт, In-403 722, Індія/PLOT NO. S.155 TO S.159 & N1 VERNA INDUSTRIAL ESTATE, PHASE III & PHASE IV, VERNA SALCETTE, IN-403 722, India.

ТЕЛМИСАРТАН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.

В аптеке бывают лекарства-аналоги.

Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.

Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.

Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.

Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.

Список отзывов пуст

Добавить отзыв

Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа