Личный кабинет
АЗАЛЕПТОЛ табл. 100 мг блистер №50
rx
Код товара: 94544
Производитель: Технолог (Украина, Умань)
1 400,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Для медицинского использования лекарственного средства
Азалептол
(Азалептол)
Место хранения:
Активное вещество: клазапин;
1 таблетка клазапин содержит 25 мг или 100 мг;
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, стеарат магния, картофельный крахмал, кукурузный крахмал, повидон 25.
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 25 мг - таблетки слоистые круговые, плоские верхние и нижние поверхности, кромки скошен, светло-желтый или светло-желтый с зеленоватым оттенком. Мрамор разрешен на поверхности таблетки. На разбивке в увеличительное стекло есть относительно однородная структура.
Таблетки 100 мг - таблетки слоистые круглые, плоские верхние и нижние поверхности, кромки скошенные, забитые, легкие желтые или светлые желтые с зеленоватым оттенком. Мрамор разрешен на поверхности таблетки. На разбивке в увеличительное стекло есть относительно однородная структура.
Фармакотерапевтическая группа. Антипсихотические препараты. Код ATC N05A N02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Азалептол - это антипсихотический агент, отличный от классических антипсихотиков.
Фармакологические эксперименты показали, что CloSapine индуцирует никаких каталепсий и не ингибирует стереотипы, вызванные введением апоморфина или амфетамина. Препарат имеет только слабое блокирующее действие на дофамин D 1 -, 2 D -, d 3- и d 5 рецепторов, но показывает высокую эффективность в отношении рецептора D 4 и обладает антиапольфа-адренергическим, антихолинергическим, антигистаминным эффектом и ингибитами Активация реакции. Это также показывает свойства антысеротонинефични. Клинически азалептол демонстрирует быструю и отмеченную седацию и обладает сильным антипсихотическим действием, особенно у пациентов с шизофренией, устойчивым к лечению другими препаратами. В таких случаях азалептол эффективен против как продуктивных симптомов шизофрении и отрицательной. В первые 6 недель после лечения клинически значимое улучшение наблюдалось примерно в одной трети пациентов, а также с продолженной терапией до 12 месяцев - около 60% пациентов.
Также было отмечено улучшения в некоторых аспектах когнитивных дисфанкций.Повняно со стандартными нейролептиками при использовании клазапина значительно снизить риск самоубийства у пациентов с расстройствами шизофрении или шизофвационных расстройств. Суровые экстрапирамидальные реакции, такие как острая дистония, паркинсоподибни побочные эффекты и акатисия, являются редки. В отличие от стандартных нейролептиков, азалептол не увеличивается или вряд ли увеличивает уровни пролактина, что позволяет избежать побочных эффектов, таких как гинекомастия, аменореа, галакторея и импотенция.
Фармакокинетика.
Поглощение
Азалептоло поглощение после перорального введения составляет 90-95%. Ни скорость, ни степени поглощения не зависят от еды. На первый проход метаболизма азалептол испытывает умеренное; Абсолютная биодоступность 50-60%.
Распределение
В устойчивом состоянии на фоне двойного дозирования максимальные уровни крови достигаются через в среднем 2,1 часа (от 0,4 до 4,2 часа). Объем распределения составляет 1,6 л / кг. Клозапин связывание с плазменными белками составляет приблизительно 95%.
Биотрансформация / метаболизм
До вывода клазапина почти полностью биоотрицал. Фармакологическая активность является лишь одним из его основных метаболитов - десметил-клозапин. Его эффект напоминает действие клазапина, но гораздо менее выраженным и менее продолжительным.
Разведение
Снятие клазапина является двухфазным природой среды во время обвала 12 часов (6-26 часов). После одной дозы 75 мг среднего полураспада было 7,9 часа. Это значение увеличилось до 14,2 часа при достижении устойчивого состояния в результате ежедневных доз 75 мг в течение не менее 7 дней. Только небольшое количество неизменного препарата было обнаружено в моче и фекалиях. Приблизительно 50% дозы выводится в качестве метаболитов в моче и 30% - в фекалии.
Линейность / нелинейность
Было отмечено, что во время равновесного состояния с увеличением доз 37,5 мг до 75 мг и 150 мг два раза в день происходит линейное дозозависимое увеличение площади под кривой «Концентрация в плазме / время» (AUC), а также как увеличивая максимальную и минимальную концентрацию плазмы.
Фармакокинетика отдельных групп пациентов
Хотя никаких исследований фармакокинетики и бионтрасформации не нуждаются в особом уходе для использования препарата пациентам с обесценением печени, заболеваниями и почек желчного тракта. При тяжелом заболевании препарат противопоказан.
Клинические характеристики.
Индикация.
Устойчив к лечению шизофрении
Азалептол должен быть назначен только пациентам с шизофренией, устойчивыми или терпимыми к лечению стандартными нейролептиками, перечисленными ниже для определений.
Сопротивление стандартных нейролептиков - условие, когда предыдущее лечение со стандартными нейролептиками при соответствующей дозировке и в течение достаточного периода времени не привело к адекватному клиническому улучшению.
Стандарт непереносимости нейролептикива - это состояние, в котором существуют невосприимчивые серьезные неблагоприятные неврологические эффекты (экстрапирамидальные симптомы или торчащие дискинезии), которые делают невозможную эффективную нейролептическую терапию со стандартными нейролептиками.
Риск рецидива попыток самоубийства
Азалептол показал, что снижает долгосрочный риск рецидива суицидального поведения у пациентов с шизофренией или шизоаффективным расстройством, которые оцениваются на этот риск на основе их истории болезни и текущей клинической картины.
Психотические расстройства для лечения болезни Паркинсона
Азалептол указывает на лечение психотических расстройств, которые развиваются во время болезни Паркинсона, когда стандартная терапия оказалась неэффективной.
Неэффективность стандартной терапии определяется как отсутствие контроля психотических симптомов и / или улучшает внешний вид функционально неприемлемой тяжести моторных симптомов после принятия следующих мер:
- отмена антихолинергических препаратов, включая трициклические антидепрессанты;
- Попытка уменьшить дозу дофаминергических антипаркинсорских препаратов.
Противопоказание.
- Гиперчувствительность к клозапину или любую другую составляющую продукта;
- неспособность регулярно контролировать параметры крови пациента;
- токсичные или характерные идиосинкратические гранулоцитопения / агранулоцитоз в истории (за исключением гранулоцитопении или агранулоцитоза в результате химиотерапии перед претерпеванием);
- история агранулоцитоза, вызванная клозапином;
- дисфункция костного мозга;
- эпилепсия, который неконтролируемый;
- алкоголь или другие токсичные психозы, наркотики, преследование, кома;
- сосудистый коллапс и / или депрессия CNS любой причины;
- серьезные расстройства почек или сердца (например, миокардит);
- Острые заболевания печени, сопровождающиеся тошнотой, потерей аппетита или желтухи; Прогрессивное заболевание печени, печеночная недостаточность;
- паралитическая кишечная непроходимость;
- Азалептол не фиксируется одновременно с препаратами, которые известны, могут вызвать агранулоцитоз; Не следует использовать одновременно депо антипсихотики.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Противопоказанное одновременное применение
Наряду с азалептоломом не используются лекарства, которые показывают значительное ингибирующее влияние на функцию костного мозга. Не следует использовать одновременно с азалептоловым депо антипсихотическим долготягиванием (у которых есть миелосупрессивный потенциал), так как эти вещества нельзя легко удалить из организма при необходимости, например, в случае нейтропении.
В связи с возможным потенцированием седации азалептола при использовании препарата не следует пить алкоголь одновременно.
Меры предосторожности, включая дозу регулировки
Азалептол депрессийвни может привести к воздействию на лекарства от центральной нервной системы, антигистаминов и бензодиазепинов. Особый осторожность требуется, когда азалептол должен быть предписан в сочетании с бензодиазепинами или другими психотропными препаратами, поскольку в таких случаях повышенный риск распада сосудов, который редко может быть серьезным и приводит к остановке сердца или дыхания.
Из-за возможности аддитивных эффектов с чрезвычайной осторожностью необходимо использовать в сочетании препаратов, которые имеют антихолинергические, антигипертензивные эффекты или ингибируют дыхание.
Благодаря своим анти-альфа-адренергическим свойствам азалептол может ослабить прессущий эффект NorepineChrine или других препаратов с преобладающим альфа-адренергическим действием и устранение эффекта настраивания адреналина.
Сопутствующее использование веществ, известных для ингибирования активности определенных ферментов цитохрома P450, может увеличить уровни клозапина, а доза CloSapine может быть уменьшена, чтобы предотвратить побочные эффекты. Это наиболее важно на ингибиторах CYP 1A2, такого как кофеин (см. Ниже), а селективные ингибиторы обратного захвата серотонина, такие как флювоксамин. Некоторые из других ингибиторов захвата серотонина, такие как флуоксетин, пароксетин и сертралин, не являются ингибиторами CYP 2D6, и, как следствие, маловероятные фармакокинетические взаимодействия с клозапином вряд ли. Кроме того, фармакокинетические взаимодействия с ингибиторами CYP 3A4, такие как противогрибковые азолы, циметидин, эритромицин и ингибиторы протеазных ингибиторов. В качестве концентрации CloSapine в плазме увеличивается с использованием кофеина и уменьшается на 50% через 5 дней без использования кофеина, то, если вы измените сумму, которую вы пьете кофе каждый день, может возникнуть необходимость в изменениях в дозировке клозапина. В случае внезапной остановки курения концентрация клозапина в плазме могут увеличиться, что приводит к увеличению количества побочных эффектов.
Сообщалось, что случаи взаимодействия между Цыталопрамом и клазапином, что может увеличить риск нежелательных явлений, связанных с использованием клазапина. Природа этого взаимодействия не была полностью понята.
Сопущенное использование веществ, известных для индукции цитохрома активности фермента P450, может снизить уровни клазапина в плазме, что снижает эффективность препарата. Известно, что вещества, которые, как известно, вызывают цитохромную активность цитохрома P450 и взаимодействуют, что сообщалось с CloSapine, включают, например, карбамазепин (нельзя использовать одновременно с CloSapine из-за ее миелосупрессивного потенциала), фенитоином и рифампицином. Известны индукторы CYP1A2, такие как омепразол, могут привести к более низким уровням клазапина. Следует учитывать потенциал для снижения эффективности клозапина, якщехозастосовуватых в сочетании с этими веществами.
Развлекаться _
Сопутствующее использование литиевых препаратов или других веществ, влияющих на активность центральной нервной системы, может увеличить риск развития нейролептического злокачественного синдрома (CNS).
Зарегистрированные случаи серьезных атак, в том числе начало объемных судорог у пациентов без пациентов с эпилепсией, и выделенные случаи бред при одновременном использовании вальпроевой кислоты. Эти эффекты могут развиваться в результате фармакодинамического взаимодействия, механизм которого не был определен.
Следует уделять внимание пациентам, получающим сопутствующее средство с другими веществами, которые либо ингибиторы, либо индукторы цитохроменых ферментов P450. До сих пор клинически значимые взаимодействия наблюдались с трициклическими антидепрессантами, фенотиазинами и антиаритмиками типа 1С, что известно, что связывается с цитохромом P450 2D6.
Как и в случае с другими антипсихотиками, следует применять осторожность при намечении клозапина с препаратами, которые, как известно, увеличивают интервал QTC или приводят к развитию дисбаланса электролита.
Схема взаимодействия лекарств, которые считаются важным препаратом относительно азалептола, показаны в таблице 1. Этот список не является исчерпывающим.
Наиболее распространенные лекарственные взаимодействия с препаратом Азалептолом
Таблица 1
Подготовка | Взаимодействия | Комментарии |
Подготовка прют-ничуют-функциональные мозги кисты мозга (такие как карбамазепин, хлорамфеникол), буль фанамиды (например, котримоксазол), пиразолонские анализы (например, Fe Nilbutazon) пенисты-мины цитотоксические по-коду и т. Д. долго действующий | Взаимодействие приводит к повышению риска и / или тяжести от подавления костного мозга | Азалептол не должен использоваться одновременно с другими препаратами с известным потенциальным подавлением костного мозга |
Бензодиазепины | Сопутствующее использование может увеличить риск сосудистой кооперации, который может привести к сердечному и / или дыханию | Хотя это взаимодействие происходит в редких случаях, рекомендуется покрасить осторожность при использовании этих препаратов вместе. Респираторная депрессия и обрушение, скорее всего, произойдет в начале использования этой комбинации или при добавлении азалептола к установленному режиму использования бензодиазепинов |
Антихолинергические препараты | Азалептол потенцирует действие этих препаратов через аддитивную антихолинергическую активность | Необходимо следить за пациентами для развития антихолинергических побочных эффектов, таких как запоры, особенно при использовании для контроля гиперсмерства |
Антигипертензивные препараты | Azaleptol может потенцировать гипотензивные эффекты этих препаратов из-за его симпатомиметических антагонистических эффектов | Рекомендуется соблюдать гвардейцев-несс, если застосовучаазалептол одновременно с антигипертензивной PO-Oakra. Пациенты должны быть предупреждены о риске гипотензии, особенно во время начальной выбора дозы |
Алкоголь, ингибиторы Мао, наркотики, которые ингибируют функцию центральной нервной системы, включая наркотики и бензодиазепины | Укрепление влияния на центральную нервную систему. Аддитивная толкает ваши функции CNS CHENIE CNS и злоупотребления Kohnity-Vnoyi и функциями двигателя при использовании в Com-Binatsiyi с запатентованным нами | Рекомендуется соблюдать гвардейцев-несс, если азалептользастосовуваются вместе с другими активными репоинами, которые влияют на функцию CNS. Необходимо консультировать пациентов о возможной разработке аддитивных седативных эффектов и предупредить их не для автомобилей и не работать с механизмами |
Вещества с высокой степенью белков связи (например, варфарин или сокровище дигоксина) | Azaleptol Can-Eat будет призывать к увеличению концентрации этих веществ в плазме крови из-за смещения от их мест, связывающихся с плазменными белками. | Пациенты должны контролироваться по возникновению побочных эффектов, связанных с использованием этих веществ, и дозы веществ, которые связываются с белками, должны настроить при необходимости |
Фенитоин | Добавление к фенитоинской схеме учителя-арата азалептола может снизить концентрации клазапина в плазме | Если необходимо применение фенитоина, пациент должен быть тщательно контролироваться на ухудшение или рецидиве психотических симптомов |
Препараты лития. | Сопущенное использование может увеличить риск невролептического злокачественного синдрома (CNS) | Необходимо следить за пациентами для развития признаков и симптомов ЦНС |
Вещества, индуцированные курортом CYP1A2 (например, омепразол) | Сопутствующее использование может уменьшить уровень клозапина | Следует учитывать потенциал для снижения эффективности CloSapine |
Вещества, которые ингибируют CYP1A2 (naprykladfluvoksa-min, кофеин, tsypro-floksatsyn) | Сопущенное использование может увеличить уровни CloSapine | Это должно учитывать потенциал для увеличения нежелательных эффектов. Следует также быть осторожным при остановке сопутствующего использования лекарств, которые ингибируют CYP1A2, так как это уменьшит уровни CloSapine |
Особенности приложения.
Развитие приложений Azaleptolu может вызвать агранулоцитоз. Частота агранулоцитоза и уровень смертности пациентов, которые развивают агранулоцитоз, значительно снизились с момента введения мониторинга количеством лейкоцитов и абсолютным количеством нейтрофилов. Следовательно, незначительные меры предосторожности являются обязательными и должны проводиться в соответствии с официальными рекомендациями.
Из-за рисков, связанных с использованием препарата Азалептола, его цель возможна, если:
• PatsiyentyNa первичный уровень имеет обычные результаты теста по количеству лейкоцитов (общий номер лейкоцитов ≥ 3500 / мм3 (3,5 x 10 9 / л) и абсолютный счетчик нейтрофилов (DCA) ≥2000 / мм 3 (2,0 х 10 сентября / л. ))
• Пациенты, рассчитанные на сумму общего количества лейкоцитов и абсолютное количество нейтрофилов (DCA), могут проводиться еженедельно в течение первых 18 недель лечения и, по крайней мере, каждые 4 недели после этого. Моніторинг повинен тривати протягом усього лікування і 4 тижні після повного припинення лікування препаратом Азалептол.
Перед початком лікування клозапіном пацієнту слід зробити аналіз крові та зібрати анамнез і провести фізикальний огляд. Пацієнтів з наявністю в анамнезі серцевих захворювань або результатів, що вказують на відхилення у серцево-судинній системі під час медичного обстеження, потрібно направляти до спеціаліста з метою проведення інших досліджень, які повинні включати проведення ЕКГ; пацієнт може отримувати лікування лише тоді, коли очікувана користь від лікування очевидно перевищуватиме ризики. Лікарповинен розглянути необхідність проведення ЕКГ до початку лікування.
Лікарі, які призначають цей препарат, повинні повністю дотримуватися необхідних заходів безпеки.
До початку лікування лікарі повинні бути впевнені у міру своєї обізнаності у тому, що у пацієнта раніше не спостерігалися небажані гематологічні реакції в результаті застосування клозапіну, що призводили до необхідності припинення прийому препарату. Рецепт на препарат не повинен видаватися на термін, довший, ніж інтервал між двома аналізами крові.
У будь-який час при лікуванні Азалептолом негайне припинення застосування препаратує обов'язковим, якщо кількість лейкоцитів є меншою, ніж 3000/мм 3 (3,0 x 10 9 /л), або АКН менша, ніж 1500/мм 3 (1,5 x 10 9 /л). Пацієнтам, яким застосування препарату Азалептол було припинено у зв'язку зі зниженням кількості лейкоцитів або АКН, не слід повторно призначати цей препарат.
Під час проведення кожної консультації пацієнту, який отримує Азалептол, потрібно нагадувати про необхідність негайно зв'язатися з лікарем у разі, якщо у пацієнта починає розвиватися будь-яке інфекційне захворювання. Особливу увагу необхідно приділити скаргам, що стосуються грипоподібного стану, таким як підвищення температури тіла або біль у горлі, а також іншим ознакам інфекції, які можуть свідчити про розвиток нейтропенії. Пацієнти та особи, які доглядають за ними, повинні бути проінформовані, що у разі появи будь-якого з цих симптомів пацієнтам необхідно негайно провести аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули. Лікарям, які призначають цей препарат, рекомендується вести облік усіх результатів аналізів крові пацієнта та вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадковому повторному призначенню препарату таким пацієнтам у майбутньому.
Пацієнтам, які мають в анамнезі первинні порушення з боку кісткового мозку, препарат слід призначати лише тоді, коли очікуваний ефект від лікування перевищує ризик. Такі пацієнти перед початком лікування препаратом Азалептол повинні пройти обстеження у гематолога.
Пацієнтам з низькою кількістю лейкоцитів внаслідок доброякісної етнічної нейтропенії слід приділяти особливу увагу, а лікування препаратом Азалептол можна розпочати лише після отримання згоди гематолога.
Моніторинг кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів
За 10 днів до початку лікування Азалептолом необхідно підрахувати кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу, щоб впевнитися в тому, що препарат будуть отримувати тільки пацієнти з нормальними показниками кількості лейкоцитів (≥ 3,5 х 10 9 /л [3500/мм 3 ] і абсолютної кількості нейтрофілів (≥ 2,0 х 10 9 /л [2000/мм 3 ]). Кількість лейкоцитів і, якщо можливо, абсолютну кількість нейтрофілів потрібно контролювати щотижня протягом перших 18 тижнів, у подальшому – не менше одного разу на місяць протягом усього періоду лікування. Моніторинг повинен тривати протягом усього періоду лікування і чотири тижні після повного припинення застосування препарату Азалептол або до відновлення гематологічних показників.
Зниження кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів
Якщо під час лікування Азалептолом кількість лейкоцитів знижується до 3,5 х 10 9 /л (3500/мм 3 ) та 3,0 х 10 9 /л (3000/мм 3 ) або абсолютна кількість нейтрофілів знижується до 2,0 х 10 9 /л (2000/мм 3 ) та 1,5 х 10 9 /л (1500/мм 3 ), аналізи гематологічних показників потрібно проводити щонайменше 2 рази на тиждень, поки показники кількості лейкоцитів та АКН пацієнта не стабілізуються до діапазону значень відповідно 3000-3500/мм 3 (3,0-3,5 x 10 9 /л) та 1500-2000/мм 3 (1,5-2,0x10 9 /л) або вище.
Під час лікування препаратом Азалептол негайне припинення лікування є обов'язковим, якщо кількість лейкоцитів є менша 3000/мм 3 (3,0 x 10 9 /л), або АКН менша 1500/мм 3 (1,5 x 10 9 /л). Надалі кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу крові слід підрахувати щодня, а пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом щодо розвитку грипоподібних симптомів або інших симптомів, що вказують на наявність інфекції. Рекомендується підтвердити значення гематологічних показників шляхом виконання двох аналізів крові протягом двох послідовних днів, проте застосування препарату Азалептол слід припинити після проведення першого аналізу крові.
Після припинення застосування препарату Азалептол аналіз гематологічних показників потрібнопроводити до їх відновлення.
Таблиця 2
Кількість клітин крові | Дії, які необхідно виконати | |
лейкоцити/мм 3 (/л) | АКН/мм 3 (/л) | |
≥3500 (≥ 3,5 x 10 9 ) | ≥2000 (≥ 2,0 x 10 9 ) | Продовжити лікування препаратом Азалептол |
3000-3500 (3,0 x 10 9 - 3,5 x 10 9 ) | 1500-2000 (1,5 x 10 9 - 2,0 x 10 9 ) | Проводити аналіз крові двічі на тиждень до стабілізації або підви-щення гематологічних показників |
< 3000 (< 3,0 x 10 9 ) | < 1500 (< 1,5 x 10 9 ) | Негайно припинити лікування препаратом Азалептол; проводити аналіз крові щодня до повернення гематологічних показників до норми Повторно цей препарат пацієнту призначати не слід |
Якщо після відміни препарату Азалептол спостерігається подальше зниження кількості лейкоцитів до рівня нижче 2000/мм 3 (2,0 x 10 9 /л) або абсолютної кількості нейтрофілів нижче 1000/мм 3 (1,0 x 10 9 /л), лікування необхідно проводити під керівництвом досвідченого гематолога.
Переривання курсу терапії з причин, пов'язаних з гематологічними показниками
Пацієнтам, для застосування препарату Азалептол було припинено в результаті зниження кількості лейкоцитів або АКН (див. вище), не слід повторно призначати цей препарат.
Лікарям, які призначають Азалептол, рекомендується вести облік усіх результатів аналізів крові пацієнта та вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадковому повторному призначенню препарату таким пацієнтам у майбутньому.
Переривання курсу терапії з причин, не пов'язаних з гематологічними показниками
Тим пацієнтам, у яких терапія Азалептолом, що тривала понад 18 тижнів, була перервана більше ніж на 3 дні, але менше ніж на 4 тижні, показаний щотижневий контроль кількості лейкоцитів протягом додаткових 6 тижнів. За умови, що не відзначається відхилень показників від норми, подальший контроль можна здійснювати не частіше ніж один раз на 4 тижні. Якщо ж терапію Азалептолом було припинено на 4 тижні або більше, протягом наступних 18 тижнів лікування необхідний щотижневий контроль, а дозу препарату потрібно відтитрувати повторно.
Інші запобіжні заходи
Азалептол містить лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісними спадковими станами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.
У разі розвитку еозинофілії рекомендується припинення застосування препарату Азалептол, якщо кількість еозинофілів піднімається вище 3000/мм 3 (3,0 x 10 9 /л); повторно лікування можна розпочати лише після того, як кількість еозинофілів зменшиться до рівня нижче 1000/мм 3 (1,0 x 10 9 /л).
У разі розвитку тромбоцитопенії рекомендується припинення застосування препарату Азалептол, якщо кількість тромбоцитів нижче 50000/мм 3 (50 x 10 9 /л).
Під час проведення лікування препаратом Азалептол може розвинутися ортостатична гіпотензія з/безсинкопе. Колапс може бути тяжким та може супроводжуватися зупинкою серця та/або дихання. Такі реакції розвиваються,найімовірніше, при одночасному застосуванні бензодіазепіну або будь-якого іншого психотропного засобу та на початковому етапі титрування дози у зв'язку зі швидким підвищенням дози препарату; такі реакції спостерігалися навіть після застосування першої дози препарату. Отже, на початку лікування клозапіном необхідно проводити ретельне медичне спостереження за пацієнтами. Моніторинг артеріального тиску в положенні пацієнта лежачи та стоячи необхідно проводити протягом перших тижнів лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона.
Застосування клозапіну пов'язано з підвищеним ризиком розвитку міокардиту , особливо протягом перших двох місяців лікування, але не обмежуючись цим періодом; перикардит у/ перикардіального випоту та кардіоміопаті ї , які іноді можуть бути летальними. Розвиток міокардиту або кардіоміопатії слід підозрювати у пацієнтів, які відчувають постійну тахікардію у спокої, особливо в перші два місяці лікування, та/або прискорене серцебиття, аритмію, біль у грудній клітці та інші ознаки і симптоми серцевої недостатності (наприклад нез'ясовану втому, задишку, тахіпное) або симптоми, які імітують інфаркт міокарда чи грипоподібні симптоми. Якщо підозрюється розвиток міокардиту або кардіоміопатії, лікування клозапіном слід негайно припинити, а пацієнтапотрібно негайно направити до кардіолога.
Пацієнтам, у яких розвиваються міокардит або кардіоміопатія, індуковані застосуванням клозапіну, не слід повторно призначати лікування клозапіном.
Інфаркт міокарда
Можливе виникнення інфаркту міокарда, який може бути летальним. Оцінка причин виникнення у більшості випадків була ускладнена раніше існуючим тяжким захворюванням серця.
Подовження інтервалу QT
Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, рекомендується проявляти обережність при застосуванні препарату пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями або наявністю в сімейному анамнезі подовження інтервалу QT.
Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, рекомендується проявляти обережність при призначенні клозапіну разом з лікарськими засобами, які, як відомо, збільшують інтервал QTc.
Цереброваскулярні небажані явища
Підвищення ризику виникнення небажаних цереброваскулярних явищ спостерігалося при застосуванні деяких антипсихотичніх засобів. Механізм виникнення цих явищ невідомий. Азалептол слід з обережністю застосовувати пацієнтам із факторами ризику розвитку інсульту.
Метаболічні порушення
Атипові антипсихотичні засоби, включаючи Азалептол, асоціюються з метаболічними порушеннями, які можуть підвищити ризик виникнення серцево-судинних/ цереброваскулярних порушень. Ці явища можуть включати гіперглікемію, дисліпідемію, збільшення маси тіла.
Гіперглікемія
Зафіксовані випадки порушення толерантності до глюкози, розвиток або загострення цукрового діабету та тяжкої гіперглікемії, які призводили до кетоацидозу або гіперосмолярної коми, навіть у пацієнтів, у яких в анамнезі не було гіперглікемії або цукрового діабету, деякі з цих випадків були летальними. Не було встановлено причинного зв'язку з клозапіном, хоча у більшості пацієнтів рівні глюкози в крові поверталися до норми після відміни клозапіну. Повторне призначення препарату супроводжувалося рецидивом гіперглікемії. Дія клозапіну на метаболізм глюкози у пацієнтів із цукровим діабетом, який був раніше, не досліджувалася. У пацієнтів, які застосовують клозапін та у яких розвивається гіперглікемія з такими симптомами, як полідипсія, поліурія, поліфагія або слабкість, слід розглядати можливість порушення толерантності до глюкози. Для пацієнтів із вираженою гіперглікемією, пов'язаною з лікуванням, слід розглянути можливість припинення застосування Азалептолу. Пацієнтам з діагнозом цукровий діабет, які застосовують атипові антипсихотичні засоби, слід ретельно контролювати рівень глюкози. Пацієнтам із факторами ризику виникнення цукрового діабету (такими як ожиріння, сімейний анамнез), які починають лікування антипсихотичними засобами, слід проводити тестування рівня глюкози у крові натще на початку лікування та періодично протягом лікування. Пацієнтам із симптомами гіперглікемії слід провести тестування рівня глюкози у крові натще.
Дисліпідемія
Небажані явища, пов'язані з показниками ліпідів, спостерігалися у пацієнтів, які отримували атипові антипсихотичні засоби. Рекомендовано проводити клінічний моніторинг, включаючи оцінку ліпідів, на початку лікування та періодично протягом лікування.
Збільшення маси тіла
Збільшення маси тіла спостерігається у разі застосування клозапіну. Рекомендовано проводити клінічний моніторинг маси тіла.
Під час лікування клозапіном слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів з епілепсією в анамнезі, оскільки можлива поява дозозалежних судом. У таких випадках необхідно зменшити дозу препарату і, якщо необхідно, розпочати протисудомне лікування.
Пацієнти з існуючими захворюваннями печінки стабільного перебігу можуть отримувати Азалептол, але потребують регулярного дослідження показників функції печінки в процесі терапії. Пацієнтам, у яких під час лікування препаратом Азалептол розвиваються симптоми можливого порушення функції печінки , такі як нудота, блювання та/або анорексія, потрібно провести дослідження функціональних печінкових проб. Якщо підвищення отриманих значень є клінічно значущим (більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми (ВМН)) або якщо розвиваються симптоми жовтяниці, лікування препаратом Азалептол слід припинити. Лікування можна відновити тільки тоді, коли показники результатів функціональних печінкових проб повертаються до норми. У таких випадках після повторного застосування препарату Азалептол слід ретельно контролювати печінкову функцію.
Азалептол проявляє антихолінергічну активність, що може призвести до розвиту небажаних ефектів увсьому організмі. Ретельний моніторинг необхідний при наявності закритокутової глаукоми та збільшенн я передміхурової залози . Імовірно, через свої антихолінергічні властивості Азалептол може призводити до порушення перистальтики кишечнику різного ступеня тяжкості: від запору до кишкової непрохідності , калової пробки та паралітичної непрохідності киш ечнику . Ці випадки можуть бути летальними. Особлива обережність необхіднащодо пацієнтів з наявністю в анамнезі захворювань товстої кишки або хірургічного втручання в нижній частині черевної порожнини, які отримують супутні лікарські засоби, що завідомо можуть стати причиною запору (особливо препарати з антихолінергічними властивостями, такі як деякі антипсихотичні препарати, антидепресанти та антипаркінсонічні засоби), оскільки такі препарати можуть погіршити ситуацію.
Під час терапії препаратом Азалептол пацієнти можуть відчувати транзиторне підвищення температури тіла вище 38 °С з піком захворюваності у перші 3 тижні лікування. Таке підвищення температури, як правило, доброякісне. Це може бути пов'язано зі збільшенням або зменшенням кількості лейкоцитів у крові. Пацієнтів з підвищеною температурою тіла потрібно ретельно обстежити, щоб виключити можливість розвитку інфекції, яка лежить в основі цього явища, або можливість розвитку агранулоцитозу. У пацієнтів з високою температурою тіла слід розглядати можливість розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС). Якщо даний діагноз підтверджено, застосування препарату слід негайно припирити та вжити відповідних лікувальних заходів.
Оскільки застосування препарату Азалептол може бути пов'язано з розвитком тромбоемболії , слід уникати іммобілізації пацієнтів. При застосуванні антипсихотичних засобів може виникнути венозна тромбоемболія (ВТЕ). Оскільки у пацієнтів, які отримували антипсихотичні препарати, виявляються набуті фактори ризику ВТЕ, всі можливі фактори ризику розвитку ВТЕ потрібно визначити до і під час лікування препаратом Азалептол та провести профілактичні заходи щодо цього.
Після раптового припинення застосування клозапіну були зареєстровані гострі реакції відміни препарату, тому рекомендується поступова відміна препарату. Якщо є необхідність у раптовому припиненні застосування препарату (наприклад, через розвиток лейкопенії), за пацієнтом слід ретельно спостерігати з метою виявлення повторної появи психотичних симптомів та симптомів, пов'язаних з поновленням холінергічної активності, таких як профузне потовиділення, головний біль, нудота, блювання та діарея.
Застосування пацієнтам віком від 60 років
Розпочинати лікування пацієнтам літнього віку рекомендується з найнижчої дози препарату (12,5 мг один раз на добу у перший день лікування), потім дозу можна збільшувати до 25 мг на день.
Лікування препаратом Азалептол може супроводжуватися появою ортостатичної гіпотензії; тахікардії, яка може бути стійкою. Пацієнти віком від 60 років, особливо з ослабленою серцево-судинною системою, можуть бути більш сприйнятливими до цих ефектів.
Пацієнти літнього віку можуть бути також більш сприйнятливими до антихолінергічних ефектів препарату Азалептол, таких як затримка сечі та запор.
Пацієнти віком від 60 років з деменцією
Пацієнти літнього віку з деменцією, які отримують лікування антипсихотичними препаратами, мають незначний підвищений ризик летального наслідку порівняно з тими пацієнтами, які не отримують лікування. Як фактори ризику у літературних джерелах наведено наявність серцевої аритмії, легеневі захворювання (наприклад, пневмонія, з аспірацією або без неї). Наявних даних недостатньо, щоб дати точну оцінку точної величини ризику; причина підвищеного ризику залишається на даний часневідомою.
Азалептол не схвалений для лікування поведінкових розладів, пов'язаних із деменцією, для пацієнтів віком від 60 років.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Щодо клозапіну наявні лише обмежені клінічні дані про вплив препарату на вагітність. Дослідження, проведені на тваринах, не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив препарату на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, перебіг пологів або післяпологовий розвиток. При застосуванні препарату вагітним слід дотримуватися обережності та призначати тільки у разі, коли очікувана користь від лікування перевищує потенційний ризик для плода.
Неонатальна експозиція антипсихотичних препаратів (у тому числі клозапіну) протягом ІІІ триместру вагітності призводить до ризику розвитку небажаних реакцій, включаючи екстрапірамідні симптоми та/або симптоми відміни препарату, які можуть варіювати за тяжкістю та тривалістю після пологів. Повідомлялося про випадки збудження, артеріальної гіпертензії, тремору, сонливості, розладів з боку дихання або розладів харчування. Таким чином, новонароджені повинні знаходитися під ретельним наглядом.
Годування груддю
Дослідження, проведені на тваринах, показують, що клозапін проникає у грудне молоко тварин і впливає на потомство, що знаходиться на грудному вигодовуванні.Жінкам, які отримують лікування препаратом Азалептол, не слід годувати груддю.
Жінки репродуктивного віку
У результаті переходу з іншого нейролептика на Азалептол можливе відновлення нормальної менструальної функції. Отже, жінки репродуктивного віку повинні користуватися відповідними контрацептивними засобами.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
У зв'язку зі здатністю препарату Азалептол проявляти седативний ефект і знижувати поріг пароксизмів пацієнтам слід уникати керування автомобілем або роботи з механічними пристроями, особливо у перші тижні лікування.
Спосіб застосування та дози .
Дози препарату підбирати індивідуально. Для кожного пацієнта слід застосовувати мінімальну ефективну дозу.
Починати лікування препаратом Азалептол необхідно лише тоді коли у пацієнта загальна кількість лейкоцитів становить ≥ 3500/мм 3 (3,5 x 10 9 /л), а абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) ≥ 2000/мм 3 (2,0 x 10 9 /л) і показники знаходяться в межах стандартизованого нормального діапазону значень.
Корекція дози показана пацієнтам, які також отримують лікарські засоби, що вступають у фармакодинамічну та фармакокінетичну взаємодію з препаратом Азалептол, такі як бензодіазепіни або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
Рекомендовано нижчезазначене дозування.
Стійка до терапії шизофренія
Початкова доза
У перший день призначають 12,5 мг (половина таблетки 25 мг) один або два рази, та одну або дві таблетки 25 мг на другий день. За умови доброї переносимості дозу можна збільшувати поступово на 25-50 мг/добу до досягнення дози 300 мг/добу протягом 2-3 тижнів. Після цього у разі необхідності добову дозу можна збільшити до 50-100 мг з інтервалами двічі на тиждень або, бажано, щотижнево.
Терапевтичний діапазон
У більшості пацієнтів настання антипсихотичного ефекту можна очікувати при дозі 300-450 мг/добу, яку слід розподілити на кілька прийомів. У деяких пацієнтів адекватними можуть виявитися менші добові дози, у той час як інші можуть потребувати до 600 мг/добу.
Загальну добову дозу можна розділяти на нерівні дози, найбільшу з них потрібно прийняти перед сном.
Максимальна доза
Для досягнення повного терапевтичного ефекту деяким пацієнтам можуть бути потрібні більш високі дози; у таких випадках доцільним є поступове збільшення дози (тобто приріст дози не повинен перевищувати 100 мг) до досягнення 900 мг/добу. Збільшення кількості небажаних реакцій (зокрема пароксизмів) можливе при дозах, що перевищують 450 мг/добу.
Підтримуюча доза
Після досягнення максимального терапевтичного ефекту стан багатьох пацієнтів можна ефективно підтримувати за допомогою більш низьких доз препарату. Для цього рекомендовано поступово зменшувати дозу препарату. Лікування потрібно проводити протягом не менше 6 місяців. Якщо добова доза препарату не перевищує 200 мг, може бути доцільним одноразовий вечірній прийом препарату.
Відміна терапії
У випадку запланованого припинення лікування препаратом Азалептол рекомендується поступове зниження дози протягом 1-2 тижнів. При необхідності різкої відміни препарату (наприклад, через лейкопенію) слід пильно спостерігати за пацієнтом через можливе загострення психотичної симптоматики або симптоматики, пов'язаної з холінергічним рикошет-ефектом (наприклад, посилене потовиділення, головний біль, нудота, блювання та діарея).
Відновлення терапії
Якщо після останнього прийому препарату Азалептол минуло більше 2 днів, лікування слід відновлювати, починаючи з дози 12,5 мг (половина 25 мг таблетки) один або два рази в перший день. Якщо ця доза препарату переноситься добре, підвищення дози до досягнення терапевтичного ефекту можна здійснювати швидше, ніж рекомендується для початкового лікування. Однак якщо у хворого в початковий період лікування відзначалася зупинка дихання або серцевої діяльності, але потім дозу препарату вдалося успішно довести до терапевтичної, повторне підвищення дози слід здійснювати дуже обережно.
Перехід з попереднього лікування нейролептиками на терапію препаратом Азалептол
Як правило, Азалептол не слід призначати в комбінації з іншими нейролептиками. Якщо ж лікування препаратом Азалептол необхідно розпочати пацієнту, який вже проходить лікування нейролептиками перорально, рекомендується, якщо можливо, спочатку припинити лікування іншим нейролептиком, поступово знижуючи дозу протягом одного тижня. Лікування препаратом Азалептол може бути розпочато, як описано вище, не раніше ніж через 24 годин після повного припинення прийому іншого нейролептика.
Ризик рецидиву суїцидальних спроб
Рекомендації з дозування та способу застосування такі ж, як і при лікуванні стійкої до терапії шизофренії.
Психотичні розлади протягом терапії хвороби Паркінсона
Початкова доза не повинна перевищувати 12,5 мг/добу (половина 25 мг таблетки), прийнята як разова доза ввечері. Подальші збільшення дози повинні бути на 12,5 мг, з максимальним збільшенням у 2 рази на тиждень до 50 мг – дози, яку слід досягати до кінця 2-го тижня. Загальну добову дозу слід переважно приймати одноразово ввечері.
Середня ефективна доза, як правило, становить від 25 мг до 37,5 мг/добу. Якщо лікування протягом принаймні одного тижня у дозі 50 мг/добу не забезпечує задовільної терапевтичної відповіді, дозу можна обережно збільшувати на 12,5 мг на тиждень.
Дозу 50 мг/день слід перевищувати тільки у виняткових ситуаціях, а максимальна доза ніколи не повинна перевищувати 100 мг/добу.
Збільшення дози слід обмежити або припинити, якщо виникає ортостатична гіпотензія, надмірний седативний ефект або сплутаність свідомості. Артеріальний тиск необхідно контролювати протягом перших тижнів лікування.
Коли повна ремісія психотичної симптоматики триває протягом принаймні 2 тижнів, можна збільшити дозу нейролептика, якщо збільшення базується на моторному статусі. Якщо цей підхід призводить до рецидиву психотичних симптомів, дозу Азалептолу можна збільшити з приростами 12,5 мг/тиждень до максимальної дози 100 мг/добу, приймаючи у вигляді разової дози або за два прийоми.
Завершення терапії
Рекомендується поступове зниження дози на 12,5 мг принаймні за 1 тиждень (краще – за два тижні). Лікування слід негайно припинити при виникненні нейтропенії чи агранулоцитозу. В цій ситуації необхідний ретельний психічний контроль за пацієнтом, оскільки симптоми можуть швидко відновитися.
Застосування пацієнтам літнього віку
Рекомендується починати лікування з особливо низької дози препарату (у перший день – 12,5 мг одноразово) з подальшим підвищенням дози не більше ніж на 25 мг на добу.
Застосування пацієнтам із серцево-судиними порушеннями
Рекомендується починати лікування з низької дози препарату (у перший день – 12,5 мг один раз на добу) з подальшим повільним та невеликим підвищенням дози.
Застосування пацієнтам із нирковою недостатністю
Для пацієнтів з легкою та помірною нирковою недостатністю початкова доза препарату повинна становити у перший день – 12,5 мг один раз на добу з подальшим повільним та невеликим підвищенням дози.
Застосування пацієнтам із печінковою недостатністю
Пацієтни з печінковою недостатністю повинні застосовувати препарат з обережністю та регулярно моніторувати показники функції печінки.
Діти.
Безпека та ефективність лікування препаратомАзалептол для дітей не встановлені, тому препарат не слід застосовувати дітям.
Передозування.
Більшість летальних випадків при передозуванні були обумовлені серцевою недостатністю або аспіраційною пневмонією і виникли після прийому доз препарату, що перевищують 2000 мг. Були повідомлення про пацієнтів, які одужали після передозування, спричиненого прийомом понад 10000 мг. Однак у декількох дорослих пацієнтів, переважно у тих, хто раніше не застосовував клозапін, прийом препарату всього лише в дозі 400 мг призвів до розвитку коматозних станів, що загрожували життю, і в одному випадку – до летального наслідку.
У дітей молодшого віку прийом 50-200 мг призводив до вираженого седативного ефекту або коми, але без летального випадку.
Ознаки та симптоми.
Сонливість, летаргія, кома, арефлексія, сплутаність свідомості, галюцинації, збудження, делірій, екстрапірамідні симптоми, підвищення рефлексів, судоми; підвищене слиновиділення, розширення зіниці, нечіткість зору; коливання температури; артеріальна гіпотензія, колапс, тахікардія, аритмія; аспіраційна пневмонія, задишка, пригнічення або порушення дихання.
Лікування.
Специфічний антидот невідомий. Показані такі неспецифічні заходи: негайне та повторне промивання шлунка та/або подальше введення активованого вугілля протягом 6 годин після застосування препарату. Перитонеальний діаліз та гемодіаліз навряд чи будуть ефективними; кардіореспіраторна інтенсивна терапія (ЕКГ, постійний моніторинг); постійний контроль електролітів та кислотно-лужної рівноваги. Застосування епінефрину слід уникати при лікуванні артеріальної гіпотензії через можливість розвитку ефекту «зворотного епінефрину».
При антихолінергічному ефекті застосовувати парасимпатоміметичні агенти фізостигміну (проникає через гематоенцефалічний барьер), піридостигмін або неостигмін.
При аритмії застосовувати препарати калію, бікарбонат калію або дигіталіс залежно від симптомів; хінідин або прокаїнамід протипоказані.
При артеріальній гіпотензії проводити інфузію альбуміну або плазмозамінників. Допамін або ангіотензин є найбільш ефективними стимуляторами. Адреналін та інші бета-симпатоміметики протипоказані (можливе збільшення вазодилатації).
У разі судом застосовувати діазепам внутрішньовенно або фенітоїн внутрішньовенно повільно. Барбітурати тривалої дії протипоказані.
Через можливість розвитку затримки реакцій за пацієнтом слід спостерігати протягом щонайменше 5 днів.
Побічні реакції.
Здебільшого профіль небажаних явищ при застосуванні клозапіну є передбачуваним завдяки його фармакологічним властивостям. Важливим винятком є здатність препарату спричиняти розвиток агранулоцитозу. Через цей ризик призначення препарату обмежується застосуванням для лікування шизофренії, резистентної до лікування іншими лікарськими засобами, та психозу, що спостерігається при терапії хвороби Паркінсона, у разі, якщо стандартне лікування виявилося неефективним. Хоча моніторинг за показниками крові є важливою частиною спостереження за пацієнтами, які отримують клозапін, лікар повинен знати про інші рідкісні, але серйозні небажані реакції, що можуть бути діагностовані на ранніх стадіях розвитку тільки шляхом ретельного спостереження за пацієнтом та опитування пацієнта, з метою запобігання захворюваності та летальності.
З боку системи крові та лімфатичної системи: зниження загальної кількості лейкоцитів, нейтропенія, еозинофілія; лейкоцитоз, агранулоцитоз; анемія, лімфопенія; тромбоцитопенія, тромбоцитоз.
Гранулоцитопенія та/або агранулоцитоз є можливими ускладненнями терапії Азалептолом. Хоча агранулоцитоз у більшості випадків минає після відміни лікування, він може призвести до сепсису та виявитися летальним. Для попередження розвитку агранулоцитозу, небезпечного для життя, необхідно швидко відмінити прийом Азалептолу. Для того потрібно регулярно контролювати кількість лейкоцитів крові.
Порушення обміну речовин: збільшення маси тіла; порушення толерантності до глюкози, цукровий діабет; тяжка гіперглікемія, кетоацидоз, гіперосмолярна кома, навіть у тих пацієнтів, у яких в анамнезі не було гіперглікемії або цукрового діабету; гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія.
Під час лікування клозапіном повідомлялося про порушення толерантності до глюкози та/або розвиток або загострення цукрового діабету. У пацієнтів, які раніше в анамнезі не мали гіперглікемії та які отримували лікування клозапіном, були зареєстровані випадки тяжкої гіперглікемії, що призводила до розвитку кетоацидозу/гіперосмолярної коми. Рівні глюкози поверталися до норми у більшості пацієнтів після припинення лікування клозапіном; при повторному призначенні препарату іноді гіперглікемія спостерігалася знову. Хоча більшість пацієнтів мали фактори ризику розвитку інсулін-незалежного цукрового діабету, випадки гіперглікемії також були зареєстровані у пацієнтів, у яких про фактори ризику нічого не було відомо.
Порушення психіки: дизартрія; дисфемія; занепокоєння, збудження.
З боку нервової системи: сонливість та седативний ефект, запаморочення; нечіткість зору, головний біль, тремор, ригідність м'язів, акатизія, екстрапірамідальні симптоми, епілептичні напади, судоми, міоклонічні посмикування; сплутаність свідомості, делірій; пізня дискінезія, обсесивно-компульсивні симптоми; холінергічний синдром (після раптової відміни препарату); зміни ЕЕГ.
Азалептол може спричиняти зміни показників ЕEГ, включаючи комплекси спайків та хвиль. Препарат знижує судомний поріг залежно від дози та може спричинити міоклонічні судоми або генералізовані напади. З більшою вірогідністю ці симптоми розвиваються при швидкому збільшенні дози та у пацієнтів з епілепсією, яка була раніше. В таких випадках необхідно зменшити дозу та у разі необхідності призначити протисудомну терапію.
Були повідомлення про виникнення судом з летальним наслідком. При призначенні інших протисудомних препаратів слід розглянути можливість фармакокінетичної взаємодії. У пацієнтів, які отримують лікування препаратом Азалептол, можливий делірій.
Повідомлялося про появу пізньої дискінезії у пацієнтів, які отримували лікування клозапіном разом з іншими нейролептиками. При прийомі клозапіну покращувалися симптоми пізньої дискінезії, що розвивалися на тлі прийому інших нейролептиків.
З боку органів зору: затьмарення зору;
З боку серця: тахікардія; зміни на ЕКГ; кардіоміопатія, зупинка серця; інфаркт міокарда, що може бути летальним; стенокардія.
Можливі тахікардія та ортостатична гіпотензія з/без синкопе, особливо у перші тижні лікування. Поширеність і тяжкість артеріальної гіпотензії залежать від швидкості та величини титрування дози препарату. Зафіксовані випадки циркуляторного колапсу як результат тяжкої артеріальної гіпотензії, що була пов'язана, зокрема, зі стрімким титруванням дози препарату, з можливими серйозними наслідками зупинки серця або дихання.
Під час лікування клозапіном спостерігалися зміни показників ЕКГ, схожі на зміни, що спостерігалися при застосуванні інших антипсихотичних препаратів, у тому числі пригнічення сегменту ST та згладжування або інверсія T-хвилі, які поверталися до норми після припинення застосування клозапіну. Клінічне значення цих змін залишається неясним. Однак, такі порушення були виявлені у пацієнтів з міокардитом,що слід взяти до уваги.
Були отримані окремі повідомлення про аритмію, перикардит/перикардіальний випіт та міокардит, які іноді були летальними.
У більшості випадків міокардит спостерігався протягом перших 2-х місяців від початку лікування клозапіном. Кардіоміопатія, в цілому, розвивалася в ході лікування пізніше.
Одночасно з деякими випадками міокардиту та перикардиту/перикардіального випоту були зареєстровані випадки еозинофілії; проте на даний час залишається невідомим, чи є еозинофілія надійним провісником розвитку кардиту.
Ознаки та симптоми міокардиту або кардіоміопатії включають стійку тахікардію у стані спокою, відчуття серцебиття, аритмію, біль у грудній клітці та інші ознаки і симптоми серцевої недостатності (наприклад нез'ясована втомлюваність, задишка, тахіпное) або симптоми, що імітують інфаркт міокарда.
Летальні раптові нез'ясовані випадки, як відомо, зустрічаються серед психічно хворих пацієнтів, які отримують звичайні антипсихотичні препарати, а також серед психіатричних пацієнтів, які не отримують лікування. Такі летальні випадки зустрічалися у пацієнтів, які отримували лікування клозапіном.
Були зареєстровані явища шлуночкової тахікардії та подовження інтервалу QT, що можуть бути пов'язані зі шлуночковою тахікардією типу «пірует», хоча переконливий причинно-наслідковий зв'язок із застосуванням цього лікарського засобу не виявлений.
З боку судинної системи: артеріальна гіпертензія, ортостатична гіпотензія, синкопе; тромбоемболія; венозна тромбоемболія.
З боку дихальної системи: аспірація їжі (потрапляння в дихальні шляхи), пневмонія та інфекції нижнього відділу дихальних шляхів, які можуть бути летальними; пригнічення або зупинки дихання з або без циркуляторного колапсу; закладеність носа.
З боку шлунково-кишкового тракту: запор, гіперсалівація; нудота, блювання, анорексія, сухість у роті; дисфагія; збільшення слинної залози, непрохідність кишечнику, паралітична кишкова непрохідність, затримка калу; діарея; дискомфорт у животі/печія/диспепсія.
Аспірація їжі може виникнути у пацієнтів з дисфагією або внаслідок гострого передозування препарату.
З боку печінки, жовчовивідних шляхів та підшлункової залози: підвищення печінкових ферментів; гепатит, холестатична жовтяниця, панкреатит; фульмінантний некроз печінки, печінковий стеатоз; печінковий некроз, гепатотоксичність; гепатофіброз; цироз печінки; порушення функцій печінки, включаючи гепатоцелюлярні, холестатичні або змішані ураження печінки, печінкова недостатність, яка може бути летальною та потребує трансплантацію печінки.
Якщо розвивається жовтяниця, застосування препарату Азалептол слід припинити. Повідомлялося про розвиток гострого панкреатиту.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні реакції.
З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини: м'язові спазми; м'язова слабкість.
З боку нирок і сечовивідних шляхів: нетримання сечі, затримка сечі; інтерстиціальний нефрит; нічний енурез; ниркова недостатність.
З боку репродуктивної системи: пріапізм.
Загальні порушення: підвищена втомлюваність, підвищення температури тіла, доброякісна гіпертермія, порушення регуляції потовиділення та температури тіла; злоякісний нейролептичний синдром; раптовий летальний випадок з нез'ясованих причин, реакції гіперчутливості.
Випадки злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС) були зареєстровані у пацієнтів, які отримували клозапін або у вигляді монотерапії, або в комбінації з препаратами літію чи іншими активними речовинами, що впливають на функції центральної нервової системи.
Повідомлялося про випадки розвитку гострих реакцій відміни препарату.
Лабораторні показники: підвищення рівня креатинфосфокінази.
Вагітность, післяпологовий та перинатальний стани: синдром відміни препарату у новонароджених.
Термін придатності. 3 роки.
Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці з картону.
По 50 таблеток у контейнері; по 1 контейнеру у пачці з картону.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ПрАТ «Технолог».
Місцезнаходженнявиробника та його адреса місця провадження діяльності .
20300, Україна, м. Умань Черкаської обл., вул. Мануїльського, 8.
КЛОЗАПИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа