В корзине нет товаров
ДЕКСПРО гранулы для орального раствора 25мг №10

ДЕКСПРО гранулы для орального раствора 25мг №10

rx
Код товара: 778951
Производитель: Дарница (Украина, Киев)
1 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного продукта

Dexpro

Dexpro

Хранилище:
Активное вещество: dexketoprofen;
1 однообменная упаковка содержит dexketoprofen 36,90 мг, что эквивалентно декскепрофеном 25 мг;
Экспцинаты : глицирисат аммония, азальфа калия, ароматизатор лимона, сахароза, кремниевая коллоидная безводная.
Дозировка формы. Гранулы для перорального раствора.
Основные физико -химические свойства: белые или почти белые гранулы.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидальные анти -инфляционные и анти -ривматические агенты. Производные пропионовой кислоты. Dexketoprofen. ATH M01A E17 Код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Dexketoprofen Temetamol-это соль Thtemic (S)-(+)-2- (3-бензоилфениловая) пропионовая кислота. Это анальгетический, анти -инфляционный антифрамотический препарат, который принадлежит к группе негероидальных анти -инфляционных препаратов.
Механизм действия.
Эффект негероидальных анти -инфляционных препаратов заключается в снижении синтеза простагландинов из -за ингибирования активности циклооксигеназы. В частности, негероидальные анти -инфляционные препараты (НПВП) ингибируют трансформации арахидоновой кислоты в циклические эндопероксиды PGG 2 и PGH 2 , которые образуют простагландины PGE 1 , PGE 2 , PGF , PGD 2 и PGI 2 (простациклин) и Тромбани ) и тромбани 2 . Кроме того, ингибирование синтеза простагландина может повлиять на другие медиаторы воспаления, такие как кинины, имеющие дополнительный косвенный эффект.
Фармакодинамическое действие.
Ингибирующее действие деккетопрофена на активность циклооксигеназы-1 и циклооксигеназы-2 было продемонстрировано у животных и людей.
Клиническая эффективность и безопасность.
Клинические исследования по различным типам боли показали, что декетопрофен обладает выраженной анальгетической активностью. Согласно некоторым исследованиям, анальгетический эффект происходит через 30 минут после введения. Продолжительность беспокойства составляет 4-6 часов.
Фармакокинетика.
Поглощение.
Dexketoprofen Temetamol быстро поглощается после использования внутри, после получения в форме гранул максимальная концентрация в плазме достигается через 0,25-0,33 часа. Сравнение таблеток dexketoprofen со стандартным высвобождением и гранул с дозировкой 12,5 и 25 мг показало, что эти две формы биологически эквивалентны степени биодоступности (AUC). Пиковые концентрации (C MAX ) были примерно на 30 % выше после приема гранул, чем после принятия таблеток.
При использовании с пищей AUC не меняется, но C Max dexketoprofen Thmetamol уменьшается, и скорость его поглощения падений (увеличивает t max ).
Распределение.
Время полуопределения и половина жизни dexketoprofen тиметамола составляет 0,35 и 1,65 г соответствуют.
Биотрансформация и экскреция.
Экскреция декетопрофена происходит в основном путем конъюгации с глюкуроновой кислотой и последующего удаления почк.
После использования dexketoprofen в моче обнаруживается только оптический изомер S-(+), что указывает на отсутствие трансформации декеопрофена в оптический изомер r-(-) у людей.
Фармакокинетические исследования показывают, что показатели AUC после повторного введения deketoprofen и после одного введения не различаются, что указывает на отсутствие совокупности лекарственного средства.
Доклинические данные безопасности.
Стандартные доклинические исследования - исследования фармакологической безопасности, генотоксичности и иммунофармакологии - не обнаружили особой опасности для людей. Изучение хронической токсичности у мышей и обезьян позволило определить максимальную дозу препарата, которая не вызывала побочных реакций, что было в 2 раза выше максимальной дозы, рекомендованной для людей. При введении более высоких доз обезьян лекарственных средств основной боковой реакцией была кровь в фекалии, снижение увеличения веса и при самой высокой патологии дозы из желудочно-кишечного тракта в форме эрозии. Эти реакции проявлялись в дозах, в которых воздействие препарата было в 14-18 раз выше, чем в максимальной дозе, рекомендованной человеком. Не было никаких исследований канцерогенного воздействия на животных.
Как и все НПВП, Deketoprofen может привести к гибели эмбриона или плода у животных из-за его прямого влияния на его развитие или косвенно погасить повреждение желудочно-кишечного тракта тела матери.
Клинические характеристики.
Индикация.
Для кратковременного симптоматического лечения острой боли легкой и умеренной боли, такой как опорно-двигательная боль, дисменорея, зубная боль.
Противопоказание.
· Гиперчувствительность к активному веществу либо к любым другим НПВП, либо к любым из эксплуатации.
· Использование пациентов с аналогичным механизмом действия, такими как ацетилсалициловая кислота и другие НПВП, вызывает атаки бронхиальной астмы, бронхоспазм, острый ринит или приводит к развитию полипов в носу, крапивнице или агиноме.
· Знаменитые фотоаллергические или фототоксические реакции во время обработки кетопрофена или фибразирования.
· Кровотечение или перфорация в пищеварительном тракте в истории НПВП.
· Активная фаза язвенного заболевания / кровотечения в пищеварительном тракте, кровотечение, язва или перфорация в пищеварительном тракте в истории.
· Хроническая диспепсия.
· Кровотечение в активной фазе или увеличение кровотечения.
· Болезнь Крона или неспецифический язвенной колит.
· Тяжелая сердечная недостаточность.
· Умеренная или тяжелая нарушение почечной функции (клиренс креатинина ≤ 59 мл/мин).
· Тяжелая нарушение функции печени (10-15 пунктов по шкале напитков).
· Геморрагический диатез или другие нарушения коагуляции крови.
· Серьезное обезвоживание (из -за рвоты, диареи или недостаточной жидкости).
· III триместр беременности и грудного вскармливания (см. В разделе «Использование во время беременности или грудного вскармливания»).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Следующие взаимодействия лекарств в целом характеризуют класс НПВП.
Нежелательные комбинации:
  • Другие НПВП, такие как селективная циклооксигеназа-2 и салицилаты в высоких дозах (≥ 3 г/день): использование нескольких НПВП одновременно увеличивает риск язв желудочно-кишечного тракта и кровотечение из-за синергического действия.
  • Антикоагулянты: НПВП увеличивают влияние антикоагулянтов, таких как варфарин, из -за высокой степени связывания с белками плазмы, а также из -за ингибирования функции тромбоцитов и повреждения желудочной и слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки. Если одновременное использование необходимо, оно следует проводить под наблюдением врача с тщательным контролем соответствующих лабораторных параметров.
  • Гепарин: риск кровотечения увеличивается (из -за ингибирования функции тромбоцитов и повреждения слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки). Если одновременное использование необходимо, оно следует проводить под наблюдением врача с тщательным контролем соответствующих лабораторных параметров.
  • Кортикостероиды: риск язвенных язв и кровотечение в пищеварительном тракте увеличивается.
  • Литиевые препараты: НПВП (сообщалось о нескольких НПВП) повышают уровень лития в крови до токсических значений за счет уменьшения его удаления почк. Следовательно, этот параметр требует мониторинга в начале поступления, когда коррекция дозы и декетопрофен.
  • Метотрексат при использовании в высоких дозах (15 мг/неделя или более): уровень метотрексата в крови увеличивается из -за снижения его выведения почек, что приводит к токсическим воздействию на систему крови.
  • Гидантинные производные и сульфонамиды: повышенная токсичность этих веществ.
Комбинации, которые требуют тщательного использования:
  • Диуретики, ингибиторы АПФ, антибиотики аминогликозидной группы и антагонистов рецепторов ангиотензина II: dexketoprofen ослабляет эффекты диуретических агентов и других антигипертензивных агентов. У некоторых пациентов с нарушениями почечной функции (например, у дегидратации или у пожилых пациентов с нарушением функции почек) это состояние может быть ухудшено с помощью одновременного использования аминогликозидов. Как правило, это ухудшение является обратимым. При применении dexketoprofen одновременно с любым мочегонным средством вы должны убедиться, что пациент получает достаточное количество жидкости, а в начале и периодически после лечения для контроля функции почк. Сопутствующее использование дикетопрофен и диуретиков, способствующих калие, может привести к гиперкалиемии. Концентрация калия в крови следует контролировать.
  • Метотрексат при использовании в небольших дозах (менее 15 мг/неделя): увеличение токсического воздействия на систему крови из -за снижения почечного клиренса на фоне введения анти -инфляционных препаратов; В течение первых недель эта комбинация требует еженедельного контроля над картиной крови, особенно при наличии даже небольшого снижения функции почек, а также у пожилых людей.
  • Пентоксифиллин: риск кровотечения увеличивается, поэтому необходимо контролировать пациента и контролировать время кровотечения.
  • Зидовудин: существует риск повышения токсического воздействия зидовудина на эритропоэз (токсическое воздействие на ретикулоциты) до развития тяжелой анемии через неделю после использования НПВП, поэтому в первые 1-2 недели после начала лечения НПВП необходимо провести анализ крови с расчетом количества ретикулоцитов.
  • Производные сульфонилмочевины: НПВП могут усилить гипогликемический эффект препаратов сульфонилмочевины из -за их смещения связками с белками крови.
Комбинации, которые следует учитывать:
  • β-блокаторы: их антигипертензивный эффект может быть снижен из-за ингибирования синтеза простагландина.
  • Циклоспорин и такролимус: повышенное токсическое влияние этих препаратов на почки из -за влияния НПВП на синтез простагландинов; При применении этой комбинации требуется регулярный контроль функции почек.
  • Тромболитические агенты: повышенный риск кровотечения.
  • Ингибиторы агрегации тромбоцитов и селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: повышенный риск желудочно -кишечного кровотечения.
  • Пробенецид: повышенная концентрация деккетопрофена в плазме крови из -за снижения уровня ее почечной трубчатой ​​секреции и глюкуронической; В этом случае требуется коррекция дозы.
  • Сердечные гликозиды: их концентрация в плазме крови может увеличиться.
  • Мифепристон: существует теоретический риск того, что ингибиторы синтеза простагландина могут изменить эффективность мифепристона. Некоторые данные указывают на то, что одновременное использование НПВП и простагландинов не влияет на эффект мифепристона или простагландина, а именно на созревание способности шейки матки или матки к сокращению и не снижает клиническую эффективность препарата препарата беременности.
  • Антибиотики хинолина: исследования на животных показали, что использование антибиотиков серии хинолина в высоких дозах в сочетании с НПВП увеличивает риск судорог.
· Тенофовир: сопутствующее использование с НПВП может повысить уровень азота мочевины и креатинина в плазме крови, поэтому необходимо контролировать функцию почк, чтобы контролировать потенциальное синергическое влияние на их функцию.
· Deferasirox: сопутствующее использование с НПВП может увеличить токсическое воздействие на желудочно -кишечный тракт и требует тщательного клинического мониторинга.
  • PemetRexed: сопутствующее использование с NSAID может уменьшить экскрецию PemetRexed из организма, поэтому следует соблюдать при введении более высоких доз НПВП. Следует избегать пациентов с легким и умеренным почечным нарушением (клиренс креатинина от 45 до 79 мл/мин) в течение 2 дней до и 2 дня после того, как принимает пемтрекс.
Особенности приложения.
Следует избегать одновременного использования декетопрофена с другими НПВП, в частности селективных ингибиторов циклооксигеназы-2.
Побочные реакции могут быть сведены к минимуму, используя наименьшую эффективную дозу как можно более короткую, чтобы устранить симптомы как можно более риски желудочно -кишечного тракта и сердечно -сосудистой системы, см. Ниже).
Безопасность желудочно -кишечного тракта.
Желудочно-кишечное кровотечение, образование или перфорация язвы, в некоторых случаях с фатальными последствиями, наблюдалось с использованием всех НПВП на разных стадиях лечения, независимо от наличия симптомов или в анамнезе серьезной патологии со стороны желудочно -кишечный тракт (желудочно -кишечный тракт). При развитии желудочно -кишечного кровотечения или язв на фоне использования deketoprofen препарат следует прекратить.
Риск желудочно -кишечного кровотечения, образование или перфорация язвы увеличивается с увеличением дозы НПВП у пациентов с язвенной язвой, особенно сложным кровотечением или перфорацией, а также у пожилых пациентов.
Пожилые пациенты: у пожилых пациентов частота побочных реакций на НПВП, особенно такая как желудочно -кишечное кровотечение и прорыв язв, которые могут угрожать жизни, увеличилась. Лечение этих пациентов должно начинаться с наименьшей возможной дозы.
Перед использованием dexketoprofen пациенты с анамнезом эзофагита, гастрита и/или язвенной язвы, как в случае других НПВП, должны быть уверены, что эти заболевания находятся в фазе полной ремиссии. У пациентов с существующими симптомами патологии пищеварительного тракта и в анамнезе с пищеварительным трактом во время использования декетопрофена состояние пищеварительного тракта для выявления возможных нарушений, особенно для кровотечения желудочно -кишечного тракта.
НПВП следует использовать с осторожностью у пациентов с аналогично -желужными заболеваниями (язвенное колит, болезнь Крона) из -за риска обострения этих заболеваний.
Для таких пациентов и пациентов, которые используют ацетилсалициловую кислоту в небольших дозах или других агентах, которые увеличивают риск побочных реакций от пищеварительного тракта, следует рассмотреть комбинированную терапию с защитниками, такими как мизопростоль или ингибиторы протонного насоса.
Должны сообщать пациенты, особенно пожилые люди, у которых есть желудочно -кишечные побочные реакции, особенно на начальных этапах лечения, всех необычных симптомов, связанных с пищеварительной системой (включая желудочно -кишечное кровотечение).
Пациентам следует назначать с осторожностью пациентам, которые рискуют язвенной или кровотечением: пероральные кортикостероиды, антикоагулянты (например, варфарин), селективные ингибиторы обратного захвата серотонина или антиаггараты, такие как ацетилсалициловая кислота.
Безопасность почки.
Пациентам с нарушением функции почек следует назначать с осторожностью, поскольку использование почечной функции, удержание жидкости в организме и отеки может быть возможным на фоне использования НПВП. Из -за повышенного риска нефротоксичности препарат следует назначать с осторожностью в лечении диуретиков, а также у пациентов, у которых может развиться гиповолемия.
Во время лечения организм должен получить достаточно жидкости, чтобы избежать обезвоживания, что может привести к увеличению токсического воздействия на почки.
Как и все НПВП, dexketoprofen способен повысить уровень азота мочевины и креатинина в плазме крови. Как и другие ингибиторы синтеза простагландина, его использование может сопровождаться боковыми реакциями из почк, что может привести к гломерулонефриту, интерстициальному нефрит, папиллярному некрозу, нефротическому синдрому и острой почечной недостаточности.
Большинство расстройств функции почек возникают у пожилых пациентов.
Безопасность печени .
Пациентам с нарушением функции печени следует назначать с осторожностью. Подобно другим НПВП, dexketoprofen может вызвать временное и незначительное увеличение некоторых индикаторов печени, а также выраженное увеличение аспартат -аминотрансферазы (AST) и аланиноаминотрансферазы (ALT). С соответствующим увеличением этих показателей терапия должна быть прекращена.
Наиболее нарушенная функция печени возникает у пожилых пациентов.
Безопасность для сердечно -сосудистой системы и мозговой циркуляции.
Пациенты с гипертонией и/или сердечной недостаточностью легкой и умеренной тяжести нуждаются в контроле и консультативной помощи. Особливої обережності слід дотримуватися при лікуванні пацієнтів із захворюваннями серця в анамнезі, зокрема з попередніми епізодами серцевої недостатності, оскільки на тлі застосування декскетопрофену підвищується ризик розвитку серцевої недостатності: при лікуванні НПЗЗ спостерігалися затримка рідини в тканинах і утворення набряків. Клінічні дослідження і епідеміологічні дані дають змогу припустити, що на тлі застосування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах і протягом тривалого часу) дещо підвищується ризик розвитку артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту). Даних для виключення такої небезпеки при застосуванні декскетопрофену недостатньо. Отже, у разі неконтрольованої артеріальної гіпертензії, застійної серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця, захворювань периферичних артерій і/або судин головного мозку декскетопрофен слід призначати лише після ретельної оцінки стану пацієнта. Така ж ретельна оцінка стану потрібна перед початком тривалого лікування пацієнтів із факторами ризику розвитку серцево-судинного захворювання (такими як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння).
Всі неселективні НПЗЗ здатні зменшувати агрегацію тромбоцитів та збільшувати час кровотечі внаслідок пригнічення синтезу простагландинів. Отже, не рекомендовано призначати декскетопрофену трометамол пацієнтам, які приймають лікарські засоби, що впливають на гемостаз, наприклад варфарин, інші кумаринові препарати або гепарини. Найбільше порушень функції серцево-судинної системи виникає у пацієнтів літнього віку.
Шкірні реакції.
Були повідомлення про дуже рідкісні випадки розвитку серйозних шкірних реакцій (деякі з летальним наслідком) на фоні застосування НПЗЗ, у тому числі ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса — Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Вірогідно, найбільший ризик їх виникнення існує на початку лікування, у більшості пацієнтів вони виникали протягом першого місяця лікування.
При появі перших ознак шкірних висипів, ураження слизових оболонок або інших симптомів гіперчутливості лікарський засіб слід відмінити.
Маскування симптомів основних інфекцій.
Декскетопрофен може замаскувати симптоми інфекційного захворювання, що може завадити вчасному діагностуванню та лікуванню і тим самим ускладнити перебіг захворювання. Маскування симптомів спостерігалось при бактеріальній позагоспітальній пневмонії та бактеріальних ускладненнях вітряної віспи. Коли декскетопрофен застосовують для полегшення болю при інфекції, рекомендується проводити моніторинг інфекційного захворювання. В умовах лікування поза медичним закладом пацієнт повинен звернутися до лікаря, якщо симптоми зберігаються або посилюються.
Інша інформація.
Особливу обережність слід проявити при призначенні лікарського засобу пацієнтам:
- зі спадковим порушенням метаболізму порфірину (наприклад, при гострій переміжній порфірії);
- з дегідратацією;
- безпосередньо після великих хірургічних втручань.
Якщо лікар вважає, що необхідне тривале застосування декскетопрофену, слід регулярно контролювати функцію печінки та нирок, а також картину крові.
У дуже рідкісних випадках спостерігалися тяжкі гострі реакції гіперчутливості (наприклад, анафілактичний шок). При перших ознаках розвитку тяжких реакцій гіперчутливості після прийому декскетопрофену лікування слід припинити. Залежно від симптомів необхідне в таких випадках лікування потрібно проводити під наглядом лікаря.
Пацієнти, які страждають на астму в поєднанні з хронічним ринітом, хронічним синуситом і/або поліпами носа, мають вищий ризик розвитку алергії на ацетилсаліцилову кислоту та/або НПЗЗ, ніж інші пацієнти. Застосування цього лікарського засобу може спричинити напади астми або бронхоспазм, особливо у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту або НПЗЗ.
В особливих випадках можливий розвиток тяжких інфекційних ускладнень з боку шкіри і м'яких тканин на фоні вітряної віспи. На сьогодні даних, що дають змогу повністю виключити роль НПЗЗ в посиленні цього інфекційного процесу, отримано не було. Тому при вітряній віспі слід уникати застосовування декскетопрофену.
Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам із порушенням кровотворення, системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини.
Діти.
Безпека застосування дітям та підліткам не встановлена.
Важлива інформація про допоміжні речовини .
Цей лікарський засіб містить сахарозу. Це слід враховувати пацієнтам із цукровим діабетом.
Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози або дефіцит сахарази-ізомальтази, не слід приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю.
Вагітність.
Пригнічення синтезу простагландинів може негативно вплинути на вагітність та/або розвиток ембріона та плода. Відповідно до результатів епідеміологічних досліджень застосування лікарських засобів, що пригнічують синтез простагландинів, на ранніх термінах вагітності збільшує ризик викидня, виникнення у плода вади серця та незрощення передньої черевної стінки.
Так, абсолютний ризик розвитку аномалій серцево-судинної системи збільшувався з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 % — вважається, що небезпека виникнення таких явищ підвищується зі збільшенням дози лікарського засобу та тривалості терапії. Застосування інгібіторів синтезу простагландинів у тварин викликало збільшення пре- та постімплантаційних втрат і підвищення ембріофетальної смертності. Крім того, у тварин, яким застосовували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу, підвищувалась частота виникнення вад розвитку плода, у тому числі аномалій серцево-судинної системи. Однак дослідження декскетопрофену на тваринах не виявили токсичного впливу на репродуктивні органи. Призначення декскетопрофену у І та ІІ триместрах вагітності можливе тільки у разі крайньої необхідності. При призначенні декскетопрофену жінкам, які планують вагітність, або у І та ІІ триместрах вагітності слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу протягом якомога коротшого терміну лікування.
Під час ІІІ триместру усі інгібітори синтезу простагландинів спричиняють:
Ризики для плода:
  • серцево-легенева токсичність, наприклад передчасне закриття артеріальної протоки та гіпертензія у системі легеневої артерії;
  • дисфункція нирок, яка може прогресувати і перейти у ниркову недостатність із розвитком олігогідрамніону.
Ризики для жінки наприкінці вагітності та для новонародженого:
  • збільшення часу кровотечі через пригнічення агрегації тромбоцитів, навіть при застосуванні лікарського засобу у низьких дозах;
  • пригнічення скоротливої активності матки, що призводить до подовження часу та затримки родової діяльності.
Грудне вигодовування.
Даних про проникнення декскетопрофену у грудне молоко немає. Декскетопрофен протипоказаний під час годування груддю.
Фертильність.
Як і всі інші НПЗЗ, декскетопрофен може знижувати жіночу фертильність, тому його не рекомендується застосовувати жінкам, які планують вагітність. Якщо жінка має проблеми із зачаттям або проходить обстеження щодо безпліддя, слід розглянути можливість відміни декскетопрофену.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Під час застосування декскетопрофену можуть виникати небажані ефекти, такі як запаморочення, порушення зору або сонливість. У таких випадках можливе зниження швидкості реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Дозування.
Найменша ефективна доза повинна застосовуватись протягом найменшого часу, необхідного для усунення симптомів (див. розділ «Особливості застосування»).
Дорослі.
Залежно від виду та інтенсивності болю рекомендована доза становить 25 мг кожні 8 годин. Добова доза не повинна перевищувати 75 мг.
Лікарський засіб призначений тільки для короткочасного застосування, необхідного для усунення симптомів.
Пацієнти літнього віку. Рекомендується розпочинати лікування з низьких доз. Добова доза становить 50 мг. За умови хорошої переносимості лікарського засобу дозу можна підвищити до звичайної. У зв'язку з небезпекою побічних реакцій певного профілю пацієнти літнього віку повинні знаходиться під пильним контролем лікаря.
При порушеннях функцій печінки.
Пацієнтам із порушеннями печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості лікування слід розпочинати з мінімальної рекомендованої дози та під суворим наглядом лікаря. Добова доза становить 50 мг. Декскетопрофен протипоказаний пацієнтам із тяжким порушення функції печінки.
При порушеннях функції нирок.
Пацієнтам із порушеннями функцій нирок легкого ступеня (кліренс креатиніну 60–89 мл/хв) початкову загальну добову дозу слід зменшити до 50 мг. При порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну ≤ 59 мл/хв) декскетопрофен протипоказаний.
Спосіб застосування.
Перед застосуванням розчиніть весь вміст 1 пакета у склянці води та добре перемішайте для кращого розчинення. Отриманий розчин слід приймати відразу після приготування.
Одночасне застосування з їжею сповільнює швидкість всмоктування лікарського засобу (див. розділ «Фармакокінетика»), тому при гострих болях рекомендується приймати лікарський засіб не менше ніж за 15 хвилин до їди.
Діти.
Застосування декскетопрофену дітям не вивчалось, тому безпека й ефективність для дітей та підлітків не встановлені. Лікарський засіб не слід призначати дітям та підліткам.
Передозування.
Симптоматика передозування невідома. Аналогічні лікарські засоби спричиняють порушення з боку травного тракту (блювання, анорексія, біль у животі) і нервової системи (сонливість, вертиго, дезорієнтація, головний біль).
При випадковому передозуванні чи надмірному застосуванні слід негайно розпочати симптоматичну терапію відповідно до клінічного стану пацієнта. При прийомі понад 5 мг/кг дорослим або дитиною застосувати активоване вугілля протягом години. Декскетопрофену трометамол виводиться з організму за допомогою діалізу.
Побічні реакції.
Нижче наводяться побічні реакції, зв'язок яких із застосуванням декскетопрофену (у формі таблеток) за даними клінічних досліджень визнаний як мінімум можливим, а також побічні реакції, повідомлення про які були отримані у постмаркетинговий період.
Оскільки рівень C max в плазмі крові декскетопрофену в формі гранул вищий, ніж у формі таблеток, не можна виключити підвищення ризику побічних реакцій (з боку ШКТ).
Всі побічні реакції приведено за системами органів та частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 – < 1/10), нечасто (≥ 1/1 000 – < 1/100), рідко (≥ 1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).
З боку органів зору: дуже рідко — нечіткість зору.
З боку органів слуху та вестибулярного апарату: нечасто — запаморочення; дуже рідко — дзвін у вухах.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко — брадипное; дуже рідко — бронхоспазм, диспное.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто — нудота та/або блювання, біль у животі, діарея, диспепсія; нечасто — гастрит, запор, сухість у роті, метеоризм; рідко — виразкова хвороба, кровотеча або перфорація; дуже рідко — панкреатит.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів: рідко — пошкодження клітин печінки.
З боку нирок та сечовидільної системи: рідко — поліурія, гостра ниркова недостатність; дуже рідко — нефрит або нефротичний синдром.
З боку обміну речовин, метаболізму : рідко — анорексія.
З боку нервової системи: нечасто — головні болі, запаморочення, сонливість; рідко — парестезії, непритомність.
З боку психіки: нечасто — безсоння, занепокоєння.
З боку серця: нечасто — прискорене серцебиття; дуже рідко — тахікардія.
З боку судин: нечасто — припливи; рідко — гіпертензія; дуже рідко — артеріальна гіпотензія.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко — нейтропенія, тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко — набряк гортані; дуже рідко — анафілактичні реакції, у тому числі анафілактичний шок.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — висипання; рідко — кропив'янка, акне, підвищена пітливість; дуже рідко — синдром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла), набряк Квінке, набряк обличчя, реакція фоточутливості, свербіж.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рідко — біль у спині.
З боку репродуктивної системи та функції молочних залоз: рідко — порушення менструального циклу, порушення функції передміхурової залози.
Загальні розлади: нечасто — стомлюваність, біль, астенія, ригідність м'язів, погане самопочуття; рідко — периферичний набряк.
Лабораторні показники: рідко — відхилення показників функції печінки.
Найчастіше спостерігаються побічні дії з боку шлунково-кишкового тракту. Так, можливий розвиток пептичної виразки, перфорації або кровотечі у травному тракті, іноді з летальним наслідком, особливо у пацієнтів літнього віку. За наявними даними, на фоні застосування лікарського засобу може з'являтися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсичні явища, болі в животі, мелена, криваве блювання, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. Рідше спостерігається гастрит. Також повідомлялося про набряки, артеріальну гіпертензію і серцеву недостатність на фоні лікування НПЗЗ.
Згідно з результатами клінічних досліджень і епідеміологічними даними, застосування деяких НПЗЗ, особливо у високих дозах і впродовж тривалого часу, деякою мірою збільшує ризик розвитку патології, спричиненої тромбозом артерій (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт).
Як і у разі застосування інших НПЗЗ, можливі такі побічні реакції: асептичний менінгіт, який в основному виникає у хворих із системним червоним вовчаком або змішаними колагенозами, реакції з боку крові (пурпура, апластична і гемолітична анемія, рідко — агранулоцитоз і гіпоплазія кісткового мозку).
Повідомлення про підозрювані побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу є важливою процедурою. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення «користь/ризик» для відповідного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через державну систему фармаконагляду.
Термін придатності. 1,5 року.
Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 однодозових пакетів у пачці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13
ДЕКСКЕТОПРОФЕН

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа