Личный кабинет
ЭЛИКВИС табл. п/плен. оболочкой 5 мг блистер №60
rx
Код товара: 292552
Производитель: BMS (Италия)
9 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 05.04.2026
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
ЭЛИС
Эликис
Композиция:
Активное вещество: Апиксабан;
1 таблетка, покрытая пленкой, содержит 5 мг апиксабана;
Эксципиенты: безводная лактоза, миккрокристаллическая целлюлоза, кроссормоза натрия, лаурилсульфат натрия, магний стеарат, Opadry® II Pink (гипромалоза 15 CP, лактоза, моногидрат, титан 171)
Дозировка формы. Таблетки покрыты пленкой.
Основные физико-химические свойства: розовые, овальные, биконвексные таблетки, покрытые пленочной оболочкой, с гравировкой «894» с одной стороны и «5»-на другой.
Фармакотерапевтическая группа. Прямые ингибиторы фактора HA. ATH B01 AF02 Код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия.
Apixaban является мощным обратным прямым и высокоселективным ингибитором активной области фактора HA, предназначенной для перорального введения. Для антитромботического действия оно не требует антитробина III. Apixaban подавляет свободный и тромбовый фактор HA, а также ингибирует активность протромбиназы. Апиксабан напрямую не влияет на агрегацию тромбоцитов, но косвенно ингибирует процесс агрегации тромбоцитов, индуцированной тромбином. Из -за ингибирования фактора апиксабана HA предотвращает образование тромбина и образование сгустка крови. Доклинические исследования апиксабана на животных показали эффективность антитромботического действия препарата для профилактики артериального и венозного тромбоза при дозах, которые не нарушали гемостаз.
Фармакодинамические эффекты.
Фармакодинамика апиксабана отражает его механизм действия (депрессия фактора XA). В результате депрессии фактора апиксабана HA увеличивает значения таких показателей, как PD, MHC и ACT. Изменения, наблюдаемые в показателях коагуляции крови при применении терапевтических доз, являются незначительными и чрезвычайно изменчивыми и не рекомендуются использовать для оценки фармакодинамических свойств апиксабана.
Apixaban также показывает активность в подавлении фактора HA, что подтверждается снижением ферментативной активности фактора HA на результаты оценки с использованием различных коммерческих наборов для обнаружения ингибирования активности фактора HA, хотя специфические результаты для различных наборов были различными. Результаты клинических испытаний доступны только для хромогенного анализа гепарина ротахром (результаты приведены ниже). Активность ингибирования фактора HA связана с концентрацией апиксабана в плазме. Эта связь близка к линейному характеру, и максимальная активность подавления фактора ГА наблюдается, когда пиковые концентрации апларабана в плазме. Взаимосвязь между концентрациями в плазме в плазме крови и активностью ингибирования фактора HA приблизительно линейна в широком диапазоне доз апиксабана.
Таблица 1 (см. Ниже) демонстрирует прогнозируемую концентрацию равновесия и активность анти-HA для каждого указания. У пациентов с фибрилляцией предсердий, которые использовались апиксабан для предотвращения инсультов и системной эмболии, результаты указывают на меньшее, чем меньше, чем
1,7 раза колебания между пиковыми и минимальными уровнями. У пациентов, которые использовали Apixaban для лечения DVT и REC или профилактики рецидивов DVT и REC, результаты указывают на менее чем в 2,2 раза больше колебаний между пиковыми и минимальными уровнями.
Таблица 1
Прогнозируемая равновесная концентрация апиксабана и активность в депрессии
Апиксабан C Макс (нг/мл) | Апиксабан C мин (нг/мл) | Максимальная активность Апиксабана для подавления фактора XA (МО/мл) | Минимальная активность апиксабан в коэффициенте подавления xa (МО/мл) | |
|---|---|---|---|---|
медиана [5 -й, 95 -й процентиль] | ||||
Профилактика инсультов и системной эмболии у пациентов с фибрилляцией предсердий неилпана | ||||
2,5 мг 2 года* | 123 [69, 221] | 79 [34, 162] | 1,8 [1,0; 3.3] | 1.2 [0,51; 2,4] |
5 мг 2 года | 171 [91, 321] | 103 [41, 230] | 2.6 [1,4; 4.8] | 1,5 [0,61; 3,4] |
Лечение DVT , лечение PE и профилактика рецидивов DVT и PE ( VTET) | ||||
2,5 мг 2 года | 67 [30, 153] | 32 [11, 90] | 1,0 [0,46; 2,5] | 0,49 [0,17; 1,4] |
5 мг 2 года | 132 [59, 302] | 63 [22, 177] | 2,1 [0,91; 5,2] | 1,0 [0,33; 2,9] |
10 мг 2 года | 251 [111, 572] | 120 [41, 335] | 4.2 [1,8; 10.8] | 1.9 [0,64; 5,8] |
* Дозировка для населения была скорректирована с учетом 2 из 3 критериев для снижения дозировки в исследовании Artotle
2 R.D. - 2 раза в день
Хотя лечение апиксабана не требует регулярного контроля уровней воздействия, в исключительных ситуациях, когда информация об уровне воздействия апиксабана может помочь вам внести клиническое решение (например, в случае передозировки и срочной хирургии), можно использовать метод количественного определения активности фактора депрессии Hotachrom®.
Клиническая эффективность и безопасность.
Профилактика инсультов и системной эмболии у взрослых пациентов с нелапанской фибрилляцией предсердий.
В клинической программе (Исследование Artootle: Apixaban по сравнению с Warfarin и Averroes: Apixaban по сравнению с ацетилсалициловой кислотой) был рандомизирован
23 799 пациентов, из которых 11 927 были рандомизированы в группы лечения апиксабана. Программа была разработана таким образом, чтобы показать эффективность и безопасность использования апиксабана для профилактики инсульта и системной эмболии у пациентов с фибрилляцией предсердий неилпана и наличием одного или нескольких дополнительных факторов риска, а именно::
• история инсульта или временной ишемической атаки;
• возраст ≥ 75 лет;
• гипертония;
• диабет;
• Симптоматическая сердечная недостаточность (класс ≥ II по классификации NYHA).
Аристол исследования.
В общей сложности исследование Аристотеля было рандомизировано 1820 пациентов; Участники были распределены между двойными слепыми группами с апиксабаном 5 мг 2 раза в день (или для некоторых пациентов (4,7%) 2,5 мг 2 раза в день, см. Раздел «Метод использования и доза») или варфарин (целевой уровень Министерства чрезвычайных ситуаций в пределах 2,0-3,0). Пациенты получали тестовый препарат в среднем в течение 20 месяцев. Средний возраст участников составлял 69,1 года, средний индекс Chads 2 - 2 - 2,1. В истории 18,9% пациентов произошел инсульт или временная ишемическая атака.
В этом исследовании лечение апиксабана обеспечило статистически надежное преимущество для первичной конечной точки инсульта (геморрагического или ишемического) и системной эмболии (см. Таблицу 2) по сравнению с использованием варфарина.
Таблица 2
Эффективность у пациентов с фибрилляцией предсердий, которые участвовали в исследовании Артлла
Апиксабан N = 9120 n (%/год) | Варфарин N = 9081 n (%/год) | Коэффициент риска (95% DI) | Значение p | |
Инсульт или системная эмболия | 212 (1,27) | 265 (1,60) | 0,79 (0,66; 0,95) | 0,0114 |
Ишемический или неуказанный инсульт | 162 (0,97) | 175 (1,05) | 0,92 (0,74; 1,13) | |
Геморрагический инсульт | 40 (0,24) | 78 (0,47) | 0,51 (0,35; 0,75) | |
Системная эмболия | 15 (0,09) | 17 (0,10) | 0,87 (0,44; 1,75) |
У пациентов, которые были разделены на группу лечения варфарина, медиана времени в процентах в течение терапевтического интервала (EMC 2-3) составила 66%.
Арибаксан продемонстрировал снижение частоты инсульта и системной эмболии (по сравнению с обработкой варфарина) при различных значениях среднего времени терапевтического окна. Для самой высокой тематической по сравнению со средним значением риски для апиксабана и варфарина достиг 0,73 (95% ДИ 0,38, 1,40).
Основные вторичные конечные точки тяжелого кровотечения и общей смертности были изучены с использованием предварительно выбранной иерархической гипотезы для контроля общей ошибки и типа в исследовании. Для основных вторичных конечных точек тяжелого кровотечения и общей смертности было также получено статистически надежное преимущество (см. Таблицу 3). С более тщательным контролем Министерство чрезвычайных ситуаций Апиксабана над варфарином в отношении общей смертности снизилось.
Таблица 3.
Вторичные конечные точки у пациентов с фибрилляцией предсердий в исследовании Аристотеля
Апиксабан N = 9088 n (%/год) | Варфарин N = 9052 n (%/год) | Коэффициент риска (95% DI) | Значение p | |
Конечные точки кровотечения | ||||
Сильный* | 327 (2,13) | 462 (3,09) | 0,69 (0,60; 0,80) | <0,0001 |
Смертоносный | 10 (0,06) | 37 (0,24) | ||
Внутричерепный | 52 (0,33) | 122 (0,80) | ||
Сильный + KVNC | 613 (4,07) | 877 (6.01) | 0,68 (0,61; 0,75) | <0,0001 |
Все случаи | 2356 (18,1) | 3060 (25,8) | 0,71 (0,68; 0,75) | <0,0001 |
Другие конечные точки | ||||
Общая смертность | 603 (3,52) | 669 (3,94) | 0,89 (0,80; 1,00) | 0,0465 |
Инфаркт миокарда | 90 (0,53) | 102 (0,61) | 0,88 (0,66; 1,17) | |
*Тяжелое кровотечение, определяемое в соответствии с критериями Международного общества по изучению тромбоза и гемостаза (ISTH).
Общая частота лечения из -за нежелательных реакций в исследовании Artotle составила 1,8% с апиксабаном и 2,6% при использовании варфарина.
Результаты эффективности в ранее отобранных подгруппах (включая подгруппы в таких терминах, как индекс Chads 2 , возраст, масса тела, пол, почечная функция, история инсульта, временная ишемическая атака и диабет), соответствовали первичным результатам эффективности для общей популяции.
Частота значительного желудочно -кишечного кровотечения в соответствии с классификацией ISTH (включая кровотечение из верхнего, нижнего желудочно -кишечного тракта и прямой кишки) составила 0,76% в год с апиксабаном и 0,86% в год с варфарином.
Частота тяжелого кровотечения в ранее отобранных подгруппах (включая подгруппы по таким показателям, как индекс Chads 2 , возраст, масса тела, пол, почечная функция, история инсульта, временные ишемические атаки и диабет), была согласована с результатами населения в общей сложности.
Аверроэс. Изучение.
В общей сложности 5598 пациентов были рандомизированы в исследовании Averroes, которые не могли использовать лечение витамина К. антагонистов. Участники исследования были разделены на апиксабанское лечение 5 мг два раза в день (или для некоторых пациентов (6,4%) по 2,5 мг два раза в день (см. «Ауиа). Ацетилсалициловая кислота использовали один раз в день при дозе 81 мг (64%), 162 мг (26,9%), 243 мг ( 2,1 %) или 324 мг (6,6%). инсульт или временная ишемическая атака.
Обычно причин невозможности лечения антагонистами витамина К были: неспособность/низкая вероятность достижения необходимых уровней международного нормализованного соотношения в течение необходимого периода (42,6%), отказ от пациента лечить витамин К (37,4%) лечением витамином К (37,4%). Инструкции пациента по использованию антагониста витамина К (15%) и сложности/прогнозируемой сложности контакта с пациентом в случаях немедленного изменения дозировки (11,7%).
Исследование Averroes было завершено перед графиком по рекомендациям Независимого комитета по мониторингу данных в связи с убедительными доказательствами снижения частоты инсульта и системной эмболии в сочетании с благоприятном профилем безопасности лекарств.
Общая частота лечения из -за нежелательных реакций в исследовании Averroes составила 1,5% при использовании апиксабана и 1,3% с ацетилсалициловой кислотой.
В этом исследовании лечение апиксабана обеспечило статистически надежное преимущество с точки зрения первичной точки профилактики конечного удара (геморрагическая, ишемическая или неуточненная) или системной эмболии (см. Таблицу 4) по сравнению с использованием ацетилсалициловой кислоты.
Таблица 4
Ключевые результаты результатов для пациентов с фибрилляцией предсердий, участвующих в исследовании Averroes
Апиксабан N = 2807 n (%/год) | Ацетилсальная-летняя кислота N = 2791 n (%/год) | Коэффициент риска (95% DI) | Значение p | |
Инсульт или системная эмболия* | 51 (1,62) | 113 (3,63) | 0,45 (0,32; 0,62) | <0,0001 |
Ишемический или неуказанный инсульт | 43 (1,37) | 97 (3,11) | 0,44 (0,31; 0,63) | |
Геморрагический инсульт | 6 (0,19) | 9 (0,28) | 0,67 (0,24; 1,88) | |
Системная эмболия | 2 (0,06) | 13 (0,41) | 0,15 (0,03; 0,68) | |
Инсульт, системная эмболия, инфаркт миокарда или смерть от сосудистых заболеваний* † | 132 (4,21) | 197 (6,35) | 0,66 (0,53; 0,83) | 0,003 |
Инфаркт миокарда | 24 (0,76) | 28 (0,89) | 0,86 (0,50; 1,48) | |
Смерть от сосудистых заболеваний | 84 (2,65) | 96 (3,03) | 0,87 (0,65; 1,17) | |
Общая смертность † | 111 (3,51) | 140 (4,42) | 0,79 (0,62; 1,02) | 0,068 |
* Оценка с использованием последовательной стратегии тестирования гипотезы, разработанной таким образом, чтобы контролировать общую ошибку и тип в исследовании.
† вторичная конечная точка.
Статистически значимое различие в частоте тяжелого кровотечения с использованием апиксабана и ацетилсалициловой кислоты отсутствовала (см. Таблицу 5).
Таблица 5
РАСПОЛОЖЕНИЯ У пациентов с фибрилляцией предсердий участвуют в исследовании Averroes
Апиксабан N = 2798 n (%/год) | Ацетилсалициловая кислота N = 2780 n (%/год) | Коэффициент риска (95% CI) | Значение p | |
Сильный | 45 (1,41) | 29 (0,92) | 1,54 (0,96; 2,45) | 0,0716 |
Смертельный, н | 5 (0,16) | 5 (0,16) | ||
Внутричерепно, н | 11 (0,34) | 11 (0,35) | ||
Сильный + KVNC | 140 (4,46) | 101 (3,24) | 1,38 (1,07; 1,78) | 0,0144 |
Все случаи | 325 (10,85) | 250 (8,32) | 1.30 (1,10; 1,53) | 0,0017 |
*Тяжелое кровотечение, определяемое в соответствии с критериями Международного общества по изучению тромбоза и гемостаза (ISTH).
Лечение ТГВ , лечение ПЭ и профилактика рецидива ТГВ и ПЭ ( VTET).
Клиническая программа (Amplify: Apixaban по сравнению с эноксапарином/варфарином, Amplify-Ext: Apixaban по сравнению с плацебо) была разработана для демонстрации эффективности и безопасности 6-12 месяцев лечения DVT и/или PE антикоагулянтами (Amplify-Ext). Оба исследования были рандомизированными двойными слепыми международными тестами в параллельных группах, выполняемых с участием пациентов с симптоматическим проксимальным ТГВ или симптомами. Все основные точки безопасности и эффективность были оценены независимым комитетом на основе замаскированных данных.
Усилить исследование.
В исследовании Amplify 5 395 пациентов были рандомизированы в: группу лечения апиксабана перорально 10 мг 2 раза в день в течение 7 дней с последующим использованием апиксабанских орально 5 мг 2 раза в день в течение 6 месяцев, группа лечения с экоксапарином 1 мг/кг 2 раза в день. Ralation) ³ 2) и лечение обработки варфарина (целевой диапазон значений INR: 2,0-3,0) перорально в течение 6 месяцев.
Средний возраст пациентов составлял 56,9 года, и у 89,8% рандомизированных пациентов были непроходимые явления VTE.
Для пациентов, которые были включены в группу варфаринов, средний процент пребывания в терапевтическом диапазоне MHC (INR 2,0-3,0) составлял 60,9. Apixaban продемонстрировал снижение частоты рецидивирующих симптомов VTE или смертельных случаев, связанных с VTE, при различных значениях среднего времени терапевтического окна inr (TTR). Для самой высокой тематической по сравнению со средним значением риски для апиксабана и экозапарина/варфарина составляли 0,79 (95% ДИ 0,39; 1,61).
Это исследование показало, что апиксабан не уступает экоксапарину/варфарину в такой комбинированной первичной точке, как классифицированная рецидивирующая симптоматическая VTE (DVT или PE без смерти) или смерти, связанной с VTE (см. Таблицу 6).
Таблица 6
Результаты определения эффективности в исследовании Amplify
Апиксабан N = 2609 n (%) | Эноксапарин /варфарин N = 2635 n (%) | Относительный риск (95% ДИ) | |
|---|---|---|---|
VTE или фатальные последствия, связанные с VTE | 59 (2,3) | 71 (2,7) | 0,84 (0,60; 1,18)* |
ДВА | 20 (0,7) | 33 (1,2) | |
Финиш | 27 (1,0) | 23 (0,9) | |
Фатальные последствия, связанные с VTE | 12 (0,4) | 15 (0,6) | |
Фатальные последствия, связанные с VTE или по любой причине | 84 (3,2) | 104 (4,0) | 0,82 (0,61; 1,08) |
Фатальные последствия, связанные с VTE или сердечно -сосудистыми расстройствами (CV) | 61 (2,3) | 77 (2,9) | 0,80 (0,57; 1,11) |
VTE, фатальные последствия, связанные с VTE или значительной крови | 73 (2,8) | 118 (4,5) | 0,62 (0,47; 0,83) |
* Не уступает экозапарину/варфарину (значение p <0,0001).
Эффективность апиксабана во время начального лечения VTE была сопоставима с пациентами, которые получали препарат для лечения PE [относительный риск 0,9; 95% ДИ (0,5; 1,6)] и ДВТ [относительный риск 0,8; 95% ДИ (0,5; 1,3)]. Эффективность для различных подгрупп, в том числе класс, гендерные, полы, индекс массы тела (ИМТ), функция почек, значение PE, местоположение DVT и предварительное использование парентерального гепарина в целом.
Основной первичной конечной точкой для анализа безопасности было кровотечение. В этом исследовании Apixaban выявил статистически значимые преимущества по сравнению с экоксапарином/ варфарином в первичной точке окончания [относительный риск 0,31, 95% от доверительного интервала (0,17; 0,55), значение p <0,0001] (см. Таблицу 7).
Таблица 7
Анализ приводит к исследованию Amplify
Апиксабан N = 2676 n (%) | Эноксапарин /варфарин N = 2689 n (%) | Относительный риск (95% ДИ) | |
|---|---|---|---|
Значительный | 15 (0,6) | 49 (1,8) | 0,31 (0,17; 0,55) |
Значительный + CRNM | 115 (4,3) | 261 (9,7) | 0,44 (0,36; 0,55) |
Незначительный | 313 (11,7) | 505 (18,8) | 0,62 (0,54; 0,70) |
Все виды | 402 (15,0) | 676 (25,1) | 0,59 (0,53; 0,66) |
Значительное кровотечение и кровотечение CRNM (значительная клиническая точка зрения) в любой анатомической области, как правило, были ниже с клинической точки зрения, как правило, были ниже в группе апиксабан по сравнению с группой экозапарина/варфарина. Основное, значительное желудочно -кишечное кровотечение происходило у 6 пациентов (0,2%), используемых апиксабаном и 17 пациентами (0,6%), которые были взяты экозапарином/варфарином.
Amplify - Ext.
В исследовании Amplify-Ext 2482 пациенты были рандомизированы в группе лечения апиксабана 2,5 мг два раза в день в перорально, в группе лечения Apicsaban 5 мг два раза в день или в лечении плацебо в течение 12 месяцев после первоначального курса лечения антикоагулянтами в течение 6-12 месяцев. Среди них 836 пациентов (33,7%) участвовали в исследовании Amplify, прежде чем участвовать в исследовании Amplify-EX.
Средний возраст пациентов составлял 56,7 года, и у 91,7% рандомизированных пациентов были непроходимые явления VTE.
В этом исследовании обе дозы апиксабана показали статистически значимые преимущества перед плацебо по сравнению с такой первичной конечной точкой, как рецидивирующее симптоматическое VTE (DVT или PE без смерти) или смерть по любой причине (см. Таблицу 8).
Таблица 8
Эффективность эффективности приводит к Amplify-Ex
Апиксабан | Апиксабан | Плацебо | Относительный риск (95% ДИ) | ||
|---|---|---|---|---|---|
2,5 мг (N = 840) | 5,0 мг (N = 813) | (N = 829) | Апиксабан 2,5 мг по сравнению с плацебо | Апиксабан 5,0 мг по сравнению с плацебо | |
n (%) | |||||
Фатальные последствия из -за повторения VTE или по любой причине | 19 (2,3) | 14 (1,7) | 77 (9,3) | 0,24 (0,15; 0,40) ¥ | 0,19 (0,11; 0,33) ¥ |
DVT* | 6 (0,7) | 7 (0,9) | 53 (6.4) | ||
PE* | 7 (0,8) | 4 (0,5) | 13 (1,6) | ||
Фатальные последствия по любой причине | 6 (0,7) | 3 (0,4) | 11 (1,3) | ||
Фатальные последствия, связанные с рецидивом VTE или с VTE | 14 (1,7) | 14 (1,7) | 73 (8,8) | 0,19 (0,11; 0,33) | 0,20 (0,11; 0,34) |
Фатальные последствия, связанные с рецидивами VTE или сердечно -сосудистых расстройств (CV) | 14 (1,7) | 14 (1,7) | 76 (9,2) | 0,18 (0,10; 0,32) | 0,19 (0,11; 0,33) |
DVT † без смерти | 6 (0,7) | 8 (1,0) | 53 (6.4) | 0,11 (0,05; 0,26) | 0,15 (0,07; 0,32) |
PE † без смерти | 8 (1,0) | 4 (0,5) | 15 (1,8) | 0,51 (0,22; 1,21) | 0,27 (0,09; 0,80) |
Фатальные последствия, связанные с VTE | 2 (0,2) | 3 (0,4) | 7 (0,8) | 0,28 (0,06; 1,37) | 0,45 (0,12; 1,71) |
¥ Значение p <0,0001.
* Для пациентов, у которых есть более одного явления - компонент сложной конечной точки, в отчете отмечалось только первое явление (например, если участник исследования впервые наблюдается в отчете).
† Люди могут иметь более одного явления, и они могут быть указаны в обеих классификациях.
Эффективность апиксабана в профилактике рецидива ВТЭ оставалась стабильной в различных подгруппах, в том числе классифицированные по таким основаниям, как возраст, пол, индекс массы тела и функция почек.
Первичной конечной точкой безопасности было значительное кровотечение в течение периода лечения. В этом исследовании частота значительного кровотечения для обеих доз апиксабана не имела статистических отличий от плацебо. Не было статистически значимой разницы в частоте значительного, небольшого кровотечения, кровотечения CRNM и все кровотечение между апиксабанскими группами в дозе 2,5 мг два раза в день и плацебо (см. Таблицу 9).
Таблица 9
Анализ приводит к Amplify-Ex
Апиксабан | Апиксабан | Плацебо | Относительный риск (95% ДИ) | ||
|---|---|---|---|---|---|
2,5 мг (N = 840) | 5,0 мг (N = 813) | (N = 829) | Apixaban 2,5 мг по сравнению с плацебо | Апиксабан 5,0 мг по сравнению с плацебо | |
n (%) | |||||
Значительный | 2 (0,2) | 1 (0,1) | 4 (0,5) | 0,49 (0,09; 2,64) | 0,25 (0,03; 2,24) |
Значительный + CRNM | 27 (3,2) | 35 (4,3) | 22 (2,7) | 1.20 (0,69; 2,10) | 1.62 (0,96; 2,73) |
Незначительный | 75 (8,9) | 98 (12.1) | 58 (7,0) | 1.26 (0,91; 1,75) | 1,70 (1,25; 2,31) |
Все виды | 94 (11,2) | 121 (14,9) | 74 (9,0) | 1,24 (0,93; 1,65) | 1.65 (1,26; 2,16) |
Секретировано по системе ITH Значительное желудочно -кишечное кровотечение наблюдалось ни у 1 (0,1%) пациента, который принимал апиксабан в дозе 5 мг два раза в день, ни у одного из пациентов, которые принимали апиксабан в дозе 2,5 мг два раза в день и у 1 (0,1%) пациента.
Дети.
Европейское агентство по оценке лекарств отложило обязательные результаты исследований об использовании elicvis с участием пациентов, принадлежащих к одной или нескольким подгруппам пациентов с детства с венозным или артериальным тромбоэмболией (см. Информацию об использовании детей и доз).
Фармакокинетика.
Поглощение.
Абсолютная биодоступность апиксабана при введении доз до 10 мг включительно составляет приблизительно 50%. Апиксабан быстро поглощается, максимальная концентрация (C MAX ) препарата достигается через 3-4 часа после принятия таблетки. Потребление пищи не влияет на AUC или C Max Apixaban при использовании дозы 10 мг. Апиксабан может быть взят с едой или без нее.
С пероральным введением в дозах, не превышающих 10 мг, фармакокинетика апиксабана демонстрирует линейный характер с увеличением дозировки. В дозах ³ 25 мг для апиксабана характеризуется поглощением, ограниченным растворимостью и снижением биодоступности. Экспозиция апиксабана присутствует в низкой или умеренной изменчивости, что отражается во внутренней изменчивости у одного участника в пределах ~ 20% от коэффициента изменчивости (KV) и изменчивости между многими участниками в пределах ~ 30% квадратных метров.
Распределение.
Связывание плазменного белка у людей составляет приблизительно 87%. Объем распределения (VS) составляет приблизительно 21 литр.
Биотрансформация и экскреция.
Апиксабан выделен несколькими способами. Приблизительно 25% дозы апиксабана, введенной в человеческое тело, были выделены в виде метаболитов, причем большинство метаболитов выводились с фекалиями. Апиксабанский почечный клиренс обеспечивает приблизительно 27% от общего клиренса. В клинических и доклинических исследованиях наблюдалась дополнительная роль желчных и прямых кишечных путей.
Общий клиренс апиксабана составляет приблизительно 3,3 л/ч, а половина жизни составляет приблизительно 12 часов.
Основными областями биотрансформации являются о-деметилирование и гидроксилирование
3-оксипиппипжическое ядро. Метаболизм апиксабана в основном связан с CYP3A4/5. CYP1A2, 2C8, 2C9, 2C19 и 2J2 играют незначительную роль в метаболизации препарата. В плазме крови человека неизменная апиксабан является основным циркулирующим соединением, связанным с этим препаратом. В плазме крови нет циркулирующих активных метаболитов. Apixaban является субстратом транспортных белков, P-GP и белка устойчивости к раку молочной железы.
Нарушенная почечная функция.
Почечная функция не влияла на пиковую концентрацию апиксабана. Согласно результатам клиренса креатинина, было обнаружено, что увеличение воздействия апиксабана коррелирует со снижением функции почек. У людей с легким (креатининовым клиренсом 51-80 мл/мин) умеренный (креатининовый клиренс 30-50 мл/мин) и тяжелый (креатининовый клиренс 15-29 мл/мин). Нарушение функции почек не оказало выраженного влияния на взаимосвязь между концентрацией апиксабана в плазме крови и тяжестью ингибирования фактора HA.
При использовании одной дозы апиксабана (5 мг) сразу после гемодиализа у пациентов с терминальной стадией хронической почечной недостаточности концентрация апиксабана увеличилась на 36% по сравнению с людьми с нормальным клиренсом креатинина.
Нарушенная функция печени.
В исследовании, в котором 8 участников с легкими расстройствами функции печени (класс A по шкале детской платежи с индексом 5 (n = 6) и 6 (n = 2)) и 8 участниками с умеренными расстройствами функции печени (класс B в шкале детей-PU с индексом 7 (n = 6) и 8 (n 2). Фармакодинамика модуля DOSE Apixaban (5 мг) не изменяется. Зmhyni a aktivonosty- щododo oprigniчennannaphtoran зdoroviх osbybebeby -ypaцhantiw зlegemimi abopomhirnimiporuшennami -fuenkцц -peчhhinki.
Пацієнти літнього віку.
У пацієнтів літнього віку (понад 65 років) спостерігали більш високу концентрацію препарату у плазмі порівняно з більш молодими пацієнтами; середні значення AUC у пацієнтів літнього віку були вищими приблизно на 32%.
Секс
Рівень експозиції апіксабану у жінок був приблизно на 18% більше, ніж у чоловіків.
Етнічне походження та расова приналежність.
Результати досліджень I фази свідчать про відсутність помітної різниці між показниками фармакокінетики апіксабану у представників європеоїдної, монголоїдної і негроїдної рас. Результати популяційного аналізу фармакокінетики, проведеного серед пацієнтів, які отримували апіксабан після планової операції заміни кульшового або колінного суглоба, узгоджувались із результатами досліджень I фази.
Вес тела.
Якщо порівнювати експозицію апіксабану у осіб з різною масою тіла, то при масі тіла понад
120 кг експозиція знижувалась приблизно на 30% порівняно з такою при нормальній масі
(65-85 кг), а для маси нижче 50 кг було характерне зростання експозиції приблизно на 30%.
Фармакодинамічний/фармакокінетичний взаємозв'язок.
Фармакокінетичне/фармакодинамічне (ФК/ФД) співвідношення між концентрацією апіксабану у плазмі та деякими ФД кінцевими точками (активність щодо пригнічення фактора Ха, МНС, ПЧ, аЧТЧ) оцінювали після введення різних доз апіксабану в широкому діапазоні від 0,5 до 50 мг. Найкращим чином взаємозалежність між концентрацією апіксабану в плазмі крові та активністю щодо пригнічення активності фактора Ха описує лінійна модель. Співвідношення фармакокінетичних/фармакодинамічних параметрів, виявлені у пацієнтів, які отримували апіксабан після планової операції заміни кульшового або колінного суглоба, узгоджувались із показниками здорових добровольців.
Клинические характеристики.
Индикация.
Профілактика інсультів та системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь, які мають один або кілька факторів ризику, таких як наявність у анамнезі інсульту чи транзиторної ішемічної атаки, вік від 75 років, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, симптоматична серцева недостатність (щонайменше клас II за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації).
Лікування тромбозу глибоких вен (DVT) та легеневої емболії (PE), а також профілактика рецидивів DVT та PE у дорослих (інформація стосовно пацієнтів, які страждають на PE, з нестабільною гемодинамікою наведена у розділі «Особливості застосування»).
Противопоказание.
Гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого допоміжного компонента.
Клінічно значуща активна кровотеча.
Захворювання печінки, які супроводжуються коагулопатією та клінічно суттєвим ризиком кровотечі.
Патологія або стан, що супроводжується значним ризиком сильної кровотечі (наприклад, наявна або нещодавно перенесена виразкова хвороба шлунково-кишкового тракту, наявність злоякісних новоутворень з високим ризиком кровотечі, свіжі травми головного або спинного мозку, нещодавно перенесені операції на головному, спинному мозку або офтальмологічні втручання, нещодавні внутрішньочерепні кровотечі, діагностоване або підозрюване варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенозні мальформації, аневризми судин, виражені внутрішньохребтові або внутрішньочерепні судинні аномалії).
Одночасне застосування будь-яких інших антикоагулянтів, наприклад нефракціонованого гепарину, низькомолекулярних гепаринів (еноксапарин, дальтепарин тощо), похідних гепарину (фондапаринукс тощо), пероральних антикоагулянтів (варфарин, ривароксабан, дабігатран тощо), за винятком специфічних випадків зміни антикоагулянтної терапії (див. розділ «Спосіб застосування та дози») або введення нефракціонованого гепарину у дозах, необхідних для забезпечення прохідності центрального венозного або артеріального катетера.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Інгібітори CYP3A4 та Р-gp.
Одночасне застосування апіксабану та кетоконазолу (400 мг 1 раз на день), який є потужним інгібітором CYP3A4 та P-gp, призводило до 2-кратного збільшення середньої AUC та 1,6-кратного збільшення середньої C max апіксабану.
Еліквіс не рекомендовано призначати пацієнтам, які отримують системне лікування потужними інгібіторами CYP3A4 та P-gp такими як азольні антимікотики (наприклад кетоконазол, ітраконазол, вориконазол та посаконазол) або інгібітори протеази ВІЛ (наприклад ритонавір) (див. розділ «Особливості застосування»).
Очікується, що активні речовини, які не розглядаються як потужні інгібітори CYP3A4 та/або P-gp (наприклад дилтіазем, напроксен, аміодарон, верапаміл, квінідин), будуть менш інтенсивно підвищувати концентрацію апіксабану у плазмі. Наприклад, дилтіазем (у дозуванні 360 мг 1 раз на день), який вважається помірним інгібітором CYP3A4 та слабким інгібітором P-gp, призводив до 1,4-кратного збільшення середньої AUC та 1,3-кратного збільшення середньої C max апіксабану. Напроксен (разова доза 500 мг) є інгібітором P-gp, але не впливає на CYP3A4. Цей препарат призводив до 1,5-кратного збільшення середньої AUC та 1,6-кратного збільшення середньої C max апіксабану. Немає потреби у корекції дози апіксабану при його одночасному призначенні з мало потужними інгібіторами CYP3A4 та/або P-gp.
Індуктори CYP3A4 та Р-gp.
Одночасне застосування апіксабану та рифампіцину (потужний індуктор CYP3A4 та P-gp) призводило до зниження середніх AUC та C max апіксабану приблизно на 54% та 42% відповідно. Одночасне застосування апіксабану та інших потужних препаратів-індукторів CYP3A4 та Р-gp (наприклад фенітоїну, карбамазепіну, фенобарбіталу або препаратів звіробою) також може призвести до зниження концентрації апіксабану у плазмі крові. Корекція дози апіксабану не потрібна у разі його одночасного застосування з подібними препаратами.
Однак для профілактики інсульту та системної емболії у пацієнтів з NVAF та для профілактики рецидивів DVT та PE пацієнтам, які одночасно застосовують лікування потужними індукторами CYP3A4 та P-gp, апіксабан слід застосовувати з обережністю.
Апіксабан не рекомендований для лікування DVT і PE у пацієнтів, яким одночасно застосовують системне лікування потужними індукторами CYP3A4 та P-gp, оскільки його ефективність може бути порушена (див. розділ «Особливості застосування»).
Антикоагулянти, інгібітори агрегації тромбоцитів та НПЗП.
У зв'язку зі зростанням ризику кровотечі застосування пацієнтам будь-яких інших антикоагулянтів протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Після комбінованого введення еноксапарину (разова доза 40 мг) та апіксабану (разова доза 5 мг) спостерігався кумулятивний ефект активності анти-Ха фактора.
При одночасному застосуванні апіксабану та ацетилсаліцилової кислоти (325 мг 1 раз на день) виражені фармакокінетичні або фармакодинамічні взаємодії були відсутні.
Одночасне застосування апіксабану з клопідогрелем (75 мг 1 раз на день) або з комбінацією 75 мг клопідогрелю та 162 мг ацетилсаліцилової кислоти 1 раз на день, або із прасугрелем (початкова доза – 60 мг, наступне дозування – 10 мг 1 раз на добу) у дослідженнях І фази не виявило значущого збільшення модельного часу кровотечі або додаткового інгібування агрегації тромбоцитів порівняно із застосуванням антитромбоцитарних препаратів без апіксабану. Підвищення показників згортання крові (ПЧ, МНС та аЧТЧ) узгоджувалось з ефектами апіксабану у монотерапії.
Напроксен (500 мг), який є інгібітором P-gp, призводив до 1,5-кратного збільшення середньої AUC та 1,6-кратного збільшення середньої C max апіксабану. Апіксабан спричиняв відповідне підвищення показників згортання крові. Одночасне застосування напроксену та апіксабану не змінювало ефект напроксену щодо агрегації тромбоцитів, обумовленої впливом арахідонової кислоти, та не призводило до клінічно значущого збільшення часу кровотечі. Незважаючи на це, у окремих осіб може розвиватись більш виражена фармакодинамічна відповідь на одночасне введення антитромбоцитарних препаратів та апіксабану. Еліквіс слід з обережністю застосовувати у поєднанні з НПЗП (у тому числі з ацетилсаліциловою кислотою), оскільки ці лікарські препарати зазвичай збільшують ризик виникнення кровотечі. У ході клінічного дослідження за участю пацієнтів з гострим коронарним синдромом спостерігалося значне підвищення ризику кровотечі при застосуванні комбінації трьох препаратів: апіксабану, ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю (див. розділ «Особливості застосування»).
Одночасно з препаратом Еліквіс не рекомендовано призначати препарати, застосування яких пов'язують із серйозними кровотечами, а саме: тромболітичні препарати, антагоністи рецепторів GPIIb/IIIa, тієнопіридини (наприклад клопідогрель), дипіридамол, декстран, сульфінпіразон.
Інші супутні препарати.
При одночасному застосуванні апіксабану та атенололу або фамотидину клінічно виражені фармакокінетичні або фармакодинамічні взаємодії не спостерігалися. Одночасне застосувааня застосування 10 мг апіксабану та 100 мг атенололу не мало клінічно важливого впливу на фармакокінетику апіксабану. Після подальшого прийому двох лікарських препаратів одночасно середні значення AUC та C max апіксабану були нижчими на 15% та 18% відповідно порівняно із застосуванням у монотерапії. Одночасне застосування 10 мг апіксабану та 40 мг фамотидину не впливало на значення AUC або C max апіксабану.
Вплив апіксабану на інші лікарські препарати.
Дослідження апіксабану in vitro показали відсутність пригнічувального впливу цього препарату на активність CYP1A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2D6 або CYP3A4 (ІК50 >
45 мкмоль/л) та наявність слабкого інгібіторного впливу на активність CYP2C19 (ІК50 >
20 мкмоль/л) у концентраціях, значно більших за пікові концентрації препарату у плазмі крові пацієнтів. Апіксабан у концентраціях до 20 мкмоль/л не індукує активність CYP1A2, CYP2B6 або CYP3A4/5. Тому вважається, що апіксабан не змінюватиме показники метаболічного кліренсу супутніх препаратів, метаболізм яких відбувається за участю цих ферментів. Апіксабан не пригнічує значною мірою активність P-gp.
Як описано нижче, у дослідженнях за участю здорових добровольців апіксабан не призводив до значних змін фармакокінетики дигоксину, напроксену або атенололу.
Дигоксин. Одночасне застосування апіксабану (20 мг 1 раз на добу) та дигоксину, який є субстратом P-gp (0,25 мг 1 раз на добу), не змінювало AUC або C max дигоксину. Таким чином, апіксабан не пригнічує транспорт субстратів, обумовлений P-gp.
Напроксен. Одночасне застосування разових доз апіксабану (10 мг) та типового НПЗП напроксену (500 мг) не впливало на AUC або C max напроксену.
Атенолол. Одночасне застосування разових доз апіксабану (10 мг) та типового бета-блокатора атенололу (100 мг) не впливало на фармакокінетику атенололу.
Активоване вугілля.
Застосування активованого вугілля знижує рівні експозиції апіксабану (див. розділ «Передозування»).
Особенности приложения.
Ризик кровотечі.
Як і у разі прийому інших антикоагулянтів, пацієнти, які приймають Еліквіс, потребують ретельного нагляду з метою виявлення ознак кровотечі. Препарат необхідно застосовувати з обережністю при станах, які супроводжуються підвищеним ризиком кровотечі. У разі виникнення тяжкої кровотечі застосування препарату Еліквіс слід припинити (див. розділ «Побічні реакції» та «Передозування»).
Хоча лікування апіксабаном не потребує регулярного контролю рівнів експозиції, у виняткових ситуаціях, коли інформація про рівень експозиції апіксабану може допомогти прийняти клінічне рішення (наприклад при передозуванні та невідкладному оперативному втручанні), може бути використаний метод кількісного визначення активності пригнічення фактора Ха Rotachrom ® (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Взаємодії з іншими лікарськими препаратами, що впливають на згортання крові.
У зв'язку зі зростанням ризику кровотечі паралельне лікування пацієнтів будь-якими іншими антикоагулянтами протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).
Застосування Еліквісу одночасно з антитромбоцитарними препаратами підвищує ризик кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Слід проявляти обережність, якщо пацієнти паралельно отримують лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), включаючи ацетилсаліцилову кислоту.
Після оперативного втручання не рекомендовано одночасно з апіксабаном призначати інші інгібітори агрегації тромбоцитів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Для пацієнтів з фібриляцією передсердь та станами, які потребують проведення моно- або подвійної антитромбоцитарної терапії, до початку комбінування такої терапії з апібаксаном слід ретельно зважити потенційну користь та ризики.
Під час клінічного дослідження за участю пацієнтів з фібриляцією передсердь одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти підвищувало ризик виникнення сильної кровотечі, пов'язаної з лікуванням апіксабаном, – з 1,8% на рік до 3,4% на рік, а ризик, пов'язаний з варфарином, з 2,7% на рік до 4,6% на рік. У цьому клінічному дослідженні паралельне застосування подвійної антитромбоцитарної терапії було обмеженим (2,1%).
У ході клінічного дослідження за участю пацієнтів групи високого ризику, після перенесеного гострого коронарного синдрому, які мали одночасно кілька супутніх захворювань кардіологічного та некардіологічного характеру, та отримували ацетилсаліцилову кислоту або комбінацію ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю, застосування апіксабану супроводжувалось значним зростанням ризику сильних кровотеч за класифікацією Міжнародного товариства з вивчення проблем тромбозу та гемостазу (ISTH) – 5,13% на рік порівняно з групою плацебо, для якої цей ризик становив 2,04% на рік.
Застосування тромболітичних препаратів для лікування гострого ішемічного інсульту.
Досвід застосування тромболітичних препаратів для лікування гострого ішемічного інсульту у пацієнтів, що приймали апіксабан, надзвичайно обмежений.
Пацієни зі штучним клапаном серця.
Безпека та ефективність препарату Еліквіс не досліджувались у пацієнтів, які мають штучний клапан серця з або без артеріальної фібриляції. Тому застосування апіксабану не рекомендується у цьому випадку.
Хірургічні втручання та інвазивні процедури.
Лікування препаратом Еліквіс слід припинити щонайменше за 48 годин до проведення планової операції або інвазивних процедур з помірним чи високим ризиком розвитку кровотечі. Це стосується втручань для яких розвиток клінічно значущих кровотеч не може бути виключений та процедур, для яких ризик розвитку кровотечі є неприйнятним.
Лікування препаратом Еліквіс слід припинити щонайменше за 24 години до проведення планової операції або інвазивних процедур з незначним ризиком розвитку кровотечі. Це стосується втручань, під час проведення яких будь-які можливі кровотечі очікуються незначними за обсягом, некритичними для цієї ділянки або легко контрольованими.
Якщо операцію чи інвазивну процедуру неможливо відкласти, необхідно вжити відповідних застережних заходів, враховуючи підвищений ризик кровотечі. Слід зважити ризик виникнення кровотечі та ступінь невідкладності втручання.
Слід відновити лікування апіксабаном якомога швидше після хірургічного втручання або інвазивної процедури, за умови, що це дозволяє клінічна ситуація та були вжиті належні заходи для забезпечення гемостазу (для кардіоверсії див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Тимчасове припинення лікування препаратом.
Припинення лікування антикоагулянтами (у тому числі апіксабаном) у зв'язку з активною кровотечею, проведенням планової операції або інвазивних процедур підвищує ризик розвитку тромбозу у пацієнтів. Слід уникати перерви у лікуванні, а у випадках, коли лікування Еліквісом необхідно тимчасово припинити (з будь-яких причин), слід якомога швидше відновити прийом препарату.
Пацієнти, які страждають на PE, з нестабільною гемодинамікою, або пацієнти, які потребують тромболізу чи легеневої емболектомії.
Еліквіс не рекомендується застосувати як альтернативу нефракціонованому гепарину пацієнтам, які страждають на легеневу емболію та мають нестабільну гемодинаміку або можуть проходити тромболіз чи легеневу емболектомію, оскільки безпека та ефективність апіксабану у зазначених клінічних ситуаціях не встановлені.
Пацієнти з активним раком.
Ефективність та безпека апіксабану у лікуванні DVT, лікуванні PE та профілактиці рецидивів DVT та PE (VTEt) для пацієнтів з активним раком не встановлені.
Порушення функції нирок.
Обмежені клінічні дані свідчать про те, що концентрація апіксабану у плазмі крові підвищена у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-29 мл/хв), що може призвести до підвищеного ризику кровотеч. Для профілактики венозної тромбоемболії (VTE) під час планової операції з ендопротезування кульшового або колінного суглоба (VTEp), для лікування DVT, лікування PE та профілактики рецидивів DVT та PE (VTEt) апіксабан слід використовувати з обережністю у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-29 мл/хв) (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).
Для профілактики інсульту та системної емболії у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь (NVAF) пацієнти з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну
15-29 мл/хв) та хворі з рівнем сироваткового креатиніну ≥ 1,5 мг/дл (133 мікромоль/л) у поєднанні з такими факторами, як вік понад 80 років або маса тіла менше 60 кг, повинні одержувати нижчу дозу апіксабану – 2,5 мг двічі на добу (див. розділ «Спосіб застосування).
Клінічний досвід застосування апіксабану у пацієнтів з кліренсом креатиніну < 15 мл/хв або пацієнтам, які знаходяться на діалізі, відсутній, тому апіксабан не рекомендований до застосування цій категорії пацієнтів (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).
Пацієнти літнього віку.
З віком може підвищуватися ризик виникнення кровотеч (див. розділ «Фармакокінетика»).
Також препарат Еліквіс у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою для лікування пацієнтів літнього віку слід застосовувати з обережністю через підвищення ризику виникнення кровотечі.
Вес тела.
Знижена маса тіла (< 60 кг) може підвищити ризик виникнення кровотеч (див. розділ «Фармакокінетика»).
Порушення функцій печінки.
Еліквіс протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, які супроводжуються коагулопатією та клінічно суттєвим ризиком кровотечі (див. розділ «Протипоказання»).
Препарат не рекомендовано застосовувати для лікування пацієнтів з тяжкими порушеннями функцій печінки (див. розділ «Фармакокінетика»).
Еліквіс слід з обережністю застосовувати для лікування пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функцій печінки (клас А або В за Чайлд-П'ю) (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).
Пацієнтів з підвищеними рівнями ферментів печінки (АЛТ/АСТ перевищують верхню межу норми у більше ніж 2 рази) або загальним білірубіном, вищим за верхню межу норми в 1,5 або більше разів, не допускали до участі у клінічних дослідженнях. Тому Еліквіс слід з обережністю застосовувати для лікування цієї популяції пацієнтів (див. розділ «Фармакокінетика»). До початку лікування апіксабаном необхідно провести дослідження функцій печінки.
Взаємодії з інгібіторами як цитохрому P450 3A4 (CYP3A4), так і Р-глікопротеїну (P-gp).
Еліквіс не рекомендовано призначати пацієнтам, які отримують системне лікування потужними інгібіторами одночасно CYP3A4 та P-gp, такими як азольні антимікотики (наприклад кетоконазол, ітраконазол, вориконазол та посаконазол) або інгібітори протеази ВІЛ (наприклад ритонавір). Ці лікарські засобии можуть збільшити експозицію апіксабану вдвічі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») або навіть більше за наявності додаткових факторів, здатних підвищувати експозицію апіксабану (таких як тяжке порушення функцій нирок).
Взаємодії з препаратами, які одночасно виступають індукторами CYP3A4 та P-gp.
Одночасне застосування препарату Еліквіс та потужних препаратів-індукторів CYP3A4 та P-гп (наприклад рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал або препаратів звіробою) може призвести до зниження експозиції апіксабану приблизно на 50%. У клінічному дослідженні за участю пацієнтів з фібриляцією передсердь одночасне застосування апіксабану та потужних індукторів одночасно CYP3A4 та P-gp знижувало ефективність антикоагулянту та підвищувало ризик кровотечі порівняно із застосуванням апіксабану як монотерапії.
Для пацієнтів, які одночасно отримують лікування потужними індукторами CYP3A4 та P-gp, застосовуються нижчезазначені рекомендації (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»):
- апіксабан має застосовуватись з обережністю для профілактики інсульту та системної емболії у пацієнтів з NVAF та для профілактики рецидивів DVT та PE;
- не слід застосовувати апіксабан для лікування DVT та PE, оскільки його ефективність може бути порушена.
Лабораторні показники.
Результати аналізів згортання крові (наприклад протромбінів час (ПЧ), міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС) та активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ)) змінюються відповідно до очікувань згідно з механізмом дії апіксабану. Зміни, виявлені у результатах цих аналізів при застосуванні терапевтичних доз, є незначними та надзвичайно варіативними (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Інформація про допомiжнi речовини.
Еліквіс містить лактозу. Цей лікарський препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, саамською недостатністю лактази або синдромом порушення всмоктування глюкози та галактози.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Беременность. ДАНЕЙСПОЛЕВАЯ ВОЗНАЧА Doslidжennannannannannannanna nanaparinaх nuyavyli -obehpoceredonnnhogo obo -opo -ry -spry-pry-1 Апксана на Руко -Дедувано Пхринахати Пейд.
Період годування груддю . Наразі невідомо, чи виділяється апіксабан або його метаболіти з грудним молоком людини. Інформація, отримана під час досліджень на тваринах, свідчить про виділення апіксабану у молоко. Неможливо виключити ризик для новонароджених та немовлят.
Слід прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення/відмови від лікування апіксабаном.
Вплив на репродуктивну функцію. Дослідження на тваринах, яким безпосередньо вводили апіксабан, не виявили впливу цього препарату на фертильність.
Способность влиять на скорость реакции при вождении или других механизмах.
Еліквіс не впливає або майже не впливає на швидкість реакції під час керування автотранспортом або іншими механізмами.
Метод администрирования и доз.
Спосіб застосування.
Препарат застосовують перорально. Еліквіс слід приймати, запиваючи водою, з їжею чи без їжі.
Дозировка.
Профілактика інсульту та системної емболії у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь.
Рекомендована доза препарату Еліквіс становить 5 мг перорально двічі на день.
Зниження дози.
Для пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь та щонайменше двома характеристиками з наступного переліку: вік ≥ 80 років, маса тіла ≤ 60 кг або рівень креатиніну сироватки ≥ 1,5 мг/дл (133 мкмоль/л), – рекомендована доза препарату Еліквіс становить 2,5 мг перорально двічі на день (необхідно застосовувати препарат у дозуванні 2,5 мг).
Лікування слід проводити протягом тривалого часу.
Лікування тромбозу глибоких вен (DVT) та легеневої емболії (PE), а також профілактика рецидивів DVT та PE.
Рекомендована доза препарату Еліквіс для лікування гострого тромбозу глибоких вен (DVT) та легеневої емболії (PE) становить 10 мг переорально двічі на день протягом перших 7 днів. Потім препарат застосовують у дозуванні 5 мг перорально двічі на день. Згідно з діючими медичними настановами, коротка тривалість лікування (щонайменше 3 місяці) повинна враховувати фактори ризику, що минають (наприклад нещодавне хірургічне втручання, травма, іммобілізація).
Рекомендована доза препарату Еліквіс для профілактики рецидиву DVT та PE становить 2,5 мг перорально двічі на добу. Якщо пацієнту показана профілактика рецидивів DVT та PE, дозу 2,5 мг двічі на добу слід починати приймати після завершення 6-місячного курсу лікування препаратом Еліквіс у дозі 5 мг двічі на добу або курсу лікування іншим антикоагулянтом, як зазначено у таблиці 10, наведеній нижче (також див. «Фармакодинаміка» ).
Таблиця 10
Схема застосування | Максимальна добова доза | |
Лікування DVT або PE | 10 мг двічі на добу протягом перших 7 дней | 20 мг |
з подальшим застосуванням дози 5 мг двічі на добу | 10 мг | |
Профілактика рецидиву DVT та/або PE після завершення 6-місячного курсу лікування DVT або PE | 2,5 мг двічі на добу | 5 мг |
Тривалість загального курсу лікування визначають індивідуально після ретельної оцінки переваг від лікування та ризику кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).
Пропуск прийому дози.
Якщо прийом препарату було пропущено, пацієнтові слід негайно прийняти Еліквіс та продовжувати лікування у звичайному режимі двічі на день.
Заміна препаратів.
Переведення з парентерального введення антикоагулянтів на лікування апіксабаном (і навпаки) можна проводити в момент прийому наступної запланованої дози (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Ці лікарські засоби не слід застосовувати одночасно.
Переведення з лікування антагоністами вітаміну К на лікування препаратом Еліквіс.
При переведенні пацієнтів зі схеми лікування антагоністом вітаміну К на лікування препаратом Еліквісом слід припинити застосування варфарину або іншого антагоніста вітаміну К та розпочати лікування препаратом Еліквіс, коли міжнародне нормалізоване співвідношення становитиме < 2,0.
Переведення з лікування препаратом Еліквіс на лікування антагоністами вітаміну К.
Переводячи пацієнтів з лікування препаратом Еліквіс на лікування антагоністом вітаміну К, слід продовжувати прийом Еліквісу щонайменше протягом 2 днів після призначення антагоніста вітаміну К. Після двох днів одночасного прийому апіксабану та антагоніста вітаміну К перед прийомом наступної дози Еліквісу визначають міжнародне нормалізоване співвідношення. Комбіноване лікування Еліквісом та антагоністом вітаміну К продовжують, доки міжнародне нормалізоване співвідношення не досягне рівнів ≥ 2,0.
Порушення функції нирок.
Пацієнтам з легким або помірним порушенням функції нирок корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокінетика»).
Для лікування пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-29 мл/хв.) застосовують нижченаведені рекомендації (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»):
для профілактики венозної тромбоемболії (VTE) під час планової операції з ендопротезування кульшового або колінного суглоба (VTEp), для лікування DVT, лікування PE та профілактики рецидивів DVT та PE (VTEt) апіксабан слід застосовувати з обережністю;
для профілактики інсульту та системної емболії у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь (NVAF) слід застосовувати нижчу дозу апіксабану – по 2,5 мг двічі на добу.
Пацієнти з рівнем сироваткового креатиніну ≥ 1,5 мг/дл (133 мікромоль/л) у комплексі з такими факторами, як вік понад 80 років або маса тіла менше 60 кг, також повинні одержувати нижчу дозу апіксабану – по 2,5 мг двічі на добу.
Клінічний досвід застосування апіксабану пацієнтам з кліренсом креатиніну < 15 мл/хв або пацієнтам, які знаходяться на діалізі, відсутній, тому апіксабан не рекомендований до застосування цій категорії пацієнтів (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Порушення функцій печінки.
Еліквіс протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки, які супроводжуються коагулопатією та клінічно суттєвим ризиком кровотечі (див. розділ «Протипоказання»).
Препарат не рекомендовано застосовувати для лікування пацієнтів з тяжкими порушеннями функцій печінки (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Еліквіс слід з обережністю застосовувати для лікування пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функцій печінки (клас А або В за класифікацією Чайлд-П'ю); такі пацієнти не потребують корекції дози препарату (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Пацієнтів з підвищеними рівнями ферментів печінки (АЛТ/АСТ перевищують верхню межу норми (ВМН) більш ніж у 2 рази) або загального білірубіну (перевищення ВМП в 1,5 і більше разів) не допускали до участі у клінічних дослідженнях. Тому Еліквіс слід з обережністю застосовувати для лікування цієї групи пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Перед початком лікування апіксабаном необхідно провести дослідження функцій печінки.
Вес тела.
Лікування тромбозу глибоких вен (DVT) та легеневої емболії (PE), а також профілактика рецидивів DVT та PE у дорослих: немає потреби в корекції дози (див. розділ «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
Неклапанна фібриляція передсердь: корекція дози не потрібна, за винятком випадків, зазначених вище (див. «Зниження дози» у розділі «Спосіб застосування та дози»).
Секс
Немає потреби в корекції дози (див. розділ «Фармакокінетика»).
Пацієнти літнього віку.
Лікування тромбозу глибоких вен (DVT) та легеневої емболії (PE), а також профілактика рецидивів DVT та PE у дорослих: немає потреби в корекції дози (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»).
Неклапанна фібриляція передсердь: корекція дози не потрібна, за винятком випадків, зазначених вище (див.«Зниження дози» у розділі «Спосіб застосування та дози»).
Кардіоверсія(неклапанна фібриляція передсердь).
Пацієнти можуть продовжувати отримувати лікування апіксабаном під час проведення процедури кардіоверсії.
Дети.
Беспейна, а также Данные отсутствуют.
Дети.
Веселье Данные отсутствуют.
Передозировка.
Відомого антидоту до препарату Еліквіс не існує. Передозування апіксабану може призвести до зростання ризику виникнення кровотечі. У разі виникнення геморагічних ускладнень необхідно припинити лікування та провести обстеження джерела кровотечі. Слід розглянути ініціювання відповідного лікування, наприклад проведення хірургічного гемостазу або переливання свіжої замороженої плазми.
У ході контрольованих клінічних дослідженнях пероральне застосоування апіксабану здоровим добровольцям в дозах до 50 мг на добу щоденно протягом 3–7 днів (25 мг двічі на день протягом 7 днів або 50 мг один раз на день протягом 3 днів) не призводило до виникнення клінічно важливих небажаних явищ.
У здорових осіб застосування активованого вугілля через 2 та 6 годин після прийому 20 мг апіксабану призводило до зниження середньої AUC апіксабану на 50% та 27% відповідно і не впливало на C max препарату. Застосування активованого вугілля через 2 або 6 годин після прийому апіксабану призводило до зниження періоду напіввиведення апіксабану, який при монотерапії становив 13,4 години, до 5,3 та 4,9 години, відповідно. Таким чином, застосування активованого вугілля може бути корисним для лікування передозування апіксабану або випадкового прийому цього препарату.
Якщо кровотечу, що становить небезпеку для життя, неможливо зупинити за допомогою описаних вище заходів, можна розглянути варіант введення рекомбінантного фактора VIIа. Однак досвід застосування рекомбінантного фактора VIIa для лікування осіб, що отримують апіксабан, наразі відсутній. Слід розглянути можливість повторного введення рекомбінантного фактора VIIa та підбору дози залежно від нормалізації кровотечі.
У разі значної кровотечі необхідно розглянути можливість консультації лікаря-гематолога.
При однократному застосуванні 5 мг апіксабану перерально, гемодіаліз знижував AUC апіксабану на 14% у осіб з термінальною стадією ниркової недостатності. Тому малоймовірно, що гемодіаліз буде ефективним засобом для лікування передозування апіксабану.
Неблагоприятные реакции.
Безпеку апіксабану досліджували у ході 4 клінічних випробувань фази III за участю понад
15 000 пацієнтів: понад 11 000 пацієнтів у дослідженнях NVAF та понад 4 000 пацієнтів у дослідженнях лікування VTE (VTEt); середня загальна тривалість застосування становила 1,7 року і 221 день, відповідно (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Частими небажаними реакціями були кровотеча, контузія, носова кровотеча та гематома (профіль небажаних явищ та частота, класифіковані за показаннями, наведені у Таблиці 11).
У дослідженнях NVAF загальна частота небажаних реакцій, пов'язаних з кровотечами, у групі апіксабану становила 24,3% у дослідженні порівняння апіксабану з варфарином та 9,6% у дослідженні порівняння апіксабану з аспірином. У дослідженні порівняння апіксабану з варфарином частота значних шлунково-кишкових кровотеч за класифікацією ISTH (Міжнародне твоаристово з проблем тромбозу та гемостазу) (у тому числі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, а також прямої кишки) у пацієнтів, яким застосовували апіксабан, становила 0,76%/рік. Частота значних внутрішньоочних кровотеч за класифікацією ISTH у пацієнтів, яким застосовували апіксабан, становила 0,18%/рік.
У дослідженнях VTEt загальна частота побічних реакцій, пов'язаних з кровотечами, у групі апіксабану становила 15,6% у дослідженні порівняння апіксабану з еноксапарином/варфарином та 13,3% у дослідженні порівняння апіксабану з плацебо (див. розділ «Фармакодинаміка»).
У таблиці 11 наведено небажані реакції за класами систем органів та частотою: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1 000 до <1/100), рідко (від ≥1/10 000 до <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо встановити, виходячи з наявної інформації) для NVAF та VTEt відповідно.
Таблиця 11
Небажані реакції | NVAF | VTEt |
Розлади імунітету | ||
Гіперчутливість, алергічний набряк та анафілаксія | Нечасто | - |
Розлади з боку нервової системи | ||
Крововилив у мозок | Нечасто | Редко |
Розлади з боку органів зору | ||
Крововилив у око (включаючи кон'юнктивальну геморагію) | Часто | Нечасто |
Розлади з боку судинної системи | ||
Кровотеча, гематома | Часто | Часто |
Внутрішньочеревна кровотеча | Нечасто | - |
Розлади з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння | ||
Кровотеча з носа | Часто | Часто |
Кровохаркання | Нечасто | Нечасто |
Кровотечі з дихальних шляхів | Редко | Редко |
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту | ||
Шлунково-кишкова кровотеча | Часто | Часто |
Гемороїдальні кровотечі, кровотечі з ротової порожнини | Нечасто | - |
Гематохезія | Нечасто | Нечасто |
Кровотеча з прямої кишки, кровотеча з ясен | Часто | Часто |
Кровотеча у заочеревинний простір | Редко | - |
Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин | ||
Висип на шкірі | Нечасто | - |
Розлади нирок та сечовидільної системи | ||
Гематурія | Часто | Часто |
Розлади з боку репродуктивної системи та молочних залоз | ||
Патологічні вагінальні кровотечі, кровотечі з сечостатевого тракту | Нечасто | Нечасто |
Розлади загального характеру та реакції у місці введення препарату | ||
Кровотеча з місця введення препарату | Нечасто | - |
Лабораторні дослідження | ||
Позитивний результат тесту на приховану кров | Нечасто | Нечасто |
Травми, отруєння та ускладнення процедур | ||
Синці | Часто | Часто |
Травматична кровотеча, кровотеча після проведення медичної процедури, кровотеча з місця хірургічного розрізу | Нечасто | Нечасто |
Застосування препарату Еліквіс може бути пов'язане зі збільшенням ризику прихованої або явної кровотечі з будь-яких тканин або органів, що може призвести до постгеморагічної анемії. Симптоми та їх тяжкість будуть змінюватись залежно від локалізації, ступеню та тривалості кровотечі (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).
Звітування про підозрювані побічні реакції.
Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дозволяє здійснювати безперервний моніторинг співвідношення між користю та ризиками, пов'язаними із застосуванням лікарського засобу. Просимо медичних працівників звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції.
Дата окончания срока.
3 года.
Условия хранения.
Не потребує спеціальних умов зберігання.
Упаковка.
Таблетки по 5 мг, по 10 таблеток у блістері. По 3 або по 6 або по 10 блістерів у пачці з картону.
Таблетки по 5 мг, по 14 таблеток у блістері. По 2 блістера у пачці з картону.
Категория отпуска. По рецепту.
Производители.
Брістол-Майєрс Сквібб Менюфекчуринг Компані /
Bristol-Myers Squibb Manufacturing Company.
Брістол-Майєрс Сквібб Компані /
Bristol-Myers Squibb Company.
Бристол МАГЕРС СКВБББ С.Р.Л. /
Bristol Myers Squibb Srl
Місцезнаходження виробників та їхні адреси місць провадження діяльності.
Стейт Роуд №3, Км 77.5 Хумакао, 00791, Пуерто Ріко, США /
State Road #3, Km 77.5 Humacao, 00791, Puerto Rico, USA.
4601 Хайвей 62 Іст, Маунт Вернон, Індіана 47620, США /
4601 Highway 62 East, Mount Vernon, IN 47620, USA.
Лок.Фонтана дель Керасо - 03012 Анагні (ФР), Італія /
Loc. Fontana del Ceraso - 03012 Anagni (FR), Italy.
АПИКСАБАН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
