В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
НАКЛОФЕН табл. кишечно-раств. 50 мг №20

НАКЛОФЕН табл. кишечно-раств. 50 мг №20

rx
Код товара: 76513
Производитель: KRKA
1 100,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
naklofen
(Naklofen)
Место хранения:
Действующее вещество: 1 таблетка содержит энтеросолюбильную диклофенак натрия - 50 мг;
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, микрокристаллическую целлюлозу, кукурузный крахмал, повидон, коллоидный безводный диоксид кремния, стеарат магния;
оболочка: гипромеллоза, оксид железа красный (Е 172), оксид железа желтый (Е 172), диоксид титана (Е 171), сополимер (тип А), пропиленгликоль, тальк.
Лекарственная форма. Таблетки кишечны.
Основные физико-химические свойства: круглые, гладкие, слегка двояковыпуклые таблетки с энтеросолюбильным, пленка с покрытием оболочки, коричневые и желтые.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Diclofenac. ATT Code M01A B05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Naklofen содержит диклофенак натрия - вещество, нестероидная структура обладает выраженным противовоспалительным, анальгезирующим и жаропонижающим действием. Это ингибитор простагландинской (циклооксигеназы).
In vitro diclofenac натрий в концентрациях, эквивалентных тем, которые достигаются у пациентов без ингибирования биосинтеза хряща протеогликана.
Фармакокинетика.
Поглощение. Хотя поглощение происходит полностью начало может быть отсрочено в результате прохождения через желудок, что может повлиять на потребление пищи, которая замедляет опорожнение желудка. Средние пиковые концентрации в плазме 1,48 ± 0,65 мг / мл (1,5 мг / ml≡5 ммоль / л) достигается в среднем через 2 часа после применения таблетки 50 мг.
Биодоступность. Около половины приложенного диклофенака метаболизируется во время первого прохождения через печень (эффект первого проход); Площадь под кривой концентрации (AUC) после приема внутрь препарата составляет около половины величины, полученной с применением эквивалентной дозы парентерального.
Фармакокинетические характеристики препарата не изменяется с повторным использованием. Накопление происходит при условии соблюдения рекомендуемой дозировки.
Распределение. Связывание диклофенака сывороточного белка составляет 99,7% альбумина - 99,4%.
Diclofenac входит в синовиальную жидкость, где его максимальная концентрация достигается через 2-4 часа спустя, чем в плазме. Срок годности синовиальной жидкости составляет 3-6 часов. Через 2 часа после достижения максимальной концентрации в плазме концентрацию диклофенака в синовиальной жидкости выше; Это явление наблюдается в течение 12 часов.
Метаболизм. Диклофенак метаболизируется частично hlyukuronizatsiyi интактной молекулы, но, главным образом, однократного и многократного гидроксилирования и metoksylyuvannya, что приводит к образованию нескольких фенольных метаболитов, большинство из которых образуют конъюгаты с глюкуроновой кислотой. Два из этих фенольных метаболитов являются биологически активными, но намного меньше диклофенака.
Разведение. Общая система очистки диклофенака с плазмой крови составляет 263 ± 56 мл / мин (среднее ± СО). Окончательный период полураспада в плазме составляет 1-2 часа. Полураспада в плазме метаболитов четырех, в том числе два фармакологически активных, а также короткий 1-3 часов. Около 60% дозы лекарственного средства из организма в форме конъюгата глюкуронида интактной молекулы и в виде метаболитов, большинство из которых также превращается в глюкуронид конъюгатов. В неизмененном виде, отображается менее 1% диклофенака. Остальная часть дозы препарата выводится в виде метаболитов с калом.
Фармакокинетика в отдельных группах больных.
Пациенты пожилых людей. Влияние возраста пациента на всасывание, метаболизм и выведение препарата не наблюдалось, за исключением того, что в пяти пожилых 15-минутной внутривенной инфузии в результате 50% выше концентрации препарата в плазме крови, чем ожидалось, у молодых здоровых добровольцев, за исключением.
Пациенты с нарушенной функцией почек. У пациентов с нарушением функции почек, которые получили терапевтические дозы, нельзя ожидать, что накопление неизмененного активного вещества, основанные на кинетике препарата после одноразового применения в. У пациентов с клиренсом креатинина менее 10 мл / мин, расчетные равновесные концентрации метаболитов в плазме hydroxyled были примерно в 4 раза выше, чем у здоровых добровольцев. Однако в конечном итоге все метаболиты были выведены из желчи.
Пациенты с болезнью печени. У пациентов с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом печени индикаторы фармакокинетики, диклофенак метаболизм аналогичны у пациентов без заболеваний печени.
Клинические характеристики.
Индикация.
  • Воспалительные и дегенеративные формы ревматических заболеваний (ревматоидный артрит, анкилозирующий спондилит, остеоартрит, спондилартрит);
  • болевые синдромы со стороны позвоночника;
  • ревматические заболевания мягких тканей вне школ;
  • резкие атаки подагры;
  • посттравматические и послеоперационные болевые синдромы, связанные с воспалением и отек, например, после стоматологических или ортопедических операций;
  • Гинекологические заболевания сопровождаются болевым синдромом и воспалением, такими как первичная дисменорея или аднексит;
  • в качестве адъюванта при тяжелых воспалительных заболеваниях верхних дыхательных путей, сопровождающихся сильной болью, таких как farynhotonzyliti, отит.
В соответствии с общими терапевтическими принципами основное заболевание следует обращаться с базовой терапией. Сама лихорадка не является признаком использования препарата.

Противопоказание.

  • Гиперчувствительность к активному ингредиенту или любому другому компоненту препарата.
  • Naklofen как и другие нестероидные противовоспалительные препараты также противопоказан пациентам, которые, в ответ на применение ибупрофена, аспирина или других НПВС, имеющих приступы астмы, крапивница, ангионевротический отек или острый ринит.
  • Активная форма язвенной болезни / кровотечения или рецидив язвенной болезни / кровотечение истории (два или более отдельных эпизодов диагностированной язвы или кровотечение).
  • Кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в истории, связанном с предыдущим лечением, нестероидальными противовоспалительными препаратами (НПВП).
  • Воспалительное заболевание кишечника (например, заболевание короны или язвенный колит).
  • Высокий риск послеоперационных кровотечений nezhortannya гемостаза крови расстройств, гемопоэтических расстройств или цереброваскулярных кровотечения.
  • Отказ печени.
  • Почечная недостаточность.
  • III триместр беременности.
  • Застойная сердечная недостаточность (NYHA II-IV).
  • Ишемическая болезнь сердца у пациентов с стенокарцептом, портировала инфаркт миокарда.
  • Цереброваскулярные заболевания у пациентов, которые пострадали от инсульта или имеют эпизоды переходных ишемических атак.
  • Заболевания периферических артерий.
  • Лечение периоперационной боли в аортокоронарном шунтировании (или использование искусственного кровообращения).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Ниже приведены взаимодействия, наблюдаемые с использованием препарата naklofen и / или других фармацевтических форм диклофенака.
Литий. Одновременное применение диклофенака может повышать концентрацию лития в плазме крови. Рекомендуемый мониторинг уровня лития в сыворотке.
Дигоксин. Одновременное применение диклофенака может увеличить дигоксина концентрации в плазме. Рекомендуется контролировать уровни дигоксина в сыворотке крови.
Диуретики и антигипертензивные средства. Как и другие НПВП, сопутствующей использование диклофенака с диуретиками и гипотензивными лекарственными средствами (такими как бета-блокаторы, ингибиторы ангиотензин-превращающего фермента (АПФ)) может уменьшить их антигипертензивный эффект путем ингибирования синтеза простагландина вазодилататоров. Таким образом, аналогичная комбинация должна использоваться с оговоркой, а пациентам, особенно пожилые люди, должны находиться под тщательным надзором артериального давления. Пациенты должны получать адекватную гидратацию, также рекомендуется мониторинг функции почек после начала сопутствующей терапии и регулярно после этого, особенно для диуретиков и ингибиторов АПФ в связи с повышенным риском развития нефротоксичности.
Лекарства , которые , как известно, вызывают гиперкалиемия. Сопутствующее обращение с калиевым чувствительным диуретиками, циклоспорином, тракролимом или триметопремом может быть связано с увеличением уровня калия в сыворотке, поэтому мониторинг пациентов следует проводить чаще.
Антикоагулянты и антитромботические агенты. Использование может увеличить риск кровотечения, поэтому рекомендуется принимать меры предосторожности. Хотя клинические исследования не указывают на влияние диклофенака на активность антикоагулянтов, существуют отдельные данные о повышении риска кровотечения у пациентов, которые используются одновременно дицинофенак и антикоагулянты. Таким образом, для уверенности, что никаких изменений в дозировке антикоагулянтов не не требуется, рекомендуется тщательное наблюдение за такими пациентами.
Как и другие нестероидные противовоспалительные препараты, диклофенак в высоких дозах может временно подавлять агрегацию тромбоцитов.
Другой НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 и кортикостероиды. Одновременное применение диклофенака и других НПВП или кортикостероидов может увеличить риск развития желудочно-кишечного кровотечения или язвы. Одновременное применение двух или более NSAID следует избегать.
Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS). Одновременное применение НПВП и СИОЗС может повысить риск желудочно-кишечного кровотечения.
Антидидиабетические препараты. Клинические исследования показали, что Diclofenac может использоваться вместе с пероральными антидиабетическими агентами и не изменять их терапевтический эффект. Однако существуют некоторые отчеты о разработке в таких случаях, как гипогликемия и гипергликемия, которые определили необходимость изменения дозы антидиабетических агентов при использовании диклофенака. По этой причине, в качестве меры предосторожности рекомендуется при комбинированной терапии на уровень глюкозы в крови управления.
Метотрексат. Диклофенак может подавлять клиренс метотрексата в почечных канальцах, что приводит к повышению уровней метотрексата. Следует соблюдать осторожность при назначении НПВС, включая диклофенак, менее чем за 24 часов до применения метотрексата, поскольку в таких случаях возможно повышение концентрации метотрексата в крови и его токсичность расти. Там были сообщения о случаях серьезной интоксикации, когда интервал между применением метотрексата и НПВС, включая диклофенак, был в течение 24 часов. Это взаимодействие опосредуется путем накопления метотрексата, возникающего в результате экскреции почек в присутствии НПВП.
Циклоспорин. Влияние Диклофенак, как и другие НПВС на синтез простагландинов в почках может увеличить циклоспорина нефротоксичности, поэтому диклофенак следует применять в более низких дозах, чем у пациентов, которые не использовали циклоспорин.
Tacrolymus. При использовании NSAID с трактором может быть увеличен увеличение риска нефротоксичности, что может быть косвенно через почечную антипростаглалкий эффект НПВП и ингибитора кальцинерина.
Антибактериальные хинолоны. Возможное развитие судорог у пациентов, одновременно использовали производные хинолона и НПВС. Это можно наблюдать у пациентов с эпилепсией и эпилептическими припадками в истории, так и без них. Таким образом, меры предосторожности следует осуществлять при рассмотрении использования хинолинов пациентам, которые уже получают NSAID.
Фенитоин. При использовании в сочетании с диклофенак фенитоином рекомендуется контролировать концентрации в плазме уровней фенитоина в связи с ожидаемым увеличением экспозиции фенитоина.
Колестал и холестирамин. Эти препараты могут вызвать задержку или уменьшение всасывания диклофенака. Таким образом, рекомендуется прописать диклофенаку не менее 1 часа до или через 4-6 часов после использования залога / холестырамина.
Сердце гликозиды. Сопущенное использование сердечных гликозидов и НПВП может усугубить сердечную недостаточность, уменьшить уровень фильтрации гломерелярной фильтрации и увеличить уровень гликозидов в плазме крови.
Myefprint. НПВС не должен быть использован в течение 8-12 дней после приема мифепристона, поскольку НПВП может снизить его эффект.
Сильные ингибиторы CYP 2 C 9. Осторожно рекомендуется в совместном назначении диклофенака с мощными ингибиторами CYP2C9 (например , вориконазол), что может привести к значительному увеличению концентрации в плазме максимальной и экспозиции диклофенака вследствие ингибирования метаболизма диклофенака ,

Особенности приложения.

Общий
Нежелательные эффекты могут быть сведены к минимуму с помощью naklofen на низкой эффективной дозы в течение возможно более короткий период и необходимость контроля (облегчить) симптомы (см., Желудочно-кишечного тракта и сердечно-сосудистые риски, ниже).
Избегайте одновременное использование системного НПВСА naklofen, такие как селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, в отсутствии каких-либо доказательств синергического эффекта, и из-за возможные побочные эффекты добавка. Необходимый уход за пациентами летнего возраста. Используется с осторожностью у пациентов в возрасте 65 лет. В частности, рекомендуется использовать самую низкую эффективную дозу с ослабленной у пациентов пожилого возраста или с низкой массой тела.
Как и с другими НПВС, могут наблюдаться аллергические реакции, в том числе анафилактические / анафилактоидные реакции, даже без влияния диклофенака.
Благодаря своим свойствам фармакодинамических naklofen, как и другие НПВС, может маскировать признаки и симптомы инфекции.
Naklofen, гастрорезистентные таблетки содержат лактозу. Пациенты с редкой наследственной непереносимостью галактозы, тяжелой лактазной недостаточностью или глюкозо-галактоза мальабсорбцией не следует применять naklofen, гастрорезистентную таблетки.
Влияние на пищеварительный тракт
При применении НПВС, включая диклофенак, было зарегистрировано случаев желудочно - кишечного кровотечения (случаев рвоты крови, земли), изъязвления или перфорации , которые могут быть фатальными и произойти в любой момент во время лечения в присутствии или в отсутствие предупреждающих признаков или предшествующей истории серьезных побочных эффектов со стороны желудочно-кишечного тракта. Эти явления, как правило, более серьезные последствия в пожилых людях. Если у пациентов, получавших диклофенак наблюдаются явления желудочно-кишечного кровотечения или образования язв, применение препарата должно быть прекращено.
Как и с другими НПВП, в том числе диклофенака у пациентов с симптомами, которые указывают на нарушения желудочно-кишечного тракта (КТ), является обязательным медицинская помощь и осторожность. Риск кровотечения, язвы или перфорации в ТТ возрастает с увеличением дозы НПВП, в том числе диклофенака.
Пожилые пациенты имеют более высокую частоту побочных реакций с использованием НПВС, особенно для желудочно-кишечного кровотечения и перфорации, которые могут быть фатальными.
Для того, чтобы уменьшить риск токсического воздействия на ТТ, лечение следует начинать и поддерживать самую низкую эффективную дозу. Для этих пациентов, а также тех , кто требует сопутствующего применения лекарственных препаратов , содержащих низкие дозы ацетилсалициловой кислоты (АСК / аспирин) или других препараты, которые могут увеличить риск нежелательных эффектов на TT, вы должны рассмотреть вопрос об использовании использования комбинированной терапии защитное оборудование (например, ингибиторы протонной помпы или мизопростола). Пациенты с желудочно-кишечной токсичности в истории, особенно пожилых людей, должны сообщать о любых необычных абдоминальных симптомов (особенно кровотечения в КТ). Внимание также требуется для пациентов, получавших оба препарата, которые могут увеличить риск изъязвления или кровотечение, такие как системные кортикостероиды, антикоагулянты (например, варфарин), антитромботических агентов (например, АСК) или селективных ингибиторов обратного захвата серотонина.
Воздействие на печень
Тщательное медицинское наблюдение требуется при naklofen необходимости у больных с нарушением функции печени, поскольку их состояние может ухудшиться. Как и с другими НПВС, включая диклофенак, уровень одного или нескольких ферментов печени может увеличиться.
При длительном лечении с naklofen следует регулярный мониторинг функции печени и ферментов печени уровней в качестве меры предосторожности. Если нарушения функции печени сохраняются или ухудшаются, и если клинические признаки или симптомы могут быть связаны с прогрессирующим заболеванием печени, или если другие проявления возникают (например, эозинофилия, сыпь), naklofen препарат следует прекратить. Курс заболеваний, таких как гепатит, может проходить без продромальных симптомов. Застереження необхідні у разі, якщо Наклофен застосовувати пацієнтам з печінковою порфірією, через імовірність провокування нападу.
Вплив на нирки
Оскільки при лікуванні НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків, особливу увагу слід приділити пацієнтам з порушеннями функції серця або нирок, артеріальною гіпертензією в анамнезі, пацієнтам літнього віку, пацієнтам, які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами, що суттєво впливають на функцію нирок, а також пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках як застережний захід рекомендується моніторинг функцій нирок. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану, який передував лікуванню.
Вплив на шкіру
У зв'язку із застосуванням НПЗЗ, в тому числі препарату Наклофен, дуже рідко були зареєстровані серйозні реакції з боку шкіри (деякі з них були летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз). У пацієнтів найвищий ризик розвитку цих реакцій спостерігається на початку курсу терапії: поява реакції відзначається у більшості випадків протягом першого місяця лікування. Застосування препарату Наклофен необхідно припинити при першій появі шкірних висипань, ураженнях слизової оболонки або при появі будь-яких інших ознак підвищеної чутливості.
СЧВ і змішані захворювання сполучної тканини
У пацієнтів із системним червоним вовчаком (СЧВ) і змішаними захворюваннями сполучної тканини може спостерігатися підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти
Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв'язку із застосуванням НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і при тривалому лікуванні, може бути пов'язано з незначним збільшенням ризику розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати диклофенак не рекомендовано, у разі необхідності застосування можливе лише після ретельної оцінки ризику-користі і в дозуванні не більше 100 мг на добу. Подібну оцінку слід провести перед початком довгострокового лікування пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево-судинних явищ (наприклад з артеріальною гіпертензією, гіперліпідемією, цукровим діабетом та пацієнтам, які палять).
Пацієнти повинні бути проінформовані щодо можливості виникнення серйозних антитромбічних випадків (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мовлення), яке може відбутися у будь-який час. У цьому випадку треба негайно звернутися до лікаря.
Вплив на гематологічні показники
При тривалому застосуванні даного препарату, як і інших НПЗЗ, рекомендується моніторинг повного аналізу крові.
Наклофен може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з порушенням гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.
Астма в анамнезі
У пацієнтів з астмою, сезонним алергічним ринітом, набряком слизової оболонки носа (тобто назальними поліпами), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо такими, що пов'язані з алергічними, подібними до ринітів, симптомами) частіше виникають реакції на НПЗЗ, такі як загострення астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма), набряк Квінке або кропив'янка. У зв'язку з цим щодо таких пацієнтів рекомендовано спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується пацієнтів з алергічними реакціями на інші речовини, такими як висипання, свербіж або кропив'янка.
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗЗ можуть спровокувати розвиток бронхоспазму при застосуванні пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму, або пацієнтам з бронхіальною астмою в анамнезі.
Фертильність у жінок
Застосування препарату Наклофен може призвести до порушення фертильності у жінок і не рекомендується жінкам, які прагнуть завагітніти. Щодо жінок, які можуть мати труднощі із зачаттям або які проходять дослідження з приводу безпліддя, слід розглянути питання про відміну препарату Наклофен.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність.
У І і ІІ триместрах вагітності препарат Наклофен можна призначати лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода і лише в мінімальній ефективній дозі, тривалість лікування повинна бути настільки коротка, наскільки це можливо. Як і у разі застосування інших НПЗЗ, препарат протипоказаний в останні 3 місяці вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на перебігу вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад був збільшений з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, що ризик збільшується з дозою і тривалістю лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційної втрати та летальності ембріона/плода.
Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Якщо Наклофен застосовує жінка, яка прагне завагітніти, або у І триместрі вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
У ІІІ триместрі вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
- серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
- порушення функцій нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідроамніоном.
На матір і новонародженого, а також наприкінці вагітності:
- можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
- гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Отже, Наклофен протипоказаний у ІІІ триместрі вагітності.
Годування груддю.
Як і інші НПЗЗ, диклофенак у незначній кількості пронкає у грудне молоко. У зв'язку з цим Наклофен не слід застосовувати жінкам у період годування груддю, щоб уникнути небажаного впливу на немовля.
Фертильність у жінок.
Як і інші НПЗЗ, Наклофен може негативно впливати на жіночу фертильність, тому не рекомендується призначати препарат жінкам, які планують вагітність. Для жінок, які мають проблеми із зачаттям або проходять дослідження на безпліддя, слід розглянути доцільність відміни препарату Наклофен.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтам, у яких під час терапії препаратом Наклофен виникають порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість, порушення з боку центральної нервової системи, млявість або втомлюваність, не слід керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Для того, щоб мінімізувати небажані ефекти, слід застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом найкоротшого періоду часу, необхідного для контролю симптомів. Таблетки бажано приймати перед вживанням їжі, запиваючи рідиною, їх не можна ділити або розжовувати.
Початкова доза препарату зазвичай становить 100-150 мг на добу. При невиражених симптомах, а також при тривалій терапії достатньо дози 75-100 мг/добу. Добову дозу розподіляють на 2-3 прийоми. Для уникнення нічного болю або ранкової скутості суглобів лікування гастрорезистентними таблетками Наклофен можна доповнити призначенням ректальних супозиторіїв Наклофен перед сном. Добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг.
При первинній дисменореї добову дозу підбирати індивідуально, в цілому вона становить
50-150 мг. Початкова доза може становити 50-100 мг на добу, при необхідності її можна збільшити протягом кількох менструальних циклів до максимальної, що становить 200 мг/добу. Застосування препарату слід розпочинати після виникнення перших больових симптомів та продовжувати декілька днів, залежно від динаміки регресії симптомів.
Пацієнти літнього віку: хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика препарату Наклофен не погіршується до будь-якого клінічно значущого ступеня, нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам літнього віку, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку або для пацієнтів з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози; також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗЗ.
Діти.
Препарат не застосовувати дітям через високий вміст діючої речовини.
Передозування.
Симптоми . Немає типової клінічної картини передозування диклофенаку. Симптомами передозування диклофенаку можуть бути головний біль, нудота, біль в епігастрії, блювання, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, кома, сонливість, збудження, шум у вухах, судоми. У випадку значного отруєння можливі гостра ниркова недостатність і пошкодження печінки.
Лікування. Лікування гострого отруєння НПЗЗ полягає у застосуванні підтримуючої і симптоматичної терапії. Підтримуюче і симптоматичне лікування показане при таких ускладненнях як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що форсований діурез, гемодіаліз або гемоперфузія виявляться корисними для виведення НПЗЗ, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв'язуються з білками плазми і піддаються інтенсивному метаболізму.
Протягом 1 години після застосування потенційно токсичної кількості препарату перорально слід розглянути можливість застосування активованого вугілля. Крім того, у дорослих слід розглянути можливість промивання шлунка протягом 1 години після застосування потенційно токсичної кількості препарату. При частих або тривалих судомах необхідно внутрішньовенно ввести діазепам. З урахуванням клінічного стану пацієнта можуть бути показані інші заходи. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції.

Побічні ефекти, що можуть виникнути під час вживання диклофенаку, класифіковані в наступні групи згідно з їх частотою:
  • дуже часто > 1/10;
  • часто > 1/100, < 1/10;
  • нечасто > 1/1000, <1/100;
  • рідко > 1/10000, < 1/1000;
  • дуже рідко < 1/10000, включаючи окремі випадки;
  • частота невідома (не можна оцінити за наявними даними).
Нижчезазначені небажані ефекти включають явища, про які повідомлялося за умов короткострокового або довготривалого застосування препарату.
З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія, включаючи гемолітичну анемію та апластичну анемію, агранулоцитоз.
З боку імунної системи: рідко – гіперчутливість, анафілактичні та анафілактоїдні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію і шок); дуже рідко – ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
Психічні порушення: дуже рідко – дезорієнтація, депресія, безсоння, дратівливість, нічні кошмари, психотичні порушення.
З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; рідко – сонливість; дуже рідко – парестезії, порушення пам'яті, судоми, занепокоєння, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, інсульт; частота невідома – сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.
З боку органів зору: дуже рідко – зорові порушення, затуманення зору, диплопія; частота невідома – неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та лабіринту: часто – вертиго; дуже рідко – дзвін у вухах, розлади слуху.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко – відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко – астма (включаючи задишку); дуже рідко – пневмоніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, діарея, диспепсія, біль у животі, метеоризм, анорексія; рідко – гастрит, шлунково-кишкова кровотеча (криваве блювання, мелена, діарея з домішками крові), виразки шлунка і кишечнику, що супроводжуються або не супроводжуються кровотечею чи перфорацією (іноді летальні, особливо у хворих літнього віку); дуже рідко – коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит (включаючи виразковий стоматит), глосит, порушення функції стравоходу, мембранні стриктури, панкреатит.
З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення рівня трансаміназ; рідко – гепатит, жовтяниця, розлади печінки; дуже рідко – блискавичний гепатит, некроз печінки, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – висипання; рідко – кропив'янка; дуже рідко – висипання у вигляді пухирів, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла (токсичний епідермальний некроліз), ексфоліативний дерматит, випадання волосся, реакції фоточутливості, пурпура, у т. ч. алергічна, свербіж.
З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, нефротичний синдром, папілярний некроз нирки.
Загальні порушення: рідко – набряк.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз : дуже рідко – імпотенція.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда чи інсульту), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Якщо матимуть місце важкі побічні ефекти, то лікування слід припинити.
Термін придатності . 5 років.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место/КRKA, dd, Novo mesto.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.
ДИКЛОФЕНАК

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа