Личный кабинет
ТРИОФОРТЕ капс. №12
ots
Код товара: 841031
Производитель: Фитофарм (Украина)
600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 22.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного продукта
Трифорт
Композиция:
Активные вещества: ацетилсалициловая кислота, парацетамол, кофеин;
1 капсула содержит:
- кислоты ацетилсалицила 0,32 г;
- парацетамол 0,24 г;
- кофеин в переосмыслении на сухом веществе 0,04 г;
Эксципиенты: картофельный крахмал; Повидон; Стеарат кальция; лимонная кислота, моногидрат; Какао -порошок.
Дозировка формы. Капсулы.
Основные физико -химические свойства: твердые цилиндрические желатиновые капсулы, изготовленные из светло -коричневого тела и крышки.
Содержимое капсул - масса светло -коричневого цвета с запахом какао.
Фармакотерапевтическая группа.
Анальгетики и антифакретики. Ацетилсалициловая кислота, комбинации без психолетиков.
ATH CODE N02B A51.
Фармакологические свойства .
Фармакодинамика.
Из -за присутствия ацетилсалициловой и парацетамольной кислоты в таблетке препарат обладает анти -инфляционными, антифритическими и анальгетическими эффектами.
Компоненты препарата усиливают эффекты друг друга.
Антифретический эффект ацетилсалициловой кислоты реализуется через центральную нервную систему путем ингибирования синтеза PGF 2 в гипоталамусе в ответ на эффекты эндогенных пирогенов. Анальгетический эффект имеет как периферическое, так и центральное происхождение: периферический эффект - ингибирование синтеза простагландина воспаленных тканей; Центральным эффектом является влияние на центры гипоталамуса. Ацетилсалициловая кислота также уменьшает агрегацию тромбоцитов.
Парацетамол обладает анальгетическим, антифритическим и очень слабым анти -инфляционным эффектом, который связан с его влиянием на центр терморегуляции в гипоталамусе и плохо экспрессируемой способности ингибировать синтез простагландинов в периферических тканях.
Кофеин возбуждает центральную нервную систему. Кофеин увеличивает положительные условные рефлексы, стимулирует двигательную активность, ослабляет эффекты снотворных и наркотических веществ, увеличивает эффект анальгетиков и антифретики.
Фармакокинетика. Не был изучен.
Клинические характеристики.
Индикация.
Слабая или умеренная боль: головная боль или зубная боль, боль с первичной дисменореей; Мигрень, артралгия, невралгия, особенно заболевания воспалительного происхождения (фронтит, синусит), ревматические заболевания, заболевания, сопровождаемые гипертермией различной этиологии (как антифрамотика).
Противопоказание.
Гиперчувствительность к компонентам препарата и других негероидальных анти -инфляционных препаратов (НПВП).
Острые пептические язвы желудка и двенадцатиперстной кишки, желудочно -кишечное кровотечение в истории, острый панкреатит, синдром Гилбер.
Бронхиальная астма, крапивница или ринит, вызванные использованием салицилатов или анамнезом НПВП.
Расстройства свертывания в крови: геморрагические заболевания (гемофилия, геморрагический диатез), гипопротримбинемия, тяжелая анемия, повышенная тенденция к кровотечению.
Ингибирование гематопоэза кости и мозга (лейкопения, анемия, включая гемолитическую), острую гематопореопорфирию.
Существует ярко выраженная печеночная и/или почечная недостаточность.
Дефицит глюкозы-6-фосфатдегидрогеназы.
Хирургия, сопровождаемая значительным кровотечением.
Комбинация метотрексата в дозировке 15 мг в неделю или более (см. «Взаимодействие с другими лекарственными продуктами и другими типами взаимодействий»).
Комбинация с ингибиторами моноаминоксидазы (MAO) и использование в течение 2 недель после прекращения использования ингибиторов MAO (см. «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий»).
Повышенная возбудимость, бессонница, тромбоз, тромбофлебит, эпилепсия, гипертиреоз, гипертония, атеросклероз, органические заболевания сердечно -сосудистой системы, декомпенсированная сердечная недостатка, сердечная проводимость, пароксизмальная тисаза, ишемильная, ишемильная, ишемическая, гиперотрия, поясня, кореяльная, ябема, старейшая диабета, северная, северная диабета. Глаукома (в связи с присутствием в таблетке кофеина).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Комбинации противопоказаны.
Использование метотрексата в дозах 15 мг в неделю или более увеличивает гематологическую токсичность метотрексата (снижение почечного клиренса метотрексата с анти -инфляционными агентами и смещение метотрексата салицилатами с помощью кровопроцет).
Сопутствующее использование кофеина с ингибиторами MAO может вызвать опасное повышение артериального давления.
Комбинации, которые следует использовать с осторожностью.
Ацетилсалициловая кислота. Сопутствующее использование ибупрофена предотвращает необратимое ингибирование тромбоцитов ацетилсалициловой кислоты. Лечение у пациентов с ибупрофеном с риском сердечно -сосудистых заболеваний может ограничить кардиопротективный эффект ацетилсалициловой кислоты.
Одновременное использование ацетилсалициловой кислоты и антикоагулянтов увеличивает риск кровотечения.
При одновременном использовании высоких доз салицилатов с НПВП (из -за взаимного эффекта) увеличивает риск язв и желудочно -кишечного кровотечения.
Сопутствующее использование с урикосурическими агентами, такими как бензобромаромерон, пробенецид, уменьшает влияние экскреции мочевой кислоты (из -за конкуренции выведения мочевой кислоты почечными канальцами).
При использовании с дигоксином концентрация последнего в плазме крови увеличивается в результате снижения экскреции почек.
При одновременном использовании высоких доз ацетилсалициловой кислоты и пероральных антидиабетических препаратов из группы производных сульфонилмочевины или инсулина, гипогликемического эффекта последнего из -за гипогликемического эффекта ацетилсалициловой кислоты и смещения сульфонины, а также расщепления ацетилсалицилолалоциты и смещения сульфонины и расщепления ацетилсалицилолалоциты и смещения сульфонической кислоты, а также расщепления ацетилсалицилолоциты и смещения сульфониции, а также рассыла Гипогликемический эффект ацетилсалициловой кислоты и смещение пластинов.
Диуретические агенты в сочетании с высокими дозами ацетилсалициловой кислоты уменьшают фильтрацию клубочков за счет уменьшения синтеза простагландинов в почках.
Системные глюкокортикостероиды (за исключением гидрокортизона), используемых для заместительной терапии при болезни Аддисона, во время лечения кортикостероидами снижает уровень салицилатов в крови и увеличивает риск передозировки после лечения.
При использовании с кортикостероидами риск желудочно -кишечного кровотечения увеличивается.
Ацетилсалициловая кислота усиливает влияние фенитоина.
Ангиотензиновые трансформирующие ферменты (ACE) в сочетании с высокими дозами ацетилсалициловой кислоты вызывают снижение фильтрации в клубочках из -за ингибирования простагландинов вазодилататора и снижения антигипертензивного эффекта.
При использовании с вальпроевой кислотой ацетилсалициловая кислота вытесняет ее с соединением с белками плазмы крови, увеличивая токсичность последнего.
Этиловый спирт способствует повреждению слизистой оболочки пищеварительного тракта и продлевает кровотечение из -за синергизма ацетилсалициловой кислоты и спирта.
Увеличивает влияние гепарина, пероральных антикоагулянтов (производных), резерпина, стероидных гормонов и гипогликемических агентов. Сопутствующее введение с другими негероидальными противовоспалительными препаратами (ибупрофен), метотрексатом, триоидотиронином увеличивает риск побочных эффектов. Снижает эффективность спиронолактона, фуросемида, антигипертензивных агентов, антиподагрических препаратов, которые способствуют выделению мочевой кислоты.
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина: увеличить риск кровотечения из верхних пищеварительных трактов из -за возможности синергического эффекта.
Препарат усиливает действие лекарств, которые уменьшают свертывание крови и агрегацию тромбоцитов, побочные эффекты кортикостероидов, сульфонилмочевину, метотрексат.
Следует избегать комбинаций с барбитуратами, противосудорожными средствами, салицилатами, рифампицином, спиртом.
Парацетамол. Скорость поглощения парацетамола может увеличиваться при использовании с доминидоном и уменьшением при использовании с холестирамином. Парацетамол увеличивает время экскреции хлорамфеникола в 5 раз. При повторном использовании парацетамол может усилить эффект косвенных антикоагулянтов (производные дикумарина). Антацидные препараты могут уменьшить поглощение соединения, а также замедлить это поглощение. Хроническое употребление алкоголя может увеличить гепатотоксичность парацетамола из -за чрезмерного образования токсического метаболита - фенацетина (индукционный CYP 2E1), а также вызывает истощение глутатического депо в клетках печени. Кроме того, индукторами CYP 2E1 являются карбамазепин, барбитураты, изониазид, фенитоин, рифампин, ритонавир и т. Д., Которые оказывают тот же эффект, что и хроническое потребление алкоголя. При использовании с глюкокортикоидами (дексаметазоном) увеличивается вероятность язвенного и гепатотоксического эффекта препарата, риск желудочно -кишечного кровотечения увеличивается. Сульфинпиразон может вызвать повышенное образование фенацетина. Парацетамол может уменьшить очистку Бусульфана. Длительное использование парацетамола, вместе с НПВП или салицилатами, увеличивает риск токсической нефропатии, а также рак почек и мочевого пузыря. Парацетамол может взаимодействовать с кумарином и индадионными антикоагулянтами, усиливая их гипотробинемемический ответ, поэтому может потребоваться модификация дозы на основе соответствующего лабораторного контроля. В высоких концентрациях парацетамол может ингибировать эффект инсулина. Метоклопрамид ускоряет поглощение парацетамола.
Антидепрессанты и другие стимуляторы микросомального окисления - эти препараты увеличивают выработку гидроксилированных активных метаболитов, которые влияют на функцию печени, вызывая возможность развития тяжелой интоксикации с небольшой передозировкой. Парацетамол снижает эффективность диуретиков. Производные кумарина (варфарин) с долгосрочным использованием парацетамола увеличивают риск кровотечения.
Следует заботиться при использовании парацетамола с флуцелоксациллином, поскольку одновременное введение связано с метаболическим ацидозом с высоким анионным разрывом, особенно у пациентов с факторами риска (см. Раздел «Применение»)
Кофеин. Кофеин увеличивает эффект (улучшает биодоступность) анальгетиков-антипиретики, усиливает эффекты производных ксантиновых, альфа и бета-адреномиметику, психостимулирующих агентов.
Циметидин, гормональные контрацептивы, изониазид усугубляют кофеин.
Кофеин уменьшает влияние опиоидных анальгетиков, анксиолитики, снотворных и седативных средств, является антагонистом анестезии и других лекарств, которые подавляют центральную нервную систему, конкурентный антагонист аденозиновых препаратов, аденозинетрипхосфорной кислоты.
При одновременном использовании кофеина с эрготамином улучшает поглощение эрготамина в пищеварительном тракте, с тиреотропными агентами - увеличивает эффект щитовидной железы.
Кофеин уменьшает концентрацию лития в крови.
Кофеин с высокой интенсивностью метаболизируется ферментами микрофонов печени, и это является определяющим фактором во взаимодействии кофеина с другими препаратами путем уменьшения или увеличения метаболизма этих соединений. Некоторые антибиотики снижают клиренс кофеина, тем самым увеличивая риск токсических эффектов этого соединения. Во -первых, это антибиотики, такие как ципрофлоксацин, эноксацин, норфроксацин, офлоксацин и эритромицин. Сопутствующее использование кофеина с барбитуратами может ослабить их гипнотический и мешазмодический эффект. Антиаритмические препараты, такие как мексилетин, снижают клиренс кофеина примерно на 50 %, тем самым увеличивая риск токсических эффектов этого соединения. Сопутствующее использование кофеина с β-блокаторами может привести к взаимному ингибированию терапевтического эффекта. При одновременном использовании с литием кофеин увеличивает экскрецию этого соединения из мочи и, следовательно, снижает его терапевтический эффект.
Эффективность препарата может быть снижена при использовании с холестирамином, холинолитиками, антидепрессантами, щелочными веществами.
Особенности приложения.
Вы должны проконсультироваться с врачом перед использованием лекарственного продукта.
Не используйте препарат с другими парацетамол -содержащими агентами, ацетилсалициловой кислотой.
Не превышайте эти дозы препарата. Препарат предназначен для краткосрочного использования.
Препарат следует использовать с историей желудочно -кишечных язв, включая хроническую или рецидивирующую пептическую язву или желудочно -кишечное кровотечение; Сопутствующее использование антикоагулянтов.
Пациенты с нарушением функции почек и печени должны проконсультироваться с врачом о возможности препарата.
Пациенты с функциональной недостаточностью печени и дозы почек TrioFort ® должны уменьшить или увеличивать интервал между методами. В нарушении функции почк и печени интервал между методами должен составлять не менее 8 часов.
Поскольку ацетилсалициловая кислота, как и все неселективные негероидальные анти -инфляционные препараты, вызывает раздражение слизистой оболочки пищеварительных трактов, этот препарат следует принимать только после употребления в употреблении водой, щелочной минеральной водой, раствором углевокарбоната натрия.
При длительном использовании препарата необходимо проверить наличие крови в фекалиях для обнаружения язвейного действия и для прохождения анализов крови (влияние на агрегацию тромбоцитов, некоторая антикоагулянтная активность).
При гипертермии целесообразно назначить препарат только в случае неэффективности других антифраковых анальгетиков, поскольку существует риск синдрома лучей. Если рвота возникает из -за использования препарата, синдром лучей должен быть подозревается.
Следует иметь в виду, что пациенты с алкогольными поражениями печени увеличивают риск гепатотоксического эффекта парацетамола; Препарат может повлиять на результаты лабораторных испытаний по содержанию глюкозы в крови и мочевой кислоте.
При хирургии (включая зубную) использование лекарств, содержащих ацетилсалициловую кислоту, увеличивает вероятность кровотечения/повышенного кровотечения, что вызвано ингибированием агрегации тромбоцитов в течение некоторого времени после использования ацетилсалициловой кислоты. За 5-7 дней до операции использование препарата (для снижения риска увеличения кровотечения) должно быть прекращено.
Пациент должен заранее предупредить врача об введении TrioFort ® .
У пациентов с аллергическими осложнениями, включая бронхиальную астму, аллергический ринит, крапивница, зуд кожи, набухание слизистой оболочки и полиноз носа, а также в сочетании с хроническими дыхательными инфекциями и у пациентов с гиперчувствительностью. Атака бронхиальной астмы, поэтому использование НПВП в этой категории пациентов противопоказано.
Ацетилсалициловая кислота, которая является частью лекарственного средства, даже в небольших дозах, может уменьшить экскрецию мочевой кислоты из организма, что может вызвать острую атаку подагра у чувствительных пациентов.
Поскольку ацетилсалициловая кислота вызывает раздражение слизистой оболочки, препарат не используется у детей из -за риска синдрома луча. У пациентов с бронхиальной астмой, аллергическими заболеваниями гиперчувствительность к НПВП может развиться аллергическая реакция или обострение основного заболевания.
Во время лечения препаратом не рекомендуется потреблять чрезмерное количество напитков (например, кофе, чай). Это может вызвать нарушения сна, тремор, напряжение, раздражительность, неприятное чувство после груди.
Не потребляйте алкогольные напитки во время лечения (повышенный риск желудочно -кишечного кровотечения).
Пациенты, принимающие анальгетики каждый день с легким артритом, должны проконсультироваться с вашим врачом. Перед использованием лекарственного продукта вам следует проконсультироваться с врачом, если пациент использует варфарин или подобные препараты, которые имеют антикоагулянт.
Его не следует использовать для гиперчувствительности к анальгетикам, анти -инфляционным антиревматическим агентам. Осторожность требуется при одновременном использовании антикоагулянтов и наличии нарушений кровообращения (например, патология сосудов почек, застойная сердечная недостаточность, гиповолемия, обширная хирургия, сепсис или тяжелое кровотечение), поскольку ацетилсалицилаловая кислота также увеличивает риск нарушения почечной функции. Ибупрофен может уменьшить ингибирующее влияние ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов.
Препарат может повлиять на результаты лабораторных испытаний по глюкозе в крови и мочевой кислоте.
Рекомендуется быть осторожным при использовании парацетамола с флуцелоксациллином из -за повышенного риска метаболического ацидоза с высоким анионным разрывом, особенно у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью, сепсисом, в случае недоедания и других причин дефицита глутатиона (например) максимум. Ежедневные дозы парацетамола. Рекомендується ретельний моніторинг, включаючи вимірювання вмісту 5-оксопроліну в сечі.
Не рекомендується застосовувати лікарський засіб без консультації лікаря більше 5 днів як аналгезуючий і більше 3 днів як жарознижувальний засіб.
Якщо симптоми не зникають, потрібно звернутися до лікаря.
Якщо головний біль стає постійним, слід звернутися до лікаря.
Протипоказано призначати хворим на бронхіальну астму, при підвищеній кровоточивості. Особлива обережність потрібна при одночасній терапії антикоагулянтами (кумарин і гепарин), при порушеннях функції печінки та захворюваннях нирок, а також при одночасному проведенні протизапальної терапії.
Лікарський засіб може змінити результати аналізів допінг-контролю спортсменів. Утруднює встановлення діагнозу при «гострому животі».
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Лікарський засіб не застосовувати у період вагітності. У період лікування препаратом годування груддю необхідно припинити.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
При застосуванні високих доз препарату слід утримуватися від керування автотранспортом і роботи з іншими механізмами через можливі побічні реакції з боку центральної нервової системи (запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації та уваги).
Спосіб застосування та дози.
«Тріофорте ® » застосовувати внутрішньо, краще після прийому їжі. Призначати дорослим та дітям віком від 16 років по 1 капсулі 2–3 рази на добу. Препарат не слід застосовувати більше 5 діб як знеболювальний і більше 3 діб як жарознижувальний засіб. Призначати також одноразово для зняття гострого больового синдрому – 2 капсули. Максимальна добова доза становить 6 капсул, розподілених на 3 прийоми.
Інтервал між прийомами становить не менше 4 годин.
Не перевищувати рекомендовану дозу.
Не приймати разом з іншими лікарськими засобами, що містять парацетамол.
Дети.
Не слід застосовувати препарати, які містять ацетилсаліцилову кислоту, дітям із гострою респіраторною вірусною інфекцією (ГРВІ), яка супроводжується або не супроводжується підвищенням температури тіла. При деяких вірусних захворюваннях, особливо грипі А, грипі В і вітряній віспі, існує ризик розвитку синдрому Рея, який потребує невідкладного медичного втручання. Ризик може бути підвищеним, якщо ацетилсаліцилову кислоту застосовувати як супутній лікарський засіб, проте причинно-наслідковий зв'язок у цьому випадку не доведений. Якщо вказані стани супроводжуються тривалим блюванням, це може бути ознакою синдрому Рея.
Враховуючи вищезазначені причини, дітям до 16 років протипоказане застосування лікарського засобу без наявності особливих показань (хвороба Кавасакі).
Передозування.
Симптоми передозування можуть проявлятися при застосуванні лікарського засобу протягом тривалого часу або в дозах, що у багато разів перевищують рекомендовану.
Симптоми передозування, обумовлені ацетилсаліциловою кислотою.
Токсичність саліцилатів може бути результатом тривалого застосування терапевтичних доз або гострої інтоксикації (при застосуванні > 100 мг/кг/добу більше 2 днів), що потенційно загрожує життю (наприклад, випадкове проковтування дітьми чи випадкове отруєння).
Хронічне отруєння саліцилатами може проходити безсимптомно, бо не має специфічних симптомів. Інтоксикація саліцилатами середнього ступеня тяжкості, або саліцилізм, зазвичай розвивається лише після повторного застосування високих доз.
Симптоми: запаморочення, шум у вухах, глухота, підвищена пітливість, нудота, блювання, головний біль та пригнічення свідомості – можуть контролюватися шляхом зниження дози. Шум у вухах може виникати при плазмовій концентрації від 150 до 300 мкг/мл. Більш тяжкі побічні ефекти виникають при концентрації понад 300 мкг/мл. Основною особливістю гострого отруєння є тяжке порушення кислотно-лужного балансу, яке може відрізнятися залежно від віку пацієнта та тяжкості інтоксикації. Найрозповсюдженішою ознакою у дітей є метаболічний ацидоз. Тяжкість отруєння не можна оцінити, використовуючи лише дані плазмової концентрації. Всмоктування ацетилсаліцилової кислоти може сповільнюватися внаслідок гальмування спорожнення шлунка, формування конкрементів у шлунку або внаслідок застосування препаратів, вкритих ентеросолюбтивною оболонкою. Невідкладна допомога при отруєнні ацетилсаліциловою кислотою визначається ступенем тяжкості, стадією та клінічними симптомами та відповідає стандартним методам надання невідкладної допомоги при отруєннях. Першочергові заходи повинні бути спрямовані на прискорення виведення лікарського засобу, а також на відновлення електролітного та кислотно-лужного балансу. Внаслідок комплексних патофізіологічних ефектів отруєння саліцилатами можуть виникнути деякі симптоми та лабораторні зміни.
Отруєння легкого та середнього ступеня тяжкості: тахіпное, гіпервентиляція, дихальний алкалоз, підвищена пітливість, нудота, блювання. Лабораторні дані: алкалоз, лужна реакція сечі.
Тяжке отруєння: дихальний алкалоз із компенсаторним метаболічним ацидозом, гіперпірексія, відчуття шуму у вухах, глухота. Дихальна система: від гіпервентиляції, некардіогенного набряку легень до зупинки дихання та асфіксії; лабораторні дані: алкалоз, лужна реакція сечі. Серцево-судинна система: від порушень серцевого ритму, артеріальної гіпотензії до зупинки серця. Втрата рідини та електролітів: дегідратація, олігурія, ниркова недостатність. Лабораторні дані: гіпокаліємія, гіпернатріємія, гіпонатріємія, порушення функції нирок. Порушення обміну глюкози, кетоз лабораторно проявляються у вигляді гіперглікемії, гіпоглікемії (особливо у дітей), підвищення рівня кетонових тіл. Травний тракт: шлунково-кишкові кровотечі. Зміни з боку крові: від пригнічення функції тромбоцитів до коагулопатій. Лабораторні дані: подовження протромбінового часу, гіпопротромбінемія. Неврологічні: токсична енцефалопатія та пригнічення центральної нервової системи від млявості, пригнічення свідомості до коми та нападу судом.
Симптоми передозування в перші 24 години, обумовлені парацетамолом.
Передозування парацетамолу проявляється блідістю шкіри, втратою апетиту, анорексією, нудотою, блюванням, болем у животі, гепатонекрозом, підвищенням активності печінкових трансаміназ, збільшенням протромбінового індексу.
Симптоми ураження печінки спостерігаються через 12–48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати і призвести до розвитку токсичної енцефалопатії з порушенням свідомості, крововиливів, гіпоглікемії, коми, в окремих випадках – з летальним наслідком. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутися навіть за відсутності тяжкого ураження нирок. Відзначалася також серцева аритмія та панкреатит.
При тривалому застосуванні лікарського засобу в великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи можливе запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи − нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).
Ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли більше 150 мг/кг маси тіла.
У пацієнтів з факторами ризику (тривалий прийом карбамазепіну, фенобарбітону, фенітоїну, примідону, рифампіцину, звіробою або інших лікарських засобів, що індукують печінкові ферменти; зловживання алкоголем; недостатність глутатіонової системи, наприклад: розлади травлення, ВІЛ-інфекція, голодування, муковісцидоз, кахексія) прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.
При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити у лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування.
У разі передозування можуть спостерігатися нудота, блювання, підвищене потовиділення, психомоторне збудження або пригнічення центральної нервової системи, сонливість, порушення свідомості, порушення серцевого ритму, тахікардія, екстрасистолія, тремор, гіперрефлексія, судоми або може не відображатися тяжкість передозування чи ризик ураження органів. Концентрацію парацетамолу у плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (більш ранні показники концентрації є недостовірними).
Лікування: промивання шлунка з подальшим застосуванням активованого вугілля (якщо надмірна доза парацетамолу була прийнята у межах 1 години), симптоматична терапія. Специфічний антидот при передозуванні парацетамолу – N-ацетилцистеїн. При відсутності блювання можливе застосування метіоніну перорально або N-ацетилцистеїну внутрішньовенно, що є ефективним протягом 24 годин, але максимальний захисний ефект настає при його застосуванні протягом 8 годин після передозування. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. Необхідно також вжити загальнопідтримуючих заходів. При необхідності слід застосовувати a-адреноблокатори.
Симптоми передозування, обумовлені кофеїном.
Проявляється збудженням, запамороченням, прискореним диханням, блюванням, тремтінням, судомами, екстрасистолією.
Лікування: промивання шлунка, повторне застосування активованого вугілля, форсований лужний діурез, оксигенотерапія, гемодіаліз у тяжких випадках, інфузія рідини та електролітів. Симптоматична терапія. При судомах застосовують діазепам. Специфічний антидот при передозуванні парацетамолу – N-ацетилцистеїн.
Неблагоприятные реакции.
При застосуванні лікарського засобу в окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції, які характерні для препаратів ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу або кофеїну.
З боку травного тракту: шлунково-кишкові розлади: диспепсія, печія, біль в епігастральній ділянці та абдомінальний біль, нудота, блювання; в окремих випадках – запалення та ерозивно-виразкові ураження травного тракту, які можуть у поодиноких випадках спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та клінічними проявами; рідко – транзиторна печінкова недостатність із підвищенням активності печінкових ферментів, як правило без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект); порушення функції печінки.
З боку кровотворної системи: лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, метгемоглобінемія, сульфгемоглобінемія, при тривалому застосуванні у великих дозах – апластична анемія, панцитопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія; геморагії, які можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/ залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.
Алергічні реакції: у пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю до саліцилатів можливий розвиток алергічних реакцій шкіри, включаючи такі симптоми, як гіперемія шкіри, відчуття жару, висип на шкірі і слизових оболонках, у т. ч. генералізовані та еритематозні висипи; кропив'янка, набряк, шкірний свербіж, ангіоневротичний набряк. У хворих на бронхіальну астму можливе збільшення частоти виникнення бронхоспазму; алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня, які потенційно вражають шкіру, дихальні шляхи, травний тракт і кардіоваскулярну систему, проявляються у вигляді висипів, кропив'янки, набряку, свербежу, некардіогенного набряку легень. Дуже рідко спостерігали тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.
Дерматологічні реакції: мультиформна ексудативна еритема (у т. ч. синдром Стівенса – Джон-сона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).
З боку центральної і периферичної нервової системи: тремор, нервозність, занепокоєння, запаморочення і дзвін у вухах, порушення зору, що може свідчити про передозування, безсоння, підвищена збудливість, порушення орієнтації.
З боку сечостатевої системи: при прийомі великих доз – нефротоксичність (ниркова коліка, інтерстиціальний нефрит, папілярний некроз).
З боку серцево-судинної системи: короткочасна тахікардія та підвищення артеріального тиску, аритмія, відчуття серцебиття.
З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, аж до гіпоглікемічної коми.
З боку системи згортання крові: внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити, гіпокоагуляції ацетилсаліцилова кислота підвищує ризик розвитку кровотеч. Спостерігалися такі кровотечі, як інтраопераційні геморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен, пурпура; рідко або дуже рідко – серйозні кровотечі, такі як геморагії травного тракту, мозкові геморагії (особливо в пацієнтів із неконтрольованою артеріальною гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках загрожували життю.
Дата окончания срока. 2 года.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 о С.
Держись вне досягаемости детей.
Упаковка. По 6 капсул у блістері, по 1 або 2 блістери в пачці.
Категорія відпуску. Без рецепта.
Продюсер. ПРАТ «ФІТОФАРМ».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Сибірцева, 2.
Заявник. ПРАТ «ФІТОФАРМ».
Місцезнаходження заявника.
Україна, 02092, місто Київ, вул. Алматинська, будинок 12
КИСЛОТА АЦЕТИЛСАЛИЦИЛОВАЯ+КОФЕИН+ПАРАЦЕТАМОЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа