ЗОЛОФТ табл. п/плен. оболочкой 50 мг блистер №28

Для медицинского использования препарата

Золофт ^®.

(Золофт ^®)

Место хранения:

Активное вещество: одна таблетка покрыта оболочкой , содержащей пленки сертралина гидрохлорид в количестве , эквивалентном 50 мг сертралина;

вспомогательные вещества: дигидрат гидрофосфата кальция, микрокристаллическая целлюлоза, гидроксипропилцеллюлоза, натрий гликолат крахмал, магний стеарат, Opadry White (гидроксипропилметилцеллюлоза, диоксид титана (Е 171), полиэтиленгликоль, полисорбат 80), OPADRY прозрачная (гидроксипропилметилцеллюлоза, полиэтиленгликоль).

Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.

Фармакотерапевтическая группа. Антидепрессанты. Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина. PBX код N06A B06.

Клинические характеристики.

Индикация.

Сертралин показан для лечения следующих заболеваний:

Противопоказание.

Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или к любому из вспомогательных веществ.

Противопоказано применение сертралина вместе с ингибиторами monoamino оксидазы (МАО) необратимого действия в связи с риском развития синдрома серотонина с проявлениями таких симптомов, как возбуждение, тремор и гипертермия. Оставаясь терапию сертралином не может быть по крайней мере 14 дней после окончания курса лечения ингибитором МАО необратимого действия. Применение сертралина должно быть прекращено по крайней мере за 7 дней до начала терапевтического ингибитора Мао необратимого действия. Противопоказано одновременное применение сертралина и pymoside (смотрите раздел «Взаимодействие с другими лекарственными препаратами и другие виды взаимодействий»).

Способ применения и доза.

Сертралин принимать 1 раз в день (утром или вечером).

Сертралин таблетки можно принимать независимо от еды.

Начало лечения

Депрессия и OKR.

Лечение Сертралина должно быть начато в дозе 50 мг / сут.

Панические расстройства, ПТСР и социальное тревожное расстройство

Лечение должно быть начато в дозе 25 мг / сут. Через 1 неделю доза должна быть увеличена до 50 мг 1 раз в сутки. Было показано, что такой режим дозировки снижает частоту развития на начальном этапе лечения побочных эффектов, характерных для панических расстройств.

Титрование дозы

Депрессия, OCR, панические расстройства, социальное тревожное расстройство и посттравматическое стрессовое расстройство

У пациентов, которые не отвечают на дозе 50 мг, эффект может быть достигнут при увеличении дозы. Коррекции дозы следует начинать не ранее, чем через 1 неделю лечения, увеличивая его постепенно по 50 мг с интервалами по меньшей мере в одну неделю. Максимальная доза не должна превышать 200 мг / сут. Коррекция дозы должна проводиться не чаще, чем раз в неделю, учитывая период полувыведения сертралина, который 24 часа.

Первые проявления лечебного эффекта можно наблюдать в течение 7 дней лечения. Однако для того, чтобы достичь терапевтического эффекта, более длительный период времени требуется, особенно у пациентов с ОКР.

Поддерживающая доза

Дозировка при длительной терапии следует поддерживать на самом низком эффективном уровне с последующей корректировкой в ​​зависимости от терапевтического ответа.

Депрессия

Долгосрочная терапия также может быть использована для предотвращения рецидива больших депрессивных эпизодов (BDE). В большинстве случаев, рекомендуемая доза для профилактики рецидивов РЭСА является таким же, как в дозе, используемой во время лечения этого депрессивного эпизода. Пациенты, страдающие депрессией, должны быть получены с помощью терапии в течение достаточного времени, по крайней мере, 6 месяцев, чтобы убедиться в отсутствии симптомов.

Панические расстройства и ОКР

В длительной терапии у пациентов с паническим расстройством и обсессивно-компульсивного расстройства, регулярная оценка терапии следует проводить, поскольку эти расстройства не была продемонстрирована эффективность препарата в профилактике рецидивов.

Применение для детей

Дети с обсессивно-компульсивным расстройством

Дети в возрасте 13-17 лет: начальная доза составляет 50 мг 1 раз в сутки.

Дети в возрасте 6-12 лет: начальная доза составляет 25 мг 1 раз в день. После 1 недели доза может быть увеличена до 50 мг 1 раз в сутки.

В случае необходимости, при отсутствии желаемого эффекта на фоне препарата в дозе
50 мг / сут, возможно дальнейшее увеличение с увеличением дозы 50 мг в день за один раз в течение нескольких недель. Максимальная доза составляет до 200 мг / сут.

Тем не менее, с увеличением в дозе более 50 мг в педиатрии, следует иметь в меньшем весе тела детей по сравнению со взрослыми. Не следует менять чаще, чем 1 раз в неделю.

Эффективность препарата у детей с большим депрессивным расстройством не была продемонстрирована.

Данные об использовании лекарственных средств для детей в возрасте до 6 отсутствуют (см «Особенности применения»).

Применение пациентов летнего возраста

Пациенты летнего возраста Препарат следует использовать с осторожностью, так как эти пациенты могут иметь повышенный риск развития гипонатриемии (смотри раздел «Особенности применения»).

Применение с печеночной недостаточностью

Необходимо соблюдать осторожность при применении сертралина у пациентов с патологией печени. При нарушении функции печени, необходимо уменьшить дозу или частоту введения. Сертралин не следует применять у пациентов с тяжелой печеночной недостаточностью, поскольку клинические данные о применении препарата с такими пациентами отсутствуют (смотри раздел «Особенности применения»).

Применение с почечной недостаточностью

При нарушении регулировки почек дозы препарата не требуется (смотри раздел «Особенности применения»).

Симптомы отмены, которые наблюдаются в прекращении терапии Сертралин

Внезапное прекращение препарата следует избегать. При прекращении лечения сертралином, с тем чтобы уменьшить риск развития реакций реакции, доза должна постепенно уменьшаться по крайней мере 1-2 недель (смотри раздел «Особенности применения» и «побочные реакции»). Если после снижения дозы препарата или прекращения его применения есть невыносимые симптомы, можно считать восстановление препарата в ранее назначенной дозы. В будущем, врач может продолжать снижать дозу, но постепенно.

Неблагоприятные реакции.

Чаще всего это побочный эффект как тошнота. При лечении социального тревожного расстройства, Сертралин в 14% мужчин отмечается дисфункция (нарушение эякуляции) сексуальной по сравнению с 0% пациентов, получавших плацебо. Эти побочные эффекты в зависимости от дозы, и они часто исчезают на продолжении терапии.

Профиль побочных эффектов, часто наблюдается во время двойного слепого плацебо-контролируемых исследований с участием пациентов с ОРЗ, панические расстройства, ПТСР и социальной тревожных расстройств, была похожа на тех, у пациентов с депрессией, которые принимали участие в клинических испытаниях.

Ниже приведены данные о побочных реакциях , наблюдаемых в период после экзаменационной наблюдения (частота их развития неизвестна) и в плацебо-контролируемых клинических исследований (в которых 2542 больных , получавших сертралин, и 2145 пациентов , получавших плацебо) в целом) с участие пациентов с депрессией, ОРЗ, паническое расстройство, посттравматического стрессового расстройства и расстройства социальной тревожности.

Некоторые из следующих побочных реакций может уменьшаться по интенсивности и частоты при условии длительного лечения и не приводят к прекращению терапии.

Ниже частота развития побочных реакций, наблюдаемых в ходе плацебо-контролируемых клинических исследований у пациентов с депрессией, ОРЗ, паническое расстройство, посттравматического стрессового расстройства и расстройства социальной тревожности. Объединенные данные клинических исследований и после регистрации надзора (частота неизвестна) дается.

Инфекции и инвасы. Часто: фарингит; нечасто: инфекции верхних дыхательных путей, ринит; Редко: Diverticulite, гастроэнтерит, средний отит.

Опухоли доброкачественные и злокачественные (включая кисты и полипы). Редко: опухоли (сообщалось об одном случае новообразований в приемном Сертралин один пациент, по сравнению с отсутствием таких случаев в группе пациентов, получавших плацебо).

Нарушения со стороны системы крови и лимфатической системы. Редко: лимфаденопатия; Неизвестный: лейкопения, тромбоцитопения.

Нарушения со стороны иммунной системы. Нечасто: повышенная чувствительность; редко: анафилактоидные реакции; Неизвестный: Аллергия.

Нарушения со стороны эндокринной системы. Нечастые: гипотиреоз; Неизвестно: гиперпролактинемия, синдром неадекватной секреции антидиуретического гормона.

Нарушения обмена веществ и пищевые расстройства. Часто: потеря аппетита, набирает аппетит *; Редко: сахарный диабет, гиперхолестеринемия, гипогликемия; Неизвестный: гипонатриемия, гипергликемия.

Психические расстройства. Очень часто: бессонница (19%); Часто: депрессия *, обезличивание, ночные ужасы, чувство тревоги * возбуждение *, нервозность, снижение либидо *, бруксизм; редко: галлюцинации *, агрессия *, эйфорическое настроение *, апатия, патологическое мышление; Редко: Конверсионные расстройства, зависимость от наркотиков, психотическое расстройство *, Paranoid, суицидальные мысли / суицидальное поведение (только для пациентов с ОРЗ, с кратковременным применением препарата, в исследованиях 1-12 недель: случаи наличия суицидальных мыслей и суицидальное поведение было зарегистрировано время терапии по сертралина или вскоре после прекращения терапии (смотри раздел «Особенности применения»)), сомнамбулизм, преждевременной эякуляции; Неизвестный: Paroniria.

Нарушения со стороны нервной системы. Очень часто: головокружение (11%), сонливость (13%), головная боль (21%) *; Часто: парестезии *, тремор, гипертонус, dysoguzia, нарушение внимания; Частые: судороги *, непроизвольное сокращение мышц *, нарушение координации движений, гиперкинезия, амнезия, гиперестезии *, нарушения речи, постуральной головокружение, обмороки, мигрень *; редко: запятая *, choreoatemia, дискинезия, гиперестезия, сенсорные нарушения; Неизвестно: двигательные нарушения (включая экстрапирамидные симптомы, в то числе гиперкинезии, гипертонус, спазмы челюсти или нарушений движения). Симптомы и признаки синдрома серотонина или злокачественного нейролептического синдрома также были зарегистрированы, в некоторых случаях, связанных с сопутствующей администрацией серотонинергической агентов, а именно: возбуждение, спутанность сознания, повышенной потливостью, диареи, температуры тела, артериального давления, жесткости и тахикардии. Действуя и психомоторного возбуждения (смотри раздел «Особенности применения»). Спазма сосудов головного мозга (в том числе синдром укорочения мозговой вазоконстрикции или синдроме Колл-Флеминге).

Нарушения от органов зрения. Часто: нарушения зрения; нечасто: мидриаз; редко: глаукома, слезы слезотечение, скотомы, диплопия, светобоязнь, гифф; Неизвестные: Расстройства зрения, зрачки разных размеров.

Нарушения со стороны органов слуха и вестибулярного аппарата. Часто: звон в ушах *; нечастый: боль в ухе.

Кардиальные нарушения: часто: ощущение сердцебиения *; нечасто: тахикардия; Редко: инфаркт миокарда, брадикардия, сердечная недостаточность.

Сосудистые нарушения. Часто: приливы *; редко: артериальная гипертензия *, гиперемия; редко: периферическая ишемия, гематурия; Неизвестные: Патологические геморрагические явления (например, желудочно-кишечное кровотечение).

Болезни от дыхательной системы, грудной клетки и средостения. Часто: зевота *; нечасто: бронхоспазм *, дисплей, носовое кровотечение; Редко: ларингоспазм, гипервентиляция, гиповентиляция, стридор, дисфония, икота; Неизвестный: интерстициальная болезнь легких.

Помехи из желудочно - кишечного тракта. Очень часто: диарея (18%), тошнота (24%), сухость во
рот (14%); часто: боль в животе *, рвота *, запор *, диспепсия, метеоризм; Neprostly: эзофагит, дисфагия, геморрой, слюнотечение, изменения в языке, взрывной; Редко: земля, hematochemia, стоматит, язвы на языке, патологии от зубов, глоссит, язвы на слизистой оболочке полости рта; Неизвестный: панкреатит.

Нарушение от гепатобилиарной системы. Редко: нарушение функции печени; Неизвестно: печеночная недостаточность, которая может редко приводит к фатальному следствию, гремучая гепатит, некротический гепатит, холестатическая желтуха.

Нарушения от кожи и подкожной клетчатки. Часто: сыпь *, потливости; Ограниченный: Perbital отек *, отек лица *, пурпура *, алопеция *, холодный пот, сухость кожи, крапивница *, зуд; Редко: дерматит, хулиган дерматит, везикулярного сыпь, патологические изменения от текстуры волос, нестандартным запах кожи; Это неизвестно: Дата регистрации редкие случаи серьезных неблагоприятных побочных реакций от кожи, таких как синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермальный некролиз), ангионевротический отек, реакции фоточувствительности, кожных реакций.

Нарушение от опорно - двигательного аппарата и соединительной ткани. Часто: Artration, Malgia; Конкретизируйте: остеоартрит, мышечная слабость, боль в спине, мышечные подергивания; редко: поражения костей; Неизвестный: мышечные спазмы.

Нарушения из почек и мочевыделительной системы. Частое: Nicturia, задержка мочи *, полиурия, Polykiuria, нарушение мочеиспускания, недержание мочи *; Редко: олигурия, трудно начать мочеиспускание.

Нарушение от репродуктивной системы и молочных желез **. Очень часто: нарушение
семяизвержения (14%); часто: эректильная дисфункция; Ограниченный: вагинальное кровотечение, сексуальной дисфункции, половой дисфункции у женщин, нерегулярный менструальный цикл; Редко: Menoragia, атрофический вульвовагинит, balanopastitis, отделение от половых органов, piapism *, галакторея *; Неизвестный: гинекомастия.

Общие нарушения. Очень часто: повышенная утомляемость (10%) *; Часто: боль в груди *, общее недомогание *; Частые: периферические отеки, озноб, гипертермия *, астения *, жажда; Редко: грыжа, снижение толерантности наркотиков, нарушение движений.

Исследование. Neprostly: увеличение уровня alaninaminotasferases *, увеличение аспартат-аминотрансферазы уровня *, снижение массы тела *, увеличение веса тела *; редко: нарушение качества спермы; увеличение холестерина в крови; Неизвестно: отклонение от нормы результатов клинических лабораторных анализов, изменение функции тромбоцитов.

Травмы и отравления. Редко: травма.

Хирургическое вмешательство и медицинские процедуры. Редко: вазодилатация.

Если сторона явление наблюдалось у пациентов с депрессией, OCR, панические расстройства, ПТСР и социальной тревожное расстройство, термины, характеризующие побочные эффекты переклассифицируются на термины, используемые в связи с депрессией пациентов.

* Эти побочные реакции были зарегистрированы в период после экзаменационного надзора

** Частота этих побочных реакций определялась по числу пациентов в той или иной группе по статье: Syrtraline (1118 мужчин, 1424 женщин), плацебо (926 мужчин, 1219 женщин).

Отменить синдромы , наблюдаемые в прекращении терапии Сертралин

Прекращение терапии Сертралин (особенно в случае резкого прекращения терапии), как правило, приводит к развитию симптомов отмены. Часто сообщалось такие побочные эффекты, как головокружение, сенсорные нарушения (включая парестезии), нарушения сна (включая бессонницу и яркие сны), возбуждение или чувство тревоги, тошнота и / или рвота, тремор и головная боль. Как правило, эти побочные эффекты были легкой или умеренной степенью и прохождениями независимо друг от друга; Тем не менее, у некоторых пациентов, они могут быть очень серьезными и / или продолжительными. В связи с этим в тех случаях, когда нет необходимости в терапии Сертралин, постепенная отмена препарата рекомендовано поэтапного сокращения дозы (см разделы «Способ применения и дозы» и «Особенности применения»).

Применение пациентам летнего возраста

Применение селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (SZZS) или ингибиторов обратного захвата норадреналина и серотонина (IZS), в том числе сертралина, был связан с клинически значимых случаев гипонатриемии у пожилых пациентов, в которых может быть повышенный риск развития этого побочного эффекта (смотри раздел «Особенности применения»).

Применение к детям

В более чем 600 детей, полученных Syrtraline, общий профиль побочных реакций в целом аналогичны тем, которые наблюдались в исследованиях со взрослыми пациентами. В ходе клинических контролируемых исследований следующие побочные эффекты были зарегистрированы (количество пациентов, принимающих Syrtraline было 281):

Очень часто (≥1 / 10): головная боль (22%), бессонница (21%), диарея (11%) и тошнота (15%). Часто (от ≥1 / 100 до <1/10): боли в грудной клетке, мании, pirexia, рвота, отсутствие аппетита, аффективной лабильности, агрессивность, возбуждение, нервозность, нарушение внимания, головокружение, гиперкинезия, мигрень, сонливость, тремора , нарушение зрения, сухость во рту, диспепсия, ночные ужасы, повышенная утомляемость, недержание мочи, сыпь, угри, носовое кровотечение, метеоризм. Частое (от ≥1 / 1000 до <1/100): удлинение интервала QT на ЭКГ, суицидальные попытки, судороги, экстрапирамидные расстройства, парестезии, депрессия, галлюцинации, фиолетовый, гипервентиляция, анемия, заболевания печени, повышение аланинаминотрансферазы, цистит, простой герпес, отит наружного уха, боль в ухе, боль в глазе, maidsis, общее недомогание, гематурия, гнойничковая сыпь, ринит, травма, потеря веса, мышечные взрывные, необычные сны, апатия, альбуминурия, polijiuria, полиурия, боль в молочных железах, нарушения менструального цикла, алопеции, дерматит, поражение кожи, нетипичные кожи, крапивница, бруксизм, гиперемия. Частота невідома: енурез.

Ефекти, характерні для цього класу лікарських засобів

У результаті проведення епідеміологічних досліджень, що переважно проводилися за участю пацієнтів віком 50 років та старше, був виявлений підвищений ризик виникнення переломів кісток у пацієнтів, які отримували СІЗЗС та трициклічні антидепресанти. Механізм, що обумовлює підвищення цього ризику, невідомий.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у післяреєстраційний період є важливим заходом. Це дозволяє продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні препарату. Лікарям пропонується повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції.

Передозування.

Токсичність

Сертралін має діапазон безпеки, що залежить від популяції пацієнтів та/або супутнього застосування лікарських засобів. Повідомлялося про летальні випадки передозування сертраліном як при окремому застосуванні (без супутніх препаратів), так і у комбінації з іншими лікарськими засобами та/або алкоголем. У зв'язку з цим кожен випадок передозування потребує інтенсивної терапії.

Симптоми

Симптоми передозування включають серотонін-опосередковані побічні ефекти, зокрема сонливість, шлунково-кишкові порушення (у тому числі такі як нудота та блювання), тахікардія, тремор, збудження і запаморочення. Менш часто повідомлялося про випадки коми.

Терапія

Специфічних антидотів сертраліну не існує. Необхідно забезпечити і підтримувати прохідність дихальних шляхів та достатній рівень оксигенації і вентиляції. Прийом активованого вугілля, що може застосовуватися разом із проносним засобом, може бути не менш ефективним за промивання шлунка та має бути взятим до уваги у випадку терапії передозування. Викликання блювання не рекомендоване. Рекомендований моніторинг серцевої діяльності та інших основних життєвих показників разом із симптоматичною та підтримуючою терапією. Враховуючи значний об'єм розподілу сертраліну, такі заходи як форсований діурез, діаліз, гемоперфузія або замінна гемотрансфузія навряд чи можуть бути корисними.

Передозування сертраліну може призвести до подовження інтервалу QT, тому рекомендується проводити ЕКГ-моніторинг в усіх випадках передозування препарату.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Не існує добре контрольованих вивчень препарату за участю вагітних жінок. Однак суттєва кількість даних не виявляє доказів щодо виникнення вроджених вад розвитку плода через застосування сертраліну. У дослідженнях на тваринах було виявлено вплив на репродуктивну функцію, вірогідно, у зв'язку з токсичною дією препарату на організм матері, викликаною фармакодинамічною дією препарату і/або прямою фармакодинамічною дією препарату на плід.

Повідомлялося, що застосування сертраліну у період вагітності викликає у деяких новонароджених (матері яких приймали сертралін), симптоми, подібні до реакцій відміни. Цей феномен також спостерігався при застосуванні інших антидепресантів класу СІЗЗС. Сертралін не рекомендується застосовувати у період вагітності, крім випадків, коли клінічний стан жінки такий, що очікувані переваги від застосування препарату перевищують потенційний ризик.

Жінки дітородного віку при прийомі сертраліну мають застосовувати відповідні засоби контрацепції.

Слід проводити спостереження за новонародженими, якщо мати продовжує застосування сертраліну на пізніх термінах вагітності, особливо у ІІІ триместрі. Після застосування сертраліну на пізніх стадіях вагітності у новонароджених можуть виникати наступні симптоми: респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судоми, температурна нестабільність, труднощі з годуванням, блювання, гіпоглікемія, гіпертонус, гіпотонус, гіперрефлексія, тремор, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, дратівливість, млявість/апатичність, постійний плач, сонливість і труднощі з засинанням. Ці симптоми можуть бути зумовленими іншими серотонінергічними ефектами чи симптомами відміни. У більшості випадків ці ускладнення розвиваються одразу ж після пологів чи найближчим часом (протягом менш ніж 24 годин).

Згідно з даними епідеміологічних досліджень очікується, що застосування СІЗЗС у період вагітності, особливо на пізніх сроках вагітності, може підвищувати ризик розвитку синдрому персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених. Ризик на фоні прийому препарату спостерігається з частотою приблизно 5 випадків на 1000 вагітностей. У загальній популяції відзначається 1-2 випадки синдрому персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених
на 1000 вагітностей.

Годування груддю

Опубліковані дані щодо рівнів сертраліну у грудному молоці свідчать про те, що сертралін і його метаболіт N-дезметилсертралін екскретуються у грудне молоко у малій кількості. Загалом у сироватці крові немовлят виявляли незначні концентрації препарату чи концентрації препарату, недоступні для визначення, за винятком одного випадку, коли концентрація препарату у сироватці крові немовляти становила приблизно 50 % від концентрації препарату у сироватці крові матері (але без будь-якого помітного впливу на здоров'я цього немовляти). На сьогоднішній день не повідомлялося про побічну дію препарату на здоров'я дітей, яких годували груддю жінки, які застосовували сертралін, але такий ризик не можна виключати. Застосування препарату у період годування груддю не рекомендовано, за винятком випадків, коли, на думку лікаря, користь від прийому препарату перевищує можливий ризик.

Діти.

Сертралін не слід застосовувати для лікування дітей, крім дітей з обсесивно-компульсивними розладами від 6 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Особливості застосування.

Такі симптоми як неспокій, збудження, панічні атаки, безсоння, дратівливість, ворожість, агресивність, імпульсивність, психомоторний неспокій, гіпоманія та манія спостерігалися у дорослих та дітей, які лікувалися антидепресантами. Ці симптоми можуть передувати появі суїцидальності. Слід розглянути можливість зміни терапевтичного режиму або відміни лікарського засобу у випадку, якщо прояви депресії неухильно погіршуються, з'являється суїцидальність або симптоми погіршення суїцидальності. Якщо буде прийняте рішення про припинення лікування, препарат слід відміняти поступово так швидко, як тільки можна, але слід пам'ятати про те, що різке припинення лікування може супроводжуватися синдромом відміни. Перед початком лікування необхідно провести обстеження пацієнта з метою визначення ризику розвитку біполярного розладу. Для цього ретельно збирається психіатричний анамнез, який включає сімейний анамнез суїцидів, біполярних розладів та депресії. Золофт ^® не призначений для лікування біполярної депресії.

Серотоніновий синдром (СС) чи злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС)

При застосуванні СІЗЗС, включаючи терапію сертраліном, повідомлялося про розвиток синдромів, що можуть бути небезпечними для життя, таких як СС чи ЗНС. Ризик розвитку СС чи ЗНС при застосуванні СІЗЗС зростає при одночасному застосуванні інших серотонінергічних засобів (включаючи інші серотонінергічні антидепресанти, триптани та фентаніл) з засобами, що порушують метаболізм серотоніну (включаючи МАОІ, наприклад, метиленовий синій), антипсихотичними засобами та іншими антагоністами дофаміну та опіатами. Серотоніновий синдром може включати зміни психічного стану (наприклад, збудження, галюцинації, кома), порушення з боку вегетативної нервової системи (тахікардія, коливання артеріального тиску, гіпертермія), нервово-м`язові порушення (гіперрефлексія, порушення координації) та/або порушення з боку органів травлення (нудота, блювання, діарея). Деякі прояви серотонінового синдрому, включаючи гіпертермію, ригідність м`язів, зміни з боку вегетативної нервової системи та зміни психічного стану подібні до проявів злоякісного нейролептичного синдрому. У пацієнтів слід проводити моніторинг на наявність ознак та симптомів СС чи ЗНС (див. розділ «Протипоказання»).

Перехід із СІЗЗС, антидепресантів або антиобсесивних препаратів

Існують обмежені дані контрольованих досліджень з вивчення оптимального часу переключення з СІЗЗС, антидепресантів або антиобсесивних препаратів на сертралін. Слід бути обережними при таких змінах лікування, особливо при переході на сертралін з таких препаратів тривалої дії як флуоксетин.

Інші серотонінергічні засоби, наприклад триптофан, фенфлурамін та 5-НТ-агоністи

Одночасне застосування сертраліну та інших засобів, що посилюють серотонінергічну нейротрансмісію, зокрема триптофану, фенфлураміну, фентанілу, 5-НТ-агоністів чи рослинних препаратів, які містять звіробій ( Hypericum perforatum ), має проводитися з обережністю, і такої комбінованої терапії слід (у разі можливості) уникати (через можливу фармакодинамічну взаємодію).

Посилення гіпоманії чи манії

Повідомлялося про посилення симптомів манії/гіпоманії у невеликого відсотка пацієнтів, які отримували зареєстровані антидепресанти та антиобсесивні препарати, включаючи сертралін. Тому слід з обережністю застосовувати сертралін пацієнтам з манією/гіпоманією в анамнезі. Необхідне ретельне спостереження лікаря. При виявленні ознак маніакальної фази застосування сертраліну слід припинити.

Шизофренія

На тлі прийому препарату у пацієнтів із шизофренією можуть посилюватися психотичні симптоми.

Судоми

При терапії сертраліном можуть виникати судоми: сертралін не слід призначати хворим із нестабільною епілепсією; у хворих із контрольованою епілепсією застосування сертраліну потребує ретельного нагляду. Пацієнтам, у яких виникають судоми, препарат необхідно відмінити.

Суїциди/суїцидальні думки/суїцидальні спроби або клінічні ознаки погіршення

Хворі з депресією мають підвищену схильність до виникнення суїцидальних думок, завдавання собі ушкоджень та спроб суїциду (суїцидальних дій та проявів). Цей ризик існує безпосередньо до часу досягнення значної ремісії. Оскільки покращання стану хворих може відбуватися протягом перших кількох тижнів чи більшого періоду терапії, пацієнтам слід перебувати під ретельним наглядом до настання цього покращання. Взагалом клінічний досвід свідчить про те, що на ранніх етапах одужання ризик суїциду може збільшуватися.

Інші психічні розлади, для лікування яких призначається сертралін, також можуть бути пов'язані з ризиком розвитку суїцидальних дій та проявів. Крім того, ці захворювання можуть бути супутніми з великим депресивним розладом. Таким чином, аналогічні застережні заходи, що стосуються лікування хворих з великим депресивним розладом, необхідні і при лікуванні пацієнтів з іншими психічними розладами.

Відомо, що для пацієнтів із суїцидальними діями та проявами в анамнезі або пацієнтів, у яких ще до початку терапії значною мірою виявляється суїцидальне мислення, існує більший ризик виникнення суїцидальних думок чи суїцидальних спроб під час лікування, у зв'язку з цим їм слід знаходитися під ретельним наглядом на фоні прийому препарату. Метааналіз даних, отриманих у результаті проведення плацебо-контрольованих клінічних досліджень з вивчення антидепресантів у дорослих пацієнтів з психічними розладами, показав підвищений ризик проявів суїцидальної поведінки при застосуванні антидепресантів у пацієнтів віком молодше 25 років порівняно з таким при застосуванні плацебо.

На фоні застосування цього лікарського засобу показаний ретельний нагляд за пацієнтами з високим ризиком розвитку суїцидальності, особливо на початку терапії та після будь-яких змін у дозуванні препарату. Пацієнтів (та осіб, які за ними доглядають) необхідно попередити про необхідність відстежувати будь-які прояви клінічного погіршення, виникнення суїцидальної поведінки чи суїцидальних думок, а та кож будь-яких незвичних змін поведінки і негайно звертатися за медичною допомогою при виникненні цих симптомів.

Застосування дітям

Сертралін не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків, за винятком пацієнтів з обсесивно-компульсивним розладом віком 6-17 років. У ході клінічних досліджень у дітей, які отримували антидепресанти, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо, частіше спостерігалися суїцидальна поведінка (суїцидальні спроби та суїцидальні думки) і ворожість (переважно агресія, опозиційна поведінка та гнів). Якщо, виходячи з клінічної потреби, рішення все ж приймається на користь призначення цього препарату, необхідний ретельний моніторинг щодо виявлення ознак суїцидальних симптомів. Крім того, доступна тільки обмежена кількість клінічних доказів щодо безпеки довготривалого застосування препарату у дітей та підлітків, що включають вплив на їх ріст, статеве дозрівання, а також когнітивний і поведінковий розвиток. У постмаркетинговому періоді були зареєстровані повідомлення про декілька випадків уповільненого росту та статевого дозрівання. Клінічна значущість та причинний зв'язок поки що не з'ясовані. При довготривалій терапії пацієнтів дитячого віку лікарі мають здійснювати моніторинг на предмет виявлення відхилень від норм у процесі росту та розвитку організму.

Аномальні кровотечі/крововиливи

При застосуванні СІЗЗС повідомлялося про випадки патологічних геморагічних явищ, у тому числі про шкірні геморагічні явища (екхімози і пурпура), та інших геморагічних явищ, таких як шлунково-кишкові чи гінекологічні кровотечі, в тому числі кровотечі з летальним наслідком. Рекомендується з обережністю застосовувати СІЗЗС пацієнтам, особливо при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, які, як відомо, впливають на тромбоцитарну функцію (наприклад з антикоагулянтами, атиповими антипсихотичними засобами і фенотіазинами, більшістю трициклічних антидепресантів, ацетилсаліциловою кислотою та нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП)), як і у пацієнтів з геморагічними порушеннями в анамнезі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Гіпонатріємія

У результаті терапії СІЗЗС чи ІЗЗНС, включаючи сертралін, може розвинутися гіпонатріємія. У багатьох випадках гіпонатріємія є результатом синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормона. Повідомлялося про рівні натрію у сироватці крові нижче 110 ммоль/л. У пацієнтів літнього віку може існувати більший ризик розвитку гіпонатріємії при застосуванні СІЗЗС та ІЗЗНС. Також ризик цього ускладнення може бути підвищеним у пацієнтів, які приймають діуретики чи у пацієнтів з гіповолемією будь-якого іншого походження (див. розділ «Застосування пацієнтам літнього віку»). У пацієнтів із симптомною гіпонатріємією слід розглянути припинення терапії сертраліном і запровадити відповідне медичне втручання. До ознак і симптомів гіпонатріємії належать головний біль, труднощі з концентрацією, погіршення пам'яті, сплутаність свідомості, слабкість і втрата фізичної рівноваги, що може призвести до падінь. Ознаки і симптоми, асоційовані з більш тяжкими та/або гострими епізодами гіпонатріємії, включають галюцинації, синкопе, судоми, кому, зупинку дихання та летальний наслідок.

Симптоми відміни, що спостерігаються при припиненні терапії сертраліном

Симптоми відміни є частим явищем при припиненні терапії препаратом, особливо у випадку раптової відміни терапії (див. розділ «Побічні реакції»). За даними клінічних досліджень, у пацієнтів, які припинили застосування сертраліну, частота реакцій відміни становила 23 % порівняно з 12 % у пацієнтів, які продовжували отримувати терапію сертраліном.

Ризик розвитку синдрому відміни може залежати від кількох факторів, включаючи тривалість терапії, дозування та швидкість зниження дози. Найчастіше повідомлялося про такі реакції як запаморочення, сенсорні порушення (включаючи парестезію), порушення сну (включаючи безсоння та яскраві сновидіння), збудження чи відчуття тривоги, нудота та/чи блювання, тремор і головний біль. Загалом ці симптоми були легкого чи помірного ступеня тяжкості, однак у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими. Зазвичай вони виникають протягом перших кількох днів після припинення терапії, у дуже рідкісних випадках такі симптоми відзначалися у пацієнтів, які випадково пропустили прийом дози препарату. У більшості випадків ці симптоми минають самостійно протягом 2 тижнів, хоча у деяких пацієнтів вони можуть тривати довше (2-3 місяці чи більше). Таким чином, рекомендується поступово зменшувати дозу сертраліну при припиненні терапії препаратом протягом періоду у кілька тижнів чи місяців відповідно до потреб пацієнта (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Акатизія/психомоторний неспокій

Застосування сертраліну асоціюється з розвитком акатизії, що характеризується суб'єктивно неприємним чи невгамовним неспокоєм та потребою рухатися, що часто супроводжується нездатністю сидіти чи стояти спокійно. Ризик виникнення таких ускладнень найбільший протягом перших двох тижнів терапії. У пацієнтів, у яких розвиваються ці симптоми, збільшення дози може бути шкідливим.

Застосування при печінковій недостатності

Сертралін інтенсивно метаболізується у печінці. За результатами фармакокінетичного дослідження з багатократним прийомом препарату у пацієнтів зі стабільним цирозом легкого ступеня спостерігалося подовження періоду напіввиведення та збільшення AUC та C _max приблизно втричі порівняно з цими показниками в осіб із нормальною функцією печінки. Значущих відмінностей у ступені зв'язування препарату з білками плазми крові між цими двома групами учасників дослідження не виявлено. Слід бути обережними при застосуванні сертраліну пацієнтам із патологією печінки. У випадку призначення сертраліну пацієнтам із порушеннями функції печінки необхідно зважити доцільність зменшення дози або частоти прийому препарату. Сертралін не слід застосовувати пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Застосування при нирковій недостатності

Сертралін інтенсивно метаболізується; виведення незміненої сполуки із сечею є другорядним шляхом елімінації. У дослідженнях за участю пацієнтів із порушенням функції нирок від легкого до середнього ступеня (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) або від середнього до тяжкого ступеня (кліренс креатиніну 10-29 мл/хв) фармакокінетичні параметри (AUC _0-24 та C _max ) при багатократному прийомі препарату були без статистично значущих відмінностей від цих показників у групі контролю. Немає необхідності у коригуванні дози залежно від ступеня порушень функції нирок.

Застосування пацієнтам літнього віку

У клінічних дослідженнях брали участь понад 700 пацієнтів літнього віку (віком > 65 років). Характер і частота розвитку побічних реакцій у пацієнтів літнього віку були подібними до таких, що спостерігались у молодших пацієнтів.

Однак застосування СІЗЗС та ІЗЗНС, включаючи сертралін, було пов'язане з випадками клінічно значущої гіпонатріємії у пацієнтів літнього віку, в яких може спостерігатися більший ризик розвитку цього побічного явища (див. «Гіпонатріємія» у розділі «Особливості застосування»).

Цукровий діабет

Повідомлялося про нові випадки розвитку цукрового діабету у пацієнтів, які отримували терапію СІЗЗС, включаючи сертралін. Повідомлялося про втрату глікемічного контролю, включаючи як гіперглікемію, так і гіпоглікемію у пацієнтів із цукровим діабетом та без. Тому проводили моніторинг стану пацієнтів на виявлення ознак та симптомів з приводу зміни рівня глюкози. Особливо пацієнти, хворі на цукровий діабет, мають ретельно проводити контроль з приводу зміни рівня глюкози, оскільки їх дозування інсуліну та/або іншого перорального гіпоглікемічного лікарського засобу, можливо, слід відкоригувати.

Електрошокова терапія

Клінічні дослідження, спрямовані на вивчення ризиків або переваг комбінованого застосування ЕШТ та сертраліну, не проводилися.

Грейпфрутовий сік

Одночасне застосування сертраліну з грейпфрутовим соком не рекомендоване (див. розділ « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій »).

Взаємодія зі скринінговим аналізом сечі

Отримані повідомлення щодо хибно-позитивних імунологічних тестів сечі на визначення вмісту бензодіазепінових метаболітів у пацієнтів, які приймали сертралін. Хибно-позитивні результати зумовлені низькою специфічністю вказаного лабораторного тесту та можуть спостерігатися впродовж кількох діб після припинення лікування сертраліном. Диференціювати сертралін від похідних бензодіазепіну в сечі, можливо, шляхом проведення уточнювальних тестів – газової хроматографії/масс-спектрометрії.

Закритокутова глаукома

Препарати класу СІЗЗС, у тому числі сертралін, можуть впливати на розмір зіниці з розвитком мідріазу. Такий ефект може призводити до звуження кута ока з подальшим підвищенням внутрішньоочного тиску та розвитком закритокутової глаукоми, особливо у пацієнтів з відповідною схильністю. Сертралін слід застосовувати з обережністю пацієнтам із закритокутовою глаукомою та глаукомою в анамнезі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Клініко-фармакологічні дослідження свідчать про відсутність впливу сертраліну на психомоторні функції. Однак хворим слід дотримуватися обережності, оскільки засіб може порушувати психічні або фізичні реакції, необхідні для виконання потенційно небезпечних завдань, таких як управління автомобілем або робота з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Протипоказані

Інгібітори моноаміноксидази

МАОІ незворотної дії (наприклад селегілін)

Протипоказане застосування сертраліну разом з МАОІ незворотної дії, такими як селегілін. Сертралін не можна призначати щонайменше протягом 14 днів після припинення курсу лікування МАОІ незворотної дії. Застосування сертраліну слід припинити щонайменше за 7 днів до початку терапії МАОІ незворотної дії (див. розділ «Протипоказання»).

Селективний інгібітор зворотної дії МАО-А (моклобемід)

У зв'язку з ризиком розвитку серотонінового синдрому не слід застосовувати сертралін у комбінації з селективними МАОІ зворотної дії, такими як моклобемід. Після відміни інгібіторів МАО зворотної дії період до початку терапії сертраліном може бути коротшим за 14 днів. Рекомендується припинити застосування сертраліну щонайменше за 7 днів до початку терапії МАО зворотної дії (див. розділ «Протипоказання»).

Неселективні інгібітори МАО зворотної дії (лінезолід)

Антибіотик лінезолід є слабким неселективним МАОІ зворотної дії, який не слід застосовувати пацієнтам, які приймають сертралін (див. розділ «Протипоказання»).

Були зареєстровані тяжкі побічні реакції у пацієнтів, які нещодавно припинили застосування МАОІ (наприклад, метиленовий синій) і розпочали прийом сертраліну, або які припинили терапію сертраліном незадовго до початку застосування МАОІ. Ці реакції включали тремор, міоклонію, посилене потовиділення, нудоту, блювання, гіперемію, запаморочення та гіпертермію з проявами, що нагадували нейролептичний злоякісний синдром, судоми і летальний наслідок.

Пімозид

У дослідженні з однократним прийомом низької дози пімозиду (2 мг) спостерігалося збільшення рівня пімозиду приблизно на 35 %. Це підвищення рівня не супроводжувалося жодними змінами показників ЕКГ. Хоча механізм цієї взаємодії невідомий, одночасне застосування сертраліну і пімозиду протипоказане у зв'язку з вузьким терапевтичним діапазоном пімозиду (див. розділ «Протипоказання»).

Не рекомендується одночасне застосування з сертраліном

Засоби, які пригнічують ЦНС, і алкоголь

Одночасне застосування сертраліну у дозі 200 мг на добу не потенціювало ефекти алкоголю, карбамазепіну, галоперидолу чи фенітоїну щодо когнітивних та психомоторних функцій у здорових учасників дослідження, однак одночасне застосування сертраліну з алкоголем не рекомендується.

Інші серотонінергічні лікарські засоби

(див. розділ «Особливості застосування»).

Потребує обережності одночасне призначення сертраліну з фентанілом (що застосовується переважно під час загального наркозу та в терапії хронічного болю), іншими серотонінергічними препаратами (в тому числі іншими серотонінергічними антидепресантами, триптанами) та іншими опіоїдними засобами.

Особливі запобіжні заходи при застосуванні

Літій

У плацебо-контрольованому дослідженні за участю здорових добровольців одночасний прийом сертраліну та літію значущо не змінював фармакокінетику літію, однак призводив до посилення тремору порівняно з плацебо, що свідчить про можливу фармакодинамічну взаємодію. При одночасному застосуванні сертраліну та літію слід забезпечити належний контроль.

Фенітоїн

Результати плацебо-контрольованого дослідження за участю здорових добровольців свідчать про те, що тривалий прийом сертраліну у дозі 200 мг/добу не призводить до клінічно значущого інгібування метаболізму фенітоїну. Однак, дані звітів деяких випадків свідчать про високі експозиції фенітоїну у пацієнтів, які застосовують сертралін; рекомендується проводити моніторинг концентрації фенітоїну у плазмі крові протягом початкового етапу терапії сертраліном із відповідними корекціями дози фенітоїну. Крім того, одночасне застосування препарату з фенітоїном може призвести до зниження концентрації сертраліну у плазмі крові. Не можна виключити можливість зниження плазмових рівнів сертраліну під впливом інших індукторів ферменту CYP3A4, зокрема, фенобарбіталу, карбамазепіну, препраратів звіробою та рифампіцину.

Триптани

Протягом періоду постреєстраційного нагляду надходили поодинокі повідомлення про випадки розвитку слабкості, гіперрефлексії, порушення координації, відчуття збентеження, тривоги та збудження при одночасному застосуванні сертраліну та суматриптану. Симптоми серотонінергічного синдрому можуть також розвиватися при застосуванні інших препаратів
цього ж класу (триптанів). Якщо одночасне лікування сертраліном та триптанами є необхідним з клінічної точки зору, слід забезпечити відповідний нагляд за пацієнтом (див. розділ «Особливості застосування»).

Варфарин

Одночасне застосування сертраліну у дозі 200 мг/добу та варфарину призводило до незначного, але статистично значущого збільшення протромбінового часу, що може у деяких рідкісних випадках призвести до порушень міжнародного нормалізованого відношення (МНВ). Тому слід ретельно контролювати показник протромбінового часу на початку лікування сертраліном та при його відміні.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами, з дигоксином, атенололом, циметидином

Одночасне застосування з циметидином призводило до суттєвого зниження кліренсу сертраліну. Клінічне значення цих змін не з'ясоване. Сертралін не впливає на бета-адреноблокуючі властивості атенололу. При одночасному застосуванні сертраліну у дозі 200 мг/добу та дигоксину не було виявлено ніякої взаємодії.

Лікарські засоби, що впливають на функцію тромбоцитів

Може підвищуватися ризик виникнення кровотечі при одночасному застосуванні СІЗЗС, включаючи сертралін, з лікарськими засобами, що впливають на тромбоцитарну функцію (наприклад НПЗП, ацетилсаліциловою кислотою і тиклопідином) чи іншими лікарськими засобами, що можуть збільшувати ризик кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).

Засоби, що метаболізуються за участю цитохрому Р450

Сертралін може діяти як слабкий чи помірний інгібітор ізоферменту СYР 2D6. Тривалий прийом сертраліну у дозі 50 мг/добу призводив до помірного підвищення (у середньому на 23-37 %) рівноважних концентрацій дезипраміну (показнику активності ізоферменту СYР 2D6) у плазмі крові. Клінічно значущі взаємодії можуть відбуватися з іншими субстратами СYР 2D6 з вузькими терапевтичними діапазонами, такими як протиаритмічні засоби класу 1С, зокрема пропафенон і флекаїнід, трициклічні антидепресанти і типові антипсихотичні засоби, особливо на тлі застосування сертраліну у вищих дозах.

Сертралін не виступає клінічно значущим інгібітором ізоферментів CYP 3A4, CYP 2C9, CYP 2C19 та CYP 1A2. Це підтверджується результатами досліджень взаємодії препаратів in vivo із застосуванням субстратів CYP 3A4 (ендогенного кортизолу, карбамазепіну, терфенадину, алпразоламу), субстрату CYP2C19 (діазепаму) і субстратів CYP 2C9 (толбутаміду, глібенкламіду і фенітоїну). Результати досліджень in vitro свідчать про те, що сертралін має дуже малий потенціал інгібування СYР 1А 2 або не має його взагалі.

Щоденний прийом трьох склянок грейпфрутового соку призводив до підвищення плазмових рівнів сертраліну майже на 100 % в перехресному дослідженні у 8 здорових осіб японської національності. Взаэмодія з іншими інгібіторами CYP3A4 не була вивчена. Тому слід уникати прийому грейпфрутового соку під час застосування сертраліну (див. розділ «Особливості застосування»).

Виходячи з результатів дослідження взаємодії з грейпфрутовим соком, не можна виключити можливість значно більшого підвищення експозиції сертраліну при одночасному застосуванні з потужними інгібіторами ферменту CYP3A4, зокрема інгібіторами протеаз, кетоконазолом, ітраконазолом, позаконазолом, вориконазолом, кларитроміцином, телітроміцином та нефазодоном. Це також стосується помірних інгібіторів CYP3A4 — апрепітанту, еритроміцину, флуконазолу, верапамілу та дилтіазему. Слід уникати прийому потужних інгібіторів CYP3A4 під час терапії сертраліном.

В осіб з повільним метаболізмом CYP2C19 плазмові рівні сертраліну підвищуються на 50 % порівняно з особами з швидким метаболізмом CYP2C19 (див. розділ «Фармакокінетика»). Не можна виключити можливість лікарської взаємодії з такими потужними інгібіторами CYP2C19 як омепразол, ланзопразол, пантопразол, рабепразол, флуоксетин, флувоксамін.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Сертралін є потужним та специфічним інгібітором нейронального захоплення серотоніну (5-НТ)
in vitro , яке в організмі тварин призводить до потенціювання ефектів 5-НТ. Сертралін має лише дуже слабкий вплив на процеси зворотного нейронального захоплення норадреналіну та допаміну. У клінічних дозах сертралін блокує захоплення серотоніну у тромбоцитах людини. Препарат не виявляє стимулюючої, седативної, антихолінергічної або кардіотоксичної дії в експериментах на тваринах. У контрольованих дослідженнях за участю здорових добровольців сертралін не виявляв седативної дії та не впливав на психомоторні функції. Згідно з властивим йому селективним інгібуванням зворотного захоплення 5-НТ, сертралін не стимулює катехоламінергічну активність. Засіб не має афінності до мускаринових (холінергічних), серотонінергічних, дофамінергічних, адренергічних, гістамінергічних, ГАМК чи бензодіазепінових рецепторів. Тривале застосування сертраліну у тварин призводило до зменшення активності норадреналінових рецепторів мозку, що спостерігається і при застосуванні інших ефективних у клінічній практиці антидепресантів та антиобсесивних засобів.

Сертралін не викликає розвитку медикаментозного зловживання. У плацебо-контрольованому, подвійному сліпому рандомізованому дослідженні порівняльного потенціалу зловживання сертраліном, алпразоламом та d-амфетаміном у людей сертралін не викликав позитивних суб'єктивних ефектів, що свідчили б про потенціал до зловживання. Навпаки, учасники дослідження, які приймали як алпразолам, так і d-амфетамін порівняно з пацієнтами, які застосовували плацебо, мали статистично значущо вищі показники схильності до зловживання, ейфорії та потенційної медикаментозної залежності. Сертралін не викликає стимулюючого ефекту чи відчуття тривоги, характерних для d-амфетаміну, або седативної дії та психомоторних порушень, характерних для алпразоламу. Сертралін не діє в якості позитивного стимулу у макак виду резус, видресируваних самостійно приймати кокаїн, як і не є замісником розпізнавального стимулу щодо d-амфетаміну або фенобарбіталу у макак-резус.

Клінічні дослідження

Великий депресивний розлад

Проводилося дослідження за участю амбулаторних пацієнтів з депресією, у яких відзначалася відповідь на терапію до завершення початкової 8-тижневої відкритої фази терапії сертраліном у дозі 50-200 мг/добу. Ці пацієнти (n=295) були рандомізовані у групи або для продовження прийому сертраліну у дозі 50-200 мг/добу, або для прийому плацебо протягом 44 тижнів відповідно до подвійного сліпого дослідження. Частота рецидивів у групі пацієнтів, які приймали сертралін, була статистично значущо нижчою порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо. Середня доза в учасників, які завершили участь у дослідженні, становила 70 мг/добу. Відсоток пацієнтів, які відповіли на терапію (що визначалися як пацієнти, в яких не спостерігався рецидив) у групах прийому сертраліну і плацебо становив 83,4 % і 60,8 % відповідно.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Об'єднані дані загальної кількості пацієнтів з ПТСР, які брали участь у 3 дослідженнях, свідчать про нижчий відсоток відповіді на терапію серед чоловіків порівняно з жінками. У двох клінічних дослідженнях із загальною популяцією з позитивними результатами відсоток пацієнтів, які відповіли на терапію, серед жінок і чоловіків у групах пацієнтів, які приймали сертралін, був подібним порівняно з плацебо (жінки: 57,2 % порівняно з 34,5 %; чоловіки: 53,9 % порівняно
з 38,2 %). Кількість чоловіків і жінок серед пацієнтів загальної об'єднаної кількості досліджень становила 184 і 430 відповідно, при цьому результати у жінок були більш постійними, а у чоловіків на початковому рівні спостерігалися інші змінні параметри (більше зловживання речовинами, більша тривалість захворювання, причина травми тощо), що корелювали з меншою ефективністю препарату.

ОКР у пацієнтів дитячого віку

Безпека та ефективність сертраліну (50-200 мг/добу) вивчалися при лікуванні дітей (6-12 років) і підлітків (13-17 років), які не мали депресії та перебували на амбулаторному лікуванні з приводу обсесивно-компульсивного розладу (ОКР). Через 1 тиждень вводного періоду одностороннього сліпого прийому плацебо пацієнтів рандомізували у групи прийому сертраліну чи плацебо протягом 12 тижнів з гнучким дозуванням препарату. Діти (віком 6-12 років) розпочинали застосування препарату з дози 25 мг. У пацієнтів, які були рандомізовані у групу прийому сертраліну, спостерігалося статистично значуще покращання, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо, відповідно до оцінки за Дитячою обсесивно-компульсивною шкалою Йеля-Брауна CY-BOCS (p=0,005), Глобальною обсесивно-компульсивною шкалою Національного інституту психічного здоров'я (NIMH) (p=0,019) та шкалою «Загальна клінічна оцінка – покращення» (p=0,002). Крім того, у пацієнтів у групі прийому сертраліну порівняно з групою прийому плацебо спостерігалася тенденція до більшого покращення за шкалою «Загальна клінічна оцінка – тяжкість захворювання» (p=0,089). Середня кількість балів за шкалою CY-BOCS на початковому рівні та середня зміна кількості балів порівняно з початковим рівнем у групі пацієнтів, які отримували плацебо, становили 22,25 ± 6,15 і -3,4 ± 0,82 відповідно, у той час, як у групі пацієнтів, які отримували сертралін, середня кількість балів на початковому рівні та середня зміна кількості балів порівняно з початковим рівнем становили 23,36 ± 4,56 і -6,8 ± 0,87 відповідно. У post-hoc аналізі відсоток пацієнтів, які відповіли на терапію та визначалися як пацієнти зі зниженням
на 25 % (чи більше) кількості балів за шкалою CY-BOCS (первинний параметр ефективності) від показників початкового рівня до кінцевої точки, становив 53 % у групі прийому сертраліну порівняно з 37 % у групі плацебо (р=0,03).

Дані щодо довгострокової безпеки та ефективності препарату у цій популяції пацієнтів дитячого віку відсутні. Дані про застосування сертраліну дітям віком до 6 років відсутні.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Фармакокінетика сертраліну у діапазоні доз від 50 до 200 мг є дозозалежною. Протягом 14-денного прийому сертраліну із дозуванням 50-200 мг (перорально, 1 раз на добу) у людей, пік концентрації сертраліну у плазмі крові досягається через 4,5-8,4 години після щоденного прийому препарату. Їжа суттєво не змінює біодоступність сертраліну у таблетках.

Розподіл

Приблизно 98 % циркулюючого сертраліну зв'язується з білками плазми крові.

Біотрансформація

Сертралін зазнає інтенсивного пресистемного метаболізму («ефект першого проходження») у печінці.

Елімінація

Середній період напіввиведення сертраліну становить приблизно 26 годин (у діапазоні від 22 до
36 годин). Відповідно до термінального періоду напіввиведення спостерігається кумуляція препарату (зі збільшенням його рівня приблизно вдвічі) при досягненні рівноважних концентрацій, які спостерігаються після застосування препарату у дозі 1 раз на добу протягом 1 тижня. Період напіввиведення для N-дезметилсертраліну становить 62-104 години. Сертралін та
N-дезметилсертралін інтенсивно метаболізуються в організмі людини, їх кінцеві метаболіти виводяться з калом та сечею в однакових кількостях. Тільки дуже незначна частина (< 0,2 %) сертраліну виводиться з сечею у незміненому вигляді.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів

Діти з ОКР

Фармакокінетика сертраліну вивчалася у 29 дітей віком 6-12 років та у 32 підлітків
віком 13-17 років. У цих пацієнтів поступово збільшували дозу шляхом її титрування до добової дози 200 мг протягом 32 днів, розпочинаючи з дози або 25 мг, або 50 мг з поступовим збільшенням. При застосуванні препарату у дозах 25 мг та 50 мг переносимість була однаковою. У рівноважному стані при застосуванні препарату у дозі 200 мг концентрації сертраліну у плазмі крові у групі дітей віком 6-12 років були приблизно на 35 % вищі порівняно з такими у групі пацієнтів віком 13-17 років і на 21 % вищі порівняно з референтною групою дорослих. Не спостерігалося значущих відмінностей між показниками кліренсу у хлопчиків та дівчаток. Таким чином, для застосування препарату дітям, особливо з низькою масою тіла, рекомендується низька початкова доза і її збільшення при титруванні дози з кроком у 25 мг. Підліткам можна застосовувати такі ж дози, що й дорослим.

Підлітки та пацієнти літнього віку

Фармакокінетичний профіль сертраліну у підлітків та в осіб літнього віку значуще не відрізняється від такого у дорослих віком 18-65 років.

Порушення функцій печінки

У пацієнтів з ушкодженням печінки період напіввиведення сертраліну подовжується і площа під фармакокінетичною кривою (AUC) збільшується втричі (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Особливості застосування»).

Порушення функцій нирок

У пацієнтів із порушенням функції нирок помірного чи тяжкого ступеня не відзначалося значущої кумуляції сертраліну.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі, вкриті плівковою оболонкою, таблетки капсулоподібної форми з тисненням «Pfizer» з одного боку та «ZLT 50» з іншого. Таблетки мають функціональну риску поділу між написами «ZLT» та «50».

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі нижче 30 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 14 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Хаупт Фарма Латіна С.р.л./Haupt Pharma Latina Srl

Місцезнаходження.

Борго Сан Мішель С.С. 156 КМ. 47.600 04100 - Латіна (ЛТ), Італія/

Borgo San Michele SS 156 KM. 47.600 04100 - Latina (LT), Italy.