Личный кабинет
АСПИКАМ табл. 15 мг №20
rx
Код товара: 77765
Производитель: Biofarm (Польша)
200,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Ашипцы
Aspicam.
C Klad:
Активный ингредиент: мелоксикам;
1 таблетка содержит мелоксикам 7,5 мг или 15 мг;
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, проспект, кросс-отчет, стеарат магния.
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства: круглые диоксидные таблетки светло-желтые.
Фармакотерапевтическая группа.
Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Окис. ATH CODE M01A C06.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Мелоксикам относится к нестероидным противовоспалительным препаратам (НПВП) оксикамных группах, избирательного ингибитора COX-2, который в его структуре содержит эролическую кислоту; Имеет противовоспалительное, обезболивающее и антипиретное действие. Механизм действия лекарственного средства представляет собой способность подавить биосинтез простагландинов, которые являются посредниками воспаления, из-за селективного ингибирования Cox-2.
Механизм действия связан с селективным ингибированием Cox-2 по сравнению с COX-1. Терапевтический эффект NSAID связан с ингибированием синтеза Cox-2, в то время как ингибирование Cox-1 приводит к токсичным поражениям желудка и почек. По сравнению с небирательными ингибиторами COX менее склонны вызывать побочные реакции с пищеварительного тракта и почек.
Фармакокинетика.
Поглощение.
Мелоксики хорошо поглощаются из пищеварительного тракта, независимо от приема пищи. Биологическая доступность лекарственного средства составляет 89%. Концентрация равновесия достигается на 3-5-й день лечения.
Распределение.
Приблизительно 99% препарата связывается с белками в плазме крови. Мелоксика проникает в синовиальную жидкость, где его концентрация примерно половина ниже, чем в плазме крови. Объем распределения составляет в среднем 11 литров.
Метаболизм.
Биотрансформация возникает в печени окислением метильных групп с образованием 4 неактивных метаболитов.
Устранение (снятие).
Экскреция мелоксикама обычно в форме метаболитов. Менее 5% от суточной дозы выводится в неизменной форме с фекалиями, небольшому числу - с мочой. Период полураспада препарата составляет 20 часов.
Плазменный клиренс составляет 8 мл / мин, уменьшается у пожилых людей.
Клинические характеристики.
Индикация.
Краткосрочное симптоматическое лечение обострения остеоартрита.
Долгосрочное симптоматическое лечение ревматоидного артрита и анкилоза спондилита.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к мельком или другим компонентам лекарственного средства, или к активным веществам с аналогичным действием, таким как НПВП, ацетилсалициловая кислота. Мелоксики не следует назначать пациентам, у которых есть симптомы бронхиальной астмы, носовых полипов, ангионевротических отеков или уравновешений после приема ацетилсалициловой кислоты или других НПВП;
- желудочно-кишечное кровотечение или перфорация, связанные с предварительной терапией НПВП в анамнезе;
- активное или рецидивирующее язву / кровотечение в анамнезе в анамнезе (два или более отдельных подтвержденных случаях язвы или кровотечения);
- тяжелая печеночная недостаточность;
- тяжелая почечная недостаточность без использования диализа;
- желудочно-кишечное кровотечение, цереброваскулярное кровотечение в анамнезе или других нарушениях свертывания крови;
- тяжелая сердечная недостаточность;
- Лечение периоперационной боли в коронарном шунтировании (AX).
- III триместр беременности (см. «Применение во время беременности или грудного вскармливания»);
- дети в возрасте до 16 лет.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Фармакодинамические взаимодействия.
Другие нестероидные противовоспалительные препараты и ацетилсалициловая кислота ≥ 3 г / доза. Не рекомендуется сочетание с другими NSazs, включая ацетилсалициловую кислоту в противовоспалительных дозах (≥ 1 г - одна доза или ≥ 3 г - общая доза).
Кортикостероиды (например, глюкокортикоиды). Одновременное использование с кортикостероидами требует осторожности из-за повышенного риска кровотечения или появления в пищеварительном тракте.
Антикоагулянты или гепарин, используемые в гериатрической практике или в терапевтических дозах . Значительно повышает риск кровотечения благодаря подавлению функции тромбоцитов и повреждения газопроводьюоденальной слизистой оболочкой. НПВП может улучшить антикоагулянты, такие как варфарин. Не рекомендуется одновременное использование НПВП и антикоагулянтов или гепарина в гериатрической практике или в терапевтических дозах.
В других случаях использование гепарина требует осторожности из-за повышенного риска кровотечения. Тщательно контроль MNV (международное нормализованное отношение) требуется, если невозможность избежать этой комбинации доказана.
Тромболитические и анти-агрегационные препараты. Повышенный риск кровотечения из-за ингибирования функции тромбоцитов и повреждения газопроводьюоденальной слизистой оболочки.
Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS) . Повышенный риск желудочно-кишечного кровотечения.
Диуретики, ингибиторы ACE и антагонисты ангиотензина II. NSAZS может снизить влияние диуретиков и других антигипертензивных препаратов. У некоторых пациентов с нарушением почек (такими как пациенты с обезвоживанием или пожилыми пациентами с почечной функцией), одновременное применение ингибиторов ACE или антагонисты ангиотензина II и препаратов, которые подавляют циклооксигеназу, могут привести к дальнейшему ухудшению функции почек, включая возможную вырожденную почечную недостаточность это обычно обратимо. Следовательно, комбинация должна использоваться с осторожностью, особенно пациентами летнего возраста. Пациенты должны получить адекватное количество жидкости, а также следует контролировать почечную функцию после начала совместимой терапии и периодически дальше.
Другие антигипертензивные препараты (например, β-адреноблокировщики). Что касается ниже методов ниже, возможны антигипертензивный эффект β-блокаторов (в результате ингибирования простагландинов с вазодилирующим эффектом).
Ингибиторы кальцинерина (например, циклоспорин, Tracrolymus). Нефротоксичность ингибиторов кальцинерина может увеличить НСАЗа в результате посредничества почек простагландинов. Во время лечения следует контролировать почечную функцию. Рекомендуемое тщательное управление функцией почек, особенно у пациентов пожилых людей.
Внутриматочные контрацептивы. NSAZ снижает эффективность внутриутробных контрацептивов. Ранее сообщалось, что следует снизить эффективность противозачаточных веществ внутри страны в связи с использованием НПВП, но это требует дальнейшего подтверждения.
Фармакокинетическое взаимодействие: влияние мелоксикама на фармакокинетику других препаратов.
Литий. Существуют данные о NSAZS, которые повышают уровень концентрации лития в плазме крови (в результате снижения почечной экскреции лития) до токсичных значений. Одновременное использование лития и NSAZ не рекомендуется. Если требуется комбинированная терапия, необходимо тщательно контролировать содержание лития в плазме крови в начале лечения, с выбором дозы и при расторжении лечения мелоксикама.
MetoTrexate. НПВП может снизить трубчатую секрецию метотрексата, тем самым повышая его концентрацию в плазме крови. По этой причине не рекомендуется параллельно использовать пациентов NSAIDS, принимая высокую дозу метотрексата (более 15 мг / неделя). Риск взаимодействия NSADS и метотрексата также следует учитывать пациентами, получающими низкую дозу метотрексата, в частности пациентов с нарушенной функцией почек. При комбинированных потребностях лечения необходимо контролировать параметры крови и функцию почек. Осторожно следует наблюдать, если получение NSAID и метотрексата длится 3 дня подряд, поскольку уровень плазмы метотрексата может увеличиваться и увеличить токсичность. Хотя фармакокинетика метотрексата (15 мг в неделю) не под влиянием сопутствующего лечения мелькоме, следует предполагать, что гематологическая токсичность метотрексата может увеличиваться в лечении НПВП (см. Информацию, приведенную выше) (см. Раздел «Побочные реакции». ).
Фармакокинетическое взаимодействие: влияние других препаратов на мелоксикам фармакокинетики.
Холестирамин. Холестирамин ускоряет удаление меноксикама в результате внутриснедельнической циркуляции, поэтому зазор мелоксикама увеличивается на 50%, а период полураспада уменьшается до 13 ± 3 часа. Это взаимодействие клинически значимо.
Клинически значимое фармакокинетическое взаимодействие не найден при одновременном введении с антацидами, циминином и дигоксином.
Особенности приложения.
Неблагоприятные реакции могут быть минимизированы путем применения наименьшей эффективной дозы в течение кратчайшей продолжительности лечения, необходимой для контроля симптомов (см. Раздел «Способ применения и дозы» и информация о желудочно-кишечных и сердечно-сосудистых рисках «ниже).
Рекомендуемая максимальная суточная доза не может быть превышена в случае неадекватного терапевтического эффекта, оно также следует также использовать дополнительно НПВП, поскольку он может увеличить токсичность, в то время как терапевтические преимущества не доказаны. Следует избегать одновременного использования мелоксикама с НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2.
Мелоксики не следует использовать для облегчения острой боли.
В отсутствие улучшения через несколько дней использование препарата клинических преимуществ лечения должно быть переоценено.
Обратите внимание на эзофагит, гастрит и / или язвенную болезнь в истории, чтобы обеспечить их полное лечение перед основой мелоксикамтерапии. Следует регулярно отображаться на возможном проявлении рецидива у пациентов, получавших мелькоме и пациентами с такими случаями в анамнезе.
Желудочно-кишечные расстройства.
Как и в случае использования других НПВП, потенциально смертельное желудочно-кишечное кровотечение, язва или перфорация могут возникать в любое время в процессе лечения в присутствии или без предварительных симптомов или тяжелых желудочно-кишечных заболеваний в анамнезе.
Риск желудочно-кишечного кровотечения, язв или перфораций выше при увеличении дозы НПВП у пациентов с язвой анамнеза, особенно осложненным кровотечением или перфорацией, а у пожилых пациентов. Такие пациенты должны начать лечение с самой маленькой эффективной дозой. Для таких пациентов комбинированная терапия с защитными препаратами (такими как ингибиторы монопростола или протона) следует рассмотреть, а также для пациентов, нуждающихся в совместимом применении низкой дозы ацетилсалициловой кислоты или других препаратов, которые увеличивают желудочно-кишечные риски (см. Ниже, и раздел «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»).
Пациенты с желудочно-кишечной токсичностью в истории, особенно пациентам пожилых, должны сообщать все необычные симптомы живота (особенно желудочно-кишечное кровотечение), в основном на начальных этапах лечения.
ВНИМАНИЕ относительно пациентов, которые одновременно используют лекарства, которые могут повысить риск язвы или кровотечения, в частности гепарин, такие как радикальная терапия или в гериатрической практике, антикоагулянты, такие как Warfarin или другой NPZZ, включая ацетилсалициловую кислоту в противовоспалительных дозах (≥ 1 г - одна доза или ≥ 3 г - полная суточная доза).
В случае желудочно-кишечного кровотечения или язвы у пациентов использовались мелодики, лечение следует отменять.
НСАЗ должен быть осторожным пациентам с желудочно-кишечными заболеваниями в анамнезе (язвенном колите, болезнь крона), поскольку эти состояния могут быть усугуплены.
Нарушения печени.
До 15% пациентов, используемых НПВП (включая мелодики), могут иметь повышенные значения одного или нескольких печеночных испытаний. Такие отклонения могут прогрессировать, может оставаться неизменным или может быть временным при постоянном лечении. Заметное увеличение Alt или AST (примерно 3 и более раз выше, чем обычно) наблюдалось у 1% пациентов во время исследований с НПВП. Дополнительно сообщается, что редкие случаи тяжелой печеночной реакции, включая желтуху и летальный летальный гепатит, некроз печени и печеночной недостаточности, некоторые из них - с летальным следствием.
У пациентов с симптомами или подозрением на печеночной дисфункции или, в котором наблюдалось отклонение тестов печени, необходимо оценить развитие симптомов более тяжелой печеночной недостаточности во время терапии. Если симптомы сравниваются с развитием заболеваний печени или, если наблюдаются системные проявления заболевания (например, эозинофилия, сыпь), использование мелоксикама должно быть прекращено.
Сердечно-сосудистые расстройства.
По мнению пациентов с артериальной гипертензией и / или с застойной сердечной недостаточностью из умеренной степени в анамнезе, рекомендуется тщательный надзор, поскольку при лечении НПВП возникла задержка жидкости и отек.
У пациентов с факторами риска рекомендуется контролировать артериальное давление в начале терапии, особенно в начале курса лечения мелькоме.
Данные позволяют нам предположить, что использование некоторых НПВП (особенно в высоких дозах и при длительном лечении) может быть связано с небольшим увеличением риска тромботических явлений сосудов (например, инфаркт миокарда или инсульт). Недостаточно данных, чтобы исключить такой риск для мелоксикама.
Пациенты с неконтролируемой артериальной гипертензией, застойной сердечной недостаточностью, установленные ишемическими сердечными заболеваниями, периферическим артериальным заболеванием и / или цереброваскулярными заболеваниями, должны быть терапией мелькоме только после тщательного анализа. Аналогичный анализ требуется до долгосрочной обработки пациентов с факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний (таких как артериальная гипертензия, гиперлипидемия, сахарный сахар, курение).
НПВП может увеличить риск серьезных сердечно-сосудистых тромботических осложнений, инфаркта миокарда и инсульта, который может иметь летальное следствие. Увеличение риска связано со продолжительностью применения. Пациенты с сердечно-сосудистыми заболеваниями или факторами риска сердечно-сосудистых заболеваний могут оказать повышенный риск.
Нарушение кожи.
При использовании НПВП в очень одиночных случаях наблюдалось серьезные кожные реакции, некоторые из них были смертельными, включая отвлеченный дерматит, синдром Стивенсона и токсического эпидермального некролиза. Наивысший риск таких реакций наблюдался в начале лечения, поскольку большинство случаев такие реакции появились в течение первого месяца лечения. При первом появлении кожи сыпь, поражения слизистых оболочек или других признаков повышенной чувствительности, необходимо остановить использование мелоксикама.
Анафилактические реакции.
Как и при использовании других NSazs, анафилактические реакции могут наблюдаться у пациентов без известной реакции на мелодию. Препарат не следует использовать для пациентов с аспирином триадой. Этот симптоматический комплекс найден у пациентов с бронхиальной астмой, который сообщил о пандусах или без носовых полипов или которые показали тяжелый, потенциально смертельный бронхоспазм после использования ацетилсалициловой кислоты или других НПВП. Следует принимать экстренные меры при выявлении анафилактоидной реакции.
Параметры печени и функция почек.
Как и при лечении большинства НСАЗаз, выделенные случаи трансаминаса в сыворотке, увеличение билирубина в сыворотке или других параметрах функции печени, а также усиление креатинина в сыворотке и азоте крови и других отклонений. В большинстве случаев эти отклонения были незначительными и имели временный характер. При значительном или стабильном подтверждении таких отклонений использование мелькомаса должно быть прекращено и проведено контрольные испытания.
Функциональная почечная недостаточность.
НСАЗ, подавляя сосудистого воздействия почек простагландинов, может вызвать функциональную почечную недостаточность в результате уменьшения кломерульной фильтрации. Этот побочный эффект - зависит от дозы. В начале лечения или после увеличения дозы рекомендуется тщательный контроль диурез и почечной функции у пациентов с такими факторами риска:
летний возраст;
Сопутствующее использование с ингибиторами ACE, антагонистами ангиотензина II, сартаны, диуретики;
Гиповолемия (любой генезис);
Застойная сердечная недостаточность;
почечная недостаточность;
Нефротический синдром;
lubusphropathy;
Тяжелая степень печеночной дисфункции (сывороточный альбумин <25 г / л или ≥ 10 согласно классификации Childa-Pew).
В одном случае НПВП может привести к интерстициальному нефриту, гломерулонефриту, медуллярным некрозом почек или нефротических синдромах.
Доза мелоксикама для пациентов с терминалом почечная недостаточность, которые находятся в диализе, не должны превышать 7,5 мг. Пациенты с почечной недостаточностью от легкой до умеренной дозы не могут быть уменьшены (уровень очистки креатинина превышает 25 мл / мин).
Задержка натрия, калий и вода.
NSAIDS может увеличить задержку в натрие, калий и воде и влиять на эффекты натрия диуретики. Крім того, може спостерігатися зниження антигіпертензивного ефекту гіпотензивних лікарських засобів. Тому як результат у чутливих пацієнтів можуть прискорюватися або загострюватися набряк, серцева недостатність або артеріальна гіпертензія. Тому пацієнтам із такими ризиками рекомендується проведення клінічного моніторингу.
Гіперкаліємія.
Гіперкаліємії може сприяти цукровий діабет або одночасне застосування лікарських засобів, що підвищують каліємію. У таких випадках потрібно регулярно проводити контроль рівнів калію.
Інші попередження та заходи безпеки.
Побічні реакції часто гірше переносять пацієнти літнього віку, слабкі або ослаблені хворі, які потребують ретельного нагляду. Як і при лікуванні іншими НПЗЗ, потрібно бути обережними щодо хворих літнього віку, в яких більш імовірне зниження функції нирок, печінки та серця. Пацієнти літнього віку мають вищу частоту виникнення побічних реакцій на НПЗЗ, особливо шлунково-кишкових кровотеч та перфорацій, що можуть бути летальними.
Meлоксикам, як і будь-який інший НПЗЗ, може маскувати симптоми інфекційних захворювань.
Застосування мелоксикаму може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення прийому мелоксикаму.
До складу препарату входить лактоза, тому цей препарат не рекомендується приймати пацієнтам із рідкісною вродженою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або порушенням всмоктування глюкози чи галактози.
Маскування запалення та гарячки.
Фармакологічна дія препарату щодо зменшення гарячки та запалення може ускладнити діагностику при підозрюваному неінфекційному больовому стані.
Лікування кортикостероїдами.
Мелоксикам не може бути імовірним замісником кортикостероїдів при лікуванні кортикостероїдної недостатності.
Гематологічні ефекти.
Анемія може спостерігатися у пацієнтів, які отримують НПЗЗ, включаючи мелоксикам. Це може бути пов'язано з затримкою рідини, шлунково-кишковою кровотечею невідомого походження або макроскопічною кровотечею, або неповністю описаним впливом на еритропоез. Пацієнтам при довготривалому лікуванні НПЗЗ, включаючи мелоксикам, слід контролювати гемоглобін або гемокрит, якщо наявні симптоми анемії.
НПЗЗ гальмують агрегацію тромбоцитів та можуть подовжити час кровотечі у деяких пацієнтів. На відміну від ацетилсаліцилової кислоти, їх вплив на функцію тромбоцитів кількісно менший, короткочасний та оборотний. Слід ретельно контролювати стан пацієнтів, які приймають мелоксикам та у яких можливі побічні впливи щодо змін у функції тромбоцитів, зокрема розлади згортання крові, або пацієнтів, які отримують антикоагулянти.
Застосування пацієнтам з наявною бронхіальною астмою.
Пацієнти з бронхіальною астмою можуть мати аспіринчутливу астму. Застосування ацетилсаліцилової кислоти у пацієнтів з аспіринчутливою астмою асоційоване з тяжким бронхоспазмом, що може бути летальним. З огляду на перехресну реакцію, включаючи бронхоспазм, між ацетилсаліциловою кислотою та іншими НПЗЗ мелоксикам не слід застосовувати пацієнтам, чутливим до ацетилсаліцилової кислоти, та слід обережно призначати пацієнтам з наявною бронхіальною астмою.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Фертильність. Мелоксикам, як і інші лікарські засоби, що інгібують синтез циклооксигенази/простагландину, може негативно впливати на репродуктивну функцію і не рекомендований жінкам, які хочуть завагітніти. Тому для жінок, які планують вагітність або проходять обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути можливість припинення застосування мелоксикаму.
Вагітність . Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона і плода. Дані епідеміологічних досліджень дають змогу припустити збільшення ризику викидня та розвитку вад серця і гастрошизисів після застосування інгібіторів синтезу простагландинів у ранній період вагітності. Абсолютний ризик розвитку вад серця збільшився з менш ніж 1 % до близько 1,5 %. Вважається, що цей ризик збільшується зі збільшенням дози та тривалості лікування.
Під час І та ІІ триместру вагітності мелоксикам не слід застосовувати, за винятком нагальної потреби. Якщо жінка намагається завагітніти або у період І та ІІ триместру вагітності застосовує мелоксикам, дозування та тривалість лікування повинні бути щонайменшими.
У ході ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть створювати для плода ризик:
серцево-легеневої токсичності (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
порушення функції нирок, що може розвинутися у ниркову недостатність з олігогідроамніоном.
Можливі ризики в останні терміни вагітності для матері та новонародженого;
можливість подовження часу кровотечі, антиагрегаційного ефекту навіть при дуже низьких дозах;
пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або затягування пологів.
Тому мелоксикам протипоказаний під час ІІІ триместру вагітності.
Годування груддю. Хоча конкретних даних щодо препарату немає, про НПЗЗ відомо, що вони можуть проникати в грудне молоко. Тому застосування не рекомендовано жінкам, які годують груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Спеціальних досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами немає. Однак на основі фармакодинамічного профілю та побічних реакцій, що спостерігалися, можна припустити, що мелоксикам не впливає або має незначний вплив на зазначену діяльність. Проте пацієнтам, у яких спостерігалися розлади функції зору, включаючи нечіткість зору, запаморочення, сонливість, вертиго або інші порушення центральної нервової системи, рекомендовано утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Застосовують перорально.
Загальну добову кількість лікарського засобу слід застосовувати разово, запиваючи водою або іншою рідиною, під час прийому їжі.
Побічні реакції можна мінімізувати шляхом застосування найменшої ефективної дози протягом найкоротшої тривалості лікування, необхідної для контролю симптомів. Слід періодично оцінювати потребу пацієнта в симптоматичному полегшенні та відповідь на лікування.
Загострення остеоартрозу: 7,5 мг/добу (1 таблетка 7,5 мг). Якщо необхідно, дозу можна збільшити до 15 мг/добу (1 таблетка 15 мг або 2 таблетки 7,5 мг).
Ревматоїдний артрит, анкілозивний спондиліт: 15 мг/добу (1 таблетка 15 мг або 2 таблетки 7,5 мг).
Також див. «Особливі категорії пацієнтів».
Згідно з терапевтичним ефектом дозу можна зменшити до 7,5 мг/добу (1 таблетка 7,5 мг).
Не перевищувати дозу 15 мг/добу.
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти літнього віку та пацієнти з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій.
Рекомендована доза для довготривалого лікування ревматоїдного артриту та анкілозивного спондиліту для пацієнтів літнього віку становить 7,5 мг на добу. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку побічних реакцій слід починати лікування з 7,5 мг на добу.
Ниркова недостатність.
Для пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю, які знаходяться на діалізі, доза не повинна перевищувати 7,5 мг на добу. Пацієнтам із легкою та середньою нирковою недостатністю (а саме – пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 25 мл/хв) зниження дози не потрібне (щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю без застосування діалізу див. розділ «Протипоказання»).
Печінкова недостатність.
Пацієнтам із легкою та середньою печінковою недостатністю зниження дози не потрібне (щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю див. розділ «Протипоказання»).
Діти.
Протипоказаний дітям віком до 16 років .
Передозування.
Симптоми гострого передозування НПЗЗ зазвичай обмежуються летаргією, сонливістю, нудотою, блюванням та епігастральним болем, які в цілому є оборотними при підтримуючій терапії. Може виникнути шлунково-кишкова кровотеча. Тяжке отруєння може призвести до артеріальної гіпертензії, гострої ниркової недостатності, дисфункції печінки, пригнічення дихання, коми, судом, серцево-судинної недостатності та зупинки серця. Повідомлялося про анафілактоїдні реакції при терапевтичному застосуванні НПЗЗ, що також може спостерігатися при передозуванні.
При передозуванні НПЗЗ пацієнтам рекомендовано симптоматичні та підтримуючі заходи. Дослідження показали прискорення виведення мелоксикаму шляхом прийому 4 пероральних доз холестираміну 3 рази на добу.
Побічні реакції.
Дані дають можливість припустити, що застосування деяких НПЗЗ (особливо у високих дозах та при тривалому лікуванні) може бути пов'язане з невеликим підвищенням ризику судинних тромботичних явищ (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Набряк, артеріальна гіпертензія та серцева недостатність спостерігалися при лікуванні НПЗЗ.
Більшість побічних ефектів, що спостерігаються, шлунково-кишкового походження. Може спостерігатися пептична виразка, перфорація або шлунково-кишкова кровотеча, іноді летальна, особливо у пацієнтів літнього віку. Після застосування спостерігалися нудота, блювання, діарея, метеоризм, запор, диспепсія, абдомінальний біль, мелена, блювання кров'ю, виразковий стоматит, загострення коліту та хвороби Крона. З меншою частотою спостерігався гастрит.
З боку системи крові: анемія, відхилення показників аналізу крові від норми (включаючи зміну кількості лейкоцитів), лейкопенія, тромбоцитопенія.
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки агранулоцитозу (див. Окремі серйозні та/або часті побічні реакції).
З боку імунної системи: алергічні реакції, окрім анафілактичних або анафілактоїдних; анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, включаючи шок.
З боку психіки: зміна настрою, нічні кошмари, сплутаність свідомості, дезорієнтація, безсоння.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість.
З боку органів зору: розлади функції зору, що включають нечіткість зору; кон'юнктивіт.
З боку органів слуху: вертиго, дзвін у вухах.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, припливи.
Повідомлялося про серцеву недостатність, пов'язану з лікуванням НПЗЗ.
З боку дихальної системи: бронхіальна астма у пацієнтів з алергією на ацетилсаліцилову кислоту та інші НПЗЗ, інфекції верхніх дихальних шляхів, кашель.
З боку травного тракту: диспепсія, нудота, блювання, біль у животі, запор, метеоризм, діарея, прихована або макроскопічна шлунково-кишкова кровотеча, стоматит, гастрит, відрижка, коліт, гастродуоденальна виразка, езофагіт, шлунково-кишкова перфорація.
Шлунково-кишкова кровотеча, виразка або перфорація можуть бути тяжкими та потенційно летальними, особливо у пацієнтів літнього віку.
З боку гепатобіліарної системи: порушення показників функції печінки (наприклад підвищення трансаміназ або білірубіну), гепатит, жовтяниця, печінкова недостатність.
З боку шкіри: ангіоневротичний набряк, свербіж, висипання, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, кропив'янка, бульозний дерматит, мультиформна еритема, реакції фоточутливості, ексфоліативний дерматит.
З боку сечовидільної системи : затримка натрію та води, гіперкаліємія, зміни показників функції нирок (підвищення креатиніну та/або сечовини сироватки крові), гостра ниркова недостатність, зокрема у пацієнтів з факторами ризику, інфекції сечовивідних шляхів, порушення частоти сечовипускання.
Загальні розлади : набряк, включаючи набряк нижніх кінцівок, грипоподібні симптоми.
З боку кістково-м ' язової системи: артралгія, біль у спині, ознаки та симптоми, пов'язані з суглобами.
Окремі серйозні та/або часті побічні реакції.
Повідомлялося про дуже рідкісні випадки агранулоцитозу у пацієнтів, які лікувалися мелоксикамом та іншими потенційно мієлотоксичними лікарськими засобами.
Побічні реакції, що не спостерігалися під час застосування препарату, але які загальноприйнято є характерними для інших сполук класу.
Органічне ниркове ураження, що, імовірно, призводить до гострої ниркової недостатності: повідомлялося про дуже рідкі випадки інтерстиціального нефриту, гострого тубулярного некрозу, нефротичного синдрому та папілярного некрозу.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у блістері; по 1, 2 або 3 (10, 20 або 30 таблеток) блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
БІОФАРМ ЛТД.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Вул. Валбжиска 13, 60-198 Познань, Польща
МЕЛОКСИКАМ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа