Личный кабинет
АТОРВАСТАТИН 10 АНАНТА табл. п/о 10 мг №30
rx
Код товара: 275444
Производитель: Ananta Medicare
1 300,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 04.08.2025
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Аторвастатин
Аторвастатин
Композиция:
Активное вещество : аторвастатин;
1 таблетка содержит аторвастатин кальция с точки зрения аторвастатина 10 мг или 20 мг;
Эксципиенты: лактоза, моногидрат; Целлюлозный микрокристаллический; магний стеарат; натрий кроссмолоза; кукурузный крахмал; гидроксипропилцеллюлоза; гидроксипропилметилцеллюлоза; полиэтиленгликоль; диоксид титана (E 171).
Дозировка формы. Таблетки покрыты пленкой.
Основные физико -химические свойства: белые или почти белые круглые биконвекские таблетки, покрытые пленкой.
Фармакотерапевтическая группа. Гиполипидемические агенты, многокомпонентные. Ингибиторы HMG-CoA-Reductase.
ATX C10A A05 Код.
Фармакологические свойства.
Фармакодины ика.
Селективный конкурентный ингибитор 3-гидрокси-3-метилглютарил коэнзим а-редуктазы фермента, который превращает 3-гидрокси-3-метилглутарил коэнзимент и в мевалоновую кислоту, которая является предшественником стеролов, включая холестерин. Аторвастатин уменьшает холестерин и плазму в крови за счет ингибирования 3-гидрокси-3-метилглютарил-кофермента и синтеза редуктазы и холестерина в печени, а также увеличение липопротеиновых рецепторов низкой плотности на поверхности гепатоцитов. Аторвастатин снижает общий холестерин, липопротеины с низкой плотностью, аполлипротеин В и триглицериды, вызывает увеличение высокого уровня холестерина и аполипопротеина с высокой плотностью и аполипопротеина A. Эти результаты регистрируются у пациентов с гетерозиготной гиперласемией. Инсулин -зависимый диабет.
Фармакокинетика.
Аторвастатин быстро поглощается после внутреннего введения; Максимальная концентрация в плазме достигается через 1-2 часа. Степень поглощения увеличивается пропорционально дозе аторвастатина. Биодоступность препарата составляет 95-99 %. Абсолютная биодоступность аторвастатина составляет приблизительно 14 %, а системная доступность ингибирующей активности относительно 3-гидрокси-3-метилглютарил коэнзим а-редуктазы-почти 30 %. Низкая системная биодоступность вызвана досистемным клиренсом в слизистой оболочке желудочно-кишечного тракта и/или биотрансформации во время первичного прохождения через печень. Средний объем распределения аторвастатина составляет приблизительно 381 литра. Аторвастатин связывается с белками плазмы крови более чем на 98 %, биотрансформация находится под действием цитохрома P450 3 A4 с образованием орто- и парагидроксилизированных производных и различных продуктов β-окисления. Эффект аторвастатина относительно 3-гидрокси-3-метилглютарилкоенцима и редуктазы примерно на 70 % определяется активностью циркулирующих метаболитов. Препарат выделяется в желчи после печеночной и/или внепеченочной биотрансформации. Препарат не поддается тяжелой кишечной переработке кишечника. Средняя половина аторвастатина составляет почти 14 часов. Ингибирующая активность по сравнению с 3-гидрокси-3-метилглютаргилуэферментом а-редуктазы длится приблизительно 20-30 часов из-за присутствия активных метаболитов. Нет данных о фармакокинетике препарата у детей.
Таблица 1. Влияние одновременных лекарств на фармакокинетику аторвастатина
Одновременно использовали лекарства и режим дозировки | Аторвастатин | ||
|---|---|---|---|
Доза (мг) | Изменить AUC & | Измените C Max & | |
# Циклоспорин 5,2 мг/кг/день, стабильная доза | 10 мг один раз в день в течение 28 дней | 8,7 раза | 10,7 раз |
# Typeranavir 500 мг два раза в день/ритонавир 200 мг два раза в день, 7 дней | 10 мг Rd | 9,4 раза | 8,6 раза |
#Teplant 750 мг каждые 8 часов, 10 дней | 20 мг Rd | 7,88 раз | 10,6 раз |
#, ‡ Sakvinavir 400 мг два раза в день/ ритонавир 400 мг два раза в день, 15 дней | 40 мг один раз в день в течение 4 дней | 3,9 раза | 4,3 раза |
# Clarithromycin 500 мг два раза в день, 9 дней | 80 мг 1 раз в день в течение 8 дней | 4,4 раза | 5,4 раза |
# Дарунавир 300 мг два раза в день/ ритонавир 100 мг два раза в день, 9 дней | 10 мг 1 раз в день в течение 4 дней | 3,4 раза | 2,25 раза |
# Itraconazole 200 мг 1 год, 4 дня | 40 мг Rd | 3,3 раза | 20 % |
# Phosamprenaur 700 мг два раза в день/ Ритонавир 100 мг два раза в день, 14 дней | 10 мг один раз в день в течение 4 дней | 2,53 раза | 2,84 раза |
# Phosamprenaurus 1400 мг 2 раза в день, 14 дней | 10 мг 1 раз в день в течение 4 дней | 2,3 раза | 4,04 раза |
# Nalphinavir 1250 мг 2 раза в день, 14 дней | 10 мг 1 раз в день в течение 28 дней | 74 % | 2,2 раза |
# Грейпфрутовый сок, 240 мл один раз в день* | 40 мг 1 раз в день | 37 % | 16 % |
Diltiazem 240 мг один раз в день, 28 дней | 40 мг 1 раз в день | 51 % | Без изменений |
Эритромицин 500 мг 4 раза в день, 7 дней | 10 мг 1 раз в день | 33 % | 38 % |
Амлодипин 10 мг, одиночная доза | 80 мг 1 раз в день | 15 % | Ension 12 % |
Циметидин 300 мг один раз в день, 4 недели | 10 мг 1 раз в день в течение 2 недель | Ension менее 1 % | Ension 11 % |
Колестипол 10 мг 2 раза в день, 28 недель | 40 мг 1 раз в день в течение 28 недель | Не определено | Ension 26 %** |
Maalox TC ® 30 мл один раз в день, 17 дней | 10 мг 1 раз в день в течение 15 дней | Ension 33 % | Ension 34 % |
Эфавиренц 600 мг один раз в день, 14 дней | 10 мг в течение 3 дней | Ension 41 % | Ension 1 % |
# Рифампин 600 мг один раз в день, 7 дней (с одновременным введением) † † | 40 мг 1 раз в день | 30 % | 2,7 раза |
# Рифампин 600 мг один раз в день, 5 дней (отдельные дозы) † | 40 мг 1 раз в день | Ension 80 % | Ension 40 % |
#Hempibrozil 600 мг два раза в день, 7 дней | 40 мг 1 раз в день | 35 % | Ension менее 1 % |
# Фенофибрат 160 мг 1 раз в день, 7 дней | 40 мг 1 раз в день | 3 % | 2 % |
# Boserair 800 мг 3 раза в день, 7 дней | 40 мг 1 раз в день | 2,30 раз | 2,66 раза |
Данные, представленные как изменение X, представляют собой простое соотношение между случаями сопутствующего использования лекарств и использования только аторвастатина (то есть в 1-й рам = без изменений). Данные, представленные в % от изменения, составляют разницу в терминах индикаторов при применении аторвастатина отдельно (то есть 0 % = без изменений).
# Информация о клинической важности см. В разделе «Особенности использования» и «Взаимодействие с другими лекарственными продуктами и другими типами взаимодействий».
* Более высокий AUC увеличивается (до 2,5 раза) и/или C макс (до 71 %) с чрезмерным потреблением грейпфрутового сока (750 мл - 1,2 литра в день или более).
** Один образец, взятый через 8-16 часов после дозы препарата.
† Из -за механизма двойного взаимодействия рифампина рекомендуется одновременное использование аторвастатина с рифампином, так как было показано, что отсроченное использование аторвастатина после использования рифампина связан со значительным снижением концентраций аторвастатина в плазме.
‡ Доза комбинации саквинавира + ритонавира в этом исследовании не является клинически используемой дозой. Увеличение воздействия аторвастатина при использовании в клинических состояниях, вероятно, будет выше, чем то, что наблюдалось в этом исследовании. Следовательно, препарат следует использовать с осторожностью в самой низкой дозе.
Клинические характеристики.
Индикация.
Профилактика сердечно -сосудистых заболеваний
Для взрослых пациентов без клинически выраженной ишемической болезни сердца, но с несколькими факторами риска развития ишемической болезни сердца, таких как возраст, курение, гипертония, низкий уровень ЛЕДЛ или раннюю коронарную болезнь сердца при анамнезе семьи, аторвастин.
снижение риска инфаркта миокарда;
снижение риска инсульта;
Снижение риска реваскуляризации и стенокардии.
Для пациентов с диабетом II типа и без клинически выраженной ишемической болезни сердца, но с несколькими факторами риска развития ишемических заболеваний сердца, таких как ретинопатия, альбуминурия, курение или артериальная гипертония, Atorvastatin Ananthus показан для: для: для: для: для: для: для::
снижение риска инфаркта миокарда;
Снижение риска инсульта.
Для пациентов с клинически выраженным ишемическим заболеванием сердца Аторвастатин Ананта показан для:
снижение риска нелетального инфаркта миокарда;
снижение риска смертельного и нелетального инсульта;
снижение риска процедур реваскуляризации;
снижение риска госпитализации из -за застойной сердечной недостаточности;
Снижение риска стенокардии.
Гиперлипидемия
В качестве добавки к рациону для снижения повышенного уровня общего холестерина, холестерина ЛПНП, аполипопротеина В и триглицеридов, а также повышения уровня холестерина ЛПВП у пациентов с первичной гиперхолестеринемией (гетерозиготическое семейство и не -кремайс).
В качестве дополнения к диете для лечения пациентов с высоким уровнем триглицеридов в сыворотке (тип IV по классификации Fredrixon).
Для лечения пациентов с первичной дисбеталипопротеинемией (тип III по классификации Фредриксона), в тех случаях, когда диета не эффективна.
Чтобы уменьшить общий холестерин и холестерин, ЛПНП у пациентов с гомозиготной гиперхолестеринемией гомозиготной семьи в качестве добавки к другим гиполипидемическим методам лечения (например, аферезом ЛПНП), или если такие методы лечения недоступны.
В качестве дополнения к диете для снижения общего холестерина, ЛПНП холестерина и аполипопротеина у мальчиков и девочек после начала менструации в возрасте от 10 до 17 лет с гетерозиготной гиперхолестеринемией в семье, если результаты тестов являются следующими после подходящей диетической терапии:
а) Остается холестерин ЛПНП. 190 мг/дл или
б) холестерин ЛПНП ³ 160 мг/дл и:
В семейной истории есть ранние сердечно -сосудистые заболевания или
Два или более других факторов риска развития сердечно -сосудистых заболеваний присутствуют у пациента с детством.
Противопоказание.
Активное заболевание печени, которое может включать в себя постоянное увеличение трансаминаз печени неизвестной этиологии.
Гиперчувствительность к любому из компонентов этого препарата.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий.
Риск развития миопатии во время лечения статинами увеличивается в случае сопутствующего использования производных фибровых кислот, доз лидомодификации ниацина, циклоспорина или мощных ингибиторов CYP 3A4 (например, кларитротицина, ингибиторов протеазы ВИЧ и итраконазола) (см. Секции).
Мощные ингибиторы CYP 3A4. Аторвастатин метаболизируется цитохромом P450 3A4. Сопутствующее использование аторвастатина с мощными ингибиторами CYP 3A4 может привести к увеличению концентраций аторвастатина в плазме (см. Таблицу 1 и подробную информацию ниже). Степень взаимодействия и улучшения зависят от изменчивости воздействия на CYP 3A4. Одновременное использование с мощными ингибиторами CYP3A4 (например, с циклоспорином, тетитромицином, кларитромицином, дегавардином, стерпентолом, кетоконазолом, Voriconazole, Itraconazole, пост -киконазолом и ингибиторами протеиза. Если невозможно избежать одновременного использования этих препаратов с аторвастатином, следует рассмотреть возможность использования меньших начальных и максимальных доз аторвастатина. Также рекомендуется провести надлежащий клинический мониторинг состояния пациента (см. Таблицу 1).
Умеренный CYP3A4 (эритромицин, дилтиазм, верапамил и флуконазол) может увеличить концентрацию аторвастатина в плазме крови (см. Таблицу 1). Сопутствующее использование эритромицина и статинов сопровождается увеличением риска миопатии. Взаимодействие лекарств для оценки влияния амиодарона или верапамила на аторвастатин не проводился. Известно, что амиодарон и верапамил ингибируют активность CYP3A4, и, следовательно, одновременное введение этих препаратов с аторвастатином может привести к увеличению воздействия аторвастатина. Таким образом, при одновременном использовании аторвастатина и этих умеренных ингибиторов CYP3A4 следует рассмотреть возможность меньших максимальных доз аторвастатина. Также рекомендуется контролировать состояние пациента. После лечения ингибитора или после коррекции его дозы рекомендуется рекомендовать клинический мониторинг пациента.
Грейпфрутовый сок. Содержит один или несколько компонентов, которые ингибируют CYP 3A4 и могут увеличить концентрации аторвастатина в плазме крови, особенно с чрезмерным потреблением грейпфрутового сока (более 1,2 литра в день).
Кларитромицин. Значения аторвастатина значительно увеличились с одновременным использованием аторвастатина в дозе 80 мг и кларитромицина (500 мг два раза в день) по сравнению с использованием только аторвастатина. Следовательно, пациенты, получающие кларитромицин, должны использоваться с осторожностью аторвастатин Ананта в дозе более 20 мг (см. Разделы «Функции применения» и «метод использования и доза»).
Комбинация ингибиторов протеазы. Значения аторвастатина значительно увеличились при одновременном использовании аторвастатина с несколькими комбинациями ингибиторов ВИЧ -протеазы, а также с ингибитором вируса гепатита С сепатит С телапревир по сравнению с использованием только аторвастатина. Следовательно, пациенты, получающие ингибитор протеазы протеазы ВИЧ + ритонавир или ингибитор протеазы вируса гепатита С, Телапревир должны избегать сопутствующего использования с аторвастатином Ананта. Препарат следует использовать с осторожностью у пациентов, получающих ингибитор протеазы ВИЧ - ритонавир + ритонавир и используется в самой низкой необходимой дозе. Для пациентов, получающих ингибиторы протеазы ВИЧ -саквира, + ритонавир, дарунавир + ритонавир, фосампенавир или фосампренавр + ритонавир, доза аторвастатина аторвастатина не должен превышать 20 мг и использование с осторожностью и использованием и использованием. При использовании у пациентов, получающих ингибитор протеазы ВИЧ или ингибитор протеазы вируса гепатита С, вирус босправира C, доза аторвастатина аторвастатина не должна превышать 40 мг, и рекомендуется тщательный клинический мониторинг пациентов.
Итраконазол. Значения аторвастатина значительно увеличились с одновременным использованием аторвастатина в дозе 40 мг и итраконазол в дозе 200 мг. Следовательно, пациенты, получающие итраконазол, должны быть осторожны, если доза аторвастатина Ананты превышает 20 мг (см. Разделы «Функции применения» и «метод применения и дозы»).
Циклоспорин. Аторвастатин и его метаболиты являются субстратами конвейера OATP1B1. Ингибиторы OATP1B1 (такие как циклоспорин) могут увеличивать биодоступность аторвастатина. Значения аторвастатина значительно увеличились с одновременным использованием аторвастатина в дозе 10 мг и циклоспорина в дозе 5,2 мг/кг/день по сравнению с использованием только аторвастатина. Следует избегать сопутствующего использования аторвастатина Ананты и циклоспорина (см. Раздел «Функции применения»).
Медицинские рекомендации по использованию взаимодействующих препаратов приведены в таблице 2 (см. Также метод «Использование и доза», «Особенности использования»).
Таблица 2.
Взаимодействие лекарств, связанных с повышенным риском миопатии/рабдомиолиза
Взаимодействующие лекарства | Медицинские рекомендации по подаче заявления |
Циклоспорин, ингибиторы протеазы ВИЧ (пишущий аппарат + ритонавир), ингибитор протеазы вируса гепатита С (Telaprevir) | Избегайте использования аторвастатина |
Ингибитор протеазы ВИЧ (Lopinavir + Ritonavir) | Применить с осторожностью и по меньшей мере необходимой дозе |
Кларитромицин, итраконазол, Ингибиторы ВИЧ -протеазы (Sakvinavir + Ritonavir*, Darunavir + Ritonavir, Phosamprenavir, Phosamprenevir + Ritonavir) | Не превышать дозы 20 мг аторвастатина в день |
Ингибитор протеазы ВИЧ (нельфинавир) Ингибитор протеазы вируса гепатита С (Boppraprapruir) | Не превышайте дозу 40 мг аторвастатина в день |
*Используйте с осторожностью и по меньшей мере требуемой дозе.
Хемфиброзил. Из-за повышенного риска миопатии/рабдомиолиза с одновременным введением ингибиторов HMG-CoA-Reductase с гемфиброзилом следует избегать (см. Раздел «особенности использования»).
Другие волокна. Поскольку известно, что риск миопатии во время лечения ингибиторами HMG-CoA-Reductase увеличивается с одновременным введением других фибратов, аторвастатин Ананта следует использовать с осторожностью в совместимых с другими фибратами (см. Раздел «Особенности использования).
Ниацин. Риск побочных эффектов от скелетных мышц может увеличиваться, когда препарат используется в сочетании с ниацином, и, следовательно, при таких условиях следует учитывать возможность снижения дозы аторвастатина Ананты (см. Раздел «Особенности использования»).
Рифампин или другие индукторы цитохрома P450 3A4. Сопутствующее использование препарата с цитохромом P450 3A4 (например, efavirenz, рифампин) может привести к нестабильному снижению концентрации аторвастатина в плазме крови. Из -за механизма двойного взаимодействия рифампина рекомендуется одновременное использование аторвастатина с рифампином, так как было показано, что отсроченное использование препарата после введения рифампина связано со значительным снижением концентраций аторвастатина в плазме крови.
Diltiazem гидрохлорид
Одновременное введение аторвастатина (40 мг) и дилтиазема (240 мг) сопровождается увеличением концентрации аторвастатина в плазме крови.
Циметидин
В результате исследований признаков взаимодействия аторвастатина и циметидина.
Антациды
Одночасний пероральний прийом аторвастатину та суспензії антацидного препарату, що містить магній та алюмінію гідроксид, супроводжується зниженням концентрації аторвастатину у плазмі крові приблизно на 35 %. При цьому гіполіпідемічна дія аторвастатину не змінювалась.
Колестипол
Концентрація аторвастатину у плазмі крові була нижчою (приблизно на 25 %) при одночасному прийомі аторвастатину та колестиполу. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину та колестиполу перевищувала ефект, який дає прийом кожного з цих препаратів окремо.
Азитроміцин
Одночасне призначення аторвастатину (10 мг 1 раз на добу) та азитроміцину (500 мг 1 раз на добу) не супроводжувалося змінами концентрації аторвастатину у плазмі крові.
Інгібітори транспортних білків
Інгібітори транспортних білків (наприклад циклоспорин) здатні підвищувати рівень системної експозиції аторвастатину (див. таблицю 1). Вплив пригнічення накопичувальних транспортних білків на концентрацію аторвастатину в клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасного призначення цих препаратів неможливо, рекомендовано зниження дози та проведення клінічного моніторингу ефективності аторвастатину (див. таблицю 1).
Езетиміб
Застосування езетимібу як монотерапії пов'язують з розвитком явищ з боку м'язової системи, у тому числі рабдоміолізу. Таким чином, при одночасному застосуванні езетимібу та аторвастатину ризик розвитку цих явищ збільшується. Рекомендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.
Фузидова кислота
Дослідження взаємодії аторвастатину та фузидової кислоти не проводились. Як і у випадку з іншими статинами, у постмаркетинговому періоді при одночасному прийомі аторвастатину та фузидової кислоти спостерігалися явища з боку м'язової системи (у тому числі рабдоміоліз). Механізм цієї взаємодії залишається невідомим. Пацієнти потребують пильного нагляду, може потребуватися тимчасове призупинення лікування аторвастатином.
Дигоксин. При одночасному застосуванні багаторазових доз аторвастатину та дигоксину рівноважні концентрації дигоксину у плазмі крові підвищуються приблизно на 20 %. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які приймають дигоксин.
Пероральні контрацептиви. Одночасне застосування аторвастатин з пероральними контрацептивами підвищувало значення AUC для норетистерону та етинілестрадіолу. Ці підвищення слід брати до уваги при виборі перорального контрацептива для жінки, яка приймає аторвастатин.
Варфарин. Аторвастатин не чинив клінічно значущої дії на протромбіновий час при застосуванні пацієнтам, які проходили довготривале лікування варфарином.
Колхіцин. При одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином повідомлялося про випадки міопатії, в тому числі рабдоміолізу, тому слід з обережністю призначати аторвастатин з колхіцином.
Інші лікарські засоби
Клінічні дослідження показали, що одночасне застосування аторвастатину і гіпотензивних препаратів та його застосування в ході естроген-замісної терапії не супроводжувалось клінічно значимими побічними ефектами. Досліджень взаємодії з іншими препаратами не проводилось.
Особенности приложения.
Скелетні м'язи
Існують рідкісні випадки рабдоміолізу з гострою нирковою недостатністю внаслідок міоглобінурії при застосуванні аторвастатину та інших лікарських препаратів цього класу. Наявність в анамнезі порушення функції нирок може бути фактором ризику для розвитку рабдоміолізу. Такі пацієнти потребують більш ретельного моніторингу для виявлення порушень з боку скелетних м'язів.
Аторвастатин, як і інші препарати групи статинів, іноді спричиняє міопатію, що визначається як болі у м'язах або слабкість м'язів у поєднанні з підвищенням показників креатинфосфокінази (КФК) у понад 10 разів вище верхньої межі норми. Одночасне застосування вищих доз аторвастатину з певними лікарськими препаратами, такими як циклоспорин і потужні інгібітори CYP3A4 (наприклад кларитроміцин, ітраконазол та інгібітори протеаз ВІЛ) підвищує ризик міопатії/рабдоміолізу.
Застосування препарату аторвастатину може спричиняти імунологічно опосередковану некротизуючу міопатію (ІОНМ) – аутоімунна міопатія, пов'язана з застосуванням статинів. ІОНМ характеризується наступними ознаками: слабкість проксимальних м'язів та підвищений рівень креатинкінази у сироватці крові, які зберігаються, незважаючи на припинення лікування статинами; м'язова біопсія проявляє некротизуючу міопатію без значного запалення; при застосуванні імуносупресивних засобів спостерігається позитивна динаміка.
Можливість розвитку міопатії слід розглядати у будь-якого пацієнта з дифузними міалгіями, болісністю або слабкістю м'язів та/або значним підвищенням КФК. Пацієнтам слід порекомендувати негайно повідомляти про випадки болю у м'язах, болісності або слабкості м'язів невідомої етіології, особливо якщо це супроводжується відчуттям нездужання або підвищенням температури, або якщо ознаки та симптоми захворювання м'язів зберігаються після припинення прийому аторвастатину. Лікування препаратом слід припинити у випадку значного підвищення рівня КФК, діагностування або підозри на міопатію.
Ризик міопатії під час лікування препаратами цього класу підвищується при одночасному застосуванні циклоспорину, похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, кларитроміцину, інгібітору протеази вірусу гепатиту С телапревіру, комбінацій інгібіторів протеази ВІЛ, у тому числі саквінавір + ритонавір, лопінавір + ритонавір, типранавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір та фосампренавір + ритонавір, а також ніацину або антимікотиків групи азолів. Лікарі, які розглядають можливість комбінованої терапії аторвастатину та похідних фіброєвої кислоти, еритроміцину, кларитроміцину, комбінацій саквінавір + ритонавір, лопінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавіру, фосампренавір + ритонавір, антимікотиків групи азолів або ліпідомодифікуючих доз ніацину, повинні ретельно зважити потенційні переваги та ризики, а також ретельно моніторити стан пацієнтів щодо будь-яких ознак або симптомів болю, болісності або слабкості у м'язах, особливо протягом початкових місяців терапії та протягом будь-якого з періодів титрування дози у напрямку збільшення будь-якого з препаратів. Слід розглянути можливість застосування низьких початкових та підтримуючих доз аторвастатину при одночасному прийомі з вищезгаданими лікарськими препаратами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). У таких ситуаціях може розглядатися можливість періодичного визначення КФК, але немає гарантії, що такий моніторинг допоможе запобігти випадкам тяжкої міопатії.
При лікуванні аторвастатином зрідка спостерігалися випадки міопатії, в тому числі рабдоміолізу, при одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином, тому аторвастатин з колхіцином слід призначати пацієнтам з обережністю (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Терапію препаратом Аторвастатин Ананта слід тимчасово припинити або повністю зупинити у будь-якого пацієнта з гострим серйозним станом, що вказує на розвиток міопатії, або при наявності фактора ризику розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (наприклад тяжка гостра інфекція, гіпотензія, хірургічна операція, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади, а також неконтрольовані судоми).
Порушення функції печінки
Було показано, що статини, як і деякі інші гіполіпідемічні терапевтичні засоби, пов'язані з відхиленням від норми біохімічних показників функції печінки. Стійке підвищення (більш ніж у 3 рази вище верхньої межі нормального діапазону, яке виникло 2 рази або більше) рівнів сироваткових трансаміназ спостерігалося у 0,7 % пацієнтів, які отримували аторвастатин. Частота випадків цих відхилень від норми становила 0,2 %, 0,2 %, 0,6 % та 2,3 % для доз препарату 10, 20, 40 та 80 мг відповідно.
Існують дані, що при прийомі препарату в одного пацієнта розвинулась жовтяниця. Підвищенні показники функціональних проб печінки (ФПП) у інших пацієнтів не були пов'язані з жовтяницею або іншими клінічними ознаками та симптомами. Після зменшення дози перерви в застосуванні препарату або припинення його застосування рівні трансаміназ поверталися до рівнів перед лікуванням або приблизно цих рівнів без залишкових явищ. 18 з 30 пацієнтів зі стійким підвищенням показників функціональних проб печінки продовжували лікування аторвастатином у менших дозах.
Перед тим як розпочинати терапію препаратом Аторвастатин Ананта, рекомендується отримати результати аналізів показників ферментів печінки та здавати аналізи повторно у разі клінічної потреби. Надходили рідкісні постреєстраційні повідомлення про випадки летальної та нелетальної печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали препарати групи статинів, у тому числі аторвастатин. У випадку серйозного ураження печінки з клінічними симптомами та/або гіпербілірубінемією або жовтяницею під час застосування аторвастатину слід негайно припинити лікування. Якщо не визначено альтернативної етіології, не слід повторно розпочинати лікування препаратом.
Аторвастатин Ананта слід з обережністю призначати пацієнтам, які вживають значні кількості алкоголю та/або мають в анамнезі захворювання печінки. Аторвастатин Ананта протипоказаний при активному захворюванні печінки або стійкому підвищенні рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділ «Протипоказання»).
Ендокринна функція
Повідомлялося про підвищення рівня HbA1c та концентрації глюкози в сироватці крові натще при застосуванні інгібіторів ГМГ‑КоА-редуктази, в тому числі і аторвастатину.
Статини перешкоджають синтезу холестерину та теоретично можуть ослабляти секрецію надниркових залоз та/або гонадних стероїдів. Клінічні дослідження показали, що аторвастатин не знижує базальну концентрацію кортизолу плазми крові та не пошкоджує резерв надниркових залоз. Вплив статинів на запліднювальну здатність сперми не досліджувався у достатньої кількості пацієнтів. Невідомо, яким чином препарат впливає, та чи взагалі впливає на систему «статеві залози-гіпофіз-гіпоталамус» у жінок у передменопаузальний період. Слід бути обережним при одночасному застосуванні препарату групи статинів з лікарськими препаратами, які можуть знижувати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів, такими як кетоконазол, спіронолактон та циметидин.
Застосування пацієнтам з нещодавніми випадками інсульту або транзиторної ішемічної атаки
При терапії аторвастатином у дозі 80 мг у пацієнтів без ішемічної хвороби серця, які мали в анамнезі випадки інсульту або транзиторної ішемічної атаки протягом попередніх 6 місяців, спостерігалася більша частота випадків геморагічного інсульту.
Серед пацієнтів, які отримували аторвастатин, віком від 65-75 років, не спостерігалося жодної загальної відмінності у безпечності та ефективності препарату між цими пацієнтами та молодшими пацієнтами, так само як не було зареєстровано жодних відмінностей у відповіді на лікування між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами, проте не можна виключати більшу чутливість деяких старших пацієнтів. Оскільки старший вік (від 65 років) є фактором схильності до міопатії, слід з обережністю призначати Аторвастатин Ананта людям літнього віку.
Печеночная недостаточность
Аторвастатин Ананта протипоказаний пацієнтам з активним захворюванням печінки, включаючи стійке підвищення рівнів печінкових трансаміназ невідомої етіології (див. розділи «Протипоказання»).
До початку лікування
Аторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до розвитку рабдоміолізу. До початку лікування статинами у пацієнтів, схильних до розвитку рабдоміолізу, слід визначати рівень КК при:
порушенні функції нирок;
гіпофункції щитовидної залози;
спадкових розладах м'язової системи у родинному або особистому анамнезі;
перенесених у минулому випадках токсичного впливу статинів або фібратів на м'язи;
перенесених у минулому захворюваннях печінки та/або вживанні великих кількостей алкоголю.
Для пацієнтів літнього віку (від 70 років) необхідність проведення означених заходів слід оцінювати з урахуванням наявності інших факторів схильності до розвитку рабдоміолізу.
Підвищення рівня препарату у плазмі крові, можливе, зокрема, у разі взаємодії та застосування особливим популяціям пацієнтів, у тому числі пацієнтам зі спадковими хворобами.
У таких випадках рекомендовано оцінювати співвідношення ризиків та можливої користі від лікування та проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів. Якщо до початку лікування рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ніж у 5 разів), лікування розпочинати не слід.
Вимірювання рівня креатинкінази
Рівень креатинкінази не слід визначати після інтенсивних фізичних навантажень або при наявності будь-яких можливих альтернативних причин підвищення рівня КК, оскільки це може ускладнити розшифрування результатів. Якщо на початковому рівні спостерігається значне підвищення КК (перевищення ВМН більш ніж у 5 разів), то через 5-7 днів необхідно провести повторне визначення для підтвердження результату.
Під час лікування
Пацієнти повинні знати про необхідність негайно повідомляти про розвиток болю у м'язах, судом чи слабкості, особливо коли вони супроводжуються нездужанням або гарячкою.
У випадку появи цих симптомів під час лікування аторвастатином необхідно визначити рівень КК у цього пацієнта. Якщо рівень КК значно підвищений (перевищує ВМН більш ніж у 5 разів), лікування слід припинити.
Доцільність припинення лікування слід також розглянути, якщо підвищення рівня КК не сягає п'ятикратного перевищення ВМН, але симптоми з боку м'язів мають тяжкий характер та щоденно стають причиною неприємних відчуттів.
Після зникнення симптомів та нормалізації рівня КК можна розглянути можливість відновлення лікування аторвастатином чи початку лікування альтернативним статином за умови застосування мінімальної можливої дози препарату та ретельного нагляду за станом пацієнта.
Лікування аторвастатином необхідно припинити, якщо спостерігається клінічно значуще підвищення рівня КК (перевищення ВМН більш ніж у 10 разів) або у випадку встановлення діагнозу рабдоміолізу (або підозри на розвиток рабдоміолізу).
Одночасне застосування з іншими лікарськими препаратами
Ризик розвитку рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні аторвастатину з деякими лікарськими препаратами, що можуть збільшити концентрацію аторвастатину у плазмі крові. Прикладами таких препаратів можуть виступати потужні інгібітори CYP3A4 чи транспортних білків: циклоспорин, телітроміцин, кларитроміцин, делавірдин, стирипентол, кетоконазол, вориконазол, ітраконазол, посаконазол та інгібітори протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір. При одночасному застосуванні з гемфіброзилом та іншими похідними фібрової кислоти, еритроміцином, ніацином та езетимібом також зростає ризик виникнення міопатій. Якщо можливо, слід застосовувати інші лікарські препарати (що не взаємодіють з аторвастатином) замість вищезгаданих.
Якщо необхідно проводити одночасне лікування аторвастатином та згаданими препаратами, слід ретельно зважити користь та ризики від одночасного лікування. Якщо пацієнти приймають лікарські препарати, що підвищують концентрацію аторвастатину у плазмі крові, рекомендується знижувати дозу аторвастатину до мінімальної. Крім того, у випадку застосування потужних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути можливість застосування меншої початкової дози аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану цих пацієнтів.
Не рекомендується одночасно призначати аторвастатин та фузидову кислоту, тому варто розглянути можливість тимчасової відміни аторвастатину на період лікування фузидовою кислотою.
Інтерстиціальна хвороба легенів
Під час лікування деякими статинами (особливо під час тривалого лікування) були описані виняткові випадки розвитку інтерстиціальної хвороби легенів. До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення самопочуття (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі виникнення підозри на інтерстиціальну хворобу легенів слід припинити лікування статинами.
Наповнювачі
Цей препарат не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням мальабсорбції глюкози-галактози. Терапія ліпідомодифікаційними препаратами повинна бути одним зі складових компонентів комплексної терапії для пацієнтів зі значно підвищеним ризиком розвитку атеросклеротичних захворювань судин через гіперхолестеринемію. Медикаментозна терапія рекомендується як доповнення до дієти, коли результату від дотримання дієти, що обмежує споживання насичених жирів та холестерину, а також від застосування інших немедикаментозних заходів було недостатньо. Пацієнтам з ішемічною хворобою серця або з декількома факторами ризику розвитку ішемічної хвороби серця прийом препарату Аторвастатин Ананта можна розпочати одночасно з дотриманням дієти.
Обмеження застосування
Аторвастатин не досліджували за умов, коли основним відхиленням від норми з боку ліпопротеїнів є підвищення рівня хіломікронів (типи I та V за класифікацією Фредріксона).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Аторвастатин Ананта протипоказаний у період вагітності, жінкам, які планують завагітніти або у випадку високої імовірності зачаття дитини внаслідок недостатніх заходів запобігання вагітності. Статини можуть завдавати шкоди плоду при застосуванні вагітним жінкам. Аторвастатин Ананта можна застосовувати жінкам репродуктивного віку, тільки якщо дуже малоймовірно, що такі пацієнтки завагітніють, та були проінформовані про потенційні фактори ризику. Жінки репродуктивного віку повинні застосовувати відповідні контрацептивні заходи. Якщо під час лікування препаратом пацієнтка вирішить завагітніти, вона повинна припинити прийом препарату не пізніше ніж за місяць до запланованої вагітності. Якщо жінка завагітніла в період лікування препаратом Аторвастатин Ананта, слід негайно припинити прийом препарату та повторно проконсультувати пацієнтку стосовно потенційних факторів ризику для плода та відсутності відомої клінічної користі від продовження прийому препарату під час вагітності.
При нормальному протіканні вагітності рівні сироваткового холестерину та тригліцеридів підвищуються. Прийом гіполіпідемічних лікарських засобів у період вагітності не матиме корисного ефекту, оскільки холестерин та його похідні необхідні для нормального розвитку плода. Атеросклероз – це хронічний процес, а, отже, перерва у прийомі гіполіпідемічних препаратів у період вагітності не повинна мати значного впливу на результати довгострокового лікування первинної гіперхолестеринемії.
Адекватних та добре контрольованих досліджень застосування аторвастатину під час вагітності не проводилось. Існують дані про вроджені аномалії після внутрішньоутробної експозиції до статинів. У вагітних жінок, які лікувалися іншими препаратами групи статинів, частота випадків вроджених аномалій плода, викиднів та внутрішньоутробних летальних наслідків/мертвонароджень не перевищувала частоти, очікуваної для загальної популяції. Однак у 89 % цих випадків лікування препаратом розпочиналося до вагітності та припинялося під час І триместру після виявлення вагітності.
Невідомо, чи проникає аторвастатин у грудне молоко, однак відомо, що невелика кількість іншого лікарського препарату цього класу проникає у грудне молоко. Оскільки статини потенційно здатні спричинити серйозні небажані реакції у немовлят, які знаходяться на грудному вигодуванні, жінкам, які потребують лікування препаратом Аторвастатин Ананта, не слід годувати груддю своїх немовлят (див. розділ «Протипоказання»).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Здійснює дуже незначний вплив на швидкість реакції під час керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Метод администрирования и доз.
Перед початком терапії Аторвастатином Ананта слід визначити рівень гіперхолестеринемії на тлі відповідної дієти, призначити фізичні вправи та заходи, спрямовані на зменшення маси тіла пацієнтів з ожирінням, і провести лікування інших захворювань. Під час лікування Аторвастатином Ананта пацієнтам слід дотримуватися стандартної дієти з низьким вмістом холестерину. Препарат призначати у дозі 10-80 мг 1 раз на добу щоденно, в будь-який період дня, незалежно від вживання їжі. Стартова і підтримуюча доза може бути індивідуалізована відповідно до початкового рівня Х-ЛНЩ, завдань терапії і її ефективності. Через 2-4 тижні від початку лікування та/або корекції дози Аторвастатином Ананта слід визначити ліпідограму і відповідно до неї скорегувати дозу.
Первинна гіперхолестеринемія та комбінована (змішана) гіперліпідемія . Рекомендована початкова доза препарату Аторвастатин Ананта становить 10 або 20 мг 1 раз на добу. Для пацієнтів, які потребують значного зниження рівня холестерину ЛПНЩ (більш ніж на 45 %), терапія може бути розпочата із дозування 40 мг 1 раз на добу. Дозовий діапазон препарату Аторвастатин Ананта знаходиться у межах від 10 до 80 мг 1 раз на добу. Препарат можна приймати разовою дозою у будь-які години та незалежно від прийому їжі. Початкова та підтримуючі дози препарату Аторвастатин Ананта мають бути підібрані індивідуально, залежно від цілі лікування та відповіді. Після початку лікування та/або після титрування дози препарату Аторвастатин Ананта слід проаналізувати рівні ліпідів протягом періоду від 2 до 4 тижнів та відповідним чином відкоригувати дозу.
Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія . Доза препарату Аторвастатин Ананта для пацієнтів із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить від 10 до 80 мг на добу, що забезпечує зниження рівня Х-ЛНЩ понад 15 % (18-45 %). Аторвастатин Ананта слід використовувати в якості доповнення до інших гіполіпідемічних методів лікування (наприклад аферез ЛПНЩ), або якщо гіполіпідемічні методи лікування недоступні.
Гетерозиготна сімейна гіперхолестеринемія у педіатричній практиці (10-17 - річні пацієнти) . Рекомендовано призначати Аторвастатин Ананта у стартовій дозі по 10 мг 1 раз на добу щоденно. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг 1 раз на добу щоденно (дози, що перевищують 20 мг, не вивчали у пацієнтів цієї вікової групи). Доза може бути індивідуалізована відповідно до завдань терапії, корекцію дози можна проводити з інтервалом 4 тижні і більше.
Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок. Захворювання нирок не впливають на концентрацію аторвастатину чи зменшення рівня Х-ЛНЩ у плазмі крові. Отже, немає потреби в корекції дози.
Одночасна гіполіпідемічна терапія
Аторвастатин Ананта можна використовувати з секвестрантами жовчних кислот. Комбінацію інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази (статинів) та фібратів слід загалом використовувати з обережністю (див. розділи «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування для лікування пацієнтів літнього віку . Різниці у безпеці, ефективності чи досягненні мети в лікуванні гіперхолестеринемії у пацієнтів літнього віку та пацієнтів інших вікових груп немає.
Дозування для пацієнтів, які приймають циклоспорин, кларитроміцин, ітраконазол або певні інгібітори протеаз
Слід уникати лікування аторвастатином пацієнтам, які приймають циклоспорин або інгібітори протеази ВІЛ (типранавір + ритонавір), або інгібітор протеази вірусу гепатиту C (телапревір). Аторвастатин слід з обережністю призначати пацієнтам з ВІЛ, які приймають лопінавір + ритонавір, та застосовувати у найнижчій необхідній дозі. У пацієнтів, які приймають кларитроміцин, ітраконазол або у пацієнтів з ВІЛ, які приймають у комбінації саквінавір + ритонавір, дарунавір + ритонавір, фосампренавір або фосампренавір + ритонавір, терапевтичну дозу препарату Аторвастатин Ананта слід обмежити дозою у 20 мг, а також рекомендується проводити належні клінічні обстеження для забезпечення застосування найменшої необхідної дози препарату Аторвастатин Ананта. У пацієнтів, які приймають інгібітор протеази ВІЛ нелфінавір або інгібітор протеази вірусу гепатиту С боцепревір, лікування препаратом Аторвастатин Ананта слід обмежити дозою до 40 мг, а також рекомендується проведення відповідних клінічних обстежень для забезпечення застосування найменшої необхідної дози препарату Аторвастатин Ананта (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Дети.
У пацієнтів віком 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, а саме – у хлопчиків-підлітків та дівчат після початку менструацій не було виявлено значущого впливу препарату на ріст або статеве дозрівання хлопців або на тривалість менструального циклу у дівчат (див. розділи «Побічні реакції», «Спосіб застосування та дози»). Дівчат-підлітків слід проконсультувати щодо прийнятних методів контрацепції протягом періоду лікування препаратом Аторвастатин Ананта (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Ефективність і безпека застосування аторвастатину для лікування дітей віком до 10 років не вивчалася. Тому застосування препарату для лікування пацієнтів цієї вікової групи не рекомендовано.
Передозировка.
Специфічного лікування передозування аторвастатином немає. У випадку передозування пацієнта слід лікувати симптоматично та при необхідності застосовувати підтримуючі заходи. Через високий ступінь зв'язування препарату з білками плазми не слід очікувати значного підсилення кліренсу аторвастатину за допомогою гемодіалізу.
Неблагоприятные реакции.
Аторвастатин взагалі добре переноситься.
До небажаних реакцій належать:
- загальні порушення : біль у грудній клітині, набряк обличчя, лихоманка, астенія, ригідність м'язів шиї, слабкість, реакції фоточутливості, генералізовані набряки, відчуття нездужання, пірексія, периферичні набряки;
- з боку нервової системи: безсоння, запаморочення, парестезія, сонливість, амнезія, порушення сну, кошмарні сновидіння, зниження лібідо, емоціональна лабільність, порушення координації, периферична нейропатія, кривошия, параліч лицьового нерва, гіперкінезія, депресія, гіпестезія, гіпертонія, головний біль, дисгевзія;
- з боку шлунково-кишкового тракту : гастроентерит, порушення функції печінки, коліти, блювання, нудота, гастрит, сухість у роті, геморагії прямої кишки, езофагіт, глосит, виразки ротової порожнини, анорексія, підвищений апетит, стоматит, хейліт, виразки дванадцятипалої кишки, дисфагія, ентерит, мелена, кровоточивість ясен, виразки шлунка, тенезми, виразковий стоматит, гепатит, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця, діарея, біль у животі, диспепсія, запор, метеоризм, дискомфорт в області епігастрію, відрижка, холестаз;
- з боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини : артрит, міопатія, міалгія, міозит, судоми м'язів; бурсити, тендосиновіїти, міастенія, контрактура сухожиль, м'язово-скелетний біль, м'язові спазми, підвищена втомлюваність м'язів, біль у шиї, набрякання суглобів, тендинопатія (іноді ускладнена розривом сухожилля), біль у суглобах, біль у спині;
- з боку метаболізму та харчування : периферичні набряки, гіперглікемія, зростання рівня креатинфосфокінази, подагра, збільшення маси тіла, гіпоглікемія, анорексія, підвищення трансаміназ, відхилення від норми функціональних проб печінки, підвищення рівня лужної фосфатази в крові;
- з боку печінки та жовчного міхура: печінкова недостатність;
- з боку шкіри та сполучної тканини : алопеція, свербіж, контактний дерматит, сухість шкіри, підвищення потовиділення, акне, кропив'янка, екзема, себорея, виразки шкіри, висипання, ангіоневротичний набряк, бульозний дерматит (у тому числі мультиформна еритема), синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз;
- з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: біль у горлі та гортані, бронхіт, риніт, пневмонія, диспное, астма, носова кровотеча, назофарингіт;
- з боку системи крові та лімфатичної системи : екхімози, анемія, лімфаденопатія, тромбоцитопенія, петехії;
- з boku -whirhannoї stestemi: alerghчni rerakцц; анафилаксия;
- з боку органів чуття : амбліопія, паросмія, втрата смаку, спотворення смаку;
- з боку органів зору : нечіткість зору, порушення зору, сухість очей, порушення рефракції, катаракта, крововиливи в око, глаукома, затуманення зору;
- з боку органів слуху та рівноваги: шум у вухах, глухота;
- з боку сечовидільної та репродуктивної систем: інфекція сечовидільної системи, гематурія, альбумінурія, часте сечовипускання, цистит, дизурія, сечокам'яна хвороба, ніктурія, епідидиміт, мастопатія, геморагії піхви, маткова кровотеча, збільшення грудних залоз, метрорагія, нефрит, нетримання сечі, затримка сечі, гостра затримка сечі, імпотенція, порушення єякуляції, лейкоцитоурія, гінекомастія;
- з боку серцево-судинної системи : серцебиття, вазодилатація, синкопальні стани, мігрень, постуральна гіпотензія, флебіт, аритмія, напад стенокардії, гіпотензія;
- зміни результатів лабораторних аналізів: часто: відхилення результатів функціональних проб печінки, підвищення активності креатинфосфокінази крові; нечасто: позитивний результат аналізу на вміст лейкоцитів у сечі.
Педіатричні пацієнти (10-17 років) . У пацієнтів, які застосовували аторвастатин, відзначали побічні прояви, подібні до проявів у пацієнтів групи плацебо. Найзагальнішим побічним проявом, який спостерігався в обох групах, не беручи до уваги причинний зв'язок, були інфекції.
У постмаркетинговому періоді виникали такі побічні ефекти: тромбоцитопенія; алергічні реакції (включаючи анафілаксію); ангіоневротичний набряк, збільшення маси тіла; гіпестезія, амнезія, запаморочення, дзвін у вухах; синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив'янка; рабдоміоліз, розрив сухожиль, артралгія, біль у спині; біль у грудній клітині, периферичні набряки, нездужання, втомлюваність, дисгевзія, головний біль, біль у животі, шум у вухах, периферичний набряк, підвищення активності аланін-амінотрансферази, підвищення активності креатинфосфокінази крові.
Дата окончания срока. 3 года.
Условия хранения. ЗberiGATI -vorIgInalniй upakowц- pritymperaturia nveщ nviщ 30 ° c.
Держись вне досягаемости детей.
Упаковка. На 10 лет.
Категория отпуска. По рецепту.
Виробник .
Flamingo Pharmaceuticals Ltd.
Расположение производителя и его адрес места деятельности.
E-28, Opp. Faєrrrigegeйd, m.i.d.s., natodжa, raйon -raйgad, maхaraшtra, Ihn– 410208, Ihndia.
Кандидат.
Ananta Medikear Ltd.
Местоположение заявителя.
Сьют 1,2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунмед Роад, Фулхам, Лондон, Велика Британія.
АТОРВАСТАТИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа
