Личный кабинет
ДАРУНАВИР KPKA табл. п/о 600 мг фл. №60
rx
Код товара: 556242
Производитель: KRKA
108 700,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Daronavir
Дарунавир.
Место хранения:
Активное вещество: Dapunavir;
1 таблетка покрыта оболочкой пленки содержит 600 мг dapunavira;
вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза; Крест отчет, тип A; гидроксипропилцеллюлоза; Силиконовый диоксид коллоидный безводный; Силицированного микрокристаллическую целлюлозу; стеарат магния; пленка мембрана: пленка смесь (смесь поливинилового спирта, macrool, диоксид титана, тальк); оксид железа желтый цвет; оксид железа красный.
Лекарственная форма . Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: оранжево-коричневые овальные таблетки , покрытые диоксидом оболочки пленки, с гравировкой «S 2» с одной стороны.
Фармакотерапевтическая группа. Противовирусные средства для системного применения. Ингибиторы протеазы. ATH J05A E10 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия
Daronavir является ингибитором димеризации и каталитической активности протеазы вируса вируса иммунодефицита человека (ВИЧ-1) (KD 4,5 × 10 -12 м). Он избирательно ингибирует расщепление полипротеинов GAG-POL ВИЧ в клетках , инфицированных клеток и предотвращает образование полноценных вирусов.
Антивирусная активность В vіtro
Dapunavir показывает активность в отношении лабораторных штаммов и клинических ВИЧ-1 изолятов и ВИЧ-2 лабораторных штаммов в Т-клеточных линий, острых мононуклеарных клетках крови и моноцитов периферической / моноцитов человека с средними EU50 в диапазоне 1.2-8.5 нм (0.7- 5,0 нг / мл). Подарок показывают противовирусную активность в пробирке против широкого спектра ВИЧ-1 М группы (А, В, С, D, Е, F, G) , и первичные изоляты группы О с EU50 значениями от <0,1 до 4,3 нмоль. Эти значения ЕС50 значительно ниже , чем на 50% диапазона клеточных токсических концентраций (от 87 мкм до> 100 мкм).
Сопротивление
В пробирке селекции устойчивых к дикому типу ВИЧ-1 вируса был продлен (> 3 -х лет). Отдельные вирусы не были способны к росту в присутствии подарка в концентрации более , чем 400 нм. Вирусы , которые были отобраны в этом состоянии , и показали пониженную чувствительность к Dapunavir (диапазон: 23-50 раз), имел от 2 до 4 аминокислотных замен в гене протеазы. Снижение чувствительности к Dapunavirus в вирусах , которые появились в процессе отбора, не может быть объяснено появлением этих мутаций протеазы.
Применение антиретровирусной терапии показало , что вирусологический ответ на лечение с низкой дозой с низкой дозой ритонавира уменьшается , если было 3 или более мутаций , которые вызвали сопротивление Dapunavir (V11I, V32I, L33F, I47V, I50V, I54L или М, T74P, L76V, I84V и L89V), или если эти мутации развились в процессе лечения.
Вирусы, выделенные у пациентов, принимавших дар «ритонавир в дозе 600/100 мг 2 раза в день , и испытали вирусологическую неудачу в результате обратной виремии, что в начале лечения были чувствительны к tyrranavira, в подавляющее большинство случаев оставались чувствительными к tyrranavir после лечения.
Самая низкая частота случаев развития вирусов ВИЧ наблюдалась у пациентов , которые ранее не использовались антиретровирусную терапию , и которые впервые были обработаны dapunaurus в комбинации с другими антиретровирусными препаратами.
Перекрестная резистентность
Было доказано , что вирусы , устойчивые к большинству ингибиторов протеазы (КП) остаются чувствительными к Dapunavir; Перекрестная резистентность с другими IP - адресов не наблюдалось.
Фармакокинетика.
Экспозиция Dapunavira выше у пациентов , инфицированных ВИЧ-1 , чем у здоровых добровольцев. Увеличение изложение Dapunavir у пациентов , инфицированных ВИЧ-1, по сравнению со здоровыми добровольцами может быть объяснено более высокими концентрациями & alpha ; 1-кислого гликопротеина (AAG) у пациентов , инфицированных ВИЧ-1, что приводит к большему количеству тяжести связывания AAG плазмы, тем самым увеличивая концентрацию Dapunavira в плазме.
В терки метаболизируется преимущественно ферментами CYP3A. Ritanavira подавляет CYP3A ферментов и таким образом значительно повышает концентрацию измельчения плазмы.
Поглощение
После перорального применения, дар быстро всасывается. Максимальная концентрация одежды в плазме в присутствии низкой дозы ритонавира достигается 2,5-4,0 часов.
Абсолютная биодоступность одной дозы 600 мг Dapunavir с перорального введения составляет примерно 37% и увеличивается до 82% при применении 100 мг ритонавира 2 раза в день. Общего Фармакокинетические усиления эффекта ритонавир приблизительно в увеличении 14-времени в системной экспозиции Dapunavir после одноразового перорального введения 600 мг Dapunavir в комбинации 100 мг ритонавира в 2 раза в день (смотрите раздел «Функции применения ").
При применении, относительная биодоступность дар в присутствии низкой дозы ритонавира была на 30% ниже , чем при использовании пищи. Таким образом, таблетки в Dapunavir должны приниматься с ритонавиром во время еды. Тип пищи не влияет на экспозицию Dapunavir.
Распределение
Примерно 95% от Dapunavirus связывается с белками плазмы крови. Подарок в первую очередь ассоциируется с ААС.
После внутривенного введения, объем распределения Dapunavir был 88,1 ± 59,01 (среднее ± стандартное отклонение (СО)) и увеличение до 131 ± 49.91 (среднее ± СВ) при применении 100 мг ритонавира 2 раза в день.
Биотрансформация
В пробирке экспериментах на микросомах печени человека, было показано , что dapunavir преимущественно окислительный метаболизм. Дар интенсивно метаболизируется в печени системы CYP, почти исключительно изоферментом CYPZ4. При применении 14С-dapanavira, большая часть радиоактивности в плазме после разового применения 400 мг dapunavir и 100 мг ритонавира в приходится на долю выходного активного вещества. Человек идентифицирован по меньшей мере 3 окисленных метаболитов Dapunavir; Активность всех метаболитов для дикого типа ВИЧ, по крайней мере в 10 раз меньше , чем активность подарка самого.
Разведение
После одноразового применения в части 400/100 мг 14C-donavira с дозой ритонавира, примерно 79,5% и 13,9% от введенной 14s-daponavir определяли в моче бедствия и, соответственно. На долю неизмененного Dapunavir приходилось примерно 41,2% и 7,7% от дозы заболевания в Кали и моче, соответственно. Окончательный период полураспада в Dapunavirus составляла примерно 15 часов при применении в комбинации с ритонавира.
Клиренс Dapunavira после внутривенного введения только к dapunavir (150 мг) составил 32,8 л / ч и 5,9 л / час с низкой дозой ритонавира.
Специальные группы пациентов
Дети
Фармакокинетика Dapunavirus в сочетании с ритонавир 2 раза в день у детей в возрасте от 6 до 17 с массой тела ≥20 кг, которая уже была использована антиретровирусной терапия, показала , что введение размольного / ритонавир в дозах в зависимости от веса тела привело разоблачению. по аналогии с экспозицией у взрослых , которые принимали комбинацию решеток / ритонавира в дозе 600/100 мг 2 раза в день (смотрите раздел «Способ применения и дозы»).
Фармакокинетика комбинации Dapunavir с использованием ритонавира 2 раза в день у детей в возрасте от 3 до 6 лет с массой тела 15-20 кг, которые уже были использованы антиретровирусную терапию, показал , что введение шлифовального / ритонавира в дозах , зависящих от веса тела привели к взрыву, как у взрослых воздействие, принимавшее сочетание решеток / ритонавир в дозе 600 мг / 100 мг 2 раза в день (смотрите раздел «Способ применения и дозы»).
Фармакокинетика комбинации Dapunavirus с использованием ритонавира 1 раз в сутки у детей от 12 до 18 лет с массой тела 40 кг, которые ранее не использовали антиретровирусную терапию, показал , что введение Dapunavir / ритонавира в дозе 800/100 мг 1 раз в день к экспозиции , аналогичной экспозиции у взрослых, принимавшего сочетание решеток / ритонавира в дозе 800/100 мг 1 раз в сутки. Таким образом, подобная схема приема лекарственного средства один раз в день может быть использована для лечения подростков в возрасте от 12 до 18 лет с массой тела> 40 кг, которые ранее использовали лечение антиретровирусного и не имеют мутаций , которые вызывают устойчивость к Dapunavir (DRV-толкатель) *, и количество РНК ВИЧ-1 в плазме крови <100000 копий / мл и CD4 + клетки ≥100 / 10 6 / л (см «Способ применения и дозы»).
* DRV-РАМН: V11I, V32I, L33F, I47V, I50V, I54M, I54L, T74P, L76V, I84V и L89V.
Фармакокинетика Dapunavir в сочетании с ритонавир 1 раз в сутки у детей от 3 до 6 лет с массой тела 14 кг до <20 кг, которые уже были использованы антиретровирусную терапию, показали , что введение шлифовального / ритонавира в дозах зависимых от массы тела. привело к взрыву , аналогичной экспозиции у взрослых, принимавшего сочетание решеток / ритонавира в дозе 800/100 мг 1 раз в сутки (смотри раздел «Способ применения и дозы»). Кроме того, лекарственные схемы Dapunavir / ритонавира один раз в день для детей с массой тела менее 15 кг, которые ранее не использовали антиретровирусную терапию, или которые уже использовали антиретровирусную терапию, без каких - либо мутаций , вызывающих устойчивость к Dapunavir ( DRV-РАМН) *, а также количество РНК ВИЧ-1 в плазме <100000 копий / мл и CD4 + клетки ≥100 / 10 6 / л (см «Способ применения и дозы»).
* DRV-РАМН: V11I, V32I, L33F, I47V, I50V, I54M, I54L, T74P, L76V, I84V и L89V.
Пациенты летнего возраста
Есть нет существенных различий в фармакокинетических параметрах Dapunavir в возрасте (18-75 лет). Однако, только ограниченные данные о пациентах в возрасте 65 лет доступно.
Секс
Несколько выше (16,8%) было выявлено изложению Dapunavirus у ВИЧ-инфицированных женщин , чем у мужчин. Это несоответствие не считается клинически значимым.
У пациентов с нарушениями функции почек
Результаты анализа масс - масс с использованием 14С-Dapunavirus в комбинации с ритонавиром показали , что приблизительно 7,7% дозы дозы дозы была получена из мочи в неизменном виде.
Там нет существенных различий в фармакокинетике dapunavir у больных с умеренно выраженными нарушениями почек (клиренс креатинина в сыворотке 30-60 мл / мин) (см разделы «Особенности применения» и «Способ применения и дозы»).
У пациентов с нарушениями функции печени
Подарки метаболизируется и выводится из организма в основном в печени. При одновременном применении с Дарунавир ритонавир (600/100 мг) 2 раза в день было установлено , что общая концентрация грантов в плазме крови у пациентов с легкой (класс А в соответствии с классификацией childâ-Пью) и умеренный (класс по классификации childâ-P печеночной недостаточности был похож на тех , у здоровых добровольцев.
Тем не менее, концентрация свободной фракции Dapunavir был выше на 55% (класс А по классификации childâ-Пью) и 100% (класс в классификации childâ-Пью, соответственно. Клиническая значимость этого увеличения неизвестна, поэтому подарок должен использоваться с осторожностью. Влияние тяжелой печеночной недостаточности на фармакокинетику Dapunavir не был исследован (см разделы «противопоказания», «Особенности применения» и «Способ применения и дозы»).
Беременность и послеродовой период
Общая экспозиция Dapunavir / ритонавир после приема в дозе 600/100 мг 2 раза в сутки и 800/100 мг 1 раз в день , как часть антиретровирусной терапии была в целом ниже , во время беременности по сравнению с периодом после родов. Однако фармакокинетические параметры несвязанных (т.е. активных) Dapunavir были меньше , уменьшается во время беременности по сравнению с периодом после родов в связи с увеличением несвязанной фракции Dapunavir во время беременности по сравнению с периодом после родов.
Клинические характеристики.
Индикация.
Dupunavir Крка в сочетании с низкой дозой ритонавира и других антиретровирусных лекарственных препаратов показан для лечения пациентов с вирусом иммунодефицита человека (ВИЧ-1).
Дарунавир Крка, таблетки , покрытые оболочкой пленки, 600 мг приведены для обеспечения требуемого режима дозировки:
для лечения ВИЧ-1 инфекции у взрослых пациентов , ранее использовавшихся антиретровирусной терапии, в том числе тех пациентов , получающих интенсивную антиретровирусную терапию;
Для лечения ВИЧ-1 инфекции у детей от 12 лет с массой тела ≥40 кг.
Необходимо начинать лечение с дарунавиром Крка в сочетании с низкой дозой ритонавира, принимая во внимание историю лечения для каждого пациента и формы мутаций , ассоциированных с различными препаратами. Необходимо направлять результаты генотипического или фенотипического тестирования, если это возможно, и история лечения пациента при использовании препарата Дарунавир Крк.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к Dapunavira или вспомогательным веществам , которые являются частью препарата.
Тяжелая печеночная недостаточность (класс С согласно childâ-Пью классификации).
Комбинация с рифампицином при использовании низкой дозы ритонавира *.
Одновременное применение с комбинацией лопинавир / ритонавир *.
Одновременное применение с препаратами растений , содержащих экстракт святого Господа (зверобоя продырявленного) *.
Одновременное использование низкой дозы ритонавира и активных веществ, клиренс которых в значительной степени определяется активностью изофермента CYPZ4 и увеличение концентрации которых в плазме связано с развитием серьезных и / или угрожающих побочных эффектов. Эти препараты включают в себя:
alfuzo (антагонист α1-адренергические рецепторы);
амиодарон, infadyl, дронедарон, хинидин, ранолазин, системный лидокаин (антиаритмические / антиангинальные препараты);
астемизол, терфенадин (антигистаминные препараты);
Колхицин при применении у пациентов с почечной и / или печеночной недостаточностью (агент против подагры) *;
препараты , содержащие алкалоиды рогов (дигидроэрготамин, эргометрин, эрготамин и methylergonine);
ELBASIR / GRASAPER (противовирусные средства прямого действия против вируса гепатита С (HCV));
cispride (препараты , которые усиливают моторику желудочно - кишечного тракта), lurazidon, pymozide, кветиапин, serinidol (нейролептики / нейролептики) *;
триазолов, оральные sidazoles (седативное / спальники) (меры предосторожности в отношении парентерального применения мидазолама см в разделе «Взаимодействие с другими препаратами и другие виды взаимодействий».);
Силденафил, который используется для лечения легочной артериальной гипертензии, Ananafil (ингибиторы фосфодиэфирных 5-типа);
Симвастатин и Ловастатин (ГМГ-КоА - редуктазы) *;
Tikagrelor (antithrombocar препараты) *.
* видеть. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия».
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Исследование взаимодействия проводились только среди больных взрослых.
Glyanavir и ритонавир являются ингибиторами CYP3A, CYP2D6 и Р-гликопротеина (Р-GP). Одновременное применение комбинации решеток / ритонавир с препаратами , которые метаболизируются преимущественно CYP3A и / или CYP2D6 или транспортироваться с P-GP, может увеличить концентрацию таких плазменных препаратов, которые, в первую очередь, могут привести к их повышенному или долгосрочному терапевтический эффект, а также побочные эффекты.
Сочетание низкой дозы с низкой дозой ритонавира не следует применять одновременно с препаратами , чей зазор в значительной степени определяется isoenments из CYP3A и увеличить системную экспозицию из которых может привести к серьезным и / или угрожающие побочные эффекты (узкий терапевтический индекс) (смотрите раздел «Противопоказания».
Общее усиление Фармакокинетического эффект ритонавир приблизительно в увеличении 14-времени в системной экспозиции Dapunavir после одноразового перорального введения 600 мг Dapunavir в комбинации 100 мг ритонавир 2 раза в день в. Поэтому, подарок следует принимать только с низкой дозой ритонавира в качестве фармакокинетического усилителя (смотрите раздел «Фармакокинетика»).
Клинические исследования с препаратами метаболизируются cyp2С9, CYP2S19 и CYP2D6 были показаны увеличение активности CYP2S9 и CYP2S19 и ингибирования активности CYP2D6 при применении комбинации решеток / ритонавир, что может быть объяснено с использованием низких доз ритонавир. Одновременное использование Dapunavir и ритонавир с препаратами, которые преимущественно метаболизируются CYP2D6 (например, флекаиниды, propofenon, метопрололи), может увеличить концентрацию этих препаратов в плазме крови, что может увеличить или продлить их терапевтическое действие и побочные реакции. Одновременное использование Dapunavir и ритонавир с препаратами, которые преимущественно метаболизируются CYP2C9 (например, варфарин) и CYP2S19 (например, метадон) могут привести к уменьшению системных эффектов этих препаратов , которые могут уменьшить или сократить терапевтический эффект.
Хотя эффект на CYP2C8 был исследован только в пробирке, одновременное использование Dapunavir и ритонавир с препаратами, которые преимущественно метаболизируются CYP2S8 (например, паклитаксел, розиглитазон, repagglinide) может привести к уменьшению системных эффектов таких лекарственных препаратов , которые могут уменьшить или уменьшить их терапевтический эффект..
Ritannira подавляет белки-колена-P-гликопротеин, OATP1B1 и OATP1B3, поэтому одновременное применение с субстратами этих конвейеров могут привести к повышению концентрации этих веществ в плазме крови (например, дабигатранно ethexylate, дигоксин, статинов и bozentan; таблица 1).
Лекарственные средства , влияющие на экспозицию Dapunavir / ритонавира
Подарки и ритонавир метаболизируются CYP3A ферментов. Очікується, що лікарські засоби, які індукують CYP3A, можуть збільшувати кліренс дарунавіру та ритонавіру, що призводить до зниження концентрації цих сполук, а потім і дарунавіру в плазмі крові, що зі свого боку викликає втрату терапевтичного ефекту і можливий розвиток резистентності (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). До протипоказаних індукторів CYP3A належать рифампіцин, рослинні препарати, що містять екстракт звіробою та лопінавір.
Одночасне застосування дарунавіру та ритонавіру з іншими лікарськими засобами, що пригнічують CYP3A, може знижувати кліренс дарунавіру та ритонавіру та призводити до підвищення концентрацій дарунавіру та ритонавіру в плазмі крові. Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад, індинавір, системні азоли, зокрема кетоконазол і клотримазол) не рекомендується; ці взаємодії описані в таблиці 1.
Таблиця взаємодій
Взаємодії дарунавіру/ритонавіру з антиретровірусними та неантиретровірусними лікарськими засобами зазначені у таблиці 1 (не визначено – НВ). Напрямок стрілки для кожного фармакокінетичного параметра базується на 90 % довірчому інтервалі середнього геометричного значення: у межах (↔), нижче (↓) або вище (↑) діапазону 80–125 %.
Деякі дослідження взаємодії (відмічені у таблиці «#») проводили з меншою дозою дарунавіру, ніж рекомендовано, або із застосуванням іншого режиму дозування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Тому ефекти одночасного застосування лікарських засобів можуть бути недооцінені, показаний клінічний моніторинг безпеки.
Таблиця 1
Взаємодії з іншими лікарськими засобами та рекомендації щодо дозування
Лікарський засіб за напрямками лікування | Взаємодія Зміна середнього геометричного значення (%) | Рекомендації щодо одночасного застосування |
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВІЛ | ||
Інгібітори переносу молекулярного ланцюга інтегрази | ||
Долутегравір | долутегравір AUC ↓ 22 % долутегравір C 24 год ↓38 % долутегравір C max ↓ 11 % дарунавір ↔* * Відповідно до порівняльних даних перехресних досліджень та історичних даних із фармакокінетики | Дарунавір із низькою дозою ритонавіру та долутегравіру можна застосовувати без корекції доз. |
Елвітегравір | елвітегравір AUC ↔ елвітегравір C min ↔ елвітегравір C max ↔ дарунавір AUC ↔ дарунавір C min ↓ 17 % дарунавір C max ↔ | При одночасному застосуванні дарунавіру з низькою дозою ритонавіру (600/100 мг 2 рази на добу) у комбінації з елвітегравіром доза елвітегравіру повинна становити 150 мг 1 раз на добу. Фармакокінетика та рекомендації з дозування для інших доз дарунавіру або для застосування у комбінації з елвітегравіром/кобіцистатом не встановлені. Тому застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру в будь-яких дозах, окрім дозування 600/100 мг 2 рази на добу з елвітегравіром, не рекомендується. Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру з елвітегравіром при застосуванні іншого фармакокінетичного підсилювача не рекомендується. |
Ралтегравір | Деякі клінічні дослідження показали, що ралтегравір може призвести до незначного зниження концентрації дарунавіру в плазмі крові. | Дотепер вплив ралтегравіру на концентрацію дарунавіру в плазмі крові не є клінічно значущим. Дарунавір із низькою дозою ритонавіру та ралтегравір можна застосовувати без корекції доз. |
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ) | ||
Диданозин 400 мг 1 раз на добу | диданозин AUC ↓ 9 % диданозин C min НВ диданозин C max ↓ 16 % дарунавір AUC ↔ дарунавір C min ↔ дарунавір C max ↔ | Дарунавір із низькою дозою ритонавіру та диданозин можна застосовувати без корекції доз. Диданозин слід застосовувати натще: приймати за 1 годину до або через 2 години після прийому дарунавіру з низькою дозою ритонавіру з їжею. |
Тенофовір дизопроксил 245 мг 1 раз на добу | тенофовір AUC ↑ 22 % тенофовір C min ↑ 37 % тенофовір C max ↑ 24 % #дарунавір AUC ↑ 21 % #дарунавір C min ↑ 24 % #дарунавір C max ↑ 16 % (↑ тенофовіру від ефекту MDR-1 транспорту у ниркових канальцях) | При одночасному застосуванні дарунавіру з низькою дозою ритонавіру в комбінації з тенофовіром рекомендується контроль функції нирок, особливо в пацієнтів із системним або нирковим захворюванням або у пацієнтів, які приймають нефротоксичні засоби. |
Абакавір Емтрицитабін Ламівудин Ставудин Зидовудин | Не досліджувалася. Оскільки шляхи елімінації різні в інших НІЗТ - зидовудину, емтрицитабіну, ставудину, ламівудину, що переважно виводяться нирками, та абакавіру, який не метаболізується CYP450, не очікується взаємодії цих лікарських засобів та дарунавіру із низькою дозою ритонавіру. | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру можна застосовувати із цими НІЗТ без корекції доз. |
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІЗТ) | ||
Ефавіренц 600 мг 1 раз на добу | ефавіренц AUC ↑ 21 % ефавіренц C min ↑ 17 % ефавіренц C max ↑ 15 % #дарунавір AUC ↓ 13 % #дарунавір C min ↓ 31 % #дарунавір C max ↓ 15 % (↑ ефавіренцу від пригнічення CYP3A) (↓ дарунавіру від індукції CYP3A) | При застосуванні дарунавіру з низькою дозою ритонавіру в комбінації з ефавіренцом рекомендується контролювати токсичний вплив на центральну нервову систему, пов'язаний зі збільшенням концентрації ефавіренцу. Ефавіренц у комбінації з дарунавіром/ритонавіром у дозі 800/100 мг 1 раз на добу може спричинити недостатнє значення C min дарунавіру. Якщо ефавіренц необхідно застосовувати у комбінації з дарунавіром/ритонавіром, слід призначати дозування дарунавіру/ритонавіру по 600/100 мг 2 рази на добу (див. розділ «Особливості застосування»). |
Етравірин 100 мг 2 рази на добу | етравірин AUC ↓ 37 % етравірин C min ↓ 49 % етравірин C max ↓ 32 % дарунавір AUC ↑ 15% дарунавір C min ↔ дарунавір C max ↔ | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру можна застосовувати одночасно з етравірином у дозі 200 мг 2 рази на добу без корекції дози. |
Невірапін 200 мг 2 рази на добу | невірапін AUC ↑ 27 % невірапін C max ↑ 47 % невірапін C max ↑ 18 % #дарунавір: концентрації збігалися з попередніми даними (↑ невірапіну від пригнічення CYP3A) | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру можна застосовувати з невірапіном без корекції доз. |
Рилпівірин 150 мг 1 раз на добу | рилпівірин AUC ↑ 130 % рилпівірин C min ↑ 178 % рилпівірин C max ↑ 79 % дарунавір AUC ↔ дарунавір C min ↓ 11 % дарунавір C max ↔ | Дарунавір із низькою дозою ритонавіру і рилпівірин можна застосовувати без корекції доз. |
Інгібітори протеази (ІП) ВІЛ – без додаткового застосування низької дози ритонавіру † | ||
Атазанавір 300 мг 1 раз на добу | атазанавір AUC ↔ атазанавір C min ↑ 52 % атазанавір C max ↓ 11 % #дарунавір AUC ↔ #дарунавір C min ↔ #дарунавір C max ↔ Атазанавір: порівняння атазанавіру/ритонавіру 300/100 мг 1 раз на добу та атазанавіру 300 мг 1 раз на добу в комбінації з дарунавіром/ритонавіром 400/100 мг 2 рази на добу. Дарунавір: порівняння дарунавіру/ритонавіру 400/100 мг 2 рази на добу та дарунавіру/ритонавіру 400/100 мг 2 рази на добу в комбінації з атазанавіром 300 мг 1 раз на добу. | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру можна застосовувати з атазанавіром без корекції доз. |
Індинавір 800 мг 2 рази на добу | індинавір AUC ↑ 23 % індинавір C min ↑ 125 % індинавір C max ↔ #дарунавір AUC ↑ 24 % #дарунавір C min ↑ 44 % #дарунавір C max ↑ 11 % Індинавір: порівняння індинавіру/ритонавіру 800/100 мг 2 рази на добу з індинавіром/дарунавіром/ритонавіром 800/400/100 мг 2 рази на добу. Дарунавір: порівняння дарунавіру/ритонавіру 400/100 мг 2 рази на добу з дарунавіром/ритонавіром 400/100 мг у комбінації з індинавіром 800 мг 2 рази на добу. | При застосуванні у комбінації з дарунавіром з низькою дозою ритонавіру може бути необхідне зниження дози індинавіру з 800 мг 2 рази на добу до 600 мг 2 рази на добу у разі непереносимості. |
Саквінавір 1000 мг 2 рази на добу | #дарунавір AUC ↓ 26 % #дарунавір C min ↓ 42 % #дарунавір C max ↓ 17 % саквінавір AUC ↓ 6 % саквінавір C min ↓ 18 % саквінавір C max ↓ 6 % Саквінавір: порівняння саквінавіру/ритонавіру 1000/100 мг 2 рази на добу та саквінавіру/дарунавіру/ритонавіру 1000/400/100 мг 2 рази на добу. Дарунавір: порівняння дарунавіру/ритонавіру 400/100 мг 2 рази на добу та дарунавіру/ритонавіру 400/100 мг у комбінації із саквінавіром 1000 мг 2 рази на добу. | Не рекомендується застосовувати дарунавір із низькою дозою ритонавіру одночасно із саквінавіром. |
ІП ВІЛ – з одночасним застосуванням низької дози ритонавіру † | ||
Лопінавір/ритонавір 400/100 мг 2 рази на добу. Лопінавір/ритонавір 533/133,3 мг 2 рази на добу | лопінавір AUC ↑ 9 % лопінавір C min ↑ 23 % лопінавір C max ↓ 2 % дарунавір AUC ↓ 38 %‡ дарунавір C min ↓ 51 %‡ дарунавір C max ↓ 21 %‡ лопінавір AUC ↔ лопінавір C min ↑ 13 % лопінавір C max ↑ 11 % дарунавір AUC ↓ 41 % дарунавір C min ↓ 55 % дарунавір C max ↓ 21 % ‡ дані базуються на нестандартизованій дозі | Внаслідок зменшення експозиції (AUC) дарунавіру на 40 % відповідні дози комбінації не встановлені. Тому одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та комбінації препаратів лопінавір/ритонавір протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). |
АНТАГОНІСТ CCR5 | ||
Маравірок 150 мг 2 рази на добу | маравірок AUC ↑ 305 % маравірок C min НВ маравірок C max ↑ 129 % концентрації дарунавіру та ритонавіру співпадали з попередніми даними | Доза маравіроку повинна становити 150 мг 2 рази на добу при одночасному застосуванні з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру. |
АНТАГОНІСТ α1-АДРЕНОРЕЦЕПТОРІВ | ||
Альфузозин | На підставі теоретичних міркувань очікується, що дарунавір збільшуватиме концентрацію альфузозину в плазмі крові. (пригнічення CYP3A) | Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та альфузозину протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). |
АНЕСТЕТИК | ||
Альфентаніл | Не досліджувалася. Метаболізм альфентанілу відбувається за допомогою ферментів CYP3A, тому може пригнічуватися дарунавіром із низькою дозою ритонавіру. | Одночасне застосування з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру може вимагати зниження дози альфентанілу та потребує контролю ризику розвитку подовженого або відтермінованого пригнічення дихання. |
АНТИАНГІНАЛЬНІ/АНТИАРИТМІЧНІ ПРЕПАРАТИ | ||
Дизопірамід Флекаїнід Мексилетин Пропафенон Аміодарон Бепридил Дронедарон Лідокаїн (системний) Хінідин Ранолазин | Не досліджувалася. Очікується, що дарунавір з низькою дозою ритонавіру збільшуватиме концентрації цих антиаритмічних препаратів у плазмі крові (пригнічення CYP3A). | Рекомендується з обережністю застосовувати дарунавір із низькою дозою ритонавіру з антиаритмічними препаратами та, по можливості, контролювати терапевтичні концентрації цих препаратів. Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру з аміодароном, бепридилом, дронедароном, системним лідокаїном, хінідином або ранолазином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). |
Дигоксин 0,4 мг одноразово | дигоксин AUC ↑ 61 % дигоксин C min НВ дигоксин C max ↑ 29 % (↑ дигоксину від можливого пригнічення P-гп) | Дигоксин має вузький терапевтичний діапазон, тому рекомендується призначати найменшу можливу дозу дигоксину на початку терапії у разі одночасного застосування з комбінацією дарунавір/ритонавір. Дозу дигоксину необхідно титрувати, щоб отримати бажаний терапевтичний ефект при оцінці загального клінічного стану пацієнта. |
АНТИБІОТИК | ||
Кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу | кларитроміцин AUC ↑ 57 % кларитроміцин C min ↑ 174 % кларитроміцин C max ↑ 26 % #дарунавір AUC ↓ 13 % #дарунавір C min ↑ 1 % #дарунавір C max ↓ 17 % Концентрації 14-OH-кларитроміцину не були виявлені при застосуванні у комбінації з дарунавіром/ритонавіром (↑ кларитроміцину через пригнічення CYP3A і можливе пригнічення P-гп). | Рекомендується з обережністю застосовувати кларитроміцин одночасно з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру. |
АНТИКОАГУЛЯНТИ | ||
Апіксабан Дабігатрану етексилат Ривароксабан | Не досліджувалася. Одночасне застосування підсиленого дарунавіру з цими антикоагулянтами може підвищувати їх концентрації (пригнічення CYP3A та/або P-гп). | Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та цих антикоагулянтів не рекомендується. |
Варфарин | Не досліджувалася. Концентрація варфарину може змінюватися внаслідок одночасного застосування з підсиленим дарунавіром. | Рекомендовано контролювати міжнародне нормалізоване відношення при застосуванні варфарину у комбінації з дарунавіром з низькою дозою ритонавіру. |
ПРОТИСУДОМНІ ЗАСОБИ | ||
Фенобарбітал Фенітоїн | Не досліджувалася. Очікується, що фенобарбітал та фенітоїн зменшуватимуть концентрації дарунавіру у плазмі крові (індукція ферментів CYP450). | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру не слід застосовувати одночасно з цими препаратами. |
Карбамазепін 200 мг 2 рази на добу | карбамазепін AUC ↑ 45 % карбамазепін C min ↑ 54 % карбамазепін C max ↑ 43 % дарунавір AUC ↔ дарунавір C min ↓ 15 % дарунавір C max ↔ | Не рекомендується змінювати дозу дарунавіру/ритонавіру. Якщо необхідно поєднувати застосування дарунавіру/ритонавіру з карбамазепіном, стан пацієнтів слід контролювати щодо можливих, пов'язаних із карбамазепіном, побічних реакцій. Для отримання адекватної відповіді необхідно контролювати концентрацію карбамазепіну та титрувати його дозу. За результатами досліджень, доза карбамазепіну може бути знижена на 25–50% при застосуванні дарунавіру/ритонавіру. |
АНТИДЕПРЕСАНТИ | ||
Пароксетин 20 мг 1 раз на добу Сертралін 50 мг 1 раз на добу Амітриптилін Дезипрамін Іміпрамін Нортриптилін Тразодон | пароксетин AUC ↓ 39 % пароксетин C min ↓ 37 % пароксетин C max ↓ 36 % #дарунавір AUC ↔ #дарунавір C min ↔ #дарунавір C max ↔ сертралін AUC ↓ 49 % сертралін C min ↓ 49 % сертралін C max ↓ 44 % #дарунавір AUC ↔ #дарунавір C min ↓ 6% #дарунавір C max ↔ Супутнє застосування із дарунавір/ритонавір (низька доза) може підвищувати концентрацію цих антидепресантів у плазмі крові (пригнічення CYP2D6 та/або CYP3A). | При одночасному застосуванні дарунавіру з низькою дозою ритонавіру з антидепресантами рекомендується титрування дози антидепресантів відповідно до клінічної оцінки відповіді на лікування антидепресантами. Слід контролювати відповідь на лікування антидепресантами у пацієнтів, які отримують стабільні дози антидепресантів та розпочинають лікування дарунавіром з низькою дозою ритонавіру. При одночасному застосуванні дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та цих антидепресантів рекомендується клінічне спостереження за станом пацієнтів, може бути необхідною корекція дози антидепресантів. |
ПРОТИГРИБКОВІ ЗАСОБИ | ||
Вориконазол | Не досліджувалася. Ритонавір може зменшувати концентрацію вориконазолу в плазмі (індукція ферментів CYP450 ритонавіром). | Вориконазол не слід застосовувати з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру, окрім випадків, коли оцінка співвідношення користь/ризик виправдовує застосування вориконазолу. |
Кетоконазол 200 мг 2 рази на добу | кетоконазол AUC ↑ 212 % кетоконазол C min ↑ 868 % кетоконазол C max ↑ 111 % #дарунавір AUC ↑ 42 % #дарунавір C min ↑ 73 % #дарунавір C max ↑ 21 % (пригнічення CYP3A) | Рекомендується обережність та клінічне спостереження. За необхідності одночасного застосування добова доза кетоконазолу не повинна перевищувати 200 мг. |
Флуконазол Позаконазол | Не досліджувалася. Дарунавір може підвищувати плазмові концентрації протигрибкових засобів (пригнічення P-гп), а позаконазол може підвищувати концентрації дарунавіру (пригнічення CYP3A). | Рекомендується обережність та клінічне спостереження. |
Ітраконазол | Не досліджувалася. Одночасне системне застосування ітраконазолу та дарунавіру з низькою дозою ритонавіру може призвести до підвищення концентрації дарунавіру в плазмі крові. У той же час концентрація ітраконазолу в плазмі крові може збільшитися при застосуванні дарунавіру з низькою дозою ритонавіру (пригнічення CYP3A). | Слід застосовувати з обережністю, рекомендується клінічне спостереження. За необхідності одночасного застосування добова доза ітраконазолу не повинна перевищувати 200 мг. |
Клотримазол | Не досліджувалася. Одночасне системне застосування клотримазолу та дарунавіру з низькою дозою ритонавіру може призвести до підвищення концентрації дарунавіру в плазмі крові. Дарунавір AUC 24год ↑ 33 % (на основі популяційної фармакокінетичної моделі). | Рекомендується обережність та клінічне спостереження при необхідності застосування клотримазолу та підсиленого дарунавіру. |
ЗАСОБИ ПРОТИ ПОДАГРИ | ||
Колхіцин | Не досліджувалася. Одночасне застосування колхіцину та дарунавіру з низькою дозою ритонавіру може збільшити експозицію колхіцину. | Пацієнтам із нормальною функцією печінки або нирок рекомендується зменшити дозу колхіцину або зробити перерву у лікуванні колхіцином, якщо необхідне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру. Не слід застососувати дарунавір із колхіцином пацієнтам із порушеннями функції нирок або печінки (див. розділ «Особливості застосування»). |
ПРОТИМАЛЯРІЙНІ ЗАСОБИ | ||
Артеметер/люмефантрин 80/480 мг, 6 доз через 0, 8, 24, 36, 48 та 60 годин | артеметер AUC ↓ 16 % артеметер C min ↔ артеметер C max ↓ 18 % дигідроартемізин AUC ↓ 18 % дигідроартемізин C min ↔ дигідроартемізин C max ↓ 18 % люмефантрин AUC ↑ 175 % люмефантрин C min ↑ 126 % люмефантрин C max ↑ 65 % дарунавір AUC ↔ дарунавір C min ↓ 13 % дарунавір C max ↔ | Застосування дарунавіру та артеметеру/люмефантрину можливе без корекції доз, однак у зв'язку зі збільшенням експозиції люмефантрину цю комбінацію препаратів слід застосовувати з обережністю. |
АНТИМІКОБАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ | ||
Рифампіцин Рифапентин | Не досліджувалася. Рифампіцин та рифапентин є потужними індукторами CYP3А, вони можуть призвести до суттєвого зниження концентрації інших інгібіторів протеази та, як наслідок – до вірусологічної невдачі та розвитку резистентності (індукція ферментів CYP450). Під час спроб подолати зменшення експозиції підвищенням дози інших інгібіторів протеази з низькими дозами ритонавіру при застосуванні рифампіцину дуже часто спостерігалися реакції з боку печінки. | Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та рифапентину не рекомендується. Одночасне застосування рифампіцину з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). |
Рифабутин 150 мг через день | рифабутин AUC** ↑ 55 % рифабутин C min ** ↑ НВ рифабутин C max ** ↔ дарунавір AUC ↑ 53 % дарунавір C min ↑ 68 % дарунавір C max ↑ 39 % ** сума активної фракції рифабутину (вихідна лікарська речовина + метаболіт 25-О-дезацетил) Дослідження взаємодії показали порівнянні системні експозиції рифабутину при застосуванні 300 мг рифабутину 1 раз на добу окремо та 150 мг 1 раз на 2 доби у комбінації з дарунавіром/ритонавіром (600/100 мг 2 рази на добу) із 10-разовим збільшенням добової експозиції активного метаболіту 25-О-дезацетилрифабутину. Крім того, AUC суми діючих речовин рифабутину (незмінна вихідна субстанція + метаболіт 25-О-дезацетил) збільшилась у 1,6 рази, тоді як С max залишалась порівнянною. Дані порівняння зі стандартною дозою 150 мг 1 раз на добу відсутні. (Рифабутин є індуктором і субстратом ферментів цитохрому CYP3А). У дослідженнях взаємодії спостерігалося збільшення системної експозиції дарунавіру при одночасному застосуванні комбінації дарунавіру і 100 мг ритонавіру з рифабутином (150 мг 1 раз на 2 доби). | Зниження дози рифабутину на 75 % від звичайної дози 300 мг на добу (до 150 мг рифабутину 1 раз на 2 доби) та підвищений контроль пов'язаних із рифабутином побічних реакцій необхідний для пацієнтів, які застосовують комбінацію. У разі виникнення проблем безпеки слід проводити подальше збільшення інтервалу дозування рифабутину та/або моніторинг рівнів рифабутину. Слід враховувати офіційні керівництва щодо відповідного лікування туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. На підставі даних з безпеки дарунавіру/ритонавіру, збільшення експозиції дарунавіру у присутності рифабутину не потребує коригування дози дарунавіру/ритонавіру. На підставі даних фармакокінетичного моделювання зменшувати дозу на 75 % також слід пацієнтам, які отримують рифабутин у дозах, інших ніж 300 мг на добу. |
ПРОТИПУХЛИННІ ЗАСОБИ | ||
Дазатиніб Нілотиніб Вінбластин Вінкристин Еверолімус | Не досліджувалася. Очікується, що підсилений дарунавір підвищуватиме концентрації цих протипухлинних засобів у плазмі (пригнічення CYP3A). | Концентрації цих лікарських засобів можуть підвищуватися при одночасному застосуванні з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру, у результаті чого можливе збільшення частоти побічних реакцій, пов'язаних із прийомом цих препаратів. Слід з обережністю призначати ці протипухлинні засоби одночасно із дарунавіром з низькою дозою ритонавіру. Одночасне застосування еверолімусу із дарунавіром з низькою дозою ритонавіру не рекомендується. |
АНТИТРОМБОЦИТАРНІ ЗАСОБИ | ||
Тикагрелор | Не досліджувалася. Одночасне застосування з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру може спричинити значне збільшення AUC тикагрелору. | Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та тикагрелору протипоказане. Рекомендується застосування інших антитромбоцитарних засобів, які не залежать від пригнічення або індукції ферментів CYP (наприклад, прасугрель). |
АНТИПСИХОТИЧНІ ЗАСОБИ/НЕЙРОЛЕПТИКИ | ||
Кветіапін | Через пригнічення дарунавіром ферментів CYP3A очікується збільшення концентрацій цих антипсихотичних засобів/нейролептиків. | Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та кветіапіном протипоказане, оскільки може спричинити збільшення кветіапінозалежної токсичності. Підвищені концентрації кветіапіну можуть призвести до коми. |
Рисперидон Тіоридазин Луразидон Пімозид Сертиндол | Не досліджувалася. Очікується, що дарунавір підвищуватиме концентрації цих антипсихотичних засобів у плазмі (пригнічення CYP2D6 та/або P-гп). | Може з'явитися необхідність зниження дози цих препаратів при одночасному застосуванні з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру. Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та пімозиду або сертиндолу протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). |
БЕТА-БЛОКАТОРИ | ||
Карведилол Метопролол Тимолол | Не досліджувалася. Очікується, що дарунавір підвищуватиме концентрації цих бета-блокаторів у плазмі (пригнічення CYP2D6) | Рекомендоване клінічне спостереження при одночасному застосуванні дарунавіру з бета-блокаторами. Слід розглянути можливість зниження дози бета-блокатора. |
БЛОКАТОРИ КАЛЬЦІЄВИХ КАНАЛІВ | ||
Амлодипін Дилтіазем Фелодипін Нікардипін Ніфедипін Верапаміл | Не досліджувалася. Очікується, що дарунавір з низькою дозою ритонавіру може підвищувати концентрації блокаторів кальцієвих каналів у плазмі (пригнічення CYP3A та/або CYP2D6). | Рекомендоване клінічне спостереження за терапевтичними та побічними ефектами при одночасному застосуванні цих лікарських засобів разом із дарунавіром з низькою дозою ритонавіру. |
КОРТИКОСТЕРОЇДИ | ||
Кортикостероїди, що переважно метаболізуються за допомогою CYP3A (включаючи бетаметазон, будесонід, флутиказон, мометазон, преднізон, тріамцинолон) | Флутиказон: у клінічних дослідженнях при одночасному застосуванні 100 мг ритонавіру у капсулах 2 рази на добу та 50 мкг інтраназального флутиказону пропіонату (4 рази на добу) протягом 7 днів здоровими добровольцями, концентрація флутиказону пропіонату в плазмі значно збільшувалася, тоді як внутрішній рівень кортизолу знижувався приблизно до 86% (90 % ДІ 82–89 %). Більший ефект може очікуватися при інгаляційному шляху введення флукатизону. Вплив системного прийому кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та супресію надниркових залоз, відмічали у пацієнтів, які отримували ритонавір та інгаляційний або інтраназальний флутиказон. Вплив високої системної експозиції флутиказону на рівень ритонавіру в плазмі невідомий. Інші кортикостероїди: взаємодія не досліджувалася. Концентрації цих лікарських засобів у плазмі можуть збільшуватися при одночасному прийомі з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру, що призводить до зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові. | Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та кортикостероїдів, які метаболізуються за допомогою CYP3A (наприклад, флутиказону пропіонату або інших інгаляційних кортикостероїдів), може збільшити ризик розвитку системних кортикостероїдних ефектів, включаючи синдром Кушинга та супресію надниркових залоз. Одночасне застосування разом із кортикостероїдами, які метаболізуються за допомогою CYP3A, не рекомендується, за винятком випадків потенційної переваги лікування над ризиком, коли стан пацієнтів слід контролювати щодо появи системних кортикостероїдних ефектів. Слід розглянути можливість застосування альтернативних кортикостероїдів, менш залежних від метаболізму CYP3A, наприклад беклометазону для інтраназального або інгаляційного застосування, особливо для тривалого застосування. |
Дексаметазон (для системного застосування) | Не досліджувалася. Дексаметазон може зменшувати концентрацію дарунавіру у плазмі крові (індукція CYP3A). | Слід з обережністю застосовувати системний дексаметазон для системного застосування із підсиленим дарунавіром. |
АНТАГОНІСТИ ЕНДОТЕЛІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ | ||
Бозентан | Не досліджувалася. Одночасне системне застосування бозентану та дарунавіру з низькою дозою ритонавіру може призвести до підвищення концентрації бозентану в плазмі. | При одночасному застосуванні з дарунавіром з низькою дозою ритонавіру слід спостерігати за переносимістю бозентану пацієнтом. |
ПРОТИВІРУСНІ ЗАСОБИ ПРЯМОЇ ДІЇ (ВІРУС ГЕПАТИТУ С (ВГС)) | ||
Інгібітори NS3-4A | ||
Елбасвір/газопревір | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру може підвищувати експозицію газопревіру (пригнічення CYP3A та OATP1B) | Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та елбасвіру/газопревіру протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). |
Телапревір 750 мг кожні 8 годин | телапревір AUC ↓ 35 % телапревір C min ↓ 32 % телапревір C max ↓ 36 % дарунавір AUC 12 ↓ 40 % дарунавір C min ↓ 42 % дарунавір C max ↓ 40 % | Не рекомендується застосовувати дарунавір з низькою дозою ритонавіру одночасно з телапревіром. |
Боцепревір 800 мг 3 рази на добу | боцепревір AUC ↓ 32 % боцепревір C min ↓ 35 % боцепревір C max ↓ 25 % дарунавір AUC ↓ 44 % дарунавір C min ↓ 59 % дарунавір C max ↓ 36 % | Не рекомендується застосовувати дарунавір з низькою дозою ритонавіру одночасно з боцепревіром. |
Симепревір | симепревір AUC ↑ 159 % симепревір C min ↑ 358 % симепревір C max ↑ 79 % дарунавір AUC ↑ 18 % дарунавір C min ↑ 31 % дарунавір C max ↔ Доза симепревіру у цьому дослідженні взаємодії становила 50 мг при застосуванні у комбінації з дарунавіром/ритонавіром, порівняно з дозою 150 мг у групі прийому лише симепревіру. | Не рекомендується застосовувати дарунавір з низькою дозою ритонавіру одночасно із симепревіром. |
РОСЛИННІ ПРЕПАРАТИ | ||
Екстракт звіробою (Hypericum perforatum) | Не досліджувалася. Очікується, що екстракт звіробою зменшуватиме концентрації дарунавіру та/або його фармакокінетичного підсилювача у плазмі крові (індукція CYP450). | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру не слід застосовувати одночасно із засобами, що містять екстракт звіробою (див. розділ «Протипоказання»). Якщо пацієнт вже приймає екстракт звіробою, його застосування треба припинити і по можливості перевірити рівень вірусів. Експозиція дарунавіру (а також експозиція ритонавіру) можуть підвищитися після припинення застосування екстракту звіробою. Ефект індукції може тривати щонайменше 2 тижні після припинення лікування екстрактом звіробою. |
ІНГІБІТОРИ HMG COA РЕДУКТАЗИ | ||
Ловастатин Симвастатин | Не досліджувалася. Очікується, що ловастатин та симвастатин можуть мати помітно більші концентрації у плазмі крові при одночасному застосуванні з підсиленим дарунавіром (пригнічення CYP3A). | Підвищені концентрації ловастатину та симвастатину можуть спричинити міопатію, у т. ч. рабдоміоліз. Тому одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та ловастатином та симвастатином протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). |
Аторвастатин 10 мг 1 раз на добу | аторвастатин AUC ↑ у 3–4 рази аторвастатин C min ↑ ≈5,5–10 разів аторвастатин C max ↑ ≈ 2 рази #дарунавір | Якщо бажано застосування аторвастатину та дарунавіру з низькою дозою ритонавіру, рекомендується початкова доза аторвастатину 10 мг 1 раз на добу. Поступове збільшення дози аторвастатину повинно здійснюватися відповідно до клінічної відповіді. |
Правастатин 40 мг, разова доза | правастатин AUC ↑ 81 % правастатин C min НВ правастатин C max ↑ 63 % у обмеженій підгрупі пацієнтів спостерігалося збільшення у 5 разів | Якщо необхідно застосування правастатину та дарунавіру з низькою дозою ритонавіру, рекомендується застосовувати найменшу можливу початкову дозу правастатину та титрувати її до досягнення бажаного клінічного ефекту, одночасно враховуючи безпеку застосування. |
Розувастатин 10 мг 1 раз на добу | розувастатин AUC ↑ 48 %║ розувастатин Cmax ↑ 144 %║ ║ згідно з опублікованими даними | Якщо необхідно застосування розувастатину та дарунавіру з низькою дозою ритонавіру, рекомендується застосовувати найменшу можливу початкову дозу розувастатину та титрувати її до досягнення бажаного клінічного ефекту, одночасно враховуючи безпеку застосування. |
АНТАГОНІСТИ Н 2 -РЕЦЕПТОРІВ | ||
Ранітидин 150 мг 2 рази на добу | #дарунавір AUC ↔ #дарунавір C min ↔ #дарунавір C max ↔ | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру може застосовуватись одночасно з антагоністами Н 2 -рецепторів без коригування дози. |
ІМУНОСУПРЕСАНТИ | ||
Циклоспорин Сиролімус Такролімус Еверолімус | Не досліджувалася. Експозиція цих імуносупресантів буде збільшуватися при одночасному застосуванні з підсиленим дарунавіром (пригнічення CYP3A). | Рекомендовано здійснювати спостереження за терапевтичними ефектами імуносупресантів при одночасному застосуванні препаратів. Одночасне застосування еверолімусу з дарунавіром з низькою дозою ритонавіру не рекомендується. |
ІНГАЛЯЦІЙНІ БЕТА-АГОНІСТИ | ||
Сальметерол | Не досліджувалася. Одночасне застосування сальметеролу та підсиленого дарунавіру може призвести до підвищення концентрації сальметеролу в плазмі. | Одночасне застосування сальметеролу та дарунавіру з низькою дозою ритонавіру не рекомендується. Ця комбінація може призвести до підвищеного ризику небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи, у т. ч. до подовження інтервалу QT, відчуття серцебиття, синусової тахікардії при застосуванні сальметеролу. |
НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ/ЛІКУВАННЯ ОПІОЇДНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ | ||
Метадон індивідуальна доза від 55 до 150 мг 1 раз на добу | R(-) метадон AUC ↓ 16 % R(-) метадон C min ↓ 15 % R(-) метадон C max ↓ 24 % дарунавір з певним фармакокінетичним підсилювачем, навпаки, може збільшити концентрацію метадону в плазмі (див. інструкцію для медичного застосування певного фармакокінетичного підсилювача). | Немає необхідності знижувати дозу метадону на початку терапії з одночасним застосуванням дарунавіру/ритонавіру. Однак збільшення дози метадону може бути необхідне при тривалому одночасному застосуванні через індукцію метаболізму ритонавіром. Тому рекомендовано клінічне спостереження, оскільки підтримуюча терапія може потребувати корекції доз для деяких пацієнтів. |
Бупренорфін/налоксон 8 мг/2 мг – 16 мг/4 мг 1 раз на добу | бупренорфін AUC ↓ 11 % бупренорфін C min ↔ бупренорфін C max ↓ 8 % норбупренорфін AUC ↑ 46 % норбупренорфін C min ↑ 71 % норбупренорфін C max ↑ 36 % налоксон AUC ↔ налоксон C min НВ налоксон C max ↔ | Клінічне значення збільшення фармакокінетичних параметрів норбупренорфіну не було встановлене. При одночасному застосуванні з дарунавіром/ритонавіром корекцію дози бупренорфіну можна не проводити, однак рекомендовано вести ретельне клінічне спостереження щодо симптомів опіоїдної інтоксикації. |
ЕСТРОГЕНОВМІСНІ КОНТРАЦЕПТИВИ | ||
Етинілестрадіол Норетиндрон 35 мкг/1 мг 1 раз на добу | етинілестрадіол AUC ↓ 44 % етинілестрадіол C min ↓ 62 % етинілестрадіол C max ↓ 32 % норетиндрон AUC ↓ 14 % норетиндрон C min ↓ 30 % норетиндрон C max ↔ | Альтернативні або додаткові контрацептивні заходи рекомендовані, коли естрогеновмісні контрацептиви застосовують одночасно з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру. Пацієнтки, які отримують естрогени як гормональну замісну терапію, повинні перебувати під клінічним спостереженням щодо ознак естрогенної недостатності. |
ІНГІБІТОРИ ФОСФОДІЕСТЕРАЗИ 5-ГО ТИПУ (ФДЕ-5) | ||
Для лікування еректильної дисфункції Аванафіл Силденафіл Тадалафіл Варденафіл | У дослідженні взаємодії # зіставна системна експозиція силденафілу спостерігалася як при разовому прийомі 100 мг силденафілу окремо, так і при одночасному застосуванні разової дози силденафілу 25 мг у комбінації з дарунавіром і низькою дозою ритонавіру. | Одночасне застосування аванафілу з дарунавіром з низькою дозою ритонавіру протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Одночасне застосування інших інгібіторів ФДЕ-5 із дарунавіром з низькою дозою ритонавіру у лікуванні еректильної дисфункції слід проводити з обережністю. Якщо показане одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру із силденафілом, варденафілом або тадалафілом, рекомендована разова доза силденафілу не повинна перевищувати 25 мг на 48 годин, варденафілу - 2,5 мг на 72 години, тадалафілу - 10 мг на 72 години. |
Для лікування легеневої артеріальної гіпертензії Силденафіл Тадалафіл | Не досліджувалася. Одночасне застосування силденафілу або тадалафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії із підсиленим дарунавіром може збільшувати концентрацію силденафілу або тадалафілу у плазмі крові (пригнічення CYP3A). | Безпечна та ефективна доза силденафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з одночасним застосуванням дарунавіру з низькою дозою ритонавіру не встановлена. Існує підвищений ризик виникнення пов'язаних із силденафілом побічних реакцій (у т. ч. розладів зору, артеріальної гіпотензії, тривалої ерекції та синкопе). Тому одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та силденафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). Одночасне застосування тадалафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з дарунавіром із низькою дозою ритонавіру не рекомендується. |
ІНГІБІТОРИ ПРОТОННОЇ ПОМПИ | ||
Омепразол 20 мг 1 раз на добу | #дарунавір AUC ↔ #дарунавір C min ↔ #дарунавір C max ↔ | Дарунавір з низькою дозою ритонавіру може застосовуватись одночасно з інгібіторами протонної помпи без коригування дози. |
СЕДАТИВНІ/СНОДІЙНІ ПРЕПАРАТИ | ||
Буспірон Клоразепат Діазепам Естазолам Флуразепам Мідазолам (парентеральний) Золдипем Мідазолам (пероральний) Тріазолам | Не досліджувалася. Заспокійливі/снодійні препарати значною мірою метаболізуються CYP3А. Одночасне застосування з підсиленим дарунавіром може значно підвищити концентрацію цих препаратів. На основі даних для інших інгібіторів CYP3A очікується, що концентрація мідазоламу в плазмі буде значно вищою, якщо мідазолам вводити перорально при одночасному застосуванні дарунавіру з низькою дозою ритонавіру. Одночасне застосування парентерального мідазоламу з підсиленим дарунавіром може значно підвищити концентрацію цього бензодіазепіну. Дані щодо одночасного застосування парентерального мідазоламу з іншими інгібіторами протеази свідчать про можливе підвищення концентрації мідазоламу в плазмі у 3–4 рази. | При одночасному застосуванні дарунавіру з цими заспокійливими/снодійними препаратами рекомендується клінічне спостереження за станом пацієнтів, може бути необхідною корекція дози заспокійливих/снодійних препаратів. Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та тріазоламу протипоказане. Одночасне застосування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру та пероральне введення мідазоламу протипоказане (див. розділ «Протипоказання»). У той же час слід з обережністю застосовувати дарунавір з низькою дозою ритонавіру та парентеральний мідазолам. Якщо парентеральний мідазолам застосовують разом із дарунавіром із низькою дозою ритонавіру, це повинно відбуватися у відділенні інтенсивної терапії або подібних до нього умовах для забезпечення ретельного клінічного спостереження та надання відповідної медичної допомоги у разі пригнічення дихання та/або подовженої седації. Слід оцінити можливість корекції дози мідазоламу, особливо якщо вводиться більше, ніж одноразова доза. |
† Ефективність та безпека застосування дарунавіру та 100 мг ритонавіру з будь-якими іншими інгібіторами протеази ВІЛ (наприклад, із (фос)ампренавіром, нелфінавіром та типранавіром) ВІЛ-інфікованим пацієнтам встановлено не було. Згідно з сучасними рекомендаціями щодо лікування, подвійна терапія інгібіторами протеази в цілому не рекомендується.
Особливості застосування.
Хоча доведено, що ефективна вірусна супресія із застосуванням антиретровірусної терапії значно знижує ризик передачі ВІЛ при статевих контактах, не можна виключати залишковий ризик. Для запобігання передачі вірусу слід вживати заходів безпеки відповідно до державних рекомендацій у цій галузі.
Рекомендовано проводити регулярну оцінку вірусологічної відповіді. При зменшенні або втраті вірусологічної відповіді слід провести аналіз на резистентність.
Дарунавір слід застосовувати тільки з низькими дозами ритонавіру як фармакокінетичний підсилювач. Збільшення дози ритонавіру вище рекомендованої незначно підвищило концентрацію дарунавіру. Не рекомендується змінювати дозу ритонавіру.
Дарунавір зв'язується переважно з AAG. Це зв'язування з білком є індикатором насиченості зв'язку, що залежить від концентрації. Тому заміщення білка лікарськими засобами, які мають вищу спорідненість до зв'язування з AAG, не виключене (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти, яким уже застосовували антиретровірусне лікування (режим дозування – 1 раз на добу)
Дарунавір у комбінації з низькою дозою ритонавіру або іншим фармакокінетичним підсилювачем 1 раз на добу не можна застосовувати пацієнтам, яким уже застосовували антиретровірусне лікування, з однією або більше мутаціями, що спричиняють резистентність до дарунавіру (DRV-RAMs), або при кількості РНК ВІЛ-1 ≥100000 копій/мл, або з кількістю CD4+ <100 клітин/10 6 /л (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Комбінації з оптимізованим фоновим режимом (ОФР) іншим ніж ≥2 НІЗТ у цієї категорії пацієнтів не вивчалися. Доступні обмежені дані щодо пацієнтів із генетичними групами ВІЛ-1, відмінними від групи В (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Діти
Дарунавір не рекомендується застосувувати дітям віком до 12 років із масою тіла <40 кг.
Вагітність
Дарунавір можна застосовувати у період вагітності лише у випадках, коли користь від застосування переважає над потенційними ризиками. Слід бути обережними при застосуванні препарату вагітним жінкам одночасно з іншими лікарськими засобами, які можуть знизити концентрацію дарунавіру (див. розділи «Фармакокінетика» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пацієнти літнього віку
Оскільки інформація про застосування дарунавіру пацієнтами віком від 65 років обмежена, слід з обережністю призначати дарунавір таким пацієнтам, оскільки в них частіше зустрічається погіршення функції печінки й супутні захворювання або отримують супутню терапію (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокінетика»).
Тяжкі реакції з боку шкіри
Протягом програми клінічних досліджень (N = 3063) у 0,4 % пацієнтів були зафіксовані тяжкі реакції з боку шкіри, які супроводжувалися гарячкою та/або підвищенням рівня печінкових трансаміназ. DRESS-синдром (медикаментозні висипання з еозинофілією та системними симптомами) та синдром Стівенса–Джонсона спостерігались рідко (<0,1 %), протягом післяреєстраційного періоду зафіксовано випадки токсичного епідермального некролізу та гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. Якщо розвиваються ознаки або симптоми тяжких реакцій з боку шкіри, слід негайно припинити застосування дарунавіру/ритонавіру. Вони можуть включати (але не обмежуються) тяжкі висипання або висипання, що супроводжуються гарячкою, загальним нездужанням, втомою, болем у м'язах або суглобах, пухирями, ураженням слизової оболонки ротової порожнини, кон'юнктивітом, гепатитом та/або еозинофілією.
У пацієнтів, яким уже застосовували антиретровірусне лікування, висипання частіше спостерігалися при режимах застосування дарунавір + ралтегравір порівняно із застосуванням дарунавіру без ралтегравіру або ралтегравіру без дарунавіру (див. розділ «Побічні реакції»).
Дарунавір містить сульфонамідну групу. Пацієнтам із відомою алергією на сульфонаміди слід застосовувати дарунавір з обережністю.
Гепатотоксичність
Зафіксовано випадки медикаментозного гепатиту (гострого гепатиту, цитолітичного гепатиту) під час застосування дарунавіру.
Протягом клінічних досліджень (N = 3063) гепатит був зафіксований у 0,5 % пацієнтів, які отримували комбіновану антиретровірусну терапію (КАРТ) дарунавір/ритонавір. Пацієнти з уже існуючими порушеннями функції печінки, у т. ч. із хронічним гепатитом В або С в активній фазі, мають підвищений ризик виникнення порушень з боку печінки, включаючи тяжкі побічні реакції з боку печінки з потенційно летальними наслідками. У разі супутньої противірусної терапії гепатитів В та С необхідно звернутися за відповідною інформацією до інструкції для медичного застосування цих лікарських засобів.
Перед початком лікування дарунавіром/ритонавіром слід провести відповідні аналізи та контролювати стан пацієнтів протягом лікування.
Необхідний моніторинг рівнів аспартатамінотрансферази (АСТ) та аланінамінотрансферази (АЛТ) у пацієнтів із хронічним гепатитом, цирозом, у пацієнтів з рівнями трансаміназ, що були підвищені до початку лікування, особливо під час перших місяців терапії дарунавіром/ритонавіром.
При появі нових або посиленні існуючих порушень функції печінки (включаючи клінічно значуще підвищення рівня печінкових ферментів та/або симптоми, такі як втома, анорексія, нудота, жовтяниця, потемніння сечі, болючість печінки, гепатомегалія) у пацієнтів, які застосовують дарунавір/ритонавір, слід розглянути питання про переривання або припинення терапії.
Пацієнти із супутніми захворюваннями
Пацієнти із порушеннями функції печінки
Безпека та ефективність дарунавіру не встановлені для пацієнтів з тяжкими розладами печінки, тому препарат протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю. У зв'язку зі збільшенням концентрації вільної фракції дарунавіру в плазмі крові пацієнтам із легкою та помірною печінковою недостатністю слід з обережністю застосовувати дарунавір.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Немає спеціальних застережень або необхідності корекції дози для пацієнтів з нирковою недостатністю. Оскільки дарунавіру та ритонавіру властивий високий ступінь зв'язування з білками плазми, гемодіаліз або перитонеальний діаліз не відіграють значної ролі у виведенні цих препаратів з організму. Тому для таких пацієнтів немає спеціальних застережень або необхідності корекції дози.
Пацієнти, хворі на гемофілію
Є дані про посилення кровотеч, включаючи спонтанні шкірні гематоми та гемартроз, у пацієнтів з гемофілією типу А та Б при лікуванні інгібіторами протеази. Деякі з цих пацієнтів додатково отримували фактор VIII. Більше ніж у половині описаних випадків лікування інгібіторами протеази тривало без перерви або поновлювалося після призупинення. Було висунуто припущення про причинний взаємозв'язок, однак механізм цього зв'язку не встановлено. Тому хворих на гемофілію слід попереджати про можливість посилення кровотеч.
Маса тіла та параметри метаболізму
Протягом антиретровірусної терапії можливе збільшення маси тіла та рівня ліпідів у крові, а також глюкози. Частково такі зміни можуть бути пов'язані з контролем захворювання та способом життя. У деяких випадках був встановлений зв'язок підвищення рівня ліпідів із лікуванням, однак зв'язок збільшення маси тіла з лікуванням вивчений недостатньо. Слід керуватися настановами щодо лікування ВІЛ-інфекції у питаннях моніторингу рівня ліпідів та глюкози у крові. Порушення обміну ліпідів слід лікувати згідно з клінічною практикою.
Остеонекроз
Хоча етіологія остеонекрозу обґрунтована багатьма факторами (включаючи застосування кортикостероїдів, зловживання алкоголем, тяжку імуносупресію, збільшення індексу маси тіла), випадки остеонекрозу відмічалися частіше у пацієнтів з прогресуючою хворобою ВІЛ та/або тривалою дією комбінованої противірусної терапії. Пацієнтів слід проінформувати про необхідність медичної консультації, якщо вони відчують біль у суглобах, скутість суглобів або утруднення рухів.
Запальний синдром відновлення імунітету
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів із тяжким імунодефіцитом на початку КАРТ може проявлятися запальна відповідь організму на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції, що спричиняє серйозні клінічні ускладнення або погіршення симптоматики. Зазвичай такі реакції спостерігаються в перші тижні або місяці застосування КАРТ, наприклад, цитомегаловірусний ретиніт, генералізовані та/або місцеві мікобактеріальні інфекції та пневмонія, спричинена Pneumocystis jiroveci (раніше відома як Pneumocystis carinii ). Необхідно визначити тяжкість перебігу будь-яких запалень і проводити відповідну терапію. Також у клінічних дослідженнях при одночасному застосуванні дарунавіру та низької дози ритонавіру спостерігалася реактивація простого герпесу та оперізувального лишаю.
Розвиток аутоімунних порушень (наприклад, хвороби Грейвса) також спостерігався у зв'язку з імунною реактивацією, однак період появи таких порушень є більш варіабельним та можливий навіть через багато місяців після початку антиретровірусної терапії (див. розділ «Побічні реакції»).
Взаємодія з лікарськими засобами
Деякі дослідження взаємодії проводили з меншою дозою дарунавіру, ніж рекомендовано. Тому ефекти одночасного застосування лікарських засобів можуть бути недооцінені; показаний клінічний моніторинг безпеки застосування.
Ефавіренц у комбінації з дарунавіром/ритонавіром у дозі 800/100 мг 1 раз на добу може спричинити недостатнє значення C min дарунавіру. Якщо ефавіренц необхідно застосовувати у комбінації з дарунавіром/ритонавіром, слід призначати дарунавір/ритонавір у дозуванні 600/100 мг 2 рази на добу. Повідомлялося про летальні наслідки взаємодії та такі, що загрожували життю, у пацієнтів, які лікувалися колхіцином та потужними інгібіторами CYP3A і Р-гп (див. розділи «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Зазвичай, приймаючи рішення про застосування антиретровірусних засобів для лікування ВІЛ-інфекції вагітним жінкам з метою зменшення ризику передачі ВІЛ новонародженому, слід враховувати дані, отримані у процесі досліджень на тваринах, а також клінічний досвід лікування вагітних.
Повноцінних і добре контрольованих досліджень застосування дарунавіру вагітним не проводилося. Дослідження на тваринах не показали прямого шкідливого впливу на вагітність, ембріональний/внутрішньоутробний розвиток, пологи або післяпологовий період.
Комбінацію дарунавіру з низькою дозою ритонавіру можна призначати вагітним жінкам лише тоді, коли очікувана користь від її застосування для майбутньої матері переважає потенційний ризик для плода.
Період годування груддю
Невідомо, чи виділяється дарунавір у грудне молоко жінки. Дослідження на тваринах показали, що дарунавір потрапляє у молоко у великих кількостях (1000 мг/кг/добу) та призводить до токсичності. Враховуючи можливість передачі ВІЛ з грудним молоком, а також ризик розвитку побічних реакцій у дітей, ВІЛ-інфіковані жінки під час застосування препарату Дарунавір КРКА повинні бути проінструктовані про необхідність утримуватися від годування груддю за будь-яких умов.
Фертильність
Немає даних щодо впливу дарунавіру на здатність до народжування у людей. У дослідженнях на тваринах впливу на спарювання або здатність до народжування не спостерігалось.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дарунавір у комбінації з ритонавіром не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами. Однак під час застосування схем лікування, що містять дарунавір з низькою дозою ритонавіру, повідомлялося про запаморочення у деяких пацієнтів, тому це слід враховувати при оцінці здатності пацієнта керувати автотранспортом та іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).
Спосіб застосування та дози.
Лікування повинен призначати лікар, кваліфікований у терапії ВІЛ-інфекції. Після початку терапії дарунавіром пацієнтів слід попередити, що не можна змінювати дозу, лікарську форму або припиняти терапію без консультації лікаря.
Дозування
Дарунавір КРКА завжди слід приймати перорально з низькою дозою ритонавіру як фармакокінетичного підсилювача, а також у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами. Таким чином, залежно від обставин, перед початком терапії дарунавіром може бути необхідно ознайомитися з інструкцією для медичного застосування ритонавіру.
Цей препарат доступний тільки у формі таблеток, тому його не застосовують пацієнтам, які не здатні ковтати цілі таблетки, наприклад, малим дітям. Для лікування цих пацієнтів слід перевіряти наявність більш прийнятних лікарських форм, що містять дарунавір.
Неможливо підібрати усі режими дозування цього препарату дітям. Необхідно перевірити наявність інших дозувань таблеток та лікарських форм дарунавіру.
Дорослі пацієнти, яким раніше вже застосовували антиретровірусне лікування
Рекомендована доза дарунавіру становить 600 мг 2 рази на добу у комбінації із 100 мг ритонавіру 2 рази на добу під час вживання їжі. Дарунавір КРКА, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 600 мг слід застосовувати для режиму дозування по 600 мг 2 рази на добу.
Режим дозування по 800 мг 1 раз на добу із 100 мг ритонавіру або іншого фармакокінетичного підсилювача 1 раз на добу під час вживання їжі можна застосовувати для лікування пацієнтів, які раніше вже приймали антиретровірусні препарати але в яких відсутні мутації, що спричиняють резистентність до дарунавіру (DRV-RAMs)* при кількості РНК ВІЛ-1 у плазмі крові <100000 копій/мл та з кількістю CD4+ ≥100 клітин/10 6/ л (див. інструкцію для медичного застосування лікарського засобу Дарунавір КРКА, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг і 800 мг).
* DRV-RAMs: V11I, V32I, L33F, I47V, I50V, I54M, I54L, T74P, L76V, I84V та L89V.
Дорослі пацієнти, яким раніше не застосовували антиретровірусне лікування
Рекомендований режим дозування для пацієнтів, яким раніше не застосовували антиретровірусну терапію див. в інструкції для медичного застосування лікарського засобу для препарату Дарунавір КРКА, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 400 мг і 800 мг.
Діти, яким раніше не застосовували антиретровірусне лікування (віком від 12 до 17 років з масою тіла ≥40 кг)
Дозування дарунавіру та ритонавіру залежно від маси тіла для дітей наведено у таблиці 2.
Таблиця 2
Доза таблеток дарунавіру та ритонавіру, рекомендована для дітей, яким раніше не застосовували антиретровірусне лікування (віком від 12 до 17 років) | |
Маса тіла (кг) | Доза (1 раз на добу під час вживання їжі) |
≥40 кг | 800 мг дарунавіру/100 мг ритонавіру 1 раз на добу |
Діти, яким раніше вже застосовували антиретровірусне лікування (віком від 12 до 17 років з масою тіла ≥40 кг)
Звичайна доза дарунавіру – прийом 2 рази на добу із ритонавіром під час вживання їжі.
Режим дозування дарунавіру з ритонавіром 1 раз на добу під час вживання їжі можна застосовувати для лікування пацієнтів, які раніше вже приймали антиретровірусні препарати та в яких відсутні мутації, що спричиняють резистентність до дарунавіру (DRV-RAMs)* при кількості РНК ВІЛ-1 у плазмі крові < 100000 копій/мл та з кількістю CD4+ ≥ 100 клітин/10 6/ л.
* DRV-RAMs: V11I, V32I, L33F, I47V, I50V, I54M, I54L, T74P, L76V, I84V та L89V.
Рекомендований режим дозування дарунавіру з низькою дозою ритонавіру для дітей залежить від маси тіла та не повинен перевищувати рекомендовану дозу препарату для дорослих (600/100 мг 2 рази на добу або 800/100 мг 1 раз на добу).
Таблиця 3
Доза таблеток дарунавіру та ритонавіру, рекомендована для дітей, яким раніше вже застосовували антиретровірусне лікування (віком від 12 до 17 років) | ||
Маса тіла (кг) | Доза (1 раз на добу під час вживання їжі) | Доза (2 рази на добу під час вживання їжі) |
≥40 кг | 800 мг дарунавіру/100 мг ритонавіру 1 раз на добу | 600 мг дарунавіру/100 мг ритонавіру 2 рази на добу |
Для дітей, яким раніше вже застосовували антиретровірусне лікування, рекомендовано проведення генотипного тестування ВІЛ. Однак за відсутності можливості такого тестування пацієнтам, яким раніше не застосовували лікування інгібіторами протеази, рекомендований режим дозування дарунавіру/ритонавіру – 1 раз на добу; пацієнтам, яким раніше вже застосовували лікування інгібіторами протеази – 2 рази на добу.
Рекомендації щодо пропущеної дози
Якщо пропущено прийом дози дарунавіру та/або ритонавіру в межах 6 годин від звичайного застосування, пацієнти повинні бути проінструктовані про необхідність прийому прописаної дози дарунавіру та ритонавіру з їжею якомога швидше. Якщо пройшло більше 6 годин від звичайного часу прийому препарату, пропущену дозу не слід приймати, а пацієнт повинен відновити звичайний режим дозування.
Ці вказівки базуються на 15-годинному періоді напіввиведення дарунавіру при застосуванні ритонавіру і рекомендованому інтервалі застосування приблизно 12 годин.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Щодо цієї групи пацієнтів доступна обмежена інформація, тому дарунавір слід застосовувати з обережністю (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
Пацієнти із порушеннями функції печінки.
Дарунавір метаболізується в печінці. Немає необхідності в коригуванні дози пацієнтам із легкою (клас А за класифікацією Чайлда-П'ю) або помірною (клас В за класифікацією Чайлда-П'ю) печінковою недостатністю, однак таким пацієнтам слід застосовувати дарунавір з обережністю. Немає фармакокінетичних даних щодо пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю. Тяжка печінкова недостатність може призвести до збільшення концентрації дарунавіру й погіршення його профілю безпеки. Тому дарунавір не слід застосовувати пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлда-П'ю) (див. розділи «Фармакокінетика», «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Пацієнти із порушеннями функції нирок
Пацієнтам з порушеннями функції нирок змінювати дозування дарунавіру/ритонавіру не потрібно. (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
Вагітність та післяпологовий період
Для застосування дарунавіру/ритонавіру під час вагітності та післяпологового періоду корекція дози не потрібна. Дарунавір не слід застосовувати в період вагітності, окрім випадків, коли користь переважає над потенційними ризиками (див. розділи «Фармакокінетика», «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
Спосіб застосування
Приймати Дарунавір КРКА з низькою дозою ритонавіру не пізніше ніж через 30 хвилин після їди. Вид їжі не впливає на концентрацію дарунавіру в плазмі крові (див. розділи «Фармакокінетика», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Особливості застосування»).
Діти.
Дітям з масою тіла <40 кг не слід застосовувати дарунавір/ритонавір, оскільки дозування для цієї категорії не встановлено на достатній кількості пацієнтів. Дарунавір/ритонавір не слід застосовувати дітям віком до 12 років з міркувань безпеки.
Було виявлено, що концентрації дарунавіру у підлітків віком від 12 до 17 років з масою тіла ≥40 кг, яким раніше не застосовували антиретровірусне лікування при застосуванні дарунавіру/ритонавіру у дозі 800 мг 1 раз на добу, знаходяться в межах такого ж терапевтичного діапазону, який було встановлено для дорослих пацієнтів, які приймали таку ж дозу дарунавіру 1 раз на добу. Тому, оскільки дарунавір 1 раз на добу показано і для лікування дорослих пацієнтів, яким раніше застосовували антиретровірусне лікування за відсутності мутацій, що спричиняють резистентність до дарунавіру (DRV-RAMs)* та кількості РНК ВІЛ-1 у плазмі крові <100000 копій/мл та CD4+ ≥100 клітин/10 6 /л, аналогічний режим дозування 1 раз на добу рекомендований і для дітей із досвідом лікування віком від 3 до 17 років з масою тіла >15 кг.
* DRV-RAMs: V11I, V32I, L33F, I47V, I50V, I54M, I54L, T74P, L76V, I84V та L89V.
Передозування.
Симптоми
Відомості щодо досвіду гострого передозування при застосуванні дарунавіру з низькою дозою ритонавіру обмежені. Здорові добровольці приймали одноразово до 3200 мг дарунавіру у вигляді розчину для перорального застосування та до 1600 мг дарунавіру у вигляді таблеток в комбінації з ритонавіром, при цьому побічні симптоматичні ефекти не спостерігалися.
Лікування.
Специфічний антидот при передозуванні дарунавіру невідомий. При передозуванні дарунавіром слід проводити загальну підтримуючу терапію з моніторингом основних фізіологічних показників та спостереженням за клінічним станом пацієнта. Якщо це показано, для виведення препарату, що не встиг всмоктатися, можна штучно викликати блювання.
Може бути призначено активоване вугілля для виведення неабсорбованої активної субстанції. Оскільки дарунавір швидко зв'язується з білками, діаліз не буде ефективним при виведенні значної кількості активної речовини.
Побічні реакції.
Найчастіші побічні реакції – діарея, нудота, висипання, головний біль та блювання. Найбільш частими тяжкими реакціями є гостра ниркова недостатність, інфаркт міокарда, синдром імунного відновлення, тромбоцитопенія, остеонекроз, діарея, гепатит та пірексія. Нудота помірної інтенсивності частіше спостерігалася у нелікованих пацієнтів.
Перелік побічних реакцій (див. таблицю 4)
Побічні реакції згруповані за системами органів та частотою. У межах кожної категорії частоти побічні реакції представлені у порядку зменшення серйозності. Частота представлена нижче відповідно до таких критеріїв: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥1/100 та <1/10); нечасто (≥1/1000 та <1/100); рідко (≥1/10000 та <1/1000); частота невідома (частота не може бути визначена з доступних даних).
Таблиця 4
Побічні реакції, що спостерігалися у клінічних випробуваннях та в післяреєстраційний період
Система органів/ частота | Побічна реакція |
Інфекції та інвазії | |
нечасто | герпес |
З боку крові та лімфатичної системи | |
нечасто | тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія, лейкопенія |
рідко | підвищення кількості еозинофілів |
З боку імунної системи | |
нечасто | запальний синдром імунного відновлення, гіперчутливість (до лікарського засобу) |
З боку ендокринної системи | |
нечасто | гіпотиреоїдизм, підвищення рівня тиреотропіну в крові |
Порушення метаболізму та розлади харчування | |
часто | цукровий діабет, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеролемія, гіперліпідемія |
нечасто | подагра, анорексія, зниження апетиту, зниження маси тіла, збільшення маси тіла, гіперглікемія, резистентність до інсуліну, зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності, збільшення апетиту, полідипсія, підвищення рівня лактатдегідрогенази в крові |
З боку психіки | |
часто | безсоння |
нечасто | депресія, дезорієнтація, тривога, розлади сну, аномальні сни, нічні жахи, зниження лібідо |
рідко | сплутаність свідомості, емоційна нестабільність, неспокійний стан |
З боку нервової системи | |
часто | головний біль, периферична нейропатія, запаморочення |
нечасто | летаргія, парестезія, гіпестезія, дисгевзія, порушення уваги, погіршення пам'яті, сонливість |
рідко | синкопе, конвульсії, агевзія, порушення ритму фаз сну |
З боку органів зору | |
нечасто | гіперемія кон'юнктиви, сухість очей |
рідко | розлади зору |
З боку органів слуху та вестибулярного апарату | |
нечасто | вертиго |
З боку серця | |
нечасто | інфаркт міокарда, стенокардія, подовження інтервалу QT, тахікардія |
рідко | гострий інфаркт міокарда, синусова брадикардія, відчуття серцебиття |
З боку судин | |
нечасто | артеріальна гіпертензія, припливи крові |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | |
нечасто | диспное, кашель, носова кровотеча, подразнення глотки |
рідко | ринорея |
З боку травного тракту | |
дуже часто | діарея |
часто | блювання, нудота, біль у животі, підвищення рівня амілази крові, диспепсія, здуття живота, метеоризм |
нечасто | панкреатит, гастрит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, афтозний стоматит, позиви до блювання, сухість у ротовій порожнині, абдомінальний дискомфорт, запор, підвищення рівня ліпаз, відрижка, оральна дизестезія |
рідко | стоматит, блювання кров'ю, хейліт, сухість губ, обкладений язик |
З боку печінки та жовчовивідних шляхів | |
часто | підвищення рівня АЛТ |
нечасто | гепатит, цитолітичний гепатит, печінковий стеатоз, гепатомегалія, підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня АСТ, підвищення рівня білірубіну крові, підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня гамма-глутамілтрансферази |
З боку шкіри та підшкірних тканин | |
часто | висипання (включаючи макульозні, макулопапульозні, папульозні, еритематозні та сверблячі висипання), свербіж |
нечасто | ангіоедема, генералізовані висипання, алергічний дерматит, кропив'янка, екзема, еритема, гіпергідроз, нічна пітливість, алопеція, акне, сухість шкіри, пігментація нігтів |
рідко | DRESS-синдром, синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна еритема, дерматит, себорейний дерматит, ураження шкіри, ксеродерма |
невідомо | токсичний епідермальний некроліз, гострий генералізований екзантематозний пустульоз |
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини | |
нечасто | міалгія, остеонекроз, спазми м'язів, м'язова слабкість, артралгія, біль у кінцівках, остеопороз, підвищення рівня креатинфосфокінази крові |
рідко | м'язово-скелетна скутість, артрит, скутість суглобів |
З боку сечовидільної системи | |
нечасто | гостра ниркова недостатність, ниркова недостатність, нефролітіаз, підвищення рівня креатиніну крові, протеїнурія, білірубінурія, дизурія, ніктурія, полакіурія |
рідко | зниження ниркового кліренсу креатиніну |
З боку репродуктивної системи та молочних залоз | |
нечасто | еректильна дисфункція, гінекомастія |
Загальні реакції та порушення у місці введення | |
часто | астенія, стомлюваність |
нечасто | пірексія, біль у грудях, периферичний набряк, нездужання, відчуття жару, роздратованість, біль |
рідко | озноб, аномальні відчуття, ксероз |
Опис окремих побічних реакцій
Висипання
Висипання виникали від легкого до помірного ступеня тяжкості (найчастіше – протягом перших чотирьох тижнів лікування) та зникали при продовженні лікування. У випадку появи тяжких реакцій з боку шкіри див. попередження у розділі «Особливості застосування».
Показники метаболізму
Антиретровірусна терапія може бути пов'язана зі збільшенням маси тіла, а також підвищенням рівня ліпідів і глюкози в крові (див. розділ «Особливості застосування»).
Порушення з боку м'язової та сполучної тканини
Повідомлялося про випадки підвищення рівня креатинфосфокінази, міалгію, міозити та рідко – рабдоміоліз при застосуванні інгібіторів протеази, особливо у комбінації з нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази.
Особливим чином, випадки остеонекрозу були зареєстровані в пацієнтів із загальновизнаними факторами ризику, а також у пацієнтів із прогресуючою ВІЛ-інфекцією та/або при тривалому впливі КАРТ.
Частота таких випадків невідома (див. розділ «Особливості застосування»).
Запальний синдром відновлення імунітету
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів з тяжкою імунною недостатністю на початку проведення КАРТ може виникнути запальна реакція на асимптоматичні або залишкові опортуністичні інфекції. Зафіксовано також аутоімунні порушення (такі як хвороба Грейвса), однак період розвитку таких порушень більш варіабельний та можливий через тривалий час після початку лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Кровотечі у пацієнтів із гемофілією
Були відмічені випадки збільшення спонтанних кровотеч у пацієнтів із гемофілією, які отримували антиретровірусні інгібітори протеази (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти
Загалом профіль безпеки у дітей був такий самий, як і у дорослих.
Інші особливі категорії пацієнтів
Пацієнти із хронічним гепатитом В та С
У таких пацієнтів частіше підвищувалися рівні трансаміназ печінки на початку та під час лікування, ніж у пацієнтів без хронічних вірусних гепатитів (див. розділ «Особливості застосування»).
Звіт про очікувані побічні реакції
Звітність про передбачувані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Інформацію про будь-які передбачувані побічні реакції слід подавати відповідно до вимог законодавства.
Термін придатності.
2 роки. Після першого відкриття флакона препарат можна застосовувати протягом 3 місяців.
Умови зберігання.
Зберігати флакон щільно закритим для захисту від дії вологи. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 30 таблеток у флаконі з поліетилену високої щільності з поліпропіленовою кришкою, що закручується, із захистом від відкривання дітьми; по 2 флакони у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место/KRKA, dd, Novo mesto.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності .
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа