Личный кабинет
ДЕКСАМЕТАЗОН КРКА табл. 20 мг №10
rx
Код товара: 530505
Производитель: KRKA
7 700,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Дексаметазон Крка.
Dexamethason Krka.
Место хранения:
Активный ингредиент: дексаметазон;
1 таблетка содержит 20 мг или 40 мг дексаметазона.
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, крахмал распратифицирован, диоксид кремния коллоидный безводный, стеарат магния.
Лекарственная форма . Таблетки
Основные физико-химические свойства :
Таблетки 20 мг: белый или почти белый, круглые таблетки с формованными краями, рисом и гравировка 20 с одной стороны; Таблетка может быть разделена на две половины;
Таблетки 40 мг: белый или почти белый, овальные таблетки с начиной с обеих сторон; Планшет можно разделить вдоль риса на две половину.
Фармакотерапевтическая группа. Кортикостероиды для системного использования, глюкокортикоиды.
ATT CODE H02A B02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Механизм действия
Дексаметазон является очень мощным глюкокортикоидом для длительного действия с небольшой способностью поддерживать натрий и, следовательно, приемлемым, в частности, для пациентов с сердечной недостаточностью и артериальной гипертензией.
Его противовоспалительное действие в 7 раз сильнее, чем преднизолон. Как и другие глюкокортикоиды, дексаметазон обладает антиаллергическими, антипиретическими и иммуносупрессивными действиями.
Срок годности дексаметазона составляет 36-54 часов, и поэтому его можно использовать в заболеваниях, которые требуют постоянного действия глюкокортикоидов.
Фармакокинетика.
Всасывание и распределение
Дексаметазон хорошо поглощен пероральным введением; Пиковый уровень в плазме крови достигается в диапазоне от 1 до 2 часов после применения и демонстрирует широкий спектр междиализуемой изменчивости. Средний период полураспада составляет 3,6 ± 0,9 часа. Дексаметазон связывается с белками плазмы крови (около 77%), в основном с альбумином. Процент привязки дексаметазона с белками в отличие от кортизола остается практически неизменным с увеличением концентрации стероидов. Кортикостероиды быстро распределяются по всему тканям организма, проникают через плаценту и могут быть изолированы в небольших количествах в грудном молоке.
Биотрансформация
Дексаметазон метаболизируется в основном в печени, но и в почках.
Разведение
Дексаметазон и его метаболиты выводятся из организма с мочой.
Клинические характеристики.
Индикация.
Онкологические заболевания
Паллиативное лечение опухолей.
Профилактика и лечение рвоты, вызванные цитостатикой, эмотогенной химиотерапией в сочетании с антимоблочными средствами.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к активному ингредиенту или любому из вспомогательных веществ.
Системная инфекция, если не применимая антиинфекционная терапия.
Язва желудка или двенадцатиперстная кишка.
Вакцинация живой вакцины во время лечения крупными терапевтическими дозами дексаметазона (и других кортикостероидов) из-за возможности вирусной инфекции.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Перед применением DEXAMETHASONE KRC сочетается с любым другим лекарственным средством, вы должны прочитать руководство по медицинскому использованию этого лекарственного средства.
Фармакодинамические взаимодействия
Необходимо контролировать состояние пациентов, принимающих нестероидные противовоспалительные агенты, поскольку NSAZS может увеличить частоту и / или тяжесть язвы желудка. Ацетилсалициловая кислота должна использоваться с осторожностью в сочетании с кортикостероидами в гипопротетротробинемии.
Почечный клиренс салицилатов увеличивается при приеме кортикостероидов. Таким образом, доза салицилатов может быть уменьшена, когда приема стероидов останавливается. Суспензию использования стероидов может привести к повышению интоксикации салицилатами путем увеличения концентрации их сыворотки крови.
Кортикостероиды снижают влияние антидидиабетических агентов, таких как инсулин, сульфонилсаин и метформин. Время от времени может возникнуть гипергликемия и диабетический кетоацидоз.
Таким образом, в начале лечения пациенты с диабетом следует чаще рожать кровь и мочу. Гипукалемический эффект инъекций ацеталосамидных инъекций, петли диуретики, диуретики тиазида, каслиюретики, амфотерицин В, глюкоминекортикостероидов, тетракосактидов и слабительных средств. Гипокалиемия приводит к сердечному аритмии, особенно «точкам Torsade de», и увеличивает токсичность сердечных гликозидов. Перед лечением кортикостероидов пациент следует регулировать гипокалиемией и определять содержание электролитов, проводить ЭКГ. Кроме того, сообщалось, что одновременное использование амфотерицина B и гидрокортизона привело к увеличению размера сердца и сердечной недостаточности.
Антихорочные препараты : карбеносолон увеличивает риск развития гипокалий.
Хлолохин, гидроксихлорский хлор и мефлохин . Повышенный риск развития миопатии и кардиомиопатии.
Одновременное использование с ингибиторами ACE увеличивает риск гематологических расстройств. Кортикостероиды могут повлиять на гипотензивный эффект антигипертензивных препаратов. Дозы антигипертензивных препаратов, вероятно, будут скорректированы во время лечения дексаметазона.
Талидомид . Особое внимание требует одновременного использования с талидомидом, поскольку были зарегистрированы случаи токсического эпидермального некролиза.
Эффект вакцинации может быть уменьшен при обработке дексаметазона.
Вакцинация живыми вакцинами во время лечения с большими терапевтическими дозами дексаметазона (и других кортикостероидов) противопоказана благодаря возможности вирусной инфекции. В этом случае вакцинация должна быть отложена не менее 3 месяцев после окончания лечения кортикостероидами. Другие виды иммунизации во время лечения с большими терапевтическими дозами кортикостероидов опасны благодаря риску неврологических осложнений и более низких значений или отсутствия повышенных значений титров антител (по сравнению с ожидаемыми значениями) и, следовательно, более низкий защитный эффект. Однако пациенты, получающие кортикостероиды локально или в течение короткого периода времени (менее 2 недель) в меньших дозах могут быть сделаны.
Ингибиторы холинестеразы . Одновременное использование ингибиторов холинестеразы и кортикостероида может привести к серьезной мышечной слабости у пациентов с миастенией. Если возможно, использование ингибиторов холинестеразы по меньшей мере за 24 часа до начала терапии с кортикостероидами следует остановить.
Существует повышенный риск развития тенденционного развития и разрыва сухожилия у пациентов, получающих глюкокортикоиды и фторхинолоны.
Фармакокинетические взаимодействия
Влияние других препаратов для дексаметазона
Дексаметазон метаболизируется с участием цитохрома P450 3A4 (CYP3A4).
Прием дексаметазона с CYP3A4 индукторов, таких как эфедрин, барбитураты, рифабутин, рифампицин, фенитоин, карбамазепин, может привести к снижению концентрации дексаметазона в плазме крови, поэтому ее доза должна быть увеличена.
Аминогрутетимид может ускорить выпуск дексаметазона и снизить его эффективность. При необходимости должна быть сделана правильная регулировка дозы дексаметазона.
Шаги желчных кислот, таких как холестирамин, могут уменьшить поглощение дексаметазона.
Препараты для местного применения для лечения желудочно-кишечного тракта, антацидов, активированного древесного угля . Сокращение поглощения глюкокортикоида описывается одновременным использованием с преднизолоном и дексаметазоном. Таким образом, используйте глюкокортикоиды и препараты для местного применения для лечения желудочно-кишечного тракта, антацидов, активированного углерода должны быть с интервалом не менее двух часов.
Прием дексаметазона с ингибиторами CYP3A4, таких как противорегальные препараты Azole (например, кетоконазол, андтраконазол), ингибиторы протеазы HIV (например, ритонавир) и макролиды (например, эритромицин), могут увеличить концентрацию в плазме крови и уменьшить оформление дексаметазона. Отказ При необходимости доза дексаметазона жидкость.
Кетоконазол может не только повысить концентрацию дексаметазона в плазме, подавляя CYP3A4, но также подавляет синтез кортикостероидов с надпочечником и вызвать ее недостаточность после прекращения лечения кортикостероида.
Эстрогены, в том числе оральные контрацептивы, могут подавить обмен веществ некоторых кортикостероидов и, таким образом, повысить их эффект.
Влияние дексаметазона в другие лекарства
Дексаметазон является умеренным индуктором CYP3A4. Прием дексаметазона с препаратами, метаболизируемыми с CYP3A4, может привести к увеличению зазора и уменьшить концентрацию плазмы этих веществ.
Туберкулостатика . В случае одновременного использования преднизолона наблюдалось снижение концентрации изониазида в плазме крови. Должен быть проведен тщательный мониторинг пациентов, принимающих изониазид.
Циклоспорин . Одновременный прием циклоспорина и кортикостероидов может привести к увеличению действий обоих веществ. Существует повышенный риск развития мозговых судов.
Praziquantel . Уменьшенная концентрация празиктантена в плазме крови приводит к риску никакой эффективности лечения из-за увеличения метаболизма печени дексаметазона.
Оральные антикоагулянты (кумарин) . Сопутствующая терапия кортикостероидами может укреплять или ослабить эффект пероральных антикоагулянтов. В случае приема высоких доз или продолжительность лечения более 10 дней существует риск кровотечения, специфическими к терапии кортикостероидами (слизистая оболочка желудочно-кишечного тракта, оболочка сосудов). Необходимо тщательно контролировать состояние пациентов, которые используют кортикостероиды в сочетании с пероральными антикоагулянтами (8-й день контроль, затем каждые две недели во время и после лечения).
Атропин и другие антихолинергические препараты . Увеличение внутриглазного давления возможно с дексаметазоном одновременно.
Надакополяризующие миорелаксанты . Эффект расслабления мышц может длиться дольше.
Соматотропин . Эффект гормона роста может быть уменьшен.
Рога . Увеличение увеличения TTG может быть меньше во время приема против промывки.
Особенности приложения.
Недостаточная надпочечника
Обработанные глюкокортикоидными глюкокортикоидными языками, в зависимости от дозировки и продолжительности лечения, могут храниться в течение многих месяцев, а в некоторых случаях, более года после прекращения лечения. Во время лечения дексаметазон в некоторых случаях физического напряжения (травмы, хирургические операции, роды и т. Д.) Может потребовать временного увеличения дозы. Благодаря возможным рискам в стрессовых условиях, введение первоначальной дозы кортикостероидов пациентам, подвергающихся длительным лечению. Даже в случае длительной надпочечниковой недостаточности после прекращения лечения введение глюкокортикоидов может потребоваться пациентами, подвергающимися серьезным стрессом. Острая недостаточность надпочечника, вызванная терапией, может быть минимизирована медленным снижением дозы до запланированного времени прекращения препарата.
Лечение дексаметазона следует проводить только строго в соответствии с указаниями и, при необходимости, проводить дополнительную целевую антиинфекционную терапию в таких заболеваниях и условиях:
Острые вирусные инфекции (эксплуатационные лишайные, герпес симплекс вирус, ветрянок, герпетический кератит);
HBSAG-положительный хронический гепатит в активной фазе;
около 8 недель до 2 недель после вакцинации живой вакциной (см. «Противопоказания» и «взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия»);
Система микозы и паразитоза (такие как нематоды);
полиомиелит;
лимфаденит после вакцинации BCG;
острые и хронические бактериальные инфекции;
Туберкулез в анамнезе (риск реактивации), только с сопутствующим приемом туберкулостатических препаратов;
известен или подозревается на стронтогилоидоз (нематоидное вторжение). Лечение глюкокортикоидами могут привести к сингидромонтринфекции и распространенной миграции личинок.
Кроме того, лечение дексаметазоном следует назначать только в присутствии строгого показания и, при необходимости, выполнять дополнительное конкретное лечение таких заболеваний:
желудочно-кишечные язвы;
тяжелый остеопороз (поскольку кортикостероиды отрицательно влияют на баланс кальция);
высокое артериальное давление, которое сильно контролируется;
Сахарный диабет, который сильно контролируется;
психические расстройства (в том числе в анамнезе);
Закрытая хлопковая глаукома и широкоугольная глаукома;
язвы роговицы и травмы роговицы;
тяжелая сердечная недостаточность.
Анафилактические реакции
Могут возникнуть серьезные анафилактические реакции.
Тенденция
Существует повышенный риск развития тензодатчика и разрыва сухожилия у пациентов, которые одновременно используют глюкокортикоиды и фторхинолоны.
Miaastenia.
Уже существующая миэстения может ухудшаться в начале лечения с дексаметазоном.
Заболевания глаза
Лечение системы с глюкокортикоидами может вызвать хоротипы, которые могут привести к нарушению зрения, включая потерю зрения.
Длительное использование кортикостероидов может привести к задней подскабричностям катаракты, глаукома с возможным типом зрительного нерва и может увеличить риск вторичных глазных инфекций, вызванных грибами или вирусами.
Кортикостероиды должны использоваться с осторожными пациентами с глазными герпами из-за возможной перфорации роговицы.
Разрешение кишечника
Благодаря риску перфорации кишечника, дексаметазон следует использовать только в срочных показателях и в надлежащем контроле таких состояний:
тяжелый язвенный колит с угрозой перфорации;
дивертикулит;
энтероанастомоз (сразу после операции).
Признаки раздражения брюшной полости после желудочно-кишечного перфорации могут отсутствовать у пациентов, получающих высокие дозы глюкокортикоидов.
Сахарный диабет
Увеличение потребности в инсулинах или оральных антидиабетических препаратах следует учитывать при приеме дексаметазона у пациентов с диабетом.
Нарушение сердечно-сосудистой системы
Регулярный мониторинг артериального давления следует проводить во время лечения дексаметазоном, особенно при нанесении высоких доз и у пациентов с высоким артериальным давлением, который сильно регулируется. Благодаря риску ухудшения необходимо провести тщательный мониторинг пациентов с тяжелой сердечной недостаточностью.
Брэдикардия может возникнуть у пациентов, получающих высокие дозы дексаметазона.
Необходимо использовать кортикостероиды пациентам, которые недавно подвергались инфаркту миокарда, поскольку были записаны случаи разрыва миокарда.
Инфекционное заболевание
Лечение дексаметазона может скрывать симптомы существующей инфекции или развивающейся инфекции, усложняющей диагноз. Длительное использование даже небольших доз дексаметазона приводит к повышению риска заражения, даже микроорганизмов, которые в противном случае редко вызывают инфекцию (так называемые оппортунистические инфекции).
Вакцинация
Возможна вакцинация инактивированной вакцины. Однако следует отметить, что более высокие дозы кортикоидов могут негативно повлиять на иммунный ответ, и, следовательно, в успехе инокуляции. При длительном лечении дексаметазоном рекомендуется проводить регулярные обследования врача (включая профилактические проверки зрения с интервалом в течение трех месяцев).
Нарушение метаболизма
При высоких дозах могут контролировать мониторинг достаточного потребления кальция и ограничения натрия, а также ключевых уровней калия натрия. В зависимости от продолжительности и дозировки в лечении можно ожидать негативное влияние на метаболизм кальция, поэтому рекомендуется предотвращение остеопороза. Это относится, прежде всего, сопровождающие факторы риска, такие как наклон на семью, старший возраст, период после менопаузы, недостаточное использование белка и кальция, курение, чрезмерное использование алкоголя, а также недостаточную физическую активность. Профилактика состоит из достаточного количества кальция и витамина D и физической активности. Дополнительное медицинское лечение рассматривается в случае существующего остеопороза.
Кортикостероиды должны быть назначены с осторожностью пациентов с мигренью, поскольку использование кортикостероидов может привести к задержке жидкости.
Психологические изменения
Психологические изменения проявляются в различных формах, наиболее распространенным из которых является эйфория. Также могут быть депрессия, психотические реакции и тенденция к самоубийству.
Эти заболевания могут быть серьезными. Они обычно начинаются в течение нескольких дней или недель после начала подготовки; чаще принимая высокие дозы. Большинство из этих эффектов исчезают при уменьшении дозы или прекращения препарата. В случае этих эффектов они могут потребовать лечения. В некоторых случаях проблемы психического здоровья появились с уменьшением дозы или прекращения приема препарата.
Отечество мозга и увеличение внутричерепного давления
Кортикостероиды не должны использоваться в черепной травме, потому что они, вероятно, не будут выиграть или могут даже вредствовать.
Прекращение лечения
Дозы глюкококортикоидов должны постепенно уменьшаться.
Следующие риски следует учитывать при прерывании или прекращении глюкокортикоидов:
Загострення або рецидив основного захворювання, гостра недостатність надниркової залози, синдром відміни кортикостероїдів (синдром відміни може включати підвищення температури, болі в м'язах та суглобах, запалення слизової оболонки носа (риніт), втрату маси тіла, свербіж шкіри та запалення очей (кон'юнктивіт).
Деякі вірусні захворювання (вітряна віспа, кір) у пацієнтів, які отримували глюкокортикоїди, можуть перебігати у важкій формі.
Діти та особи з ослабленим імунітетом, які не хворіли на вітряну віспу або кір, особливо схильні до виникнення небажаних ефектів. Якщо ці люди вступають в контакт з людьми, інфікованими кором або вітряною віспою, при проходженні курсу лікування дексаметазоном у разі потреби необхідно провести профілактичне лікування.
Інше
Криза при феохромоцитомі, яка може призвести до летального наслідку, була зареєстрована після застосування системних кортикостероїдів. Кортикостероїди пацієнтам з підозрюваною або встановленою феохромоцитомою слід призначати тільки після відповідної оцінки співвідношення ризик/користь.
Діти
Кортикостероїди викликають дозозалежне інгібування росту у немовлят, дітей та підлітків, оскільки кортикостероїди можуть призвести до раннього закриття епіфізу, що може бути необоротним. Тому для тривалого застосування дексаметазону дітям повинні бути суворі показання, а ріст таких пацієнтів слід регулярно перевіряти.
Пацієнти літнього віку
Побічні ефекти системних кортикостероїдів, особливо у літніх пацієнтів, можуть мати серйозні наслідки. В основному вони включають остеопороз, гіпертонію, гіпокаліємію, цукровий діабет, схильність до інфекції та атрофії шкіри. Необхідний ретельний клінічний контроль для запобігання небезпечних реакцій для життя.
Вплив на діагностику
Глюкокортикоїди можуть пригнічувати шкірні реакції при проведенні аналізів на виявлення алергії. Вони можуть також впливати на тест нітросинім тетразолієм для виявлення бактеріальних інфекцій і можуть привести до хибнонегативних результатів.
Примітка щодо допінгу
Прийом дексаметазону може призвести до позитивних результатів тесту на допінг.
Дексаметазон КРКА містить лактозу. Пацієнти з рідкісними спадковими захворюваннями, пов'язаними з непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією, не повинні приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Дексаметазон проникає через плаценту. Введення кортикостероїдів вагітним тваринам може призвести до вад розвитку плода, в тому числі до утворення вовчої пащі, внутрішньоутробної затримки росту, та вплинути на ріст і розвиток мозку. Немає жодних доказів того, що кортикостероїди призводять до збільшення частоти вроджених аномалій, таких як вовча паща/заяча губа, у людини. Довгострокова або повторна терапія кортикостероїдами під час вагітності підвищує ризик розвитку внутрішньоутробної затримки росту. У новонароджених, які зазнали впливу кортикостероїдів до народження, існує підвищений ризик розвитку недостатності надниркової залози, в нормальних умовах відбувається її спонтанна постнатальна регресія, але це рідко має клінічне значення. Дексаметазон під час вагітності, особливо в першому триместрі, слід призначати, тільки якщо користь переважує ризики для матері і дитини.
Лактація
Глюкокортикоїди проникають у грудне молоко. Немає достатньої інформації щодо проникнення дексаметазону в грудне молоко. Ризик для новонароджених/немовлят не виключений. Діти, матері яких приймають високі дози системних кортикостероїдів протягом тривалого періоду, можуть мати пригнічення функції надниркової залози.
Рішення про продовження чи припинення грудного вигодування/або продовження чи припинення терапії дексаметазоном слід приймати, враховуючи переваги грудного вигодовування для дитини і користь терапії дексаметазоном для матері.
Фертильність
Дексаметазон зменшує біосинтез тестостерону та ендогенну секрецію АКТГ, що впливає на сперматогенез і оваріальний цикл.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Дослідження впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводилися.
Дексаметазон може викликати стан сплутаної свідомості, галюцинації, запаморочення, сонливість, втомлюваність, непритомність і помутніння зору. Під час лікування дексаметазоном пацієнти повинні бути поінформовані про заборону керувати автотранспортом, працювати з іншими механізмами або виконувати небезпечні завдання.
Спосіб застосування та дози.
Дозування
Зверніть увагу, що це високі дози лікарського препарату. Рекомендується застосовувати найменшу ефективну дозу Дексаметазону КРКА. |
Дексаметазон приймають в звичайних дозах від 0,5 до 10 мг на добу, залежно від захворювання, яке лікують. При більш тяжких станах може бути потрібне застосування доз понад 10 мг на добу. Дозу підбирають залежно від індивідуальної реакції пацієнта та тяжкості захворювання. Початкові дози дексаметазону застосовують до появи клінічної реакції, а потім дозу слід поступово зменшують до найнижчої клінічно ефективної дози. Для лікування гострих тяжких станів застосовують значно вищі дози ніж для хронічних захворювань. Для того щоб мінімізувати побічні ефекти, слід використовувати найнижчу ефективну дозу.
Якщо не передбачено інше, керуються нижчезазначеними рекомендаціями з дозування.
Наведені нижче рекомендації з дозування подано виключно для ознайомлення. Початкові і добові дози завжди потрібно визначати на основі індивідуальної реакції пацієнта та тяжкості захворювання.
Паліативне лікування пухлинних захворювань : початкова доза і тривалість лікування залежить від причини та тяжкості захворювання, 3–20 мг/добу. Дуже високі дози до 96 мг можна також застосовувати для паліативного лікування. Для оптимального дозування і зменшення кількості таблеток можна застосовувати комбінацію низьких доз (4 і 8 мг) і більш високих доз (20 мг або 40 мг).
Профілактика і лікування блювання, викликаного застосуванням цитостатиків, еметогенною хіміотерапією, в поєднанні із протиблювотними засобами : перорально 10–20 мг дексаметазону до початку хіміотерапії, а потім, за необхідності, 4–8 мг 2–3 рази на добу протягом 1–3 днів (при помірній еметогенній терапії) та до 6 днів (при інтенсивній еметогенній терапії).
Порушення функції нирок
У пацієнтів, які знаходяться на активному гемодіалізі, може підвищитись кліренс препарату через діалізат і, таким чином, може бути потрібне коригування дози стероїдів.
Порушення функції печінки
Пацієнтам з тяжким перебігом хвороби печінки може бути потрібне коригування дози. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю біологічні ефекти дексаметазону можуть посилюватись за рахунок більш повільного метаболізму (продовжений час напіввиведення з плазми крові) і гіпоальбумінемії (підвищені рівні вільного препарату в плазмі крові), які також можуть викликати більше побічних ефектів.
Пацієнти літнього віку
Лікування пацієнтів літнього віку, особливо у разі довгострокового лікування, слід підібрати з урахуванням більш серйозних наслідків поширених побічних ефектів кортикостероїдів в літньому віці (остеопороз, цукровий діабет, гіпертонія, знижений імунітет, зміни психіки). У таких пацієнтів концентрації дексаметазону в плазмі крові можуть бути вищими, екскреція повільнішою, ніж у молодих пацієнтів, тому дозу потрібно зменшити відповідним чином.
Довготривале лікування
Для довготривалого лікування ряду захворювань після початкової терапії лікування глюкокортикоїдами слід змінити з дексаметазону на преднізон/преднізолон, щоб зменшити пригнічення функції кори надниркової залози.
Припинення лікування
Гостра недостатність кори надниркової залози може виникнути після різкого припинення тривалого лікування великими дозами глюкокортикоїдів. Таким чином, в подібних випадках дози глюкокортикоїдів слід знижувати поступово для припинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Спосіб застосування
Дексаметазон слід приймати під час або одразу після прийому їжі, щоб звести до мінімуму подразнення шлунково-кишкового тракту. Слід уникати вживання напоїв, що містять алкоголь або кофеїн.
Дексаметазон КРКА випускається у формі таблеток по 4 мг, 8 мг, 20 мг і 40 мг. Таблетки можна розділити на рівні частини та забезпечити додаткові дози 2 мг та 10 мг для полегшення ковтання таблетки для пацієнта. Коли неможливе проведення терапії через день, загальну добову дозу глюкокортикоїдів зазвичай можна застосовувати у вигляді одноразової ранкової дози; однак деякі пацієнти потребують розділення добових доз глюкокортикоїдів.
Діти.
Діапазон початкових доз дексаметазону становить 0,08-0,3 мг/кг на добу або 2,5 мг-10 мг/м 2 площі поверхні тіла на добу у 3-4 прийоми. Виведення дексаметазону приблизно однакове у дітей і дорослих у разі коригування дози відповідно до площі поверхні тіла. Дозування підбирають з урахуванням можливого впливу на ріст і розвиток та наявності ознак пригнічення функції надниркової залози. Недоношені новонароджені: наявні дані свідчать про тривалі неврологічні побічні ефекти після раннього лікування (до 96 годин) недоношених дітей із хронічним захворюванням легень при початкових дозах 0,25 мг/кг 2 рази на день.
Передозування.
Симптоми
Про гостру токсичність та/або смертельні випадки після передозування глюкокортикоїдами повідомлялось рідко.
Передозування або тривале застосування може посилювати побічні ефекти глюкокортикоїдів.
Лікування
Антидоту не існує. Лікування симптоматичне і підтримуюче. Передбачається зменшення дозування дексаметазону або повільне припинення прийому, якщо це можливо. Ймовірно, лікування не показане для реакцій, що виникли через хронічне отруєння, за винятком коли стан пацієнта може зробити його надзвичайно сприйнятливим до негативних ефектів кортикостероїдів. У такому випадку слід промити
шлунок і в разі потреби розпочати симптоматичне лікування. Анафілактичні реакції та реакції гіперчутливості можна лікувати за допомогою епінефрину (адреналіну), штучного дихання з позитивним тиском та еуфіліном. Пацієнт повинен перебувати у теплі та спокої. Період напіввиведення дексаметазону з плазми становить близько 190 хвилин.
Побічні реакції.
Резюме профілю безпеки
Частота очікуваних побічних реакцій корелює з відносною активністю речовини, дозою, часом прийому і тривалістю лікування. Ризик побічних ефектів низький під час короткострокової терапії за умови дотримання рекомендацій щодо дозування і проведення ретельного нагляду за пацієнтами.
Звичайні побічні ефекти короткострокового лікування дексаметазоном (дні/тижні) включають збільшення маси тіла, розлади психіки, порушення толерантності до глюкози і тимчасову недостатність надниркової залози. Тривале лікування дексаметазоном (місяці/роки), як правило, спричиняє центральне ожиріння, вразливість шкіри, атрофію м'язів, остеопороз, уповільнення росту і довгострокову недостатність надниркової залози (див. також розділ «Особливості застосування»).
Класи систем органів | Побічні реакції (частота невідома) |
Інфекції та інвазії | Підвищена сприйнятливість до інфекцій* або їх загострення (латентних), в тому числі сепсису, туберкульозу, очних інфекцій, вітряної віспи, кору, грибкових і вірусних інфекцій, з маскуванням клінічних симптомів, опортуністичні інфекції |
З боку крові та лімфатичної системи | Лейкоцитоз, лімфопенія, еозинопенія, поліцитемія, порушення коагуляції |
З боку імунної системи | Алергічні реакції, включаючи анафілаксію, зниження імунітету (див. також «Інфекції та інвазії»). |
З боку ендокринної системи | Пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі та індукція синдрому Кушинга (типові симптоми: місяцеподібне обличчя, рум'янець на щоках (повнокров'я), ожиріння), вторинна недостатність надниркової залози та гіпофіза (особливо при стресі, такому як травма або хірургічне втручання), пригнічення росту у немовлят, дітей та підлітків, нерегулярність менструацій та аменорея, гірсутизм |
З боку обміну речовин та харчування | Збільшення маси тіла, негативний баланс білка і кальцію, підвищений апетит, затримка натрію і води, втрата калію* (обережно: аритмія), гіпокаліємічний алкалоз, прояви латентного цукрового діабету, порушення толерантності до вуглеводів з потребою підвищення дози антидіабетичних препаратів*, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія |
З боку психіки* | Психологічна залежність, депресія, безсоння, загострення шизофренії, психічні захворювання від ейфорії до вираженого психозу |
З боку нервової системи | Підвищений внутрішньочерепний тиск з папілоедемою у дітей (ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія), як правило, після припинення лікування; прояви прихованої епілепсії, збільшення кількості судом при існуючій епілепсії, запаморочення, головний біль |
З боку органів зору | Підвищений внутрішньоочний тиск, глаукома, папілоедема, катаракта*, в основному із заднім субкапсулярним помутнінням, атрофія рогівки і склери, збільшення кількості офтальмологічних вірусних, грибкових і бактеріальних інфекцій, погіршення симптомів, пов'язаних з виразками рогівки* |
З боку серця | Розрив серцевого м'яза після нещодавно перенесеного інфаркту міокарда, застійна серцева недостатність у схильних до цього пацієнтів, серцева декомпенсація* |
З боку судин | Артеріальна гіпертонія, васкуліт, підвищення атеросклерозу і ризик розвитку тромбозів/тромбоемболій (збільшення згортання крові може привести до тромбоемболічних ускладнень) |
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння | Гикавка |
З боку шлунково-кишкового тракту | Диспепсія, здуття живота*, виразки шлунка з перфорацією і кровотечею, гострий панкреатит, виразковий езофагіт, кандидоз стравоходу, метеоризм, нудота, блювання |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | Гіпертрихоз, атрофія шкіри, телеангіектазії, стриї, еритема, стероїдні вугрі, петехії, екхімози, алергічний дерматит, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, стоншення волосся, порушення пігментації, підвищена ламкість капілярів, періоральний дерматит, гіпергідроз, схильність до утворення синців |
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини | Передчасне закриття епіфізів, остеопороз, переломи хребта і довгих трубчастих кісток, асептичний некроз стегнової та плечової кісток, розтягнення сухожиль*, проксимальна міопатія, м'язова слабкість, втрата м'язової маси |
З боку репродуктивної системи та молочних залоз | Імпотенція |
Загальні реакції | Зниження відповіді на вакцинацію та шкірні тести. Затримка загоєння ран, дискомфорт, нездужання, синдром відміни кортикостероїдів: занадто швидке зниження дози кортикостероїдів після тривалого лікування може призвести до гострої недостатності надниркової залози, гіпотонії та смерті. Абстинентний синдром може проявлятися лихоманкою, міалгією, артралгією, ринітом, кон'юнктивітом, виникненням хворобливих вузликів на шкірі, які сверблять, і втратою маси тіла. |
*Див. також розділ «Особливості застосування».
Опис окремих побічних реакцій
Недостатність надниркової залози
Недостатність надниркової залози, викликана лікуванням глюкокортикоїдами, може залежно від дози і тривалості лікування зберігатися протягом багатьох місяців, а в деяких випадках – понад рік після припинення лікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Зміни психіки
Зміни психіки проявляються в різних формах, найбільш поширеними з яких є ейфорія. Також можливі депресія, психотичні реакції і схильність до суїциду. Ці захворювання можуть бути серйозними. Зазвичай вони проявляються протягом декількох днів або тижнів після початку прийому препарату. Вони більш ймовірно виникають при прийомі високих доз. Більшість з цих проблем зникає при зниженні дози або припиненні прийому препарату (див. розділ «Особливості застосування»).
Інфекції
Лікування дексаметазоном може приховувати симптоми існуючої інфекції або інфекції, що розвивається. Це ускладнює встановлення діагнозу та може призвести до підвищеного ризику інфікування (див. розділ «Особливості застосування»).
Перфорація кишечнику
Кортикостероїди можуть бути пов'язані з підвищеним ризиком перфорації товстої кишки при тяжкому виразковому коліті із загрозою перфорації, дивертикулітом та ентероанастомозом (відразу після операції).
Ознаки подразнення черевної порожнини після перфорації шлунково-кишкового тракту можуть бути відсутніми у пацієнтів, які отримують високі дози глюкокортикоїдів (див. розділ «Особливості застосування»).
Порушення з боку серцево-судинної системи
Можуть виникати брадикардія, погіршення тяжкої серцевої недостатності та високий артеріальний тиск, який важко регулюється. Слід з обережністю застосовувати кортикостероїди пацієнтам, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, оскільки були зафіксовані випадки розриву міокарда (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти
Кортикостероїди викликають дозозалежну затримку росту у немовлят, дітей та підлітків, оскільки кортикостероїди можуть призвести до раннього закриття епіфізів, що може бути необоротним (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнти літнього віку
Побічні ефекти системних кортикостероїдів можуть мати серйозні наслідки, особливо у пацієнтів літнього віку. В основному вони включають остеопороз, артеріальну гіпертензію, гіпокаліємію, цукровий діабет, схильність до інфекції та атрофії шкіри (див. розділ «Особливості застосування»).
Звіт про очікувані побічні реакції
Звітність про передбачувані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Інформацію про будь-які передбачувані побічні реакції слід подавати відповідно до вимог законодавства.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Для лікарського засобу не потрібні спеціальні температурні умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла та вологи.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
20 мг: по 10 таблеток у блістері; по 1, 2 або 3 блістери у картонній коробці.
40 мг: по 5 таблеток у блістері; по 2, 4 або 6 блістерів у картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
КРКА, д.д., Ново место/KRKA, dd, Novo mesto.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності .
Шмар'єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.
ДЕКСАМЕТАЗОН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа