ГРАНДАЗОЛ р-р д/инф. 2,5 мг + 5 мг бутылка 200 мл

Для медицинского использования препарата

Grandazol ^®

(Грандуз)

Место хранения:

Активные вещества: 1 мл раствора содержит орнидазол 5 мг, левофлоксацин 2,5 мг;

Вспомогательные вещества : резотриум этетат, хлорид натрия, вода для инъекций.

Лекарственная форма. Инфузионный раствор.

Основные физические и химические свойства: прозрачная бесцветная или легкая желтая жидкость.

Фармакотерапевтическая группа. Антимикробные для системного применения. Левофлоксацин, комбинации с другими антибактериальными агентами. ATH ATH J01R A05.

Фармакологические свойства.

Левофлоксацин

Фармакодинамика. Левофлоксацин представляет собой синтетический антибактериальный агент из группы фторохинолонов и S-энантиомера рацемической смеси лекарственного средстваторкацина.

Механизм действия

В качестве антибактериального препарата из группы фторхинолонов левофлоксацина действует на комплексе ДНК-ДНК-гираз и топоизомеразу IV.

Фармакокинетика / фармакодинамика соотношения

Степень бактериальной активности левофлоксацина зависит от соотношения максимальной концентрации в сыворотке (S _MAX ) или области под фармакокинетической кривой (AUC) и минимальной ингибирующей (подавляющей) концентрацией (MIC (MK)).

Механизм сопротивления

Основной механизм сопротивления является следствием мутации в Генах Гр. In vitro есть перекрестное сопротивление левофлоксацином и другими фторхинолонами.

Из-за механизма действия, обычно отсутствует перекресткость между левофлоксацином и другими классами антибактериальных агентов.

Антибактериальный спектр

Распространенность сопротивления для выбранных видов может варьироваться географически и со временем, и желательно получить локальную информацию о сопротивлении, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости вы должны обратиться за советом специалиста, когда локальная распространенность сопротивления состоит в том, что полезность препарата, по меньшей мере, в некоторых типах инфекций, сомнительна.

Другие данные

Больничные инфекции, вызванные P. Aeruginosa , могут потребовать комбинированной терапии.

Фармакокинетика.

Поглощение

Не существует существенного различия в фармакокинетике левофлоксацина после внутривенного и перорального введения.

После внутривенного введения препарат накапливается в слизистой оболочке бронхиальной и бронхиальной секреции ткани легких (концентрация в легких превышает такие в плазме крови), мочу. В спинномозговой жидкости левофлоксацин падает плохо.

Распределение

Приблизительно 30-40% левофлоксацина связывается с белком сыворотки крови. Совокупность воздействия левофлоксацина в многократном применении 500 мг 1 раз в день практически нет. После использования доз от 500 мг два раза в день происходит небольшой, но предсказуемый совокупный эффект. Устойчивое состояние достигается в течение 3 дней.

Проникновение в ткани и жидкость организма

Проникновение в слизистую оболочку бронховых, бронхиальный секрет тканей легких (BSTL)

Максимальная концентрация левофлоксацина в слизистой оболочке бронхиальной и бронхиальной выделения легких после нанесения 500 мг устно составила 8,3 мкг / г и 10,8 мкг / мл соответственно. Эти показатели были достигнуты в течение одного часа после принятия препарата.

Проникновение в ткань легких

Максимальная концентрация левофлоксацина в тканях легких после нанесения 500 мг перорально составила около 11,3 мкг / г и была достигнута через 4 - 6 часов после препарата. Концентрация в легких превышает такие в плазме крови.

Проникновение в содержимое пузыря

Максимальная концентрация левофлоксацина 4 - 6,7 мкг / мл в содержании пузыря была достигнута через 2 - 4 часа после использования препарата после 3 дней применения препарата в дозах 500 мг 1 или два раза в день соответственно.

Проникновение в мосбросскуносный (спинальный) жидкость

Левофлоксацин плохо проникает в спинномозговую жидкость.

Проникновение в ткань простаты

После нанесения 500 мг левофлоксацина 1 раз в день в течение 3 дней средняя концентрация в ткани простаты достигла 8,7 мкг / г, 8,2 мкг / г и 2 мкг / г соответственно 2 часа, 6 часов и 24 часа; Средняя простатная / плазменная коэффициент концентрации составлял 1,84.

Концентрация в моче

Средняя концентрация в моче через 8 - 12 часов после одной дозы 150 мг, 300 мг и 500 мг левофлоксацина составляла 44 мг / л, 91 мг / л и 200 мг / л соответственно.

Биотрансформация

Левофлоксацин метаболизируется до очень незначительной степени, метаболиты - дисметилнофлоксацин и левофлоксацин N-оксид. Эти метаболиты составляют менее 5% от количества препарата, выделенного мочой. Левофлоксацин стереохимически стабилен и не подвержен инверсии хорейской структуры.

Разведение

После орального и внутривенного введения левофлоксацин происходит из плазмы крови относительно медленно (период полураспада 6 - 8 часов). Выход обычно является почечной (более 85% введенной дозы).

Не существует существенного различия в фармакокинетике левофлоксацина после внутривенного и перорального введения, указывая на то, что эти входные пути (оральные и внутривенные) являются взаимозаменяемыми.

Линейность

Левофлоксацин имеет линейную фармакокинетику в диапазоне 50 - 600 мг.

Пациенты с почечной недостаточностью

Фармакокинетика левофлоксацина влияет на почечную недостаточность. При одновременном уменьшении функции почек, почечная вывод и зазорный зазор уменьшаются, а полурохозяйство увеличивается.

Пациенты летнего возраста

Не существует существенных различий в фармакокинетике левофлоксацина у молодых пациентов и пожилых пациентов, за исключением различий, связанных с зазором креатинина.

Гендерные различия

Отдельный анализ пациентов с женщинами и мужчинами продемонстрировал незначительные различия в фармакокинетике левофлоксацина в зависимости от пола. Нет доказательств того, что эти гендерные различия являются клинически значимыми.

Орнидазол

Фармакодинамика. Механизм арнидазола связан с нарушением структуры ДНК в микроорганизмах чувствительно к нему. Орнидазол активен на трихомонасе вагиналис, Entamoeba Histolytica , Giardia Lamblia (Giardia Intestinalis) , а также некоторых анаэробных бактерий, таких как бактерии , Fusobacterium SPP. ; Анаэробные грамположительные бактерии Closttridium SPP. , чувствительные штаммы SPP EUBACTIUM . ; Анаэробный грамположительный Cocci Peptococcus SPP. , Peptostreptococcus SPP .

Легко проникает в микробную клетку и путем связывания с ДНК, нарушает процесс репликации.

Фармакокинетика . Орнидазол хорошо проникает через кровь мозга и плацентарные барьеры, входящие в позвоночную жидкость, желчь; выделяться с грудным молоком. С внутривенным введением в дозе 15 мг / кг и с последующим введением в дозе 7,5 мг до
1 кг массы тела каждые 6 часов концентрация равновесия составляет 18 - 26 мкг / мл. В теле приблизительно 30-60% препарата метаболизируется гидроксилированием, окислением и глюдуляцией.

Разведение. Орнидазол выводится в основном с мочой (60 - 80%) почти 20% - в неизменной форме, 6 - 15% - с фекалиями.

Клинические характеристики.

Индикация. Лечение смешанных инфекций мочеполовой трактации, вызванные патогенами (микроорганизмами и простейшими), чувствительными к компонентам препарата.

Профилактика гнойно-воспалительных осложнений после гинекологических операций.

Лечение острых инфекций дыхательных путей.

Противопоказание.

Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.

Левофлоксацин.

Теофиллин, Фенбуффен или аналогичные нестероидные противовоспалительные препараты

Не было обнаружено никакого фармакокинетического взаимодействия левофлоксацина с теофиллом. Однако значительное снижение судорожного порога возможно при одновременном использовании хинолонов с теофиллин, нестероидными противовоспалительными препаратами и другими агентами, которые уменьшают судорожный порог. Концентрация левофлоксацина в присутствии Fenbufen была примерно на 13% выше, чем при получении только левофлоксацина.

Пробенецид и циминидин

Пробенецид и циминидац статистически значительно влияют удаление левофлоксацина. Почечный клиренс левофлоксацина снижается в присутствии источника 24%, а пробанецид - на 34%. Это связано с тем, что оба лекарства способны блокировать секрецию канала левофлоксацина. Однако при дозах, протестированных во время исследования, вряд ли вероятность того, что статистически значимые кинетические различия имеют клиническое значение. Необходимо лечить одновременное использование левофлоксацина с лекарственными средствами, которые влияют на трубчатую секрецию, такие как пробанецид и Cimethyline, особенно пациенты с почечной недостаточностью.

Циклоспорин

Срок годности циклоспорина увеличивается на 33% при одновременном использовании с левофлоксацином.

Витамин К. Антагонисты

При одновременном использовании с антагонистами витамина К (например, Warfarin) сообщили для увеличения испытаний коагуляции (коэффициент нормализации PF / международное) и / или кровотечение, которое можно выразить. Учитывая это, у пациентов, получающих параллельные антагонисты витамина К, индикаторы коагуляции должны контролироваться.

Лекарственные средства продлевают интервал QT

Левофлоксацин, как и другие фторхинолоны, следует использовать с осторожностью пациентам, получающим лекарства, известные своей способностью расширить интервал QT (например, антиаритмические средства класса Ia и III, трициклические антидепрессанты и макролиды).

Другая информация

Клинические исследования фармакологии продемонстрировали, что фармакокинетика левофлоксацина не пострадала от какого-либо клинически значимого эффекта при приеме левофлоксацина вместе с карбонатом кальция, дигоксином, глибенкамидом, ранитидин.

Орнидазол.

При одновременном применении с косвенными антикоагулянтами орнидазол потенцирует влияние антикоагулянтов серии Кумарина (Warfarin и т. Д.), Которые требуют соответствующей корректировки их дозы. Удлиняет действие бромистого профессионального образования.

Концентрация препарата уменьшается путем одновременного использования индукторов микромальных ферментов (фенобарбитал, рифампицин) и увеличивается с одновременным применением с ингибиторами микромальных систем печени, в частности с блокаторами.
H2 рецепторы (Cimetidine).

При нанесении с другими производными из 5-нитроимидазола было сообщено отдельными случаями периферического неврита, умственной депрессии, суда, аналогично эпилепсии.

В отличие от других производных нитромидазола, орнидазол не подавляют альдегидегидрогеназу и поэтому совместимы со спиртом.

Особенности приложения.

С осторожностью и только при наличии прямых признаков применяйте пациентов с выраженными расстройствами функции печени, пожилых пациентов.

На протяжении всего курса лечения необходимо контролировать функцию почек и печени.

При применении препарата вы должны воздерживаться от использования алкоголя.

В период применения пациенты должны получать достаточное количество жидкости для предотвращения кристаллов.

Довольство и разрывы сухожилий

Редко, могут быть случаи пациентов, чаще всего - ахиллес сухожилия, которые могут привести к разрыву сухожилия. Риск бедствий и разрыва сухожилия увеличивается у пожилых пациентов и у пациентов, принимающих кортикостероиды. Следовательно, для таких пациентов требуется тщательное наблюдение, если они предписаны Grandazol. Пациенты должны проконсультироваться с врачом, если они наблюдают за симптомами появления пенсинита. В случае подозрения в лечении потенциала тенденциямазол следует немедленно остановить и начать правильное лечение (например, для обеспечения иммобилизации сухожилия).

Заболевания, вызванные диффузной

Диарея, особенно в тяжелых случаях, настойчивом ТА / или геморрагическом, во время или после лечения, Гландазол может быть симптомами заболевания, вызванного равниной Closttridium , наиболее тяжелой формой которого является псевдомембранозным колитом. Если есть подозрения в псевдомембранозном колите, необходимо немедленно прекратить инфузию препарата гладазола, а пациенты должны использоваться без задержки поддерживающих агентов и, при необходимости, специфической терапии (например, пероральное введение ванкомицина). Средства, которые подавляют кишечную моторику противопоказаны в этой клинической ситуации.

Пациенты с отсутствием дегидрогеназы глюкозы-6-фосфата

Пациенты с скрытыми или существующими дефектами активности дегидрогеназы глюкозы-6-фосфатной дегидрогеназы могут быть склонны к гемолитическим реакциям при лечении антибактериальных агентов группы хинолонов, поэтому левофлоксацин следует использовать с осторожностью.

Пациенты с почечной недостаточностью

Поскольку левофлоксацин получен преимущественно почками, требуется коррекция дозы для пациентов с ослабленной функцией почек (почечная недостаточность).

Реакция повышенной чувствительности (гиперчувствительность)

Левофлоксацин может иногда вызывать серьезные потенциально смертельные реакции повышенной чувствительности (например, ангионевротического отека до анафилактического шока) после начальной дозы. В этом случае пациенты должны немедленно прекратить лечение и обратиться к врачу.

Пациенты склонны к суду

Препарат противопоказан пациентам с эпилепсией в анамнезе. Как и в случае с другими хинолонами, препарат следует использовать с необычайной осторожностью пациентам у пациентов, таких как пациенты с поражениями центральной нервной системы, при одновременной фешбуфенской терапии и нестероидными противовоспалительными препаратами или препаратами, которые увеличивают судорожный готовность (уменьшить порог судороги) такие как теофиллин. В случае лечения препарат следует прекратить.

Гипогликемия

Сообщения о случаях гипогликемии, особенно у пациентов с сахарным диабетом, которые получили сопутствующую терапию гипогликемическими агентами перорально (например, глибенкамида) или инсулином. Тщательное наблюдение рекомендуется для уровня глюкозы в крови у пациентов с сахарным диабетом.

Пациенты, получающие антагонисты витамина К

Поскольку увеличение испытаний коагуляции (коэффициент нормирования PF / международное) и / или кровотечение у пациентов, принимающих Grandazol ^® в сочетании с антагонистом витамина К (например, Warfarin), тесты коагуляции должны контролироваться, если эти препараты используются одновременно.

Психотические реакции

Сообщили о психотических реакциях у пациентов, которые взяли хинолоны, включая левофлоксацин. В очень редких случаях они продвинулись к суицидальным мыслям и саморазрушающему поведению, иногда после получения одной дозы левофлоксацина. В случае, если у пациентов есть эти реакции, прием левофлоксацина следует остановить и прибегать к соответствующим мерам. Рекомендуется использовать левофлоксацин пациентам с психотическими расстройствами или пациентами с психическими заболеваниями в истории.

Расширение интервала QT

Необходимо осторожно к использованию фторхинолонов, в том числе левофлоксацина, пациентов с рисками расширения факторов, таких как:

- врожденный синдром наблюдения за интервалом QT;

- сопутствующее использование лекарств, известных благодаря его способности расширить интервал QT (например, антиаритмические средства класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды);

- выгруженный электролит дисбаланс (например, гипокалиемия, гипономиамия);

- летний возраст пациента;

- Болезнь сердца (например, сердечная недостаточность, инфаркт миокарда, брадикардия).

Периферическая невропатия

Сообщалось о сенсорной или сенсорной периферической невропатии, которая может быстро развиваться у пациентов, принимающих фторхинолоны, включая левофлоксацин. Прием левофлоксацина следует остановить, если пациент наблюдается симптомы невропатии, чтобы предотвратить возникновение необратимого состояния.

Усиление нарушений от центральной или периферической нервной системы может наблюдаться при лечении орнидазола. В случае периферической невропатии нарушения координации движений (атаксия), головокружение или затмение сознания должны быть остановлены.

Гепатобилиарные нарушения

При прийомі левофлоксацину спостерігалися про випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що загрожувала життю, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом. Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи болі в ділянці живота.

Опіати

У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибно- позитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати на опіати за допомогою специфічних методів.

Профілактика фотосенсибілізації

Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при прийомі левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується без особливої потреби піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного ультрафіолетового випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій).

При наявності в анамнезі пацієнта порушень з боку крові рекомендується контроль за лейкоцитами, особливо при проведенні повторних курсів лікування.

Може спостерігатися загострення кандидамікозу, яке вимагатиме відповідного лікування.

У разі проведення гемодіалізу необхідно враховувати зменшення періоду напіввиведення та призначати додаткові дози препарату до або після гемодіалізу.

Концентрацію солей літію, креатиніну та концентрацію електролітів необхідно контролювати під час застосування терапії літієм.

Ефект інших лікарських засобів може бути посилено або послаблено під час лікування орнідазолом.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування протипоказано.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнтам, які керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід враховувати можливий небажаний вплив на нервову систему (запаморочення, закляклість, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, розлади процесів руху, також під час ходьби).

Спосіб застосування та дози.

Препарат застосовують внутрішньовенно краплинно.

Добова доза Грандазолу ^® становить 100 мл (500 мг орнідазолу та 250 мг левофлоксацину). Тривалість лікування залежить від перебігу захворювання. Після того, як стан стабілізувався, слід перейти на пероральний прийом левофлоксацину та орнідазолу. Лікування слід продовжувати протягом 48 ‒ 72 годин після зникнення клінічних симптомів захворювання або отримання лабораторного підтвердження зникнення збудника.

Максимальна добова доза Грандазолу ^® – 200 мл (1000 мг орнідазолу та 500 мг левофлоксацину) за 1 ‒ 2 введення на добу у випадку тяжкої інфекції.

Дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв (дозу розраховують за левофлоксацином):

¹ Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.

Дозування для пацієнтів з порушеною функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці.

Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози. Грандазол ^® , розчин для внутрішньовенного введення, вводять внутрішньовенно повільно, шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення 100 мл розчину Грандазолу ^® (500 мг орнідазолу та 250 мг левофлоксацину) повинна становити не менше 60 хвилин.

Відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливий перехід від внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим же дозуванням.

Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби. Як і при застосуванні інших антибактеріальних засобів, рекомендується продовжувати лікування препаратом Грандазол ^® принаймні протягом 48 ‒ 72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.

Діти. Застосування протипоказано.

Передозування.

Левофлоксацин. Найважливіші передбачувані симптоми передозування стосуються центральної нервової системи (запаморочення, порушення свідомості та судомні напади). Згідно з результатами досліджень при застосуванні доз, вищих за терапевтичні, спостерігалося подовження QT-інтервалу. У випадках передозування необхідно проводити ретельне спостереження за пацієнтом, у т.ч. ЕКГ. Лікування симптоматичне.

Орнідазол. При передозуванні можливі втрата свідомості, головний біль, запаморочення, тремтіння, судоми, депресія, периферичний неврит, нудота, блювання, анорексія, можливе посилення симптомів інших побічних реакцій.

Лікування: симптоматичне, специфічний антидот невідомий. Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. У разі виникнення судом слід застосовувати діазепам.

Побічні реакції.

Побічні реакції описано за класами систем органів MedRA.

Частоту визначено, таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, ≤1/100), рідко (≥1/10000, ≤1/1000), дуже рідко (≤1/10000), невідомо (не може бути оцінено за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи

Нечасто: лейкопенія, еозинофілія.

Рідко: тромбоцитопенія, нейтропенія.

Дуже рідко: агранулоцитоз.

Невідомо: панцитопенія, гемолітична анемія.

З боку імунної системи

Дуже рідко: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок з такими ознаками, як кропив'янка, спазм бронхів і тяжка ядуха.

Анафілактичні та анафілактоїдні реакції можуть іноді виникати після прийому першої дози.

З боку психіки

Нечасто: безсоння, нервовість.

Рідко: психотичні розлади, депресія, сплутаність свідомості, тривожність, ажитація, занепокоєння.

Дуже рідко: психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення чи дій, галюцинації.

З боку нервової системи

Нечасто: запаморочення, головний біль, сонливість.

Рідко: судоми, тремор, парестезія, ригідність, порушення координації.

Дуже рідко: сенсорна чи сенсомоторна периферична нейропатія, дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку), включаючи агевзію (втрата смаку), паросмія (порушення нюху), включаючи аносмію (відсутність нюху), тимчасова втрата свідомості.

Невідомо: атаксія, сплутаність свідомості, збудження.

З боку серцево-судинної системи

Рідко: тахікардія, зниження артеріального тиску.

Дуже рідко: колапс.

Невідомо: подовження інтервалу QT.

З боку травного тракту/обміну речовин.

Часто: діарея, нудота.

Рідко: нудота, блювання, металевий присмак у роті.

Дуже рідко: здуття живота, запори, діарея геморагічна, що у рідкісних випадках може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт, сухість у роті, обкладений язик, блювання, біль у животі, розлади травлення, гіпоглікемія, особливо у пацієнтів, хворих на діабет, анорексія.

Невідомо: порушення смаку.

Гепатобіліарні розлади.

Часто: підвищені показники печінкових ензимів (аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, гамма- глютамілтранспептидаза).

Нечасто: підвищення білірубіну сироватки крові.

Дуже рідко: гепатит.

Невідомо: можливі випадки жовтяниці та тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності при прийомі левофлоксацину, що входить до складу препарату, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасто: висипання, свербіж, кропив'янка, почервоніння шкіри.

Рідко: уртикарія.

Дуже рідко: ангіоневротичний набряк шкіри та слизових оболонок (наприклад, шкіри обличчя і слизової оболонки глотки), підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, порфірія.

Невідомо: токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса ‒ Джонсона, ексудативна мультиформна еритема, гіпергідроз.

Іноді можуть виникати шкірно-слизові реакції, навіть після прийому першої дози.

З боку скелетно-м'язової системи.

Рідко: ураження сухожилля, в т/ч запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля), біль у суглобах або м'язах.

Дуже рідко: розрив сухожилля (наприклад ахіллового). Ця побічна дія може виявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахіллові сухожилля обох ніг. Можлива м'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію, ураження мускулатури (рабдоміоліз).

З боку нирок та сечовивідної системи

Нечасто: підвищені показники креатиніну в сироватці крові.

Дуже рідко: гостра ниркова недостатність (внаслідок інтерстиціального нефриту).

Загальні розлади та стан місція введення

Нечасто: астенія.

Дуже рідко: пірексія.

Невідомо: біль та почервоніння в місці інфузії, відчуття печіння y місці введення, запалення вен (флебіт), біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках), озноб, загальна слабкість, втомлюваність, задишка.

Інфекції та інвазії

Нечасто: мікози (та проліферація інших резистентних мікроорганізмів).

З боку органів зору

Дуже рідко: зорові порушення.

Порушення з боку органів слуху та вестибулярні порушення

Нечасто: вертиго.

Дуже рідко: порушення слуху.

Невідомо: дзвін у вухах.

З боку дихальної системи

Рідко: бронхоспазми, диспное.

Дуже рідко: алергічний пневмоніт.

Інші побічні дії: екстрапірамідні симптоми та інші порушення координації рухів, гіперсенситивний васкуліт, напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії, потемніння сечі.

Застосування будь-яких антибактеріальних засобів може призвести до порушень, пов'язаних з їх впливом на нормальну мікрофлору людського організму. З цієї причини може розвинутись вторинна інфекція, яка потребуватиме додаткового лікування.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей та захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ^о С. Не заморожувати.

Несумісність. При введенні препарату не слід змішувати його з іншими ін'єкційними розчинами.

Упаковка . По 100 мл, 200 мл у пляшці № 1 у пачці або по 100 мл, 200 мл у контейнері № 1 у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «Юрія-Фарм».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності . Україна, 18030, м. Черкаси, вул. Вербовецького, 108.

Тел./факс: (044) 281-01-01.