Личный кабинет
ИНЛИТА табл. п/о 1 мг №56
rx
Код товара: 188966
Производитель: Pfizer H.C.P. Corporation (США)
101 900,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 16.06.2026
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
ИНЛИТА
INLYTA
Состав:
действующее вещество: аксилитин;
1 таблетка, покрытая плёночной оболочкой, содержит 1 мг или 5 мг аксинтиниба;
другие составляющие: целлюлоза микрокристаллическая; лактоза, моногидрат; натрия кроскармелоза; магния стеарат; Opadry® II красный 32K15441 (HPMC 2910/гипромелоза 15сР; титана диоксид (Е 171); лактоза, моногидрат; триацетин; железа оксид красный (Е 172)).
Лекарственная форма.
Таблетки, покрытые пленочной оболочкой.
Основные физические и химические свойства:
таблетки Инлита 1 мг: красная овальная таблетка, покрытая пленочной оболочкой, с гравировкой « Pfizer » с одной стороны и « 1 » и « XNB » с другой;
таблетки Инлита 5 мг: красная треугольная таблетка, покрытая пленочной оболочкой, с гравировкой Pfizer с одной стороны и 5 и XNB с другой.
Фармакотерапевтическая группа.
Антинеопластические средства. Ингибиторы протеинкиназы. Код ATX L01X E17.
Фармакологические свойства
Фармакодинамика
Механизм действия
Было установлено, что аксинитин в терапевтических концентрациях в плазме крови ингибирует рецепторы тирозинкиназы, в том числе рецепторы сосудистого эндотелиального фактора роста СЕФР-1, СЕФР-2 и СЕФР-3. Эти рецепторы задействованы в патологическом ангиогенезе, процессах роста опухоли и прогрессировании злокачественных новообразований. Аксытиниб ингибировал обусловленные влиянием СЕФР пролиферацию и выживание эндотелиальных клеток in vitro и на моделях мышей. На моделях ксенотрансплантатов опухолей мышей было показано, что аксилитин подавляет рост опухолей и фосфорилирование СЕФР-2.
Для оценки влияния разовой пероральной дозы Инлита (5 мг) на продолжительность интервала QTc в случае применения с 400 мг кетоконазола и в качестве монотерапии было проведено рандомизированное слепое перекрестное исследование с двумя периодами, в котором принимали участие 35 здоровых добровольцев. В течение первых 3 часов после приема препарата не наблюдалось заметных изменений средней продолжительности интервала QTc (т.е. более 20 мс) по сравнению с группой плацебо. В то же время, нельзя исключить вероятность незначительного удлинения средней продолжительности интервала QTc (т.е. менее чем на 10 мс).
Фармакокинетика
В ходе популяционного анализа фармакокинетики объединены данные 17 исследований, в которых участвовали здоровые добровольцы и онкологические больные. Характеристики зависимости концентрации акситиниба от времени адекватно описываются двухкамерной моделью распределения с первоочередным поглощением и латентным периодом.
Всасывание и распределение.
Средний Tmax после перорального приема разовой дозы 5 мг колебался от 2,5 до 4,1 часа. В зависимости от длительности периода полувыведения из плазмы достижение равновесного состояния ожидается через 2–3 дня приема препарата. Прием аксинитина в режиме 5 мг дважды в день приводил к примерно в 1,4 раза более интенсивному накоплению препарата по сравнению с приемом разовой дозы. Фармакокинетика аксинитина в равновесном состоянии почти линейна в пределах диапазона доз от 1 до 20 мг. Средняя абсолютная биодоступность акситиниба после перорального приема разовой дозы 5 мг составляет 58%.
Прием препарата Инлита с умеренно обогащенной жирами пищей приводил к снижению AUC примерно на 10% по сравнению с таковой при приеме препарата натощак утром. В результате приема с обогащенной жирами высококалорийной пищей AUC препарата возрастала на 19% по сравнению с таковой при приеме препарата натощак утром. Препарат Инлита можно принимать как с пищей, так и независимо от еды (см. «Способ применения и дозы»).
Аксытиниб почти полностью (более чем на 99%) связывается с белками плазмы крови человека, преимущественно взаимодействуя с альбумином и умеренно связываясь с α1 -кислым гликопротеином. У пациентов с распространенной почечноклеточной карциномой (n = 20), принимавших препарат в
дозе 5 мг дважды в день после еды, геометрические средние значения C max и AUC 0-24 равнялись
27,8 нг/мл (79%) и 265 нг/ч/мл (77%) соответственно. Клиренс и объем распределения равнялись 38 л/ч (80 %) и 160 л (105 %) соответственно (в скобках указаны значения КВ в %).
дозе 5 мг дважды в день после еды, геометрические средние значения C max и AUC 0-24 равнялись
27,8 нг/мл (79%) и 265 нг/ч/мл (77%) соответственно. Клиренс и объем распределения равнялись 38 л/ч (80 %) и 160 л (105 %) соответственно (в скобках указаны значения КВ в %).
Метаболизм и выведение .
Период полувыведения Инлита из плазмы крови колеблется от 2,5 до 6,1 часа. Метаболизм аксинитина происходит преимущественно в печени за счет CYP3A4/5. В меньшей степени участие в метаболизме аксинтиниба принимают CYP1A2, CYP2C19 и UGT1A1. После перорального приема 5 мг радиоактивно меченого аксинтиниба примерно 41% радиоактивности выводится из организма с калом и примерно 23% с мочой. Основным компонентом, обнаруженным в кале, был неизмененный аксинитин в количестве, соответствующем 12% принятой дозы. В моче неизмененный аксилитин отсутствует. Большая часть радиоактивности в моче обусловлена наличием карбоксильного и сульфоксидного метаболитов действующего вещества. Основным радиоактивным компонентом плазмы является N-глюкуроновый метаболит, обеспечивающий 50% циркулирующей радиоактивности плазмы. Неизмененный аксилитин и сульфоксидный метаболит обеспечивают примерно по 20% циркулирующей в плазме радиоактивности.
Родство сульфоксидного и N-глюкуронового метаболитов in vitro с рецепторами СЕФР-2 примерно в ≥400 раз ниже родства аксинтиниба.
Воздействие других препаратов на препарат Инлита.
Метаболизм аксинитина происходит в первую очередь в печени под действием фермента CYP3A4/5. Кроме того, растворимость аксинитина в воде зависит от рН: с повышением рН растворимость снижается. Влияние мощного ингибитора CYP3A4/5, мощного индуктора CYP3A4/5 и антацида на фармакокинетику аксинитина отражено в таблице 1 (см. также разделы «Способ применения и дозы» и «Взаимодействие с лекарственными средствами и другие виды взаимодействий») .
Таблица 1
Влияние на фармакокинетику аксинитина лекарственных препаратов, которые применяют одновременно с ним, и нарушение функций печени
Характеристика популяции | ФК | Диапазон изменений и 90% ДИ | Рекомендации |
Мощный ингибитор CYP3A4/5: кетоконазол 400 мг 1 р/сут в течение 7 дней | C max AUC | Снизить дозу Инлиты* | |
Мощный индуктор CYP3A4/5: рифампин 600 мг 1 р/сут в течение 9 дней | C max AUC | Избегать назначения | |
Антацид: рабепрозол 20 мг 1 р/сут в течение 5 дней | C max AUC | Коррекция дозы не требуется | |
Нарушение функций печени | |||
Легкое/норма | C max AUC | Коррекция дозы не требуется | |
Умеренное/норма | C max AUC | Снизить дозу Инлиты* | |
Тяжелое/норма | Опыт отсутствует | ||
AUC – площадь под кривой зависимости концентрации препарата от времени.
Cmax – максимальная концентрация.
*См. См. раздел «Способ применения и дозы».
ФК – фармакокинетика.
ДИ – доверительный интервал.
Фармакокинетика у особых групп пациентов
Дети.
Не проводилось исследований препарата Инлита с участием пациентов в возрасте до 18 лет.
Нарушение функций печени.
Влияние на нарушение функции печени на фармакокинетику аксинитина отражено в таблице 1 (см. также разделы «Способ применения и дозы», «Особенности применения»).
Нарушение функции почек.
Был проведен популяционный анализ фармакокинетики с участием
590 здоровых добровольцев и пациентов на основе показателей функционирования почек. Среди проанализированных пациентов пятеро имели нарушение функции почек тяжелой степени (клиренс креатинина в диапазоне от 15 до <29 мл/мин), у 64 пациентов были нарушения средней степени тяжести (от 30 до <59 мл/мин) и у 139 пациентов были нарушения функции почек легкой степени мл/мин). Нарушения функции почек от легкой до тяжелой степени не оказывают существенного влияния на фармакокинетику аксинитина. Данные о применении препарата при терминальных поражениях почек доступны только одному пациенту.
590 здоровых добровольцев и пациентов на основе показателей функционирования почек. Среди проанализированных пациентов пятеро имели нарушение функции почек тяжелой степени (клиренс креатинина в диапазоне от 15 до <29 мл/мин), у 64 пациентов были нарушения средней степени тяжести (от 30 до <59 мл/мин) и у 139 пациентов были нарушения функции почек легкой степени мл/мин). Нарушения функции почек от легкой до тяжелой степени не оказывают существенного влияния на фармакокинетику аксинитина. Данные о применении препарата при терминальных поражениях почек доступны только одному пациенту.
Иные факторы индивидуального характера.
Результаты популяционного анализа фармакокинетики свидетельствуют об отсутствии клинически важного влияния возраста, пола, расы, массы и площади поверхности тела, генотипа UGT1A1 или генотипа CYP2C19 на клиренс аксинитина.
Клинические характеристики
Показания.
Лечение распространенной почечно-клеточной карциномы в случае, если предыдущий курс системного лечения оказался неэффективным.
Противопоказания.
Повышенная чувствительность к аксинтинибу или любому другому компоненту препарата.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействия
Данные исследований in vitro свидетельствуют о том, что метаболизм аксинтиниба осуществляется в первую очередь за счет CYP3A4/5. В меньшей степени в метаболизме активного вещества принимают участие CYP1A2, CYP2C19 и уридиндифосфат-глюкуронозилтрансфераза (UGT) 1A1.
Ингибиторы CYP3A4/5
Одновременное применение кетоконазола (мощный ингибитор CYP3A4/5) повышало уровни экспозиции окситиниба в плазме крови здоровых добровольцев. Следует избегать одновременного применения Инлита с мощными ингибиторами CYP3A4/5. Употребление грейпфрута или грейпфрутового сока также может повышать концентрацию аксинитина в плазме. Сочетание этих продуктов с аксинитином также следует избегать. Рекомендуется подбирать сопутствующее лекарственное средство с отсутствующим или минимальным потенциальным угнетением активности CYP3A4/5. Если необходимо назначать препарат Инлита одновременно с мощным ингибитором CYP3A4/5, дозу аксинитина необходимо снизить (см. раздел «Способ применения и дозы» и «Фармакокинетика»).
Ингибиторы CYP1A2 и CYP2C19
CYP1A2 и CYP2C19 принимают незначительное участие (< 10%) в метаболизме акситиниба. Влияние сильных ингибиторов этих изоферментов на фармакокинетику аксинитина не исследовалось. Из-за риска повышения уровня аксинтиниба в плазме крови следует соблюдать осторожность при одновременном применении сильных ингибиторов вышеуказанных изоферментов.
Индукторы CYP3A4/5
Одновременное применение рифампина (мощный индуктор CYP3A4/5) снижало уровни экспозиции аксинтиниба в плазме крови здоровых добровольцев. Следует избегать одновременного назначения препарата Инлита и мощных индукторов CYP3A4/5 (таких как рифампин, дексаметазон, фенитоин, карбамазепин, рифабутин, рифапентин, фенобарбитал, зверобой). Для одновременного применения с препаратом Инлита рекомендуется подбирать препарат с отсутствующим или минимальным потенциалом индуцирования активности CYP3A4/5. Умеренные индукторы CYP3A4/5 (такие как босентан, эфавиренц, этравирин, модафинил и нафциллин) также могут снижать уровни экспозиции аксинтиниба в плазме. Применение этих препаратов тоже по возможности следует избегать.
In vitro исследования ингибирования и индукции CYP и UGT
In vitro исследования показали, что аксинтиниб не ингибирует CYP2A6, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4/5 и UGT1A1 в терапевтических концентрациях в плазме крови.
Исследования in vitro показали, что аксинтин может потенциально ингибировать CYP1A2. Поэтому одновременное применение аксинитина с субстратами CYP1A2 может привести к повышенному уровню субстратов CYP1A2 (таких как теофиллин) в плазме крови.
In vitro исследования также показали, что аксилитин может потенциально ингибировать CYP2C8. Однако одновременное применение аксинитина с паклитакселом, известным субстратом CYP2C8, не приводило к повышению концентрации паклитаксела в плазме крови у пациентов с распространенным раком, что свидетельствует об отсутствии клинически значимого ингибирования CYP2C8.
In vitro исследования на гепатоцитах человека также продемонстрировали, что аксинтин не индуцирует CYP1A1, CYP1A2 и CYP3A4/5. Поэтому ожидается, что одновременное применение аксинитина не будет снижать уровни субстратов CYP1A1, CYP1A2 и CYP3A4/5 в плазме крови in vivo .
In vitro исследования с P-гликопротеином
In vitro исследования показали, что аксилитин ингибирует P-гликопротеин. Однако ожидается, что акситинин не будет оказывать ингибирующее влияние на P-гликопротеин в терапевтических концентрациях в плазме крови. Поэтому предполагается, что одновременное применение аксинтиниба не повышает концентрацию дигоксина или других субстратов P-гликопротеина в плазме крови in vivo .
Особенности применения.
Артериальная гипертензия и гипертонический криз
До начала лечения препаратом Инлита артериальное давление пациента должно быть хорошо контролируемым. Необходимо наблюдать за пациентами для своевременного выявления развития АГ и в случае необходимости проводить лечение стандартными гипотензивными препаратами. Если, несмотря на применение гипотензивных препаратов, у пациента развивается стойкая артериальная гипертензия, следует снизить дозу препарата Инлита. Если у пациента возникла стойкая артериальная гипертензия в тяжелой форме, несмотря на лечение гипотензивными препаратами, и снижение дозы Инлита не дают эффекта, следует прекратить применение препарата. Возможность окончательной отмены препарата Инлита следует также рассмотреть при возникновении у пациента признаков гипертонического криза. В случае временного прекращения лечения Инлитом необходимо контролировать состояние пациентов, одновременно принимающих гипотензивные препараты, с целью своевременного выявления гипотонии (см. Способ применения и дозы).
Артериальная тромбоэмболия
В ходе клинических исследований с применением препарата Инлита были зарегистрированы случаи артериальной тромбоэмболии (включая транзиторные ишемические атаки, нарушение мозгового кровообращения, инфаркт миокарда и окклюзию артерии сетчатки), в т. ч. с летальным исходом.
Препарат Инлита следует с осторожностью применять для лечения пациентов, которые имели в анамнезе подобные явления или входят в группу риска возникновения этих явлений. Применение препарата Инлита для лечения пациентов, у которых на протяжении предыдущих 12 мес наблюдалась артериальная тромбоэмболия, не исследовали.
Венозная тромбоэмболия
В ходе клинических исследований сообщалось о случаях венозной тромбоэмболии (в том числе эмболии легочной артерии, тромбоза глубоких вен, окклюзии и тромбоза вен сетчатки), в т. ч. с летальным исходом.
Препарат Инлита следует с осторожностью применять для лечения пациентов, которые имели в анамнезе подобные явления или входят в группу риска возникновения этих явлений. Применение препарата Инлита для лечения пациентов, у которых на протяжении предыдущих 6 месяцев наблюдалась венозная тромбоэмболия, не исследовали.
Повышение гемоглобина или гематокрита
Во время лечения аксинитином возможно повышение гемоглобина или гематокрита, что отражает увеличение массы эритроцитов. Увеличение массы эритроцитов может увеличить риск эмболических и тромботических явлений.
Гемоглобин или гематокрит следует контролировать до начала и периодически на протяжении всего лечения аксинитином. Если гемоглобин или гематокрит превышают нормальный уровень, пациентам следует назначить лечение в соответствии со стандартной медицинской практикой для снижения уровня гемоглобина или гематокрита до приемлемого уровня.
Кровотечение
Сообщалось о возникновении кровотечений, таких как кровоизлияния в мозг, гематурия, кровохарканье, кровотечения из нижних отделов пищеварительного тракта и мелена, кровотечение с летальным исходом.
Применение препарата Инлита пациентам с признаками наличия нелеченных метастазов в головном мозге или недавнего активного кровотечения из пищеварительного тракта не исследовали. Таким пациентам не следует назначать этот препарат. При наличии любого кровотечения, нуждающегося в медицинском вмешательстве, следует временно прекратить лечение препаратом Инлита.
Сердечная недостаточность
В рамках контролируемого клинического исследования применения препарата Инлита для лечения пациентов с почечноклеточным раком сердечная недостаточность наблюдалась у 6/359 пациентов (2%), получавших препарат Инлита, и у 3/355 пациентов (1%), получавших сорафениб. Сердечная недостаточность степени 3/4 наблюдалась у 2/359 пациентов (1%), получавших препарат Инлита, и у 1/355 пациентов (<1%), получавших сорафениб. Сердечная недостаточность с летальным исходом наблюдалась у 2/359 пациентов (1%), получавших препарат Инлита, и у 1/355 пациентов (<1%), получавших сорафениб. На протяжении всего лечения препаратом Инлита следует проводить мониторинг по появлению симптомов сердечной недостаточности. Лечение сердечной недостаточности может потребовать окончательного прекращения применения Инлита.
Перфорации пищеварительного тракта и образование фистулы
Во время клинических исследований были зарегистрированы перфорации пищеварительного тракта, в одном случае перфорация привела к летальному исходу. Также были получены сообщения о возникновении фистул.
В течение курса лечения препаратом Инлита следует периодически контролировать состояние пациентов с целью выявления признаков перфорации пищеварительного тракта или образования фистулы.
Дисфункция щитовидной железы
Перед началом и периодически в течение курса лечения препаратом Инлита необходимо контролировать показатели функции щитовидной железы. Лечение гипо- и гипертиреоза, которое может возникнуть во время лечения, следует проводить в соответствии со стандартами медицинской помощи таким образом, чтобы поддерживать у пациента нормальное функционирование щитовидной железы.
Усложненное заживление ран
Формальных исследований влияния препарата Инлита на заживление ран не проводилось.
Лечение препаратом Инлита следует прекратить не менее 24 часов до начала плановой операции. Принимать решение о восстановлении курса лечения препаратом Инлита следует на основе клинической оценки адекватности заживления раны.
Синдром задней обратной лейкоэнцефалопатии (СЗЗЛ)
СЗЗЛ является неврологическим расстройством, которое может проявляться в виде головных болей, судорожных приступов, сонливости, спутанности сознания, слепоты, расстройств зрения и других неврологических расстройств. Также может наблюдаться артериальная гипертензия любой степени (от легкой до тяжелой). Для подтверждения диагноза СЗЗЛ необходимо проведение МРТ. Пациентам, у которых возникает СЗЗЛ, необходимо отменить лечение препаратом Инлита. Безопасность восстановления лечения препаратом Инлита для пациентов, ранее переносивших СЗЗЛ, неизвестна.
Протеинурия
До начала и периодически в течение курса лечения Инлитом необходимо контролировать состояние пациентов для выявления протеинурии. Пациентам, у которых возникает протеинурия средней или тяжелой степени, следует снижать дозу препарата или временно приостанавливать курс лечения препаратом Инлита.
Повышение активности ферментов печени
До начала и периодически в течение курса лечения препаратом Инлита необходимо контролировать уровни АЛТ, АСТ и билирубина.
Порушення функцій печінки
У ході спеціалізованого дослідження пацієнтів з порушенням функції печінки рівні системної експозиції після прийому разових доз препарату Інліта у хворих з наявним порушенням функції печінки легкого ступеня (клас А за класифікацією Чайлда – П'ю) не відрізнялись від показників у пацієнтів з нормальною функцією печінки, а у пацієнтів з наявним порушенням функції печінки помірного ступеня (клас В за класифікацією Чайлда – П'ю) рівень системної експозиції акситинібу був вищий порівняно з таким у пацієнтів, у яких функція печінки була в нормі. Якщо препарат Інліта призначено пацієнтам з помірним порушенням функцій печінки (клас В за класифікацією Чайлда-П'ю), рекомендовано знижувати початкову дозу препарату. Застосування препарату Інліта пацієнтам з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлда-П'ю) не досліджували (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).
Вік (≥ 65 років) та раса
У контрольованому клінічному дослідженні застосування препарату Інліта для лікування нирковоклітинної карциноми 34% пацієнтів у групі лікування препаратом Інліта були віком від 65 років. Більшість пацієнтів були представниками європеоїдної раси (77 %) або мали азійське походження (21 %). Хоча ймовірність підвищеної чутливості до препарату у пацієнтів більш старшого віку та азіатів цілком виключити не можна, загалом відмінностей у показниках безпеки та ефективності препарату Інліта між пацієнтами віком ≥65 років та молодшими пацієнтами, а також між європеоїдами та представниками інших рас відмічено не було.
Зміна дози залежно від віку пацієнта та раси не потрібна (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).
Лактоза
Цей лікарський засіб містить лактозу. Його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннями толерантності до галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом порушення всмоктування глюкози-галактози.
Применение в период беременности или кормления грудью
Адекватних досліджень з належним рівнем контролю, що вивчали б застосування препарату Інліта для лікування вагітних жінок, не проводили. Через особливості механізму дії препарат Інліта може спричиняти шкідливий вплив на плід у разі призначення цього препарату вагітним жінкам. У ході досліджень токсичного впливу на розвиток тварин акситиніб виявляв тератогенний, ембріотоксичний та фетотоксичний вплив при рівнях експозиції у тварин, менших за рівні експозиції у людини при застосуванні рекомендованих початкових доз.
Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати уникати запліднення протягом лікування препаратом Інліта. Якщо цей препарат застосовують під час вагітності або у разі настання вагітності протягом лікування цим препаратом, пацієнтку слід проінформувати про потенційний ризик для плода.
На сьогодні невідомо, чи проникає акситиніб у грудне молоко людини. У зв'язку з тим, що багато препаратів виводяться з грудним молоком людини, а також через ризик виникнення серйозних небажаних реакцій у немовлят під впливом препарату Інліта в період годування, слід прийняти рішення щодо припинення годування груддю або припинення лікування препаратом залежно від користі препарату для матері.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами
Необхідно попереджати пацієнтів про можливість розвитку запаморочення, сонливості, розладів зору під час застосування препарату Інліта і рекомендувати їм при виникненні зазначених симптомів не керувати автотранспортом та не працювати з іншими механізмами (див. розділи «Побічні реакції» та «Особливості застосування»).
Способ применения и дозы.
Рекомендована початкова пероральна доза препарату Інліта становить 5 мг двічі на добу. Інтервали між прийомами доз препарату Інліта повинні бути приблизно 12 годин; препарат можна застосовувати незалежно від прийому їжі (див. розділ «Фармакодинаміка»). Таблетки ковтають цілими, запиваючи склянкою води.
У разі виникнення блювання після прийому дози або у разі пропуску дози не слід приймати додаткову дозу препарату. Необхідно у належний час прийняти наступну планову дозу препарату.
Рекомендації щодо змін дозування.
Підвищення або зниження дози проводять залежно від індивідуальних показників безпеки та переносимості препарату.
Можна підвищувати дозу Інліти пацієнтам, які під час лікування нормально переносили препарат протягом щонайменше двох тижнів поспіль, без виникнення побічних реакцій другого та вищих ступенів тяжкості (згідно з Загальними критеріями оцінки токсичності для небажаних реакцій), мають нормальний артеріальний тиск та не застосовують антигіпертензивні препарати. Якщо підвищення дози рекомендовано при режимі дозування 5 мг двічі на добу, дозу препарату Інліта можна підвищувати до 7 мг двічі на добу.
У подальшому можливе підвищення до 10 мг двічі на добу з використанням тих самих критеріїв, що й для попереднього підвищення.
У подальшому можливе підвищення до 10 мг двічі на добу з використанням тих самих критеріїв, що й для попереднього підвищення.
Протягом курсу застосування Інліти лікування певних небажаних реакцій на препарат може потребувати тимчасового чи остаточного припинення застосування та/або зниження дози препарату. У разі якщо виникає потреба знизити дозу 5 мг, яку приймають двічі на день, рекомендоване дозування становить 3 мг двічі на день. За потреби подальшого зниження дози рекомендоване дозування становитиме 2 мг двічі на день.
Потужні інгібітори CYP3A4/5.
Слід уникати одночасного застосування препарату з потужними інгібіторами CYP3A4/5 (такими як кетоконазол, ітраконазол, кларитроміцин, атазанавір, індинавір, нефазодон, нелфінавір, ритонавір, саквінавір, телітроміцин та вориконазол). Для одночасного застосування з препаратом Інліта рекомендовано підбирати альтернативний препарат з відсутнім або мінімальним потенціалом пригнічення активності CYP3A4/5. Можливості зміни дозування препарату Інліта для пацієнтів, які одночасно приймають потужні інгібітори CYP3A4/5, не досліджували. Але за потреби одночасного призначення препарату Інліта та потужного інгібітора CYP3A4/5 рекомендовано знижувати дозу препарату Інліта приблизно вдвічі, оскільки вважається, що таке зниження дає можливість повернути значення AUC до діапазону значень, які спостерігаються під час застосування препарату без інгібіторів. У подальшому можливе підвищення або зниження дози препарату Інліта з огляду на індивідуальні показники безпеки та переносимості препарату. Після закінчення одночасного прийому потужного інгібітора (через 3–5 періодів напіввиведення інгібітора) дозу препарату Інліта слід знову підвищити до рівня, який був призначений до початку застосування потужного інгібітора CYP3A4/5 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Порушення функцій печінки.
У разі призначення препарату Інліта пацієнтам з порушенням функції печінки легкого ступеня (клас А за класифікацією Чайлда – П'ю) зниження початкової дози препарату не потрібне. Зважаючи на дані фармакокінетики, пацієнтам з порушенням функцій печінки помірного ступеня (клас В за класифікацією Чайлда – П'ю) станом на початок лікування слід знижувати початкову дозу препарату Інліта приблизно вдвічі. У подальшому можливе підвищення або зниження дози препарату Інліта, з огляду на індивідуальні показники безпеки та переносимості препарату. Застосування препарату Інліта для лікування пацієнтів з порушенням функції печінки тяжкого ступеня (клас С за класифікацією Чайлда-П'ю) не досліджували (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика у особливих груп пацієнтів»).
Нарушение функции почек.
Спеціалізованих досліджень щодо застосування акситинібу пацієнтам з порушеннями функцій нирок не проводили. Результати популяційних аналізів з фармакокінетики показали, що у пацієнтів з існуючими порушенням функції нирок легкого, помірного та тяжкого ступеня (кліренс креатиніну від ≤15 мл/хв до <89 мл/хв) не було значних відхилень показників кліренсу акситинібу (див. розділ «Фармакокінетика») . Пацієнти з існуючим легким, помірним або тяжким порушенням функції нирок не потребують корекції початкової дози. Застосовувати препарат для лікування пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності (кліренс креатиніну <15 мл/хв) слід з обережністю.
Застосування пацієнтам літнього віку
Хворі літнього віку не потребують корекції дози препарату (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).
Дети
Безпека та ефективність застосування препарату Інліта дітям не досліджені.
Передозировка
У разі передозування препаратом Інліта специфічного антидоту немає.
У ході контрольованого клінічного дослідження застосування препарату Інліта для лікування нирковоклітинної карциноми один пацієнт ненавмисно приймав препарат у дозі 20 мг двічі на день протягом 4 днів та відчував при цьому легке запаморочення.
У ході клінічного дослідження, метою якого було визначення дози препарату Інліта, в учасників, які отримували препарат у початкових дозах 10 або 20 мг двічі на день, виникали побічні реакції, що включали артеріальну гіпертензію, судоми, пов'язані з артеріальною гіпертензією, та кровохаркання з летальним наслідком.
Якщо існують підозри щодо передозування препаратом Інліта, прийом препарату слід призупинити та розпочати симптоматичне лікування.
Побочные реакции
Оскільки клінічні дослідження проводять у дуже варіабельних умовах, частота побічних реакцій, зареєстрованих під час клінічних досліджень лікарського препарату, не може бути безпосередньо порівняна з частотою побічних реакцій, отриманих під час клінічних досліджень іншого препарату; також ця частота може не відображати тієї, що спостерігається у клінічній практиці.
Безпеку застосування препарату Інліта оцінювали у ході досліджень режиму монотерапії за участю 715 пацієнтів, з яких у 537 була поширена нирковоклітинна карцинома. Наведені у розділі «Побічні реакції» дані стосуються застосування препарату Інліта 359 пацієнтам з поширеною нирковоклітинною карциномою, які брали участь у рандомізованому клінічному дослідженні, де препарат Інліта порівнювали з сорафенібом.
Такі ризики, як: артеріальна гіпертензія, артеріальна та венозна тромбоемболія, кровотеча, серцева недостатність, перфорація травного тракту та утворення фістул, дисфункція щитовидної залози, ускладнене загоєння ран, синдром задньої зворотної лейкоенцефалопатії (СЗЗЛ), протеїнурія, підвищення активності ферментів печінки, порушення функції печінки та порушення розвитку плода, а також належні заходи, які слід проводити у разі їх виникнення, більш детально описані у розділі «Особливості застосування».
Досвід застосування під час клінічних досліджень.
Середня тривалість лікування становила 6,4 місяця (діапазон від 0,03 до 22 місяців) для пацієнтів, які отримували Інліту, та 5 місяців (діапазон 0,03–20,1 місяця) для пацієнтів, які отримували сорафеніб. Модифікації дози або тимчасове припинення лікування через розвиток небажаної реакції були потрібні 199 пацієнтам з 359 (55 %), які отримували препарат Інліта, та 220 пацієнтам з 355 (62 %), які отримували сорафеніб. Через розвиток небажаних реакцій лікування було остаточно припинене 34 пацієнтам з 359 (9 %), які отримували препарат Інліта, та 46 пацієнтам з 355 (13 %), які отримували сорафеніб.
Найбільш поширеними (частота виникнення ≥20 %) побічними реакціями, які спостерігалися при застосуванні препарату Інліта, були: діарея, артеріальна гіпертензія, стомлюваність, зниження апетиту, нудота, дисфонія, синдром долонно-підошовної еритродизестезії, зниження маси тіла, блювання, астенія та запори.
У таблиці 2 відображено побічні реакції, зареєстровані у ≥10 % пацієнтів, які отримували препарат Інліта або сорафеніб.
Таблица 2
Побічні реакції а | Інліта | Сорафеніб | ||
|---|---|---|---|---|
(N=359) | (N=355) | |||
Всі ступені б | Ступінь 3 або 4 | Всі ступені б | Ступінь 3 або 4 | |
% | % | % | % | |
Диарея | 55 | 11 | 53 | 7 |
Артериальная гипертензия | 40 | 16 | 29 | 11 |
Стомлюваність | 39 | 11 | 32 | 5 |
Зниження апетиту | 34 | 5 | 29 | 4 |
Нудота | 32 | 3 | 22 | 1 |
Дисфонія | 31 | 0 | 14 | 0 |
Синдром долонно-підошовної еритродизестезії | 27 | 5 | 51 | 16 |
Снижение массы тела | 25 | 2 | 21 | 1 |
Рвота | 24 | 3 | 17 | 1 |
Астения | 21 | 5 | 14 | 3 |
Запор | 20 | 1 | 20 | 1 |
Гіпотиреоз | 19 | <1 | 8 | 0 |
Кашель | 15 | 1 | 17 | 1 |
Запалення слизової оболонки | 15 | 1 | 12 | 1 |
Артралгия | 15 | 2 | 11 | 1 |
Стоматит | 15 | 1 | 12 | <1 |
Задишка | 15 | 3 | 12 | 3 |
Боль в животе | 14 | 2 | 11 | 1 |
головная боль | 14 | 1 | 11 | 0 |
Біль у кінцівках | 13 | 1 | 14 | 1 |
Висипання | 13 | <1 | 32 | 4 |
Протеїнурія | 11 | 3 | 7 | 2 |
Дисгевзія | 11 | 0 | 8 | 0 |
Сухість шкіри | 10 | 0 | 11 | 0 |
Диспепсія | 10 | 0 | 2 | 0 |
Зуд | 7 | 0 | 12 | 0 |
Алопеція | 4 | 0 | 32 | 0 |
Еритема | 2 | 0 | 10 | <1 |
а Відображення у відсотках усіх категорій реакцій, що виникали у ході лікування. б Критерії узагальненої термінології для побічних реакцій Національного інституту раку, версії 3.0. | ||||
Наведені нижче побічні реакції (усіх ступенів тяжкості) у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Інліта, виникали з частотою <10 %. Серед цих реакцій були запаморочення (9 %), біль у верхній частині живота (8 %), міалгія (7 %), дегідратація (6 %), носова кровотеча (6 %), анемія (4 %), геморой (4 %), гематурія (3 %), дзвін у вухах (3 %), підвищення рівнів ліпази (3 %), глосодинія (3 %), емболія легеневої артерії (2 %), кровотеча з прямої кишки (2 %), кровохаркання (2 %), тромбоз глибоких вен (1 %), оклюзія/тромбоз вен сітківки (1 %), поліцитемія (1 %) та транзиторна ішемічна атака (1 %).
У таблиці 3 наведено найбільш поширені відхилення показників лабораторних аналізів, що зареєстровані у ≥10 % пацієнтів, які отримували препарат Інліта або сорафеніб.
Таблица 3
Відхилення лабораторного показника | N | Інліта | N | Сорафеніб | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
Всі ступені а | Ступінь 3 або 4 | Всі ступені а | Ступінь 3 або 4 | |||
% | % | % | % | |||
Клінічні показники крові | ||||||
Зниження рівня гемоглобіну | 320 | 35 | <1 | 316 | 52 | 4 |
Зниження (абсолютного) числа лімфоцитів | 317 | 33 | 3 | 309 | 36 | 4 |
Зниження кількості тромбоцитів | 312 | 15 | <1 | 310 | 14 | 0 |
Зниження кількості лейкоцитів | 320 | 11 | 0 | 315 | 16 | <1 |
Біохімічні показники крові | ||||||
Підвищення рівня креатиніну | 336 | 55 | 0 | 318 | 41 | <1 |
Зниження рівня бікарбонату | 314 | 44 | <1 | 291 | 43 | 0 |
Гіпокальціємія | 336 | 39 | 1 | 319 | 59 | 2 |
Підвищення рівня ЛФ | 336 | 30 | 1 | 319 | 34 | 1 |
Гіперглікемія | 336 | 28 | 2 | 319 | 23 | 2 |
Підвищення рівня ліпази | 338 | 27 | 5 | 319 | 46 | 15 |
Підвищення активності амілази | 338 | 25 | 2 | 319 | 33 | 2 |
Підвищення рівня АЛТ | 331 | 22 | <1 | 313 | 22 | 2 |
Підвищення рівня АСТ | 331 | 20 | <1 | 311 | 25 | 1 |
Гіпернатріємія | 338 | 17 | 1 | 319 | 13 | 1 |
Гіпоальбумінемія | 337 | 15 | <1 | 319 | 18 | 1 |
Гіперкаліємія | 333 | 15 | 3 | 314 | 10 | 3 |
Гіпоглікемія | 336 | 11 | <1 | 319 | 8 | <1 |
Гіпонатріємія | 338 | 13 | 4 | 319 | 11 | 2 |
Гипофосфатемия | 336 | 13 | 2 | 318 | 49 | 16 |
а Критерії узагальненої термінології для побічних реакцій Національного інституту раку, версії 3.0:
ЛФ – лужна фосфатаза; АЛТ – аланінамінотрансфераза; АСТ – аспартатамінотрансфераза.
Зміни окремих лабораторних показників (всіх ступенів вираженості) спостерігалися у < 10 % пацієнтів, які отримували препарат Інліта, у тому числі підвищення рівня гемоглобіну вище верхньої межі норми (9 % у групі препарату Інліта порівняно з 1 % у групі сорафенібу) і гіперкальціємія (6 % у групі препарату Інліта порівняно з 2 % у групі сорафенібу).
Срок годности.
3 года.
Условия хранения.
Зберігати при температурі нижче 30 °С у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 14 таблеток у блістері. По 2 або по 4 блістери в картонній коробці.
Категория отпуска.
По рецепту.
Производитель.
Пфайзер Менюфекчуринг Дойчленд ГмбХ/Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.
Местонахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.
Бетрібштетте Фрайбург, Мусвальдаль 1, 79090 Фрайбург, Німеччина/
Betriebsstatte Freiburg Mooswaldallee 1, 79090 Freiburg, Germany.
АКСИТИНИБ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа