В корзине нет товаров
ЙОГЕКСОЛ-ВИСТА раствор для инъекций 350мг йода/мл фл. 50мл

ЙОГЕКСОЛ-ВИСТА раствор для инъекций 350мг йода/мл фл. 50мл

rx
Код товара: 605979
3 800,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

Йогексал

IOHEXOL.

Место хранения:
Активный ингредиент: йогуксол;
1 мл раствора содержит: йогуксол 647 мг, эквивалентный 300 мг йода / мл или йогуксола 755 мг, что эквивалентно 350 мг йода / мл;
Вспомогательные вещества: троатмин, этетат кальция-натрия, соляная кислота, гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: бесцветный или бледно-желтый раствор.
Таблица 1
Значение осмолизма и вязкости препарата
Концентрация
Осмолизм *
(OSM / KG H 2 O)
37 0 C.
Вязкость (MPA ∙ S)
20 0 С.
Вязкость (MPA ∙ S)
37 0 C.
300 мг йода / мл
350 мг йода / мл
0,64.
0,78.
11,6.
23,3.
               
6.1
10,6.
* Способ: исходящая осмометрия.
Фармакотерапевтическая группа. Йодиносодержащий рентгеновский контрастность. Водорастворимые низкосмолярные нефротропные радиоконтрасты. ATX V08A B02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Йогексол - неионный, мономерный, пробованный, водорастворимый рентгеновский контрастный агент.
При изучении здоровых добровольцев после внутривенного инъекции йогуксола не было существенных отклонений большинства показателей гемодинамики, клинических и биохимических параметров и индексов коагуляции. Изменения в некоторых лабораторных показателях были незначительными и не считаются клинически значимыми.
Фармакокинетика.
Приблизительно 100% введенного внутривенного йогуксола удаляют в неизменной форме путем нормально функционирующих почек в течение 24 часов. Срок годности препарата у пациентов с нормальной функцией почек составляет 2 часа. Метаболиты препарата не установлены.
Связывание белка йогуксоль-Vista с белками плазмы, достаточно низкое, чтобы иметь клиническое значение (менее 2%), и поэтому не может быть принято во внимание.
Клинические характеристики.
Индикация.
Yogexol-Vista предназначен только для диагностических исследований.
Рентгеновский контрасный препарат для детской и взрослой артериографии, ангиографии, артериографии, урографии, флебографии и контрастности в компьютерной томографии (CT), шейки матки, миелография, гистеросальпингография, сиалография и исследования желудочно-кишечного тракта.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к активному веществу или другим компонентам препарата.
- произносится тиротоксикоз.
Специальные меры безопасности. Что касается всех средств для парентерального введения, перед использованием препарат йогуксоль-Vista должен быть визуально проверяется без нерастворимых частиц, изменений цвета и целостности упаковки. Поскольку препарат не содержит консервантов, подготовка йогуксол-видов набрасывается в шприце непосредственно перед использованием. Флаконы предназначены только для одноразового применения. Неиспользованные остатки препарата должны быть уничтожены.
Любой неиспользованный наркотик или отходы необходимо утилизировать в соответствии с местными требованиями.
Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.
Использование йодасодержащих контрастных агентов пациентов с метформинским диабетом, может привести к обратимому расстройству функций почек и лактоцидоза (см. Раздел «Особенности применения»).
Пациенты, занимающиеся менее чем за 2 недели до того, как исследование Interleukin-2 имеет предрасположенность к удаленным побочным реакциям (эритема, состояния жидкости или кожных реакций).
Сопровождающее применение некоторых нейролептиков или трициклических антидепрессантов может снизить порог судорожных атак и, таким образом, повысить риск возникновения контрастных агентов.
Одновременное использование контрастных агентов с β-блокаторами может уменьшить порог реакций гиперчувствительности, а также требует использования более высоких доз β-агонистов при лечении реакций гиперчувствительности.
β-блокаторы, вазоактивные вещества, ангиотензинские ингибиторы фермента, антагонисты рецептора ангиотензина могут снизить эффективность сердечно-сосудистой компенсации для изменений артериального давления.
Все йодсодержащие контрастные агенты могут взаимодействовать с диагностическими испытаниями функций щитовидной железы, поэтому способность щитовидной железы для связывания йода может снижаться на период до нескольких недель.
Высокая концентрация контрастных агентов в сыворотке и моче может повлиять на результаты лабораторных параметров билирубина, белков и неорганических соединений (например, железа, меди, кальция, фосфатов), поэтому лабораторные анализы не должны проводиться в тот же день.
Особенности приложения.
Общие характеристики применения неионогических контрастных агентов мономера.
Гиперчувствительность. Наличие в анамнезе аллергии, астмы и нежелательных реакций на йодсодержащие контрастные препараты требует повышенного внимания. Поэтому перед использованием контрастных агентов необходимо собрать подробный медицинский анамнез. Пациенты с аллергическим диатезом и известными реакциями гиперчувствительности используются только в присутствии абсолютных показаний для процедуры.
В случае непереносимости контрабастных агентов, премедикации с кортикостероидами или антагонистами рецепторов H1 и H2-гистамин, но они не предотвращают развитие анафилактического удара и маскировать его начальные симптомы.
У пациентов с бронхиальной астмой существует повышенный риск развития бронхоспазма.
Риск тяжелых неблагоприятных реакций на подготовку йогукс-Vista очень мал. Тем не менее, йодиносодержащие контрастные агенты могут вызвать опасную жизнь, смертельные анафилактические / анафилактоидные реакции или другие проявления гиперчувствительности. Независимо от количества и пути введения препарата, такие симптомы, такие как ангиодиода, конъюнктивит, кашель, зуд, ринит, чихание и мочеиспускание, могут указывать на серьезную анафилактоидную реакцию, которая требует лечения. По этой причине целесообразно предсказать последовательность терапевтических мер в случае серьезных побочных реакций и обладает необходимыми препаратами, оборудованием и квалифицированным медицинским персоналом для обеспечения немедленной помощи. При разработке шокного состояния введение контрастного агента следует немедленно прекратить и, при необходимости, начать определенное внутривенное лечение. Рекомендуется использовать постоянную канюлю или катетер для быстрого внутривенного доступа во время радиоконтрастского исследования.
У пациентов с использованием бета-блокаторов, проявления анафилаксии могут быть нетипичными и по ошибке считаться взвешенными реакциями.
Как правило, реакции гиперчувствительности проявляются как незначительные респираторные или симптомы кожи, такие как несколько сложное дыхание, покраснение кожи (эритема), красна, зуд или отек лица. Сильные реакции, такие как Angioedema, отек плитки, бронхиальный спазм и шок, редки.
Эти реакции обычно происходят в течение одного часа после использования контрастного агента. В редких случаях гиперчувствительность может возникнуть с задержкой (несколько часов или дней), но эти реакции гиперчувствительности редко угрожают жизни и в основном влияют на кожу.
Коагулопатия. Катетер ангиография с использованием контрастных агентов связана с риском вызванного тромбоэмболического осложнения. В отличие от ионных контрастных агентов, неионные контрастные вещества in vitro имеют более слабый ингибирующий эффект коагуляции.
Во время катетеризации следует иметь в виду, что, помимо контрастного агента, другие факторы, такие как продолжительность обследования, количество инъекций, тип катетера и материал шприца, существующие основные заболевания и сопутствующее использование препаратов Отказ
По сравнению с ионными препаратами, неионосионные контрастаторы меньше влияют in vitro на системе свертывания крови. При проведении процедур сосудистого катетера методы ангиографических исследований следует наблюдать очень тщательно и часто мыть катетеры (например, раствор хлорида натрия с добавлением гепарина), чтобы минимизировать риск тромбоза и вмешательств, связанных с помех.
Процедура обследования должна быть максимально короткими.
Необходимо контролировать пациентов с гомоцистинурией (риск тромбоэмболии).
Гидратация. До и после введения контрастного препарата необходимо обеспечить адекватное насыщение организма в результате расследования (гидратация). При необходимости гидратация проводится внутривенно до тех пор, пока контраст контрастного вещества не будет завершен.
Это имеет особое значение для пациентов с разборкой, многократной миеломой, сахарным диабетом, нарушением почек, гиперурикемии, а также для детей, маленьких детей и пожилых пациентов, а также пациентов, общее состояние которого плохой.
У пациентов с повышенным риском необходимо контролировать водно-электролитную обмен и контролировать симптомы для уменьшения содержания кальция в сыворотке.
В результате риска дегидратации, вызванного диуретиками, первоначально необходимо провести водно-электролит регистрацию для предотвращения риска острой почечной недостаточности.
Реакции со стороны сердечно-сосудистой системы. Необходимо внимательно при изучении пациентов с тяжелыми сердечно-сосудистыми заболеваниями и легочной гипертензией благодаря риску развития аритмий или нарушений гемодинамики. Особенно в внутриучаточном, левостороннем применении контрастных агентов (см. Раздел «Побочные реакции»).
Особенно склонны к сердечным осложнениям, являются пациенты с сердечной недостаточностью, тяжелыми ишемическими сердемическими заболеваниями сердца, нестабильной стенокардией, заболеваниями клапанов, портативным инфарктом миокарда, коронарным шунтированием и легочной гипертензией.
Чаще всего реакции с ишемическими изменениями в ЭКГ и аритмии происходят у пожилых пациентов и пациентов с болезнями сердца в анамнезе.
У пациентов с сердечной недостаточностью внутрисосудистые введение контрастных агентов могут вызвать отек легких.
Нарушение центральной нервной системы. Следует использоваться с осторожностью использовать внутрисосудистые пациенты с острым ишемическим инсультом или острым внутричерепным кровотечением, а также пациентами с заболеваниями, вызванными нарушением кровопользования барьера, пациентами с отеком мозга, острая демиелинизация или прогрессивный церебральный атеросклероз.
Неврологические симптомы, вызванные метастазами, дегенеративными или воспалительными процессами, могут быть усилены в применении контрастных агентов. Институциональная инъекция контрастных агентов может вызвать Vasospasm с последующими церебральными ишемическими осложнениями.
Пациенты с симптоматическими цереброваскулярными заболеваниями, инсульт в анамнезе или частых переходных ишемических атаках оказывают повышенный риск индуцированных неврологических осложнений после внутренней артериальной инъекции контрастных препаратов.
Пациенты с острой горебной патологией, опухоли мозга и эпилепсия подвержены развитию судом и требуют особого внимания. Повышенный риск развития суда и неврологических реакций в алкоголиках и наркоманах. Редко произошло случаи временной потери слуха или глухоты после миелографии, которая, вероятно, связана с падением давления спинной жидкости в результате поясничного пункции.
Почечные реакции. В целях предотвращения разработки контрастной отрасли нефропатия, нарушения функций почек или острой почечной недостаточности, связанные с внедрением контрастного агента, особого осторожности при изучении пациентов, у которых уже есть нарушение функций почек и пациентов с диабетом, принадлежащим Группа риска.
Другие факторы наклона до нежелательных почечных реакций: предварительная почечная недостаточность после использования контрастных агентов, заболевания почек в истории, возраста старше 60 лет, обезвоживание, прогрессивный атеросклероз, некомпенсированная сердечная недостаточность, высокие дозы контрастных агентов и множественных инъекций, прямых Администрация контрастных агентов в почечной артерии, экспозиция дальнейших нефротоксинов, тяжелой и хронической гипертонии, гиперурикемии, парапротеинемии (миеломатоз, макроглобулинемия Waldenastra) или диспротеинемия.
Меры по предотвращению побочных реакций:
- обнаружение пациентов, принадлежащих к группе риска;
- обеспечение адекватной гидратации; При необходимости это может быть достигнуто постоянным внутривенным инфузией, которая начинается перед введением контрастного препарата и продолжать удалять почек;
- профилактика дополнительной нагрузки на почку, которая происходит при использовании нефротоксических препаратов, средств устной холецистографии, с сокращением почечных артерий, ангиопластика почечных артерий, хирургические операции, к выводу контрастного агента из организма; уменьшение дозы до минимума;
- Диспетчерская повторная экспертиза с контрастными агентами по восстановлению функции почек в соответствии с показателями, наблюдаемыми до последнего введения препарата.
Контрастные агенты могут быть предназначены для радиологических процедур пациентам, которые находятся в гемодиализ.
Нет необходимости регулировать интервал времени между контрастным агентом и сеансом гемодиализа.
Пациенты с диабетом, которые используются методом метформина. Применение йодасодержащих контрастных агентов пациентов с диабетом, которые принимают метформин, особенно пациенты с нарушением функций почек, могут привести к лактоцидозу.
Для предотвращения заболевания лактоцида у пациентов с диабетом, которые используются методом метформина, перед внутрисосудистым введением контрастного агента, содержащего йод, необходимо измерить уровень сыворотки крови и принимать меры предосторожности в следующих случаях.
Нормальный уровень сыворотки крови (<130 мкмоль / л) / нормальная функция почек . Прием Metformin должен быть остановлен при введении контрастного агента и не восстановить в течение 48 часов или восстановить функции кровью кровью почек / креатинина к нормальным уровням.
Увеличение уровня кровью сыворотки крови (> 130 мкмоль / л) / расстройства функций почек . Следует перестать принимать метформин и отложить контрастную среду 48 часов. Метформно-терапия обновляется только в том случае, если функции почек / креатинина в сыворотке крови остаются неизменными. В неотложных случаях, в которых происходит нарушение функций почек или их состояние неизвестно, врач должен оценить соотношение риска / пользы пациенту с использованием препарата и принимать меры предосторожности: прекратить принимать метформ. Особенно важно обеспечить адекватное увлажнение пациентов до и в течение 24 часов после введения контрастного агента. Функция почек (в частности, сыворотка для креатинина), уровень молочной кислоты в сыворотке и рН крови, а также развитие лактоцидоза у пациентов должен контролироваться.
Хорванские реакции. Существует потенциальный риск переходной печеночной дисфункции. Особое внимание следует уделить пациентам с серьезными нарушениями как почечной, так и печеночной функции, поскольку они имеют значительную задержку в клиренве контрастного агента. Пациенты в гемодиализе могут получить контрастный агент для радиологических процедур.
Miaasthenia. Использование йодасодержащих рентгеновских контрастных агентов может усилить симптомы миастения.
Феохромацитома. В исполнении инвазивных вмешательств пациенты с феохромоцитом необходимы профилактическое использование альфа-блокаторов для предотвращения гипертонических кризисов.
Нарушение функции щитовидной железы. Йодсодержащие контрастные агенты влияют на функцию щитовидной железы из-за содержания свободного йодида и дополнительного йодида, выпущенного под вопросом. Это может вызвать гипертиреоз или даже тиреотоксические кризисы при склонности к этим пациентам.
Пациенты с доступными, но еще не обнаружены гипертиреозным, представляют собой группу риска, поэтому пациенты с скрытым гипертиреозом (например, узловой зоб) и пациентами с функциональной автономией (часто, например, пациентами пожилых людей, особенно в регионах с дефицитом йода) , необходимо оценить функцию щитовидной железы для обследования, если подозревается в вышеуказанных состояниях.
Перед введением йодасодержащего контрастного агента необходимо убедиться, что пациент не планирует сканировать щитовидную железу, проверяя свои функции или лечение радиоактивным йодом, поскольку введение контрастных агентов йода, независимо от пути Администрация, влияет на анализ уровня гормонов и поглощения щитовидной железы или метастазов. Рак щитовидной железы, в то время как экскреция йода от щитовидной железы не нормализуется (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия») Отказ
После инъекции воборот, содержащий йодом контрастный агент также является риском индукции гипотиреоза.
Тревожные состояния. В случае тяжелой тревоги может быть назначен седативный препарат.
Серповидина Анемия. Контрастные агенты могут содействовать заболеваниям у людей, гомозиговных для серповидно-клеточной анемии, с внутривенной и внутриартериальной администрацией.
Другие факторы риска. У пацієнтів з аутоімунними захворюваннями спостерігалися випадки серйозного васкуліту або синдроми, подібні синдрому Стівенса-Джонсона.
Важкі судинні та неврологічні захворювання, особливо у осіб літнього віку, є факторами ризику реакцій на введення контрастних засобів.
Екстравазація. Вихід контрастного засобу із судин (екстравазація) рідко супроводжувався місцевим болем і набряком, що проходили без наслідків. Однак зафіксовано випадки запалення і некрозу тканин. Як загальні заходи рекомендується по можливості підняття та охолодження місця введення ін'єкції. У разі розвитку компартмент-синдрому можливе проведення хірургічної декомпресії.
Нагляд за пацієнтом. Після введення контрастного препарату слід спостерігати за станом пацієнта протягом як мінімум 30 хвилин, оскільки більшість серйозних побічних реакцій виникає протягом цього часу. Пацієнт повинен залишатись у лікарні (але не обов'язково в радіологічному відділенні) протягом однієї години після останнього введення контрастного засобу і, у разі розвитку будь-яких симптомів, повернутися до відділення радіології.
Інтратекальне введення. Після виконання мієлографії пацієнт повинен перебувати у спокої не менше 1 години, лежачи з піднятою на 20º головою та грудною кліткою. Після цього хворого можна переводити на амбулаторний режим, однак пацієнт повинен уникати нахилів. При дотриманні постільного режиму підняте положення голови та грудей повинно зберігатися протягом перших 6 годин. При підозрі на низький поріг розвитку судом необхідно спостерігати за досліджуваним протягом цього періоду. Амбулаторні пацієнти протягом перших 24 годин після дослідження не повинні залишатися на самоті.
Особливості застосування дітям. Слід пам'ятати про можливість розвитку транзиторного гіпотиреоїдизму у недоношених, новонароджених та інших дітей у зв'язку з введенням йодовмісних контрастних речовин. Недоношені діти мають підвищену чутливість до йоду. Необхідно контролювати функцію щитоподібної залози. При застосуванні йодовмісних контрастних речовин вагітним жінкам слід контролювати функцію щитоподібної залози у новонароджених протягом першого тижня життя.
Особливо немовлятам до та після введення контрастного препарату необхідно забезпечити адекватну гідратацію. Лікування нефротоксичності має бути зваженим. Залежно від віку зменшується швидкість клубочкової фільтрації у немовлят, що може призвести до затримки екскреції контрастних речовин.
У дітей віком до одного року та особливо у новонароджених порушення гемодинаміки та електролітного балансу відбувається особливо легко.
Церебральна артеріографія. У пацієнтів з прогресуючим атеросклерозом, тяжкою формою гіпертензії, декомпенсацією серцевої діяльності, літнього віку, інсультом в анамнезі або емболією та головним болем, серцево-судинні реакції, такі як брадикардія та підвищення або зниження артеріального тиску, можуть виникати частіше.
Артеріографія. Під час проведення процедури можлива травма артерії, вени, аорти та сусдніх органів, плевроцентез, ретроперитонеальна кровотеча, травма спинного мозку і симптоми параплегії.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Безпека застосування лікарського засобу в період вагітності не встановлена. Результати експериментальних доклінічних досліджень, що стосувалися репродуктивності, розвитку ембріона або плода, перебігу вагітності, пери- та постнатального розвитку, не вказують на існування прямого або непрямого шкідливого впливу. По можливості слід уникати променевого впливу під час вагітності, необхідно виважено підійти до призначення рентгенівського дослідження, з контрастним засобом чи без нього, через можливий ризик.
Йогексол-Віста під час вагітності можна застосовувати лише у разі нагальної потреби згідно з рекомендаціями лікаря та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Окрім уникнення променевого впливу, при оцінюванні користь/ризик, слід враховувати чутливість щитоподібної залози плода до йоду.
Функцію щитоподібної залози необхідно перевіряти у всіх новонароджених протягом першого тижня життя у разі введення матері під час вагітності йодовмісних контрастних речовин. Повторне оцінювання функції щитовидної залози рекомендується проводити у віці від 2 до 6 тижнів, особливо у новонароджених або недоношених новонароджених з низькою масою тіла.
Годування груддю. Контрастні засоби незначною мірою проникають у грудне молоко та мінімальна кількість абсорбується в кишечнику. Тому вірогідність ризику для плода малоймовірна.
Після введення йодовмісних контрастних засобів жінці, годування груддю можна продовжувати. У дослідженні кількість йогексолу, що виділилася з грудним молоком протягом перших 24 годин після введення становила 0,5 % дози з поправкою на масу тіла. Кількість йогексолу, що потрапляє в організм дитини протягом перших 24 годин після введення, становить лише 0,2 % дитячої дози.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Не рекомендується керувати автотранспортом та працювати зі складною технікою протягом перших 24 годин після інтратекального введення контрастних засобів (див. розділ «Особливості застосування»). При наявності симптомів після проведення мієлографії рішення потрібно приймати індивідуально.
Спосіб застосування та дози.
Доза препарату залежить від методу дослідження, віку, маси тіла, хвилинного об'єму серця, загального стану пацієнта та техніки введення препарату. Зазвичай застосовується така ж концентрація та об'єм йоду, як і для іншого йодовмісного рентгеноконтрастного засобу. Перед та після застосування контрастної речовини, так як і для інших рентгеноконтрастних засобів, необхідно забезпечити відповідну гідратацію організму.
Препарат призначений для внутрішньоартеріального, внутрішньовенного, інтратекального, внутрішньопорожнинного введення, перорального прийому та ректального введення дорослим і дітям.
Таблиця 2
Концентрації та дози препарату, що застосовуються
Показання/Дослідження
Концентрація
Дози
Примітки
Внутрішньовенне введення
Урографія
Дорослі
Діти < 7 кг
Діти > 7 кг
300 мг йоду/мл або
350 мг йоду/мл;
300 мг йоду/мл;
300 мг йоду/мл
40 – 80 мл
40 – 80 мл
3 мл/кг
2 мл/кг
В окремих випадках можуть бути використані дози більше 80 мл
макс. доза 40 мл
Флебографія
(нижні кінцівки)
300 мг йоду/мл
20 – 100 мл на кінцівку
Цифрова субтракційна ангіографія
300 мг йоду/мл або
350 мг йоду/мл
20 – 60 мл/ін'єкцію
20 – 60 мл/ін'єкцію
Контрастне посилення при КТ
Дорослі
Діти
300 мг йоду/мл, або
350 мг йоду/мл
300 мг йоду/мл
100 – 200 мл
100 – 150 мл
1 – 3 мл/кг маси тіла до 40 мл
Загальна кількість йоду в ін'єкції, як правило,
30 – 60 г
В окремих випадках можливе введення до 100 мл
Внутрішньоартеріальне введення
Артеріографія
Дуга аорти
Селективна церебральна ангіографія
Аортографія
Ангіографія стегнових артерій
Інші види
300 мг йоду/мл
300 мг йоду/мл;
350 мг йоду/мл
300 мг йоду/мл або
350 мг йоду/мл;
300 мг йоду/мл
30 – 40 мл/ ін'єкцію
5 – 10 мл/ ін'єкцію
40 – 60 мл/ ін'єкцію
30 – 50 мл/ ін'єкцію
Залежить від методу дослідження
Доза на одну ін'єкцію залежить від місця введення
Кардіоангіографія
Дорослі
Лівий шлуночок та корінь аорти
Селективна коронарографія
Діти
350 мг йоду/мл
350 мг йоду/мл
300 мг йоду/мл або
350 мг йоду/мл
30 – 60 мл/ ін'єкцію
4 – 8 мл/ ін'єкцію
залежно від віку, маси тіла та патології
макс. доза 8 мл/кг маси тіла
Дигітальна субтракційна ангіографія
300 мг йоду/мл
1 – 15 мл/ ін'єкцію
Залежно від місця введення можуть бути використані більші об'єми
(до 30 мл)
Інтратекальне введення
Мієлографія*
Шийна мієлографія
(люмбальне введення)
Шийна мієлографія
(бокове шийне введення)
300 мг йоду/мл
300 мг йоду /мл
7 – 10 мл
6 – 8 мл
Внутрішньопорожнинне введення
Артрографія
300 мг йоду /мл, або
350 мг йоду/мл
5 – 15 мл
5 – 10 мл
Гістеросальпінгографія
300 мг йоду/мл
15 – 25 мл
Сіалографія
300 мг йоду/мл
0,5 – 2 мл
Дослідження шлунково-кишкового тракту
Пероральне застосування
Дорослі
Діти
Стравохід
Недоношені діти
Ректальне застосування
Діти
  
350 мг йоду/мл
300 мг йоду/мл або
350 мг йоду/мл
350 мг йоду/мл
Дози розведено
водою до
100 – 150 мг йоду /мл
індивідуально
2 – 4 мл/кг маси тіла
2 – 4 мл/кг маси тіла
2 – 4 мл/кг маси тіла
5 – 10 мл/кг маси тіла
Максимальна доза – 50 мл
Максимальна доза – 50 мл
Приклад: розвести Йогексол-Віста 300 або 350 водою
1:1 або 1:2
Посилення при КТ
Пероральне застосування
Дорослі
Діти
Ректальне застосування
Діти
Розвести водою до концентрації близько
6 мг йоду/мл
Розвести водою до концентрації близько
6 мг йоду/мл
Розвести водою до концентрації близько
6 мг йоду/мл
800 – 2000 мл розчину протягом певного часу
15 – 20 мл розчину/ кг маси тіла
(індивідуально)
Приклад: розвести Йогексол-Віста 300 або 350 водою 1:50
*Для мінімізації ризику побічних реакцій сумарна доза йоду не повинна перевищувати 3 г.
Діти. Препарат застосовують дітям.
Слід пам'ятати про можливість розвитку транзиторного гіпотиреоїдизму у недоношених, новонароджених та інших дітей у зв'язку з введенням йодовмісних контрастних речовин.
Недоношені діти мають підвищену чутливість до йоду. Повідомлялося про розвиток транзиторного гіпотиреоїдизму у недоношеної дитини, яка знаходилась на грудному вигодовуванні. Мати, яка годувала груддю, неодноразово отримувала препарат Йогексол-Віста (див. розділ «Особливості застосування»).
Немовлятам та маленьким дітям необхідно забезпечити адекватну гідратацію до та після введення контрастного препарату. Застосування нефротоксичних препаратів слід припинити. Пов'язане з віком зниження клубочкової фільтрації у немовлят також може призвести до затримки виведення контрастної речовини.
Передозування.
Доклінічні дані свідчать про велику широту терапевтичного вікна препарату Йогексол-Віста та відсутність верхньої межі стандартно припустимих доз для внутрішньосудинного застосування. Ризик розвитку симптомів передозування мінімальний, якщо тільки пацієнту протягом короткого часу не вводиться більше 2000 мг/кг йоду. Тривале застосування високих доз препарату може вплинути на функції нирок (період напіввиведення – 2 години). Випадкове передозування препарату можливе при складних ангіографічних процедурах у дітей, особливо за умови багаторазового введення високих доз.
У разі передозування необхідно провести корекцію порушень водно-електролітного балансу. Наступні 3 дні слід проводити моніторинг функцій нирок. У разі необхідності застосувати гемодіаліз для видалення надлишків препарату. Специфічного антидоту не існує.
Побічні реакції.
Загальні види побічних реакцій (характерні для всіх йодовмісних рентгеноконтрастних засобів) . Нижче приведені можливі основні побічні ефекти, що пов'язані з проведенням рентгенологічних процедур із застосуванням неіонних контрастних засобів.
Реакції гіперчутливості можуть виникати незалежно від дози препарату, що вводиться, і способу введення. Легкі симптоми можуть бути першими ознаками серйозної анафілактичної реакції/шоку. Введення контрастної речовини слід негайно припинити та у разі необхідності – провести специфічну терапію із внутрішньосудинним введенням ліків.
Транзиторне підвищення S-креатиніну є частим явищем після застосування йодовмісних рентгеноконтрастних засобів, підвищується ризик виникнення контрастіндукованої нефропатії.
Йодизм або йодний паротит – дуже рідкісна реакція на введення йодовмісних рентгеноконтрастних засобів. Вона може виражатися у вигляді набряку та болю у слинних залозах протягом періоду до 10 днів після дослідження.
Визначення частоти побічних реакцій базується на внутрішній клінічній документації та опублікованих результатах масштабних досліджень, що охоплювали більше 90000 пацієнтів.
Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:
дуже часто (≥1:10), часто (≥1:100, <1:10), нечасто (≥ 1:1000, <1:100), рідко (≥ 1:10000, <1:1000), дуже рідко (< 1:10000), невідомо (доступні дані не дають змоги оцінити частоту).
З боку імунної системи.
Рідко: реакції гіперчутливості (включаючи задишку, висип, еритему, кропив'янку, свербіж, шкірні реакції, васкуліт, кон'юктивіт, кашель, риніт, чхання, ангіоневротичний набряк, набряк гортані, ларингоспазм, бронхоспазм або некардіогенний набряк легень). Вони можуть розвиватися як безпосередньо після введення препарату, так і через декілька днів.
Невідомо: анафілактичні/анафілактоїдні реакції, анафілактичний/анафілактоїдний шок.
З боку нервової системи.
Рідко: головний біль.
Дуже рідко: дисгевзія (минущий металевий присмак).
Невідомо: вазовагальна непритомність.
З боку серцево-судинної системи.
Рідко: брадикардія.
Дуже рідко: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія.
З боку травної системи.
Нечасто: нудота.
Рідко: блювання.
Дуже рідко: діарея, біль/дискомфорт в епігастральній ділянці.
Невідомо: збільшення розмірів слинних залоз.
Загальні розлади.
Часто: відчуття жару.
Нечасто: гіпергідроз, відчуття холоду, вазовагальні реакції.
Рідко: пірексія.
Дуже рідко: тремтіння (озноб).
Травми, отруєння і ускладнення процедур.
Невідомо: йодизм.
Побічні реакції, пов'язані із внутрішньосудинним (внутрішньоартеріальним та внутрішньовенним) введенням.
Будь ласка, прочитайте спочатку розділ «Загальні види побічних реакцій». Нижченаведена частота побічних реакцій пов'язана тільки з внутрішньосудинним введенням неіонних мономерних контрастних речовин.
Розвиток побічних реакцій, що можуть спостерігатись під час внутрішньоартеріального введення, залежить від місця ін'єкції та дози препарату. При селективній ангіографії та інших дослідженнях, коли контрастний засіб у високій концентрації проникає до органу, що досліджується, можуть спостерігатися порушення функцій даного органу.
З боку системи крові та лімфатичної системи.
Невідомо: тромбоцитопенія
З боку ендокринної системи.
Невідомо: тиреотоксикоз, транзиторний гіпотиреоїдизм.
З боку психіки.
Невідомо: сплутаність свідомості, збудження, неспокій, тривожність.
З боку нервової системи.
Рідко: запаморочення, парез, параліч, світлобоязнь, сонливість.
Дуже рідко: судоми, порушення свідомості, цереброваскулярний розлад, ступор, розлади чутливості (включаючи гіпестезію), парестезія, тремор.
Невідомо: головний біль, дисгевзія, транзиторна моторна дисфункція (включаючи мовні розлади, афазію, дизартрію), транзиторна контрастна енцефалопатія (включаючи транзиторну геміплегію чи делірій, тимчасову втрату пам'яті, дезорієнтацію, кому, ретроградну амнезію, набряк мозку).
З боку органів зору.
Рідко: розлади зору.
Невідомо: транзиторна коркова сліпота.
З боку органів слуху та рівноваги.
Невідомо: транзиторна втрата слуху.
З боку серцево-судинної системи.
Рідко: аритмія (включаючи брадикардію, тахікардію).
Дуже рідко: інфаркт міокарда, припливи.
Невідомо: артеріальна гіпертензія, тяжкі ускладнення з боку серця (включаючи зупинку серця, кардіореспіраторну зупинку), серцева недостатність, спазм коронарних артерій, ціаноз, біль у грудях, шок, артеріальний спазм, ішемія, тромбофлебіт та тромбоз.
З боку дихальної системи.
Часто: транзиторні зміни частоти дихання, респіраторний дистрес.
Рідко: кашель, зупинка дихання.
Дуже рідко: диспное.
Невідомо: тяжкі респіраторні симптоми та ознаки, набряк легенів, синдром гострого респіраторного дистресу, бронхоспазм, ларингоспазм, апное, аспіраційний напад астми.
З боку травної системи.
Рідко: діарея.
Невідомо: загострення панкреатиту, гострий панкреатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин.
Рідко: висип, свербіж, кропив'янка.
Невідомо: мультиформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, бульозний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна шкірна реакція, що супроводжується еозинофілією та системними проявами, раптове загострення псоріазу.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.
Невідомо: артралгія, м'язова слабкість, опорно-руховий спазм.
З боку нирок та сечовивідних шляхів.
Рідко: порушення функцій нирок, включаючи гостру ниркову недостатність.
Загальні розлади та зміни у місці введення.
Нечасто: біль та дискомфорт.
Рідко: астенічний стан (включаючи нездужання, втому).
Невідомо: реакції в місці введення, включаючи екстравазацію, біль у спині.
Травми, отруєння та процедурні ускладнення.
Невідомо: йодизм.
Інтратекальне введення.
Будь ласка, прочитайте спочатку розділ «Загальні види побічних реакцій». Нижче наведена частота побічних реакцій пов'язана тільки з інтратекальним введенням неіонних мономерних контрастних речовин.
Побічні реакції можуть виникати через декілька годин або днів після інтратекального введення. Їх частота приблизно відповідає частоті ускладнень після люмбальних пункцій без введення контрастного засобу. Для того, щоб мінімізувати зниження тиску, слід запобігати надмірному виведенню спинномозкової рідини.
З боку психіки.
Невідомо: сплутаність свідомості, збудження.
З боку нервової системи.
Дуже часто: головний біль (може бути сильним та тривалим).
Нечасто: асептичний менінгіт (включаючи хімічний менінгіт).
Рідко: судоми, запаморочення.
Невідомо: дисгевзія, вазовагальне синкопе, порушення ритму енцефалограми, менінгізм, транзиторна контрастна енцефалопатія (включаючи транзиторну геміплегію чи делірій, тимчасову втрату пам'яті, кому, ступор, ретроградну амнезію), транзиторна моторна дисфункція (включаючи мовні розлади, афазію, дизартрію), парестезія, гіпестезія, розлади чутливості.
З боку органів зору.
Невідомо: транзиторна коркова сліпота, світлобоязнь.
З боку органів слуху та рівноваги.
Невідомо: транзиторна втрата слуху.
З боку травної системи.
Часто: біль у животі, збільшення слинних залоз, нудота, блювання.
Невідомо: діарея.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.
Рідко: біль у шиї, біль у спині.
Невідомо: спазми.
Загальні розлади та зміни у місці введення.
Рідко: біль у кінцівках.
Невідомо: зміни в місці введення.
Побічні реакції, пов'язані з внутрішньопорожнинним введенням.
Будь ласка, прочитайте спочатку розділ «Загальні види побічних реакцій». Нижче наведена частота побічних реакцій пов'язана тільки з внутрішньопорожнинним введенням неіонних мономерних контрастних речовин.
З боку нервової системи.
Невідомо: головний біль, дисгевзія, вазовагальне синкопе.
З боку травної системи.
Невідомо: нудота, біль у животі, збільшення слинних залоз, блювання, діарея; при гістеросальпінгографії – біль внизу живота.
Загальні розлади та зміни у місці введення.
Невідомо: відчуття жару, пірексія, тремтіння (озноб).
Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХП).
Шлунково-кишкові розлади.
Загальні: панкреатит, підвищення амілази крові.
Пероральне застосування.
З боку травної системи.
Дуже часто: діарея.
Часто: нудота, блювання.
Рідко: біль у животі.
Гістеросальпінгографія (ГСГ).
З боку травної системи.
Дуже часто: біль у нижніх відділах живота.
Артрографія.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини.
Невідомо: артрит.
Загальні розлади та порушення у місці введення.
Дуже часто: біль.
Герніографія.
Загальні розлади та зміни у місці введення.
Невідомо: постпроцедурний біль.
Окремі побічні реакції.
Повідомлялося про розвиток тромбоемболічних ускладнень у зв'язку з проведенням контрастної ангіографії коронарних, мозкових, ниркових та периферичних артерій. Контрастна речовина може сприяти розвитку ускладнень (див. розділ «Особливості застосування»). Повідомлялося про розвиток ускладнень з боку серця, включаючи гострий інфаркт міокарда під час або після проведення контрастної коронарної ангіографії. Пацієнти літнього віку або пацієнти з тяжкою ішемічною хворобою серця, нестабільною стенокардією та дисфункцією лівого шлуночка мали вищий ризик розвитку ускладнень (див. розділ «Особливості застосування»).
У поодиноких випадках контрастний засіб може проникати через гематоенцефалічний бар'єр, у результаті чого виникає накопичення препарату в корі головного мозку, що може спричинити неврологічні реакції, включаючи судоми, транзиторні моторні або сенсорні розлади, транзиторне порушення свідомості, транзиторну втрату пам'яті та енцефалопатію (див. розділ «Особливості застосування»).
Анафілактоїдні реакції та анафілактоїдний шок може призвести до глибокої гіпотензії та пов'язаних з нею симптомів, включаючи гіпоксичну енцефалопатію, ниркову та печінкову недостатність (див. розділ «Особливості застосування»).
В деяких випадках транссудація контрастної речовини спричиняє локальний біль та набряк, які зазвичай проходять без ускладнень. Зафіксовані випадки запалення, некрозу тканин і компартмент-синдрому (див. розділ «Особливості застосування»).
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці та захищеному від вторинного рентгенівського випромінювання місці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Несумісність. Дані щодо сумісності препарату з іншими засобами відсутні, тому слід використовувати окремий шприц для введення препарату Йогексол-Віста та не змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
300 мг йоду/мл – по 50 мл або по 100 мл у скляному флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.
350 мг йоду/мл – по 50 мл, або по 100 мл, або по 200 мл у скляному флаконі; по 1 флакону у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. ІДОЛ ІЛАЧ ДОЛУМ САН ВЕ ТІДЖ АШ, Туреччина/IDOL ILAC DOLUM SAN VE TIC AS, Turkey.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.
Давутпаша Каддесі Джебеалібей Сокак №20, Топкапі Зейтинбурну/СТАМБУЛ, Туреччина
Davutpasa Caddesi Cebealibey Sokak №20 Topkapi Zeytinburnu/ISTANBUL, Turkey
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа