Личный кабинет
ЮНИПАК раствор для инъекций 350мг/мл 500мл
rx
Код товара: 799420
Производитель: Unique (Индия)
30 500,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Унипак
Unipaque.
Место хранения:
Активный ингредиент: йогуксол;
1 мл раствора 240 мг / мл содержит: йогуксол 518 мг, эквивалентный йоду 240 мг / мл;
1 мл раствора 300 мг / мл содержит: йогуксол 647 мг, эквивалентный йоду 300 мг / мл;
1 мл раствора 350 мг / мл содержит: йогуксол 755 мг, эквивалентный йоду 350 мг / мл;
Вспомогательные вещества: Трометр, этетат кальция-натрия, соляная кислота, концентрированная, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: прозрачный, бесцветный или бледно-желтый раствор.
Значение осмолярности и вязкости препарата приведены ниже:
Концентрация | OsMolarity * , OSM / KG H 2 O 37 ° C | Вязкость (MPA * S) 20 ° C | Вязкость (MPA * S) 37 ° C |
240 мг / мл йода 300 мг / мл йода 350 мг / мл йода | 0,54 (0,483-0,591) 0,67 (0,605-0,739) 0,84 (0,760-0,928) | 4,1-4,6. 9,6-9,9. 18,3-18,6. | 3,2-3,9. 6,9-7.3. 12,2-12,6. |
Фармакотерапевтическая группа. Йодиносодержащий рентгеновский контрастность. Водорастворимые низкосмолярные нефротропные радиоконтрасты. ATH V08A B02.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Yogexol - неионный пробовал водорастворимый рентгеновский контраст. После внутривенного введения йогуксола не было существенных отклонений большинства индексов гемодинамики, клиническими биохимическими и коагуляционными показателями. Время для достижения максимального рентгеновского сжатия с обычной миелографией - до 30 минут (1 час больше не визуализируется). С компьютерной томографией визуализация контрастности в груди возможна в течение 1 часа, отдел шейки матки - около 2 часов, базальных танков - 3-4 часа. Контрастность суставных полостей, полостей матки, фаллопических труб, брюшных релизов, поджелудочной железы и желчных протоков, мочевой пузырь достигается сразу после введения.
Фармакокинетика.
Приблизительно 100% введенного внутривенного йогуксона удаляют в неизменной форме из-за нормально функционирующих почек в течение 24 часов. Максимальная концентрация йогуксола в моче установлена через 1 час после инъекции. Срок годности препарата у пациентов с нормальной функцией почек составляет 2 часа. Метаболиты препарата не установлены. Связывание йогуксола с белками плазмы крови не имеет клинической ценности (менее 2%) и поэтому может не учитывать.
Клинические характеристики.
Индикация.
UNPPAC® предназначен только для диагностических целей.
Рентгеновский контрасный препарат для использования для детей и взрослых для кардиоагигиографии, артериографии, урографии, флебографии и контрастности в компьютерной томографии (CT); поясняемая, грудная и шейная миелография, CT-танкография после субарачноидного введения; Артрография, эндоскопическая ретроградная панкреатография (EPPG), эндоскопическая ретроградная холангиопантография (ERHPG), герниография, гистеросальпингография, сиалография и исследование желудочно-кишечного тракта.
Противопоказание.
- повышенная чувствительность к йогуксулу, другие йодные препараты и другие компоненты лекарственного средства;
- произносится тиротоксикоз;
- наличие местных или системных инфекций (для миелографии);
- немедленное повторное вообразование препарата с неудачной миелографией;
- эпилепсии и церебральные инфекции (для субаричноидного введения);
- период беременности или грудного вскармливания;
- одновременное использование препарата (с внутрикольной администрацией) с глюкокортикостероидами.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Использование контрастных агентов пациентов с диабетом, которые принимают бигуриды (метформин), могут привести к обратимому расстройству функции почек и лактоцидоза (см. Раздел «Особенности применения»).
Пациенты, взятые менее чем за 2 недели до изучения интерлейкина-2, имеют тенденцию к удаленным побочным реакциям (эритема, состояния жидкости или реакции кожи).
Все йодсодержащие контрастные агенты могут взаимодействовать с диагностическими испытаниями теста на щитовидной железы, поэтому способность щитовидной железы связывать йода может снижаться на период до нескольких недель.
Высокая концентрация контрастных агентов в сыворотке и моче может повлиять на результаты лабораторных параметров билирубина, белков и неорганических соединений (например, железа, меди, кальция, фосфатов), поэтому лабораторные анализы не должны проводиться в тот же день.
Лечение бета-блокаторами может уменьшить пороговое значение для возникновения реакций гиперчувствительности, а также могут потребоваться более высокие дозы бета-агонистов для лечения реакций гиперчувствительности. Бета-блокаторы, вазоактивные вещества, ангиотензин преобразующие ингибиторы фермента (ACE), антагонисты рецептора ангиотензина могут снизить эффективность сердечно-сосудистых механизмов для компенсации изменений артериального давления.
Производные фенотиазины и других антипсихотических препаратов (нейролептиков), ингибиторы моноаминовых оксидаз, тетрациклические антидепрессанты, стимуляторы центральной нервной системы, аналептики - снижает эпилептический порог и увеличивает риск контраста суда. Использование этих препаратов должно быть остановлено не менее 48 часов до миелографии, они не должны использоваться для предотвращения тошноты или обвинения после или после миелографии и в течение 24 часов после процедуры. При необходимости применение процедуры для пациентов, принимающих такие лекарства, необходимо учитывать профилактический прием антиконвульсов.
Особенности приложения.
Препарат не может быть смешиваться в одном шприце с другими диагностическими и лекарственными средствами.
Препарат набираются в шприце непосредственно перед использованием. После открытия контейнера раствор используется немедленно.
Неиспользуемый остаток препарата не может быть повторно использован.
Перед применением препарата, а также все средства для парентерального введения видно для проверки нерастворимых частиц, изменений цвета и целостность упаковки.
Не используйте, если контейнер содержит твердые видимые частицы.
Не используйте, если нет уникальной наклейки с голограммой .
Желательно нагреть раствор до температуры тела перед инъекцией.
Перед использованием рентгеновского контрастного агента необходимо получить точную информацию о пациенте с учетом важных лабораторных данных (уровни сыворотки крови, электрокардиограмма, аллергия анамнеза). Перед изучением пациента необходимо устранить равновесие водно-электролит и обеспечить достаточный поток жидкости и электролитов.
За 2 часа до процедуры пациент должен прекратить принимать пищу.
Общие характеристики применения неионогических контрастных агентов мономера.
Гиперчувствительность. Наличие в анамнезе в аллергии пациента, астма и нежелательных реакций на контрастные препараты, содержащие йод, требует повышения внимания. Поэтому перед использованием контрастных инструментов необходимо собирать подробный медицинский анамнез. Пациенты с аллергическим диатезом и известными реакциями гиперчувствительности используются только в присутствии абсолютных показаний для процедуры.
В случае непереносимости контрабастных инструментов возможна премедикация с кортикостероидами или антагонистами H 1 - и H 2 -гистаминовыми рецепторами, но они не предотвращают развитие анафилактического удара и маскировать его начальные симптомы. У пациентов с бронхиальной астмой существует повышенный риск развития бронхоспазма.
Риск тяжелых неблагоприятных реакций на препарат очень маленький. Однако контрастные вещества, содержащие йод, могут вызывать анафилактические / анафилактоидные реакции или другие проявления повышенной чувствительности, чтобы угрожать. Независимо от числа и пути администрации, такие симптомы, такие как ангиодиода, конъюнктивит, кашель, зуд, ринит, чихание и вартикария, могут указывать на серьезную анафилактоидную реакцию, которая требует лечения. По этой причине целесообразно предсказать последовательность терапевтических мер в случае серьезных побочных реакций и обладает необходимыми препаратами, оборудованием и квалифицированным медицинским персоналом для обеспечения немедленной помощи. При разработке шокного состояния введение контрастного агента должно быть немедленно прекращено и, при необходимости, начать определенное внутривенное лечение. Рекомендуется использовать постоянную канюлю или катетер для быстрого внутривенного доступа во время радиоконтрастского исследования.
У пациентов использовались β-адреноблокиры, проявления анафилаксии могут быть нетипичными и ошибочно принимаются реакциями веса.
Как правило, реакции гиперчувствительности проявляются как незначительные дыхательные или симптомы кожи, такие как легкие трудности, дышащие, покраснение кожи (эритема), крапивница, зуд или отек лица. Тяжелые реакции, такие как Angioedema, отек плитки, бронхиальный спазм и шок, редко.
Как правило, эти реакции происходят в течение одного часа после использования контрастного агента. В редких случаях гиперчувствительность может возникнуть с задержкой (через несколько часов или дней), но эти случаи редко угрожают жизни и в основном влияют на кожу.
Коагулопатия. Катетер ангиография с использованием контрастных агентов связана с риском вызванного тромбоэмболического осложнения. В отличие от ионных контрастных агентов, неионные контрастные вещества in vitro имеют более слабый ингибирующий эффект коагуляции.
Во время катетеризации следует помнить, что другие факторы, такие как продолжительность обследования, количество инъекций, тип катетера и шприц, основные заболевания и сопровождающие препараты и сопутствующее использование лекарств могут быть затронуты.
Он должен использоваться для введения препарата отдельного шприца и иглы и не смешивать препарат с другими лекарственными средствами.
По сравнению с ионными препаратами, неионные радиоконструкции менее влияют in vitro на системе коагуляции крови. При проведении ангиографических исследований, техник и частых катетеров (например, хлорид натрия с добавлением гепарина), чтобы минимизировать риск тромбоза и вмешательств, связанных с помехами, очень тщательно.
Процедура обследования должна быть максимально короткими.
Необходимо контролировать пациентов с гомоцистинурией (риск тромбоэмболии).
Гидратация. До и после введения контрастного препарата необходимо обеспечить адекватное насыщение организма в результате расследования (гидратация). При необходимости гидратация проводится внутривенно, до тех пор, пока экскреция контрастного агента не будет завершена. Это имеет особую важность для пациентов с распределяемойнемией, множественной миеломой, диабетом, нарушением функции почек, гиперурикемии, а также для детей, маленьких детей, пожилых пациентов с пожилыми людьми и пациентами в плохом общем состоянии.
У пациентов с повышенным риском необходимо контролировать водно-электролитный обмен и внимательно следить за симптомами снижения содержания кальция в сыворотке. Благодаря риску обезвоживания, вызванного диуретиками, первоначально необходимо провести водно-электролитный регистрацию для предотвращения острой почечной недостаточности.
Кардио-кровообращенные реакции. Следует внимательно при изучении пациентов с тяжелыми сердечно-сосудистыми заболеваниями и легочной гипертензией в связи с риском развития сердечных нарушений ритма и расстройствами гемодинамики, особенно в внутрикоронарных, лево-жеребуях применения контрастных агентов (см. Раздел «Побочные реакции». ). Большинство склонны к сердечным осложнениям пациентам с сердечной недостаточностью, тяжелыми ишемическими сердечными заболеваниями, нестабильной стенокардией, заболеваниями клапанов, передаваемые инфарктом миокарда, коронарным шунтированием и легочной гипертензией.
Чаще всего реакции с ишемическими изменениями в ЭКГ и аритмии происходят у пожилых пациентов и пациентов с болезнями сердца в анамнезе.
У пациентов с сердечной недостаточностью внутрисосудистым введение контрастных агентов может вызвать отек легких.
Нарушение центральной нервной системы. Необходимо использовать препараты внутрисосудистыми пациентами с острым ишемическим инсультом или острым внутричерепным кровотечением, а также пациентами с заболеваниями, вызванными нарушением кровопользования барьера, пациентами с отеком мозга, острой демиелинизацией или прогрессирующим церебральным атеросклерозом.
Неврологические симптомы, вызванные метастазами, дегенеративными или воспалительными процессами, могут быть усилены в применении контрастных агентов. Институциональная инъекция контрастных агентов может вызвать Vasospasm с последующими церебральными ишемическими осложнениями.
Пациенты с симптоматическими цереброваскулярными заболеваниями, инсульт в анамнезе или частых переходных ишемических атаках оказывают повышенный риск индуцированных неврологических осложнений после интрариальной инъекции контрастных препаратов.
Пациенты с острой горебной патологией, опухоли мозга и эпилепсия подвержены развитию судом и требуют особого внимания. Существует повышенный риск развития суда и неврологических реакций у пациентов с алкоголизмом и наркоманией. Редко появились случаи временного снижения слуха или глухоты после миелографии, что, вероятно, связано с уменьшением давления гореброспинальной жидкости в результате поясничного пункции.
Почечные реакции. Для предотвращения развития нефропатии контрастной отрасли, нарушение почек или острой почечной недостаточности, связанной с введением контрастного агента, особой осторожности при изучении пациентов, у которых уже есть расстройство почек и сахарного диабета, и принадлежит группе риска.
Другие факторы склонности к проявлению нежелательных почечных реакций: предварительная почечная недостаточность после применения контрастных агентов, заболевания почек в истории, возрасте более 60 лет, дегидратация, прогрессивный атеросклероз, декомпенсированная сердечная недостаточность, высокие дозы контрастных агентов и многочисленных инъекций , Прямое администрирование контрастных агентов в почечной артерии, влияние нефротоксинов, тяжелой и хронической гипертонии, гиперурикемии, парапротеинемия (минопольмент, макроглобулинемия Waldestrama) или диспротеинемии.
Меры по предотвращению побочных реакций:
- обнаружение пациентов, принадлежащих к группе риска;
- Обеспечение адекватной гидратации, при необходимости, - может быть достигнуто посредством постоянной внутривенной инфузии, которая началась до внесения контрастного препарата и продолжается до тех пор, пока он не удален почками;
- профилактика дополнительной нагрузки на почку, которая возникает при использовании нефротоксических препаратов, средств устной холецистографии, с сокращением почечных артерий, ангиопластики почечных артерий, хирургические операции - для вывода контрастного агента из организма; снижение дозы до минимума.
- Повторные рентгеновские контактные исследования должны выполняться после полной нормализации функции почек после последнего введения препарата.
Контрастные агенты могут быть предназначены для радиологических процедур пациентам, которые находятся в гемодиализ.
Нет необходимости координировать время впрыска контрастных веществ с сеансом гемодиализа.
Пациенты с диабетом, которые используются методом метформина. Применение йодасодержащих контрастных агентов пациентов с диабетом, которые принимают метформин, особенно пациенты с нарушением функций почек, могут привести к лактоцидозу.
Для предотвращения лактоцидоза у пациентов с диабетом, которые используются методом метформина, перед внутрисосудистым введение контрастного агента, содержащего йод, необходимо измерить креатинин в сыворотке крови и принимать следующие меры предосторожности.
Нормальная кровавая сыворотка креатина (<130 мкмоль / л) / нормальная функция почек : прием Metformin должен быть остановлен при введении контрастного агента и не восстановиться в течение 48 часов или для восстановления функции / уровней к почкам / кровью кровью / уровни к нормальным уровням.
Увеличение уровня сыворотки сыворотки (> 130 мкмоль / л) / разрыв функций почек : необходимо прекратить принимать метформин и отложить контрастный обследование средств в течение 48 часов. Терапия Metformin обновляется только в том случае, если функции почек / уровни сыворотки крови остаются неизменными.
В срочных случаях , когда происходит нарушение функции почек или их состояние неизвестно, доктор должен оценить соотношение риска / выгоды для пациента от использования препарата и проводить меры предосторожности: прекратить принимать метформ. Особенно важно обеспечить адекватное увлажнение пациентов до и в течение 24 часов после введения контрастного агента. Слід контролювати функцію нирок (зокрема, рівень креатиніну сироватки крові), рівень молочної кислоти у сироватці крові та pH крові, а також розвиток ознак лактоацидозу у пацієнтів.
Печінкові реакції. Існує потенційний ризик розвитку транзиторної печінкової недостатності. Особливо обережними слід бути з пацієнтами з тяжкими комбінованими порушеннями функції нирок і печінки, оскільки у них спостерігається значне зниження кліренсу контрастних речовин. Пацієнти на гемодіалізі можуть отримувати контрастну речовину для радіологічних процедур. Немає необхідності узгоджувати час ін'єкції контрастної речовини із сеансом гемодіалізу.
Міастенія. Введення рентгеноконтрастних речовин, що містять йод, може посилювати симптоми міастенії.
Феохромоцитома. Під час інвазивних досліджень та втручань у хворих на феохромоцитому необхідне профілактичне застосування альфа-блокаторів для запобігання гіпертонічним кризам.
Порушення функції щитовидної залози. Йодовмісні контрастні речовини впливають на функцію щитовидної залози через вміст у них вільного йодиду та додаткового йодиду, що виділяється при дейодуванні. Це може викликати гіпертиреоз або навіть тиреотоксичний криз у схильних до цього пацієнтів.
Пацієнти з наявним, але ще не виявленим гіпертиреозом, становлять групу ризику, тому у пацієнтів з латентним гіпертиреозом (наприклад, вузловим зобом) та пацієнтів з функціональною автономією (часто, пацієнти похилого віку, особливо в регіонах з дефіцитом йоду) необхідно оцінювати функцію щитовидної залози до проведення обстеження, якщо підозрюються зазначені вище стани.
Перед введенням йодовмісного контрастного засобу необхідно переконатися, що пацієнт не збирається проходити сканування щитовидної залози, перевірку її функцій або лікування радіоактивним йодом, оскільки введення йодовмісних контрастних речовин, незалежно від шляху введення, перешкоджає аналізу на визначення рівня гормонів та поглинання йоду щитовидною залозою або метастазів раку щитоподібної залози, доки екскреція йоду в сечі не нормалізується (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Після ін'єкції йодовмісного контрастного препарату також існує ризик індукції гіпотиреозу.
Тривожні стани. У разі вираженого стану тривоги може бути призначений седативний лікарський засіб.
Серповидноклітинна анемія. Контрастні засоби можуть сприяти хворобам у осіб, які гомозиготні для серповидноклітинної анемії при внутрішньовенному та внутрішньоартеріальному введенні.
Інші фактори ризику. Серед пацієнтів з автоімунними захворюваннями спостерігалися випадки серйозного васкуліту або синдроми, подібні до синдрому Стівенса – Джонсона.
Тяжкі судинні та неврологічні захворювання, особливо у осіб похилого віку, є факторами ризику реакцій на введення контрастних засобів.
Екстравазація. Вихід контрастного засобу з судин (екстравазація) в рідких випадках супроводжувався місцевим болем і набряком, що проходили без наслідків. Однак зафіксовані випадки запалення і некрозу тканин. Тому рекомендується підняття та охолодження місця введення ін'єкції. У разі розвитку компартмент-синдрому можливе проведення хірургічної декомпресії.
Нагляд за пацієнтом
Після введення контрастного препарату слід спостерігати за станом пацієнта протягом як мінімум 30 хвилин, оскільки більшість серйозних побічних реакцій виникає протягом цього часу. Проте можливі також більш віддалені побічні реакції. Пацієнт повинен залишатися у лікарні (але не обов'язково в радіологічному відділенні) протягом однієї години після останнього введення контрастного засобу і у разі розвитку будь-яких симптомів повернутися до відділення радіології.
Інтратекальне введення
Після виконання мієлографії пацієнт повинен перебувати у спокої не менше 1 години, лежачи з піднятою на 20º головою та грудною кліткою. Після цього хворий може бути переведений на амбулаторний режим, однак повинен уникати нахилів. При дотриманні постільного режиму підняте положення голови та грудей повинно зберігатися протягом перших 6 годин. При підозрі на низький поріг розвитку судом необхідний нагляд за досліджуваним протягом цього періоду. Амбулаторні пацієнти протягом перших 24 годин після дослідження не повинні залишатися без нагляду.
Особливості застосування дітям. Слід пам'ятати про можливість розвитку транзиторного гіпотиреоїдизму у недоношених, новонароджених та інших дітей у зв'язку з введенням йодовмісних контрастних речовин. Недоношені діти мають підвищену чутливість до йоду. Необхідно контролювати функцію щитовидної залози. При застосуванні йодовмісних контрастних речовин вагітним жінкам слід контролювати функцію щитовидної залози у новонароджених протягом першого тижня життя.
Особливо немовлятам до та після введення контрастного препарату необхідно забезпечити адекватну гідратацію. Лікування нефротоксичності має бути зваженим. Залежно від віку зменшується швидкість клубочкової фільтрації у немовлят, що може призвести до затримки екскреції контрастних речовин.
У дітей віком до 1 року, особливо у новонароджених, порушення гемодинаміки та електролітного балансу відбувається дуже легко.
Церебральна артеріографія. У пацієнтів з прогресуючим атеросклерозом, тяжкою формою гіпертензії, декомпенсацією серцевої діяльності, пацієнтів похилого віку, пацієнтів з інсультом в анамнезі або емболією та головним болем серцево-судинні реакції, такі як брадикардія та підвищення або зниження артеріального тиску, можуть відбуватися частіше.
Артеріографія. Що стосується застосовуваної процедури, можлива травма артерії, вени, аорти та сусідніх органів, плевроцентрез, ретроперитонеальна кровотеча, травма спинного мозку і симптоми параплегії.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Безпека застосування лікарського засобу у період вагітності не встановлена. Результати експериментальних доклінічних досліджень, що стосувалися репродуктивності, розвитку ембріона або плода, перебігу вагітності, пери- та постнатального розвитку, не вказують на існування прямого або непрямого шкідливого впливу. По можливості слід уникати променевого впливу під час вагітності, необхідно виважено підійти до призначення рентгенівського дослідження, з контрастним засобом чи без нього, через можливий ризик.
Юніпак® під час вагітності можна застосовувати лише у разі крайньої необхідності згідно з рекомендаціями лікаря та після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Окрім уникнення променевого впливу, при оцінюванні користі/ризику слід враховувати чутливість щитоподібної залози плода до йоду.
Функцію щитоподібної залози необхідно перевіряти у всіх новонароджених протягом першого тижня життя у разі введення матері під час вагітності йодовмістних контрастних речовин. Повторне оцінювання функції щитоподібної залози рекомендується проводити у віці від 2 до 6 тижнів, особливо у новонароджених або недоношених новонароджених з низькою вагою.
Годування груддю. Контрастні засоби незначною мірою проникають у грудне молоко та мінімальна кількість абсорбується в кишечнику. Тому імовірність ризику для плода мала.
Після введення йодовмісних контрастних засобів жінці годування груддю можна продовжувати. У дослідженні кількість йогексолу, що виділилася з грудним молоком протягом перших 24 годин після введення, становила 0,5 % дози з поправкою на масу тіла. Кількість йогексолу, що потрапляє в організм дитини протягом перших 24 годин після введення, становить лише 0,2 % дитячої дози.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Жодних досліджень впливу препарату на здатність керувати автотранспортом і працювати з механізмами не проводилося. Не рекомендується керувати автотранспортом та працювати зі складною технікою протягом перших 24 годин після інтратекального введення контрастних засобів (див. розділ «Особливості застосування»). При наявності симптомів після проведення мієлографії рішення потрібно приймати індивідуально.
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений для внутрішньоартеріального, внутрішньовенного, інтратекального, внутрішньопорожнинного введення, перорального прийому та ректального введення дорослим і дітям.
При введенні препарату пацієнт повинен перебувати у горизонтальному положенні.
Доза препарату залежить від методу дослідження, віку, маси тіла, хвилинного об'єму серця, загального стану пацієнта та техніки введення препарату. Зазвичай застосовується така ж концентрація та об'єм йоду, як і для іншого йодовмісного рентгеноконтрастного засобу. Перед та після застосування контрастної речовини необхідно забезпечити відповідну гідратацію організму.
Внутрішньовенне введення
Показання | Концентрація | Доза на 1 ін'єкцію | Коментарі |
Урографія Дорослі Діти < 7 кг Діти > 7 кг | 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду/мл 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду/мл | 40–80 мл 4 мл/кг 3 мл/кг 3 мл/кг 2 мл/кг (максимальна доза–40 мл) | В окремих випадках можуть бути використані дози більше 80 мл |
Флебографія (нижні кінцівки) | 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду/мл | 20–100 мл на кінцівку | |
Цифрова субтракційна ангіографія | 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл | 20–60 мл/ін'єкцію 20–60 мл/ін'єкцію | |
Контрастне посилення при КТ Дорослі Діти | 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду/мл, або 350 мг йоду/мл 240 мг йоду /мл або 300 мг йоду/мл | 100–250 мл 100–200 мл 100–150 мл 2–3 мл/кг маси тіла (максимальна доза–40 мл) 1–3 мл/кг маси тіла (максимальна доза–40 мл) | Загальна кількість йоду, як правило, –30–60 г. В окремих випадках можливе введення до 100 мл |
Внутрішньоартеріальне введення
Показання | Концентрація | Доза на 1 ін'єкцію | Коментарі |
Артеріографія Дуга аорти Селективна церебральна ангіографія Аортографія Ангіографія стегнових артерій Інші види | 300 мг йоду/мл 300 мг йоду/мл 350 мг йоду/мл 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл 300 мг йоду/мл | 30–40 мл/ ін'єкцію 5–10 мл/ ін'єкцію 40–60 мл/ ін'єкцію 30–50 мл/ ін'єкцію Залежить від методу дослідження | Доза на одну ін'єкцію залежить від місця введення |
Кардіоангіографія Дорослі Лівий шлуночок та корінь аорти Селективна коронарографія Діти | 350 мг йоду/мл 350 мг йоду/мл 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл | 30–60 мл/ ін'єкцію 4–8 мл/ ін'єкцію залежно від віку, маси тіла та патології (максимальна доза –8 мг/кг маси тіла) | |
Дигітальна субтракційна ангіографія | 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду/мл | 1–15 мл/ ін'єкцію | Залежно від місця введення можуть бути застосовані більші дози (до 30 мл) |
Інтратекальне введення
Показання | Концентрація | Доза на 1 ін'єкцію | Коментарі |
Мієлографія* Поперекова та грудна мієлографія (люмбальне введення) Шийна мієлографія (люмбальне введення) Шийна мієлографія (бокове шийне введення) КТ цистернографія (люмбальне введення) | 240 мг йоду/мл 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду/мл 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду /мл 240 мг йоду/мл | 8–12 мл 10–12 мл 7–10 мл 6–10 мл 6–8 мл 4–12 мл |
*Для мінімізації ризику побічних реакцій сумарна доза йоду не повинна перевищувати 3 г.
Внутрішньопорожнинне введення
Показання | Концентрація | Доза на 1 ін'єкцію | Коментарі |
Артрографія | 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду /мл, або 350 мг йоду/мл | 5–20 мл 5–15 мл 5–10 мл | |
ЕРПГ/ЕРХПГ | 240 мг йоду/мл | 20–50 мл | |
Герніографія | 240 мг йоду/мл | 50 мл | Доза на 1 ін'єкцію залежить від об'єму грижі |
Гістеросальпінгографія | 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду/мл | 15–50 мл 15–25 мл | |
Сіалографія | 240 мг йоду/мл або 300 мг йоду/мл | 0,5–2 мл 0,5–2 мл | |
Дослідження шлунково-кишкового тракту Пероральне застосування Дорослі Діти - стравохід Недоношені діти Ректальне застосування Діти | 350 мг йоду/мл 300 мг йоду/мл або 350 мг йоду/мл 350 мг йоду/мл Дози, розведені водою до концентрації 100–150 мг йоду/мл | Визначається індивідуально 2–4 мл/кг маси тіла 2–4 мл/кг маси тіла 5–10 мл/кг маси тіла | Максимальна доза –50 мл Приклад: розвести препарат 240 або 300, або 350 водою у співвідношенні 1 : 1 або 1 : 2 |
Посилення при КТ Пероральне застосування Дорослі Діти Ректальне застосування Діти | Розвести водою до концентрації близько 6 мг йоду/мл Розвести водою до концентрації близько 6 мг йоду/мл Розвести водою до концентрації близько 6 мг йоду/мл | 800–2000 мл розчину протягом певного часу 15–20 мл розчину/кг маси тіла Визначається індивідуально | Приклад: розвести препарат 300 або 350 водою у співвідношенні 1 : 50 |
Діти. Юніпак ® можна застосовувати у педіатричній практиці.
Передозування.
Доклінічні дані свідчать про велику широту терапевтичного вікна лікарського засобу та відсутність верхньої межі стандартно припустимих доз для внутрішньосудинного застосування. Ризик розвитку симптомів передозування мінімальний, якщо тільки пацієнту протягом короткого часу не вводити більше 2000 мг/кг йоду. Тривала процедура при високих дозах препарату може позначитися на функції нирок (період напіввиведення – 2 години).
Випадкове передозування препарату може зустрічатися при складних агіографічних процедурах у дітей, особливо у випадках багаторазового введення високих доз.
У разі передозування необхідно провести корекцію порушень водно-електролітного балансу. Наступні 3 дні слід моніторувати функцію нирок. У разі необхідності застосувати гемодіаліз для видалення надлишків препарату.
Специфічного антидоту не існує. Лікування має бути спрямоване на підтримання життєво важливих функцій організму.
Побічні реакції.
Загальні побічні реакції.
Нижче приведені можливі основні побічні ефекти, що пов'язані з проведенням рентгенологічних процедур із застосуванням неіонних контрастних засобів.
Реакції гіперчутливості можуть виникати незалежно від дози препарату, що вводиться, і способу введення. Легкі симптоми можуть бути першими ознаками серйозної анафілактичної реакції/шоку. Введення контрастної речовини слід негайно припинити та у разі необхідності – провести специфічну терапію із внутрішньосудинним введенням ліків.
Транзиторне підвищення S-креатиніну є частим явищем після застосування йодовмісних рентгеноконтрастних засобів, підвищується ризик виникнення контрастіндукованої нефропатії.
Йодизм або йодний паротит – дуже рідкісна реакція на введення йодовмісних рентгеноконтрастних засобів. Вона може виражатися у вигляді набряку та болю у слинних залозах протягом періоду до 10 днів після дослідження.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості (включаючи задишку, висип, еритему, кропив'янку, свербіж, шкірні реакції, васкуліт, кон'юнктивіт, кашель, риніт, чихання, ангіоневротичний набряк, набряк гортані, ларингоспазм, бронхоспазм або некардіогенний набряк легень, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, анафілактичний/анафілактоїдний шок). Вони можуть розвиватися як безпосередньо після введення препарату, так і через декілька днів.
З боку нервової системи: судоми, головний біль, дисгевзія (минущий металевий присмак), вазовагальна непритомність.
З боку серцево-судинної системи: брадикардія, артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія.
З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль/дискомфорт в епігастральній ділянці, збільшення розмірів слинних залоз.
Загальні розлади: відчуття жару, гіпергідроз, відчуття холоду, вазовагальні реакції, пірексія, тремтіння (озноб).
Травми, отруєння та ускладнення процедур: йодизм.
Побічні реакції, пов'язані із внутрішньосудинним (внутрішньоартеріальним та внутрішньовенним) введенням.
Розвиток побічних реакцій, що можуть спостерігатися під час внутрішньоартеріального введення, залежить від місця ін'єкції та дози препарату. При селективній ангіографії та інших дослідженнях, коли контрастний засіб у високій концентрації проникає до органа, що досліджується, можуть спостерігатися порушення функцій даного органа.
З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи небезпечну для життя або летальну анафілаксію, тяжкі пустульозні, ексфоліативні або бульозні реакції.
З боку ендокринної системи: тиреотоксикоз, транзиторний гіпотиреоїдизм.
З боку психіки: тривожність, збудження, неспокій, сплутаність свідомості.
З боку нервової системи: запаморочення, парез, параліч, світлобоязнь, сонливість, судоми, порушення свідомості, цереброваскулярний розлад, енцефалопатія, ступор, розлади чутливості (включаючи гіпестезію), парестезія, тремор, головний біль, дисгевзія, транзиторна моторна дисфункція (включаючи мовні розлади, афазію, дизартрію), транзиторна контрастна енцефалопатія (включаючи транзиторну геміплегію чи делірій, тимчасову втрату пам'яті, дезорієнтацію, кому, ретроградну амнезію, набряк мозку).
З боку органів зору: порушення зору (включаючи затуманення зору, реакції фоточутливості), транзиторна коркова сліпота.
З боку органів слуху та рівноваги: транзиторна втрата слуху.
З боку серцево-судинної системи: аритмія (включаючи брадикардію, тахікардію), інфаркт міокарда, гіперемія, припливи, артеріальна гіпертензія, тяжкі ускладнення з боку серця (включаючи зупинку серця, кардіореспіраторну зупинку), серцева недостатність, спазм коронарних артерій, ціаноз, біль у грудях, шок, артеріальний спазм, ішемія, тромбофлебіт та тромбоз.
З боку дихальної системи: транзиторні зміни частоти дихання, респіраторний дистрес, кашель, зупинка дихання, диспное, тяжкі респіраторні симптоми та ознаки, некардіогенний набряк легенів, синдром гострого респіраторного дистрессу, бронхоспазм, ларингоспазм, апное, аспіраційний напад астми.
З боку травної системи: діарея, нудота, блювання, збільшення слинних залоз, біль у животі, загострення панкреатиту, гострий панкреатит.
З боку шкіри та підшкірних тканин: висип, свербіж, кропив'янка, мультиформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, бульозний дерматит, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаментозна шкірна реакція, що супроводжується еозинофілією та системними проявами, раптове загострення псоріазу, еритема, виступ препарату, відшарування шкіри.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: артралгія, м'язова слабкість, опорно-руховий спазм.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функцій нирок, включаючи гостру ниркову недостатність.
Загальні розлади та зміни у місці введення: відчуття жару, біль та дискомфорт, астенічний стан (включаючи нездужання, втому), тремтіння (озноб), гіпертермія, реакції у місці введення, включаючи екстравазацію, біль у спині.
Травми, отруєння та процедурні ускладнення: йодизм.
Побічні реакції, пов'язані з інтратекальним введенням.
Побічні реакції, що пов'язані з інтратекальним введенням контрастних засобів, можуть бути відтерміновані і виникати через декілька годин і навіть днів після дослідження. Їх частота приблизно відповідає частоті ускладнень після люмбальних пункцій без введення контрастного засобу. Для того, щоб мінімізувати зниження тиску, слід запобігати надмірному виведенню спинномозкової рідини.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції.
З боку психіки: сплутаність свідомості, збудження.
З боку нервової системи: головний біль (може бути сильним та тривалим), асептичний менінгіт (включаючи хімічний менінгіт), судоми, запаморочення, дисгевзія, вазовагальне синкопе, порушення ритму енцефалограми, менінгізм, епілептичний статус, транзиторна контрастна енцефалопатія (включаючи транзиторну геміплегію чи делірій, тимчасову втрату пам'яті, кому, ступор, ретроградну амнезію), транзиторна моторна дисфункція (включаючи мовні розлади, афазію, дизартрію), парестезія, гіпестезія, розлади чутливості.
З боку органів зору: транзиторна коркова сліпота, світлобоязнь.
З боку органів слуху та рівноваги: дзвін у вухах, транзиторна втрата слуху.
З боку травної системи: біль у животі, збільшення слинних залоз, нудота, блювання, діарея.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: біль у ногах, біль у шиї, біль у спині, м'язові спазми.
Загальні розлади та зміни у місці введення: біль у кінцівках, відчуття жару, пірексія, тремтіння (озноб), зміни у місці введення.
Побічні реакції, пов'язані з внутрішньопорожнинним введенням.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції.
З боку нервової системи: головний біль, дисгевзія, вазовагальне синкопе.
З боку травної системи: нудота, біль у животі, збільшення слинних залоз, блювання, діарея; при гістеросальпінгографії – біль внизу живота.
Загальні розлади та зміни у місці введення: відчуття жару, пірексія, тремтіння (озноб).
Ендоскопічна ретроградна панкреатографія/холангіопанкреатографія (ЕРПГ/ЕРХПГ).
З боку травної системи : панкреатит, підвищення амілази в крові.
Пероральне застосування.
З боку травної системи: діарея, нудота, блювання, біль у животі.
Г істеросальпінгографі я (ГСГ).
З боку травної системи: біль у нижніх відділах живота.
А ртрографі я.
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: артрит.
Загальні розлади та порушення у місці введення : біль.
Герніографія.
Загальні розлади та зміни у місці введення: біль після проведення процедури.
Позасудинне введення:
Місцевий біль та набряк, запалення і некроз тканин.
Окремі побічні реакції.
Повідомлялося про розвиток тромбоемболічних ускладнень у зв'язку з проведенням контрастної ангіографії коронарних, мозкових, ниркових та периферичних артерій. Контрастна речовина може сприяти розвитку ускладнень (див. розділ «Особливості застосування»).
Повідомлялося про розвиток ускладнень з боку серця, включаючи гострий інфаркт міокарда під час або після проведення контрастної коронарної ангіографії. Пацієнти літнього віку і пацієнти з тяжкою ішемічною хворобою серця, нестабільною стенокардією та дисфункцією лівого шлуночка мали вищий ризик розвитку ускладнень (див. розділ «Особливості застосування»).
У поодиноких випадках контрастний засіб може проникати через гематоенцефалічний бар'єр, у результаті чого виникає накопичення препарату в корі головного мозку, що може спричинити неврологічні реакції, включаючи судоми, транзиторні моторні або сенсорні розлади, транзиторне порушення свідомості, транзиторну втрату пам'яті та енцефалопатію (див. розділ «Особливості застосування»).
Анафілактоїдні реакції та анафілактоїдний шок може призвести до глибокої гіпотензії і пов'язаних з нею симптомів, включаючи гіпоксичну енцефалопатію, ниркову та печінкову недостатність (див. розділ «Особливості застосування»).
У деяких випадках транссудація контрастної речовини спричиняє місцевий біль та набряк, які зазвичай проходять без ускладнень. Зафіксовано випадки запалення, некрозу тканин і компартмент-синдрому (див. розділ «Особливості застосування»).
Пацієнти дитячого віку. Слід пам'ятати про можливість розвитку транзиторного гіпотиреоїдизму у недоношених, новонароджених та інших дітей у зв'язку з введенням йодовмісних контрастних речовин.
Недоношені діти мають підвищену чутливість до йоду. Повідомлялося про розвиток транзиторного гіпотиреоїдизму у недоношених дітей, які знаходяться на грудному вигодовуванні. Йогексол неодноразово призначали жінкам, які годують груддю (див. розділ «Особливості застосування»).
Немовлятам та маленьким дітям до та після введення контрастного препарату необхідно забезпечити адекватну гідратацію. Застосування нефротоксичних препаратів повинно бути припинено. Залежно від віку зменшується швидкість клубочкової фільтрації у немовлят, що може призвести до затримки екскреції контрастних речовин.
Термін придатності . 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати.
Захищати від прямої дії світла.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Упаковка.
240 мг/мл йоду – по 20 мл в ампулі; по 5 ампул на лотку; по 1 лотку в картонній коробці;
по 50 мл або по 100 мл у флаконі; по 1 флакону в коробці.
300 мг/ мл йоду – по 20 мл в ампулі; по 5 ампул на лотку; по 1 лотку в картонній коробці;
по 50 мл або по 100 мл, або по 200 мл у флаконі; по 1 флакону в коробці.
350 мг/мл йоду – по 20 мл в ампулі; по 5 ампул на лотку; по 1 лотку в картонній коробці;
по 50 мл або по 100 мл, або по 200 мл, або по 500 мл у флаконі; по 1 флакону в коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
«Юнік Фармасьютикал Лабораторіз» (відділення фірми «Дж. Б. Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.»)/ Unique Pharmaceutical Laboratories (a division of JB Chemicals & Pharmaceuticals Ltd.)
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Ділянка № 4, Фаза-IV, Джі. Ай. Ді. Сі. Індастріал Естейт, місто Панолі – 394 116, округ Бхарух, Індія/ Plot No. 4, Phase-IV, GIDC Industrial Estate, City: Panoli – 394 116, Dist: Bharuch, India
ЙОГЕКСОЛ
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа