ОРУНГАЛ капс. 100 мг №15

Для медицинского использования препарата

Orungal ^® .

(Orungal ^® )

Место хранения:

Активный ингредиент: итраконазол;

1 капсула содержит ITTRACONAZOLE 100 мг;

Вспомогательные вещества: сахароза, гипромелоза и Macrollool 20 000;

Капсульная оболочка: диоксид титана (E 171), индикатор (E 132), эритрозин (E 127), желатин.

Лекарственная форма. Капсулы.

Основные физические и химические свойства: твердые желатиновые капсулы, состоящие из прозрачного розового тела и непрозрачную синюю крышку. Контент капсулы - гранулы крема или почти белый.

Фармакотерапевтическая группа. Противогрибковые препараты для системного применения. ATH CDE J02A C02.

Фармакологические свойства .

Фармакодинамика.

Итраконазол представляет собой производное триазола, имеет широкий спектр действий. Исследования in vitro показали, что iTraconazole подавляет синтез эргостерола в грибковых клетках. Ergostrol является важным компонентом грибка мембранного клеточного мембрана, ингибирование его синтеза обеспечивает противогрибковый эффект.

Что касается итераконазола, предельные значения были установлены только для Candida SPP . Для поверхностных микотических инфекций (CLSI M27-A2, предельные значения не были установлены в соответствии с методологией EUCAST). Пределы CLSI следующие: чувствительны ≤0,125; Чувствительная доза-зависимая 0,25-0,5 и устойчивая ≥1 мкг / мл. Ограниченные значения не были установлены для мицеллюлярных грибов.

Исследования in vitro показали, что Itraconazole подавляет рост широкого спектра грибов, патогенных для людей в концентрациях обычно составляет ≤1 мкг / мл. Они включают в себя: дерматофитотон ( Trichophyton SPP., Microsporum SPP . , Эпидермофитон Флокрос ); Дрожжи ( Candida SPP ., В том числе C. albicans , c . Tropicalis , c . Параксилоз и C. Krusei , Cryptococcus Neopmans, Malassezia SPP ., Trichosporon SPP . , Геотричум СПП.; Histoplasma SPP ., В том числе ч . Капсулатум ; Paracoccidiide Brasiliensis ; Sporothrix Schenckii ; Fonsecaea SPP .; Cladosporium SPP .; BlaStomeces Dermatitidis; Кокцидооды иммита; Pseudalscheria Boydii; Penicillium Marneffei и другие сорта дрожжей и грибов.

Candida Krusei , Candida Glabrata и Candida Tropicalis вообще являются наименее чувствительными видами Candida , а некоторые изоляты демонстрируют устойчивость к Итраконазолу in vitro .

Основные типы грибов, которые не подавляются Itraconazole, являются зигомицетами ( Rhizopus SPP ., Rhizoucor SPP . , Слизистый SPP . , Absidia SPP . ), Fusarium SPP . , Scedosporium Preliferans и Scopulariopsis SPP .

Сопротивление азола развивается медленно и обычно является результатом нескольких генетических мутаций. Уже описанные механизмы включают чрезмерное выражение кодирования ERG11
14α-деметилаза (ферментная цель), точечные мутации в ERG11, что приводит к снижению аффинности 14α-деметилазы до андраконазола и / или чрезмерного выражения носителя, что в результате увеличивает отток андтреконазола из грибковых клеток (а именно - - Удаление андраконазола из его цели). Перекрестное сопротивление среди лекарств представителей класса азола наблюдалось в различных кандидах , но устойчивость к одному из представителей классов не обязательно означает наличие устойчивости к другим азолам. Штаммы Apergillus Fumigatus были зарегистрированы.

Фармакокинетика.

Общие фармакокинетические характеристики.

Пиковая концентрация в плазме крови после перорального введения Андтреконазола достигается в диапазоне от 2 до 5 часов. В результате нелинейной фармакокинетики итраконазол накапливается в плазме после нескольких приложений. Состояние равновесных концентраций, как правило, достигается в течение 15 дней с _{максимальными} значениями 0,5 мкг / мл, 1,1 мкг / мл и 2,0 мкг / мл после нанесения 100 мг 1 раз в день, 200 мг 1 раз в день и 200 мг 2 раза в день соответственно. Конечная период полураспадата Итраконазола обычно варьируется от 16 до 28 часов после одной дозы и увеличивается до 34-42 часов после нанесения нескольких доз. После прекращения лечения концентрация итраконазола уменьшается до уровня, которая практически не обнаружена в плазме крови в течение 7-14 дней, в зависимости от дозы и продолжительности лечения. Средний плазменный клиренс Итраконазола после внутривенного использования составляет 278 мл / мин. Благодаря насыщенному метаболизму печени при более высоких дозах клиренс Итраконазола снижается.

Поглощение.

Итраконазол быстро поглощается после перорального введения. Максимальная концентрация плазмы неизменного лекарственного средства после использования капсул устно достигается в течение 2-5 часов. Абсолютная биодоступность Итраконазола составляет 55%. Максимальная биодоступность с использованием внутренне наблюдается в применении препарата сразу после использования высококалорийной пищи.

Поглощение капсул итраконазола уменьшается у пациентов с уменьшенной кислотностью желудка, пациентами, используемыми препаратами подавления лекарств (антагонисты H ₂ рецепторами, ингибиторами протонного насоса) или у пациентов с ахлоргидой, вызванными определенными заболеваниями (см. Разделы «Особенности применения» и «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия» ). Абсорбция итраконазола на этом пациенте у таких пациентов увеличивается, если капсулы Orungal ^® используются с повышенными кислотами (например, в нерешеный колосс). При нанесении одной дозы 200 мг капсулы ORUNGAL ^® информация с несовместимым сговором после использования ранитидина, антагониста рецептора H ₂ , поглощение итраконазола сравнивали с таким тем, что наблюдалось после использования капсул Orunghal ^® отдельно.

Концепция Итраконазола после применения капсул ниже, чем после применения перорального раствора в той же дозе (см. Раздел «Особенности применения» ).

Распределение

Большая часть Итраконазола связывается с белками плазмы (99,8%), альбумин является основным связующим компонентом (99,6% для гидроксиметаболита). У него также имеет высокую близость к жирам. Только 0,2% андраконазола в крови остается в форме несвязанного вещества. Воображаемый объем распределения Итраконазола довольно значительна (> 700 литров), из которых можно предположить его широким распределением в тканях: концентрации в легких, почках, печени, кости, желудка, селезенка и мышцы были 2-3 раз выше, чем концентрации в плазме. Накопление андраконазола в кератиновых тканях, особенно в коже, в 4 раза превысило такое в плазме. Проведена продемонстрирована контроль мозговой мозговой мозговой жидкости.

Биотрансформация.

Итраконазол в значительной степени разделяется в печень, чтобы сформировать большое количество метаболитов. Согласно исследованиям in vitro , CYP3A4 является основным ферментом, участвующим в процессе обмена веществ Итраконазола. Основной метаболит является гидрокси-андтраконазол, который имеет сопоставимый противогрибковый эффект in vitro . Концентрации гидрокси-андтраконазола в плазме примерно в 2 раза выше, чем концентрация андтреконазола.

Разведение.

Приблизительно 35% андраконазола выводятся в виде неактивных метаболитов с мочой и около 54% ​​- с калом в течение 1 недели после дозы перорального раствора. Вывод железного и активного метаболита гидрокси-андтраконазола почками после внутривенного введения составляет менее 1% дозы. Выход неизменного вещества с фекалиями варьируется от 3 до 18%.

Специальные категории пациентов.

Отказ печени.

Итраконазол преимущественно метаболизируется в печени. Фармакокинетическое исследование с использованием одной дозы 100 мг андтреконазола (1 капсула 100 мг) проводилась среди 6 здоровых и 12 пациентов с пациентами. Статистически важное снижение среднего C _MAX (47%) и увеличение в 2 раза в период полураспада имаконазола (37 ± 17 против 16 ± 5 часов) было обнаружено у пациентов с циррозом против здоровых добровольцев. Хотя общие концентрации Итраконазола, основанные на AUC, были сопоставимы в обеих группах.

Нет доступных данных о долгосрочном использовании Имаконазола у пациентов с циррозом.

Почечная недостаточность.

Данные об использовании устных андраконазол пациентов с расстройствами функций почек ограничены. Фармакокинетическое исследование с использованием одной дозы 200 мг андраконазола
(4 капсулы 50 мг) проводились в 3 группах пациентов с расстройствами функций почек (уремия: n = 7, гемодиализис: n = 7, длинный амбулаторный перитонеальный диализ: n = 5). У пациентов с уремией со средним значением оформления креатинина 13 мл / мин. × 1,73 М ² Концентрация на основе AUC было немного снижено по сравнению с параметрами здоровых пациентов. Это исследование не продемонстрировало каких-либо важных эффектов гемодиализатора или длительного амбулаторного диализного диализа на фармакокинетику Итраконазола (T _MAX , C _MAX , AUC _{0-8 H} ). Концентрации плазмы против временных профилей показали значительную межэтажную изменчивость во всех 3 группах.

После одноразового внутривенного введения последней полувыведения пациентов с светом (CrCl 50-79 мл / мин), умеренные (CRCL 20-49 мл / мин) и тяжелые (CRCL ˂20 мл / мин) функций почек Были похожи на тех, кто у здоровых добровольцев (диапазон 42-49 часов против 48 часов у пациентов с функциями почек и здоровыми добровольцами соответственно). Общие концентрации Итраконазола на основе AUC, были уменьшены у пациентов с умеренными и тяжелыми функциями печени (на 30% и 40% соответственно), по сравнению со здоровыми добровольцами.

Нет доступных данных о долгосрочном использовании Имаконазола для пациентов с расстройствами почек. Диализ не влияет на период полураспада или оформления итраконазола или гидрокси -траконазола.

Дети.

Данные об использовании устных андраконазол детей ограничены. Клинические фармакокинетические исследования с участием детей и подростков в возрасте от 5 месяцев до 17 лет проводились с использованием капсул итраконазола, орального раствора и внутривенного введения. Индивидуальные дозы с использованием капсул и орального раствора варьировались от 1,5 до 12,5 мг / кг / день, режим дозирования 1 или 2 раза в день. Внутривенно ввел одноразовую дозу 2,5 мг / кг в виде инфузии или 2,5 мг / кг в форме инфузии 1 или 2 раза в день. Не было никакой значительной зависимости AUC Andtraconazole, полного разрешения от возраста, но наблюдалось слабая связь между возрастом, объемом распределения, C _Max и конечным выходом. Воображаемая очистка и объем распределения зависят от массы тела.

Клинические характеристики.

Индикация.

- вульвовагинальный кандидоз;

- свисанный лишайник;

- дерматомикоз, вызванный Trichophyton SPP., Microsporum SPP., Microsporum SPP., Эпидермофитонский флоккозус ), например , дерматофит Стоп , пахотный дерматомикоз , дерматофия торса, дерматофия рук;

- Орофарингеал кандидоз;

- онхомикоз, вызванный дерматофитами и / или дрожжами;

- гистоплазмоз;

- Система MyCoses (в случаях, когда противогрибковая терапия первой линии не может быть применена или в случае неэффективности лечения другими противогрибковыми препаратами, которые могут быть связаны с существующей патологией, плотностью патогена или токсичности препарата) :

- аспергиллиз и кандидоз;

- Криптококкоз (включительно с криптококковым менингитом): лечение иммуносенсированных пациентов с криптококкозом и всеми пациентами с криптококкозом центральной нервной системы;

- поддержка терапии у пациентов со СПИДом для предотвращения рецидива существующей грибковой инфекции.

Orunghal ^® также предназначен для предотвращения грибковой инфекции у пациентов с длительной нейтропенией в случаях, когда стандартная терапия недостаточна.

Противопоказание.

Капсулы Ирунгал ^® противопоказаны пациентам с известной гиперчувствительностью к активному ингредиенту или любому из вспомогательных веществ.

Противопоказанное одновременное использование подложек ORUNGALO ^® и CYP3A4. Одновременное использование может увеличить концентрации этих лекарственных плазменных препаратов, что может привести к увеличению или продлению терапевтических и побочных реакций и условий, которые могут потенциально угрожать жизни. Например, повышенные концентрации этих препаратов могут привести к расширению интервала QT и желудочковой тахиаритмии, в том числе случаев мерцающего мигания, аритмии с потенциальным смертельным следствием. Эти лекарства перечислены в разделе «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий» .

Противопоказанное применение ^{капсулных} пациентов ORUNGAL® с дисфункцией желудочков, такая как застойная сердечная недостаточность или застойная сердечная недостаточность в анамнезе, за исключением лечения жизненных инфекций (см. Раздел «Особенности применения» ).

Чтобы не применить капсулы ^ORUNGAL® во время беременности, за исключением лечения матерей, угрожающих матери (см. Раздел « Применение во время беременности или грудного вскармливания» ).

Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами интерстициальных.

Итраконазол предпочтительно метаболизируется цитохромным CYP3A4. Другие лекарства, которые метаболизируются таким образом или изменяют активность CYP3A4, могут повлиять на фармакокинетику итириконазола. Итраконазол в свою очередь также может повлиять на фармакокинетику других веществ. Itraconazole - мощный ингибитор CYP3A4 и
П-гликопротеин. При одновременном использовании с другими лекарственными средствами, инструкциями по медицинскому использованию этих препаратов для информации о метаболических путях и необходимости быть корректировкой доз, также должны руководствоваться другими лекарствами.

Лекарства, которые могут снизить концентрацию андраконазола в плазме крови

Лекарственные продукты, которые уменьшают кислотность желудка (препараты, которые нейтрализуют такую ​​кислоту, как гидроксид алюминия или супрессоры кислоты, такие как рецепторы H ₂ антагонисты и ингибиторы протонного насоса) влияют на поглощение андтреконазола из капсул. Следует быть осторожным при нанесении следующих лекарств и капсул Итраконазола:

Одновременное использование андраконазола с мощными индукторами фермента Syrza4 приводит к снижению биодоступности андраконазола и гидрокси -траконазола, следствие является значительным снижением эффективности лечения. Лекарства данных включают в себя:

Одновременное использование мощных индукторов фермента Syrza4 с Itraconazole не рекомендуется. Не следует начинать использовать вышеупомянутые лекарства в течение 2 недель до, во время, и в течение 2 недель после лечения Андтраконазол, за исключением случаев, когда возможные выгоды значительно преобладают потенциальному риску. Необходимо тщательно контролировать уровень противогрибковой активности и при необходимости увеличить дозу итраконазола.

Лекарства, которые увеличивают концентрацию андраконазола в плазме крови:

Мощные ингибиторы фермента CYP3A4 могут увеличить биодоступность itriconazole. Например:

Эти препараты следует использовать с осторожностью с одновременным использованием с помощью железно-металлов. Такие пациенты должны быть тщательно изучены по отношению к признакам или симптомам увеличения или продления фармакологического воздействия итраконазола и, при необходимости, уменьшают дозу итраконазола. Рекомендуется контролировать концентрацию итраконазола в плазме крови.

Лекарства, концентрация которых в плазме крови увеличивается Андтраконазол:

Итраконазол и его основной метаболит гидрокси-андтраконазона могут подавлять метаболизм препаратов, которые метаболизируются ферментом CYP3A4, а также транспортировка препаратов P-гликопротеина, которые могут увеличить концентрацию этих препаратов и / или их метаболитов плазмы крови. Такое увеличение концентраций плазмы может привести к увеличению или расширению терапевтического эффекта и возникновения побочных реакций. Противопоказанное назначение Итраконазола и препаратов метаболизирующим CYP3A4 и продлевает интервал QT, так как он может привести к желудочковым тахиаритмиям, включая случаи мерцания желудочков с летальным следствием. После прекращения лечения концентрация итраконазола снижается до уровня, которая практически не обнаружена в плазме крови, в течение от 7 до 14 дней, в зависимости от дозы и продолжительности лечения. У пациентов с циррозом печени или пациентами, которые одновременно используют ингибиторы фермента CYP3A4, удаление препарата должно быть постепенным. Это особенно верно для лекарств, которые влияют итраконазол.

Сопутствующие лекарства сгруппированы в следующих категориях:

Протипоказано: ні в якому разі не застосовувати одночасно або раніше ніж через 2 тижні після закінчення лікування ітраконазолом.

Не рекомендовано: застосування цих лікарських засобів одночасно та впродовж 2 тижнів після припинення лікування ітраконазолом слід уникати, окрім випадків, коли користь від лікування переважає можливий ризик виникнення побічних реакцій. Якщо одночасного застосування не можна уникнути, то таких пацієнтів слід ретельно обстежувати на появу ознак чи симптомів збільшення або пролонгації фармакологічного ефекту ітраконазолу та у разі необхідності зменшувати дозу ітраконазолу. Рекомендовано контролювати рівень концентрації ітраконазолу в плазмі крові.

Застосовувати з обережністю: ретельний моніторинг рекомендовано у випадку одночасного застосування з ітраконазолом. Таких пацієнтів слід ретельно обстежувати стосовно ознак чи симптомів збільшення або пролонгації фармакологічного ефекту ітраконазолу та у разі необхідності зменшувати дозу ітраконазолу. Рекомендовано контролювати концентрацію ітраконазолу в плазмі крові.

Приклади ліків, концентрація яких збільшується при одночасному застосуванні з ітраконазолом, наведені у таблиці з відповідними рекомендаціями.

^a Також див. « Лікарські засоби, які знижують концентрацію ітраконазолу в плазмі крові».

^b Також див. « Лікарські засоби, які підвищують концентрацію ітраконазолу в плазмі крові».

Лікарські засоби, концентрацію яких знижує ітраконазол.

Одночасне застосування ітраконазолу з мелоксикамом знижує концентрацію останнього. Мелоксикам слід застосовувати з обережністю при одночасному застосуванні з ітраконазолом та контролювати терапевтичну або побічну дію. Рекомендується коригувати дозу мелоксикаму.

Діти.

Дослідження щодо лікарської взаємодії проводилися тільки з участю дорослих добровольців.

Особливості застосування.

Перехресна гіперчутливість .

Немає даних щодо перехресної чутливості між ітраконазолом та іншими азоловими протигрибковими засобами. Слід бути обережними при призначенні капсул Орунгал ^® пацієнтам з гіперчутливістю до інших азолів.

Вплив на серце.

У дослідженнях препарату Орунгал ^® для внутрішньовенного введення за участю здорових добровольців спостерігалося транзиторне асимптоматичне зменшення фракції викиду лівого шлуночка; воно відновлювалося перед наступною інфузією. Клінічна значущість цих даних для пероральних форм не з'ясована.

Відомо, що ітраконазол виявляє негативний інотропний ефект, повідомлялося про випадки застійної серцевої недостатності, пов'язаної із застосуванням Орунгалу ^® . Серед спонтанних повідомлень частота виникнення застійної серцевої недостатності була вищою при загальній добовій дозі 400 мг на добу, ніж серед повідомлень з меншою добовою дозою, отже, ризик серцевої недостатності може збільшуватися залежно від загальної добової дози ітраконазолу.

Препарат не слід приймати пацієнтам з наявною застійною серцевою недостатністю або у анамнезі, за винятком випадків, коли очікувана користь значно перевищує потенційний ризик. При індивідуальній оцінці співвідношення користь/ризик слід враховувати такі фактори як важкість показання, режим дозування та тривалість лікування (загальна добова доза) та індивідуальні фактори ризику виникнення застійної серцевої недостатності. Ці фактори ризику включають наявність серцевих захворювань, таких як ішемічна хвороба серця або ураження клапанів; тяжкі захворювання легенів, такі як обструктивні ураження легенів; ниркова недостатність або інші захворювання, що супроводжуються набряками. Таких пацієнтів слід проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності, лікування слід проводити з обережністю та контролювати симптоми застійної серцевої недостатності. При появі цих симптомів під час курсу лікування застосування препарату Орунгал ^® необхідно припинити.

Блокатори кальцієвих каналів можуть мати негативний інотропний ефект, який може посилювати цей же ефект ітраконазолу. Також ітраконазол може пригнічувати метаболізм блокаторів кальцієвих каналів. Тому слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні ітраконазолу та блокаторів кальцієвих каналів через збільшення ризику виникнення застійної серцевої недостатності (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ).

Вплив на печінку

При застосуванні капсул Орунгал ^® дуже рідко зустрічалися випадки тяжкої гепатотоксичності, включно з випадками гострої печінкової недостатності з летальним наслідком. Здебільшого ці випадки спостерігались у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі, що лікувалися за системними показаннями, мали інші серйозні захворювання та/або приймали інші гепатотоксичні препарати. У деяких пацієнтів не було очевидних факторів ризику захворювань печінки. Деякі з цих випадків спостерігались протягом першого місяця лікування, у тому числі першого тижня. Тому бажано проводити моніторинг функції печінки у пацієнтів, які приймають Орунгал ^® . Пацієнтів необхідно попередити про необхідність термінового звернення до лікаря у випадку прояву ознак або симптомів гепатиту, а саме: анорексії, нудоти, блювання, втомлюваності, болю у животі або потемніння сечі. За наявності цих симптомів необхідно негайно припинити лікування і провести дослідження печінкової функції. Пацієнтам із підвищеним рівнем печінкових ферментів, активним захворюванням печінки або з проявами гепатотоксичності від інших препаратів лікування розпочинають тільки за умови, що очікуваний результат перевищує ризик пошкодження печінки. У таких випадках необхідний моніторинг печінкових ферментів.

Зниження кислотності шлунку.

При зниженій кислотності шлунку абсорбція ітраконазолу з капсул Орунгал ^® погіршується. Пацієнти, які одночасно з Орунгалом ^® застосовують препарати для зниження кислотності (такі як алюмінію гідроксид), мають дотримуватись щонайменше 2-годинної перерви між прийомами цих лікарських засобів. Пацієнтам з ахлоргідрією, наприклад хворим на СНІД або тим, які приймають Н ₂ -блокатори або інгібітори протонної помпи, рекомендується приймати капсули Орунгал ^® з напоями типу кола.

Пацієнти літнього віку.

Клінічні дані щодо застосування капсул Орунгал ^® пацієнтам літнього віку обмежені. Капсули Орунгал ^® не слід застосовувати пацієнтам літнього віку, якщо тільки користь від застосування переважає потенційний ризик.

Порушення функції печінки.

Доступні обмежені дані щодо застосування перорально ітраконазолу пацієнтам з порушенням функції печінки. Слід бути обережними при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів.

Порушення функції нирок.

Дані щодо застосування ітраконазолу перорально пацієнтам з порушенням функції нирок обмежені. Слід бути обережними при застосуванні препарату цій категорії пацієнтів. Біодоступність ітраконазолу при пероральному застосуванні у пацієнтів з нирковою недостатністю може бути знижена. У цьому випадку слід розглянути питання щодо коригування дози.

Втрата слуху .

Повідомлялося про випадки тимчасової чи стійкої втрати слуху у пацієнтів, які приймали ітраконазол. У деяких випадках втрата слуху відбувалась на тлі одночасного застосування з хінідином, який протипоказаний (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). Слух зазвичай відновлюється після закінчення терапії препаратом Орунгал ^® , однак у деяких пацієнтів втрата слуху є незворотною.

Пацієнти з імунною недостатністю.

У деяких пацієнтів з імунною недостатністю (наприклад, пацієнти з нейтропенією, СНІДом чи трансплантованими органами) пероральна біодоступність капсул Орунгал ^® може бути знижена.

Пацієнти із системними грибковими інфекціями, що безпосередньо загрожують життю.

Через фармакокінетичні властивості (див. розділ «Фармакокінетика» ) капсули Орунгал ^® не рекомендується застосовувати для первинної терапії невідкладних станів, спричинених системними грибковими інфекціями.

Пацієнти, хворі на СНІД.

У пацієнтів, хворих на СНІД, які лікували системну грибкову інфекцію, таку як споротрихоз, бластомікоз, гістоплазмоз чи криптококоз (менінгеальний чи неменінгеальний), та у яких існує загроза рецидиву, лікар повинен оцінити необхідність підтримуючого лікування.

Нейропатія.

При виникненні нейропатії, пов'язаної із застосуванням капсул Орунгал ^® , слід припинити лікування.

Розлади вуглеводного обміну.

Пацієнти з рідкісними спадковими хворобами непереносимості фруктози, мальабсорбцією глюкози-галактози чи сахаразо-ізомальтазною недостатністю не повинні застосовувати цей лікарський засіб.

Перехресна резистентність.

Якщо при захворюванні на системний кандидоз є підозра на те, що види грибів Candida , які викликають захворювання, резистентні до флуконазолу, не можна стверджувати, що вони будуть чутливими до ітраконазолу. Тому необхідно виконати тест на чутливість перед початком лікування капсулами Орунгал ^® .

Потенціал взаємодії

Орунгал ^® може клінічно значуще взаємодіяти з іншими лікарськими засобами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» ). Ітраконазол слід застосовувати не раніше, ніж через два тижні після завершення лікування індукторами CYP3A4 (рифампіцином, рифабутином, фенобарбіталом, фенітоїном, карбамазепіном, екстрактом звіробою ( Hipericum perforatum ) ). Застосування ітраконазолу одночасно з цими ліками може призвести до недостатньої терапевтичної концентрації ітраконазолу в плазмі, і, відповідно, до неефективності лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Орунгал ^® не слід призначати вагітним, окрім випадків системних лейкозів, які загрожують життю, коли потенційна користь для матері перевищує ризик негативного впливу на плід (див. розділ «Протипоказання» ).

У дослідженнях на тваринах ітраконазол виявив репродуктивну токсичність.

Дані щодо застосування препарату Орунгал ^® під час вагітності обмежені. Впродовж постмаркетингового періоду повідомлялося про випадки аномалій розвитку. Ці випадки включали вади розвитку скелета, сечостатевого тракту, серцево-судинної системи та органів зору, а також хромосомні аномалії та множинні вади розвитку. Причинний зв'язок із капсулами Орунгал ^® не був встановлений.

Епідеміологічні дані із впливу препарату Орунгал ^® у першому триместрі вагітності (переважно у пацієнток, які застосовували його для короткочасного лікування вульвовагінального кандидозу) не виявили збільшеного ризику вад розвитку порівняно з жінками, які не застосовували препарати з тератогенним ефектом.

Жінки репродуктивного віку

Жінкам репродуктивного віку, які приймають капсули Орунгал ^® , слід застосовувати надійні засоби контрацепції протягом усього курсу лікування до настання першої менструації після його завершення.

Період годування груддю

Дуже незначні кількості ітраконазолу виділяються у грудне молоко. Тому у період годування груддю необхідно зіставити можливий ризик для дитини з очікуваною користю від лікування препаратом Орунгал ^® для матері. У сумнівних випадках жінці слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Досліджень щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилося. Слід пам'ятати про можливість виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення, розлади зору та втрата слуху (див. розділ «Побічні реакції» ), що може призвести до негативних наслідків під час керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Капсули Орунгал ^® застосовувати перорально відразу після їди для забезпечення максимальної абсорбції препарату. Капсули слід ковтати цілими.

Схеми лікування дорослих для кожного показання наступні:

Тривалість лікування системних грибкових уражень повинна коригуватися залежно від мікологічної та клінічної відповіді на терапію:

Пацієнти літнього віку.

Застосування Орунгалу ^® пацієнтам літнього віку не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування» ).

Пацієнти з порушеннями функцій нирок.

Біодоступність препарату при пероральному застосуванні може бути знижена у пацієнтів з нирковою недостатністю, слід розглянути питання про коригування дози (див. розділ «Особливості застосування» ).

Пацієнти з порушеннями функцій печінки.

Ітраконазол переважно метаболізується у печінці. Кінцевий період напіввиведення ітраконазолу у пацієнтів із цирозом печінки дещо подовжений. Біодоступність при пероральному застосуванні у пацієнтів із цирозом дещо зменшена. Слід розглянути питання про коригування дози (див. розділ «Особливості застосування» ).

Діти.

Застосування Орунгалу ^® дітям не рекомендується (див. розділ «Особливості застосування» ).

Передозування.

Повідомлень про випадки передозування немає.

Якщо трапилось випадкове передозування, слід вжити підтримувальних заходів. Протягом першої години після прийому внутрішньо слід промити шлунок. Якщо це виправдано, можна призначити активоване вугілля. Ітраконазол не можна вивести шляхом гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.

Побічні реакції.

Про побічні реакції, наведені нижче, повідомлялося в ході клінічних випробувань капсул Орунгал ^® та/або зі спонтанних повідомлень у постмаркетинговому періоді для всіх лікарських форм Орунгал ^® .

В ході відкритих подвійних сліпих досліджень з участю 8499 пацієнтів, які отримували ітраконазол для лікування дерматомікозів або оніхомікозів, найчастішими побічними реакціями були реакції з боку травної системи, дерматологічного та печінкового походження.

Всередині кожного класу частоти побічні реакції представлені у порядку зменшення серйозності. Частота визначається як дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто ( ≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000), дуже рідко (˂ 1/10 000), невідомо (не може бути встановлено з наявних даних).

З боку системи крові та лімфатичної системи:

рідко – лейкопенія;

невідомо – нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи:

нечасто – гіперчутливість;

невідомо – анафілактичні, анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, сироваткова хвороба.

З боку метаболізму:

невідомо – гіпокаліємія, гіпертригліцеридемія.

З боку нервової системи:

нечасто – головний біль, запаморочення, парестезія;

рідко – гіпоестезія;

невідомо – периферична нейропатія.

З боку органів зору:

рідко – порушення зору;

невідомо – помутніння зору, диплопія.

З боку органів слуху та вестибулярного апарату:

рідко – тиніт;

невідомо – тимчасова чи стійка втрата слуху.

З боку серця:

невідомо – застійна серцева недостатність.

З боку дихальної системи:

рідко – диспное;

невідомо – набряк легень.

З боку травної системи:

часто – біль у животі, нудота;

нечасто – блювання, діарея, запор, диспепсія, дизгевзія, метеоризм;

рідко – панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи:

нечасто – гіпербілірубінемія, підвищення рівня аланінамінотранферази, аспартатамінотрансферази;

рідко – збільшення рівня печінкових ферментів;

невідомо – гостра печінкова недостатність, гепатит, гепатотоксичність.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

часто – висипання;

нечасто – кропив'янка, алопеція, свербіж;

невідомо – токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, лейкоцитокластичний васкуліт, світлочутливість.

З боку м'язово-скелетної системи:

невідомо – міалгія, артралгія.

З боку сечовидільної системи:

рідко – полакіурія;

невідомо – нетримання сечі.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:

нечасто – розлади менструального циклу;

невідомо – еректильна дисфункція.

Загальні розлади:

нечасто – набряки;

рідко – пірексія.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.

Упаковка. По 4 капсули в блістері, по 7 блістерів у картонній коробці або по 5 капсул у блістері, по 3 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Янссен-Сілаг С.п.А./Janssen Cilag SpA

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Віа С.Янссен, 04100 Борго Сан Мішель, Латіна, Італія/

Via C.Janssen, 04100 Borgo S. Michele, Latina, Italy.