Личный кабинет
ТЕГРЕТОЛ табл. 200 мг №50
rx
Код товара: 5826
Производитель: Novartis Pharma (Швейцария)
1 600,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
И n в т r q и я
Для медицинского использования препарата
Теглерол
Тегретол.
Место хранения:
Активное вещество: 1 таблетка содержит 200 мг карбамазепина;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза; Кармелоза натрия (карбоксиметилцеллюлоза натрия) низкая; стеарат магния; Силиконовый диоксид коллоидный безводный.
Лекарственная форма. Таблетки
Фармакотерапевтическая группа. Антипилептические агенты. Код УАТС N03A F01.
Клинические характеристики.
Индикация.
Эпилепсия:
сложные или простые частичные судорожные атаки (с потерей или без потери сознания) со средним обобщением или без него;
Обобщенные тоникологические судороги;
Смешанные формы судорожных атак.
TEGALOL ® может использоваться как монотерапия, так и в комбинированной терапии.
Острые маниакальные государства; Поддержка терапии в биполярных аффективных расстройствах с целью предотвращения обострения или сокращения клинических проявлений обострения.
Синдром воздержания алкоголя.
Идиопатическая невраллогия тригминального нерва и невралгии тригминального нерва с рассеянным склерозом (типичной и атиповой).
Идиопатическая невралгия языка нерва.
Противопоказания .
TEGTOL ® не должен быть назначен:
с установленной гиперчувствительностью к карбамазепину или подобным лекарственным средствам (таких как трициклические антидепрессанты) или к любому другому компоненту препарата;
с атриовентрикулярной блокадой;
пациенты с ингибированием костного мозга в анамнезе;
Пациенты с печеночной порфирией (например, острым прерывистым порфиром, смешанным порфиром, поздней кожей порфирией) в анамнезе;
В сочетании с ингибиторами Monoamine Oxidase (Mao).
Способ применения и доза .
Teglerol® предписан перорально; Как правило, суточная доза препарата должна распространяться на два или три метода. Препарат можно принимать во время, после еды или в интервалах между приемами пищи вместе с небольшим количеством жидкости, например, со стаканом воды.
Перед началом лечения пациенты, которые потенциально являются средств массовой информации HLA-A * 3101 аллелей по происхождению, в случае возможностей проходить обследование для наличия аллелей, поскольку в этом случае можно спровоцировать серьезные побочные реакции, такие как кожные реакции.
Эпилепсия
Лечение для начала использования низкой суточной дозы с постепенным увеличением дозы препарата, которая должна быть скорректирована с учетом потребностей каждого пациента.
Чтобы выбрать оптимальную дозу препарата, это может быть полезно для определения уровня карбамазепина в плазме крови.
Особенно в случае комбинированной терапии терапевтические дозы должны быть рассчитаны на основе определения уровня карбамазепина в плазме крови и эффективности.
Взрослые: рекомендуемая начальная доза препарата составляет 100-200 мг 1-2 раза в день. Затем доза медленно поднимается для достижения оптимального эффекта; Часто суточная доза составляет 800-1200 мг. Некоторые пациенты могут понадобиться доза препарата DRTOL ® , которая достигает 1600 мг или даже 2000 мг в день.
Пациенты пожилых людей: пациенты летнего возраста из-за возможной дозы препарата Teglerol ® должны быть выбраны взвешенные.
Дети: лечение может быть запущено с 100 мг / день; Доза увеличивается постепенно - каждую неделю на 100 мг.
Обычная доза препарата составляет 10-20 мг / кг массы тела в день (принято для нескольких методов).
Возраст ребенка | Ежедневная доза |
5-10 лет | 400-600 мг (2-3 приема) |
10-15 лет | 600-1000 мг (для 2-5 приемов) |
Дети в возрасте 15 лет дозировки, как у взрослых.
Если возможно, Tegrtol ® должен быть предписан как монотерапия, но в случае использования с другими препаратами рекомендуется рекомендуется, чтобы режим того же постепенного увеличения дозы препарата рекомендуется.
При введении препарата TERETOL ® в дополнение к нынешней противоэпитанной терапии дозы препарата следует постепенно увеличить, не изменив дозу тока (ы) антосипептических (ы) препарата (ы) или, или, При необходимости, корректируя это.
Острые маниакальные государства и поддерживающие терапии в биполярных аффективных расстройствах
Диапазон доз - от около 400 до 1600 мг в день; Обычно - от 400 до 600 мг в день, разделенные 2-3 приемами. В остром маниакальном состоянии рекомендуется достаточно быстрое увеличение дозы, в то время как для обеспечения оптимальной допуска в рамках поддерживающей терапии в биполярных расстройствах рекомендуется постепенное увеличение небольших доз.
Синдром воздержания алкоголя
Средняя доза - 200 мг 3 раза в день. В тяжелых случаях в течение первых нескольких дней доза может быть увеличена (например, до дозы 400 мг 3 раза в день). При серьезных проявлениях алкогольного воздержания лечения, начать с комбинации препарата Teglerol ® с седативно-гипнотическими препаратами (например, с помощью клометиазола, хлориазепоксида), следуя вышеупомянутым инструкциям дозирования. После завершения острой фазы Teglerol ® может быть продолжена как монотерапия.
Идиопатическая невраллогия тригминального нерва и невралгии тригминального нерва с рассеянным склерозом (типичной и атиповой). Идиопатическая невралгия языка нерва
Начальная доза препарата Teglerol ® составляет 200-400 мг в сутки (100 мг 2 раза в день для пожилых пациентов). Он медленно увеличивается до исчезновения ощущений боли (обычно до 200 мг дозы 3-4 раза в день). Для большинства пациентов доза препарата 200 мг 3 или 4 раза в день достаточна для поддержания безболезненного состояния. В некоторых случаях может потребоваться суточная доза препарата Teretol ® 1600 мг. После исчезновения ощущений боли доза постепенно сводится к минимальному обслуживанию.
Побочные реакции .
В начале лечения с Teglerol® или при нанесении очень большой исходной дозы препарата или при лечении пожилых пациентов есть очень часто или часто определенные виды нежелательных реакций, например, центральной нервной системой (головокружение, Головная боль, атаксия, сонливость, общая слабость, диплопия), от желудочно-кишечного тракта (тошнота, рвота) или аллергические кожные реакции.
Доза-зависимые нежелательные реакции обычно проходят в течение нескольких дней, как самопроизвольно, а также после временного снижения дозы препарата. Развитие нежелательных реакций от центральной нервной системы может быть следствием относительной передозировки препарата или значительных колебаний концентраций активного вещества в плазме крови. В таких случаях рекомендуется контролировать уровень активного вещества в плазме крови и распределить суточную дозу препарата на меньшее (например, 3-4) отдельных доз.
Побочные реакции возникают с такой частотой: очень часто (> 1/10) часто (> 1/100, <1/10); нечасто (> 1/1000, <1/100); редко (> 1/10000, <1/1000); Очень редко (<1/10000), включая отдельные случаи.
Из системы крови и лимфатической системы: очень часто - лейкопения; часто - тромбоцитопения, эозинофилия; редко - лейкоцитоз, лимфоантенопатия, дефицит фолиевой кислоты; Очень редко - агранулоцитоз, апластическая анемия, пангиторецения, эритроцитарная аплизация, анемия, мегалобластная анемия, острая прерывистая порфирия, смешанная порфирия, поздний порфир кожи, ретикулоцитоз, гемолитическая анемия.
Из иммунной системы : редко - многократная гиперчувствительность отсроченного типа с лихорадкой, кожные высыпания, васкулит, лимфаденопатия; Знаки, напоминающие лимфому; Артрофилия, лейкопения, эозинофилия, гепатоспленомалия и измененные показатели функции печени и исчезновение желчных протоков (разрушение и исчезновение внутриполюбимых желчных протоков), встречающихся в различных комбинациях. Там может быть нарушение других органов (например, печень, легкие, почек, поджелудочной железы, миокарда, толстой кишки); Очень редко - асептический менингит с миоклонусом и периферической эозинофилией; Анафилактическая реакция, ангионевротическая отека, гипогамлобулинемия.
Из эндокринной системы : часто отек, задержка жидкости, увеличение массы тела, гипонатриемия и снижает осмолярность плазмы в результате эффекта, аналогичного действия антидиуретического гормона, которое в одном случае приводит к гипергидратации, которая сопровождается летаргией, рвота, головная боль, путаница и растерянность и уверенность. Неврологические расстройства; Очень редко - увеличение уровня пролактина крови, сопровождаемого или не сопровождаемого такими проявлениями, как галакторея, гинекомастия, нарушение метаболической костной ткани (снижение уровня кальция и 25-гидроксиилекальциферол в плазме крови), что приводит к остеомации / остеопорозу; В некоторых случаях - повышенная концентрация холестерина, в том числе холестерина высокой плотности липопротеинов и триглицеридов.
По расстройствам обмена веществ и питания: редко - дефицит фолатов, потерю аппетита; Очень редко - острый порфиризм (острая прерывистая порфирия и смешанная порфирия), не направляющая порфиров (поздний порфир кожи).
Психические расстройства: редко - галлюцинации (визуальные или слухи), депрессия, потерю аппетита, проблемы, агрессивность, применение, путаница; Очень редко - активация психоза.
Из нервной системы: очень часто - головокружение, атаксия, сонливость, общая слабость; часто - головная боль, диплопия, визуальное жилье (например, Visualty); Нечасто - ненормальные непроизвольные движения (например, тремор, «покупка» тремор, дистония, тик), NYSTAGM; Редко - орофациальная дискинезия, нарушения движения для глаз, нарушения речи (например, дисартхия или неразборчивая речь), хореоатмия, периферическая невропатия, парестезия, мышечная слабость и паресины; Очень редко - нарушение вкусовых ощущений, злокачественный нейролептический синдром, асептический менингит с миоклоническими и периферическими эозинофилиями, приноси.
Из органов видения: очень редко - нарушение проживания (например, вибрация видения), мутность объектива, конъюнктивит, увеличение внутриглазного давления.
На стороне слушания и равновесия: очень редко - нарушения слухов, такие как звон в ушах, увеличивая слуховую чувствительность, снижение слуховой чувствительности, нарушения восприятия высоты звука.
С точки зрения сердца и кровеносных сосудов : редко - нарушение внутриклеточной проводимости; артериальная гипертония или артериальная гипотензия; Очень редко - брадикардия, аритмии, атриовентрикулярная блокада от обморока, кровообращенного кровообращения, застойная сердечная недостаточность, обострение ишемического заболевания, тромбофлебита, тромбоэмболия (например, сосуды легочных).
Из респираторной системы, органы груди и средостения : очень редко - реакции повышенной чувствительности от легких, характеризующихся лихорадкой, одышкой, пневмонитом или пневмонии.
Из желудочно-кишечного тракта: очень часто - тошнота, рвота; часто - сухость во рту; нечасто-диарея или запоры; редко - боли в животе; Очень редко - блеск, стоматит, панкреатит.
С стороны гепатобилиарной системы: очень часто - повышенные уровни гамма-глютамилтрансферазы (в результате индукции фермента печени) обычно не имеют клинической ценности; часто - увеличение щелочной фосфатазы крови; нечасто - увеличение трансаминаз; редко - гепатит холестатический, паренхимал (гепатоцеллюлярные) или смешанные типы, исчезновение желчного тракта, желтуха; Очень редко - грануломатозный гепатит, печеночная недостаточность.
Из кожи и подкожной клетки: очень часто - аллергический дерматит, крапивница, иногда в тяжелой форме; нечасто - отшелушивающий дерматит, эритродерма; редко - системная красная волчанка, зуд; Очень редко - синдром Стивенс-Джонсона (в некоторых странах Азии также сообщил о нежелательном феномене с частотой возникновения «редко»), токсического эпидермального некролиза, фототенчувствительности, мультиформной и узлой эритемы, расстройства пигментации кожи, фиолетовые, прыщи, повышенные падения, Увеличенная потеря волос, гирсутизм.
Из опорно-двигательного аппарата и системы соединительной ткани и костной ткани : редко - мышечная слабость, очень редко - артралгия, мышечная боль, мышечные судороги, расстройства костного метаболизма (снижение кальция и 25-гидроксилкальциферол в плазме крови, которые могут привести к остеомализации или остеопорозу ).
Из почек и мочевой системы : очень редко - тубернертерство нефрит, почечная недостаточность, функция почек (например, альбуминурия, гематурия, олигурия, увеличение мочевины в крови / азотемии), частое мочеиспускание, удержание мочи.
Из репродуктивной системы : очень редко - сексуальная дисфункция / импотенция / эректильная дисфункция, расстройство сперматогенеза (с уменьшением количества / подвижности сперматозоидов).
Общие нарушения: Очень часто - общая слабость.
Отклонения результатов лабораторных и инструментальных исследований: очень часто - повышенные уровни гамма-глютамилтрансферазы (вызванные индукцией ферментов печени), которые обычно не имеют клинической значимости, часто увеличение щелочной фосфатазы в крови, нечасто увеличение Транзиназы, очень редко - увеличение внутриглазного давления, увеличивая уровень холестерина в крови, увеличение уровней липопротеина высокой плотности, повышенные уровни триглицеридов в крови, изменение индикаторов функции щитовидной железы: уменьшение L-тироксина ( Ft 4, T 4, T 3 ) и увеличение уровня тиростимуляторного гормона, который, как правило, не сопровождается клиническими проявлениями; Увеличение уровня пролактина в крови, гипогамлобулинемия.
Побочные реакции на основе спонтанных сообщений (неизвестность частоты).
Следующие побочные реакции были получены при потенциальном применении препарата от спонтанных сообщений и литературных источников информации. Поскольку спонтанные отчеты не могут устанавливать точное количество пациентов и надежно оценить частоту побочных реакций, поэтому их частота классифицируется как «неизвестна».
Инфекционные и паразитарные заболевания: Реактивация человеческих герпес вирус VI тип.
Из системы крови и лимфатической системы: недостаточность костного мозга.
Из нервной системы: седативный эффект, ухудшение памяти.
С стороны желудочно-кишечного тракта: колит.
Из иммунной системы : лекарственная сыпь с эозинофилией и системными симптомами (платье).
Из кожи и подкожной клетчатки: острый обобщенный экзантетный пустулоз (сооружения), лихноидный кератоз, онхомадез.
Из опорно-двигательного аппарата системы соединительной ткани и систем костной ткани : переломы.
Отклонения результатов лабораторных и инструментальных исследований: уменьшение минеральной плотности костной ткани.
Передозировка .
Симптомы. Симптомы и жалобы, возникающие из передозировки, обычно отражаются поражениями центральных нервных, сердечно-сосудистых и дыхательных систем.
Центральная нервная система : ингибирование функций CNS; дезориентация, депрессивный уровень сознания, сонливость, возбуждение, галлюцинации, кома; Наделение видения, неразборчивой речи, дисартрии, нистагма, атаксии, дискинезии, гиперрефлексии (изначально), гипорефлекцию (позже); Судороги, психомоторные расстройства, миоцилонус, переохлаждение, среднее время.
Система дыхания: ингибирование дыхания, отека легких.
Сердечно-сосудистая система: тахикардия, артериальная гипотензия, иногда - артериальная гипертензия, проводимость проводимости с расширением комплекса QRS; Синкоп, связанный с сердечным остановкой, сопровождающимся потерей сознания.
Желудочно-кишечный тракт: рвота, задержка питания в желудке, снижение подвижности толстой кишки.
Кистово мышечная система: Были отдельные случаи рабдомиолиза, связанные с токсическим воздействием карбамазепина.
Система мочи: мочевая задержка, олигурия или анурия; задержка жидкости; Гипергидратация из-за эффекта карбамазепина, аналогично действию против антидиретического гормона.
Изменения из лабораторных параметров: гипонатриемия, возможно метаболическая ацидоз, гипергликемия, повышение мышечной доли креатинина фосфокиназы.
Уход. Специфический антидот отсутствует. Первоначально лечение должно основываться на клиническом состоянии пациента; Госпитализация показана. Определение концентрации карбамазепина в плазме крови для подтверждения отравления с этим средством и оценки степени передозировки.
Эвакуация содержания желудка, промысловая желудка, активированный углерод. Поздняя эвакуация содержания желудка может привести к отложенному поглощению и повторному появлению симптомов интоксикации во время восстановления. Применимо симптоматическое подтверждающее лечение в блоке интенсивной терапии, мониторинг функций сердца, пыльной коррекции расстройств электролита.
Специальные рекомендации. При разработке артериальной гипотензии показана внутривенное введение дофамина или нобутамина; При разработке нарушений сердечного ритма лечение следует выбрать индивидуально; При разработке суда - введение бензодиазепинов (например, диазепам) или другие противосудорожные средства, такие как фенобарбитал (с осторожностью из-за повышенного риска ингибирования дыхания) или паральдегида; При разработке гипонатриемии (водного интоксикации) - ограничение введения жидкости, медленной осторожной внутривенной инфузии 0,9% раствора хлорида натрия. Эти меры могут быть полезны для предотвращения отека мозга.
Рекомендуется проводить гемосорбцию на угольных сорбентах. Повідомлялося про неефективність форсованого діурезу і перитонеального діалізу.
Необхідно передбачити можливість повторного посилення симптомів передозування на 2-й і 3-й день після його початку, що зумовлено уповільненим всмоктуванням препарату.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
У тварин пероральне застосування карбамазепіну спричиняло розвиток дефектів.
У дітей, матері яких страждають на епілепсію, відзначається схильність до порушень внутрішньоутробного розвитку, у тому числі вроджених вад розвитку. Повідомлялося про імовірність того, що карбамазепін, як і більшість протиепілептичних засобів, підвищує частоту даних порушень, однак переконливі докази у рамках контрольованих досліджень монотерапії карбамазепіном відсутні. Разом з тим повідомлялося про асоційовані із застосуванням препарату Тегретол ® порушення внутрішньоутробного розвитку та вроджені вади розвитку, у тому числі про щілину хребта та інші вроджені аномалії, наприклад щелепно-лицьові дефекти, кардіоваскулярні вади розвитку, гіпоспадія та аномалії розвитку різних систем організму.
Слід мати на увазі такі дані.
Застосування препарату Тегретол ® вагітним жінкам, хворим на епілепсію, потребує особливої уваги.
Якщо жінка, яка отримує Тегретол ® , завагітніла, планує вагітність або під час вагітності з'являється необхідність застосування препарату Тегретол ® , слід ретельно зважити потенційну користь застосування препарату порівняно з можливим ризиком (особливо у I триместрі вагітності).
Жінкам репродуктивного віку по можливості Тегретол ® слід призначати як монотерапію.
Рекомендується призначати мінімальні ефективні дози та здійснювати моніторинг рівня карбамазепіну у плазмі крові.
Пацієнток потрібно поінформувати про можливість підвищення ризику розвитку вроджених вад та слід надавати їм можливість антенатального скринінгу.
У період вагітності не слід переривати ефективну протиепілептичну терапію, оскільки загострення захворювання загрожуватиме здоров'ю як матері, так і дитини.
Спостереження та профілактика. Відомо, що під час вагітності можливий розвиток недостатності фолієвої кислоти. Протиепілептичні препарати можуть підвищувати рівень недостатності фолієвої кислоти, тому рекомендується додаткове призначення фолієвої кислоти перед та у період вагітності.
Новонароджені. З метою профілактики порушень згортання крові у новонароджених рекомендовано призначати вітамін К 1 матерям протягом останніх тижнів вагітності та новонародженим дитям.
Відомі кілька випадків судом та/або пригнічення дихання у новонароджених, кілька випадків блювання, діареї та/або поганого апетиту у новонароджених, що пов'язують із прийомом препарату Тегретол® та інших протисудомних препаратів.
Годування груддю. Карбамазепін проникає у грудне молоко (25-60 % концентрації у плазмі крові). Переваги грудного вигодовування з віддаленою імовірністю розвитку побічних ефектів у немовляти слід ретельно зважити. Матері, які отримують Тегретол ® , можуть годувати груддю за тієї умови, що немовля спостерігається стосовно розвитку можливих побічних реакцій (наприклад надмірної сонливості, алергічних шкірних реакцій).
Фертильність.
Дуже рідко повідомлялося про випадки порушення фертильності у чоловіків та/або про відхилення від норми показників сперматогенезу.
Діти.
Дітям з огляду на більш швидку елімінацію карбамазепіну може бути необхідним застосування вищих доз препарату (із розрахунку на кілограм маси тіла) порівняно з дорослими. Таблетки Тегретол ® можна приймати дітям віком від 5 років.
Особливості застосування.
Тегретол ® слід призначати лише під медичним наглядом, тілька після оцінки співвідношення користь/ризик та за умови ретельного моніторингу пацієнтів із серцевими, печінковими або нирковими порушеннями, побічними гематологічними реакціями на інші препарати в анамнезі, та пацієнтів з перерваними курсами терапії препаратом Тегретол ® .
Рекомендується проведення загального аналізу сечі та визначення рівня азоту сечовини в крові на початку і з певною періодичністю під час терапії.
Тегретол ® проявляє легку антихолінергічну активність, тому пацієнтів з підвищеним внутрішньоочним тиском слід попередити та проконсультувати щодо можливих факторів ризику.
Слід пам'ятати про можливу активацію прихованих психозів, а щодо пацієнтів літнього віку – про можливу активацію сплутаності свідомості та тривожне збудження.
Препарат зазвичай неефективний при абсансах (малих епілептичних нападах) та міоклонічних нападах. Окремі випадки свідчать про те, що посилення нападів можливе у пацієнтів з атиповими абсансами.
Гематологічні ефекти. Із застосуванням препарату пов'язують розвиток агранулоцитозу та апластичної анемії; однак через надзвичайно низьку частоту випадків розвитку цих станів важко оцінити значущий ризик при прийманні препарату Тегретол ® . Загальний ризик для хворих, які не отримували терапії, становить 4,7 особи/1000000 на рік для розвитку агранулоцитозу і 2 особи/1000000 на рік – для розвитку апластичної анемії.
Пацієнтів потрібно поінформувати про ранні ознаки токсичності та симптоми можливих гематологічних порушень, а також про симптоми дерматологічних та печінкових реакцій. Пацієнта слід попередити, що у випадку появи таких реакцій як жар, ангіна, шкірні висипання, виразки у ротовій порожнині, синці, які легко виникають, точкові крововиливи або геморагічна пурпура слід негайно звернутися до лікаря.
Якщо кількість лейкоцитів або тромбоцитів значно знижується під час терапії, стан пацієнта підлягає ретельному моніторингу та потрібно здійснювати постійний загальний аналіз крові пацієнта. Лікування препаратом Тегретол® необхідно припинити, якщо у пацієнта розвивається лейкопенія, яка є серйозною, прогресуючою або супроводжується клінічними проявами, наприклад горячкою або болем у горлі. Застосування препарату Тегретол® слід припинити при появі ознак пригнічення функції кісткового мозку.
Періодично або часто відзначається тимчасове або стійке зниження кількості тромбоцитів або білих клітин крові у зв'язку з прийомом препарату Тегретол®. Однак для більшості цих випадків підтверджена їх тимчасовість і вони не свідчать про розвиток апластичної анемії або агранулоцитозу. До початку терапії та періодично під час її проведення слід здійснювати аналіз крові, включаючи визначення кількості тромбоцитів (а також, можливо, кількості ретикулоцитів та рівня гемоглобіну).
Серйозні дерматологічні реакції. Серйозні дерматологічні реакції, які включають токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), або синдром Лайєлла, та синдром Стівенса-Джонсона (ССД), при застосуванні препарату Тегретол® виникають дуже рідко. Пацієнти з серйозними дерматологічними реакціями можуть потребувати госпіталізації, оскільки ці стани можуть загрожувати життю та мати летальний характер. Більшість випадків розвитку ССД/ТЕН відзначаються протягом перших кількох місяців лікування препаратом Тегретол®. При розвитку ознак та симптомів, що свідчать про серйозні дерматологічні реакції (наприклад ССД, синдром Лайєлла/ТЕН), прийом препарату Тегретол® слід негайно припинити та призначити альтернативну терапію.
Фармакогеноміка.
З'являється все більше свідчень про вплив різних алелів HLA на схильність пацієнта до виникнення побічних реакції, пов'язаних з імунною системою.
Зв'язок із (HLA)-В*1502
Ретроспективні дослідження у пацієнтів-китайців етнічної групи Хан продемонстрували виражену кореляцію між шкірними реакціями ССД/ТЕН, пов'язаними з карбамазепіном, та наявністю у цих пацієнтів людського лейкоцитарного антигену (HLA), алелі (HLA)-В*1502. Більша частота повідомлень про розвиток ССД (швидше рідко, ніж дуже рідко) характерна для деяких країн Азії (наприклад Тайвань, Малайзія та Філіппіни), де серед населення превалює алель (HLA)-В*1502. Кількість носіїв цього алеля серед населення Азії становить понад 15 % на Філіппінах, у Таїланді, Гонконгу та Малайзії, приблизно 10 % – у Тайвані, майже 4 % – у Північному Китаї, приблизно від 2 % до 4 % – у Південній Азії (включаючи Індію) і менше 1 % – у Японії та Кореї. Поширення алеля (HLA)-В*1502 є незначним серед європейських, африканських народів, серед корінного населення Америки та латиноамериканського населення.
У тих пацієнтів, які розглядаються як такі, що генетично належать до груп ризику, перед початком лікування препаратом Тегретол® слід проводити тестування на присутність алеля (HLA)-В*1502. Якщо аналіз пацієнта на присутність алеля (HLA)-В*1502 дає позитивний результат, то лікування препаратом Тегретол ® розпочинати не слід, окрім випадків, коли відсутні інші варіанти терапевтичного лікування. Пацієнти, які пройшли обстеження та отримали негативний результат щодо (HLA)-B*1502, мають низький ризик розвитку ССД, хоча дуже рідко такі реакції можуть ще зустрічатись.
На даний час через відсутність даних точно невідомо, чи у всіх осіб південно-східного азійського походження існують ризики.
Алель (HLA)-В*1502 може бути фактором ризику розвитку ССД/ТЕН у пацієнтів-китайців, які отримують інші протиепілептичні засоби, що можуть бути пов'язані із виникненням ССД/ТЕН. Таким чином, слід уникати застосування інших препаратів, що можуть бути пов'язані із виникненням ССД/ТЕН, пацієнтам, які мають алель (HLA)-В*1502, якщо можна застосовувати іншу, альтернативну терапію. Зазвичай не рекомендується проводити генетичний скринінг пацієнтів тих національностей, у представників яких низький коефіцієнт алеля (HLA)-В*1502. Зазвичай не рекомендується проводити скринінг хворих, які вже отримують Тегретол ® , оскільки ризик виникнення ССД/ТЕН значно обмежений першими кількома місяцями, незалежно від присутності у генах пацієнта алеля (HLA)-В*1502.
У пацієнтів європеоїдної раси зв'язок між алелем (HLA)-B*1502 та виникненням ССД відсутній.
Зв'язок із HLA-А*3101
Лейкоцитарний антиген людини може бути фактором ризику розвитку шкірних побічних реакцій, таких як ССД, ТЕН, медикаментозний висип з еозінофілією та системними симптомами (DRESS), гострий генералізований екзентематозний пустульоз (AGEP), макулопапульозний висип. Якщо аналіз виявляє наявність алеля HLA-А*3101, то від застосування препарату Тегретол ® слід утриматися.
Обмеження генетичного скринінгу
Результати генетичного скринінгу не повинні заміняти відповідний клінічний нагляд та лікування пацієнтів. Роль у виникненні цих тяжких шкірних побічних реакції відіграють інші можливі фактори, такі як дозування протиепілептичного засобу, дотримання режиму терапії, супутня терапія. Вплив інших захворювань та рівень моніторингу шкірних порушень не вивчалися.
Інші дерматологічні реакції.
Можливий також розвиток скороминущих та таких, що не загрожують здоров'ю, легких дерматологічних реакцій, наприклад ізольованої макулярної або макулопапульозної екзантеми. Зазвичай вони минають через кілька днів або тижнів як при постійному дозуванні, так і після зниження дози препарату. Оскільки ранні ознаки більш серйозних дерматологічних реакцій може бути дуже складно відрізнити від легких скороминучих реакцій, пацієнт повинен перебувати під пильним наглядом, щоб негайно припинити застосування препарату у разі, якщо з його продовженням реакція погіршиться.
Наявність у пацієнта алеля HLA-А* 3101 пов'язано з виникненням менш серйозних небажаних реакцій з боку шкіри на карбамазепін, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипання (макулопапульозні висипання). Однак не було встановлено, що наявність (HLA)-В*1502 може свідчити про ризик виникнення вищезазначених шкірних реакцій.
Гіперчутливість. Тегретол ® може спровокувати розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи медикаментозний висип з еозинофілією та системними симптомами (DRESS), множинні реакції гіперчутливості повільного типу з гарячкою, висипанням, васкулітом, лімфаденопатією, псевдолімфомою, артралгією, лейкопенією, еозинофілією, гепатоспленомегалією, зміненими показниками функції печінки та синдромом зникнення жовчних протоків (включаючи руйнування та зникнення внутрішньожовчних протоків), які можуть проявляться у різних комбінаціях. Також можливий вплив на інші органи (легені, нирки, підшлункову залозу, міокард, товсту кишку).
Наявність у пацієнта алеля HLA-А* 3101 пов'язано з виникненням менш серйозних небажаних реакцій на карбамазепін з боку шкіри, таких як синдром гіперчутливості до протисудомних засобів або незначні висипання (макулопапульозні висипання).
Пацієнтів з реакціями гіперчутливості на карбамазепін потрібно проінформувати про те, що приблизно 25-30 % таких пацієнтів також можуть мати реакції гіперчутливості на окскарбазепін (Трилептал ® ).
При застосуванні карбамазепіну та фенітоїну можливий розвиток перехресної гіперчутливості.
Загалом при появі ознак та симптомів, що вказують на гіперчутливість, застосування препарату Тегретол ® слід негайно припинити.
Напади. Тегретол ® слід застосовувати з обережністю пацієнтам зі змішаними нападами, які включають абсанси (типові або нетипові). За таких обставин препарат може провокувати напади. У разі провокування нападів застосування препарату Тегретол ® слід негайно припинити.
Підвищення частоти нападів можливе під час переходу від пероральних форм препарату до супозиторіїв.
Функція печінки. Упродовж терапії препаратом необхідно проводити оцінку функції печінки на початковому рівні та періодичні оцінки цієї функції протягом терапії, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки в анамнезі та у пацієнтів літнього віку. При загостренні порушень функції печінки або пацієнтам з активною фазою захворювання печінки необхідно негайно припинити прийом препарату.
Деякі показники лабораторних аналізів, за допомогою яких оцінюють функціональний стан печінки, у пацієнтів, які приймають карбамазепін, можуть виходити за межі норми, зокрема гамма-глутамілтрансфераза (ГГТ). Це, імовірно, відбувається через індукцію печінкових ферментів. Індукція ферментів може також призводити до помірного підвищення рівня лужної фосфатази. Таке підвищення функціональної активності печінкового метаболізму не є показанням для відміни карбамазепіну.
Тяжкі реакції з боку печінки через застосування карбамазепіну спостерігаються дуже рідко. У разі виникнення ознак і симптомів печінкової дисфункції або активного захворювання печінки необхідно терміново обстежити пацієнта, а лікування препаратом Тегретол ® призупинити до отримання результатів обстеження.
Функція нирок. Рекомендується проводити оцінку функції нирок та визначення рівня азоту сечовини крові на початку та періодично протягом курсу терапії.
Гіпонатріємія. Відомі випадки розвитку гіпонатріємії при застосуванні карбамазепіну. У пацієнтів з уже існуючим порушенням функції нирок, яке пов'язано зі зниженим рівнем натрію, або у пацієнтів з супутнім лікуванням лікарськими засобами, які знижують рівень натрію (такими як діуретики, лікарські засоби, які асоціюються з неадекватною секрецією антидіуретичного гормону), перед лікуванням слід виміряти рівень натрію в крові. Далі слід вимірювати кожні 2 тижні, потім – з інтервалом в один місяць протягом перших трьох місяців лікування або згідно з клінічною необхідністю. Це стосується у першу чергу пацієнтів літнього віку. Слід у даному випадку обмежувати кількість вживання води.
Гіпотиреоїдизм. Карбамазепін може знижувати концентрацію гормонів щитовидної залози, у зв'язку з цим необхідне збільшення дози замісної терапії гормонами щитовидної залози для пацієнтів з гіпотиреоїдизмом.
Антихолінергічні ефекти. Тегретол® проявляє помірну антихолінергічну активність. Таким чином, пацієнти з підвищеним внутрішньоочним тиском та затримкою сечі повинні перебувати під пильним наглядом під час терапії.
Психічні ефекти. Слід пам'ятати про імовірність активізації латентного психозу та у пацієнтів літнього віку – сплутаності свідомості або збудженості.
Суїцидальні думки та поведінка. Було зареєстровані кілька свідчень про суїцидальні думки і поведінку у пацієнтів, які отримували протиепілептичні препарати. Метааналіз даних, отриманих у ході плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних препаратів, також показав невелике підвищення ризику появи суїцидальних думок і поведінки. Механізм виникнення такого ризику невідомий, а доступні дані не виключають підвищення ризику суїцидальних думок і поведінки для карбамазепіну.
Тому пацієнтів необхідно перевірити на наявність суїцидальних думок та поведінки і, якщо потрібно, призначити відповідне лікування. Пацієнтам (та особам, які доглядають за пацієнтами) слід рекомендувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок та поведінки.
Ендокринні ефекти. Через індукцію ферментів печінки Тегретол® може стати причиною зниження терапевтичного ефекту препаратів естрогенів та/або прогестерону. Це може призвести до зниження ефективності контрацепції, рецидиву симптомів або проривних кровотеч чи кров'яних виділень. Пацієнтки, які приймають Тегретол® і для яких гормональна контрацепція є необхідною, повинні отримувати препарат, що містить не менше 50 мкг естрогену, або для таких пацієнток слід розглянути можливість використання альтернативних негормональних методів контрацепції.
Моніторинг рівня препарату у плазмі крові. Незважаючи на те, що кореляція між дозуванням та рівнем карбамазепіну у плазмі крові, а також між рівнем карбамазепіну у плазмі крові та клінічною ефективністю і переносимістю недостовірна, моніторинг рівня препарату у плазмі крові може бути доцільним у таких випадках: при раптовому підвищенні частоти нападів, перевірці компленсу пацієнта, у період вагітності, у разі лікування дітей та підлітків; при підозрі на порушення абсорбції, при підозрюваній токсичності та при застосуванні більше одного препарату.
Зниження дози та відміна препарату. Раптова відміна препарату Тегретол® може спровокувати напади. При необхідності раптової відміни терапії препаратом пацієнтів з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат здійснювати на тлі терапії відповідним лікарським препаратом (наприклад діазепамом внутрішньовенно, ректально або фенітоїн внутрішньовенно).
Зниження дози та синдром відміни препарату. Раптова відміна препарату може спровокувати напади, тому карбамазепін слід відміняти поступово протягом 6 місяців. При необхідності негайної відміни препарату пацієнтам з епілепсією перехід на новий протиепілептичний препарат потрібно здійснювати на тлі терапії відповідними лікарськими засобами.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Здатність пацієнта, який приймає Тегретол®, до швидкої реакції (особливо на початку терапії або у період підбору дози) може бути порушена внаслідок виникнення запаморочення і сонливості, тому при керуванні автомобілем або роботі з іншими механізмами пацієнту слід бути обережним.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Цитохром Р450 3А4 (CYP3A4) є основним ферментом, що каталізує утворення активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду. Одночасне застосування інгібіторів CYP3A4 може спричиняти підвищення концентрації карбамазепіну у плазмі крові, що, у свою чергу, може призводити до розвитку побічних реакцій. Одночасне застосування індукторів CYP3A4 може посилювати метаболізм карбамазепіну, що призводить до потенційного зниження концентрації карбамазепіну у сироватці крові та терапевтичного ефекту. Подібним чином припинення прийому індуктора CYP3A4 може знижувати швидкість метаболізму карбамазепіну, що призводить до підвищення рівня карбамазепіну у плазмі крові.
Карбамазепін є потужним індуктором CYP3A4 та інших ферментних систем фази І та фази ІІ у печінці, тому може знижувати концентрації інших препаратів у плазмі крові, які переважно метаболізуються CYP3A4 шляхом індукції їхнього метаболізму.
Людська мікросомальна епоксид-гідролаза являє собою фермент, відповідальний за утворення 10,11-трансдіолпохідних карбамазепіну-10,11-епоксиду. Одночасне призначення інгібіторів людської мікросомальної епоксид-гідролази може призвести до підвищення концентрацій карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові.
Препарати, які можуть підвищувати рівень карбамазепіну у плазмі крові.
Оскільки підвищення рівня карбамазепіну у плазмі крові може призводити до появи небажаних реакцій (таких як запаморочення, сонливість, атаксія, диплопія), то дозування препарату Тегретол ® необхідно відповідно коригувати та/або контролювати його рівні у плазмі крові при одночасному застосуванні з нижчезазначеними препаратами.
Аналгетики, протизапальні препарати : декстропропоксифен, ібупрофен.
Андрогени : даназол.
Антибіотики : макролідні антибіотики (наприклад еритроміцин, тролеандоміцин, йозаміцин, кларитроміцин, ципрофлоксацин).
Антидепресанти : дезипрамін, флуоксетин, флувоксамін, нефазодон, пароксетин, тразодон, вілоксазин.
Протиепілептичні : стирипентол, вігабатрин.
Протигрибкові засоби : азоли (наприклад ітраконазол, кетоконазол, флуконазол, вориконазол). Пацієнтам, які отримують лікування вориконазолом або ітраконазолом, можуть бути рекомендовані альтернативні протиепілептичні засоби.
Антигістамінні препарати : лоратадин, терфенадин.
Антипсихотичні препарати : оланзапін, локсапін, кветіапін.
Протитуберкульозні препарати : ізоніазид.
Противірусні препарати : інгібітори протеази для ВІЛ (наприклад ритонавір).
Інгібітори карбоангідрази : ацетазоламід.
Серцево-судинні препарати : дилтіазем, верапаміл.
Препарати для лікування захворювань ШКТ : циметидин, омепразол.
Міорелаксанти : оксибутинін, дантролен.
Антиагрегантні препарати : тиклопідин.
Інші речовини : грейпфрутовий сік, нікотинамід (у дорослих, тільки у високих дозах).
Препарати, які можуть підвищувати рівень активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові.
Оскільки підвищений рівень активного метаболіту карбамазепіну-10,11-епоксиду у плазмі крові може спричинити розвиток побічних реакцій (наприклад запаморочення, сонливість, атаксію, диплопію), дозування препарату Тегретол ® необхідно відповідно коригувати та/або контролювати рівень препарату у плазмі крові, якщо Тегретол ® приймати одночасно з такими препаратами: локсапін, кветіапін, примідон, прогабід, вальпроєва кислота, валноктамід та валпромід.
Препарати, які можуть знижувати рівень карбамазепіну у плазмі крові.
Може бути необхідною корекція дози препарату Тегретол ® при одночасному застосуванні з нижчезазначеними препаратами.
Протиепілептичні препарати : фелбамат, метсуксимід, окскарбазепін, фенобарбітон, фенсуксимід, фенітоїн (щоб уникнути інтоксикації фенітоїном та субтерапевтичних концентрацій карбамазепіну, рекомендовано скорегувати концентрацію фенітоїну у плазмі крові до 13 мкг/мл перед початком лікування карбамазепіном) та фосфенітоїн, примідон та клоназепам (хоча дані щодо нього суперечливі).
Протипухлинні препарати : цисплатин або доксорубіцин.
Протитуберкульозні препарати : рифампіцин.
Бронходилататори або протиастматичні препарати : теофілін, амінофілін.
Дерматологічні препарати : ізотретиноїн.
Взаємодія з іншими речовинами : препарати лікарських трав, що містять звіробій (Hypericum perforatum).
Мефлохін може проявляти антагоністичні властивості щодо протиепілептичного ефекту препарату Тегретол ® . Відповідно дозу препарату Тегретол® необхідно відкоригувати.
Ізотретиноїн, як повідомляється, змінює біодоступність та/або кліренс карбамазепіну і карбамазепіну-10, 11-епоксиду; необхідно контролювати концентрації карбамазепіну у плазмі крові.
Вплив препарату Тегретол ® на рівень у плазмі крові одночасно призначених препараті в .
Карбамазепін може знижувати рівень деяких препаратів у плазмі крові та зменшувати або нівелювати їх ефекти. Можлива необхідність корекції дозування нижченаведених препаратів відповідно до клінічних вимог.
Аналгетики, протизапальні препарати : бупренорфін, метадон, парацетамол (тривале застосування карбамазепіну з парацетамолом (ацетамінофеном) може бути зв'язано з розвитком гепатотоксичності), феназон (антипірин), трамадол.
Антибіотики : доксициклін, рифабутин.
Антикоагулянти: пероральні антикоагулянти (наприклад варфарин, фенпрокоумон, дикумарол та аценокумарол).
Антидепресанти : бупропіон, циталопрам, міансерин, нефазодон, сертралін, тразодон, трициклічні антидепресанти (наприклад іміпрамін, амітриптилін, нортриптилін, кломіпрамін).
Протиблювальні : аперпітант.
Протиепілептичні препарати : клобазам, клоназепам, етосукцимід, фелбамат, ламотриджин, окскарбазепін, примідон, тіагабін, топірамат, вальпроєва кислота, зонісамід. Повідомлялось як про підвищення рівня фенітоїну у плазмі крові внаслідок дії карбамазепіну, так і про його зниження та про поодинокі випадки збільшення рівня мефенітоїну у плазмі крові.
Протигрибкові препарати : ітраконазол, вориконазол, кетоназол. Пацієнтам, які отримують лікування вориконазалом або інтраконазолом, можуть бути рекомендовані альтернативні протиепілептичні засоби.
Антигельмінтні препарати : празиквантел, альбендазол.
Протипухлинні препарати : іматиніб, циклофосфамід, лапатиніб, темсиролімус.
Нейролептичні препарати : клозапін, галоперидол та бромперидол, оланзапін, кветіапін, рисперидон, зипразидон, арипіпразол, паліперидон.
Противірусні препарати : інгібітори протеази для лікування ВІЛ (наприклад індинавір, ритонавір, саквінавір).
Анксіолітики : алпразолам, мідазолам.
Бронходилататори або протиастматичні препарати : теофілін.
Контрацептивні препарати : гормональні контрацептиви (слід розглянути можливість застосування альтернативних методів контрацепції).
Серцево-судинні препарати : блокатори кальцієвих каналів (група дигідропіридину), наприклад фелодипін, ісрадипін, дигоксин, хінідин, пропранолол, симвастатин, аторвастатин, ловастатин, церивастатин, івабрадин.
Кортикостероїди : (зокрема, преднізолон, дексаметазон).
Засоби, які застосовують для лікування еректильної дисфункції : тадалафіл.
Імунодепресанти : циклоспорин, еверолімус, такролімус, сиролімус.
Тиреоїдні препарати : левотироксин.
Взаємодія з іншими препаратами : препарати, що містять естрогени та/або прогестерони (слід розглянути альтернативні методи контрацепції); бупренофін, гестринон, тиболон, тореміфен, міансерин, сертралін.
Комбінації препаратів, які вимагають окремого розгляду.
Одночасне застосування карбамазепіну та леветирацетаму може призвести до посилення токсичності карбамазепіну.
Одночасне застосування карбамазепіну та ізоніазиду може призвести до посилення гепатотоксичності ізоніазиду.
Одночасне застосування карбамазепіну і перепаратів літію або метоклопраміду, а також карбамазепіну і нейролептиків (галоперидол, тіоридазин) може призвести до посилення побічних неврологічних ефектів (у випадку останньої комбінації – навіть за умови терапевтичних рівнів у плазмі крові).
Комбінована терапія препаратом Тегретол ® та деякими діуретиками (гідрохлоротіазид, фуросемід) може призвести до виникнення симптоматичної гіпонатріємії.
Карбамазепін може антагонізувати ефекти недеполяризуючих м'язових релаксантів (наприклад панкуронію). Може виникнути необхідність підвищення доз цих препаратів, а пацієнти потребують ретельного моніторингу через можливість швидшого, ніж очікується, завершення нейром'язової блокади.
Карбамазепін, як і інші психотропні препарати, може знижувати переносимість алкоголю, тому пацієнтам рекомендовано утримуватися від вживання алкоголю.
Протипоказана взаємодія.
Оскільки карбамазепін структурно близький до трициклічних антидепресантів, Тегретол ® не рекомендовано застосовувати одночасно з інгібіторами моноаміноксидази (МАО); перед початком застосування препарату необхідно припинити прийом інгібітору МАО (щонайменше за два тижні або раніше, якщо це дозволяють клінічні обставини).
Вплив на серологічні дослідження.
Карбамазепін може дати хибно-позитивний результат ВЄРХ-аналізу (високоефективна рідинна хроматографія) для визначення концентрації перфеназину.
Карбамазепін та 10,11-епоксид можуть дати хибно-позитивний результат імунологічного аналізу за методикою поляризованої флуоресценції для визначення концентрації трициклічних антидепресантів.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Як протисудомний засіб спектр активності препарату Тегретол® як протиепілептичного лікарського засобу охоплює: парціальні напади (прості і комплексні) із вторинною генералізацією та без неї; генералізовані тоніко-клонічні судомні напади, а також комбінації вказаних типів нападів.
Механізм дії карбамазепіну – активної речовини препарату Тегретол® – з'ясований лише частково. Карбамазепін стабілізує мембрани надто збуджених нервових волокон, інгібує виникнення повторних нейрональних розрядів і знижує синаптичне проведення збуджувальних імпульсів. Цілком можливо, що головним механізмом дії препарату може бути запобігання повторному утворенню натрійзалежних потенціалів дії у деполяризованих нейронах шляхом блокади натрієвих каналів, яка залежить від тривалості застосування та вольтажу.
Тоді як зниження вивільнення глутамату і стабілізація мембран нейронів може пояснити протисудомну дію препарату, антиманіакальний ефект карбамазепіну може бути зумовлений пригніченням метаболізму допаміну і норадреналіну.
У клінічних дослідженнях при застосуванні препарату Тегретол® як монотерапії у пацієнтів з епілепсією (особливо у дітей і підлітків) була відзначена психотропна дія препарату, яка частково проявлялася позитивним впливом на симптоми тривожності і депресії, а також зниженням роздратованості та агресивності. За даними ряду досліджень, вплив препарату Тегретол® на когнітивну функцію і психомоторні показники залежав від дози і був або сумнівним, або негативним. В інших дослідженнях був відзначений позитивний вплив препарату на показники, що характеризують увагу, здатність до навчання і запам'ятовування.
Як нейротропний засіб Тегретол® ефективний при деяких неврологічних захворюваннях: так, наприклад, він запобігає больовим нападам при ідіопатичній і вторинній невралгії трійчастого нерва. Крім того, Тегретол® застосовується для полегшення нейрогенного болю при різних станах, у тому числі при сухотці спинного мозку, посттравматичних парестезіях і постгерпетичній невралгії. При синдромі алкогольної абстиненції Тегретол® підвищує поріг судомної готовності (який при цьому стані знижений) і зменшує вираженість клінічних проявів синдрому, таких як збудливість, тремор, порушення ходи. У хворих на нецукровий діабет центрального генезу Тегретол® зменшує діурез і відчуття спраги.
Підтверджено, як психотропний засіб Тегретол® ефективний при афективних порушеннях, а саме: для лікування гострих маніакальних станів, для підтримуючого лікування біполярних афективних (маніакально-депресивних) розладів (як монотерапія, так і в комбінації з нейролептичними засобами, антидепресантами або препаратами літію).
Фармакокінетика .
Всмоктування . Після прийому таблеток карбамазепін всмоктується майже повністю, хоча і дещо повільно. Після разового прийому звичайної таблетки максимальна концентрація у плазмі крові (С max ) досягається через 12 годин. Не відзначається клінічно значущих відмінностей у ступені всмоктування активної речовини після застосування різних лікарських форм препарату для прийому внутрішньо. Після одноразового прийому внутрішньо таблетки препарату, що містить 400 мг карбамазепіну, середнє значення С max незміненої активної речовини досягає близько 4,5 мкг/мл.
Біодоступність різних лікарських форм препарату Тегретол® для перорального прийому, як було показано, лежить у межах 85-100 %.
Прийом їжі істотно не впливає на швидкість і ступінь всмоктування карбамазепіну.
Рівноважні концентрації препарату у плазмі крові досягаються у межах 1-2 тижнів, що залежить від індивідуальних особливостей метаболізму (аутоіндукція ферментних систем печінки карбамазепіном, гетероіндукція іншими лікарськими засобами, які застосовують одночасно), а також від стану пацієнта, дози препарату і тривалості лікування. Спостерігаються суттєві міжіндивідуальні відмінності значень рівноважних концентрацій у терапевтичному діапазоні: у більшості пацієнтів ці значення коливаються від 4 до 12 мкг/мл (17-50 мкмоль/л). Концентрації карбамазепіну-10,11-епоксиду (фармакологічно активного метаболіту) досягають майже 30 % порівняно з концентраціями карбамазепіну.
Біодоступність різних препаратів карбамазепіну може відрізнятись; така властивість дає змогу уникнути зміни лікарської форми, що може призвести до зниження ефекту при застосуванні лікарського засобу або ризику появи епілептичних нападів на тлі прийому лікарського засобу чи появи надмірних побічних ефектів.
Розподіл. За умови повної абсорбції карбамазепіну уявний об'єм розподілу становить від 0,8 до 1,9 л/кг. Карбамазепін проникає крізь плацентарний бар'єр. Зв'язування карбамазепіну з білками плазми крові становить 70-80 %. Концентрація незміненого карбамазепіну у спинномозковій рідині і слині пропорційна до части незв'язаної з білками активної речовини (20-30 %). Концентрація карбамазепіну у грудному молоці становить 25-60 % його рівня у плазмі крові.
Метаболізм. Карбамазепін метаболізується у печінці переважно епоксидним шляхом, унаслідок чого утворюються основні метаболіти – 10,11-трансдіолове похідне та його кон'югат з глюкуроновою кислотою. Основним ізоферментом, який забезпечує біотрансформацію карбамазепіну у карбамазепін-10,11-епоксид, є цитохром Р450 3А4. Унаслідок цих метаболічних реакцій утворюється також і «малий» метаболіт – 9-гідрокси-метил-10-карбамоїлакридан. Після одноразового перорального застосування карбамазепіну приблизно 30 % активної речовини визначається у сечі у вигляді кінцевих продуктів епоксидного метаболізму. Інші важливі шляхи біотрансформації карбамазепіну призводять до утворення різних моногідроксилатних похідних, а також N-глюкуроніду карбамазепіну, що утворюється з участю уридилдифосфат- глюкуронозилтрансферази (UGT2В7).
Виведення. Після одноразового прийому препарату внутрішньо період напіввиведення незміненого карбамазепіну становить у середньому 36 годин, а після повторного прийому препарату – у середньому 16-24 години (внаслідок аутоіндукції монооксигеназної системи печінки) залежно від тривалості лікування. У пацієнтів, які одночасно приймають інші препарати, що індукують ту ж саму ферментну систему печінки (наприклад фенітоїн, фенобарбітал), період напіввиведення карбамазепіну становить у середньому 9-10 годин.
Середній період напіввиведення метаболіту 10,11-епоксиду з плазми крові становить приблизно 6 годин після разового перорального прийому епоксиду.
Після разового перорального прийому карбамазепіну у дозі 400 мг 72 % прийнятої дози виводиться із сечею, а 28 % – з калом. Майже 2 % прийнятої дози виводиться із сечею у вигляді незміненого препарату і приблизно 1 % – у вигляді фармакологічно активного метаболіту 10,11-епоксиду.
Особливості фармакокінетики в окремих групах пацієнтів.
Діти. Дітям з огляду на більш швидку елімінацію карбамазепіну для підтримання терапевтичних концентрацій препарату може бути потрібним застосування більш високих доз карбамазепіну з розрахунку мг/кг маси тіла порівняно з дорослими.
Пацієнти літнього віку. Немає даних, які свідчили б про те, що фармакокінетика карбамазепіну змінюється у пацієнтів літнього віку (порівняно з дорослими молодого віку).
Пацієнти з порушеною функцією нирок або печінки. Даних про фармакокінетику карбамазепіну у пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки поки що немає.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору округлі плоскі таблетки зі скошеними краями; з одного боку нанесено напис «CG», з іншого – «G/K» та риска.
Термін придатності . 2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Запобігати дії вологи.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів у коробці з картону пакувального.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Новартіс Фарма С.п.А., Італія/Novartis Farma SpA Italy.
Місцезнаходження. Вул. Провінчіалє Скіто 131, 80058 м. Торре Аннунциата (провінції Неаполь), Італія/Via Provinciale Schito 131, 80058 Torre Annunziata (NA), Italy.
КАРБАМАЗЕПИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа