Личный кабинет
ЛЮФИ табл. 500 мг №5
rx
Код товара: 317933
Производитель: IPCA (Индия)
2 500,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Luf
Lufi.
Место хранения:
Активный ингредиент: левофлоксацин;
1 таблетка содержит левофлоксацин гемигидрат эквивалентного левофлоксацином 500 мг;
Вспомогательные вещества: микрокристаллическая целлюлоза, кросс-отчет, гипромелоз, очищенные тальк, стеарилфумарат натрия, полиэтиленгликоль, диоксид титана (E 171), желтый оксид железа (E 172), красный оксид железа (E 172).
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: светло-розовый цвет капсулы формы диоксида таблетки, покрытый скорлупой пленки, с линией неисправности с обеих сторон.
Фармакотерапевтическая группа. Антибактериальные агенты для системного применения. Фторхинолоны. Левофлоксацин.
ATH ATH J01M A12.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Левофлоксацин характеризуется широким спектром антибактериального действия. Бактерицидный эффект обеспечивается благодаря подавлению левофлоксацина бактериального фермента ДНК-гиразы, который принадлежит к типу II Topoisomerase. Результатом такого подавления является невозможность перехода бактериальной ДНК из состояния релаксации в подразделенное состояние, которое, в свою очередь, делает невозможным дальнейшее разделение бактериальных клеток. Спектр активности левофлоксацина включает грамос-положительные, грамотрицательные бактерии вместе с нетерментарными бактериями.
Обычно чувствительные виды
Грамоположительные аэробы: Bacillus Anthracis, Staphylococcus Aureus Metchilling , Staphylococcus Saprofhyticus.
Стрептококки, группа S и G, streptococcus агалактии, стрептококка пневмония, стрептококки pyogenes.
Грамотрицательные аэробы: Eikenella Rebrodens, Haemophilus Thrineenzae, Haemophilus Parainfluenzae, Klebsiellaella Oxytoca, Moraxella Catararhalis, Pasteurella Multocida, Proteus Vulgaris, Providencia Rettgeri.
Анархо: пептостриптококк.
Другие: Хламидофила пневмония, хламидофила PSITTACI, хламидиозные трахоматы, легионелла пневмофила, микоплазма пневмония, микоплазмы гомина, уреалазм мочеиспускания.
Типы с полученным сопротивлением
Граммовые аэробы: Enterococcus Faecalis, Staphylococcus Aureus Metchilling, Coagulase -негативный стафилококк SPP.
Грамотрицательные аэробы: ацинетобактер Бауманний, цитрубактер Freundii, Enterobacter Erogenes, Enterobacter Cloacae, Escherichia Coli, Klebsiella Pneumoniae, Morganella Morganii, Proteus Mirabilis, Провиденсия Стюарти, псевдомонас Aeruginosa, Serratia Marcescens.
Anaerobes: бактериоиды фрагилис.
Естественно устойчивые штаммы
Грамоположительные аэробы : Enterococcus Faecium.
Механизм развития сопротивления
Устойчивость к левофлоксацину развивается в виде метатерусного сайта-мишени в обоих типах топоизомеразы II, ДНК-гиданов и топоизомеразами IV. Другие механизмы сопротивления, такие как проницаемость (характеристика псевдомонас Aeruginosa), а механизмы оттока также могут повлиять на чувствительность к левофлоксацину.
Существует перекрестное сопротивление между левофлоксацином и другими фторхинолонами. Учитывая механизм действия, отсутствует перекрестное сопротивление между левофлоксацином и другими классами антибактериальных агентов.
Связанные концентрации (точка останова) антибиотики (или граничные значения диаметра ингибирования роста микроорганизма).
EUCAST (Европейская антимикробное тест чувствительности) рекомендует Майку (минимальную ингибирующую концентрацию) левофлоксацина для определения чувствительности косвенно чувствительных организмов и косвенно устойчивых микроорганизмов, представленных в таблице 1 в соответствии с тестированием MIC (Mg / L).
Таблица 1
Клинически определенный EUCAST MIC для левофлоксацина (версия 2.0, 2012-01-01)
Возбуждать | Чувствительный | Устойчивый |
Энтеробактерии | <1 мг / л | > 2 мг / л |
Псевдомонас SPP. | <1 мг / л | > 2 мг / л |
Acinetobacter SPP. | <1 мг / л | > 2 мг / л |
Staphylococcus SPP. | <1 мг / л | > 2 мг / л |
S. pneumonia 1 . | <2 мг / л | > 2 мг / л |
Streptococcus a, b, c, g | <1 мг / л | > 2 мг / л |
H. Г.О. 2 ' 3 | <1 мг / л | > 1 мг / л |
M. Catarrhalis 3. | <1 мг / л | > 1 мг / л |
Предельные значения, не связанные с типом 4 | <1 мг / л | > 2 мг / л |
1 граничные значения левофотлоксацина, связанные с лечением высоких доз.
2 возможная низкая устойчивость к фторухинолонам (Cyprofloxacin Mike 0,12-0,5 мг / л), но нет доказательств того, что такое сопротивление имеет клиническое значение в инфекциях дыхательных путей, вызванных N. гриппом.
3 штамма с микрофонными ценностями, более высокими чувствительными связанными концентрациями, очень редки или еще не сообщаются. Идентификационные тесты и чувствительность к любому такому изоляту должны повторяться, и если результат подтвержден, изолят должен быть направлен на опорную лабораторию. Пока есть данные, указывающие на клиническую реакцию для подтвержденных изолятов из микрофона над текущим контрольно-контрольным точком, они должны быть сообщены.
4 контрольно-пропускных пунктов используются для устной дозы 500 мг × 1 до 500 мг × 2 и внутривенной дозы 500 мг × 1 до 500 мг × 2.
Распространенность сопротивления может варьироваться географически и со временем для отдельных видов, поэтому местная информация о сопротивлении очень важно, особенно при лечении тяжелых инфекций. При необходимости необходимо прибегать к эксперту консультации, когда местная распространенность сопротивления такова, что целесообразность использования инструмента, по крайней мере, относительно определенные типы инфекций остается под вопросом.
Фармакокинетика.
Поглощение. Принимаемый устно левофлоксацин быстро и почти полностью поглощен, пик концентрации плазмы достигается через 1-2 часа после приема. Абсолютная биодоступность составляет 99-100%. Прием пищи несколько влияет на его поглощение. Стабильные показатели достигаются в течение 48 часов после нанесения 500 мг 1-2 раза в день.
Распределение. Приблизительно 30-40% левофлоксацина связывается с сывороточным белком. Средний объем распределения левофлоксацина составляет около 100 литров после единой и повторной дозы 500 мг, что указывает на хорошее распределение в тканях тела.
Совокупность воздействия левофлоксацина при дозировании 500 мг 1 раз в день не имеет клинического значения и может быть пренебрегающим. При дозировании 500 мг 2 раза есть небольшая, но предсказуемая кумуляция. Стабильные показатели распределения достигаются в течение 3 дней.
Распределение в слизистых бронх и секрет бронхиального эпителия . Максимальная концентрация левофлоксацина в слизистой оболочке бронхов и секрецией бронхиального эпителия в дозе выше 500 мг на ОС составляла 8,3 мг / г и 10,8 мг / мл соответственно.
Распределение в ткани легких . Максимальная концентрация левофлоксацина в ткани легких в дозе более 500 мг устно составила около 11,3 мг / г и достигается в течение 4-6 часов после введения. Концентрация в легких постоянно превысила такую в плазме.
Распределение в блашере жидкости . Максимальная концентрация левофлоксацина в блистерах жидкости после приема 500 мг 1 или 2 раза в день составляла 4 и 6,7 мг / мл соответственно.
Распределение в спинальной жидкости . Левофлоксацин плохо проникает в спинальную жидкость.
Распределение в ткани простаты . После устного введения 500 мг левофлоксацина 1 раз в день в течение 3 дней средние концентрации в ткани простаты составляли 8,7 мг / г, 8,2 мг / г и 2 мг / г соответственно 2, 6 и 24 часа; Среднее соотношение концентрации в простате / плазме составляет 1,84.
Концентрация в моче . Средняя концентрация левофлоксацина в течение 8-12 часов после одной дозы 150, 300 или 500 мг на ОС составляла 44, 91 и 200 мг / мл соответственно.
Метаболизм.
Левофлоксацин метаболизируется до очень незначительной степени, метаболиты - дисметилнофлоксацин и левофлоксацин N-оксид. Эти метаболиты составляют менее 5% от количества препарата, выделенного мочой.
Разведение. После перорального введения левофлоксацин выводится из плазмы относительно медленно (период полураспада 6-8 часов). Вывод проводится, главным образом почкам (более 85% введенных дозы). Не существует существенного различия в фармакокинетике левофлоксацина после внутривенного и перорального введения. Левофлоксацин подвержен линейной фармакокинетике в диапазоне от 50 до 600 мг.
Клинические характеристики.
Индикация.
LUF-500 показан для лечения взрослых таких инфекций, вызванных чувствительными к микроорганизмам левофлоксацина:
• острый бактериальный синус;
• обострение хронического бронхита;
• не запасная пневмония;
• Сложные инфекции кожи и мягких тканей.
В случае лечения следующих инфекций препарат используется только при использовании других бактериальных агентов, которые обычно предназначены для начальной обработки инфекций, невозможно:
• сложные инфекции мочевыводящих путей (включая пиелонефрит);
• хронический бактериальный простатит;
• несложный цистит;
• Легочная форма сибирской язвы: профилактика и лечение постконтакта;
LUF-500 В этой лекарственной форме (таблетки) можно использовать для завершения курса терапии пациентам, которые продемонстрировали улучшение первичной обработки инфузионным решением.
Официальные рекомендации по правильному использованию антибактериальных агентов следует учитывать.
Противопоказание.
Повышенная чувствительность к левоффлоксацину, другими фторхинолонами или к любому компоненту препарата.
Эпилепсия.
Повреждение сухожилия, связанного с предварительным применением фторкинолонов.
Детский возраст.
Беременность и период грудного вскармливания.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Влияние других лекарств на левофлоксацин
Соли железных, цинковые соли, антациды, содержащие магний и алюминий, диданозин.
Поглощение левофлоксацина значительно уменьшается, когда оно одновременно принимать соли железа и антациды, содержащие магний или алюминий или диданосид (формы для форм, содержащих только алюминиевые или магниевые буферные агенты). Одновременное использование фторхинолонов с многовитаминами, содержащими цинка, приводит к снижению их поглощения во время перорального введения. Таблетки следует принимать не менее 2 часов после использования препаратов, содержащих двухвалентные или трехвалентные катионы, такие как соли железа или антацидов, которые включают в себя магний или алюминий. Карбонат кальция минимально влиял на поглощение левофлоксацина в пероральном введении.
Сукралфат
Биофваируемость левофлоксацина значительно уменьшается при одновременном использовании препарата сукральфата. Если пациент должен быть получен как сукральфат и левофлоксацин, лучше взять сукральфат через 2 часа после приема таблеток LUF-500.
Теофиллин, Фенбуффен или аналогичные нестероидные противовоспалительные препараты
Не было обнаружено никакого фармакокинетического взаимодействия левофлоксацина с теофиллом. Однако значительное снижение судорожного порога возможно при одновременном использовании хинолонов с теофиллином, нестероидными противовоспалительными препаратами и другими агентами, которые уменьшают судорожный порог. Концентрация левофлоксацина в присутствии Fenbufen была примерно на 13% выше, чем при получении только левофлоксацина.
Пробенецид и циминидин
Пробенецид и циминидац статистически значительно влияют удаление левофлоксацина. Почечный клиренс левофлоксацина снижается в присутствии источника 24%, пробанецид на 34%. Это связано с тем, что оба лекарства способны блокировать секрецию канала левофлоксацина. Однако в исследовании статистически значимые кинетические различия не имели клинической значимости. Необходимо одновременно предписывать левофлоксацин с лекарственными средствами, которые влияют на трубчатую секрецию, такие как пробенецид и циминидин, особенно пациенты с почечной недостаточностью.
Другие лекарства
Известно, что фармакокинетика левофлоксацина не пострадала от какого-либо клинически значимого эффекта при использовании левофлоксацина вместе с карбонатом кальция, дикоксином, глибенкамидом, ранитидин.
Влияние левофлоксацина на другие лекарства
Циклоспорин
Срок годности циклоспорина увеличивается на 33 % при одновременном использовании с левофлоксацином.
Витамин К. Антагонисты
При одновременном использовании с антагонистами витамина К (например, Warfarin) сообщили о повышении коэффициента международного нормализации (пн) и / или кровотечения, которые можно выразить. Ввиду этого пациенты получают витамина K параллельно для мониторинга показателей коагуляции.
Лекарственные средства продлевают интервал QT
Левофлоксацин, как и другие фторхинолоны, следует использовать с осторожностью пациентам, получающим лекарства, известные своей способностью расширить интервал QT (например, антиаритмические агенты класса Ia и III, трициклические антидепрессанты, макролиды и антипсихотики), см. Раздел «Особенности применения».
Другая значимая информация.
Влияние левофлоксацина на фармакокинетику теофиллина не отмечено (что представляет собой маркерный субстрат фермента CYP1A2), указывающий, что левофлоксацин не является ингибитором CYP1A2.
принимать пищу
Не было клинически значимого взаимодействия с едой. Таким образом, таблетки препарата LUF-500 могут быть приняты независимо от еды.
Особенности приложения.
MethycillinResistant S. aureus.
Для метициллина устойчивого С. aureus (MRSA) существует очень высокая вероятность коррозии к фторухинолонам, включая левофлоксацин. В связи с этим левофлоксацин не рекомендуется для лечения инфекций, известным или подозрительным патогеном которого представляет собой MRSA, за исключением случаев, когда результаты лабораторных испытаний подтвердили чувствительность патогена к левофлоксацину.
Левофлоксацин можно использовать для лечения острого бактериального синусита и обострения хронического бронхита, если эти инфекции были диагностированы соответственно. Устойчивость к фторухинололам в E. Soli (наиболее частым возбудителем инфекций мочевыводящих путей варьируется в разных странах. При введении фторхинолонов следует учитывать локальную распространенность устойчивости E. Soli для фторхинолонов.
В случае легочной формы сибирской язвы приложение основано на восприимчивости in vitro Bacillus Anthracis и экспериментальных данных о животных, а также ограниченным использованием людей. Врачи должны учитывать национальные и / или международные консенсусные документы о лечении Сибирской язвенной болезни.
Довольство и разрывы сухожилий
При лечении хинолонов существует риск тенденцинита, который может привести к разрыву сухожилия, включая ахилловые сухожилия. Тенгиниты и разрывы сухожилия, иногда двусторонний, могут возникнуть через 48 часов после использования левофлоксацина и даже через несколько месяцев после прекращения левофлоксацина. Наиболее склонным к преувелиминиту и пациентам в сухожилиях больных старше 60 лет, пациенты получают ежедневную дозу 1000 мг левофлоксацина, а также пациентов, получавших кортикостероиды. Ежедневная доза должна быть отрегулирована для пожилых пациентов с учетом оформления креатинина. Необходимо контролировать состояние пожилых пациентов, если левофлоксацин предназначен. В случае подозрения в тенденциях применение левофлоксацина следует немедленно остановить и начать надлежащее лечение (например, оказывать иммобилизацию сухожилия). Раздел «Противопоказания» и «боковые реакции».
Заболевания, вызванные диффузной
Диарея, особенно тяжелая, настойчивая и / или геморрагическая, во время лечения, препарат может представлять собой симптом заболевания, вызванного диффузной кислотой, наиболее ожидаемой формой которого является псевдомембранозным колитом. Если есть подозрения в псевдомембранозном колите, необходимо немедленно прекратить использование препарата и без задержки, чтобы начать поддержание терапии, а при необходимости - специфическая терапия (например, пероральное введение гидромицина). Средства, которые подавляют кишечную моторику противопоказаны в этой клинической ситуации.
Пациенты склонны к суду
Левофлоксацин противопоказан пациентам с эпилепсией в анамнезе. Как и другие хинолоны, LUF-500 следует использовать с особой осторожностью пациентам, склонным к суду, такому как пациенты с центральными поражениями системы, с одновременными корпусами терапии феной и нестероидными противовоспалительными препаратами или препаратами, которые увеличивают судорожный готовность (уменьшить Судорожный порог), такой как теофиллин (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействий»). В случае судебного лечения левофлоксацин следует прекратить.
Пациенты с отсутствием дегидрогеназы глюкозы-6-фосфата
Пациенты с скрытыми или существующими дефектами активности глюкозы-6-фосфатной дегидрогеназы могут подвергаться склонному гемолитическим реакциям при лечении антибактериальных агентов группы хинолонов, и, следовательно, левофлоксацин их следует использовать с осторожностью и мониторинга возможного возникновения гемолиза.
Пациенты с почечной недостаточностью
Поскольку LUF-500 получено в основном почками, коррекция дозы для пациентов с нарушенной функцией почек (почечная недостаточность). Раздел «Способ применения и доза».
Реакция повышенной чувствительности (гиперчувствительность)
Левофлоксацин может иногда вызывать серьезные, потенциально смертельные реакции высокой чувствительности (например, ангионевротического отека до анафилактического шока) после начальной дозы (см. Раздел «Побочные реакции»), в этом случае пациенты должны немедленно прекратить лечение и обратиться к врачу.
Тяжелые ошибки реакции.
При нанесении левофлоксацина сообщили о тяжелых реакциях зайчика, такие как Стивенс - синдром Джонсона и токсический эпидермальный некролис. Пациенты должны быть предупреждены, что в появлении кожных реакций и реакций на слизистой оболочке необходимо немедленно остановить приему левофлоксацина, обратиться к врачу и начать соответствующую лечение.
Изменение в крови глюкозы.
При застосуванні хінолонів, особливо у пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які одночасно приймають пероральні гіпоглікемічні засоби (у тому числі глібенкламід) чи інсулін, повідомлялось про зміни рівня глюкози у крові (як гіперглікемія, так і гіпоглікемія). Повідомлялося про випадки гіпоглікемічної коми. У пацієнтів, хворих на цукровий діабет, необхідно контролювати рівень цукру в крові.
Профілактика фотосенсибілізації
Хоча фотосенсибілізація виникає дуже рідко при застосуванні левофлоксацину, з метою її уникнення пацієнтам не рекомендується піддаватися дії сильних сонячних променів чи штучного УФ-випромінювання (наприклад, лампи штучного ультрафіолетового випромінювання, солярій) під час прийому та протягом 48 годин після припинення застосування препарату.
Пацієнти, які отримували антагоністи вітаміну К
Внаслідок можливого збільшення показників коагуляційних тестів (ПЧ/міжнародне нормалізаційне співвідношення) і/або кровотечі у пацієнтів, які приймали Люфі-500 у поєднанні з антагоністом вітаміну К (наприклад варфарином), за коагуляційними тестами слід спостерігати, якщо ці лікарські засоби застосовуються одночасно (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Психотичні реакції
Повідомлялося про психотичні реакції у пацієнтів, які приймають хінолони, включаючи Люфі-500. У дуже рідкісних випадках вони прогресували до суїцидальних думок та самодеструктивної поведінки, іноді лише після прийому єдиної дози левофлоксацину (див. розділ «Побічні реакції»). У разі, якщо у пацієнта виникають ці реакції, прийом препарату слід припинити та вдатися до відповідних заходів. Рекомендується з обережністю застосовувати Люфі-500 пацієнтам із психотичними розладами або пацієнтам із психічними захворюваннями в анамнезі.
Подовження інтервалу QT
Слід з обережністю застосовувати фторхінолони, включаючи Люфі-500, пацієнтам з відомими факторами ризику подовження інтервалу QT, такими як, наприклад:
- вроджений синдром подовження інтервалу QT;
- супутнє застосування лікарських засобів, відомих своєю здатністю подовжувати інтервал QT (наприклад протиаритмічних засобів класу ІА та III, трициклічних антидепресантів, макролідів, антипсихотичних засобів);
- нескоригований електролітний дисбаланс (наприклад гіпокаліємія, гіпомагніємія);
- хвороба серця (наприклад серцева недостатність, інфаркт міокарда, бр ад икардія).
Пацієнти літнього віку та жінки можуть бути більш чутливими до лікарських засобів, які подовжують інтервал QT, тому необхідно дотримуватися обережності при застосуванні фторхінолонів, в тому числі левофлоксацину, таким категоріям пацієнтів (див. розділ «Спосіб застосування та дози»; «Пацієнти літнього віку»; розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», «Побічні реакції», «Передозування»).
Периферичні нейропатії
Повідомлялося про сенсорну чи сенсомоторну периферичну нейропатію, яка може швидко наставати, у пацієнтів, які приймали фторхінолони, включаючи левофлоксацин. Прийом левофлоксацину слід припинити, якщо у пацієнта спостерігаються симптоми нейропатії, щоб попередити виникнення необоротного стану.
Гепатобіліарні порушення
При прийомі левофлоксацину повідомлялося про випадки некротичного гепатиту аж до печінкової недостатності, що становить загрозу для життя, переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями, наприклад сепсисом (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування та звернутися до лікаря, якщо виникають такі прояви та симптоми хвороби печінки, як анорексія, жовтяниця, чорна сеча, свербіж чи біль у ділянці живота.
Загострення міастенії гравіс
Фторхінолони, включаючи левофлоксацин, блокують нервово-м'язову передачу і можуть провокувати м'язову слабкість у пацієнтів із міастенією гравіс. При прийомі фторхінолонів у післяреєстраційний період повідомлялося про серйозні побічні реакції, включаючи необхідність підтримки дихання і летальні випадки, у пацієнтів з міастенією гравіс. Левофлоксацин не рекомендовано застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс в анамнезі.
Розлади зору
Якщо спостерігаються порушення з боку органів зору, слід негайно звернутися до офтальмолога (див. розділи «Побічні реакції», «Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами»).
Суперінфекція
При застосуванні левофлоксацину, особливо довготривалому, можливий розвиток опортуністичних інфекцій та ріст резистентних мікроорганізмів. Якщо на тлі терапії розвивається суперінфекція, необхідно застосувати належні заходи.
Вплив на лабораторні дослідження
У пацієнтів, які отримували левофлоксацин, визначення опіатів у сечі може дати хибнопозитивний результат. Може виникнути необхідність підтвердити позитивні результати аналізу на опіати за допомогою більш специфічних методів.
Левофлоксацин пригнічує ріст Mycobacterium tuberculosis, і тому можливий хибнонегативний результат при проведенні бактеріологічного дослідження у пацієнтів із туберкульозом.
Допоміжні речовини (лактоза)
Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Період вагітності. Дані щодо застосування левофлоксацину вагітним жінкам обмежені.
Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження хінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат протипоказано призначати вагітним. Якщо під час лікування препаратом настає вагітність, про це слід повідомити лікаря.
Годування груддю . Левофлоксацин протипоказаний до застосування в період годування груддю. Інформації щодо виділення левофлоксацину у грудне молоко недостатньо, хоча інші фторхінолони екскретуються в грудне молоко. Через відсутність досліджень за участю людей і можливе ушкодження фторхінолонами суглобового хряща в організмі, який росте, препарат не можна призначати жінкам, які годують груддю.
Фертильність. Левофлоксацин не призводив до розладів фертильності та репродуктивної функції у тварин.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Пацієнтам, які керують транспортними засобами або працюють з іншими механізмами, слід враховувати можливі небажані реакції з боку нервової системи (запаморочення/вертиго, закляклість, сонливість, сплутаність свідомості, розлади зору та слуху, розлади процесів руху).
Спосіб застосування та дози .
Таблетки Люфі-500 приймають 1 або 2 рази на добу. Доза залежить від типу, тяжкості інфекції та чутливості ймовірного збудника.
Тривалість лікування залежить від перебігу хвороби і становить не більше 14 днів. Рекомендовано продовжувати лікування Люфі-500 принаймі 48–72 годин після нормалізації температури тіла або підтвердженого мікробіологічними тестами знищення збудників.
Таблетки Люфі-500 слід ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини. Для зручності дозування таблетку можна розділити по лінії розлому.
Приймати таблетки можна як разом з їжею, так і в інший час.
Препарат потрібно приймати щонайменше за 2 години до або після застосування солей заліза, солей цинку, антацидів, що містять магній або алюміній, диданозину (лише для форм, які містять алюміній або магній в буферних засобах) та сукральфату (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
Таблиця 2
Рекомендоване дозування для дорослих пацієнтів з нормальною функцією нирок , у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв.
Показання | Добова доза (залежно від тяжкості) | Кількість прийомів на добу | Тривалість лікування (залежно від тяжкості) |
Гострі бактеріальні синусити | 500 мг | 1 раз | 10–14 днів |
Загострення хронічного бронхіту | 500 мг | 1 раз | 7–10 днів |
Негоспітальна пневмонія | 500 мг | 1–2 рази | 7–14 днів |
Пієлонефрит | 500 мг | 1 раз | 7–10 днів |
Ускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит | 500 мг | 1 раз | 7–14 днів |
Неускладнений цистит | 250 мг | 1 раз | 3 дні |
Хронічний бактеріальний простатит | 500 мг | 1 раз | 28 днів |
Ускладнені інфекції шкіри і м'яких тканин | 500 мг | 1–2 рази | 7–14 днів |
Легенева форма сибірської виразки | 500 мг | 1 раз | до 8 тижнів |
Таблиця 3
Дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну менше 50 мл/хв.
Кліренс креатиніну | Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції та нозологічної форми) | ||
250 мг/24 години | 500 мг/24 години | 500 мг/12 годин | |
перша доза – 250 мг | перша доза – 500 мг | перша доза – 500 мг | |
50-20 мл/хв | наступні – 125* мг/24 год | наступні – 250 мг/24 год | наступні – 250 мг/12 год |
19-10 мл/хв | наступні – 125* мг/48 год | наступні – 125* мг/24 год | наступні – 125* мг/12 год |
<10 мл/хв (а також при гемодіалізі та ХАПД 1 ) | наступні – 125* мг/48 год | наступні – 125* мг/24 год | наступні – 125* мг/24 год |
1 Після гемодіалізу або хронічного амбулаторного перитонеального діалізу (ХАПД) додаткові дози не потрібні.
* Застосування левофлоксацину у відповідному дозуванні.
Дозування для пацієнтів зі зниженою функцією печінки. Корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується у печінці і екскретується переважно нирками.
Дозування для пацієнтів літнього віку. Якщо ниркова функція не порушена, немає потреби в корекції дози (див. розділ «Особливості застосування»: Тендиніт та розриви сухожиль, Подовження інтервалу QT).
Діти. Дітям протипоказано застосовувати Люфі-500, оскільки не виключене ушкодження суглобового хряща (див. розділ «Протипоказання»).
Передозування.
Симптоми передозування препарату Люфі-500 – це порушення з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, запаморочення, порушення свідомості та судомні напади); реакції з боку травної системи, такі як нудота та ерозії слизових оболонок; можливе подовження QT-інтервалу.
Лікування симптоматичне. Варто передбачити моніторинг ЕКГ, оскільки можлива пролонгація інтервалу QT. Для захисту слизової шлунка застосовують антацидні засоби.
Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз або ХАПД, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Немає жодних специфічних антидотів.
Побічні реакції.
Інфекції та інвазії: грибкові інфекції, включаючи гриби роду Candida , проліферація інших резистентних мікроорганізмів, порушення нормальної мікрофлори кишечнику та розвиток вторинної інфекції.
З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, еозинофілія, нейтропенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія, яка може спричинити підвищити схильність до крововиливів або кровотеч.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний/ анафілактоїдний шок, які можуть спостерігатися навіть протягом кількох хвилин або годин після застосування першої дози (див. розділ «Особливості застосування»), ангіоневротичний набряк, кропив'янку, спазм бронхів, ядуху, набряк шкіри та слизових оболонок, раптове зниження артеріального тиску, шок.
З боку метаболізму та харчування: анорексія, відсутність апетиту, гіпоглікемія, особливо у хворих на діабет (див. розділ «Особливості застосування»), гіперглікемія, гіпоглікемічна кома. Ознаками гіпоглікемії можуть бути підвищений апетит, нервозність, підвищена пітливість, тремтіння кінцівок.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, заціпеніння, розлади сну, сонливість, парестезія, тремор, дисгевзія (суб'єктивний розлад смаку), судоми, периферична сенсорна або сенсомоторна нейропатія, знижене відчуття дотику, порушення нюху (паросмія), включаючи аносмію (відсутність нюху), агевзія, екстрапірамідні розлади, дискінезія (порушення координації рухів), синкопе (непритомність), доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, порушення смаку, втрата смаку (агевзія).
З боку психіки: безсоння, незвичайні сновидіння, нічні кошмари, ажитація, нервовість, неспокій, стани страху, психотичні розлади (у т.ч. галюцинації, параноя), депресія, тривожність, психотичні реакції із самодеструктивною поведінкою, включаючи суїцидальну спрямованість мислення або дій (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку органів зору: зорові порушення, затуманення зору, нечіткість зору, тимчасова втрата зору.
З боку органів слуху та рівноваги: вертиго, шум у вухах, дзвін у вухах, порушення слуху, втрата слуху.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, відчуття серцебиття, шлуночкова аритмія, шлуночкова тахікардія і поліморфна шлуночкова тахікардія типу torsade de pointes (переважно у пацієнтів з факторами ризику подовження інтервалу QT), що може призводити до зупинки серця, подовження інтервалу QT на електрокардіограмі (див. розділи «Особливості застосування» (Подовження інтервалу QT) та «Передозування»), гіпотензія; колапс, подібний до шоку; алергічний васкуліт.
З боку дихальної системи: задишка (диспное), бронхоспазм, алергічний пневмоніт.
З боку шлунково-кишкового тракту: відсутність апетиту , діарея, нудота, блювання, біль у животі, диспепсія, розлади травлення, здуття живота, запор, геморагічна діарея, що може свідчити про ентероколіт, включаючи псевдомембранозний коліт (див. розділ «Особливості застосування»), панкреатит.
З боку печінки та жовчовивідних шляхів: підвищення показників печінкових ензимів ((АлАТ/АсАТ, лужна фосфатаза, гамма-глютамілтранспептидаза), підвищення білірубіну, гепатит, жовтяниця, тяжке ураження печінки, включаючи випадки гострої печінкової недостатності (іноді летальні), переважно у пацієнтів з тяжкими основними захворюваннями (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку шкіри та підшкірних тканин: почервоніння шкіри, утворення пухирів, висипання, свербіж, кропив'янка, гіпергідроз, ексудативна мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), синдром Стівенса–Джонсона, реакції фоточутливості, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового випромінювання, лейкоцитопластичний васкуліт, стоматит.
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини: артралгія, міалгія, ураження сухожиль (див. розділ «Особливості застосування»), у тому числі їх запалення (тендиніт) (наприклад, ахіллового сухожилля), м'язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку myasthenia gravis (див. розділ «Особливості застосування»), рабдоміоліз, розрив зв'язок, розрив м'язів, розрив сухожилля (наприклад, ахіллового) (див. розділ «Особливості застосування»), артрит, біль у суглобах, біль у м'язах.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: підвищені показники креатиніну в сироватці крові, гостра ниркова недостатність (наприклад, внаслідок інтерстиціального нефриту).
Загальні розлади: астенія, загальна слабкість, підвищення температури тіла (пірексія), біль (включаючи біль у спині, грудях та кінцівках), як і при застосуванні інших фторхінолонів, можливі напади порфірії у пацієнтів з наявністю порфірії.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 о С в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 5 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Плот № 255/1, віладж – Атал, Ю.Т. Дадра та Нагар Хавелі, 396230 Сильвасса, Індія
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа