Личный кабинет
ОЗАЛЕКС табл. п/о 10 мг №28
rx
Код товара: 537742
Производитель: Кусум Фарм (Украина, Сумы)
1 800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 24.11.2024
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
- Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
- Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
- Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
- Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Ozallex.
Ozalex.
Место хранения:
Активный ингредиент: розевустатин (розевустатин);
1 таблетка, покрытая скорлупой пленки, содержит 10 мг или 20 мг, или 40 мг освобождения кальция в восстановлении.
Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, микрокристаллическая целлюлоза, гидроксипропилцеллюлоза Низкозамещенные, диоксид диоксида кремния, стеарат магния, стеарат магния, озади, озадиный 03F84827 розовый * ;
* Opadry 03F84827 розовый: гипромелоза, диоксид титана (E 171), оксид железа красный (E 172), полиэтиленгликоль, тальк.
Лекарственная форма. Таблетки покрыты пленкой оболочкой.
Основные физико-химические свойства: таблетки, покрытые пленкой оболочкой розового цвета, круглый, диоксид, гладкие с обеих сторон.
Фармакотерапевтическая группа. Гиполипидемии. Ингибиторы GMG-COA редуктазы. АТО Код С10А А07.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика .
Механизм действия.
Раулатин является селективным и конкурентоспособным ингибитором GMG-COA-Reductase - ферментом, который преобразует 3-гидрокси-3-метилглутарлоинзыма А в Мевалонате, предшественник холестерина. Основное место диссипации - печень - целевой орган для уменьшения холестерина.
Универсады увеличивают число липопротеиновых рецепторов низкой плотности (ЛПНП) на поверхности клеток печени, усиливая захват и катаболизм LDL, которые, в свою очередь, приводит к ингибированию синтеза очень низкой плотности липопротеина (LPDL), таким образом уменьшая общее количество LDL и LPDLS. Снижение уменьшает повышенный уровень холестерина-LDL (CHFL), общего холестерина (CH) и триглицеридов (TG) и увеличивает уровень холестерина высокой плотности (HCl). Он также уменьшает количество аполипопротеина в (APO), CH-Nilplsh, CH-LPDLSH, TG-LPDSH и увеличивает уровень аполипопротеина A-и (APOA-I). Pulmatin также уменьшает соотношение HS-LDL / HS-HDL, всего HS / HC-HDL и HS-Nilplsh / HS-HDL и соотношение APO / APO-и.
Терапевтический эффект достигается в течение 1 недели после начала терапии, а через 2 недели эффект эффекта достигает 90% максимально возможного. Максимальный эффект обычно достигается через 4 недели и после этого постоянно хранится.
Фармакокинетика.
Поглощение. Максимальная концентрация разрыва в плазме крови достигается примерно через 5 часов после перорального введения. Абсолютная биодоступность составляет примерно на 20%.
Распределение. Пулмонатин в значительной степени захвачен печенью, что является основным местом синтеза холестерина и оформления HS-LDL. Объем распределения разрыва составляет приблизительно 134 литра. Около 90% разрыва связывается с белками плазмы крови, предпочтительно с альбумином.
Метаболизм. Сторги претерпевают незначительный метаболизм (примерно 10%). Исследование метаболизма in vitro с использованием человеческих гепатоцитов указывает, что отходы представляют собой слабые подложки для метаболизма на основе ферментов цитохрома P450. Основным вовлеченным iseenment представляет собой CYP2C9, немного более низкую роль играют 2C19, 3A4 и 2D6. Основными определенными метаболитами являются метаболиты N-десметила и лактона. N-DESMETHIL-MITABOLITE составляет приблизительно на 50% менее активным, чем отготовки, метаболит лактона считается клинически неактивным. Более 90% активности циркулирующего ингибитора GMG-COA редуктазы приходится.
Разведение. Приблизительно 90% дозы разрыва выводятся в неизменном состоянии с фекалиями (всасывающим и непоглощаемым активным веществом), остальное происходит от мочи. Примерно на 5% выводится в неизменной форме. Полувеношение плазмы крови составляет приблизительно 19 часов и не увеличивается с увеличением дозы. Среднее геометрическое значение оформления плазменной подготовки составляет приблизительно 50 л / ч (коэффициент вариации - 21,7%). Что касается других ингибиторов GMG-Coa-Reductase, печеночный захват разрыва возникает с участием мембранного конвейера OATP-C, который играет важную роль в элиминации печени разрыва.
Линейность. Система экспозиции циночного цикла увеличивается пропорционально дозы. С несколькими ежедневными приложениями параметры фармакокинетики не меняются.
Специальные группы пациентов.
Возраст и пол. Не было клинически значимого влияния возраста или пола на фармакокинетику монтажа у взрослых. Фармакокинетика исчезновения у детей и подростков с гетерозиготной семейной гиперхолестериной была похожа на фармакокинетику у взрослых волонтеров (см. Раздел «Дети»).
Раса. Исследование фармакокинетики обнаружило, что у пациентов в монголоидной гонке (японские, китайские, филиппины, вьетнамские и корейцах) средней ценности AUC и C Max примерно вдвое больше европейцев; В индейцах средняя ценность AUC и C Max поднимается примерно в 1,3 раза. Анализ популяции фармакокинетики не выявило клинически значимую разницу между пациентами в европейских и негроидальных гонках.
Нарушение функции почек. При изучении пациентов с различными степенями нарушения функции почек изменений в концентрациях плазмы росорастина или N-десмитил-метаболита у людей со слабой или умеренной инсульсию. У пациентов с тяжелыми расстройствами функции почек (клиренс креатинина <30 мл / мин) концентрации разрыва в плазме были в 3 раза выше, а уровни N-десметил-метаболита - в 9 раз выше, чем у здоровых добровольцев. Равновесные плазменные концентрации исчезновения у пациентов в гемодиализе были примерно на 50% выше, чем у здоровых добровольцев.
Нарушение функции печени. При изучении пациентов с различными степенями нарушения функций печени признаки повышенного воздействия дислокаций не были обнаружены у пациентов, состояние которого было оценено в 7 или менее точках на масштабе Childa-Pew. Однако у двух пациентов, которые забили 8 и 9 о шкале Childa-Pue, экспозиция системы была не менее чем в два раза выше, чем пациенты с меньшими точками. Опыт применения пациентов, государство которого оценивается более чем на 9 баллов на масштабе Childa-Pew, отсутствуют.
Генетический полиморфизм. Распределение ингибиторов GMG-COA Reductase, включая дезапасион, происходит с участием транспортных белков OAT1B1 и BCRP. У пациентов с генетическим полиморфизмом SLCO1B1 (OATP1B1) и / или ABCG2 (BCRP) существует риск возвышения исчезновения. В отдельных формах полиморфизма SLCO1B1 P.521SS и ABCG2 P.421AA Воздействие разрыва (AUC) увеличивается по сравнению с генотипами SLCO1B1 C.521TT или ABCG2 P.421CS. Специальные генотипирование в клинической практике не предусмотрены, но пациенты с таким полиморфизмом рекомендуется наносить меньшую суточную дозу препарата.
Дети
Фармакокинетические параметры у детей с гетерозиготной семьей гиперхолестеринемии возраст от 10 до 17 лет не полностью определены. Небольшое изучение фармакокинетики дислокации (в форме таблеток) с участием пациентов с детства показало, что воздействие препарата у детей аналогична воздействию у взрослых пациентов. Кроме того, результаты указывают на то, что существенные отклонения не ожидаются пропорциональны дозам.
Клинические характеристики.
Индикация.
Лечение гиперхолестеринемии
Взрослые, подростки и дети в возрасте 10 лет с первичной гиперхолестеринемией (тип IIA, включая гетерозиготную семейную гиперхолестерию) или смешанную дислипидемию (тип IIB) в качестве дополнения к диету, когда диета и использование других не лекарств (например, физические упражнения, уменьшение вес тела) недостаточно.
С гомозиготной семьей гиперхолестеринемией в качестве дополнения к диетам и другим липидным деструктивным средствам лечения (например, аффереза ЛДЛ) или в случаях, когда такое лечение неуместно.
Профилактика сердечно-сосудистых расстройств
Предотвращение значительного сердечно-сосудистого нарушения у пациентов, которые оцениваются, угрожает высоким рискам сердечно-сосудистого расстройства (см. Раздел «Фармакодинамика»), как дополнение к коррекции других факторов риска.
Противопоказание.
Ozallex ® Противопоказанный препарат:
- пациенты с повышенной чувствительностью к исчезновению или любому из вспомогательных веществ препарата;
- пациенты с активным заболеванием печени, в том числе устойчивое увеличение трансаминаз сыворотки неизвестной этиологии и любое увеличение трансаминаз в сыворотке, которые в три раза выше верхнего предела (VMN);
- Пациенты с тяжелыми нарушениями функции почек (клиренс креатинина <30 мл / мин);
- пациенты с миопатией;
- пациенты, которые получают циклоспорин одновременно;
- во время беременности или кормления грудью, а также женщин репродуктивного возраста, которые не используют соответствующие агенты контрацепции.
Доза 40 мг противопоказана пациентам с тенденцией к миопатии / рабдомолизу.
Факторы этого риска включают в себя:
- умеренное нарушение функции почек (клиренс креатинина <60 мл / мин);
- гипотиреоз;
- наличие в личной или семейной истории наследственных мышечных заболеваний;
- наличие в анамнезе миотоксичности на фоне применения других ингибиторов GMG-Co-depressase или фибратов;
- злоупотребление алкоголем;
- ситуации, которые могут привести к увеличению концентрации препарата в плазме крови;
- принадлежность к монголоидной гонке;
- сопутствующее использование фибратов
(См. Разделы «Особенности применения», «Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия» и «фармакокинетика»)
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Влияние сопутствующих препаратов на разъединение
Ингибиторы транспортных белков
Разъединение является субстратом для некоторых транспортных белков, включая конвейер печени OATR1B1 и упругой транспортировщика BCRP. Одновременное использование десассионар с лекарственными средствами, которые подавляют эти транспортные белки, могут привести к увеличению концентраций неустановления в плазме крови и увеличение риска миопатии (см. Разделы «Способ применения и дозы», «Особенности применения», - Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другими типами взаимодействия », Таблица 1).
Циклоспорин
В период сопутствующего применения неодобровастана и циклоспорина ценность монтажа AUC было в среднем примерно в 7 раз выше, чем те, которые наблюдаются у здоровых добровольцев (см. Таблицу 1). Пациенты противопоказаны пациентам, которые одновременно получают циклоспорин (см. Раздел «Противопоказания»).
Сопутствующее использование не влияло на концентрацию циклоспорина в плазме крови.
Ингибиторы протеазы
Хотя точный механизм взаимодействия неизвестен, одновременное использование ингибиторов протеазы может значительно увеличить воздействие разрыва (см. Таблицу 1). Например, при изучении фармакокинетики одновременное использование 10 мг неодобровастана и комбинированного лекарственного средства, содержащего две ингибиторы протеазы (300 мг атазанавира / 100 мг ритонавира), у здоровых добровольцев сопровождалось увеличением AUC и C MAX PALFATIN Примерно в 3 и 7 раз соответственно. Одновременное использование заболевания и некоторых комбинаций ингибиторов протеазы возможна после тщательно ожидающей коррекции его дозы, основанной на ожидаемом росте воздействия рассылки (см. Разделы «Способ применения и дозы», «Особенности применения», «взаимодействие с Другие лекарства и другие виды взаимодействия и другие виды взаимодействия и другие виды взаимодействия. Таблица 1).
Gemfibrozil и другие агенты липидации
Одновременное применение разрыва и Gemfibrozyl привело к увеличению AUC и C Max Thirsing 2 раза (см. Раздел «Особенности применения»).
Исходя из этих специальных исследований, фармакокинетически значимое взаимодействие с фенофибратом не ожидается, но возможна фармакодинамическое взаимодействие. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижувальні дози (> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) збільшують ризик міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА, імовірно, за рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовувати отдельно. Доза 40 мг противопоказана при сопутствующем использовании фибратов (см. Разделы «Противопоказания» и «Особенности применения»). Такие пациенты также должны начинаться терапию из дозы 5 мг.
Эзетимиб.
Одновременное применение разборки в дозе 10 мг и пациентам Ezethimib 10 мг с гиперхолестеринемией привело к увеличению AUC монтажа в 1,2 раза (таблица 1). Невозможно исключить фармакодинамическое взаимодействие между разрывом и эзетимиб, что может привести к нежелательным явлениям (см. Раздел «Особенности применения»).
Антацидные препараты
Одновременное применение штампованного с суспензиями антацидов, содержащих алюминиевый или гидроксид магния, снижается концентрация разрыва в плазме крови примерно на 50%. Этот эффект был менее произнесен в случае антацидных препаратов через 2 часа после циновки. Клиническая значимость этого взаимодействия не изучалось.
Эритромицин
Одновременное применение разрыва и эритромицина снижало AUC монтажа на 20%, а C Max - на 30%. Это взаимодействие может быть вызвано расширенным перистальтом кишечника в результате эритромицина.
Ферменты цитохрома P450.
Результаты in vitro и in vivo исследования показывают, что отходы не ингибируют и не стимулируют изоэнцимы цитохрома P450. Кроме того, отговаривает слабые подложки этих изосенментов. Таким образом, взаимодействия с лекарствами в результате обмена веществ, опосредованного P450. Не было клинически значимых взаимодействий между разрывом и флуконазолом (CYP2C9 и ингибитором CYP3A4) или кетоконазолом (CYP2A6 и ингибитор CYP3A4).
Взаимодействия, которые требуют коррекции дозы
При необходимости использование овладения с другими препаратами, способными к увеличению его воздействия, доза штамповки должна быть отрегулирована. Если ожидается, что экспозиция препарата (AUC) увеличится примерно на 2 или более раз, применение пебкастина должно начинаться с дозы 5 мг 1 раз в день. Максимальная суточная доза дезапасиона должна регулироваться таким образом, что его ожидаемое воздействие не превышает воздействие, которое отмечается при получении дозы 40 мг / день без использования препаратов, которые взаимодействуют с препаратом; Например, при нанесении с драгоценной дозой Razorastine составляет 20 мг (увеличение воздействия в 1,9 раза), при использовании с комбинацией ритонавира / атазанавира - 10 мг (увеличение в 3,1 раза). При одновременном использовании с циклоспорином - 5 мг (увеличение в 7,1 раза).
Таблица 1
Влияние сопутствующих препаратов для воздействия струй
(AUC; по снижению величины)
Режим дозировки лекарственного средства, который взаимодействует | Режим дозировки дозирования | Изменяет auc лужа * |
Циклоспорин от 75 мг два раза в день до 200 мг два раза в день, 6 месяцев | 10 мг 1 раз в день, 10 дней | ↑ 7.1 Раза |
ATATANAVIR 300 мг / ритонавир 100 мг 1 раз в день, 8 дней | 10 мг, одна доза | ↑ 3,1 раза |
Точно так же 150 мг 1 раз в день, 7 дней | 10 мг, одна доза | ↑ 2.8 раз |
Lopinavir 400 мг / ритонавир 100 мг два раза в день, 17 дней | 20 мг один раз в день, 7 дней | ↑ 2,1 раза |
Загрузка дозы клопидогрела 300 мг, Далее доза - 75 мг 1 раз в день | 20 мг, одна доза | ↑ 2 раза |
Gemfibrozil 600 мг два раза в день, 7 дней | 80 мг, одна доза | ↑ 1.9 Раза |
Eltrobomopack 75 мг 1 раз в день, 5 дней | 10 мг, одна доза | ↑ 1.6 Разас |
Подарки 600 мг / Ритонавир 100 мг два раза в день, 7 дней | 10 мг 1 раз в день, 7 дней | ↑ 1,5 Раза |
Tirtransard 500 мг / ритонавир 200 мг два раза в день, 11 дней | 10 мг, одна доза | ↑ 1,4 раза |
Drodearon 400 мг два раза в день | Неизвестный | ↑ 1,4 раза |
Итраконазол 200 мг 1 раз в день, 5 дней | 10 мг, одна доза | ↑ 1.4 Раза ** |
Ezetimib 10 мг 1 раз в день, 14 дней | 10 мг 1 раз в день, 14 дней | ↑ 1.2 RAZA ** |
FOZAMPRENAVIR 700 мг / ритонавир 100 мг два раза в день, 8 дней | 10 мг, одна доза | ↔. |
Алеглитазар 0,3 мг, 7 дней | 40 мг, 7 дней | ↔. |
Силимарин 140 мг три раза в день, 5 дней | 10 мг, одна доза | ↔. |
Фенофибрат 67 мг три раза в день, 7 дней | 10 мг, 7 дней | ↔. |
Rifampin 450 мг 1 раз в день, 7 дней | 20 мг, одна доза | ↔. |
Кетоконазол 200 мг два раза в день, 7 дней | 80 мг, одна доза | ↔. |
Fluconazole 200 мг 1 раз в день, 11 дней | 80 мг, одна доза | ↔. |
Эритромицин 500 мг 4 раза в день, 7 дней | 80 мг, одна доза | ↓ 20% |
Байкалин 50 мг три раза в день, 14 дней | 20 мг, одна доза | ↓ 47% |
* Данные, представленные в виде изменения в «X», являются соотношением между применением разрыва в комбинации и отдельно. Данные, представленные в форме% изменений, являются разница% по отношению к показателям в применении штрафщика отдельно.
Увеличение указывается ↑, без изменений ↔, уменьшение - ↓.
Несколько исследований взаимодействия были проведены при разных дозах обезьяны, в таблице приведено наиболее значимое соотношение.
Влияние дезапасиона сопутствующих лекарств
Витамин К. Антагонисты
Как и в случае с другими ингибиторами GMG-COA Reductase, в начале применения разрыва или увеличения дозы у пациентов, которые одновременно используют антагонисты витамина К (например, варфарина или другой антикоагулянт Coumarin), международное нормализованное соотношение (МШ) возможный. Прекращение применения штрафного или уменьшения его дозы может привести к снижению Министерства чрезвычайных ситуаций. В таких случаях желательно надлежащий мониторинг Министерства чрезвычайных ситуаций.
Оральные контрацептивы / гормон о заместительной терапии (ГЗТ)
Одновременное применение разрыва и оральных контрацептивов привело к увеличению кэфинилэстрадиоладиоладиоладиоладиоладоол и норгереля на 26% и 34% соответственно. Такое увеличение уровня в плазме крови следует учитывать при выборе дозы пероральных контрацептивов. Следовательно, данные о фармакокинетике препаратов у пациентов, которые одновременно используются отговариваниями и GZT, поэтому, следовательно, нельзя исключать. Однак комбінацію широко застосовували жінкам у рамках клінічних досліджень і переносили її добре.
Інші лікарські засоби
За даними спеціальних досліджень взаємодії клінічно значущої взаємодії із дигоксином не очікується.
Лопінавір/ритонавір
У фармакологічному дослідженні супутнє застосування розувастатину та комбінованого препарату, що містив два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг), у здорових добровольців асоціювалося з приблизно дворазовим та п'ятиразовим збільшенням показників рівноважного AUC (0-24) та С m ах для розувастатину відповідно. Взаємодія між розувастатином та іншими інгібіторами протеази не вивчалась.
Фузидова кислота
Ризик розвитку міопатії, включаючи рабдоміоліз, може бути підвищений при одночасному системному застосуванні фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (фармакодинамічний, фармакокінетичний або як фармакодинамічний, так і фармакокінетичний) досі невідомий. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи рідкісні летальні випадки) у пацієнтів, які застосовують цю комбінацію.
Якщо системне застосування фузидової кислоти є необхідним, лікування розувастатином слід припинити на час застосування фузидової кислоти (див. розділ «Особливості застосування»).
Діти
Дослідження взаємодії проводили лише у дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.
Особливості застосування.
Вплив на нирки
Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами розувастатину, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою або переривчастою. Протеїнурія не була передвісником гострої або прогресуючої хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Частота повідомлень про серйозні явища з боку нирок у постмаркетингових дослідженнях вища при застосуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, у ході спостереження слід регулярно перевіряти функцію нирок.
Вплив на скелетну мускулатуру
Порушення з боку скелетної мускулатури, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабдоміоліз, спостерігалися у пацієнтів, які приймали розувастатин у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Поодинокі випадки рабдоміолізу відзначалися при застосуванні езетимібу у комбінації з інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази. Не можна виключати можливість фармакодинамічної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовувати з обережністю.
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, частота повідомлень про випадки рабдоміолізу, пов'язаного із застосуванням розувастатину, у постмаркетинговому періоді була вищою при дозі 40 мг. Є повідомлення про рідкісні випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії, що клінічно проявляється стійкою проксизмальною м'язовою слабкістю і підвищенням рівня сироваткової креатинкінази, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. У такому разі можуть бути необхідними додаткові нейром'язові і серологічні дослідження, лікування імуносупресивними препаратами.
Рівень креатинкінази
Рівень креатинкінази (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або у разі наявності можливих альтернативних причин підвищення КК, що можуть ускладнювати інтерпретацію результатів. Якщо початкові рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), протягом 5-7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердити результати. Якщо результати повторного аналізу підтверджують, що початкове значення КК більше ніж у 5 разів перевищує ВНМ, застосування препарату розпочинати не слід.
Перед початком лікування
Розувастатин, як і решту інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, слід з обережністю призначати пацієнтам зі схильністю до міопатії/рабдоміолізу. До факторів такого ризику належать:
– порушення функції нирок;
– гіпотиреоз;
– наявність в особистому або родинному анамнезі спадкових захворювань м'язів;
– наявність в анамнезі міотоксичності на тлі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази або фібратів;
– зловживання алкоголем;
– вік > 70 років;
– ситуації, що можуть призвести до підвищення рівнів препарату у плазмі (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокінетика»);
– супутнє застосування фібратів.
У таких пацієнтів пов'язаний із лікуванням ризик потрібно оцінювати, порівнюючи з очікуваною користю; також рекомендується клінічний моніторинг. Якщо початкові рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування розпочинати не слід.
У період лікування
Пацієнтів слід попросити негайно повідомляти про м'язовий біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або пропасницею. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосування препарату слід припинити, якщо рівні КК значно підвищені (>5 х разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м'язів тяжкі та спричиняють щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 х ВМН). У разі зникнення симптомів та повернення рівня КК до норми можна поновити терапію розувастатином або альтернативним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК у асимптоматичних пацієнтів немає потреби. Дуже рідко повідомляли про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатином. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м'язів та підвищення рівня креатинкінази у сироватці крові, що зберігається навіть після припинення застосування статинів.
У клінічних дослідженнях не було отримано доказів підвищеного впливу на скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин та супутні препарати. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої кислоти, у тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою, азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосуванні з деякими інгібіторами ГМГ-КоА. Тому застосовувати розувастатин у комбінації із гемфіброзилом не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні розувастатину у комбінації з фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати порівняно із потенційними ризиками, пов'язаними з застосуванням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Розувастатин не слід застосовувати одночасно з препаратами для системного застосування, що містять фузидову кислоту, та протягом 7 днів після припинення застосування фузидової кислоти. Пацієнтам, для яких системне застосування фузидової кислоти є необхідним, слід припинити прийом статинів на цей період. Повідомляли про випадки рабдоміолізу (включаючи рідкісні летальні випадки) у пацієнтів, які приймали фузидову кислоту у комбінації зі статинами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам слід негайно звернутися до лікаря, якщо вони помічають у себе симптоми мʼязової слабкості, болю або чутливості. Терапію статином можна відновити через 7 днів після прийому останньої дози фузидової кислоти.
У виняткових випадках, якщо потрібне пролонговане системне застосування фузидової кислоти, наприклад, для лікування тяжких інфекцій, необхідність одночасного застосування розувастатину та фузидової кислоти слід детально розглядати у кожному конкретному випадку під ретельним наглядом лікаря.
Розувастатин не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що свідчать про міопатію або можливість розвитку ниркової недостатності внаслідок рабдоміолізу (таких як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні та електролітичні розлади або неконтрольовані судоми).
Вплив на печінку
Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають в анамнезі захворювання печінки.
Рекомендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лікування та через 3 місяці потому. Застосування розувастатину слід припинити або зменшити дозу, якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більше ніж втричі перевищує верхню межу норми. Частота повідомлень про серйозні явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансаміназ печінки) у післяреєстраційному періоді була більшою при застосуванні дози 40 мг.
У пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, зумовленою гіпотиреозом або нефротичним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, перш ніж розпочинати терапію розувастатином.
У післяреєстраційному періоді зрідка повідомляли про летальні або нелетальні випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, у тому числі розувастатин. Якщо на тлі лікування розувастатином розвивається серйозне ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи жовтяницею, слід негайно припинити прийом препарату. Якщо інших причин не виявлено, не слід поновлювати лікування розувастатином.
Раса
Дослідження фармакокінетики свідчать про зростання експозиції у пацієнтів монголоїдної раси приблизно вдвічі порівняно з європейцями. Для таких пацієнтів необхідна корекція дозування розувастатитину (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Фармакокінетика»). Для пацієнтів азійської раси початкова доза розувастатину повинна бути 5 мг. Підвищена концентрація розувастатину у плазмі крові була помічена в азійських пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Слід взяти до уваги збільшену системну експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.
Інгібітори протеази
Підвищена системна експозиція до розувастатину спостерігалася в осіб, які застосовували розувастатин супутньо з різними інгібіторами протеази у поєднанні з ритонавіром. Слід обміркувати як користь від зниження рівня ліпідів за допомогою розувастатину у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, так і можливість підвищення концентрацій розувастатину у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози розувастатину у пацієнтів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендується, якщо доза розувастатину не скоригована (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Інтерстиціальна хвороба легень
Під час застосування деяких статинів, особливо при тривалому лікуванні, повідомляли про виняткові випадки інтерстиціальної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів цієї хвороби можна віднести задишку, непродуктивний кашель та загальне погіршення стану (стомлюваність, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозри на інтерстиціальну хворобу легень застосування статинів слід припинити.
Цукровий діабет
Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньому, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, при якому необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози натще 5,6-6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м 2 , підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно з національними керівництвами.
У дослідженнях зареєстрована загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % у групі прийому розувастатину та 2,3 % − у групі плацебо, переважно у пацієнтів із рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.
Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні розувастатину спостерігалося зростання HbA1c та рівнів глюкози у сироватці крові. У деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для діагностики цукрового діабету, насамперед у пацієнтів з високим ризиком розвитку діабету.
У клінічних дослідженнях було показано, що застосування розувастатину в якості монотерапії не спричиняє зниження базової концентрації кортизолу плазми крові і не впливає на резерв надниркових залоз. Необхідна обережність у разі одночасного застосування розувастатину та інших лікарських засобів, здатних знижувати рівні чи активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.
Діти
Досвід клінічних досліджень застосування препарату дітям та підліткам обмежений, і довготривалі ефекти застосування розувастатину (>1 рік) на статеве дозрівання невідомі.
Є дані, що тривале застосування розувастатину у дітей та підлітків супроводжується підвищенням рівня КК та симптомами з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності (див. розділ «Побічні реакції»).
Допоміжні речовини
Препарат містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Розувастатин протипоказаний у період вагітності або годування груддю.
Жінкам, репродуктивного віку слід застосовувати належні засоби контрацепції.
Оскільки холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препарату в період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагітніє у період застосування цього препарату, лікування слід негайно припинити.
Оскільки інший лікарський засіб цього класу проникає у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатином, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. Даних щодо проникнення препарату у грудне молоко у людини немає (див. розділ «Протипоказання»).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Досліджень щодо впливу розувастатину на здатність керувати автомобілем та працювати з механізмами не проводили. Однак, з огляду на фармакодинамічні властивості препарату, малоймовірно, що розувастатин чинитиме вплив на таку здатність. При керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами слід враховувати можливість запаморочення у період лікування.
Спосіб застосування та дози.
Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої він повинен дотримуватися і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуально залежно від мети терапії та відповіді пацієнта на лікування, керуючись поточними загальноприйнятими рекомендаціями.
Розувастатин можна приймати у будь-який час дня незалежно від прийому їжі.
Лікування гіперхолестеринемії
Рекомендована початкова доза становить 5* або 10 мг перорально 1 раз на добу як для пацієнтів, які раніше не застосовували статини, так і переведених на препарат з прийому іншого інгібітора ГМГ-КоА-редуктази.
*Оскільки таблетка не ділиться, у випадку призначення препарату у дозі менше 10 мг слід застосовувати препарати розувастатину з можливістю такого дозування.
При виборі початкової дози слід враховувати рівні холестерину в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також імовірність розвитку небажаних реакцій. У разі необхідності підвищувати дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакодинаміка»). З огляду на те, що на тлі застосування препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у хворих із сімейною гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регулярним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»). На початку прийому препарату у дозі 40 мг рекомендований нагляд спеціалістів.
Запобігання порушенням з боку серцево-судинної системи
У дослідженні зниження ризику порушень з боку серцево-судинної системи препарат застосовували у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакодинаміка»).
Пацієнти літнього віку
Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком > 70 років становить 5* мг (див. розділ «Особливості застосування»). Інша корекція дози з огляду на вік не потрібна.
*Оскільки таблетка не ділиться, у випадку призначення препарату у дозі менше 10 мг слід застосовувати препарати розувастатину з можливістю такого дозування.
Пацієнти із нирковою недостатністю
Пацієнтам із легкими або помірними порушеннями функції нирок корекція дози не потрібна.
Рекомендована початкова доза для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв) становить 5* мг.
*Оскільки таблетка не ділиться, у випадку призначення препарату у дозі менше 10 мг слід застосовувати препарати розувастатину з можливістю такого дозування.
Доза 40 мг протипоказана пацієнтам із помірними порушеннями функції нирок. Застосування розувастатину пацієнтам із тяжкими порушеннями ниркових функції протипоказано у будь-яких дозах (див. розділи «Протипоказання» та «Фармакокінетика»).
Пацієнти із порушеннями функції печінки
У пацієнтів із порушеннями печінки, що оцінювалися у 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П'ю, підвищення системної експозиції розувастатину не спостерігалося. Однак в осіб із порушеннями у 8 та 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакокінетика»). У таких пацієнтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»). Досвід застосування препарату пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайлда-П'ю, відсутній. Розувастатин протипоказаний пацієнтам з активними захворюваннями печінки (див. розділ «Протипоказання»).
Раса
У пацієнтів монголоїдної раси спостерігалася підвищена системна експозиція препарату (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування» та «Фармакокінетика»). Рекомендована початкова доза для пацієнтів азійського походження становить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипоказана.
Генетичний поліморфізм
Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам із відомою наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову дозу розувастатину.
Пацієнти зі схильністю до розвитку міопатії
Рекомендована початкова доза для пацієнтів із факторами ризику до розвитку міопатії становить 5* мг (див. розділ «Особливості застосування»).
*Оскільки таблетка не ділиться, у випадку призначення препарату у дозі менше 10 мг слід застосовувати препарати розувастатину з можливістю такого дозування.
Доза 40 мг протипоказана деяким із таких пацієнтів (див. розділ «Протипоказання»).
Супутнє застосування
Розувастатин є субстратом різних транспортних білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (у тому числі рабдоміолізу) зростає при супутньому застосуванні розувастатину із певними лікарськими засобами, що можуть підвищувати його концентрацію у плазмі крові внаслідок взаємодії з цими транспортними білками (наприклад циклоспорином та певними інгібіторами протеази, в тому числі комбінаціями ритонавіру з атазанавіром, лопінавіром та/або типранавіром; див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). По можливості слід розглянути застосування альтернативних лікарських засобів та, у разі необхідності, тимчасово перервати терапію розувастатином. Якщо супутнього застосування цих лікарських засобів із розувастатином уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик від супутнього застосування та відповідним чином відкорегувати дозу розувастатину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Діти.
Застосування препарату дітям має проводити лише спеціаліст.
Застосовувати дітям та підліткам віком від 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в яких менструації почалися щонайменше 1 рік тому).
Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією становить 5* мг на добу. Препарат зазвичай приймати перорально в дозах від 5* мг до 20 мг 1 раз на добу.
*Оскільки таблетка не ділиться, у випадку призначення препарату у дозі менше 10 мг слід застосовувати препарати розувастатину з можливістю такого дозування.
Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальної відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатином дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватися і протягом лікування. Безпеку та ефективність лікарського засобу у дозах більше 20 мг у цій популяції не досліджували.
Таблетки по 40 мг не застосовувати дітям.
Діти віком до 10 років
Досвід лікування дітей віком до 10 років обмежений застосуванням препарату у невеликої кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Таким чином, розувастатин не рекомендується застосовувати дітям віком до 10 років.
Передозування.
Специфічного лікування передозування немає. У разі передозування пацієнта слід лікувати симптоматично та, у разі необхідності, вжити підтримуючих заходів. Потрібно контролювати функції печінки та рівні КК. Ефективність гемодіалізу малоймовірна.
Побічні реакції.
З боку крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, в тому числі ангіоневротичний набряк.
З боку ендокринної системи: цукровий діабет * .
Психічні розлади: депресія.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, поліневропатія, втрата памʼяті, периферична невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні кошмари).
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: кашель, задишка.
З боку травного тракту: запор, нудота, абдомінальний біль, панкреатит, діарея.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових трансаміназ, жовтяниця, гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висип, кропивʼянка, синдром Стівенса-Джонсона.
З боку скелетної мускулатури та сполучної тканини: міалгія, міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліз, артралгія, ураження сухожиль, інколи ускладнені їх розривами, імуноопосередкована некротизуюча міопатія.
З боку нирок та сечовидільної системи: гематурія.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: гінекомастія.
Загальні розлади та стан місця введення: астенія, набряк.
* Частота залежить від наявності факторів ризику (рівень глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м 2 , підвищені рівні тригліцеридів, артеріальна гіпертензія в анамнезі).
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА, частота побічних реакцій залежить від дози препарату.
Вплив на нирки
Протеїнурія, виявлена у результаті аналізу за тест-смужками та переважно канальцевого походження, спостерігалася у пацієнтів, які застосовували розувастатин. Зміни вмісту білка у сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше спостерігалися у < 1 % пацієнтів у деяких часових точках у ході застосування препарату в дозах 10 та 20 мг і у приблизно 3 % – при дозі 40 мг. Невелике збільшення частоти зміни вмісту від нуля або слідів до значення + спостерігалися при дозі 20 мг. У більшості випадків протеїнурія зменшувалася або зникала спонтанно при продовженні терапії. За даними досліджень та постмаркетингових спостережень на даний час не виявлено причинно-наслідкового зв'язку між протеїнурією та гострим або прогресуючим захворюванням нирок.
На тлі застосування розувастатину відзначено випадки гематурії; за даними досліджень частота її мала.
Вплив на скелетну мускулатуру
Ураження скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (у тому числі міозит), та зрідка рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю або без неї були відзначені при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах > 20 мг.
У пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання рівнів КК; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. Якщо рівні КК підвищені (> 5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).
Вплив на печінку
Як і при застосуванні інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастатин, відзначалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. При застосуванні розувастатину також відзначалося підвищення рівнів HbA1c.
На тлі застосування деяких статинів відзначалися такі небажані явища: розлад статевої функції, окремі випадки інтерстиціальної хвороби легень, особливо при тривалому застосуванні (див. розділ «Особливості застосування»).
Частота повідомлень про рабдоміоліз, серйозні порушення з боку нирок та печінки (переважно підвищення активності печінкових трансаміназ) більша при застосуванні препарату в дозі 40 мг.
У процесі післяреєстраційного застосування розувастатину ідентифіковано таку небажану реакцію як летальна та нелетальна печінкова недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомляли спонтанно з популяції невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встановити наявність причинно-наслідкового зв'язку з застосуванням препарату.
Зрідка у післяреєстраційному періоді повідомляли про порушення когнітивних функцій (наприклад погіршення пам'яті, забудькуватість, амнезія, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів. Про такі когнітивні проблеми повідомляли у зв'язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться у повідомленнях, зазвичай мають легкий характер і минають після відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до декількох років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).
Діти
Підвищення рівня креатинкінази > 10 разів вище ВМН та симптоми з боку м'язів після фізичного навантаження або підвищеної фізичної активності спостерігалися частіше у 52-тижневому клінічному дослідженні з участю дітей та підлітків порівняно з дорослими (див. розділ «Особливості застосування»). Проте профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у дорослих.
Термін придатності.
2 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка.
Таблетки по 10 мг: по 14 таблеток у блістері. По 2 або 6 блістерів у картонній упаковці.
Таблетки по 20 мг та по 40 мг: по 14 таблеток у блістері. По 2 блістери у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ТОВ «КУСУМ ФАРМ».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54
РОЗУВАСТАТИН
Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.
Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа