В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ДИКЛОБЕРЛ N 75 раствор для инъекций 75 мг амп. 3 мл №5

ДИКЛОБЕРЛ N 75 раствор для инъекций 75 мг амп. 3 мл №5

rx
Код товара: 70279
Производитель: Berlin-Chemie (Германия)
1 800,00 RUB
в наличии
Цена и наличие актуальны на: 21.11.2024
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!
Инструкция
Для медицинского использования лекарственного средства
Dicloberl N 75.
(Dicloberl N 75)
Место хранения:
Активное вещество: 1 мл инъекционного раствора содержит 25 мг диклофенака натрия (1 ампула, содержащий 3 мл инжекционного раствора, равный 75 мг диклофенака натрия);
Вспомогательные вещества : пропиленгликоль, бензиловый спирт, ацетилцистеин, маннит (E 421), гидроксид натрия, вода для инъекций.
Лекарственная форма. Инъекционный раствор.
Основные физико-химические свойства: четкое решение от бесцветных до почти бесцветных, не содержит видимых частиц.
Фармакотерапевтическая группа. Нестероидные противовоспалительные и противоревматические средства. Производные уксусных кислот и родственные соединения. ATH M01A B05 код.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Dicloberl ® N 75 представляет собой нестероидную препарат с ярко выраженным анальгетическими / противовоспалительными свойствами. Это ингибитор простагландинской (циклооксигеназы).
Фармакокинетика.
Поглощение.
После введения 75 мг диклофенака путем внутримышечной инъекции поглощение начинается сразу, а средняя максимальная концентрация плазмы достигается примерно 20 минут. Объем поглощения представляет собой линейно пропорциональное значение дозы.
Биодоступность.
Площадь под кривой концентрации (AUC) после внутримышечного введения примерно вдвое больше, чем после орального или ректального введения, поскольку этот путь позволяет избежать метаболизма первого прохода через печень.
Распределение.
Привязка к плазменным белкам составляет приблизительно 99%.
Diclofenac попадает в синовиальную жидкость, где максимальная концентрация установлена ​​через 2-4 часа после достижения пикового значения в плазме крови. Ожидаемый период полураспада синовиальной жидкости составляет от 3 до 6 часов. Через два часа после достижения уровня пикового значения в плазме крови концентрация диклофенака в синовиальной жидкости превышает этот показатель в плазме крови и остается выше в течение периода до 12 часов.
Diclofenac был обнаружен в низкой концентрации (100 нг / мл) в грудном молоке в одной женщине, которая кормила грудью. Предполагаемое количество препарата, которое входит в организм грудным молоком, эквивалентно 0,03 мг / кг / день.
Метаболизм.
БИОТРАНСФОРМАЦИЯ ДИКЛОФЕНАК частично частично является глюкуронидацией неповрежденной молекулы, но в основном одноразовой и многократной гидроксилированием и метоксилированием, что приводит к образованию нескольких фенольных метаболитов, большинство из которых преобразуются в сопряжение глюкуронида. Два из этих фенольных метаболитов биологически активны, но их действие значительно меньше, чем действие диклофенака.
Разведение.
Срок годности плазмы составляет примерно 2 часа.
Специальные группы пациентов.
Пациенты с нарушенной функцией почек. У пациентов с нарушением функции почек в соответствии с нормальным режимом дозировки нельзя ожидать накопления неизменного активного вещества на основе кинетики препарата после однократного применения. При очистке креатина меньше 10 мл / мин, гидроксиметаболиты в плазме крови примерно в 4 раза выше, чем у здоровых добровольцев.
Однако метаболиты наконец-то вытекают из желчи.
Пациенты с болезнью печени. У пациентов с хроническим гепатитом или компенсированным циррозом кинетики печени и метаболизма диклофенака такие же, как у пациентов с здоровой печенью.
Клинические характеристики.
Индикация.
Препарат с внутримышечной введением предназначен для лечения:
  • Воспалительные и дегенеративные формы ревматизма, ревматоидного артрита, анкилозирующий спондилит, остеоартрит, спондилартрит, синдром позвоночника, всеобъемлющий ревматизм;
  • острые подагры атаки;
  • почечная и желчная колика;
  • боль и отек после травм и операций;
  • могила мигрени атаки.
Противопоказание
Кровотечение или перфорация желудочно-кишечного тракта в анамнезе, связанном с предварительным лечением с нестероидными противовоспалительными агентами (НПВП).
Активная форма язвенного / кровотечения / кровотечения или рецидивирующая язва / кровотечение в анамнезе (два или более отдельных эпизода избранной язвы или кровотечения).
  • III триместр беременности.
  • Как и другие НПВП, Diclofenac также противопоказан пациентам, в которых использование ибупрофена, ацетилсалициловой кислоты или других нестероидных противовоспалительных препаратов провоцирует бронхиальные атаки астмы, ангионевротические отеки, вартикарии или острый ринит.
  • Воспалительное заболевание кишечника (например, заболевание короны или язвенный колит).
  • Отказ печени.
  • Почечная недостаточность.
  • Заболевания периферических артерий.
  • Цереброваскулярные заболевания у пациентов, которые пострадали от инсульта или имеют эпизоды переходных ишемических атак.
  • Ишемическая болезнь сердца у пациентов с стенокардией или нес инфаркт миокарда.
  • Застойная сердечная недостаточность (NYHA II-IV).
  • Высокий риск послеоперационного кровотечения, крови, расстройства крови, расстройства гемостаза, кроветворные расстройства или цереброваскулярное кровотечение.
  • Лечение периоперационной боли в аортокоронарном шунтировании (или использование искусственного кровообращения).
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Ниже приведены взаимодействия, наблюдаемые при приготовлении Dicloberl ® N 75, инъекционного раствора и / или других дизлофенацких форм дозировки.
Литий. Дигоксин. Фенитоин. В условиях одновременного использования диклофенак может увеличить концентрацию дигоксина, фегина и лития в плазме крови. Рекомендуемый мониторинг уровней дипоксинов, фенивирования и лития в сыворотке.
Диуретики, ангиотензинский конвертер фермент (IAPF) и антагонисты рецепторов ангиотензина II. Препараты из группы НСАЗа могут ослабить действие диуретиков и антигипертензивных агентов. У пациентов с ограниченной функцией почек (например, обезвоженные пациенты или пациенты, в которых снижается функция почек) одновременное использование IAPF или антагонистов рецепторов ангиотензина II с препаратом, который подавляет циклооксигеназу, может привести к дальнейшему ухудшению функции почек, Включая острая разработка почечной недостаточности (этот процесс обратим). Такие пациенты должны обеспечивать достаточный поток к организму, а также после начала комбинированной терапии регулярно контролируют функцию почек. Одновременное использование диклофенака натрия и диуретики консервирования калия может привести к гиперкалемии.
Препараты, которые, как известно, вызывают гиперкалиемию . Сопутствующее обращение с диуретиками калия, циклоспорином, тракролимом или триметопримыми может быть связано с увеличением уровня калия в сыворотке, поэтому мониторинг пациентов должен быть проведен чаще.
Антикоагулянты и антитромботические агенты. Рекомендуется принимать меры предосторожности, поскольку сопутствующая администрация увеличивает риск кровотечения. Хотя клинические исследования не указывают на эффект диклофенака на активность антикоагулянтов, существуют отдельные данные о повышении риска кровотечения у пациентов, получающих диклофенаку и антикоагулянты одновременно. Рекомендует тщательный мониторинг состояния таких пациентов.
Как и другие нестероидные противовоспалительные агенты, Diclofenac в высоких дозах могут временно подавлять агрегацию тромбоцитов.
Другие НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2 и кортикостероиды. Сопутствующее введение диклофенака и других системных НПВП или кортикостероидов увеличивает риск желудочно-кишечного кровотечения или язвы. Одновременное применение двух или более NSAID следует избегать.
Выборочные ингибиторы повторного захвата серотонина (SZZS). Сопутствующее введение системных NSAZS и SZZS увеличивает риск кровотечения в пищеварительном тракте.
Антидиабетические препараты (например, сульфонические производные мочевины) клинические исследования показали, что диклофенак можно использовать вместе с пероральным антидиабетическим средством, не влияя на их клиническое действие. Однако существуют определенные случаи гипогликемии и гипергликемических воздействий, которые требуют изменений в дозировке антидидиабетических агентов во время лечения диклофенака. В таких состояниях требуется мониторинг уровня глюкозы в крови.
Пробенецид и сульфинпиразон. Лекарства, содержащие пробанецид и сульфинпиразон, могут замедлить вывод диклофенака натрия от тела.
MetoTrexate. Diclofenac может подавлять клиренс метотрексата в почечных канальцах, что приводит к увеличению метотрексата. При введении NSAIDS, в том числе Diclofenac, менее чем за 24 часа до лечения, метотрексат рекомендуется быть осторожным, поскольку концентрация метотрексата в крови может увеличиваться, а токсичность этого вещества может увеличиться. Были случаи серьезной токсичности, когда метотрексат и НПВП, включая диклофенак, использовали с интервалами в течение 24 часов. Это взаимодействие косвенно осуществляется через накопление метотрексата в результате нарушения почечной экскреции в присутствии НПВП.
Циклоспорин. Diclofenac, как и другие NSAZS, могут увеличить нефротоксичность циклоспорина из-за влияния на простагландинов почек. В связи с этим его следует использовать в более низких дозах, чем для пациентов, которые не получают циклоспорина.
Tacrolymus. При использовании NSAID с трактором может быть увеличен увеличение риска нефротоксичности, что может быть косвенно через почечную антипростаглалкий эффект НПВП и ингибитора кальцинерина.
Антибактериальные хинолины. Отдельные случаи возникновения судом, которые могут быть результатом сопутствующего использования хинолонов и НПВП и не зависят от наличия эпилепсии или испытания в анамнезе. Таким образом, необходимо сесть на назначение хинолинов пациентам, которые уже получают НПВП.
Колестал и холестирамин. Эти препараты могут вызвать задержку или уменьшение всасывания диклофенака. Таким образом, рекомендуется прописать Diclofenac по крайней мере за час до или через 4-6 часов после использования залога / холестырамина.
Сердце гликозиды. Одновременное использование сердечных гликозидов и НПВП может увеличить сердечную недостаточность, уменьшить скорость гломерелярной фильтрации и увеличить гликозиды в плазме крови.
Myefprint. NSAZ не следует использовать в течение 8-12 дней после использования MyFPrin, поскольку NSAZS может снизить его эффект.
Мощные ингибиторы CYP2C9. Внимание рекомендуется для совместимого диклофенака с мощными ингибиторами CYP2C9 (например, кариконазол), что может привести к значительному увеличению максимальной концентрации плазмы крови и воздействия диклофенака в результате подавления его метаболизма.
Особенности приложения.
Пациенты с факторами риска развития сердечно-сосудистых заболеваний (таких как гипертония, гиперлипидемия, диабет или курение) должны предписаны дицинофенаку только после тщательного анализа состояния.
Нежелательные эффекты могут быть минимизированы путем применения минимальной эффективной дозы в течение наименьшего термина, необходимого для контроля симптомов.
Подготовка DICLOBLOBLOBL® N 75 используется только тогда, когда требуется особый эффект, а также при использовании других диклофенац натрия не возможен, в то время как, как правило, лечение рекомендуется в одноразовой инъекции для запуска терапии. Использование DICLOBEL ® N 75 следует избегать в сочетании с другими НПВП, включая селективные ингибиторы циклооксигеназы-2, из-за отсутствия какой-либо синергетической выгоды и вероятности развития дополнительных побочных эффектов.
Должно быть осторожно назначить препарат пациентам летнего возраста. В частности, для пожилых пациентов со слабым здоровьем и для пациентов с низким весом тела рекомендуется применить самые низкие эффективные дозы.
Как и при использовании других NSAID, аллергические реакции также могут возникать без предварительного воздействия диклофенака, включая анафилактическое / анафилактоид.
Как и другие NSAID, Dicloberl® N 75 могут маскировать признаки и симптомы инфекции.
Если, на фоне лечения с Dicloberl® 75, симптомы инфекции возникли или усилились, пациент рекомендуется немедленно обратиться к врачу, который будет определять, есть ли указание на назначение антиинфекционной терапии или антибиотической терапии.
Влияние на пищеварительную систему
При нанесении всех НПВП, включая диклофенац, случаи желудочно-кишечного кровотечения (рвота из крови, земляных), формирование язвы или перфорации, иногда с летальными последствиями. Такие явления могут произойти в любое время в процессе лечения, независимо от наличия симптомов или наличия истории серьезных явлений из желудочно-кишечного тракта. Эти явления обычно имеют более серьезные последствия у пожилых пациентов. Если пациенты, получающие диклофенаку, являются желудочно-кишечный кровотечение или образование язвы, использование препарата должно быть прекращено.
При нанесении всех NSazs требуется Diclofenac, требуется тщательное медицинское наблюдение; Особый осторожность следует проявляться в приеме диклофенака пациентам с симптомами, указывающими на нарушение желудочно-кишечного тракта, или при наличии язвы желудка или кишечника, кровотечения или перфорации в анамнезе. Риск желудочно-кишечного кровотечения, образование язв или перфораций выше с увеличением дозы NSaz, включая диклофенаку, а также у пациентов с язвой анамнеза, особенно с осложнениями в виде кровотечения или перфорации. Пациенты с язвенным колитом или болезнью Крона должны применяться к медицинской помощи и соблюдать осторожность, поскольку эти заболевания могут быть усугублены (см. Также раздел «Противопоказания»).
У пожилых пациентов нежелательных реакций в случае НСАЗа, особенно таких, как желудочно-кишечные кровотечения и перфорации, которые могут быть летальными.
Чтобы уменьшить риск токсического воздействия на пищеварительную систему у пациентов с язвой в анамнезе, особенно с осложнениями в форме кровотечения или перфорации, а у пациентов пожилых людей начинается и поддерживает самые низкие эффективные дозы.

Для таких пациентов, как и пациенты, которые требуют сопровождающих препаратов, содержащие низкие дозы ацетилсалициловой кислоты (спрашивают) или другие препараты, которые повышают риск нежелательных действий к пищеварительной системе, следует рассмотреть комбинированную терапию с использованием защитных препаратов. (Например, ингибиторы протонов или мизопростол).

Пациенты с желудочно-кишечной токсичностью в анамнезе, особенно пожилых людей, должны сообщать о любых необычных симптомах живота (особенно кровотечение в пищеварительном тракте). Также необходимо предотвратить пациентов, которые получают сопровождаемые препараты, которые повышают риск язвы или кровотечения, такие как системные кортикостероиды, антикоагулянты (например, варфарин), антитромботические агенты (например, ацетилсалициловая кислота) или селективных ингибиторов захвата серотонина.
Воздействие на печень
Требуется тщательный медицинский надзор, если Dicloberl® N 75 предписано пациентам с пораженной функцией печени, поскольку их состояние может быть усугуплено.
Как с использованием других НПВП, включая диклофенак, уровень одного или нескольких печеночных ферментов может увеличиваться. Во время долгосрочной обработки с Dicloberl® N 75, в качестве измерения бронирования назначают регулярный надзор за функциями печени.
Если расстройства функции печени остаются или усиливаются, если клинические симптомы могут быть связаны с прогрессирующим заболеванием печени или если наблюдаются другие проявления (например, эозинофилия, сыпь), использование препарата Dicloberl® N 75 должно быть прекращено.
Курс заболеваний, таких как гепатит, может проходить без продромальных симптомов.
Осторожно требуется, если Dicloberl® N 75 используется пациенты с печеночным порфором из-за вероятности провокации атаки.
Влияние на почку
С момента лечения НПВП, включая диклофенац, задерживаю жидкость и отек, особое внимание следует уделить пациентам с нарушением функции сердца или почек, артериальной гипертензии в анамнезе, пациентам пожилых людей, пациентов, которые получают сопутствующую терапию С диуретиками или препаратами, которые оказывают существенное влияние на почечную функцию, и пациентам со значительным снижением внеклеточного объема жидкости по любой причине, например, до или после серьезного хирургического вмешательства. В таких случаях, как мера бронирования рекомендуется мониторинг функции почек. Прекращение терапии обычно вызывает возврат к условию, которое предшествовало лечению.
Воздействие на кожу
В связи с использованием NSAIDS, в том числе Diclobel® N 75, очень редко зарегистрированы серьезно реакции с кожи (некоторые из них были летальными), включая отвлеченный дерматит, Стивенс - синдром Джонсона и токсичный эпидермальный некролис. Наивысший риск развития этих реакций наблюдается в начале курса терапии, в большинстве случаев - в течение первого месяца лечения. Использование препарата Dicloberl® N 75 должно быть остановлено при первом появлении кожных сыпь, поражений слизистой оболочки или любых других признаков повышенной чувствительности.
Системний червоний вовчак (СЧВ) і змішані захворювання сполучної тканини
Пацієнти із СЧВ і змішаними захворюваннями сполучної тканини мають підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту.
Серцево-судинні та цереброваскулярні ефекти
Для пацієнтів з наявністю в анамнезі артеріальної гіпертензії та/або застійної серцевої недостатності легкого або помірного ступеня тяжкості необхідним є проведення відповідного моніторингу та надання рекомендацій, оскільки у зв'язку із застосуванням НПЗЗ, включаючи диклофенак, були зареєстровані випадки затримки рідини та набряків.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать, що застосування диклофенаку, особливо у високих дозах (150 мг/добу) і протягом тривалого часу збільшує ризик розвитку артеріальних тромботичних подій (наприклад інфаркту міокарда або інсульту).
Пацієнтам з неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, стійкою ішемічною хворобою серця, захворюваннями периферичних артерій та/або цереброваскулярною хворобою призначати диклофенак не рекомендовано, за необхідності застосування можливе лише після ретельної оцінки ризику-користі тільки в дозуванні не більше
100 мг на добу. Подібну оцінку слід провести перед початком довгострокового лікування пацієнтів з факторами ризику розвитку серцево - судинних явищ (наприклад артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, цукровий діабет та паління). Пацієнти повинні бути проінформовані щодо можливості виникнення серйозних антитромбічних випадків (біль у грудях, задишка, слабкість, порушення мови). В таких випадках треба негайно звернутися до лікаря.
Вплив на гематологічні показники
При тривалому застосуванні знеболюючих засобів може виникати головний біль, що не можна лікувати підвищеними дозами лікарського засобу. Застосування знеболюючих засобів, що стало звичкою, особливо при комбінації декількох знеболюючих препаратів, може призвести до стійкого ураження нирок, що супроводжується ризиком розвитку ниркової недостатності (аналгетична нефропатія). Одночасне застосування алкоголю може посилити побічні ефекти диклофенаку натрію, особливо ті, що стосуються травного тракту та центральної нервової системи.
При тривалому застосуванні препарату, як і інших НПЗЗ, рекомендується моніторинг аналізу крові.
Як і інші НПЗЗ, Диклоберл ® N 75 може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно спостерігати за хворими з порушеннями гемостазу, геморагічним діатезом або гематологічними порушеннями.
Астма в анамнезі
У хворих на бронхіальну астму, сезонний алергічний риніт, пацієнтів з набряком слизової оболонки носа (назальні поліпи), хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов'язаними з алергічними, подібними до ринітів симптомами) частіше, ніж у інших, виникають реакції на НПЗЗ, схожі на загострення астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма), набряк Квінке або кропив'янка. У зв'язку з цим таким хворим рекомендовані спеціальні запобіжні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих з алергією на інші речовини, що проявляється шкірними реакціями, свербежем або кропив'янкою.
Як і інші препарати, що пригнічують активність простагландинсинтетази, диклофенак натрію та інші НПЗП можуть спровокувати розвиток бронхоспазму у пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, або у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі.
Фертильність у жінок
Застосування препарату Диклоберл ® N 75 може призвести до порушення фертильності у жінок і не рекомендується жінкам, які прагнуть завагітніти. Якщо жінка має труднощі із зачаттям або проходить обстеження з приводу безпліддя, слід розглянути питання про відміну препарату Диклоберл ® N 75.
Призначати диклофенак пацієнтам із значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ
(наприклад, гіпертонія, гіперліпідемія, цукровий діабет, куріння) можна лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати із збільшенням дози та тривалості лікування, його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потреби пацієнта та відповідь на терапію. З обережністю застосовувати пацієнтам віком понад 65 років.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
У І і ІІ триместрах вагітності препарат Диклоберл ® N 75 можна призначати лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода, лише в мінімальній ефективній дозі, тривалість лікування повинна бути настільки короткою, наскільки це можливо. Як і інші НПЗЗ, препарат протипоказаний в останньому триместрі вагітності (можливе пригнічення скорочувальної здатності матки і передчасне закриття артеріальної протоки у плода).
Інгібування синтезу простагландинів може негативно позначитися на вагітності та/або розвитку ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про підвищений ризик викиднів та/або ризик розвитку серцевих вад і гастрошизису після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх термінах вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшився з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %.
Не виключено, що ризик збільшується зі збільшенням дози і тривалості лікування. Було показано, що у тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводить до збільшення пре- і постімплантаційних втрат і летального наслідку для ембріона/плода.
Крім того, у тварин, які отримували інгібітор синтезу простагландинів у період органогенезу, була зареєстрована підвищена частота різних вад розвитку, у тому числі з боку серцево-судинної системи. Якщо Диклоберл ® N 75 застосовують жінкам, які прагнуть завагітніти, або у першому триместрі вагітності, доза препарату повинна бути якомога нижчою, а тривалість лікування – якомога коротшою.
Під час третього триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландинів можуть впливати на плід таким чином:
- серцево-легенева токсичність (із передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
- порушення функцій нирок, що може прогресувати до ниркової недостатності з олігогідрамніоном.
Вплив на матір і новонародженого:
- можливі подовження часу кровотечі, антиагрегантний ефект, який може спостерігатися навіть при дуже низьких дозах;
- гальмування скорочень матки, що призводить до затримки або подовження пологів.
Отже, Диклоберл ® N 75 протипоказаний під час третього триместру вагітності.
Період годування груддю
Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, диклофенак проникає у грудне молоко у невеликій кількості. Таким чином, щоб уникнути небажаного впливу на немовля, Диклоберл ® N 75 не слід застосовувати під час годування груддю.
Фертильність
Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, Диклоберл ® N 75 може вплинути на фертильність жінки. Препарат не рекомендують жінкам, які планують завагітніти. Жінки, які мають ускладнення із заплідненням, або ті, хто проходив обстеження через інфертильність, повинні припинити застосування препарату Диклоберл ® N 75.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом іншими механізмами.
Пацієнти, у яких під час лікування препаратом спостерігаються порушення зору, запаморочення, вертиго, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, млявість або втомлюваність, повинні утримуватися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.
Особливо це стосується одночасного застосування з алкоголем. Пропіленгліколь, що входить до складу препарату, може спричиняти симптоми, що нагадують такі, як після вживання алкоголю.
Спосіб застосування та дози.
Небажані ефекти можна мінімізувати шляхом застосування мінімальної ефективної дози протягом найменшого можливого терміну, достатнього для контролю симптомів.
Дорослі
Препарат Диклоберл ® N 75, розчин для ін'єкцій, не застосовують більше ніж 2 дні. У разі необхідності лікування можна продовжити таблетками або супозиторіями Диклоберл.
Внутрішньом'язова ін'єкція
З метою попередження пошкодження нервових або інших тканин у місці внутрішньом'язової ін'єкції потрібно дотримуватись таких правил.
Доза зазвичай становить 75 мг (одна ампула) на добу, яку вводять шляхом глибокої ін'єкції у верхній зовнішній сектор великого сідничного м'яза. У тяжких випадках (наприклад коліки) добову дозу можна збільшити до двох ін'єкцій по 75 мг, між якими дотримуються інтервалу у кілька годин (по одній ін'єкції в кожну сідницю). Як альтернативу 75 мг розчину для ін'єкцій можна комбінувати з іншими лікарськими формами препарату Диклоберл ® (наприклад таблетками або супозиторіями) до максимальної сумарної добової дози 150 мг диклофенаку натрію.
В умовах нападу мігрені клінічний досвід обмежений випадками з початковим застосуванням 75 мг диклофенаку, дозу вводять при можливості одразу ж після застосування супозиторіїв по 100 мг у той же самий день (за необхідності). Загальна добова доза не має перевищувати 175 мг у перший день. Немає доступних даних щодо застосування препарату Диклоберл ® для лікування нападів мігрені більш ніж один день. У разі необхідності у наступні дні лікування можна продовжити супозиторіями
Диклоберл ® , максимальна добова доза – 150 мг.
Пацієнти літнього віку
Хоча у пацієнтів літнього віку фармакокінетика препарату Диклоберл ® N 75 значущо не погіршується, нестероїдні протизапальні препарати слід застосовувати з особливою обережністю таким пацієнтам, які, як правило, більш схильні до розвитку небажаних реакцій. Зокрема, для ослаблених пацієнтів літнього віку або для пацієнтів з низьким показником маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози (див. також розділ «Особливості застосування»); також пацієнтів необхідно обстежити щодо шлунково-кишкових кровотеч при лікуванні НПЗЗ.
Застосування при порушенні функції нирок або печінки.
При порушенні функції нирок або печінки від легкого до середнього ступеня коригування дози не потрібне.
Рекомендована максимальна добова доза препарату Диклоберл ® N 75 становить 150 мг.
Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу, враховуючи мету лікування для кожного окремого пацієнта.
Діти.
Диклоберл ® N 75 у лікарській формі розчину для ін'єкцій протипоказаний для застосування дітям.
Передозування.
Симптоми. Типова клінічна картина наслідків передозування диклофенаку відсутня. Передозування може спричинити такі симптоми, як головний біль, нудота, блювання, біль в епігастрії, гастроінтестинальна кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, дзвін у вухах, втрата свідомості або судоми, гіпотензія, утруднене дихання і ціаноз. У разі тяжкого отруєння можлива гостра ниркова недостатність та ураження печінки.
Лікування.
Протягом однієї години, після випадкового застосування потенційно токсичної кількості препарату може бути доцільним застосування активованого вугілля. Як альтернатива, для дорослих може бути необхідним промивання шлунка протягом години після застосування потенційно токсичної кількості препарату.
При частих або тривалих судомах необхідно внутрішньовенно ввести діазепам. Залежно від клінічного стану пацієнта можуть бути показані інші заходи. Лікування симптоматичне.
Побічні реакції.
При оцінці побічних дій застосовуються такі критерії частоти їх виникнення: дуже часто: (≥1/10); часто: (≥ 1/100, < 1/10); іноді: (≥ 1/1000, < 1/100); рідко: (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко: (< 1/10000), частота не встановлена ​​(на підставі наявних даних частота оцінці не піддається.)
Нижчезазначені небажані ефекти включають такі, що пов'язані із введенням препарату Диклоберл ® N 75 за умов короткострокового і довготривалого застосування.
З боку крові та лімфатичної системи:
Дуже рідко: порушення кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз), гемолітична анемія. Першими ознаками можуть бути підвищення температури, біль у горлі, поверхневі ранки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, виражена слабкість, носові кровотечі та шкірні крововиливи.
З боку імунної системи :
Часто: реакції гіперчутливості, такі як шкірний висип і свербіж.
Іноді: кропив'янка.
Дуже рідко: тяжкі загальні реакції гіперчутливості (анафілактичні), такі як набряки обличчя, язика і горла із звуженням дихальних шляхів, задишка, тахікардія, зниження артеріального тиску аж до розвитку небезпечного для життя анафілактичного шоку. Алергічний васкуліт і пневмонія. Апластична анемія, анафілактична та анафілактоїдна реакція.
Психічні розлади: дуже рідко: дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні кошмари, дратівливість та інші психічні розлади.
З боку нервової системи: часто: головний біль, запаморочення; рідко: сонливість, втомлюваність; дуже рідко: парестезія, порушення пам'яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлад відчуття смаку, інсульт; сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.
З боку органів зору: дуже рідко: розлад зору, затуманення зору, диплопія; неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та лабіринту: часто: вертиго; дуже рідко: дзвін у вухах, порушення слуху.
З боку серця: дуже рідко: відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда.
З боку судинної системи : дуже рідко: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, васкуліт.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення : рідко: астма (включаючи диспное); дуже рідко: пневмоніт.
З боку травної системи: дуже рідко: нудота, блювання, діарея, кровотечі у шлунково-кишковому тракті; часто: диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія, шлунково-кишкова виразка з кровотечею або без неї, перфорація (іноді зі смертельним наслідком, особливо у літніх людей); рідко: гастрит, гастроінтестинальні кровотечі; дуже рідко: коліт (включаючи геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), мембранні стриктури кишечнику, панкреатит.
Гепатобіліарні розлади : часто: збільшення рівня трансаміназ; іноді: гепатит, жовтяниця; рідко: порушення функції печінки; дуже рідко: миттєвий гепатит, гепатонекроз, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірних тканин: часто: висипання; рідко: кропив'янка; дуже рідко: бульозне висипання, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.
З боку нирок та сечовивідних шляхів: іноді: утворення набряків, особливо у хворих на артеріальну гіпертензію або із нирковою недостатністю; дуже рідко: гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.
Загальні порушення та порушення у місці введення препарату: часто: реакція у місці ін'єкції, біль, затвердіння; рідко: набряк, некроз у місці ін'єкції; дуже рідко: абсцесс у місці ін'єкції.
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: імпотенція.
Дані клінічних досліджень та епідеміологічні дані свідчать про підвищений ризик тромботичних ускладнень (наприклад інфаркту міокарда чи інсульту), пов'язаний із застосуванням диклофенаку, зокрема у високих терапевтичних дозах (150 мг на добу) та при тривалому застосуванні.
Термін придатності. 3 роки.
Приготовлені розчини для інфузії підлягають негайному використанню.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 30 °C!
Для захисту від дії світла ампули зберігати в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Несумісність.
Як правило, Диклоберл ® N 75, розчин для ін'єкцій, не можна змішувати з іншими розчинами для ін'єкцій.
Упаковка.
По 3 мл в ампулі із безбарвного скла, по 5 ампул у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
А. Менаріні Мануфактурінг Логістікс енд Сервісеc С.р.Л./A. Menarini Manufacturing Logistics and Services SrL
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Віа Сете Санті 3, 50131 Флоренція (ФІ), Італія/Via Sette Santi 3, 50131 Firenze (FI), Italy.
ДИКЛОФЕНАК

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа