В корзине нет товаров
Вы здесь:ГлавнаяКаталог товаровАптечный товар
Назад к списку
ХАРТИЛ табл. 10 мг блистер №28

ХАРТИЛ табл. 10 мг блистер №28

rx
Код товара: 75131
Производитель: Egis (Венгрия)
4 100,00 RUB
нет в наличии
Сообщить когда товар появиться в наличии
Написать жалобу
поиск медикаментов, лекарства, таблеток
  • Внешний вид товара может отличаться от товара на сайте.
  • Информация о производителе на сайте может отличаться от реальной.
  • Информация предоставлена с ознакомительной целью и не должна быть использована как руководство к самолечению.
  • Самолечение может быть опасным для Вашего здоровья! Перед применением, проконсультируйтесь с врачом!

Инструкция

Для медицинского использования лекарственного средства

HARTYL ®

(HARTIL)
Место хранения:
Активное вещество: Рамиприл;
1 таблетка содержит RamiPriL 2,5 мг или 5 мг или 10 мг;
Вспомогательные вещества: натрия гидрокарбонат, лактозы моногидрат, кроскармеллоза натрия, прежелатинизированный крахмал, стеарилфумарат натрия, оксид железа красный (Е 172) (5 мг таблетки), оксид железа желтый (Е 172) (для таблеток 2,5 мг и 5 мг).
Лекарственная форма. Таблетки
Основные физико-химические свойства:
Таблетки 2,5 мг - желтые или светло - желтые, овальные плоские таблетки без оболочки с скошено, с возможной мраморной поверхностью, риска с одной стороны , и на боковой поверхности меченного R2, измерения 10,0 х 5,0 мм;
Таблетки 5 мг - светло-розовые овальные таблетки без оболочки с плоской скошенными, с возможной мраморной поверхностью, набранные на одной стороне и на боковой поверхности меченого R3, размером 8,8 х 4,4 мм;
Таблетки по 10 мг - белые или почти белые таблетки без плоской овальной оболочки с скошены, набранные на одной стороне и на боковой поверхности меченого R4, измерительные 11,0 х 5,5 мм;
Фармакотерапевтическая группа. Ингибиторы ангиотензина трансформируют фермент (туз).
Код ATH C09A A05.
Фармакологические свойства.
Фармакодинамика.
Рамиприлат, активный метаболит рамиприла наркотиков, ингибирует фермент dypeptydylkarboksypeptydazu (синонимы: ангиотензин-превращающего фермента kininaza II). В плазме и тканях этот фермент катализирует превращение ангиотензина I в активном сосудосуживающем вещество ангиотензина II, а также распад активного сосудорасширяющего брадикинина. Снижение ангиотензина II и формирования ингибирования брадикинина распада, приводящий к вазодилатации.
Поскольку ангиотензин II также стимулирует выделение альдостерона, Рамиприлат снижает секрецию альдостерона.
Назначение рамиприла вызывает значительное снижение периферического сопротивления артерий. В целом, никаких существенных изменений в почечной plazmotoku и скорости клубочковой фильтрации. Назначение рамиприли у пациентов с гипертонией приводит к уменьшению кровяного давления в горизонтальном и вертикальном положении, не компенсаторного увеличения частоты сердечных сокращений.
У большинства пациентов антигипертензивный эффект после однократной дозы наступает в
1-2 часа после перорального введения лекарственного средства. Максимальный эффект после однократной дозы обычно достигается в течение 3-6 ч после перорального введения. Антигипертензивный эффект сохраняется в течение 24 часов. Максимальный антигипертензивный эффект длительного лечения с рамиприла, как правило, очевидно, через 3-4 недели. Показано, что антигипертензивный эффект сохраняется в течение длительной терапии в течение 2-х лет. Внезапное прекращение рамиприла не приводит к быстрому и чрезмерному увеличению отскока кровяного давления.
В дополнение к обычной терапии с диуретиками и, при необходимости, сердечных гликозидов, было показано, что рамиприл эффективен у больных с II-IV функционального класса NYHA. Препарат оказывает благотворное действие на сердечную гемодинамику (пониженное давление наполнения левого и правого желудочков, общее периферическое сосудистое сопротивление, увеличивают сердечный выброс и улучшить сердечный индекс). Это также уменьшает нейроэндокринную активацию.
Фармакокинетика.
Поглощение. После перорального рамиприло администрирование быстро всасываются из желудочно-кишечного тракта: пиковые концентрации в плазме достигаются в течение одного часа. Основываясь на мочевой экскреции степень поглощения составляет по меньшей мере 56%, и это не оказывает существенного влияния на наличие пищи в желудочно-кишечном тракте. Биодоступность активного метаболита после перорального введения рамиприла в дозе 2,5 мг и 5 мг составляет 45%.
Пиковые концентрации в плазме рамиприлата, единственный активный метаболит рамиприл достигаются через 2-4 часа после приема.
С точки зрения обычных дозах (1 в день) равновесной концентрации лекарственного средства в плазме крови достигается на 4-й день применения препарата.
Распределение.
Связывание с белками крови рамиприла составляет приблизительно 73%, а рамиприлат - 56%.
Метаболизм. Рамиприл почти полностью метаболизируется до Рамправивации, дикетопиперазина эфира, дикетопиперазина и глюкуронидов Ramipril и RamiPrialates.
Разведение. Экскреции метаболитов в первую очередь почки. Уменьшение концентрации Ramipration в плазме крови возникает в нескольких фазах. Учитывая мощное, nasychuvalne связывания с ACE и медленной диссоциацией от фермента, рамиприлат характеризуется длительной фазой терминальной элиминации при очень низких концентрациях в плазме.
После приема несколько доз рамиприли эффективный период полураспада, в зависимости от дозы 13-17 часов для 5-10 мг доз и больше для более низких доз 1,25-2,5 мг. Разница обусловлена ​​способностью фермента на nasychuvalnoyu рамиприлат связывания.
При введении одной пероральной дозы рамиприла и его метаболит не обнаружен в грудном молоке. Однако, эффект многократных доз неизвестен.
Почечная экскреции рамиприлата снижается у пациентов с нарушенной функцией почек, а клиренс почек рамиприлат пропорционально связан с клиренсом креатинина. Это приводит к увеличению плазменной концентрации рамиприлата, которые уменьшают медленнее, чем у пациентов с нормальной функцией почек.
У пациентов с печеночным метаболизмом рамиприл в рамиприлат медленно, из-за снижение активности печеночных эстераз и уровни рамиприли уровни в плазме у этих пациентов были увеличена. Пик концентрации рамиприлата в этих пациентов, однако, не отличались от таковых у пациентов с нормальной функцией печени.
Клинические характеристики.
Индикация.
- Лечение гипертонии.
Профилактика сердечно-сосудистых заболеваний: снижение сердечно-сосудистой болезненности и смертности у пациентов с:
- выраженные сердечно-сосудистые заболевания атеротреботического генеза (наличие в анамнезе ишемической болезни сердца или инсульта или периферических сосудистых заболеваний);
- диабет, у которого есть как минимум один фактор риска сердечно-сосудистого вещества (см. «Фармакологические свойства»).
Лечение заболевания почек:
- начальная гломерулярная диабетическая нефропатия, о чем свидетельствует присутствие микроальбуминурии;
- выражена гламерулярная диабетическая нефропатия, о чем свидетельствует присутствие макропротеинурии, у пациентов, имеющих по меньшей мере один фактор риска сердечно-сосудистого вещества (см. Раздел «Фармакологические свойства»);
- выражается nediabetychna клубочковой нефропатию, что указывает на наличие makroproteyinuriyi
≥ 3 г / день (см. Раздел "Фармакологические свойства").
Лечение сердечной недостаточности, которое сопровождается клиническими проявлениями.
Вторичная профилактика после острого инфаркта миокарда: уменьшение летальности на остром этапе инфаркта миокарда у пациентов с клиническими признаками сердечной недостаточности при условии, что после возникновения острого инфаркта миокарда.
Противопоказание.
Гиперчувствительность к активному веществу или к любому из вспомогательных веществ, входящих в состав лекарственного средства или других ингибиторов АПФ (см. Раздел «Состав»).
Наличие в анамнезе ангионевротического отека (наследственное, идиопатическое или ранее переданное на фоне ингибиторов ACE или антагонистами рецепторов ангиотензина II).
Значительный двусторонний стеноз почечной артерии или односторонний стеноз почечной артерии в присутствии одной функционирующей почки.
Беременные или женщины, которые планируют забеременеть (см. «Приложение во время беременности или грудного вскармливания»).
Рамиприл не следует использовать пациентами с артериальной гипотензией или гемодинамически нестабильными состояниями.
Одновременное использование лекарственных средств, содержащих алискирен у пациентов с сахарным диабетом или у пациентов с умеренной или тяжелой почечной недостаточностью (клиренс креатинина <60 мл / мин).
Следует избегать одновременного применения ингибиторов ACE и методы экстракорпорального лечения, которые приводят к контактной крови с отрицательно заряженными поверхностями. Такая экстракорпоральная обработка способам включает диализ или гемафильтрацию с использованием определенных высоких гидравлических мембран (например, полиакрилонитрил) и аффереза ​​липопротеинов низкой плотности с использованием декстранского сульфата.
Взаимодействие с другими лекарствами и другими типами взаимодействия.
Противопоказанные комбинации. Методы экстракорпоральной терапии, в которой есть контакт крови с отрицательно заряженными поверхностями , такими как диализ или гемофильтрации с использованием специфических мембран с высоким потоком (например , мембран полиакрилонитрила) и афереза ЛПНП с использованием декстрана сульфата, учитывая повышенный риск тяжелых анафилактических реакций (см. раздел «Противопоказания»). Если такое лечение требуется, необходимо учитывать использование другой мембраны диализа или использование другого класса антигипертензивных агентов.
Комбинированное применение препарата Hartyl ® с лекарствами , содержащими алискирен, противопоказано у больных с диабетом или умеренно тяжелой почечной недостаточностью не рекомендуется и другие категории пациентов (см. Раздел «Contra» и «Особенности применения»).
Комбинации, которые требуют меры предосторожности.
Соли калия, гепарин, диуретики для консервирования калия и другие активные вещества, которые увеличивают уровни калия в плазме крови (включая антагонисты ангиотензина II, триметоприма, Tracerumus, циклоспорин). Может возникнуть гиперкалиемия, поэтому необходимо тщательно контролировать уровни калия в плазме крови.
Антигипертензивные препараты (например, диуретики) и другие вещества, которые могут уменьшить артериальное давление (например, нитраты, трициклические антидепрессанты, анестетики, алкоголь, беклофен, альфузозин, дексазозин, прерсен, тамсулозин, теразозин ). Следует ожидать, что следует увеличить риск гипотензии артерии (см. Раздел «Особенности применения» в отношении диуретиков).
Sympathomimetic прессорного и другие вещества (например , изопротеренол, добутамин, допамин, эпинефрин) , что может уменьшить антигипертензивный эффект препарата Hartyl ®. Рекомендуется тщательно контролировать артериальное давление .
Алопуринол, иммунодепрессанты, кортикостероиды, прокаинамид, цитостатики и другие вещества, которые могут привести к изменениям в изображении крови. Увеличение вероятности появления гематологических реакций (см. Раздел «Особенности применения»).
Соли лития. Ингибиторы ACE могут уменьшить экскрецию лития, что может привести к увеличению токсичности лития. Необходимо тщательно контролировать уровень лития.
Анти-диабетические средства, включая инсулин. Могут возникнуть гипогликемические реакции. Рекомендуется тщательно контролировать уровень глюкозы в крови.
Нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) и ацетилсалициловая кислота. Ожидаемое снижение антигипертензивного эффекта препарата Hartyl ®. Кроме того, одновременные ингибиторы ACE и НПВП могут сопровождаться повышенным риском ухудшения функции почек и увеличению уровней калия.
Соль. Когда чрезмерное потребление соли возможно ослабить гипотензивный эффект препарата.
Специфическая гипосессибилизация. В результате ингибирование ACE увеличивает вероятность возникновения и тяжести анафилактических и анафилактоидных реакций на яд насекомых. Считается, что такой эффект также может наблюдаться по отношению к другим аллергенам.
Особенности приложения.
Специальные категории пациентов.
Двойная блокада ренин-ангиотензин-альдостерона (РААС) с лекарственными средствами, содержащими алискирена.
Двойная блокада системы ренин-ангиотензин-альдостерон путем комбинированного применения препарата и aliskirenu Hartyl ® не рекомендуется , так как это существует повышенный риск развития гипотензии, гиперкалиемия, и изменения в почечной функции.
У пациентов с сахарным диабетом или нарушением функции почек (СКФ ˂ 60 мл / мин), комбинированное применение препарата и aliskirenu Hartyl ® противопоказан (см. Раздел «Противопоказания»).
Пациенты, в которых существует особый риск артериальной гипотензии.
Пациенты с значительным увеличением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерона. Пациенты со значительным увеличением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерон, подвергаются риску внезапной значительного снижения кровяного давления и ухудшения функции почек вследствие ингибирования АПФ, особенно когда ингибитор АПФ или сопутствующий диуретик должен pryznachayuty первый или первый увеличение дозы. Значительное увеличение системы Renin-Angiotensin-Aldosterone, которая требует медицинского надзора, включая постоянный контроль артериального давления, например, у пациентов:
  • с тяжелой артериальной гипертонией;
  • с декомпенсированной застойной сердечной недостаточностью;
  • с гемодинамически значимым препятствием для притока или оттока крови из левого желудочка (например, со стенозом аорты или митрального клапана);
  • с односторонним стенозом почечной артерии в присутствии второй функционирующей почки;
  • в котором есть или может развиться отсутствие жидкости или электролитов (включая тех, кто принимает диуретики);
  • с циррозом печени и / или асцитты;
  • которые выполняют обширное хирургическое вмешательство или во время анестезии с использованием лекарств, вызывающих артериальную гипотензию.
Как правило, рекомендуется исправление обезвоживания, гиповолемии или отсутствия электролитов до лечения (однако для пациентов с сердечной недостаточностью, такие корректирующие меры должны быть тщательно рассмотрены риск перегрузки объема).
У пациентов с нарушением функции печени ответ функции на лечение Hartyl ® может быть либо повышена или снижена. Кроме того, пациенты с тяжелым циррозом печени, которые сопровождаются отеком и / или асцитом, активность системынин-ангиотензинской системы может быть значительно повышена; Поэтому во время лечения этих пациентов необходимо проявить особый уход.
Переходная или постоянная сердечная недостаточность после инфаркта миокарда.
У пациентов с риском развития сердечной или церебральной ишемии в случае острой гипотензии. На начальной фазе лечения требуется особый медицинский надзор.
Пациенты пожилых людей. Видеть Раздел «Способ применения и доза».
Хирургическое вмешательство. Если возможно, обработка ангиотензина преобразования ингибиторов фермента, таких как Рамиприл, должно быть прекращено за 1 день до операции.
Контроль функции почек. Функция почек должна оцениваться до и во время лечения и регулировать дозу, особенно в первые недели лечения. Особенно тщательно контроль требуется пациентами с нарушением функции почек (см. «Способ применения и доза»). Существует риск ухудшения почечной функции, особенно у пациентов с застойной сердечной недостаточностью или после трансплантации почки.
Ангионевротический отек. У пациентов, получающих ингибиторы ACE, в том числе RamiPril, наблюдалось ангионеротическое отек (см. Раздел «Побочные реакции»). В случае Квинке ® Hartyl препарат следует прекратить. Нужно немедленно начать аварийную терапию. Пациент должен находиться под медицинским надзором не менее 12-24 часов и может быть выписан после полного исчезновения симптомов.
У пациентов , получавших ингибиторы АПФ, в том числе Hartyl ®, наблюдаемые случаи кишечной ангионевротического отека (см. Раздел «Побочные реакции»). Эти пациенты жаловались на боль в животе (с тошнотой / рвотой или без них).
Анафилактические реакции во время десенсибилизации. При использовании с ингибиторами ACE вероятность возникновения и тяжести анафилактических и анафилактоидных реакций на насекомое яд и другие аллергены увеличиваются. Перед тем как десенсибилизация следует временно прекратить прием препарата Hartyl ®.
Гиперкалиемия. У некоторых пациентов , получавших ингибиторы АПФ , в том числе наркотиков Hartyl ®, наблюдаемого возникновения гиперкалиемии. Группа риска гиперкалиемии включают пациентов с нарушением функции почек, пациентов в возрасте от 70 лет, пациенты с неконтролируемым диабетом, пациентов , принимающих калий, калийсберегающие диуретики, а также другие активные ингредиенты , которые увеличение калия в плазме крови или пациентов условий , таких как обезвоживание, острая сердечная декомпенсация, метаболический ацидоз. Если выше комбинированное применение препаратов является целесообразным, рекомендуется регулярно контролировать уровень калия в плазме крови (см. Раздел «Взаимодействие с другими лекарственными средствами и другие формы взаимодействия»).
Нейтропения / агранулоцитоз. Случаи нейтропения / агранулоцитоза и тромбоцитопении и анемии произошли редко. Также было сообщено подавление функции костного мозга. З метою виявлення можливої лейкопенії рекомендується контролювати кількість лейкоцитів у крові. Більш частий контроль бажано проводити на початку лікування та за пацієнтами з порушеною функцією нирок, супутнім колагенозом (наприклад системним червоним вовчаком або склеродермією) або тими, хто приймає інші лікарські засоби, які можуть спричинити зміни картини крові (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).
Етнічні відмінності. Інгібітори АПФ частіше спричиняють ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представників інших рас. Як і інші інгібітори АПФ, гіпотензивна дія раміприлу може бути менш вираженою у пацієнтів негроїдної раси порівняно із представниками інших рас. Це може бути зобумовлено тим, що у пацієнтів негроїдної раси з артеріальною гіпертензією частіше спостерігається артеріальна гіпертензія з низькою активністю реніну.
Кашель. При застосуванні інгібіторів АПФ повідомлялося про виникнення кашлю. Характерним є те, що кашель непродуктивний, тривалий і зникає після припинення терапії. При диференціальній діагностиці кашлю слід пам'ятати при можливості виникнення кашлю внаслідок застосування інгібіторів АПФ.
Пацієнти з такими рідкісними спадковими захворюваннями, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози, не повинні приймати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. Лікарський засіб не повинен застосовуватися вагітними жінками або жінками, які планують завагітніти. Якщо під час лікування цим лікарським засобом підтверджується вагітність, його застосування необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування у вагітних.
Якщо пацієнтка завагітніла протягом лікування, то застосування препарату Хартил ® необхідно замінити терапією без інгібіторів АПФ якомога швидше.
Годування груддю. Через брак інформації щодо застосування раміприлу у період годування груддю (див. розділ «Фармакологічні властивості») не рекомендується призначати цей препарат жінкам, які годують груддю, та бажано надавати перевагу іншим лікарським засобам, застосування яких під час лактації є більш безпечним, особливо у період грудного годування новонароджених або недоношених немовлят.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Деякі побічні ефекти (наприклад, симптоми зниження артеріального тиску, такі як запаморочення) можуть порушувати здатність пацієнта концентрувати увагу і впливати на швидкість реакції, особливо на початку лікування або при переході з лікування іншими препаратами.
Після прийому першої дози або подальшого підвищення дози не бажано керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами протягом кількох годин.
Спосіб застосування та дози.
Препарат для перорального застосування.
Препарат Хартил ® рекомендується приймати щодня в один і той самий час. Препарат можна приймати до, під час та після їди, оскільки прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Таблетки Хартил ® слід ковтати цілими, запиваючи водою. Їх не можна розжовувати або подрібнювати.
Пацієнти, які застосовують діуретики. На початку лікування препаратом Хартил ® може виникати артеріальна гіпотензія, розвиток якої є більш імовірним у пацієнтів, які одночасно отримують діуретики. У подібних випадках рекомендується проявляти обережність, оскільки у цих пацієнтів можливе зниження ОЦК та /або кількості електролітів.
Бажано припинити застосування діуретика за 2-3 дні до початку лікування препаратом Хартил ® , якщо це можливо (див. розділ «Особливості застосування»).
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, яким не можна відмінити діуретик, лікування препаратом Хартил ® слід розпочинати з дози 1,25 мг. Слід ретельно контролювати функцію нирок та рівень калію у крові. Подальше дозування препарату Хартил ® слід корегувати залежно від цільового рівня артеріального тиску.
Артеріальна гіпертензія .
Дозу слід підбирати індивідуально, залежно від особливостей стану пацієнта (див. розділ «Особливості застосування») та результатів контрольних вимірювань артеріального тиску. Хартил ® можна застосовувати як монотерапію або у комбінації з іншими класами антигіпертензивних лікарських засобів.
Початкова доза. Лікування препаратом Хартил ® слід розпочинати поступово, починаючи з рекомендованої початкової дози 2,5 мг на добу.
У пацієнтів зі значною активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової системи після прийому початкової дози може виникати значне зниження артеріального тиску. Для таких пацієнтів рекомендована початкова доза становить 1,25 мг, а їх лікування потрібно розпочинати під медичним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»).
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу можна подвоювати кожні 2-4 тижні до досягнення цільового рівня артеріального тиску; максимальна доза препарату Хартил ® становить 10 мг на добу. Препарат рекомендується приймати 1 раз на добу.
Профілактика серцево-судинних захворювань .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Хартил ® становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату дозу слід поступово збільшувати. Рекомендується подвоїти дозу через 1-2 тижні лікування, а потім – ще через 2-3 тижні – збільшити її до цільової підтримуючої дози 10 мг 1 раз на добу.
(Також див. наведену вище інформацію стосовно дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики).
Лікування захворювання нирок .
У пацієнтів з діабетом та мікроальбумінурією .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Хартил ® становить 1,25 мг (у відповідному дозуванні) 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу слід збільшувати. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
Пацієнти з діабетом та щонайменше одним фактором серцево-судинного ризику .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Хартил ® становить 2,5 мг 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості препарату при подальшому лікуванні дозу слід збільшувати. Через 1-2 тижні лікування добову дозу препарату
Хартил ® рекомендується подвоїти до 5 мг, а потім до 10 мг ще через 2-3 тижні лікування. Цільова добова доза становить 10 мг.
Пацієнти з недіабетичною нефропатією, про яку свідчить наявність макропротеїнурії
≥ 3 г/на добу .
Початкова доза. Рекомендована початкова доза препарату Хартил ® становить 1,25 мг
(у відповідному дозуванні) 1 раз на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Залежно від індивідуальної переносимості пацієнтом препарату при подальшому лікуванні дозу слід збільшувати. Через 2 тижні лікування разову добову дозу рекомендується подвоїти до 2,5 мг, а потім до 5 мг ще через 2 тижні лікування.
Серцева недостатність із клінічними проявами.
Початкова доза. Для пацієнтів, стан яких стабілізувався після лікування діуретиками, рекомендована початкова доза становить 1,25 мг на добу.
Титрування дози та підтримуюча доза. Дозу препарату Хартил ® слід титрувати шляхом її подвоєння через кожні 1-2 тижні до досягнення максимальної добової дози 10 мг. Бажано розподілити дозу на 2 прийоми.
Вторинна профілактика після перенесеного гострого інфаркту міокарда при наявності серцевої недостатності .
Початкова доза. Через 48 годин після виникнення інфаркту міокарда пацієнтам, стан яких є клінічно та гемодинамічно стабільним, слід призначити початкову дозу 2,5 мг 2 рази на добу впродовж 3 днів. Якщо початкова доза 2,5 мг переноситься погано, тоді слід застосовувати дозу 1,25 мг (у відповідному дозуванні) 2 рази на добу впродовж 2 днів з подальшим підвищенням до 2,5 мг та 5 мг 2 рази на добу. Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити.
(Також див. наведену вище інформацію стосовно дозування препарату для пацієнтів, які отримують діуретики).
Титрування дози та підтримуюча доза. У подальшому добову дозу слід підвищувати шляхом її подвоєння з інтервалом у 1-3 дні до досягнення цільової підтримуючої дози 5 мг 2 рази на добу.
Коли це можливо, підтримуючу добову дозу слід розподілити на 2 прийоми.
Якщо дозу не можна підвищити до 2,5 мг 2 рази на добу, лікування слід відмінити. Досвіду лікування пацієнтів із тяжкою (IV ФК за класифікацією NYHA) серцевою недостатністю одразу після інфаркту міокарда все ще недостатньо. Якщо все ж таки прийнято рішення про лікування таких пацієнтів цим препаратом, рекомендується розпочинати терапію з дози 1,25 мг (у відповідному дозуванні) 1 раз на добу і будь-яке її збільшення проводити з надзвичайною обережністю.
Особливі категорії пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функції нирок. Добова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок залежить від показника кліренсу креатиніну (див. розділ «Фармакологічні властивості»):
  • якщо кліренс креатиніну становить ≥ 60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози
(2,5 мг/на добу) немає, а максимальна добова доза становить 10 мг;
  • якщо кліренс креатиніну становить 30-60 мл/хв, необхідності у корекції початкової дози
(2,5 мг/на добу) немає, а максимальна добова доза становить 5 мг;
  • якщо кліренс креатиніну становить 10-30 мл/хв, початкова добова доза становить 1,25 мг (у відповідному дозуванні)/на добу, а максимальна добова доза − 5 мг;
  • пацієнти з артеріальною гіпертензією, які перебувають на гемодіалізі : при гемодіалізі раміприл виводиться незначною мірою; початкова доза становить 1,25 мг (у відповідному дозуванні), а максимальна добова доза – 5 мг; препарат слід приймати через декілька годин після проведення сеансу гемодіалізу.
Пацієнти з порушенням функції печінки (див. розділ «Фармакологічні властивості»). Лікування препаратом Хартил ® пацієнтів з порушеннями функції печінки слід розпочинати під ретельним медичним наглядом, а максимальна добова доза у таких випадках повинна становити 2,5 мг.
Пацієнти літнього віку. Початкова доза повинна бути нижчою, а подальше титрування дози слід здійснювати більш поступово з огляду на вищу імовірність виникнення небажаних ефектів, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів. У таких випадках слід призначати нижчу початкову дозу − 1,25 мг (у відповідному дозуванні) раміприлу.
Діти. Хартил ® не застосовувати дітям з огляду на відсутність даних щодо безпеки та ефективності.
Передозування.
Симптоми передозуванням інгібіторами АПФ можуть включати надмірну периферичну вазодилатацію (з вираженою артеріальною гіпотензією, шоком), брадикардію, електролітні порушення, ниркову недостатність. Стан пацієнта слід ретельно контролювати. Призначати симптоматичне та підтримуюче лікування. Запропоновані заходи включають первинну детоксикацію (промивання шлунка, призначення сорбентів) і засоби для відновлення гемодинамічної стабільності, включаючи призначення альфа-1-адренергічних агоністів або ангіотензину ІІ (ангіотензинаміду). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться із загального кровообігу шляхом гемодіалізу.
Побічні реакції.
Профіль безпеки препарату Хартил ® містить дані про постійний кашель та реакції, спричинені артеріальною гіпотензією. До серйозних побічних реакцій належать ангіоневротичний набряк, гіперкаліємія, порушення функції печінки або нирок, панкреатит, тяжкі реакції з боку шкіри та нейтропенія/агранулоцитоз.
З боку серцевої системи: ішемія міокарда, включаючи стенокардію або інфаркт міокарда; тахікардія; аритмія; відчуття посиленого серцебиття; периферичні набряки.
З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: еозинофілія; зменшення кількості лейкоцитів (включаючи нейтропенію або агранулоцитоз), зменшення кількості еритроцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення кількості тромбоцитів; недостатність кісткового мозку, панцитопенія, гемолітична анемія.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення; тремор, порушення рівноваги; церебральна ішемія, у тому числі ішемічний інсульт і транзиторна ішемічна атака; порушення психомоторних функцій; відчуття печіння, дисгевзія, агевзія; паросмія; вертиго; парестезія.
З боку органів зору: порушення зору, включаючи нечіткість зору; кон'юнктивіт.
З боку органів слуху та лабіринту: порушення слуху, дзвін у вухах.
Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади: непродуктивний подразнювальний кашель, бронхіт, синусит, задишка; бронхоспазм, у тому числі загострення астми; закладеність носа.
З боку шлунково-кишкового тракту: запальні явища у шлунково-кишковому тракті, розлади травлення, дискомфорт у животі, диспепсія, діарея, нудота, блювання; панкреатит (у поодиноких випадках повідомлялося про летальні наслідки при застосуванні інгібіторів АПФ), підвищення рівня ферментів підшлункової залози, ангіоневротичний набряк тонкого кишечнику, біль у верхній частині живота, включаючи гастрит, запор, сухість у роті; глосит; афтозний стоматит.
З боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність; збільшення сечоутворення, погіршення перебігу фонової протеїнурії, підвищення рівня сечовини у крові; підвищення рівня креатиніну у крові.
З боку шкіри та її похідних: висипання, зокрема макулопапульозні; ангіоневротичний набряк; у дуже виняткових випадках – порушення прохідності дихальних шляхів внаслідок ангіоневротичного набряку, яке може мати летальний наслідок; свербіж, гіпергідроз; ексфоліатив-ний дерматит, кропив'янка, оніхоліз; реакція фоточутливості; токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, пемфігус, загострення перебігу псоріазу, псоріатичний дерматит, пемфігоїдна або ліхеноїдна екзантема або енантема, алопеція.
З боку кістково-м'язової системи та сполучної тканини: м'язові спазми, міалгія; артралгія.
З боку ендокринної системи: синдром неналежної секреції антидіуретичного гормону (СНСАГ).
Метаболічні та аліментарні розлади: підвищення рівня калію у крові; анорексія, зниження апетиту; зниження рівня натрію у крові.
З боку судинної системи: артеріальна гіпотензія, ортостатичне зниження артеріального тиску, синкопе; відчуття припливів; стеноз судин, гіпоперфузія, васкуліт; феномен Рейно.
Загальний стан: біль у грудях, втомлюваність; пірексія; астенія.
З боку імунної системи: анафілактичні та анафілактоїдні реакції, підвищення рівня антинуклеарних антитіл.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня печінкових ферментів і/або кон'югатів білірубіну; холестатична жовтяниця, пошкодження печінкових клітин; гостра печінкова недостатність, холестатичний або цитолітичний гепатит (у дуже виняткових випадках – з летальним наслідком).
З боку репродуктивної системи та молочних залоз: транзиторна еректильна імпотенція, зниження лібідо; гінекомастія.
Психічні розлади: зниження настрою, тривожність, нервовість, неспокій, порушення сну, включаючи сонливість; стан сплутаної свідомості; порушення уваги.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25º С у недоступному для дітей місці.
Упаковка. По 7 таблеток у блістері; по 2 або 4 блістери у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробники.
ЗАТ Фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина/ EGIS Pharmaceuticals PLC, Hungary.
Актавіс ЛTД, Мальта/ Actavis LTD, Malta.
Місцезнаходження виробників та їхня адреса місця впровадження діяльності.
1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелді, 118-120, Угорщина/ 1165, Budapest, Bokenyfoldi ut. 118-120, Hungary.
BLB 016, Булебел Індастріал будинок, м. Зейтун ZTN3000, Мальта/ BLB 016, Bulebel Industrial Estate, Zejtun ZTN3000, Malta
РАМИПРИЛ

Нажмите на одно или несколько действующих веществ для поиска аналогов по составу.

Аналоги - препараты, имеющие то же международное непатентованое наименование.
В аптеке бывают лекарства-аналоги.
Мы поможем Вам ознакомится с информацией и подобрать лекарства, если препарат проходит перерегистрацию или снят с производства.
Дорогостоящий препарат иногда можно заменить более дешевым аналогом.
Для замены препарата на аналог обязательно проконсультируйтесь с врачем или провизором.
Можно найти, отсортировать препараты низких цен. Могут отличаться дозы действующих веществ.
 
Список отзывов пуст
Добавить отзыв
Казахстан, Грузия, Турция, Польша, Европа