Лекарственные средства, связанные с риском кровотечений
Существует повышенный риск кровотечения из-за потенциального аддитивного синергизма. Следует с осторожностью назначать лекарственные средства, одновременное применение которых связано с риском кровотечения (см. «Особенности применения»).
Пероральные антикоагулянты
Не рекомендуется одновременное применение КЛОВАСК с пероральными антикоагулянтами, поскольку это может усилить интенсивность кровотечения (см. раздел «Особенности применения»). Хотя назначение клопидогреля в дозе 75 мг/сут у пациентов, получавших долгосрочную терапию варфарином, не изменяло фармакокинетику S-варфарина или международное нормализованное отношение (МНО), одновременное применение клопидогреля и варфарина увеличивает риск возникновения кровотечений из-за независимости.
Ингибиторы гликопротеиновых рецепторов IIb/IIIa
Лекарственное средство КЛОВАСК следует применять с осторожностью пациентам, одновременно принимающим ингибиторы гликопротеиновых рецепторов IIb/IIIa (см. раздел «Особенности применения»).
Гепарин
В клиническом исследовании, проведенном с участием здоровых добровольцев, клопидогрель не требовал изменения дозы гепарина и не изменял влияние гепарина на коагуляцию. Одновременное применение гепарина не влияет на угнетающее действие клопидогреля на агрегацию тромбоцитов. Между лекарственным средством Клаваска и гепарином возможно фармакодинамическое взаимодействие, что может повышать риск развития кровотечений. Следовательно, одновременное применение требует осторожности (см. раздел «Особенности применения»).
Тромболитики
Безопасность сопутствующего применения клопидогреля, фибриноспецифических или фибринонеспецифических тромболитических средств и гепаринов изучалась у пациентов с острым инфарктом миокарда. Частота клинически значимых кровотечений была аналогична наблюдавшейся в случае одновременного применения тромболитических средств и гепарина с ацетилсалициловой кислотой (см. раздел «Побочные реакции»). Безопасность одновременного применения комбинации ацетилсалициловой кислоты/клопидогреля и других тромболитических средств официально не установлена, такая комбинация требует осторожности (см. раздел «Побочные реакции»).
НПВС
Во время клинического исследования, проводившегося с участием здоровых добровольцев, одновременное применение клопидогреля и напроксена увеличивало скрытые потери крови через желудочно-кишечный тракт (ЖКТ). Следовательно, одновременное применение с НПВС, в том числе с ингибиторами ЦОГ-2, не рекомендуется (см. раздел «Особенности применения»). При одновременном применении высоких доз салицилатов с НПВС (из-за взаимоусиливающего эффекта) повышается риск возникновения язв и желудочно-кишечных кровотечений.
Экспериментальные данные свидетельствуют, что ибупрофен может ингибировать действие низких доз ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов, когда они применяются одновременно. В одном исследовании, когда разовую дозу ибупрофена 400 мг применяли в течение 8 ч до или в течение 30 минут после применения дозы ацетилсалициловой кислоты с быстрым высвобождением (81 мг), наблюдалось снижение влияния ацетилсалициловой кислоты на образование тромбоксана или агрегацию тром. Однако ограничение этих данных, а также статистическая недостоверность по экстраполяции данных, полученных ex vivo, на клинические случаи свидетельствуют о том, что нельзя сделать однозначных выводов относительно регулярного применения ибупрофена; в случае ситуативного применения ибупрофена возникновение клинически значимого эффекта маловероятно.
Селективные ингибиторы обратного захвата серотонина (СИОС)
СИЗВС влияют на активацию тромбоцитов и повышают риск возникновения кровотечений, поэтому применять СИЗС одновременно с клопидогрелем следует с осторожностью.
Метамизол
При одновременном применении с ацетилсалициловой кислотой метамизол может снижать влияние ацетилсалициловой кислоты на агрегацию тромбоцитов. В связи с этим такую комбинацию следует назначать с осторожностью пациентам, принимающим низкие дозы ацетилсалициловой кислоты с целью достижения кардиопротективного эффекта.
Другие лекарственные средства, применяемые вместе с клопидогрелем
Индукторы CYP2С19
Поскольку метаболизм клопидогреля в активный метаболит происходит частично с помощью CYP2С19, применение лекарственных средств, подавляющих активность этого фермента, вероятно приводит к снижению уровня активного метаболита клопидогреля. Клиническая значимость такого взаимодействия не определена.
Рифампицин – мощный индуктор CYP2С19, что приводит как к повышению уровня активного метаболита клопидогреля, так и к угнетению тромбоцитов, что, в частности, может усилить риск кровотечения. В качестве мощной меры рекомендуется избегать совместного применения мощных индукторов CYP2С19 (см. раздел «Особенности применения»).
Ингибиторы CYP2С19
Поскольку метаболизм клопидогрела в активный метаболит происходит частично с помощью CYP2C19, применение препаратов, ингибирующих активность этого фермента, вероятно, приведет к снижению уровня активного метаболита клопидогрела. Клиническое значение этого взаимодействия не установлено. Следует избегать одновременного применения препаратов, сильно или умеренно ингибирующих активность CYP2C19 (см. разделы «Фармакокинетика» и «Особенности применения»).
До лікарських засобів, що належать до сильних або помірних інгібіторів CYP2С19, належать омепразол та езомепразол, флувоксамін, флуоксетин, моклобемід, вориконазол, флуконазол, тиклопідин, карбамазепін, ефавіренц.
Ингибиторы протонной помпы
Застосування омепразолу 80 мг 1 раз на добу, який призначався або у той же час, що і клопідогрель, або з інтервалом у 12 годин між застосуванням цих двох препаратів, зменшувало експозицію активного метаболіту на 45 % (після застосування навантажувальної дози) і на 40 % (на фоні застосування підтримуючої дози). Це зниження експозиції супроводжувалося зменшенням інгібування агрегації тромбоцитів на 39 % (після застосування навантажувальної дози) і на 21 % (на фоні застосування підтримуючої дози). Очікується, що езомепразол буде вступати з клопідогрелем у подібну взаємодію.
В обсерваційних та клінічних дослідженнях отримано суперечливі дані щодо клінічної значущості цієї фармакокінетичної/фармакодинамічної взаємодії для ризику розвитку серйозних серцево-судинних подій. Як запобіжний захід одночасного застосування омепразолу або езомепразолу рекомендується уникати (див. розділ «Особливості застосування»).
При застосуванні пантопразолу або лансопразолу спостерігалося менш виражене зменшення експозиції метаболіту клопідогрелю.
На фоні одночасного лікування пантопразолом 80 мг 1 раз на добу плазмові концентрації активного метаболіту зменшувалися на 20 % (після застосування навантажувальної дози) і на 14 % (на фоні застосування підтримуючої дози). Це супроводжувалося зниженням інгібування агрегації тромбоцитів на 15 % і на 11 % відповідно. Ці результати вказують на те, що клопідогрель можна застосовувати разом із пантопразолом.
Наразі відсутні доказові дані на користь того, що інші лікарські засоби, які знижують кислотність шлункового соку, наприклад, блокатори гістамінових рецепторів Н2 (крім циметидину, що є інгібітором CYP2C19) або антациди, впливають на антитромбоцитарну активність клопідогрелю.
Бустерна антиретровірусна терапія
У пацієнтів з ВІЛ, які отримують бустерну антиретровірусну терапію (АРТ), існує високий ризик виникнення судинних подій.
Суттєво знижене інгібування тромбоцитів спостерігалося у пацієнтів з ВІЛ, які отримували АРТ, підсилену ритонавіром або кобіцистатом. Хоча клінічна значущість цих даних є невизначеною, отримано спонтанні повідомлення про ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримували АРТ, підсилену ритонавіром, і які перенесли повторні оклюзійні явища після де обструкції або тромботичні події на фоні схеми лікування ударними дозами клопідогрелю. При одночасному застосуванні клопідогрелю та ритонавіру може бути знижене середнє інгібування тромбоцитів.
Таким чином, слід відмовлятися від одночасного застосування клопідогрелю з бустерною АРТ.
Інші лікарські засоби
Не спостерігалося клінічно значимої фармакодинамічної взаємодії під час одночасного застосування клопідогрелю та атенололу, ніфедипіну або атенололу та ніфедипіну. Більше того, одночасне застосування фенобарбіталу або естрогену не має суттєвого впливу на фармакодинамічну активність клопідогрелю.
Фармакокінетичні показники дигоксину або теофіліну не змінювались у разі їх одночасного застосування з клопідогрелем. Антацидні засоби не зменшували абсорбцію клопідогрелю.
Дані, одержані в ході досліджень з мікросомами печінки людини, свідчать про те, що карбоксильний метаболіт клопідогрелю може пригнічувати активність цитохрому Р4502С9. Це потенційно може призводити до підвищення у плазмі крові концентрації деяких лікарських засобів, таких як фенітоїн та толбутамід, а також НПЗЗ, які метаболізуються за допомогою цитохрому Р4502С9. Дані дослідження САРRIE свідчать про те, що одночасне застосовування фенітоїну та толбутаміду з клопідогрелем є безпечним.
Лікарські засоби, субстратом яких є CYP2C8
Під час дослідження на здорових добровольцях призначення клопідогрелю призвело до підвищення вивільнення репаглініду. Дослідження in vitro показали підвищення експозиції репаглініду за рахунок пригнічення CYP2C8 глюкуронідним метаболітом клопідогрелю. Через ризик збільшення концентрацій в плазмі крові, слід з обережністю призначати одночасно клопідогрель і лікарські засоби, які у першу чергу виводяться за рахунок метаболізму CYP2C8 (наприклад, репаглінід, паклітаксел) (див. розділ «Особливості застосування»).
Розувастатин
Було показано, що клопідогрель збільшує експозицію розувастатину у пацієнтів в 1,4 рази (AUC) без впливу на Сmax після повторного прийому клопідогрелю в дозі 75 мг.
Інші лікарські засоби, що застосовуються одночасно з ацетилсаліциловою кислотою
Урикозуричні засоби (бензопромарон, пробенецид, сульфінпіразон) слід застосовувати з обережністю, оскільки ацетилсаліцилова кислота може знижувати ефективність урикозуричних засобів шляхом конкурентного виведення сечової кислоти.
Метотрексат
Через наявність у складі лікарського засобу КЛОВАСК ацетилсаліцилової кислоти одночасне застосування метотрексату у дозах понад 20 мг/тиждень вимагає обережності у зв'язку з можливістю пригнічення ниркового кліренсу метотрексату, що може призвести до мієлотоксичності.
Тенофовир
Одночасне застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату та НПЗЗ може збільшити ризик виникнення ниркової недостатності.
Вальпроєва кислота
Одночасне застосування саліцилатів і вальпроєвої кислоти може привести до зниження зв'язування останньої з білками та інгібування її метаболізму, що призводить до підвищення рівнів загальної та вільної вальпроєвої кислоти в сироватці крові. При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліцилова кислота витісняє її зі зв'язку із протеїнами плазми, підвищуючи токсичність останньої.
Вакцина проти вітряної віспи
Не рекомендовано призначати пацієнтам саліцилати протягом шести тижнів після вакцинації проти вітряної віспи. Випадки синдрому Рея виникали після призначення саліцилатів під час захворювання на вітряну віспу.
Ацетазоламид
Рекомендовано з обережністю застосовувати саліцилати одночасно з ацетазоламідом у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення метаболічного ацидозу.
При одночасному застосуванні високих доз ацетилсаліцилової кислоти та антидіабетичних препаратів із групи похідних сульфонілсечовини посилюється гіпоглікемічний ефект останніх за рахунок витіснення сульфонілсечовини, зв'язаної з протеїнами плазми, ацетилсаліциловою кислотою.
При одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти з дигоксином концентрація останнього в плазмі крові підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.
Системні глюкокортикоїди (включаючи гідрокортизон, який застосовують для замісної терапії при хворобі Аддісона) знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження клубочкової фільтрації внаслідок інгібування вазодилататорного ефекту простагландинів та зниження антигіпертензивного ефекту.
Нікорандил
У пацієнтів, які одночасно застосовують нікорандил і НПЗЗ, зокрема ацетилсаліцилову кислоту і лізину ацетилсаліцилат, існує підвищений ризик виникнення тяжких ускладнень, таких як шлунково-кишкові виразки, перфорація та кровотечі шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Особливості застосування»).
Інші види взаємодій з ацетилсаліциловою кислотою
Повідомлялося також про випадки взаємодії з такими лікарськими засобами, що застосовуються одночасно з ацетилсаліциловою кислотою у більш високих (протизапальних) дозах: інгібітори АПФ, ацетазоламід, протисудомні засоби (фенітоїн та вальпроєва кислота), бета-блокатори, діуретики та пероральні гіпоглікемічні засоби.
Алкоголь
Алкоголь сприяє пошкодженню слизової оболонки ШКТ і пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти і алкоголю. Пацієнтам слід повідомити про ризик пошкодження оболонки ШКТ і кровотечі при одночасному застосуванні лікарського засобу з алкоголем, особливо якщо вживання алкоголю є хронічним чи значним (див. розділ «Особливості застосування»).
Діуретичні засоби в комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти знижують клубочкову фільтрацію завдяки зниженню синтезу простагландинів у нирках.
Інші види взаємодії з клопідогрелем та ацетилсаліциловою кислотою
Більше ніж 30000 пацієнтів брали участь у клінічних випробуваннях комбінації клопідогрелю з ацетилсаліциловою кислотою у підтримуючих дозах, які не перевищували 325 мг, і отримували різноманітні супутні лікарські засоби, у тому числі діуретики, бета-адреноблокатори, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію, холестеринзнижуючі засоби, коронарні вазодилатори, протидіабетичні препарати (включаючи інсулін), протиепілептичні засоби та антагоністи глікопротеїнових рецепторів ІІb/ІІІа, без ознак клінічно значимої несприятливої взаємодії.
Окрім інформації щодо взаємодії з окремими лікарськими засобами, яку наведено вище, даних про взаємодію комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель з деякими широко застосовуваними лікарськими засобами, що призначаються пацієнтам з атеротромботичною хворобою, немає, оскільки дослідження не проводилися.
Як і з іншими пероральними інгібіторами P2Y12, спільне введення агоністів опіоїдів може затримувати та зменшувати абсорбцію клопідогрелю, ймовірно, через сповільнене випорожнення шлунка. Клінічна значущість невідома. Слід розглянути доцільність застосування парентерального антитромботичного засобу пацієнтам з гострим коронарним синдромом, які потребують одночасного ведення морфіну або інших агоністів опіоїдів.
Особенности по применению
Кровотечі та гематологічні розлади
У зв'язку з ризиком розвитку кровотечі та гематологічних побічних реакцій при появі в ході лікування клінічних симптомів, що асоціюються з виникненням кровотечі, слід терміново зробити клінічний аналіз крові та/або провести контроль інших відповідних показників (див. розділ «Побічні реакції»). Оскільки лікарський засіб КЛОВАСК є антитромботичним препаратом, до складу якого входять дві діючі речовини, його слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мають підвищений ризик розвитку кровотечі, пов'язаний з травмами, хірургічним втручанням або іншими патологічними станами, а також у разі застосування в комбінованій терапії з іншими НПЗЗ, у тому числі з інгібіторами ЦОГ-2, гепарином, інгібіторами глікопротеїнових рецепторів ІІb/ІІІа, СІЗЗС, потужними індукторами CYP2C19, тромболітиками або іншими лікарськими засобами, які підвищують ризик розвитку кровотечі, такими як пентоксифілін (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Необхідно вести ретельне спостереження за станом пацієнтів з метою виявлення будь-яких ознак кровотечі, у тому числі прихованої, особливо протягом перших тижнів лікування та/або після інвазивних кардіологічних процедур або хірургічного втручання. Не рекомендується одночасне застосування лікарського засобу КЛОВАСК з пероральними антикоагулянтами, оскільки це може посилити інтенсивність кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Перед будь-якою запланованою операцією, а також перед початком застосування будь-якого нового лікарського засобу, пацієнти повинні повідомляти лікарів, у тому числі стоматологів, про прийом лікарського засобу КЛОВАСК. У разі передбаченої планової операції, потрібно переглянути необхідність застосування подвійної антитромбоцитарної терапії на користь застосування одного антитромботичного лікарського засобу. У випадку тимчасового припинення антитромбоцитарної терапії, лікарський засіб КЛОВАСК необхідно відмінити за 7 днів до хірургічного втручання.
Лікарський засіб КЛОВАСК збільшує час кровотечі; його слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які мають ураження, що підвищують схильність до розвитку кровотеч (зокрема шлунково-кишкових та внутрішньоочних).
Пацієнтів також слід попередити про можливе збільшення часу, необхідного для зупинки кровотечі, у разі застосування лікарського засобу КЛОВАСК, а також про необхідність повідомляти своєму лікареві про виникнення у них будь-якої незвичної кровотечі (за локалізацією або тривалістю).
Тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП)
Дуже рідко відзначалися випадки розвитку ТТП на тлі застосування клопідогрелю, інколи навіть після нетривалого застосування. Це характеризувалося тробоцитопенією та мікроангіопатичною гемолітичною анемією у сполученні з неврологічною симптоматикою, порушеннями функції нирок або гарячкою. ТТП може становити загрозу для життя і потребує проведення невідкладних лікувальних заходів, включаючи плазмаферез.
Набута гемофілія
Повідомлялося про випадки розвитку набутої гемофілії після застосування клопідогрелю. У разі підтвердженого ізольованого збільшення активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), що супроводжується або не супроводжується кровотечею, питання про діагностування набутої гемофілії повинно бути розглянуто. Пацієнти з підтвердженим діагнозом набутої гемофілії повинні знаходитися під наглядом лікаря і отримувати лікування; застосування клопідогрелю таким пацієнтам потрібно припинити.
Нещодавно перенесені транзиторна ішемічна атака або інсульт
Було засвідчено, що застосування клопідогрелю в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою у пацієнтів, які нещодавно перенесли транзиторну ішемічну атаку або інсульт і мають високий ризик розвитку повторних ішемічних подій, посилює виражену кровотечу. Таким чином, слід дотримуватись обережності у разі додаткового застосування такої комбінації, окрім випадків, для яких доведено наявність сприятливого ефекту її застосування.
Цитохром Р450 2С19 (CYP2С19)
Фармакогенетика
У пацієнтів із повільним метаболізмом CYP2С19 при застосуванні клопідогрелю в рекомендованих дозах утворюється менше активного метаболіту та спричиняється менший вплив на функцію тромбоцитів. Існують тести для визначення генотипу CYP2С19 пацієнта.
Оскільки метаболізм клопідогрелю в активний метаболіт відбувається частково за допомогою CYP2С19, застосування лікарських засобів, що пригнічують активність цього ферменту, вірогідно, призводить до зниження рівня активного метаболіту клопідогрелю. Клінічна значимість такої взаємодії не визначена. Слід уникати одночасного застосування лікарських засобів, що пригнічують активність CYP2С19 (див. розділи «Фармакокінетика» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Вірогідно, що використання лікарських засобів, які індукують активність CYP2С19, призведе до підвищення рівня активного метаболіту клопідогрелю та може посилити ризик кровотечі. Як запобіжний захід рекомендується уникати спільного застосування потужних індукторів CYP2С19 (див. розділ «Побічні реакції»).
Субстрати CYP2C8
Необхідно з обережністю призначати клопідогрель одночасно з лікарськими засобами, субстратом яких є CYP2C8 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»).
Перехресна реактивність поміж тієнопіридинів
Пацієнтів слід перевірити на наявність в анамнезі гіперчутливості до інших тієнопіридинів (таких як тиклопідин, прасугрель), тому що надходили повідомлення про перехресну реактивність поміж тієнопіридинів (див. розділ «Побічні реакції»). Застосування тієнопіридинів може призвести до виникнення від легких до тяжких алергічних реакцій, таких як висип, набряк Квінке або гематологічних реакцій (тромбоцитопенія та нейтропенія). Пацієнти, які мають в анамнезі алергічні реакції і/або гематологічні реакції на один тієнопіридин, можуть мати підвищений ризик розвитку тієї ж або іншої реакції на інший тієнопіридин. Моніторинг відносно перехресної реактивності рекомендується.
Ацетилсаліцилову кислоту слід застосувати із обережністю:
пацієнтам, які мають в анамнезі бронхіальну астму або алергічні реакції, оскільки вони можуть підвищувати ризик виникнення реакцій підвищеної чутливості;
пацієнтам з подагрою, оскільки ацетилсаліцилова кислота навіть у низьких дозах може підвищувати концентрацію сечової кислоти;
дітям (віком до 18 років), оскільки можлива взаємозалежність між застосуванням ацетилсаліцилової кислоти та розвитком синдрому Рея. Синдром Рея – це дуже рідкісне захворювання, що може становити загрозу для життя;
пацієнтам із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G6PD) через ризик виникнення гемолізу (див. розділ «Побічні реакції»); у таких випадках цей лікарський засіб слід застосовувати під ретельним наглядом лікаря;
пацієнтам, які зловживають алкоголем. Алкоголь може збільшувати ризик ураження ШКТ при вживанні ацетилсаліцилової кислоти. Пацієнтів слід проконсультувати щодо ризику ураження ШКТ та виникнення кровотечі при вживанні алкоголю на фоні застосування клопідогрелю та ацетилсаліцилової кислоти, особливо якщо вживання алкоголю є хронічним або тяжким (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»).
Заболевание ЖКТ
З обережністю слід застосовувати лікарський засіб КЛОВАСК пацієнтам, що мають в анамнезі пептичну виразку або гастродуоденальну кровотечу, або інші симптоми розладу верхнього відділу ШКТ, оскільки вони можуть бути наслідком виразки шлунка, що може призвести до шлункової кровотечі. Можливе виникнення небажаних ефектів з боку ШКТ, у тому числі болю в шлунку, печії, нудоти, блювання та шлунково-кишкової кровотечі. Хоча інші симптоми розладу верхнього відділу ШКТ, такі як диспепсія, є розповсюдженими і можуть виникати в будь-який час протягом лікування, лікарі повинні бути уважними щодо ознак розвитку виразки та кровотечі, навіть за відсутності попередніх симптомів з боку ШКТ. Пацієнтів слід проінформувати про симптоми небажаних ефектів з боку ШКТ та заходи, яких необхідно вжити у разі їх появи.
У пацієнтів, які одночасно приймають нікорандил і НПЗЗ, зокрема ацетилсаліцилову кислоту і лізину ацетилсаліцилат (ЛАС), існує підвищений ризик виникнення тяжких ускладнень, таких як виразкова хвороба, перфорація та кровотечі ШКТ (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»).
Допоміжні речовини
Цей лікарський засіб також містить гідрогенізовану рицинову олію, що може причиняти розлад шлунка та діарею.
Особливі запобіжні заходи при утилізації
Будь-який невикористаний лікарський препарат або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Применение в период беременности или кормления грудью.
Беременность
Дані щодо клінічного застосування комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель під час вагітності відсутні. Лікарський засіб КЛОВАСК не слід застосовувати протягом І та ІІ триместрів вагітності, крім випадків, коли клінічний стан жінки вимагає лікування комбінацією ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель.
Через наявність у складі лікарського засобу КЛОВАСК ацетилсаліцилової кислоти його застосування протягом ІІІ триместру вагітності протипоказане.
Клопідогрель
Оскільки клінічні дані щодо застосування клопідогрелю під час вагітності наразі відсутні, як запобіжний захід бажано не застосовувати клопідогрель під час вагітності.
Під час досліджень на тваринах не було виявлено ніякого прямого або опосередкованого шкідливого впливу препарату на перебіг вагітності, розвиток ембріона та плода, пологи чи постнатальний розвиток.
Ацетилсалициловая кислота
Низькі дози (до 100 мг/добу)
Дані клінічних досліджень підтверджують, що дози до 100 мг/добу для обмеженого застосування в акушерстві, яке вимагає спеціалізованого контролю, є безпечними.
Дози 100–500 мг/добу
Клінічний досвід застосування доз, що перевищують 100 мг/добу та сягають 500 мг/добу, є недостатнім. Отже, рекомендації стосовно доз, що дорівнюють та перевищують 500 мг/добу, також стосуються і цього діапазону доз.
Дози, що дорівнюють та перевищують 500 мг/добу
Пригнічення синтезу простагландинів може мати несприятливий вплив на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень свідчать про наявність підвищеного ризику викидня, виникнення вади серця та вродженої щілини шлунка після застосування інгібітору синтезу простагландинів на ранніх строках вагітності. Абсолютний ризик виникнення вади серця збільшувався з менше ніж 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що ризик зростав разом із дозою та тривалістю застосування. У тварин введення інгібітору синтезу простагландинів призводило до репродуктивної токсичності. За відсутності нагальної потреби ацетилсаліцилову кислоту не слід призначати аж до 24-го тижня аменореї (5-й місяць вагітності). Якщо ацетилсаліцилова кислота застосовується жінкою, яка намагається завагітніти, або до 24-го тижня аменореї (5-й місяць вагітності), слід призначати якомога нижчу дозу протягом якомога коротшого періоду.
Починаючи з 6-го місяця вагітності усі інгібітори синтезу простагландинів можуть спричиняти у плода:
легеневу та серцеву токсичність (із передчасним закриттям артеріальних проток та легеневою гіпертензією);
порушення функції нирок, що може прогресувати в ниркову недостатність із олігогідрамніоном;
у жінки та плода наприкінці вагітності:
Кормление грудью
Невідомо, чи проникає клопідогрель у грудне молоко.
Встановлено, що ацетилсаліцилова кислота проникає у грудне молоко в обмеженій кількості. Під час застосування лікарського засобу КЛОВАСК слід припинити годування груддю.
Фертильность
Дані щодо впливу комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель на фертильність відсутні.
Дослідження на тваринах показали, що клопідогрель не змінює фертильності.
Невідомо, чи змінює фертильність ацетилсаліцилова кислота.
Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами.
Лікарський засіб КЛОВАСК не впливає або має незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози
Спосіб застосування
Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Можна застосовувати незалежно від прийому їжі.
Дозировка
Дорослі та пацієнти літнього віку
Лікарський засіб КЛОВАСК, комбінований препарат фіксованих доз, застосовують після того, як розпочато лікування клопідогрелем та ацетилсаліциловою кислотою у вигляді окремих препаратів. Лікарський засіб КЛОВАСК призначають 1 раз на добу.
Пацієнти з гострим коронарним синдромом без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія або інфаркт міокарда без патологічного зубця Q)
Оптимальну тривалість лікування офіційно не встановлена. Дані клінічних досліджень свідчать на користь застосування препарату до 12 місяців, максимальний позитивний ефект спостерігався через 3 місяця (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У разі припинення застосування лікарського засобу КЛОВАСК пацієнтам може бути корисно продовження лікування із застосуванням одного антитромботичного лікарського засобу.
Пацієнти з гострим інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST
Лікування слід розпочинати якомога раніше після появи симптомів та продовжувати протягом щонайменше 4 тижнів. Переваги застосування комбінації ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю протягом більше ніж 4 тижні за наявності такого стану не вивчалися (див. розділ «Фармакологічні властивості»). У разі припинення застосування лікарського засобу КЛОВАСК пацієнтам може бути корисно продовження лікування із застосуванням одного антитромботичного лікарського засобу.
У разі пропуску дози:
якщо з моменту, коли потрібно було приймати чергову дозу, минуло менше 12 годин, пацієнт має негайно прийняти пропущену дозу, а наступну дозу вже приймати у звичний час;
якщо минуло більше 12 годин, пацієнт має прийняти наступну дозу в звичний запланований час, не подвоюючи дозу.
Фармакогенетика
Знижений CYP2C19-опосередкований метаболізм зумовлює зменшення ефекту дії клопідогрелю. Оптимального режиму дозування для пацієнтів зі зниженим метаболізмом не визначено (див. розділ «Фармакокінетика»).
Почечная недостаточность
Лікарський засіб КЛОВАСК протипоказано застосовувати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»). Терапевтичний досвід застосування комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель пацієнтам з легким або помірним порушенням функції нирок обмежений (див. розділ «Особливості застосування»). Отже, таким пацієнтам лікарський засіб КЛОВАСК слід призначати з обережністю.
Печеночная недостаточность
Лікарський засіб КЛОВАСК протипоказано застосовувати пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»). Терапевтичний досвід застосування пацієнтам із захворюваннями печінки помірної тяжкості та можливістю виникнення геморагічного діатезу обмежений (див. розділ «Особливості застосування»).
Отже, таким пацієнтам лікарський засіб КЛОВАСК слід призначати з обережністю.
Дети.
Безпека та ефективність застосування комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель дітям (віком до 18 років) не встановлені. Не рекомендується призначати лікарський засіб КЛОВАСК цій групі пацієнтів.
Передозировка
Ацетилсалициловая кислота
Про помірну інтоксикацію свідчать такі симптоми: запаморочення, головний біль, дзвін у вухах, сплутаність свідомості та симптоми з боку ШКТ (нудота, блювання та біль у ділянці шлунка).
У разі тяжкої інтоксикації виникає серйозне порушення кислотно-лужного балансу. Первинна гіпервентиляція призводить до респіраторного алкалозу. З часом в результаті пригнічення дихального центру виникає респіраторний ацидоз. Також через присутність саліцилатів виникає метаболічний ацидоз. Враховуючи те, що немовлята та діти молодшого віку часто потрапляють до лікарів на останній стадії інтоксикації, вони зазвичай уже досягають стану ацидозу.
Також можуть з'явитися такі симптоми: гіпертермія та пітливість, що призводить до зневоднення, неспокійний стан, судоми, галюцинації та гіпоглікемія. Пригнічення нервової системи може призвести до коми, серцево-судинного колапсу та зупинки дихання. Летальна доза ацетилсаліцилової кислоти – 25–30 г. Концентрація саліцилатів у плазмі крові вище 300 мг/л (1,67 ммоль/л) свідчить про інтоксикацію.
Передозування комбінованим лікарським засобом із фіксованими дозами ацетилсаліцилової кислоти/клопідогрелю може бути повʼязане з посиленням кровотечі та подальшими геморагічними ускладненнями через фармакологічну активність клопідогрелю та ацетилсаліцилової кислоти.
При гострому і хронічному передозуванні ацетилсаліцилової кислоти може розвиватися некардіогенний набряк легень (див. розділ «Побічні реакції»).
У разі застосування внутрішньо токсичної дози необхідна госпіталізація. У разі помірної інтоксикації необхідно викликати блювання; якщо це не вдалося зробити, показано промивання шлунка. Потім призначають активоване вугілля (адсорбент) та натрію сульфат (проносний засіб). Показано підлужування сечі (250 ммоль натрію бікарбонату протягом 3 годин) з контролем рН сечі. У разі тяжкої інтоксикації слід застосовувати гемодіаліз. Інші ознаки інтоксикації лікують симптоматично.
Клопідогрель
Передозування внаслідок застосування клопідогрелю може призвести до збільшення часу кровотечі та ускладнень кровотеч. У разі виникнення кровотечі слід призначити відповідну терапію.
Антидот для фармакологічної активності клопідогрелю не виявлений. Якщо необхідна швидка корекція часу кровотечі, який збільшився, переливання тромбоцитарної маси може бути ефективним.
Побічні ефекти
Короткий опис профілю безпеки
Оцінка профілю безпеки клопідогрелю була проведена у більш ніж 42000 пацієнтів, які брали участь у клінічних дослідженнях, у тому числі понад 30000 пацієнтів, які отримували лікування клопідогрелем та ацетилсаліциловою кислотою одночасно, та понад 9000 пацієнтів, які отримували лікування протягом 1 року або більше. Клінічно значимі побічні реакції, що спостерігалися у 4 обширних дослідженнях: дослідження CAPRIE (у дослідженні порівнювали лікування клопідогрелем у монотерапії з ацетилсаліциловою кислотою) та дослідження CURE, CLARITY та COMMIT (дослідження, у яких порівнювали комбіновану терапію клопідогрелем та ацетилсаліциловою кислотою з монотерапією ацетилсаліциловою кислотою) наведені нижче. Загалом клопідогрель у дозуванні 75 мг/добу був подібний до ацетилсаліцилової кислоти у дозуванні 325 мг/добу у дослідженні CAPRIE незалежно від віку, статі та раси. На додаток до досвіду, який був накопичений у клінічних дослідженнях, мали місце спонтанні повідомлення про побічні реакції.
Кровотеча є найбільш поширеною побічною реакцією, про яку повідомлялося як під час досліджень, так і у постмаркетинговому періоді, в основному протягом першого місяця лікування.
Під час дослідження CAPRIE, у пацієнтів, які отримували або клопідогрель, або ацетилсаліцилову кислоту, загальна частота кровотеч склала 9,3 %. Частота тяжких випадків була однаковою у разі застосування як клопідогрелю, так і ацетилсаліцилової кислоти.
У дослідженні CURE не було виявлено надмірної кількості великих кровотеч при призначенні комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель протягом 7 днів після коронарного шунтування у пацієнтів, які припинили терапію більш ніж за 5 днів до операції. У пацієнтів, які продовжили терапію протягом 5 днів після шунтування, частота подій склала 9,6 % при терапії комбінацією ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель і 6,3 % для комбінації плацебо/ацетилсаліцилова кислота.
У дослідженні CLARITY спостерігалося загальне збільшення кількості кровотеч у групі клопідогрелю та ацетилсаліцилової кислоти у порівнянні з групою, яка приймала ацетилсаліцилову кислоту як монотерапію. Частота масивних кровотеч була однаковою в обох групах. Ці дані є однорідними для підгруп пацієнтів, характеристики яких були визначені на етапі включення в дослідження, і для типу фібринолітичної або гепаринової терапії.
У дослідженні COMMIT, загальна частота нецеребральних великих кровотеч або церебральних кровотеч була низькою і однаковою в обох групах.
Нижче наведені дані щодо побічних реакцій, які виникали під час монотерапії клопідогрелем, монотерапії ацетилсаліциловою кислотою або при застосуванні комбінації ацетилсаліцилова кислота/клопідогрель під час клінічних досліджень або повідомлення щодо яких надходили спонтанно.
Побочные реакции классифицируются согласно словарю стандартизированной медицинской терминологии MedDRA по системам организма со следующей частотой возникновения: часто (от ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (от ≥ 1/1000 до < 1/100); редко (от ≥ 1/10000 до <1/1000); очень редко (< 1/10 000), частота неизвестна (невозможно оценить на основе доступной информации). В пределах каждого класса систем и органов побочные реакции представлены в порядке убывания серьезности.
З боку крові та лімфатичної системи: нечасто – тромбоцитопенія, лейкопенія, еозинофілія; рідко – нейтропенія, у тому числі тяжка нейтропенія; дуже рідко – тромботична тромбоцитопенічна пурпура (ТТП) (див. розділ «Особливості застосування»), апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, тяжка тромбоцитопенія, набута гемофілія А, гранулоцитопенія, анемія; частота невідома – порушення кістково-мозкового кровотворення*, біцитопенія*, гемолітична анемія у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази* (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку серцево-судинної системи: частота невідома – синдром Коуніса (вазоспастична алергічна стенокардія/алергічний інфаркт міокарда) в контексті реакції гіперчутливості до ацетилсаліцилової кислоти* або клопідогрелю**.
З боку імунної системи: дуже рідко – сироваткова хвороба, анафілактоїдні реакції, перехресна гіперчутливість поміж тієнопіридинів (таких як тиклопідин, прасугрель) (див. розділ «Особливості застосування»)**; частота невідома – анафілактичний шок*, посилення алергічних симптомів харчової алергії*, інсуліновий аутоімунний синдром, що може призвести до тяжкої гіпоглікемії, особливо у пацієнтів із підтипом антигену лейкоцитів людини DRA4 (частіше у японців)**.
З боку метаболізму та обміну речовин: частота невідома – гіпоглікемія*, подагра* (див. розділ «Особливості застосування»).
З боку психіки: дуже рідко – галюцинації, сплутаність свідомості.
З боку нервової системи: нечасто – внутрішньочерепні кровотечі (за повідомленнями деякі випадки були летальні), головний біль, парестезія, запаморочення; дуже рідко – порушення смакових відчуттів, агевзія.
З боку органів зору: нечасто – очні крововиливи (конʼюктивальні, окулярні, ретинальні).
З боку органів слуху: рідко – вертиго, частота невідома – втрата слуху*, дзвін у вухах*.
З боку судин: часто – гематоми, дуже рідко – серйозні крововиливи, кровотечі з операційної рани, васкуліт; дуже рідко – гіпотензія; частота невідома – пурпура Шенлейна–Геноха*.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – носова кровотеча; дуже рідко – кровотечі з дихального тракту (кровохаркання, легенева кровотеча), бронхоспазм, інтерстиціальний пневмоніт, еозинофільна пневмонія; частота невідома – некардіогенний набряк легень при тривалому застосуванні препарату та у рамках гіперчутливості на ацетилсаліцилову кислоту*.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто – шлунково-кишкові кровотечі, діарея, біль у животі, диспепсія; нечасто – виразка шлунку та дванадцятипалої кишки, гастрит, блювання, нудота, запор, здуття живота; рідко – ретроперитоніальні кровотечі; дуже рідко – шлунково-кишкові та ретроперитоніальні кровотечі з летальним наслідком, панкреатит, коліт (у тому числі виразковий або лімфоцитарний), стоматит; частота невідома – розлади з боку верхніх відділів ШКТ (езофагіт, виразка стравоходу, перфорація, ерозивний гастрит, ерозивний дуоденіт, гастродуоденальна виразка/перфорація)*, розлади з боку нижніх відділів ШКТ (виразка тонкого кишківника (тонкої кишки та клубової кишки) і товстого кишківника (ободової кишки та прямої кишки), коліт і перфорація кишківника)*, симптоми з боку верхніх відділів ШКТ*, такі як, біль у шлунку (див. розділ «Особливості застосування»), пов'язані із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти шлунково-кишкові реакції можуть супроводжуватися (або ні) кровотечею і можуть виникати на фоні застосування будь-якої дози ацетилсаліцилової кислоти і у пацієнтів з наявністю або відсутністю попереджувальної симптоматики чи серйозних шлунково-кишкових подій в анамнезі*, гострий панкреатит в рамках реакції гіперчутливості на ацетилсаліцилову кислоту*.
З боку гепатобіліарної системи: дуже рідко – гостра печінкова недостатність, гепатит, відхилення від норми з боку показників функції печінки; частота невідома – ураження печінки, переважно гепатоцелюлярне*, підвищення рівнів печінкових ферментів*, хронічний гепатит*.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто – поява синців, нечасто – висипання, свербіж, крововиливи у шкіру (пурпура); дуже рідко – бульозний дерматит (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса–Джонсона, мультиформна еритема), гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ангіоневротичний набряк, медикаментозний синдром гіперчутливості, медикаментозне висипання з еозинофілією та системною симптоматикою (DRESS-синдром), еритематозне чи ексфоліативне висипання, кропив'янка, екзема, червоний плаский лишай; частота невідома – фіксована еритема*.
З боку кістково-мʼязової системи: дуже рідко – кістково-мʼязові крововиливи (гемартроз), артрит, артралгія, міалгія.
З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто – гематурія; дуже рідко – гломерулонефрит, підвищення рівня креатиніну в крові; частота невідома – ниркова недостатність*, гостра ниркова недостатність (особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, серцевою декомпенсацією, нефротичним синдромом або одночасним застосуванням діуретиків)*.
Загальні розлади та порушення у місці введення: часто – кровотеча в місці проколювання; дуже рідко – лихоманка; частота невідома – набряки*.
Лабораторні показники: нечасто – збільшення часу кровотечі, зниження кількості нейтрофілів, зниження кількості тромбоцитів.
З боку репродуктивної системи: рідко – гінекомастія.
* «Частота невідома» відповідає інформації, наведеній в опублікованих даних щодо АСК.
** Інформація стосовно клопідогрелю з частотою «частота невідома».
Важное значение имеет сообщение о побочных реакциях после регистрации лекарственного препарата. Это дает возможность контролировать соотношение польза/риск при применении данного лекарственного средства. Медицинские и фармацевтические работники, а также пациенты или их законные представители должны быть уведомлены обо всех случаях подозрения на нежелательные реакции и отсутствие эффективности лекарственного препарата через Автоматизированную информационную систему фармаконадзора по ссылке: https://aisf.dec.gov.ua/.
Повідомити про небажане явище при застосуванні лікарського засобу можна за телефоном +38(050) 309-83-54 (цілодобово).
Условия хранения
Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 7 капсул у блістері, по 4 блістери у пачці з картону.
Або по 7 капсул у блістері, по 8 блістерів у пачці з картону.
Або по 28 капсул у банці, по 1 банці у пачці з картону.
Производитель
ТОВ НВФ «МІКРОХІМ» (відповідальний за випуск серії, не включаючи контроль/випробування серії).
АТ «Фармак» (відповідальний за виробництво та контроль/випробування серії, не включаючи випуск серії).
Местонахождение производителя и адрес места его деятельности.
Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5.
Украина, 04080, г. Киев, ул. Кирилловская, 74.