Для медицинского использования препарата

Варфарин Орион

(Варфарин Орион)

Место хранения:

Активное вещество: 1 таблетка содержит варфарин натрия 3 мг или 5 мг;

Вспомогательные вещества: моногидрат лактозы, мозольческий крахмал, желатин, стеарат магния, индигокармина е 132 (3 мг таблетки) или эритрозин E 127 (5 мг таблетки).

Лекарственная форма. Таблетки

Фармакотерапевтическая группа. Антитромботические агенты. Антагонисты витамина К.

Код ATC V01A A03.

Клинические характеристики.

Индикация.

Лечение и профилактика глубокой вены тромбоз и легочной эмболии. Вторичная профилактика инфаркта и профилактики миокарда и профилактики тромбоэмболических осложнений (инсульт или системная эмболия) после инфаркта миокарда. Профилактика тромбоэмболических мероприятий у пациентов с фрибрилляцией предсердий, поражения сердечного клапана или протез сердца клапана. Профилактика шидкоминучья ишемической атаки и инсульта.

Противопоказание.

Гиперчувствительность к Warfarin или к любому из наполнителей, острой кровотеченной тенденции к кровотечению (болезнь Вильбрандта, гемофилия, тромбоцитопения и нарушение тромбоцитов), чтобы избежать риска серьезного кровотечения в течение 72 часов после обширной хирургии, в течение 48 часов послеродовой термин, тяжелая почечная недостаточность , сильная печеночная недостаточность, цирроз, необработанная или неконтролируемая гипертензия, недавняя внутричерепное кровотечение, здоровье, вызывающее внутричерепное кровоизлияние, такое как аневризма головных артерий, аневризма анерасмы аорты, тенденция к падениям, поясничному пункции, операции в центральной нервной системе или глазах, желудочно-кишечное кровотечение или почечные и их осложнения дивертикулеза или злокачественные опухоли, вариации пищевода, инфекционный эндокардит или экссудативный перикардит, деменция, психоз, алкоголизм и другие ситуации, когда Komplayentnist может быть недостаточной и терапией Антикоагулянты не могут быть проведены довольно безопасными.

Способ применения и доза.

Целевой INR (Международный нормализованный индекс) для оральной антикоагуляции:

Профилактика тромбоэмболических осложнений у пациентов с протезом сердца клапанов: ITR 2,5-3,5.

Другие показания: INR 2.0-3.0.

Взрослый: пациенты с нормальным весом и спонтанным INR ниже 1.2 вводили 10 мг варфарина в течение трех дней подряд. Затем доза рассчитывается в соответствии со следующей таблицей, основанной на измерении INR в четвертый день.

«В открытом воздухе» и у пациентов с наследственным дефицитом белка C или S или S рекомендуется начальная доза составляет 5 мг варфарина в течение трех дней подряд. Затем доза рассчитывается в соответствии со следующей таблицей, основанной на измерении INR в четвертый день.

Для пожилых пациентов, пациентов с низкой массой тела, со спонтанным инициатором выше 1,2 или сопутствующими сопутствующими средствами или получают какие-либо лекарства, которые влияют на эффективность аттыкоулянтной обработки, рекомендуемая исходная доза составляет 5 мг варфарина на два дня. Затем доза рассчитывается в соответствии со следующей таблицей, основанной на измерении INR на третий день.

Измерения INR выполняются ежедневно до стабильного целевого уровня, который обычно устанавливается при 5-6-дневном лечении. Затем измерение INR проводится каждую неделю, достигая 4-недельного интервала. В случае больших вариаций уровня INR или у пациентов с заболеваниями печени или заболеваниями, которые влияют на поглощение витамина К, интервалы измерений могут составлять менее 4 недель. Назначение новых лекарств или отмена ранее принятых, требует дополнительных измерений INR. Во время пролонгированной регулировки терапии выполнена до еженедельного варфарина дозы в соответствии с таблицей выше. Если требуется регулировка дозы, следующее измерение INR должно составлять в течение 1 или 2 недель после коррекции. После этой последней меры для достижения 4-недельных интервалов.

Дети: антикоагулянтная терапия у детей ведутся под надзором педиатров. Дозы выбираются в соответствии со следующей таблицей.

Планирование и операции: до, реоперативна и антикоагулянтная терапия заключается в следующем.

Определить INR за неделю до предполагаемой транзакции.

Перестань принимать варфарин за 1-5 дней до операции. В случае пациента высокого риска для тромбоза профилактика вводили подкожный низкомолекулярный гепарин.

Период варфарина зависит от INR. Прием варфарин Стоп:

- 5 дней до операции, если INR> 4.0;

- за 3 дня до операции, если INR = от 3,0 до 4,0;

- за 2 дня до операции, если INR = 2,0 до 3,0.

Определите вечер INR до операции и ввести 0,5-1,0 мг витамина К ₁ , введенного перорально или внутривенно, если INR> 1.8.

Примите во внимание необходимость вливания нефракционированного гепарина или профилактического администрация профилактического администратора LMWH.

Продолжить подкожное впрыск LMWH в течение 5-7 дней после операции, восстановленной сопутствующим варфарином.

Продолжайте получать варфарин из обычной дозы обслуживания в тот же день вечером после небольшой операции в день, когда пациент начинает получать энтеральное питание после основных операций.

Неблагоприятные реакции.

Заболеваемость неблагоприятными реакциями имеет следующую классификацию:

Нарушение системы кроветвойэзии и лимфатической системы.

Обычно: кровоизлияние.

Нередко: анемия.

Иногда синдром некроза кумарина фиолетовые пальцы, эозинофилия.

Очень редко: васкулит.

Нарушение дыхательной системы, грудных и средостереных расстройств.

Очень редко: кальцификация трахеи.

Нарушение пищеварительного тракта.

Общие: тошнота, рвота, диарея, боль в животе.

Нарушение гепатобилиарной системы.

Очень редко: обратимое возвышение ферментов печени, холестатический гепатит, желтуха.

Нарушение кожи и подкожной клетчатки.

Очень редкость: обратимая алопеция, сыпь, экзема, вариация, уравнение, некроз кожи.

Нарушение репродуктивных и мочевых систем.

Очень редко: Приапизм, нефрит, уролитиаз, трубчатый некроз.

Общие расстройства и реакции на месте инъекции.

Очень редко: аллергические реакции (RASH обычно), зуд.

В последующем периоде наблюдалось после неблагоприятных реакций: лихорадка, субдуральная гематома, гемоторакс, носовые кровотечения, желудочно-кишечное кровотечение, кровотечение из прямой кишки, рвота в крови, панкреатит, порошок, фиолетовый, эритематозной набухание кожи, приводящих к экхимозу, сердце Атака и некроз для кожи, Hematuria, снижение гематокрита.

Большинство сообщений принимаются (от 1% до 10%) неблагоприятной реакции, такие как кровотечение, которое происходит примерно в 8% пациентов, принимающих варфарин каждый год. Умеренное кровотечение происходит ежегодно при 6%, тяжелое кровотечение - 1% и фатальный - у 0,25% пациентов. Наиболее частый фактор риска для возникновения внутричерепного кровоизлияния - необработано или неконтролируемая гипертония. Вероятность кровотечения увеличивается, если INR значительно выше целевого уровня. Если кровотечение началось на INR, что находится на целевом уровне, это означает, что другие связанные условия, которые должны быть исследованы.

Кумарин некроз - редкий (<0,1%) осложнения варфариновой терапии. Некроз обычно начинается с набухания кожи нижних конечностей или ягодиц, которые тусклые, но могут происходить в других местах. Позже эти поражения становятся некротическими. У 90% пациентов - женщины. Поражения, наблюдаемые с 3 до 10-го дня этиологии и включают в себя дефицит антитромботического белка C или S. врожденный дефицит этих белков могут вызвать осложнения. По этой причине получение варфарина следует начинать одновременно с гепарином и низкими начальными дозами. Если есть осложнения, то прекратите прием варфарина и гепарина, чтобы продолжить исцеление или рубцевание поражений.

Синдром фиолетовых пальцев - редкое осложнение варфарина. Это типично для мужчин пациентов с атеросклеротическим заболеванием. Считается, что кровоизлияние Warfarin вызывает атероматозные бляшки, которые приводят к микромелии. Там симметрично фиолетовая кожа поражения пальцев и подошвы ног, и эти поражения сопровождаются горящей болью. Получение варфарина следует прекратить и поражения кожи обычно исчезают постепенно.

Передозировка.

В случаях передозировки обычно достаточно постепенно, чтобы прекратить принимать препарат для достижения целевого уровня INR. При остром передозировании желудка опорожнение не рекомендуется из-за риска кровотечения. Направленный активированный уголь для предотвращения поглощения и энтерогепитатического циркуляции варфарина. При назначении активированного углерода витамин К, который может потребоваться позже, вводится парентерально (внутривенно). Если кровотечение эффекта варфарина может быть прекращена витамином K, концентратом факторов свертывания свертывания или свежей замороженной плазмы. Если в будущем приведены пероральные антикоагулянты, чтобы избежать больших доз витамина С превышающим 10 мг, поскольку пациенты становятся устойчивыми к варфарину в течение двух недель.

При лечении передозировки принимайте следующие меры:

Применение во время беременности или грудного вскармливания.

Варфарин пересекает плаценту. Варфариновая терапия у беременных может вызвать варефарьновую эммиопацию (носовую гипоплазию и хндодисплазию) при принятии варфарина во время органогенеза (от 6 до 12 недель) и даже тогда он может вызвать расстройства в центральной нервной системе. Варфарин может вызвать кровоизлияние плода, особенно в поздней беременности и во время труда. Варфарьнова Эмкрыпация, как описано, происходит в 4% - 6%, когда во время беременности во время беременности и вероятность его возникновения увеличивается с использованием ежедневных доз выше 5 мг. Таким образом, варфарин противопоказан во время беременности. Получение варфарина опасность для плода должна тщательно оценить риск матери в случае неиспользования варфарина. Антитроматическая терапия во время беременности должна быть тщательно контролироваться индивидуально специалистами.

Варфарин не пересекает в грудное молоко, поэтому кормление грудью может продолжаться во время лечения варфарином.

Дети.

Антикоагулянтная терапия у детей проводится под наблюдением педиатров.

Особенности приложения.

При необходимости быстрый антитромботический эффект рекомендуется начать лечение гепарином. Затем продолжайте гепарин, принимая Warfarin в течение 5-7 дней, пока INR не будет храниться на целевом уровне не менее двух дней.

При получении устных антикоагулянтов часто сообщает о неблагоприятных реакциях, таких как кровотечение. Варфарин должен быть предписан с осторожностью у пациентов, которые подвержены риску серьезного кровотечения (например, одновременное использование НПВП после недавнего ишемического инсульта, бактериального эндокардита, желудочно-кишечного кровотечения).

Вероятные факторы риска для кровотечения представляют собой высокий уровень антикоагуляции (INR> 4.0), возраст более 65 лет, нестабильный INR недавно перемещенный желудочно-кишечный кровотечение, неконтролируемая гипертония, цереброваскулярные заболевания, серьезные сердечные заболевания, тенденция к падению, анемии, пагубная опухоль, травма, Почечная недостаточность, сопутствующее потребление других препаратов. Все пациенты принимают Warfarin, INR следует регулярно измерять. Пациенты с повышенным риском кровотечения требуют более частых измерений INR, тщательный выбор дозы для достижения желаемого INR и более короткий продолжительность терапии. Пациенты должны быть рекомендованы по мерам для минимизации риска кровотечения и немедленно сообщают вашему врачу о появлении и симптомах кровотечения.

Это очень важное измерение, консультацию и сокращение дозы или сокращения терапии. Если INR высокий, уменьшите дозу или остановить варфариновую терапию. Иногда необходимо продолжать терапию антикоагулянтами. IT Vymyuvaty INR 2-3 дня, чтобы убедиться, что он соответствует снижению.

Другие антиплететые препараты следует использовать с осторожностью из-за повышенного риска кровотечения.

Обязательное условие соблюдения варфарина предполагается доза.

Кровотечение может указывать на передозировку варфарина. Неожиданное кровотечение при принятии терапевтических доз следует расследовать, и INR следует контролировать.

Антикоагуляция после ишемического инсульта увеличивает риск вторичного кровоизлияния в мозге. У пациентов с трепетанием предсердий демонстрирует долгосрочную варфариновую терапию, но риск ранней реконструкции низкий и, следовательно, перерыв в лечении после ишемического инсульта оправдан. Варфариновая терапия должна быть перезапущена через 2-14 дней после ишемического инсульта, миокарда в зависимости от размера и давления. У пациентов с эмболическим ходом или неконтролируемой гипертонии Warfarin следует остановить в течение 14 дней.

Перед операцией, если нет риска серьезного кровотечения, операция может быть выполнена на ITR <2.5. Перед операцией, если существует риск серьезного кровотечения, получение варфарина должно быть прекращено за 3 дня до операции.

Если вам нужно продолжить антикоагуляцию, такие как тромбоэмболия, угрожающие, INR должны быть снижены до <2,5 и гевапированной терапии.

Если требуется хирургия, и получение варфарина можно остановить за 3 дня до операции, отмена антикоагуляции должна производиться с использованием низких доз витамин С.

Восстановление варфарина зависит от риска потенциального кровотечения.

Прием варфарина не должен останавливаться перед рутинными стоматологическими операциями, такими как экстракция зуба.

Лечение пациентов с язвенной болезнью желудка должна быть сделана с осторожностью, учитывая высокий риск кровотечения. Такие пациенты должны регулярно проверять и быть проинформированы о том, как распознать кровотечение, и, если есть кровотечение, вам нужно принять меры.

Пациенты, страдающие от алкоголизма, и пациентов с деменцией, не смогут придерживаться необходимого режима приема варфарина. В случае потребления большого количества алкоголя увеличивает риск кровотечения и хипрометности. Устойчивость к варфарину очень редко. Таким пацієнтам для досягнення терапевтичного ефекту необхідно від 5 до 20 звичайних доз варфарину. Якщо прийом варфарину недостатньо ефективний, слід бути встановити інші вірогідніші причини: відсутність прийому препарату, взаємодія з іншими лікарськими препаратами або харчовими продуктами, а також лабораторні помилки.

У пацієнтів зі спадковою недостатністю антитромботичного протеїну C на початку терапії варфарином існує ризик розвитку некрозу шкіри. У таких пацієнтів терапія повинна розпочинатися без навантажувальної дози варфарину, навіть, якщо пацієнту вводять гепарин. Пацієнтам зі спадковою недостатністю антитромботичного протеїну S також рекомендовано розпочинати терапію варфарином повільно.

Лікування пацієнтів літнього віку слід проводити з особливою обережністю. Необхідно упевнитись у здатності пацієнта дотримуватись суворих правил при прийомі препарату. Печінковий метаболізм, так само як і синтез факторів згортання у осіб літнього віку знижується. Унаслідок цього легко може настати надмірний ефект варфарину. Лікування слід розпочинати з обережністю. Необхідно взяти до уваги супутній прийом медикаментів для уникнення небажаних взаємодій.

Багато лікарських засобів і продуктів харчування взаємодіють з варфарином і впливають на протромбіновий час. Прийом будь-яких лікарських засобів, включаючи ОТС-препарати, є підставою для посилення контролю за рівнем МНІ. Слід попередити пацієнтів про необхідність інформувати лікаря перед початком прийому будь-яких лікарських засобів, в т.ч. рослинних лікарських засобів і вітамінних препаратів.

Гіпертиреоз, гарячка і декомпенсована серцева недостатність можуть підсилювати ефект варфарину. При гіпотиреозі ефект варфарину може бути знижений. У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю ефект варфарину посилюється. У разі ниркової недостатності або нефротичного синдрому підвищується рівень вільної фракції варфарину у плазмі крові, яка залежно від супутніх захворювань може призводити до посилення або до зниження ефекту варфарину. У всіх цих випадках слід здійснювати моніторинг клінічного стану пацієнта і рівня МНІ. Пацієнти з мутацією гена, який кодує фермент CYP2C9, мають триваліший період напіввиведення варфарину. Такі пацієнти потребують нижчих доз препарату, так як при прийомі звичайних терапевтичних доз підвищується ризик кровотеч.

Вплив таких факторів як втрата ваги, гостре захворювання, припинення паління можуть посилити ефект варфарину, тому може знадобитися зниження дози.

Збільшення ваги, діарея та блювання, навпаки, знижують ефект варфарину, тому може знадобитися збільшення дози.

Препарат містить лактозу. При рідкісній спадковій непереносимості галактози, лактазній недостатності Лаппа або мальабсорбції глюкози/галактози застосовування препарату не показано.

Слід уникати одночасного застосування з соком із журавлини та іншими продуктами, що містять журавлину, оскільки вони значно посилюють ефект варфарину.

Під час терапії варфарином рівень споживання вітаміну К з їжею має залишатися незмінним.

Найбільше вітаміну К міститься в зелених овочах і зелені, таких як: листя чаю (але не заварений чай), зелень амаранта, авокадо, ендивій, горох, чайот, качанна капуста, зелена цибуля, плоди ківі, коріандр, шкірка огірка (але не огірок без шкірки), листова капуста, салат-латук, ріпа, листя м'яти, оливкова олія, броколі, петрушка, шпинат, фісташки, червоні морські водорості, цибуля, брюссельська капуста, олія ріпи, листя гірчиці, соєві боби, соєва олія, водяний крес.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Не впливає.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Варфарин взаємодіє з багатьма іншими лікарськими препаратами.

При сумісному застосуванні з антитромботичними чи гемостатичними засобами, останні можуть посилити фармакологічний ефект варфарину, що підвищує ризик виникнення кровотеч. Стрептокіназа та альтеплаза протипоказані пацієнтам, які приймають варфарин.

При застосуванні варфарину слід уникати прийому інгібіторів тромбіну, не фракціонованих гепаринів та їх похідних, гепаринів з низькою молекулярною масою, фондапарину, ривароксабану, антагоністів рецепторів глікопротеїну IIb/IIIa, простацикліну, інгібіторів зворотнього захоплення серотоніну, ерлотинібу, метилфенідату, пероральних контрацептивів. Якщо це неможливо, ці лікарські засоби повинні призначатися з обережністю під посиленим клінічним і лабораторним контролем

Всмоктування і ентерогепатична циркуляція варфарину можуть змінюватися під впливом деяких лікарських препаратів, наприклад холестираміну. Можлива як індукція (протиепілептичні або протитуберкульозні препарати), так і інгібування (аміодарон або метронідазол) ефекту варфарину. У деяких випадках припинення індукції або інгібування печінкових ферментів може також змінити баланс терапії варфарином. Деякі лікарські препарати можуть витіснити варфарин зі сполук з білками плазми крові, що підвищує вільну фракцію і, як наслідок, метаболізм і виведення варфарину посилюються, призводячи до зниження ефекту (окрім пацієнтів із захворюваннями печінки). Фармакодинамічна взаємодія спостерігається при одночасному прийомі з препаратами, що впливають на тромбоцити (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель, тиклопідин, дипіридамол і більшість нестероїдних протизапальних препаратів). Первинний і вторинний гемостаз може викликати у пацієнта схильність до сильних кровотеч. Пеніциліни у великих дозах чинять такий самий ефект. Анаболічні стероїди, азапропазон, еритроміцин і деякі цефалоспоріни безпосередньо знижують рівень вітаміну К-залежного синтезу факторів згортання і підсилюють ефект варфарину. Прийом вітаміну К з їжею зменшує ефект варфарину. Зменшення абсорбції вітаміну К, зумовлене, наприклад, діареєю, може потенціювати дію варфарину. Пацієнти, які отримують неадекватну кількість харчових продуктів, з вмістом вітаміну К, залежні від вітаміну К ₂ , що виробляється кишковою мікрофлорою. У таких пацієнтів більшість антибіотиків можуть знизити здатність кишкової мікрофлори виробляти вітамін К ₂ , що призводить до посилення ефекту варфарину. При алкоголізмі з супутніми ураженнями печінки потенціюється дія варфарину. Хінін, що міститься у воді «Тонік», також може підсилювати ефект варфарину. Лактулоза може потенціювати ефект варфарину при довготривалому застосуванні.

У разі потреби тимчасового знеболення пацієнтам, які отримують варфарин, рекомендується призначати парацетамол або опіати.

Варфарин може підсилювати дію пероральних гіпоглікемічних засобів похідних сульфонілсечовини.

Наступні лікарські препарати, як відомо, змінюють ефект варфарину:

Посилення ефекту: алопуринол, аміодарон, амоксицилін, аргатробан, ацетилсаліцилова кислота, азапропазон, азитроміцин, вітамін А, безафібрат, декстропропоксифен, дигоксин, дисульфірам, доксициклін, еритроміцин, етопозид, вітамін Е, фенофібрат, фенілбутазон, фепразон, флуконазол, фторурацил, флутамід, флувастатин, флувоксамін, гатифлоксацин, гемфіброзил, грепафлоксацин, іфосфамід, протигрипозна вакцина, альфа- і бета- інтерферон, ізоніазид, ітраконазол, капецитабін, карбоксиуридин, цефамандол, цефалексин, цефметазол, цефменоксим, цефперазон, цефуроксим, кетоконазол, хінідин, хінін, кларитроміцин, клофібрат, хлоралгідрат, кодеїн, латамоксеф, лефлуномід, лепірудин, левофлоксацин, ловастатин, метолазон, метотрексат, метронідазол, міконазол (також гель оральний), моксалатам, моксифлоксацин, налідиксова кислота, норфлоксацин, офлоксацин, оксифенбутазон, омепразол, парацетамол (ефект очевидний після 1-2-х тижнів постійного прийому), прогуаніл, пропафенон, пропранолол, рофекоксиб, рокситроміцин, целекоксиб, циметидин, симвастатин, ципрофлоксацин, сульфафеназол, сульфафуразол, сульфаметизол, сульфаметоксазол-триметоприм, сульфінпіразон, сульфофенур, суліндак, (анаболічні або андрогенні) стероїдні гормони, циклофосфамід, тамоксифен, тегафур, тетрациклін, толментин, трамадол, трастузумаб, троглітазон, зафірлукаст, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) (такі як ібупрофен, кетопрофен, напроксен, диклофенак, індометацин і піроксикам), (декстро)тироксин, вальпроат.

Зниження ефекту: азатіоприн, (барбітурати), вітамін С, диклоксацилін, дизопірамід, фенобарбітал, гризеофульвін, карбамазепін, клоксацилін, хлорталідон, хлордіазепоксид, меркаптопурин, месалазин, мітотан, нафцилін, невірапін, примідон, рифампіцин, циклоспорин, спіронолактон, тразодон.

Лікування препаратами рослинного походження також може підсилювати ефект варфарину, наприклад, екстракт гінкго (Ginkgo biloba), екстракт часнику (Allium sativum), препарати донг квай (Angelica sinensis, містить кумарини), екстракт папаї (Carica papaya) або даншен (Salvia miltiorrhiza), або зменшувати його, наприклад, женьшень (Panax spp.) або екстракт звіробою продірявленого (Hypericum perforatum). Це викликано здатністю звіробою до індукції ензимів, що метаболізують лікарські препарати. Тому препарати рослинного походження, що містять звіробій, не рекомендується приймати одночасно з варфарином. Ефект може продовжуватися протягом 2 тижнів після припинення прийому препаратів рослинного походження. Якщо пацієнт вже приймає екстракт звіробою, необхідно виміряти рівень МНІ і припинити прийом екстракту звіробою. Оскільки МНІ може підвищитися при відміні екстракту звіробою, його слід ретельно контролювати. Може виникнути необхідність скоригувати дозу варфарину.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Варфарин або 4-гідроксикумарин – антикоагулянт, який блокує вітамін К-залежний синтез факторів згортання крові. З його ізомерів S-варфарин приблизно у 5 разів сильніший за R-варфарин. Його ефективність заснована на здатності варфарину блокувати дію вітаміну К на синтез факторів згортання крові II, VII, IX і X. У терапевтичних дозах варфарин зменшує швидкість синтезу факторів згортання на 30-50% і знижує також їх біологічну активність. Повний ефект наступає на 2-7 день (протягом цього часу фактори згортання, що вже циркулюють у крові, виводяться з організму).

Фармакокінетика. Після перорального застосування біодоступність варфарину вище 90 % і максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1,2 години. Одночасне вживання їжі уповільнює всмоктування, але не зменшує абсорбцію кількісно, за рахунок наявності ентерогепатичної циркуляції. Варфарин практично повністю зв'язується з сироватковим альбуміном, вільна фракція варіює від 0,5 % до 3 %. Об'єм розподілу становить приблизно 0,14 л/кг. Варфарин проникає через плаценту, але не проникає у грудне молоко. Варфарин метаболізується у печінці за допомогою каталізу CYP2C9 (S-варфарин), CYP1A2 і CYP3A (R-варфарин) він перетворюється на неактивні метаболіти, які виводяться з сечею. Період напіввиведення S-варфарину становить 18-35 годин, а R-варфарину – від 20 до
70 годин.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості :

таблетки по 3 мг: таблетки круглої форми з плоскою поверхнею зі скошеними краями і рискою, світло-блакитнього кольору, з можливими вкрапленнями. Поверхня таблеток містить відбиток «ORN 17» з одного боку;

таблетки по 5 мг: таблетки круглої форми з плоскою поверхнею зі скошеними краями і рискою, рожевого кольору, з можливими вкрапленнями. Поверхня таблеток містить відбиток «ORN 18» з одного боку.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі 15-25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 30 або 100 таблеток у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження. Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.